Розробка моделі сертифікації продукції

1. АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ НАЦІОНАЛЬНИХ І НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

сертифікація продукція нормативний

Головним завданням введення сертифікації - вдосконалення діючих в країні методів підвищення якості продукції, що випускається, і розвиток експортних можливостей продукції машинобудування.

В даний час законодавчу базу державної системи сертифікації складають:

- Закон України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» №3164 від 1.12.2005р. Цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері стандартизації, технічного регулювання та оцінки відповідності;

- Закон України «Про стандартизацію» №2408 від 17.05.2001р. Цей Закон встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері;

- Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» №2408 від 17.05.2001р. Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні;

- Закон України «Про підтвердження відповідності» №2406 від 17.05.2001р. Цей Закон визначає правові та організаційні засади підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу та спрямований на забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності;

- Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» №46 від 10.05.93р. Цей Декрет визначає правові та економічні основи систем стандартизації та сертифікації, встановлює організаційні форми їх функціонування на території України;

- ДСТУ 3410‒96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Основні положення. Стандарт розроблений Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики; внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України; затверджено і введено вдію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. №583. Цей стандарт установлює основні принципи, структуру та правила Української державної системи сертифікації продукції - Системи сертифікації УкрСЕПРО. Положення цього стандарту поширюються на членів та учасників Системи, а також на підприємства та організації, що одержали доступ до неї;

- ДСТУ 3411:2004 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації продукції та порядок їх призначення і надання повноважень на діяльність у системі. Стандарт розроблений Державним підприємством «Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації» та Державним підприємством «Українським науково-дослідним та навчальним центром проблем стандартизації, сертифікації та якості». Прийнято та надано чинності: наказ Держспоживстандарту України від 10 вересня 2004 р. № 196з2005-01-01 на заміну ДСТУ 3411‒96. Цей стандарт встановлює основні вимоги до органів сертифікації продукції, процесів, послуг, що здійснюють діяльність в Системі сертифікації УкрСЕПРО та порядок їх призначення і уповноваження на діяльність в Системі. Вимоги стандарту обов’язкові для всіх членів та учасників Системи;

- ДСТУ 3412‒96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до випробувальних лабораторій та порядок їх акредитації. Стандарт розроблений Українським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації і Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики. Внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Затверджено і введено в дію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. № 583. Перевидання 2000 p., липень, зі зміною № 1 (ІПС № 5-98). Стандарт є обов’язковим для випробувальних лабораторій та органів, що проводять їх акредитацію. Стандарт розроблено з урахуванням вимог настанов ISO/IEC та європейських стандартів в галузі сертифікації;

- ДСТУ 3413‒96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції. Стандарт розроблений Українським державним науково виробничим центром стандартизації, метрологи та сертифікації та Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики. Внесено Головним управлінням системного аналізу і координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Затверджено і введено вдію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. №583. Стандарт враховує положення настанов ISO 27, ISO/IEC 7, 28, 60;

- ДСТУ 3414 - 96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Атестація виробництва. Порядок проведення. Стандарт розроблений Державним науково-дослідним інститутом «Система» та Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики. Внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Затверджено і введено в дію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. №583. Цей стандарт встановлює основні вимоги щодо порядку проведення робіт з атестації виробництв в Системі сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення атестації виробництва встановлюється органом з сертифікації продукції з урахуванням вимог цього стандарту, особливостей виробництва конкретної продукції та атестації виробництва. Вимоги цього стандарту обов’язкові для виконання під час проведення підготовки до атестації, її проведення та технічного нагляду за атестованим виробництвом. Цей стандарт розроблений на підставі нормативних документів Системи з урахуванням настанов ISO/IEC 28, 60, 62;

- ДСТУ 3415-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Реєстр системи. Стандарт розроблений Державним науково-дослідним інститутом «Система» та Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики. Внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Затверджено і введено в дію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. № 583. Цей стандарт установлює об’єкти та суб’єкти реєстрації в Системі сертифікації УкрСЕПРО, правила та порядок проведення їх реєстрації та ведення Реєстру Системи. Стандарт є обов’язковим для організацій та підприємств, які здійснюють роботи з сертифікації, атестації та акредитації в Системі;

- ДСТУ 3417-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується. Стандарт розроблений Державним підприємством «Українським науково-дослідним і навчальним центром проблем стандартизації, сертифікації та якості»;

