Виробництво, споживання та торгівля кавою та кавовими напоями
Зміст
Вступ
Виробництво , споживання та торгівля кави та кавових напоїв
Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні
Характеристика асортименту кави та кавових напоїв , що реалізуються на ринку України
Особливості виробництва кавових напоїв
Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на ринку міста
Києва
Вимоги до упаковки , маркування та зберігання
Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв , що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
Матеріали та методи дослідження
Аналіз отриманих результатів
Конкурентоспроможність кавових напоїв
Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв
Теоретичні аспекти маркетингових дослідженя
Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
Основні напрямки підвищення ефективності маркетингових досліджень
Загальні висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Розчинні кавові напої це висушені до порошкоподібного стану екстракти, одержані з обсмаженої рослинної сировини.
Асортимент кавових напоїв дуже різноманітний. Крім традиційних видів кавових напоїв розробляються та впроваджуються у виробництво нові види кавових напоїв із застосуванням нетрадиційної сировини.
На українському ринку кави та кавових напоїв більшу частину сегменту ринку займають кавові напої Львівської кавової фабрики “ Галка “. Напої цієї торгової марки користуються значним попитом як на ринку України, так і на ринках близького та дальнього зарубіжжя .
Кавові напої користуються великим попитом в багатьох країнах світу, таких як Франція, Бельгія, США, Японія тощо. Так, в Німеччині споживання кавових напоїв у двічі перевищує споживання натуральної кави. Широко розповсюджений солодовий напій з ячменю . Ячмінь – сама розповсюджена в Німеччині сировина для виготовлення кавових напоїв . В Україні ж розповсюдженою сировиною для виробництва кавових напоїв є : цикорій, ячмінь, жито та жолуді .
Так , як кавові напої багаті цукрами ( інулін, фруктоза ), білковими речовинами, в тому числі амінокислотами, а також мінеральними та іншими біологічно-цінними речовинами, вони позитивно впливають на організм людини, сприяють травленню, підвищують апетит та знімають втому. Для дітей та дорослих, що хворіють серцево-судинними захворюваннями, яким заборонено вживати каву із-за вмісту алколоїду кофеїну, ці напої вважаються цінним продуктом. Напої, які містять в рецептурі більше злакової сировини більш багаті амінокислотами.
Технологічні режими, які застосовуються при виробництві кавових напоїв, сприяють одержанню біологічно-цінного продукту, про що свідчить вміст макро- та мікроелементів в цих напоях.
Метою дипломної роботи є товарознавчі та маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв в Україні . Для досягнення цієї мети необхідно виконати наступні завдання :
вивчити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні ;
вивчити асортимент кави та кавових напоїв вітчизняного та закордонного виробництва ;
дати характеристику харчової цінності кавових напоїв ;
охарактеризувати сировину та особливості виробництва кавових напоїв ;
провести дослідження якості кавових напоїв, які реалізуються ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ;
дослідити конкурентоспроможність кавових напоїв ;
провести маркетингові дослідження ;
розробити рекомендації щодо удосконалення асортименту і покращення якості кавових напоїв , які реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ .
Виробництво , споживання і торгівля кави та кавовових напоїв
Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні
На сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види : “ Кава в зернах і мелена “ або “ Натуральна “ ; “ Кава розчинна 100% “ ; “ Кавові напої “, що включають розчинну каву ; “ Кавові суміші “ на основі розчинної кави ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін.) . Ще одна різновидність – кава без кофеїну ( може бути як мелена , так і розчинна ) в силу своєї оригінальності та дороговизни на українському ринку поки що не прижилася , хоча , за думкою експертів , це питання часу . Сьогодні її доля в загальному об’ємі споживання в Україні не перевищує десятої долі відсотку .
Згідно особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів . Як і більшість споживацьких товарів , кавові продукти населення різних регіонів України споживає по-різному . Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв – газовані безалкогольні напої , кава натуральна , кава розчинна , мінеральні води , молоко , пиво , соки , чай - то , за данними маркетингової компанії GFK-USM , доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином : найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону , які в 2001 році витрачали на напій 6% грошей , що були виділені на купівлю напоїв . В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва – 4% . За киянами слідують жителі Південного регіону – 3% . Населення Центрального , Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів – по 2% . За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону – 11% ; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу , Півночі,Заходу та столиці – по 9% . На останньому місці – Центральний регіон – 7% .
За даними дослідницької компанії GFK-USM , споживання натуральної кави на душу населення в Україні в середині 2001 року досягло 160 грамів , що у 8 раз більше ніж в Росії , але менше майже у два рази , ніж в Чехії ( 370 г на душу населення в рік ) , Словенії ( 340 г ) чи Угорщині ( 350 г ) , і майже в три рази менше , ніж у Польщі ( 510 г) . Для порівняння : в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік , в Австрії – 8 кг , в Германії – 7,5 кг , у Франції – 5-6кг , в Бразилії – 4,1 кг , в США – 3,9 кг . При цьому середня ціна за 1 кг кави складає 3,87 Євро ; в Росії – 6,82 ; в Словенії – 6,07 ; в Польші – 5,33 ; в Угорщині – 4,96 ; в Чехії – 4,81 Євро за кг .
На споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність . Відмічено майже двократний ( в порівнянні з середньомісячним показником ) спад в період з травня по серпень . Зростання попиту спостерігається у вересні місяці і досягає найвищого показника у грудні місяці , перевищуючи середньомісячний ( за рік ) показник приблизно у півтора рази ( табл. 1 , 2 ) .
Нажаль можна відмітити , що Україна залишається все ще більш “чайною “ , ніж “ кавовою країною “ . Одна з причин – відносна дороговизна якісних кавових продуктів . Проте , в порівнянні з середнім росіянином , середній українець більше споживає кави , в тому числі натуральної . За данними компанії GFK-USM , із загальної маси кавових продуктів , що споживаються в Україні , частка меленої 19% плюс 8% в зернах , складає 27% ; розчинної – 30 % ; сумішей та напоїв – 43 % ( рис. 1 ) . В Росії доля натуральної кави складає лише 12% ( 4% плюс 8% ) ; розчинної – 87% ; сумішей та напоїв – 1% .
Споживання розчинної кави , в свою чергу , розподілено наступним чином. Частка самої дорогої кави , виготовленої за технологією freeze-dried ( “сублімації “ чи “ виморожування “ ) , наприклад Nescafe Gold чи Jacobs Kronung в натуральному вираженні складала в минулому році близько 5% . Частка середньої за ціною кави , типу Nescafe Classic чи Jacobs Maxima ,
Таблиця 1
Споживання розчинної кави , напоїв та сумішей на її основі населенням України
ЛІТО – ОСІНЬ 2001 |
ЗИМА – ВЕСНА 2000 - 2001 |
ЛІТО – ОСІНЬ 2000 |
ЗИМА – ВЕСНА1999 - 2000 |
|||||
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
|
Всього споживачів |
16 444 , 0 |
100 |
16 661 , 9 |
100 |
18 307 , 3 |
100 |
17 940 , 4 |
100 |
Nescafe Classic |
12 754 , 4 |
77 , 6 |
12 635 , 5 |
75 , 8 |
13 793 , 2 |
75 , 3 |
13 738 , 1 |
76 , 6 |
Галка |
8 485 , 4 |
51 , 6 |
8 555 , 8 |
51 , 3 |
7 777 , 2 |
42 , 5 |
6 724 , 0 |
37 , 5 |
Nescafe Gold |
5 625 , 2 |
34 , 2 |
5 510 , 4 |
33 , 1 |
5 632 , 5 |
30 , 8 |
5 903 , 0 |
32 , 9 |
Добра кава |
4 947 , 1 |
30 , 1 |
4 662 , 1 |
28 |
4 930 , 6 |
26 , 9 |
Н. Д. |
Н. Д. |
Cafe Pele |
4 353 , 8 |
26 , 5 |
4 334 , 8 |
26 |
3 936 , 8 |
21 , 5 |
Н. Д. |
Н. Д. |
Mac Coffee |
3 668 , 9 |
22 , 3 |
4 233 , 0 |
25 , 4 |
2 723 , 4 |
14 , 9 |
2 362 , 4 |
13 , 2 |
Monterrey |
3 123 , 3 |
19 |
3 356 , 3 |
20 , 1 |
3 096 , 1 |
16 , 9 |
3 432 , 0 |
19 , 1 |
Brasilian Gold |
2 234 , 5 |
13 , 6 |
2 275 , 6 |
13 , 7 |
2 201 , 6 |
12 |
2 558 , 4 |
14 , 3 |
Jacobs Cronat Gold |
2 109 , 4 |
12 , 8 |
2 190 , 6 |
13 , 1 |
1 179 , 4 |
9 , 7 |
1 434 , 4 |
8 |
Літній |
1 981 , 8 |
12 , 1 |
1 745 , 0 |
10 , 5 |
2 247 , 7 |
12 , 3 |
2 778 , 7 |
15 , 5 |
Bon |
1 932 , 7 |
11 , 8 |
1 670 , 0 |
10 |
1 637 , 6 |
8 , 9 |
2 307 , 1 |
12 , 9 |
American Gold |
1 734 , 4 |
10 , 5 |
1 690 , 5 |
10 , 1 |
1 195 , 5 |
6 , 5 |
1 468 , 9 |
8 , 2 |
Pele Classic |
1 613 , 9 |
9 , 8 |
1 314 , 9 |
7 , 9 |
1 578 , 0 |
8 , 6 |
3 417 , 3 |
19 |
Jacobs Golden Cup |
1 495 , 6 |
9 , 1 |
Н. Д. |
Н. Д. |
1 182 , 0 |
6 , 5 |
1 099 , 1 |
6 , 1 |
Manhattan |
1 419 , 4 |
8 , 6 |
Н. Д. |
Н. Д. |
1 325 , 1 |
7 , 2 |
1 710 , 4 |
9 , 5 |
Elite Classic |
1 411 , 2 |
8 , 6 |
1 780 , 0 |
10 , 7 |
1 619 , 6 |
8 , 8 |
1 847 , 0 |
10 , 3 |
Tchibo Exclusive |
1 236 , 4 |
7 , 5 |
Н. Д. |
Н.Д. |
1 150 , 8 |
6 , 3 |
955, 6 |
5 , 3 |
Jacky |
1 186 , 8 |
7 , 2 |
1 185 , 3 |
7 , 1 |
1 427 , 0 |
7 , 8 |
1 318 , 9 |
7 , 4 |
Nescafe Alta Rica |
1 108 , 8 |
6 , 7 |
1 038 , 9 |
6 , 2 |
1 021 , 4 |
5 , 6 |
Н.Д. |
Н.Д. |
Cacique |
942 , 9 |
5 , 7 |
990 , 7 |
5 , 9 |
1 083 , 5 |
5 , 9 |
1 479 , 5 |
8 , 2 |
Globo |
872 , 5 |
5 , 3 |
825 |
5 |
1 177 , 5 |
6 , 4 |
1 539 , 0 |
8 , 6 |
Cafe Imperial Brazil |
813 , 5 |
4 , 9 |
652 , 7 |
3 , 9 |
800 , 0 |
4 , 4 |
822 |
4 , 6 |
Jacobs Kronung |
795 , 2 |
4 , 8 |
746 |
4 , 5 |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Moccona |
738 , 6 |
4 , 5 |
648 |
3 , 9 |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Golden Mocca |
705 |
4 , 3 |
716 , 3 |
4 , 3 |
746 , 4 |
4 , 1 |
Н.Д. |
Н.Д. |
Jacobs Day & Night |
606 , 7 |
3 , 7 |
713 , 2 |
4 , 3 |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Н.Д. |
Інші закордонні |
1 452 , 3 |
8 , 8 |
1 728 , 0 |
10 , 4 |
1 554 , 6 |
8 , 5 |
1 915 , 0 |
10 , 7 |
Інші вітчизняні |
1 591 , 0 |
9 , 7 |
1 725 , 0 |
10 , 4 |
1 536 , 2 |
8 , 4 |
2 273 , 7 |
12 , 7 |
Таблиця 2
Споживання меленої та кави в зернах населенням України
ЛІТО – ОСІНЬ 2001 |
ЗИМА – ВЕСНА 2000 - 2001 |
ЛІТО – ОСІНЬ 2000 |
ЗИМА – ВЕСНА 1999 - 2000 |
|||||
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
ТИС. ЧОЛ |
%% |
|
Всього споживачів |
9 417, 9 |
100 |
9 402 , 6 |
100 |
8 962 , 1 |
100 |
9 174 , 4 |
100 |
Jacobs |
4 879 , 9 |
51 , 8 |
4 910 , 3 |
52 , 2 |
4 317 , 3 |
48 , 2 |
4 514 , 9 |
49 , 2 |
Галка |
3 270 , 3 |
34 , 7 |
3 197 , 5 |
34 |
2 556 , 5 |
28 , 5 |
2 200 , 4 |
24 |
Fort |
2 789 , 0 |
29 , 6 |
2 430 , 1 |
25 , 8 |
2 054 , 9 |
22 , 9 |
Н.д. |
Н.д. |
Добра кава |
1 563 , 8 |
16 , 6 |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Tchibo |
1 405 , 1 |
14 , 9 |
1 217 , 2 |
12 , 9 |
1 079 , 3 |
12 |
998 , 3 |
10 , 9 |
Віденська кава |
778 |
8 , 3 |
909 , 5 |
9 , 7 |
743 , 9 |
8 , 3 |
Н.д. |
Н.д. |
Manhattan |
Н.д. |
Н.д. |
909 |
9 , 7 |
929 , 3 |
10 , 4 |
1 076 , 3 |
11 , 7 |
Moccona |
682 , 4 |
7 , 2 |
580 |
6 , 2 |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Colombia |
642 |
6 , 8 |
751 , 4 |
8 |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Paradise |
593 , 1 |
6 , 3 |
528 |
5 , 6 |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Н.д. |
Інші закордонні |
1 866 , 3 |
19 , 8 |
2 240 , 6 |
23 , 8 |
2 096 , 0 |
23 , 4 |
3 071 , 6 |
33 , 5 |
Інші вітчизняні |
935 , 2 |
9 , 9 |
1 145 , 7 |
12 , 2 |
1 258 , 4 |
14 |
1 504 , 12 |
16 , 4 |
виготовлених за технологією агломерації – близько 30% . Найбільш розповсюджена в Україні кава spray-dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) , наприклад , CafePele , Cassique , “ Галка “ , зайняла найбільшу нишу - близько 66% від загального об’єму споживання розчинної кави ( в грошовому вираженні ) .
Якщо не торкатися до такого делікатного показника , як смакові якості напоїв , то розчинна кава більш популярна , як мінімум , за двома причинами - “ ергономічності “ та “ економічності “ . Тобто , по-перше, розчинну каву легше приготувати , ніж натуральну ; її можна готувати скрізь , хоч на робочому місці , хоч в автомобілі , хоч на ходу . По-друге, з 100 г розчинної кави можна приготувати 50 склянок ( ємкістю 100 – 150 мл ) повноцінного напою ; з 100 г меленої – тільки 12-13 склянок по 100 мл . В перерахунку на вартість , одна склянка розчинної кави цінової категорії “ нижче середньої “ обходиться споживачеві в 11 – 12 ; натурального , тієї ж цінової категорії - в 16 – 18 копійок .
Від колишнього СРСР у спадщину Україні перейшла не слабка в СНД виробнича база – Львівська кавова фабрика , Дніпропетровський та Одеський комбінати харчових концентратів . По мірі стабілізації вітчизняної харчової промисловості в 1999 – 2001 роках на ринок вийшли нові вітчизняні марки натуральнгої кави : “ Віденська Кава “ , Paradise ( ООО Roastmaster ) ; розчинної кави та сумішей : “Вівальді “ ( ООО “ Єкспрім “ ) ; “ Добра кава “ ( ЗАТ “ Ореол Трейдинг “ ) ; “ Ласкава “ ( Балтський молочний комбінат ) ; “ Мономах “ ; Lafesta ( Maspex Ltd ) .
Відомі вітчизняному споживачу закордонні марки до початку 90-х років представляли собою , в основному , 100% розчинну каву виробництва Індії та Бразилії . Потім з більшою чи меншою активністю на український ринок почали просуватися європейські марки : Celmar ( Польща ) , Gustav Paulig ( Фінляндія ) , Jacobs ( Австрія ) , Lavazza ( Італія ) , Pasqualini , IONIA ( Італія ) , Moccona ( Нідерланди ) , Nescafe ( Швейцарія ) , Tchibo ( Германія) , Fort Elite ( Ізраїль ) та інші , а також велика кількість імітацій і відвертих підробок , в основному , польського виробництва - Neecafe , Nuscafe і тому подібне . Практично всі великі виробники , окрім Lavazza , Nestle S.A. та Celmar , пропонували і розчинну і натуральну каву . В 2000 році в сектор меленої та в зернах кави вступила відома чайна компанія “ Орімі Трейд “ ( Росія ) з марками “ Жокей “ і “ Регал “ , Classno ( Сингапур ) в сектор розчинної кави , кавових напоїв та сумішей , “ Петровская Слобода “ ( Росія ) та інші , менш помітні марки .
Кавові напої з вмістом розчинної кави ( 10 – 20 % ) вітчизняного виробництва відомі з часів опанування радянським Харчпромом технології виробництва розчинної кави . Суміші на основі розчинної кави , наприклад “ Капучіно “ , добре відомі вітчизняному споживачеві з початку 90-х років дякуючи польським , італійським та німецьким маркам . З 1997 року на українському ринку активно існує марка Mac Coffee від виробника Future Enterprises PTE з далекого Сингапуру , що пропонує розчинну каву та суміші на її основі .
Просування кавових продуктів практично не відрізняється від просування інших гарячих напоїв , наприклад , чаю . Проте , можна відмітити деякі моменти . Відомі чайні компанії , які з 2000 року виводять на ринок марки кави , нерідко висувають торговим партнерам більш м’які умови . Наприклад , навіть крупним дилерам можуть знизити об’єм мінімальної партії до 1 ящика ( 2-3 кг , в залежності від фасування ) , а роздрібний партнер може замовити декілька 100 чи 200-грамових одиниць товару на умовах опту . Більш “ давні “ , відомі марки дистриб’ютори і дилери реалізують оптом від 1 стандартного ящика ; імпортери і виробники – зазвичай від 1 піддона ( 20 кг ) . Сезонні знижки не перевищують 5% ; відстрочки платежу ( 5 – 20 банківських днів ) надаються лише постійним партнерам .
Як і в інших країнах , що розвиваються , в Україні більшу частину (до 90%) всіх продуктів харчування , включаючи гарячі напої , споживають вдома . Тому практично всі кавові оператори , в першу чергу , зацікавлені в просуванні марок через роздрібну торгівельну мережу . Проте , виробники , дилери і крупні торгові компанії можуть працювати “напряму “ . Частина компаній , що просувають натуральну каву , сприяють кафе і барам у придбанні сучасних кавових автоматів .
