Аналіз кредитних операцій філії "Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк" та організаційно-економічний механізм їх поліпшення

Міністерство освіти та науки україни

донбаська державна машинобудівна академія

Кафедра «Фінанси»

Курсова работа

на тему:

«Аналіз кредитних операцій філії та організаційно-економічний механізм їх поліпшення»

Донецьк 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

1.1 Характеристика Промінвестбанку: історія виникнення й розвитку в умовах ринкової економіки.

1.2 Організація роботи відділу інвестицій та кредитування суб’єктів господарської діяльності.

1.3 Характеристика документообігу.

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ ФІЛІЇ «ВІДДІЛЕННЯ ПРОМІНВЕСТБАНКУ В М. ДОНЕЦЬК ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» ЗА 2005-2007 РОКИ.

2.1 Аналіз формування кредитного портфелю.

2.2 Аналіз руху кредитів.

2.3 Аналіз якості кредитного портфелю.

2.4 Аналіз доходності та ефективності кредитних операцій.

2.5 Аналіз депозитної політики

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ.

ВИСНОВОК

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

АНОТАЦІЯ

В першому розділі «Загальна характеристика» розглядається характеристика Промінвестбанку, організація роботи та документообігу відділу інвестицій та кредитування суб’єктів господарської діяльності.

В другому розділі «Комплексний аналіз кредитних операцій філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» за 2005-2007 рр.» запропонована методика та проведено аналіз формування кредитного портфелю, руху кредитів, якості кредитного портфелю та доходності й ефективності кредитних операцій.

В третьому розділі «Організаційно-економічний механізм поліпшення якості кредитних операцій банку» запропоновані рекомендації та шляхи вдосконалення кредитних операцій банку, що аналізується.

Задачами звіту є:

  • дослідити історію створення, галузеву приналежність, організаційну структуру, місце на ринку, тенденцію розвитку Промінвестбанку;

  • вивчити роботу Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області та відділу Інвестицій і кредитування суб’єктів господарської діяльності;

  • виявлення сутності кредитних операцій та кредитного портфелю банку, їх аналіз за три попередні періоди;

  • запропонувати шляхи поліпшення якості кредитних операцій Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області.

ВСТУП

Успіх державної політики України в більшому ступені залежить від фінансової стабільності. В умовах трансформації економіки України цю стабільність призвана забезпечити досконала банківська система. Важливу роль в виконанні цього завдання відіграють банки, тому, що до них залучається більша частина депозитів з суспільних зберігань. Мають місце випадки банкрутства вже не тільки малих банків с низьким потенціалом, але й тих, які ще не так давно входили в перелік найбільших банків України. Проблема полягає в істотному погіршенні кредитоспроможності банків в умовах перехідної ринкової економіки.

Економічна реформа, що проводиться в Україні відкрила новий етап в розвитку банківської справи. Особливу актуальність в умовах переходу до ринку набирають питання перспектив розвитку банків та інших кредитних установ в нашій країні. Вирішення поставленої задачі можливе лише на основі вивчення, практичного осмислення функціонування українських, а також іноземних банків та впровадження найбільш прогресивних, раціональних форм та методів роботи на практиці.

Метою банків при обслуговуванні позичальників та вкладників є отримання прибутку, і в цьому вони схожі з будь-якою іншою комерційною організацією. Конфлікт вимог прибутковості й ліквідності може розглядатися як прямий результат зіткнення бажань двох груп, що надають банку його фінансові ресурси: акціонерів та вкладників. Акціонери сумісно володіють банком та зацікавлені в отриманні доходу на вкладений капітал. Вкладники забезпечили основну масу фондів, що використовуються банком, й вимагають безпечності й можливості зняти свої гроші з вкладів практично без повідомлення. Гарний банк повинен вміти враховувати інтереси цих груп, в інакшому випадку від втратить чи вкладників, чи акціонерів.

Світовий досвід свідчить про те, що в умовах достатньо високого інфляційного ризику слід ширше використовувати різноманітні форми забезпечення поверненості кредиту, включаючи гарантії, страхування, матеріальне забезпечення, хеджирування за допомогою таких фінансових інструментів, як фінансові ф’ючерси, опціони й свопи. Аналіз різноманітних прийомів й методів нецінової міжбанківської конкуренції свідчить про необхідність підвищення якості банківських послуг, надання додаткових послуг клієнтам поряд з основними, закріплення престижу, репутації банку, довіри до нього зі сторони клієнтури. В зв’язку з вказаними змінами в економічній реальності істотно зростає роль та значення аналізу фінансового стану банку, як для нього самого, так і для його партнерів, власників, органів надзору тощо.

Мета дослідження полягає в розробці системи регулювання ефективності кредитної діяльності банку, спрямовану на підвищення фінансової стійкості банку в умовах нестабільної економічної середи.

У таких умовах значна роль відводиться аналізу діяльності банку, за допомогою якого обґрунтовуються стратегія й тактика його розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви, оцінюються результати діяльності управлінського персоналу, окремих підрозділів і 6анку в цілому.

Основними особливостями сучасного аналізу є всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів розвитку суб'єкта господарювання з метою ефективного використання наявних ресурсів.

Механізм функціонування кредитної системи постійно змінюється під впливом змін її організаційної структури, організаційно-правових норм здійснення кредитних операцій, форм та методів кредитування та кредитно-розрахункових операцій.

Методи, що використовуються та рекомендуються в теперішній час спираються в основному на аналіз діяльності позичальника за попередній період з використанням даних бухгалтерської та фінансової звітності підприємства.

Кредитна справа, чи операції з надання кредитів є одним з основних видів банківської діяльності. Кредитування, як правило, визначає головну сферу діяльності комерційних банків й приносить значну частину прибутків.

Саме активні банківські операції й аналіз кредитного портфелю вивчались мною за матеріалами філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1.1 Характеристика Промінвестбанку: історія виникнення й розвитку в умовах ринкової економіки

Практика короткострокового банківського кредитування вивчалась мною за матеріалами Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

В 1932 р. комерційні банки, в тому числі Промбанк, були реорганізовані в державні спеціалізовані банки.

В 1961 р. Промбанк було реорганізовано в Стройбанк й в 1988 р. – в Промстройбанк.

З проголошенням незалежності України банк увійшов в склад Промстройбанку України й спочатку функціонував як державно-комерційний.

26.08.1992 року на його базі було створено й зареєстровано Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк.

За 11 років існування банку, рівень його капіталу зріс з 0,2 до 995,3 млн. грн., тобто майже в 5 тисяч разів.

За рейтингами всесвітньовідомого англійського журналу «The Banker» (банкір), Промінвестбанк в 2005 році визнано кращім банком України й він увійшов до 1000 найкрупніших банків світу, серед яких займає 47 місце з капіталізації та 79 з прибутковості активів.

Серед найбільших банків країн Центральної та Східної Європи Промінвестбанк займає 20 місце.

Таблиця 1.1 – Основні показники діяльності Промінвестбанку (млн. грн.)

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

Валюта балансу

1988,3

2487,4

4312,6

5121,6

7625,6

Балансовий капітал

682,7

725,8

774,0

828,3

1044,7

Чисті активи

2487,1

3377,0

3896,5

5121,6

7625,6

Залучені кошти

1804,4

2651,2

3122,5

4293,3

6580,9

Кредитний портфель

1511,8

2207,1

2820,0

4404,6

5735,6

Основні засоби й нематеріальні активи

428,0

442,9

490,5

515,1

684,1

Вклади населення

560,0

677,9

1238,1

1761,5

2776,3

Кредитні вклади в економіку України

10624

11437

14182

20754

32120

Дохід

854,3

917,5

961,2

1046,4

1243,4

З вузькоспеціалізованого банку по фінансуванню й кредитуванню державних капіталовкладень Промінвестбанк стає універсальним, що надає весь спектр банківських послуг: кредитування, розрахунково-касове обслуговування клієнтів, валютні операції, залучення вкладів від населення та багато іншого.

Основним напрямком діяльності Промінвестбанку є: інвестування машинобудівництва, металургії, паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства. Значна частка кредитних вкладень банку має інвестиційний характер.

Кредитні вклади банку в металургійний комплекс за останні 5 років склали 24,5 млрд. грн.

Паливно-енергетичному комплексу за період з 2003 року надано кредитів на суму 20,6 млрд. грн., в тому числі атомній промисловості – 730 млн. грн.

В Промінвестбанку впроваджені нові технології й сучасне програмне забезпечення. Зовсім змінилася технологія ведення банківської справи, особливо розрахунки й обробка інформації. Сучасні системи дозволяють щорічно обробляти більш ніж 40 млн. платіжних документів клієнтів на суму 400-500 млрд. грн.

В Промінвестбанку розроблені та впроваджені технологічні системи, які не мають аналогів в Україні: власна розрахункова палата, міжфілійна біржа кредитних ресурсів, валютна біржа, резервний центр для проведення розрахунків в умовах непередбачених обставин. Створена єдина в Україні наукова система керування грошовими потоками.

Універсальний характер банку, що підтверджено ліцензією №1 НБУ, дає можливість надавати клієнтам приблизно 300 видів банківських послуг на грошовому, фондовому, валютному ринках.

Промінвестбанк проводить активну роботу з залучення вкладів фізичних осіб, розглядаючи кошти населення як одне з перспективних джерел інвестування економіки.

Завдяки надійності та стабільності банку обсяг вкладів досягає майже трьохмільярдної межі.

Основні напрямки кредитної політики банку визначає Правління та Кредитний комітет Промінвестбанку.

1.2 Організація роботи відділу інвестицій та кредитування суб’єктів господарської діяльності

Даний відділ є структурним підрозділом філії, працює під керівництвом управляючого філією й в своїй діяльності спирається на чинне законодавство України, Устав Промінвестбанку, нормативні акти та вказівки НБУ, положення «Про порядок кредитування в філіях Промінвестбанку» й на інші нормативні акти. Відділ очолює начальник, що призначається (звільнюється) наказом керуючого. Штат відділу визначається штатним розкладом філії.

