Характеристика організації правової роботи

План

Вступ.

1. Теоретичне завдання

Тема: Загальні положення правової роботи та юридичне обслуговування

1.1 Поняття та зміст організації правової роботи.

1.2 Основні аспекти правової роботи.

1.3 Поняття “юрисконсульт”, “юридична служба”, “юридичне обслуговування”

2. Практична частина

Оформити комплект документів, необхідних для державної реєстрації юридичної особи.

2.1 Рішення власника (власників) або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи.

2.2 Установчі документи (засновницький договір чи статут).

2.3 Реєстраційну картку.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Українська держава зацікавлена у функціонуванні сучасної юридичної служби. Уряд України постановою від 27 серпня 1995 р. затвердив «Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації» і доповнив 26. 11. 2008р., у якому зазначив про необхідність удосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових та організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі підприємств.

Актуальність та практичне значення добраної теми полягає в тому, що в нових умовах господарювання особливого змісту набуває правова робота та, відповідно, зростає роль юридичних служб, оскільки у процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність – одностайне розуміння, суворе і неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя.

Метою даної роботи є аналіз та характеристика організації правової роботи. З цього випливають основні завдання це розкриття організації правової роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання законів та запобігання невиконанню вимог актів законодавства, інших нормативних документів міністерствами, підприємствами, їхніми керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків. Визначення основних аспектів правової роботи. Розкрити поняття “юрисконсульт”, “юридична служба”, “юридичне обслуговування”.

Об’єктом дослідження є загальні положення правової роботи та юридичного обслуговування. Структура курсової робота складається з вступу, трьох розділів, практичної частини, висновку, списку використаної літератури, загальним обсягом 40 сторінок.

1. Загальні положення правової роботи та юридичне обслуговування

1.1 Поняття та зміст організації правової роботи

правова робота юрисконсульт законодавство

За сучасних умов Україна перебуває на стадії становлення правової держави. Ця суспільно-правова категорія охоплює собою сполучення, єдність і розмежування трьох влад: законодавчої, виконавчої, судової, їх зміст полягає в суспільній необхідності належного правозастосування в усіх ланках (галузях) законодавства та в його окремих видах (формах), якими слід вважати юридичне обслуговування суб'єктів виробничо-господарської, сервісної, торговельної діяльності в народному господарстві в цілому і в сільському господарстві зокрема.

Уряд України виніс нове «Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації»від 26. 11. 2008р. , у якому зазначив про необхідність удосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових та організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі підприємств. В цьому положенні зазначено, що основними завданнями юридичної служби є: організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, додержання та запобігання невиконанню вимог законодавчих та інших нормативних актів міністерствами, підприємствами, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

Відповідно до цього на всіх підприємствах можуть бути створені юридичні служби.

Організація правової роботи - комплекс заходів, що здійснюються державними органами управління, посадовими особами з метою забезпечення суворого дотримання закону в усіх сферах діяльності.[6, С. 8]

Словосполучення “правова робота” дає підстави говорити про діяльність, пов’язану із застосуванням права і спрямоване на правову забезпечення діяльності конкретного підприємства або установи.

Зазначені обставини дозволяють окреслити межі правової роботи як виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме: виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливість визначити основні завдання правової роботи. Ці завдання полягають у такому:

    дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;

    активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників;

    забезпечення зберігання майна підприємства;

    захист прав і законних інтересів підприємств.

Виконання зазначених завдань вимагає не тільки знання законодавства, але й уміння організувати його реалізацію на практиці. Для цього необхідні розуміння суті правової роботи, її місця та значення в управлінні виробництвом, правильний підхід до самої правової роботи.[7, С. 10]

Отже, правова робота – це нормотворча та право застосовна діяльність та керування нею, пов’язана з питаннями відповідальності, взаємозв’язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, що забезпечують зміцнення законності, державної, планової та договірної дисципліни, господарського розрахунку в діяльності підприємств, організацій та установ.

1.2 Основні аспекти правової роботи

Коли ми говоримо про універсальний характер правової роботи, то перш за все маємо на увазі всебічний вплив права на розвиток господарської та соціальної діяльності колективів, адже в цій роботі беруть участь не лише органи управління, а й профспілки, трудові колективи.

Правова робота - особливий, багатоплановий вид діяльності суб'єктів господарювання, спрямований на забезпечення підвищення їхньої ділової активності, розвиток підприємництва та на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотримання планової, договірної, трудової дисципліни.

Правова робота повинна забезпечувати виконання законів, планів та угод не тільки підприємством, а й іншим господарським органом цього підприємства. Таким чином, до основних аспектів правової роботи відноситься, багатопланова діяльність, що охоплює всі напрямки діяльності, безпосередньо пов’язані зі створенням матеріальних цінностей, застосуванням праці робітників та службовців, вирішення питань соціально-економічного, науково-технічного, культурного забезпечення колективів підприємств та установ, а не тільки діяльність юридичної служби, що спрямована на організацію контролю за виконанням законів, пропаганду права, складання юридичних документів, участь у розгляді господарських та інших справ юрисдикційними органами.[10, С. 18]

До системи правової роботи належать суб'єкти господарювання, об'єкти, юридичні (правові) дії, засоби і способи їх здійснення, результати юридичних (правових) дій.

Суб'єктами правової роботи є господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГК України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб'єктами правової роботи є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, а також філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), структурні підрозділи підприємств (юридична служба, бухгалтерія, відділ кадрів та ін.).

Об'єктами правової роботи є дії суб'єктів правової роботи, правові процеси (розгляд господарських спорів у господарських судах, трудових спорів - у місцевих), правові документи (договори, акти, претензії, позовні заяви, положення, інструкції та ін.).

Юридичні (правові) дії - це зовнішні акти поведінки суб'єктів правової діяльності, які вдосконалюють правові явища.

Засоби правової діяльності - це явища, предмети явищ і дій, які забезпечують досягнення необхідного результату правової діяльності, нормативно-правові акти централізованого і локального регулювання, докази.

Способи правової діяльності - це конкретні шляхи досягнення наміченого результату за допомогою конкретних засобів, обумовлених юридичною справою.[9, С. 23]

Результати правових дій - це підсумок відповідних операцій і дій, досягнутий за допомогою певних способів і засобів суб'єктами правової роботи.

Кожна установа, підприємство або організація мають свій статут, положення або інший фундаторський документ, правила внутрішнього розпорядку для працівників даної організації в управлінні її діяльністю, правила обліку господарської та фінансової діяльності, правила взаємовідносин із клієнтами та ін. Це і є корпоративний нормативний акт, який видається органами управління підприємства, компетентними у вирішенні тих чи інших питань виробничого й соціального життя колективу, тобто питань локальних — лише в межах корпорації. У ньому тією чи іншою мірою має виражатися інтерес (воля) колективу. Звідси виникає владність, офіційність, обов'язковість корпоративного нормативного акта.

