Патологічні зміни в центральній нервовій системі при захворюванні на СНІД
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
РЕФЕРАТ
на тему:
Патологічні зміни в центральній нервовій системі при захворюванні на СНІД
Виконала: студентка групи Ф-31
Півторонос Інна
Лубни 2007
Поняття вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдрому набутого імунодефіциту (СНІД)
Багато хто, зокрема неспеціалісти, у переважній більшості випадків ототожнюють два поняття, а саме: вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) та синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Справа в тому, що ВІЛ може підхопити кожна людина, наприклад оральним або статевим шляхом, а також шляхом внутрішньовенного введення лікарських препаратів чи наркотиків. Така людина може жити з ВІЛ значну частину свого життя, аж до смерті навіть не підозрюючи, що є носієм даного вірусу. Більше того, ця людина може заражати інших людей вірусом імунодефіциту людини, і ці, вже заражені особи, теж можуть бути носіями ВІЛ як завгодно довго. Але зауважую: доки ВІЛ не перейде у стійкий розлад імунної системи, що вже матиме назву синдром набутого імунодефіциту. До речі, ВІЛ не завжди, і не обов’язково переходить у СНІД. Ось чому між цими двома поняттями ні в якому разі не можна ставити знак рівності.
Імунітетом людини називається вироблення в організмі антитіл, що знешкоджують певні хворі клітини або віруси. Якщо імунна система працює нормально, імунітет до різних хвороб у людини або вроджений, або привитий щепленнями (наприклад, імунітет до віспи або правця). Існують віруси, до яких імунітет діє нетривалий час або взагалі не існує (наприклад різні типи грипу).
Як я вже наголосила, СНІД є стійкий розлад імунної системи людини, при якому антитіла на більшість вірусів не виробляються взагалі або виробляються у недостатній кількості. У тяжких випадках імунітет відсутній навіть до таких хвороб, як грип, пневмонія, ангіна, не говорячи про більш серйозні. Описані випадки смертей при СНІД від звичайної застуди або від неглибокої рани чи подряпини на тілі.
Розлади центральної нервової системи та психіки людини при СНІД
Серед патологій нервової системи при СНІД „перше місце" посідають неврози. Загальними симптомами є розлади самопочуття: дискомфорт, головний біль, млявість, розбитість, підвищена стомлюваність; емоційні розлади: нестійкість настрою, подразливість, вибуховість, бурхливі афективні спалахи з емоційною виснажливістю, неадекватність емоційних реакцій силі подразника; розлади психічних функцій, ефекторно-вольової сфери, соматовегетативні та інші розлади: підвищена пітливість, припливи жару, посилений дермографізм, тахікардія, коливання пульсу та артеріального тиску, нудота, блювота, часте сечовипускання або енурез, функціональні парези та паралічі кінцівок, тремор, тіки, порушення мовної функції. Причому неврози при СНІД виникають в основному не за типом невротичних реакцій чи короткочасних загальних та системних неврозів, а за типом затяжних неврозів з регредієнтним, рецидивуючим та прогредієнтним протіканням.
Найпоширенішими неврозами при ВІЛ-інфекції та СНІД є невроз страху та неврастенія. Перший випадок нерідко описується в медичній літературі. Так, чоловік 46 років, дізнавшись від горе-лікарів або взагалі де-інде про те, що є носієм ВІЛ-інфекції, страждав на затяжний невроз страху захворіти на СНІД, і, як наслідок, померти від таких хвороб, як наприклад, грип чи пневмонія. В даному випадку наслідки виявились у психічних розладах: так, згаданий чоловік неодноразово здійснював спроби суїциду методами повішення, кидками під авто чи потяг, пошкодженням вен лезом на верхніх кінцівках, та іншими. Проте у більшості ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД спостерігається неврастенія - загальний невроз з затяжним чи рецидивуючим протіканням.
Психічні розлади при окремих інфекціях у людей, хворих на СНІД
Причиною виникнення психічних розладів можуть бути: грип, пневмонія, тифи, дизентерія, туляремія, туберкульоз, бруцельоз, кір, малярія, сифіліс, менінгіти та енцефаліти різної етіології.
