Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

РОДІНА ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 617.7-001.31-07:577.1-085

14.01.18 – Офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Чуднявцева Наталія Олександрівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, старший науковий співробітник відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, керівник відділу патології рогівки;

доктор медичних наук, професор Сухіна Людмила Олексіївна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри очних хвороб ФІПО

Захист відбудеться "13 " червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар 49/51).

Автореферат розісланий " 12 " травня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І.П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наслідки і ускладнення травм ока є однією з головних причин інвалідності по зору (Мошетова Л.К., Кочергин С.А., 2006). Серед усіх пошкоджень, що призводять до інвалідності, тупа травма становить від 8,3 до 38,7% (Крижановська Т.М., 2003; Либман Е.С. с соавт., 2000; Сухина И.В. c соавт., 2002) і супроводжується втратою соціальної активності осіб працездатного віку, що обумовлює високу медико-соціальну значимість цієї патології (Красновид Т.А. с соавт., 2001). В теперішній час частота пошкоджень очного яблука, в тому числі й контузійного характеру, не має тенденції до скорочення, а серед побутових і кримінальних травм контузії посідають лідируюче місце і становлять 66-79,6% (Волков В.В. с соавт., 2005; Даниличев В.Ф., 2000; Zagelbaum B.M. et al., 1993). Незважаючи на численні експериментальні і клінічні дослідження, розробка нових комплексів лікування хворих з контузією очного яблука залишається актуальною проблемою.

Клінічні постконтузійні прояви різноманітні і особливо динамічні в ранній період (1-2 тижня) після травми. Саме в цей період утворюється патогенетична основа для формування стійких патологічних змін з боку різних структур ока, порушення регуляції внутрішньоочного тиску, а також для розвитку хронічного посттравматичного увеїту, що може призвести до важких наслідків - навіть до загибелі ока і завершитися його енуклеацією, частота якої становить від 3 до 20% (Vasavada A.R. et al., 2001).

Контузія очного яблука є однією з найбільш складних за своїм патогенезом травм органа зору (Гундорова Р.А. с соавт., 1986; Мошетова Л.К. с соавт., 2000). У теперішній час в розвитку контузійних ускладнень велике значення надається запаленню, що наступає після травматичної дії. Були вивчені окремі ланки патогенезу тупої травми ока: роль каллікреїн-кінінової системи в розвитку запального процесу і роль ангіотензинперетворюючого ферменту в розвитку постконтузійних порушень офтальмотонусу і гемодинаміки (Мошетова Л.Д. с соавт., 1999; Бенделик Е.К. с соавт., 1999). Відомо, що порушення стабільності мембран лізосом є пусковою ланкою розвитку запального процесу (Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б., 1999). Донині залишаються недостатньо вивченими процеси, які викликають дестабілізацію мембран в тканинах очного яблука після контузійної травми і їх патогенетична роль у розвитку клінічних проявів з боку ушкодженого ока. Встановлено, що лізосоми також беруть участь у процесах дистрофії, некрозу і некробіозу, в імуногенезі. Визначено підвищення активності ферментів лізосом при лазерному впливі, механічній та опіковій травмі, при синдромі тривалого стискання, ультрафіолетовій і радіаційній травмі (Метелицына И.П., 1986; Гусева О.Г., 1990; Сидун М.С., 2001; Kain H.L. et al., 1995; Kayatz P. et al., 1999). Маловивчені біохімічні аспекти тих патологічних процесів у тканинах ока, які виникають у відповідь на контузійну травму з порушенням гематоофтальмічного бар'єру і формуванням аутоімунних реакцій.

Результати лікування контузійних ушкоджень ока визначаються не тільки характером і важкістю пошкодження, але і станом імунореактивності пацієнта (Чуднявцева Н.А., 1997; Слепова О.С. с соавт., 2000; Бездетко П.А., Коваленко Ю.В., 2002). Не до кінця виявлений взаємозв'язок постконтузійних біохімічних та імунологічних змін з особливістю клінічних проявів у хворих з контузією ока. Зокрема залишаються недостатньо вивченими питання залежності перебігу посттравматичного запалення від стану мембран лізосом. Вивчення цих питань дозволить визначити основні напрямки медикаментозного впливу при лікуванні хворих із цією патологією і профілактику можливих ускладнень. На даний час для лікування ускладнень контузійної травми ока застосовуються різні препарати, у тому числі протизапальні (Сулеева Б.О., 1990; Гурбанова М.М., 2001) і імуномодулюючі засоби (Слепова О.С. с соавт., 2000; Голубов К.В., Сухина И.В., 2004). Можливість комбінованого впливу на декілька патогенетичних ланок одночасно за допомогою мінімальної кількості препаратів істотно поліпшує результати лікування (Каллом Д. і Чанг Б., 1999; Вериго Е.Н. с соавт., 2002). Нашу увагу привернув препарат «Амізон», що використовується для лікування запальних і дистрофічних захворювань і як гепатопротектор (Петруня А.М. із співавт., 2001; Гудивок Я.С. із співавт., 2006). Враховуючи мембраностабілізуючий та імуномодулюючий вплив амізону, перспективним є його використання в лікуванні хворих з контузією ока.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України та була частиною НДР: 1. «Розробити оптимальну тактику вітреоретинальних втручань при травматичних ушкодженнях ока, що супроводжуються гемофтальмом, а також відшаруванням сітківки» (2003- 2004 р.р.), № держреєстрації 0102U002743, в якій автор була співвиконавцем. 2. «Оптимізувати тактики лікування хворих з контузією ока на підставі розробки сучасних діагностичних критеріїв та терапевтичних комплексів» (2005-2007 р.р.), № держреєстрації 0105U000885, у якій автор була відповідальним виконавцем.

Мета та завдання дослідження. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока, ґрунтуючись на нових наукових даних, виявлених в умовах моделі травми, що викликає порушення стабільності мембран лізосом тканин ока з наступною корекцією і підвищенням імунореактивності організма в клініці.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Розробити пристрій і спосіб, що дозволяє моделювати дозовану, стандартизовану контузійну травму і методику його застосування.

2. На експериментальній моделі контузії ока різного ступеня важкості дослідити вираженність дестабілізації мембран лізосом тканин ока в різні терміни після травми (1-у, 3-ю, 7-у, 15-у і 30-у добу) та її роль в розвитку посттравматичного запалення.

3. Вивчити стан гемо- та гідродинаміки ока у хворих з контузією органа зору різного ступеня важкості в терміни до 15 діб і понад 15 діб (до 3-х місяців) після травми.

4. Визначити імунореактивність організму хворих з контузією ока різного ступеня важкості в терміни 1 тиждень, 2-4 тижні і 1-3 місяці після травми.

