КРЕДИТНІ КАРТКИ (Кредитные карточки)

Вступ.

Зараз кожна людина переживає певні зміни , пов’язані з переходом нашої країни до ринкових відносин . В цих складних умовах виграє лише той , хто найбільш швидко відреагує на ці зміни і пристосується до нових способів господарювання . Але , треба зауважити , не кожен взмозі самостійно прийняти ці нововведення . Тому для цього потрібно грамотно організувати процес допомоги цим людям у здобутті нових знань . Перш за все ця роль покладена на освітні заклади , які в свою чергу повинні закласти певне підгрунття для подальшого розвитку процесу пристосування і прийняття нових форм господарювання нашими громадянами . Спеціалісти теж проходили шкільну підготовку перш ніж стати ассами в певній галузі . Тому школа повинна відігравати якнайбільш істотну роль в житті людини . Для цього потрібно самим викладачам пристосовуватись до навколишніх змін й бути попереду . В багатьох школах спостерігається картина , коли не вистачає кадрів для викладання предметів , які безпосередньо повинні впливати на формування нового покоління ( економіка, маркетинг , і т.д.) Але всеж таки процес пішов . В школах почали впроваджувати нові предмети , які відповідають потребам сьогодення .

Перехід до ринкових відносин першочергово стосується саме економіки , тому викладання економічної науки в школі необхідне з точки зору першочергової необхідності . Також велике навантаження покладене на організації , які займаються перекваліфікацією вже існуючих кадрів . Це пояснюється негайною потребою суспільства у кадрах нової формації . які й повинні реформувати нашу економіку .

В наше життя бурхливо увійшли нові терміни , поняття . Для подальшого життя кожен з нас повинен бути обізнаним. Зараз для наших громадян відкриваються нові можливості в будь-яких галузях народного господарства . Але без знання економіки , як кажуть , і не туди і не сюди обізнаним у хочаб найпростіших питаннях з економіки. Командно-адміністративна економіка негативно вплинула на менталітет наших громадян , яким важко звикнути до певних вимог економіки ринкового типу . В учбових закладах впроваджуються нові дисципліни- макроекономіка,мікроекономіка, маркетинг,менеджмент, інші ,яким раніше не приділялось належної уваги або вони вивчались не належним чином .

Саме освітніми установами розробляються програми навчання адаптовані до нашої країни . Інститути видають наукові посібники , які допомагають студентам готуватись до майбутньої профессійноі роботи , а також передавати свої знання молодшому поколінню . Тобто , як ми бачимо , освіті належить провідне місце у формуванні нового способу господарювання . Зараз кожен зрозумів просту річ , що запорука успіху лежить у обізнаності й вмінні застосувати теоретичні знання в практичному житті . Саме тому , на наш погляд , кожен повинен знати найелементарніші поняття , які зустрічаються на кожному кроці . Кожен з нас майже з народження може стати учасником фінансових відносин . Тому треба ще змалку кожного привчати до таких понять як гроші, ціна ,попит,пропозиція і т.д. А також треба знати про фінансові інститути ,які в майбутньому стануть для них допоміжним засобом для досягнення певної мети в житті . Одним з таких фінансових інститутів є банк ,який надає багато фінансовиих і консультаційних послуг будь-кому , хто потребує цього .На наш погляд , талановитому музиканту не обов”язково займатися своїми фінансовими справами , за нього це може зробити банк , в якому той може відкрити рахунок і наказати розпоряджатись ним , адже кожен повинен займатися своєю справою на професійному рівні .

Велика увага приділяється в наші часи банківській справі , від функціонування якої залежить ефективність діяльності всіх суб’єктів господарювання . Реформування цієї сфери внесло певні зміни щодо форм і методів банківської діяльності . Перехід до міжнародних стандартів торкнувся системи розрахунків , які в більшості випадків змінили свою форму з готівкової на безготівкову . Одним з інструментів цих розрахунків виступають пластикові картки , які за своєю суттю замінюють готівкові кошти .Ця робота присвячена темі “Кредитні картки “ , яка на мій погляд, досить актуально звучить в наш час . За кордоном майже кожен громадянин має кредитну картку , яка дає певні привілеї її власнику . На основі своїх методичних розробок я спробую допомогти викладачу у підготовці до заняття з даної теми . Для майбутніх спеціалістів з банківської справи або просто користувачів ця робота буде зручним засобом для здобуття знань .

3.5 Опорний конспект лекції.

Історія винекнення кредитних карток починається з 1946 року . В цей час був

сформований механізм функціонування майбутньої кредитної картки , серцевиною

якого були розписки( чеки ) , які приймалися місцевими торговцями як засіб розрахунків за дрібні покупки . Після того як продаж здійснився , торговець переводив розписку (чек ) на рахунок у банку , а банк висилав авізо клієнту , який здійснив цю покупку по певній сумі чеку. Трохи пізніше , в 1950 році , Дайнерз Клаб впровадив першу картку типу ПиР . Потім інтерес до нововведення на стільки зріс , що в 1960 році Бенк оф Америка впровадив Банк Америкард ( зараз Віза ). Швидкий підйом до рівня загальнонаціонального розрахункового засобу карток Банк Америкард став каталізатором об”єднання групи банкірів , які створили Міжбанківську асоціацію кредитних карток (ІСА) для кредитування в рамках єдиної системи процесом визнання угод , клірингом і взаємними розрахунками по фінансовим операціям . В 1969 році ІСА отримала ексклюзивні права на торгову марку Маster Charge і засновану систему взаєморозрахунків .Оскільки організація стала транснаціональною , асоціація була перейменована в Mastercard .

Стосовно УКРАЇНИ , то картковий бізнес у нас почав розвиватися досить недавно в порівнянні з США і Західною Европою . Але треба відмітити , що за останній рік українські банки здійснили помітний крок в розвитку карткового бізнесу .

Всесвітнє визнання пластикова картка зазнала завдяки багатьом факторам . Зосередимся на кожному з них окремо .

Для банка відкрилися нові можливості для мобілізації фінансових ресурсів будь-яких клієнтів , які мешкають поза умовними банківськими кордонами .

Що ж собою являє кредитна пластикова картка ?

Кредитна картка - іменний платіжний документ , який надає право власнику користуватися своїм картковим рахунком при необхідності , являючись своєрідним ключем до цього рахунку .Картка являє собою типовий пластиковий бланк на зовнішньому боці якої розміщені строк дії картки, логотип і галограма платіжної системи або банку , номер пластикової картки , ім”я та призвіще клієнта . На зворотній стороні знаходиться магнітна полоса та підпис клієнта .Ця інформація видавлена механічним пресуванням і магнітним кодуванням і відповідає міжнародним стандартам , що забезпечує міжнародну стандартизацію.

По пластиковим карткам існує два види послуг :

- емісія

- обслуговування ( еквайринг ).

Комерційні банки випускають пластикові картки з власним логотипом .Клієнт відкриває рахунок в цьому банку і протягом періода , вказаного в картці , користується своїм рахунком на свій розсуд . З картки також можна зняти готівкові кошти . В Україні фактично картки є дебітовими : клієнт витрачає кошти в межах залишків на свому рахунку . За кордоном більш розповсюджені кредитні картки .Вони дають змогу власнику 24 години на добу користуватися банківським кредитом , при цьому кожен раз при здійсненні покупки не відвідуючи банк . Для забезпечення платежів держатель картки може не вносити попередньо кошти , а отримати кредит . В цьому випадку клієнту встанавлюється ліміт кредиту , в рамках якого він може витрачати кошти .

Слід зазначити , що при видачі кредитної картки банк -емітент може запросити від клієнта надання гарантій повернення кредита .Часто гарантії приймають форму страхового депозиту , розмір якого зазвичай перевищує ліміт кредита

Як кредитна так і дебітова картка можуть бути сімейними і корпоративними . Питання про видачу картки кожний банк-емітент вирішує самостійно. Випускаючи картку , банк генерує так званий РІN - код - шифр , який використовується клієнтом для отримання коштів в банкоматах . Але не всі банки мають право емітувати картки з своїм логотипом , середні та дрібні банки укладають з крупними , вступившими в карткові організації , банками агентську угоду , по якій банки-агенти розповсюджують картки “великого “ банку , отримуючи при цьому право на розміщення свого імені на картці .

Що стосується еквайринга , то важливість його зростає з ростом власників карток і організацій, які обслуговують ці картки Тому банки надають по картках повний спектр послуг . Основні операції по обслуговуванню карток пов”зані з процесом отримання повідомлення про можливість здійснення списання певних коштів з картки , т.т. перевірки платоспроможності клієнта . Ця інформація потрібна як самому банку,так і установі, яка обслуговує клієнта ( торгівельна точка , ресторан ... ) Сам цей процес має назву - авторизація і може проводитись в режимі off-line i on-line . В першому випадку картка повинна містити перезаписуючу пам”ять , щоб здійснити додатковий обмін даними з самою карткою . В другому випадку встановлюється зв”язок з базою даних платіжної системи Первинну обробку отриманих запитів на авторизацію проводить банк- еквайер .Як ми бачимо , існує певний зв”язок торгових точок з банком, тому для роботи з ними банки укладають угоду на прийняття до оплати кредитних карток . Банки встановлюють в магазинах інпринтери ( засоби для прокатки на сліпах- чеках ) , POS - термінали - автоматичні системи авторизації або банкомати - засоби для отримання готівки .

Сукупність операцій , що супроводжують взаємодію держателя картки з платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки часто називають транзакцією . Таким чином , транзакція містить в собі не тільки зчитування даних з картки , виконання запиту на авторизацію , оформлення чека, але й можливо , зміну інформації про фінансові ресурси держателя картки в базі даних платіжної системи , а також на картці .

Розглянемо послідовність операцій ,які виконують суб”єкти платіжної системи в процесі продажу товарів та послуг по кредитним карткам :

1. Бажаючи здійснити покупку ( або отримати послугу ) , держатель картки пред”являє її продавцеві .

2. Продавець визначає , чи можливе здійснення угоди . Для цього він перевіряє картку і правомірність розпорядження нею покупцем ( візуально або з використанням POS - термінала ) , і при необхідності , здійснює авторизацію ( голосову по телефону або електронну використовуючи POS - термінал ).

3. Якщо угода може бути здійснена , продавець оформляє чек ( сліп ) , переносить на нього дані з картки , При обробці вручну для цього використовується інпринтер і держатель картки потім підписує всі примірники чеків .При автоматичній обробці підпис не потрібен , т.як його роль виконує ПІН-код .

4. Примірник чека , картка і товар передаються покупцеві .

5. Торгова точка пересилає в банк - еквайер дані про транзакціях за день .При цьому при обробці вручну передаються примірники сліпів

6. Банк -еквайер виконує розрахунки з торговою точкою .

7. Проводяться розрахунки між банками .

8. Держателі карток розраховуються з банком за отриманий кредит .

Із всього вище сказаного можна виділити основні ознаки , які роблять пластикову картку найбільш привабливою в порівнянні з іншими платіжними засобами :

- для власника картки вона вигідна з точки зору можливості 24 години на добу користуватися кредитом , при цьому не обмежуючи свої фінансові можливості ( кредитна картка ) ; також картка займає в гаманці досить мало місця ; держатель картки також певну захищеність від крадіжок коштів або несанкціонованого витрачання їх третью особою .

- для торгової точки прийняття кредитних карток як засобу платежу означає зменшення ризика неплатежу з боку клієнта , також звільняє їх від розробки власного кредитного плану , який необхідний для залучення більшої кількості клієнтів ( програма “заплатити в кредит” широко використовується за кордоном) .

- для банка кредитна картка відкриває простір для залучення більшої кількості фінансових ресурсів , а також разом з карткою клієнтам пропонуються додоаткові послуги, які збільшують прибутки банку.

КРЕДИТНІ КАРТКИ

БАНКІВСЬКІ ТУРИЗМУ І РОЗВАГ

ІНДИВІДУАЛЬНІ КОРПОРАТИВНІ ІНДИВІДУАЛЬНІ КОРПОРАТИВНІ

СТАНДАРТНІ

ЗОЛОТІ

1. Характеристика методики викладання для старшокласників.

Дана дисципліна - “БАНКІВСЬКА СПРАВА “- розрахована на аудитрію або учнів старших класів шкіл з економічним нахилом , студентів економічних ВУЗів . Враховуючи специфіку психологічної активності цієї групи навчання , треба викладачеві підібрати певні форми і методи навчання , які б як можна більш точно відображали потреби і можливості даної вікової групи .

В даному віці людина може самостійно приймати рішення , використовувати творчий підхід при вирішенні певних задач , також для неї характерно підвищення почуття власної значуваності в своїх очах , а також в очах інших людей . Людина ,можна сказати , стає на шлях свідомого самостійного життя , в якому їй прийдеться відповідати за кожен зроблений крок . Маючи певний багаж знань , ці люди застосовують його , будують свої певні висновки , теорії , гіпотези . Тому при викладанні їм нового матеріалу треба старатися не робити повторїв , щоб не зменшити зацікавленість до предмета , але при цьому трба пам”ятати і таке золоте правило : “ повторение - мать учения “ . Всі науки між собою тісно пов”язані , тому повтори неминучі і треба використовувати прийоми , які б допомогли виявити ці остаточні знання ( запитання-відповідь , вікторина , тест , евристична бесіда ) . Для подання нового матеріалу можна також використовувати різноманітні схеми і таблиці для структурування інформації і для більш глибокого засвоєння нового . Також деяку кількість нового матеріалу можна давати на самостійне вивчення , але при цьму треба вибрати такий матеріал , який би не потребував пояснень викладача . Для даної вікової групи самостійна робота повинна бути всіх рівнів , адже студенти володіють всіма необхідними знаннями і вмвннями для виконання всіх завдань . Роль викладача при викладанні нового матеріалу повинна бути досить істотною , а при закріпленні нового - ініціатива повинна переходити до студентів , які повинні використовуючи пояснення викладача і різноманітну літературу на свідомому рівні показати свою обізнаність . Для більш обдарованих або просто зацікавлених тим чи іншим питанням студентів доцільно проводити наукові семінари , дискусії і т. д. Ці мероприємства допоможуть таким студентам у майбутній науковій діяльності .

Впровадження нестандартних форм і методів навчання підвищить рівень зацікавленості до предмету і дасть багато інших додатніх ефектів . Так , наприклад , імітаційні ігри допоможуть студентам “увійти “ в наближену до реальної середу. Це дасть змогу застосувати теоретичні знання на практиці , т.т. це підготує студента до майбутньої професійної діяльності . КВК і вікторини розвинуть у студентів колективні якості ( почуття команди ) , дух змагання і неадекватні ситуації привчать студента до швидкої орієнтації в нестандартних умовах , а також до вміння сконцентруватися і прийняти вірне рішення за короткий час .

Тобто існують певні характеристики психологічної активності старшокласників , а кожен викладач , ознайомившись з ними , самостійно повинен обрати ту чи іншу форму або метод викладання , який найбільшефективний саме в певній ситуації , адже викладання - це творчий процес , який підігнати в якісь рамки просто не можливо .Треба знати про всі ці форми і методи для того , щоб скористатися ними в потрібний час.

Викладач повинен також пам”ятати , що старшокласник -це вже майже сформована особистість . До кожного з старшокласників повинен використовуватися індивідуальний підхід, якщо це можливо в певній ситуації . Для того ,щоб процес навчання був більш ефективним , ми вважаємо , треба застосовувати розподіл учнів (студентів) по групам в залежності від можливостей і здібностей кожного . Це дасть змогу створити в групі більш-менш рівні умови для навчання. Ті учні (студенти), які з часом будуть покращувати свої результати , зможуть перейти в групу наступного рівня складності , таким чином , в учня (студента) буде певний стимул в навчанні .

2. Розробка робочої програми навчальної дисципліни “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

2.1. Загальні відомості про дисципліну .

Банки - одна з найважливіших структур ринкової економіки . Банківська діяльність істотно підвищує ефективність суспільного виробництва , впливає на рост продуктивності суспільної праці.

З розвитком економічних відносин підвищувалась роль і інститутів , які обслуговували цю сферу суспільних відносин . Виникла необхідність у створенні наукових закладів , які б досліджували і вдосконавлювали внутрішню структуру і функції фінансових установ .

Перші банки виникли в Італії . Але перші банки капіталістичного типу з”явилися в 17 сторіччі . Цей і подальший період характеризується суттєвими змінами в банківській сфері . Вплив зовнішніх факторів , не пов”язаних на пряму з банками на банківську сферу потребували наукового вирішення економічних протеріч . Поступово банківська справа зайняла почесне місце серед інших економічних дисциплін . Особливості історичного розвитку та дія різних політико-економічних чинників обумовили специфіку розвитку банківської справи в різних країнах .

Метою вивчення дисципліни “БАНКІВСЬКА СПРАВА” є ознайомлення студентів з організацією і методикою проведення банківських операцій відповідно до рівнів банківської системи , також ознайомлення з структурними підрозділами банківської системи , формування економічного світогляду, підготовки до свідомого вибору професії.

Основними завданнями при вивченні даної дисципліни є :

1. Розкрити сутність таких понять: кредит, депозит, облікова ставка, ваксель, цінні папери, кредитні картки, інвестиції, лізинг, факторинг...

2. Оволодіти знаннями стосовно проведення банківськоих операцій ;

3.Навчити старшокласників користуватися нормативними документами , які регулюють той чи інший процес в банківській установі ;

4. Формувати такі якості особистості: працьовитість , підприємницький хист, діловитість, організованість, рішучість, компетентність, уважність...

5. Розвивати уміння і навички відстоювати власну точку зору,вміння приймати рішення ...

2.2. Програма дисципліни “БАНКІВСЬКА СПРАВА”.

Програмою дисципліни “ БАНКІВСЬКА СПРАВА “,яку розробив д-р економ.наук Мороз А.М.(нами зроблені незначні зміни: внесена ще одна тема- “Кредитні картки”), передбачається вивчення таких тем , як :

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ .

- порядок створення КБ

- дотримання економічних нормативів

- доходи ,видатки і прибуток банка

2. ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ .

- економічна характеристика ресурсів КБ

- формування власного капіталу

- операції по залученню внесків і депозитів

- управління ресурсами КБ

3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ .

- класифікація кредитів КБ

- умови кредитної угоди

- способи захисту від кредитного ризику

- оцінка кредитоспроможності позичальника

- забезпечення забов”язань позичальника перед банком

- позичковий процент і його диференціація

- етапи процесу кредитування

4. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ І ЇХ ВИДИ .

- кредити ,пов”язані з вексельним обігом

- кредити під цінні папери

- кредитування по поточному рахунку

- споживчий кредит

5. КРЕДИТНІ КАРТКИІ

- історія виникнення і розвиток індустрії пластикових карток

- визначення кредитноі картки

- емісія і обслуговання карток

- операції , пов”язані з використанням кредитних карток

6. ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ГОТІВКОВОГО ГРОШОВОГО ОБІГУ .

- організація готівкового грошового обігу

- касові операції КБ

- прогнозування і облік касових оборотів банків

7. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ .

- суть і цілі банківських інвестицій

- спільне та відмінність між інвестиційними і кредитними операціями

- ризик і ліквідність інвестиційних операцій

8. СИСТЕМА ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН .

- валютні системи

- конвертованість валюти

- валютний курс і курсова політика

- платіжний баланс

- валютне регулювання

9. МІЖНАРОДНІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ .

- розрахункові операції

- кредитні операції

- валютні операції

10. ПОСЛУГИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ .

- види банківських послуг

- гарантійні , посередницькі , консультаційні послуги

- трастові операції банка

- визначення вартості банківських послуг

11. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ЙОГО ОПЕРАЦІЇ .

- НБУ , його задачі і функції

- емісійні операції

- організація міжбанківських розрахунків

- касове виконання бюджету

- кредитні операції і політика рефінансування

- надзор за банківською діяльністю

Взв”язку з тим,що в середній школі №26 м. Києва не вивчають дисципліну “Основи економічних знань” , ми розробили дану програму опираючись на власне бачення викладання економіки у школі.

Кожна тема даної дисципліни відображає структуру і функції окремих ланок банківської установи універсального типу. Банк -це цілесний механізм , в якому кожен службовець-член команди .Кожен відділ взаємодіє один з одним . Тому поділ на окремі функціональні підрозділи робиться лише для зручності і для швидкості проведення певних операцій . Виділення тем допоможе студенту структурувати знання з банківської справи , створити певну картину банківських відділів , які реально існують в банку і зрозуміти чим кожен з них займається . Для більш чіткого розуміння взаємозв”язків між темами дисципліни БАНКІВСЬКА СПРАВА розглянемо структурно- логічна схему :

Структурно-логічна схема

взаємозв”язок між темами дисципліни БАНКІВСЬКА СПРАВА

Організація КБ НБУ і його операції

Формування капіталу КБ

Основи організації банківського

кредитування

Послуги КБ

КРЕДИТНІ КАРТКИ

Організація і регулюв готівк . грош . обігу

Кредитні операції і їх види

І Iнвестиційна діяльність банків

Система валютних відносин Міжнародні операції

КБ

2.3. Тематичний навчальний план .

НАЗВА ТЕМИ РОЗПОДІЛ ПО ГОДИНАМ

ВСЬОГО ЛЕКЦІЇ СЕМІНАРИ САМОСТ. РОБ.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КБ 4 2 2 1

2. ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛУ КБ 3 1 2 1

3. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ БАНКІВ.