Дослідження показують , що на українському ринку кавових продуктів об’єми споживання марок зростають по мірі зростання рекламної підтримки . Особливо це стосується кави і напоїв середньої і нижче середньої ціни . При цьому , звичайно , в більшому прибутку опиняється виробник ( імпортер ) , який забезпечив постійну присутність своєї марки в точках продажу . Протягом 2001 року на українському телебаченні своєю постійністю відмічалася реклама таких марок , як Jacobs, Nescafe , Tchibo . Періодично на телебаченні проводилися рекламні компанії марок Elite-Fort , “Галка “ , “ Жокей “ , Mac Coffee . Майже всі з перелічених марок використовували рекламу та промоушн в пресі , і деяка частина ( наприклад “Жокей “ та Nescafe) – на радіостанціях FM-діапазона . Російські марки кавових продуктів , що присутні на українському ринку , мають рекламну підтримку на російських телеканалах , які приймаються , в основному , в крупних містах України . “ Малі “ рекламні матеріали ( плакати , наклейки та ін. ) для представлення марок в точках продажу виробники надають як супермаркетам та магазинам , так і в точках громадського харчування – кафе та барам .
В кінці 1999 року правлінням України був відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах . В чималій мірі дякуючи цьому на протязі 2000 – 2001 років на українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв . Минулий 2001 рік вніс помітні корективи у відношення на українському кавовому ринку , проте , положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним “. Новим маркам , що надійшли на ринок в 2001 році , поки що не вдалося помітно потіснити лідерів . В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші ( кава з цукром , кава з вершками та цукром та ін . ) як за рахунок появи нової групи споживачів , так і більш демократичної ціни . Ще одна цікава деталь – крупні оператори кавового ринку ( “ Галка Лтд ” , Nestle S.A., Kraft Foods ) заповнили ринок розчинною кавою в 2-грамових упаковках ( монодозах ) , скоротив при цьому об’єми пропонування звичайних 100-грамових банок . Враховуючи низьку споживацьку здатність жителів України , з 2001 року практично всі марки розчинної кави середньої та вище середньої ціни на українському ринку пропонуються в 50-грамових банках . [ 19 ]
За данними дослідницьких компаній A.C. Nielsen Ukraine , GFK – USM та Marketing Media Index в 2001 році крупнішим вітчизняним виробником була львівська компанія “ Галка ЛТД. “ ( за всіма видами кавових напоїв ) та Дніпропетровський комбінат харчових концентратів ( розчинна кава та суміші ) . Одеський комбінат є поки місцевим виробником , чиї марки розчинної кави розповсюдженні , в основному , в межах Одеської та сусідніх областей Південного регіону України . Найбільш помітним виробником сумішей є київський Maspex та балтійська “Ласкава “. В секторі натуральної кави успішно просувають свої марки київський Roatmaster та львівська “ Віденська кава “.
За тими ж данними , із закордонних марок пальму першості по розчинним сортам продовжує ( не перший рік ) втримувати Nescafe ( Nestle S.A.) . Kraft Foods в 2001 році розширив свою долю на українському кавовому ринку , дякуючи недорогому сорту розчинної кави Jacobs Maxima ( рис. 2 ) . В секторі натуральної кави за результатами 2001 року лідирують Celmar , Fort Elite , Kraft Foods ( рис. 3 ). Російські “ Жокей “ та “ Регал “ за півроку “завоювали “ нові торгові точки міст України . Італійські сорти Esso і Lavazza в силу своєї дороговизни і менш популярною в Україні 250-грамовою розфасовкою в більшій мірі просунулися в роздріб і точки громадського харчування крупних міст .
З напоїв та сумішей найбільшим успіхом користується сингапурський Mac Coffee , наступний з майже п’ятикратним відривом від компаній-виробників Mokate і Universal Beverige . Дякуючи успіху на українському ринку марці сумішей “ 3 в 1 “ , компанія Future Enterprises PTE з 2000 року пропонує і 100% розчинну Mac Coffee в 50 та 100-грамових банках . “Новички” в секторі сумішей – Nescafe Classic 3*1 , сингапурський Klassno і російська “ Петровская слобода “, вступили на український ринок взимку і вже добилися визнання у місцевих споживачів .
Треба відмітити , що експансія українських марок в цінову категорію розчинної “Преміум “ ( вище середнього ) в найближчий час не очікується , із-за дороговизни виробництва за технологією freez-dried . Організація виробництва розчинної кави за середньою ціною ( технологія агломерації ) для українських виробників економічно також поки що не виправдана . Досвід компанії “ Мономах “ з просуванням кави своєї марки , що виготовлені за агло-технологією на закордонних заводах , спеціалісти також поки що не можуть визнати успішним .
Загальне співвідношення “ кави натуральної/кава розчинна і напої “ залишилось незмінним . За оцінками досліджень , більш широке розмаїття марок і трикратне ( за об’ємами споживання ) відстоювання натуральної кави на українському ринку буде продовжуватися не один рік по причині тієї ж “економічності “та “ергономічності”. [ 38 ]
Характеристика асортименту кави та кавових напоїв, що
реалізуються на ринку України
На сьогоднішній день ринок кави та кавових напоїв України за асортиментним складом практично не відрізняється від ринків країн Європи . Особлива відмінність його полягає у наявності вітчизняної продукції .
Асортимент та об’єми реалізації кави та кавових напоїв на різних торгових підприємствах України [ 13 ] можна побачити в наступній таблиці :
Таблиця 3
Асортимент та об’єми реалізації кави
Торгове підприємство |
Вид продукції |
Асортимент , найменуваннь |
Об’єми продаж в день , упаковок |
Спеціалізований лоток , магазин на оптово-роздрібному ринку |
розчинна |
20-25 |
30-35 |
в пакетиках |
3-5 |
150-200 |
|
мелена , в зернах |
10-15 |
10-15 |
|
Супермаркет |
розчинна |
20-30 |
300-350 |
в пакетиках |
5-10 |
150-200 |
|
мелена , в зернах |
10-15 |
40-50 |
|
Невеликий гастроном , комерційний кіоск |
розчинна |
2-3 |
3-5 |
в пакетиках |
1-3 |
50-100 |
|
мелена , в зернах |
2-3 |
1-2 |
Аналізуючи дану інформацію , можна відмітити , що на ринку України присутній широкий асортимент продукції за її видом , який налічує : розчинної кави та кавових напоїв 25-30 і більше найменувань , в пакетиках приблизно 10-15 , а меленої та в зернах 15-20 . Говорячи про об’єми продаж , то вони свідчать про те , що в супермаркетах кава та кавові напої має більший попит : по-перше за рахунок ціни ( вона дешевша від тієї , що пропонується на інших видах торгових підприємств ) , а по-друге асортимент налічує більшу кількість найменувань , що дає змогу задовольнити смаки найвибагливішого споживача.
За данними виробників та торгових компаній : “ Віденська кава “, “ Євромарт “ , “ Итальянский торговый дом “ , “ Каскад – Плюс “, “Л-Плюс “ , “ СТ Крафт “ , “ Продторг “ , “ Роастмастер “ , “ Степ “ та ін . було складено таблицю базових цін основних кавових продуктів ( мілкий опт ) :
Таблиця 4
Базові ціни на основні кавові продукти
Вид кави |
Вага одиниці , г |
Ціна за одиницю , грн. |
1 |
2 |
3 |
Вище середньої |
||
Кава в зернах |
250 |
11,9-16,2 |
Кава в зернах |
100 |
4,96-7,56 |
Кава мелена,вакуум. |
250 |
10,91-18,0 |
Кава мелена |
100 |
4,96-7,56 |
Кава розчинна |
200 |
31,61-35,71 |
Кава розчинна |
100 |
15,93-24,75 |
Середня |
||
Кава в зернах |
250 |
8,2-10,11 |
Кава в зернах |
100 |
3,30-4,19 |
Кава мелена,вакуум. |
250 |
7,14-9,65 |
Кава мелена |
100 |
3,63-4,19 |
1 |
2 |
3 |
Кава розчинна |
200-250 |
21,20-22,75 |
Кава розчинна |
100 |
9,55-11,37 |
Кава розчинна |
50 |
5,45-5,88 |
Кава розчинна , 3 в 1 |
15-20 |
0,32-0,38 |
Кава розчинна , 2 в 1 |
11-15 |
0,35-0,38 |
Кава розчинна , 3 в 1 |
2 |
0,30-0,38 |
Нижче середньої |
||
Кава мелена |
200-250 |
4,66-6,20 |
Кава мелена |
100 |
1,88-2,81 |
Кава розчинна |
100 |
6,60-7,80 |
Кава розчинна |
50 |
3,43-3,50 |
Кавовий напій |
100 |
2,70-3,00 |
Кавовий напій |
50 |
0,88-1,00 |
Як ми бачимо з таблиці 4 , в Україні присутній товар на будь-який ціновий рівень споживача , також , говорячи про глибину асортименту , можна сказати , що вона достатньо насичена . На ринку існує кавова продукція фасуванням від 2 г до 1,5-2 кг , що полегшує вибір покупця .
Аналіз ринку кави та кавових продуктів на Україні показав , що насиченість ринку даним товаром досить велика . На ньому представлені марки як вітчизняних так і закордонних виробників .
З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ ГАЛКА ЛТД “. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції .
На сьогоднішній день “ Галка “ виробляє близько чотирьох десятків видів продукції . Асортимент її розрахований на різні прошарки населення , з врахуванням не тільки матеріального стану , але і їхнього віку . Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку. В напоях дозується вміст кави , що дуже важливо для покупців , тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те , що найбільше підходить та корисно для її здоров’я .
Класична лінія добре просліжується у виготовленні багатьох видів натуральної меленої та зернової кави “ Галка “ . Серед новинок – натуральна високоякісна кава “ Класика “.Дійсно екзотичною вважають каву “ По- східному “. Спеціальною рецептурою відрізняється і натуральна кава “ Гердан “ в 250-грамових вакуумних пакетах . Незмінною популярністю споживачів користується натуральна мелена кава “ Еспрессо “ та кава для закоханих “ Фортуна “. Також в асортименті є зернова кава “ Арабика “ , кілограмові пакети натуральної смаженої кави в зернах “ Робуста “ , розчинна кава “ Галка “ , кавовий напій “ Цикорлат “ тощо .[ 23 ]
Також серед вітчизняних виробників відомі такі торгові марки , як :
“ Одеська кава “ ( продукція “ Традиція “ та “ Шик “ ) , “ Віденська кава “ ( кава в зернах – “ Робуста “ 500 г , 1000 г ; “ Арабіка “ 100 г , 500 г ; мелена , в зернах - “ Віденська кава” 100 г ; “ Класична “ 100 г ; “ Оскар “ 70 г , 100 г , 500 г ; “ Прем’єр ” 70г , 100 г ; мелена – “ Вікторія “ 70 г , 100 г ; “ Класична “ 70 г , 100 г ; ) , “ Paradise “ компанії “ Роастмастер “ , Шустов ( кава “ Класик “ та “ Класик Арома “ ) , Босфор ( “ Арабіка “ та “ Exelent “ ) , Добра кава ( “ Ріо де Жанейро “ , “ Кафе де Бразил “ , “ Запашне “ та “ Ароматное “ ) , Срібний ярлик , Вівальді , Ласкава , Мономах , “ Золоте зерно “ . Асортимент кавових напоїв також достатньо широкий : “ Валгумс “ , “ Літній “ , “ Львівський “ , “ Марія “ , “ Новость “ , “ Люкс “ , “ Цикорно – яблучний “ ,“ Чорноморський “ , “ Славутич “ , “ Колосок “ ,“ Бодрость “ , “ Курземе “ , “ Дніпрвський “ ,
“ Хвилинка “ , “ Здоров’я “ , “ Молочний “ , “ Цикорлакт “ , цикорій розчинний та розчинні кавові напої у вигляді паст .
Серед зарубіжних марок перше місце посідає “ Nescafe “ . Кава “ Nescafe “ давно відома на ринку України . В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави : Nescafe Classic , престижний асортимент , що включає Nescafe Gold , Nescafe Gold Decaf , Alta Rica , Cap Colombie , Unser Bester , а також новий продукт Nescafe 3*1 ( кава з вершками та цукром ). Вся продкція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г . Упакована кава “ Nescafe “ як в полімерні пакети так і в скляні та жерстяні банки .
На українському ринку компанія Дау Егбертс представляє високоякісну натуральну каву в зернах та мелену під торговою маркою “ Douwe Egberts “ та “ Moccona ” , яка вже встигла завоювати своїх прихильників . Кава представлена всім асортиментом і постачається безпосередньо від голандського виробника , що гарантує його високу якість . “ Moccona ” розчинна представлена в наступному асортименті : “ Moccona Continental ”агломерована 100 г ; “ Moccona Exellent ” агломерована 50г , 100г , 200г ; “ Moccona Espresso” агломерована 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ , фріз драйд , 2 г , 50 г , 100 г , 200 г ; “ Moccona Continental Gold “ декофенований , фріз драйд , 100 г . Кава мелена у вакуумній упаковці представлена також в широкому асортименті : “ Moccona for filtres “ , 100 г , 250 г ; “ Moccona for turka “ 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for filters ” 100 г , 250 г ; “ Moccona Exellent for turka ” 100 г , 250 г . Кава в зернах : “ Moccona beans ” 100 г , 250 г ; Piazza D’Oro beans 1000 г. [ 16 ]
Продукція представлена у всьому спектрі майже на всіх торгових підприємствах , від спеціалізованих лотків до великих супермаркетів , таких як : Білла , Максі , Євромарт , Мега-маркет , Велика Кишеня , Ля Фуршет , Фозі , Тикомаркет , Сільпо .
На українському ринку кави та кавових напоїв можна зустріти слідуючий асортимент кавовової продукції :
Jacobs : мелена – Jacobs Maxima 75 г , 250 г , 500 г ; Jacobs Espresso 75 г , 250 г, 1000 г ; Jacobs Monarch 75 г , 250 г , 500 г ;
Monterrey : розчинна – Monterrey Express 2 г , 50 г , 100 г , 250 г ; Monterrey Gold 170 г ;
Tchibo : в скляній банці Tchibo Mokka FD – 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Майлд 50 г , 100 г , 200 г ; Tchibo Фемели – 50 г , 100 г ; Tchibo Ексклюзив – 50 г , 100 г , 200 г ; в пакетах Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 100 г ; у вакуум. упаковці Tchibo Мокка , Tchibo Майлд ,Tchibo Фемели 250 г ;
Luxor : розчинна кава в скляній банці 50 г , 90 г , 100 г , 180 г та в пакетиках по 2 г ;
Регал ;
Жокей : смажена , в зернах вищого та першого сортів , фасуванням 100 , 200 , 250 , 400 та 500 г ; також “ Жокей “ Класичний “ та “ Жокей “ По- турецки “ смажена , мелена , вищий гатунок - 100 г , 250 г ;
PELE ;
Mill House ;
Ambassador ;
Elit ;
Lavazza ;
продукція італійської фірми “ Torrefazioni Fratelli Pasqualini s.n.c. “;
“ Петровская слобода “ ;
Bon ;
Manhattan ;
Jacky ;
Cacique ;
Globo ;
Cafe Imperial Brazile ;
American Gold та інші .
1.3 Особливості виробництва кавових напоїв
Кавові напої – порошкоподібні суміші з хлібних злаків ( ячменю , вівса , пшениці , жита ) , цикорію , жолудів , каштанів , букових горіхів , плодів шипшини , ядер кісточкових плодів , какаовелли та ін .
Розчинні кавові напої за зовнішнім виглядом , кольором , смаком і консистенцією близькі до розчинної кави , але в зв’язку з вмістом в них окрім натуральної сировини і інших видів сировини ( хлібних злаків ( ячменю , жита ) , цикорію , жолудів , насіння винограду ) в порошках проявляються характерні особливості , властиві використаній сировині . Одні з них придають напою смак , інші – аромат та міцність . Корені цикорію , кульбаби , клубні земляної груші містять інулін ; винні ягоди , морква багаті на цукор ; жолуді , каштани , ячмінь , овес , солод – крохмалем ; соя – білками ; горіхи , насіння винограду , абрикосові кісточки – жиром . Жито , овес , ячмінь роблять екстракт насиченим ; каштани пом’якшують смак , горіхи надають терпкість .
Деякі компоненти кавових напоїв взаємозамінні , так як вони близькі за хімічним складом та органолептичними показниками .
Дані хімічного складу кавових напоїв приведені в таблиці 5 . Розглянемо один з найбільш поширених компонентів – цикорій .
Цикорій є основним видом сировини для виробництва кавових напоїв – замінник натуральної кави .
Цикорій містить більше 5 % цукру і від 14 до 17 % інуліну , який в процесі термічної обробки розкладається з утворенням редукуючих цукрів , які карамелізуються при обсмажуванні цукру і надають цикорію коричневе забарвлення .
Продукт карамелізації і глюкозид – інтибін , який міститься в цикорії в кількості від 0,32 до 0,186 % зумовлює його гіркий смак . В процесі обсмажування цикорію утворюється ефірна олія – цикореаль ( 0,08-0,1% ) , до складу якої входять оцтова і валеріанова кислоти , акролеїн , фурфурол , фурфуроловий спирт , феноли , ацетон та інші сполуки , який надає смаженому цикорію аромат , близький до натуральної кави .
Смажений цикорій містить велику кількість екстрактивних речовин ( 60 – 80 % ) , тому його додають в натуральну каву і кавові напої для покращення смаку і особливо для збільшення міцності напою .
Не менш важливим при виробництві розчинних кавових напоїв є ячмінь . Він входить майже у всі рецептури кавових сумішей , що пов’язано з великим вмістом в ньому вуглеводів та екстрактивних речовин ( 64,3 % ) . Напої , які містять у своєму складі ячмінь , володіють приємною терпкістю , подібною до деяких видів кави .
Виробництво [ 21 ] кавових напоїв включає операції представлені на рис. 4 :
Сортування сировини
Просіювання сировини
Очищення від сторонніх домішок
Обсмажування сировини при t 180 – 230 град С протягом 35 – 50 хв.
Охолодження до 35 – 50 град С
Помол сировини
Просіюванння
Очищенння від металодомішок
Змішування рецептурних компонентів
Фасування
Рис. 4 Технологічна схема виробництва кавових напоїв
Для виробництва розчинних кавових напоїв характерні наступні операції ( рис. 5 ) :
Рис. 5 Технологічна схема виробництва розчинних кавових напоїв
Проте на сьогоднішній день існують більш сучасні методи виробництва кавових напоїв – freeze-dried ( “ сублімації “ чи “ виморожуання “ ) та spray – dried ( технологія “ агломерування “ чи “ розпилення “ ) . Але продукція виготовлена за технологією freeze-dried надто дорога , тому її використовують , в основному , для виготовлення більш дорогої розчинної кави .[ 48 ]
Залежно від рецептури можна виділити три типи кавових напоїв : які містять натуральну каву ( Наша марка , Галка , Віденська кава ) , містять цикорій , без додавання натуральної кави ( Цикорлакт , Ячмінний) , без натуральної кави і цикорію ( Жолудевий , Золотий колос ) .
Розчинні кавові напої готують із обсмаженої рослинної сировини . Екстракти виділяють з вмістом сухих речовин до 24% . Це пояснюється високим вмістом крохмалю в екстрактах із сумішей , що включають ячмінь , і збільшенням в’язкості розчину . Залежно від складу сировини виробляють розчинні кавові напої Львівський , Літній , Мрія та ін.
Харчова нешкідливість кавових напоїв , що реалізуються на
ринку міста Києва
В світі виробляється 60 – 70 тис. хімічних сполук , значна частина яких є потенційними канцерогенами . В Україні функціонує понад 1,5 тис. підприємств , що містять , переробляють і зберігають хімічні речовини , 1 тис. підприємств переробляють чи зберігають вибухонебезпечні речовини . В зони можливого зараження хімічними отруйними речовинами потрапляє 11 % території країни , де проживає 35 % населення України .[39 ]
Харчові продукти забруднюються токсичними важкими металами через газоподібні , рідкі , тверді викиди та відходи промислових підприємств , електростанцій , транспорту , комунальні побутові відходи , стічні води , засоби захисту рослин від шкідливих організмів .
