Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикаційПорушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій

Державна установа

„ІНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ”

Апихтіна Олена Леонідівна

УДК 546.81 + 615.9 + 616.13 – 084:001.5

Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій

14.02.01. – Гігієна та професійна патологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008 рік

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі „Інститут медицини праці АМН України”

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

академік АМН України,

член-кореспондент НАН України

Трахтенберг Ісак Михайлович,

Державна установа „Інститут медицини праці АМН України”

завідувач лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН України

Яворовський Олександр Петрович

Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця

проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри гігієни праці та профзахворювань

доктор медичних наук, професор

Соловйов Анатолій Іванович

Державна установа „Інститут фармакології та токсикології АМН України” завідувач відділу експериментальної терапії

Захист відбудеться „15” вересня 2008 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 Державної установи „Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи „Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розісланий „14” серпня 2008 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На даний час патологія серцево-судинної системи серед причин захворюваності і смертності населення займає чільне місце. Аналіз поширеності артеріальної гіпертензії (АГ) у різних регіонах світу показує, що в індустріально розвинених європейських країнах, а також у США, Японії, Китаї, Росії підвищення артеріального тиску спостерігається у 20-30% населення. Україна належить до країн із високим рівнем захворюваності на АГ – у 34% дорослих чоловіків підвищений рівень АТ (Свищенко Е.П., 2001). При цьому в останні десятиліття відмічається тенденція до раннього розвитку серцево-судинної патології у осіб молодого та середнього віку, що обумовлює значні соціально-економічні втрати (Кундиев Ю.И., 1981; Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М., 2007).

Серед багатьох факторів, які впливають на здоров’я людини та навколишнє середовище, важлива роль належить хімічним забруднювачам (Сердюк А.М., 1998; Трахтенберг И.М., 1998). В останні десятиріччя набула актуальності проблема віддалених наслідків впливу екзогенних хімічних сполук на серцево-судинну систему (ссс). Відмічається пряма залежність функціонального стану системи кровообігу від стажу роботи зі шкідливими хімічними речовинами, а також рівня смертності від серцево-судинних захворювань залежно від тривалості експозиції ксенобіотиків (Зербино Д.Д., 1997).

Серед хімічних речовин, що забруднюють об’єкти зовнішнього середовища важкі метали та їх сполуки утворюють значну групу токсикантів, які, здебільшого, визначають антропогенний вплив на екологічну структуру навколишнього середовища і на людину зокрема. На даний час важкі метали є одними із пріоритетних забруднювачів виробничого і навколишнього середовища, які негативно впливають на здоров’я населення, найбільш токсичним серед них є свинець (Трахтенберг И.М., 2001), який у 1980 році був визнаний ВООЗ одним із глобальних забруднювачів.

На підставі експериментальних, клінічних та епідеміологічних досліджень встановлено, що вплив шкідливих промислових речовин, у тому числі свинцю та його сполук, може як потенціювати ефект різних етіологічних факторів серцево-судинних захворювань та сприяти виникненню останніх (Ахметзянова Э.Х., 2006), так і безпосередньо відігравати провідну роль у їх патогенезі (Трахтенберг И.М., 1992, 2003; Зербино Д.Д., 2002). Частота артеріальної гіпертонії, ішемічної хвороби серця та їх ускладнень, включаючи летальні випадки, значно вища у населення, що проживає у містах із інтенсивним забрудненням атмосфери, порівняно із містами із незначним забрудненням (Трахтенберг И.М., 1992). На цій підставі можна стверджувати, що одним із суттєвих соціально-економічних аспектів проблеми боротьби із захворюваннями ССС є з’ясування ролі професійно-виробничих факторів у розвитку порушень функції серця і судин.

В Інституті медицини праці на протязі трьох останніх десятиліть проводились експериментальні і клінічні дослідження по вивченню впливу важких металів на серцево-судинну систему. Так, Г.Є. Веричем (1989), В.А.

Тичиніним (2003), було показано, що зміни в ССС, які спостерігаються при дії токсичних хімічних речовин, можуть виникати як внаслідок опосередкованого органно-тканинного тропізму та міжсистемної взаємодії, так і завдяки прямій токсичній дії на серце та судини. Виявлено ряд типових кардіовазотоксичних ефектів сполук важких металів, зокрема для свинцю характерними є гіпертензивна реакція, ангіодистонічний синдром, що поєднується із порушенням холестеринового обміну та розвитком атеросклерозу. Співробітниками Інституту сформульовані основні принципи класифікації токсичних речовин за їх дією на серце та судини, а також розроблені методичні вказівки по принципам і методам експериментальної оцінки їх впливу на ССС та методичні рекомендації по прискореній оцінці їх вазотоксичної дії.

Проте, наразі залишаються до кінця не вивченими механізми прямої токсичної дії свинцю на судинну стінку та їх роль у розвитку серцево-судинних захворювань у осіб, які мали виробничо обумовлений контакт зі сполуками свинцю або проживають на забруднених територіях. Із розкриттям ролі ендогенного оксиду азоту в регуляції ССС та значення порушень у його обміні в патогенезі серцево-судинної патології постало нагальним питання можливого залучення зазначеного механізму у порушенні функціональної активності судинної стінки та реалізації вазотоксичної дії свинцю, а також розробки ефективних засобів біологічної профілактики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи, яка виконувалась в лабораторії промислової токсикології та гігієни праці при використанні хімічних речовин Інституту медицини праці АМН України „Особливості вазотоксичної дії сполук важких металів – похідних свинцю, ртуті і марганцю – як токсичних факторів малої інтенсивності з урахуванням вікових реакцій” (№ держреєстрації 0104U003076).

Мета досліджень: вивчення в експерименті впливу свинцю на обмін ендогенного оксиду азоту, скоротливу функцію судинної стінки та визначити їх роль у реалізації вазотоксичної дії свинцю, а також оцінка протекторної дії фармакологічного препарату глутаргін та сухого екстракту Serratula coronata.

Щоб реалізувати мету досліджень були поставлені наступні завдання:

1. Оцінити вміст свинцю в крові, аорті, печінці, серці та нирках дослідних щурів після введення ацетату свинцю.

2. Вивчити зміни гематологічних показників, які виникають внаслідок дії свинцю.

3. Дослідити вплив свинцю на рівень тіолових сполук в печінці та генерацію активних форм кисню в аорті і печінці тварин дослідних груп.

4. Визначити зміни показників обміну оксиду азоту в плазмі, еритроцитах, тканинах аорти і печінки дослідних тварин при дії свинцю.

5. Дослідити вплив свинцю на скоротливу функцію судинної стінки на препаратах ізольованого сегменту аорти щурів.

6. Визначити стійкість викликаних свинцем змін досліджуваних показників у експериментальних тварин через 1 місяць після припинення експозиції.

7. На підставі отриманих результатів експерименту розробити додаткові критерії вазотоксичної дії свинцю.

8. Оцінити ефективність протекторної дії препарату глутаргін та екстракту Serratula coronata при експериментальній свинцевій інтоксикації.

Об’єкт дослідження: лабораторні тварини, кров, плазма, еритроцити, гомогенати тканин аорти, печінки, нирок та серця, ізольовані сегменти аорти щурів.

Предмет дослідження: токсична та вазотоксична дія свинцю, протекторна дія глутаргіну та екстракту S. coronata.

Методи дослідження: токсикологічний, хіміко-аналітичний, гематологічні, біохімічні, фізіологічний, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає у комплексному підході до вивчення зрушень в системі оксиду азоту та визначення їх впливу на функціонування судинної стінки при дії свинцю; виявленні стійких та істотних змін біохімічних та фізіологічних показників, викликаних накопиченням свинцю в організмі, визначення їх ролі у розвитку серцево-судинної патології та розробці на їх підставі критеріїв вазотоксичної дії цього металу.

Вперше запропоновано та обґрунтовано доцільність застосування препарату глутаргін у якості засобу біологічної профілактики при дії свинцю та його сполук та доведено його високу ефективність в експериментальних дослідженнях.

