Аналіз процесу управління маркетингом на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ

Організаційно-економічна характеристика СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”

Характеристика процесу управління маркетингом на СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”

Характеристика процесу маркетингового дослідження на СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Економічна ефективність маркетингової діяльності на підприємстві

Висновки

Список використаної літератури

Додаток А

Додаток Б

ВСТУП

Формування ринкової економіки зумовило необхідність переорієнтації виробництва та реалізації товарів на задоволення потреб і запитів споживачів. Нова система господарювання в Україні викликала великий інтерес з боку українських підприємців та економістів до маркетингової концепції управління на рівні підприємства, бізнес-структури, господарюючого суб’єкта. Закордонний досвід переконує в тому, що маркетингова концепція сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства та вдосконаленню системи внутрішнього управління.

Маркетинг передбачає гнучкість організаційних форм збутової стратегії та постійний пошук шляхів ефективного пристосування до ринку і впливу на споживачів. Маркетинг базується не лише на затверджених згори планових завданнях. Практична діяльність в цій сфері заснована на проінформованості стосовно об’єктивних реалій ринку і на глибоких знаннях про реальні вимоги споживачів.

Головна мета маркетингової діяльності будь-якого підприємства – забезпечення прибутковості, рентабельності, тобто визначеного рівня головних результативних економічних показників у встановлених часових межах за рахунок максимального задоволення потреб споживачів. Для її досягнення потрібно вирішити дві ключові взаємопов’язані проблеми:

1) продаж максимально можливої кількості товарів фірми;

2) максимальне задоволення визначених споживацьких потреб.

Для цього фірма цілеспрямовано формує і розвиває у споживачів бажання купувати і користуватися її товарами та послугами. За допомогою маркетингу керівники підприємств та їх структурних підрозділів отримують необхідну інформацію для стратегічного і тактичного планування діяльності підприємства. Маркетинг також дає можливість зрозуміти, яким чином підприємство має організувати процес реалізації своєї продукції, товарів чи послуг, як належить проводити кампанію щодо їх просування на ринок, будувати рекламну політику, формувати попит в умовах конкурентного тиску з боку інших підприємств, які функціонують на тому самому ринку.

В сучасній літературі маркетинговий комплекс ототожнюють із такими складовими: товар (product), ціна (price), місце (place), просування (promotion). Кожен із цих елементів має комплексний і багаторівневий характер. Зокрема товарна політика передбачає курс дій суб’єкта господарювання або наявність у нього заздалегідь обміркованих стратегічних принципів щодо формування ассортименту та управління ним, підтримання конкурентоспроможності своїх товарів, визначення для них оптимальних сегментів ринку, здійснення допродажного і післяпродажного обслуговування товарів і т.д.

Дедалі більшої важливості набуває таке специфічне поняття, як маркетингова політика комунікацій. Ця система просування спрямована на інформування, переконання, нагадування споживачам про фірму та її товари, підтримку збуту, а також на створення позитивного іміджу виробника. Формування комунікаційної політики підприємства передбачає прийняття великої кількості різноманітних рішень, пов’язаних із визначенням цільової аудиторії, величини рекламного бюджету, вибором оптимальних засобів розповсюдження реклами, використання засобів комерційної пропаганди.

Важливим аспектом для торгівельного підприємства, оскільки саме ця категорія фірм найбільшою мірою пов’язана з процесом збуту товарів, є організація товароруху, формування товарного асортименту, транспортування, складування, пристосування товару до вимог споживача. Саме ці поняття становлять останній, але не менш важливий, компонент маркетингової збутової політики.

Ефективність управління господарською діяльністю на підприємстві залежить і від ефективності функціонування маркетингової служби, оскільки саме цей відділ повинен визначити відповідну стратегію, здійснювати маркетинговий контроль, досліджувати ринок та формувати комплекс маркетингу фірми.

В якості об’єкту дослідження виступає Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма ”Насіння-сервіс”.

Основною метою даної роботи є закріпити теоретичні знання і отримати практичні навички процесу управління маркетингом на підприємстві, одержаних на зайняттях в агро університеті.

Завдання виробничої комплексної практики є:

проаналізувати стан і тенденції розвитку економіки підприємства за останні 3-5 років;

визначити цілі підприємства та засоби їх досягнення;

розглянути систему збору маркетингової інформації, її джерела та складові;

дослідити відносини зі споживачами, конкурентами, постачальниками, посередниками;

навчитися виявляти резерви підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ПРАКТИКИ

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Насіння-сервіс” розміщена смт. Нововоронцовка, Херсонській області. Воно було засноване 2004 року жовтня місяця. Предметом діяльності товариства є: здійснення виробничої, торгівельної, торгівельно-закупівельної діяльності.