До останнього часу вважалось , що , за окремими винятками , грунти не мають надлишків важких металів , а навпаки , потребують внесення їх у грунт в ролі мікроелементів . У зв’язку з інтенсифікацією промисловості і сільського господарства на значних територіях спостерігається нагромадження в грунтах важких металів у високих концентраціях , які токсично діють на рослини , живі організми .
Важкі метали через грунт , повітря , воду потрапляють в рослини , частини яких ми використовуємо як продовольчу сировину і продукти харчування . [15 ]
Ситуація ускладнюється тим , що для важких металів не існує механізмів природного самоочищення , а очисні споруди практично повністю “ пропускають “ мінеральні солі , в тому числі сполуки , утворені токсичними і канцерогенними важкими металами .
З продуктами харчування в організм людини надходить близько 70 важких металів , з яких майже всі належать до мікроелементів . Найтоксичнішими вважаються ртуть , свинець , олово , мідь , нікель , берилій , селен , кадмій , вісмут тощо . Але деякі з цих металів у малих дозах життєво необхідні , бо беруть участь у різних формах метаболізму , переносі , синтезі речовин , входять до складу ферментів , вітамінів , різних тканин організму .
В концентраціях , вищих від гранично допустимих , важкі метали стають шкідливими . Загалом їх налічується близько двадцяти , в тому числі : ртуть , свинець , селен , ванадій , вісмут , хром , марганець , залізо , кобальт , нікель , цинк , мідь , кадмій тощо .
Також організм людини , рослинний і тваринний світ постійно зазнають дії іонізуючого випромінювання , яке складається з природної ( космічне випрмінювання , випромінювання радіоактивних газів з верхніх шарів земної кори ) і штучної ( рентгенівські апарати , телевізійні прилади , радіоізотопи , атомоходи , атомні електростанції , ядерні випробування ) радіоактивності.[ 30 ]
Радіоактивність рослин і тварин , а власне і харчових продуктів , зумовлена всіма ізотопами , які потрапляють у них із зазаначених джерел . Ізотопи поділяють на дві групи . До першої групи відносять радіонукліди , які містять у суміші із стабільними елементами , що беруть участь в обміні речовин і рослин і тварин , до другої – усі інші .
Радіоактивні речовини потрапляють у повітря , грунти , ріки , озера , моря , океани і звідти поглинаються рослинами , рибами , тваринами і молюсками .
Через листя і коріння радіоактивні речовини потрапляють у рослини , а потім в організм тварин і з продуктами рослинного і тваринного походження , з водою – в організм людини . [ 20 ]
Враховуючи екологічний стан України , здоров’я українського народу на ринок харчових продуктів пропонується продукція спеціального профілактичного призначення , зокрема кавові напої . Біологічна дія такої продукції підсилена використанням нетрадиційної сировини чи сировини , виготовленої за нетрадиційною технологією . Внаслідок чого готовий продукт містить більше окремих біологічно активних речовин і має посилений вплив на організм людини в певному напрямку . Продукти спеціального призначення застосовують для лікувально – профілактичного харчування окремих груп населення . [ 46 ]
1.5 Вимоги до упакування , маркування та зберігання
Кава розчинна та кавові напої відносяться до харчових продуктів низької вологості . Відрізняючись від смаженої кави в зернах та меленої , у яких розчинні речовини захищені від навколишнього повітря клітинною оболонкою , частини розчинного напою з усіх сторін відкриті і надзвичайно лабільні по відношенню до кисню , парів води , світла та інших фізичних факторів . Ця їх висока реакційна здатність потребує застосування для упакування продукту тару , що забезпечує герметичність ( мінімальні газо- , паро- та аромопроникність ) та наділеною хорошими захистними властивостями . Якими являються жерстяні та скляні банки , а також трьохшарові термозварні полімерні плівки . Дослідження ( Нахмедов , Худоминська , Князєва , Монахова , 1978 ) показують , що розчинна кава та кавові напої протягом 24 міс. можна зберігати в жерстяній банці з пропаяним швом і трьохшарових пакетах з ламінованої фольги ( целофан – алюмінієва фольга – поліетилен ) без суттєвих змін фізико-хімічних та органолептичних показників . Проте в жерстяних банках з незначним порушенням герметичності , що має місце при пропайці швів , вологість продукту через декілька місяців зберігання зростає , що веде за собою зміну смаку , кольору , аромату , розчинності та сипучості порошку продукту ( табл. 6 ) .
Найбільш дешевими пакувальними матеріалами для фасування розчинної кави та кавових напоїв є поліетилентерефталат-алюмінієва фольга-поліетилен , саран-целофан-алюмінієва фольга-поліетилен , лакована бумага-алюмінієва фольга-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен ( ламінована фольга ) . Для дослідження було використано комбіновані полімерні матеріали : папір-полівінілденхлоридне покриття ( ВХВД-65 ) , папір-поліпропілен , целофан-алюмінієва фольга-поліетилен та лавсан-поліетилен . В пакети розміром 100*160 мм вміщували по 50 г рочинного продукту та герметизували . Частину пакетів пакували під вакуумом . Досліди ( Нахмедов , Ломачинський , Додонов , Белькова , Белітова , Дубова , 1981 ) показали ( табл. 7 ) , що кавові напої добре зберігаються в пакетах з лавсан-поліетилен та целофан-алюмінієва фольга-поліетилен . Паро- газо- та ароматопроникність пакетів з ВХВД-65 та папір-поліпропілен з часом знижується . Це приводить до підвищення вологості продукту та зниження його якості . Крім того , полімерні матеріали на основі папір-полівінілхлоридне покриття та паперу з поліпропіленом надають розчину напою сторонні смак та запах . Тому ці матеріали не рекомендуються для фасування розчинних кавових напоїв .
Кращою для напоїв вважається газонепроникла герметична упаковка під вакуумом і в атмосфері інертного газу . Коробки , пакети і банки з кавовими напоями складають у сухі , чисті фанерні або дощаті ящики , застелені обгортковим папером , а також у коробки з гофрованого картону місткістю 25 кг. [ 27 ]
Проте більшість компаній , які мають для цього можливості ( в першу чергу фінансові та технологічні ) , використовують пакувальний матеріал Bonvac , верхній шар якого складається з поліаміду чи нейлону , середній – з алюмінієвої фольги , а внутрішній шар – з побутового поліетилену . Така конструкція дозволяє продукту зберігатися більше , залишаючись якісним . Герметичні пакети наділені спеціальним клапаном , через який назовні виходить двоокис водню ( в іншому випадку надлишок вуглекислоти може привести до розриву пакета ) і який , в той же час , запобігає проникненню в середину упаковки повітря .
Але прогрес не стоїть на місці і з’являються нові технології в упакуванні кави та кавових напоїв . Hot-melt ( “ гарячий клей “ ) – це один з сучасних способів упакування сипучих продуктів , особливо часто використовується для упакування кави та кавових напоїв .
В системі вакуумного формування брикету продукту закривання пломбою “ hot-melt “ є найбільш ефективним способом забезпечення захисту .
Крім естетичного і натурального аспектів , цей вид упаковки кавових напоїв дає гарантію довгочасної збереженості продукту .
В Європі в даний час 25% кави і кавових напоїв упаковується саме таким способом . Найбільш відомі фірми , такі як Jacobs Cafe ,Tchibo , MK Cafe , Prima , Celmar , Elite Cafe використовують пломбу “ hot-melt “.
Пломба “ hot-melt “може бути також носієм інформації рекламного характеру , що дозволяє проводити рекламні акції без зайвих витрат. [ 14 ]
Упакування кавових напоїв повинно мати яскраве оформлення та містити наступну інформацію:
дату виготовлення ;
термін зберігання ( 6 міс . ) ;
назву продукту ;
назву виробника ;
юридичну адресу виробника , телефон ;
товарний знак ;
спосіб приготування у відповідності з технологічною інструкцією ;
умови зберігання ;
харчову та енергетичну цінність ( табл.8 ) :
Таблиця 8
Харчова та енергетична цінність розчинних кавових напоїв
“ В 100 г напою міститься
Назва продукту |
Білки , г |
Вуглеводи , г |
Жири , г |
Енергетична цінність , ккал |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Дніпровський |
1 , 5 |
90 , 4 |
--- |
372 |
Хвилинка |
1 , 5 |
90 , 5 |
--- |
373 |
Молочний |
6 , 6 |
80 , 4 |
5 , 0 |
395 |
Здоров’я |
1 , 5 |
--- |
--- |
343 |
Для всіх інших |
9 - 12 |
40 - 55 |
--- |
378 - 382 |
1 чайна ложка ( 3 г ) порошку – 11 – 12 ккал “ ;
маса продукту , відхилення від маси нетто , яке допускається , не повинно перевищувати значень , вказаних в таблиці 9 :
Таблиця 9
Допустиме відхилення від маси нетто
Маса нетто упаковки , кг |
Відхилення , яке допускається , % |
До 0 , 100 |
+/- 4 , 0 |
Від 0 , 100 до 0 , 150 |
+/- 3 , 0 |
Від 0 , 150 до 0 , 250 |
+/- 3 , 0 |
нормативний документ ( стандарт ) .
Всі реквізити повинні бути нанесені українською мовою .
Тара , транспортні засоби та складські приміщення для зберігання розчинної кави та кавових напоїв повинні бути сухими , чистими , не пошкоджені амбарними шкідниками . Склади повинні добре провітрюватися , відносна вологість повітря в них не повинна перевищувати 75 % . Не допускається зберігати розчинну каву та кавові напої з пахучими продуктами і матеріалами , розміщення їх поблизу приладів опалення або каналізаційних труб .
Згідно ТУ 18 України 144 – 93 виробник гарантує відповідність напою вимогам діючих технічних умов при дотриманні умов зберігання та транспортування .
Гарантійний термін зберігання розчинних кавових напоїв :
напоїв “ Днепр “ , “ Зоря “ , “ Колосок “ , “ Літній “ , “ Марія “ , “ Славутич “ , “ Ранок “ , “ Бодрость “ , “ Люкс “ – 12 місяців ;
напій “ Молочний “ – 4 місяці ;
інших напоїв – 6 місяців .
Термін зберігання розчинної кави – два роки з дня виготовлення .[ 10, 44, 45 ]
2. Дослідження якості та харчової нешкідливості кавових напоїв ,
що реалізуються в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
2.1 Матеріали та методи дослідження
Дипломна робота виконана на матеріалах ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ , в лабораторіях КНТЕУ та СЕС Ватутінського району міста Києва .
Дослідження проводили у два етапи : на першому – оцінювалися лише органолептичні показники як кавових напоїв , так і розчинної кави в готовому вигляді . В якості об’єкту дослідження виступала продукція таких торгових марок , як :
Tchibo Exclusive , Німеччина ;
Nescafe Gold , Німеччина ;
Jacobs Monarch , Німеччина ;
Elite Classic , Німеччина ;
Cafe Globo , Бразилія ;
Cafe Pele , Бразилія ;
Brooke Bond Bon , Індія ;
Monterrey Coffee , Чілі ;
Mysare Gold Coffee , Індія ;
Jacky , Бразилія ;
Maxwell , Канада ;
House Folgers , США ;
Carte Noire , Німеччина ;
Галка , Україна ;
Добра кава , Україна ;
Mac Coffee , Сингапур ;
Капучіно “ Оригінал “, Україна ;
Капучіно “ Вівальді “, Україна ;
Цикорлакт , Україна .
На другому етапі досліджували як органолептичні показники , так і фізико-хімічні . Об’єктом дослідження виступали тільки кавові напої наступних марок:
Люкс , Україна ;
Інка , Польща ;
Капучіно “ Оригінал “, Україна ;
Капучіно “ Вівальді “ , Україна ;
Mac Coffee , Сингапур .
Для цього проводили відбір проб з різних місць кожного відкритого ящика по 2 упаковки продукту , потім вміст перемішували і складали загальну пробу . Із загальної проби квартуванням виділяли середню пробу масою 0 , 3 кг , з якою проводили подальші дослідження . [ 11 ]
Органолептичну оцінку проводили по розробленій нами бальній оцінці якості , як в сухому , так і в готовому вигляді ( табл . 10 , 11 ) .
Органолептичні показники визначали в наступній послідовності :
зовнішній вигляд та колір – продукту виявляли візуально при яскравому розсіяному денному світлі , який поміщений на листок білого паперу рівним шаром ;
аромат – визначали в сухому продукті та напої ;
смак – тільки в напої ;
розчинність – проводили шляхом визначення тривалості розчинення наважки продукту в гарячій воді .
З фізико-хімічних показників визначали наступні :
вміст кофеїну – обробляли кавові напої розчином аміаку з метою вивільнення кофеїну , очищення кофеїну чистим диетилефіром на двох колонках ( перша – з лужним , друга – з кислим середовищем ) , вивільнення кофеїну чистим хлороформом і виявлення його вмісту спектрофотометричним методом ;
масову частку вологи – визначали стандартною методикою шляхом висушування наважки досліджуваного продукту ;
масову частку золи – визначали повним спалюванням всіх органічних речовин маси наважки в муфельній печі ;
рН – вимірювали різницю потенціалів між двома електродами , які занурені в середовище досліджуваного продукту . [ 12 ]
Визначення інтегральної оцінки якості кавових напоїв здійснювалося методом кваліметричної оцінки , яка дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини . Показники якості продовольчого товару переводять у безрозмірний вигляд , застосовуючи наступну формулу :
бр
рі – рі
Рі = ------------ , де ( 1 )
ет бр
рі - рі
Рі – і-й показник якості в безрозмірному вигляді ( відносний показник ) ;
рі – і-й показник якості в натуральному вигляді ( абсолютний показни ) ;
бр
рі - бракувальне ( найгірше допустиме ) значення і-го показника ;
ет
рі - еталонне ( найкраще можливе ) значення і-го показника .
Інтегральний показник якості розраховується за формулою :
n
Q = Σ аі Рі , де ( 2 )
і = 1
аі – коефіцієнт вагомості і-го показника ;
Рі – відносний показник якості ;
n – число оцінюваних показників .
Коефіцієнт вагомості показника визначався аналітичним методом .
Розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності проводився шляхом порівняння параметрів досліджуваного товару з параметрами товару , який найбільш повно віддзеркалює вимоги споживачів , в наступній послідовності :
проводимо розрахунок збірного параметричного індексу для функціональних показників :
Рф = Σ аі gi , де ( 3 )
аі – коефіцієнт вагомості ;
gi – відносний параметр ( показник ) якості , який розраховується за формулою :
Р досл
gi = ------------- , де ( 4 )
Р конк
Р досл – значення параметру досліджуваного товару ;
Р конк – значення параметру конкуруючого товару .
розрахунок збірного параметричного індексу для естетичних показників :
Р ест = Σ аі gi ( 5 )
розрахунок параметричного індексу для економічних показників :
С досл
g ек = --------- ; де ( 6 )
С конк
С досл – цінові характеристики досліджуваного товару ;
С конк – цінові характеристики конкуруючого товару .
розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності :
Рф + Р ест
К = -------------- ( 7 )
g ек
Якщо К < 1 , то досліджуваний товар має нижчу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . Якщо К > 1 , то досліджуваний товар має вищу конкурентоспроможність порівняно з конкуруючим товаром . [ 41 ]
Маркетингові дослідження здійснювалися на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ методами спостереження та опитування .
Для дослідження було обрано “ вибіркову сукупність “ споживачів , яку необхідно обстежити , систематичним або псевдовипадковим методом наступним чином : спочатку розрахували інтервал вибірки , який визначали відношенням розміру сукупності до розміру вибірки та округляли результат до цілого числа за формулою :
N
I = ------- , де ( 8 )
n
I – інтервал вибірки ;
N – розмір сукупності ;
n – розмір вибірки .
Потім відбирали випадкове число між одиницею та вибірковим інтервалом . Воно становить одиницю вибірки , наступні визначали додаванням вибіркового інтервалу до кожного попереднього числа . Таким чином , тільки начальне число відібрали випадковим способом , а наступні – зумовлені вибірковим інтервалом .
Спостереження використовувалося в дослідженні пошукового характеру і представляє собою процес вивчення поведінки об’єкту дослідження в звичайному середовищі . [ 3 , 4 ]
Опитування застосовувалося для описувального дослідження знань , переваг та уподобань споживачів . [ 5 ] Дане дослідження виконувалося у вигляді анкетування за допомогою розробленої нами анкети .
Таблиця 10
Шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому вигляді
Показник |
Бал |
Характеристика |
Зовнішній вигляд |
5 |
однорідна порошкоподібна маса |
4 |
однорідна порошкоподібна маса , допускаються нещільні комочки |
|
3 |
однорідна порошкоподібна маса з великою кількістю комочків |
|
Колір |
5 |
коричневий , для напоїв з цукром та вершками насичений світло-коричневий |
4 |
коричневий , з незначними темними включеннями , для напоїв з цукром та вершками світло-коричневий |
|
3 |
коричневий з матовим відтінком ( брунатний ) |
|
Смак та запах |
5 |
властиві даному продукту |
4 |
не чітко виражені |
|
3 |
слабо виражені |
|
Упаковка |
5 |
зручна у використанні , стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна , яскрава , приваблива |
4 |
стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна |
|
3 |
менш щільна і стійка до дії зовнішніх факторів |
Таблиця 11
Шкала бальної оцінки кавових напоїв в готовому вигляді
Показник |
Бал |
Характеристика |
Зовнішній вигляд |
5 |
Утворення стійкої піни |
4 |
Утворення нестійкої піни |
|
3 |
Піна ледь помітна |
|
Колір |
5 |
Чорно-коричневий , властивий натуральній каві ; насичений колір кави з вершками ( для напою з цукром та вершками ) |
4 |
Темно-коричневий ;світло-брунатний |
|
3 |
Коричневий ; світло-брунатний з відтінком кави з молоком |
|
Смак |
5 |
Гіркота , властива натуральній каві . Приємна терпкість напою . Гармонійний , виразний з характерними кавово-вершковими тонами ( можлива наявність тонів ароматизаторів ) |
4 |
Гіркота слабовиражена , приємна терпкість напою .Виражений кавово-вершковий смак , але дещо пріснуватий |
|
3 |
Гіркота слабовиражена , незначний присмак ячменю .Слабовиражений кавово-вершковий смак , переважають тони ароматизаторів |
|
Аромат |
5 |
Властивий натуральній каві . Гармонійний , яскраво виражений властивий даному виду продукту |
4 |
Властивий даному напою . Гармонійний , приємний |
|
3 |
Немає свіжості в ароматі |
2.2 Аналіз отриманих результатів
Метою першого етапу дослідження було оцінка якості та харчової нешкідливості кавових напоїв спеціального призначення та розчинної кави , що реалізується на ринку міста Києва . Оцінювалася розчинна кава таких торгових марок , як : Tchibo Exclusive , Nescafe Gold , Jacobs Monarch , Elite Classic , Cafe Globo , Cafe Pele , Brooke Bond Bon , Monterrey Coffe , Mysare Gold Coffee , Jacky , Maxwell , House Folgers , Carte Noire , Галка та Добра кава ; а також кавові напої Mac Coffee , Капучіно “ Оригінал “ , Капучіно “ Вівальді “ та Цикорлакт .