Вперше розглядається перспективність застосування рослини S.coronata та препаратів з неї у якості лікувально-профілактичного засобу при екологічно та виробничо обумовлених патологічних станах. Експериментально доведена висока ефективність сухого екстракту S.coronata при свинцевій інтоксикації.

Теоретична значення одержаних результатів полягає у з’ясуванні механізмів розвитку вазотоксичної дії свинцю, участі у цьому процесі змін в системі оксиду азоту, а також в обґрунтуванні на їх основі протекторної дії запропонованих препаратів у якості лікувально-профілактичних засобів при свинцевій інтоксикації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати досліджень можуть бути використані токсикологами, біологами, фармацевтами та фармакологами, а також фахівцями, які здійснюють профілактику та лікування свинцевої інтоксикації. Розроблені додаткові критерії вазотоксичної дії свинцю та запропонований метод експериментальної оцінки вазотоксичної дії свинцю можуть застосовуватись у токсиколого-гігієнічних дослідженнях. Отримані експериментальні дані відображені у розроблених за участю автора інформаційного листа „Патогенетично обґрунтовані критерії кардіо-вазотоксичної дії свинцю” (№ 050-07) та патентах „Спосіб експериментальної оцінки вазотоксичної дії свинцю” (№ 26627 від 25.09.2007), „Спосіб профілактики та лікування свинцевої інтоксикації”( №26628 від 25.09.2007), „Спосіб застосування екстракту S. coronata для профілактики та лікування свинцевої інтоксикації” (№26997 від 10.10.2007).

Особистий внесок здобувача. Автором обрано і обґрунтовано напрямок наукової роботи, виконано патентно-інформаційний пошук по даній проблемі, проведено постановку та планування експерименту, здійснено моделювання свинцевої інтоксикації у дослідних тварин, проведено гематологічні дослідження та вивчення скоротливої функції судинної стінки. Спільно із с.н.с. Інституту біохімії НАНУ А.В. Коцюрубою проведено біохімічні дослідження, спільно із с.н.с. Інституту медицини праці І.М. Андрусишиною визначено вміст свинцю у біологічних середовищах дослідних тварин. Автором дисертації проведена статистична обробка даних та аналіз отриманих результатів досліджень, розроблені додаткові критерії вазотоксичної дії свинцю, обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування глутаргіну та екстракту S.coronata у якості лікувально-профілактичних засобів при свинцевій інтоксикації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали даної дисертаційної роботи були представлені та обговорені у доповідях на конференціях молодих вчених Інституту медицини праці АМНУ (2004-2007рр.), в матеріалах науково-практичної конференції „Глутаргін у клініці внутрішніх хвороб” (Харків, 2005), ІІ науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Актуальні проблеми фармакології та токсикології” (Київ, 2005), 10-й Пущинській школі-конференції молодих вчених „Биология – наука ХХІ века” (Російська Федерація, Пущіно, 2006), ІІ конгресі фармакологів (Одеса, 2006), науково-практичному семінарі „Серцево-судинні захворювання – 2006” (Київ, 2006), міжнародній науковій конференції „Лекарственные средства и биологически активные соединения” (Білорусія, Гродно, 2007), III міжнародній науковій конференції „Актуальные проблемы экологии – 2007” (Білорусія, Гродно, 2007).

Публікації. За результатам дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць, у тому числі 3 статті у наукових фахових журналах, що входять до переліку ВАК України, 7 – у тезах конгресів, з’їздів, конференцій. Отримано 3 патенти України на корисну модель, видано інформаційний листок.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків та списку літератури. Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок комп’ютерного друку. Дисертація ілюстрована 65 рисунками та 7 таблицями. Бібліографія включає 356 джерел, з них 164 іноземних найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень

Дослідження проводили у субхронічному експерименті (1 міс. затравки) на статевозрілих щурах-самцях лінії Вістар вагою 160-185 г. після проходження ними 14-денного карантину. Тварини утримувались у загальноприйнятих умовах віварію із вільним доступом до питної водогінної води по 8-10 тварин у кожній групі. Групи дослідних щурів, шлях введення та доза застосованих препаратів подано у таблиці 1. Усього в експерименті використано 140 тварин.

Екстракт, що містив 5 % екдістероїдів, готували із надземної частини у фазі цвітіння рослини S. coronata , яка була вирощена на дослідних ділянках в національному парку „Олександрія” (м. Біла Церква). Екстракцію, ідентифікацію і ліофілізацію проводили за методикою Ю.Д. Холодової на базі Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАНУ.

Таблиця 1. Групи дослідних щурів.

№ групи	Речовина (препарат), яка застосовувалась	Доза та шлях введення
1 серія – 1 місяць експозиції
1. (контрольна)	Фіз. р-н	1 мл в/о
2.	Ацетат свинцю на фіз. р-ні	1,53 мг/кг в/о
3.	Ацетат свинцю на фіз. р-ні + глутаргін	1,53 мг/кг в/о 100 мг/кг з їжею
4.	Ацетат свинцю на фіз.р-ні + водний р-н екстракту S. coronata	1,53 мг/кг в/о 20 мг/кг з їжею
5.	Фіз. р-н + глутаргін	1 мл в/о 100 мг/кг з їжею
6.	Фіз. р-н + водний р-н екстракту S. coronata	1 мл в/о 20 мг/кг з їжею
2 серія – 1 місяць експозиції + 1 міс. постекспозиційного періоду
7.(контрольна)	Фіз. р-н	1 мл в/о
8.	Ацетат свинцю на фіз. р-ні	1,53 мг/кг в/о
9.	Ацетат свинцю на фіз. р-ні + глутаргін	1,53 мг/кг в/о 100 мг/кг з їжею
10.	Ацетат свинцю на фіз. р-ні + водний р-н екстракту S. coronata	1,53 мг/кг в/о 20 мг/кг з їжею

Примітка: в/о – внутрішньоочеревинний шлях введення, фіз. р-н – фізіологічний розчин.

Після припинення експозиції половину тварин знеживлювали шляхом декапітації та проводили дослідження, а решту утримували в умовах віварію 1 місяць, після чого теж знеживлювали. Після декапітації забирали кров та одразу видаляли внутрішні органи.

Концентрацію свинцю у біологічних середовищах щурів визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії в полум’ї.

Дослідження кількості еритроцитів та гемоглобіну проводили фотоколориметричним методом, розрахунок лейкоцитарної формули, кількості ретикулоцитів, еритроцитів з базофільною зернистістю здійснювали по загальноприйнятій методиці. Визначення стійкості еритроцитів до кислотного гемолізу проводили кінетичним методом.

Біохімічні дослідження, що характеризують стан окисного метаболізму та обмін оксиду азоту, проводили у плазмі, еритроцитарному концентраті, гомогенатах тканин печінки і аорти.

Рівень загальних вмісту тіолових сполук в гомогенаті печінки оцінювали з реактивом Елмана (Ellman G.I., 1959), рівень небілкових (низькомолекулярних) тіолів визначали після осадження трихлороцтовою кислотою. Вміст пероксиду водню (Н_>2>О_>2>) визначали спектрофотометрично після додавання аліквоти проб до розчину йодиду калію (0,1 моль) із надлишком лактопероксидази (50 нмоль) у фосфатному буфері (0,05 моль) при довжині хвилі 353 нм (Huwiler M., 1984). Рівень генерації супероксид-аніону у пробах оцінювали по зміні екстинції при 550 нм за окисленням цитохрому С у 10 ммоль тріс-буфері після інкубації сумішей при 37 °С протягом 30 хв (Mc. Cord J., 1982). Визначення рівнів генерації ОН-радикалу проводили в інкубаційній суміші по приросту малонового діальдегіду (Conte D., 1996).

