Гомеопатія. Лікування методами народної медицини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

«ГОМЕОПАТІЯ. ЛІКУВАННЯ МЕТОДАМИ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ»

Виконала:

студентка I курсу

заочного відділення

історико-соціального факультету

групи ІЮ-12

Рівне – 2006

ВСТУП

Народна медицина не випадково притягує все більше уваги, як із сторони спеціалістів (медиків, психологів, етнографів), так і всіх, кого цікавлять “нетрадиційні”, (насправді традиційні), методи діагностики і лікування. Сконцентрований у народній медицині багатовіковий досвід, знання про суть людської природи, допомагають нам подивитися на себе з “забутої сторони”, побачити у знахарстві не тільки містику, але й корисні ідеї.

Паралельне існування наукової і знахарської медицини привело до розвитку, здавалося б, непримиренних протистоянь між ними, як і в інших галузях науки: астрономії і астрології, хімії і алхімії, психології і парапсихології і т.д. Не дивлячись на те, що народна медицина має ті ж методи лікування, що і офіційна: масаж, бальнеологія, гомеопатія, рефлексотерапія, гіпноз і навіювання – вони до цього часу протистоять один одному, вважаючи народну медицину, парамедициною, альтернативною медициною.

Народні методи лікування покриті покровом таємничості, містики і... іронії. Однак не треба заперечувати, що вони є базою становлення наукової медицини. Як сучасні літературознавці збирають по крупинках досвід народних цілителів, так і медичні працівники в своїй діяльності не можуть більше зловживати досвідом “босоногих лікарів”, знахарів і костоправів.

Ще в давні часи люди ішли лікуватися до знахарів, чаклунів, ворожбитів, різних травників. І колись, так і тепер є такі хвороби, які під силу цим вищезгаданим людям.

СУТНІСТЬ ГОМЕОПАТІЇ

Гомеопатія – це альтернативний напрямок в медицині, який ґрунтується на використанні методу лікування малими дозами і по принципу подібності.

Основоположником гомеопатії вважається Крістіан Фрідріх Саму ель Ганеман. Ганеман пропонує новий підхід до лікувальної терапії “Щоб вилікувати хворого, необхідно співпрацювати з природою, котра інколи виліковує хронічну хворобу шляхом прояву нового страждання.

Дослідивши лікарські речовини і переконавшись, що у великих дозах вони викликають хворобливу симптоматику у здорових.

Ганеман почав зменшувати дози ліків, які застосовувались для лікування. При цьому він помітив, що зменшуючи дози починається лікувальний ефект. І як би ці дози не були малими, призначені відповідно з принципом подібності, вони проявляють лікувальну дію.

Гомеопатія виникла в надрах клінічно медицини і продовжує в них існувати. В ній використовуються всі положення фізіології, патологічної фізіології, патологічної анатомії, біохімії, генетики і других медичних наук.

Гомеопатія ближче стоїть до алопатії. Об’єднують аллопатію і гомеопатію загально клінічний підхід до хворого:

В гомеопатії визначальним в оцінці пацієнта і назначені лікування являються конституціональні властивості хворого і індивідуальне проявлення хвороби. В зв’язку з цим не має конкретного, характерного для аллопатії, зв’язку між препаратами і певною по препаратами і певною позологією.

Аллопата цікавлять механізми дії основні проявлення хвороби і відповідно хворі органи (наприклад дигіталіс – на міокард, В-адренаміметечних препаратів на бронхи і т.д.), а також інші параметри дії препарату, які розглядаються як побічні.

На відміну від цього гомеопат, оцінюючи симптоми дії ліків співставляє їх з особливостями особи, чутливостями, до цього препарату і симптомами його хвороби і таким чином встановлюється співвідношення між ліками і хворою людиною. Гомеопат завжди орієнтується на симптоми і синдроми, які можуть викликати ліки у людини, яка чутлива до них. Ліки назначають після повіряння симптомів викликаних ліками. В одному і другому випадку дія ліків встановлюється шляхом клінічних досліджень препарату.

Аллопат лікує алергію виходячи тільки із природи аллергена. Гомеопат враховує конституціональні властивості хворого і проявлення хвороби.