Отже розглянемо детальніше структуру земельних ресурсів та забезпеченість ними підприємства в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Структура та динаміка земельних ресурсів СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Земельні ресурси	2005	2006	2007	2008	2009	2009 у % до 2005
га	%	га	%	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа	2995	100	3126	100	3109	100	3153	100	3175	100	106,01
в т.ч. сільськогосподарські угіддя	2995	100	3126	100	3109	100	3153	100	3175	100	106,01
рілля	2993	99,9	3039	97,22	3022	97,20	3066	97,24	3088	97,26	103,17
сінокоси	3	0,10	20	0,64	20	0,64	30	0,95	35	1,10	1166,7
пасовища	-	-	67	2,14	67	2,16	57	1,81	52	1,64	-
Коефіцієнт с.-г. освоєння землі	1	-	1	-	1	-	1	-	1	-	-
Коефіцієнт розораності землі	0,99	-	0,97	-	0,97	-	0,97	-	0,97	-	-
Припадає на одного працівника:
с.-г. угідь	30,88	-	42,82	-	42,59	-	58,38	-	54,74	-	177,27
ріллі	30,86	-	41,63	-	41,40	-	56,78	-	53,24	-	172,52

Як видно з таблиці 1.1., загальна земельна площа зросла на 6,01%. Це пов’язано зі збільшенням площі ріллі за рахунок нових орендодавців та сінокосів. Також змін у 2009 році зазнали показники – припадає на одного робітника сільськогосподарських угідь, який збільшився на 77,27% та ріллі на 72,52%. Це пояснюється зменшенням робітників на 39 чоловік і збільшенням площі сільськогосподарських угідь.

Спеціалізація сільського господарства і окремих аграрних підприємств - це складний процес. При його вивченні, насамперед, слід з'ясувати, яку форму спеціалізації будимо ми досліджувати. В нашому випадку потрібно дослідити спеціалізацію господарства. В таблиці 1.2. покажемо види товарної продукції.

Таблиця 1.2.

Структура товарної продукції СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Види продукції	Обсяг реалізації продукції, тис.ц	Товарна продукція, тис. грн
2005	2006	2007	2008	2009	в середньому за 5 років	2009 в % до 2005
Зернові - всього	13,12	26,86	16,94	18,15	30,70	21,15	233,99
Озима пшениця	7,09	6,26	9,79	_>15,50>	_>12,20>	10,17	172,07
Кукурудза на зерно	0,06	0,35	0,34	0,40	0,99	0,43	1650,00
Ячмінь	5,97	20,25	6,81	2,25	15,86	10,23	265,66
Соняшник	8,32	8,56	13,15	7,16	12,45	9,93	149,64
Цукрові буряки	25,95	41,00	10,90	-	-	-	-
Вирощування ВРХ	0,51	0,14	0,30	0,19	0,20	0,27	39,22
Молоко	4,55	3,96	3,34	5,87	9,8	5,5	215,39
Вирощування свиней	0,012	0,014	0,085	0,009	0,056	0,04	466,67

Згідно з таблицею, можна зробити висновок, що господарство збільшило виробництво зерна на 133,99%, це в значній мірі пов’язано зі збільшенням вирощування кукурудзи на зерно (на 1550% ) та ячменю ( на 165,66% ). У 2008 році господарство взагалі відмовилось від вирощування цукрового буряка. Це є наслідком масового закриття цукрових заводів,що призвело до значного скорочення каналів збуту даного виду продукції. Важливе місце у структурі товарної продукції посідає соняшник. Виробництво даного виду продукції збільшилося на 49,64%. Що стосується галузі тваринництва, то в загальному обсязі реалізації продукції воно займає 15% доходів,однак, в зв’язку зі збільшенням поголів’я корів і ростом закупівельних цін на молоко, обсяг реалізації буде значно зростати. В зв’язку з тим, що в структурі товарної продукції головне місце посідають зернові та молоко, то можна зробити висновок, що господарство має зерно – молочний напрям виробничої діяльності.

Характеризуючи підприємство, необхідно охарактеризувати його матеріально – технічну базу. На балансі підприємства знаходиться 3 зернозбиральні комбайни «Дон – 1500» та 2 комбайни СК – 5 «Нива», 1 бурякозбиральний комбайн «МКК – 4», а також силосозбиральний комбайн «Дон – 608» і кормозбиральний комбайн «Е – 301». Складські приміщення займають площу 3900 кв.м. Крім цього, господарство має млин, олійницю, хлібопекарню та магазин. Забезпеченість господарства основними та оборотними засобами показана в таблиці 1.3.

Розглянемо у таблиці 1.3. економічну ефективність основних і оборотних фондів у господарстві.