КРЕДИТУВАННЯ 3 2 1 1

4. КРЕДИТНІ ОПЕРАЦІЇ ТА ЇХ ВИДИ 4 2 2 2

5. КРЕДИТНІ КАРТКИ 4 2 2 1

6. ОРГАН. І РЕГУЛ. ГОТІВКОВОГО

ГРОШОВОГО ОБІГУ 3 2 1 1

7. ІНВЕСТИЦІЙНА Д-ТЬ КБ 3 2 1 1

8. СИСТЕМА ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН 2 1 1 1

9. МІЖНАРОДНІ ОПЕРАЦІЇ КБ 3 2 1 1

10. ПОСЛУГИ КБ 2 1 1 1

11. НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК ТА

ЙОГО ОПЕРАЦІЇ 4 2 2 2

всього: 35 19 16 13

Майже в кожній темі нами запропоновані самостійні роботи. На самостійне опрацювання винесені такі питання:

- порядок створення КБ

- управління ресурсами КБ

- умови кредитної угоди,

- кредити пеід цінні папери

- взаємозв”язок касових і емісійних операцій банку

- ризик і ліквідність інвестиційних операцій

- НБУ і його структура...

Пропонуючи питання на самостійне вивчення, ми сподіваємося на остаточні знання учнів з інших предметів.

2.5. Форми і методи контролю навчально-пізнавальної діяльності.

Враховуючи вікові особливості старшокласників(студентів) і специфіку дисципліни “БАНКІВСЬКА СПРАВА” треба підібрати ті форми і методи навчально-пізнавальної діяльності , які б найбільш точно відповідали передбаченим програмою дисципліни вимогам .

Контроль рівня засвоєння нового матеріалу на лекції може здійснюватися за допомогою тестових завдань (див. с. ), самостійної роботи або,навіть, лектору достатньо запитати у старшокласників чи все їм зрозуміло і чи нема в них запитань.Велику частину матеріалу старшокласникам пропонується на самомтійне вивчення . Цю частину роботи можна перевірити запропонувавши їм підготовити доповідь усну або у формі реферату , або на семінарському занятті влаштувати дискусію навколо цих питань.Також, наприклад, самостійну роботу можна провести на семінарському занятті.Тема “Система валютних відносин” вивчалася раніше у дисципліні Міжнародні економічні відносини.Тому викладач розповівши лише специфічні моменти ,які стосуються лише банківської сфери, може запропонувати учням показати свої знання по цій темі. Викладачем повинні бути розроблені завдання для самостійної роботи, наприклад :

1-й варіант :

- дати визначення поняттю національної валютної системи і описати її складові елементи;

- дати визначення поняттю валютний курс і описати механізм його визначення .

2-й варіант :

- дати визначенню категорії міжнародна валютна система , назвати її основні елементи ;

- що таке конвертованість валюти і які види її бувають?

На практичних заняттях старшокласникам буде цікаво взяти участь у рольовій або імітаційній грі (див. с. ) , в яких вони зможуть проявити всі свої набуті знання і вміння. Семінарські заняття треба проводити по заздалегідь відомому плану , щоб старшокласник міг підготуватися до нього . В кінці кожного тематичного блоку можна проводити контрольні роботи у вигляді тестів або комбінованого уроку .

Для того , щоб підтримувати рівень знань з пройденого матеріалу , можна поєднувати новий матеріал зі старим , при цьому запропонувати порівняти його або проаналізувати новий матеріал , спираючись на попередні знання.

При вивченні теми “Кредитні картки” нами пропонуються такі форми контролю :

- бліц-опитування(див. с. )

- тест (див. с. )

- ситуація (див. с. )

- імітаційна гра ( див. с. )

Щоб підвищити зацікавленість у старшокласників можна влаштувати змагання або на швидкість вирішення задачі , або на прийняття найбільшефективного рішення в певній ситуації . Також можна провести групове змагання , при цьому розбити групу на підгрупи , видати їм однакові завдання і визначити найкращих .

Всі ці запропоновані нами форми і методи контролю потребують детальної розробки , певної матеріально-технічної бази . В наших умовах реально можна розробляти тестові вправи , проводити контрольні роботи , залікові заняття , в кінці - екзамен .Але треба також вносити якісь зміни і використовувати неординарні методи проведення класичних семінарських занять .

В деяких конкретних випадках розмова зі старшокласником тет-а-тет теж може допомогти викладачу перевірити його рівень знань ( форма усного екзамену ) .

Для виявлення певних знань у старшокласників викладач може самостійно обрати той чи інший метод , але потім - він повинен бути задоволений результатами своїх дій ,а результат - виявлення повної картини ситуації ,яка зараз є в певній групі . Викладач повинен проаналізувати і свою роботу з старшокласниками , повинен прийняти рішення про майбутні форми і методи викладання .

3.Розробка навчально-методичного блоку до теми .

3.1. Передмова ...

Дана тема “Кредитні картки “ займає особливе місце серед інших тем дисципліни “БАНКІВСЬКА СПРАВА “. Це пояснюється тим , що впровадження карток для наших банків є не тільки справою підвищення іміджу , а й новим кроком у сфері безготівкових розрахунків і кредитних відноси . Якщо за кордоном пластикові картки були відомі з 50-их років , то у нас широким масам вони відкрились з 1992 року .Необхідність щодо вивчення даного економічного “нововведення” продиктована часом . Міжнародне визнання і глобальні масштаби використання пластикових карток передбачають вдосконале володіння технологією виробництва , обслуговання і користування ними .

Майбутнім спеціалістам з БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ необхідно володіти знаннями про кредитні картки , як і знаннями про будь-яке інше банківське поняття .

Серед всіх банківських операцій і послуг операції з кредитними картками найбільш технологізовані . Тому для роботи з картками банк повинен пройти жорстку сертифікацію , адже картку завдяки міжнародній стандартизації можна використовувати по всьому світі .

Кредитна картка для свого власника - ключ до грошових ресурсів на рахунку . Якщо гроші витрачаються в межах наявних на рахунку коштів- дебетова картка і для банка обслуговування такої картки - звичайна послуга . Якщо ж банк видає картку , по якій клієнт може витратити більше , ніж в нього є на рахунку - кредитова картка - то це вже нагадує кредитну операцію , по якій банк позичає свої кошти під визначений процент на певних умовах . Тобто ,в принципі , операції з кредитними картками можна вивчати лише після ознайомлення з усіма видами кредитних операцій .

Тому враховуючи всі особливості карткового кредиту необхідно окремо розглядати цю тему на досить високому рівні . Для нашої краіни картки - майбутнє , яке помаленьку втілюється в життя . Наша задача- якомога швидше розібратися в цих питаннях для прискорення розвитку карткових відносин в межах держави.

3.2. Цілі та завдання теми . Бюджет часу на вивчення .

Дана тема “КРЕДИТНІ КАРТКИ “вивчається в дисципліні “БАНКІВСЬКА СПРАВА” з метою дати студентам уявлення про пластикові картки , про методи і форми роботи банків з цим новим продуктом, формувати в них економічний світогляд, готовність до свідомого вибору професії, ознайомити студентів з міжнародним досвідом роботи у галузі пластикових карток .

Поставлені задачі :

1. Ознайомити студентів з основами проведення розрахунків за допомогою такого платіжного інструмента , як кредитна картка.

2. Розкрити сутність таких понять :кредитна катрка, емісія, еквайринг, авторизація, сліп, чек, касовий аванс...

3. Виховувати такі якості особистості як: самостійність, діловитість, натхнення, підприємливість, організованість...

4.Формувати вміння і навички стосовно проведення операцій з використанням пластикових карток, визначення ролі банку в даній системі безготівкових розрахунків , оцінки вигідності проведення операцій банку з кредитними картками.

БЮДЖЕТ ЧАСУ НА ВИВЧЕННЯ ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”:

ФОРМА ЗАНЯТТЯ КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

1. ЛЕКЦІЯ 2

2. СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2

3. САМОСТІЙНА РОБОТА 2

3.3. Опорно - інформаційна схема до теми “Кредитні картки”.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ

ПЛАСТИКОВА КАРТКА

ЕМІСІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ

ДЕБЕТОВІ КРЕДИТОВІ АВТОРИЗАЦІЯ

КАРТКИ

ON-LINE OFF-LINE

СІМЕЙНІ

КОРПОРАТИВНІ

ІНДИВІДУАЛЬНІ

БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ ПО КАРТКАМ

ПОКУПЕЦЬ КАРТКА ПРОДАВЕЦЬ АВТОРИЗАЦІЯ

“ + “ “ - “

ЧЕК

БАНК СЛІП

3.4. Методика забезпечення бази знань по темі “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

Рівні засвоєння знань Елементи бази знань

Репродукутивний дати визначення таким поняттям як : кредитна карт-

ка, емісія , еквайринг,транзакція,авторизація, дебето-

ва картка, POS-термінал,PIN-код і т. д.

Алгоритмічно- вміти в певній обумовленій ситуації прийняти рішення

дійовий стосовно видачі картки, визначення її типу ,перевірки

правильності виконання всіх дій при обслуговуванні клі-

єнта

Творчий бути готовим до прийняття рішення у будь-якій ситуації ,

використовуючи теоретичні знання і творчий підхід ;вміти

знаходити найефективніші способи при роботі з кредит- нтми картками .,адаптуватися до будь-яких нестандарт- них умов найкоротший час.

Для проведення занять по темі “КРЕДИТНІ КАРТКИ” необхідно застосовувати якомога більше засобів наочності , викладати матеріал схематично , щоб технічні моменти відклалися в пам”яті студентів . Викладання нового матеріалу можна поєднувати з практичними заняттями , щоб студенти могли одразу застосовати свої теоретичні знання на практиці, наприклад, при заповненні заяви на отримання картки , при оформленні сліпу при видачі готівки по картці , і т.д. Після пояснення нового матеріалу студентам потрібно запропонувати завдання для самостійної роботи , які допоможуть їм при підготовці до семінарських занять. Останнє семінарське заняття треба провести у формі уроку-підсумку, на якому викладач повинен виявити рівень засвоєння даної теми .На цьому уроці викладач повинен використовувати розроблені нами завдання для самостійної роботи ( див. с. ). Для самих здібних студентів можна запропонувати творче завдання :скласти маркетинговий план просування карткового продукту серед студентів .

3.6. Завдання для самостійної роботи .

1-й рівень складності :

Бліц - опитування :

1. Кредитна картка - це ...

2. Кредитні картки бувають ...

3. По банківським карткам існує два види операцій :

-..........

-...........

4. PIN - код - це.....

5.POS - термінал - це .......

6. Банкомат - .........

7. Транзакція - це сукупність операцій ...

8. Для власника картки вона вигідна з точки зору ....

9. Для банку кредитна картка забезпечує такі привілеї , як .....

10. Торгова точка зацікавлена у прийнятті до оплати пластикові картки тому , що...

Оцінювання : за кожну вірну відповідь отримується один бал (п”ятибальна шкала оцінювання ).За п”ять вірних відповідей-”5”, за чотири-”4” і т.д.

Тест :

1. В остнові розрахунків за допомогою пластикової картки покладений механізм :

а) безготівкових розрахунків ;

б) розрахунків за допомогою чеків ;

в) кредитних операцій.

2. Відповідальність по корпоративній картці несе :

а) банк ;

б) корпорація ;

в) держатель картки .

3. Кредитна картка від дебетової відрізняється :

а) фінансовими можливостями власника ;

б) умовами користування карткою ;

в) обмеженістю використання .

4. Кредитна картка є :

а) засобом платежу ;

б) формою безготівкових розрахунків ;

в) електронним гаманцем .

5. Доход банку по операціям з кредитними картками складається з :

а) процентів за кредит ;

б) комісійних платежів ;

в) штрафів .

6. Авторизація -

а) перевірка достатності коштів на рахунку власника картки при розрахунку за товари , послуги ;

б) голосовий телефонний зв”язок з банком ;

в) перевірка дійсності підпису власника картки .

7. Банкомат - це

а) банківський автомат для видачі і інкасування готівкових коштів при здійсненні операцій з пластиковими картками;

б) термінал для обробки транзакцій ;

в) стаціонарні пристрої солідних габаритів і ваги

8. Банк - емітент - це

а) банк, що обслуговує торгові точки ;

б) банк,що займається випуском пластикових карток і наданням їх в розпоря - дження клієнтів

в) банк,що веде розрахунки між банками .

Оцінювання: 8 вірних відповідей-”5”

5-7 -”4”

3-4 -”3”

2-й рівень складності :

Ситуація :

Умова : Для банка необхідно якомога більше залучити клієнтів , які б користувалися пластиковими картками саме цього банку.

Перед студентами поставлене завдання :

1.Виділити сегмент ринку , на який буде розрахований маркетинговий план .

2.Описати потенційних клієнтів , враховуючи їх фінансові можливості .

3. Запропонувати картковий продукт для цих потенційних клієнтів .

4. Визначити особливі умови видачі клієнту картки , якіб зробили її індивідуальною і привабливою

3-й рівень складності :

Імітаційна гра :

Клас поділяється на 5 груп , яким роздається окреме завдання :

1 - й групі : проведення операцій по видачі картки .

2 - й групі : проведення розрахунків з торговими точками по прийнятим звітам

3 - й групі : видача касових авансівпо картці (готівка)

4 - й групі : проведення авторизації в системі он-лайн

5 - й групі : експерти

Ці етапи роботи відділу обслуговування кредитних карток виконуються групами . Також для кожного етапу будуть видані необхідні дані :

1 - заява на отримання картки

- договір про кредитування

- звіт про фінансовий стан клієнта

2 - звіти торгових точок

- визначені розміри комісії

3 - паспорт

- картка

- код авторизації

- сліп

4 - номер кредитної картки

- дата дійсності картки

5 - експерти повинні володіти повною інформацією про здійснення операцій по кредитним карткам

- вони повинні перевірити вірність виконання завдань кожною групою

- зробити оцінку роботи кожноі групи окремо

- спірні питання потрібно виносити вкінці уроку на розсуд аудиторії

В кінці - викладач повинен оцінити об”єктивність роботи експертів , висловити свої зауваження і виставити остаточні оцінки.

2.4. Модель засвоєння бази знань по розділам програми.

Тема 1 : “Організація комерційних банків ”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний студент повинен володіти такими поняттями ,

як : комерційний банк, мета створення комер-

ційного банку, класифікація комерційних бан-

ків, статутний фонд банку , засновницькі збо-

ри , економічні нормативи, ліцензування , до-

ход банку, видатки банку .

Алгоритмічно-дійовий студент повинен вміти вирішувати задачі по

визначенню нормативів , вміти читати установ-

чі документи , складати бізнес-план.

Творчий уміти розподіляти доходи і видатки банку , визначати ефективність роботи банку , використовуючи баланс банку.

Тема 2 : “Формування капіталу комерційних банків”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначенння таким поняттям як : банківські

ресурси, пасивні операції банків, власні кошти

банку, статутний фонд, залучені кошти, функції

власного капіталу банку , акціонерний капітал,

резервний капітал, нерозподілений прибуток...

Алгоритмічно-дійовий вирішувати задачі по визначенню власних і залучених коштів банку , розраховувати показники і нормативи пов”язані з формуванням власних

коштів банку .

Творчий робити висновки і прогнози стосовно стану банку і

ефективності управління ресурсами банку.

Тема 3 : “Основи організації банківського кредитування”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначення таким поняттям :класифікація

кредитів банків за різними ознаками , принципи кредитування, кредитний договір, елементи кре-

дитного ризику, кредитоспроможність позичаль-

ника , види забезпечення під кредит.

Алгоритмічно-дійовий вміти вирішувати задачі на знаходження показ- ників ліквідності , заборгованості, погашення

боргу, ділової активності.

Творчий вміти приймати рішення щодо визначення можливості видачі кредиту певному позичаль-

нику, визначати вірність заповнення договору кредитування та застави і по цим даним оцінюва-

ти потенційних клієнтів-позичальників.

Тема 5 : “Кредитні картки ”

Дивитися нижче в розділі №3

Тема 4 : “ Кредитні операції та їх види ”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначення : вексельний кредит, дисконт,

кредит під заставу векселів, авальний кредит,

акцептна комісія, кредит під цінні папери, конто-

корентний кредит, кредит по поточному рахунку,

споживчі кредити, авансовий кредит.

Алгоритмічно-дійовий вміння вирішувати задачі на розрахунок вексе-

льного забезпечення кредиту, суми дисконту по

векселю.

Творчий вміти розробляти умови видачі кредиту під век-

сельне забезпечення , оцінювати якість цінних

паперів під забезпечення кредиту.

Тема 6 : “Організація і регулювання готівкового грошового обігу”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний визначення таким поняттям як : банкомат, плас-

тикова картка , оплата рахунків по телефону,

касове обслуговування, інкаксатор, касові обороти

банку, надлишок готівки.

Алгоритмічно-дійовий вміння вирішувати задачі по визначенню касових

залишків , мати уявлення про касову книгу,

прогнозувати касові обороти банків.

Творчий вміння складати схему прогнозного розрахунку

касових оборотів банку.

Тема 7 : “Інвестиційна діяльність банків”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначення : види інвестицій , цінні папери

акція, ліквідність цінних паперів , вексель, різниця

між кредитними і інвестиційними операціями, кре-

дитний ризик, процентний ризик,, ринковий ризик,

диверсифікація.

Алгоритмічно-дійовий вирішення задач по визначенню дивідендного доходу по цінним паперам

Творчий обирати для банка певну стратегію при вирішенні питань диверсифікації портфеля цінних паперів

Тема 8 : “Система валютних відносин”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний володіти поняттями : національна валюта, кон-

вертованість валюти, режим валютного курсу,

режим національного валютного ринку, платіжний

баланс, валютний ринок.

Алгоритмічно-дійовий вміти користуватися таблицею курсів валют,

користуватися даними платіжного балансу.

Творчий розрізняти валютну політику держави України і інших країн , розраховувати вплив індекса цін на ва-

лютний курс.

Тема 9 : “Міжнародні операції комерційних банків”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначення поняттям : акредитив, види

акредитивів, інкасо,коносамент,євроринок, ринок

єврокредитів, ринок єврокапіталів,структура ва-

лютних ринків, крос-курс, форвардні валютні контракти.

Алгоритмічно-дійовий вміти намалювати схему розрахунків по акредитиву, інкасо, вміти заповнювати міжнародні торгові документи .

Творчий прогнозувати для наших банків проведення можливих міжнародних операцій.

Тема 10 : “Послуги комерційних банків”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний дати визначення : послуги , пов”язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, консультаційні послуги, гарантійні послуги,

посередницькі послуги, трастові послуги.

Алгоритмічно-дійовий вміти вирішувати задачі по визначенню ціни

послуги.

Творчий запропонувати новий вид послуг , який би

привернув більше клієнтів до банку.

Тема 11 : “ НБУ та цого операції ”

Рівень засвоєння знань Елементи бази знань

Репродуктивний волдіти поняттями : функції НБУ, операції на ринку ЦП (ОВГЗ) , регулювання діяльності КБ

ставка рефінансування, норма обов”язкових резервів, міжбанківські розрахунки, МФО, коррахунок, центральна розрахункова палата,

ліквідність КБ

Алгоритмічно-дійовий уміти користуватися положеннями НБУ , вико-

нувати всі необхідні вимоги НБУ.

3.7. Рекомендована література до теми.

1. Банківський портфель - 1 , Москва, “Сомінтек” , 1994 .

2. Бєліков В. Електронні гроші,Москва, МНЦ вчених НГУ, 1995 .

3. Гайкович В. Безпека електронних банківських систем, Москва, Єдина Европа, 1994 .

4. Спесивцев А.В. Нові пластикові гроші, Москва ,БЕК, 1994 .

5. Усоскін В.М. Банківські пластикові картки , Москва, Вазар-Фарро, 1995 .

2.6. Перелік рекомендованої літератури.

1. Белый А.С. Расчеты по карточкам международных платежных систем, Киев, ЛЫБИДЬ,1995 .

2. Вісник НБУ за 1995-1998 рік.

3. Волкова Г.М. Наумова Л.П. Мировая валютная система .Учебное пособие . ФЕИ им. Вознесенского . Ленинград . 1988 .

4. Галицькі контракти за 1997-1998 рік.

5. Деловая неделя за 1997-1998 рік.

6. Моисеев М.Ю. Банковский маркетинг, Сыктывкар, КОМИНВЕСТ, 1990 .

7. Основы банковского дела\ Под ред. д-ра экон. наук Мороза А.Н. , Киев, “Издательство Либра” МП, 1994 .

8. Проводова Н. Пластиковий бизнес \\Финансовая консультация , 1998, №17(51), с.12-13.

9. Урядовий кур”ер за 1997-1998 рік.

Доповідь.

Шановні члени екзаменаційної комісії !

Я пропонуюдо вашої уваги свою випускну бакалаврську роботу на тему «Кредитні картки». Мій вибір обумовлений певною новизною і актуальністю даної теми .

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. Аналогічні процеси відбуваються і в банківсько-фінансовій сфері України. Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу стало створення системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Після того, як за допомогою СЕП було розв”язано певні проблеми платежів на міжбанківському рівні, багато комерційних банків України почали створювати і запроваджувати систему типу “клієнт-банк”, щоб забезпечити обслуговування клієнтів на сучасному технічному рівні і розширити спектр банківських послуг.

Наступним етапом в Україні повинно стати використання “електронних грошей” як платіжного засобу для масових споживачів товарів і послуг. Основними економічними передумовами цього недавнього нововведення є :

1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 17 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.

3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.

Таким чином, для написання цієї роботи мною була поставлена певна мета - оцінити вигідність операцій, пов»язаних з картками, для банків, визначити роль банків у платіжній системі на основі пластикових карток, а також запропонувати майбутні шляхи розвитку карткового бзнесу в Україні.

Так в першій главі диплома, як ви бачите, мною була зроблена спроба розібратися в структурі длатіжної системи на основі пластикових карток. Мною був розглянутий кожний елемент ПС, а саме :

Пластикова картка : її зовнішній вигляд і технологічні можливості, окремо я зупинилась на видах саме банківських карток.

Банк-емітент.

Банк-еквайєр.