В залежності від індивідуальності хворого і характеру патології, один і той же гомеопатичний препарат виконує різні функції. Наприклад Sulfur у хворого гіпертензією знижує артеріальний тиск, при пневмонії – сприяє її роз рішенню, при алергії – може виступити, як алергічний засіб. Бактерицидними властивостями гомеопатичні ліки не володіють, вони підсилюють захисні властивості організму.

П.М. Лепніцкий писав, що Гомеопатичні ліки не пригнічують збудника хвороби, не нейтралізують токсини, які утворились, а зачіпає одночасно різні рецепторні системи, змінює в усіх лоциктах самі тонкі конституціональні елементи кліткового обліку і тим самим впливає на стан хворого і результат хвороби.

Пізніше проявляється і в дозах: оптимальних і малих. Застосування малих доз гомеопатичних засобів, не викликає токсичної і алергічної дії. Гомеопатія відрізняється і шляхом приготування засобів шляхом послідовності розведення.

Динамізація, тобто проявлення прихованих лікарських властивостей препарату – це належить гомеопатії.

Спостерігається велика подібність гомеопатії і рефлексотерапії.

Воно полягає в підходах до патологічних процесів і їх лікуванню в характеристиках симптоматики, можливо потрібні дослідження генетиків, щоби зрозуміти на якому рівні генетичного процесу гомеопатичні ліки діють.

ГОМЕОПАТІЯ В УКРАЇНІ

Гомеопатія дедалі впевненіше завойовує нових прихильників серед пацієнтів і набуває авторитету в медичних колах. Адже часто її ефективність виявляється більшою, аніж у алопатичних засобів. До того ж гомеопатичні препарати не мають побічної дії.

Гомеопатичне лікування рентабельне, оскільки технологія виробництва гомеопатичних ліків досить дешева. Однак і досі гомеопатії належить статус нетрадиційного лікування. Її наукові методи не розроблені. Виробництво гомеопатичних ліків відокремлене від державної фармацевтичної промисловості. Академічна наука не визнає прав гомеопатії. Чому?

Слід визнати, що й досі наукове обґрунтування гомеопатії залишається болючим і нерозв'язаним питанням. Чимало феноменів гомеопатії не можуть бути поясненими з позицій сучасної науки, хоча і в експериментальній науці, і в клінічній практиці ми повсякчас знаходимо свідчення цих феноменів.

Реакція організму на всі подразники, в тому числі і на ліки, - фазова. Якщо реакції організму на різні дози речовини однакові по суті, але протилежні за знаком, тоді з урахуванням картини ушкодження організму можна знайти "точки опори" для застосування цієї ж речовини в малих гомеопатичних дозах з лікувальною метою. Ця симетрія становить теоретичну основу принципу подібності у гомеопатії. Така закономірність описана і в науковій літературі, однак на практиці її майже не використовують. Інсулін і досі застосовується лише для зниження рівня цукру в крові, кофеїн - виключно для збудження нервової системи. Гомеопатія ж застосовує всі відомі нам речовини з протилежним знаком. Навіщо позбавляти себе половини властивостей уже існуючих лікарських засобів? Чому ми йдемо лише шляхом пошуку нових препаратів замість того, щоб до кінця з'ясовувати всі властивості вже відомих на сьогодні? Ми, я думаю, перебуваємо на порозі створення нової фармакології.

Проте класична фармакологія постійно працює у напрямку пошуку нових можливостей малих доз ліків і використання їх з терапевтичною метою.

Ця спокуслива ідея може втілитися лише за дотримання кількох умов, першою з яких є попереднє визначення чутливості організму до того чи того засобу. Наукова терапія, на жаль, не має достовірних орієнтирів визначення чутливості пацієнта до обраного препарату, спостерігаючи лише наслідки несприятливої дії. В анотаціях до застосування ліків відсутні посилання на індивідуальні ознаки тих хворих, котрим ліки показані, і тих, котрі мають ризик виникнення побічної дії від вживання цих ліків. На відміну від цього в гомеопатичній фармакології характеристика лікарського засобу починається з опису чутливого до його дії типу людей. А вже потім - перелік показань. І ніяких протипоказань.

Наукова фармакологія теж розробляє маркери чутливості до різних препаратів. Але просувається в цьому напрямку дуже повільно, бо не враховує, що люди відрізняються між собою не за лабораторними показниками, а за своєю індивідуальністю. Доки це не буде відпрацьовано, "спрацьовуватиме" система описів, яка й застосовується у гомеопатії, що іноді видається кумедною. Однак збір подібної інформації - не що інше, як пошук доказів чутливості пацієнта до конкретного гомеопатичного препарату. Іншого надійного методу поки що не винайдено.