Таблиця 1.3

Показники забезпеченості та ефективності використання основних та оборотних фондів в СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2009 у % до 2005
Середньорічна вартість основних виробничих засобів, тис. грн.	1223,4	1424,05	2042,5	3003,5	4287,0	350,42
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.	1066,8	1439,1	1729,3	2442,5	3706,0	347,39
Вироблено валової продукції в розрахунку на 1 працівника, тис. грн.	23,5	37,0	36,3	82,7	74,61	317,49
Фондооснащеність, тис. грн.	0,41	0,46	0,67	0,95	1,35	329,27
Фондоозброєність, тис. грн.	12,61	19,51	27,98	55,62	73,91	586,12
Фондовіддача, грн.	1,87	1,90	1,30	1,49	1,01	54,01
Фондомісткість, грн.	0,54	0,53	0,77	0,67	0,99	183,33

З даних таблиці видно, що вартість основних і оборотних фондів зросла відповідно на 250,42% та 247,39% . Щодо основних засобів, то це пов’язано зі збільшенням капіталовкладень в будівництво ферм , придбанням нової сільськогосподарської техніки. А значне збільшення оборотних засобів пояснюється більшими об’ємами закупівлі посадкового матеріалу,засобів по догляду за рослинами. Фондооснащеність збільшилася на 229,27% внаслідок збільшення кількості основних фондів. Показник фондоозброєності в 2009 в порівнянні з 2005 роком зріс на 486,12%. Таке значне збільшення показника пояснюється зменшенням кількості працівників господарства і збільшенням вартості основних фондів. Також останній фактор в значній мірі вплинув на фондомісткість, яка зросла на 83,33% та фондовіддачу, яка зменшилася на 45,99%. Таким чином ми можемо зробити висновки про те, що підприємство економічно зростає та більш ефективно використовує наявні у нього основні та оборотні засоби.

У процесі аналізу необхідно встановити наявність та забезпеченість господарства трудовими ресурсами. Показники використання трудових ресурсів господарства покажемо у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Рівень використання трудових ресурсів в СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2009 у % до 2005
Середньорічна чисельність працівників, чол	97	73	73	54	58	59,79
Ними відпрацьовано всього тис.люд.-год	193	205	198	175	180	93,26
Відпрацьовано одним середньорічним працівником, люд.-год	1989,6	2808,2	2712,3	3240,7	3103,4	155,98
Річний запас робочого часу, люд.-год	186725	140525	140525	103950	111650	59,79
Коефіцієнт використання робочого часу	0,01	0,02	0,02	0,03	0,03	-
Трудозабезпеченість	3,23	2,34	2,35	1,71	1,82	56,35

Згідно з таблицею, за 2005 – 2009 рік середньорічна кількість робітників зменшилась на 40,21%. В зв’язку з цим, зменшився і річний запас робочого часу на 29,8%. Натомість, час відпрацьований одним працівником за 2009 рік збільшився на 55,98%. Трудозабезпеченість робітників також зменшилась на 43,65% і склала у 2009 році 1,82 порівняно з 3,23 у 2005 році. Це стало наслідком зменшення кількості працівників та збільшення загальної земельної площі господарства.

Проаналізувавши таблицю ми бачимо, що трудові ресурси використовуються у господарстві більш продуктивно, ніж в попередніх роках.

Доцільним буде розглянути стан виробництва в СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” та оцінити його економічну ефективність. Основні економічні показники виробничо-господарської діяльності зображено в таблиці додатку А.

Аналізуючи додаток, можна сказати, що рівень інтенсифікації підприємства зріс внаслідок збільшення основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 230,53%, зростання продуктивності тварин та урожайності культур. З таблиці 1.5 видно, що знос основних виробничих фондів зріс на 861,27%, причиною такого значного зростання показника є використання старих виробничих фондів на рівні з новими. Це в свою чергу тягне за собою значне збільшення витрат на ремонт старої техніки. Через це виробничі витрати зросли на 17,49%. Що стосується економічної ефективності інтенсифікації господарства, то її рівень значно зріс. Це видно в першу чергу зі зростання показників рівня рентабельності та норми прибутку, які збільшилися відповідно на 45,39 та 16,64 в.п.

СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” має підрозділи: агрономічний відділ, зоотехнічна служба, інженерний відділ, економічний відділ, бухгалтерія та відділ маркетингу. Підприємство має виробничі вторинні підрозділи: виробнича дільниця № 1 і виробнича дільниця № 2. Доскладу виробничої дільниці № 1 входять: тракторно-дільнича бригада, молочно – товарна ферма, ферми по відгодівлі молодняка ВРХ. До складу виробничої дільниці № 2 входять: тракторно-дільнича бригада, молочно –товарна ферма та ферма по відгодівлі свиней.