Локальні нормативні акти підприємств розробляються і приймаються на виконання приписів централізованого законодавства або за вказівками чи з ініціативи керівних органів підприємства, або з ініціативи структурних підрозділів.

Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації і підзаконний нормативний акт комерційної організації - це локальні нормативні акти (нормативний наказ, інструкція адміністрації, статут, положення, правила внутрішнього розпорядку та ін.), що діють лише в межах даного підприємства, комерційної організації. Основне призначення локальних нормативних актів - конкретизувати розпорядження закону стосовно умов діяльності відповідного колективу, не виходячи за рамки закону і не обмежуючи ініціативу виконавців, які діють у межах закону. Ці документи також називають корпоративними нормативними актами.

Корпоративний нормативний акт - це акт-документ органу управління комерційної та некомерційної корпорації (підприємства), який містить корпоративні норми, спрямовані на саморегулювання відносин, що складаються в ній, шляхом конкретизації розпоряджень нормативно-правових актів, виданих законодавцем, а також вищими правотворчими органами, з якими він знаходиться у відносинах службового підпорядкування.

Кожна установа, підприємство або організація мають свій статут, положення або інший фундаторський документ, правила внутрішнього розпорядку для працівників даної організації в управлінні її діяльністю, правила обліку господарської та фінансової діяльності, правила взаємовідносин із клієнтами та ін. Це і є корпоративний нормативний акт, який видається органами управління підприємства, компетентними у вирішенні тих чи інших питань виробничого й соціального життя колективу, тобто питань локальних — лише в межах корпорації. У ньому тією чи іншою мірою має виражатися інтерес (воля) колективу. Звідси виникає владність, офіційність, обов'язковість корпоративного нормативного акта.

Корпоративний нормативний акт характеризується такими ознаками:

1) має правотворчий характер, тому що в ньому корпоративні норми встановлюються, змінюються і припиняються;

    видається органом (посадовою особою) управління корпорації лише в межах його компетенції;

    видається з дотриманням передбаченого законом порядку, якщо такий установлено (наприклад, разом або за погодженням із профспілковим комітетом);

    відповідає Конституції України, законодавству, а також нормативним актам, які мають вищу юридичну силу;

    має форму письмового акта-документа (рішення загальних зборів, ради директорів, наказ керівника і т. ін.) із певними реквізитами (найменування акта, дата ухвалення, номер, підписи посадових осіб та ін.).

Крім нормативних актів, на підприємстві видаються інші корпоративні акти, які не мають нормативного характеру (наприклад, наказ керівника видати цінний подарунок працівникові або наказ про звільнення його за прогул).

Корпоративні нормативні акти різняться за галузевою ознакою:

    фінансові корпоративні акти - акти, що регулюють фінансову діяльність корпорації;

    адміністративні корпоративні акти - акти, що регулюють сферу управління;

    трудові корпоративні акти - акти, що регулюють сферу застосування праці;

    цивільно-правові нормативні акти - акти, що регулюють майнову сферу в межах корпорації, та ін.

Слід зазначити, що серед корпоративних нормативних актів є багато актів процедурного характеру, тобто актів, що регулюють порядок застосування матеріальної правової норми (наприклад, Положення про порядок накладення дисциплінарного стягнення, Положення про порядок нарахування заробітної плати, Положення про порядок розподілу прибутку, Положення про порядок укладення договорів тощо). За наявності типових актів локальні акти розробляються відповідно до них, а за їх відсутності - самостійно.

Таким чином, правова робота, будучи сукупністю нормотворчої та право реалізуючої діяльності, пронизує всі сфери правової дійсності і спрямована на досягнення подвійної мети: забезпечує законність у діяльності суб'єктів господарювання і посилення впливу на суспільне виробництво. Попри таку обмежену єдність нормотворчої та правореалізуючої діяльності відводиться значне місце в усій правовій діяльності. Це не випадково, оскільки, здійснюючи свою статутну діяльність підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм реалізують правові норми як централізованого, так і локального характеру.[12, С. 108]

Відомо, що реалізація права здійснюється в таких формах: дотримання, виконання, використання. Через ці форми втілюються вимоги та можливості права. Тому суб'єкти господарювання при дотриманні та виконанні вимог правових принципів повинні максимально широко використовувати передбачені правом засоби для ефективного господарювання. Це актуально в наш час - у період переходу до соціальне орієнтованої ринкової економіки.

Успішній організації правової роботи на підприємстві сприяє аналіз і узагальнення практики застосування та реалізації правових норм, які містяться в різних галузях права: цивільному, господарському, трудовому, фінансовому, аграрному та ін. Власне, цю роботу доцільно проводити за окремими напрямками: виконання договірних зобов'язань, зберігання майна, дотримання законодавства про працю, про охорону навколишнього природного середовища тощо.

Така діяльність у межах правової роботи здійснюється на підприємствах з метою встановлення причин правопорушень у тій чи іншій галузі господарської діяльності та виявлення винних осіб. За допомогою аналізу результатів, узагальнень створюється можливість активізувати правову роботу на підприємстві не лише з наслідками правопорушень, а й з причинами їх виникнення, які можуть бути різними: недостатнє знання чинного законодавства, недостатній рівень правового регулювання, винні дії посадових осіб, організаційно-технічні недоліки та ін. Одним із напрямків дотримання законності є вдосконалення правової пропаганди на підприємстві. На жаль, в останні роки, особливо в приватних підприємствах, така робота майже не проводиться, у той час як вона є важливим засобом попередження правопорушень і має здійснюватись у вигляді лекцій, інформацій у місцевих газетах, радіо та ін.

До числа важливих правових засобів належать господарські й трудові договори. З їх допомогою встановлюються, змінюються або припиняються господарські зобов'язання (поставка продукції (товарів), підряд, оренда майна, купівля-продаж та ін.).

Трудовий договір посідає особливе місце. Він є підставою виникнення

трудових правовідносин працівника з роботодавцем, що обумовлює цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом, а саме: робочий час, час відпочинку, оплата праці та ін. Важливим фактором у дотриманні законності та підвищенні ефективності виробництва є претензійна та позовна робота на підприємстві, яка посідає важливе місце в правовій роботі і спрямована на виконання договірних зобов'язань як власних, так і обов'язків контрагентів.[10, С. 23]

Таким чином, правова робота за своїм змістом має універсальний характер, тому що вона, охоплюючи всі сторони діяльності підприємств, одночасно пронизує всі сфери правової дійсності: нормотворчість і право реалізацію; аналіз практики застосування законодавства і правове виховання.