5. Оптимізувати лікування хворих з контузією ока шляхом застосування в комплексі терапії мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препарату «Амізон».

Об'єкт дослідження: контузійна травма ока.

Предмет дослідження: мембрани лізосом тканин ока, зв'язок порушення стабільності мембран лізосом тканин ока та клінічних проявів постконтузійних змін, вплив препарату «Амізон» на гемо- і гідродинамічні показники, імунний статус, посттравматичну запальну реакцію, стабільність мембран лізосом ока хворих з контузією органа зору.

Методи дослідження: загальноклінічне обстеження хворих, візометрія, периметрія, тонометрія, офтальмоскопія, біомікроскопія, визначення порогу та лабільності за електрофосфеном, ультразвукова біометрія, В-сканування, реоофтальмографія, тонографія, біохімічні методи, дослідження імунного статусу хворих з використанням моноклональних антитіл.

Отримані дані, як кількісного так і якісного характеру, були об'єднані в базу даних. Статистичний та графічний аналіз проводився з використанням пакету Statistica for Windows 6.0. Для оцінки кількісних показників розраховували середнє арифметичне значення (M) і помилку середнього (m). Для оцінки відмінності двох груп використовувався критерій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова. При дослідженні двох і більше груп за якісними показниками застосовували аналіз таблиць спряженості з розрахунком ² статистики Пірсона.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в умовах моделювання дозованої контузії ока одержані наукові дані про дестабілізацію мембран лізосом в рогівці, райдужці, війчастому тілі, сітківці, кришталику, які базуються на збільшенні неседиментуючої активності кислої фосфатази і в-галактозидази в перші 15 діб після контузії ока, найбільш вираженій при контузії середнього ступеня для всіх досліджуваних тканин в перші 3 доби в середньому на 20,5%, при важкій контузії - 7 діб, починаючи з 69% з поступовим зменшенням до 23% (Пат. України №64593; заявл. 11.07.03; опубл. 16.02.04, Бюл. № 2).

Одержані нові додаткові дані, що комплексне лікування із застосуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією ока сприяє стабілізації мембран лізосом тканин ока, що виражається в зниженні в середньому в 1,4 рази активності кислої фосфатази і в-галактозидази при середній і важкій контузії ока в терміни до 15 діб після травми в електроелімінаті ока.

Доповнені знання про імуномодулюючий ефект комплексного лікування із застосуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією очного яблука, що проявляється у збільшенні абсолютної кількості фагоцитів в 1,5 рази в терміни до 15 діб після травми при контузії легкого ступеня і у терміни понад 15 діб після травми при середній і важкій контузії ока.

Уточнено дані про десенсибілізуючу дію комплексного лікування із застосуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією ока, які базуються на факті зниження аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки: у терміни до 15 діб після травми при середній і важкій контузії в середньому в 1,6 рази, а в терміни понад 15 діб після травми в 1,8 рази, а також зниження рівня аутосенсибілізації до антигенів кришталика в 2,8 рази в терміни до 15 діб після травми при контузії легкого ступеня і при важкій контузії - в 1,6 рази в різний термін спостереження.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано новий спосіб лікування хворих з контузією ока шляхом застосування в терапевтичному комплексі додатково до традиційного лікування препарату «Амізон» перорально 0,25 мг 3 рази на добу, курсом 10-14 днів, що дозволяє підвищити гостроту зору при контузії легкого і середнього ступеня до 0,97 в 1,5 і 3 рази відповідно, важкої контузії - до 0,4 в 3 рази в терміни до 15 діб з моменту травми (Пат. України №21857, заявл. 18.09.06; опубл. 10.04.07, Бюл. № 4).

Встановлено, що комплексне лікування з застосуванням препарату «Амізон» у хворих з контузією ока підвищує кровопостачання травмованого ока і продукцію внутрішньоочної рідини в середньому в 1,5 рази в термін до 15 діб після травми при середній і важкій травмі.

Впровадження в практику. Результати досліджень і запропонований консервативний спосіб лікування хворих з контузією ока впроваджені в практичну діяльність відділу відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, в офтальмологічному відділенні Українського Державного НДІ медичних і соціальних проблем інвалідів м. Дніпропетровська, в очному відділенні Одеської обласної клінічної лікарні і Харківської обласної клінічної лікарні.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно- інформаційне обґрунтування теми дисертації та експериментально–клінічні дослідження. Вибір теми дисертації, направленість дослідження і методологічна побудова роботи належить науковому керівнику, доктору мед. наук Чуднявцевій Н.О. Клінічні дослідження і лікування 147 хворих з контузією ока різного ступеня важкості дисертант провела самостійно у відділенні відновлювально-реконструктивної хірургії пошкоджень ока Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Автором самостійно здійснена постановка експерименту, вивчені особливості клінічного перебігу контузійного процесу у кролів на базі віварію Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. Біохімічні дослідження та інтерпретація результатів виконані спільно з наук. співр. Коломійчуком С.Г. на базі лабораторії біохімії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (завідувач лабораторії доктор мед. наук, проф. Леус М.Ф.). Імунологічні дослідження проведені на базі лабораторії імунології Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України під керівництвом доктора мед. наук, проф. Дегтяренко Т.В. (завідувач лабораторії доктор біол. наук, професор Метеліцина І.П.). Дослідження гемо- і гідродинаміки ока проведені на базі лабораторії функціональних методів дослідження Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (завідувач лабораторії доктор мед. наук, проф. Пономарчук В.С.). Пристрій та відповідна методика моделювання контузійної травми ока різних ступенів важкості розроблені при консультативній допомозі інженера-конструктора Кузьменка М.М. Автором особисто проведений аналіз, узагальнення отриманих результатів, написані всі розділи дисертаційної роботи і сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були докладені та обговорені на міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької областей “Актуальні проблеми офтальмології” (Ужгород, 2004), на Міжнародній науковій конференції офтальмологів Причорномор’я (Одеса, 2004, 2005); на міжобласній науково-практичній конференції офтальмологів Тернопільської, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей “Актуальні проблеми офтальмології” (Тернопіль, 2005), на науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нове в офтальмології”, присвяченій 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова (Одеса, 2005); на Українській науково- практичній конференції «Лікування та реабілітація у загальній практиці - сімейній медицині» (Одеса, 2007); на засіданнях Одеського обласного товариства офтальмологів (Одеса, 2005, 2006); на засіданнях вченої ради Інституту очних хвороб і тканинної терапії їм. В.П. Філатова АМН України (Одеса, 2005, 2006).