Всі відділи господарства очолюють спеціалісти. Вторинні виробничі підрозділи очолюють завідуючі. Посада керівника підприємства – голова фермерського господарства. СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” має гарні зв’язки з постачальниками, основними з яких є:

Запчастини – ТОВ «ДніпроАвтотрактор»;

Транспорт – ТОВ «ХерсонПостачЗапчастина»;

Пальне – ТОВ «Таврія»;

Основними конкурентами СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” є:

ТОВ «Таврія»;

СФГ «Зоря»;

СФГ «Пектораль»;

СФГ «Восход»;

СФГ «Роса».

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОМ НА СТОВ НВФ ”НАСІННЯ-СЕРВІС”

Управлінську структуру СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” формують загальні збори засновників, директор, головний бухгалтер, завідувач відділу збуту. Функції, пов’язані з маркетинговою діяльністю виконує відділ збуту продукції. Його обов’язки: побудова та вдосконалення структури управління маркетингом, добір фахівців з маркетингу, створення належних умов для ефективної роботи персоналу, забезпечення ефективної взаємодії маркетингової служби з іншими службами фірми.

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу у сфері виробничого і торговельного бізнесу, оскільки тут стоїть питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цих сферах дає змогу отримувати високі результати.

Маркетингова діяльність саме у цих галузях повинна забезпечити:

надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру і динаміцу конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимоги ринку, чим товари конкурентів;

необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

В основі діяльності виробників, що працюють на основі принципів маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок, покупець. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу гранично коротко перебуває в наступному: варто робити тільки те, що безумовно знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю «неузгоджену» попередньо з ринком продукцію.[5. ст. 67-80]

Із сутності маркетингу випливають основні принципи, що включають:

Націленість на досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності. Ефективна реалізація товару на ринку в намічених кількостях означає, по суті, оволодіння його визначеної долі відповідно до довгострокової мети, наміченої підприємством.

Концентрацію дослідницьких, виробничих і збутових зусиль на вирішальних напрямках маркетингової діяльності.

Спрямованість підприємства не на короткочасний, а на довгостроковий результат маркетингової роботи. Це вимагає особливої уваги до прогнозних досліджень, розробки на основі їхніх результатів товарів ринкової новизни, що забезпечують високоприбуткову господарську діяльність.

Застосування в єдності і взаємозв'язку стратегії і тактики активного пристосування до вимог потенційних покупців з одночасним цілеспрямованим впливом на них.

Методи маркетингової діяльності СТОВ НВФ „Насіння-сервіс:

аналіз зовнішнього (стосовно підприємства) середовища, у яке входить не тільки ринок, але і політичні, соціальні, культурні й інші умови. Аналіз дозволяє виявити чинники, що сприяють комерційному успіху або перешкоджають йому. У підсумку аналізу формується банк даних для оцінки навколишнього середовища і її можливостей;

аналіз споживачів, як реальних, так і потенційних. Даний аналіз полягає в дослідженні демографічних, економічних, соціальних, географічних і інших характеристик людей, що приймають рішення про покупку, а також їхніх потреб у широкому змісті цього поняття і процесів придбання ними як нашого, так і конкуруючих товарів;

вивчення існуючих і планування майбутніх товарів, тобто розробка концепцій створення нових товарів і модернізації старих, включаючи їхній асортимент і параметричні ряди, упакування. Застарілі, що не дають розрахункового прибутку товари наймаються з виробництва і ринку.

планування товароруху і збуту, включаючи створення, при необхідності, що відповідають власних збутових мереж із складами і магазинами і агентських мереж;

забезпечення цінової політики, що полягає в плануванні систем і рівнів цін на товари, що поставляються, визначенні «технології» використання цін, кредитів, знижок.

задоволення технічних і соціальних норм регіону, у якому збувається продукція, що означає обов'язок забезпечити належну безпеку використання товару і захисти навколишнє середовищє, відповідність морально-етичним правилам, належний рівень споживчої цінності товару;

керування маркетинговою діяльністю (маркетингом) як системою, тобто планування, виконання і контроль маркетингової програми й індивідуальних обов'язків кожного учасника роботи підприємства, оцінка ризиків і прибутків, ефективності маркетингових рішень.[4. ст. 180-199]

Служба маркетингу може мати різну організаційну структуру: функціональну, регіональну, товарну, ринкову та різноманітні їх комбінації.