Жоден хімічний аналіз не визначить у високих потенціях гомеопатичних ліків, які перевищують ліміт дилюції Авогадро, наявність тієї речовини, про яку йдеться в рецепті гомеопатичного препарату. Запропонована мною інформаційно-енергетична голограмна теорія гомеопатії змінила напрямок пошуків діючого начала гомеопатичних ліків. Замість пошуків залишків лікарської речовини нами проводився пошук інформаційно-енергетичного поля ліків.

Дослідження гомеопатичних потенцій було здійснено за допомогою ядерного магнітного резонансу спільно з фахівцями Інституту проблем матеріалознавства НАН України. Подібні дослідження було проведено вперше, результати опубліковано в науковій літературі.

Згадана теорія визначає гомеопатичні ліки як інформаційно-енергетичне поле з властивістю голограми, яке утворюється в середовищі у процесі приготування ліків шляхом послідовних розведень чи розтирань. Точкою дотику таких ліків в організмі може бути лише подібна структура - інформаційно-енергетичне поле пацієнта, його біоголограма. Таких понять в академічній науковій медицині поки що не існує, однак потреба у їх введенні вже є. Людина - це космічна категорія, мікрокосмос. Зрештою, такий погляд на людину властивий не лише гомеопатії.

Як "працюють" гомеопатичні ліки? Мабуть, за принципом резонансу, якщо ліки підібрані вірно. Фізіологічні системи під впливом імпульсу, який утворився у польовій структурі організму, підключаються за принципом "доміно". Організм швидко реагує на правильно підібрані гомеопатичні ліки і у відповідь видає ланцюг корисних для нього реакцій. І навпаки - якщо організм не зрозумів "коду" неправильно підібраних ліків, він взагалі не відгукується.

У чому, полягає причина популярності гомеопатії в наші дні, і в чому причина одночасного несприйняття гомеопатії з боку академічної науки?

На перше питання можна відповісти так. Наукова терапія сьогодні переживає серйозні труднощі. Побічні наслідки ліків уже стають не просто шкідливими, а й загрозливими. А головна причина - висока ефективність самої гомеопатії.

Проте опоненти гомеопатії хочуть пояснити популярність методу ситуацією в медицині, пов'язаною з економічними труднощами. Однак інтерес до гомеопатії ще більше зростає у благополучних країнах, де пацієнт вільно може обрати метод лікування за принципом: дієво і безпечно. На жаль, успіхи сучасної терапії не такі значні, як того вимагав би науково-технічний прогрес. Науково-технічний прогрес і мистецтво лікування - зовсім не одне й те ж саме.

Коли саме можна очікувати розв'язання всіх непорозумінь навколо гомеопатії? Усе пояснить тільки нова наукова медична парадигма, яка на відміну від сучасної (сформованої на ідеях молекулярної біології) поповнить уявлення про обмін речовин таким поняттям, як енергоінформаційний обмін.
Виникла потреба розширити наукові уявлення про зв'язок людини з космосом і виконати вимогу філософії розглядати проблеми здоров'я і хвороб людини на різних рівнях організації матерії (молекулярному, клітинному, тканинному, популяційному, біосферному, планетарному тощо). Вочевидь, ми підійшли до створення інформаційно-енергетичної теорії медицини.

ЛІКУВАННЯ МЕТОДАМИ НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ

А саме, я хочу назвати зараз ці хвороби, про які я вела мову, як їх можна вилікувати. Насамперед, як колись, так і тепер у народі дуже поширена така хвороба, як епілепсія. Це її так називають лікарі, а люди її називають (падачкою) чорною балою. Дальше волокно, яке чиниться на пальцях, викликаючи страшні болі, нариви і ушкоджує кістку, екзема, струпи на руках переважно від мокрого, сирості та різних хімікатів, гострець, це страшний струп, він кидається на носі від перестуди і, якщо його вчасно не загоїти, може відігнити ніс, бешиха, нариви на пальцях та руках її ще в народі називають болячкою, вогонь це струпи кругом рота. Кропивниця, це прищі по цілому тілі, які то сверблять, то болять періодично. Лишаї, сухі і мокрі, які часто людина набирається від худоби, це переважно на руках і обличчі виникає у людини, а у корів та гуски на шиї, це білі сухі плями, які появляються на обличчі і мають вигляд обмороженого місця, бородавки. Крім цих, так би мовити поверхневих хворіб, є ще і зовнішні хвороби, які лікуються травами. Це біль шлунка і кишечника, печінки і нирок, жовча і селезінки, серця і легень, різні простудні захворювання, болі в ногах, корчі, відкладання солей, лікування переломів і опіків, вивихів, пухлин, кровотеч, зоба. Це далеко не повний перелік тих хворіб, які можна вилікувати методом народної медицини. Я назву хвороби конкретно і як їх лікувати.