Публікації. Опубліковані праці повністю відображають основні результати дисертаційної роботи і викладені в 14 наукових публікаціях. З них 5 статей в провідних фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патенти України, 7 публікацій в матеріалах і тезах з'їздів, конференцій, симпозіумів.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена російською мовою, на 215 сторінках. Складається зі вступу, огляду літератури, викладу матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку літератури, додатків розташованих на 3 сторінках. Робота ілюстрована 72 таблицями, 38 з яких розташовані на окремих аркушах, 7 рисунками, 2 з яких розташовані на окремих аркушах. Список літератури містить 257 джерел, розміщених на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для проведення експериментальних досліджень нами був розроблений оригінальний пристрій і методика моделювання дозованої контузії очного яблука, що дозволяє стандартизувати умови експерименту (Пат. України №64593; заявл. 11.07.03; опубл. 16.02.04, Бюл. № 2).

На 30 очах кролів завдавалась контузія середнього ступеня (від 2 до 3 Нм) і на 30 очах - важкого ступеня (від 5 до 6 Нм). Контрольній групі кролів (12 очей) пошкодження не завдавалося. Кролі перебували під наглядом до часу забору матеріалу. Матеріал для дослідження брався в 1-у, 3-ю, 7-у, 15-у, 30-у добу після нанесення контузії. Досліджувалися плазма крові кролів і тканини очного яблука: рогівка, кришталик, райдужка, війчасте тіло і сітківка. Про зміну стабільності мембран лізосом тканин ока робили висновок по зміні неседиментуючої активності маркерних ферментів лізосом кислої фосфатази (КФ) і в-галактозидази (вГ) і її відношенню до загальної активності, що є об'єктивним показником змін стабільності мембран лізосом (Покровський А.А. с соавт., 1976). Вивчався зв'язок клінічних проявів контузії очного яблука зі зміною стабільності мембран лізосом. Стан рогівки і величину крововиливу у передню камеру, а також ступінь посттравматичної запальної реакції ока оцінювали в балах. Були вивчені особливості зміни внутрішньоочного тиску при контузії ока в порівнянні з інтактними кролями.

У клініці вивчені особливості гемо- і гідродинаміки ока, а також імунореактивності організму 147 хворих з контузією ока різного ступеня важкості (за класифікацією Петропавловської Г.А., Гундорової Р.А., 1989). Вік хворих варіював від 18 до 67 років. У клінічне дослідження не входили хворі, які потребували ургентного хірургічного лікування. Виділені 78 пацієнтів (78 очей), у комплекс лікування яких включений амізон - основна група і 69 пацієнтів (69 очей), лікування яких проводилося за загальноприйнятою методикою - контрольна група. Амізон призначався в таблетках всередину в дозуванні 0,25 мг 3 рази на добу протягом 10-14 діб. Комплексне лікування складалося з антибіотиків широкого спектру дії, кортикостероїдів, гемостатиків, ангіопротекторів, розсмоктуючих препаратів. За термінами з моменту травми хворі розподілені наступним чином: 15 діб з моменту травми - основна група становила 52, 6%, контрольна - 53,6% хворих; понад 15 до 90 діб основна - 47,4%, контрольна - 46,9% хворих. В основній групі чоловіки складали 86,5%, жінки - 13,5%, у контрольній групі відповідно - 87,1% і 12,9% хворих. В основній і контрольній групах переважали хворі з важкою контузією ока - 57,7% і 59,4% відповідно. Контузія середнього ступеня важкості відзначена у 30,8% хворих основної групи і 30,4% - контрольної групи. Контузія ока легкого ступеня в основній групі була у 11,5% хворих і у 10,1% хворих контрольної групи. За ступенем важкості групи порівняння були ідентичні (²=0,085, df=2, p=0,96). За терміном після травми основна і контрольна групи також не розрізнялися (²=0,016, df=1,0, p=0,9).

Активність КФ і вГ досліджена в електроелімінаті ока і плазмі крові (Barrett A.J., 1972). Електроелімінація проводилася за методикою, запропонованою Черикчи Л.Ю. (1982). Імунологічні дослідження проведені з використанням панелі моноклональних антитіл виробництва Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е. Кавецького НАН України. Імунорегуляторний індекс розрахований як співвідношення Т-хелперів (CD4⁺) і Т-супресорів (CD8⁺). Вивчення В-системи включало визначення вмісту в периферичній крові В-лімфоцитів (CD19⁺), сироваткових імуноглобулінів IgM, IgG і IgA за методом Манчіні (Глузман Д.Ф. с соавт, 2003).

Реоофтальмографію проводили за загальноприйнятою методикою (Кашинцева Л.Т. с соавт., 1979) на реографічному комп'ютерному комплексі Reokom (Харків, Україна). Тонографія проводилася за допомогою електронного тонографа ТЦ-100 (Самара).

База даних сформована засобами Microsoft Accsess. Залежно від характеру даних застосовувалися відповідні методи статистичного аналізу. Для оцінки кількісних показників розраховували середнє арифметичне значення (M) і помилку середнього (m). Для оцінки відмінності двох груп використовувався критерій Ст'юдента з попередньою оцінкою нормальності розподілу за критерієм Колмогорова-Смірнова. Рангові показники досліджувалися за допомогою критерію Манна-Уітні. Взаємозв’язки, що формуються між показниками, досліджували з використанням множинної регресії і кореляції (Мангейм Дж.Б., Рич Р.К., 1997; Лобасюк Б.А., 2005). Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням персонального комп'ютера з процесором Intel Core 2 Duо за допомогою стандартного пакета програм «Statistica6.0» у середовищі Windows XP.