Процесінговий центр.

Розрахунковий і кліринговий банк.

В цій главі Нами були розглянуті класичні схеми побудови платіжних систем обслуговування пластикових карток. Безперечно, на практиці можливі більш складні комбінації.

Порівнюючи схеми обслуговування на основі кредитних і дебетових карток, можна відмітити їх технологічну близкість. Розбіжність між ними полягає, головним чином, в сфері взаємовідносин банка-емітента і держателя картки. При цьому кредитна і дебетова схеми не протистоять одна одній, оскільки орієнтовані на різні сегменти ринку споживання. Кредитна картка передбачає стійкий фінансовий стан клієнта, наявність у нього позитивної кредитної репутації. Дебетова ж картка орієнтована на сектор потенційних клієнтів, відносно яких банк не має певної попередньої інформації.

Остання ситуація і обумовила більш швидкий розвиток у відчизняній практиці обслуговування фізичних осіб схеми обслуговування на основі дебетових карток.

Друга глава диплома пов»язана саме з практичним здійсненням банками операцій по обслуговуванню пластикових карток. Для цього мною протягом баккалаврської практики був вивчений механізм діяльності АКБ ПЕРКОМБАНК в міжнародних платіжних системах VISA i EUROPAY/MASTERCARD. Метою написання цієї глави я перш за все поставила відобразити всю складність функціонування банків в МПС тобто показати всі підвищені вимоги до банків з боку МПС (міжнародний аудит з боку лише 6 аудиторських фірм, які визнані МПС). В залежності від прав банку і вимог до нього з боку платіжної системи, у VISA передбачено різнорівневе членство. Найбільш повний член платіжної системи - принциповий (Principal Member), який має право займатися як емісією карток, так і еквайрингом і також встановлювати банкомати. Таким банком на Україні є, наприклад, банк “ АВАЛЬ”. Наступним за значимістю є асоційований член ( Associate Member ), у функції якого входить укладання угод з іншими банками, які мають статус члена, що бере участь у платіжній системі (Participant Member).

Його основні функції мають таку ж силу як і функції принципового члена. Банк-учасник повинен при вступі у VISA знайти банк спонсор, який є або принциповий член системи, або асоційований член і укласти з ним договір про спонсорство. Існують також в платіжній системі банки-члени, які мають право здійснення операцій з торговими точками і банки-члени, які можуть займатися лише видачею готівки.

Кожен банк - член міжнародної платіжної системи повинен відкрити в кліринговому банку корреспондентський рахунок, по якому будуть проводитись списання і зарахування по транзакціям. Так, наприклад, Перкомбанк по VISA і по MasterCard має такий рахунок в Bankers Trust Company, який є членом Федеральної резервної системи і має прямий зв”язок з головним кліринговим банком Chase Manhattan Bank, а по EuroCard - у Midland Bank PLC, який здійснює розрахунки в Європі.

Відмітимо ще один головний момент. Коли наші банки вступають в міжнародні платіжні системи, то від них вимагається внесення страхового депозиту. Розмір страхового депозиту залежить від розрахункової величини, яка визначається множенням денного обороту по карткам на 14 днів. Так, наприклад , стартова сума страхового депозиту для банку може складати від 200 до 400 тис. дол. США. По нашій шкалі градації членів платіжної системи він у нас принциповий член і може виступати спонсором при вступі інших банків в міжнародну платіжну систему. Тому банки, для яких АВАЛЬ виступає спонсором, повинні в нього розміщувати свої страхові депозити, а вимоги платіжної системи щодо самого банку АВАЛЬ повинні зрости відповідно. Ці страхові депозити потрібні для відшкодування непередбачених витрат по карткам.

Банки-члени повинні вказати процесіговий центр UPC , замовити біни, замовити картки ( пластик ), програмне забезпечення S.O.F.T.

Процедура триває приблизно пів-року.

Потім після отримання певного правового ступеня банка-члена починається повсякденна його діяльність.

Перкомбанк займається емісією , еквайєрингом, операціями по видачі готівки . Тому мною дуже детально розглянутий банківський день, який складається з виконанням банком всіх його функцій. Перкомбанк на замовленому пластику самостійно ембосує картки певних видів, які ви можете побачти на цих рекламних проспектах. Відносини між клієнтом і банком з приводу використання його пластикових продуктів починається з заповнення Заяви на отримання картки для цього можна порівняти форму її як в нашому банку, так і Англійському банку ..... Після цього іде заповнення договору між клієнтом і банком .

Банк- емітент, в свою чергу, виконує операції, які коротко можна охарактеризувати так :

випуск карток (кодування, запис персональних даних власника картки, ембоссинг, висилка картки клієнту, поновлення картки);

аналіз кредитоспроможності (оцінка фінансового стану заявника, відкриття карткового рахунку, визначення кредитного ліміту);

авторизація (відповідь на запитання торгівця про можливість здійснення угоди в автоматичному режимі або по телефону, поновлення мастер-файла, взаємодія із системами інформаційного обміну);

обмін інформацією і отримання комісійних за інтерчейндж;

білінг (підготовка і висилання власнику картки виписки з вказанням сум і строків погашення заборгованості);

бухгалтерський облік операцій по картковому рахунку;

стягнення простроченої заборгованості і контроль перевищення кредитного ліміту;

робота з клієнтами (відповіді на запитання, розгляд скарг);

забезпечення безпеки і контроль за шахрайством (підготовка звітів по вкраденим і підробленим карткам, блокування рахунків);

- маркетинг.

Для простої людини, для нас з Вами, при виборі банка-емітента дуже цікаво знати основні тарифи по обслуговуванню пластикових карток в різних банках. На сьогоднішній день членами міжнародних платіжних систем є такі банки як : АКБ Перкомбанк, АВАЛЬ, Промінвестбанк, Укрексімбанк, Правекс-банк, Перший Український міжнародний банк, Легбанк, Укрсоцбанк, Фінанси і кредит, Ощадбанк і інші. Як ми бачимо багато з цих банків мають досить вагому репутацію і тому досить важко одразу обрати найбільш вигідний варіант отримання картки. Давайте розглянемо таблицю, яка відображає основні тарифи банків по обслуговуванню карток. Для цього розглянемо таблицю 1 . В цьому додатку відображені дані лише по провідним банкам, що займаються операціями з кредитними картками. Лідером серед всіх інших банків-членів міжнародних платіжних систем безперечно є банк АВАЛЬ, який є дійсним членом цих систем і для багатьох наших банків виступає спонсором при вступі їх в міжнародні платіжні системи, зокрема для АКБ Перкомбанка при вступі в міжнародну платіжну систему VISA. Займаючи одне із монопольних становищ, банк АВАЛЬ запропонував своїм клієнтам відкриття кредитної картки EuroCard/MasterCard без страхового депозиту, залишаючи лише підвищений незнижаючийся залишок, але який також значно менше ніж в інших банках. Цей крок дасть змогу більшій кількості бажаючих відкрити картку. Серед інших банків найбільш доступні тарифи по аналогічним карткам має АКБ Перкомбанк. Враховуючи те, що АВАЛЬ має велику мережу відділень по країні, держателям карток буде вигідно отримувати в цьому банку і його відділеннях готівку з картки. Також ця процедура буде полегшана тим, що АВАЛЬ встановив банкомати, які працюють цілодобово. Досягненням наших банків стало впровадження гривневих карток VISA Electron , власником яких може бути кожний. Так, наприклад, Перкомбанк для всіх бажаючих безкоштовно виготовляє карту і здійснює відповідні операції по її обслуговуванню. Як ми бачимо, вибрати є з чого. Але в наших умовах банки повинні самі створювати умови, щоб наш досить необізнаний потенційний клієнт був зацікавлений у придбанні картки.

Іншою операцією, пов”язаною з пластиковими картками, є еквайєринг.

Обов`язки банка, що займається еквайрингом, визначаються його роллю по обслуговуванню торгівельних учасників карткової системи.

Основні функції такі:

процессінг торгівельних рахунків, наданих банку торгівцем по операціям з картками;

обмін інформацією по угодах і сплата комісії за інтерчейндж на користь банка-емітента;

аналіз заяв торгівців на приєднання до системи розрахунків, аналіз кредитоспроможності нових і вже існуючих торгівців, перевірка торгівців щодо шахрайства з їх боку;

маркетинг, допомога торгівцям в придбанні обладнання для пластикових карток.

Офіційні відносини між банком-еквайєром і торговою точкою відбуваються з моменту укладання між ними договору про надання можливості обслуговування законних держателів пластикових карток міжнародних платіжних систем. Пердметом цього Договору є надання банком підприємству можливості приймати в якості платіжного засобу за надані товари і послуги картки. Підприємство у відповідності до цього Договору зобов”язане приймати в оплату всі дійсні картки платіжної системи, надавати держателям карток повний набір товарів і послуг за цінами, що не перевищують звичайні ціни при розрахунках за готівкові кошти. Також підприємством повинно бути організоване навчання працівників, що обслуговують держателів карток, правилам здійснення операцій з картками.

Банк зобов”язується приймати від підприємства всі дійсні рахунки платіжних систем в певний строк (не пізніше 7-8 банківських днів), забезпечити підприємство необхідним обладнанням, провести навчання серед його працівників.

Банком визначені правила проведення підприємством авторизації і умови правил безпеки при обслуговуванні по пластиковим карткам. Враховуючи той факт, що первинна перевірка картки здійснюється продавцем наочно, то цими правилами визначені риквізити, які повинні обов”язково знаходитись на картці. Також, враховуючи міжнародний досвід шахрайства у сфері карткового бізнесу, в правилах безпеки окремо виділені основні ознаки фальшивої картки. При всьому цьому ретельному обслуговуванні, підприємство також повинно забезпечити швидкість обслуговування клієнта і забезпечити йому конфеденційність обслуговування картки. В Договорі окремо визначені умови розміщення реклами, яка вказує, що в даних місцях приймаються картки.

Банк повинен поставити підпрємству імпринтери, рекламні наклейки, бланки рахунків (сліпів), кліше підприємства і визначити умови їх використання .

Підприємством заповнюються необхідні документи і ставиться вартість товару або послуг на рахунку у доларах США або національній валюті, в залежності від інструкції банка. Зразок заповнення сліпу дивитись додаток 6. Протягом визначеного терміну з дати здійснення угоди по картці підприємство зобов”язане доставити рахунки в банк. Ці рахунки підприємство надає в банк разом з звітом по ним, т.я. згідно Постанови Правління НБУ Про внесення змін і доповнень до “Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари , надані послуги та при видачі готівки” сліп не є фінансовим документом при здійсненні розрахунків між підприємствами і банками. Банк в свою чергу приймає рахунки, видає розписку про прийняття рахунка і здійснює оплату рахунка. Банк проводить зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства не пізніше певної кількості днів в національній валюті України з моменту отримання цих рахунків. Банк утримує комісію за розрахункове обсоуговування від загальної суми рахунків по кожному звіту. Комісія утримується при кожному зарахуванні коштів по операціям з картками на розрахунковий рахунок підприємства. За конвертацію валюти також стягується комісія (0.1-0.2% )по кожному звіту. Перерахування коштів в національній валюті здійснюється по курсу НБУ на момент перерахування коштів на розрахунковитй рахунок підприємства за вирахуванням комісії. Банком визначаються умови прийняття рахунків до сплати.

Кожне підпрємство повинно також окремо ознайомитись з порядком надання обслуговування держателям пластикових карток .

Після обумовлення всіх моментів між клієнтом і банком починається безпосередній процес співпраці.

Останньою банківською операцією по використанню пластикових карток є видача готівки і робота з банкоматами.

Процедура видачі готівки банком аналогічна процедурі купівлі товарів з тою лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення, філіали, а також банкомати. Крім того, банкомати працюють в системі on-line режима і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Операція видачі готівки коштує для клієнта досить дорого ( 1.5-2%). Це пояснюється тим, що зняття готівки з картки - використання картки не по прямому призначенню. Перспективний розвиток здобуде гривнева картка, яку будуть приймати всі магазини і не буде у клієнта - громадянина нашої країни необхідності в отриманні готівки . Але це лише блакитне майбутнє. Сьогодні процес встановлення банкоматів можна спостерігати в великих містах України в найбільш багатолюдних місцях. Так перші банкомати встановив банк “АВАЛЬ” в Головному поштампті, в готелях - Дніпро, Либідь... , а такох на центральних вулицях міста Києва. Як ми бачимо, використання будь-яких карток потребує високорозвиненої інфраструктури. В це число входять і банкомати. Але треба замислитися, якщо в усьому світі картки - це джерела залучення дешевих грошових ресурсів, так як , дійсно, на картковий рахунок нараховується невеликий процент (1-3%), то що ж казати про вартість вспоміжного обладнання для функціонування карткового механізму розрахунків. Банкомат, наприклад, коштує приблизно 30 тис. дол., а програмне забезпечення до нього ще 120-200 тис. дол. Тобто витрати на впровадження цього нововведення в нашій країни коштує досить дорого і повинно пройти багато часу, щоб банки могли отримувати прибутки від впровадження карток аналогічні прибуткам зарубіжних банків.

Що ж стосується картки за кордоном, то там вона для нашого “туриста” суттєво полегшує життя. В Празі при обміні валют беруться комісійні приблизно 4-5%. Тобто при обміні 100 доларів на крони п”ять доларів дарується чешському банку. В Германії валюту можна обмі­няти виключно в банках, і то скурпульозні німці обов”язково “продезинфікують” купюру, зроблять копію паспорта и тільки потім видадуть кошти. В Австрії існють пункти обміну валют, але курс в них, м”яко кажучи, залишає бажати кращого. Якщо по останнім даним курс шиллінга складає 12,88 за долар, то в пункті обміну валюти вам за долар дадуть в кращому випадку 11.5 шиллінгів, тобто 88% реальної вартості долара. В Зальцбургзі курс прийому долара до шиллінга 1:9! В Швейца­рії так не “обдурюють”. Але в Цюриху банки закриваються в половину п”ятого, а після цього вам можна тільки поспівчувати, тому що ніде ви свої долари не обміняєте.

Картка за кордоном вигідна оскільки:

Можна практично завжди спокійно розплатитися в магазині або готелі не ризикуючи при використанні місцевих купюр, а при відсутності обслуговування карток, зкористуватися послугами банкомата, яких на Заході не менш, ніж таксофонів.

Мінімізується ризик втрати коштів. Якщо ви згубили картку, то після повідомлення про це банк її блокує і Ваші кошти зберігаються.

Виграш за рахунок курсів обміну. Справа в тому, що система будь то VISA àáî MasterCard конвертує одні валюти в інші по средньозваженому курсу Лондонскої біржи. Якщо реально в Швейцарії курс 1.44 франка за долар, то разплатившись карткою курс складе вже 1.49. При покупці в 36 доларів чиста економія складе 1 долар.

На Заході існує два поняття, що відповідають нашому слову “банкомат”: автомат по видачі готівки і повнофункціональний банкомат. В Україні практично використовуються тільки пристрої першого типу. Навіть в Росії, яка обігнала нас у розвитку карткових розрахунків на декілька років не використовується така проста додаткова функція, як переведення грошових коштів з рахунка на рахунок. З точки зору функціональності банкомати наших банків відстають від світового рівня на років десять, при чому моделі банкоматів - нові. Але майбутнє банкоматів в Україні - обслуговування зарплатних проектів, яке передбачає мінімальну кількість функцій.

На основі вищевказаних характеристик функціонування банків в міжнародних платіжних системах давайте зробимо певні узагальнення.

Стосовно розвитку вітчизняних карток “масового” використання можна сказати, що тут має велике значення ступінь готовності населення до використання карток, вплив прийняття карток на підвищення попиту для підприємств торговлі і сервіса, оцінка банками перспектив випуску карток, наявність інфраструктури, що забезпечує можливість розгортання платіжної системи.

На сьогоднішній день спостерігається така картина: торгові підприємства не обслуговують картки, оскільки їх нема в достатній кількості у населення, а громадяни не зацікавлені в отриманні карток, так як відсутня достатня приймальна мережа. Така ситуація на може вирішуватися сама по собі і може бути розв”язана шляхом зовнішнього втручання. Наші банки, як ми бачимо, згодні інвестувати в цю сферу великі кошти. Розуміння цієї потреби, мабуть, пов”язане з тим, що фізичні особи починають розглядатись банками як заслуговуюче на увагу джерело фінансових ресурсів. В якості одного із заходів, який взмозі вже на даному етапі зробити картки привабливими для населення, розглядається можливість отримання коштів через банкомати. При цьому можна застосувати два підходи : залучення до співпраці підприємств (зарахування заробітної платні на картки ), і організація “розрахунково-ощадного” обслуговування населення за допомогою карток. Ці варіанти призводять до необхідності розгортання мережі банкоматів того або іншого масштабу. Розгортання таких мереж може здійснюватись банками самостійно. Після досягнення достатньої кількості карткодержателів банкомати можуть вже сформувати достатньо насичену мережу обслуговування карток, яка буде приваблювати потенційних користувачів. Таким чином може бути зформована та необхідна кількість держателів карток, яка здатна вирішити вищезгадану безвихідну ситуацію .

Слабка насиченість українського ринку пластиковими картками в крайньому випадку протягом декількох років забезпечить існування всім можливим варіантам розвитку карткових розрахунків, а їх основною перешкодою буде в цей період одна лише вітчизняна дійсність.

Третя глава присвячена аналізу ринка банківських пластикових карток України. Я пропоную вашій увазі піраміду , яка відображає три сегменти ринку :

1.Міжнародні картки на ринку України.

Внутрішній ринок - національна платіжна система.

Банквські картки.

Моя дидактична розробкка присвячена темі «Кредитні картки», яка на мій погляд повинна викладатись у економчних ліцеях для учнів старших класів тим самим з дитинства привчаючи молоде покоління до нових розрахункових інструментів. За крдоном майже кожен громадянин має власну кредитну картку і використовує її замість готівкових коштів, при цьому в повному обсязі користується всіма привілеями даного виду розрахунків. Дана тема «Кредитні картки» допоможе зформувати передумови впровадження в Україні цого нового платіжного інструмента. Ця тема в дисципліні «Банківська справа» передбачає 4 години , з яких 2 години відводиться на лекційні заняття, а 2 - на семінарські заняття.

Викладення нового матеріалу я ропоную у формі лекції з максимальним використанням засобів наочності, а саме:

СЛС до теми,

схеми, що відображає стан світового ринку пластикових ккарток,

схеми технологізації банківських операцій взагалі, яка допоможе учням уявити всю складність даного виду банківських операцій .

Учням буде цікаво побачити саму пластикову картку, для цього потрібно показати рекламні проспекти , які знаходяться в додатках.

Після прослухання учнями лекції вони повинні володіти основними знаннями в галузі банківських пластикових карток: проведенням розрахунків за допомогою картки, як практично можна нею користуватися, щоб учні могли зформувати переваги використання банками пластикових карток.

Перевірку отриманих знань учнями я пропоную зробити у формі бліц-опитування, тесту, ситуації - для чого перед учнями потрібно поставити задачу , наприклад про залучення клієнтів до банку , які б користувались банківськими картками. Імітаційна гра допоможе учням уявити себе на мить працівниками банківського відділу кредитних карток , який займається всіми операціями, пов2язаними з використанням пластикових карток.

3% Міжнародні карткові

продукти

Національна платіжна

система

17 %

Власні банківські

картки

80 %

Рис. 1. Структура ринку пластикових карток України.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

ВИПУСКНА РОБОТА

СТУДЕНТКИ МЕЛЕНЧКУК О.В.

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ, СПЕЦІАЛЬНОСТІ 0104

ТЕМА: “КРЕДИТНІ КАРТКИ”

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

САМСОНОВА О.І.

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ “ ” 1998 р. ПРОТОКОЛОМ № .

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРОЮ БАНКІВСЬКА СПРАВА Д-Р ЕКОН.НАУК, ПРОФЕСОР МОРОЗ А.М.

КИЇВ-КНЕУ-1998.

ПЛАН.

ВСТУП

1.БАНКІВСЬКІ ПЛАСТИКОВІ КАРТКИ В СИСТЕМІ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ.

1.1.Історичні передумови виникнення кредитних карток.

1.2.Основні елементи карткової платіжної системи.

1.3.Система безготівкових розрахунків на основі кредитних карток.

1.4.Система обслуговування на основі дебетових карток.

2.АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВ В ПЛАТІЖНІЙ СИСТЕМІ НА ОСНОВІ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК.

2.1.Умови вступу банків в міжнародні платіжні системи.

2.2.Аналіз діяльності банків-членів системи карткових розрахунків.

3.ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНДУСТРІЇ БАНКІВСЬКИХ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК В УКРАЇНІ.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП.

В отанні часи банками приділяється велика увага до операцій з використанням пластикових карток. Одною з причин такої уваги є зміни, які зараз відбуваються на ринку банківських послуг. Стартовий період розвитку банківських структур в нашій країні близький до завершення. Цей період характеризувався чітким перевищенням попиту на банківські послуги над їх пропозицією, що і стимулювало стрімкий зріст кількості банків, а також сприяло спеціалізації банківських установ. Наприклад, надавалась перевага роботі з організаціями, а в розвиток обслуговування фізичних осіб в більшості випадків або залишався на другому плані, або зовсім ігнорувався. Дійсно, залучення коштів населення потребує на початковому етапі істотних фінансових вкладень і організаційних зусиль, які обумовлені необхідністю створення розвиненої мережі пунктів обслуговування, проведенням рекламної компанії і т.д.

Однак поступова насиченість регіональних ринків банківських послуг призвела до жорсткої міжбанківської конкуренції і боротьби за нові сегменти ринку, які раніше були непривабливими. До їх числа належить і банківське обслуговування фізичних осіб. В цій ситуації пластикові картки виявили свої безспірні технологічні переваги стосовно традиційних платіжних інструментів, що і поставило їх в середину уваги банків, які почали реалізовувати проект по залученню коштів населення.