Перш за все розкажу про епілепсію. Ця хвороба виникає, як у дітей, так і дорослих від переляку. Вона буває різною. Така форма, під час якої людину тільки покрутить і пускає, а є така форма, що людина завмирає, викручує рот, очі, тече слюна із рота, напручує руки і ноги, втрата на деякий час свідомості. Дуже добре хто не бачив цієї хвороби. В цей час хворого треба облити холодною водою. Коли почне приходити до тями, покласти на порозі і на одвіркові зробити мітку, але це слід робити скоро, щоб людина налякалася, тоді скоріше з неї буди виходити страх. Натерти спину холодною водою, а в рот дати ложку меду. Потім набрати плавинння і підкурювати хворого. Але все це буде не дійсним без примови. Примову дуже добре робити, коли настає новий місяць. А перед примовою потрібно обрізати нігті з рук і ніг, вистригти з трьох місць волосся на голові, у порозі вивертіти дірочку, це туди покласти і забити кілочками. Це повторити 3 рази, коли дитина буде перестати, то і хвороба від неї буде відступати.

Після цього зливаємо віск для того, щоб хвороба переходила у віск чи оливо. Для зливання воску беруть воду з залишеної криниці (криниця, де вже багато років ніхто не бере воду). Воду слід брати вечором, або до сходу сонця. Цю воду виливаємо в миску.

Віск розтоплюємо і кажемо так:

Вся скуса, весь страх, весь переполох,

вся скуса з мозку, з голови,

рук, ніг, тіла, з серця, з-під серця,

з усього раба Божого-Божа і нехай перейде у віск,

три рази треба дихнути

на віск і сказати: “Не я оздоровляю, а дух Божий”.

Так повторюємо 3-5-7-9 разів. Повторювати, відливати доти, доки не залишиться чистий кружечок. Потім з того воску скрутити свічечку, всередині з лляною ниткою і курити дитину попід сорочечку три рази на день. Воду з миски пересипати у пляшку, дати дитині випити три рази і обливати рукою, лівою стороною, тобто навіглі, з голови до ніг. Потім узяти цю пляшку перевернути на собі верхній одяг і віднести воду у таке місце, де ніхто не ходить, кинути і піти додому, не оглядаючись. Коли прийти до хати, тоді розібратися і лягати спати.

Примову робимо на воді інакше і без воску. Для цього слід вечором набрати з криниці цілої води, вилити у пляшку, взяти у руки ніж і казати:

Ти вмержений, збрижений, заклятий, затятий,

напужений, наврочений, я тебе відтинаю і відсилаю, де пси не гавкають,

де півні не доспівують, де громи, громовиці,

блискавки ці, послідній тобі вже час, послідня

тобі вже днина. Гур ти, пек, щезни і пропади від

раби Божої (ім’я) на все її життя.

Цієї води слід три рази пити, обмиватися і також віднести викинути і піти, не оглядаючись. І за третім разом людина повинна виздоровіти. Другою неприємною хворобою є уроки. Коли людину наврочать і не згасити вогню, то вона може навіть померти.

Тому що є сильна біль у серці, нудота і дуже болить голова. Коли згашуємо вогонь беремо воду і 9 сірників, засвічуємо їх і кидаємо на воду і кажемо:”Ні 9, ні 8, ні 7, ні 6, ні 5, ні 4, ні 3, ні 2, ні 1, щезни пропади, цур тобі, пек тобі, а хто наврочив не навмисне, най йому буде добре, а хто наврочив навмисне, най йому буде зле. Його погані очі най дивляться на гліг колючий, на терен дрімучий, скохи не прохідні”.