Правова робота є невід'ємною частиною діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, серед яких важливе місце належить юридичній службі як спеціалізованому правовому підрозділу підприємства. Але слід також мати на увазі, що проведення та організація правової роботи покладається на керівництво підприємств.

1.3 Поняття “юрисконсульт”, “юридична служба”, “юридичне обслуговування”

Особливе місце в діяльності юридичних служб посідає договірно-правова робота, адже кінцевою метою діяльності будь-якого підприємства є виконання виробничої програми з найменшими витратами необхідних ресурсів і отримання максимального прибутку. А це прямо залежить від виконання договірних зобов’язань перед контрагентами. Робота з виявлення та встановлення найбільш раціональних договірних зв'язків, опрацювання правових методів впливу на недобросовісних конкурентів покладена на юрисконсульта. Договір має не лише відповідати закону. Важливо, щоб керівник підприємства міг використати його як ефективний важіль для поліпшення показників роботи підприємства. Тому юрисконсульт здійснює організаційну роботу з проведення договірної кампанії у взаємодії зі службами й керівниками відділів постачання, збуту, фінансів, економіки підприємства. Юрисконсульт перевіряє, щоб договори мали необхідні реквізити, передбачені законодавством, бере участь у визначенні конкретних умов поставок. Він має також оформляти переддоговірні спори, коли розбіжності сторін не вдається усунути шляхом прямих пере­говорів заінтересованих організацій. Залежно від того, у якій ролі виступає підприємство в договорі поставки — покупця чи постачальника - юрисконсульт складає або протокол, де фіксуються розбіжності, або заяву до господарського суду, але в обох випадках він разом із керівником бере участь у розгляді переддоговірних спорів у господарському суді.

На посаду керівника, його заступника, головного юрисконсуль­та юридичної служби підприємства призначаються особи з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю щонайменше три роки, а на посади провідного й відповідної категорії юрисконсультів - особи, які мають вищу юридичну освіту або навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів.

Предметом діяльності юрисконсульта - здійснення методичного керівництва правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, нестачі, виготовлення неякісної, нестандартної і некомплектної продукції та інші правопорушення для передання їх до слідчих та судових органів. Бере участь у розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення господарського розрахунку, договірної, фінансової та трудової дисципліни, забезпечення збереження майна, боротьби з його розкраданням та іншими правопорушеннями.[13, С. 106]

Юрисконсульт стежить за тим, щоб при підписанні договору до нього було додано всю необхідну документацію. Належно проведена договірна кампанія — це лише один із засобів забезпечення стійких взаємних відносин підприємств у процесі виробничої діяльності. Подальша робота юрисконсульта полягає в тому, щоб усіма правовими засобами домагатися виконання договорів. Для цього необхідно своєчасно доповідати керівникові підприємства про порушення зобов'язань, вивчати причини їх виникнення, пропонувати й застосовувати ефективні заходи впливу до винних осіб свого та іншого підприємства, з яким укладено той чи інший договір.

Юрисконсульт повинен працювати над підвищенням свого професійного рівня, стежити за змінами і доповненнями в чинному законодавстві. Це допоможе йому належно виконувати свої обов’язки.

Юрисконсультом, також здійснюється робота з обліку нормативно-правових актів, на нього покладаються такі обов'язки:

    вести нормативно-правові акти;

    забезпечувати зберігання нормативно-правових актів, офіційних видань;

    вести контрольні примірники кодексів та підтримувати в контрольному стані нормативно-правові акти та офіційні джерела їх опублікування;

    забезпечувати документальний фонд актів законодавства, бібліотечний фонд юридичної літератури, електронний фонд нормативно-правових актів;

5) ознайомлювати працівників відповідного підприємства, установи, організації з чинним законодавством;

6) вести прийом працівників, інших громадян з питань роз'яснення чинного законодавства.

Покладення на юрисконсульта обов'язків щодо ведення даного напрямку роботи здійснюється наказом керівника або посадовою інструкцією.[6, С. 20]

Юридична служба є самостійним структурним підрозділом; залежно від обсягу, характеру та складності роботи визначається структура юридичної служби; установлюється порядок створення та взаємовідносин юридичної служби та інших структурних підрозділів.

Юридична служба – безпосередній організатор правової роботи в народному господарстві, який є складовою частиною управління виробництвом.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держави не тільки забезпечу, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Юридична служба надається особлива державна функція, тому порядок її організації і правове положення визначаються в централізованому порядку Загальним положенням про юридичну службу. Юридична служба як самостійний підрозділ у системі управління підприємством має певну організаційну структуру. Залежно від обсягу і характеру правової роботи, специфіки роботи підприємств чи установи юридична служба складається з відділів, секторів, бюро, групи або впроваджується посада юрисконсульта відповідній категорії (головний юрисконсульт, старший юрисконсульт, юрисконсульт).

Заборонено покладати на юридичну службу обов'язки, які не стосуються правової роботи і не передбачені Загальним положенням. Це є своєрідною гарантією того, що юристи будуть займатися виключно правовою роботою та виконувати функції, покладені на них законодавством.

Юридична служба підприємства безпосередньо підпорядковується керівникові підприємства. Юридичні служби підприємств з питань організації та методики здійснення правової роботи керуються рекомендаціями Міністерства юстиції України. Підприємство зобов'язане створювати умови для нормальної роботи і підвищення кваліфікації працівників юридичної служби, забезпечувати їх окремим приміщенням, телефонним зв'язком, сучасними засобами оргтехніки, транспортом для виконання службових обов'язків, законодавчими та іншими матеріалами, літературними джерелами з правових питань.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємств, для доцільного юридичного обслуговування.[9, С. 35]

Існують такі форми юридичного обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатське бюро, фірмою, контролю чи окремим адвокатом, або на підставі договору укладеного з юридичною або фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення юридичної практики.

Відомі і такі форми правового обслуговування, як організація міжгосподарських юридичних груп для обслуговування кількох територіально близьких підприємств однієї або кількох галузь, а також організацій обслуговування невеликих господарських органів однієї системи юридичною службою головного (найбільшого) підприємства.

На одному з базових підприємств для обслуговування кількох невеликих підприємств, а також виробничих одиниць, де не мають сенсу тримати штатного юрисконсульту, як самостійні структурні підрозділи можуть створити міжгосподарські юридичні відділи. Ці відділи формуються за рахунок загальної штатної чисельності працівників кількох невеликих підприємств і організацій у такій кількості, аби на кожного юриста припадало обслуговування від двох до чотирьох підприємств або організацій. Кожне підприємство, що обслуговується міжгосподарським юридичним відділом, перераховує базовому підприємству грошові суми для утримання юристів.

