Гіпермедіа і мультимедіа технології

Міністерство науки та освіти України

Одеський національний політехнічний університет

Кафедра системного програмного забезпечення

Пояснювальна записка до курсової роботи

За дисципліною «Гіпермедіа і мультимедіа технології»

Студентів групи АС-071:

Розгона О., Чубенка В.

Прийняла:

Любченко В. В.

Одеса 2008 р.

АНОТАЦІЯ

На ваш розгляд пропонується курсова робота з дисципліни «Гіпермедіа і мультимедіа технології», яка полягає у проектування та розробці гіпермедіа системи. Гіпермедіа система представляє собою web-сайт, тематичним підґрунтям для якого було вибрано роботехніку – одну із стрімко прогресуючих комп’ютерних наук. Концептуальна модель системи: сайт розділюємо на дві частини: теоретичну та практичну з різними відбірками характеристик та вимог, наповнюємо її інформацією малої та середньої ступені складності з трьох дисциплін: програмування, розробки та будівництва роботів та мікропроцесорів, розраховуючи на мало обізнаного в цих областях знань користувача. Оглядаючи подібні системи, було знайдено мало матеріалу придатного для аналізу, але те що було знайдено вистачило, щоб закласти основу для побудови сайту. Охарактеризувавши вузли та зв’язки, було вирішено вибрати клієнт-серверну модель гіпермедіа системи. Використовуючи накоплений матеріал, вдалося приступити до виявлення характеристик системи, що в свою чергу надало можливість охарактеризувати формати імпорту-експорту гіпертексту. Розробивши систему, визначивши її характеристики, надавши їй засобів навігації та ін., потрібне для комфортного використання сайту, були визначені і можливі шляхи удосконалення системи, про що було зазначено у висновках. Була виявлена єдиний недолік системи – функція пошуку, яка є неефективною при введені слів, які постійно використовуються, та вирішено перетворити її в перевагу системи, якщо б у майбутніх розробках зробити її свого роду словником технічних термінів, дозволивши пошук лише певних слів та словосполучень. Також було передбачено про необхідність у майбутньому появи архіву для подальшого розвитку сайту, що буде зумовлене накопиченням матеріалу, зберігаємого на сайті. Також допустимим шляхом розвитку є коментар.

ЗМІСТ

ВСТУП _______________________________________________________4

1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ АНАЛОГІВ _______________________________7

2. ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ГІПЕРТЕКСТУ _____________________10

3. ПРОЕКТУВАННЯ ГІПЕРМЕДІА СИСТЕМИ _____________________13

4. МЕТОДИ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ __________________________20

ВИСНОВКИ ___________________________________________________23

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ _________________________24

Додаток А _____________________________________________________25

Додаток Б _____________________________________________________26

Додаток В _____________________________________________________27

Додаток Г _____________________________________________________29

ВСТУП

На вашого розгляд подається сайт, темою якого було вибрано роботехніка. Цей термін був введений письменником-фантастом Айзеком Азимовим в 1942 році і означав прикладну науку, яка займалася розробкою автоматизованих технічних систем. Вона потребувала знань з областей електроніки, механіки та програмування ( дивись додаток А).

Ми вважаємо її цікавою і вартою вашої уваги, тому що на це є ряд причин. По-перше, більшість того з чим стикається людина було так чи інакше виготовлено за допомогою роботів, і більше того, відсоток їхньої праці стає все більше і більше, що говорить стрімкий розвиток цієї галузі (дивись додаток Б). По-друге, наше сьогодення зайвий раз вказує нам на їх важливість. Огляніться! Усі надважливі питання, які коли-небудь ставило людство вирішується саме за допомогою роботів:

Чи є життя на інших планетах? (роботи-розвідники, зонди і т.д.)

Як утворився цей світ ( більшість устаткування на славнозвісному колайдері).

По-третє, роботи – наше майбутнє, і найвидатніші вчені світу сперечаються над тим, що вони з собою несуть – розквіт чи занепад людства (дивись додатки В і Г).