- ДСТУ 3418-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до аудиторів та порядок та порядок їх атестації. Стандарт розроблений Державним науково-дослідним інститутом «Система». Затверджено і введено в дію наказом Держспоживстандарту України від 27 листопада 1996 р. №500. Цей стандарт установлює кваліфікаційні вимоги до аудиторів з сертифікації, їх обов’язки та права, порядок підготовки та атестації у державній Системі сертифікації УкрСЕПРО. Стандарт поширюється на аудиторів, атестованих у Системі, та кандидатів в аудитори. Вимоги цього стандарту є обов’язковими для всіх учасників робіт з сертифікації, що здійснюються в Системі;

- ДСТУ 3419-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Стандарт розроблений Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики та Державним науково-дослідним інститутом «Система». Внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Затверджено і введено в дію наказом Держспоживстандарту України від 31 грудня 1996 р. № 583. Цей стандарт установлює основні вимоги до порядку проведення сертифікації систем якості в Системі сертифікації УкрСЕПРО. Стандарт призначено для використання під час здійснення робіт з сертифікації систем якості і є обов’язковим для організацій та осіб, що беруть участь у цій роботі, враховує положення ДСТУ 3410 і ДСТУ 3413, а також положення ДСТУ ISO 10011 і Настанови ISO/IEC 62;

- ДСТУ 3420-96 Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів, що здійснюють сертифікацію систем управління. Стандарт розроблен Державним підприємством «Українським науково-дослідним і навчальним центром проблем стандартизації, сертифікації та якості». Внесено Головним управлінням системного аналізу, координації робіт з питань стандартизації, метрології, сертифікації та державного нагляду Держспоживстандарту України. Прийнято та надано чинності: наказ Держспоживстандарту України від 21 вересня 2006 р. № 284.

2. ВИБІР ОРГАНУ ПО СЕРТИФІКАЦІЇ

У сучасному суспільстві підприємства та організації у великих обсягах закуповують, встановлюють та експлуатують комп’ютери, телекомунікаційну, медичну техніку, високотехнологічні промислові установки. Радіоелектронні технології широко використовуються в навігації, аерокосмічній галузі, військовій справі. Численні електротехнічні та електронні прилади (мікрохвильові печі, холодильники, електробритви, пилососи, радіоприймачі, магнітофони, телевізори, телефони та інші засоби розваг і спілкування) стали звичними і абсолютно необхідними у нашому побуті.

Побутове електрообладнання та радіоелектронна апаратура є одними з тих видів продукції, обов’язкову сертифікацію якої в Україні було запроваджено.

Обов’язкову сертифікацію цієї продукції здійснює орган з сертифікації електротехнічних виробів УкрСЕРТЕЛЕК - Державний випробувальний центр побутових електричних машин та приладів. Введення з 1 липня 1993 р. обов’язкової сертифікації спрямоване на те, щоб протягом року надати можливість підприємствам-виробникам завчасно сертифікувати свою продукцію. Починаючи з 1 липня 1994 р. вищезазначена продукція може бути реалізована тільки за наявності сертифіката відповідності Української державної системи сертифікації продукції УкрСЕПРО, виданого органом з сертифікації електротехнічних виробів УкрСЕРТЕЛЕК.

Передбачають застосування однієї з нижчеперелічених схем сертифікації:

• Схема Т - первісні типові випробування зразків продукції та наступний технічний нагляд за відповідністю сертифікованої продукції шляхом проведення періодичних контрольних випробувань зразків, вилучених у виробника (не більше двох перевірок на рік). Сертифікат видається терміном на один рік.

• Схема І - первісні типові випробування зразків продукції та перед ліцензійна інспекція виробництва з наступним технічним наглядом за відповідністю сертифікованої продукції шляхом періодичних контрольних випробувань зразків, вилучених у виробника, та поточних періодичних інспекцій виробництва (не більше двох перевірок на рік). Термін дії сертифіката - три роки.

• Схема АС - первісні типові випробування зразків продукції та атестація виробництва або сертифікація системи якості з наступним технічним наглядом за відповідністю сертифікованої продукції шляхом проведення періодичних контрольних випробувань зразків, вилучених у виробника, та контрольних перевірок атестованого виробництва або сертифікованої системи якості (не більше двох перевірок на рік). Термін дії сертифіката збігається з терміном дії атестата виробництва або сертифіката системи якості.