Дана випускна робота присвячена саме проблемам роботи банків з пластиковими картками, розгляду можливих моделей функціонування банків в платіжній системі, і іншим проблемним питанням, з якими найчастіше приходиться зустрічатись при виконанні операцій по обслуговуванню карток.

При написанні роботи нами були використані матеріали періодичних видань, книжки зарубіжних і вітчизняних авторів. Велику допомогу при написанні роботи надали працівники АКБ “Перкомбанк”.

Майбутнім банківським працівникам прийдеться займатись саме новими досягненнями в банківській сфері, тому ця робота може стати зручним посібником для вивчення моделей функціонування платіжних систем на основі пластикових карток, які для нашого ринку банківських послуг поки що недостатньо розвинені.

1. Банківські пластикові картки в системі безготівкових розрахунків.

1.1.Історичні передумови виникнення кредитних карток.

Батьківщиною пластикових карток є США. Однак перші картки були не пластикові, а паперовими. В 1914 році крупні американські магазини почали видавати своїм постійним, заслуговуючим на довіру клієнтам кредитні картки. В 1928 році випустили металічні картки з видавленим іменем і адресою клієнта. Це дозволило продавцям швидко за допомогою копіювального паперу фіксувати відомості про клієнта визнавши, що сукупна мережа обслуговування підвищить клієнтуру кожного торгівельного підприємства. В 1936 році близько тисячі магазинів і інших торгівельних пунктів згодились кредитувати спільних клієнтів. Подальше просування кредитної картки відбулось в галузі “громадського харчування” - в 1950 році з”явилась ресторанна картка Diners Club , яку почали приймати більшість ресторанів Нью-Йорка. Успіх цих карток був настільки великим, що і решта американських банків почала випуск кредитних карток, які вже обслуговувались в магазинах, ресторанах...

Першу банківську кредитну картку випустив в 1951 році Franklin National Bank. За ним послідували і інші. В другій половині 50-х років ряд крупних банків : Bank of America, Chase Manhattan і Marine Midland Trust, ввели в обіг власні кредитні картки. Bank of America, використовуючи мережу своїх відділень, зміг забезпечити умови найбільш широкого прийому своїх кредитних карток. Невеликі банки, які не витримали конкуренції на ринку пластикових карток, приєднались до його системи. В 1966 році Bank of America почав надавати ліцензії на свою систему як в США, так і в інших країнах. Однак форми контролю, які використовувались цією системою не влаштовували банки, які прагнули автономності і самостійності в операціях з картками. Крім того, незадоволення викликало ще й те, що ім”я їх основного конкурента стояло на всіх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 році Bank of America змушений був передати операції з кредитними картками компанії National Bank Americard, Inc.(NBI), в якій він став одним із членів. В 1977 році NBI отримала назву VISA USA Inc., а в кінці - VISA International. Сьогодні VISA об”єднує більш 25000 банків, а її картка - найрозповсюдженіша в світі. Люди, які створили цю нову картку і систему її підтримки, спочатку не сумнівались, що зустрінуть всебічне визнання. Але навіть в таких умовах важко собі уявити, що вони передбачили той вплив, який банківські картки зробили всього за декілька років.

Система Bank Americard виникла у досить вузькому колі власників карток і торгівців. Швидкий ріст кількості споживачів, які використовували картки, і торгівців, які визнавали їх засобом оплати, в наступні роки міг би перевищити бачення найсміливішого фантазера. Більше 20 мільйонів споживачів в США користувалися в 1970 році картками Банк Америккард. До кінця 1980 року число банківських карток перевищило 73 млн., а число відкритих рахунків Visa складало 150 млн. з загальним об’ємом продаж в 171 млрд.дол. в кінці 1991 року.

В 1967 році в США з декількох регіональних асоціацій, що випускали власні картки, виникла компанія Interbank Card Association, отримавша пізніше назву MasterCard International і яка є зараз одним з лідерів світового карткового бізнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було більш як 5000 фінансових установ, які обслуговували приблизно 36 мільйонів власних карток. Оскільки організація стала транснаціональною, асоціація була в 1979 році перейменована в Master Card.

В 1980 році число карток Мастеркард, які були в обігу в США, зросло до 55 млн., а до кінця 1990 року – 90 млн. одиниць. В період між 1980 і 1991 роком загальний обсяг покупок по системі MasterCard зріс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.

Паралельно з нею в США ( а потім і в усьому світі ) почала діяти система, що випустила першу картку з пластику,- American Express.

Як VISA, так і MasterCard с моменту встановлення прийняли рішення не допускати подвійного членства для банків-учасників. Однак, загострення конкуренції на ринку кредитних карток привело ці організації до визнання необхідності співпраці, і в 1984-85 роках представники обох організацій узгодили ряд стандартів і почали випуск спільних списків заборонених до приймання карток.

В 1992 році європейські карткові компанії EuroCard, Eurocheck Holding і Eurocheck International утворили нову компанію Europay International, що означало створення нової об”єднаної європейської карткової платіжної системи, яка отримала права на управління торговими марками EuroCard i Eurocheck. Пізніше права на ведення операцій в Європі були надані новій системі і з боку MasterCard International. Таким чином, банк, що приєднався до системи Europay, отримує можливість випускати і картки EuroCard, і картки MasterCard.

Відносно недавно компанії MasterCard i Europay з метою розширення спектра пропозицій засновали на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускає однойменну дебетову картку. Компанія Europay International отримала права на діяльність у Європі від Cirrus - дочерньої компанії MasterCard, що випускає картку для використання тільки в банкоматах.

Pозподіл ролей на сучасному ринку пластикових карток такий: (мал.1).

Головні причини швидкого росту цих систем слід аналізувати з точки зору економічних передумов споживача, торговця і банку. Для споживача банківські картки зробили процес отримання послуг більш доступним, особливо коли для цього були потрібні кредитні засоби. Клієнти банків могли отримати кредит для багатьох покупок без необхідності повторних візитів до банку і клопотання про позичку. Запозичена сума при цьому могла бути або повністю виплачена в кінці кожного місяця або розбита на декілька щомісячних платежів.

Скоріш за все, кредитування покупця продавцем на стільки старе, як і самі гроші. Надаючи кредит, продавець отримує додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному світі кредитування покупця отримало надмірно широке розповсюдження. Таким чином, торгівці знаходили банківські картки привабливими, оскільки угоди по продажу легко було підтвердити у банку і оплата була гарантованою. Енергійна реклама і просування карток банками і національними асоціаціями підвищили можливості збільшення продаж для тих торгівців, які приймали до оплати картки. Асоціації позбавляли торгівців від ризику і витрат на здійснення особистих кредитних планів, які б пригортали увагу покупців.

Банки найшли привабливим спосіб розширення кредиту клієнтам через кредитні лінії в поєднанні з банківськими картками. Географія їх ринку також розширювалась, оскільки банки могли випускати картки для споживачів, які мешкали не тільки поблизу банка. Разом з цим, новим клієнтам були запропоновані нові інші банківські послуги. Доход від власників карток поєднувався з доходами від дисконту, сплаченого торгівцями, і новими депозитними ресурсами, які створювались за рахунки від продажу.

1.2.Основні елементи карткової платіжної системи.

На сучасному етапі іде процес створення національної платіжної системи України. В більшості випадків українські банки є членами міжнародних платіжних систем, а деякі з них випускають власні пластикові картки.

Для більш детального розуміння всіх процесів, пов”язаних з пластиковими картками, детально зупинимося на визначенні основних складових платіжної системи .

Пластикова картка - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість користувачеві карткою здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів\послуг, а також отримання готівки в відділеннях банків і банківських автоматах (банкоматах). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі\сервісу і банками, які є членами платіжної системи, що обслуговує картки.

Ітак, пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів , виготовлену з спеціальної, стійкої до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функція пластикової картки - забезпечення ідентифікації особи, що її використовує як суб”єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім”я власника картки, номер його рахунку, строк дії картки. Крім цього на картці може бути присутня фотокартка власника і його підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім”я, номер рахунку і інші - можуть бути ембоссировані , тобто нанесені рел”єфним шрифтом. Графічна інформація дає можливість візуальної ідентифікації власника картки. Однак, для використання в банківській платіжній системі цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко підроблена, по-друге, автоматична обробка такої картки проблематична. Крім того, потрібно і зберігати на картці ряд конфеденційних даних, що полегшує процедуру авторизації. Все це призводить до необхідності занесення ідентифікаційних даних на банківські пластикові картки додатково ще в закодованому вигляді. Ця задача може бути вирішена за допомогою різноманітних фізичних механізмів. В картках зі штрх-кодом в якості ідентифікаційного елементу використовується штриховий код, аналогічний коду, який застосовується для маркировки товару. Зчитування кода відбувається в інфрачервоних промінях. Картки з магнітною полосою на сьогоднішній день найбільш розповсюджені. Магнітна полоса розташована на зворотній стороні картки і складається з трьох доріжок. Дві перші потрібні для зберігання ідентифікаційних даних, а на третю можна записувати інформацію. Захищеність карт з магнітною полосою, як і попередніх, відносно низька. Так, в США в 1992 році загальний розмір збитків від махінацій з кредитними картами з магнітною полосою (без врахування збитків по банкоматам) перевищив один мільярд доларів. Але, існуюча розвинена інфраструктура платіжних систем, що використовують їх, і відсутність у світових лідерів “карткового” бізнесу - компаній VISA i Europay повномаштабного стандарту на більш перспективний вид карток - смарт-карти - і є причинами інтенсивного використання карток з магнітною полосою і сьогодні. В смарт-картах носієм інформації є мікросхема. Стосовно вартості карт пам”яті, то вони мають відносно високу вартість ( в 5-7 разів вище відносно магнітної карти ). Однак в останні роки ціни на них суттєво знизилися у зв”язку з вдосконаленням технології і ростом об”ємів виробництва. Також існують карти з мікропроцесором, які по суті відповідають характеристикам персональних комп”ютерів 80-х років. Ці два останні види карт розглядаються сьогодні як найбільш перспективний вид пластикових карт. Суперсмарт-карти !!!!!! Прикладом може бути багатоцільова карта фірми Toshiba, що використовується в системі VISA. В доповнення до всіх можливостей звичайної мікропроцесорної карти, ця карта також має невеликий дісплей і допоміжну клавіатуру для введення даних. Ця карта об”єднує в собі кредитну, дебетову і передоплатну карту, а також виконує функції годинника, календаря, калькулятора, здійснює конвертацію валюти, може служити книжкою для нотатків...

Враховуючи технічні і економічні аспекти, Асоціації пропонують користувачам цілу серію комплементарних карткових продуктів, які призначені для різних сегментів ринку з врахуванням інтересів і особливостей власників карток, а також фінансових і торгівельних установ, які є учасниками програм. При здійсненні розрахунків власник картки обмежений одним або декількома лімітами. Характер лімітів і умови їх використання можуть бути досить різноманітні. Однак, в загальних рисах все зводиться до двох основних сценарієв. Власник дебетової картки повинен завчасно внести на свій банківський ражунок деяку суму коштів. Її розмір і визначає ліміт доступних коштів ( в більшості випадків ліміт буває навіть трохи менше, тобто на рахунку залишається “недоторканий” залишок). При здійсненні розрахунків з використанням картки паралельно і зменшується ліміт. Для забезпечення платежів власник картки може не вносити завчасно кошти, а отримати кредит в банку. Подібна схема реалізується при оплаті за допомогою кредитної картки. Зупинимось більш детально на різновидах кредитних карток (див. схему № 1) і коротко їх охарактеризуємо.

Схема 1.

КРЕДИТНІ КАРТКИ

БАНКІВСЬКІ ТУРИЗМУ І РОЗВАГ

ІНДИВІДУАЛЬНІ КОРПОРАТИВНІ ІНДИВІДУАЛЬНІ КОРПОРАТИВНІ

СТАНДАРТНІ

ЗОЛОТІ

Банківські кредитні картки призначені для придбання товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів в готівковій формі. Головна особливість цієї картки - відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли здійснюється придбання товару або береться кредит у грошовій формі. Кредитна лінія діє в межах встановленого банком ліміту. В деяких системах банківська кредитна картка може використовуватись для пільгової оплати деяких видів послуг, а також для отримання грошей в банківських автоматах.

Розрізняють особисті і корпоративні картки. Особисті картки (індивідуальні) видаються окремим клієнтам банку і можуть бути “стандартними” або “золотими”. Останні призначені для осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають багато пільг для користувачів. Корпоративна картка видається організації (фірмі), яка на підставі цієї картки може видати індивідуальні картки обраним особам (керівникам або просто цінним співробітникам). Їм відкриваються персональні рахунки, які “прив’язані” до корпоративного карткового рахунку. Відповідальність перед банком по корпоративному рахунку несе організація, а не індивідуальний власник корпоративних карток.

Картки туризму і розваг – “платіжні” картки. Вони випускаються компаніями, які спеціалізуються на обслуговуванні вищевказаної сфери, наприклад American Express та Diners Club. Картки приймаються на обслуговування сотнями тисяч торгівельних і сервісних підприємств у всьому світі для оплати товарів і послуг, а також надають власникам різні пільги по бронюванню авіаквитків, номерів у готелях, отримання знижок з ціни товару, страхуванню життя і т.д.

Головні відмінності цього виду карток від банківських кредитних карток– по-перше ,- відсутність разового ліміту на покупки, по-друге ,- обов’язок власника картки погасити заборгованість протягом місяця без права пролонгувати кредит. У випадку просрочки платежу з власника картки стягується підвищений процент.

Ознайомившись з найголовнішою складовою платіжної системи - карткою, перейдемо до характеристики всіх інших її складових. Окрім безпосередньо приймаючих картку точок обслуговування, до складу платіжної системи входять банки-емітенти, еквайєр-центри, процессінговий центр ( або декілька центрів ) і розрахунковий або кліринговий банк\и. І, накінець, до суб”єктів платіжної системи відносяться і клієнти - держателі пластикових карток.

Банк-емітент займається випуском пластикових карток і наданням їх в розпорядження клієнтів. При цьому картки залишаються у власності банка, а клієнти отримують право на їх використання.

Функції цього банку коротко можна охарактеризувати так : видача картки клієнту починається з відкриття йому рахунку в банку-емітенті і, як правило, внесенням ним певної суми коштів на цей рахунок. При наданні картки, банк-емітент бере на себе тим самим гарантійні обов”язки по забепеченню платежів по картці. Характер цих гарантій залежить від платіжниж повноважень, наданих клієнту і зафіксованих класом картки. Прикладом може бути сімейство платіжних і кредитних карток компанії VISA International. Це картки наступних видів:

“Плас”;

“Інтерлінк”;

“Електрон”;

“Віза класік”;

“Віза бізнес”;

“Віза преміум голд”

Повноваження власника картки перевіряється під час авторизації. Авторизація проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачі готівкових коштів. Для цього точка обслуговування робить запитання платіжній системі про підтвердження повноважень пред”явника картки і його фінансових можливостей .У випадку позитивного рішення система дає дозвіл на оплату і сповіщає код авторизації, який потім переноситься на чек(сліп). Авторизація може проводитись як вручну, коли продавець або касир передає запит по телефону оператору ( голосова авторизація ), так і автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термінал, дані зчитуються з картки, з клавіатури касиром вводиться сума платежа, а власник картки - секретний ПІН-код ( персональний ідентифікаційний номер ). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв”язок з базою даних платіжної системи (on-line режим), або здійснюючи додатковий обмін даними з самою карткою (off-line авторизація). У випадку видачі готівкових коштів процедура носить аналогічний характер з тою лише особливістю, що гроші в автоматичному режимі видаються спеціальним пристроєм - банкоматом, який і проводить авторизацію.

Сукупність операцій , які супроводжують взаємодію держателя картки з платіжною системою при здійсненні платежу по картці або отриманні готівки часто називають транзакцією. Таким чином, транзакція включає в себе не тільки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацію, оформлення чека, а і зміни інформації про фінансові ресурси власника картки у базі даних платіжної системи і на картці. В деяких випадках в поняття транзакції включають і відповідні операції по перерахуванню грошових коштів.

Наступним елементом платіжної системи є банк-еквайер. Початкову обробку запитів на авторизацію проводить еквайер-центр. На початковому етапі розвитку вітчизняних платіжних систем роль еквайер-центра інколи виконує процесінговий центр, однак в більшості випадків в якості таких центрів виступають банки - члени платіжної системи, тому часто кажуть банк- еквайєр. Якщо банк-еквайєр не володіє даними для виконання запиту ( власник картки - клієнт іншого банку ), то запит переправляється в процесіноговий центр, який, в свою чергу, або виконує його і передає відповідь банку-еквайєру, або здійснює його подальшу маршрутизацію.

Процесінговий центр веде базу даних платіжної системи . База даних, як правило, містить відомості про банки - члени платіжної системи і власників карток, що забезпечує виконання запитів на авторизацію. Ценр зберігає відомості про ліміти власників карток і виконує запити на авторизацію в тому випадку, якщо банк-емітент не має власної бази ( див. схему 2).

Схема 2.

Схема функціонування в платіжній системі банка-емітента в off-line режимі.

Точки обслуговування банка “А”

POS - POS - банкомат

термінал термінал

транзакції “А”, “Б”,...

БАНК “А” підсумкові дані за день

управління лімітами ПРОЦЕСІНГОВИЙ

ЦЕНТР СИСТЕМИ

база даних по лімітам банків “А”, “Б”,....

авторизація по карткам

“А”, “Б”,...

В іншому випадку процесінговий центр пересилає отриманий запит в банк-емітент аторизованої картки ( див. схему 3).

Схема 3.

Схема функціонування в платіжній системі банка-еквайєра (банк”А”), що здійснює процессінг для власних карток. Банк “А” здійснює авторизацію транзакцій держателів карток і маршрутизацію “чужих” транзакцій (“Б”, “С”,...).

Точки обслуговування банка “А”

POS - POS - банкомат

термінал термінал

транзакції по карткам “А”, “Б”, “С”,...

БАНК “А”

база даних по лімітам банка “А” авториза-

ція по карткам

“А”

...

транзакції по карткам “А” транзакції по карткам “Б”,...

ПРОЦЕСІНГОВИЙ ЦЕНТР СИСТЕМИ

база даних по лімітам банків “Б”, “С”,...

Як ми бачимо, що центр забезпечує і пересилання відповіді банку-еквайєру. Крім того, на основі накопичених за день протоколів транзакцій - що фіксуються при авторизації даних про проведення карткових платежів і видачі готівки - процесінговий центр готує і розсилає підсумкові дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи, а також формує і розсилає банкам-еквайєрам стоп-листи.

Як видно із вище сказаного, процесинговий центр є технологічним ядром платіжної системи. Він функціонує в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабі часу інтенсивний потік транзакцій. І дійсно, використання дебетової картки призводить до необхідності on-line авторизації кожної угоди в будь-якій точці обслуговування платіжної системи. Для операцій з кредитною карткою авторизація необхідна не у всіх випадках, але , наприклад, при отриманні коштів в банкоматах вона теж проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певній організації розрахунків знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високі вимоги до розрахункових можливостей процесінгового центру висуває і підготовка даних для проведення взаємозаліків по підсумку дня, оскільки обробці належать протоколи значної частини транзакцій, а строки виконання розрахунків досить не великі - декілька годин .

Таким чином , підтримка надійного, стійкого функціонування платіжної системи потребує, по-перше, наявності великих розрахункових можливостей процесінгового центру, по-друге, розвиненої комунікаційної інфраструктури, оскільки процесінговий центр системи повинен мати можливість одночасно обслужити достатньо велике число географічно віддалених точок. Крім того, неминуча також маршрутизація запитів, що ще більш підвищує вимоги до комунікацій.

Наступним елементом платіжної системи є розрахунковий банк, який забезпечує оперативне проведення взаєморозрахунків. В розрахунковому банку банки-члени платіжної системи відкривають корреспондентські рахунки. Взаєморозрахунки необхідні для наступного. Кожний банк -еквайєр здійснює перерахування точкам обслуговування по “картковим” платежам як своїх клієнтів, так і власників карток інших банків-емітентів, які входять в певну платіжну систему.Тому відповідні кошти повинні бути потім перераховані еквайєру цими “іншими” банками.

1.3.Схема безготівкових розрахунків на основі кредитних карток.

Перш ніж розглядати принципи функціонування системи кредитних карток, давайте визначимо особливості кредиту, пов”язаного з використанням картки.

Банківська кредитна картка являє собою не тільки інструмент розрахунків, але й відкриває доступ до кредитних ресурсів банку-емітента. Відповідно, коли банк надає кредит власнику картки, банк стикається з проблемами, які притаманні цій сфері банківських операцій. Перш ніж видати клієнту кредитну картку, необхідно провести ретельне обстеження фінансового стану майбутнього позичальника, вивчити його кредитну історію і виявити ступінь ризику, пов’язаного з непогашенням кредиту та простроченням платежів.

Кредит по банківській картці пов’язаний з більшим ступенем ризику, ніж інші види споживчого кредиту. Тут два важливих моменти:

По-перше, по звичайному споживчому кредиту банк, як правило, отримує забезпечення в вигляді закладу матеріальних цінностей або фінансових активів, а також у вигляді різного роду поручительств і гарантій. Це дає можливість у випадку непогашення кредиту або довгострокової прострочки платежів продати заставу і отримані кошти направити на відшкодування збитків.

На відміну від цього кредит по банківській картці відноситься до категорії кредит без забезпечення. Гарантією тут є лише ім’я самого позичальника, його добра воля, прагнення і можливість погасити кредит. І дійсно, що ризик для банка при наданні такого кредиту істотно зростає.