Активність сумарної NOS визначали за вмістом новоутвореного нітрит-аніону колориметричним методом (Vodovotz Y., 1994; Green L.C., 1982). Інкубаційна суміш складалась з 50 ммоль фосфатного буфера (рН 7,4), 1,25 ммоль CaCl_>2>, 1 ммоль NADPH, 1 ммоль L-аргініну. Для визначення іNOS в інкубаційну суміш замість CaCl_>2> додавали 0,1 ммоль ЕДТА. Розрахунок активності сNOS проводили шляхом віднімання від показника активності сумарної NOS показник активності іNOS. Вміст нітрит-аніону (NO_>2>^-‾) визначали в безбілкових аліквотах гомогенатів чи надосадових проб після визначення активності NO-синтази у колориметричній реакції за допомогою реактиву Гріса методом Гріна (Green L.C., 1982). Вміст нітрат-аніону (NO_>3>^‾) визначали спектрофотометричним методом (Isukahara H., 1996) у модифікації з бруцином. Концентрацію низькомолекулярних нітрозотіолів (НМНТ) визначали в безбілковій кислоторозчинній фракції за методикою визначення NO_>2>^- з модифікованим реактивом Гріса, що містив катіони Нg²⁺ (2,5 % Hg²⁺ в 4 % розчині Н_>3>РО_>4>) (Padgett C. M., 1998). Визначення високомолекулярних нітрозотіолів (ВМНТ) проводили за методикою визначення NO_>2>^- в білкових аліквотах після гідролізу проб протягом 18 годин при кімнатній температурі у присутності катіонів Нg²⁺ (Padgett C. M., 1998). Визначення нітратредуктазної активності проводили за змінами вмісту субстрату субстрату – нітрат-анону- в натрій-фосфатному (20 ммоль/л рН 7,4) в присутності надлишку NADH (Li H., 2001). Активність аргінази визначали спектрофотометричним методом за вмістом сечовини (Garganta C. L., 1982). Концентрацію сечовини оцінювали в безбілкових пробах колориметричним методом з набором реактивів фірми LAСHEMA. Вміст загального білку в пробах визначали загальновідомим методом Бредфорд.

Дослідження скоротливої функції аорти проводили на препаратах ізольованих сегментів грудного відділу аорти експериментальних тварин (щурів) (Соловйов А.І., 2000; Ткаченко М.М., 2002). Після видалення аорту нарізали на сегменти шириною близько 1,5 – 2 мм (маса близько 2 мг) під кутом 45° із урахуванням циркулярної орієнтації гладком’язевого шару. Препарат ізольованого сегменту аорти поміщали в проточну термостатовану (36° С) камеру в стандартний розчин Кребса (NaCl – 133,0; KCl – 4,7; NaHCO_>3> – 16,3; NaH_>2>PO_>4> – 1,38; CaCl_>2> – 2,5; MgCl_>2> – 1,05; глюкоза – 7,8 ммоль/л; рН 7,4), де його піддавали розтягненню з силою 10 мН і витримували протягом 30-40 хв. Скорочувальну активність гладеньких м’язів (ГМ) аорти реєстрували за допомогою механоелектричного перетворювача 6МХ1С в режимі, що наближався до ізометричного. Активацію ГМ проводили додаванням до буферного розчину норадреналіну (НА, “Sigma”, США). Ендотелійзалежні та ендотелійнезалежні реакції досліджували по зміні тонічного напруження ГМ на ендотелійзалежний агоніст мускаринових рецепторів ацетилхолін гідрохлорид (“Flьka”, Швейцарія) та ендотелійнезалежний агоніст нітропрусид натрію (“Sigma”, США). Зміну амплітуди тонічного напруження вимірювали у відсотках відносно до їх сталого скорочення на НА (скорочення на НА приймали за 100%).

Обсяг проведених досліджень приведено у табл. 2. Результати обробляли методом варіаційної статистики, використовуючи програмне забезпечення Origin 6.0 фірми “Microcal Software, Inc” (США).

Таблиця 2. Обсяг проведених досліджень.

№	Метод дослідження	Кількість досліджень
1.	Визначення вмісту свинцю у біосередовищах	40
2.	Загальний аналіз крові та лейкоцитарна формула	40
3.	Дослідження кислотної резистентності еритроцитів	20
4.	Визначення біохімічних показників у біосередовищах: - концентрації тіолових сполук - активності cNOS - активності iNOS - концентрації нітрит-аніону - концентрації нітрат-аніону - концентрації високомолекулярних нітрозотіолів - концентрації низькомолекулярних нітрозотіолів - активності аргінази - активності нітратредуктази - концентрації сечовини - рівня продукції супероксид-аніону - концентрації пероксиду водню - рівня продукції гідроксил-радикалу	100 150 150 200 200 200 200 200 200 200 100 100 50
5.	Дослідження функціональної активності судинної стінки на препаратах ізольованих сегментів аорти щурів	100
	Усього використано щурів лінії Вістар	140

Результати досліджень та їх обговорення. При дослідженні вмісту свинцю в крові та органах дослідних щурів виявлено, що після 28 введень ацетату свинцю у дозі 1,53 мг/кг спостерігалось його накопичення в нирках і аорті та, меншою мірою, в крові, серці, печінці (Табл. 3).

У постекспозиційному періоді у щурів, яким вводили ацетат свинцю, виявлено зниження концентрації свинцю в крові та внутрішніх органах, особливо в аорті та нирках, порівняно із першим періодом досліджень, що пов’язано з перерозподілом даного металу, депонуванням та виведенням його із організму тварин після припинення експозиції.

Застосування глутаргіну та екстракту S. coronata у щурів дослідних груп на фоні експозиції ацетатом свинцю, порівняно із групою тварин, якій вводили лише свинець, сприяло зниженню вмісту цього металу в аорті, печінці, та, особливо, в нирках і не впливало на його концентрацію в крові. У постекспозиційному періоді у тварин цих дослідних груп зниження вмісту свинцю у біосередовищах спостерігалося лише в нирках.

Таблиця 3. Вміст свинцю в органах та крові дослідних щурів (М ± m, n=10).

Біосере-довище	Експозиційний період	Постекспозиційний період
Конт-роль	Pb	Pb + Гл.	Pb + S.cor.	Конт-роль	Pb	Pb +Гл.	Pb +S. cor.
кров	0,25 ±0,02	1,31 ± 0,06*	1,28 ± 0,05*	1,22 ± 0,06*	0,24 ± 0,01	0,49 ± 0,04*¹	0,41 ± 0,01*¹	0,43 ± 0,05*¹
аорта	1,64± 0,06	16,36± 1,39*	9,06 ± 1,47*^а	11,7 ± 1,92*^b	1,67 ± 0,06	4,51 ± 0,36*¹	4,48 ± 0,42*¹	4,74± 0,73*¹
серце	0,58± 0,05	1,86 ± 0,09*	0,83 ± 0,04*^а	0,90 ± 0,1*^b	0,62 ± 0,06	1,58 ± 0,19*	1,26 ± 0,08*¹	1,34 ± 0,10*¹
печінка	0,98± 0,05	3,56 ± 0,25*	2,14 ± 0,18*^а	3,04 ± 0,36*	0,98 ± 0,08	1,45± 0,32*¹	1,1 ± 0,17*¹	1,44 ± 0,14*¹
нирки	0,96± 0,12	27,32±1,3*	11,34 ± 1,07*^а	11,3 ± 2,53*^b	1,11 ± 0,09	12,97 ± 1,07*¹	6,09 ± 0,59*^1a	5,45 ± 0,57*^1b

Примітка: *- статично достовірні відмінності від контрольної групи; ^a – статистично достовірна відмінність між групою тварин, експонованих свинцем та групою, якій вводили свинець у комбінації з Глутаргіном; ^b – статистично достовірна відмінність між групою тварин, експонованих свинцем та групою, якій вводили свинець у комбінації з екстрактом S. сoronata; ¹ – статично достовірні відмінності між показниками 1 місяця досліджень та постекспозиційним періодом; р<0,05.

При дослідженні гематологічних показників периферичної крові у експонованих ацетатом свинцю щурів у першому періоді досліджень та через 1 місяць після припинення експозиції свинцем виявлені ознаки гематотоксичної дії свинцю (табл. 4), які проявлялись переважно змінами в еритроцитарному ряді клітин крові: зниження гемоглобіну, зменшення кількості еритроцитів, зростання кількості еритроцитів з базофільною зернистістю, причому зазначені порушення були більш виражені у постекспозиційному періоді. Застосування досліджуваних препаратів у щурів на фоні експозиції свинцем сприяло збільшенню кількості еритроцитів, підвищенню концентрації гемоглобіну в крові, зменшенню кількості еритроцитів з базофільною зернистістю.