• Схема П - випробування партії продукції. Ця схема використовується, як правило, для сертифікації партій продукції, що імпортується в Україну.

• Схема С - випробування кожної одиниці продукції (100%-випробування).

Сертифікація електрообладнання в Україні здійснюється за показниками безпеки та електромагнітної сумісності (ЕМС) кількома сертифікаційними центрами: Державним випробувальним центром електропобутових машин та приладів (ДВЦ ЕМП), Державним випробувальним центром (ДВЦ) "МАГІС", Науково-технічним центром стандартизації та сертифікації електронної техніки (НТЦ ССЕТ) "ЕЛСІ", м. Київ.

Сертифікація з безпеки радіоелектронної апаратури здійснюється на відповідність вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 12.2.006-87 "Безопастность апаратуры электроной сетевой и сходных с ней устройств, предназначеных для бытового и аналогичного общего применения. Общие требования и методы испытаний", що є гармонізованим з відповідним стандартом Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС 65). Електропобутове обладнання сертифікується за вимогами стандартів, що гармонізовані зі стандартами Міжнародної електротехнічної комісії серії ІЕС 335. У зв’язку з новими публікаціями стандартів ІЕС серії 335 в Україні розпочато розробку, яку фінансує Держспоживстандарт України.

Основні вимоги до органів по сертифікації продукції, процесів, послуг (далі - орган по сертифікації) і порядок їх призначення і вповноваження на діяльність в Системі УкрСЕПРО встановлюється ДСТУ 3411.

Призначеними і уповноваженими органами по сертифікації можуть бути організації - резиденти України, які відповідають вимогам ДСТУ 3411, мають статус юридичної особи і можуть бути визнані "третьою" стороною.

Національний орган України по сертифікації за допомогою процедури призначення (вповноваження) делегує органам по сертифікації функції проведення сертифікації продукції на відповідність обов’язковим вимогам, нормам і правилам, що діють в Україні.

Діяльність призначеного (вповноваженого) органу по сертифікації здійснюється під керівництвом Національного органу по сертифікації на основі ув’язненоної з ним угоди згідно додатку А ДСТУ 3411.

Орган по сертифікації може бути призначений за умови, що він:

‒ є незалежним від розробника, виготівника, постачальника, споживача;

‒ має технічну компетентність, що дозволяє проводити сертифікацію продукції, перелік якої визначає Національний орган України по сертифікації при призначенні органу по сертифікації. Підтвердженням технічної компетентності є наявність атестата акредитації або іншого документа, виданого за наслідками оцінювання органу по сертифікації в установленому порядку;

‒ надає документальне підтвердження фінансового забезпечення своєї відповідальності (гарантію банку або страхову угоду) для відшкодування збитків, які можуть бути заподіяні унаслідок його діяльності в Системі;

‒ має не менше ніж трирічний досвід сертифікації закріпленої за ним продукції;

‒ статуту, що визначає види його діяльності;

‒ достатньої кількості компетентного штатного персоналу і аттестованних аудиторів, кваліфікація яких підтверджена документально за наслідками сертифікації в Системі згідно вимогам ДСТУ 3418;

‒ штатного персоналу для здійснення технічного нагляду за сертифікованою продукцією або відповідних угод з іншими органами по сертифікації або державними центрами стандартизації, метрології і сертифікації;

‒ актуалізованого фонду нормативних документів на продукцію і методи її випробувань;

‒ необхідного інформаційно-технічного забезпечення робіт по сертифікації;

‒ положення про орган по сертифікації продукції;

‒ власної системи управління якістю;

‒ комплекту організаційно-методичних і нормативних документів Системи;

‒ можливостей для забезпечення конфіденційності одержаної при проведенні сертифікації інформації, що представляє комерційну або професійну таємницю заявників.

3 ВИБІР СХЕМИ (МОДЕЛІ) СЕРТИФІКАЦІЇ

3.1 Схема сертифікації

Схемою сертифікації є сукупність послідовних дій, що доводить відповідність продукції, що виготовляється або ввозиться, певним вимогам.

У Системі УкрСЕПРО розрізняють сертифікацію партії продукції (або одиничного виробу), і сертифікацію продукції, що випускається серійно.

