Технічні засоби пожежегасіння

Реферат на тему:

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Загальні положення

Пожежегасіння - це процес припинення горіння внаслідок дії вогнегасник речовин та сполук. До основних вогнегасник речовин та сполук, що застосовуються для гасіння пожеж та окремих вогнищ, належать вода, водяна пара, хімічна і повітряно-механічна піна, водні розчини солей, інертні гази, галоїдно-вуглеводні сполуки, сухі порошки та пісок [16, с. 370-336 ].

Вода найпоширена речовина для пожежегасіння. Потрапляючи на горючі матеріали, вода змочує і зволожує їх, знижує температуру горіння за рахунок поглинання теплоти на пароутворення, а водяна пара зменшує концентрацію летких горючих речовин в зоні горіння і стримує проникнення до неї кисню повітря.

Для посилення вогнегасних властивостей води (у 2...2,5 рази), підвищення змочуючої її здатності до води у деяких випадках спеціальними пристроями додають поверхнево-активні речовини (змочувачі). За допомогою води можна створювати водяні завіси, а її струменем збивати полум’я.

Для гасіння твердих речовин переважно рослинного походження, а також пожеж всередині приміщення, відкритих поверхонь застосовують компактні струмені, а для гасіння важких нафтопродуктів - тонко розпилені струмені.

Воду як вогнегасну речовину не можна застосовувати у таких випадках:

    при температурах нижче О °С, внаслідок чого можуть рватися пожежні рукави, псуватися насоси;

    при загорянні рідин з питомою масою меншою за воду;

    при гасінні електроустановок під напругою;

    завдання шкоди приміщенням та архівним цінностям (намокання, набрякання покрить, розчинення, що може стати причиною обвалів приміщень);

    при займанні матеріалів, що зберігаються поряд з карбідом кальцію і негашеним вапном, металевого натрію, калію, магнію та інших речовин, при дії води на які можуть виділятися горючі або вибухонебезпечні речовини;

    при пожежах на складах отрутохімікатів та мінеральних добрив;

    при гасінні речовин, що горять без доступу кисню.

Водяна пара застосовується для гасіння твердих, рідинних і газоподібних речовин що знаходяться в закритих приміщеннях. Вона знижує концентрацію кисню в зоні горіння, завдяки чому гальмується процес горіння. Найдоцільніше використовувати там, де є джерела необхідної кількості водяної пари. Концентрація пари становить 35% від об’єму приміщення.

Водяну пару застосовують у приміщеннях до 500 м3 і в разі невеликих вогнищ н .відкритих майданчиках і установках.

Піни бувають хімічні та повітряно-механічні. Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних пожежних стволів, де вода (9,7%) під тиском 0,3...0,6 МПа спочатку змішується з піноутворювачем (0,3%), а потім з повітрям (90%). При цьому утворюється піна,, яка за об’ємом у 20 разів (кратність 20) перевищує початковий об’єм матеріалів, з. яких вона утворюється.

Кратність піни - це відношення об’єму піни до об’єму речовини, з якої вона одержана. Піни з кратністю до 5 належать до малої кратності, до 100 - середньої і більше 100 - високо кратні. Для гасіння пожеж на нафтоскладах, нафтобазах, у приміщеннях небезпечних виробництв використовують піну з кратністю понад 200.

Хімічну піну одержують при змішуванні лужного та кислотного розчинів, що зберігаються окремо перед початком вогнегасіння (вогнегасник ОХП-ІО) або при змішуванні піноутворюючого порошку (піноутворювача) з потоком води в піногенераторах (ІІГ-50, ПГ-100).

Вуглекислота це безбарвний газ в 1,5 рази важчий від повітря. Вона ізолює доступ кисню. Застосовується для гасіння пожеж в електроустановках, двигунах внутрішнього згоряння, в архівах, бібліотеках, музеях тощо.

Змочувачі - речовини, здатні поліпшувати змочуючі властивості води при гасінні слабо змочуваних горючих речовин (нафта, гума, вугільний пил, волокнисті матеріали, торф тощо) до них належать мило, синтетичні розчини, амілосульфати, алкілсульфати і ін.).

Інертні гази (аргон, гелій, димові або відпрацьовані гази) застосовуються для заповнення резервуарів при газозварювальних роботах. Вогнегасна концентрація інертних газів при тушінні у закритих приміщеннях становить 31...36% від об’єму.