При дослідженні функціонального стану мембран еритроцитів методом кислотних еритрограм у затравлених свинцем щурів, порівняно із показниками контрольної групи тварин, виявлено зниження кислотної стійкості еритроцитів, що проявлялось зменшенням часу настання максимального та повного гемолізу еритроцитів, а також зниженням індексу стійкості еритроцитів. Причиною посилення гемолізу може бути як активація вільнорадикального окислення, що також призводить до дестабілізації мембран еритроцитів, так і деформація ліпопротеїнового каркасу еритроцитарної мембрани, що обумовлено блокуванням SH-груп і порушенням нативної конформації апопротеїнового компоненту білково-ліпідних комплексів.

Експериментальні дослідження показали значне зростання показників продукції АФК (концентрації пероксиду водню та генерації супероксид-аніону і гідроксил-радикалу) в тканинах аорти та печінки щурів, яким вводили ацетат свинцю, та зниження їх рівня через 1 місяць після припинення експозиції (табл. 5). Застосування препарату глутаргін та екстракту S. сoronata у експонованих свинцем щурів призводило до істотного зниження рівня активних форм кисню в печінці та аорті, проявляючи, тим самим, виражені антиоксидантні властивості. При цьому, екстракт S. сoronata проявляв більш виражені антирадикальні властивості порівняно із глутаргіном.

У тканинах печінки експонованих свинцем щурів спостерігались істотні зміни рівні тіолових сполук: підвищення рівня низькомолекулярних (НМТ) та зниження високомолекулярних (ВМТ), що було більш виражено у постекспозиційному періоді (табл. 6).

Застосування глутаргіну та екстракту S. сoronata у інтактних щурів не призводило до зміни рівня тіолових сполук у печінці тварин. У разі використання даних препаратів на фоні експозиції ацетатом свинцю спостерігалась нормалізація рівня високомолекулярних тіолів у печінці дослідних тварин, що можна пояснити їх антиоксидантною дією та здатністю позитивно впливати на процеси нітрозилювання білкових молекул при дії свинцю. Збільшення рівня небілкових SH-груп у печінці даних груп тварин у постекспозиційному періоді може бути пов’язано із зростанням концентрації глутатіону завдяки здатності досліджуваних препаратів стимулювати його синтез.

У дослідженні виявлено суттєві зміни показників продукції та обміну оксиду азоту в аорті, печінці, еритроцитах та плазмі експериментальних тварин, що може суттєво вплинути на реалізацію його дії (табл. 6).

Активність конститутивної ізоформи синтази оксиду азоту у експонованих ацетатом свинцю щурів у першому періоді досліджень порівняно із відповідними показниками контрольної групи тварин зростала в аорті, печінці та плазмі, проте у постекспозиційному періоді активність даної ізоформи ферменту в аорті та печінці істотно знижувалась. Активність індуцибельної NO-синтази у тварин, яким вводили свинець, зростала в аорті та печінці у обох періодах, а в плазмі – у постекспозиційному періоді. Ці дані свідчать про зниження активності сNOS та зростання іNOS в організмі експериментальних тварин при дії свинцю.

Зростання рівня метаболітів оксиду азоту (ВМНТ, НМНТ, нітрат- і нітрит-аніону) на фоні підвищеної активності NO-синтази свідчить про гіперпродукцію NO в аорті, печінці, еритроцитах та плазмі експонованих свинцем щурів, що особливо проявляється у постекспозиційному періоді. Значне нітрозилювання низько- та високомолекулярних тіолів, може призвести до зміни їх функціональної активності та негативно вплинути на перебіг біохімічних реакцій.

Таблиця 4. Гематологічні показники (М ± m, n=10).

Гематологічні показники	Експозиційний період	Постекспозиційний період
Контроль	Pb	Pb + Гл.	Pb + S.cor.	Контроль	Pb	Pb + Гл.	Pb +S. cor.
Еритроцити, х 10¹²	3,5 ± 0,16	3,66 ± 0,12	3,54 ± 0,09	3,3 ± 0,04	4,26 ± 0,16	3,9 ± 0,07*	4,32 ± 0,18^a	4,4 ± 0,14^b
Гемоглобін (г/л)	128,4 ± 0,98	117,2 ± 3,4*	116 ± 4,9*	109,2 ± 5,7*	138,8 ± 1,3	110,6 ± 2,1*	128,8 ± 3,5*^a	126,4 ±2,8*^b
Баз. зерн. ер-ти	0,8 ± 0,2	2,2 ± 0,41*	1,2 ± 0,49^a	0,6 ± 0,25^b	1 ± 0,41	13,4 ± 2,87*	2,2 ± 0,37^a	7,6 ± 0,87*^b
Поліхр. ер-ти	4,2 ± 0,54	4,1 ± 0,53	5,2 ± 1,44	3,5 ± 0,59	3,8 ± 0,3	4,4 ± 0,47	3,7 ± 0,37	4,3 ± 0,3
Ретикулоцити (‰)	24,6 ± 2,4	25,4 ± 1,63	31 ± 6,45	22,4 ± 3,04	21,3 ± 1,14	26,4 ± 4,03	24,4 ± 2,86	24 ± 4,57
Еозинофіли (%)	1,2 ± 0,2	1,6 ± 0,24	2,4 ± 0,98	2 ± 0,63	2,8 ± 0,97	2,2 ± 0,58	1,2 ± 0,37	2,8 ± 1,83
Нейтрофіли: Паличкоядерні (%) Сегментоядерні (%)	1 ± 0 27,6 ± 2,5	1,2 ± 0,2 32,2 ± 2,56	1,2 ± 0,2 26,6 ± 3,93	1,4 ± 0,25 21 ± 4,66^b	0,8 ±0,2 23,5 ± 5,06	2,4 ± 0,8 8,6 ± 1,08*	1,2 ± 0,2 13,6 ± 2,4^{* a}	1 ± 0 14 ± 4,16^*b
Лімфоцити (%)	63,4 ± 5,73	56,2 ± 2,93	62,4 ± 4,2	71,6 ± 4,15	67 ± 3,73	79 ± 2,43*	75 ± 3,73	75,6 ± 6,6
Моноцити (%)	6,8 ± 1,5	8,4 ± 1,03	7,4 ± 2,31	3,8 ± 1,58	7,4 ± 1,08	7,8 ± 1,91	8,4 ± 2,11	6,6 ± 1,54

Таблиця 5.Показники продукції АФК в аорті та печінці щурів.

Показники	Експозиційний період	Постекспозиційний період
Гл.	S. cor.	Контроль	Pb	Pb + Гл.	Pb + S. сor.	Контроль	Pb	Pb + Гл.	Pb +S.cor.
Супероксид-аніон (О_>2>^-), нмоль∙ хв^-1/мг.білку
в аорті	4,5±0,36	3,18±0,36*	3,98±0,29	26,34±1,74*	12,6±0,7*^a	11±1,5*^b	4,1±0,49	17±0,88¹	8,7±0,7*^a¹	5,1±0,35*^b¹
в печінці	1,92±0,1	1,4±0,07*	1,87±0,16	25,4±2,2*	7,8±0,62*^a	4,3±0,19*^b	2,68±0,5	11,9±1,9¹	5,7±0,82*^a	2,2±0,32^b¹
Пероксид водню (Н_>2>О_>2>), пмоль/мг.білку
в аорті	14,5±0,8	11,8±0,8	13,7±0,8	68,1±5,1*	25,7±1,6*^a	26,1±2,7*^b	13,2±0,7	31,7±2,7¹	29,2±2,5*	19,5±2,8*^b¹
в печінці	3,3±0,34	2,32±0,15	2,58 ± 0,41	50,1±10,9*	15,5±1,5	7,24±0,5*^b	2,98±0,19	11,7±0,8¹	7,1±1,15*^a¹	3,7±0,87^b¹
Гідроксил-радикал (ОН^-), у.о.
в печінці	1,72±0,16*	2,84±0,1*	4,9±0,3	59,2±4,4*	25,3±2,4*^a	12,1±0,9*^b	4,8±0,38	14,8±0,6¹	8,7±0,35*^a¹	5,36±0,45^b¹

Таблиця 6. Показники обміну оксиду азоту та рівня тіолів в біосередовищах щурів.