По-четверте, і найголовніше, галузь роботехніки настільки велика, важлива і так стрімко розвивається(дивись додаток В), що відслідковувати це без допомоги професіоналів, які клопітливо збирали та синтезували інформацію, пересічній людині дуже важко, настільки великий об’єм інформації, що видається, та обсяг знань, що потрібний для роботи з нею.

На сайті будуть викладені матеріали, які розкривають суть цього поняття, історію розвитку робототехніки, останні новини та відкриття в цій галузі та деякі матеріали із суміжних областей, потрібні йому для засвоєння основного матеріалу. Користувачу буде надана можливість продивлятися інформацію, отримати книжки з різних галузей, попередньо відібраних автором, та інші можливості, що будуть визначені, охарактеризовані на інших етапах роботи, звичайно з детальним обґрунтуванням їх доцільності.

Так як ми лише початкові спеціалісти в цій області, а якщо сказати більш конкретно, то в областях суміжних або складових з цією, таких як програмування та мікропроцесори, то надати глибоку фахову оцінку ми не можемо, але надати змістовні базові знання ми здатні. Тому наш сайт розрахований на людину, яка робить перші кроки в цій області або яка випадково потрапила на цю тему і хоче банально дізнатися більше. Основне що ми хочемо досягти – це зацікавити, втримати і чогось навчити нашого користувача, маючи на увазі у галузі роботехніки в цілому , а не на нашому сайті зокрема. Також ми передбачили прагнення окремої частини аудиторії до подальшого розвитку, і хоча у нас немає змого дати це напряму через бра знань, ми намагалися дати ясність цій частині про те що робити далі, а саме виклали посилання на інші сайти для подальшого розширення та подовження кругозору при колективній роботі, та книжки й окремі статті при особистій роботі. Це головна задумка, але є ще і побічна. Справа в тому, що завдяки такій цілеспрямованості сайту, більшість нашої аудиторії – старшокласники та студенти, а їм буде корисним та цікавим дізнатися як приміняються знання в областях програмування, проектування та побудови роботів, тому крім стислого викладу необхідних знань для засвоєння головного матеріалу, також будуть присутні деякі практичні моменти, що дадуть здатність зрозуміти чи варто їм ближче знайомитися з такою тематикою, тобто пов’язувати свої навчальні та кар’єрні амбіції з галуззю роботехніки або суміжною до неї.

На сайті плануються задіяти такі мультимедійні засоби:

текст, як головний мультимедійний засіб, без якого неможливий будь-який виклад даного матеріалу, передбачений як основний наповнювач HTML-сторінок;

графіка, тобто схеми, таблиці, картинки, тобто основній допоміжний матеріал, без якого засвоєння матеріалу та його повноцінність залишається під великим питанням, що суперечить принципам аналізу та викладу авторського матеріалу ;

відео, тому що суттєвий відсоток викладеного матеріалу потребує більш якісного та спрощеного пояснення, ніж його може дати графіка, наприклад, практична завдання по збиранню робота, що позитивно сприйме наш користувач;

звук, як складовий елемент відео, тому що будь-яке інше його використання не доцільне загалом та не жодної структурної цінності.

1. ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ АНАЛОГІВ

Розглядати цей розділ нам було важко, тому що було знайдено занадто мало матеріалу для нормального аналізу схожих систем. Це було визначено не часом затраченим на публікації, тому що його ми затратили більше, ніж на інші розділи, не нашими зусиллями, тому що ми приклали їх не мало, а специфікою матеріалу. Почнемо з того, що всі сайти, знайдені нами авторські, мають складний підбір матеріалу із специфічним призначенням, тобто матеріал, який вимагає додаткових знань і тому має малу аудиторію. Через ці причини публікацій експертів про окремі сайти відсутні, що значно ускладнює роботу, але дещо все таки було знайдено. Був знайдений каталог сайтів по роботехніці - Robotics.ru, інформація якого може служити як базова для сайтів по робототехніці по Росії, але не України, у зв’язку із практичною відсутністю їх в каталозі за винятком Robo.com.ua. Також на багатьох сайтах було знайдено короткий опис про свій проект та про проекти дружніх сайтів. Але, по-перше, опис про свій проект містить настільки багато детальних описів чому він краще інших, що автори геть забули про те в чому він гірший. Опис дружніх сайтів використовуватися аж ніяк не може через дуже малий обсяг хаотичної інформації, яка схожа більше на набір ключових слів в пошуковій машині. Тому вирішено було вибрати кращі сайти на погляд авторів каталогу та знайти загальні характеристики, використані на них, що дасть змогу визнати за доцільним використовувати їх для побудови власного сайту. Але перед цим потрібно пересвідчитися, що вони справді гідні, і що інформація представлена там заслуговує довіри. Почнемо з MyRobot.ru, тому що він найближчий до нашої тематики згідно опису каталогу. Довгі години пошуку все таки дали результат – було знайдено примітку на school.edu.ru (http://school.edu.ru/catalog.asp?ob_no=55897)про те, що цей сайт рекомендований для підвищення кваліфікації по тематиці роботехніка. Це важливо, адже school.edu.ru, як зазначено в проекті, розроблений за допомогою програми «Русский образовательный портал» і є державним сайтом, за який відповідає міністерство освіти РФ. Там був також короткий опис сайту, але для нас він не представляє ніякої цінності, тому що містить загальні характеристики, і не може братися до уваги, але він збігається з описом Robotics.ru, що для нас має деяку цінність. Звичайно ми не зможемо перевірити кожний сайт, але потрібно з’ясувати наскільки оцінка Robotics.ru є об’єктивною. Також другорядною підтвердженням популярності цього сайту є те, що на нього є посилання на абсолютній більшості опрацьованих сайтів, крім наступного - http://www.rtc.ru. Як зазначено в цьому місці - http://www.rtc.ru/about/about.shtml за цей сайт несе відповідальність Центральный научно-исследовательский институт робототехники и технической кибернетики (ЦНИИ РТК), який і заповняє відповідну сторінку. На ньому були знайдені посилання на сайти по робототехніці, які теж були включені до каталогу Robotics.ru, усі крім одного, характеристика відповідних сайтів була еквівалентна за обсягом і в цілому відповідала характеристиці Robotics.ru. Проглянувши двадцять найкращих сайтів представлених у каталозі були виявленні три прикрі речі. Перша – на більший половині сайтів не було вказівки на тих хто несе відповідальність за інформацію викладену на ній. Друга – були знайдені два сайти ідентичні http://www.rtc.ru за побудовою та змістом, тобто вони були нам не цікаві. Третя – одне посилання було недієздатним у зв’язку з помилкою 404. Звичайно хотілося дуже знайти українські сайти, але зазначений вище Robo.com.ua., теж не містив жодної інформації про розробників та про проект.