В даному випадку ми маємо справу з товарною (продуктовою) організацією. Вона використовується на підприємствах із широким товарним ассортиментом і передбачає розробку і реалізацію стратегій та планів маркетингу для певного товару чи групи товарів, за які відповідає керівник по товару або по товарній групі. На мою думку це найкращий варіант організаційної структури служби маркетингу. Такий підхід надає певні переваги: кращій контроль і координування різних аспектів роботи цілісного комплексу маркетингу для даного товару, крім того швидко реагувати на зміни ринку.

Часто фірма вибирає стратегію з двох і більш можливих варіантів. Наприклад, компанія, що хоче збільшити свою частку на ринку до 40%, може зробити це декількома шляхами: створити більш сприятливий спосіб товару через інтенсивну рекламу; збільшити чисельність торгового персоналу; представити нову модель; понизити ціни і продавати через велике число роздрібних магазинів; Ефективно об'єднати і скоординувати всі ці елементи маркетингу.

Кожна з альтернатив відчиняє різні можливості для маркетологів. Наприклад цінова стратегія може бути дуже гнучкої, оскільки ціни змінювати легше, ніж створювати різні модифікації товару. Однак стратегію, що базується на низьких цінах, легше усього скопіювати. Крім того, вдала цінова стратегія може привести до цінової війни, що дуже погано подіє на чистий прибуток. На відміну від цього стратегію, засновану на перевагах розміщення, важко копіювати в силу тривалих термінів оренди і неприступності відповідних місць для конкурентів. Але вона може бути негнучкою і погано адаптуватися до змін навколишнього середовища.

Загальна стратегічна модель Портеру розглядає дві основні концепції планування маркетингу й альтернативи, властиві кожному з них: вибір цільового ринку (у рамках усієї галузі або окремих сегментів) і стратегічна перевага (унікальність або ціна).[7. ст. 20-39]

Об’єднуючи ці дві концепції, модель Портеру ідентифікує наступні базові стратегії: перевага по витратах, диференціація і концентрація.

Використовуючи стратегію переваги по витратах, фірма орієнтується на широкий ринок і робить товари у великій кількості. За допомогою масового виробництва вона може мінімізувати питомі витрати і пропонувати низькі ціни. Це дозволяє мати більш високу частку прибули в порівнянні з конкурентами, краще реагувати на ріст собівартості і залучати споживачів, що орієнтуються на рівень цін.

Використовуючи стратегію диференціації, фірма націлюється на великий ринок, пропонуючи товар. Компанія випускає привабливий для багатьох товар, що проте розглядається споживачами як унікальний у силу його дизайну, характеристик, приступності, надійності. У результаті ціна не грає настільки важливої ролі, і споживачі набувають достатньої лояльності до товарної марки.

У рамках стратегії концентрації компанія виділяє специфічний сегмент ринку через низькі ціни або унікальну пропозицію. Вона може контролювати витрати за допомогою концентрації зусиль на декількох ключових товарах, призначених для специфічних споживачів, створенні особої репутації при обслуговуванні ринку, що може бути незадоволеними конкурентами.

Відповідно до моделі Портеру залежність між часткою на ринку і прибутковістю носить U - образний характер. Фірма з невеликою часткою ринку може процвітати за допомогою розробки чітко сконцентрованої стратегії. Компанія, що має велику частку ринку, може процвітати в результаті переваги по загальних витратах або диференційованої стратегії. Однак компанія може "зав'язнути в середині", якщо вона не має у своєму розпорядженні ефективну й унікальну продукцію або перевагам по загальних витратах. На відміну від матриці "Бостон консалтинг груп" і програми PIMS відповідно до моделі Портеру невелика фірма може мати прибуток, концентруючись на якійсь одній конкурентній "ніші", навіть якщо її загальна частка на ринку буде незначною. Фірмі не обов'язково бути великою, щоб мати гарні показники.[4.ст.39-40]

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ МАРКЕТИНГОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НА СТОВ НВФ ”НАСІННЯ-СЕРВІС”

Для СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” основними цілями маркетингового дослідження є вивчення поведінки конкуруючих фірм, їх тактика стосовно цінових і нецінових методів конкуренції. Неменшважливою ціллю є аналіз обсягів збуту продукції та їх динаміка.

Джерелами маркетингової інформації для підприємства є:

- офіційна статистика;

- інформація, що публікується у відкритій пресі;

- рекламна інформація;

- тематична інформація (довідники каталоги)

- бухгалтерська, статистична, планова і оперативна інформація щодо збутової діяльності фірми;

Головним конкурентом СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” є ТОВ „Таврія” розміщене в смт. Нововоронцовка також. Воно має більшу загальну земельну площу, вихід валової продукції. На відміну від СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”,

ТОВ „Таврія” має мережу крамниць для реалізації своєї продукції. ТОВ „Таврія” після остаточної переробки реалізує продукцію кінцевому споживачу. Тому воно є посередником між СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” і кінцевим споживачем. Отже ТОВ „Таврія” використовує не лише власну продукцію а й скуповує продукцію менших підприємств (СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”) для подальшої доробки і перепродажу роздрібними партіями.