Порошки призначені для гасіння займання матеріалів і речовин, що горять без доступу кисню. Випускають у вигляді спеціальних сумішей різних марок: ПСБ-3, П-2АП, ПФ, Пірант-А, ПС, П-ІА та ін. До складу порошків входять переважно бікарбонат натрію, стеаринові сполуки калію, цинку, магнію, графіту, амофос з апатитового концентрату, фосфати, тальк, стеарити важких металів, силіконові рідини, хімічно чиста крейда, полімерні смоли тощо.

Механічні засоби (брезент, повсть, пісок, землю тощо) застосовують для гасіння загорянь невеликих кіль­костей розлитих горючих рідин. Вони знижують температуру горіння; припиняють доступ кисню у зону горіння.

Прилади та обладнання:

вогнегасники пінно-хімічні ОХП-10; вогнегасники вуглекислотні ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8; брометилові ОУБ-3, ОУБ-7; вогнегасники порошкові ОП-І "Супутник", ОП-І "Турист", ОП-2, ОП-2Б, ОП-5, ОП-10; пожежна установка ПУ-І; стенди, плакати, таблиці.

Вогнегасник ОХП-10

Це хімічний пінний вогнегасник, рекомендований для гасіння твердих горючих матеріалів, а також рідин, що мають поверхню горіння не більше 1 м2. Такими вогнегасниками обладнують пожежні щити на фермах, в майстернях, на складах та інших об'єктах або встановлюють в окремих приміщеннях.

Вогнегасник ОХП-10 мас сталевий балон з чавунною кришкою, горловину з отвором для виходу піни і ручку для перенесення. Всередині балона - поліетиленовий стакан, що закривається гумовим клапаном, закріпленим на штоці з пружиною. У верхній частині шток прикріплений до ексцентрика ручки, поворотом якої на 180° можна підняти шток і відкрити клапан стакана.

В поліетиленовому стакані знаходяться кислотна частина заряду (сірчанокисле оксидне залізо - 115 г, сірчана кислота -120 г) і лужка (водний розчин бікарбонату натрію - 450... 530 г з екстрактом солодкого кореня). За таким складом заряду вогнегасник працює при температурі повітря вище + 5 °С. Для зберігання вогнегасника при температурі до -20 °С у лужну частину до 5 л води, додають 3 л етиленгліколю, а для кислотної частини беруть 320 г технічної сірчаної кислоти густиною 1,42 г/см3.

Після зарядки вогнегасника до нього прикрі плюють ярлик, де вказують дату зарядки, а на отвір розбризкувача встановлюють паперову мембрану. Строк придатності - один рік.

Вогнегасник приводять у дію поворотом ексцентрика ручки. Після цього його перевертають догори дном, що сприяє змішуванню кислотної і лужної частин заряду, внаслідок чого відбувається хімічна реакція з виділенням вуглекислого газу і утворенням піни.

Робочий тиск вогнегасника 1,4 МПа, кількість піни - 90 л, довжина струменя 6...8 м, тривалість дії вогнегасника - 60-70 с, стійкість піни - 40 хв, маса вогнегасника 13...14 кг(без заряду).

Переваги хімічних вогнегасників:

    піна виходить під власним тиском;

    у процесі зберігання заряд у вогнегаснику знаходиться під звичайним атмосферним тиском.

Вади вогнегасників:

    неможливість застосовувати при температурах нижче - 20 °С (уповільнюється реакція);

    забруднює, а інколи і пошкоджує матеріали, що вкриваються піною;

    неможливість застосування для тушіння електроустановок під напругою.

Перевіряють вогнегасники двічі на рік у квітні та жовтні.

Вогнегасники вуглекислотні

Вогнегасники ОУ-2, ОУ-2А, ОУ-5, ОУ-8 та інші мають майже однакову будову і відрізняються один від одного розмірами і місткістю балона (на це вказують цифри у марках).

Основні технічні дані вуглекислотних вогнегасників

Показник

ОУ-2

ОУ-5

ОУ-8

Маса з зарядом

6,4...6,5

13,95....14,15

20,5...20,7

Робочий тиск при +20° С, МПа

6

6

6

Тиск розриву запобіжної мембрани ±50° С, МПа

18

18

18

Довжина струменя, м

1,5

2,0

3,5

Тривалість дії, с

25...30

40...50

50...60

Сталевий балон корпуса наповнений зрідженим двуокислом вуглецю. У горловині балона змонтований спеціальний пусковий пристрій з сифонною трубкою. Вогнегасник має шарнірну ручку.