Особливості перебігу травматичного процесу і зміни стабільності мембран лізосом структур ока при дозованій контузії ока в експерименті. Результати експериментальних досліджень показали достовірне підвищення неседиментуючої активності ферментів у тканинах ока, що найбільш виражене при контузії ока важкого ступеня. Так, в перший день після травми відзначалося достовірне (p<0,05) підвищення неседиментуючої активності КФ у порівнянні з показниками контрольної групи у тканинах райдужної оболонки на 54,1% (246,2±15,02 нкат/г, контроль - 159,67±10,68 нкат/г), війчастого тіла на 51,4% (310,6±17,94 нкат/г, контроль - 205,12±13,64 нкат/г), сітчастої оболонки на 64% (184,7±10,64 нкат/г, контроль - 112,67±8,085 нкат/г), кришталика на 54,1% (121,5±8,54 нкат/г, контроль - 78,87±5,30 нкат/г), рогівки на 45,9% (94,15±6,23 нкат/г, контроль - 64,53±4,30 нкат/г) (Рис.1). Неседиментуюча активність вГ у тканинах райдужної оболонки достовірно (p<0,05) перевищувала показники контрольної групи на 59,2% (50,38±3,53 нкат/г, контроль - 31,64±1,93 нкат/г), війчастого тіла - на 57,4% (65,8±3,62 нкат/г, контроль - 41,79±3,03 нкат/г), сітчастої оболонки - на 68,9% (44,08±3,23 нкат/г, контроль - 26,1±1,70 нкат/г), кришталика - на 52,4% (28,14±1,25 нкат/г, контроль - 18,417±1,04 нкат/г), рогівки - на 51,4% (20,23±1,43 нкат/г, контроль - 13,42±1,04 нкат/г). Неседиментуюча активність ферментів знижувалася на 7-у добу після травми і достовірно (p<0,05) перевищувала відповідні показники контролю КФ на 29,9% у сітківці (146,34±9,94 нкат/г), кришталику - на 22,8% (96,32±8,7 нкат/г). Неседиментуюча активність вГ достовірно (p<0,05) перевищувала контрольні показники в тканинах райдужки на 22,3% (38,70±2,09 нкат/г), війчастого тіла - на 30,3% (54,5±4,62 нкат/г), кришталика - на 26,5% (23,3±1,92 нкат/г), сітківки на - 34,4% (35,08±2,82 нкат/г). На 15-у і 30-у добу після травми достовірної відмінності від показників контрольної групи не відзначалося. При контузії середнього ступеня зміни активності ферментів були менш виражені, ніж при контузії важкого ступеня. Найбільша неседиментуюча активність ферментів у тканинах ока відзначалася на першу добу з моменту травми. Так, неседиментуюча активність КФ достовірно (p<0,05) перевищувала показники контрольної групи в тканинах райдужної оболонки на 25,1% (199,77±13,65 нкат/г), війчастого тіла - на 24,5% (255,42±16,84 нкат/г), сітчастої оболонки - на 26,8% (142,85±11,41 нкат/г), кришталика - на 23,8% (97,67±6,02 нкат/г), рогівки - на 24,4% (80,27±5,1 нкат/г). Неседиментуюча активність вГ достовірно перевищувала контроль у тканинах райдужної оболонки на 23,3% (39,02±2,29 нкат/г), війчастого тіла - на 25,9% (52,6±3,66 нкат/г), сітчастої оболонки - на 19,4% (33,65±2,93 нкат/г), кришталика - на 22,4% (23,35±1,65 нкат/г), рогівки на - 20,5% (17,05±0,95 нкат/г). У термін 3 доби після травми відзначено достовірне (p<0,05) підвищення неседиментуючої активності вГ у райдужній оболонці на 21,6% (38,48±2,27 нкат/г) у порівнянні з контролем. У наступний термін достовірного відхилення показників у порівнянні з контролем не відзначалося.

Нами виявлений прямий достовірний зв'язок між рівнем дестабілізації мембран лізосом тканин ока і клінічними проявами постконтузійного процесу ока: вираженістю посттравматичної запальної реакції ока (R=0,87, n=60, p<0,0001), посттравматичними змінами рогівки (R=0,84, n=60, p<0,0001), величиною гіфеми (R=0,86, n=60, p<0,0001). Це можна пояснити тим, що після виходу ферментів лізосом у міжклітинне середовище, вони стають одним з основних факторів вторинної альтерації і ексудації, тому що ферменти, які містяться в цих органелах, здатні дегранулювати тучні клітини, активувати кінінову систему плазми крові і, за рахунок дії фосфоліпаз, запускати каскад утворення ряду біологічно активних речовин, що синтезуються з фосфоліпідів клітинних мембран (Зигашина Л.У., Зигашин Л.Е., 1996).

Виявлені нами процеси дезінтеграції мембранних структур лізосом тканин ока при контузії є важливою патогенетичною ланкою запального процесу, що розвивається у відповідь на ушкоджуючий вплив. Цей фактор доцільно враховувати при розробці патогенетично орієнтованої терапії у хворих з контузією очного яблука.

Гемо- і гідродинаміка ока у хворих з контузією очного яблука різного ступеня важкості в різний термін після травми. Як показали клінічні дослідження ступінь вираженості постконтузійних мікроциркуляторних і гідродинамічних розладів травмованого ока залежить від ступеня важкості і терміну після травми. Відзначалося істотне зниження кровонаповнення травмованого ока за показником RQ у терміни до 15 діб після контузії ока в порівнянні з парним оком, що становив у середньому 3,3 ‰: при легкому ступені контузії ока - на 21% (2,6±0,09 ‰), при середньому ступені - на 36% (2,2±0,1 ‰), при важкому - на 50% (1,6±0,12 ‰), (p<0,05). Показник хвилинного об'єму камерної вологи F у терміни до 15 діб при різному ступені важкості травми був знижений у середньому на 29% (p<0,05), що становило 1,1 мм³/хв, у порівнянні з показником парного ока (1,5 мм³/хв). При важкій контузії ока в усі терміни спостереження відзначалося підвищення внутрішньоочного тиску як тонометричного, так і дійсного в середньому на 62% (p<0,05), яке супроводжувалось зниженням гідродинамічних показників: С - на 43% і F - на 26%, що ймовірно, і пояснює підвищення внутрішньоочного тиску за рахунок зниження легкості відтоку.

У хворих із травмою ока терміном понад 15 діб після контузії ока показник RQ також був зниженим при середньому ступені важкості на 23,6% (2,6±0,16‰) і важкому - на 33,4% (1,96±0,09‰), (p<0,05), а показник F на травмованому оці становив 1,42 мм³/хв, що в середньому на 26% (p<0,05) нижче, ніж на парному оці (1,68 мм³/хв) і на 15% (p<0,05) вище, ніж у ранній термін після травми, що викликано як гемодинамічними розладами, так і структурними змінами тканин ока. Виявлено достовірне підвищення еластотонічних властивостей судин при контузії важкого ступеня в терміни понад 15 діб після травми (на 12%, p<0,05). Виявлено прямий зв'язок еластотонічних властивостей судин і внутрішньоочного тиску (R=0,30, n=147, p<0,05), а також прямий зв'язок кровонаповнення ока і продукції внутрішньоочної рідини при контузії важкого ступеня (R=0,29, n=86, p<0,05).