Показ-ники	Експозиційний період	Постекспозиційний період
Гл.	S. cor.	Конт-роль	Pb	Pb + Гл.	Pb + S. сor.	Конт-роль	Pb	Pb + Гл.	Pb +S.cor.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
cNOS (пМоль/мг б ∙хв)
в плазмі	3±0,42*	3,79±0,42*	1,61±0,33	6,28±2,85*	5,19±1,07*	8,23±0,91*	1,54±0,2	4,57±0,72*	2,45±0,35*^а1	2,05±0,76^b1
в аорті	33,6±0,96	34,7±3,95	31,8±5,15	165±23,5*	48,3±6,3*^а	19,7±1,0	32,4±2,3	5,5±1,0*¹	19,5±0,99*^а1	19,5±1,6 *^b
в печінці	14,2±1,5	12,35±0,68	12,4±0,85	24,2±2,9*	16,2±2,5^а	19,83±1,3*^b	12,5±0,8	11,4±1,4¹	9,5±1,4¹	16,3 ± 1,95
iNOS (пМоль/мг б ∙хв)
в плазмі	3,17±0,18*	3,1±0,15*	1,84±0,05	2,09±0,08	2,82±0,27	3,66±0,45*^b	1,82±0,05	7,56±0,95*¹	1,58±0,32^а1	1,4±0,24*^b1
в аорті	3,3±0,38*	8,0±0,4	6,8±0,8	28,8±5,3*	12,5±1,9*^а	5,7±0,5^b	6,8±0,3	37,9±3,8*	19,4±2,99*^а1	20,7±1,8*^b1
в печінці	13,5±0,9	12,4±0,65	11,03±1,2	24,4±1,5*	14,5±1,5^а	15,3±0,8^b	9,5±0,7	109±9,4*¹	23,7±1,6*^а1	11,4±0,5^b1
Нітрит-аніон (NO_>2>^-) (пМоль/мг б)
в плазмі	125,7±9,6	116,9±9,6 *	134,5±1,5	149,3±8,4	100,5±3,9*^а	176,3±31,2*^b	133,1±2,4	473,4±13,7*¹	763,4±82,3*^а1	475,7±30*^b1
в аорті	163,7±16	154,3±10,3	154,4±7,1	80,2±4,8*	67,1±8,2*	149,3±6,5^b	158,1±7,2	50±8,9*¹	157,1±15,4^а1	141,5±13,4^b
в печінці	265±29,8*	156,5±9,6	181,3±19,1	208,0±6,5	210,6±10,1	152,2±8,1^b	171,7±8,8	765,2±83,4*¹	232,9±40,3*^а	162,9±23,8^b
в еритр-х	23,1±3,8	21,2±1,7	18,7±0,4	17,7±0,9	18,3±0,6	31,6±5,5*^b	17,9±0,4	90,8±7,8*¹	140,5±15,4*^а1	66,7±13,6*^b1
Нітрат-аніон (NO_>3>^-) (нМоль/мг б)
в плазмі	12,6±0,7*	11,6±0,7*	26,3±1,7	28,5±1	27,9±0,6	25,1±1,9	25,2±1,1	10,7±0,4*¹	9,2±1,1*¹	5,1±0,6*^b1
в аорті	40,9±3,4	37,5±3,6	45,9±2,2	276±46*	129±9,9*^а	121,9±1,6*^b	49,2±4,3	376±60,9*	8,7±0,7*^а1	5,1±0,3*^b1
в печінці	119,3±5,6	79,18±5,1*	116,4±5,1	145,5±7,9*	110±5,6^а	95,3±11,3*^b	114,2±3,9	175,4±18,5*¹	113,5±5,9^а	106,9±6,2^b
в еритр-х	1,14±0,13*	1,21±0,16	1,47±0,07	1,44±0,17	1,32±0,05	2,01±0,11*^b	1,39±0,18	2,07±0,16*¹	0,72±0,11^а1	1,94±0,09*^b
Низькомолекулярні нітрозотіоли (НМНТ) (пМоль/мг б)
в плазмі	36,9±2,5	34,9±1,5	30,8±3,4	31,9±1,8	33,5±1,6	49,8±3,9*^b	32,6±1,4	32,5±3,5	35,71±3,24	37,9±2,5
в аорті	169,4±8,3*	202,4±8,3*	277,3±3,4	113±10,4*	157,7±5,4*^а	109,2±11,3*	274,3±4,5	52,9±6,5*¹	109,2±11,3*^а1	141,5±13,4*^b1
в печінці	65,2±7,5*	43,1±3,48	42±4,1	230±24,2*	70,8±4,5*^а	75,1±6,6*^b	38,1±2,5	1318±182,2*¹	489,5±92,4*^а1	412±36,1*^b1
в еритр-х	4,79±1,45*	3,45±0,58*	11,7±0,46	8,08±1,59	2,78±0,24*^а	3,72±0,63*^b	14,0±0,85	20,25±3,35*¹	32,54±3,03*^а1	26,47±2,85*¹
Високомолекулярні нітрозотіоли (ВМНТ) (пМоль/мг б)
в плазмі	486±34*	422±29*	612±62	828±94*	669±85^а	443±10*^b	634±41	980±152*	489±65*^а	227±80*^b 1
в аорті	173±12*	170±7,5*	121±9	326±37*	294±45*	273±23*	119±5	898±85*¹	435±65*^а1	326±29*^b
в печінці	98,4±9,6*	60,1±5,8	67,9±5,2	191,6±2,1*	98±4,5*^а	64,6±4,4^b	67,1±2,8	251±72,8*	96,6±15,4*^а	71±15,9^b
в еритр-х	5,47±0,11*	5,3±0,03*	1,97±0,19	1,17±0,14*	3,36±1,11^а	5,64±0,05*^b	1,83±0,19	8,86±1,22*¹	1,47±0,29^а1	4,28±0,94*^b
Нітратредуктаза (нмоль/мг б. ∙ хв)
в плазмі	1,45±0,07*	1,67±0,02*	1,11±0,08	1,23±0,11	1,23±0,06	1,1±0,06	1,1±0,1	1,16±0,12	2±0,24*^а1	3,77±0,05*^b 1
в аорті	5,2±0,1	6,6±0,28	5,7±0,4	18,5±0,5*	9,1±1,6*^а	4,3±0,09^b	5,6±0,3	8,4±1,9*¹	2,6±0,4*^а1	2,2±0,2*^b1
в печінці	0,93±0,05*	1,24±0,06*	0,76±0,04	3,4±0,28*	1,22±0,10*^а	1,25±0,05*^b	0,75±0,06	10,73±1,13*¹	3,69±0,38*^а1	1,91±0,58*^b
в еритр-х	0,52±0,02	1,04±0,14*	0,44±0,13	0,43±0,04	0,67±0,12	0,61±0,06	0,4±0,14	0,49±0,03	2,04±0,06*^а1	3,72±0,09*^b1
Аргіназа (нмоль/мг б. хв)
в плазмі	1,13±0,15*	0,88±0,05*	1,61±0,12	1,71±0,08	1,9±0,17	1,75±0,08	1,57±0,07	5,43±0,09*¹	1,25±0,03*^а1	6,96±0,16*¹
в аорті	2,41±0,06*	2,05±0,22*	3,33±0,25	11,1±0,67*	5,26±0,9*^а	5,17±0,65*^b	3,23±0,11	4,81±0,78*¹	2,27±0,44*^а1	2,72±0,18^b1
в печінці	1,55±0,08	1,26±0,07*	1,57±0,05	5,14±0,75*	1,63±0,05^а	2,95±0,37*^b	1,55±0,05	9,68±0,39*¹	4,51±0,66*^а1	3,02±0,51*^b
в еритр-х	0,22±0,05	0,14±0,01*	0,28±0,03	0,19±0,03*	0,19±0,03*	0,3±0,05^b	0,26±0,04	1,78±0,07*¹	0,52±0,05*^а1	1,19±0,08*^b1
Сечовина (нмоль/мг б.)
в плазмі	104,8±14,7*	94,7±40,4*	168±34,7	206,6±26,8	176,8±25,5	145,8±9,9	176,2±19,7	1031±33,5*¹	271,3±44,7*^а1	1023±69,8*¹
в аорті	144,5±9,4*	148,2±11,5*	176,6±10,7	350±40,5*	137,6±8,1*^а	104,5±6,6*^b	179,3±7,1	828±117,4*¹	309,6±44,2*^а1	246±51,9*^b1
в печінці	212,5±8,2*	161,6±7,8*	131,8±4,4	206,2±2,2*	214,5±8,1*	173,5±4,3*^b	123,5±3,2	362,9±45,7*¹	161,0±1,8*^а1	188,3±7,9*^b
в еритр-х	3,38±1,05	3,73±1,03	4,58±0,54	2,05±0,44*	3,77±0,34^а	4,07±0,54	4,39±0,19	5,69±0,15¹	5,24±2,24	5,14±0,55
НМТ
в печінці	215,0±8,9	230,2±25,7	243,7±25,8	323,1±7,0*	254±18,4 ^a	275,5±22,9	239,3±26,7	463,6±63,1*¹	574±85,9* ¹	616,5±41,2
ВМТ
в печінці	26,3±2,8*	36,5±4,2	54,7±11,5	17,2±3,2*	53,8±1,1^a	61,3±4,2	57,6±5,4	10,1±1,7*¹	13,42±2,6*¹	54,3±11,9