Відділ організує, контролює й забезпечує фінансування капіталовкладень, кредитно-розрахункове обслуговування підприємств, вексельне обслуговування, займається питаннями акціонування Промінвестбанку, вивченням грошових потоків клієнтів, купівлею-продажем кредитних ресурсів для забезпечення роботи кореспондентського рахунку філії, операціями з цінними паперами в межах встановлених повноважень, забезпечує нерозповсюдження банківської та комерційної таємниці. Відділ вивчає основні задачі, економіку, фінанси по клієнтурі, що обслуговується, перспективу розвитку господарських органів з метою економічно обґрунтованого здійснення кредитно-розрахункових операцій й інвестицій, здійснює фінансування централізованих капіталовкладень за рахунок коштів держбюджету, а також може надавати, при підтримці держбюджету, пільгове кредитування важливих програм загальнодержавного значення.

Свою роботу відділ веде при взаємодії з іншими відділами.

Основними задачами відділу є:

  1. забезпечення рентабельної роботи;

  2. нарощування ресурсної бази й ефективне розміщення кредитних ресурсів;

  3. якісне, своєчасне обслуговування клієнтів;

  4. забезпечення економічної безпеки операцій, що проводяться відділом.

Основними функціями відділу є:

  1. поточне обслуговування позичальників;

  2. збір, необхідних для надання кредиту документів, їх аналіз, складання обґрунтованого висновку про відповідність документів правилам й вимогам по кредитуванню, про можливість й доцільність його надання та своєчасності погашення;

  3. здійснення контролю за цільовим використанням кредиту;

  4. забезпечення достатності суми залогу для розрахунку страхового резерву за кредитними операціями й цінним паперам в портфелі банку;

  5. контроль за вірним нарахуванням відсотків за кредитами, забезпечення своєчасної сплати;

  6. аналіз фінансово-господарської діяльності позичальників, розробка й реалізація платіжної схеми по реалізації дебіторської та кредиторської заборгованості клієнтів;

  7. щомісячний перегляд категорії ризику позичальників у відповідності з методичними вказівками керівництва Промінвестбанку;

  8. виконання операцій, пов’язаних з обігом, купівлею-продажем цінних паперів.

Проведення роботи по залученню клієнтури, наданню нових видів послуг й банківських операцій (факторинг, лізинг).

1.3 Характеристика документообігу

До складу документообігу філії входять такі види договорів:

а) Кредитний договір.

б) Договір про порядок внесення змін й додатків до договору.

в) Договір застави.

г) Договір страхування.

д) Договір про іпотечний кредит.

е) Іпотечний договір.

Кредитний договір укладається в письмовій формі, у випадку невиконання чого він враховується неукладеним.

Даний договір повинен включати в себе: мету кредиту, умови та порядок його надання та погашення, а також:

1) назву та номер договору;

2) дату й місце його укладання;

3) офіційну назву (ім’я) сторін;

4) посилання на документи, що затверджують повноваження посадової особи філії Банку й засвідчують фізичну особу-позичальника, його ідентифікаційний номер й місце проживання;

5) предмет договору (надання кредиту чи відкриття кредитної лінії);

6) суму кредиту (кредитної лінії);

7) строк користування кредитом;

8) розмір процентної ставки, комісійної винагороди;

9) дата (число, місяць, рік) повернення кредиту;

10) дата нарахування й сплати відсотків;

11) права й обов’язки сторін;

12) зазначення видів забезпечення;

13) відповідальність сторін;

14) порядок розглядання спорів;

15) строк чинності договору;

16) інші умови;

17) реквізити й підписи сторін.

Зміни й додатки до договору оформлюються у вигляді договору про внесення змін і додатків до нього в тій самій формі, в якій укладено сам договір.

Оформлення договору про зміни чи розривання нотаріально засвідченого договору здійснюється за правилами п.48 Інструкції про порядок виконання нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. №20/5.

Договір застави повинен укладатися в письмовій формі й нотаріально засвідчуватися у випадках, передбачених законодавством (ст.577 Цивільного кодексу України; ст.13 ЗУ «Про заставу»).

У відповідності зі ст.12 ЗУ «Про заставу» зміст договору повинен включати сутність, розмір і строк виконання основного зобов’язання, забезпеченого заставою, опис предмету застави, а також інші умови, у відповідності з якими за заявою однієї з сторін повинно буди досягнуто згоди. При заставі рухомого майна опис предмету майна повинно відповідати вимогам ст. 7 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів й реєстрацію тяжб».

В договорі застави повинно бути:

  1. детальне посилання на кредитний договір, який забезпечується заставою (дата й номер договору, його сторони, сума кредиту чи ліміту кредитної лінії);

  2. умови про те, що цим договором забезпечується не лише повернення кредиту, але й сплата відсотків за користування ним, штрафних санкцій в розмірах й у випадках, передбачених кредитним договором й договором застави;

  3. в випадку страхування майна зобов’язання заставодавця протягом дії кредитного договору щорічно укладати договір страхування майна на новий термін, а також своєчасно й в повному обсязі вносить страхові платежі на користь страхової компанії;

  4. у випадку невиконання заставодавцем вказаного зобов’язання передбачити сплату ним штрафу.

Договір страхування укладається в простій письмовій формі. Від може укладатися шляхом видачі страховику страхового свідоцтва (полісу, сертифікату).

Для укладання відповідного страхового договору необхідно:

  1. ознайомитись з правилами відповідного виду страхування, затвердженими страховою компанією, з якою банк уклав договір про співробітництво;

  2. перевірити наявність у страхової компанії ліцензії на право здійснення відповідних видів страхування, договір за якими філія банку збирається укладати.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату в разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу й строки його сплати, строк договору й інші умови, передбачені актами цивільного законодавства. Крім того, зміст договору страхування повинен мати положення, передбачені ст. 16 ЗУ «Про страхування».

Необхідно забезпечити посилання в договорі страхування на кредитний договір.

Філії банку повинні забезпечувати подовження строку дії договору страхування на весь строк дії кредитного договору.

З метою недопущення в майбутньому факту ухилення страхової компанії від сплати на користь банку страхового відшкодування необхідно звертати особливу увагу не передбачені в тексті договору страхові випадки, за якими проводиться страхове відшкодування; обґрунтування відмови страхової компанії від здійснення страхового платежу, умови й порядок здійснення страхового платежу; інші умови, що можуть мати істотне значення для банку.

Договір про іпотечний кредит повинен містити всі умови у відповідності зі ст.2 ЗУ «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом й іпотечні сертифікати». В ньому можуть бути вказані:

  1. вартість основного зобов’язання й порядок його амортизації, строки й розмір платежів з врахуванням інфляційного попередження чи умов, які дозволять його визначити;

  2. право філії банку самостійно встановлювати розмір частин платежів, отриманих за договором про іпотечний кредит, й розподіляти їх між ціною зобов’язань й доходом філії банку;

  3. згоду боржника на приєднання його основного боргу до консолідованого іпотечного боргу й включення іпотеки до іпотечного пулу;

  4. право філії банку відчужувати основне зобов’язання чи право отримання платежів за договором про іпотечний кредит;

  5. інфляційне попередження;

  6. умови страхування за кредитними ризиками невиконання основного зобов’язання; не отримання платежів за цим договором; несвоєчасна реалізація предмету іпотеки; несвоєчасне отримання суми, вирученої від реалізації предмету іпотеки чи недостатнього її розміру для задоволення потреб кредитору.

Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, як зміст і розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання; опис предмету іпотеки, достатній для його ідентифікації, чи/або його реєстраційні дані, посилання на випуск заставної чи її відсутність, а також необхідну інформацію про іпотекодателя та іпотекодержателя у відповідності зі ст.18 ЗУ «Про іпотеку». У відповідності з вказаною правовою нормою іпотечній договір може включати інші положення.

Робочі документи (кредитна справа) за кожним позичальником в обов’язковому порядку повинні містити:

  1. назву клієнту, його місцезнаходження;

  2. номер основного поточного, додаткового поточного й позичкового рахунків;

  3. письмове клопотання (заявку) про надання кредиту й техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі;

  4. кредитний договір й зміни до нього;

  5. договір про заставу й зміни до нього;

  6. дату надання й погашення кредиту (за договором);

  7. начальну суму кредиту в гривнях чи гривневому еквівалентній код валюти (у випадку видачі кредиту в іноземній валюті);

  8. процентну ставку про всі її зміни й на облікову дату;

  9. фінансову звітність позичальника, яка надається банку-кредитору;

  10. інформацію про результати оцінки фінансового стану позичальника;

  11. документи, що свідчать про перенесення суми боргу за кредитної операції на рахунки пролонгованої, простроченої чи сумнівної заборгованості;

  12. дату прийнятого рішення про визначення заборгованості як безнадійної з вказанням суми основного боргу й суми відсотків;

  13. інформацію про стан погашення заборгованості з вказанням дат і сум;

  14. остаточну суму кредитної заборгованості на звітну дату (в гривнях й гривневому еквіваленті в разі надання валютного кредиту), номер рахунку, на якому враховується заборгованість на звітну дату;

  15. вид и суму забезпечення за договором;

  16. документи, що свідчать про стан забезпечення за кредитним договором;

  17. суму забезпечення, яка береться для розрахунку резерву;

  18. клас позичальника на кожний звітний період й документи, які його засвідчують;

  19. категорію ризику («стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна», «безнадійна») за кредитною операцією;

  20. розрахункову суму чистого ризику за кредитною операцією;

  21. інформацію про прийнятих банком заходах для погашення заборгованості.

РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ ФІЛІЇ «ВІДДІЛЕННЯ ПРОМІНВЕСТБАНКУ В М. ДОНЕЦЬК ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» ЗА 2005-2007 РОКИ.

Філія «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» є одним з структурних підрозділів Промінвестбанку й здійснює банківську діяльність в своєму регіоні.

Філія створена згідно наказу Промінвестбанку від 05.10.92 р. № 445к.

Філія підпорядковується безпосередньо Банку й створена з метою здійснення банківських операцій й інших, не заборонених чинним законодавством правових дій від імені Банку на території Донецької області, а при необхідності й за її межами, в тому числі за територією України.

Діяльність філії здійснюється у відповідності з:

1) Конституцією України;

2) Законом України «Про банки та банківську діяльність»;

3) Цивільним та Господарських Кодексами України;

4) Нормативно-правовими актами НБУ;

5) Уставом Промінвестбанку, рішеннями Наглядової Ради й Правління Банку.