Слід сказати, що кожна примова супроводжується молитвами. Перед примовою говориться 3 рази “Отче наш”, і “Богородице Діво”. Примову слід робити з непокритою головою. Якщо це жінка чи дівчина, а має коси, слід їх розплести. І слід пам’ятати про те, що примова тільки помагає тим, хто у неї вірить. Це пов’язано із самонавіюванням. Дуже неприємною хворобою є рожа. Це червоні плями, дуже пекучі, які супроводжуються болями і опухами. Вона прикидається на обличчі і ногах. Спочатку людина запухає, якщо це на обличчі, а потім появляються плями червоні з синюватим відтінком. Рожа може прикинутися від удару, переохолодження, а на обличчі – від ампутованого зуба, від укусу комара, чи інших комах, чи укусу бджоли.

Коли появляється рожа, робимо примову і спалюємо рожу. Для цього беремо червоний кусок будь-якої тканини, сирового полотна і клоччя. Те місце, де є рожа, покриваємо спочатку сировим полотном, зверху кладемо червону тканину.

З клоччя робимо 9 кульок. Беремо одну, засвічуємо, прикладаємо до болячого покритого місця і кажемо, “Рожо, рожо, на тобі червону, дай мені білу”, - і так повторюємо 9 разів. Кожен раз засвічуємо нову кульку. Потім цю тканину і кульки спалюємо геть і попіл розвіваємо. Розвіюючи попіл, кажемо:”Як це попіл щез, пропав з моїх очей, так щоб ця рожа від раби Божого-(Божого) щезла, пропала. Як я не можу більше позбирати цей попіл, так щоб більше ця рожа до мене не вернулася”. До трьох день від рожі не повинно залишитися і сліду.

Від перестуди на обличчі та носі у людей прикидається гостець, особливо на гомілці. Це є дуже великий струп, гнійний, який важко гоїться, а коли вже його людина загоїть, він після себе залишає синю пляму і рубці. Для того, щоб загоїти цей струп, слід його замовити, щоб він дальше не розширювався: з носа не перекинувся на обличчя, бо коли його не замовити, він може покрити все обличчя. Замову робимо так: “Ти струпе поганий, утворений з простуди, я тебе замовляю, більше ніде не пускаю і від раби Божої з того місця, де він є забираю”.

Я кров очищу, тіло відбілю, а струп зніму геть. Коли говоримо замовлення, слід руки тримати на голові тої людини, яка хвора на гостець.

Беремо замовлену воду, лівою стороною руки обмиваємо хворе місце і воду виливаємо на дерево. Якщо дерево згодом почне всихати, то цей струп з тіла людини повинен зникнути.

Після замови (не слід путати примову і замову) приступаємо до лікування у домашніх умовах. Спочатку робимо арнікові компреси, для того щоб висушити струп. Потім шукаємо старий шкіряний постіл, спалюємо його. Той попіл перемішуємо з солодкою сметанкою і змащуємо хворе місце. Дуже добре гостець лікує гусячий жир, кукурудзяні качани, спалені і перемішані з солодкою сметанкою.

У жовтні є таке свято як “Маковея”, якщо у це свято щось шити, то на пальцях чиниться волокно. Це великий гнійний нарив, який пошкоджує кістку. Коли вчасно не зробити примову, можна позбутися пальця. А вже після примови слід приступати до лікування. Примову робимо так: беремо колосся ярого жита, або дикого жита (це жито, що росте у лісі), “сирового” полотна і рога. Ріг повинен бути такий, який щибнула корова. Кладемо все разом на палець і робимо примову, говоримо так: “Ти страшна біль, я тебе заклинаю і геть з пальця забираю. Я з цього полотна не можна пошити сорочку, так щоб більше тебе не було на пальці. Як цей колос не зможе зацвісти, так щоб ти більше не чинилося, як цей ріг не зможе прирости, так щоб більше ти не відновлювалося”. Після примови приступаємо до лікування. Спочатку прививаємо фартуха (середкове сало), щоб нарив став м’який. Можна прививати льону і меду. Льон пом’якшує нарив, а мед проїдає.