Залежно від вибраної моделі (схеми) сертифікації продукції, термін дії сертифікату відповідності на продукцію, що випускається серійно, складає:

Модель (схема) сертифікації продукції, що випускається серійно

Термін дії сертифікату відповідності на продукцію

Сертифікація продукції по схемі з аналізом документації, представленої заявником (без обстеження виробництва)

до одного року

Сертифікація продукції по схемі з обстеженням виробництва

до двох років

Сертифікація продукції по схемі з атестацією виробництва

до трьох років

Сертифікація продукції по схемі з сертифікацією (оцінкою) системи управління якістю виробництва

до п’яти років

При сертифікації продукції, що випускається серійно, сертифікація проводиться з перевіркою виробництва комісією ОС "Промбезопастность" (обстеження або атестація виробництва, або сертифікація (оцінка) системи якості виробництва). Для деяких видів продукції можливо застосування моделі сертифікації з аналізом документації, наданої заявником і без проведення обстеження виробництва, але в цьому випадку необхідне надання додаткової документації, що характеризує систему якості виробництва (перелік встановлюється окремо для конкретної продукції).

3.2 Сертифікація серійної продукції з атестацією виробництва

Сертифікат відповідності видається на строк до 3-х років.

Мета атестації виробництва: проведення оцінки технічних можливостей підприємства-виробника забезпечувати стабільний випуск продукції, з параметрами, що відповідають вимогам нормативних документів.

Атестація виробництва проводиться органом по сертифікації продукції (ОС) і виконується за ініціативою заявника або за рішенням ОС. Порядок проведення цих робіт встановлений в ДСТУ 3414‒96.

Результати атестації оформляються атестатом виробництва, який видається заявнику.

Атестація виробництва передбачає отримання кількісної оцінки стабільності показників продукції і визначення порядку проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції.

Підприємство, яке має намір атестувати виробництво продукції в Системі УкрСЕПРО, повинно мати повний комплект технічної документації на продукцію і її виробництво (включаючи нормативну документацію, конструкторську документацію, або документацію, що визначає склад продукції, технологічну документацію). Склад технічної документації визначається особливостями продукції і технологією її виробництва.

Підприємство до початку атестації повинне мати документи підприємства, в яких приводяться відомості відносно:

- організації контролю якості;

- організації контролю за випуском продукції;

- структури відповідальності виробничого персоналу перед вищим рівнем керівництва за якість виготовлення продукції і виконання робіт;

- системи контролю якості в ході технологічного процесу, включаючи контроль матеріалів і виробів;

- системи контролю за внесенням змін в технічну документацію на продукцію;

- засобів вимірювальної техніки, контрольного і випробувального устаткування, які використовуються під час виробництва продукції;

- наявність системи перевірки засобів вимірювальної техніки, контрольного і випробувального устаткування;

- порядку формування і позначення партій продукції, що випускається, порядку формування і позначення вибірок з них для випробувань або контролю;

- порядку, що забезпечує випуск продукції, яка відповідає вимогам нормативної документації.

До моменту проведення атестації підприємство повинне розробити інструкцію по атестації технічних можливостей.

При позитивних результатах атестації виробництва заявнику видається атестат виробництва. Атестат спільно з позитивними протоколами сертифікаційних випробувань, є підставою для видачі сертифікату на продукцію на строк до трьох років.

Атестація виробництва в Системі УкрСЕПРО для не українських виробників (іноземних фірм), як правило, не рекомендується і проводиться дуже рідко. Це пояснюється тим, що для проведення атестації виробництва необхідно мати на підприємстві розроблений і упроваджений комплект документів для забезпечення якості продукції. Вимоги до документів і змісту інструкції по атестації технічних можливостей вказані в ДСТУ 3414‒96. У комплект повинна входити інструкція по атестації технічних можливостей підприємства при виробництві кожного типу продукції. Ці вимоги достатньо складні, відрізняються від вимог, що пред’являються до систем управління якістю (ISO 9001), проте також направлені на забезпечення якості продукції. Для виробників за межами України буває дуже складно розробити цей комплект документів. У тому випадку, коли на виробництві упроваджена система управління якістю (ISO 9001), набагато простіше провести сертифікацію продукції в Системі УкрСЕПРО по схемі з сертифікацією системи управління якістю.