Традиційно сталося, що Промінвестбанк обслуговує базові галузі народного господарства: підприємства паливно-енергетичного, металургійного комплексів, машинобудування, хімічної промисловості, будівництва, транспорту та зв’язку.

Промінвестбанк має великі можливості по здійсненню розрахункової, кредитної, касової та інших видів банківської діяльності.

2.1 Аналіз формування кредитного портфелю

Для аналізу кредитних вкладень в першу чергу необхідно дослідити високоліквідні активи банку, спираючись на залученні методик вертикального та горизонтального аналізу.

Таблиця 2.1 – Динаміка, структура й склад ліквідних активів.

Актив

Період, тис. грн

Структура, %

2005

2006

2007

2005

2006

2007

1) Банкноти й монети в касі банку

904,89

1115,35

1325,12

41,41

41,93

44,13

2) Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку

19,80

21,50

23,80

0,91

0,81

0,79

3) Банкноти й монети в обмінних пунктах

93,96

99,76

110,30

4,29

3,75

3,67

4) Дорожні чеки в касі

93,06

95,45

99,54

4,25

3,59

3,32

5) Дорожні чеки в дорозі

4,12

4,90

5,54

0,19

0,18

0,18

6) Облігації внут-рішнього державного займу

917,10

1154,57

1254,43

41,97

43,40

41,78

7) Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам

152,46

168,50

184,21

6,98

6,34

6,13

Всього активів

2185,39

2660,03

3002,94

100

100

100

Рисунок 2.1 – Структура ліквідних активів в 2005 році.

З рисунка 2.1 ми бачимо, що найбільшу долю в активах відділення Промінвестбанку в 2005 році займають облігації внутрішніх державних займів.

Рисунок 2.2 – Структура ліквідних активів в 2006 році.

З рисунка 2.2 ми бачимо, що найбільшу долю в активах відділення Промінвестбанку в 2006 році займають облігації внутрішніх державних займів, як і в 2005 році.

Рисунок 2.3 – Структура ліквідних активів в 2007 році.

З рисунка 2.3 помітно, що в 2007 році відділення Промінвестбанку збільшило обсяг банкнот та монет в касі й вони стали займати найбільший сектор структури ліквідних активів.

Таблиця 2.2 – Темпи приросту ліквідних активів

Актив

Темп ланцюговий, %

Темп базисний, %

2005-2006

2006-2007

2005-2007

1) Банкноти й монети в касі банку

123,3

118,8

146,4

2) Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку

108,6

110,7

120,2

3) Банкноти й монети в обмінних пунктах

106,2

110,6

117,4

4) Дорожні чеки в касі

102,6

104,3

107

5) Дорожні чеки в дорозі

118,9

113,1

134,5

6) Облігації внутрішнього державного займу

125,9

108,7

136,8

7) Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам

110,5

109,3

120,8

З таблиці 2.2 ми бачимо, що в 2006 році у порівнянні з 2005 роком стаття «Банкноти й монети в касі банку» зросла на 23,3%, а з 2006 по 2007 рік на 18%. Загалом за три роки зростання склало 46,4%.

Зріст статті «Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку»: 2005-2006 рр. ─ 8,6%; 2006-2007 рр. ─ 10,7%; за три роки ─ 20,2%.

Зростання статті «Банкноти й монети в обмінних пунктах» склало: на 2006р. ─ 6,2%; на 2007р. ─ 10,6%; загальне зростання ─ 17,4%.

Стаття «Дорожні чеки в касі» зросла в 2006 році на 2,6%; в 2007 році на 4,3%; за три роки зростання склало ─ 7%.

Зростання статті «Дорожні чеки в дорозі» склало: на 2006р. ─ 18,9%; на 2007р. ─ 13,1%; загальне зростання ─ 34,5%.

Стаття «Облігації внутрішнього державного займу» зросла в 2006 році на 25,9%; в 2007 році на 8,7%; за три роки зростання склало 36,8%.

По статті «Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам» зростання склало на 2006 рік 10,5%; на 2007 рік ─ 9,3%; загальне зростання цієї статті в балансі за три роки склало 20,8%.

Глибоке реформування економіки сприяло вдосконаленню та розвитку нових форм підприємництва. В теперішній час малим бізнесом займаються дуже велика кількість суб’єктів господарської діяльності, зростає відсоток зайнятості населення в цих структурах. Подальший розвиток підприємництва, закріплення його виробничої бази в багатьох випадках залежить від фінансової підтримки.

На 1.11.2007 року в філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» обслуговувалось більш 800 клієнтів, з них:

─ промислові підприємства – 115;

─ будівничі організації – 85;

─ транспортні організації – 13;

─ сільгосппідприємства – 17;

─ торгівельні підприємства – 275.

Заклад, який мною аналізується веде багатосторонню діяльність на ринку банківських послуг, диверсифікуючи свої активи за різними видами розміщення ресурсів. При цьому істотне місце в діяльності банку відводиться кредитним операціям.

Аналіз даних, наведених в таблиці 2.3 свідчить, що структуру доходів філії головним чином формують позикові активи, питома вага яких в сукупних активах банка коливається від 36,4 до 42,8%.

Таблиця 2.3 – Питома вага кредитів в активах і доходах філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» (%)

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Частка позикових активів в сукупних активах банку

1.01

1.11

1.01

1.11

1.01

1.11

40,4

36,4

50,6

49,3

39,7

42,8

Частка позикового відсотку у валових доходах банку

76,7

71,0

69,1

77,8

75,4

76,3

Як було виявлено в ході проведеного аналізу, короткострокове кредитування є одним з найдохідніших видів діяльності філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

Пріоритет в отриманні кредиту мають великі промислові підприємства, що виробляють продукцію на експорт.

Таблиця 2.4 – Темпи росту кількості кредитуємих підприємств й короткострокових кредитів по філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

Рік

Кількість кредитуємих підприємств

Темпи зростання (зниження) %

Кількість виданих кредитів

Темпи зростання (зниження) %

Сума кредиту, тис. грн.

Темпи зростання (зниження) %

В порівнянні з попереднім роком

В порівнянні з 2005 роком

В порівнянні з попереднім роком

В порівнянні з 2005 роком

2005

30

-

-

163

-

101011

-

-

2006

37

23,3

23,3

59

-63,8

123952,6

22,7

22,7

2007

42

13,5

40

129

-21

92115,5

-25,7

-8,8

З таблиці 2.4 видно, що кількість кредитуємих підприємств з 2005 по 2007 рр. зросла на 40%. Це пов’язано з появою на ринку нових суб’єктів господарчої діяльності.

Зменшення кількості виданих кредитів в 2006 році на 63,8% пояснюється зниженням попиту на кредити в клієнтів, оскільки в результаті ефективної господарчої діяльності й отриманні при цьому доходів, знизилась необхідність в залученні позикового капіталу.

Протягом трьох років філією кредитувались підприємства в основному з колективною формою власності. Деякі з підприємств – клієнтів банку знаходяться в процесі корпоратизації й по формі власності відносяться до колективних підприємств.

Основна доля кредитних ресурсів розміщувалась на великих підприємствах, що випускають продукцію на експорт.

Структура кредитуємої клієнтури по банку, що аналізується, характеризується даними наведеними в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Структура короткострокових кредитів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» за формами власності.

Види власності

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Колективна

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

75389,2

97,1

112802,1

98,1

70903

97,7

Приватна

2304

2,9

2155,8

1,9

1687,1

2,3

Всього

77639,2

100

114957,9

100

72590,1

100

В структурі кредитуємої клієнтури по філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» значну частку займають підприємства колективною формою власності (більш ніж 90%).

Розглянемо структуру кредитних вкладів в залежності від галузей народного господарства.

Таблиця 2.6 – Галузева структура кредитів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області».

Галузь

Сума кредитів, виданих в 2005 році

Питома вага, %

Сума кредитів, виданих в 2006 році

Питома вага, %

Сума кредитів, виданих в 2007 році

Питома вага, %

Промисловість будматеріалів

52472

67,6

70562

61,4

42300,3

58,3

Машинобудівництво

8486

10,9

30385,7

26,4

14870

20,5

Металургія

12297

15,8

9834,6

8,6

11670

16,1

Торгівельні підприємства

1879

2,4

2040,8

1,8

1200,1

1,6

Транспорт та зв'язок

258,8

0,3

125,2

0,1

54,7

0,07

Сільське господарство

1821,4

2,3

1894,3

1,6

2008

2,8

Фізичні особи

425

0,5

115

0,1

487

0,7

Всього

77639,2

100

114957,9

100

72590,1

100

З таблиці 2.6 та рисунку 2.4 можна побачити зміни структури кредитів в залежності від галузей народного господарства.


Рисунок 2.4 – Динаміка змін кредитного портфелю в період 2005 ─ 2007 рр. за галузевою ознакою.

Основна частка кредитів, які надавались в період з 2005 по 2007 рр. приходиться на промисловість будівельних матеріалів (67,6-58,3%), що пов’язано з реконструкцією, розширенням виробництва й виходом підприємств на нові ринки збуту.

Сума кредитів, наданих підприємствам машинобудівного комплексу в 2006 році зросла на 15,5%, що також пов’язано з нарощуванням обсягів виробництва.

Проте, разом з цим зросли ціни на сировину й матеріали, енергоносії, зросли валові витрати виробництва й збуту продукції, що відповідно визвало потребу в позикових коштах.

Зниження обсягів кредитування металургійних підприємств в 2006 році пов’язано зі зменшенням обсягів випускаємої продукції. Однак, ситуація в 2007 році по кредитам змінилась на кращу сторону.

Зниження обсягів кредитів , наданих торгівельним підприємствам в 2007 році зумовлено тим, що основну долю товару торгівельні підприємства беруть на договірній основі під реалізацію у заводів-виробників, витрачаючи при цьому значно менший обсяг власних коштів.

Помітний спад розмірів кредитів для підприємств транспорту, оскільки вони практично не здійснюють грузоперевозки, продавши (передавши в оренду) транспортні засоби комерційним структурам (з 0,3 до 0,07%).