У щурів дослідної групи, яким вводили ацетат свинцю, спостерігалось зростання активності нітратредуктази в аорті та печінці у першому періоді досліджень, а у постекспозиційному періоді активність даного ферменту знижувалась в аорті та істотно зростала в печінці. Зростання активності нітратредуктази можна розглядати як компенсаторний механізм в умовах гіпоксії при виникненні відносного чи абсолютного дефіциту оксиду азоту в організмі.

Активність аргінази у щурів при введенні ацетату свинцю порівняно із контрольними показниками у першому періоді досліджень зростала у печінці та аорті, а у постекспозиційному періоді суттєво зростала в еритроцитах, печінці та плазмі. Активація аргіназного шляху обміну аргініну, що має місце при дії свинцю, може створити дефіцит даної амінокислоти та конкуренцію за даний субстрат між аргіназою та NO-синтазою, що, в результаті, може порушити продукцію оксиду азоту.

При застосуванні глутаргіну та екстракту S. сoronata у інтактних тварин не виявлено істотних змін показників продукції та обміну оксиду азоту. При використанні даних препаратів у експонованих свинцем щурів спостерігалась нормалізація активності NO-синтази (зниження активності індуцибельної її ізоформи та зростання активності конститутивної), нормалізація активності аргінази та нітратредуктази, а також рівня основних метаболітів оксиду азоту (ВМНТ, НМНТ, нітрит- та нітрат-аніону) в аорті, печінці, еритроцитах та плазмі дослідних щурів, причому вказана позитивна динаміка зберігалась у постекспозиційному періоді через 1 місяць після припинення введення свинцю.

При дослідженні функціональної активності судинної стінки на препаратах ізольованих сегментів аорти щурів експонованих свинцем виявлено порушення вазоконстрикторної реакції та ендотелійзалежного розслаблення. Так у тварин даної дослідної групи у 36,4 % випадків у першому періоді досліджень та у 50% випадків у постекспозиційному періоді спостерігалась атипова реакція на норадреналін (НА), що проявлялась двохфазною констрикторно-дилятаторною або слабкою констрикторною реакцією. При цьому констрикторна реакція на гіпертонічний КСl зберігалась і була аналогічною до реакції у контролі. Порушення реакції на норадреналін може бути пов’язано із безпосередньою дією свинцю на адренорецептори судинної стінки, або на самі гладкомя’зеві клітини. Наявні експериментальні дані інших авторів свідчать про роль гіперпродукції NO (Стокле Ж.-К., 1998), а також залучення тіолзалежного механізму (Трахтенберг И.М., 1992) у виникненні атипових реакцій судинної стінки на норадреналін. Варто зазначити, що пероксинітрит, який утворюється внаслідок взаємодії оксиду азоту із АФК, шляхом модифікації тіолових груп ключових ферментів у клітині також може впливати на тонус судинної стінки.

У щурів експонованих свинцем виявлено порушення ендотелійзалежної вазодилатації: зменшення амплітуди розслаблення, яка у першому періоді досліджень становила 36,5 ± 4,6 % від скорочення на НА, а у постекспозиційному – 53,7 ± 7,9 %. Окрім того, у 34 % випадків спостерігалась двохфазна дилататорно-констрикторна реакція, із переважанням констрикторної реакції у відповідь на дію ацетилхоліну. При цьому у щурів даної дослідної групи зберігалась нормальна реакція на екзогенний ендотелійнезалежний нітровазодилататор (нітропрусид натрію). Вазо-констрикторну реакцію у відповідь на дію ендотелійзалежного вазодилататора (ацетилхоліну) у даному випадку можна пояснити його прямою дією на гладкомя’зеві рецептори, що призводить до підвищення внутрішньоклітинного вмісту Ca²⁺, внаслідок порушення NO-залежного механізму вазодилятації.

Виявлені істотні порушення ендотелійзалежних реакцій у експонованих свинцем щурів свідчать про наявність вираженої ендотеліальної дисфункції, що може бути пов’язано із розвитком оксидативного стресу, зміною рівня тіолів, підвищеним утворенням високотоксичного пероксинітриту внаслідок взаємодії АФК із оксидом азоту та виникнення в організмі відносного дефіциту останнього.

Результати даного дослідження показали, що застосування глутаргіну та екстракту S. сoronata у інтактних щурів не призводить до зміни функціональної активності судинної стінки. У разі їх застосування у дослідних тварин на фоні експозиції ацетатом свинцю спостерігалась нормалізація вазоконстрикторної відповіді на норадреналін в обох періодах досліджень та ендотелійзалежного розслаблення у першому періоді досліджень, причому більш виражений ефект спостерігався при застосуванні екстракту S. сoronata. Подібні зміни можна пояснити антиоксидантною дією досліджуваних препаратів, а також їх здатністю позитивно впливати на обмін оксиду азоту та рівень тіолів в організмі експонованих свинцем тварин.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження актуальної наукової проблеми – визначення ролі свинцю у патогенезі серецево-судинної патології та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій.

На підставі результатів проведеного експериментального дослідження на фоні розвитку свинцевої інтоксикації у дослідних тварин виявлені ознаки вазотоксичної дії свинцю та доведено залучення порушень обміну оксиду азоту в їх реалізації, а також розроблені додаткові патогенетично обґрунтовані критерії їх діагностики та проведено пошук нових засобів біологічної профілактики.

У щурів дослідної групи після експозиції ацетатом свинцю у дозі 1,53 мг/кг протягом 1 місяця спостерігалось значне накопичення цього металу в аорті, крові, печінці, серці та нирках, що спричиняє розвиток свинцевої інтоксикації у експериментальних тварин. Збільшення вмісту свинцю в аорті в 10 разів свідчить про його здатність із високою спорідненістю накопичуватись в судинах, що у подальшому призводить до виникнення вазотоксичних ефектів.

Гематотоксична дія свинцю проявлялась ураженням переважно еритроцитарного ряду клітин крові: зменшенням кількості еритроцитів, зниженням концентрації гемоглобіну, зростанням кількості еритроцитів з базофільною зернистістю, а також зниженням стійкості еритроцитів до кислотного гемолізу. Виявлені морфо-функціональні зміни в еритроцитах, порушення синтезу гемоглобіну та еритропоезу можуть бути причиною розвитку гіпоксичного стану в організмі, призводити до порушень обміну оксиду азоту і негативно впливати на регуляцію судинного тонусу.