Особливості імунореактивності організму хворих з контузією очного яблука різного ступеня важкості в різний термін після травми. Як показали результати проведених нами досліджень, контузія ока приводить до виражених імунопатологічних порушень в організмі хворого, ступінь вираженості яких залежить від ступеня важкості травми і терміну з моменту її одержання. Виявлено значне зниження функціональної активності фагоцитуючих клітин в усі аналізовані терміни з моменту травми при важкій контузії ока, найбільш виражене в термін понад 1 місяць - на 51% (p<0,05), при контузії середнього ступеня в термін до 1 тижня після травми – на 36% (p<0,05), у термін 2-4 тижні – на 46% (p<0,05), що вказує на необхідність застосування в комплексній терапії у хворих з тупою травмою ока імуномодулюючих засобів. Нами отримані дані про підвищення рівня сенсибілізації організму у хворих з контузією очного яблука до антигенів тканин ока в усі терміни спостереження, найбільш виражене в термін 2-4 тижня після травми. Встановлено, що рівень сенсибілізації організму до антигенів кришталика у хворих з контузією органа зору має прямий кореляційний зв'язок із клінічними змінами - розвитком помутнінь у кришталику (R=0,37, n=147, p<0,05). Виявлено прямий зв'язок вираженості посттравматичної запальної реакції ока і абсолютного вмісту лімфоцитів, імуноглобулінів класу М, рівня аутосенсибілізації організму до антигенів судинної оболонки ока і зворотний зв'язок з кількісним змістом Т-хелперів (R=0,43, n=147, p<0,045). Це свідчить про значимість активації первинної гуморальної відповіді в розвитку посттравматичної запальної реакції ока. На вираженість посттравматичної реакції ока важливий вплив має кількісний вміст Т-хелперів, які беруть участь у механізмах розгортання як специфічної імунологічної відповіді до антигенів тканин ока, так і в розвитку неспецифічних імунопатологічних реакцій.

Вищевикладені результати стали обґрунтуванням для клінічного застосування у хворих з контузією ока мембраностабілізуючого і імуномодулюючого препарату «Амізон».

Вплив мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препарату «Амізон» на перебіг посттравматичних процесів у хворих з контузією ока різного ступеня важкості в різний термін після травми. Клінічні, імунологічні і біохімічні дослідження виявили позитивний вплив амізону на перебіг постконтузійних процесів і на наслідки лікування хворих з тупою травмою ока. Застосування препарату «Амізон» у комплексному лікуванні хворих з контузією ока будь-якого ступеня важкості сприяло стабілізації мембран лізосом тканин ока і, відповідно, зниженню неседиментуючої активності ферментів, найбільш вираженому в перші 15 діб після травми. В основній групі при контузії ока середнього ступеня важкості активність КФ у плазмі крові знизилася в 1,14 рази (від 2,4 нкат/л до 2,1 нкат/л; p<0,05), при важкій контузії активність вГ знизилася в 1,2 рази (від 0,12 до 0,1 нкат/л; p<0,05). В електроелімінаті відзначене зниження активності вГ у середньому в 1,3 рази (p<0,05): при контузії середнього ступеня - від 0,11 нкат/л до 0,09 нкат/л, при контузії важкого ступеня - від 0,2 нкат/л до 0,14 нкат/л. В ці ж терміни в контрольній групі виявлене зниження активності КФ в електроелімінаті при важкій контузії ока в 1,3 рази (від 0,25 нкат/л до 0,19 нкат/л; p<0,05). При травмах терміном понад 15 діб під впливом лікування знижувався показник активності КФ в електроелімінаті ока в 1,2 рази в основній групі при контузії важкого ступеня (від 0,16 до 0,13 нкат/л).

Виявлено поліпшення кровопостачання травмованого ока в основній групі в усі терміни після травми. При цьому найбільш виражене підвищення спостерігалось в ранній термін (до 15 діб після травми) в 1,5 рази при середній (від 1,98 до 2,97‰) і важкій контузії ока (від 1,8 до 2,7 ‰), а в терміни понад 15 діб після травми - в 1,3 рази при контузії середньої важкості (від 2,5 до 3,4 ‰) і в 1,4 рази при важкій контузії ока (від 2,1‰ до 2,9‰; p<0,05). Відповідно до цього у хворих основної групи терміном до 15 діб з моменту травми відзначено збільшення продукції внутрішньоочної рідини в 1,4 рази при контузії легкого і середнього ступеня і при важкій контузії ока - в 1,5 рази. У терміни понад 15 днів після травми відзначене збільшення цього показника у хворих основної групи з контузією середнього ступеня в 1,5 рази (p<0,05). У контрольній групі виявлена тенденція до підвищення кровонаповнення (p<0,1).

В основній групі у хворих з контузією легкого ступеня в терміни до 15 діб з моменту травми в 1,5 рази (p<0,05) підвищився абсолютний вміст фагоцитуючих клітин (від 1928 кл/мкл до 2833,1 кл/мкл). У терміни понад 15 діб після травми в результаті лікування цей показник при контузії середнього ступеня збільшився в 1,5 рази (від 2384,8 кл/мкл до 3560,5 кл/мкл), при важкій контузії - збільшився в 1,4 рази (від 1883,7 кл/мкл до 2716 кл/мкл; p<0,05). Відзначалася десенсибілізуюча дія комплексного лікування з включенням амізону в терміни до 15 діб з моменту травми, що полягала в зниженні рівня аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки при контузії легкого ступеня в 2,2 рази (від 7,44% до 3,33%), при контузії середнього ступеня - в 1,8 рази (від 8,4% до 4,8%), при важкій контузії ока - в 1,4 рази (від 10,7% до 7,5%; p<0,05). У терміни понад 15 діб після травми рівень аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки знизився при контузії середнього ступеня в 1,7 рази ( від 8,4% до 4,8%), при важкій контузії - в 1,8 рази (від 9,9% до 5,4%; p<0,05). Рівень аутосенсибілізації до антигенів кришталика в термін до 15 діб після травми знизився при контузії легкого ступеня в 2,8 рази (від 8,4% до 3,0%) і при важкій контузії - в 1,4 рази (від 10,1% до 6,8%), а в терміни понад 15 днів після травми при важкій контузії ока - в 1,7 рази (від 9,0% до 5,5%; p<0,05).

В основній групі у хворих с контузією ока всіх ступенів важкості спостерігалося більш швидке зменшення вираженості посттравматичної запальної ін'єкції ока: у термін до 15 діб після травми нормалізація цього показника (1 бал) при контузії легкого і середнього ступеня відзначалася на 10-у добу з початку лікування, а в контрольній групі вираженість ін'єкції в цей термін становила 1,7 і 2,2 бали відповідно (p<0,05). При важкій контузії ока на 14-у добу лікування в основній групі вираженість ін'єкції становила 1,2 балів, а в контрольній групі - 2,4 балів (p<0,05).

Гострота зору в термін до 15 діб після травми в основній групі хворих з контузією ока будь-якого ступеня важкості підвищилася значно більше, ніж у контрольній групі: при легкому ступені важкості в 1,5 рази (від 0,65 до 0,97), середньому ступені важкості в 3 рази (від 0,3 до 0,97), при важкій контузії в 3,1 рази (від 0,13 до 0,4; p<0,05). У контрольній групі відзначалось поліпшення гостроти зору при травмі середнього ступеня в 1,8 рази (від 0,55 і до 1,0; p<0,05). У термін спостереження понад 15 діб після травми відзначалось поліпшення зору в основній групі при контузії ока середнього ступеня в 1,4 рази (від 0,56 і до 0,96). Підвищення зорових функцій у хворих основної групи після проведеного лікування було обумовлено більш швидким стиханням посттравматичної реакції ока, розсмоктуванням набряку рогівки і її епітелізацією, розсмоктуванням гіфеми, набряку сітківки, ретинальних крововиливів, часткового гемофтальму.