4. РОЗРОБКА ПАКЕТУ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ

4.1 ГОСТ 23450 - 79 - Радіоперешкоди індустріальні від промислових, наукових, медичних і побутових високочастотних установок. Норми і методи вимірювань

На даний вид продукції розповсюджується тмкі нормативні документи - ГОСТ 23450 - 79, ДСТУ IEC 60335-2-25-2003.

Галузь застосування: справжній стандарт розповсюджується на високочастотні установки промислового, наукового, медичного і побутового призначень і встановлює норми і методи вимірювань індустріальних радіоперешкод в смузі частот від 0,15 до 1000 МГц .

Стандарт не розповсюджується на радіоелектричні засоби, призначені для передачі інформації, медичну апаратуру електрохірургії, електроерозійне устаткування, установки спеціального призначення, зварювальне устаткування з високочастотними осциляторами, а також на високочастотні установки (генератори). Середньої або імпульсно-пікової для установок, що працюють в імпульсному режимі вихідною потужністю до 5 Вт без відкритого випромінювання, призначені для медичних, наукових, учбових і вимірювальних цілей. Установками без відкритого випромінювання вважаються такі установки, які не призначені для випромінювання високочастотної енергії і не забезпечені штатними антенами або іншими випромінюючими елементами (опромінювачами).

Дата введення в дію: 01.01.1981

Дата видання: 01.10.1990

Дата останньої зміни: 23.11.2008

Вид стандарту: стандарти на методи контролю.

Вид вимог: вимоги для обов’язкової сертифікації.

4.2 Порядок проведення сертифікації продукції в Системі УкрСЕПРО

Порядок проведення сертифікації продукції відповідно до прийнятої моделі передбачає:

‒ подачу в орган по сертифікації заявки на сертифікацію продукції;

‒ подачу документації для сертифікації, що додається до заявки згідно переліку документів;

‒ розгляд в органі по сертифікації заявки на сертифікацію продукції і аналіз наданої документації;

‒ ухвалення рішення по заявці з вказівкою схеми сертифікації;

‒ для продукції, що сертифікується, випускається серійно: обстеження виробництва, атестацію виробництва, сертифікація системи управління якістю виробництва;

‒ відбір і ідентифікацію зразків продукції для проведення сертифікаційних випробувань;

‒ проведення сертифікаційних випробувань зразків продукції;

‒ аналіз отриманих результатів і ухвалення рішення про можливість видачі сертифікату відповідності;

‒ занесення сертифікованої продукції в реєстр Системи УкрСЕПРО, видачу сертифікату відповідності, укладення ліцензійної угоди;

‒ технічний нагляд за сертифікованою продукцією;

‒ інформацію про результати робіт по сертифікації продукції.

Для початку робіт по сертифікації в Україні, виробник, або уповноважена їм особа, яка може подавати заявку на сертифікацію на підставі письмово оформленої довіреності від виробника, подає заявку на сертифікацію продукції. Заявка подається на відповідному бланку заявки.

При подачі заявки, групують продукцію в типові групи, вказують моделі (при їх наявності), датють коди ТН ВЕД (у Україні УК ТЗЕД, за кордоном - customs cod). У випадку, якщо склад продукції великий, дають її перелік у вигляді додатку до заявки.

Одночасно із заявкою в ОС подається комплект документів на продукцію і, при необхідності, систему управління якістю. Перелік документів, що додаються до заявки, встановлюється з урахуванням особливостей продукції, що сертифікується. Даний перелік складений для всіх видів робіт по технічному регулюванню: сертифікація продукції з урахуванням всіх схем сертифікації, сертифікація систем управління якістю, проведення технічної експертизи для отримання дозволу на експлуатацію продукції в Україні, отримання санітарно - епідеміологічного висновку. Документи, відповідно до цього переліку готують в повному об’ємі.

ОС проводить розгляд і аналіз поданої заявки і наданої документації. При необхідності запрошуються додаткові дані. Після цього ОС ухвалює рішення по заявці (за правилами УкрСЕПРО в строк не більше одного місяця) з вказівкою моделі сертифікації, яку, як правило, погоджують із заявником.

5. ВИПРОБУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇХ МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5.1 Випробування продукції

Завдання випробування - отримання кількісних або якісних оцінок характеристик продукції, тобто оцінювання здатності виконувати необхідні функції в заданих умовах. Це завдання розв’язується у випробувальних лабораторіях, її рішенням є підготовлений протокол випробувань з вказівкою параметрів продукції.