Органолептичну оцінку якості всіх зразків проводили по розробленій нами п’ятибальній системі з використанням профільного аналізу .
Дослідження харчової нешкідливості кавових напоїв проводили на вміст важких металів та радіонуклідів .
Результати досліджень приведені на малюнках 6- 9 та таблицях 12 та 13 . Зовнішній вигляд ( мал. 6 ) готових напоїв усіх зразків мало різнився . В основному це прозорі , слабо прозорі чи не прозорі розчини ; привабливі , мало привабливі або непривабливі . Найнижчий бал отримала кава : Monterrey , Broke Bon , Mysare Gold та Pele . Зовсім інша картина спостерігалась при оцінці кольору , аромату і смаку ( мал. 7-9 ) . Розбіжності в балах від 2 до 5 . Найвищий бал отримали напої : Nescafe Gold , Carte Noire , Капучіно “ Вівальді “( вершковий ) , Капучіно “ Вівальді “ ( горіховий ) .
Аромат і смак цих напоїв гармонійно поєднаний , виражений з характерними відтінками . Деякі зразки кави ( Mysare Gold , Jacky , Maxwell ) мали нехарактерні кислі чи інші тони з неприємними присмаками пересмажених кавових зерен .
Порівнюючи отримані результати показників безпеки з гранично допустимими концентраціями медико-біологічних вимог показали , що вміст свинцю , кадмію і ртуті в каві “ Галка “ перевищував норми в 1,5 – 2 разів . Вміст міді , цинку , заліза , згідно цих вимог , не нормується і в каві в невеликій кількості .
Суміші розчинні швидкого приготування по вмісту важких металів відповідали вимогам ГДК , але коливались в різних межах .
Вміст важких металів в “ Цикорлакті “ , як продукту лікувально-профілактичного призначення набагато менше ( в сотих і тисячних долях ), ніж у каві .
Сировина , що використовується для виробництва “ Цикорлакту “ екологічно чиста . Так цикорій містить тільки 0,2 мг/кг свинцю , а такі важкі метали , як кадмій , миш’як , ртуть відсутні . Сухе знежирене молоко також по вмісту свинцю , кадмію , миш’яку і ртуті у 2-3 рази нижче гранично допустимих концентрацій .
Дослідження радіоактивного забруднення вище названих продуктів за вмістом цезію-137 та стронцію-90 показали ( табл . 13 ) , що вони відповідають нормам допустимих рівнів ( ДР – 97 ) .
Так досліджувані зразки містили цезію-137 від 5 до 70 Бк /кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 600 Бк/кг , а стронцію-90 – 0,1-100 Бк/кг ( розчинна кава “ Галка “ ) при нормі 200 Бк/кг .
Проведені дослідження і отримані результати дають змогу зробити висновки, що кавова продукція , яка реалізується на ринку міста Києва в нестаціонарних торговельних місцях і “ з рук “ приватними особами є особливо небезпечною для здоров’я людини .
На другому етапі оцінка якості проводилася наступним чином : спочатку досліджувалися кавові напої , що містили каву та іншу сировину ( “ Люкс “ та “ Інка “ ) , а потім напої , що містять у своєму складі каву , цукор та вершки ( “ Mac Coffee “ , Капучіно “ Вівальді “ та Капучіно “ Оригінал “ ) .
Аналіз органолептичної оцінки якості кавових напоїв Люкс та Інка дав наступні результати :
Таблиця 12
Вміст важких металів в кавових напоях та сировині ( мг/кг )
Продукт |
Свинець |
Кадмій |
Миш’як |
Ртуть |
Мідь |
Цинк |
Залізо |
Олово |
Кава розчинна “Галка” |
5,0 |
3,0 |
0,5 |
0,4 |
15,0 |
0,7 |
4,0 |
0,05 |
“Цикорлакт” |
0,2 |
0,01 |
0,005 |
0,001 |
11,0 |
5,1 |
8,4 |
сліди |
Цукрова пудра “Галка” |
сліди |
не виявлено |
не виявлено |
не виявлено |
- |
- |
- |
- |
Цикорій |
0,2 |
- |
- |
- |
10,0 |
0,5 |
5,0 |
- |
Сухе знежирене молоко |
0,05 |
0,02 |
0,01 |
0,002 |
0,8 |
4,5 |
7,5 |
0,4 |
Кава по-французькі “Вівальді” |
1,0 |
0,05 |
1,0 |
0,02 |
30 |
40 |
20 |
- |
Капучіно “Вівальді” |
1,0 |
0,05 |
1,0 |
0,02 |
40 |
50 |
30 |
- |
Mac Coffee |
0,31 |
0,01 |
0,07 |
не виявлено |
45 |
60 |
10 |
- |
ГДК |
1,0 |
0,05 |
1,0 |
0,02 |
50,0 |
70,0 |
Таблиця 13
Радіологічні дослідження кавових напоїв та сировини ( Бк/кг )
Продукт |
Цезій-137 |
ДР-97 |
Стронцій-90 |
ДР-97 |
Кава розчинна “Галка” |
70 |
600 |
100 |
200 |
“Цикорлакт” |
25 |
600 |
0,27 |
200 |
Цикорій |
5 |
600 |
0,1 |
200 |
Сухе знежирене молоко |
30 |
500 |
0,25 |
100 |
Цукрова пудра “Галка” |
5 |
0,1 |
||
Кава по-французьки “Вівальді” |
20 |
600 |
7 |
200 |
Капучіно “Вівальді” |
25 |
600 |
7,3 |
200 |
“Mac Coffee” |
15,2 |
370 |
5 |
200 |
в сухому вигляді : за зовнішнім виглядом напої – однорідна порошкоподібна маса , проте напій Люкс має більш розсипчату структуру ; колір кавового напою “Люкс” – красивий , насичений коричневий , “Інка” , також , мав коричневий колір , але з незначними темними включеннями . Смак і запах зразків властиві даному продукту , проте в напої “Люкс” вони відчувалися більш чітко . Упаковки продуктів відповідали усім нормам стандарту : інформативні , зручні у використанні , стійкі до дії зовнішніх факторів , проте жодна з них не була достатньо яскравою , що й знизило їхні бальні оцінки .
в готовому вигляді – кавові напої “Люкс” та “Інка” отримали наступну оцінку : напій “Люкс” при приготуванні утворював нестійку , але чітко виражену піну , на відміну від нього “Інка” також утворював піну , проте вона була ледь помітна і швидко зникала . Колір напоїв в готовому вигляді набував темно-коричневого забарвлення .Смак вітчизняного напою нагадував гіркотою та терпкістю натуральну каву .Тоді як напій польського виробництва мав слабовиражену гіркоту , відчувалися інші тони , властиві використаній сировині .
Враховуючи дані результати досліджувані напої отримали наступні бальні оцінки ( табл. 14 ) :
Таблиця 14
Дегустаційна оцінка якості кавових напоїв
Показник |
“ Люкс “ |
“ Інка “ |
1 |
2 |
3 |
сухий порошок : зовнішній вигляд |
4,7 |
4,6 |
колір |
5 |
4,6 |
смак і запах |
4,8 |
4,7 |
упаковка |
4,7 |
4,7 |
1 |
2 |
3 |
готовий напій : зовнішній вигляд |
4 |
3 |
колір |
4 |
4 |
смак |
5 |
4 |
аромат |
4 |
4 |
Фізико-хімічні результати дослідження якості кавових напоїв приведені в таблиці 15 :
Таблиця 15
Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
Показник |
Вимоги за ГОСТ |
“ Люкс “ |
“ Інка “ |
вміст вологи |
7 |
7,5 |
8 |
вміст золи |
3,5 |
3,3 |
3,3 |
рН |
4,5 |
4 |
4,1 |
вміст кофеїну |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
вміст металодомішок |
0,00003 |
0,00003 |
0,00003 |
розчинність |
3 |
3 |
3,2 |
Отже , з отриманих даних можна зробити висновок , що за якістю вітчизняний кавовий напій “ Люкс “ значно переважає аналогічний продукт
“ Інка “ польського виробництва .
В процесі дослідження якості “ Mac Coffee “, “ Капучіно “Вівальді “та
” Капучіно”Оригінал “ отримані наступні дані . Органолептична оцінка якості кавових напоїв в сухому вигляді показала , що за зовнішнім виглядом всі напої отримали характеристику, як однорідна порошкоподібна маса, але
“ Капучіно”Оригінал “ мав кращу структуру , тому й отримав вищий бал . Колір порошків продукту коливався від насиченого світло-коричневого до менш насиченого відтінку кави з молоком , що відобразилось на балах . Найкращими смак і запах , серед трьох зразків , спостерігалися в “ Капучіно”Оригінал “. А упаковкою вигідно відрізнявся “ Mac Coffee “- зручна у використанні , стійка до дії зовнішніх факторів , інформативна і досить яскрава та приваблива .В двох інших зразків упаковки , в порівнянні з “ Mac Coffee “, не достатньо яскраві , щоб привернути увагу споживачів, найнижчий бал отримав “ Капучіно”Оригінал “.
В готовому вигляді вищий бал отримали “ Mac Coffee “ та
“ Капучіно”Оригінал “. За зовнішнім виглядом напої “ Капучіно”Оригінал “ та “ Mac Coffee “ при приготуванні утворювали стійку піну , “ Капучіно “Вівальді“ утворював гарну , але не достатньо стійку піну . Колір напоїв коливався від насиченого відтінку кави з вершками до світло-брунатного . Найкращим кольором відзначався “ Капучіно”Оригінал “. За смаком вищий бал отримав “ Mac Coffee “, найменший “ Капучіно “Вівальді“- виражений кавовий смак , але дещо пріснуватий .
Найкращим ароматом серед трьох досліджуваних зразків відрізнявся “ Капучіно “Вівальді“- гармонійний, яскраво виражений , насичений . Інші мали менш насичений , приємний смак .
В балах це можна відобразити наступним чином :
Таблиця 16
Дегустаційна оцінка кавових напоїв
Показник |
“ Mac Coffee “ |
Капучіно ”Оригінал“ |
Капучіно “Вівальді“ |
1 |
2 |
3 |
4 |
сухий прошок зовнішній вигляд |
4,7 |
4,8 |
4,7 |
колір |
4,7 |
4,7 |
4,5 |
смак і запах |
4,8 |
4,9 |
4,8 |
упаковка |
5 |
4,5 |
4,8 |
1 |
2 |
3 |
4 |
готовий напій зовнішній вигляд |
5 |
5 |
4,6 |
колір |
4,5 |
5 |
4,3 |
смак |
4,6 |
4,3 |
4 |
аромат |
4,6 |
4,6 |
5 |
Результати фізико-хімічних досліджень кавових напоїв приведені в таблиці 17 :
Таблиця 17
Фізико-хімічна оцінка якості кавових напоїв
Показник |
Вимоги за ГОСТ |
“ Mac Coffee “ |
Капучіно ”Оригінал“ |
Капучіно “Вівальді“ |
вміст вологи |
4 |
3,4 |
4 |
3,8 |
вміст золи |
3,5 |
4,2 |
3,6 |
3,7 |
вміст кофеїну |
0,6 |
0,65 |
0,6 |
0,6 |
вміст жиру |
14 |
16 |
16 |
14 |
розчинність |
3 |
3 |
2,9 |
3 |
Підсумовуючи отримані дані , можна сказати , що кавові напої вітчизняного виробництва за органолептичними та фізико-хімічними показниками не поступаються продукції закордонних виробників ( навіть за деякими показниками мають кращі характеристики ) , що характеризує українську продукцію з вигідної сторони .
2.3 Конкурентоспроможність кавових напоїв
Конкурентоспроможність товару це :
характеристика продукції , яка вказує на її відміну від товару конкуренту , як по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , так і по витратам на її задоволення ;
це все те , що забезпечує перевагу товарів на ринку , сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції , це поняття відносне і динамічне , яке піддається в порівнянні ;
сукупність якісних та вартісних характеристик товару , яка забезпечує задоволення конкретної потреби і визначає його привабливість в очах споживача .
Конкурентоспроможність – більш широке поняття і включає в себе : якість , економіку створення , збуту , естетичні характеристики товару тощо . [ 1 ]
Якість – сукупність властивостей продукту , яка зумовлює їх придатність задовільняти певні потреби у відповідності з її призначенням ;
функція часу , тому це поняття необхідно співвідносити із змінами в технології виробництва / вимогами споживача ;
сукупність властивостей об’єктів , що характеризують його здатність задовільняти встановлені і передбачувані потреби .
Показники якості продовольчих товарів , які забезпечують їх конкурентність :
функціональні показники товару під час виробництва , товароруху і використання за призначенням . Це всі органолептичні , фізико-хімічні показники , показники ціни , харчової цінності , показники наскільки продукт виконує свої функції;
економічні показники під час виробництва та товароруху ;
естетичні показники під час виробництва , товароруху та реалізації ;
показники , що характеризують престижність споживання товару , його імідж ;
патентно-правові показники дають уявлення про ступінь патентного захисту виробу за кордоном і в межах нашої країни та його патентну чистоту .[ 24 ]
Для показника конкурентоспроможності характерно :
Конкурентоспроможність може бути визначена тільки в результаті порівняння з іншим товаром .
Конкурентоспроможність по-суті відображає відміну продукції від товару конкурента по ступеню задоволення суспільної потреби .
Крім того для оцінки конкурентоспроможності товару необхідно не просто порівняти його з іншим товаром по ступеню відповідності конкретній суспільній потребі , але й врахувати при цьому витрати на маркетинг і витрати споживача на придбання і використання для задоволення своєї потреби .
Отже конкурентоспроможність це інтегральна характеристика , на яку впливає специфіка самого товару , особливості ринку , індивідуальність споживача . Під конкурентоспроможністю товару не можна розуміти єдину характеристику , вона визначається і змінюється в залежності від ринку збуту
і від конкретних споживацьких сегментів на цьому ринку .[ 1 ]
Оцінка конкурентоспроможності кавових напоїв складається з декількох етапів :
на першому етапі проводиться аналіз ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного товару в якості бази порівняння та визначення конкурентоспроможності ,товар – зразок повинен належати до тієї ж групи товарів , що і базовий товар-конкурент ;
на другому етапі визначається перелік конкретних порівнюваних параметрів конкурентоспроможності ;
на третьому визначається коефіцієнт вагомості певних показників для споживачів ;
і на четвертому етапі проводиться розрахунок інтегрального показника відносної конкурентоспроможності , який базується на порівнянні парамеирів досліджуваного товару з параметрами товару – конкуренту , що найбільш точно відзеркалює потреби споживачів .[ 37 ]
Проте перед розрахуванням конкурентоспроможності необхідно виконати наступні дії .По-перше необхідно побудувати “ дерево властивостей “
“ Дерево властивостей “ це графічне зображення багаторівневої / ієрархічної структури , яка відтворює сукупність властивостей продукції .
“ Дерево властивостей “ для харчових продуктів повинно відображати як мінімум функціональність , естетичність , економічність та екологічність об’єкту дослідження ( рис 10 ).
Функціональність – пристосованість об’єкту до використання , проявлення в різних періодах життєвого циклу під час товароруху ( транспортування , зберігання , підготування до реалізації і реалізація ) та під час використання за призначенням .
Екологічність – вплив товару на навколишнє середовище.
Естетичність – дизайн , зовнішній вигляд товару .
Економічність – ціна реалізації , надбавки тощо .
Наступний крок це розрахунок на основі органолептичних та фізико-хімічних даних оцінки якості досліджуваних зразків кавових напоїв . Для визначення інтегрального показника якості використовують метод кваліметричної оцінки . Цей метод дозволяє отримати показник якості продукту у вигляді деякої цифрової величини , провести формалізацію критеріїв якості і представити їх у вигляді масиву цифрових даних ( табл 18 , 19 ) .
Провівши розрахунки інтегральної оцінки якості кавових напоїв , можна зробити наступні висновки : вітчизняні кавові напої за значеннями досліджуваних показників не поступаються закордонним , а в у випадку з кавовим напоєм “ Люкс “ , навіть , переважають ( відповідно “ Люкс “ – 0,75 , “ Інка “ – 0,479 ) .
Проаналізувавши інші напої , можна сказати , що продукція вітчизняних виробників за показниками максимально наближається до значень закордонної продукціі ( це стосується кавового напою “ Капучіно “ Оригінал “ , інтегральна оцінка якого – 0,901 проти оцінки “ Mac Coffee “ – 0,928 ) . Нажаль оцінка “ Капучіно “ Вівальді “ не достатньо висока і має значення 0,805.
Наступним завершальним кроком є розрахунок конкурентоспроможності кавових напоїв . Для цього було обрано наступні зразки :
“ Люкс ” та “ Інка “ ;
“ Mac Coffee “ та “ Капучіно “ Оригінал “ .
Розрахунки оформлені у вигляді таблиць 20 і 21 . Як видно з них конкурентоспроможність вітчизняної продукції достатньо висока . Це помітно як у випадку напоїв “ Люкс “ та “ Інка “ , так і “ Mac Coffee “ – “ Капучіно “Оригінал “ ( відповідно 0,86625 та 1 ) .
Результат показує , що українські виробники здатні випускати продукцію високої якості і вона є конкурннтоспроможною на українському ринку кави та кавових напоїв , проте їй бракує хорошої реклами , яка б проінформувала споживачів та зацікавила у покупці саме цього товару , а також вітчизняним виробникам слід приділяти особливу увагу до естетичності упакування продукції .
Функціональність
харчового зовнішній вигляд, колір
продукту аромат,смак,вологість,
під час мас.доля кофеїну,золи
товароруху розчинність, домішки
упаковки газо- та водонепроник
ність,міцність
під час харчового енергетична цінність
споживання продукту харчова цінність
вміст нітратів,
пестицидів,
важких металів,
радіонуклідів
упакування інертність по від-
ношенню до про-
дукту, інформа-
тивність
Естетичність
харчового продукту упакування
колір,зовнішній вигляд зовнішній вигляд,
однорідність,ступінь дизайн,адекватність
помелу упаковки продукту
Екологічність
харчового продукту упакування
відсутність шкідливого багатообертовість,
впливу на навколишнє безвідходність виро-
середовище бництво
Економічність
під час виробництва під час товароруху
ХП упакування ХП упакування
Собівартість собівартість,роздрібна
ціна
Рис . 10 “ Дерево властивостей “ кавових напоїв .
3. Маркетингові аспекти дослідження ринку кавових напоїв
3.1 Теоретичні аспекти маркетингових досліджень
Під маркетинговим дослідженням розуміється систематичний збір , відображення та аналіз даних за різними аспектами маркетингової діяльності . Маркетингові дослідження – це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , споживачами , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по усіх аспектах маркетингової діяльності . Вони понижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетинга та його зовнішнього середовища за тими його компонентами , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку .
Існують наступні направлення маркетингових досліджень :
дослідження реклами ;
- дослідження економіки бізнесу ;
дослідження корпоративної відповідальності ;
дослідження продукту ;
дослідження збуту та ринку . [ 8 ]
Тут слід відмітити , що , по-перше , не існує єдиної класифікації направлень маркетингових досліджень , в результаті чого в даних різноманітних дослідників використовуються різні класифікації . По-друге , внаслідок використання різних виборок досліджуємих фірм отримуються різні дані відносно частоти використання одних і тих же направлень маркетингових досліджень . По-третє , актуальність окремих направлень маркетингових досліджень може змінюватись за часом . [45 ]
Сфера прийняття маркетингових рішень на підприємстві є дуже широкою : вона охоплює планування продуктової політики, визначення ціни , розподілення і просування товару та ін . Існує багато перемінних , які впливають на активність у сфері маркетингу : це такі елементи зовнішнього середовища , як демографічна структура населення , економічні умови , правові обмеження , активність конкурентів , прихильність споживачів до тієї чи іншої торгової марки товару та інші , які призводять до того , що маркетингові рішення стають все складнішими для прийняття .
