Управління запасами матеріалів на підприємстві
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «ЛОГІСТИКА»
на тему “Управління запасами матеріалів на підприємстві”
КИЇВ – 2009
Розділ 1. Розрахунок обсягу закупівель матеріалів
1.1 Обчислення оптимального розміру закупівлі матеріалів та загальних витрат на створення запасів матеріалів
Для визначення розміру (обсягу) замовлення Q>зі> матеріалу i-го найменування, яке забезпечує найменші витрати на створення запасів, спочатку розрахуємо оптимальні розміри замовлень Q>opt.і >, Q>opt>>1>>і >, Q>opt>>2>>і> для всіх наведених в завданні цін Р>і >, Р>1>>і >, Р>2>>і> з усіх дванадцяти позицій матеріалів згідно з формулою Харріса:
Отримані результати округлюємо до цілих одиниць і вносяться у відповідні колонки табл. 1.
Розрахунок Q>opt>, Q>opt>>1>, Q>opt>>2 > для першої позиції заданих матеріалів.
Після обчислення оптимальних розмірів замовлень для всього ансамблю існуючих цін {Р>і>, Р>1>>і>, Р>2>>і>}, виходячи з усіх можливих розмірів замовлень {Q>opt.і>, Q>opt>>1>>і>, Q>opt>>2>>і>, Q>1>>і>, Q>2>>і>}, розраховуємо загальні річні витрати на створення запасів матеріалів {F>ств.opt.i>, F>ств.opt>>1>>i>, F>ств.opt>>2>>і>, F>ств>>1>>i>, F>ств>>2>>i>} згідно з формулою:
де
–
річні витрати на оформлення замовлень
матеріалу i-го
найменування;
–
річні витрати на утримання запасу тари
i-го
найменування;
–
річні витрати на закупівлю
матеріалу i-го
найменування.
1.2 Вибір обсягів замовлень та цін матеріалів
Обсяг (розмір) замовлень на закупівлю матеріалів Q>з.і> визначається за мінімальними загальними річними витратами на створення запасів матеріалів {F>ств.opt.і>, F>ств.opt>>1>>і>, F>ств.opt>>2>>і>, F>ств>>1>>і>, F>ств>>2>>і>, F>ствDі>}, які розраховані в попередньому розділі. Але під час вибору найменших значень загальних річних витрат врахуємо деякі особливості ансамблів {Q>opt.і>, Q>opt>>1>>і>, Q>opt>>2>>і>, Q>1>>і>, Q>2>>і>} та {F>ств.opt.і>, F>ств.opt>>1>>і>, F>ств.opt>>2>>і>, F>ств>>1>>і>, F>ств>>2>>і>, F>ствDі>}, для усвідомлення яких спочатку необхідно для першої позиції табл. 1 побудувати графік, на якому водночас повинні бути зображені:
функція зворотно пропорційних витрат
;
функція прямо пропорційних витрат для ціни Р>і>> >
;
функція змінних річних витрат на створення запасу для ціни Р>і>
;
функція загальних річних витрат на створення запасу F>ств.i>(Q) з урахуванням знижок цін
;
—
ступінчата функція.
Побудуємо графіки цих функцій для першого матеріалу з табл. 1 (рис. 1).
Рис. 1 - Графіки функцій витрат на замовлення, утримання, закупівлю та створення запасів
Розрахуємо оптимальне замовлення для кожного виду матеріалів. Дані наведені у табл. 1.
Таблиця 1 - Показники обсягу замовлень матеріалів
Розділ 2. АВС-класифікація матеріалів
Обчислимо річну потребу у кожному виді матеріалу та питому вагу кожного серед усієї маси. Результати у табл. 2.
Таблиця 2 - Питома вага позицій матеріалів
Відсортуємо дані по позиціям так, щоб їх питома вага зменшувалась (табл. 3).
Таблиця 3- АВС-класифікація позицій матеріалів
Розділ 3. Аналіз руху запасів матеріалів та розрахунок обігових коштів у запасах матеріалів
Проаналізуємо рух запасів матеріалів для таких 4-х систем поповнення запасів:
ПСФЗ – періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
ПСЗЗ – періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення;
БСФЗ – безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення;
БСЗЗ – безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення.