Завдання контролю - встановлення відповідності характеристик продукції заданим в нормативних документах вимогам, у тому числі і за наслідками випробувань. Цю задачу вирішують експерти органу по сертифікації на підставі протоколу випробувань. Тому завдання контролю можна назвати завданням експертної оцінки.

Випробування продукції з метою сертифікації проводяться випробувальною лабораторією (центром), акредитованою на право проведення видів випробувань, які передбачені нормативними документами на продукцію, або на право проведення випробувань цієї продукції. Відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3411:2004 випробувальні лабораторії, що співробітничають з ОС на основі договорів про співпрацю, включаються в список, який поступає в реєстр системи УкрСЕПРО при уповноваженні органу на роботи в системі УкрСЕПРО.

ОС відбирає зразки (проби) продукції для випробувань і одержує технічну документацію на них. Склад технічної документації встановлюється ОС. Кількість зразків для випробувань і правила їх відбору встановлюються ОС. Випробування продукції, що імпортується, проводяться випробувальними лабораторіями, акредитованими в системі УкрСЕПРО. У разі проведення випробувань зразків продукції великогабаритної або нетранспортабельної або такої, що вимагає монтажу на місці експлуатації, або такої, що вимагає застосування унікального випробувального устаткування, допускається випробування з метою сертифікації проводити на підприємстві - виготівнику з використанням його випробувального устаткування і засобів вимірювань, які відповідають встановленим вимогам. Випробування при цьому повинні проводити фахівці випробувальної лабораторії.

У разі позитивних результатів, протоколи випробувань передаються в ОС і копії - заявнику.

У разі отримання негативних результатів хоч би по одному з показників, сертифікаційні випробування припиняються, інформація про негативні результати передається заявнику і в ОС, який анулює заявку. Повторні випробування можуть бути проведені тільки після представлення нової заявки і надання в ОС переконливих доказів про проведення підприємством коректуючих заходів щодо усунення причин, які викликали невідповідність.

Зразки продукції, які пройшли випробування з метою сертифікації, зокрема руйнуючими методами, залишаються власністю заявника. Порядок списання, утилізації і повернення зразків, а також, зберігання зразків-свідків, регламентується документацією ОС.

5.2 Метрологічне забезпечення продукції

Створення системи метрологічного забезпечення в рамках вимог стандартів серії ISO 9000 дає великі переваги для підприємств. Вона забезпечує інтегрований підхід до управління якістю продукції, що випускається, і стає частиною організаційної структури підприємства в цілому. Дієва система метрологічного забезпечення підприємств дозволяє уникнути кризових ситуацій, приводить до підвищення ефективності виробництва, удосконалинь управління в цілому, робить підприємство привабливішим для всіх зацікавлених сторін і забезпечує конкурентоспроможність продукції.

Достовірність визначення показників якості продукції, що підлягають підтвердженню при сертифікації, в першу чергу залежить від рівня метрологічного забезпечення сертифікаційних випробувань, що передбачає:

‒ відповідність вимогам Державної системи забезпечення єдності вимірювань;

‒ всіх необхідних засобів вимірювань, передбачених методиками випробувань і що мають діючі клейма або свідоцтва про їх перевірку (калібруванню);

‒ кваліфікованого метрологічного персоналу;

‒системи підтвердження метрологічної придатності вимірювального устаткування;

‒ системи контролю впливі навколишніх умов на результати вимірювань.

Головним, принциповим моментом в метрологічному забезпеченні сертифікації є забезпечення єдності вимірювань. По аналогії з поняттям «єдність вимірювань» повинно бути забезпечено «єдність випробувань» - такий стан цих операцій, при яких їх результати виражаються в одиницях, допустимих до застосування, а похибки їх відомі із заданою ймовірністю і не виходять за встановлені межі.

Виконання цих умов дає підстави для укладення угод про взаємне визнання результатів випробувань практично на будь-якому рівні між випробувальними лабораторіями, між системами акредитації випробувальних лабораторій, між урядами і урядовими органами.