Процес прийняття маркетингового рішення має деякий елемент ризику , тому дані маркетингових досліджень використовуються для зменшення та деякою мірою для контролю елементів ризику . [ 29 ]
Результатом маркетингового дослідження мають бути повні та детальні знання про всі аспекти маркетингу товарів та послуг . Можна виділити декілька груп об’єктів , які знаходяться у типовій програмі маркетингового дослідження : товар , споживачі , просування товарів та послуг , реклама , ринок .
З точки зору об’єкта вивчення маркетингові дослідження представляють собою комплексне дослідження . Так , дуже складно відділити один від одного такі направлення дослідженя як ринок , споживач , конкурент . Ринок не існує без конкурентної боротьби , споживачі формують свою поведінку в визначеному ринковому середовищі .
Отже , поняття “ маркетингові дослідження “ набагато ширше поняття “ дослідження ринку “ , хоча останнє в більшості визначає ключові аспекти маркетингової діяльності в цілому . Адже необхідність при організації маркетингової діяльності йти від вимог ринку , споживачів , а не від вже випускаємої продукції , визначає логіку проведення маркетингових досліджень .[34 ]
Дослідження ринку передбачає вивчення його стану та тенденції розвитку , що може допомогти виявити недоліки сьогодняшнього положення на ринку та підскаже можливості та шляхи його покращення , але це , проте , тільки частина проблем , які виявляють зміст маркетингових досліджень в цілому .
Всі маркетингові дослідження здійснюються в двох розрізах : оцінка тих чи інших маркетингових параметрів для даного моменту часу та отримання їх прогнозних значень . Як правило , прогнозні оцінки використовуються при розробці як цілей та стратегій розвитку організацій в цілому , так і її маркетингової діяльності .
Підприємство , яке замовило проведення маркетингового дослідження чи проводить його самостійно , повинно отримати інформацію відносно того , що продавати і кому , а також про те , як продавати і як стимулювати продаж , що має велике значення в умовах конкуренції . Результати досліджень можуть передбачити зміну цілей діяльності компанії .
Збір , обробка інформації представляють собою складову частину загального інформаціонно-аналітичного процесу маркетингу . Отримання інформації підпорядковано задачам управління і має на меті забезпечити оцінку та аналіз ринкових процесів для прийняття правильних маркетингових рішень .
Маркетингова інформація – це цифри , факти , слухи , оцінки та інші дані , необхідні для аналізу та прогнозування маркетингової діяльності .
Розрізняють наступні типи маркетингової інформації .
За формою планування маркетингу :
оперативна – швидка інформація , яка використовується в оперативному плануванні для негайного використання ; її різновиом є попереджуюча , або сигнальна , інформація , вид краткострочного прогнозу .
стратегічна – використовується в стратегічному плануванні( відрізняється від оперативної глибиною та охопленим періодом ; її різновидом є середньостроковий та довгостроковий прогноз ) .
Дослідження товару , мова йде про проектування , розробку та випробування нових товарів , поліпшення існуючих товарів , прогнозування вірогідних тенденцій в перевагах споживачів щодо стильового рішення , виконання товару , якості використаних матеріалів та ін . Необхідно провести порівняльне випробування даного товару з товарами конкурентів з метою визначення реальних цінностей порівнюваних товарів , особливо з точки зору споживачів . Потрібно виявити сильні та слабкі сторони товарів за такими характеристиками як якість , ціна , період “ поличного життя “ , зручність упаковки , престижність та ін .
Асортимент товару повинен бути не тільки привабливим для покупця але й економічним ; занадто широкий асортимент виробів , якщо деякі з них не роблять значного внеску до зведеного показника прибутку та рентабельності , може призвести до непотрібного розпорошування сил та коштів . Успіх продажу деяких товарів - як споживчих , так і промислового призначення – залежить від ефективної організації післяпродажних послуг , таких як встановлення , регулювання , технічне обслуговування , гарантійний срок експлуатації та ін . Тому ця функція вимагає ретельної оцінки .
Останнім часом важливий вплив на прийняття рішення про купівлю багатьох видів товарів справляє дизайн товару . Дослідження є необхідним для оцінки того , на що очікують споживачі з точки зору виконання товару , його зовнішньої привабливості та ін . , тобто вироби повинні не тільки добре функціонувати , але й гарно виглядати .
Велике значення упаковки як фактора , що впливає на процес прийняття споживачем рішення про купівлю , також сприяє необхідність проведення маркетингових досліджень : упаковка захищає товар , а також є важливим інструментом його просування . Ще одна вимога – етикетки повинні мати гарний дизайн , для того щоб можна було відрізнити торгові марки товарів .
Вивчення товару та упаковки може завершитися розробкою товару та сегментацією ринку , яка даватиме прибуток . Наприклад , для ринку кавових напоїв можна провести сегментацію за такими ознаками : стиль упаковки , якість продукту ( високоякісні суміші для гурманів проти відносно дешевих , популярних сумішей ) .
Творча розробка стратегії продукту , як головної частини загальної стратегії маркетингу , повинна мати за мету формування портфелю товарів , що забезпечить успішну діяльність підприємства на ринку .
Дослідження процесу продажу . Важливо провести старанну перевірку рівня активності , яку виявляє досліджувана компанія у сфері продажу . Загалом ця перевірка здійснюється в магазинах і в каналах збуту товарів . Для визначення місця певної компанії на ирнку слід ідентифікувати або дослідити конкурентів та розмістити їх у порядку значущості . Якщо товарообіг компанії знижується , то слід проконтролювати загальний тренд або тенденцію розвитку даного ринку , звертаючи особливу увагу на ті сегменти ринку , на яких можна реалізувати основний обсяг товарообігу компанії . Якщо можна встановити , що загальний ринок є стабільним або розвивається з приростом , слід швидко провести дослідження з метою встановлення причини неузгодженості товарообігу компанії із загальною тенденцією . Дослідження повинне бути направлене на виявлення тих роздрібних підприємств , у яких зростав товарообіг : можливо , це були магазини , для яких план товарообігу був розрахований не належним чином . Вивчають ефективність роботи продавців і торгових агентів , розподілення між ними території збуту , методи роботи , систему оплати праці , контроль на місцях та навчання персоналу – все це вимагає уважного аналізу та оцінки .[ 17 ]
Вивчення споживачів означає дослідження поведінки покупців – вивчення соціальних , економічних та психологічних факторів , які впливають на прийняття рішень покупців . Потрібно розглянути причини споживчих переваг щодо торгових марок , ціни , упаковки , кольору , форми та інших характеристик товарів на конкретних ринках . Важливість вивчення ставлення споживачів до тих чи інших товарів полягає у виявленні привабливості торгових марок підприємств-конкурентів .
Вивчення споживачів надає можливість підприємцям виявити :
мотиви купівлі , перешкоди здійснення купівлі ;
процес отримання інформації потенційними споживачами та процес прийняття ними рішення про купівлю ;
існування лідерів , які визначають суспільну точку зору , рівень їх впливу ;
умови та час користування товарами та послугами ;
поведінку споживачів ;
типологізацію споживачів , побудовану на основі психосоціологічних ознак , що характеризують особистість ;
зміни звичок та смаків різних груп споживачів ( залежно від моди , зміни стилю життя ) . [ 40 ]
Існує декілька класифікацій маркетингової інформації , яку використовують спеціалісти . За однією з них інформація поділяється на факти , прогнози , узагальнені зв’язки та плітки .
Факт – це подія або умова , яка спостерігається ( найпростіший вид маркетингової інформації ) . Оцінки – відрізняються від фактів тим , що базуються на висновках з аналізу минулого та існуючого стану підприємства , споживачів та ін .
Якщо оцінки зв’язані з минулим та сучасним , то прогнози – з майбутнім . Частково в їх основі є екстраполяція тенденцій , частково вони виконані за аналогією або іншим методом прогнозування .
На практиці у розвинутих країнах використовують узагальнені зв’язки як основу для оцінки та прогнозу .
Плітка відрізняється від факту тільки тим , що джерело інформації не надійне . Але іноді плітка може бути єдиним доступним джерелом окремих видів інформації , наприклад планів конкурентів .
Найбільш розповсюдженою класифікацією маркетингової інформації є поділ на вторинну та первинну . Вторинна інформація – це дані , які були зібрані раніше з метою , не пов’язаною з вирішенням маркетингової проблеми . Первинна інформація – це тільки що зібрані вперше дані для вирішення конкретної проблеми . Для визначення цінності цих видів інформації слід порівняти недоліки та переваги кожного з них ( табл 22 ) :
Таблиця 22
Загальна оцінка вторинної та первинної інформації
Ознаки |
Вторинна інформація |
Первинна інформація |
Вартість отримання інформації |
Низька |
Висока |
Термін збирання інформації |
Короткий |
Довгий |
Надійність інформації |
Низька , бо застаріла інформація |
Висока , бо інформація тільки-но зібрана |
Методологія збору даних |
Не відома |
Визначена та контролюється |
Вирішення проблеми |
Проблема вирішується частково , наближено |
Проблема вирішується точно |
Вторинна інформація має такі переваги :
більшість її видів коштує недорого , тому що збір нових даних є непотрібним ;
інформація збирається швидко ( матеріали підприємств , галузеві та урядові видання , монографії , періодичні публікації , які зберігаються у бібліотеках , можуть бути зібрані та проаналізовані практично негайно ) ;
часто є декілька джерел інформації , що дає можливість порівняти отримані дані ;
джерела інформації можуть мати дані , які фірма не може сама отримати .
Вторинна інформація має також ряд недоліків :
зібрана інформація може не підходити для цілей дослідження у зв’язку з неповнотою , загальним характером та ін .;
вторинні дані можуть бути застарілими , що втратили свою “ цінність “ ;
методологія збору даних не відома ;
можуть існувати суперечності даних , що потребує збору первинної інформації .
Первинні дані мають такі принципові переваги :
збираються для точних цілец дослідження ;
методологія збору даних контролюється фірмою ;
усі результати є доступними для фірми , яка може забезпечити їх секретність для конкурентів ;
відсутні суперечливі дані ;
надійність інформації визначена .
Недоліками первинної інформації є :
збір первинних даних потребує дуже багато часу ;
великими є витрати на збір даних ;
фірми не завжди опановують методи збору первинних даних , і тому зібрана інформація має обмежений характер .[ 45 ]
3.2 Аналіз маркетингових досліджень на ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “
Товариство Торговий дім “ Хрещатик “ спеціалізується на продовольчих товарах , які в свою чергу представлені найрізноманітнішим асортиментом .
Формування асортименту представляє собою процес підбору для реалізації в магазині різних груп товарів , їх видів і різновидів , диференційованих за всіма відрізняючими ознаками .
Важливим принципом формування асортименту в Товаристві є забезпечення сталості товарних груп , особливо це важливо для товарів повсякденного попиту ( хліб , молоко та молочна продукція ) . Для цього менеджери укладають довгострокові договори з фірмами-постачальниками , хлібо- заводами , державними підприємствами , а також в разі необхідності подовжують ці договори на майбутній період . Даний гастроном досить відомий в сфері торгівлі , тому в торговий відділ постійно приходять представники постачальників товарів ( або телефонують ) і пропонують свій товар для продажу в магазині . Це є додатковим джерелом , яке дозволяє підприємству поповнювати асортиментні групи новими різновидами товарів .
Магазин , звичайно , при формуванні свого товарного асортименту додержується умов рентабельності діяльності , а не закуповує товари , щоб було як найбільше . В умовах ринкової економіки цей фактор є необхідною умовою функціонування любого торгівельного підприємства . Тому в Товаристві враховують витратоємкість реалізації окремих груп товарів , можливі розміри торговельних надбавок , обертаємість запасів та інші важливі економічні показники .
На наступних сторінках наведені таблиці , що містять дані про товарообіг окремих груп товарів Товариства Торговий дім “ Хрещатик “та його структуру . Дані було взято та проаналізовано зі Звіту про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування ( форма №3 – торг ) , а також зі Звітів про рух товарів по магазину “ Хрещатик “.
Таблиця 23 представляє динаміку товарообігу ЗАТ “ ТД ” Хрещатик ” за 1-4 квартали 2000 року та 1-2 кв. 2001 року . Як можна побачити , у 1 кварталі 2000 року обсяг товарообігу був найменший у порівнянні з наступними періодами і дорівнював 1118,654 тис. грн . В другому кварталі спостерігається збільшення товарообігу на 337,489 тис. грн. ( або на 30,17 % ) . В наступному кварталі відбулося деяке зниження товарообігу на 147,626 тис. грн ( на 10,14 % ) , а в четвертому кварталі 2000 року товарообіг різко зростає до 2303,638 тис. грн ( на 76,05 % ) і на протязі 1 та 2 кварталів 2001 року тримається на рівні 2 млн. 27-29 тис. грн .
Товариство “ ТД “ Хрещатик “ є за своєю спеціалізацією гастрономічним магазином , тому тут представлений асортимент продовольчих товарів значно ширший , ніж непрдовольчих товарів . Питома вага продовольчих товарів складає в основному 97-98 % на протязі 2000 року та 99 % на протязі 1, 2 кварталів 2000 року , а непродовольчі товари мають питому вагу від 0,51 % до 2,03 % в загальному обсязі товарообігу ( табл. 24 ).
Зміна товарообігу продовольчих товарів на протязі досліджуємого періоду аналогічна зміні товарообігу взагалі , а от динаміка товарообігу непродовольчих товарів має нерівномірний стрибкоподібний вигляд – різке збільшення обсягу непрдовольчих товарів у 2 кварталі до 29,623 тис. грн ( ріст склав 160,31 % ) змінюється різким зниженням ( майже в 2 рази ) ; в 3 кварталі 2000 року знову збільшення ( на 12,090 тис. грн або на 73,85 % ) , після чого відбувається поступове зниження до 11,655 тис. грн у 2 кварталі 2001 року ( майже на рівні 1 кварталу 2000 року ) .[ 6 ]
Якщо розглядати динаміку ( рис. 11 ) та структуру товарообігу ЗАТ “ Торговий дім “ Хрещатик “ по окремими товарам та товарним групам ( табл. 23,24 ), то можна виділити кілька з них , що мають найбільшу питому вагу :
кондитерські вироби ( 14 – 21 % ) ;
ковбасні вироби ( 16 – 18 % ) ;
горілка ( 4 – 13 % ) .