Для приведення його в дію взятись лівою рукою за ручку вогнегасника, а правою спрямувати розтруб на загоряння. Повільно відкрити вентиль. Гасити треба в рукавицях, бо при виході вуглекислоти температура знижується до - 70 °С.

Переваги вуглекислоти:

    не проводить електроструму і застосовується для тушіння електроустановок;

    не пошкоджує матеріали, тому застосовується для тушіння особливо цінних матеріалів.

Вади вуглекислоти:

    відсутність змочувальних властивостей, тому не припиняє жевріння;

    мала ефективність при температурах нижче О °С (вуглекислота замерзає у вентилі ) ;

    при температурах більше + 50 °С утворюється тиск понад
    20 МПа.

Балон перевіряють на тиск раз у 4 роки.

Застосовують вуглекислотні вогнегасники для гасіння загорянь на сільськогосподарських машинах, автомобілях, невеликих об'єктах нафтопродуктів, електричних установках під напругою до 1000 В, у музеях, архівах та гасіння цінних матеріалів.

Ручні брометилові вогнегасники

Брометилові вогнегасники ОУБ-3, ОУБ-7 мають тонкостінний сталевий балон, зварений з двох напівбалонів. У верхній частині вварена нарізна бобишка, в яку вкручується вентиль з струменоутворюючою насадкою та ручкою для перенесення. Для виділення заряду з балона при відкриті вентиля у вогнегасник закачують повітря під тиском 0,8 МПа при 20 °С. Заряд містить вуглекислоту та бромистий етил.

Технічна характеристика вогнегасників

Показники

ОУБ-3

ОУБ-7

Місткість балона, л

3,2

7,4

Маса бром етилу, кг

3,4±0,007

7,7±0,15

Маса вуглекислоти, кг

0,1±0,03

0,24±0,05

Маса незарядженого вогнегасника, кг

2,5

4,9

Тривалість дії, с

35

35

Довжина струменя, м

3...4

3,5...4,5

Для приведення в дію вогнегасника треба відкрити вентиль або натиснути на ручку, спрямувати струмінь на вогонь скраю, тримаючи балон догори дном; при гасінні балон не нахиляти горизонтально; при гасінні в закритому приміщенні його слід добре вітрити, щоб запобігти отруєнню.

У порівнянні з вуглекислотним вогнегасником брометиловий має переваги:

    діє в діапазоні температур від - 60 °С до + 60 °С;

    невеликий тиск у балоні;

    менш металомісткий;

    більш продуктивний.

Недосконалість брометилового вогнегасника:

    не можна застосовувати для речовин, що горять бел доступу кисню;

    не можна використовувати в зачинених приміщеннях.

Придатний для невеликих джерел пожеж усіх видів горючих речовин та жевріючих матеріалів, а також електроустановок під напругою.

Перевірку заряду (ваги) вогнегасника проводять не рідше одного разу в три місяці.

Повітрянопінний вогнегасник

Повітрянопінний вогнегасник ОВП-10 має балон високого тиску, в якому знаходиться 10 л водного розчину піноутворювача.

Для приведення в дію вогнегасник ставлять на підлогу, натискують на пусковий важіль, який штоком проколює бронзову мембрану, що закриває вихід з балончика з вуглекислоти під тиском. Газ тисне на поверхню розчину зверху і витісняє його знизу вгору через сифонну трубку, а через викидну трубку центробіжний розпилювач і насадку з сіткою всмоктується повітря. При цьому утворюється повітряно-механічна піна (мінімум 50-кратна), значно ефективніша хімічної. Довжина струменя 4,5 м, тривалість дії - 20 с. Застосовується так само, як хімічно-пінний вогнегасник.

Порошкові вогнегасники

Порошковий вогнегасник ОП-1 "Момент" має поліетиленовий корпус, сталевий балон, наповнений діоксидом вуглецю (робочий газ) і закритий алюмінієвою мембраною, запірно-пусковий пристрій зі спеціальним бойком з головкою, пружиною і розпилювачем порошку.

Вогнегасник ОП-1 „Турист” не має балона з робочим газом. Вихід порошку з корпуса забезпечується повітрям, закачаним у корпус під тиском 0,5 МПа. В разі виходу повітря із корпуса його можна наповнити автомобільним насосом.

Вогнегасник ОП-2 мас металевий корпус, кришку, запірно-пусковий пристрій важільного типу, балон з робочим газом, що знаходиться всередині корпуса. Місткість вогнегасника близько 2л, вміщує майже 2 кг порошку. Робочім газом може бути повітря або азот. Період дії близько 10 с.