Міжнародні норми і правила у сфері метрологічного забезпечення знайшли віддзеркалення в Законі України «Про внесення змін в Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність» від 15.06.2004 р. №1765-ГУ, що передбачає розвиток державної метрологічної системи (ДМС), основним завданням якої є створення необхідних основ для забезпечення єдності вимірювань в державі. Діяльність ДМС направлена:

‒ реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;

‒ захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;

‒ підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

‒ економію всіх видів матеріальних ресурсів;

‒ забезпечення якості і конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

‒ створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних і організаційних основ забезпечення єдності вимірювань в державі.

Діяльність по забезпеченню функціонування і розвитку ДМС координує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології.

З метою колегіального розгляду концептуальних питань забезпечення функціонування і розвитку ДМС при центральному органі виконавчої влади у сфері метрології створений консультатівний орган - Науково-технічна комісія з метрології. Основною метою діяльності цієї комісії є формування пропозицій щодо напрямів технічної політики і науково-технічних робіт у сфері метрології і метрологічної діяльності.

Вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері розповсюдження державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань.

Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері дії державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані.

Їх атестація проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими в ДМС на проведення цих атестацій.

Атестовані методики заносяться в Державний реєстр методик виконання вимірювань, які застосовуються у сфері дії державного метрологічного нагляду.

Необхідність атестації, методик виконання вимірювань, які використовуються поза сферою дії метрологічного нагляду, визначається їх розробниками або користувачами.

Нормативною основою для створення метрологічного забезпечення випробувальних і калібрувальних лабораторій є також стандарт ДСТУ ЕС 17025, що регламентує необхідність оцінювання невизначеності вимірювань. Проте в національному вступі до цього стандарту допускається за узгодженням із замовником проводити оцінку похибки замість невизначеності.

Основними завданнями метрологічногозабезпечення випробувань є:

‒підвищення якості випробувального устаткування і його своєчасна атестація;

‒ дотримання графіків перевірки засобів вимірювальної техніки;

‒забезпечення ефективного автоматизованого управління процесом випробувань;

‒ розробка і впровадження програмного забезпечення процесів випробувань;

‒ вдосконалення нормативної документації по всіх видах випробувань;

‒забезпечення підготовки висококваліфікованого персоналу.

6. РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ РОБІТ З ПИТАНЬ ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ

Вартість робіт із сертифікації продукції та послуг розраховується виконавцем на підставі трудомісткості їх виконання та вартості калькуляційної одиниці - одного людино-дня. Склад витрат і порядок калькулювання собівартості одного нормативного дня роботи виконавця визначається згідно з Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (473-96-п).

Під час сертифікації продукції (послуг) оплаті підлягають:

‒ прийняття рішення за заявкою, включаючи визначення схеми сертифікації;

‒ відбір, ідентифікація зразків продукції та їхнє випробування;

‒ оцінка стану виробництва (якщо це передбачено схемою сертифікації);

‒ аналіз одержаних результатів та прийняття рішення про видачу (або відмову щодо видачі) сертифіката відповідності;

‒ видача сертифіката відповідності та укладання ліцензійної угоди;

‒ здійснення технічного нагляду за сертифікованою продукцією (якщо це передбачено схемою сертифікації);

‒ коригувальні заходи в разі порушення відповідності продукції встановленим вимогам та неправильного застосування знака відповідності;

Склад витрат і порядок калькулювання собівартості одного нормативного дня роботи виконавця визначається згідно з Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.96 N 473 (473-96-п).

При калькулюванні визначаються прямі і непрямі витрати на виконання робіт із сертифікації продукції та послуг.

До прямих витрат включаються:

‒ витрати на оплату праці (основна й додаткова заробітна платня);

‒ внески на соціальні заходи (державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);

‒ амортизація основних фондів, що використовуються для виконання робіт із сертифікації продукції та послуг;

‒витрати, пов’язані з придбанням матеріалів, палива, пального, енергії, інструменту, пристроїв, спеціального одягу і взуття, спеціального харчування у випадках, передбачених законодавством;

‒ витрати на утримання, поточний ремонт, технічний огляд і технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для виконання робіт із сертифікації продукції та послуг;

‒ оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації;

До непрямих витрат включаються загальногосподарські витрати, пов’язані з діяльністю виконавця в цілому, що розподіляються шляхом пропорційного віднесення їх до суми основної заробітної платні працівників, зайнятих виконанням робіт із сертифікації продукції та послуг.

Непрямі витрати розраховуються за даними бухгалтерського обліку за попередній звітний рік.