Таблиця 23
Динаміка товарообігу ЗАТ “Торговий Дім”Хрещатик ”за I-IV квартали 2000 року та I-II квартал 2001 року,грн
Товари і товарні групи |
Товарообіг (реалізація) |
Абсолютне відхилення |
|||||||||
2000 |
2001 |
||||||||||
1 кв. |
2 кв. |
3 кв. |
4 кв. |
1 кв. |
2 кв. |
2.00 -1.00 |
3.00 -2.00 |
4.00-3.00 |
1.01 -4.00 |
2.01-1.01 |
|
М`ясо та птиця |
25091 |
30812 |
24963 |
29434 |
33034 |
29424 |
5721 |
-5849 |
4471 |
3600 |
-3610 |
Ковбасні вироби |
185675 |
258628 |
227126 |
401465 |
396557 |
415278 |
72953 |
-31502 |
174339 |
-4908 |
18721 |
Риба |
55126 |
70232 |
49667 |
81903 |
79441 |
58716 |
15106 |
-20565 |
32236 |
-2462 |
-20725 |
Оселедці |
881 |
1001 |
1843 |
1462 |
950 |
202 |
120 |
842 |
-381 |
-512 |
-748 |
Масло тваринне |
16446 |
15848 |
13459 |
53477 |
23322 |
24851 |
-598 |
-2389 |
40018 |
-30155 |
1529 |
Олія |
5257 |
5768 |
5730 |
4772 |
4148 |
6482 |
511 |
-38 |
-958 |
-624 |
2334 |
Жири тваринні харчові топлені та інші |
0 |
258 |
274 |
181 |
157 |
70 |
258 |
16 |
-93 |
-24 |
-87 |
Маргаринова і майонезна продукція |
1488 |
3278 |
2021 |
2922 |
3246 |
1034 |
1790 |
-1257 |
901 |
324 |
-2212 |
Молоко та молочна продукція |
90198 |
109550 |
78327 |
147764 |
167549 |
170042 |
19352 |
-31223 |
69437 |
19785 |
2493 |
Сир |
40822 |
43831 |
44445 |
67218 |
85625 |
53104 |
3009 |
614 |
22773 |
18407 |
-32521 |
Консерви: м`ясні |
1072 |
3624 |
1727 |
3451 |
1934 |
2621 |
2552 |
-1897 |
1724 |
-1517 |
687 |
рибні |
5673 |
3838 |
7454 |
10209 |
9686 |
3778 |
-1835 |
3616 |
2755 |
-523 |
-5908 |
овочеві |
13239 |
12594 |
9187 |
18589 |
19081 |
9518 |
-645 |
-3407 |
9402 |
492 |
-9563 |
фруктово-ягідні |
8039 |
16976 |
13412 |
32709 |
41475 |
39805 |
8937 |
-3564 |
19297 |
8766 |
-1670 |
Яйця і яйцепродукти |
5367 |
2646 |
3540 |
8541 |
9360 |
4028 |
-2721 |
894 |
5001 |
819 |
-5332 |
Цукор |
19865 |
7461 |
7901 |
8899 |
12926 |
105645 |
-12404 |
440 |
998 |
4027 |
92719 |
Кондиторські вироби |
212707 |
247101 |
195156 |
486576 |
464251 |
383581 |
34394 |
-51945 |
291420 |
-22325 |
-80670 |
Варення, джем, павидло, мед |
862 |
429 |
0 |
50 |
687 |
969 |
-433 |
-429 |
50 |
637 |
282 |
Чай |
5356 |
8111 |
8176 |
19612 |
17130 |
8389 |
2755 |
65 |
11436 |
-2482 |
-8741 |
Сіль |
650 |
675 |
518 |
969 |
996 |
570 |
25 |
-157 |
451 |
27 |
-426 |
Борошно |
3583 |
2951 |
2004 |
4241 |
5967 |
3472 |
-632 |
-947 |
2237 |
1726 |
-2495 |
Хліб та хлібобулочні вироби |
94827 |
103969 |
85422 |
143338 |
142261 |
132962 |
9142 |
-18547 |
57916 |
-1077 |
-9299 |
Крупи та бобові |
7238 |
2810 |
4262 |
6434 |
12214 |
7802 |
-4428 |
1452 |
2172 |
5780 |
-4412 |
Макаронні вироби |
457 |
1014 |
1199 |
3170 |
2998 |
2619 |
557 |
185 |
1971 |
-172 |
-379 |
Коньяк |
28893 |
38918 |
17627 |
30855 |
29588 |
21505 |
10025 |
-21291 |
13228 |
-1267 |
-8083 |
Шампанське |
30081 |
22439 |
15100 |
34515 |
36280 |
33631 |
-7642 |
-7339 |
19415 |
1765 |
-2649 |
Горілка |
97700 |
162712 |
173971 |
155023 |
98560 |
124208 |
65012 |
11259 |
-18948 |
-56463 |
25648 |
Лікеро-горілчані вироби |
17638 |
14372 |
5765 |
18025 |
25497 |
17103 |
-3266 |
-8607 |
12260 |
7472 |
-8394 |
Вино |
36475 |
61942 |
38861 |
73309 |
88801 |
48885 |
25467 |
-23081 |
34448 |
15492 |
-39916 |
Пиво |
14666 |
21722 |
32671 |
48032 |
54769 |
99453 |
7056 |
10949 |
15361 |
6737 |
44684 |
Безалкогольні напої |
20343 |
43209 |
106802 |
67131 |
64393 |
113633 |
22866 |
63593 |
-39671 |
-2738 |
49240 |
Морозиво |
8860 |
17929 |
14163 |
12034 |
15578 |
58010 |
9069 |
-3766 |
-2129 |
3544 |
42432 |
Мінеральна вода |
10631 |
28500 |
11571 |
17673 |
18454 |
33351 |
17869 |
-16929 |
6102 |
781 |
14897 |
Овочі |
0 |
0 |
258 |
353 |
2690 |
6992 |
0 |
258 |
95 |
2337 |
4302 |
Фрукти |
0 |
0 |
239 |
2675 |
5615 |
682 |
0 |
239 |
2436 |
2940 |
-4933 |
Інші продовольчі товари |
40070 |
61372 |
87306 |
278167 |
275772 |
260621 |
21302 |
25934 |
190861 |
-2395 |
-15151 |
ВСЬОГО прод. Товарів |
1107274 |
1426520 |
1292147 |
2275178 |
2250992 |
2345606 |
319246 |
-134373 |
983031 |
-24186 |
32044 |
Тютюнові вироби |
2224 |
1828 |
5042 |
4211 |
3051 |
6733 |
-396 |
3214 |
-831 |
-1160 |
3682 |
Сірники |
143 |
126 |
98 |
96 |
586 |
6 |
-17 |
-28 |
-2 |
490 |
-580 |
Інші непродовольчі товари |
9013 |
27669 |
11230 |
24153 |
16175 |
4916 |
18656 |
-16439 |
12923 |
-7978 |
-11259 |
ВСЬОГО ТОВАРІВ: |
1118654 |
1456143 |
1308517 |
2303638 |
2270804 |
2286706 |
337489 |
-147626 |
995121 |
-32834 |
23887 |
Структура товарообігу ЗАТ «Торговий дім»Хрещатик» за I-IV квартали 2001 року та I-II квартал 2002 року,%
Таблиця 24
№ |
Товари і товарні групи |
Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарообороту,% |
Темп приросту |
|||||||||
2001 |
2002 |
|||||||||||
1 кв. |
2 кв. |
3 кв. |
4 кв. |
1 кв. |
2 кв. |
2.01-1.01 |
3.01-2.01 |
4.01-3.01 |
1.02 -4.01 |
2.02-1.02 |
||
1. |
М`ясо та птиця |
2,24 |
2,12 |
1,91 |
1,28 |
1,45 |
1,28 |
22,80 |
-18,98 |
17,91 |
12,23 |
-10,93 |
2. |
Ковбасні вироби |
16,60 |
17,76 |
17,36 |
17,43 |
17,46 |
18,10 |
39,29 |
-12,18 |
76,76 |
-1,22 |
4,72 |
3. |
Риба |
4,93 |
4,82 |
3,80 |
3,56 |
3,50 |
2,56 |
27,40 |
-29,28 |
64,90 |
-3,01 |
-26,09 |
4. |
Оселедці |
0,08 |
0,07 |
0,14 |
0,06 |
0,04 |
0,01 |
13,62 |
84,12 |
-20,67 |
-35,02 |
-78,74 |
5. |
Масло тваринне |
1,47 |
1,09 |
1,03 |
2,32 |
1,03 |
1,08 |
-3,64 |
-15,07 |
297,33 |
-56,39 |
6,56 |
6. |
Олія |
0,47 |
0,40 |
0,44 |
0,21 |
0,18 |
0,28 |
9,72 |
-0,66 |
-16,72 |
-13,08 |
56,27 |
7. |
Жири тваринні харчові топлені та інші |
0,00 |
0,02 |
0,02 |
0,01 |
0,01 |
0,00 |
100,00 |
6,20 |
-33,94 |
-13,26 |
-55,41 |
8. |
Маргаринова і майонезна продукція |
0,13 |
0,23 |
0,15 |
0,13 |
0,14 |
0,05 |
120,30 |
-38,35 |
44,58 |
11,09 |
-68,15 |
9. |
Молоко та молочна продукція |
8,06 |
7,52 |
5,99 |
6,41 |
7,38 |
7,41 |
21,46 |
-28,50 |
88,65 |
13,39 |
1,49 |
10. |
Сир |
3,65 |
3,01 |
3,40 |
2,92 |
3,77 |
2,31 |
7,37 |
1,40 |
51,24 |
27,38 |
-37,98 |
11. |
Консерви: м`ясні |
0,10 |
0,25 |
0,13 |
0,15 |
0,09 |
0,11 |
238,06 |
-52,35 |
99,83 |
-43,96 |
35,52 |
12. |
рибні |
0,51 |
0,26 |
0,57 |
0,44 |
0,43 |
0,16 |
-32,35 |
94,22 |
36,96 |
-5,12 |
-61,00 |
13. |
овочеві |
1,18 |
0,86 |
0,70 |
0,81 |
0,84 |
0,41 |
-4,87 |
-27,05 |
102,34 |
2,65 |
-50,12 |
14. |
фруктово-ягідні |
0,72 |
1,17 |
1,02 |
1,42 |
1,83 |
1,73 |
111,17 |
-20,99 |
143,88 |
26,80 |
-4,03 |
15. |
Яйця і яйцепродукти |
0,48 |
0,18 |
0,27 |
0,37 |
0,41 |
0,18 |
-50,70 |
33,79 |
141,27 |
9,59 |
-56,97 |
16. |
Цукор |
1,78 |
0,51 |
0,60 |
0,39 |
0,57 |
4,60 |
-62,44 |
5,90 |
12,63 |
45,25 |
717,31 |
17. |
Кондиторські вироби |
19,01 |
16,97 |
14,91 |
21,12 |
20,44 |
16,72 |
16,17 |
-21,02 |
149,33 |
-4,59 |
-17,38 |
18. |
Варення, джем, павидло, мед |
0,08 |
0,03 |
0,00 |
0,00 |
0,03 |
0,04 |
-50,23 |
-100,00 |
100,00 |
1274,00 |
41,05 |
19. |
Чай |
0,48 |
0,56 |
0,62 |
0,85 |
0,75 |
0,37 |
51,44 |
0,80 |
139,87 |
-12,66 |
-51,03 |
20. |
Сіль |
0,06 |
0,05 |
0,04 |
0,04 |
0,04 |
0,02 |
3,85 |
-23,26 |
87,07 |
2,79 |
-42,77 |
21. |
Борошно |
0,32 |
0,20 |
0,15 |
0,18 |
0,26 |
0,15 |
-17,64 |
-32,09 |
111,63 |
40,70 |
-41,81 |
22. |
Хліб та хлібобулочні вироби |
8,48 |
7,14 |
6,53 |
6,22 |
6,26 |
5,79 |
9,64 |
-17,84 |
67,80 |
-0,75 |
-6,54 |
23. |
Крупи та бобові |
0,65 |
0,19 |
0,33 |
0,28 |
0,54 |
0,34 |
-61,18 |
51,67 |
50,96 |
89,84 |
-36,12 |
24. |
Макаронні вироби |
0,04 |
0,07 |
0,09 |
0,14 |
0,13 |
0,11 |
121,88 |
18,24 |
164,39 |
-5,43 |
-12,64 |
25. |
Коньяк |
2,58 |
2,67 |
1,35 |
1,34 |
1,30 |
0,94 |
34,70 |
-54,71 |
75,04 |
-4,11 |
-27,32 |
26. |
Шампанське |
2,69 |
1,54 |
1,15 |
1,50 |
1,60 |
1,47 |
-25,40 |
-32,71 |
128,58 |
5,11 |
-7,30 |
27. |
Горілка |
8,73 |
11,17 |
13,30 |
6,73 |
4,34 |
5,41 |
66,54 |
6,92 |
-10,89 |
-36,42 |
26,02 |
28. |
Лікеро-горілчані вироби |
1,58 |
0,99 |
0,44 |
0,78 |
1,12 |
0,75 |
-18,52 |
-59,89 |
212,66 |
41,45 |
-32,92 |
29. |
Вино |
3,26 |
4,25 |
2,97 |
3,18 |
3,91 |
2,13 |
69,82 |
-37,26 |
88,64 |
21,13 |
-44,95 |
30. |
Пиво |
1,31 |
1,49 |
2,50 |
2,09 |
2,41 |
4,33 |
48,11 |
50,41 |
47,02 |
14,03 |
81,59 |
31. |
Безалкогольні напої |
1,82 |
2,97 |
8,16 |
2,91 |
2,84 |
4,95 |
112,40 |
147,18 |
-37,14 |
-4,08 |
76,47 |
32. |
Морозиво |
0,79 |
1,23 |
1,08 |
0,52 |
0,69 |
2,53 |
102,36 |
-21,01 |
-15,03 |
29,45 |
272,38 |
33. |
Мінеральна вода |
0,95 |
1,96 |
0,88 |
0,77 |
0,81 |
1,45 |
168,08 |
-59,40 |
52,74 |
4,42 |
80,73 |
34. |
Овочі |
0,00 |
0,00 |
0,02 |
0,02 |
0,12 |
0,30 |
0,00 |
0,00 |
36,82 |
662,04 |
159,93 |
35. |
Фрукти |
0,00 |
0,00 |
0,02 |
0,12 |
0,25 |
0,03 |
0,00 |
0,00 |
1019,25 |
109,91 |
-87,85 |
36. |
Інші продовольчі товари |
3,58 |
4,21 |
6,67 |
12,08 |
12,14 |
11,36 |
53,16 |
42,26 |
218,61 |
-0,86 |
-5,49 |
ВСЬОГО прод. товарів |
98,98 |
97,97 |
98,75 |
98,76 |
99,13 |
99,49 |
28,83 |
-9,42 |
76,08 |
-1,06 |
1,42 |
|
37. |
Тютюнові вироби |
0,20 |
0,13 |
0,39 |
0,18 |
0,13 |
0,29 |
-17,81 |
175,82 |
-16,48 |
-27,55 |
120,68 |
38. |
Сірники |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,00 |
0,03 |
0,00 |
-11,89 |
-22,22 |
-2,04 |
510,42 |
-98,98 |
39. |
Інші непродовольчі товари |
0,81 |
1,90 |
0,86 |
1,05 |
0,71 |
0,21 |
206,99 |
-59,41 |
115,08 |
-33,03 |
-69,61 |
ВСЬОГО непрод. товарів |
1,02 |
2,03 |
1,25 |
1,24 |
0,87 |
0,51 |
160,31 |
-44,74 |
73,85 |
-30,39 |
-41,17 |
|
ВСЬОГО ТОВАРІВ: |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
30,17 |
-10,14 |
76,05 |
-1,43 |
1,05 |
Динаміка товарних запасів на підприємстві протягом I-IV кварталів 2000 та I кварталу 2001 рр. Таблиця 25
№ |
Товари і товарні групи |
Залишок товарів на: |
Відхилення товарних запасів у порівнянні з попереднім періодом |
|||||||||
01.04.00 |
01.07.00 |
01.10.00 |
01.01.01 |
01.04.01 |
01.07.01 |
2.00-1.00 |
3.00-2.00 |
4.00-3.00 |
1.01 -4.01 |
2.01-1.01 |
||
1. |
М`ясо та птиця |
6213 |
5612 |
5240 |
8798 |
11867 |
8107 |
-601 |
-372 |
3558 |
3069 |
-3760 |
2. |
Ковбасні вироби |
11419 |
9280 |
6500 |
5237 |
6385 |
4479 |
-2139 |
-2780 |
-1263 |
1148 |
-1906 |
3. |
Риба |
23214 |
23157 |
22412 |
27234 |
29816 |
25072 |
-57 |
-745 |
4822 |
2582 |
-4744 |
4. |
Оселедці |
147 |
834 |
197 |
648 |
140 |
237 |
687 |
-637 |
451 |
-508 |
97 |
5. |
Масло тваринне |
2342 |
1647 |
13100 |
8503 |
3000 |
7750 |
-695 |
11453 |
-4597 |
-5503 |
4750 |
6. |
Олія |
6847 |
5227 |
1063 |
2337 |
1406 |
5320 |
-1620 |
-4164 |
1274 |
-931 |
3914 |
7. |
Жири тваринні харчові топлені та інші |
0 |
0 |
0 |
347 |
190 |
120 |
0 |
0 |
347 |
-157 |
-70 |
8. |
Маргаринова і майонезна продукція |
201 |
425 |
176 |
319 |
950 |
200 |
224 |
-249 |
143 |
631 |
-750 |
9. |
Молоко та молочна продукція |
1089 |
3053 |
3318 |
2153 |
2736 |
4947 |
1964 |
265 |
-1165 |
583 |
2211 |
10. |
Сир |
6276 |
11408 |
16389 |
23197 |
17902 |
16770 |
5132 |
4981 |
6808 |
-5295 |
-1132 |
11. |
Консерви: м`ясні |
370 |
3640 |
638 |
1338 |
140 |
1519 |
3270 |
-3002 |
700 |
-1198 |
1379 |
12. |
рибні |
4213 |
4663 |
2374 |
3084 |
24124 |
2000 |
450 |
-2289 |
710 |
21040 |
-22124 |
13. |
овочеві |
11348 |
13040 |
11424 |
14468 |
13340 |
13830 |
1692 |
-1616 |
3044 |
-1128 |
490 |
14. |
фруктово-ягідні |
5457 |
8689 |
6524 |
5213 |
8490 |
10876 |
3232 |
-2165 |
-1311 |
3277 |
2386 |
15. |
Яйця і яйцепродукти |
2887 |
1277 |
183 |
500 |
1710 |
200 |
-1610 |
-1094 |
317 |
1210 |
-1510 |
16. |
Цукор |
6634 |
6401 |
5252 |
4618 |
3810 |
5083 |
-233 |
-1149 |
-634 |
-808 |
1273 |
17. |
Кондиторські вироби |
51395 |
45709 |
48500 |
51573 |
73087 |
59824 |
-5686 |
2791 |
3073 |
21514 |
-13263 |
18. |
Варення, джем, павидло, мед |
729 |
0 |
0 |
231 |
1450 |
546 |
-729 |
0 |
231 |
1219 |
-904 |
19. |
Чай |
5446 |
5617 |
3970 |
4125 |
4175 |
5314 |
171 |
-1647 |
155 |
50 |
1139 |
20. |
Сіль |
158 |
288 |
100 |
281 |
910 |
510 |
130 |
-188 |
181 |
629 |
-400 |
21. |
Борошно |
1227 |
1273 |
1899 |
584 |
862 |
1396 |
46 |
626 |
-1315 |
278 |
534 |
22. |
Хліб та хлібобулочні вироби |
26 |
202 |
875 |
320 |
1870 |
1209 |
176 |
673 |
-555 |
1550 |
-661 |
23. |
Крупи та бобові |
3232 |
3837 |
1335 |
3827 |
2630 |
6625 |
605 |
-2502 |
2492 |
-1197 |
3995 |
24. |
Макаронні вироби |
1841 |
1538 |
867 |
2523 |
2080 |
2518 |
-303 |
-671 |
1656 |
-443 |
438 |
25. |
Коньяк |
8526 |
10364 |
8600 |
9702 |
12815 |
18283 |
1838 |
-1764 |
1102 |
3113 |
5468 |
26. |
Шампанське |
14061 |
11224 |
10500 |
9158 |
17160 |
14020 |
-2837 |
-724 |
-1342 |
8002 |
-3140 |
27. |
Горілка |
53868 |
90277 |
70700 |
68168 |
74800 |
63247 |
36409 |
-19577 |
-2532 |
6632 |
-11553 |
28. |
Лікеро-горілчані вироби |
5072 |
5588 |
3500 |
2563 |
4764 |
3326 |
516 |
-2088 |
-937 |
2201 |
-1438 |
29. |
Вино |
17349 |
18720 |
17500 |
17802 |
24985 |
34943 |
1371 |
-1220 |
302 |
7183 |
9958 |
30. |
Пиво |
3375 |
3172 |
3000 |
6292 |
10355 |
13484 |
-203 |
-172 |
3292 |
4063 |
3129 |
31. |
Безалкогольні напої |
5577 |
10200 |
15500 |
12660 |
13374 |
24194 |
4623 |
5300 |
-2840 |
714 |
10820 |
32. |
Морозиво |
700 |
1000 |
1000 |
1000 |
2880 |
5851 |
300 |
0 |
0 |
1880 |
2971 |
33. |
Мінеральна вода |
40655 |
17256 |
15000 |
12653 |
13516 |
14945 |
-23399 |
-2256 |
-2347 |
863 |
1429 |
36. |
Інші продовольчі товари |
41470 |
52337 |
63948 |
64876 |
76713 |
86552 |
10867 |
11611 |
928 |
11837 |
9839 |
ВСЬОГО прод. товарів |
343364 |
376955 |
361676 |
379399 |
466312 |
465416 |
33591 |
-15279 |
17723 |
86913 |
-896 |
|
37. |
Тютюнові вироби |
1153 |
4007 |
2000 |
2700 |
2330 |
1512 |
2854 |
-2007 |
700 |
-370 |
-818 |
38. |
Сірники |
28 |
392 |
294 |
198 |
200 |
194 |
364 |
-98 |
-96 |
2 |
-6 |
39. |
Інші непродовольчі товари |
39857 |
26204 |
36000 |
32000 |
29057 |
52459 |
-13653 |
9796 |
-4000 |
-2943 |
23402 |
40. |
Посуд |
10897 |
11940 |
18898 |
29446 |
5382 |
2960 |
1043 |
6958 |
10548 |
-24064 |
-2422 |
ВСЬОГО непрод. товарів |
51935 |
42543 |
57192 |
64344 |
36969 |
57125 |
-9392 |
14649 |
7152 |
-27375 |
20156 |
|
ВСЬОГО ТОВАРІВ: |
395299 |
419498 |
418868 |
443743 |
503281 |
522541 |
24199 |
-630 |
24875 |
59538 |
19260 |
Структура товарних запасів на підприємстіві ЗАТ“Торговий Дім”Хрещатик” протягом 2000-2001рр. Таблиця 26
№ |
Товари і товарні групи |
Питома вага товарної групи в заг. обсязі товарних запасів, % |
Темп приросту |
|||||||||
1.04.00 |
1.07.00 |
1.10.00 |
1.01.01 |
1.04.01 |
1.07.01 |
2.98-1.98 |
3.98-2.98 |
4.98-3.98 |
1.99 -4.98 |
2.99-1.99 |
||
1. |
М`ясо та птиця |
1,57 |
1,34 |
1,25 |
1,98 |
2,36 |
1,55 |
-9,67 |
-6,63 |
67,90 |
34,88 |
-31,68 |
2. |
Ковбасні вироби |
2,89 |
2,21 |
1,55 |
1,18 |
1,27 |
0,86 |
-18,73 |
-29,96 |
-19,43 |
21,92 |
-29,85 |
3. |
Риба |
5,87 |
5,52 |
5,35 |
6,14 |
5,92 |
4,80 |
-0,25 |
-3,22 |
21,52 |
9,48 |
-15,91 |
4. |
Оселедці |
0,04 |
0,20 |
0,05 |
0,15 |
0,03 |
0,05 |
467,35 |
-76,38 |
228,93 |
-78,40 |
69,29 |
5. |
Масло тваринне |
0,59 |
0,39 |
3,13 |
1,92 |
0,60 |
1,48 |
-29,68 |
695,39 |
-35,09 |
-64,72 |
158,33 |
6. |
Олія |
1,73 |
1,25 |
0,25 |
0,53 |