Юридичне обслуговування підприємств, установ і організацій адвокатами, адвокатським бюро, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об’єднаннями передбачаються Законом України “Про адвокатуру”. Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації та іншими нормативними актами.

Надання адвокатської правової допомоги підприємств, установ і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяльності адвокатури. Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.[9, С. 41]

2. Практична частина

ТОВ “ГОРИЗОНТ”

ПРОТОКОЛ

зборів засновників

18 вересня 2009 р. м. Суми №1

ПРИСУТНІ:

    Громадянин України Кононенко Ігор Васильович.

    Громадянин України Прокопко Василь Вікторович.

Збори визнані правомочними вирішувати всі питання порядку денного.

Голова зборів – Кононенко І. В.

Секретар зборів – Прокопко В. В.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

    Про створення товариства з обмеженою відповідальністю “ГОРИЗОНТ” (далі - товариство).

    Про затвердження статутних документів та визначення розміру статутного капіталу товариства.

    Про порядок формування та внесення вкладів до статутного капіталу товариства.

    Про визначення директора товариства.

    Про уповноваження особи щодо здійснення дій з реєстрації товариства.

УХВАЛИЛИ:

    Створити товариство з обмеженою відповідальності “ГОРИЗОНТ”.

    Затвердити статутні документи в пронумерованій редакції та визначити статутний фонд товариства у розмірі 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень.

    Статутний капітал сформувати за рахунок майна засновників. До моменту державної реєстрації засновники сплачують п’ятдесят відсотків від суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишається несплаченою, підлягається сплаті впродовж одного року після реєстрації.

    Призначення директором товариства Прокопко Василя Вікторовича.

    Уповноважити Кононенко І. В. Здійснити всі необхідні дії щодо реєстрації товариства в державних органах.

Голосували “за” – одноголосно.

Голова зборів Кононенко І. В.

(підпис)

Секретар зборів Прокопко В. В.

(підпис)

ЗАРЕЄСТРОВАНО ЗАТВЕРДЖЕНО

у виконавчому комітеті зборами засновників

Сумської міської ради ТОВ “ГОРИЗОНТ”

20 вересня 2009 р. Протокол № 1

Реєстраційний № 57 від 18 вересня 2009 р.

СТАТУТ

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

“ГОРИЗОНТ”

Місце знаходження:

Україна, м. Суми,

вул. Кірова, 126

Суми - 2009

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю “ГОРИЗОНТ” (надалі - товариство), створене відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про господарські товариства” та інших актів чинного законодавства України, з моменту одержання прибутку, у подальшому іменується “товариство”,

1.2. Участниками товариства є:

1. Громадянин України Кононенко Ігор Васильович, паспорт МВ 263598, виданий 21 вересня 1989 р. зарічним РВУМВС України в Сумській обл., що мешкає за адресою: Україна, м. Суми, вул. Кірова 123, кв. 26, ідентифікаційний номер 2694532678.

2. Громадянин України Прокопко Василь Вікторович, паспорт МВ 569827, виданий 01 травня 2001 р. зарічним РВУМВС України в Сумській обл., що мешкає за адресою: Україна, м. Суми, вул. Горького 5, кв. 123, ідентифікаційний номер 2689453267.

1.3. Найменування товариства:

українською мовою: повне –товариство з обмеженою відповідальністю “ГОРИЗОНТ”; скорочене – ТОВ “ГОРИЗОНТ”;

російською мовою: общество с ограниченной ответственностью “ГОРИЗОНТ”; сокращенно ООО “ГОРИЗОНТ”.

1.4. Місцезнаходження товариства: Україна, м. Суми, вул. Харківська 86/2.

1.5.Товариство з моменту державної реєстрації є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банківських установах, печатку, штамп, товарний знак та інші реквізити.

1.6. Товариство в своїй діяльності керується чинним законодавством, установчими документами, цим статутом а також внутрішніми локальними нормативними актами.

1.7. Товариство має право без обмежень приймати рішення щодо своєї діяльності. Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, виступаючи в суді, господарському та третейському суді.

1.8. Товариство може створюватися на території України, а також за її межами дочірні підприємства, філії та представництва.

1.9. Товариство може бути учасником спільних підприємств, акціонерних та інших товариств, концернів, консорціумів, асоціацій та інших договірних об’єднань.

1.10. Товариство несе відповідальність за зобов’язаннями всім власним майном. Товариство не відповідає за зобов’язаннями держави, держава не відповідає за зобов’язаннями Товариства.

1.11. Учасник, який систематично не виконує належним чином свої обов'язки, або який перешкоджає своїми діями досягненню мети Товариства, може бути виключений з Товариства на підставі прийнятого рішення загальних зборів Учасників. При цьому Учасник, про якого приймається рішення, не приймає участі у голосуванні. При виключенні Учасника з Товариства йому виплачується вартість власного майна Товариства пропорційно його внеску до Статутного фонду Товариства.

1.12. Склад учасників Товариства може бути розширений при наявності згоди Учасників за рахунок введення інших юридичних чи (та) фізичних осіб.

1.13. Прийом у Товариство та виключення з його членів здійснюється за рішенням загальних зборів при більшості в 60% голосів від загальної кількості часток в Статутному фонді.

1.14. Стосунки Товариства з найманими працівниками (трудовим колективом) регулюються згідно з чинним законодавством про працю.

1.15. Товариство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з метою і предметом своєї діяльності та діє в межах, що встановлені законодавством України.

2. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА

2.1. Метою діяльності Товариства є отримання прибутку шляхом здійснення господарської та іншої діяльності, а також задоволення на основі отриманого прибутку соціальних та економічних потреб учасників.

Предметом діяльності Товариства є :

2.3. Створення власної мережі магазинів для реалізації товарів власного виробництва та отриманих від українських і іноземних фізичних і юридичних осіб.

2.4. Закупівля, зберігання, продаж пального та ППМ через спеціалізовані пункти та АЗС.

2.4. Організація громадського харчування, барів, кафе, ресторанів, в тому числі з іноземними партнерами.

2.5. Створення мережі сервісного обслуговування транспортних засобів та побутової техніки.

2.6. Виробництво та переробка сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

2.7. Надання виробничих, науково-технічних та комерційних послуг юридичним та фізичним особам на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2.8. Надання посередницьких послуг по закупівлі, транспортуванню та реалізації товарів," в тому числі торгово-закупівельної діяльності: товарами народного споживання, продуктами харчування, побутовою теле- радіо- відеоапаратурою, засобами обчислювальної техніки, автомобілями, нафтопродуктами та інше.

2.9. Вантажні та пасажирські перевезення, транспортно-експедиційне обслуговування.