Другий важливий аспект пов’язаний зі зміною величини кредитних зобов”зань банка протягом строку дії кредиту. У випадку звичайного споживчого кредиту з погашенням у розстрочку борг позичальника банку (і, відповідно, величина кредитних зобов’язань по цій сфері) поступово знижається по мірі внесення позичальником періодичних (місячних) внесків. Із зменшенням боргу знижується і ризик по кредиту.

По кредитній картці позичальнику відкривається кредитна лінія з поновленням. Режим цього рахунка такий, що при погашенні клієнтом частини заборгованості по попереднім операціям невикористана частина ліміту по кредитній лінії автоматично відновлюється на відповідну суму і знову стає доступною позичальнику при подальшому використанні картки.

Для банка це означає, що його зобов’язання по картковому портфелю завжди дорівнюють загальній сумі кредитних лімітів, незалежно від погашення частини заборгованості.

Являючись одним із джерел кредитного ризику, карткові позички повинні розглядатись з точки зору загальної стратегії банківського кредитування. Плануючі діяльність в області карткового бізнесу, банк повинен координувати її з іншими інвестиційними рішеннями і операціями по залученню фінансових ресурсів.

Умови отримання карток і ліміти кредиту.

Питання про видачу картки вирішується банком-емітентом на підставі доступних йому відомостей про кредитну історію клієнта, тобто про те, які доходи клієнта, де і коли клієнт користувався кредитом, на скільки охайно повертав його, на скільки часто беруться кредити і т.д. Кредитна історія дозволяє банку оцінити ступінь ризику по видачі карткиі, відповідно, сформулювати вимоги про надання клієнтом тих або інших гарантій. Так, наприклад, в США відомості про кредитні історії громадян зберігаються в Національному кредитному бюро, куди банки і адресують свої запитання. В найпростішому випадку, якщо клієнт благополучний - за ним нема ніяких проступків, у нього стабільний стан і доходи, він має рахунок в даному банку або користується послугами іншого відомого банка - кредитна картка видається без додаткових умов. В прямо протилежному випадку, коли, наприклад, про клієнта невідомо нічого, або за ним є порушення, йому може бути відмовлено у видачі кредитної картки, або банк може вимагати попереднього внесення страхового депозиту в розмірі, що перевищує ліміт кредита.

Відмітимо, що саме в якості “незнайомців” і фігурують вітчизняні громадяни, що намагаються отримати, наприклад, картки VISA або EuroCard/MasterCard . Розмір потрібного страхового депозиту в цьому випадку залежить від типу картки і складає не менше декількох тисяч доларів.

Ліміти операцій по кредитним карткам встанавлюються індивідуально для кожного клієнта.Що стосується строків дії лімітів, то в США типовим є місячний ліміт, а в Європі в рамках місячного ліміту можуть бути додатково встановлені тиждневі ліміти. Крім цього, можуть бути встановлені і щоденні ліміти отримання готівки.

Після завершення чергового “ ділового періода” ( найчастіше місяця ), користувач картки отримує повідомлення банка, яке містить данні за період про всі платежі по картці, інформація про які поступила в банк. При настанні контрольної дати (найчастіше після декількох днів після отримання повідомлення) користувач повинен повернути кредит. При цьому не обов”язково повертати всю суму одразу. Достатньо внести деякий завчасно обумовлений мінімум. Залишок по заборгованості, на який вже будуть нараховуватись проценти, можна гасити протягом достатньо довгого строку (наприклад, року ). Як уже вище згадувалось, саме проценти по неповністю поверненим кредитам і формують основну частину доходу банка при операціях з кредитними картками.

Розглянемо в загальному вигляді послідовність операцій, що виконуються суб”єктами платіжної системи в процесі надання послуг і придбання товарів за допомогою кредитних карток і проведення супроводжуючих ці операції розрахунків.

1. Бажаючи здійснити покупку ( або отримати послугу ), держатель картки надає її продавцеві.

2. Продавець визначає можливість здійснення угоди. Для цього він перевіряє справжність картки і правомірність розпорядження нею покупцем (візуально або за допомогою POS-термінала ) і, за необхідністю, проводить авторизацію ( голосову по телефону або автоматичну через POS-термінал).

3. Впевнившись в тому, що угода може бути здійснена, продавець оформлює чек ( сліп) , при цьому переносить на нього дані з картки. При ручній обробці для цього використовують імпринтер, і держатель картки потім підписується ( найчастіше три екземпляра чека). При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен, так як його роль виконує ПІН-код, який вводиться держателем картки.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці дня точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр (або еквайєр-центр) відомості про транзакції за день (при обробці вручну пересилання може здійснюватися трохи рідше - один раз в декілька днів). При цьому у випадку ручної обробки пересилаються екземпляри сліпів, а при автоматичній обробці POS-трмінал передає по каналу зв”язку накопичені за день дані.

6. Банк-еквайєр верифікує транзакції і здійснює розрахунки з точкою обслуговування ( робить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок ). Транзакції, які стосуються держателів карток - клієнтів інших емітентів, передаються в процесінговий центр.

7. Процесінговий центр обробляє передані банками-еквайєрами транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками - учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а частні розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-учасниками, які відкрили в нього корреспондентські рахунки. Інші банки -учасники здійснюють перерахування самостійно.

9. Держателі карток повертають банкам-емітентам кошти, надані їм як кредит на придбання товарів і отримання послуг.

Розглянемо більш детально другий крок наведеної вище схеми. Процедура прийняття рішення про допустимість здійснення угоди передбачає три рівня відповідальності.

Якщо сума угоди не перевищує ліміта точки обслуговування (або локального ліміта), то рішення про продаж (надання послуг) приймається самостійно точкою обслуговування. Таким чином, якщо ліміт точки обслуговування дорівнює, наприклад, 50 дол., то рішення про продаж товарів, вартість яких не перевищує цієї суми, приймається самостійно продавцем. При цьому продавець повинен перевірити, чи відповідає картка встановленим даною платіжною системою специфікаціям, чи відсутня вона в стоп-листі, чи співпадає зовнішність пред”явника картки з зображенням на фотокартці (при виникненні сумнімів продавець має право вимагати пред”явлення документу, що підтверджує його особистість, і, у випадку його відсутності, відмовитися від здійснення угоди). Крім того, при ручній обробці продавець зобов”язаний переівірити співпадання підпису на сліпі з зразком підпису на картці ( якщо зразок підпису є ).

При автоматичній обробці картки продавець після візуального контроля картки поміщує її в зчитуючий пристрій POS-термінала. Термінал зчитує номер картки і перевіряє, чи не присутня вона в стоп-листі. При обробці картки POS- терміналом пред”явник картки повинен також ввести ПІН-код зі спеціальної клавіатури. Термінал перевіряє співпадання введеного коду з зафіксованим в пам”яті картки.

При виконанні перерахованих вимог продавець може здійснити угоду. Якщо потім банком-еквайєром буде виявлено будь-яке порушення перерахованих правил, то банк має право відмовитися від відшкодування продавцеві суми угоди.

Якщо сума угоди перевищує ліміт точки обслуговування, то продавець зобов”язаний провести авторизацію. Для цього він або безпосередньо зв”язується з банком-еквайєром по телефону і передає дані усно, або цяпроцедура здійснюється в автоматичному режимі POS- терміналом (схема 4).

Якщо сума угоди не перевищує ліміту платіжної системи, то рішення про здійснення угоди приймає банк-еквайєр. При прийнятті рішення еквайєр керується даними, які поступили від точки обслуговування, а також інформації про держателя картки, його лімітах, здійснених угодах..., що зберігаються в базі даних. Ця інформація може знаходитися або в базі еквайєра, або процесінгового центра, або банка-емітента. Місцерозташування інформації залежить від конкретної організації зберігання даних в платіжній системі на даний момент. Якщо еквайєр не має даних для авторизації, то він здійснює маршрутизацію транзакції. В будь-якому випадку відповідальність перед торговою точкою несе банк-еквайєр. У випадку позитивного рішення :

- в ручному режимі точці обслуговування повідомляється код авторизації, який обов”язково повинен бути занесений на сліп і є підтвердженням отриманого дозволу ;

- в авотматичному режимі POS-терміналу віддається команда на фіксацію транзакції і друк сліпу. Аналогічно попередньому випадку, при порушенні правил авторизації платіжна система має право не відшкодовувати еквайєру суму угоди.

При перевищенні ліміту платіжної системи еквайєр в обов”зковому порядку повинен передати запит на авторизацію платіжній системі, яка і здійснює прийняття рішення.

Схема 4.

Схема on-line авторизації .

КАРТКА КОРИСТУВАЧ

оплата карткою

ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга

(або відмова)

запит на авторизацію

ЕКВАЙЄР-ЦЕНТР

ПРОЦЕСІНГОВИЙ

ЦЕНТР маршру-

відповідь тизація за-

платіжної питу

системи

БАНК-ЕМІТЕНТ

Видача готівки.

Процес видачі готівки по кредитній картці повністю аналогічний процедурі придбання товарів з тою лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення і філіали, і\або банкомати. Крім того, банкомати працюють в режимі on-line і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Розрахунки.

Зупинимось більш детально також і на порядку розрахунків. Для простоти розглянемо з початку досить безконфліктну “благополучну” ситуацію, коли для всіх рівнів виконані перераховані в попередньому розділі вимоги. У цьому випадку відшкодування коштів відбувається у наступному порядку ( схема 5 ) .

1. Після отримання з точки обслуговування списку транзакцій (у вигляді сліпів чи файла ) банк-еквайєр перераховує кошти на рахунок точки.

2. Банк-еквайєр сортує транзакції на “свої”, що відносяться до держателя карток банка-еквайєра, та “чужі” .

3. “Чужі” транзакції пересилаються у процесинговий центр системи, після підсумкової обробки в центрі розрахунковий банк кредитує корреспондентський рахунок банка-еквайєра у відповідному розмірі, і, можливо, дебетує його, якщо з інших банків поступили транзакції по карткам, що належать даному банку-еквайєру.

4. Банк-еквайєр здійснює необхідні перерахування коштів на корреспондентський рахунок ( або зняття з корреспондентського рахунк ) в розрахунковому банку.

5. Після перебігу “звітного періоду” банк-еквайєр виставляє загальний рахунок держателю картки і отримує з нього кошти для погашення кредиту.

Схема 5. Рух коштів в платіжній системі.

ТОЧКА t = 0 днів

обслуговування

ЕКВАЙЄР-ЦЕНТР

РОЗРАХУНКОВИЙ БАНК

БАНК-ЕМІТЕНТ

ДЕРЖАТЕЛЬ КАРТКИ

t = N днів

При здійсненні деяких з перерахованих вище платежів можуть стягуватися комісійні. Так, банк-еквайєр може брати комісійні (т.т. здійснювати неповне відшкодування коштів) з точки обслуговування. Кожний банк-еквайєр найчастіше бере комісійні з банка-емітента за обслуговування його карток (“чужих” карток). За видачу готівки по “чужим” карткам можуть також стягуватися додаткові комісійні. Розрахунковий банк може також стягувати комісію за розрахункове обслуговування. Платня також береться мережами передачі даних. Все це формує можливі додаткові джерела дохода для учасників платіжної системи і є стимулом для її розширення.

З іншого боку, операції на основі кредитних карток створюють заборгованість в фінансових установах, яка починає приносити проценти після досягнення певних умов.

1.4.Система обслуговування на основі дебетових карток .

В протилежність кредитним карткам використання дебетових карток передбачає попереднє розміщення клієнтом коштів на рахунку , який відкрито в банку-емітенті. Таким чином, випуск дебетових карток служить для банка-емітента засобом залучення коштів. При цьому, ряд банків-емітентів потребує зберігання на рахунку держателя картки в будь-який момент часу залишку, який не знімається.

Для клієнта фінансова привабливість дебетової картки може бути в нарахуванні процентів на залишок на рахунку і, можливо, отриманні знижок при покупках. Крім того (і це вже національна специфіка), у ряді випадків гривневі кошти, що вносяться на рахунок держателем картки, автоматично перераховуються в валютний еквівалент. При оплаті зворотній перерахунок здійснюється по поточному курсу, що захищає клієнта від інфляції. І, також, дебетова картка забезпечує традиційну для пластикових карт можливість здійснення безготівкових розрахунків.

Досить велике розповсюдження здобула в нас практика надання дебетових карток не тільки фізичним, а й юридичним особам (корпоративна картка) .

Отримання картки і ліміти операцій.

Отримання дебетової картки - більш простіший процес в порівнянні з отриманням кредитної. Для того, щоб стати “дебетовим держателем”, необхідно відкрити рахунок в банку, внести деякий мінімум коштів і оплатити картку. У вартість картки може бути включена і вартість річного обслуговування.

Операції з дебетовою карткою регламентуються рядом лімітів. Власне термін ліміт визначає в даному випадку максимальний розмір доступних держателю картки коштів. Залишок ліміта відповідає поточному значенню цієї величини. Справа в тому, що при операціях з дебетовою карткою процедура авторизації повинна проводитись завжди не залежно від від конкретної технології обслуговування. При цьому залишок ліміта кожен раз зменшується на суму угоди. В залежності від конкретних умов допускається зменшення залишку ліміта або до нуля, або до конкретного значення, що не зменшується.

Залишок ліміта і розмір коштів на рахунку користувача можуть бути пов”язані досить опосередковано. Справа в тому, що як і у випадку кредитних карток, банк-емітент є власником дебетових карток і несе по ним повну фінансову відповідальність перед іншими учасниками платіжної системи.

Банк-емітент керує розмірами ліміта і залишка по ліміту і має право зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд (в рамках існуючих угод з платіжною системою). Реальний же стан цих величин з сумами на рахунку держателя картки- внутрішня справа банка. Як правило, для оновлення залишку ліміта до значення ліміта банк потребує внесення коштів на рахунок. Однак, банк-емітент може дозволити клієнту овердрафт, надати кредит і т.д., надаючи тим самим дебетовій картці риси кредитної. В такому варіанті картка інколи називається змішаною. Але з точки зору платіжної системи ці картки не відрізняються і обслуговуються по однаковій технології.

Загальна схема операцій при розрахунках за допомогою дебетової картки.

Послідовність операцій , що виконуються при розрахунках за товари і послуги , за допомогою дебетової картки , близька до аналогічної для кредитної картки, але, в той же час, має ряд істотних відмінностей. Розглянемо всю послідовність.

1. Бажаючи здійснити покупку ( або отримати послугу ), держатель картки надає її продавцеві.

2. Продавець визначає, чи можливе здійснення угоди. Для цього він здійснює візуальну перевірку, а потім проводить голосову авторизацію по телефону або електронну шляхом POS-термінала. При голосові й авторизації у випадку позитивної відповіді продавцю повідомлюється код авторизації. При проведенні авторизації транзакції передаються в банк-еквайр і, при необхідності ,- далі в процесинговий центр.

3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп (чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці використовується імпринтер, і на чек обов”язково заноситься код авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці кожного дня ( або рідше- декілька разів на тиждень ) точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування (або електронні транзакції).

6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).

7. Процесінговий центр обробляє отримані за день транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники здійснюють перерахування самостійно.

9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.

Авторизація.

Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове значення.

Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення авторизації є обов”язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і потім перевірити співпадання підпису на картці і на чеку при ручній обробці.

При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову авторизацію : зв”язується з банком-еквайєром по телефону і передає оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя картки , код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці картка розміщується в POS-терміналі , який встанавлює зв”язок з ЄВМ банка-еквайєра і здійснює передачу даних.

Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки - клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в другому випадку здійснюється її пересилання в процесінговий центр системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація. Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток ( і, тим самим, бере на себе частину процесінгових функцій ).

Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З цим пов”язаний і той факт, що процесінгові потужності в початковий період бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на процесінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.

Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в процесінговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути розподілені і знаходитись частково в процесінговому центрі, частково - в банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з процесінговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів своїх карток в режимі віддаленого доступа до бази даних. В деяких випадках в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.

В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається наступне :

1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-лист.

2. Якщо картка не блокована, то, виходячи із суми угоди і розміру залишку ліміта, визначається можливість платежу по картці.

3. Якщо платіж можливо здійснити, то залишок ліміту зменшується на суму угоди. При голосовій авторизації генерується код авторизації. Код пересилається оператору для передачі в точку обслуговування. При авторизації шляхом застосування POS-термінала, формується повідомлення терміналу на друк чека.

Проведена процедура називається on-line авторизацією. Платіжна система, що обслуговує дебетові картки в такому режимі, потребує розвинену комунікаційну мережу, що містить як надійні і розгалужені телефонні канали, так і високоскоросні канали спеціалізованих мереж передачі даних.

Видача готівки.

Процедура видачі готівки по дебетовій картці цілковито відповідає викладеному порядку on-line авторизації як і у випадку використання банкоматів, так і при отриманні коштів у відділеннях банків.

Розрахунки.

Порядок розрахунків і стягнення комісійних при обслуговуванні дебетових карток практично співпадає з описом, який використовувався для кредитних карток. Відмінності полягають в наступному. По-перше, при проведенні авторизації “чужі” транзакції одразу ж потрапляють в процесінговий центр або в електронному, або в “голосовому” вигляді, що і дозволяє оперативно готувати дані для взаєморозрахунків. По-друге, отримання банком-емітентом відшкодування від клієнтів відбувається “автоматично”, оскільки кошти завчасно розміщені на клієнтських рахунках.

Як уже зазначалось раніше, прибутковість операцій з дебетовими картками обумовлена залученням коштів клієнтів, яким банк-емітент надає картки в розпорядження, а також комісійні, які отримують при проведенні операцій по обслуговуванні карток.

Система обслуговування на основі дебетових карток з off-line авторизацієй.

В попередньому підрозділі було показано, що ключовим фактором функціонування патіжної системи з дебетовими картками є проведення авторизації при кожній угоді. Однак, якщо телефонна мережа в місті або в регіоні, де передбачається запровадження дебетових карток, розвинена слабко або функціонує ненадійно, то впровадження платіжної системи стає проблематичним. Вихід з цієї ситуації полягає в зміні технології авторизації таким чином, щоб виключити необхідність on-line сеансу.

Проведення авторизації в режимі off-line висуває такі вимоги :

1. Наявність на картці даних про залишок ліміту.

2. Можливість контрольованого зменшення значення залишка ліміта в результаті авторизації ( “дебетування” картки ).

3. Можливість поновлення ліміту на картці (“кредитування” картки).

Для забезпечення подібних можливостей картка повинна , як мінімум , містити перезаписуючу пам”ять. Крім того, необхідно, щоб POS-термінали мали деякі “інтелектуальні” можливості для здійснення подібних операцій, а також пам”яттю (внутрішньою або зовнішньою) достатньо великої ємкості, де можна було б накопичувати транзакції для наступної передачі (інкасація) в банк-еквайєр або процесінговий центр.

В принципі, карти з магнітною полосою допускають можливість подібного використання. Однак мала ємкість пам”яті (сотні байт) і, головне, слабка захищеність від несанкціонованої зміни даних, записаних на магнітну полосу, робить їх непридатними для обслуговування в off-line режимі. Смарт-карти мають всі необхідні характеристики для реалізації схеми обслуговування в режимі off-line авторизації.

В схемі цього виду авторизації кожна картка стає мобільним елементом розподіленої бази даних платіжної системи і виконує функції процесінгового мікроцентра. для проведення авторизації картку також необхідно розмістити в зчитуючий пристрій. При цьому картка і термінал, спираючись на дані, що зберігаються в них, роблять обмін інформацією і проводять взаємне розпізнання ( схема 6.). Якщо ця процедура завершується успішно, то держатель може вводити ПІН-код , а продавець - суму. Після цього картка перевіряє, чи не перевищений залишок ліміту. Якщо угода може здійснитися, то картка зменшує залишок ліміта на суму угоди, а POS-термінал фіксує дані про транзакцію (інколи про цей процес кажуть як про дебетування картки і кредитуванні терміналу). POS-термінал друкує чек, картка вилучається з терміналу і повертається держателю.

Схема 6.

Схема off-line авторизації .

КАРТКА КОРИСТУВАЧ

авторизація оплата карткою

ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга

Кажучи про накопичення транзакцій в торговому терміналі, то треба зазначити, що ця функція може виконуватись як самим терміналом, так і персональним комп”ютером, до якого він підключений і який керує роботою терміналу. Також в торговий термінал одночасно може бути розміщена і спеціальна смарт-карта, яка і бере на себе всі “інтелектуальні” функції, а термінал при цьому виконує комунікаційну функцію.

Накопичені терміналом транзакції передаються в процесінговий центр (або банк-еквайєр) під час сеансу зв”язку. Цей сеанс в залежності від навантаження телефонної мережі і доступності каналу зв”язку може проходити або декілька разів за день, або здійснюватися в вечірній або нічний час.

Управління лімітами.

З початку значення лімітів витрат заносяться на карту при її персоналізації в банку-емітенті або спеціальному персоналізаційному центрі. Оновлення лімітів в процесі використання дебетової смарт-карти може відбуватися декількома шляхами в залежності від можливостей обладнання і прийнятої в платіжній системі технології.

В найбільш типовому випадку держатель картки повинен відвідати банк, де уповноважений працівник поновить ліміт. При цьому передбачається, що стан рахунку держателя картки дає підставу для проведення такої операції.

В другому варіанті оновлення можна здійснити на любому торговому терміналі, для чого повинен бути проведений сеанс в on-line режимі.

Інший варіант- самокредитування карти. Суть його полягає в тому, що на карту при персоналізації заноситься як загальний, так і, наприклад, місячний ліміти. Поточні видатки обмежуються місячним лімітом, який на початку кожного наступного місяця при першій же взаємодії з POS-терміналом самостійно поновлюється картою. Загальний ліміт при цьому визначає можливе число таких самокредитувань. Кошти, що забезпечують самокредитування повинні бути розміщені заздалегідь на рахунку.