Витрати на відрядження, послуги сторонніх організацій, транспортні послуги включаються безпосередньо до вартості конкретно виконуваних робіт, якщо це передбачено умовами договору на виконання робіт із сертифікації.

Таблиця 6.1 - Найменування і граничні нормативи трудомісткості робіт, які виконуються ОС під час сертифікації конкретної продукції та оплачуються заявником

Найменування робіт

Граничні нормативи трудомісткості, людино-день

Прийняття рішення за заявкою,у тому числі визначення схеми сертифікації

‒

Приймання, вхідний контроль та реєстрація заявки

0.4

Розгляд документів, що додаються до заявки

1.5

Попереднє ознайомлення зі станом виробництва продукції, що сертифікується

2.0

Визначення схеми сертифікації

0.4

Визначення організацій співвиконавців робіт

1.0

Підготовка рішення щодо заявки

1.0

Відбір, ідентифікація зразків продукції.

Оплата здійснюється на підставі договору за трудомісткістю згідно з програмою випробувань

1.0

Аналіз протоколів випробувань

1.0

Аналіз виробництва

1.0

Обстеження виробництва

0.5

Атестація виробництва

1.0

Аналіз одержаних результатів

Видача сертифіката відповідності

1.0

Здійснення технічного нагляду

Розробка програми технічного нагляду

1.5

Проведення однієї перевірки з технічного нагляду.

Перелік робіт, що виконуються під час сертифікації конкретної продукції, визначається відповідно до обраної схеми сертифікації.

Оплата видачі сертифіката відповідності, свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності, атестата виробництва, додатків береться із розрахунку 0,1 Д>min>; копій цих документів - 0,1 М Д>min>, де: М - число копій сертифіката відповідності; Д>min> - неоподатковуваний мінімум доходів громадян, установлений чинним законодавством.

Таблиця 6.2 - Найменування і граничні нормативи трудомісткості робіт, що виконуються ОС під час сертифікації послуг та оплачуються заявником

Найменування робіт

Граничні нормативи трудомісткості людино-день

Прийняття рішення за заявкою

Приймання, вхідний контроль та реєстрація заявки

0,4

Розгляд документів, що додаються до заявки

1,5

Ознайомлення з процесом надання послуги

Визначення схеми сертифікації

0,4

Підготовка рішення щодо заявки

1.0

Проведення перевірки послуги

Вибіркова перевірка результатів послуги

1.0

Оцінка майстерності виконавця

0.5

Оцінка процесу надання послуги

0.5

Аналіз одержаних результатів

1.0

Видача сертифіката відповідності

0.5

Технічний нагляд

1.0

Таблиця 6.3 - Граничні нормативи трудомісткості робіт ОС, що оплачуються заявником, під час сертифікації системи якості, яка проводиться в рамках сертифікації продукції та послуг

Кількість працівників на підприємстві

Граничні нормативи трудомісткості, людино-день (перша група складності продукції)

Модель системи якості

ДСТУ ISO 9001-96

ДСТУ ISO 9002-95

ДСТУ ISO 9003-95

До 100

15,0

10,0

10,0

Від 101 до 1000

28,0

23,0

16,0

Від 1001 до 5000

53,0

43,0

21,0

Від 5001 до 10000

68,0

58,0

28,0

Понад 10000

78,0

68,0

38,0

Для визначення граничних нормативів трудомісткості під час сертифікації систем якості продукції другої та третьої груп складності до граничних нормативів, зазначених у таблиці 3, застосовуються відповідно коефіцієнти 1,5 та 2,0.

Таблиця 6.4 Групи складності виробництва

Група складностівиробництва

Середня кількість технологічних операцій під час виготовлення продукції (надання послуги)

1

До 200

2

Від 201 до 2000

3

Від 2001 до 5000

4

Понад 5000

Усі фактично виконані роботи із сертифікації, крім тих, що виконуються відповідно до чинного законодавства за рахунок державного бюджету, оплачуються власним коштом підприємств, організацій, громадян, які звернулися із заявкою на проведення відповідних робіт, згідно з їх трудомісткістю, незалежно від прийнятих за їх результатами рішень.

Рівень рентабельності робіт із сертифікації, який закладається в розрахунки, не повинен перевищувати 20 відсотків собівартості.

Роботи із сертифікації, що виконуються для іноземних замовників, оплачуються згідно з чинним законодавством.