Зростання кредитування сільськогосподарських підприємств (2,3% в 2005 й 2,8% в 2007 рр.) свідчить про те, що кредити брались ними в періоди активних закупок сільгосптехніки, паливно-мастильних матеріалів, посівного матеріалу тощо.

Незначний відсоток приходиться на надання споживчих кредитів, оскільки заклади Промінвестбанку працюють в основному з крупними промисловими підприємствами, що виробляють продукцію на експорт.

По даним фінансової звітності основну частину доходів філії, отриману в результаті здійснення своєї діяльності займають відсотки за кредити (більш ніж 50%).

Таблиця 2.7 – Темпи зростання доходів, отриманих від відсотків за кредити та їх питома вага в загальних доходах філії.

Рік

Доходи від відсотків по кредитам, тис. грн.

Питома вага в загальних доходах філії (%)

Темпи зростання в порівнянні з попереднім роком (%)

2005

1713,2

50,16

-

2006

2650,2

52,38

54,7

2007

3385,0

53,1

27

Таким чином, можна зробити висновок, що в період з 2005 по 2007 рр. зросли доходи від відсотку за кредити, які надавалися суб’єктам господарської діяльності. Вони являють собою основну частину усіх доходів, отриманих банком в результаті різних видів діяльності, серед яких: продаж кредитних ресурсів, розрахунково-касове обслуговування, вкладні операції, операції з цінними паперами, операції на валютному ринку тощо.

2.2 Аналіз руху кредитів

В основі аналізу руху кредитів покладена балансова модель, яка визначає взаємозалежність між показниками:

О>поч.> + Н = П + О>кін.> (2.1)

де О>поч.> та О>кін.> ─ залишки кредитних вкладень відповідно на початок та кінець балансового періоду;

Н – сума наданих за період кредитів, грн.;

П – сума погашених за період кредитів, грн.

У відповідності з цією моделлю будь який показник можна визначити за допомогою інших. Частіше всього аналітиків зацікавлюють причини зміни залишків кредитних вкладень, спрямування руху грошових коштів, які призвели до відповідних змін залишків кредитів. Щоб відповісти на це питання балансову модель необхідно перетворити наступним чином:

О>кін.> = О>поч.> + Н – П, (2.2)

З наведеного рівняння видно, що залишки кредитів на кінець періоду знаходяться під прямим впливом залишків на початок періоду й суми наданих кредитів та під зворотнім впливом суми погашення. Це свідчить про те, що збільшення залишків на початок періоду й суми наданих за період кредитів призведе до зростання на цю ж суму залишків на кінець, а збільшення суми погашення призведе до зниження на відповідну суму залишків на кінець періоду.

Виходячи з цього можна визначити вплив елементів кредитного балансу на зміну залишків кредитних вкладень в звітному періоді:

(2.3)

де ΔО>ПОЧ> та ΔО>КІН> ─ абсолютна зміна залишків кредитів відповідно на початок та на кінець звітного періоду, грн;

ΔН – абсолютна зміна суми наданих кредитів в порівнянні з базисним періодом, грн;

ΔП – абсолютна зміна суми погашених кредитів в порівнянні з базисним періодом, грн.

На основі кредитного балансу можна розрахувати:

1) рівень надання кредитів;

2) рівень погашення кредитів;

3) співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів;

4) оборотність кредитних вкладень.

Рівень надання кредитів (Р>НАД>) характеризує питому вагу наданих кредитів в сумі залишків кредитних вкладень на початок періоду й наданих протягом періоду кредитів та визначається за формулою:

, (2.4)

Рівень погашення кредитів (Р>ПОГ>) визначається відношенням суми погашених кредитів до суми залишків кредитних вкладень на початок періоду й наданих протягом року кредитів:

, (2.5)

Співвідношення оборотів по наданню та погашенню кредитів (е) визначається за формулою:

, (2.6)

Оборотність кредитних вкладень (h) в кількості обертів визначається як відношення наданих кредитів до залишків на кінець періоду:

чи , (2.7)

Для аналізу руху кредитів Банку протягом трьох досліджуваних років використані дані таблиць 2.8 та 2.9.

Таблиця 2.8 – Рух кредитів, наданих Банком за 2005-2006 рр.

Показник

2005 рік

2006 рік

Відхилення

Абсолютне

У % до бази

1 Звітні показники

1.1 Залишки кредитних вкладень на початок року, тис. грн.

16073,7

21535,1

+5461,4

134,0

1.2 Кредити, надані протягом року, тис. грн.

76836,4

88295,6

+11459,2

114,9

1.3 Кредити, погашені протягом року, тис. грн.

71375,0

85475,3

+14100,3

119,8

1.4 Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис. грн.

21535,1

24355,4

+2820,3

113,1

2 Розрахункові показники

2.1 Рівень надання кредитів, %

82,7

80,4

-2,3

97,2

2.2 Рівень погашення кредитів, %

76,8

77,8

+1,0

101,3

2.3 Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів, %

107,7

103,3

-4,4

95,9

2.4 Оборотність кредитних вкладень, кількість обертів за рік

3,6

3,6

-0,2

95,1

На основі звітних показників й формул 2.1 – 2.7 розрахуємо розрахункові показники на 2005 та 2006 рр.:

1) Рівень надання кредитів:

2) Рівень погашення кредитів:

3) Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів:

4) Оборотність кредитних вкладень:

Використовуючи формулу кредитного балансу легко визначити вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень в звітному році:

Це значить, що зростання кредитних вкладень Банку 2820,3 тис. грн. відбулося внаслідок збільшення залишків кредитів на початок періоду (на 5461,4 тис. грн.) в порівнянні з попереднім роком й збільшення суми наданих кредитів в звітному році (на 11459,2 тис. грн.). збільшення суми погашення кредитів на 14100,3 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму.

Виходячи з цього можна оцінити рух кредитів позитивно. Кредитна політика Банку в 2006 році призвела до зростання в порівнянні з 2005 роком на 14,9% оберту по наданню кредитів, внаслідок чого збільшились залишки кредитних вкладень на кінець звітного періоду на 13,1%.

Рівень надання кредитів трохи випереджує рівень їх погашення, що можна враховувати нормальним для фінансової ситуації 2006 року, яка характеризується інтенсифікацією діяльності Банку.

Незначне зниження рівня надання кредитів (на 2,8%) при зростанні його обсягу пояснюється випереджаючим ростом залишків кредитних ресурсів на відповідних рахунках, де враховуються кредитні вкладення Банку.

Рівень погашення кредитів в 2006 році виріс на 1,3% та є недостатнім для Банку.

Співвідношення обертів по наданню й погашенню кредитів також характеризує кредитну діяльність як обережну. Зниження цього показника в 2006 році на 103,3% свідчить про те, що в кредитному портфелі Банку високий рівень короткострокових кредитів.

Більш високі темпи приросту залишків кредитних вкладень при зниженні співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів не вплинули на показник оборотності кредитів, який залишився на рівні 3,6 оборотів на рік.

На прикладі проведеного аналізу можна дослідити рух кредитів в 2007 році в порівнянні з 2006 роком.

Таблиця 2.9 – Рух кредитів, наданих Банком за 2006-2007 рр.

Показник

2006 рік

2007 рік

Відхилення

Абсолютне

У % до бази

1 Звітні показники

1.1 Залишки кредитних вкладень на початок року, тис. грн.

21535,1

24355,4

+2820,3

113,1

1.2 Кредити, надані протягом року, тис. грн.

88295,6

95115,3

+6819,7

107,7

1.3 Кредити, погашені протягом року, тис. грн.

85475,3

92576,6

+7101,3

108,3

1.4 Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис. грн.

24355,4

26894,1

+2538,7

110,4

2 Розрахункові показники

2.1 Рівень надання кредитів, %

80,4

79,6

-0,8

99,0

2.2 Рівень погашення кредитів, %

77,8

77,5

-0,3

99,6

2.3 Співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів, %

103,3

102,7

-0,6

99,4

2.4 Оборотність кредитних вкладень, кількість обертів за рік

3,6

3,5

-0,1

97,2

На основі звітних показників й формул 2.1 – 2.7 розрахуємо розрахункові показники на 2006 та 2007 рр.:

1) Рівень надання кредитів:

2) Рівень погашення кредитів:

3) Співвідношення оборотів по наданню та погашенню кредитів:

4) Оборотність кредитних вкладень:

Використовуючи формулу кредитного балансу не важко визначити вплив його елементів на зміну залишків кредитних вкладень в звітному році:

Це означає, що збільшення кредитних вкладень Банку на 2538,7 тис. грн. виникло внаслідок збільшення залишків кредитів на початок періоду (на 2820,3 тис. грн) в порівнянні з попереднім роком й збільшення суми наданих в звітному році кредитів (на 6819,7 тис. грн.). Зростання суми погашення кредитів на 7101,3 тис. грн. призвело до зниження залишків на цю суму.

Виходячи з цього можна оцінити рух кредитів позитивно. Кредитна політика Банку в 2007 році призвела до збільшення в порівнянні з 2006 роком на 7,7% обороту по наданню кредитів, наслідком чого є підвищення залишків кредитних вкладень на кінець звітного періоду на 10,4%.

Незначне зниження рівня надання кредитів (на 0,8%) при зростанні його обсягу пояснюється випереджаючим ростом залишків кредитних ресурсів на відповідних рахунках, де враховуються кредитні вкладення Банку.

Рівень погашення кредитів в 2007 році зменшився на 0,6% та є недостатнім для Банку.

Співвідношення обертів по наданню й погашенню кредитів також характеризує кредитну діяльність як обережну. Зниження цього показника в 2007 році на 102,7% свідчить про те, що в кредитному портфелі Банку, як і в 2006 році, високий рівень короткострокових кредитів.

Більш високі темпи приросту залишків кредитних вкладень при зниженні співвідношення обертів по наданню та погашенню кредитів погіршили показник оборотності кредитів, який знизився з 3,6 до 3,5 оборотів на рік.

Відобразимо рух кредитів за 2005-2007 рр.

Рисунок 2.5 – Динаміка розрахункових показників руху кредитів за період з 2005 по 2007 рр.