В завершення першої глави хочеться зробити деякі узагальнення.

Нами були розглянуті класичні схеми побудови платіжних систем обслуговування пластикових карток. Безперечно, на практиці можливі більш складні комбінації.

Порівнюючи схеми обслуговування на основі кредитних і дебетових карток, можна відмітити їх технологічну близкість. Розбіжність між ними полягає, головним чином, в сфері взаємовідносин банка-емітента і держателя картки. При цьому кредитна і дебетова схеми не протистоять одна одній, оскільки орієнтовані на різні сегменти ринку споживання. Кредитна картка передбачає стійкий фінансовий стан клієнта, наявність у нього позитивної кредитної репутації. Дебетова ж картка орієнтована на сектор потенційних клієнтів, відносно яких банк не має певної попередньої інформації.

Остання ситуація і обумовила більш швидкий розвиток у відчизняній практиці обслуговування фізичних осіб схеми обслуговування на основі дебетових карток.

2.Аналіз функціонування банків в платіжній системі на основі пластикових карток.

2.1.Умови вступу банків в міжнародні карткові платіжні системи.

На Україні спостерігається ситуація, коли іде процес становлення національної платіжної системи. Але він триває досить довгий час і банки, які були раніше готові працювати з пластиковими картками, ще з 1992 року почали шукати шляхи втілення своїх задумів. Більшість українських банків обрали шлях, пов”язаний з вступом у міжнародні платіжні системи VISA i/або Europay. Цей варіант привабливий з точки зору розширення територіальних кордонів використання платіжних продуктів, встановлення нових взаємозв”язків з міжнародними банками і, відповідно, підвищення іміджу банка. Але є і інша сторона медалі, яка пов”язана з значними вимогами, які висуваються цими міжнародними платіжними системами, які зачасту дуже високі для наших молодих українських банків. Будемо сподіватися, що при становленні національної платіжної системи будуть враховані всі можливості наших банків і розроблені умови, адаптовані до наших національних осбливостей функціонування банківської сфери.

А зараз давайте розглянемо механізм вступу українських банків в міжнародні платіжні системи на прикладі АКБ ПЕРКОМБАНК.

Для вступу в міжнародну платіжну систему VISA банк направляє клопотання на вступ. Потім в VISA надсилається документарне заключення міжнародної аудиторської фірми про фінансовий стан банку. При чому VISA визнає лише висновки шести аудиторських фірм, а саме :

- PRICE WATERHOUSE;

- KPMG;

- ARTUR&ANDERSON;

- ERNST AND YOUNG;

- ДЕЛОЙТ ЕНД ТУШ;

- КУПЕР ЕНД ЛАЙБРОНД.

Переписка між двома сторонами триває досить довгий час . І коли вже досягнено певної домовленості, починається заповнення документів, що стосуються безпосередньої роботи банка в системі (підготовчі роботи ).

Так звана “офіційна” частина починається з подачі банком Заяви на вступ у VISA (Application for Membership ), в якій вказується :

- ім”я заявника;

- назва організації;

- адреса головної контори організації.

Також вказується статус майбутнього члена, а якщо це потрібно, то і спонсора, який є своєрідним гарантом банку при вступі у платіжну систему.

До Заяви додається перелік документів, а саме :

- Заяву на членство;

- бланк договору про спонсорство;

- бізнес-план;

- копію ліцензії на проведення банківських операцій;

- річний звіт з заключенням аудитора, включаючи рахунки, за останні 3 роки;

- список банків, в яких відкрито корреспондентські рахунки, включаючи контактні зв”язки;

- зразки підписів;

- лист з проханням про прийняття в VISA.

Всі перераховані документи є невід”ємною частиною заяви на членство в VISA і повинні пред”являтися на розгляд Департаменту по керуванню ризиками VISA.

Зупинимось більш конкретно на бізнес-плані.

VISA надає типовий бланк бізнес-плану, який банк повинен заповнити в певному порядку, а саме :

1. Надати план випуску карток на найближчі 3 роки;

2. Визначити кількість банкоматів для видачі готівки на той самий період;

3. Розрахувати кількість торгових точок, які будуть обслуговуватись в даному банку;

4. План по процесінгу : вибір процесінгового центру у випадку, якщо процесінг буде виконувати третя сторона;

5. Інформація по вже емітованим карткам, про власні банкомати, власні кредитні картки, єврочеки, EuroCard/MasterCard, якщо такі є в банку;

6. Вказується кількість філіалів, які існують у банка;

7. Кількість рахунків, відкритих у банку (приватних і корпоративних);

8. Склад акціонерів;

9. Активи банку;

10. Реквізити банку, по яким буде в майбутньому здійснюватися зв”язок.

В залежності від прав банку і вимог до нього з боку платіжної системи, у VISA передбачено різнорівневе членство. Найбільш повний член платіжної системи - принциповий (Principal Member), який має право займатися як емісією карток, так і еквайрингом і також встановлювати банкомати. Таким банком на Україні є, наприклад, банк “ АВАЛЬ”. Наступним за значимістю є асоційований член ( Associate Member ), у функції якого входить укладання угод з іншими банками, які мають статус члена, що бере участь у платіжній системі (Participant Member).

Його основні функції мають таку ж силу як і функції принципового члена. Банк-учасник повинен при вступі у VISA знайти банк спонсор, який є або принциповий член системи, або асоційований член і укласти з ним договір про спонсорство. Існують також в платіжній системі банки-члени, які мають право здійснення операцій з торговими точками і банки-члени, які можуть займатися лише видачею готівки.

Кожен банк - член міжнародної платіжної системи повинен відкрити в кліринговому банку корреспондентський рахунок, по якому будуть проводитись списання і зарахування по транзакціям. Так, наприклад, Перкомбанк по VISA і по MasterCard має такий рахунок в Bankers Trust Company, який є членом Федеральної резервної системи і має прямий зв”язок з головним кліринговим банком Chase Manhattan Bank, а по EuroCard - у Midland Bank PLC, який здійснює розрахунки в Європі.

Відмітимо ще один головний момент. Коли наші банки вступають в міжнародні платіжні системи, то від них вимагається внесення страхового депозиту. Розмір страхового депозиту залежить від розрахункової величини, яка визначається множенням денного обороту по карткам на 14 днів. Так, наприклад , стартова сума страхового депозиту для банку може складати від 200 до 400 тис. дол. США. По нашій шкалі градації членів платіжної системи він у нас принциповий член і може виступати спонсором при вступі інших банків в міжнародну платіжну систему. Тому банки, для яких АВАЛЬ виступає спонсором, повинні в нього розміщувати свої страхові депозити, а вимоги платіжної системи щодо самого банку АВАЛЬ повинні зрости відповідно. Ці страхові депозити потрібні для відшкодування непередбачених витрат по карткам.

Як ми бачили в бізнес-плані , банк-член міжнародної платіжної системи повинен вказати процесінговий центр, який буде виконувати відповідні функції. Так для Перкомбанка функції процесінга виконує UPC (Український процесінговий центр ), ці функції в деяких випадках можуть виконувати і самі банки-члени, але необхідне обладнання для організації безперервної роботи процесінгового центру коштує дуже дорого, і тому , частіше, банки створюють на пайових засадах спільний центр.

Якщо банк буде займатися емісією карток , то йому необхідно з VISA узгодити всі необхідні для цього моменти. А саме, по-перше, необхідно замовити біни (банківський ідентифікаційний номер), по яким система буде розпізнавати цей банк. Для цього банк повинен заповнити BIN License Agreement. Якщо банк має спонсора, то спонсор займається замовленням бінів.

Наступним кроком є замовлення карток - у сертифікованого VISA виробника пластикових карток банк замовляє пластик, цей виробник укладає договір на виробництво карток і надсилає замовнику екземпляр майбутньої картки на плівці (завчасно обумовлюється сторонами дизайн картки), який потім передається в VISA для затвердження. Паралельно банк укладає договір з VISA на право використання власного логотипу на картці цієї міжнародної платіжної системи. Коли процес виробництва картки повністю підготовлений для впровадження, наступає інший етап - отримання сертифікованого VISA програмного забезпечення ( S.O.F.T. ).

Наступний етап - це повна сертифікація банка-члена міжнародною платіжною системою VISA. Цей процес проходить в певній послідовності: на три пробних білих пластика наноситься магнітна полоса і кодується, потім ці екземпляри передаються в VISA, яка робить перевірку на можливість використання їх в платіжній системі. Потім наш процесінговий центр готує нас до сертифікації, тобто виділяється 2 години, протягом яких картки перевіряються, для чого проводиться сеанс авторизації в on-line режимі. Після перебігу двох тижнів банку прописують VAP ( VISA Access Point ). Аналогічне право доступу має і система Europay , яка надає банкам Europay Module. Після цього системою визначається дата, з якою можна буде здійснювати операції з картками, на які банк отримав ліцензію ( LIVE DATE ).

Процедура вступу в платіжну систему дуже складна і найменше банку потрібно півроку, щоб почати роботу в ній.

2.2. Аналіз діяльності банків-членів системи карткових розрахунків, пов”язаної з емісією, еквайєрингом і видачею готівки.

Банківська кредитна картка не є юридичним свідоцтвом борга або боргових вимог, яким є, наприклад, вексель або чек. Це, скоріше, матеріальний символ юридичних відносин, що виникають між сторонам, які уклали карткову угоду.

З правової точки зору сутність операцій з кредитною і дебетовою картками полягає в тому, що власник картки і торговець після попереднього відкриття рахунків в банку домовляються, що будь-яка угода між ними буде врегульована шляхом кредитування рахунка торговця і дебетування рахунка держателя картки. При цьому, за вийнятком особливо обумовлених випадків, цей платіж буде безумовним і остаточним.

Схема карткових розрахунків в основі своїй передбачає наявність трьох окремих видів контрактів :

- між торговцем і держателем картки - про продаж товарів або послуг;

- між банком і торговцем - про згоду останнього приймати картки в оплату товарів або послуг ;

- між банком і держателем картки - про відшкодування банку суми, що банк сплатив торговцю по операції з кредитною карткою.

Банк в системі карткових взаємовідносин відіграє регулюючу, контрольну роль, яка має найважливіше значення для всіх учасників системи карткових розрахунків.

Основними банківськими операціями по пластиковими картками є :

- емісія карток ;

- еквайєринг ;

- видача готівки по карткам.

Давайте розглянемо сам механізм роботи банків по всім цим напрямкам діяльності з пластиковими картками.

Почнемо з характеристики практичної діяльності банка-емітента.

Після отримання ліцензії і міжнародного сертифікату на здійснення банківських операцій, пов”язаних з випуском карток міжнардних платіжних систем, банк повинен організувати роботу по залученню якомога більше клієнтів. Первинні відносини клієнта з банком починаються з заповнення клієнтом Заяви на отримання картки. В нашій практиці, в основному, клієнту пропонується дебетова картка, тому Заява має досить стислий вигляд і містить лише класичні дані (ім”я, призвіще, дату народження, сімейний стан, паспортні дані, адресу прописки, місце роботи), які зоюражені в додатку 1. В міжнародній же практиці найбільш розповсюдженими є кредитні картки і тому Заява має дещо інший вигляд, а саме :

Заява повинна включати лише необхідну для обробки інформацію, бути зручною, раціональною та мати приємний вигляд. Форма заяви повинна також забезпечити зручність процесу обробки незалежно від того, буде вона оброблюватись вручну або автоматизованою системою. Інформація, яка необхідна при заповненні заяви, повинна бути достатньою для прийняття рішення про надання кредиту, але й послідовність розташовування інформації повинна бути структурована таким чином, щоб зробити процес аналізу і внесення даних в комп’ютерну систему банку більш зручним.

Розглянемо структуру заяви для банка, який випускає кредитні картки міжнародних платіжних систем.

Цей розділ пропонує заявнику визначити тип потрібного кредиту: для однієї, для двох карток або ж збільшення кредитної лінії. Тут наведені спеціальні запитання стосовно сімейного стану, так як одруженим особам дозволено вибирати між індивідуальним і загальним рахунком.

В цьому розділі потрібно надати персональну інформацію: ім’я, прізвище, адреса і т.д., яка при подальшій обробці буде першим елементом в автоматизованій системі

Цей розділ потребує повідомлення про трудовий стаж на даній роботі, так як це досить важливо для більшості банків при вирішенні питань про збільшення кредиту. Сюди ж включається місячна заробітна платня.

Якщо заява видається на відкриття спільного рахунку, то потрібна інформація про співзаявника.

Інформація про рахунки, які заявник може мати в іншому банку.

Стан заявника стосовно кредитів і боргів стає вирішальним. Треба відмітити, що відомості про загальний розмір щомісячних платежів по позичках і про загальні суми поточного боргу мають істотне значення в більшості рішень банку про кредитування.

Цей розділ потребує підтвердження того, що надана інформація дійсна. Положення, що містяться тут дають банкам і далі можливість перевіряти наведені заявником данні про його борги і роботу та вести контроль за виконанням заявником строку дії договору, якщо банк задовольнить дану заяву.

Інформація внутрішнього банківського користування.

Процес видачі кредиту побудований таким чином, щоб видати кредит як можна більшій кількості позичальників, але так, щоб не збільшувати суму ризику по портфелю банківських кредитних карток. При задовільненні або відхиленні заяв банки беруть до уваги будь-які критерії, які у більшості випадків включають такі статті, як сума щомісячних доходів, поточний борг, тривалість проживання, володіння нерухомістю і частота заяв на додатковий кредит, наданих різним кредиторам. Банки самі встановлюють мінімальні стандарти для задоволення заяви на кредит, але вони досить сильно відрізняються в різних банках.

В залежності від стандартів і певних критеріїв, а також банківського досвіду, заяви, а значить, і заявники складають деякі типові групи, які або проходять, або не проходять по критеріям банка щодо видачі кредиту.

Різні типові групи заявників передбачають різні рівні можливого ризику. Коли типовий заявник відноситься до групи підвищеного ризику, на думку банка, заява не задовольняється.

На початку розвитку індустрії банківських карток більшість заяв надходило з ящичків, які знаходились в відділеннях банків або в місцях роздрібної торгівлі. Сьогодні більшість заяв збирається в результаті прямої поштової розсилки. Вартість рекламної розсилки бланків поступово зростала, а кількість відгуків знижувалась. Банк силами свого кредитного відділу веде списки потенційних клієнтів і викреслює з них ті кандидатури, які не відповідають критеріям попереднього відбору (технологічна операція, яка використовується банками для зменшення операційних видатків на тих клієнтів, які не є для банка “потенційними”). Ті ж клієнти, які відповідають критеріям, що висунуті банком, будуть потім підпадати під повну програму кредитного обстеження.

Після заповнення Заяви між клієнтом і банком укладається договір на випуск і обслуговування певного виду карток. Перкомбанк емітує такі види карток :

- VISA Electron ;

- EuroCard/MasterCard Business ;

- EuroCard/MasterCard Standard/Mass ;

- EuroCard/MasterCard Gold ( див. додаток 2,3 ).

Найрозповсюдженіший вид карток - стандартна картка, яка розрахована на масове використання. Внесок на цю картку мінімальний. “Золота” картка існує для самих заможних клієнтів. Окрім великого ліміту витрат по ній, клієнту пропонується пільги при покупці авіаквитків, безкоштовні медична страховка і інші пільги. Бізнес-карта може бути зручною для підприємства , працівники якого часто відїзджають в командировки, де використання картки зпрощує їх розрахунки.

Якщо клієнтом відкривається корпоративна картка, то з ним укладається Договір про порядок розрахунків по корпоративним карткам EuroCard/MasterCard Business. Клієнтом в свою чергу відкривається також в будь-якому випадку поточний картковий рахунок (заява на відкриття рахунка див.дод. 4-5) і, якщо це передбачено умовами договору, депозитний рахунок, який є певним гарантом клієнта для банка. Для цього окремо укладається Договір про страховий депозит, в якому визначені умови зберігання, використання, нарахування процентів по внеску і інші вимоги . Основним же договором визначені права держателя картки, права і обов”язки банка, визначені умови, при яких банк має право використовувати кошти страхового депозиту клієнта, визначено також ліміт використання коштів клієнтом і мінімальний залишок на рахунку клієнта, розмір процентів, які нараховуються на кошти на поточному картковому рахунку. Договором визначені і умови, пов”язані з самим використанням картки, тобто визначені тарифи по випуску і обслуговуванню карток банка.

Після документарного оформлення відносин між банком і клієнтом, банк починає виготовляти картку, тобто ембосує на вже заготовлений пластик ім”я держателя, строк дії картки, номер картки і заносить на неї всі інші ідентифікаційні дані клієнта. Клієнту також видається його персональний ідентифікаційний код.Вся ця процедура триває максимум один-два тижні.

Після отримання картки, клієнт може повноправно користуватися карткою міжнародних платіжних систем в будь-якій точці світу, де приймають ці картки. Виняток складає гривнева картка VISA Electron, сфера використання якої обмежується географічними кордонами України. Клієнт за допомогою картки може платити за товари і надані послуги, знімати з картки готівку. Кожна організація-емітент сподівається, що її картка буде сприйнята клієнтом як досить цінна і наділена до того ж унікальними, лише їй притаманними вигодами використання.

Аmerican Express була першою, хто запропонував термінову заміну кредитної картки, що дало їй перевагу на ринку карток. Оскільки ця інновація мала очевидні всім вигоди, то окремі банки-емітенти, особливо ті, що мали закордонні відділення або кореспондентську мережу, запозичили цю ідею. Іншими видами послуг, підвищуючих цінність карток, є збільшення строку гарантії товарів, що придбані по картці і збереження рівня цін на послуги компанії протягом строку дії картки. Деякі міжнародні платіжні системи пропонують власникам карток безкоштовну медичну страховку. Тобто для того, щоб залучити найбільше клієнтів, з кожним роком банки-емітенти використовують різноманітні прийоми для цього.

Банк- емітент, в свою чергу, виконує операції, які коротко можна охарактеризувати так :

випуск карток (кодування, запис персональних даних власника картки, ембоссинг, висилка картки клієнту, поновлення картки);

аналіз кредитоспроможності (оцінка фінансового стану заявника, відкриття карткового рахунку, визначення кредитного ліміту);

авторизація (відповідь на запитання торгівця про можливість здійснення угоди в автоматичному режимі або по телефону, поновлення мастер-файла, взаємодія із системами інформаційного обміну);

обмін інформацією і отримання комісійних за інтерчейндж;

білінг (підготовка і висилання власнику картки виписки з вказанням сум і строків погашення заборгованості);

бухгалтерський облік операцій по картковому рахунку;

стягнення простроченої заборгованості і контроль перевищення кредитного ліміту;

робота з клієнтами (відповіді на запитання, розгляд скарг);

забезпечення безпеки і контроль за шахрайством (підготовка звітів по вкраденим і підробленим карткам, блокування рахунків);

маркетинг.

В першій главі детально були розглянуті більшість функцій банка-емітента, і тому зупинимось більш конкретно на бухгалтерському обліку операцій по картковим рахункам, який проводить банк-емітент і на деяких інших його функціях :

1. При відкритті клієнту поточного карткового рахунку банк зараховує кошти на рахунок 2625... Перкомбанк сплачує 3 % річних по цьому рахунку Д-т 1001... - К-т 2625...

2. Банк бере комісію за відкриття валютного рахунку і за річне обслуговування картки :

Д-т 2625... - К-т 3800...

3. Банк відкриває клієнту депозитний рахунок 2635..., на який нараховуються відсотки Д-т 3800... - К-т 2635... Перкомбанк сплачує 6% річних по цьму внеску.

4. При здійсненні клієнтом покупки проходить списання цих коштів з корреспондентського рахунку, по якому банк веде безпосередні розрахунки з системою, у корреспонденції з транзитним рахунком для розрахунків по карткам Д-т 292... - К-т 1500...

5. На клієнтському поточному картковому рахунку сума операції відображається так : Д-т 2625... - К-т 292... Паралельно банк списує з клієнта комісію за здійснення покупки Д-т 2625... - К-т 3800...

6. Зарахування комісії комісії платіжної системи здійснюється наступною проводкою : Д-т 2924... - К-т 3800...

Якщо держатель картки захотів зняти кошти зі своєї картки , то при цьому банк-емітент проводить таку послідовність бухгалтерських операцій :

1. При отриманні “касового авансу” держателем картки нашого банку платіжна система списує з нас цю суму коштів Д-т 2924... - К-т 1500...

2. Банк в свою чергу відображає суму операції по видачі готівки так: Д-т 2625... - К-т 2924...

3. При видачі готівки по картці банк знімає комісію , яка відображається , як Д-т 2625... - К-т 3800...

4. Платіжна система, в свою чергу не заохочує проведення даного виду операцій банком і банк повинен заплатити комісію уже платіжної системи Д-т 3800... - К-т 2924...

Треба зауважити, що списання коштів з картрахунку клієнта здійснюється на підставі платіжних чеків або виписки з корреспондентського рахунку розрахункового банку та на підставі документа, який формується платіжною системою після здійснення клірингу ( наприклад, міжнародна платіжна система Europay формує та надсилає до банку факсом Payment Propositions of DD/MM/YY).

Також для банка-емітента досить важливе питання організації маркетингової діяльності, від якої залежить подальший успіх роботи банку в сфері пластикових карток .

Маркетинг банківських карток має багато спільного з маркетингом інших фінансових послуг. Але існують певні нюанси, які пов”язані з специфікою карткового обігу. Для наших банків ця проблема першочергова, так як вони тільки почали вивчати можливості нашого ринку пластикових карток . Також як рівень, так і природа конкуренції в сфері банківських карток мають важливі відмінності. 80-ті роки стали свідками жорсткої конкурентної боротьби за власників карток. Здатність банківських інститутів вийти за межі традиційних географічних кордонів, використовуючи банківські картки, заохочувала зацікавленість конкурентів. Кожний новий власник з банківською карткою ставав також потенційним клієнтом для додаткових фінансових взаємовідносин, включаючи можливості продажу йому торгових небанківських послуг, таких, наприклад, як пакет туристичних послуг. Банківські картки відкрили нові ринки, які залучили на банківську арену нових конкурентів.