Застосування амізону в комплексі лікування хворих з контузією ока, особливо в перші 15 діб після травми, позитивно впливало на клінічні процеси, стабілізацію мембран лізосом тканин ока, гемодинамічні і гідродинамічні показники ока, чинило імуномоделюючу, десенсибілізуючу дію, що сприяло відновленню зорових функцій хворих.

ВИСНОВКИ

1. Контузія ока становить до 50% всіх ушкоджень органа зору, є однією з основних причин зниження зорових функцій осіб працездатного віку і приводить до інвалідності до 38,7% потерпілих внаслідок розвитку вторинної глаукоми, атрофії зорового нерва, тривалого увеїту, що приводить до субатрофії очного яблука. Тому проблема розробки обґрунтованої комплексної терапії хворих із цією патологією є актуальною.

2. Розроблені оригінальний пристрій і методика нанесення дозованої контузійної травми, що дозволяють стандартизувати модель, оптимізувати умови моделювання.

3. В умовах моделювання дозованої контузії ока встановлені факти дестабілізації мембран лізосом в рогівці, райдужці, війчастому тілі, сітківці, кришталику, які базуються на достовірному збільшенні неседиментуючої активності кислої фосфатази і в-галактозидази в перші 15 діб після контузії ока, найбільш вираженій при контузії середнього ступеня для всіх досліджуваних тканин в перші 3 доби в середньому на 20,5%, при важкій контузії - 7 діб починаючи з 69% з поступовим зменшенням до 23%.

4. Вираженість клінічних ознак постконтузійних змін при експериментальній травмі (посттравматичної запальної реакції, десцеметиту, набряку, ерозії рогової оболонки, гіфеми) має прямий достовірний зв’язок із ступенем дестабілізації мембран лізосом тканин очного яблука.

5. Найбільш значне зниження кровонаповнення на 50,0% відзначається при важкій контузії ока; найбільш виражене зниження RQ - в терміни до 15 днів після травми (при контузії легкого ступеня важкості на 20,5%, середнього ступеня на 36,0%, при важкій контузії на 50,0%) у порівнянні з парним оком. Продукція внутрішньоочної рідини знижена при контузії легкого ступеня на 25,0%, середнього ступеня - на 33,6%, при важкій контузії - на 26,0% у порівнянні з показниками парного ока.

6. При контузії ока найбільш істотне підвищення рівня аутосенсибілізації організма до антигенів кришталика спостерігається в термін 2-4 тижні після травми: при важкій контузії в 3,8 рази, при контузії середнього ступеня в 2,5 рази, а також рівня аутосенсибілізації організма до антигенів судинної оболонки при важкій контузії в 5,4 рази, при контузії середнього ступеня в 4,3 рази у порівнянні з контролем.

7. Комплексне лікування хворих з контузією ока із застосуванням препарату «Амізон» сприяє стабілізації мембран лізосом тканин ока, що виражається в зниженні активності в електроелімінаті ока кислої фосфатази і в-галактозидази в середньому в 1,4 рази, підвищує кровопостачання травмованого ока і продукцію внутрішньоочної рідини при середній і важкій контузії ока в 1,5 рази в термін до 15 діб після травми.

8. Застосування препарату«Амізон» в комплексному лікуванні має імуномодулюючий ефект, що проявляється у збільшенні абсолютної кількості фагоцитів в середньому в 1,5 рази у терміни понад 15 діб після травми; десенсибілізуючу дію, яка базується на факті зниження аутосенсибілізації до антигенів судинної оболонки: у терміни до 15 діб після травми в 1,6 рази, а в терміни понад 15 діб після травми в 1,8 рази при середній і важкій контузії ока, а також зниження рівня аутосенсибілізації до антигенів кришталика в 1,6 рази при важкій контузії в різний термін спостереження.

9. Запропоновано новий спосіб лікування хворих з контузією ока шляхом застосування в терапевтичному комплексі додатково до традиційного лікування препарату «Амізон» перорально 0,25 мг 3 рази на добу, курсом 10-14 днів, що дозволяє підвищити гостроту зору до 0,97 при контузії легкого і середнього ступеня (в 1,5 і 3 рази відповідно), важкої контузії – до 0,4 (в 3 рази) в терміни до 15 діб з моменту травми.

ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дегтяренко Т.В. Особенности иммунореактивности организма у больных с контузией глаза / Т.В. Дегтяренко, Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 4–10.

Автором самостійно проведений аналіз літератури, первинної документації всіх обстежених хворих, викладені методики, результати. Висновки сформульовані разом з д.мед.н., проф. Дегтяренко Т.В. та д.мед.н. Чуднявцевою Н.О.

2. Чуднявцева Н.А. Особенности гидро- и гемодинамики у больных с контузией глазного яблока разной степени тяжести / Н. А. Чуднявцева, Н. И. Храменко, Ю. Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2004. – № 6. – С. 45–50.

Автором самостійно проведено аналіз літератури, первинної документації, обробка досліджень офтальмогемо- та гідродинаміки, результати та їх обговорення. Офтальмореографічне дослідження хворих проведено разом з к.мед.н. Храменко Н.І. Висновки сформульовані разом з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О

3. Чуднявцева Н.А. Особенности офтальмогемодинамики у больных с контузией глаза / Н.А. Чуднявцева, Н. И. Храменко, Ю. Н. Родина // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2004. - Вип. 13, Кн. 4. – С. 250–255.

Автором самостійно проведений аналіз літератури, опис методик, аналіз та статистична обробка матеріалів. Офтальмореографічне дослідження хворих проведено разом з к.мед.н. Храменко Н.І. Обговорення результатів та висновки сформульовані разом з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О.

4. Чуднявцева Н.А. Применение мембраностабилизирующего препарата амизон в комплексном лечении больных с контузией глазного яблока / Н. А. Чуднявцева, Ю. Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2006. – № 3. – С. 229–231.

Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури, первинної документації всіх обстежених хворих. Біохімічне дослідження електроелімінату ока та плазми крові хворих проведено разом з н.с. Коломійчуком С.Г. Дисертантом особисто проведено обстеження і лікування хворих з контузією ока, написані вступ, матеріали і методи, статистична обробка даних досліджень, результати та їх обговорення. Висновки сформульовані разом з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О.