У зв’язку з відсутністю опису сайту на основі публікацій, у нас не було іншого вибору як самим протестувати знайдені сайти та знайти в них спільні елементи, які і будуть вважатися рекомендованими до використання. Почнемо з головної сторінки. На кожному сайті, якщо характеризувати зверху вниз, була присутня спочатку картинка-заголовок сайту, що містила в собі URL-адресу та повну назву сайту. Далі сторінка розбивалася умовно на три поля, де ліворуч та праворуч містилася загальна інформація, а по центу йшло саме тематичне наповнення (текст та ілюстрації). Відрізняються наші два сайти тим, що на MyRobot.ru до загальної інформації відносилися навігація, меню, дружні сайти, голосування та реклама, а на http://www.rtc.ru відносилися короткі помітки про статті, що вже зістарилися настільки, щоб їх не тримати по центру, але ще залишаються відносно свіжими. Усі питання, пов’язані з інформацією про проект та ін., в них вирішує меню, яка йде одразу ж після картинки-заголовка. Недоліки, які одразу можна охарактеризувати, на http://www.rtc.ru це занадто мілкий шрифт, що значно погіршує читання, та одноманітні описання подій, що значно погіршує сприйняття прочитаного. Також одразу кидається в очі складні формулювання та словосполучення, що говорить про високу кваліфікацію авторів матеріалу, порівняно з простенькими викладеним матеріалом на MyRobot.ru, але з іншого боку цільова аудиторія легшого матеріалу потенціально більша, ніж складного. Розглядаючи та порівнюючи їх, ми зрозуміли, що не зможемо повноцінно відфільтрувати та проаналізувати матеріал, викладений там. Подальший розгляд дав також спільний елемент – меню нікуди не зникало і було присутнє на кожній сторінці. Як користувач мушу визнати це дуже зручно і значно економить час. Щодо інформаційного наповнення, то на обох сайтах переважав текст та ілюстрації, лише на MyRobot.ru було знайдено відео. Також спільним елементом можна вважати пошук, що був присутній на обох сайтах. Доцільність його використання визначити важко, адже неможливо прорахувати усі можливі варіанти його використання та ін. Посилання на головну сторінку в пункті меню MyRobot.ru виявилася напрочуд корисна, адже на головній сторінці знаходяться посилання на дружні сайти, голосування та ін. Голосування було присутнє лише на MyRobot.ru, але воно здалося нам перспективним для розробки, у зв’язку з тим, що його можна використовувати для моніторингу системи.

2. ІНФОРМАЦІЙНА МОДЕЛЬ ГІПЕРТЕКСТУ

Розглядаючи цей розділ, потрібно враховувати особливості та потреби нашої системи, а тому потрібний попередній її аналіз, тобто потрібно виявити найважливіші аспекти побудови інформаційної моделі гіпермедіа системи. Також потрібно урахувати пріоритет характеристик основної та побічної ідеї, тому що інколи потрібно вибирати щось одне із двох протилежних. Наведені нище базові характеристики вузлів та зв’язків містять в собі пояснення доцільності вибору, основані саме на аналізі відповідності можливих характеристик найважливішим аспектам:

говорячи про тип інформації, який буде зберігатися в вузлах, ми можемо сказати наступне: для виконання основного завдання(теоретичної частини) нам однозначно потрібен текст як основний наповнювач цієї частини сайту, але в зв’язку із складністю матеріалу, необізнаністю середньостатистичного користувача із тематикою сайту та можливістю неповноцінного сприйняття ми просто вимушені використовувати графіку. Відео для цієї частини недоречно, тому що воно в даному випадку може грати лише роль «обгортки цукерки» і ніякої практичної користі не дасть, але значно повищить складність розробки та буде перевантажувати систему, що недопустимо. Звук використовувати теж недоречно у зв’язку з повною відсутністю застосування. Для реалізації додаткової частини (практичної) нам потрібен також текст, але не як основний наповнювач, а як короткий опис до відеоматеріалів. Відео для цієї частини доречно, тому що еквівалентний йому за змістовністю обсяг графіки бути ускладнювати розуміння і зменшувати інтерес до системи, а використання все покращить та збільшить. В цьому випадку користі від нього більше ніж проблем, пов’язаних, з його використанням, тому воно застосовується. Звук тут теж використовується, як частина відео і ніяк більше. Тобто ми маємо в сумі текст, графіку, відео та звук (як частина відео);

говорячи про місткість вузлів, можна почати з основної частини, а саме з того, що складну інформацію краще засвоювати невеликими порціями, ретельно перемішуючи її з графікою, що не тільки утримає користувача, а й підніме його рівень засвоєння матеріалу. У цьому випадку можна додати, що навіть якщо нашою інформацією не зацікавляться, то є можливість затримати, а надалі і зацікавити викладеними гарними ілюстраціями та поясненнями до них(особливо якщо ми маємо справу із молодшим поколінням). Щодо практичної частини, то сам факт використання відео говорить про середню місткість вузлів. Чому не велику? Тому що практичні приклади будуть лише до окремих розділів і лише для кожного. Тобто ми маємо більшість вузлів малого об’єму та меншість середнього.