Таким чином, виходячи з вище перерахованого можна зробити висновок, що в кредитному портфелі банку найбільшу частку займають короткострокові кредити, кредитна політика банку є обережною, що не є негативним фактором, а веде до збільшення прибутку банку за рахунок росту залишків кредитних вкладень.

2.3 Аналіз якості кредитного портфелю

Аналіз та оцінка якості кредитного портфелю базується на розподіленні кредитів за їх класифікаційними видами й ступенями ризику. Умови віднесення кредитів до відповідних груп та рівнів кредитних ризиків для кожної групи встановлюється НБУ та змінюються ним в залежності від ситуацій, які складаються на фінансовому ринку.

Аналіз кредитного портфеля передбачає дослідження його структури в розрізі груп ризику, рівня забезпеченості, галузевої структури, форми власності позичальників, а також вивчення динаміки кожної групи, сегментацію кредитного портфеля.

В розрізі груп ризику кредити поділяють на такі категорії:

Клас «А» - фінансова діяльність позичальника дуже добра і дає змогу погашати основну суму кредиту та відсотків за нею у встановлені строки;

Клас «Б» - фінансова діяльність позичальника дуже добра, але немає можливості підтримувати її на цьому рівні протягом тривалого часу;

Клас «В» - фінансова діяльність позичальника задовільна, але спостерігається чітка тенденція до погіршення;

Клас «Г» - фінансова діяльність погана;

Клас «Д» - фінансова діяльність свідчить про збитки, і, очевидно, ні основна сума боргу, ні відсотки за ним не будуть сплачені.

Виходячи з погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею, погашення є:

  • добрим ─ якщо заборгованість за кредитом та відсотки за ним сплачуються у встановлені строки, та за кредитом, пролонгованим 1 раз на строк не більше 90 днів;

  • слабким ─ якщо термін прострочення заборгованості за кредитами та відсотками становить не більше 90 днів, чи заборгованість за кредитом, пролонгованим на строк понад 90 днів, якщо відсотки сплачуються;

  • недостатнім ─ якщо термін прострочення заборгованості за кредитом та відсотками становить понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом понад 90 днів та відсотки не сплачуються.

Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:

Фінансовий стан позичальника (клас)

Погашення заборгованості

Добре

Слабке

Недостатнє

А

стандартний

під контролем

субстандартний

Б

під контролем

субстандартний

субстандартний

В

субстандартний

субстандартний

сумнівний

Г

сумнівний

сумнівний

безнадійний

Д

сумнівний

безнадійний

безнадійний

В відповідності з прийнятою НБУ класифікацією кредитів мінімальна норма відрахувань до резерву:

Кількість календарних днів прострочення

Категорія заборгованості

Коефіцієнт резервування

0

"стандартна"

1%

д 30

"під контролем"

5%

31-60

"субстандартна"

20%

61-90

"сумнівна"

50%

від 90 днів і більше

"безнадійна"

100%

Проаналізуємо якість кредитного портфелю філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» шляхом розподілення кредитів за класифікаційними видами та ступенями ризику на основі таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Кредити Промінвестбанку в 2005-2007 рр.

Види кредитів

Залишки кредитів у відповідності з балансом

2005р.

2006р.

2007р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Стандартні

18455,6

85,7

20921,3

85,9

22563,2

83,9

Під контролем

1636,6

7,6

1899,7

7,8

2045,2

7,6

Субстандартні

818,3

3,8

1022,9

4,2

1942,3

7,2

Сумнівні

366,1

1,7

267,9

1,1

189,2

0,7

Безнадійні

258,5

1,2

243,6

1,0

154,2

0,6

Всього

21535,1

100,0

24355,4

100,0

26894,1

100,0

Рисунок 2.6 – Динаміка кредитів Промінвестбанку за 2005-2007 рр.

Як видно з таблиці 2.10 та рисунку 2.6 якість кредитного портфелю зросла, т.я. зросла доля стандартних, субстандартних і кредитів під контролем, а величина сумнівних та безнадійних кредитів знизилась з 1,7% та 1,2% в 2005році до 0,7% та 0,6% в 2007 році відповідно.

Слід помітити, що темпи приросту стандартних кредитів вище, чім безнадійних та сумнівних. Це дозволить банку підвищити ефективність кредитної політики.

Також можна проаналізувати якість кредитного портфелю філії за допомогою класифікації кредитів за ознакою забезпеченості.

Розглянемо динаміку кредитів за ознакою забезпеченості за допомогою таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Динаміка кредитів Промінвестбанку за ознакою забезпеченості.

Вид забезпечення

Залишки позик згідно балансу

2005 р.

2006 р.

2007 р.

сума, тис. грн.

%

сума, тис. грн.

%

сума, тис. грн.

%

1 Залог, в т.ч.

9346,2

43,4

11106,1

45,6

12054,5

44,8

1.1 ТМЦ

8226,4

38,2

9471,7

39,3

9954,1

37,0

1.2 Інші види залогу

1119,8

5,2

1634,4

6,3

2100,4

7,8

2 Гарантія

3359,5

15,6

3921,2

16,1

5005,3

18,6

3 Страховий поліс

5491,5

25,5

6283,7

25,8

7680,1

28,6

4 Без забезпечення

3337,9

15,5

3044,4

12,5

2154,2

8,0

4.1 Позичальники 1 класу кредитоспроможності

1916,6

8,9

2192,0

9,0

1431

5,3

4.2 Інші позичальники

1206,0

5,6

730,6

3,0

621,1

2,3

4.3 Внаслідок зміни якості залогів

215,3

1,0

121,8

0,5

102,1

0,4

Всього

21535,1

100,0

24355,4

100,0

26894,1

100,0

Рисунок 2.7 – Динаміка кредитів Промінвестбанку за ступенем забезпеченості за 2005-2007 рр.

З таблиці 2.11 та рисунка 2.7 ми можемо побачити, що в 2007 році в порівнянні з 2005 роком доля кредитів, забезпечених залогом, гарантією та страховими полісами збільшилась, а кредитів без забезпечення знизилась.

Результати аналізу дають можливість визначити на майбутнє основні напрями політики банку відносно забезпеченості позик, а саме: забезпечення росту долі забезпечених кредитів в загальному обсязі позик й підвищення ліквідності забезпечення позик.

З даного підрозділу можна зробити висновок, що в 2005 році якість кредитного портфелю Промінвестбанку залишала бажати кращого, але за період з 2005 по 2007 рр. покращення кредитної політики банку, скорочення частки безнадійних кредитів та кредитів без забезпечення позитивно вплинуло на кредитний портфель.

2.4 Аналіз доходності та ефективності кредитних операцій

Аналіз будь-яких операцій повинен завершуватись оцінюванням їх ефективності, тобто аналізом їх дохідності та рентабельності.

Ефективність кредитної діяльності банку аналізується за допомогою системи показників:

─ дохідність кредитних операцій;

─ дохідність активів за рахунок кредитних операцій;

─ питома вага доходів від надання кредитів в загальній сумі доходів;

─ рентабельність кредитних операцій;

─ прибутковість кредитних операцій;

─ дохід на одного працівника кредитного відділу.

Дохідність кредитних операцій може бути розрахована за допомогою таких показників:

1. Дохідність кредитних вкладень ─ розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму кредитних вкладень за досліджуваний період:

(2.8)

Даний коефіцієнт є універсальним показником, що характеризує ефективність вкладень у кредитні операції і показує, скільки банк отримує: доходів з кожної гривні, вкладеної саме в кредиті операції. Його застосування дає змогу зробити порівняльний аналіз ефективності різних видів банківських операцій (операцій з цінними паперами, з валютою, лізингові операції тощо) і оптимізувати напрями використання банківських ресурсів, віддаючи пріоритети найдохіднішим видам діяльності. За умови ідеальної фінансової дисципліни позичальників, коли виконуються всі умови договорів і всі кредити та проценти за ними повертаються повністю, цей коефіцієнт дорівнюватиме середньозваженій процентній ставці за кредитами. Під час розрахунку даного коефіцієнта у чисельник береться фактична сума отриманого доходу від процентів за кредитами. Для точнішого розрахунку вона може бути скоригована на суму витрат від списання безнадійних кредитів за аналізований період.

2. Дохідність активів за рахунок кредитних операцій ─ розраховується діленням доходу від кредитних операцій на середню суму активів:

(2.9)

Використання даного коефіцієнта менш поширене, ніж попереднього показника. Він характеризує внесок кредитних операцій у загальну дохідність активів. Різновидом цього показника може бути коефіцієнт, у знаменнику якого замість загальних активів беруться тільки дохідні активи. За високої частки кредитів у загальних активах його значення наближатиметься до значення першого коефіцієнта ─ дохідності кредитних вкладень.

3. Питома вага (частка) доходів від надання кредитів у загальній сумі доходів розраховується діленням доходу від кредитних операцій на загальну суму доходів банку

(2.10)

Цей коефіцієнт характеризує частку доходів, отриманих банком від надання кредитів у загальних доходах банку від інших активних операцій. Аналізуючи його, доцільно порівняти значення даного показника із значенням коефіцієнта кредитної активності. Якщо коефіцієнт питомої ваги кредитних доходів вищій коефіцієнта питомої ваги кредитів у дохідних активах, це свідчить про те, що ефективність кредитних операцій вища, ніж ефективність інших банківських операцій.

4. Рентабельність кредитних операцій може бути проаналізована за допомогою низки показників, які доповнюють один одного. Рентабельність кредитних операцій (Р1) розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на втрати, пов'язані із залученням ресурсів та функціонуванням кредитного відділу:

(2.11)

Різновидом показника рентабельності може бути також відношення процентних доходів від кредитів до процентних витрат, пов’язаних із залученням ресурсів.

(2.12)

Цей показник характеризує ефективність обраної політики щодо регулювання співвідношення між ціною ресурсної бази та ціною розміщення ресурсів. Зростання даного коефіцієнту характеризує високу якість менеджменту в банку.

5. Про ефективність процентної політики може свідчити і зворотній показник ─ відношення процентних витрат на залучення ресурсів до процентних доходів від кредитних операцій:

(2.13)

Зниження даного показника є, безумовно, позитивним явищем, проте аналіз слід доповнити оцінкою абсолютної суми прибутку, яка в результаті жорсткої процентної політики не повинна призводити до зменшення обсягу залучених ресурсів та зниження попиту на дорогі кредити.