2.10. Надання послуг прокату, лізингу, оренди та зв’язку; відкриття і управління діяльністю митних ліцензійних складів, здійснення операцій по декларуванню та митному оформленні грузів.

2.11. Будівництво, реконструкція будівель та споруд промислового соціального та житлового призначення.

2.12. Утилізація , збір та переробка відходів виробництва та вторинних ресурсів.

2.13. Надання різних побутових послуг юридичним та фізичним особам.

2.14. Надання платних послуг (інформаційних, юридичних, маркетингових, будівельних, інжинірингових, лікування, відпочинку, спорту, освіти, прокату та інші) населенню, підприємствам, організаціям України та інших країн.

2.15. Надання рекламних, консультаційних послуг з питань внутрішньої та зовнішньої інвестиційно-фінансової комерційної діяльності.

2.16. Надання інформаційних, консультаційних-довідних, абонентних послуг з питань комерційної діяльності.

2.17. Створення оздоровчих комплексів: саун, косметологічних та масажних кабінетів.

2.18. Закупівля, обробка та реалізація шкіри та виробів з неї.

2.19. Інші види діяльності не заборонені чинним законодавством.

Види діяльності, які вимагають спеціального дозволу, здійснюються Товариством після одержання відповідних ліцензій.

3. ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА

3.1. Кожний з учасників Товариства має право:

3.1.1. Брати участь в управлінні справами Товариства в порядку, визначеному цим статутом.

3.1.2. Брати участь в розподілі прибутку та отримувати частину прибутку від діяльності Товариства.

3.1.3. Одержувати інформацію про діяльність Товариства, знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності.

3.1.4. Вимагати розгляду на зборах учасників, порушеного ним питання, якщо воно було поставлене не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

3.1.5. В першочерговому порядку одержувати продукцію (послуги), вироблену Товариством.

3.1.6. Призначати та відкликати своїх представників на збори учасників.

3.1.7. Вийти з Товариства в порядку, установленому цим статутом.

3.2. Будь-який учасник Товариства має право передати свою частку або долю частки третім особам після повного внеску свого вкладу в статутний фонд Товариства.

Передача частки або її частини третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її уступає.

Якщо частка або її частина переходить третій особі, то до цієї особи переходять всі права і обов'язки, що належали учаснику, який її уступив.

Якщо частка або її частина переходить до Товариства, останнє протягом 12 місяців передає її третім особам або іншим учасникам. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування i визначення кворуму на зборах здійснюється без урахування частки, придбаної Товариством.

3.3. Учасники Товариства зобов'язані:

3.3.1. Виконувати свої зобов'язання перед Товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами.

3.3.2. Не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства.

3.3.3. Виконувати вимоги установчих документів та рішення загальних зборів учасників.

3.3.4. Виконувати взяті на себе зобов'язання

3.3.5. Надавати Товариству інформацію, необхідну для вирішення окремих питань щодо його діяльності.

3.3.6. Сприяти Товариству в здійсненні ним своєї діяльності.

3.4. Учасник може вийти з Товариства, попередивши про це інших учасників не пізніше як за 3 місяці до дня виходу.

3.5. У разі виходу учасника з Товариства йому сплачується вартість частини майна Товариства, пропорційна його частці в статутному фонді.

За вимогою учасника та за згодою зборів учасників Товариства частка учасника, який виходить з Товариства, повертається йому повністю або частково у натуральній формі.

3.6. Учасник, який вийшов з Товариства, має право на належну йому частину прибутку, одержаного Товариством в поточному році до моменту виходу з нього учасника.

3.7. Інші особи, а також правонаступники та спадкоємці учасників, що вийшли з Товариства, можуть вступати в Товариство за згодою зборів учасників.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу у Товариство або при відмові Товариства від прийняття правонаступника (спадкоємця), йому видається у грошовій або натуральній формі частка в майні, що належала учаснику, який вийшов з Товариства. Вартість цієї частки визначається на день, коли учасник вибув (вийшов) з Товариства.

3.8. Якщо учасник Товариства систематично не виконує своїх обов'язків щодо Товариства або перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, він може бути виключений з Товариства за одностайною згодою всіх учасників. При цьому учасник, що виключається з Товариства, участі у голосуванні не бере.

3.9. Учасник Товариства може звернутися до суду, арбітражного суду з заявою про визнання недійсним рішення зборів, прийнятого з порушенням чинного законодавства.

4. СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ

4.1. Товариством створюються статутний фонд розміром 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень.

4.2. Статутний капітал розподіляється серед учасників товариства таким чином:

1. Громадянин України Кононенко Ігор Васильович – 20 000(двадцять тисяч) гривень, що становить 53% статутного капіталу.

2. Громадянин України Прокопко Василь Вікторович – 18 000(вісімнадцять тисяч) гривень, що становить 47% статутного капіталу.

4.3. До моменту реєстрації кожен з учасників внесе 50% свого вкладу. Кожен з учасників зобов’язаний повністю внести свій вклад не пізніше року з момент у реєстрації Товариства.

4.4. Розмір статутного фонду Товариства може бути змінено з дотриманням вимог чинного законодавства України, або цього статуту.

5. МАЙНО, ФОНДИ, ПРИБУТОК

5.1.Майно Товариства становить основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства.

5.2. Майно Товариства утворюється за рахунок:

- внесків Учасників;

- доходів від реалізації послуг відповідно до предмету діяльності;

- доходів від аукціонів;

- безплатних або благодійних внесків, пожертвувань українських та іноземних підприємств, організацій, громадян.

5.3. Джерелом формування майна Товариства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення та дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення та приватизації;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

5.4. Майно Товариства складається з Статутного та інших фондів, що створюються за рішенням Зборів Учасників.

5.5. Товариство може використовувати кошти резервного фонду на додаткові витрати, на заходи щодо розробки та впровадження нових перспективних форм та методик статутної діяльності, поповнення нестачі власних оборотних коштів, покриття збитків від зниження ціни на послуги та інші цілі. За рішенням Зборів Учасників Товариства частину коштів резервного фонду може бути використано на оплату праці з компенсуванням їх в наступному періоді з фонду оплати праці.

5.6. Товариство відраховує на користь Учасників частку чистого прибутку у розмірі, що визначається зборами Учасників залежно від результатів господарської діяльності.

5.7. Розподіл нарахованого прибутку Учасників здійснюється відповідно до їх внесків до Статутного фонду Товариства, що регулюється Установчим договором.

5.8. Прибуток Товариства, після відрахування сум по податках та інших обов'язкових платежах, відрахувань на користь Учасників, формування та збільшення Резервного фонду, залишається у розпорядженні Товариства і подальше витрачання Фондів коштів здійснюється за рішенням Зборів Учасників.