Вогнегасник ОП-2В мас алюмінієвий корпус, заряджений порошком ПСБ-3 його застосовують для гасіння загорянь у побутових приміщеннях, гаражах, на транспортних засобах (порошок П-1А та ПФ - для гасіння жевріючих матеріалів), електричного обладнання та кабелів напругою до 1000 В, мінерального масла та інших матеріалів. Застосовують при температурі повітря від - 30 °С до + 40 °С.

Вогнегасник ОП-5 має корпус, в якому розміщені балон з робочим газом і сифонна трубка. Балон з робочим газом перекривається мембраною, яку можна проколоти спеціальною голкою з важільним приводом. До вихідного отвору, приєднується спеціальний шланг Довжиною 0,6 м із стволом, перекритим клапаном. За допомогою клапана, що відкривається спеціальним важелем, можна подавати порошок у зону горіння певними порціями або зразу весь заряд.

Вогнегасник має робочий тиск 1,2 МПа, заряд порошку масою 5 кг, який при роботі розвіюється струменем до 5 м.

Призначений вогнегасник для гасіння загорянь нафтопродуктів, легкозаймистих рідин, розчинників, твердих речовин, а також електроустановок напругою до 1000 В. Його застосовують переважно в складах та на транспортних засобах. Може працювати при температурі в діапазоні під -50 °С до +50 °С.

Тривалість дії 12..,15 с.

Піногенератори.

Піногенератори ПГ-50 і ПГ-100 призначені для одержання хімічної піни, що застосовується для гасіння пожеж і горючих легкозаймистих рідин.

Він має корпус, сопло, бункер з-клапанним пристроєм, зібраним у горловині бункера. В середині бункера встановлена сітка. На вхідній частині бункера – манометр. Робочий тиск піногенератора 0,4...0,6 МПа, продуктивність піни ПГ-50 – 45...90 л/с,.ПГ-100 – 90...100 л/с. Витрати води ПГ-50 – 8,5...10 л/с,.ПГ-100 – 17...20л/с, Витрати порошку ПГ-50 1...І,2 кг/хв, ПГ-100 -І,9...2 кг/хв.

Піногенератор працює так: до сопла по рукавах чи трубці підводиться вода під тиском 0,4...О,8 МПа. Виникаючий на виході з сопла струмінь води утворює розрідження 600...700 мм рт.ст. під клапаном піногенєратора, внаслідок чого клапан відкривається і в утворений отвір потрапляє порошок з бункера. Піноутворюючий порошок, попадаючи у воду, розчиняється в ній і в результаті хімічної реакції утворюється піна, спрямовувана по рукавах або трубах до місця горіння.

Пожежна установка ПУ-І

Пожежна установка являє собою модернізований пожежний щит і призначена для швидкої ліквідації пожеж. Це металевий каркас, у нижній частині закінчується опорами для установки на поверхні. До каркасу в середній частині приварені два кінці, що являють собою вісі коливання місткості води. У верхній частині площадки є заглиблення для фіксації вогнегасників. Місткість для води у нижній частині має зливну пробку.

Устаткування, що входить до ПУ-І

Місткість для води, л 200

Пінні вогнегасники ОХП-10, шт. 2

Порошкові вогнегасники, ОП-І, шт. 2

Пожежні відра, шт. 2

Багор, шт. 1

Потреба у вогнегасниках для виробничих приміщень визнача­ється за формулою:

де n - число вогнегасників на 1 м2 площі, шт./м2 (для матеріальних складів, гаражів, тваринницьких приміщень, котелень, млинів, їдалень, магазинів на 100 м2 приймається один вогнегасник, лабораторії до 50 м2 - два вогнегасники, в тому числі один хімічний пінний, другий вуглекислотний); S - площа виробничого приміщення.

Контрольні запитання

    Які первинні речовини застосовують. для пожежегасіння?

    Які бувають вогнегасники?

    Коли не можна застосовувати воду?

    Як привести в дію хімічний пінний вогнегасник?

    Які переваги, брометилового вогнегасника над вуглекислотним?

    Як застосовується піногенератор?

    Як визначити потрібну кількість вогнегасників для приміщення?

Завдання для самостійної роботи

1. Дати коротку характеристику вогнегасних речовин: води, піни, інертних газів, порошків та ін. [ 6, с. 293-302; 8, с. 293-330].

2. Намалювати схеми вогнегасників ОХП-10, ОУ-2, ОУБ-3, ОП-1 . [1, с. 69-73].

3. Визначити кратність піни вогнегасника ОХП-10 [7, с. 300-805].