Підгрунтям існування програми банківських карток є нові рахунки. З роками процес залучення і придбання нових рахунків став більш розвинений. В початковий період маркетинг карток являв собою масову (без попередніх заяв) розсилку кредитних карток існуючим клієнтам банку і новим потенційним клієнтам по поштовим спискам. Наступна фаза еволюції маркетингу карток – розсилка форм заяв лише вибраним клієнтам і не клієнтам банка, як згадувалось вище.

Поступово емітенти стали краще уявляти собі критерії добрих клієнтів і таким чином освоювати цей сегмент ринку. Зрілість індустрії банківських карток і конкуренція, що з’явилася, принесли з собою зниження відповідей на бланки заяв, що розсилалися банком, і підвищення витрат на придбання кожного нового рахунка. Середні витрати, які в кінці 70-х початку 80-х років склали від 20 до 25 дол. на відкриття нового рахунку, підвищилися в 1990 році до сум від 75до 80 дол. на один рахунок.

Потреба в продовженні залучення і придбанні нових рахунків є основою даного бізнесу. В індустрії банківських карток річний коефіцієнт вибуття рахунків, що змінюється в межах від 9 до 15 відсотків, вважається нормальним. Тільки лише для того, щоб підтримувати і зберігати існуючу базу власників карток, банку потрібно забеспечити приріст нових рахунків в межах від 12 до 15 відсотків щорічно.

Ефективність програми банківських карток залежить від розробки плану маркетингу. Щоб бути ефективним, маркетинговий план повинен дати відповідь на чотири основних запитання :

Який продукт буде запропонований і які будуть його відмінні риси?

Яка буде ціна продукту ?

Яким чином буде продукт пропонуватися споживачем ?

Хто є найбільш перспективним клієнтом для даного продукту, і як ми будемо їх шукати ?

Дизайн картки виявився дуже важливим елементом в створюванні програми. Створення сучасного дизайну часто доручається агентствам, які спеціалізуються на такого роду діяльності. Сама картка інколи називається “афішею в кішені” і тому повинна мати елегантний зовнішній вигляд.

Ціна, яку емітент встановлює за використання його банківської картки складається з чотирьох складових:

Річний членський внесок: ці внески забезпечують до 50% прибутковості програми. Вперше запропонована компанією АТ&T пільга безкоштовного членства на першому етапі відгукнулась ехом по всій індустрії банківських карток.

Процент по кредиту (річний процент).

Пільговий період: час між датою покупки і датою, коли емітент починає нараховувати відсотки з суми цієї покупки.

Додаткові збори (штрафи, переліміт, т.д.).

Після того, як продукт всебічно визначений і ціни по ньому встановлені, наступним кроком в маркетинговому процесі є організація його просування на ринок ( створення привабливого оформлення, реклама, залучення зацікавлених осіб).

Кінцевий пункт стратегії торкається залучення широких мас населення і полягає в визначенні найбільш перспективних шляхів розповсюдження продукту. Маркетингові дослідження відіграють важливу роль у визначені того, який сегмент ринку є найбільш приємним для продажу даного продукту. Рішення вивчення ринку дозволяє не тільки визначити структуру попиту, але й встановити, який тип картки буде для даної структури переважним. Завдяки йому споживач оцінює кожну особливість і комплекс, підвищуючих цінність картки, послуг і обирає найбільш приємне для нього. Перерахуємо декілька фактів, які найбільш важливі для споживача при виборі організації-емітента:

ціна;

об’єм кредитної лінії;

строк роботи з даним банком;

інші послуги, що пропонуються організацією-емітентом;

зручність користування;

додаткові пільги;

імідж.

Кожен банк-емітент повинен враховувати свої особливості і скласти власний маркетинговий план, який повністю повинен відповідати вимогам будь-якого потенційного клієнта банка.

Для банка-емітента також важливим питанням є вивчення проблем шахрайства, пов”язаного з несанкціонованим використанням карток. Основними джерелами втрат при обслуговуванні банком кредитних карток є шахрайство, викривлення клієнтами повідомлень про платежі і неповернення кредиту.

Випадки, що підпадають під категорію шахрайства, пов”язані з підробкою кредитних карт, їх крадіжкою, а також несанкціонованим підкліченням до мережі зв”язку з банкоматами. Що ж стосується крадіжок, то за даними зарубіжних джерел, значна їх частка виникає на етапі пересилки картки клієнту і здійснюється працівниками банку. Тому боротися з цим можна лише шляхом комплексного підвищення рівня безпеки в банку, введення подвійних незалежних процедур контролю.

Неповернення кредиту - це найбільш “прозорий” фактор збитків, що несе банк-емітент кредитних карт. Використання застави в якості запобіжного заходу веде до замітного зменшення зацікавленості до карти з боку клієнта. Для нашої країни саме це джерело збитків і може зробити проблематичним масовий випуск кредитних карток протягом достатньо тривалого часу.

Що ж стосується дебетових карток, то основним джерелом збитків тут є шахрайство. Тому для дебетових карток найбільш критичним фактором стає рівень захисту операцій, який забезпечується як технічними засобами, так і заходами організаційного характеру.

Для простої людини, для нас з Вами, при виборі банка-емітента дуже цікаво знати основні тарифи по обслуговуванню пластикових карток в різних банках. На сьогоднішній день членами міжнародних платіжних систем є такі банки як : АКБ Перкомбанк, АВАЛЬ, Промінвестбанк, Укрексімбанк, Правекс-банк, Перший Український міжнародний банк, Легбанк, Укрсоцбанк, Фінанси і кредит, Ощадбанк і інші. Як ми бачимо багато з цих банків мають досить вагому репутацію і тому досить важко одразу обрати найбільш вигідний варіант отримання картки. Давайте розглянемо таблицю, яка відображає основні тарифи банків по обслуговуванню карток. Для цього розглянемо таблицю 1 . В цьому додатку відображені дані лише по провідним банкам, що займаються операціями з кредитними картками. Лідером серед всіх інших банків-членів міжнародних платіжних систем безперечно є банк АВАЛЬ, який є дійсним членом цих систем і для багатьох наших банків виступає спонсором при вступі їх в міжнародні платіжні системи, зокрема для АКБ Перкомбанка при вступі в міжнародну платіжну систему VISA. Займаючи одне із монопольних становищ, банк АВАЛЬ запропонував своїм клієнтам відкриття кредитної картки EuroCard/MasterCard без страхового депозиту, залишаючи лише підвищений незнижаючийся залишок, але який також значно менше ніж в інших банках. Цей крок дасть змогу більшій кількості бажаючих відкрити картку. Серед інших банків найбільш доступні тарифи по аналогічним карткам має АКБ Перкомбанк. Враховуючи те, що АВАЛЬ має велику мережу відділень по країні, держателям карток буде вигідно отримувати в цьому банку і його відділеннях готівку з картки. Також ця процедура буде полегшана тим, що АВАЛЬ встановив банкомати, які працюють цілодобово. Досягненням наших банків стало впровадження гривневих карток VISA Electron , власником яких може бути кожний. Так, наприклад, Перкомбанк для всіх бажаючих безкоштовно виготовляє карту і здійснює відповідні операції по її обслуговуванню. Як ми бачимо, вибрати є з чого. Але в наших умовах банки повинні самі створювати умови, щоб наш досить необізнаний потенційний клієнт був зацікавлений у придбанні картки.

Іншою операцією, пов”язаною з пластиковими картками, є еквайєринг.

Обов`язки банка, що займається еквайрингом, визначаються його роллю по обслуговуванню торгівельних учасників карткової системи.

Основні функції такі:

процессінг торгівельних рахунків, наданих банку торгівцем по операціям з картками;

обмін інформацією по угодах і сплата комісії за інтерчейндж на користь банка-емітента;

аналіз заяв торгівців на приєднання до системи розрахунків, аналіз кредитоспроможності нових і вже існуючих торгівців, перевірка торгівців щодо шахрайства з їх боку;

маркетинг, допомога торгівцям в придбанні обладнання для пластикових карток.

Офіційні відносини між банком-еквайєром і торговою точкою відбуваються з моменту укладання між ними договору про надання можливості обслуговування законних держателів пластикових карток міжнародних платіжних систем. Пердметом цього Договору є надання банком підприємству можливості приймати в якості платіжного засобу за надані товари і послуги картки. Підприємство у відповідності до цього Договору зобов”язане приймати в оплату всі дійсні картки платіжної системи, надавати держателям карток повний набір товарів і послуг за цінами, що не перевищують звичайні ціни при розрахунках за готівкові кошти. Також підприємством повинно бути організоване навчання працівників, що обслуговують держателів карток, правилам здійснення операцій з картками.

Банк зобов”язується приймати від підприємства всі дійсні рахунки платіжних систем в певний строк (не пізніше 7-8 банківських днів), забезпечити підприємство необхідним обладнанням, провести навчання серед його працівників.

Банком визначені правила проведення підприємством авторизації і умови правил безпеки при обслуговуванні по пластиковим карткам. Враховуючи той факт, що первинна перевірка картки здійснюється продавцем наочно, то цими правилами визначені риквізити, які повинні обов”язково знаходитись на картці. Також, враховуючи міжнародний досвід шахрайства у сфері карткового бізнесу, в правилах безпеки окремо виділені основні ознаки фальшивої картки. При всьому цьому ретельному обслуговуванні, підприємство також повинно забезпечити швидкість обслуговування клієнта і забезпечити йому конфеденційність обслуговування картки. В Договорі окремо визначені умови розміщення реклами, яка вказує, що в даних місцях приймаються картки.

Банк повинен поставити підпрємству імпринтери, рекламні наклейки, бланки рахунків (сліпів), кліше підприємства і визначити умови їх використання .

Підприємством заповнюються необхідні документи і ставиться вартість товару або послуг на рахунку у доларах США або національній валюті, в залежності від інструкції банка. Зразок заповнення сліпу дивитись додаток 6. Протягом визначеного терміну з дати здійснення угоди по картці підприємство зобов”язане доставити рахунки в банк. Ці рахунки підприємство надає в банк разом з звітом по ним, т.я. згідно Постанови Правління НБУ Про внесення змін і доповнень до “Положення про впровадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари , надані послуги та при видачі готівки” сліп не є фінансовим документом при здійсненні розрахунків між підприємствами і банками. Банк в свою чергу приймає рахунки, видає розписку про прийняття рахунка і здійснює оплату рахунка. Банк проводить зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства не пізніше певної кількості днів в національній валюті України з моменту отримання цих рахунків. Банк утримує комісію за розрахункове обсоуговування від загальної суми рахунків по кожному звіту. Комісія утримується при кожному зарахуванні коштів по операціям з картками на розрахунковий рахунок підприємства. За конвертацію валюти також стягується комісія (0.1-0.2% )по кожному звіту. Перерахування коштів в національній валюті здійснюється по курсу НБУ на момент перерахування коштів на розрахунковитй рахунок підприємства за вирахуванням комісії. Банком визначаються умови прийняття рахунків до сплати.

Кожне підпрємство повинно також окремо ознайомитись з порядком надання обслуговування держателям пластикових карток .

Після обумовлення всіх моментів між клієнтом і банком починається безпосередній процес співпраці.

Процессінг торгівельних рахунків полягає в переносі даних з бумажного рахунка на магнітну полосу для введення в систему інформаційного обліку і “продажу” цих сум банку-емітенту. Після зчитування і контролю, сума рахунків передається по системі інформаційного обміну. Банк-еквайер отримує відшкодування цієї суми від асоціації за вирахуванням комісії за інтерчейндж.

Як і всі інші елементи процессінга, обробка торгових рахунків потребує контролю. Банк зараховує суми рахунків, які надані торговцем, кредитуючи останнього в день здачі рахунків. В той же час, відшкодування цієї суми через систему інформаційного обміну не може бути отримане до тих пір, поки рахунки не оброблені і не проведені по системам інформаційного обміну. Таким чином, банк вимушений безкоштовно кредитувати торговця на період обробки рахунків. Якщо замість двох днів на цю операцію буде витрачено 4 або 5 днів, видатки банка істотно зростуть. Тому не кожен банк може без витрат для себе самостійно виконувати функцію еквайєринга. Банк-еквайєр веде теж бухгалтерський облік по розрахункам з торговими підприємствами.Як уже зазаначалося вище, в договорі з торговою точкою визначається розмір комісії, яку банк бере за обслуговування її карткових чеків.

1. Після прийняття торговою точкою в оплату товарів\послуг карток, складання звіту по цим операціям і передачі його в банк-еквайєр платіжна система здійснює зарахування цих коштів на корреспондентський рахунок банка-еквайєра Д-т 1500 - К-т 2924...

2. При цьому система знімає комісію на користь банка-емітента за інтерчейндж Д-т 3800... - К-т 2924...

3. Банк в обумовлений строк здійснює відшкодування звіту торговій точці Д-т 2924... - К-т 2924... ; Д-т 2924... - К-т 2603...

4. Банк відшкодовує торговій точці суму звіту за вирахуванням комісії , яку відображає так : Д-т 2924... - К-т 3800...

Згідно чинного законодавства виручка в іноземній валюті, яка отримана резидентом від здійснення операцій з використання банківських пластикових карток міжнародних платіжних систем, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в уповноваженому банку України і обов”язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у повному обсязі та використання отриманої грошової одиниці України для розрахунків з комерсантами (торговцями ) протягом 5 банківських днів. Тому банк-еквайєр повинен здійснити конвертацію валюти для зарахування відшкодування по Звітам торговим точкам. За цю операцію банк теж стягує комісію .

Останньою банківською операцією по використанню пластикових карток є видача готівки і робота з банкоматами.

Процедура видачі готівки банком аналогічна процедурі купівлі товарів з тою лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення, філіали, а також банкомати. Крім того, банкомати працюють в системі on-line режима і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Операція видачі готівки коштує для клієнта досить дорого ( 1.5-2%). Це пояснюється тим, що зняття готівки з картки - використання картки не по прямому призначенню. Перспективний розвиток здобуде гривнева картка, яку будуть приймати всі магазини і не буде у клієнта - громадянина нашої країни необхідності в отриманні готівки . Але це лише блакитне майбутнє. Сьогодні процес встановлення банкоматів можна спостерігати в великих містах України в найбільш багатолюдних місцях. Так перші банкомати встановив банк “АВАЛЬ” в Головному поштампті, в готелях - Дніпро, Либідь... , а такох на центральних вулицях міста Києва. Як ми бачимо, використання будь-яких карток потребує високорозвиненої інфраструктури. В це число входять і банкомати. Але треба замислитися, якщо в усьому світі картки - це джерела залучення дешевих грошових ресурсів, так як , дійсно, на картковий рахунок нараховується невеликий процент (1-3%), то що ж казати про вартість вспоміжного обладнання для функціонування карткового механізму розрахунків. Банкомат, наприклад, коштує приблизно 30 тис. дол., а програмне забезпечення до нього ще 120-200 тис. дол. Тобто витрати на впровадження цього нововведення в нашій країни коштує досить дорого і повинно пройти багато часу, щоб банки могли отримувати прибутки від впровадження карток аналогічні прибуткам зарубіжних банків.

Що ж стосується картки за кордоном, то там вона для нашого “туриста” суттєво полегшує життя. В Празі при обміні валют беруться комісійні приблизно 4-5%. Тобто при обміні 100 доларів на крони п”ять доларів дарується чешському банку. В Германії валюту можна обмі­няти виключно в банках, і то скурпульозні німці обов”язково “продезинфікують” купюру, зроблять копію паспорта и тільки потім видадуть кошти. В Австрії існють пункти обміну валют, але курс в них, м”яко кажучи, залишає бажати кращого. Якщо по останнім даним курс шиллінга складає 12,88 за долар, то в пункті обміну валюти вам за долар дадуть в кращому випадку 11.5 шиллінгів, тобто 88% реальної вартості долара. В Зальцбургзі курс прийому долара до шиллінга 1:9! В Швейца­рії так не “обдурюють”. Але в Цюриху банки закриваються в половину п”ятого, а після цього вам можна тільки поспівчувати, тому що ніде ви свої долари не обміняєте.

Картка за кордоном вигідна оскільки:

Можна практично завжди спокійно розплатитися в магазині або готелі не ризикуючи при використанні місцевих купюр, а при відсутності обслуговування карток, зкористуватися послугами банкомата, яких на Заході не менш, ніж таксофонів.

Мінімізується ризик втрати коштів. Якщо ви згубили картку, то після повідомлення про це банк її блокує і Ваші кошти зберігаються.

Виграш за рахунок курсів обміну. Справа в тому, що система будь то VISA àáî MasterCard конвертує одні валюти в інші по средньозваженому курсу Лондонскої біржи. Якщо реально в Швейцарії курс 1.44 франка за долар, то разплатившись карткою курс складе вже 1.49. При покупці в 36 доларів чиста економія складе 1 долар.

На Заході існує два поняття, що відповідають нашому слову “банкомат”: автомат по видачі готівки і повнофункціональний банкомат. В Україні практично використовуються тільки пристрої першого типу. Навіть в Росії, яка обігнала нас у розвитку карткових розрахунків на декілька років не використовується така проста додаткова функція, як переведення грошових коштів з рахунка на рахунок. З точки зору функціональності банкомати наших банків відстають від світового рівня на років десять, при чому моделі банкоматів - нові. Але майбутнє банкоматів в Україні - обслуговування зарплатних проектів, яке передбачає мінімальну кількість функцій.

На основі вищевказаних характеристик функціонування банків в міжнародних платіжних системах давайте зробимо певні узагальнення.

Стосовно розвитку вітчизняних карток “масового” використання можна сказати, що тут має велике значення ступінь готовності населення до використання карток, вплив прийняття карток на підвищення попиту для підприємств торговлі і сервіса, оцінка банками перспектив випуску карток, наявність інфраструктури, що забезпечує можливість розгортання платіжної системи.

На сьогоднішній день спостерігається така картина: торгові підприємства не обслуговують картки, оскільки їх нема в достатній кількості у населення, а громадяни не зацікавлені в отриманні карток, так як відсутня достатня приймальна мережа. Така ситуація на може вирішуватися сама по собі і може бути розв”язана шляхом зовнішнього втручання. Наші банки, як ми бачимо, згодні інвестувати в цю сферу великі кошти. Розуміння цієї потреби, мабуть, пов”язане з тим, що фізичні особи починають розглядатись банками як заслуговуюче на увагу джерело фінансових ресурсів. В якості одного із заходів, який взмозі вже на даному етапі зробити картки привабливими для населення, розглядається можливість отримання коштів через банкомати. При цьому можна застосувати два підходи : залучення до співпраці підприємств (зарахування заробітної платні на картки ), і організація “розрахунково-ощадного” обслуговування населення за допомогою карток. Ці варіанти призводять до необхідності розгортання мережі банкоматів того або іншого масштабу. Розгортання таких мереж може здійснюватись банками самостійно. Після досягнення достатньої кількості карткодержателів банкомати можуть вже сформувати достатньо насичену мережу обслуговування карток, яка буде приваблювати потенційних користувачів. Таким чином може бути зформована та необхідна кількість держателів карток, яка здатна вирішити вищезгадану безвихідну ситуацію .

Слабка насиченість українського ринку пластиковими картками в крайньому випадку протягом декількох років забезпечить існування всім можливим варіантам розвитку карткових розрахунків, а їх основною перешкодою буде в цей період одна лише вітчизняна дійсність.

3.Проблеми і перспективи розвитку індустрії банківських пластикових карток в Україні.

Останнім часом у всьому світі розвиток платіжних систем характеризується поступовим звуженням сфери використання готівки та паперових платіжних документів, переходом до нових платіжних інструментів і сучасних технологій платежів. “Електронні гроші” широко залучаються до обігу і стають важливим елементом фінансової інфраструктури економічно розвинених країн.

Аналогічні процеси відбуваються і в банківсько-фінансовій сфері України. Першим важливим кроком на шляху до електронного грошового обігу стало створення системи електронних міжбанківських платежів (СЕП). Після того, як за допомогою СЕП було розв”язано певні проблеми платежів на міжбанківському рівні, багато комерційних банків України почали створювати і запроваджувати систему типу “клієнт-банк”, щоб забезпечити обслуговування клієнтів на сучасному технічному рівні і розширити спектр банківських послуг.

Наступним етапом в Україні повинно стати використання “електронних грошей” як платіжного засобу для масових споживачів товарів і послуг. Основними економічними передумовами цього недавнього нововведення є :

1. Зменшення витрат на підтримку готівкового грошового обігу. За приблизними оцінками в Україні для підтримки грошового обігу необхідно близько 3.5 мільярда штук монет. За середнього номіналу монети 10 копійок загальна сума номіналів становитиме суму, еквівалентну 200 мільйонам доларів. Середня тривалість “життя” монети - приблизно 10 років (за умови, якщо інфляцією не вимиватимуться з обігу монети низьких номіналів). Отже, щорічні витрати на підтримку обігу металевих грошей становитимуть приблизно 20 мільйонів доларів, а загалом витрати на щорічну підтримку грошового обігу в Україні становитимуть не менше 220 мільйонів доларів. Цей розрахунок проведено без урахування поточних витрат на транспортування, упаковку, перерахунок, облікові операції, контроль, охорону, які можуть значно підвищити витрати. Навіть зниження на 20-25% потреби в готівці за рахунок введення нових платіжних інструментів - платіжних карток, може дати щорічну економію коштів для державного бюджету, еквівалентну 60-100 мільйонам доларів США.