5.9. Кошти Товариства зберігаються на розрахунковому рахунку (українська валюта) та валютному рахунку (іноземна валюта) та використовуються ним самостійно.

5.10. Товариство може поєднувати частину свого майна та коштів з майном та коштами державних, кооперативних, громадських та інших організацій з метою організації спільного виробництва товарів, виконання робіт та наданню послуг, зокрема шляхом організації спільних підприємств з іноземними партнерами.

5.11. Частина майна Товариства може бути передана дочірнім підприємствам, філіям і представництвам Товариства за рішенням і на умовах, що визначаються Зборами Учасників.

5.12. Товариство несе ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, переданого йому в користування.

6. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВА

6.1. Вищим органом Товариства є Збори Учасників Товариства. Збори учасників правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства.

6.2. Кожний Учасник Товариства має у Зборах кількість голосів пропорційно внеску до Статутного фонду Товариства.

6.3. До виключної компетенції Зборів учасників належить:

а) визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін і доповнень до Статуту Товариства;

в) створення, реорганізація і ліквідація філій та представництв, затвердження положень про них;

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності Товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

є) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

ж) визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

з) затвердження господарських договорів, угод, контрактів, що перевищують суму еквівалентну 500 000 гривень, на момент укладання господарського договору, угоди, контракту.

и) прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "д", "и", належать до виключної компетенції Зборів Учасників Товариства і не можуть бути передані іншім органам Товариства.

Загальні Збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що мають більш як 60 відсотків голосів.

6.4. Виконавчим органом Товариства є Дирекція, що призначається за рішенням Зборів Учасників. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах компетенції, що визначена Установчим договором і Статутом Товариства.

6.5. Директор:

- затверджує поточні плани діяльності Товариства і заходів, що є необхідними для вирішення його завдань;

- затверджує щорічний кошторис, штатний розклад і посадові оклади співробітників апарату;

- затверджує договірні ціни і тарифи на послуги;

- визначає порядок відшкодування збитків;

- приймає рішення про одержання довгострокових кредитів;

- створює органи, що необхідні для виконання цілей і завдань Товариства;

- розпоряджається всім майном Товариства, включаючи кошти;

- затверджує нормативні акти, що визначають відносини між підрозділами і філіями Товариства;

- приймає на роботу і звільнює з роботи працівників Товариства, застосовує до них заходи заохочення і накладає стягнення;

- приймає рішення про відрядження, включаючи закордонні ділові поіздки;

- організує ведення бухгалтерського обліку та звітності у Товаристві;

- забезпечує виконання рішень Зборів учасників;

- приймає рішення щодо інших питань поточної діяльності Товариства.

6.6. Директор має право:

- розпоряджатися майном в межах, що визначені Установчим договором і Статутом Товариства;

- без довіреності діяти від імені Товариства, репрезентувати її у всіх установах, підприємствах і організаціях;

- укладати будь-які угоди та інші юридичні акти, видавати довіреності, відкривати в банках розрахунковий та інші рахунки;

- здійснювати інші дії для досягнення цілей Товариства в межах його компетенції.

6.7. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю Товариства може створюватися Ревізійна комісія. Порядок діяльності Ревізійної комісії встановлюється Зборами Учасників Товариства.

7. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ

7.1. Товариство самостійно веде оперативний, бухгалтерський та статистичний облік результатів своєї діяльності.

7.2. Бухгалтерський, оперативний та статистичний облік та звітність в Товаристві ведуться згідно норм, що діють в Україні. Організація обігу документів в Товаристві, її дочірніх підприємствах, філіях та представництвах встановлюється Директором.

7.3. Відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на Головного бухгалтера Товариства, компетенція якого визначена чинним законодавством.

7.4. Операційний рік встановлюється з 1 січня до 31 грудня включно.

7.5. Товариство та його посадові особи несуть встановлену законодавством відповідальність за достовірність даних, що містяться в річному звіті та балансі.

7.6. Товариство за власний рахунок може наймати спеціалізовану установу для перевірки і підтвердження річної фінансової звітності (зовнішній аудит).

8. ЛІКВІДАЦІЯ І РЕОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРИСТВА

8.1. Припинення діяльності Товариства здійснюється у формі його ліквідації або реорганізації Товариства, яке відбувається за рішенням учасників або за рішенням суду чи арбітражного суду.

8.2. Ліквідація Товариства провадиться за рішенням Зборів Учасників або за рішенням суду чи арбітражу у випадках, що передбачені чинним законодавством.

8.3. Ліквідація Товариства проводиться ліквідаційною комісією, що призначається Засновниками, або судом чи арбітражем.

8.4. Ліквідаційна комісія вміщує в офіційній пресі за місцем знаходження Товариства публікацію про строк і порядок ліквідації.

8.5. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять всі повноваження по управлінню справами Товариства.

8.6. Порядок і строк ліквідації Товариства встановлюється Учасниками або судом (арбітражем). Строк для подання претензій кредиторів не може бути менший ніж 2 місяці з моменту оголошення про ліквідацію.

8.7. Ліквідаційна комісія:

- оцінює наявне майно Товариства;

- виявляє дебіторів та кредиторів Товариства і проводить розрахунки з ними;

- вживає заходи щодо сплати боргів Товариства третім особам, а також його учасникам;

- складає ліквідаційний баланс і подає його Зборам учасників Товариства.

8.8. Решта майна Товариства, що залишилась після розрахунків з бюджетом, оплати праці працівників, розрахунків з кредиторами розподіляється між учасниками Товариства відповідно до Закону України "Про господарські товариства"'.

8.9. Ліквідація Товариства вважається завершеною, а Товариство таким, що припинило свою діяльність, з моменту внесення запису про це до державного реєстру.

8.10. Ліквідаційна комісія несе відповідальність за шкоду, заподіяну Товариству, її учасникам та третім особам за нормами цивільного законодавства України.

Підписи учасників:

    Громадянин України Кононенко І. В.

2. Громадянин України Прокопко В.В.