0,28 |
1,02 |
-23,66 |
-79,66 |
119,85 |
-39,84 |
278,38 |
7. |
Жири тваринні харчові топлені та ін |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
0,08 |
0,04 |
0,02 |
0,00 |
0,00 |
0,00 |
-45,24 |
-36,84 |
8. |
Маргаринова і майонезна продукція |
0,05 |
0,10 |
0,04 |
0,07 |
0,19 |
0,04 |
111,44 |
-58,59 |
81,25 |
197,81 |
-78,95 |
9. |
Молоко та молочна продукція |
0,28 |
0,73 |
0,79 |
0,49 |
0,54 |
0,95 |
180,35 |
8,68 |
-35,11 |
27,08 |
80,81 |
10. |
Сир |
1,59 |
2,72 |
3,91 |
5,23 |
3,56 |
3,21 |
81,77 |
43,66 |
41,54 |
-22,83 |
-6,32 |
11. |
Консерви: м`ясні |
0,09 |
0,87 |
0,15 |
0,30 |
0,03 |
0,29 |
883,78 |
-82,47 |
109,72 |
-89,54 |
985,00 |
12. |
рибні |
1,07 |
1,11 |
0,57 |
0,69 |
4,79 |
0,38 |
10,68 |
-49,09 |
29,91 |
682,23 |
-91,71 |
13. |
овочеві |
2,87 |
3,11 |
2,73 |
3,26 |
2,65 |
2,65 |
14,91 |
-12,39 |
26,65 |
-7,80 |
3,67 |
14. |
фруктово-ягідні |
1,38 |
2,07 |
1,56 |
1,17 |
1,69 |
2,08 |
59,23 |
-24,92 |
-20,10 |
62,86 |
28,10 |
15. |
Яйця і яйцепродукти |
0,73 |
0,30 |
0,04 |
0,11 |
0,34 |
0,04 |
-55,77 |
-85,67 |
173,22 |
242,00 |
-88,30 |
16. |
Цукор |
1,68 |
1,53 |
1,25 |
1,04 |
0,76 |
0,97 |
-3,51 |
-17,95 |
-12,07 |
-17,50 |
33,41 |
17. |
Кондиторські вироби |
13,00 |
10,90 |
11,58 |
11,62 |
14,52 |
11,45 |
-11,06 |
6,11 |
6,34 |
41,72 |
-18,15 |
18. |
Варення, джем, павидло, мед |
0,18 |
0,00 |
0,00 |
0,05 |
0,29 |
0,10 |
-100,00 |
0,00 |
0,00 |
527,71 |
-62,34 |
19. |
Чай |
1,38 |
1,34 |
0,95 |
0,93 |
0,83 |
1,02 |
3,14 |
-29,32 |
3,90 |
1,21 |
27,28 |
20. |
Сіль |
0,04 |
0,07 |
0,02 |
0,06 |
0,18 |
0,10 |
82,28 |
-65,28 |
181,00 |
223,84 |
-43,96 |
21. |
Борошно |
0,31 |
0,30 |
0,45 |
0,13 |
0,17 |
0,27 |
3,75 |
49,18 |
-69,25 |
47,60 |
61,95 |
22. |
Хліб та хлібобулочні вироби |
0,01 |
0,05 |
0,21 |
0,07 |
0,37 |
0,23 |
676,92 |
333,17 |
-63,43 |
484,38 |
-35,35 |
23. |
Крупи та бобові |
0,82 |
0,91 |
0,32 |
0,86 |
0,52 |
1,27 |
18,72 |
-65,21 |
186,67 |
-31,28 |
151,90 |
24. |
Макаронні вироби |
0,47 |
0,37 |
0,21 |
0,57 |
0,41 |
0,48 |
-16,46 |
-43,63 |
191,00 |
-17,56 |
21,06 |
25. |
Коньяк |
2,16 |
2,47 |
2,05 |
2,19 |
2,55 |
3,50 |
21,56 |
-17,02 |
12,81 |
32,09 |
42,67 |
26. |
Шампанське |
3,56 |
2,68 |
2,51 |
2,06 |
3,41 |
2,68 |
-20,18 |
-6,45 |
-12,78 |
87,38 |
-18,30 |
27. |
Горілка |
13,63 |
21,52 |
16,88 |
15,36 |
14,86 |
12,10 |
67,59 |
-21,69 |
-3,58 |
9,73 |
-15,45 |
28. |
Лікеро-горілчані вироби |
1,28 |
1,33 |
0,84 |
0,58 |
0,95 |
0,64 |
10,17 |
-37,37 |
-26,77 |
85,88 |
-30,18 |
29. |
Вино |
4,39 |
4,46 |
4,18 |
4,01 |
4,96 |
6,69 |
7,90 |
-6,52 |
1,73 |
40,35 |
39,86 |
30. |
Пиво |
0,85 |
0,76 |
0,72 |
1,42 |
2,06 |
2,58 |
-6,01 |
-5,42 |
109,73 |
64,57 |
30,22 |
31. |
Безалкогольні напої |
1,41 |
2,43 |
3,70 |
2,85 |
2,66 |
4,63 |
82,89 |
51,96 |
-18,32 |
5,64 |
80,90 |
32. |
Морозиво |
0,18 |
0,24 |
0,24 |
0,23 |
0,57 |
1,12 |
42,86 |
0,00 |
0,00 |
188,00 |
103,16 |
33. |
Мінеральна вода |
10,28 |
4,11 |
3,58 |
2,85 |
2,69 |
2,86 |
-57,56 |
-13,07 |
-15,65 |
6,82 |
10,57 |
36. |
Інші продовольчі товари |
10,49 |
12,48 |
15,27 |
14,62 |
15,24 |
16,56 |
26,20 |
22,19 |
1,45 |
18,25 |
12,83 |
ВСЬОГО прод. товарів |
86,86 |
89,86 |
86,35 |
85,50 |
92,65 |
89,07 |
9,78 |
-4,05 |
4,90 |
22,91 |
-0,19 |
|
37. |
Тютюнові вироби |
0,29 |
0,96 |
0,48 |
0,61 |
0,46 |
0,29 |
247,53 |
-50,09 |
35,00 |
-13,70 |
-35,11 |
38. |
Сірники |
0,01 |
0,09 |
0,07 |
0,04 |
0,04 |
0,04 |
1300,00 |
-25,00 |
-32,65 |
1,01 |
-3,00 |
39. |
Інші непродовольчі товари |
10,08 |
6,25 |
8,59 |
7,21 |
5,77 |
10,04 |
-34,25 |
37,38 |
-11,11 |
-9,20 |
80,54 |
40. |
Посуд |
2,76 |
2,85 |
4,51 |
6,64 |
1,07 |
0,57 |
9,57 |
58,27 |
55,82 |
-81,72 |
-45,00 |
ВСЬОГО непрод. товарів |
13,14 |
10,14 |
13,65 |
14,50 |
7,35 |
10,93 |
-18,08 |
34,43 |
12,51 |
-42,54 |
54,52 |
|
ВСЬОГО ТОВАРІВ: |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
100,00 |
6,12 |
-0,15 |
5,94 |
13,42 |
3,83 |
На початок 2001 року відбулось деяке зниження товарних запасів по групах м’ясо та птиця , ковбасні вироби , риба , кондитерські вироби , хлібобулочні вироби та по інших групах , але за рахунок різкого збільшення товарних запасів по групах масло тваринне , олія , консерви м’ясні , крупи , морозиво та інших загальний обсяг товарних запасів на кінець 2 кварталу 2001 року зріс ( що є негативним для підприємства ) і склав 522,541 тис. грн ( табл.25 , 26 ).
Проводячи аналіз товарних запасів , необхідно надати їх оцінку не тільки в динаміці та структурі , але й визначити показники товарообіговості , без чого аналіз був би неповним .[ 26]
В таблиці 27 розглядається динаміка товарообіговості в днях та в разах по кварталах :
Таблиця 27
Динаміка товарообіговості
Показники |
2000 рік |
2001 рік |
||||
1 квартал |
2 квартал |
3 квартал |
4 квартал |
1 квартал |
2 квартал |
|
Товарообіг , грн |
1118654 |
1456143 |
1308517 |
2303638 |
2270804 |
2294691 |
Середні товарні запаси , грн |
397649 |
407398,5 |
419183 |
431305,5 |
473512 |
512911 |
Товарообіго- вість в днях обороту |
31,99 |
25,18 |
28,83 |
16,85 |
18,77 |
20,12 |
Товарообіго- вість в разах |
2,81 |
3,57 |
3,12 |
5,34 |
4,79 |
4,47 |
Розраховані дані в таблиці свідчать проте , що час обертання товарних запасів в 4 кварталі 2000 року різко скоротився . Ця динаміка була позитивною в господарській діяльності та загальному розвитку Товариства . Товарні запаси оберталися в середньому за 17 днів . Це майже в два рази швидше , ніж у першому кварталі 2000 року . Товарообіговість в разах підвищилася в кінці цього року на два оберти , тобто за той самий період часу ( 90 днів ) товари скоріше реалізовувалися ( оберталися ) .
Така динаміка товарообертання запасів відбулася , в основному, за рахунок підвищення загальної суми товарообігу в 4 кварталі майже в два рази , в порівнянні з попередніми періодами . Причинами цього можуть бути більша частота завозу товарів , підвищення попиту на товари та інші фактори. Але в1 та в 2 кварталах 2001 року спостерігається зворотня ситуація : період обороту середніх запасів зростає ( приблизно на 2-4 дні ) у порівнянні з 4 кварталом попереднього року , а швидкість обертання відповідно сповільнюється , хоча у порівнянні з 1 , 2 кварталами 2000 року залишається вищою .
Обсяги товарообігу та товарних запасів торгівельного підприємства на певний період часу залежать від багатьох факторів , як зовнішнього так і внутрішнього характеру .Під їх впливом змінюються абсолютна величина та відносні показники , що характеризують обсяг та структуру обороту і запасів .
В 1 кварталі 2001 року оборот товарів магазину “ Хрещатик “ трохи зменшився – в цьому періоді зниження фондовіддачі справило значний вплив . За рахунок зменшення фондовіддачі на 194 % товарообіг зменшився на 768626 грн , але за рахунок значного зростання вартості основних фондів ( на 190250 грн ) він збільшився на 735792 грн . Тому загальна сума зниження товарообігу склала лише 32834 грн .
В 2 кварталі 2001 року збільшення основних фондів привело до зростання обороту на 47459 грн , але ця сума коригується на від’ємні 23572 грн , які виникли в результаті зниження фондовіддачі на 4 % . Загальна сума росту товарообігу склала 23887 грн .
Зв’язок товарообороту з трудовими ресурсами має теж прямопропорційний характер і виражається наступним чином :
ТО = Чсс * Пп , де ( 9 )
ТО – товарообіг підприємства в певному періоді ( квартал ) ;
Чсс – середньоспискова чисельність персоналу в певному періоді ;
Пп – продуктивність праці в певному періоді ( виражена обсягом товарообігу на одного робітника ) .[ 25 ]
В другому кварталі за рахунок збільшення середньоспискової чисельності працюючих на 4 чоловіки та продуктивності праці на 2623 грн/чол товарообіг збільшився відповідно на 51545 та 285944 грн . Загальне зростання склало 337489 грн .
В 3 кварталі 2000 року зменшення товарообігу сталося під впливом зменшення продуктивності праці на 1098 грн/чол ( оборот зменшився на 124049 грн ) , а також зменшення кількості працюючих на 2 чол ( 23577 грн ) . В результаті оборот товарів магазину зменшився на 147626 грн .
В 4 кварталі 2000 року зростання товарообігу було обумовлено зростанням чисельності працівників , а також продуктивності праці . Це ж саме спостерігається в 2 кварталі 2001 року . коли зростання показників цих двох факторів привело до збільшення товарообігу на 23887 грн .
В 1 кварталі 2001 року хоча чисельність працівників і збільшилася на 5 чоловік , продуктивність праці впала на 1076 грн/чол . Тому товарообіг у цьому періоді нижчий за попередній на 32834 грн .
Тривалість обороту товарних запасів може залежати від наступних факторів :
наявність товарів , які перестають користуватися попитом ( залежалі товари ) - чим менша їх частка в складі товарів підприємства , тим менший період обертання товарних запасів ;
попит на певні конкретні товари – його зниження веде до зниження швидкості обороту товарів , а отже до підвищення періоду обороту товарів ;
кількість поставок товару ( при незначній зміні реалізації товарів за певний період збільшення цього показника може привести до переповнення товарами складських приміщень підприємства і до збільшення ризику непродажу ) ;
умови транспортування товарів , стан розвитку транспорту та технічного прогресу транспортної мережі , наявність власних засобів ;
час знаходження товарів у дорозі , тобто середня дальність перевезення прямопропорційно впливає на період обороту товарних запасів ;
зміна асортиментної структури товарних запасів ( чим ширший товарний асортимент , тим нижчий період обороту товарних запасів ) ;
ступінь насиченості ринку тим чи іншим товаром ;
рівень та зміна цін , пільгова мережа цін ;
організація реклами та продажу товарів ;
стан матеріально-технічного стану підприємства ;
особливості фасування товарів та інші фактори . [ 28 ]
Рентабельність основних фондів розраховується як відношення балансового прибутку до середньоквартальної вартості основних фондів , виражене у відсотках . Вона характеризує суму прибутку на одиницю основних фондів в певний період . Найвища рентабельність була так як і фондовіддача в 2 кварталі 2000 року і складала 22,57 % . В 3 кварталі цього ж року підприємство несло збитки тому про рентабельність не могло бути й мови . В 4 кварталі 2000 року рентабельність основних фондів складала 16,07 % . В наступному періоді вона трохи впала на 0,32 % , а в 2 кварталі 2001 року знову підвищилась на 1,98 % і дорівнювала 17,73 % . [ 32 ]
Наступний показник – фондоозброєність праці – характеризує основні фонди у вартісному виразі , які припадають на одиницю середньоспискової чисельності працівників Товариства . До проведення оновлення складу основних фондів в магазині в середньому на одного середньоспискового працівника припадало 1,82 тис. грн основних фондів . А після оновлення ця сума підвищилась до 4,36 тис. грн на чоловіка .
В таблиці 28 , що наведена нижче розраховано показники , що характеризують ефективність використання торговельної площі магазину :
Таблиця 28
Ефективність використання торговельної площі магазину
“Торговий Дім ”Хрещатик”
№ |
Показники |
1 квартал 2000 р. |
2 квартал 2000р. |
3 квартал 2000р. |
4 квартал 2000р. |
1 квартал 2001 р. |
2 квартал 2001 р. |
1 |
Товарообіг, тис.грн |
1118,65 |
1465,14 |
1308,52 |
2303,64 |
2270,8 |
2294,69 |
2 |
Торговельна площа, м2 |
430 |
430 |
430 |
480 |
480 |
480 |
3 |
Балансовий прибуток, тис.грн |
12,4 |
45,3 |
00,0 |
63,8 |
92,5 |
103,3 |
4 |
Товарообіг на 1 м2 торговельної площі |
2,60 |
3,39 |
3,04 |
4,79 |
4,43 |
4,78 |
5 |
Прибутковість 1 м2 торговельної площі |
0,03 |
0,11 |
00,0 |
0,13 |
0,19 |
0,22 |
Як видно з таблиці , товарообіг на 1 кв. м торговельної площі в 1 кварталі 2000 року складав 2,60 тис. грн . В 2 кварталі він збільшився до 3,39 тис. грн на 1 кв. м , а потім трохи впав до 3,04 тис. грн . В 4 кварталі у зв’язку з проведеним ремонтом та введенням в дію кафе та бару , торгівельна площа магазину збільшилась на 50 кв. м . Тому , відповідно , товарообіг на 1 кв. м збільшився до 4,79 тис. грн . В 1 кварталі ця сума склала трошки менше – 4,73 тис. грн , а в 2 кварталі 2001 року – 4,78 тис. грн .
Прибутковість 1 кв. м торгівельної площі в 1 кварталі 2000 року в Товаристві була найнижчою і складала 0,03 тис. грн . В 2 кварталі цей показник істотно підвищився і дорівнював 0,11 тис. грн , в 3 кварталі за причиною відсутності прибутку прибутковість 1 кв. м торгівельної площі була рівною нулю . Але починаючи з 4 кварталу цей показник почав підвищуватись і в 2 кварталі 2001 року складав 0,22 тис. грн на 1 кв. м торгівельної площі .
При проведенні маркетингових досліджень були застосовані наступні методи збору первинних даних , як : спостереження та опитування .
Метод спостереження проводився згідно раніш встановленого плану , в якому зазначалося :
об’єкт спостереження ;
час спостереження ;
вибірка ;
частота спостереження .
В якості об’єкта дослідження виступає поведінка споживачів щодо відділу кавових продуктів ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “.Даний відділ має широкий асортимент продукції , яка представлена кавою натуральною , розчинною , кавовими напоями та кавовими сумішами , як вітчизняних виробників , так і закордонних : Галка , Добра кава , Nescafe , Cafe Pele , Mac Coffee , Jacobs , Monterrey та ін . Насиченість асортименту нараховує : розчинної кави та кавових напоїв – 43 найменувань , меленої і в зернах – 16 , в пакетиках – 11 ( рис.12) .
Продукція представлена в багатьох пропозиціях кожного окремого товару в рамках асортиментної групи : в скляних та жерстяних банках , а також полімерних пакетах фасуванням 2 г , 20 г , 100 г , 150 г , 200 г … 2 кг .
Багатократне спостереження поведінки покупців проводилося на протязі всього робочого дня з 8 год ранку до 21 год вечора періодичністю через сім днів .
Вибірка споживачів проводилась за допомогою систематичного або псевдовипадкового відбору . За даним методом розрахунку отримуємо наступні дані : розмір сукупності складає 1550 чоловік .
Необхідна вибірка дорівнює 25 чоловік .Отже інтервал вибірки має значення :
1550
І = ----------- = 62
25
Випадковим шляхом було відібране число 30 ( між 1 та 62 ) . Таким чином до вибірки потрапляють споживачі , які за рахунком будуть ділитися на число 30 , і спостереження буде тривати доти , поки не буде досягнуто вибірку у 25 чоловік . Результати даного спостереження розповсюджуються на усю сукупність споживачів .
Для полегшення отримання даних проводилося структуроване спостереження . Для цього було класифіковано досліджуваний товар на наступні підгрупи :
кава натуральна мелена та в зернах ;
кава розчинна ;
кавові напої ;
кавові суміші .
Наступним кроком здійснювалася ідентифікація типу поведінки споживача щодо даного товару :
* звертає увагу на товар , але не купує його ;
* вибирає торгову марку після порівняння різних торгових марок товару ;
* негайний вибір конкретної торгової марки товару .