5. Родина Ю.Н. Роль изменения стабильности мембран лизосом тканей глазного яблока в патогенезе постконтузионного воспаления / Ю.Н. Родина // Офтальмологічний журнал. – 2007. – № 1. – С. 47–51.

6. Пат. 64593 А Україна, 7 А61В3/18. Пристрій для моделювання контузійної травми очей різних ступенів тяжкості / Родіна Юлія Миколаївна, Чуднявцева Наталія Олександрівна; заявник і власник Родіна Юлія Миколаївна, Чуднявцева Наталія Олександрівна. – № 2003076482 ; заявл. 11.07.03 ; опубл. 16.02.04, Бюл. № 2.

Дисертантом самостійно проведений патентний пошук, виконана статистична обробка результатів, оформлена патентна документація. Пристрій розроблений при консультативній допомозі інженера-конструктора Кузьменка М.М. Аналіз результатів та висновки сформульовані з науковим керівником д.мед.н. Чуднявцевою Н.О.

7. Пат. 21857 Україна, МПК (2006) А61F 9/00. Спосіб консервативного лікування контузійного ушкодження ока / Чуднявцева Наталія Олександрівна, Родіна Юлія Миколаївна ; заявник і власник Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України. – № U 2006 09975; заявл. 18.09.06 ; опубл. 10.04.07, Бюл. № 4.

Автором самостійно проведений патентний пошук, оформлена патентна документація. Висновки сформульовані спільно з д.мед.н. Чуднявцевою Н.О.

8. Дегтяренко Т.В. Особенности иммунореактивности организма у больных с контузией глаза / Т.В. Дегтяренко, Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // 2 Міжнародна наукова конференція офтальмологів Причорномор’я, 8–10 вересня 2004 р. : тези / АМН України, М-во охорони здоров’я України [та ін.]. – Одеса, 2004. – С. 139–140.

9. Чуднявцева Н.А. Особенности офтальмогемодинамики у больных с контузией глаза / Чуднявцева Н.А., Храменко Н.И., Родина Ю.Н. // Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією: матеріали наук.-практ. конф., 7–8 жовтня 2004 р. / М-во охорони здоров’я України, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика [та ін.]. – К., 2004. – С. 248–250.

10. Чуднявцева Н.А. Состояние лизосомальных мембран тканей глаза при контузии органа зрения / Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина, С.Г. Коломийчук // Актуальні проблеми офтальмології : тези Міжобласної наук.-практ. конф. офтальмологів Тернопільської, Вінницької, Житомирської, Черкаської областей, 26–27 травня 2005 р. / АМН України, М-во охорони здоров’я України [та ін.]. –– Тернопіль, 2005. – С. 69–70.

11. Чуднявцева Н.А. Гидродинамика и гемодинамика у больных с контузией органа зрения / Н.А. Чуднявцева, Н.И. Храменко, Ю.Н. Родина // Нове в офтальмології : наук.-практ. конф. з міжнар. участю, присвячена 130-річчю з дня народження академіка В.П. Філатова, 13 травня 2005 р. : тези / АМН України, М-во охорони здоров’я України [та ін.]. – Одеса, 2005. – С. 244.

12. Чуднявцева Н.А. Роль мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего препарата амизон в комплексном лечении больных с контузией глазного яблока / Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина, С.Г. Коломийчук // Дистрофічні захворювання органу зору : ХIV Міжнар. наук. симпозіум «Одеса-Генуя», 8–9 вересня 2005 р. : тези / АМН України, М-во охорони здоров’я України [та ін.]. – Одеса, 2005. – С. 138–139.

13. Чуднявцева Н.А. Лечение контузионной травмы глаза путем применения терапевтических комплексов, включающих препарат мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего действия амизон / Н. А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // Офтальмология стран Причерноморья : сб. науч. трудов IV Междунар. конгресса Ассоциации офтальмологов Причерноморья, октябрь 2006 / М-во здравоохранения и социального развития РФ, Общество офтальмологов России [ и др.]. – Краснодар, 2006. – С. 321–324.

14. Чуднявцева Н.А. Медицинская реабилитация больных с контузией глазного яблока путем применения в комплексе лечения препарата мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего действия амизон / Н.А. Чуднявцева, Ю.Н. Родина // Лікування та реабілітація у загальній практиці – сімейній медицині : матеріали Укр. республік. наук.-практ. конф., 11–12 травня 2007 р. / М-во охорони здоров’я України, Одеський державний медичний університет [та ін.]. – Одеса, 2007. – С. 124–125.

АНОТАЦІЯ

Родіна Ю.М. Оптимізація лікування хворих з контузією ока шляхом медикаментозної стабілізації мембран лізосом та корекції порушень імунореактивності організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. – Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2008.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації лікування хворих з контузією ока різного ступеня важкості. Це досягнуто шляхом обґрунтованого застосування мембраностабілізуючого та імуномодулюючого препарату «Амізон» в комплексній терапії. Експериментальними дослідженнями у кролів на удосконаленій моделі контузії різного ступеня важкості виявлені порушення стабільності мембран лізосом тканин ока, які відповідають ступеню важкості травми та зв'язок цих порушень з клінічними проявами постконтузійного процесу ока: вираженістю посттравматичної запальної реакції ока, гіфеми, змінами рогівки. У клініці досліджено вплив імуномодулюючого та мембраностабілізуючого препарату «Амізон» в комплексному лікуванні на клінічний стан 147 хворих з контузією ока, гемодинаміку та гідродинаміку органа зору, імунологічний статус, стабільність мембран лізосом ока.

У хворих з контузією ока доведені покращення гостроти зору, стабілізації мембран лізосом тканин ока, показників трофіки ока, зменшення вираженості посттравматичної запальної реакції ока, імуностимулюючий та десенсибілізуючий вплив препарату «Амізон» в комплексному лікуванні.

Ключові слова: контузія ока, порушення стабільності мембран лізосом, гемо- та гідродинаміка ока, імунний статус, препарат «Амізон».

АННОТАЦИЯ

Родина Ю.Н. Оптимизация лечения больных с контузией глаза путем медикаментозной стабилизации мембран лизосом и коррекции нарушения иммунореактивности организма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – офтальмология. – Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2008.

Диссертация посвящена проблеме оптимизации лечения больных с контузией глаза разной степени тяжести в разные сроки после травмы путем обоснованного применения мембраностабилизирующего и иммуномодулирующего препарата «Амизон» в комплексной терапии. Работа базируется на экспериментальных и клинических исследованиях. В эксперименте на усовершенствованной модели контузии глаза разной степени тяжести на 72 глазах кроликов установлено соответствующее степени тяжести нарушение стабильности мембран лизосом тканей глаза и прямая связь выраженности этих изменений с клиническими проявлениями постконтузионного процесса глаза: выраженностью посттравматической воспалительной реакции глаза (R=0,87, n=60, p<0,05 ), посттравматическими изменениями роговицы (R=0,84 n=60, p<0,05), величиной гифемы (R=0,86, n=60, p<0,05). О нарушении стабильности мембран лизосом судили по изменению неседиментируемой активности маркерных ферментов мембран лизосом (кислой фосфатазы и в-галактозидазы) в плазме крови, радужке, роговице, хрусталике, сетчатке, цилиарном теле глаза кроликов, а также в электроэлиминате глаза и плазме крови больных.