Форма № 1 РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної

шляхом заснування нової юридичної особи

І. Відомості про юридичну особу

Повне найменування юридичної особи

Організаційно - правові форми юридичної особи

т

о

в

а

р

и

с

т

в

о

з

о

б

м

е

ж

е

н

о

ю

в

і

д

п

о

в

і

д

а

л

ь

н

і

с

т

ю

Назва юридичної особи

у

к

р

а

ї

н

с

ь

к

о

ю

м

о

в

о

ю:

т

о

в

а

р

и

с

т

в

о

з

о

б

м

е

ж

е

н

о

ю

в

і

д

п

о

в

і

д

а

л

ь

н

і

с

т

ю

“Г

о

р

и

з

о

н

т”

р

о

с

і

й

с

ь

к

о

ю

м

о

в

о

ю:

о

б

щ

е

с

т

в

о

с

о

г

р

а

н

и

ч

е

н

н

о

й

о

т

в

е

т

с

т

в

е

н

н

о

с

т

ь

ю

“Г

о

р

ы

з

о

н

т”

Скорочене найменування юридичної особи (відповідно до установчих, розпорядчих документів)

у

к

р

а

ї

н

с

ь

к

о

ю

м

о

в

о

ю:

Т

О

В

“Г

О

Р

И

З

О

Н

Т”

р

о

с

і

й

с

ь

к

о

ю

м

о

в

о

ю:

О

О

О

“Г

О

Р

Ы

З

О

Н

Т”

Місце проживання фізичної особи-підприємця:

У

К

Р

А

Ї

Н

А

Область

Автономна Республіка Крим

Поштовий індекс

2

3

1

1

1

Район області

Район міста

Місто

+

Селище міського типу

Селище

Село

м.

С

у

м

и

Вулиця (інший тип елемента вулично-дорожньої мережі) — зазначається разом з назвою

в

у

л.

Х

а

р

к

і

в

с

ь

к

а

Будинок

8

6

Корпус

Тип приміщення

о

ф

і

с

2

Розмір статутного фонду (грн.)

3

8

0

0

0

Розмір сплаченого внеску до статутного фонду (грн.)

1

9

0

0

0

Дата закінчення формування статутного фонду

2

0

ж

о

в

т

н

я

2

0

0

9


Відомості про фізичних осіб – платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами (згідно з відомостями, що містяться в установчих або у розпорядчих документах), - про керівника юридичної особи.


Прізви

П

р

о

к

о

п

к

о

Ім’я

В

а

с

и

л

ь

По батькові

В

і

к

т

о

р

о

в

и

ч

Ідентифікаційний номер

2

6

8

9

4

5

3

2

6

7

Наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи

Засновники юридичної особи


Повне найменування (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію) або прізвище, ім’я, по батькові засновника

К

о

н

о

н

е

н

к

о

І

г

о

р

В

а

с

и

л

ь

о

в

и

ч

Ідентифікаційний номер

2

6

9

4

5

3

2

6

7

8

Місце проживання фізичної особи-підприємця:

У

К

Р

А

Ї

Н

А

Область

Автономна Республіка Крим

Поштовий індекс

Район області

Район міста

Місто

+

Селище міського типу

Селище

Село

м.

С

у

м

и

Вулиця (інший тип елемента вулично-дорожньої мережі) — зазначається разом з назвою

в

у

л.

К

і

р

о

в

а

Будинок

1

2

3

Корпус

Тип приміщення**

к

в

а

р

т

и

р

а

2

6

Розмір внеску до статутного фонду (грн.)

2

0

0

0

0


Повне найменування (відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію) або прізвище, ім’я, по батькові засновника

П

р

о

к

о

п

к

о

В

а

с

и

л

ь

В

і

к

т

о

р

о

в

и

ч

Ідентифікаційний номер

2

6

8

9

4

5

3

2

6

7

Місце проживання фізичної особи-підприємця:

У

К

Р

А

Ї

Н

А

Область

Автономна Республіка Крим

Поштовий індекс

Район області

Район міста

Місто

+

Селище міського типу

Селище

Село

м.

С

у

м

и

Вулиця (інший тип елемента вулично-дорожньої мережі) — зазначається разом з назвою

в

у

л.

Г

о

р

ь

к

о

г

о

Будинок

5

Корпус

Тип приміщення**

к

в

а

р

т

и

р

а

1

2

3

Розмір внеску до статутного фонду (грн.)

1

8

0

0

0

25 вересня 2009р.

Сторінку заповнив Кононенко І. В.

(прізвище, ініціали) (підпис) (дата)

Види економічної діяльності юридичної особи

№ з/п

Код виду економічної діяльності (заповнюється державним реєстратором відповідно до КВЕД)

Назва виду економічної діяльності заповнюється відповідно до КВЕД

(на момент реєстрації вид економічної діяльності, який записаний першим, уважається основним)

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

.


Відомості щодо державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб

Дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено орган державної влади, орган місцевого самоврядування (непотрібне викреслити)


Найменування розпорядчого акта

Номер

Дата (ДД. ММ. РРРР)

Дата створення (ДД. ММ. РРРР)

Центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави в статутному фонді юридичної особи, якщо ця частка становити не менше 25 відсотків.

Ідентифікаційний код органу

Зв’язок з юридичною особою

Телефон 1 Телефон 2

+

3

8

Факс Адреса сторінки в інтернеті

Адреса електронної пошти

Інші відомості

II. Спосіб отримання свідоцтва (потрібне відмітити)

Видати заявнику

Надіслати рекомендованим листом

Висновки

У нових умовах господарювання особливого змісту набуває правова робота, відповідно, зростає роль юридичних служб, оскільки у процесі розбудови правової держави та становлення громадянського суспільства актуальною стає законність – одностайне розуміння, суворе і неухильне дотримання законів державними органами, посадовими особами і громадянами в усіх сферах суспільного життя.

Уряд України новою постановою від 26. 11. 2008р. затвердив «Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації», у якому зазначив про необхідність удосконалення правової роботи у сфері громадського виробництва, створення правових та організаційних основ для ефективної діяльності юридичної служби щодо забезпечення законності в роботі підприємств. В цьому положенні зазначено, що основними завданнями юридичної служби є: організація правової роботи, спрямованої на правильне застосування, додержання та запобігання невиконанню вимог законодавчих та інших нормативних актів міністерствами, підприємствами, а також їх керівниками та працівниками під час виконання покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

Зазначені обставини дозволяють окреслити межі правової роботи як виду юридичної діяльності, яка охоплює різні сфери діяльності суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, а саме: виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність; дають можливість визначити основні завдання правової роботи. Ці завдання полягають у такому:

    дотримання законності в діяльності суб'єктів господарювання;

    активне використання правових засобів для зміцнення господарського розрахунку та поліпшення економічних показників;

    забезпечення зберігання майна підприємства;

захист прав і законних інтересів підприємств.

Правова робота - особливий, багатоплановий вид діяльності суб'єктів господарювання, спрямований на забезпечення підвищення їхньої ділової активності, розвиток підприємництва та на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, підвищення продуктивності праці та якості роботи за дотримання планової, договірної, трудової дисципліни.

Правова робота повинна забезпечувати виконання законів, планів та угод не тільки підприємством, а й іншим господарським органом цього підприємства. До системи правової роботи належать суб'єкти господарювання, об'єкти, юридичні (правові) дії, засоби і способи їх здійснення, результати юридичних (правових) дій.