6. Прибутковість кредитних операцій розраховується діленням прибутку від кредитних операцій на середні кредитні вкладення:

(2.14)

Даний коефіцієнт показує, скільки отримано прибутку від кредитних операцій на кожну гривню, вкладену в кредитні операції. Зростання показника прибутковості кредитних операцій вищими темпами порівняно зі зростанням показника дохідності кредитних операцій свідчить про підвищення ефективності кредитних вкладень.

Відобразимо в таблиці 2.12 результати, отримані за формулами 2.8 – 2.14.

Таблиця 2.12 – Аналіз ефективності кредитних операцій.

Показник

Попередній період

Звітний період

Абсолютне відхилення

Звітні показники

1. Дохід від кредитних операцій

15 313

30 475

+15 162

2. Середні активи

132 013

236 710

+104 697

3. Середні кредитні вкладення

38 283

92 317

+54 034

4. Витрати на залучення ресурсів

10 624

23 364

+12 740

5. Прибуток від кредитних операцій

4 689

7 111

+2 422

6. Всього доходів банку

43 751

78 141

+34 390

7. Витрати на функціонування кредитного відділу

1 056

1 330

+274

Розрахункові показники

8. Дохідність кредитних операцій (К>ДОХ>)

0,40

0,33

-0,07

9. Дохідність активів за рахунок кредитних операцій (К>ДОХ.АКТ.>)

0,12

0,13

+0,01

10. Питома вага доходів від наданих кредитів у загальній сумі доходів (Ч>ДОХ.КР.>)

0,35

0,39

+0,04

11. Рентабельність кредитних операцій (Р>1>)

0,311

0,234

-0,077

12. Рентабельність кредитних операцій (Р>2>)

1,441

1,304

-0,137

13. Процентні витрати на 1 грн. процентних доходів (В)

0,694

0,767

+0,073

14. Прибутковість кредитних операцій (П)

0,095

0,063

-0,032

Як свідчать дані таблиці 2.12, дохід від надання кредитів у звітному періоді підвищився на 15 162 тис. грн. проти попереднього періоду. Це обумовлено, насамперед, збільшенням масштабів кредитної діяльності. Проте, як свідчать розрахункові показники, ефективність кредитних операцій дещо погіршилась із 40% до 33%, тобто на 7%. Це пов’язано передусім зі зниженням середньої процентної ставки за наданими кредитами. Основною причиною такої ситуації було зниження ставки рефінансування НБУ та зниження попиту на кредити на ринку капіталів в цілому. Водночас, кредитні операції були й залишаються основними, що формують дохід банку в цілому. Більш того, їх частка в загальних доходах зросла з 35 до 39%, тобто на 4%. Це свідчить про загальну тенденцію зниження рентабельності інших банківських операцій.

Наступний етап аналізу кредитних операцій – визначення факторів та причин, що вплинули на зміну абсолютного розміру прибутку від кредитних операцій.

На прибуток від кредитних операцій впливають такі чинники:

─ обсяг наданих кредитів;

─ зміна структури наданих кредитів;

─ зміна процентної ставки за кредит (ціна кредиту);

─ зміна процентної ставки за депозитами (собівартість залучених ресурсів).

Крім того, ефективність управління прибутковістю визначається за допомогою показників:

1. Чистий спред =

(2.15)

Цей показник виражає різницю між відсотковою ставкою по виданих позиках та відсотковою ставкою за залучені кошти. За допомогою спреду оцінюється ефективність банку у виконанні функції посередника між вкладниками і позичальниками, а також рівень конкуренції на ринку, який обслуговується банком. Посилення конкуренції призводить до зменшення різниці між середніми доходами та середніми витратами. По мірі загострення конкуренції на ринку банківських послуг спред банку зменшується і вимагає від менеджерів банку шукати інші шляхи одержання прибутку. Цей коефіцієнт включає тільки ті активи та пасиви, до яких застосовуються відсоткові ставки. Таким чином, він виключає вплив безвідсоткових депозитів до запитання, капіталу невиконання вимог резервування на чисті отримані відсотки, а відтак і на прибуток банку. Він ізолює вплив відсоткової ставки на прибуток банку і надає можливість більш глибокого розуміння джерел отримання прибутку.

2. Чиста процентна маржа =

(2.16)

При розрахунку цього показника беруться дохідні активи, припускаючи, що відсоткова маржа стосується тих дохідних активів, що задіяні в процесі отримання доходу від відсотків. Дохідні, або робочі, активи — це активи, що приносять дохід у формі відсотку чи комісії, утворюють прибуток банку (кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах тощо).

Однак ті активи, відсотки за якими не отримуються, і пасиви, відсотки за якими не сплачуються, мають значний вплив на чисту процентну маржу.

Відобразимо в таблиці 2.13 результати, отримані за формулами 2.15 – 2.16.

Таблиця 2.13 – Основні коефіцієнти ефективності управління банком.

Показник

Попередній період

Звітний період

Абсолютне відхилення

Звітні показники

1. Процентні доходи

60 348,0

59 049,0

97,8

2. Процентні витрати

17 100,0

22 044,0

128,9

3. Середньорічні активи загальні

254 211,0

286 722,0

112,8

4. Надані кредити середньорічні

153 573,0

139 122,0

90,6

5. Підпроцентні зобов’язання

58 803,0

66 426,0

113,0

Розрахункові показники

6. Чиста процентна маржа (рівень доходності активів)

17,0

12,9

-4,1

7. Чистий спред (рівень доходності процентних операцій)

10,2

9,2

-1,0

Чиста процентна маржа, яка мала в зазначені роки відповідно рівні 17,0% і 12,9%, розкриває не тільки рівень дохідності активів від процентної різниці, а й характеризує ефективність контролю банку за дохідними активами і дешевими ресурсами. Ця різниця є головним видом надходжень для підтримання ліквідності, платою за ризики за кредитними, інвестиційними та лізинговими операціями. Зниження рівня процентної маржі підвищує ризикованість банківських операцій і одночасно знижує ефективність управління.

Чистий спред, що перебував на рівні 10,2% і 9,2%, показує не тільки зниження рівня доходності від процентних операцій, а й характеризує, яка різниця склалася між ціною придбаних ресурсів і ціною від розміщення їх в активи (переважно в кредитний портфель).

Запропонована методика аналізу кредитних операцій передбачає комплексний підхід до вивчення цього напряму діяльності банку, дає змогу оцінити їх ефективність, намітити основні шляхи удосконалення управління активами банку та підвищити результативність банківського менеджменту.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ

Сучасний етап розвитку економіки України ставить перед банками нові складні задачі, особливо в сфері інвестиційного забезпечення економічного зростання.

Вирішення цих задач потребує нових підходів до розробки та реалізації грошово-кредитної політики, організації та функціонування самих банків, та насамперед їх кредитної діяльності.

Підвищення банком якості кредитних операцій неможливо без проведення активної маркетингової політики, вивчення в повному обсязі потенціалу клієнтів, регіональних ринків.

Проведення маркетингових досліджень є обов’язковою умовою прийняття рішення за основними питаннями банківської діяльності: наданням кредитів, в тому числі на інноваційні цілі, залученню клієнтів, розширенню спектру банківських послуг.

Проведення маркетингових досліджень економічного розвитку та інноваційної діяльності полягає в виявленні нових груп споживачів банківських послуг з динамічним потенціалом розвитку. Ці дослідження є основою для підвищення якості кредитних операцій, привабливості банку, підвищення обсягів інвестиційного кредитування.

Основними задачами маркетингових досліджень є:

1) Розробка методології та інструментів маркетингової діяльності в банку;

2) Проведення постійних комплексних досліджень ринку, підприємств, населення, конкурентів, інвестиційного клімату та інших складових ринку;

3) Розробка маркетингових стратегій діяльності банку в залежності від умов ринку;

4) Максимальне задоволення попиту клієнтів на банківські продукти, підвищення їх асортименту, обсягів та підвищення якості;

5) Залучення нових клієнтів в банк.

У відповідності з цими задачами банківський маркетинг спрямований на досягнення високих якісних та кількісних показників діяльності: кількості клієнтів та рахунків, обсягів залучених депозитів та кредитних вкладень, обсягів проведених банком операцій та наданих послуг, нарощення обсягів та підвищення ефективності діяльності.

Задачами маркетингових досліджень на рівні регіонів, міст та районів є:

а) вивчення потенційного попиту на банківські продукти;

б) визначення власної частки ринку та частки конкурентів, дослідження стратегії та тактики їх діяльності;

в) визначення категорій споживачів банківських продуктів, на які повинен буди орієнтований банк в коротко- та середньостроковій перспективі;

г) визначення тактики вкладень банку на місцевий ринок з метою відкриття нових відділів;

д) пошук найбільш ефективних форм співпраці з підприємствами та населенням.

Кінцевими результатами маркетингових досліджень повинні бути:

1) розробка комплексів заходів маркетингу та менеджменту, а також процедур їх реалізації, орієнтованих на підвищення якості кредитних операцій;

2) підготовка пропозицій підвищення ефективності діяльності;

3) визначення методів стимулювання збуту, каналів реклами та інформування споживачів відносно послуг, що надає банк.

З метою удосконалення процесу кредитування та підвищення якості кредитних операцій та враховуючі зміни в Цивільному та Господарському кодексах, а також інших законодавчих актах слід приділити особливу увагу Керуванню Кредитним ризиком та організації кредитного процесу в банку.

Якість та склад кредитного портфелю, якість кредитних операцій, вчасне повернення наданих кредитів істотно залежать від ефективності організації кредитного процесу в банку, достатності розроблених процедур з управління кредитним ризиком на всіх його рівнях.

До методів керування кредитним ризиком відносять:

1) На рівні кредитного портфелю – диверсифікація, лімітування, створення резервів;

2) На рівні окремого кредиту – аналіз кредитоспроможності позичальника, аналіз та оцінка кредитного проекту, визначення оптимальних умов кредитування, документування кредитних операцій, контроль за наданим кредитом та джерелами погашення боргу.

Диверсифікація кредитних вкладень – процес розподілу кредитних вкладень банку між різними групами позичальників, які безпосередньо не пов’язані між собою.