Применение препарата «Амизон» в комплексном лечении 147 больных с контузией глаза любой степени тяжести способствовало стабилизации мембран лизосом тканей глаза и соответственно снижению активности ферментов, наиболее выраженному в первые 15 дней после травмы. В основной группе активность кислой фосфатазы при контузии глаза средней степени тяжести в плазме крови снизилась в 1,14 раза (от 2,4 нкат/л до 2,1 нкат/л), активность в-галактозидазы при тяжелой контузии снизилась в 1,2 раза (от 0,12 до 0,1 нкат/л). В электроэлиминате активность в-галактозидазы снизилась в среднем в 1,3 раза: при контузии средней степени (от 0,11 нкат/л до 0,09 нкат/л), при контузии тяжелой степени (от 0,2 нкат/л до 0,14 нкат/л). В эти сроки в контрольной группе выявлено снижение активности кислой фосфатазы в электроэлиминате при тяжелой контузии глаза в 1,3 раза (от 0,25 нкат/л до 0,19 нкат/л).

В основной группе у больных с контузией легкой степени в сроки до 15 дней с момента травмы повысилось абсолютное содержание фагоцитирующих клеток в 1,5 раза (от 1928 кл/мкл до 2833,1 кл/мкл). В сроки свыше 15 дней после травмы в результате лечения этот показатель при контузии средней степени увеличился в 1,5 раза (от 2384,8 кл/мкл до 3560,5 кл/мкл), при тяжелой контузии - в 1,4 раза (от 1883,7 кл/мкл до 2716 кл/мкл). Отмечается десенсибилизирующее действие комплексного лечения с включением амизона в сроки до 15 дней с момента травмы, заключающееся в снижении уровня аутосенсибилизации к антигенам сосудистой оболочки при контузии легкой степени в 2,2 раза (от 7,44% до 3,33%), при контузии средней степени в 1,8 раза (от 8,4% до 4,8%), при тяжелой контузии глаза в 1,4 раза (от 10,7 до 7,48%). В сроки свыше 15 дней после травмы уровень аутосенсибилизации к антигенам сосудистой оболочки снизился при контузии средней степени в 1,7 раза (от 8,36% до 4,82%), при тяжелой контузии в 1,8 раза (от 9,92% до 5,5%). Уровень аутосенсибилизации к антигенам хрусталика в ранние сроки до 15 дней после травмы снизился при контузии легкой степени в 2,8 раза (от 8,44% до 3,0%) и при тяжелой контузии в 1,4 раза (от 10,1% до 6,86%), а в сроки свыше 15 дней после травмы при тяжелой контузии глаза - в 1,7 раза (от 9,0% до 5,46%).

Выявлено улучшение кровоснабжения травмированного глаза в основной группе во все сроки после травмы. При этом наиболее выраженное повышение RQ наблюдается в ранние сроки (до 15 дней после травмы) в 1,5 раза при средней и при тяжелой контузии глаза. В соответствии с этим у больных основной группы сроком до 15 дней с момента травмы отмечено увеличение продукции внутриглазной жидкости в 1,4 раза при контузии легкой и средней степени (от 1,2 до 1,7 мм³/ мин и от 1,07 до 1,53 мм³/ мин соответственно), при тяжелой контузии глаза в 1,5 раза (от 1,0 до 1,5 мм³/ мин).

В основной группе при всех степенях тяжести контузии глаза наблюдается более быстрое уменьшение выраженности посттравматической воспалительной реакции глаза.

Острота зрения в сроки до 15 дней после травмы в основной группе больных с контузией глаза любой степени тяжести повысилась значительнее, чем в контрольной группе: в 1,5 раза при легкой степени тяжести (от 0,65 до 0,97), в 3 раза при средней и тяжелой контузии (от 0,32 до 0,97 и от 0,13 до 0,4) соответственно. В контрольной группе отмечено повышение остроты зрения при травме средней степени в 1,8 раза (от 0,55 и до 1,0). В сроки наблюдения свыше 15 дней после травмы отмечается улучшение зрения в основной группе при контузии глаза средней степени в 1,4 раза (от 0,56 и до 0,96).

Применение амизона в комплексе лечения больных с контузией глаза, особенно в первые 15 дней после травмы, снижает посттравматическую воспалительную реакцию глаза, стабилизирует мембраны лизосом тканей глаза, улучшает гемодинамические и гидродинамические показатели глаза, оказывает иммуномодулирующее и десенсибилизирующее действие, что способствует восстановлению зрительных функций больных.

Рекомендовано назначать амизон в комплексном лечении внутрь по 0,25 мг 3 раза в день с момента травмы в течение 10-14 дней.

Ключевые слова: контузия глаза, нарушение стабильности мембран лизосом, гемо- и гидродинамика глаза, иммунный статус, препарат «Амизон».

ANNOTATION

Rodina Yu.M. Optimization of patient’s treatment with eye contusion by medicamentous stabilization lysosomal membrane and correction оf the organism’s immune reactivity disorders. - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 - ophthalmology. – The Filatov Institute of Eye Disease and Tissue Therapy, Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2008.

The dissertation covers the problem of treatment optimization of patients with severe eye contusion. This is achieved by sub>stantiated application of membrane-stabilizing and immunomodulatory drug «Amizon» in complex therapy.

Membrane stability disorders of the eye tissue lysosomes corresponding to the trauma degree of severity and association of these disorders with clinical signs of the postcontusion process in the eye are revealed by experimental studies in rabbits on the adjusted model of contusion of different degree of severity. It is expressiveness of posttraumatic inflammatory reaction of the eye, size of hyphema and changes of the cornea.

The influence of membrane-stabilizing and immunomodulatory drug «Amizon» on the clinical state of patients with eye contusion, hemo- and hydrodynamics of the eye, immune status and stability of the eye membrane lysosomes was studied in complex therapy of 147 patients in clinic. The increase of eye acuity, stabilization of the eye tissue lysosome membranes, indices of eye trophicity, immunоstimulating and desensitizing influence of the drug «Amison» in complex therapy were proved in patients with eye contusion.

Key words: eye contusion, disorder of stability of lуsosome membranes, hemo- and hydrodynamics of the eye, immune status, adrug «Amison».