3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів
Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі t>з>> >= 7 дн. Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовлення Q>з> = 10000 од. Закупівельна ціна P>з> = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.
В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:
Тривалість першого циклу постачання
де
–
річна кількість замовлень.
Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання
Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачання S>н> приймається рівним обсягу замовлення S>н >= Q>з> = 10000 од.
Рівень запасу на початку першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто S>п>І> >= Q>з> = 10 000 од.
Рівень запасу у точці замовлення становить S>з> = d>с >t>з>= 600 7> >= 4200 од.
Споживання матеріалу за перший цикл DІ = dІ ТІ>п >= 600 16,7 = 10000 од.
Рівень запасу в кінці першого циклу S>к>I = S>п>I – DI = 10000 – 10000 = 0 од.
Обсяг замовлення матеріалу на першому циклі Q>з>І = Q>з> = 10000 од.
Рівень запасу на початку другого циклу дорівнює S>п>ІІ> >= S>к>I + Q>з>І = 0 + 10000 =
= 10000 од.
Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме t>о>І = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).
На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:
II цикл: dIІ = 600 (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;
III цикл: dIІІ = 600 (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;
IV цикл: dIV = 600 (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;
V цикл: dV = 600 (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.
3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним ТJ>п> = Т>п.с> = const.
День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Т>з >j = Тj>2> = Тj>п> – t>з> = const (Т>з >j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q>з>j = Q>з> = const (в нашому завданні Q>з> = 10000 од.).
Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ
3.3 Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:
Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Тj>з> = Т>з.с> = const (в нашому завданні ТІ>з> = ТІI>з> = ТІII>з> = ТІV>з> = Т>з.с> = 16,7 дн.).
День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним T>з >j = Тj>2> = Тj>п> – t>з> = const (для завдання – T>з >j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).
На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q>з>j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S>н>= const (S>н >= Q>з> = 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj, тобто Q>з>j = S>н> – S>к>j.
Таблиця 5 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ
3.4 Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q>з>j = Q>з> = const (Q>з>j = 10000 од.).
Рівень запасу у точці замовлення є незмінним S>з >= const і встановлюється рівним S>з >= t>з >d>c> ( S>з >= 7 600 = 4200 од.).
Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тj>з> = varia, виходячи з циклу закупівлі t>з> = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т>2>j, який в свою чергу визначається як Т>2>j = D>2>j/dj.
День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.
Таблиця 6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.
Таблиця 7 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ
3.5 Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення
Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:
Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q>з>j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S>н>= const (в нашому завданні це S>н >= Q>з> = 10000 одиниць), і споживання матеріалу за j-й цикл Dj.
Рівень поточного запасу в точці замовлення є незмінним S>з >= const і встановлюється рівним S>з >= t>з > d>c> (в завданні це S>з>> >= 7> > 600 = 4200 од.).
Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Тj>п> = varia, виходячи з циклу закупівлі t>з> = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т>2>j, який в свою чергу визначається як Т>2>j = D>2>j/dj.
День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні T>з >j = Т>2>j).
Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу є величина постійна S>2>j = S>п>j – S>з>= S>н>– S>з> = const (в завданні це S>2>> >= 10000 – 4200 = 5800 од.).
Таблиця 8 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
Таблиця 9 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ
3.6 Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів
Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.
Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:
ОК = S>c> Р>з> = (S>пот.с>> >+ S>рез>)Р>з >, грн;> >
де S>c> – середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; – закупівельна ціна матеріалу; S>пот.с> – середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; S>рез> – резервний запас матеріалу.
Середній поточний запас матеріалу S>пот.с> розраховується за формулою
де S>пот>(t) – функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:
S(t) – функція руху запасу матеріалу в часі; Т – інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).
Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою
де Sj>к.від’ємн.> — від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К – загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.
На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу t>0>j, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)
Т = ТІ + ТІІ + ТІІІ + ТІV + ТV = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.
може бути обчислений, як сума
площин фігур на відповідних циклах
постачання, тобто середній поточний
запас матеріалу становитиме
В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання Sj>к.від’ємн.>, тому резервній запас матеріалу складе
Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить
OK = (S>пот.с >+ S>рез>)Р>з >= (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.
Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.
Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.
Таблиця 10 - Порівняння систем
Висновки
В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.
В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.
В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.