Не можна не згадати про такі струпи, як вогонь. Ці струпи кидаються переважно у дітей кругом рота. Коли вони появляються, слід зілляти віск, тобто, щоб усі струпи з тіла перейшли у віск. Віск зливаємо, доки не буде чистий кружечок. А потім робимо мазь. З старого постола та кукурудзяних качанів. Ця мазь робиться на солодкій сметанці. Цією маззю декілька разів змастити обличчя і навіть не залишиться сліду.

Дуже болючим на пальцях є бешиха. Вона переважно нариває тоді, коли попала скалка, і її не витягли. Коли цей нарив літом, то найкраще прививати подорожника чи чистотілу для того, щоб проїло і потік гній, а зимою нема подорожника і чистотілу, то прививаємо алое. Гоїмо бешиху так: варимо насіння льону, дуже густе і прививаємо до пальця. Можна мазати курячим салом або кукурудзяною олією.

Дуже часто зимою, переважно у дітей болять вуха. Іноді біль проходить без ускладнення, а іноді прикидається болячка у вусі. Це є дуже різкий біль з болями у голові. Спочатку болячку замовляємо, а потім лікуємо.

Замовляння робимо так: “Ти, болячко, відступи, з вуха від Раби Божої геть, чинися собакам і котам”. Коли робимо замову, покриваємо вухо сировим полотном. Потім це полотно знімаємо і несемо туди, де три межі сходяться, там закопуємо. Коли будемо закопувати, кажемо: “Як цього полотна не буду тримати більше у руках, так щоб більше ніколи не чинилася болячка, а та, яка є у вусі, щоб проїлася і витекла з вуха”. Після замови прикладаємо до вуха теплої кукурудзяної муки і огріваємо. Можна також огрівати гарячим насінням льону, або гарячим піском. Коли вигріємо і почне текти гній, тоді піпеткою у вухо запускаємо тепле парне молоко. Потім лягаємо, щоб воно витекло разом з гноєм. Так повторюємо декілька разів, поки не буде вертатися саме молоко – без гною.

Переважно у старих людей від удару утворюються рани, які дуже важко гноїти, особливо у зимовий період. Для цього спочатку кладемо компрес арнікової настойки, а потім прививаємо ліновище гадюки. Це ліновище дуже скоро стягує і гоїть рану. Дуже прикрим є те, коли людина зломить ногу, особливо у старшому віці. Кістка у старих людей дуже не хоче зростатися. Щоб швидко зросталися кістки дуже добре діє овече масло і купіль у лелечі. Лелеч – це повзуча рослина подібна до сосни, але набагато менша, десь до 1 м висоти. В наших краях вона росте на полонині Хом’як.

Заготовляють лелеч до Івана Купала. Лелеч настоюють на спирту і роблять ванни на хворі місця. Настоюють лелеч у теплій воді 2, 3 дні. Вона не повинна варитися, а має стояти збоку на кухні. На третій день робимо купіль. Ту воду не виливаємо, а повторюємо купіль по декілька разів. Також робимо купіль з теплого свіжого молока, але ні в якому разі не варити, а підігріти до бажаної температури. Тримати у молоці руку чи ногу. Також добре лікує і омела. З неї добре робити ванни. Омела росте на деревах у вигляді кущика. Їх переносять і насівають птахи.

Неприємним є для людей, коли руки покриті бородавками. Щоб їх позбутися, слід руки мити там, де кури п’ють воду і казати: “Курочки, з’їжте мої бородавки”. Щоб позбутися бородавок, треба піти на швидкій воді, де на річці утворюється піна, слід змастити цією піною бородавки і сказати: “Як цю піну більше не зможу позбирати, так щоб більше у мене не було бородавок”.

Великим клопотом як для дорослих, так і для дітей є розлад кишечника, коли виникає понос. Його відразу слід лікувати. Лікувати понос можна дуже багатьма способами за допомогою народної медицини. Дуже добре, коли є у людини зелений горіх, настояний на горілці і цукрі. Цей горіх повинен бути також обірваний до Івана. Даємо випити 5 грамів цієї настойки. А також варимо чай із звіробою, полину. П’ємо переварену воду з марганцем, але коли це доросла людина, то найкраще випити сто грамів горілки, пів чайної ложки перцю, пів чайної ложки масла, одну чайну ложку меду. Це добре перемішати все разом і випити на голодний шлунок, тоді поносу якби і не було.

Неприємним є і глисти. В домашніх умовах їх виганяють так: варимо полин з частином і п’ємо по одній столовій ложці на день, зілля центурії варимо і п’ємо по одній столовій ложці 3 рази в день.