Кожна установа, підприємство або організація мають свій статут, положення або інший фундаторський документ, правила внутрішнього розпорядку для працівників даної організації в управлінні її діяльністю, правила обліку господарської та фінансової діяльності, правила взаємовідносин із клієнтами та ін. Це і є корпоративний нормативний акт, який видається органами управління підприємства, компетентними у вирішенні тих чи інших питань виробничого й соціального життя колективу, тобто питань локальних — лише в межах корпорації. У ньому тією чи іншою мірою має виражатися інтерес (воля) колективу. Звідси виникає владність, офіційність, обов'язковість корпоративного нормативного акта.

Таким чином, правова робота, будучи сукупністю нормотворчої та право реалізуючої діяльності, пронизує всі сфери правової дійсності і спрямована на досягнення подвійної мети: забезпечує законність у діяльності суб'єктів господарювання і посилення впливу на суспільне виробництво. Попри таку обмежену єдність нормотворчої та правореалізуючої діяльності відводиться значне місце в усій правовій діяльності. Це не випадково, оскільки, здійснюючи свою статутну діяльність підприємства різних форм власності та організаційно-правових форм реалізують правові норми як централізованого, так і локального характеру.

До числа важливих правових засобів належать господарські й трудові договори. З їх допомогою встановлюються, змінюються або припиняються господарські зобов'язання (поставка продукції (товарів), підряд, оренда майна, купівля-продаж та ін.). Трудовий договір посідає особливе місце. Він є підставою виникнення трудових правовідносин працівника з роботодавцем, що обумовлює цілу систему відносин, які регулюються трудовим правом, а саме: робочий час, час відпочинку, оплата праці та ін. Важливим фактором у дотриманні законності та підвищенні ефективності виробництва є претензійна та позовна робота на підприємстві, яка посідає важливе місце в правовій роботі і спрямована на виконання договірних зобов'язань як власних, так і обов'язків контрагентів.

Правова робота є невід'ємною частиною діяльності всіх структурних підрозділів підприємства, серед яких важливе місце належить юридичній службі як спеціалізованому правовому підрозділу підприємства. Але слід також мати на увазі, що проведення та організація правової роботи покладається на керівництво підприємств.

Предметом діяльності юрисконсульта - здійснення методичного керівництва правовою роботою на підприємстві, надає правову допомогу структурним підрозділам і громадським організаціям, бере участь у підготовці відповідей у разі відхилення претензій. Готує за участю інших підрозділів підприємства матеріали про розкрадання, нестачі, виготовлення неякісної, нестандартної і некомплектної продукції та інші правопорушення для передання їх до слідчих та судових органів. Бере участь у розробці та здійсненні заходів щодо зміцнення господарського розрахунку, договірної, фінансової та трудової дисципліни, забезпечення збереження майна, боротьби з його розкраданням та іншими правопорушеннями. Юрисконсульт стежить за тим, щоб при підписанні договору до нього було додано всю необхідну документацію. Належно проведена договірна кампанія — це лише один із засобів забезпечення стійких взаємних відносин підприємств у процесі виробничої діяльності. Подальша робота юрисконсульта полягає в тому, щоб усіма правовими засобами домагатися виконання договорів. Для цього необхідно своєчасно доповідати керівникові підприємства про порушення зобов'язань, вивчати причини їх виникнення, пропонувати й застосовувати ефективні заходи впливу до винних осіб свого та іншого підприємства, з яким укладено той чи інший договір.

Юридична служба – безпосередній організатор правової роботи в народному господарстві, який є складовою частиною управління виробництвом.

Юридична служба разом з іншими структурними підрозділами бере участь у реалізації практично всіх функцій управління міністерством, підприємством та іншим господарчим органом, посідаючи при цьому особливе місце: через юридичну службу держави не тільки забезпечу, а й контролює додержання законності та державної дисципліни в діяльності підприємств, установ і організацій.

Ефективність правової роботи на підприємстві залежить від визначення оптимальної організаційної структури юридичної служби і необхідної кількості штатних одиниць з урахуванням обсягу роботи і особливостей діяльності підприємств, для доцільного юридичного обслуговування.

Існують такі форми юридичного обслуговування малих та середніх підприємств: на підставі договору, укладеного з юридичною консультацією, адвокатське бюро, фірмою, контролю чи окремим адвокатом, або на підставі договору укладеного з юридичною або фізичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення юридичної практики.

Надання адвокатської правової допомоги підприємств, установ і організаціям є одним з найважливіших напрямків діяльності адвокатури. Адвокати здійснюють правову роботу за тими ж напрямками, що й юридичні служби.

Отже, правова робота – це нормотворча та право застосовна діяльність та керування нею, пов’язана з питаннями відповідальності, взаємозв’язку ланок господарського механізму, посадових осіб та працівників, що забезпечують зміцнення законності, державної, планової та договірної дисципліни, господарського розрахунку в діяльності підприємств, організацій та установ.

На сьогодні важливим напрямом діяльності юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади є надання допомоги державним підприємствам, установам і організаціям відповідної галузі у правовому забезпеченні їхньої роботи.

Список використаної літератури

1. Конституція України, ВВР України-1996р. - № 30 ст. 141.

2. Цивільний кодекс України // Голос України – 2003 – 14 березня.

3. Господарський кодекс України // Голос України – 2003 – 12-13 березня.

4. Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” // ВВР України – 2003р., №31-323, ст. 263.

5. Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації № 1040, від 26. 11. 2008р.

6. Бісік С. Г., “Організація юридичної служби на підприємстві”, Суми - 2006р., ст. 7-12, 18-24.

7. Грузинський І. М., Кравчук В. М. “Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності”, Львів-2000, ст. 101-124.

8. Горевий В. І., Куліш А. М. “Юридичні документи підприємства”, Суми-2009р., ст. 24-44.

9. Горевий В. І. “Організація юридичної служби на підприємстві” // ст.18-25, 28-43, Суми-2007р.

7. Гордієнко К. Д. “Юридична служба на підприємстві” // ст. 8-16,Київ-2007р.

10. Долгополов А. М. “Організація юридичної служби на підприємстві” // Конспект лекцій, ст.7-24, 2000р.

11. Кучугук С. М. “ Зразки юридичних документів”, Х-2008, ст. 123, 136-148.

12. “Організація юридичної служби на підприємстві” // Підприємство, господарство і право, 2001р., № 2, ст. 107-109.

13. Титаренко В. “Юрисконсульт на підприємстві” Право України, 2004р., № 12, ст. 105-108.

14. Харитонов Є. О. Та інші “ Типові форми юридичних документів”, Х-2004р., ст. 79-89.