Для мінімізації можливих втрат банку внаслідок спрямування значних сум кредитних коштів в рискові проекти, філії банку здійснюють кредитні операції з врахуванням вимог до обмеження концентрації кредитних вкладень банку.

Процес керування ризиками та концентрації кредитних вкладень в банку складається з наступних етапів:

а) визначення обсягів концентрації кредитних вкладень за групами позичальників шляхом здійснення моніторингу кредитного портфелю та підготовки відповідної інформації Керуванню банку;

б) мінімізація або обмеження ризику шляхом диверсифікації кредитного портфелю за визначеними напрямками концентрації кредитних вкладень;

в) здійснення контролю за виконанням допустимих ризиків концентрації кредитних вкладень.

Класифікація та керування концентрацією кредитних вкладень в банку здійснюється за наступними напрямками:

1) галузева концентрація;

2) географічна концентрація;

3) концентрація кредитних вкладень на одного позичальника;

4) концентрація кредитних вкладень за східним позичальникам;

5) концентрація кредитних вкладень за інсайдерами;

6) концентрація кредитних вкладень під гарантію однієї особи та кредитів, наданих по врахованим векселям.

Обмеження концентрації кредитних вкладень здійснюється у відповідності з вимогами НБУ (Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою НБУ від 28.08.01 №368, зі змінами та доповненнями), а також шляхом встановлення лімітів концентрації кредитних вкладень на одного позичальника.

Для врахування впливу галузевого фактору при кредитуванні окремих позичальників необхідно здійснювати рейтингову оцінку галузей, визначати їх рівень ризику – «низький», «середній», «високий».

Розрахунок рейтингової оцінки здійснюється на основі показників фінансової звітності підприємств, позичальників банку й кредитного портфелю банку. До числа галузей, по яким здійснюється рейтингова оцінка, в обов’язковому порядку необхідно включати галузі промисловості, в яких сконцентровано більш ніж 50% кредитного портфелю банку.

Для оцінки ризику кредитування галузі використовуються якісні та кількісні показники:

1) Темп приросту виручки від реалізації продукції;

2) Рівень рентабельності;

3) Платоспроможність (коефіцієнт ліквідності);

4) Оборотність кредитних вкладень в банку (співвідношення обсягу погашених кредитів та середнього розміру заборгованості за звітний період);

5) Доля строкової заборгованості в загальній заборгованості за кредитами банку;

6) Динаміка простроченої заборгованості по кредитам банку;

7) Співвідношення заборгованості за кредитами та розрахунковій сумі резерву в банку;

8) Коефіцієнт категорії заборгованості.

Керування ризиком географічної концентрації кредитних вкладень в банку полягає в обмеженні кредитування нерезидентів та недопущенні спрямування кредитних вкладень в значних обсягах за межі України.

З метою забезпечення якісного моніторингу позичальника переваги при кредитуванні повинні надаватися позичальникам, що знаходяться в тому ж регіоні, де розташовується філія банку, що надає кредит.

При аналізі фінансового стану клієнту, оцінка кредитного проекту повинна здійснюватися не лише з врахуванням існуючого фінансового стану позичальника, а й з прогнозуванням майбутніх змін, керуючись принципом «середніх» очікувань, тобто розраховується «оптимістичний» прогноз, коли обставини складаються в найкращому варіанті, потім «песимістичний» прогноз та приймається середнє значення.

При наданні кредиту під поруку чи гарантію необхідно здійснювати також аналіз фінансового стану поручителя або гаранта.

Мета банку в роботі з підприємствами, яким надається кредитна підтримка – забезпечити успішне виконання проекту, що кредитується, в тому числі за рахунок концентрації коштів на рахунках його партнерів в банку. Це дозволить виключити ризик нестабільності інших банків, що були задіяні в розрахунках.

Умовою надання кредиту повинна бути наявність в позичальника поточних рахунків у банку, що надає кредит. Зазначені рахунки повинні бути задіяні для проходження через них основних грошових потоків клієнту та перерахунок позикових коштів переважно контрагентам, що обслуговуються в закладах даного банку.

При розгляданні та супроводі кредитного проекту необхідно відсліджувати грошові потоки між позичальниками та дочірніми й посередницькими структурами.

З метою недопущення відволікання коштів позичальника через дочірні та посередницькі структури, робітник банку, обслуговуючи позичальника повинен постійно контролювати грошові відносини між ним та банком.

Кредитний працівник разом з кредитною службою й службою безпеки банку повинні бути впевненими в можливості реалізації забезпечення як основного, так і додаткового шляху погашення кредиту та процентів.

Вартість залогу повинна перевищувати суму кредиту не менш ніж в 2 рази. Залогова ціна визначається банком з врахуванням ринкових факторів й витрат, пов’язаних з реалізацією й повинна враховувати можливі зміни вартості предмету залогу на протязі терміну кредитування. Якщо суми залогу недостатньо для покриття ризиків банку, використовуються додаткові види забезпечення.

З метою мінімізації кредитного ризику внаслідок погіршення фінансового стану позичальника та зниження ліквідності предмету залогу, у випадку прийняття в залог готової продукції або товарів в обороті рекомендується, щоб залогова ціна не перевищувала 80% балансової вартості, при оформленні в залог іншого майна ─ вище балансової вартості. Залогову ціну доцільно визначати за експертною оцінкою методом аналогів продажів з врахуванням терміну кредитування.

З метою мінімізації ризиків, пов’язаних з втратою, пошкодженням майна ─ предмету залогу доцільно здійснювати його страхування.

Страхування повинно здійснюватись в страховій компанії, з якою банк заключив Генеральний договір про надання страхових послуг, від ризиків, що найбільш ймовірно можуть призвести до зниження чи втрати ліквідності предмету залогу.

Для виявлення джерел кредитного ризику й оперативного впровадження заходів, спрямованих на недопущення можливих втрат банку, на протязі всього терміну кредитування до повного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором. Працівники банку повинні контролювати виконання позичальником вимог та умов кредитного договору.

Щоб запобігти можливих труднощів при погашенні кредиту, відсотків та інших зобов’язань позичальника за кредитним договором, працівник кредитного відділу повинен відсліджувати та фіксувати зміни фінансового стану позичальника шляхом:

1) Проведення щоквартального аналізу бухгалтерської та фінансової звітності;

2) Відстежування грошових потоків по рахункам позичальника (аналіз притоку та відтоку грошових коштів, вивчення динаміки надходжень та перерахувань по банківським рахункам). Зі сторони банку повинен бути постійний контроль за грошовими потоками позичальника, оскільки кредитним договором передбачається право банку контролювати ці потоки у відповідності з запланованими самим позичальником напрямами й узятими зобов’язаннями з підвищення концентрації власних та кредитних коштів в системі банку. У випадку виявлення тих чи інших відхилень необхідно вимагати від позичальника відповідних коректировок в запланованих показниках;

3) Контролю за нарахуванням відсотків та їх сплатою позичальником, виконанням інших зобов’язань за кредитним договором.

Кредитний працівник повинен відсліджувати виникнення негативних сигналів можливості погашення кредитів, а саме:

а) порушення графіка погашення кредиту;

б) несвоєчасної оплати відсотків;

в) погіршення фінансових розрахункових коефіцієнтів, стан розрахунків з контрагентами, зменшення питомої ваги власних оборотних коштів;

г) рівня концентрації власних та кредитних коштів позичальника або його структурних підрозділів на власних рахунках й рахунках його партнерів в банку;

д) зростання питомої ваги бартерних розрахунків (порівнюються обсяги реалізації з обсягами грошових коштів, що надходять на поточні рахунки, а також з врахуванням інформації, отриманої від позичальника);

е) надання невірної інформації або несвоєчасного надання інформації про фінансовий стан;

ж) отримання негативної інформації від служби банківської безпеки (від третьої особи) відносно стану справ у клієнта.

Якщо були виявлені вищезазначені ознаки, кредитний працівник повинен проінформувати керівництво банку й визначити можливі дії для своєчасного погашення кредиту й відсотків.

У випадку необхідності на основі отриманої інформації кредитний комітет банку затверджує заходи, спрямовані на підвищення ефективності кредитування, мінімізації ризиків, шляхів втискання боргів за зобов’язаннями позичальника перед банком й встановлює контроль за їх виконанням.

Вдосконалення процесу кредитування в багатьох випадках визначає успішну діяльність банку в цілому.

Оскільки кредитні ресурси в основному формуються з залучених коштів, важливе значення має керування кредитним ризиком й організація кредитного процесу в банку.

При безуспішно проведеній кредитній політиці банк не лише ризикує не повернути надані позичальникам кошти та відсотки, не отримавши при цьому дохід, але й несе велику відповідальність перед вкладниками, що не може не відобразитись на рейтингу банку.

Проведення маркетингових досліджень банком, вивчення потенціалу клієнтів, оцінка перспектив розвитку галузей та підприємств, ефективне керування процесом кредитування є основними рушіями успішного ведення кредитної політики банку та його діяльності в цілому.

В епоху сучасного розвитку науки та техніки, появи нових технологій, важливе значення в удосконаленні банківських технологій мають: подальша комп’ютеризація роботи банку, використання нових видів електронного зв’язку, розширення мережі банкоматів та терміналів, удосконалення пластикових технологій.

Велике значення повинне відводитись й кадровому забезпеченню діяльності банку. В нових умовах й з новими технологіями необхідно залучення висококваліфікованих кадрів – спеціалістів банківської справи: фінансистів, бухгалтерів, юристів, програмістів.

В умовах жорсткої конкуренції між банками на ринку банківських послуг реклама в засобах масової інформації є потужним рушієм для підвищення якості кредитування.

ВИСНОВОК

В теперішній час в діяльності банків України помітні серйозні проблеми. Насамперед, це невиконання економічних нормативів, проведення занадто ризикової кредитної політики, що призводить до збитків та банкрутства банків. Таке становище визвано причинами фінансового неблагополуччя в банківській системі, яке залежить від загального стану економіки держави. Однак, внутрішні чинники, пов’язані з організацією роботи банку в не меншому ступені впливають на результати діяльності банків другого рівня. Існуючі проблеми та відсутність достатнього досвіду в сфері управління кредитними операціями зумовлює об’єктивну необхідність вдосконалення цих процесів, що так необхідні для нормальної діяльності банку.