2. Приєднання України до давно відомих механізмів електронних платежів має певну конкретну мету - залучити до банківської сфери готівкові кошти, що складають 44% всього грошового обігу . По різним підрахункам, населення України зберігає в “панчосі” до 17 млрд. дол. Як зазначалось вище, кошти держателів карток - дешеві фінансові ресурси для банків.

3. Застосування безготівкових засобів платежу - новий крок еволюції грошових відносин.

Вітчизняний ринок платіжних карток за короткий проміжок часу почав набувати риси, які в якійсь мірі притаманні західному картковому бізнесу, головні з яких - різноманітність форм і територія розповсюдження.

Якщо провести навіть самий поверховий аналіз українського карткового ринку, то одразу ж стане ясно, що серед багацтва інформації важко знайти непередухвалу, а анонсні банківські показники кажуть, скоріш, про проектну, ніж про існуючу потужність карткових програм. Населення перестає користуватися звичайними старовинними банківськими механізмами, такими як накопичення коштів, і тому банком потрібно знаходити щось інше. Карткові продукти є тим джерелом прибутків, який вже сьогодні може бути використаний на ринку України. Перед банкірами стоїть проблема вартості платіжної системи. І якщо банк вже вирішив займатися картковим бізнесом, то він повинен вирахувати економічну доцільність і окупність карткових програм.

Доля міжнародних карткових продуктів в загальному об”ємі карток в Україні сягає до 5%. Цей спектр ринку почав розвиватись першим. Перспективи його розвитку легко піддаються прогнозуванню, оскільки банками використовуються уже відомі і багаторазово опробовані за кордоном, в тому числі і СНД , технології. Вони, як правило, легко впроваджуються і окупаються протягом 2-3 років. Вимоги, які банки повинні задовольняти, щоб приєднатися до світової карткової структури, достатньо високі. Тому не всі українські банки їм відповідають. Тут склалась так звана еліта з 6-7 банків, які завдяки своїй ресурсній потужності здатні швидко і якісно розкрутити картковий продукт. З банків, які активно займаються випуском міжнародних карток, найбільш потужні- АППБ “АВАЛЬ”, Приватбанк, “Україна”, Перкомбанк, Укрєксімбанк, Перший Український міжнародний банк, Укрінбанк, Укрсоцбанк. Об”єм платежів по пластиковим карткам в Україні щомісячно зростає на 20-40%, що дозволяє розглядати банківські програми по розвитку карткового бізнесу як одні з самих перспективних і прибуткових, не зважаючи на необхідність придбання дороговартісного забезпечення. По об”єму емісії платіжних карт в Україні лідує система VISA Int.. Порівнювати успіхи кожного окремого банка важко, але Приватбанк лідує тут по об”єму емісії, в той же час на ринку еквайєринга досить високі позиції займає банк “Аваль”. Треба відмітити, що протягом останніх пів-року банки-члени платіжних систем періодично знижували тарифи по обслуговуванню карток. На початковому етапі розвитку карткових програм між банками практично не було конкуренції, а запропонований продукт виявився на стільки популярним, що банки могли дозволити собі орієнтуватись на найбільш платоспроможних клієнтів і по прикладу Росії встанавлювати завищені тарифи по обслуговуванню. Потім з розширенням клієнтської бази і загостренням конкуренції тарифи почали знижуватись і зараз майже скрізь однакові. Крім того, в боротьбі за клієнта банки почали відмовлятись від річної плати за користування карткою, відмовились від страхового депозиту, залишивши лише незнімаємий залишок, який значно менший ніж страховий депозит і мінімальний внесок разом.

Лідером по випуску карток системи Europay є ПУМБ. Не дивлячись на те, що функціонування цієї досить демократичної картки до цих пір не підкріплене приєднанням до міжнародної бази даних цієї системи, вона приймається до оплати в більшій кількості торгово-сервісних точок і приваблює своєю дешевістю.

Першими з платіжною системою AmEx через агентську угоду почали співпрацювати Укрінбанк і Приватбанк, потім добавились ВА-банк, “Україна”, Укрсиббанк. Картка цієї системи - дійсно кредитна і по суті є безлімітною і дозволяє оплачувати навіть невеликі контракти .

Що стосується елітної системи Diners Club, то в лютому 1998 року компанія надала Приватбанку ексклюзивне право укладати угоди по еквайєрингу на території України.

Незважаючи на великі об”єми емісії, ринок банківських послуг по пластиковим карткам і міжбанківська взаємовигідна співпраця на цьому ринку ще далекі від досконалих. Тільки Приватбанк і “Аваль” успішно сьогодні працюють з чотирма десятками українських банків на агентських угодах по розповсюдженню карток і видачі готівки по ним. Але тільки “Аваль” закінчив роботу по прийманню в асоційовані члени VISA семи українських банків.

Найближчим часом актуальними питаннями для банків, що працюють з пластиковими картками будуть :

- створення відповідного правового поля для роботи пластикових карт в Україні ( на відміну від Росії у нас тільки іде процес обговорення відповідного законодавства, і вийняток складає лише Положення НБУ про міжнародні карти, зареєстроване в березні 1997 року в Мінюсті.);

- створення єдиного національного stop-list”а по пластиковим карткам;

- впровадження загальнонаціональної платіжної карти, яка буде доступна для широких мас населення і буде обслуговуватись всіма банками України.

Інтернаціональні компанії не бажають зупинятись на досягненому і намагаються вийти на більш широкий і цікавий для них внутрішній ринок, доля якого зазвичай складає 18% карткового ринку країни. В країнах з перехідною економікою досягти цього досить просто тому, що місцеві банки досить слабкі порівняно зі світовими картковими монстрами і їм досить важко в короткі строки створити конкурентноздатну внутрішню платіжну систему. Так, наприклад, для реалізації в Україні процесінга і проведення взаєморозрахунків VISA Int. готова поставити програмно-технічне рішення, які забезпечать обробку внутрішніх і міжнародних карт українських банків. В кінці 1996 року вітчизняним банкам було надане право проводити розрахунки в системі VISA в українськіх гривнях. Іншимии словами, власники карток отримали можливість конвертувати національну грошову одиницю в будь-яку з світових валют по курсу НБУ. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. Про “теплі” відносини з українськими банками-членами VISA свідчить і той факт, що ця міжнародна система дозволила НБУ виступити гарантом платежів в гривні по картам VISA на території України і - як результат - зменшити розмір страхового депозиту більш ніж в два рази. Ця ідея не сподобалась нашим банкам, які можуть в цьому випадку втратити свободу вибору в тарифах і продуктах. Для VISA повна контрольованість карткового ринку з боку НБУ означала б реальну можливість захвату і домінування в Україні. Така “ввічливість” з боку VISA повністю зрозуміла, якщо врахувати її стратегічні плани на нашому ринку. В Україні конкретні плани створення національної платіжної системи на базі міжнародної пропонує та ж сама VISA. Світ в 1997 році почув про VISA-TOPAZ , новий процесінговий центр, який створений виключно для України. Офіційна версія така: TOPAZ буде запущений як процесінговий центр, який буде сортувати транзакції і якщо транзакція - українського банка ( внутрішня ), то вона не буде виходити за межі України.

Що ж стосується впровадження національної платіжної системи, то зараз визначаються правила і процедури обігу вітчизняних платіжних карток. Передбачається видати їх всім громадянам країни. Планується, що впровадження вітчизняних карток почнеться з “зарплатних проектів”, які будуть впроваджені на крупних підприємствах , на яких виплати здійснюються вчасно. І все ж спеціалісти банків вже забезпокоєні перспективою, яка може загальмувати масове впровадження платіжних карт в Україні - це низький рівень платоспроможності населення і фінансова безпека банків і клієнтів.

Але все ж таки процес хоч і повільно, але рухається вперед. “Стартовим ядром” проекта “Укркарт” будуть банки, які вже мають досвід роботи з міжнародними платіжними системами. Кінцева мета створення міжбанківської системи платіжних карт - створення інфраструктури, яка об”єднає банківські установи, щоб будь-якому, нормально працюючому і додержуючомуся нормативів НБУ, банку дати можливість брати участь в випуску і обігу національної картки. Вартість дакого “задоволення” для кожного учасника національного карткового проекту, включаючи апаратне забезпечення, лінії зв”язку і т.д. складе 100-140 тис.грн.

Умови вступу банків в вітчизняну платіжну систему будуть набагато лібіральніше, ніж умови участі в проектах міжнародних платіжних систем, де основною перепоною для банків є ціновий бар”єр. Транзакції по вітчизняним карткам не будуть перетинати кордон і не буде необхідності користуватись комунікаційною мережею світових платіжних систем, що також дозволить нашим банкам заощадити.

Розвиток національної платіжної системи гальмується впровадженням гривневих міжнародних проектів - випуску гривневих карток VISA Electron, Maestro/Cirrus.

І, накінець, самий широкий сектор карткового ринку - банківські картки, коли кожен банк випускає власну картку і розповсюджує її серед своїх клієнтів. Для банка - перш за все можливість мати свою захищену долю на ринку. В цілому локальні проекти займають 80% карткового ринку. Впровадження подібних карткових систем може бути дуже швидким і ефективним за рахунок інтенсивноності впровадження і відносно невеликої площі розповсюдження. Серед локальних проектів в Україні, заслуговують на увагу системи, що впроваджені Банком “Зевс”, “Олбанк”.

Впровадження подібних карткових програм дасть можливість банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клієнтів, прискорення руху грошових коштів, збільшення часу перебування коштів в банках.

ВИСНОВКИ

В кінці роботи хочеться сказати, що не дивлячись на принципові переваги пластикових карток як інструмента безготівкових розрахунків, а також наявність багаторічного досвіду їх масового використання в західних країнах, просування карток на українському ринку наштовхнулось на ряд перешкод. Ці проблеми носять об”єктивний характер і пов”язані, в першу чергу, не з картками особисто, а з загальною ситуацією на вітчизняних ринках фінансових і торгових послуг приватним особам. Навідміну від США, де пластикові картки були запропоновані населенню як ччерговий платіжний засіб і повинні були завоювати вже зформований ринок безготівкових розрахунків, в нашій країні картки відкривають нову главу в фінансовій практиці приватних осіб.

Тому на сьогодняшній день основна частина населення виявила неготовність до використання карток, яка прявилась як в недовірі до цих нових засобів, так і в нерозумінні їх можливостей. Слід зазначити, що це стосується масового споживача.

Наступною проблемою є формування мережі приймання карток. Можливо, що протягом певного часу ситуація буде вирішена. Як уже зазначалося вище, еквайєр-центри платіжних систем, не чекаючи об”єктивного покращення ситуації, винаходять шляхи по залученню торгових точок. Більш швидких результатів можна чекати від мережі видачі готівки і, преш за все, мережі банкоматів. Тут платіжні системи і банки володіють ситуацією і питання полягає лише до можливостей фінансування таких програм.

Значному розвитку карткових розрахунків допоможе і втілення зарплатних проектів. Вони дозволять банку-емітенту при помірних витратах на створення мережі обслуговування забезпечити прилив суттєвих фінансових ресурсів.

Для нашого ринка також можна запропонувати організацію спеціалізованої приймальної мережі. В даному випадку йдеться про телефонні, бензинні і інші подібні картки.

Як мибачимо, наша країна має великий потенціал для застосування карткових розрахунків. У вирішенні багатьох питань, пов”язаних з картковим бізнесом, може допомогти держава, яка, напиклад, одного дня всі державні підприємства переведе на систему безготівкових розрахунків на основі пластикових карток ( всю заробітну плату службовцям будуть виплачувати на карткові рахунки ).

ПЛАН.

ВСТУП

1.ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ДЛЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ.

2.РОЗРОБКА РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “БАНКІВСЬКА СПРАВА”.

2.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИСЦИПЛІНУ “БАНКІВСКА СПРАВА”.

2.2. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ “БАНКІВСЬКА СПРАВА”.

2.3.ТЕМАТИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН.

2.4.МОДЕЛЬ ЗАСВОЄННЯ БАЗИ ЗНАНЬ ПО РОЗДІЛАМ ПРОГРАМИ .

2.5.ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЮ.

2.6.ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

3. РОЗРОБКА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО БЛОКУ ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.1. ПЕРЕДМОВА...

3.2.ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”. БЮДЖЕТ ЧАСУ НА ВИВЧЕННЯ.

3.3.ОПОРНО-ІНФОРМАЦІЙНА СХЕМА ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.4.МЕТОДИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАЗИ ЗНАНЬ ПО ТЕМІ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

3.5.ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ.

3.6.ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.

3.7.РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ “КРЕДИТНІ КАРТКИ”.

4.ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ НА СТОРІНКАХ ПЕРІОДИЧНОЇ ПРЕСИ.

ЗАКЛЮЧЕННЯ

4. Проблеми економічної освіти на сторінках періодичної преси.

Преса... Як її всі люблять сварити, звинуватчувати її у всіх негараздах. Але для багатьох з нас преса- вікно в світ .Кожен з нас може поділяти думку викладену в газеті або ні. Але існують такі моменти , в яких не кожен може розібратися самостійно через нестачу знань або недостатньої кваліфікованості в певному питанні.

Багатьом з нас вже далеко за 17 років і невідомі шкільні переживання, проблеми, потреби. Але кожній людині , якій не байдужа доля батьківщини, майбутнє своїх дітей, завжди цікаво слідкувати за розвитком нуки і освіти , які визначають становище певної країни.

Зараз майже в усіх періодичних виданнях торкаються проблеми освіти. Багато освітніх закладів - недержавної форми власності , але найстаріші учбові заклади все ж таки - державні . Тому держава виділяє певні кошти на розвиток освіти, яких ніколи не вистачає . Стаття витрат бюджету на науку і культуру займає досить вагоме місце серед інших видатків. Але нестача грошей вважається найбільшою бідою в середніх і вищих закладах освіти. Це думка більшості , але існують і серед педагогічного персоналу інодумці, які вважафть:”з точки зору дитини, то для неї головне те . що відбувається на уроці , який веде конкретний вчитель. Тому якщо навіть засипати середню освіту грошима, у шкільному житті дитини істотного поліпшення не буде, адже ті самі вчителі вестимуть такі самі уроки . Головна проблема школи- це проблема учителя.”¹

Кожен з батьків хоче дати своїй дитині найкращу освіту , хоче,щоб їх дитина виявила зацікавленість до навчання . Що ж діти зустрічають в школі?

“Погані підручники були і раніше , та в останні роки таких стало надто багато, з”явилися взагалі непридатні для навчального процесу , і вчителі відмовляються з ними працювати. Особливо велику шкоду погані підручники завдають у початкових класах .Зокрема - дуже ускладнений курс математики, із задачами впоруються тільки сильні учні, решта втрачає віру у свої сили і виключається з навчального процесу.”² Впровадження нових предметів в школах потребує адаптованих підручників, які б задовольняли вимоги школярів . Реально- картина зовсім інша : вчитель повинен самотужки сидіти ночами , щоб розробити урок з економіки.Та це ще пів-біди, інша біда- нехватка професійних кадрів. Ми, майбутні економісти , як ніхто інший повинні для викладачів створити певне підгрунття , щоб вони без перешкод викладали економіку в школі.

Відомий дослідник кризи освіти в сучасноиу світі Ф.Кумбс визначив : відсутність потрібного стимулювання виховательської праці призводить до того, що погані викладачі витісняють з ринку праці істинних професіоналів , які починають шукати себе на іншому поприщі - математик іде в бухгалтери, словесник - в корректори або літредактори, класний керівник - в менеджери.³ Все це свідчить про необхідність припинення процесу ігнорування проблем вчителя, щоб потім не було піздно.

На сторінках газети “ОСВІТА”можна прочитати про велику кількість проблем школи , описувати які не вистачить ні паперу , ні часу. Всі вони зводяться до одного- потрібен шлях реформаторства освітніх закладів, зміни форм і методів виховання, перетворення їх на сучасні , прогресивні . Потрібно, щоб слово перекваліфікація персоналу несло певний зміст і мало позитивні результати для “споживачів знань” - учнів, студентів.

Майже всі газети писали про страйк вчителів , які боролися за своі права на отримання заробітної плати вчасно. На наш погляд, коли страйкують медики і вчителі - це вже останній крок , бо від цього страждають невинні люди. Саме тут час відіграє важливу роль , а його марнотратство може призвести до самих небажаних наслідків.

Давайте повернемося до вищих учбових закладів, що спеціалізуються на вивченні економіки. Тут спостерігається та ж сама проблема,яка пов”язана з нестачею кваліфікованих кадрів , нестачею коштів, недостатньою матеріально- технічною базою. Впровадження платної системи освіти частково вирішує проблему фінансів: знаходяться гроші для видання підручників , оснащення кабінетів новою технікою, але багато робиться за кошти спонсорів , які вболівають за долю майбутньої економіки країни.

Наша країна досить молода і потрібен час для нормального функціонування всіх ланок народного господарства. Дуже хочеться, щоб цей переходний період минув якомого скоріше.

Велосипед вже давно винайдений, а нам треба лише скоріше впевнено навчитися ним керувати.

Київський національний економічний університет

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

РОЗДІЛ “ДИДАКТИКА”

ВИПУСКНОЇ РОБОТИ З ЕКОНОМІКИ

ЗА ТЕМОЮ

“КРЕДИТНІ КАРТКИ”

СТУДЕНТКИ 4 КУРСУ,ФЕФ, 7 ГРУПИ,СПЕЦІАЛЬНОСТІ 0104

МЕЛЕНЧУК О.В.

НАУКОВО- МЕТОДИЧНИЙ КЕРІВНИК

КАНД. ПЕД. НАУК ,ДОЦЕНТ

МЕДВІДЬ Л.А.

Розділ “Дидактика” випускної роботи бакалавра з економіки допущена до захисту перед Державною екзаменаційною комісією на здобуття кваліфікації “БАКАЛАВР З ЕКОНОМІКИ І ВИКЛАДАЧ З ЕКОНОМІКИ” кафедрою педагогіки і психології

Протокол № від “ ” 1998р.

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРОЮ

ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

ДОКТОР ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК,

ПРОФЕСОР, АКАДЕМІК АІН УКРАЇНИ

КОЗАКОВ В.А.

КИЇВ 1998 РІК.

Заключення

В умовах впровадження нових форм і методів навчання в освітніх закладах , а також нових дисциплін , зокрема , економіка, правознавство, бухгалтерський облік і багатьох інших , виникла необхідність у розробці практичних матеріалів, які б частково допомогли викладачеві у використанні цих нововведень.

Студентам економічних закладів пропонується можливість запропонування власної методики викладання економічної дисципліни в учбових закладах.

В цій роботі була зроблена спроба розробити дидактичний матеріал по темі Кредитні кртки для полегшення роботи викладача. Також в роботі були запропоновані конкретні пропозиції щодо викладання економічної дисципліни взагалі. Ми, студенти, як ніхто інший знаєм що потрібно учню, який сидить за партою , як краще для нього зробити сприйняття знань і зацікавити його у вивченні певної дисципліни. “Скільки людей - стільки і думок”, але є певні правила ,на яких побудований весь процес навчання . Кожному вчителю необхідно володіти творчим натхненням, педагогічною інтуіцією, любов”ю до дітей - і тоді разом зі знаннями все це перетвориться на дивовижний результат, якого чекає від освітніх закладів суспільство.

Проблеми існували в усі часи , але завжди знаходились сили подолати їх в ім”я майбутнього нашої країни.

1Горбань В. Як турбуються про Вовочку на “педагогічному Олімпі”\\ Урядовий кур”єр \\21 березня 1998 р.\\ №54-55

2 Єврашена М. Кому нужны выпускные экзамены?\\Факты\\24 марта 1998г.

3Сметанская О. С утра - педагог, вечером - уборщица \\ Факти \\22 апреля 1998 г.

Схема2.

Схема функціонування в платіжній системі банка-емітента в off-line режимі.

Точки обслуговування банка “А”

POS - POS - банкомат

термінал термінал

транзакції “А”, “Б”,...

БАНК “А” підсумкові дані за день

управління ПРОЦЕСІНГОВИЙ

лімітами ЦЕНТР СИСТЕМИ

база даних по лімітам банків “А”, “Б”,....

авторизація по карткам

“А”, “Б”,...

Схема 3.

Схема функціонування в платіжній системі банка-еквайєра (банк”А”), що здійснює процессінг для власних карток. Банк “А” здійснює авторизацію транзакцій держателів карток і маршрутизацію “чужих” транзакцій (“Б”, “С”,...).

Точки обслуговування банка “А”

POS - POS - банкомат

термінал термінал

транзакції по карткам “А”, “Б”, “С”,...

БАНК “А”

база даних по лімітам банка “А” авториза-

ція по карткам

“А”

...

транзакції по карткам “А” транзакції по карткам “Б”,...

ПРОЦЕСІНГОВИЙ ЦЕНТР СИСТЕМИ

база даних по лімітам банків “Б”, “С”,...

авторизація по карткам “Б”, “С”,...

Схема 4. Схема on-line авторизації .

КАРТКА КОРИСТУВАЧ

оплата карткою

ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга

(або відмова)

запит на авторизацію

ЕКВАЙЄР-ЦЕНТР

ПРОЦЕСІНГОВИЙ

ЦЕНТР маршру-

відповідь тизація за-

платіжної питу

системи

БАНК-ЕМІТЕНТ

Схема 5. Рух коштів в платіжній системі.

ТОЧКА t = 0 днів

обслуговування

ЕКВАЙЄР-ЦЕНТР

РОЗРАХУНКОВИЙ БАНК

БАНК-ЕМІТЕНТ

ДЕРЖАТЕЛЬ КАРТКИ

t = N днів

Схема 6. Схема off-line авторизації .

КАРТКА КОРИСТУВАЧ

авторизація оплата карткою

ТОЧКА ОБСЛУГОВУВАННЯ товар, послуга