Старих людей часто болять руки і ноги. Для лікування треба робити купіль з кропиви і після купелі ногу чи руку обмотати вовною. Таку процедуру повторювати по декілька разів. Або на болюче місце прикладати бджоли, але слід пам’ятати, що не всі люди переносять укуси бджіл. Добре лікує біль у суглобах чиста нафта. Для цього спочатку руку чи ногу натираємо овечим маслом, а зверху натираємо нафтою і обв’язуємо руку чи ногу вовняною тканиною. Можна на болючі місця прикладати шкірочку молодого ягняти чи кролика, а також натерти ноги чи руки у тій воді, де варилася картопля в мундирах.

Лікує добре відвар з жита і вівса. У цьому відварі слід купати руку чи ногу. При різних кровотечах дуже лікує чай з деревію, чай з нього, чи настоювання декілька днів на воді. При болях у шлунку дуже добре пити чай з льону чи прополісу або настойку з арніки на домашній горілці. Не можна не згадати і про лишаї та методи їх лікування. Лишай переважно буває у тварин, в області шиї, і з тварин часто набираються люди. Він може бути на руках і обличчі. Лишає є мокрий і сухий. Але який би він не був, найкраще його лікує мед, а осушують його настойкою з арніки.

Так само великого клопоту завдає людям екзема. Вона прикидається на руках від різних хімікатів. Екзему лікуємо так: спалюємо качани кукурудзи і попіл змішуємо з солодкою сметанкою.

Як лікувати хворобу коросту? Її треба лікувати сіркою перемішаною з курячим смальцем.

Але чи не найбільшою бідою є пухлини, як доброякісні так і злоякісні.

Спочатку поговоримо про доброякісні. Доброякісна пухлина – це звичайний наріст, тобто гуля. Доброякісні пухлини бувають поверхневі, тобто на голові, шиї, плечах, руках і внутрішні пухлини, які знаходяться усередині організму.

Це переважно на жовчі, шлунку, легенях. Ці пухлини швидко ростуть. Для того, щоб вони не росли і зникли, слід взяти старий цвях, який довго пролежав у воді, землі і розпечи до червоно кольору і занурити у мед. Цим нальотом змащуємо пухлину.

Але чи не найважчою хворобою для людини є пухлина злоякісна, або як в народі називають раком. Але і цю хворобу на початку можна вилікувати. Для цього слід літом піти до лісу, і знайти мурашину купину.

Набрати у стакан червоних мурашок разом з яєчками, принести додому і висипати у велику банку і робимо так: один стакан мурашок, один стакан цукру, один стакан домашньої горілки, бажано з фруктів, міцністю не менше 40^о. Все це добре перемішати і настоювати 40 днів. Потім цю настойку перецідити крізь марлю і вживати по одній столовій ложці 3 рази в день, потім дозу збільшити.

Значить, мурашки виділяють мурашину кислоту, яка добре допомагає при пухлинах, особливо шлунка.

Цією настойкою можна натирати і зовнішні пухлини. І ще один спосіб: беремо червоний мухомор, дрібно нарізаємо і заливаємо спиртом. Настоюємо в теплому місці 21 день, потім вживати по одній столовій ложці на день.

Линовище гадюки настояне на спирту до повного його розчинення можна вживати по одній ложці на день, або натирати зовнішні пухлини. А хіба не хоче кожна жінка чи дівчина бути красивою? Для цього слід кожен вечір натирати обличчя солодкою сметаною.

Але найнеприємніше для жінки є жовті плями, які залишаються після родів. Для цього слід помити обличчя у першому купелі, у якому купали дитину. А також до свіжого молока додавати 2-3 краплі нашатирного спирту і цим натирати обличчя.

До кислого молока додати 50г. перекису водню і цим на ніч натирати обличчя.

Ще багато можна перелічувати різних хвороб і як їх лікувати, але я зупинилася на найпоширеніших з них, від яких найчастіше страждають люди. Недаром кажуть, що сільські лікарі називаються знахарями тому, що вони знають стародавні методи лікування людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

О.П.Попов – “Лікарські рослини в народній медицині”, 1971 р.

М.А.Носаль – “Лекарственные растения и способы их применения в народе”, 1959 р.

Газета “Порадниця”. - №30.

1