Виходячи з проведеного в роботі дослідження, можна зробити висновок, що аналіз фінансової стійкості банку в розрізі аналізу доходності кредитних операцій має для українських банкірів важливе значення в умовах загальної економічної, політичної та соціальної нестабільності.

В загалі, поняття «дохідність кредитних операцій» є відносним та базується на ствердженні, що вкладники не стануть знімати кошти зі своїх рахунків одночасно. Однак ситуація в країні може статися такою, що ймовірність виконання водночас значної кількості вимог стане реальною, банки в такому випадку просто розоряться. А так як розорені банки пов’язані з багатьма іншими через міжбанківський ринок, то це спричинить мережу банкротств, результатом яких може бути порушення грошового обігу з ризиком переходу до кризисної ситуації всієї грошово-кредитної системи країни, а потім й економіки країни, а потім й економіки в цілому.

Таким чином, високий рівень ефективності кредитної політики є одночасно й умовою, й в якійсь мірі слідством високого рівня розвитку економіки країни.

Національний банк України регулює рівень кредитної політики банків через систему нормативів, виконання яких є обов’язковим. Однак порушення, які регулярно фіксуються в даній сфері, введення режимів оздоровлення й навіть відзив ліцензій на здійснення банківської діяльності свідчить про неблагополуччя кредитної системи.

Методологія розрахунку коефіцієнтів якості кредитного портфелю, що використовувалась в радянській банківській практиці, потребує серйозного доопрацювання. Викликає сумніви введення постійних нормативів кредитної політики банку. Для оперативного регулювання рівня ефективності кредитної діяльності банків необхідно періодично переглядати встановлені нормативи в залежності від стану економіки в цілому, сезонних та кон’юнктурних коливань.

Для збереження дохідності кредитних операцій на потрібному рівні банк повинен спрямовуватись до максимального зниження ризику неповернення кредиту й регулювання відсоткової ставки, що є невід’ємною умовою підтримки стійкості його фінансового стану. Банкам, орієнтованим на комерційний успіх, потрібний постійний пошук нових форм роботи на ринку капіталів, нових форм обслуговування підприємств та населення, що потребує створення стійкої й в той самий час гнучкої банківської системи.

Концепція системи регулювання кредитної політики банку розроблена на основі дотримання принципів строковості, платності, забезпеченості, поверненості та цільового спрямування. Її реалізація дозволить покращити стійкість на основі удосконалення методів регулювання якості кредитного портфелю банку. Досягнення цієї мети потребує вирішення наступних задач:

─ вдосконалення системи економічних нормативів оцінки кредитного портфелю банку;

─ детальний аналіз методів регулювання якості кредитного портфелю банку;

─ розробка додаткових методів регулювання дохідності кредитних операцій банку.

Аналіз кредитних вкладень філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» показав, що кількість кредитуємих підприємств за період 2005-2007рр. зросла на 40%, що пояснюється появою нових суб’єктів господарської діяльності на ринку, а також успішним веденням кредитної політики по відношенню до постійних клієнтів.

Зростання споживчого попиту залежить від нестачі у підприємств власних коштів для підтримки рентабельного рівня виробництва (підвищення цін на сировину, матеріали, комплектуючі, енергоносії), чи від зростання попиту на продукцію й виходу підприємств на нові масштаби виробництва.

Зменшення споживчого попиту на кредитні ресурси пояснюється відсутністю в підприємств необхідності залучення позикових коштів:

а) підприємство в результаті ефективного ведення господарської діяльності отримало достатній обсяг прибутку для здійснення подальшої господарської діяльності без залучення позикових коштів;

б) спад виробництва за причини зменшення попиту на продукцію;

в) підвищення банком відсоткової ставки за кредитами.

Підбиваючи підсумки, необхідно зробити наступні висновки:

  1. Керуючись нормативними актам НБУ, Промінвестбанк розробляє власну політику своєї кредитної діяльності;

  2. Активні кредитні операції є основним видом діяльності Промінвестбанку;

  3. Від того, на скільки ефективна кредитна діяльність банку залежить його фінансовий стан;

  4. Кредитні відносини між банком та позичальником будуються на договірній основі, зі складанням кредитного договору;

  5. Надання кредитів суб’єктам господарювання здійснюється в безготівковій формі як в національній, так і в іноземній валюті, як правило, шляхом оплати платіжних документів з розрахункового рахунку;

  6. Кредити надаються при дотриманні принципів строковості, платності, поверненості, цільового характеру використання, а також належного забезпечення.

Проаналізувавши склад кредитного портфелю філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області» можна зробити висновок, що більшу частину в ньому займають короткострокові кредити, так як банк веде обережну кредитну політику. У відповідності з класифікацією портфеля за галузями виходить, що банк кредитує практично всі галузі народного господарства й досить успішно. Розглянувши рух кредитів за період 2005-2007 рр. можна зробити висновок, що кредитні вкладення зросли на 23,8%.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Аналіз банківської діяльності. Підручник/ А. М. Герасимович, М. Д. Алексієнко, І. М. Парасій-Вергуленко; за ред.. А. М. Герасимовича. ─ К.: КНЕУ,2006. ─ 600с.

  2. Любунь О.С., Грушко В.І. Фінансовий менеджмент у банку. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничій дім «Слово», 2004 – 296 с.

  3. Положение Правления Проминвестбанка «О филиале «Отделение Проминвестбанка в г. Краматорск Донецкой области» от 22.01.2004. протокол №28/2.

  4. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы – К.: Эльга: Инна-Центр, 2004.-216 с.

  5. Положение «О порядке кредитования в филиалах Проминвестбанка». Утверждено решением Правления Проминвестбанка. Протокол №25 от 24.01.2005.

  6. Протокол заседания Правления Проминвестбанка «Об утверждении мероприятий по активизации кредитования» №584 от 17.07.2006.

  7. Банківські операції: Підручник. – 2ге вид., випр і доп. /А.М.Мороз, М.І.Савлук М.Ф. Пуховкіна та ін.; за ред д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. –К.:.КНЕУ,2002.-476с.

  8. Положение о порядке формирования и использования резерва для возмещения возможных убытков по кредитным операциям № 279 от 06.07.2000 // Законодательные и нормативные акты по банковской деятельности.- 2000г. – №9.-С. 10-65.

  9. 1нструція про порядок регулювання діяльності банків в Україні/ Постанова Правління Національного банку України 28.08.2001. №368.

  10. Коваленко Т.В., Билинский А.С. Операции современного коммерческого банка: Учеб. пособие. – К.: КНЭУ, 2004. – 366 с.

  11. Петрук О.М. Банковское дело: Учеб.. пособие. / Под ред. Ф.Ф. Бутинца. – К.: КОНДОР, 2004.- 461 с.

  12. Закон Украины «О банках и банковской деятельности» Ведомости Верховной Рады №39, 2006 г.

ДОДАТОК А

Структура ліквідних активів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області»

Ліквідні активи

Період, тис. грн

2005

2006

2007

Банкноти й монети в касі банку

904,89

1115,35

1325,12

Банкноти й монети в касі безбалансових відділень банку

19,80

21,50

23,80

Банкноти й монети в обмінних пунктах

93,96

99,76

110,30

Дорожні чеки в касі

93,06

95,45

99,54

Дорожні чеки в дорозі

4,12

4,90

5,54

Облігації внут-рішнього державного займу

917,10

1154,57

1254,43

Неамортизований дисконт по борговим цінним паперам

152,46

168,50

184,21

Всього активів

2185,39

2660,03

3002,94

ДОДАТОК Б

Галузева структура кредитів філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області»

Галузь

Сума кредитів, виданих в 2005 році

Сума кредитів, виданих в 2006 році

Сума кредитів, виданих в 2007 році

Промисловість будматеріалів

52472

70562

42300,3

Машинобудівництво

8486

30385,7

14870

Металургія

12297

9834,6

11670

Торгівельні підприємства

1879

2040,8

1200,1

Транспорт та зв'язок

258,8

125,2

54,7

Сільське господарство

1821,4

1894,3

2008

Фізичні особи

425

115

487

Всього

77639,2

114957,9

72590,1

ДОДАТОК В

Кредити, надані філією «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк
Донецької області»

Показник

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Залишки кредитних вкладень на початок року, тис. грн.

16073,7

21535,1

24355,4

Кредити, надані протягом року, тис. грн.

76836,4

88295,6

95115,3

Кредити, погашені протягом року, тис. грн.

71375,0

85475,3

92576,6

Залишки кредитних вкладень на кінець року, тис. грн.

21535,1

24355,4

26894,1

Види кредитів

Залишки кредитних вкладень на кінець року у відповідності з балансом

2005р.

2006р.

2007р.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Стандартні

18455,6

20921,3

22563,2

Під контролем

1636,6

1899,7

2045,2

Субстандартні

818,3

1022,9

1942,3

Сумнівні

366,1

267,9

189,2

Безнадійні

258,5

243,6

154,2

Всього

21535,1

24355,4

26894,1

Вид забезпечення

Залишки позик згідно балансу

2005 р.

2006 р.

2007 р.

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Залог

9346,2

11106,1

12054,5

Гарантія

3359,5

3921,2

5005,3

Страховий поліс

5491,5

6283,7

7680,1

Без забезпечення

3337,9

3044,4

2154,2

Всього

21535,1

24355,4

26894,1

ДОДАТОК Г

Вихідні дані для аналізу ефективності кредитних операцій філії «Відділення Промінвестбанку в м. Донецьк Донецької області»

Показник

2006

2007

Дохід від кредитних операцій

15 313

30 475

Середні активи

132 013

236 710

Середні кредитні вкладення

38 283

92 317

Витрати на залучення ресурсів

10 624

23 364

Прибуток від кредитних операцій

4 689

7 111

Всього доходів банку

43 751

78 141

Витрати на функціонування кредитного відділу

1 056

1 330

Процентні доходи

60 348,0

59 049,0

Процентні витрати

17 100,0

22 044,0

Середньорічні активи загальні

254 211,0

286 722,0

Надані кредити середньорічні

153 573,0

139 122,0

Підпроцентні зобов’язання

58 803,0

66 426,0