У експонованих свинцем тварин у печінці спостерігались зміни рівня тіолових сполук: зниження концентрації високомолекулярних та зростання низькомолекулярних. Зниження високомолекулярних тіолів може бути обумовлено окислювальною модифікацією АФК, підвищеним нітрозилюванням SH-груп, а також їх взаємодією з катіонами свинцю, що призводить до зміни функціональної активності білкових молекул, а також порушення обміну оксиду азоту в організмі.

Значне зростання рівня показників генерації АФК (супероксид-аніону, пероксиду водню, гідроксил-радикалу) в печінці та аорті дослідних тварин свідчить про розвиток оксидативного стресу при дії свинцю та може негативно вплинути на перебіг багатьох фізіологічних процесів, а також на регуляцію судинного тонусу .

Зміни в системі оксиду азоту при дії свинцю в тканинах аорти, печінки, плазмі та еритроцитах дослідних тварин характеризувались підвищеною активністю NO-синтази (переважно за рахунок її індуцибельної ізоформи) та зростанням концентрації стабільних метаболітів NO (нітрит-аніону, нітрат-аніону, ВМНТ та НМНТ), що свідчить про підвищену продукцію оксиду азоту. При дії свинцю в організмі щурів на фоні розвитку оксидативного стресу створюються передумови до утворення високотоксичного пероксинітриту внаслідок взаємодії АФК із оксидом азоту та виникнення в організмі відносного дефіциту останнього.

Зміни функціональної активності ізольованих сегментів аорти у експонованих свинцем щурів характеризувались порушенням вазоконстрикторної реакції та ендотелійзалежного розслаблення судинної стінки, причиною чого є порушення обміну оксиду азоту, та свідчить про розвиток вираженої ендотеліальної дисфункції як наслідку вазотоксичної дії досліджуваного металу.

На підставі отриманих результатів дослідження токсичної дії свинцю на судини на фоні зростання вмісту цього металу у біологічних середовищах дослідних тварин доведена наявність ознак вазотоксичної дії свинцю та розроблені додаткові патогенетично обґрунтовані критерії їх діагностики:

- зростання показників продукції активних форм кисню в тканинах аорти та розвиток оксидативного стресу;

- підвищена продукція оксиду азоту;

- ендотеліальна дисфункція.

Через 1 місяць після припинення введення ацетату свинцю поряд із зменшенням вмісту досліджуваного металу у внутрішніх органах та крові дослідних тварин, а також зниженням показників утворення АФК порівняно із експозиційним періодом спостереження не спостерігалось відновлення гематологічних показників, нормалізації рівня тіолів та показників обміну оксиду азоту, а також функціональної активності судинної стінки. Це свідчить про стійкість виявлених змін після припинення надходження свинцю в організм та їх високу чутливість до дії досліджуваного металу і може бути обумовлено його високими кумулятивними властивостями.

Препарат глутаргін при експериментальній свинцевій інтоксикації сприяв зменшенню накопичення свинцю у внутрішніх органах щурів, нормалізації гематологічних показників, зниженню рівня АФК, покращенню обміну оксиду азоту та ендотелійзалежного розслаблення судинної стінки, що свідчить про його протекторну дію при надлишковому надходженні свинцю в організм.

Застосування екстракту S. coronata у експериментальних тварин на фоні експозиції свинцем сприяло зниженню вмісту свинцю у внутрішніх органах щурів, зменшенню проявів гематотоксичної дії, корекції рівня тіолів, вираженій антиоксидантній дії, нормалізації обміну оксиду азоту та функціональної активності судинної стінки.

Наявність вираженої протекторної дії глутаргіну та екстракту S. coronata при експериментальній свинцевій інтоксикації свідчить про перспективність застосування досліджуваних препаратів у якості засобів біологічної профілактики інтоксикацій при дії сполук свинцю після необхідних клінічних досліджень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових виданнях, затверджених ВАК України:

Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Коркач Ю.П. Продукція оксиду азоту в печінці за умов впливу ацетату свинцю в експерименті. // Современные проблемы токсикологии. – 2007. – №2. – С. 22-26. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів, висновки та оформлення статті).

Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Коркач Ю.П., Андрусишина І.М., Лампека О.Г. Вазотоксична дія свинцю: роль порушень в системі оксиду азоту // Український журнал з проблем медицини праці. – 2007. – № 3 (11). – с. 56-62. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів, висновки та оформлення статті).

Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Коркач Ю.П. Модулюючий вплив екстракту S. coronata на обмін оксиду азоту в тканинах аорти щурів при свинцевій інтоксикації // Український біохімічний журнал. – 2007. – №5. – С. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів, висновки та оформлення статті).

Публікації в інших наукових виданнях:

Державний патент України на корисну модель № 26627 від 25.09.2007, Бюл. № 15, 2007. Апихтіна О.Л. Спосіб експериментальної оцінки вазотоксичної дії свинцю // Міністерство освіти і науки, Державний департамент інтелектуальної власності.

Державний патент України на корисну модель №26628 від 25.09.2007, Бюл. № 15, 2007. Трахтенберг І.М., Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Дмитруха Н.М., Коркач Ю.П., Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Кусков Д.П. Спосіб профілактики та лікування свинцевої інтоксикації // Міністерство освіти і науки, Державний департамент інтелектуальної власності. (пропозиція застосування глутаргіну для профілактики та лікування свинцевої інтоксикації, планування і постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, вивчення гематологічних показників, участь у біохімічних дослідженнях, статистична обробка, аналіз, узагальнення одержаних результатів та висновки, оформлення заявки).

Державний патент України на корисну модель №26997 від 10.10.2007, Бюл. № 15, 2007. Трахтенберг І.М., Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Коркач Ю.П., Дмитруха Н.М., Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Кусков Д.П. Спосіб застосування екстракту S. coronata для профілактики та лікування свинцевої інтоксикації // Міністерство освіти і науки, Державний департамент інтелектуальної власності. (планування і постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, дослідження гематологічних показників, участь у біохімічних дослідженнях, статистична обробка, аналіз, узагальнення одержаних результатів та висновки, оформлення заявки).

Дмитруха Н.М., Апихтіна О.Л., Кусков Д.П. Оцінка впливу глутаргіну на показники периферичної крові щурів при моделюванні свинцевої інтоксикації // Збірник робіт науково-практичної конференції „Досягнення та перспективи використання вітчизняного препарату Глутаргин в клініці внутрішніх хвороб”. – Харків. – 2005. – с. 166-169. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, гематологічні дослідження, статистичний аналіз, участь у написанні тез).

Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Ткаченко Ю.П. Вплив свинцю на продукцію оксиду азоту в еритроцитах та плазмі. Збірка тез доповідей науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Перші марзєєвські читання), 21-22 квітня 2005 р. – Київ. – 2005. – с. 178-179. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів та висновки, написання тез).

Апихтіна О.Л., Коцюруба А.В., Кусков Д.П. Застосування препарату „Глутаргін” при експериментальній свинцевій інтоксикації // Тези ІІ науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів „Актуальні проблеми фармакології та токсикології. – 22 грудня 2005 року. М. Київ. – с.2. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, гематологічні дослідження, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів та висновки, написання тез).

Апыхтина Е.Л., Коцюруба А.В., Ткаченко Ю.П. Влияние свинца на образование оксида азота (NO) в аорте // Биология – наука ХХІ века: 10-я Пущинская школа-конференция молодых ученых, посвященная 50-летию Пущинского центра РАН (Пущино, 17-21 апреля 2006 года). Сборник тезисов. – С. 64. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів, висновки та оформлення тез).

Апыхтина Е.Л., Дмитруха Н.М., Коцюруба А.В., Кусков Д.П., Ткаченко Ю.П. Протекторна дія Глутаргіну при інтоксикації свинцем (експериментальне дослідження) // III Національний з’їзд фармакологів України „Фармакологія 2006 – крок у майбутнє”. Тези доповідей. – С. 7-8. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, гематологічні дослідження, участь у проведенні біохімічних досліджень, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів та висновки, написання тез).