Роль маркетингових досліджень – оцінка маркетингових ситуацій, забезпечення інформацією, яка дозволяє створити ефективну програму маркетингу підприємства. Мета маркетингових досліджень – ідентифікація як проблем, так і можливостей підприємства зайняти конкурентні позиції на конкурентному ринку в конкретний період часу шляхом пристосування його продукції до попиту та вимог споживачів, невизначеності, міри ризику, ймовірності успіху маркетингової діяльності.[10. ст123-134]

Маркетингові дослідження – систематичний збір і об’єктивний запис, класифікація, аналіз і презентація даних щодо поведінки, потреб, відносин, вражень, мотивацій окремих осіб та організацій в контексті їх економічної, політичної, суспільної та повсякденної діяльності. Маркетингові дослідження являє собою систему. Маркетингові дослідження проводяться з якоїсь проблеми та носять комплексний характер.

Предмет та об”єкт маркетингових досліджень. Предмет маркетингових досліджень – існуюча маркетингова проблема щодо обставин внутрішнього чи зовнішнього походження, наявних резервів, критеріїв успіху чи невдач, часових обмежень, рівні можливого ризику тощо. Об’єкт маркетингових досліджень – суб’єкт системи підприємство – ринок – економіка або якась їх конкретна характеристика.

Основні завдання маркетингових досліджень. Основні задачі: 1) аналіз кон’юнктури ринку підприємства; 2) дослідження поведінки споживачів, конкурентів та інших суб’єктів ринку; 3) оцінка результатів діяльності фірми; 4) визначення конкурентних позицій продукції та підприємства в цілому; 5) орієнтація виробника на випуск продукції орієнтованої на потреби ринку; 6) дослідження та розробка рекомендацій щодо комунікаційних та розподільчих маркетингвих політик підприємства; 7) проблемні дослідження збуту; 8) розробка розгорнутої програми маркетингу.

Основні принципи маркетингових досліджень. Основні принципи: 1) системність – періодичність, послідовність, логічність; 2) комплексність – врахування та аналіз всіх чинників; 3) цілеспрямованість – орієнтація на вирішення конкретних проблем; 4) об’єктивність; 5) економічність – перевищення вигоди від вдосконалення діяльності підприємства в результаті рішень над витратами пов’язаними з дослідженнями; 6) відповідність принципам добросовісної конкуренції; 7) довіра зі сторони споживачів.

Види маркетингових досліджень, їх переваги та недоліки. 1) кабінетні дослідження: інформація – офіційні друковані видання, маркетингові документи підприємства (вторинна інформація); методи – ЕА в поєднанні з елементами економетрії та математичної статистики; переваги – швидкість збору, відносно дешеві та постійні; недоліки – інформація може бути застарілою, неповною; 2) польові дослідження: інформація – первинна, отримана через опитування, спостереження, експерименти; методи – ЕА; переваги – цільова інформація, конкретність; недоліки – вартість; 3) метод пробних продажів (пілотні дослідження): використов при недостатній інф-ції або неможливості її збору або узагальнення, поєднує конкретні маркетингові дії та дослідження за методом проб і помилок, існує великий ризик збитків; 4) ділові контакти – ярмарки, виставки, дні відкритих дверей, дружні зустрічі; 5) панельні дослідження – регулярне спілкування з однією й тією ж групою споживачів.[14. ст..99-105]

На СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” найбільшу увагу приділяють кабінетним дослідженням. На мою думку, цей метод потрібно об’єднати з панельними дослідженнями для отримання більш повної і достовірної інформації.

4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА СТОВ НВФ „НАСІННЯ-СЕРВІС”

СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” є виробником оскільки товари підприємство виробляє самостійно, а не закуповує для подальшого перепродажу

На сучасному етапі розвитку економічної системи, що характеризується високою нестабільністю та рухливістю політичних, ринкових, технологічних та інших процесів, для підприємств різних типів і сфер діяльності загострюються проблеми забезпечення та підтримки конкурентоспроможності. Комплексний характер та складна природа конкурентоспроможності підприємства обумовлюють широкий спектр напрямків теоретичних і прикладних досліджень, спрямованих на виявлення джерел конкурентоспроможності, способів її підвищення та методів оцінки досягнутого рівня. Кожний із зазначених напрямків утворює методологічно самостійне проблемне поле та вимагає окремих досліджень