Патофізіологічною та патоморфологічною основою інфекційних психічних розладів є функціональні та органічні ураження гематоенцефалічного бар’єру (в першу чергу церебральної сітки судин, особливо мікроциркуляторного русла), гліального та нейронного апаратів, а також порушення взаємодії вказаних функціональних систем. Л.І. Смирнов (1941) відмічав, що при інфекційних ураженнях головного мозку спостерігається поліморфізм морфологічних змін, різні поєднання запалювальних, дегенеративних та дисциркуляційно-дегенера-тивних компонентів, що залежать від гостроти та тяжкості інфекційного захворювання. Морфологічною основою психічних розладів, що виникають на ґрунті загальних інфекцій та інтоксикацій Л.І. Смирнов вважав такі гістопатологічні синдроми:
1) дисциркуляторний;
2) гострий дисциркуляторно-дегенеративний;
3) запалювальний у формі серозного менінгоенцефаліту з превалюванням альтерації та серозної ексудації;
4) запалювальний, що протікає по типу гострого та хронічного геморагічного або гнійного енцефаліту;
5) запалювальний, що розвивається по типу продуктивного ендартеріїту.
Далі описую основні психічні розлади при деяких інфекційних захворюваннях хворих на СНІД.
Кір. Якщо доросла людина у дитинстві не хворіла на кір, захворювання тече тяжко, іноді має летальний кінець навіть при здоровій імунній системі. Психічні розлади виникають на всіх етапах захворювання. У продромальний період спостерігається плаксивість, дратівливість, пригнічення настрою, зниження апетиту, головний біль, а також приступи рухового та мовного збудження. У фазі висипання і гіпертермії з розвитком тяжкого токсикозу або менінгоенцефалітичних явищ відмічаються психомоторне збудження з смерковим затьмаренням свідомості, делірій з яскравими страхітливими галюцинаціями та онейроїдні епізоди. Неврологічно відмічаються менінгеальні симптоми: ригідність потиличних м’язів, підвищення тиску спинномозкової рідини, тощо.
Пневмонія. Психічні розлади обумовлені інтоксикацією, гіпоксією, нейрорефлекторними діями на мозок. У початковому періоді відмічаються астенічний синдром: загальна слабкість, підвищена дратівливість, головний біль, гіперестезія, розлади сну, гіпергідроз, червоний дермографізм, легкий тремор пальців рук. На висоті інфекційного процесу, який характеризується швидким наростанням токсикозу може виникати делірійний синдром з яскравими галюцинаторними переживаннями та руховим збудженням або аментивний стан з відсутністю реакції на оточуючий світ, страхом, розладами мислення, обумовленими порушенням аналітико-синтетичної діяльності мозку.
Грип. Поліморфізм соматоневрологічної та психопатологічної симптоматики обумовлений різновидом вірусу, швидкою зміною його властивостей, а також зміною реактивності організму у зв’язку з повторними захворюваннями на грип. Характерна відсутність імунітету та приєднання бактеріальної інфекції. При грипі, викликаному вірусом типу А психічні порушення зустрічаються значно рідше, ніж при ураженні вірусом типу В. Найбільш небезпечним є штам А>2>, особливо для осіб, що страждають на гіпертонічну хворобу та атеросклероз через часте вірусне ураження судинної системи.
Психічні порушення при грипі мають місце на всіх стадіях захворювання. У продромальний період характерні астенічні явища: слабкість, розбитість, головний біль (переважно потиличної локалізації), виражена гіперестезія на світло, запахи, дотики. На висоті захворювання спостерігаються гострі делірійні психози з затьмаренням свідомості. Після них, поряд з астенічними розладами, можуть з’явля-тися протраговані психози з депресивно-параноїдним, галюцинативно-параноїдним та кататонічним синдромами. Більшість хворих має блідий шкірний покрив, знижений м’язовий тонус, постійне відчуття холоду і мурашок на тілі, гіпергідроз, вегетативно-судинну нестійкість.
Література
1. Клиническая психиатрия - под ред. профессора Н.Е. Бачерикова, К:, "Здоров’я", 1989.