Апыхтина Е.Л., Коцюруба А.В., Дмитруха Н.Н., Коркач Ю.П., Андрусишина И.Н. Перспективы применения препарата Глутаргин при свинцовой интоксикации // Материалы международной научной конференции «Лекарственные средства и биологически активные соединения (посвящена 40-летию НПЦ «Институт фармакологии и биохимии НАН Беларуси»). – Гродно, 2007. – С.4-6. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, гематологічні дослідження, участь у проведенні біохімічних досліджень, дослідження скоротливої функції судинної стінки, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів та висновки, написання тез).

Трахтенберг І.М., Дмитруха Н.М., Короленко Т.К., Краснокутська Л.М., Лубянова І.П., Коцюруба А.В., Андрусишина І.М., Лампека О.Г., Луговський С.П., Козлов К.П., Апихтіна О.Л., Легкоступ Л.А., Губарь І.В., Коркач Ю.П. Патогенетично обґрунтовані критерії кардіовазотоксичної дії свинцю // Інформаційний листок № 050-07. – Київ. – 2007. (експериментально підтверджені та обґрунтовані 3 додаткові критерії вазотоксичної дії свинцю, оформлення інформаційного листка).

Трахтенберг І.М., Апыхтина Е.Л., Коцюруба А.В., Коркач Ю.П., Андрусишина И.Н. Свинец как этиологический фактор сердечно-сосудистой патологи // Актуальные проблемы экологии – 2007: тезисы докл. ІІІ Междунар. Научн.-практ.конф., Гродно, 21-23 ноября, 2007 г. – С. 103-104. (аналіз сучасної наукової літератури, планування та постановка експерименту, моделювання свинцевої інтоксикації, гематологічні дослідження, участь у проведенні біохімічних досліджень, дослідження скоротливої функції судинної стінки, статистичний аналіз, інтерпретація отриманих результатів та висновки, написання тез).

АНОТАЦІЇ

Апихтіна О.Л. Порушення обміну оксиду азоту при вазотоксичній дії свинцю та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Державна установа „Інститут медицини праці АМН України”, Київ, 2008.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження актуальної наукової проблеми – визначення ролі свинцю у патогенезі серцево-судинної патології та пошук нових засобів біологічної профілактики інтоксикацій.

Застосування глутаргіну та екстракту S. coronata у експериментальних тварин на фоні експозиції ацетатом свинцю сприяло зниженню рівня цього металу у біологічних середовищах, зменшенню проявів його гематотоксичної дії, покращенню показників продукції АФК та обміну оксиду азоту, рівня тіолових сполук, та скоротливої функції судинної стінки, що свідчить про їх високу протекторну ефективність та перспективність застосування у якості засобів біологічної профілактики.

Ключові слова: свинець, вазотоксична дія, оксид азоту, оксидативний стрес, біологічна профілактика, глутаргін, S. coronata.

Апыхтина Е.Л. Нарушение обмена оксида азота при вазотоксическом действии свинца и поиск новых средств биологической профилактики интоксикаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена та профессиональная патология. - ГУ „Институт медицины труда АМН Украины”, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению влияния свинца на обмен эндогенного оксида азота, сократительные свойства сосудистой стенки как основных звеньев патогенеза его вазотоксического действия, а также разработке новых эффективных средств биологической профилактики.

Исследования проводились в условиях субхронического эксперимента на крысах-самцах линии Вистар. В результате проведенных исследований выявлено значительное накопление свинца в почках, аорте и, в меньшей мере, в печени, сердце, крови экспериментальных животных после 28 внутрибрюшинных введений ацетата свинца в дозе 1,53 мг/кг, что вызывает развитие свинцовой интоксикации. Повышение содержания свинца в аорте в 10 раз свидетельствует о способности исследуемого металла значительно накапливаться в сосудистой стенке, что является причиной его вазотоксического действия.

Установлено, что гематотоксическое действие свинца проявлялось поражением преимущественно клеток эритроцитарного ряда – наблюдалось снижение гемоглобина, уменьшение количества эритроцитов, повышение количества эритроцитов с базофильной зернистостью, а также снижение кислотоустойчивых свойств эритроцитов. Выявленные морфо-функциональные изменения в эритроцитах, нарушение синтеза гемоглобина и эритропоэза могут быть причиной развития гипоксического состояния в организме, приводить к нарушению обмена оксида азота и негативно влиять на регуляцию сосудистого тонуса.

В печени экспонированных свинцом крыс наблюдались изменения уровня тиоловых соединений: снижение белковых и повышение небелковых, что может существенно влиять на обмен оксида азота в организме. Снижение концентрации высокомолекулярных тиолов может быть обусловлено окислительной модификацией SH-групп активными формами кислорода, повышенным нитрозилированием, а также взаимодействием с катионами свинца, что приводит к изменению функциональной активности белковых молекул.

Значительное повышение показателей продукции АФК в аорте и печени экспонированных свинцом крыс, что свидетельствует о развитии окислительного стресса и может негативно повлиять на обмен оксида азота и регуляцию сосудистого тонуса.

Изменения обмена оксида азота в тканях аорты, печени, плазме и эритроцитах экспериментальных животных характеризовались повышением активности NO-синтазы (преимущественно за счет ее индуцибельной изоформы) и повышением концентрации стабильных метаболитов NO: нитрит-аниона, нитрат-аниона, ВМНТ и НМНТ, что свидетельствует о повышенной продукции оксида азота. Таким образом, в организме при воздействии свинца на фоне развития оксидативного стресса создаются предпосылки к образованию высокотоксичного пероксинитрита в результате взаимодействия АФК с оксидом азота и возникновения в организме относительного дефицита последнего.

Выявлены изменения функциональной активности изолированных сегментов аорты у экспонируемых свинцом крыс, которые характеризовались нарушением вазоконстрикторной реакции и эндотелийзависимого расслабления сосудистой стенки, что свидетельствует о развитии эндотелиальной дисфункции причиной как следствия вазотоксического действия исследуемого металла.

Через 1 месяц после прекращения введения ацетата свинца на фоне уменьшения содержания исследуемого металла во внутренних органах и крови экспериментальных животных, а также снижения показателей образования АФК по сравнению с экспозиционным периодом не наблюдалось восстановления гематологических показателей, показателей обмена оксида азота и функциональной активности сосудистой стенки. Это свидетельствует о стойкости выявленных изменений, их высокую чувствительность к действию свинца и может быть обусловлено его высокими кумулятивными свойствами.

Использование глутаргина и экстракта S. coronata у экспериментальных животных на фоне экспозиции ацетатом свинца способствовало снижению уровня этого металла во внутренних органах крыс, уменьшений проявления гематотоксичности металла, улучшения показателей продукции АФК и обмена оксида азота, уровня тиоловых соединений, а также нормализации сократительных свойств сосудистой стенки, что позволяет утверждать об их высокой эффективности при свинцовой интоксикации, а также перспективности их применения в качестве средств биологической профилактики.

Ключевые слова: свинец, вазотоксическое действие, оксид азота, оксидативный стресс, биологическая профилактика, глутаргин, S. coronata.

Apykhtina O.L. Disorders of nitric oxide metabolism in lead vasotoxic action and search for new means of intoxication prevention. Manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Medical Sciences on the specialty 14.02.01 – Hygiene and Occupational Pathology. - Scientific Institution “Institute for Occupational Health of AMS of Ukraine”, Кyiv, 2008.

Theoretical generalization and results of experimental studies of the actual scientific problem - determination of the part of lead in the pathogenesis of the cardio-vascular pathology and search for new means of biological prevention of intoxications - are laid down in the work.

Basing on results of experimental studies, on the background of development of lead intoxication in the tested animals, signs of vasotoxic lead intoxication have been found and involvement of disorders of nitric oxide metabolism have been proved. Additional pathogenetically grounded criteria of their diagnostics have been proposed.

The use of glutargin and S. coronata extract in experimental animals on the background of lead acetate exposure promotes the decrease of the level of this metal in biological media, decrease manifestations of its hematotoxic action, improvement of indices of products of reactive oxygen species and nitric oxide metabolism, level of thiol compounds and the shortening function of vessel walls, showing their high efficiency and perspective of their use as means of biological prevention.

Key words: lead, vasotoxic action, nitric oxide, oxidative stress, biological prevention, glutargin, S. coronata.