Перед тим, як перейти до подальшого висвітлення методик оцінки ефективності маркетингової діяльності, уточнимо, що являє собою ефективність. В економіці ефективність можна визначити як, результативність виробництва, співвідношення між результатами господарської діяльності й витратами праці [5] Застосовуючи дане визначення до маркетингу, можна дати наступне визначення: ефективності маркетингової діяльності – це співвідношення між результатами, отриманими від маркетингової діяльності (компаній, акцій, поточної маркетингової діяльності), та інвестиціями в цю діяльність.[11. ст. 19-25]

Перший підхід, що базується на експертній оцінці виконання на підприємстві таких функцій, як сегментування ринку й вибір цільових сегментів, позиціонування товару, розробка ефективних товарних асортиментів, виведення на ринок нових товарів, здійснення гнучкої цінової політики, вибір ефективних каналів збуту й організація збутової діяльності, здійснення ефективної комунікаційної діяльності. Оцінити виконання цих функцій маркетингу й функцій керування маркетингом можна тільки за допомогою експертної оцінки, яку здійснюють фахівці служби маркетингу підприємства.

Другий підхід добре викладений в працях В.П.Савчука, який стверджує, що в сучасних умовах в якості універсального показника ефективності діяльності компанії повинна виступати вартість бізнесу, як результуючий вимірник багатства власника. Дослідник вважає, що саме цей критерій повинен лежати в основі при оцінці, як маркетингової стратегії компанії в цілому, так і окремих маркетингових програм. Вплив маркетингових програм є двоїстим: з одного боку, маркетингові програми покликані підвищити поточний прибуток компанії, а з іншого вони сприяють зміцненню іміджу фірми й, отже, створюють певний інтегральний ефект, що триває протягом декількох років.

В рамках даної методології критерії ефективності маркетингових програм (і, отже, значення доданої вартості бізнесу) залежить від чотирьох фінансових факторів: а) обсягів очікуваних грошових потоків; б) періоду їхньої генерації; в) стабільності; г) сполучених з ними ризиків.

Третій підхід щодо оцінки ефективності маркетингу, що базується на аналізі показника рентабельності маркетингових інвестицій (РМІ), було докладно описано Дж. Ленсколдом. Процес вибору й визначення пріоритетності маркетингових інвестицій істотно відрізняється від аналогічного процесу для капітальних вкладень, що вимагає іншого підходу до аналізу рентабельності й дозволяє більш творчо використовувати показник рентабельності інвестицій. Припущення, які впливають на значення РМІ, регулярно корегуються зі зміною конкурентного середовища, потреб клієнтів і видатків на маркетинговий канал. Тому процедури виміру РМІ є гнучкими й динамічними, фокусуються на кожному конкретному рішенні про додаткові інвестиції.

За твердженням Дж. Ленсколда у випадку, коли мова йде про виміри в маркетингу, лише показник рентабельності інвестицій здатний представити повну картину як прибутків, так і інвестицій. Показник рентабельності маркетингових інвестицій розраховується за такою формулою:

де: NPV– чиста поточна вартість, тобто дисконтована різниця між доходом, отриманим внаслідок маркетингового заходу, і витратами, понесеними при його реалізації.

Наведений огляд методичних підходів до оцінки ефективності маркетингової діяльності свідчить про те, що більшість з них не відрізняється всеосяжним охопленням джерел маркетингової продуктивності, але є безліч способів оцінки кожного з них. Тому вважаємо за доцільне складати ланцюжок маркетингової продуктивності від стратегії до її втілення, до короткострокових реальних і довгострокових потенційних результатів, які є ключем до ефективної оцінки (рис. 1).

Рис. 1. Ланцюжок маркетингової продуктивності

Задача майбутніх досліджень – зв’язати ці методи один з одним, протестувати, провести порівняльний аналіз, та поліпшувати в міру розвитку нових способів комунікації й обробки даних.[15.ст.48-56]

ВИСНОВКИ

Формування ринкової економіки зумовило необхідність переорієнтації виробництва та реалізації товарів на задоволення потреб і запитів споживачів. Нова система господарювання в Україні викликала великий інтерес з боку українських підприємців та економістів до маркетингової концепції управління на рівні підприємства, бізнес-структури, господаоюючого суб’єкта. Закордонний досвід переконує в тому, що маркетингова концепція сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємства та вдосконаленню системи внутрішнього управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма „Насіння-сервіс” розміщена смт. Нововоронцовка, Херсонській області. Воно було засноване 2004 року жовтня місяця. Підприємство створено для виробництва продукції, з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку від господарської діяльності

Для СТОВ НВФ „Насіння-сервіс” основними цілями маркетингового дослідження є вивчення поведінки конкуруючих фірм, їх тактика стосовно цінових і нецінових методів конкуренції. Не менш важливою ціллю є аналіз обсягів збуту продукції та їх динаміка.