Результати фіксувались на папері за наступною таблицею :
Таблиця 29
Реєстрація поведінки споживачів в “ ТД “ Хрещатик “
Поведінка |
Кава натуральна |
Кава розчинна |
Кавові напої |
Кавові суміші |
Звертає увагу на товар , але не купує його |
||||
Вибирає торгову мврку після порівняння різних торгових марок товару |
||||
Негайний вибір конкретної торгової марки товару |
Час здійснення покупки ______________________________
Куплена кількість товару _____________________________
Час витрачений на придбання товару ___________________
В ході проведеного дослідження отримані наступні результати : в день в середньому реалізовувалося :
розчинної кави – 40 – 45 одиниць упаковки ;
в пакетиках – 200-250 од. уп . ;
меленої та кави в зернах – 23 – 25 од. уп . ;
кавових напоїв – 7 – 12 од. уп . .
З 100 % досліджуваних споживачів 4, 8 % звертали увагу на продукцію , проте не купували її . 31 , 5 % покупців обирали конкретну торгову марку лише після порівняння декількох різних марок товару і 63 , 7 % негайно обирали конкретну торгову марку кавової продукції ( рис.13 ).
Таким чином , на основі проведеного спостереження встановлено , що 50 % здійснених покупок припадає на період з 12 до 15 год дня , що пояснюється наявністю в цей час обідньої перерви у працівників разноманітних підприємств, закладів , офісів тощо , що знаходяться навколо даного торгового підприємства ( тобто більшу частину потенційних покупців складають зайняті люди ) . Найбільшим попитом користується кавова продукція в пакетиках . Більшість респондентів швидко і чітко обирають продукцію , проте існує частка , для яких необхідно здійснити вибір тієї чи іншої марки товару , шляхом їх порівняння , що значно збільшує час на здійснення покупки , який в середньому складає 5 – 7 хвилин . Найменша придбана кількість товару склала 1 одиницю , найбільшу -16 .
Наступний застосований метод – опитування , що здійснювався шляхом анкетування .
При складанні анкети використовувалися закриті питання . Вибірка респондентів також склала 25 чоловік .
Для отримання необхідної інформації споживачам пропонувалося заповнити анкету , яка представлена на наступних сторінках .
В ході анкетування отримана наступна інформація : 45 % респондентів відвідують “ ТД “ Хрещатик “ кожен день ; 23,7 % - часто ; 13 % - від випадку до випадку і 18,3 % рідко . Найбільшим попитом серед споживачів користуються кавові суміші ( 36 % ) , кава розчинна займає 34 % , кава нерозчинна 25 % та кавові напої 5 % ( рис. 14 ).
Найбільшою популярністю на даному підприємстві користується наступні торгові марки кавової продукції , як : Nescafe –14 %, Elite – 21 %, Галка – 14 %, Celmar – 8 % , KJS – 5 % , Mac Coffee – 5 % , інші торгові марки займають 33 % ( рис.15 ).
Переваги продукції , в основному , зводилися до легкості та швидкості приготування – 47 , 6 % ; 13 % віддали голоси за ціну ; 8 % - обрали смак та аромат ; 9,4 % - якість ; 6,8 % - престижність і 7,2 % - зручність фасування .
На питання “ Чи задовільняє Вас ця марка ? “ :
63 , 7 % відповіло “ так “
5 , 2 % - “ ні “
31 , 1 % - “ так , але не в повній мірі “ .
Відповідно 63 , 7 % респондентів в своїй улюбленій марці нічого не хоче змінювати ; 24 , 5 % змінили б ціну ; 10 , 8 % за те , щоб змінити якість і 1 % проголосували за збільшення реклами даної торгової марки .
Отже , роблячи загальний висновок , щодо проведеного анкетування , можна сказати , що 68 , 7 % потенційних покупців це жінки віком від 20 до 40 років , все інше ( 31 , 3 % ) займають чоловіки віком від 30 і вище . Найбільшим попитом серед кавової продукції користуються кавові суміші та розчинна кава , таких торгових марок , як : Nescafe , Elite , Галка , Celmar , KJS та Mac Coffee ( в сумі вони складають 67 % структури реалізації кавової продукції в ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ ) .
Порівнюючи попит 2001 року з попитом на ці марки 2000 року , можна сказати , що попит на Nescafe впав з 22 % до 14 % на Elite зріс з 18 % до 21 % . Попит на марки Галка і KJS також впав ( відповідно з 17 % до 14 % на Галку і на KJS з 6 % до 5 % ) , а на Celmar зріс з 7 % до 8 % . Попит на торгову марку Mac Coffee залишається незмінним – 5 % , а от на інші марки попит помітно зріс з 25 % до 33 % ( рис. 16 ).
Анкета
Шановний споживач ! Звертаємося до Вас з проханням відповісти на питання анкети . Сподіваємося , що Ваші відповіді допоможуть створити таку структуру асортименту кавової продукції , яка б задовільнила Ваші найвибагливіші уподобання .
Вибір віріанту здійснюється наступним чином { } .
Як часто Ви відвідуєте “ ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ :
{ } кожен день
{ } часто
{ } від випадку до випадку
{ } рідко
Якому виду кавових продуктів Ви віддаєте перевагу :
{ } кава натуральна мелена чи в зернах
{ } розчинна кава
{ } кавові напої
{ } кавові суміші
Яку марку Ви найчастіше споживаєте :
{ } Галка
{ } Tchibo
{ } Jacobs
{ } Добра кава
{ } Петровская слобода
{ } Nescafe
{ } Mac Coffee
{ } Elite
{ } ( свій варіант відповіді ) ___________________________________
Що приваблює Вас в цій марці :
{ } смак
{ } аромат
{ } престижність
{ } ціна
{ } якість
{ } зручність фасування
{ } ( свій варіант відповіді ) ____________________________________
Чи задовільняє Вас ця марка :
{ } так
{ } ні
{ } так , але не в повній мірі
Що Ви б хотіли змінити :
{ } ціну
{ } якість
{ } фасуваня
{ } дизайн
{ } ( свій варіант ) ____________________________________________
Чи задовільняє Вас асортимент кавової продукції в “ ЗАТ “ ТД “ Хрещатик “ :
{ } так
{ } ні
Ваша стать :
{ } чол.
{ } жін.
Ваш вік :
{ } до 20
{ } 20-30
{ } 30-40
{ } 40-50
Основні напрямки підвищення ефективності маркетингових
досліджень
Маркетингові дослідження , як специфічна функція маркетингу , є невід’ємною складовою частиною маркетингової діяльності підприємства , незалежно від виробничого спрямування .
Процес дослідження починається з визначення проблеми та формулювання цілі дослідження і завершується розробкою конкретних рекомендацій щодо вдосконалення маркетингової діяльності : товари , послуги , ринки , споживачі , користувачі , мотивація , конкуренти , цінова політика , система просування ( стимулювання збуту , пропаганда , персональний продаж , реклама ) .
Основними принципами маркетингового дослідження є : системність , регулярність , комплексність , об’єктивність , точність , ретельність , оперативність , економічність .
З метою постійного стеження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи .
Маркетингові інформаційні системи містять системи внутрішньої звітності , систему збору зовнішньої маркетингової інформації , систему маркетингових досліджень .
Система аналізу маркетингової інформації – це низка методів аналізу ( регресійного , кореляційного , факторного , дискримінального , гніздового ) та різноманітних моделей , що сприяють прийняттю найоптимальніших маркетингових рішень .
Впровадження МІС дозволить поряд з вирішенням інших задач надавати інформацію як для визначення напрямків , об’єктів , так і для проведення сучасних ефективних маркетингових досліджень , що в свою чергу дозволить досконаліше досліджувати попит та задовільняти його .
Проте , для підвищення ефективності маркетингових досліджень , не достатньо лише впроваджувати МІС . Також необхідно , щоб кожний вид товару в окремій товарній групі надходив до реалізації в магазин лише після аналізу попиту та пропозиції на споживчому ринку міста . А отже , необхідною умовою для цього є залучення не тільки спеціалістів , а персоналу торгового відділу .
Для підвищення точності проведених досліджень необхідно правильно і коректно провести вибірку респондентів , наприклад , розшарувальним випадковим методом . Розшарувальний випадковий відбір зумовлює поділ досліджуваної сукупності на групи зі схожими характеристиками . У кожній такій групі населення є більш однорідним , ніж у сукупності , і це значно підвищує точність вибірки й дає можливість виявити та оцінити думки кожної групи .
Дослідження поведінки споживачів є головним напрямком проведення маркетингових досліджень , адже це передбачає орієнтацію на задоволення потреб споживачів цільових ринків і розглядає її як важливий фактор успіху . Для цього необхідно знати , що процес купівлі для більшості покупців складається з наступних етапів : виникнення потреби та пошук інформації про товар чи послугу , оцінка інформації , прийняття рішення щодо купівлі , безпосередня купівля товару чи послуги , оцінка результатів купівлі з урахуванням ступеня задоволеності потреб . Тому фахівцям ЗАТ “ТД”Хрещатик” важливо приділяти особливу увагу особливостям поведінки споживача на кожному етапі , адже це допомагає визначити , які саме заходи з боку підприємства є найбільш ефективними для впливу на формування та прийняття відповідних рішень споживачами . Наприклад , вдало організована рекламна діяльність дозволить швидко та ефективно охопити цільову аудиторію , подати необхіднк інформацію про споживчі якості та переваги товару і таким чином сприятиме конкретизації та актуалізації потенційних потреб споживачів .
Також важливе місце займає і організація торговельного обслуговування та методи стимулювання збуту ( сприяють формуванню порівняльної оцінки та визначенню переваг ) , це , в свою чергу , впливає на прийняття рішення щодо необхідності придбання товару саме в даному підприємстві .В досліджуваному підприємстві необхідно сворити зручне та приємне сервісне обслуговування, яке б сприяло закріпленню позитивного враження від зробленої покупки , зміцнювало б довіру до підприємства та створювало передумови для повторних покупок .
Для підвищення ефективності маркетингових досліджень , також , необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби , по суті людським фактором: кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) .
Загальні висновки та пропозиції
На основі вивчених літературних джерел , практичної діяльності ЗАТ “ТД ”Хрещатик”, ринку кави та кавових напоїв України та досліджень їх якості, можна зробити слідуючі висновки :
сьогодні на ринку України зростає попит на кавові напої , які замінюють натуральну та розчинну каву . Так , як до їхнього складу , крім кави , входять цикорій та хлібні злаки , то такі напої є важливим джерелом надходження вуглеводів , які легко засвоюються , амінокислот , макро- та мікроелементів . Розчинні кавові напої позитивно впливають на організм людини , сприяють травленню , підвищують апетит , знімають втому ;
український споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи . В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види : кава в зернах і мелена , кава розчинна , кавові напої та кавові суміші . На споживання всіх видів кавових продуктів впливає сезонність : відмічається спад в період з травня по серпень та зростання з вересня по квітень ;
серед різноманітного асортименту кавових продуктів найбільшу питому вагу споживання займають кавові суміші ( 34 % ) , нажаль серед них мало напоїв лікувально-профілактичного призначення . Найбільшим попитом користується продукція таких торгівельних марок , як : Nestle – 40 % , Jacobs – 20 % , Галка – 10 % , Mac Coffee – 8 % та Tchibo – 5 % ;
дослідження якості кави та кавових напоїв показали :
напій “ Цикорлакт “ спеціального призначення отримав найкращі результати по показниках безпеки важких металів та радіонуклідів , але дещо поступався за органолептичними показниками ( смак та аромат притаманні використаній сировині – цикорію ) ;
розчинна кава “ Галка “ отримала найнижчі показники по вмісту важких металів та радіонуклідів , очевидно це пов’язано з тим , що на ринку присутня фальсифікація цього товару ;
по вмісту важких металів кавових сумішей відповідали ГДК , але їхні результати коливалися ;
дослідження радіоактивного забруднення продуктів показали , що вони відповідають нормам ДР ;
оцінку якості розчинних кавових напоїв оцінювались органолептичні , фізико-хімічні показники та стан упаковки . Для органолептичної оцінки напоїв “Люкс“,“Інка“,“Mac Coffee”, Капучіно”Оригінал” та Капучіно ” Вівальді ” була розроблена шкала бальної оцінки кавових напоїв в сухому і готовому вигляді ;
дослідження якості показали , що вітчизняна продукція нічим не поступається аналогічній закордонній ( за деякими показниками навіть переважає ) , а отже може створити гідну конкуренцію на ринку кавової продукції ;
маркетингові дослідження – це функція , яка через інформацію пов’язує маркетологів з ринками , конкурентами , з усіма елементами зовнішнього середовища маркетингу . Маркетингові дослідження пов’язані з прийняттям рішень по всім аспектам маркетингової діяльності . Вони знижують рівень невизначеності і стосуються всіх елементів комплексу маркетингу і його зовнішнього середовища по тим його компонентам , які здійснюють вплив на маркетинг конкретного продукту на конкретному ринку ;
результати проведеного маркетингового дослідження показали , що більшість покупок здійснюється жінками , найбільшим попитом користуються кавова продукція в пакетиках за рахунок швидкості приготування та ціни ;
найбільшою популярністю серед імпортної продукції користується продукція таких торгівельних марок , як Nescafe , Elite Celmar , KJS і Mac Coffee , серед вітчизняної Галка , Paradise та Мономах ;
без реклами неможливе формування широких ринків товару , перетворення потенційно існуючих потреб на попит . Добре поставлена реклама не тільки створює сприятливу для товару кон’юктуру , але й формує смаки та потреби людей , пропонує конкретні шляхи для їх задоволення ;
пропозиції :
для підвищення конкурентоспроможності та удосконалення асортименту кавових напоїв необхідно приділяти велику увагу до методів упакування та якості сировини , з якої виготовляють дані напої , готової продукції , а також оновлення рецептури , збагачення її мінеральними речовинами , білковою сировиною , які необхідні організму людини ;
для розширення асортименту кавових напоїв необхідно ЗАТ “ТД”Хрещатик” більше приділяти увагу продуктам спеціального призначення ;
для просування кавових напоїв необхідно створити рекламну компанію по стимулюванню збуту напоїв вітчизняного виробництва ;
з метою постійного спостереження за змінами в зовнішньому середовищі проведення моніторингу діяльності підприємства доцільно впроваджувати маркетингові інформаційні системи ;
для підвищення ефективності маркетингових досліджень необхідно укріпити матеріально-технічну базу маркетингової служби : кваліфікованими працівниками та технічним обладнанням ( ступінь комп’ютеризації ) , а також застосовувати найсучасніші методології збору інформації для отримання більш точних результатів .
Список використаної літератури
Базилевич В.Д., Головко Л.С., Гражевська Н.І. Конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників – важлива складова економічної безпеки держави / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с.
Беляевский И.К. Маркетинговые исследования : информация , анализ , прогноз : Учебное пособие.-М.:Финансы и статистика, 2001.-320с.
Березин И.С. Маркетинг и исследование рынков.-М.: Русская деловая литература , 1990.-279с.
Березин И.С.Проведение массовых опросов / Маркетинг и маркетинговые исследования .- 1996. - № 5 – с.32
Букерель Ф. Изучение рынков / Академия рынка : Маркетинг .-М.: Экономика , 1993. – 345с.
Валевич Р.П., Давыдова Г.А. Экономика торгового предприятия : Учебн. пособие.- Мн.: Высшая школа, 1996 .- 432с.
Голик С.С., Ортинська В.В., Мельникович О.М. Основи маркетингових досліджень ринку : Навч. посібник .- К.: КДТЕУ , 1995.-68с.
Голубков Е.П. Маркетинговые исследования : теория , методология и практика .- М.:Финпресс, 2000.-464с.
Гончаров П.Г. и др. Организация торговли продовольственными товарами.-М.: Экономика , 1989.-335с.
ГОСТ 6805 – 88 “ Кофе натуральный жареный “
ГОСТ 15113.0 “ Методы отбора проб “
ГОСТ 29148 – 91 “ Кофе натуральный растворимый “
Дикаленко М.О. Країна до кави / Бизнес.- 2001.- №50 – с.66
Елагин А.С. Новые технологии в упаковке кофе и чая / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.17
Злобін Ю.А. Основи екології .-К.: Лібра , 1998 – 187с.
Жаркевич И.В.Какой кофе нам пить / Продукты питания . – 2001. - №4 – с.36
Исследования рынка / McKinsey & Company , Nc / -М.: Дело, 1996. – 157с.
Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №4 – с.20
Квятковская Я.К., Павленко С.Р. Мой кофе – праздник вкуса / Продукты питания .- 2000. - №5-6 – с.4
Ковальская Л.П., Гольфанд С.Ю. Радиационная обработка пищевых продуктов . Итоги науки и техники.-М.: ВИНИТИ , 1989. – 155с.
Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров.-М.: Экономика , 1986. – 208с.
Корчева К.В. Не верь глазам своим / Спрос. – 2001. - №11 – с.8
Костянтынив Т.П. “ Галка “ – твой любимый кофейный аромат / Продукты питания . – 2001. - №4 – с.35
Котлер Ф. Основы маркетинга . – М.: Прогрес , 1990. – 574с.
Кравченко Н.И. Экономический анализ деятельности предприятий торговли и общественного питания .- Мн.: Высшая школа, 1995. – 250с.
Краткий курс экономики предприятия . Пер. с нем./ Под редакцией Ушаковой Н.Н.-К.: Генеза , 1998. – 345с.
Кучеров Н.Н.Все о кофе.-К.: Наукова думка , 1988. – 104с.
Мазаракі А.А., Ушакова Н.М., Лігоненко Л.О. Єкономіка торговельного підприємства. – К.: Хрещатик , 1999. – 800с.
Маркетинговые исследования / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело , 1996. – 87с.
Метлицкий Л.В., Рогачев В.И., Хрущев В.Г. Радиационная обработка пищевых продуктов.-М.: Экономика, 1967. – 159с.
Мицик В.Е., Коробкина З.В., Рудавська А.Б. и др. Товароведение продовольственных товаров / лабораторный практикум. – К.: Вища школа , 1988. – 416с.
Нестеренко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии .-М.: Эхо , 1995. – 325с.
Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности : Учебник.-М.: Юнити-Дана, 2000. – 623с.
Организация маркетинга / McKinsey & Company , Nc.-М.: Дело, 1996.- 157с.
Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг “,1998. – 328с.
Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник.-М.: ИВЦ “ Маркетинг “, 2000. – 580с.
Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования .- К.: Наукова думка , 2000. – 174с.
Петрович О.С. Кофе натуральный и другой : украинский рынок кофейных продуктов / Продукты питания. – 2001. - №4 – с.5
Понамарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини.-К.: Лібра, 1999. – 272с.
Поведение потребителей / Энджелл Дж.Ф., Блэкуэл Р.Д. – СПб.: Питер Ком , 1999. – 248с.
Сидоренко О.В. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт.-К.: КДТЕУ , 1998. – 22с.
Сирохман П.Г., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів.-К.: Лібра , 1997. – 632с.
СТ СЭВ 6657 – 89 “ Чай и кофе : методы анализа “
ТУУ 22331884\002 – 97 “ Суміші розчинні для швидкого приготування кавових напоїв “
ТУУ 30441106.001 – 99 “ Суміші розчинні для швидкого приготування кавових та какао-напоїв “
Шкарупа В.Ф., Голуб Б.О. Харчова безпечність кави та нових видів кавових напоїв / Товарознавство – наука , практика та перспективи розвитку в умовах ринку : Матеріали м/н науково-практичної конференції 24-25.11.99.-К.: 1999.-156с.
Щелкунов Л.Ф., Дудкин М.С., Корзун В.Н. Пища и экология. – Одесса: Оптиум , 2000. – 517с.