Підвищення економічної ефективності суспільного виробництва є стержневою проблемою аграрного сектору України. Для покращення становища господарства потрібні слідуючі дії:

підвищити продуктивність праці робітників матеріальним заохоченням та підвищенням кваліфікації;

ефективно використовувати виробничі ресурси;

підвищити фондовіддачу ефективним використанням засобів виробництва;

поліпшити якість продукції і якість всієї роботи;

підвищити урожайність сільськогосподарських культур за рахунок обґрунтованих сівозмін, якісного посівного матеріалу, проведенням вчасних агротехнічних заходів;

підвищити виробництво продукції тваринництва за рахунок покращення кормової бази та умов утримання;

зменшити розораність земель за рахунок збільшення сінокосів, що в свою чергу вплине на зменшення затрат на купівлю кормів ;

Загальна земельна площа господарства майже не змінилася за 3 наведених роки і у 2007 році склала 3438 га, тобто в порівнянні з 2005р загальна земельна площа збільшилася на 0,61%. Структура земельних угідь теж залишалась незмінною в цей період, бо вона змінювалася по мірі збільшення загальної земельної площі, збільшилась лише частка сільськогосподарських угідь на одного працівника на 23,13% за рахунок зменшення кількості працівників. Зростання виробництва молока і приросту живої маси тварин було незначним і склало відповідно 3% і 7%. Важливим показником є виробництво валової продукції на 100га сільськогосподарських угідь. Цей показник щороку збільшувався і в 2007 році склав 13396,80, збільшення склало 15% порівняно з 2005 роком.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про підприємництво” від 10.03.92 р.

2. Закон України ”Про підприємства в Україні” від 19.03. 91 р.

3. Закон України ”Про споживчу кооперацію” від 12.04. 92 р.

4. Закон України ”Про рекламу” від 11.07.03 р.

5. Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені МЗЕЗторгу України від 27.05.96 №294 із змінами, внесеними згідно з наказом МЗЕЗторгу №402 від 07.07.98 та наказом Мінекономіки, європ. інтеграції №126 від 26.04.2002

6. Азарян О. М. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібник для вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. і доп. — К.: НМЦВО М-ва освіти і науки України; НВФ «Студцентр», 2001.

7. Ансофф Й. Стратегическое управление. — М.: Зкономика, 1998.

8. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент. — К.: КНЕУ, 1998.

9. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч. -метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 119с.

10. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - К.: Лібра, 2002. - 712 с.

11. Герасименко В. В. Ценовая политика фирмы. — М.: Финстатинформ, 1995.

12. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.:КНЕУ, 2002. – 360 с.

13. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. — К.: КНЕУ, 2001.-240 с.

14. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства. — К: КНЕУ, 2001.

15. Котлер Ф. Маркетинг — менеджмент /Пер. с англ. под ред. Л.А. Волковой, Ю.Н. Каптуневского. — СПб.: Питер, 2000.

16. Ламбен Ж.Ж. Стратегічний маркетинг. — СПб.: Наука, 1996.

17. Лук'янець Т.І. Маркетингова політика комунікацій. — К.: КНЕУ, 1998.

Додаток А

Основні показники виробничої діяльності СТОВ НВФ „Насіння-сервіс”.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2008 у % до 2006
1.Рівень інтенсифікації: Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн. : - основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення	40,85	45,55	65,70	95,25	135,02	330,53
- амортизація основних фондів	2,04	3,83	9,55	14,17	19,61	961,27
- виробничих витрат	76,97	87,08	93,28	141,01	134,47	174,70
- урожайність основних сільськогосподарських культур, ц/га: пшениця	34,20	27,63	20,41	28,08	37,02	108,24
ячмінь	20,23	24,10	8,7	30,39	23,13	114,34
соняшник	12,26	11,26	11,10	13,50	13,50	110,11
Продуктивність сільськогосподарських тварин: удій на 1 корову, кг	4259,09	3287,85	2764,33	2994,20	5004,00	117,49
2. Економічна ефективність інтенсифікації: Отримано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн : валової продукції	76,31	86,31	85,28	141,69	136,30	178,61
товарної продукції	79,67	95,15	100,83	94,82	135,61	170,21
прибутку	14,99	15,33	47,91	34,86	91,24	608,67
Отримано валової продукції, грн., на: -одного середньорічного робітника	23,56	36,96	36,32	82,73	74,61	316,69
-1 люд.-год,	11,84	13,16	13,39	25,53	24,04	203,04
Рівень рентабельності, %	19,47	27,53	51,36	24,67	67,86	+45,39в.п.
Норма прибутку, %	19,60	16,74	39,49	20,05	36,24	+16,64в.п.