говорячи про потужність зв’язків, можна з упевненістю стверджувати, що на нашому сайті будуть переважати зв’язки потужністю один за винятком деяких випадків, де будуть присутні зв’язки потужністю два (наприклад, посилання на головну сторінку, де буде один пункт призначення, але багато пунктів відправки і т.п.). До цього можна дійти опираючись на той факт, що головне меню та меню структурного підрозділу, в якому ви знаходитися завжди будуть з вами, що виключає потрібність у декількох пунктах з будь-якої сторони: сторони призначення або сторони відправки, доречно повторитися і сказати, що так зроблено скрізь,тобто додаткові пояснення непотрібні;

говорячи про спрямованість зв’язків у основній частині, то доцільніше було б використовувати односпрямовані зв’язки, так як не потрібно забувати про можливості браузера, та те, що зв’язки подвійного спрямування майже не використовують (у стандартних випадках) - користувачу більш зручніше використовувати браузер для реверсу, ніж розбиратися з особливостями вашої системи та її можливостями. Звичайно можливі і інші варіанти - особливості системи, які проявляться пізніше, завдяки яким будуть внесені зміни в цей пункт, але про це вже буде сказано у висновках, а щодо практичної, то у нас немає сенсу використовувати зв’язки подвійного спрямування через простоту системи у цьому випадку, тобто однозначно односпрямовані.

говорячи про якірний механізм зв’язків, можна сказати таке: так як весь викладений матеріал – авторський, тобто користувач не може додати на сайт, щось своє, то потреби у динамічному якірному механізмі просто немає, як для основної так і для додаткової частини, тому загальний якірний механізм;.

говорячи про типи зв’язків можна однозначно сказати що будуть присутні усі з них: структурні, звичайні посилання між, наприклад, меню, посилкові, наприклад посилання на дружні сайти та звичайно асоціативні, тобто повний набір усіх типів зв’язків.

Отримавши базові характеристики, ми можемо приступати до аналізу. Що ж ми бачимо. Більшість характеристик мають початковий характер, тобто це вказує на клієнт-серверну модель. Але присутні деякі елементи, що говорять про несуттєве ускладнення системи, а це вже рівень абстрактної машини гіпертексту. То що обрати? Звернемося до формулювань. З формулювання правила АМГ ми можемо зробити висновок, що вона використовується для глибшої взаємодії зв’язків і вузлів. У нас є складні елементи, які могли б претендувати на детальнішу розробку, але потрібно вибирати оптимальнішу модель. Зважаючи на те, що ми маємо не велику групу складних елементів можна дійти висновку, що їх краще опрацювати на клієнт-серверному рівні, чим повністю перейти на рівень абстрактної машини гіпертексту. З усього вище перекисленого робимо висновок – Клієнт-серверна модель.

3. ПРОЕКТУВАННЯ ГІПЕРМЕДІА СИСТЕМИ

Розглядаючи цей розділ, слід не забувати про те що було описано в розділі «Огляд існуючих аналогів», адже багато інформації, про те що можна зробити, та обґрунтування знаходиться саме в цьому розділі. Також, в деяких випадках нам доведеться звертатися і до розділу «Інформаційна модель гіпертексту», щоб вибрати щось єдине із еквівалентних рішень. Почнемо з функціональних характеристик:

Подання (Presentation) – одна із головних характеристик, так як застосовується в будь-якій гіпермедіа системі. Тут можна цей пункт розділити на дві складові: на подання головної сторінки та інших сторінок. Головна сторінка буде суцільно вкрита графікою, а саме ілюстраціями, що характеризують певні статті, новини та іншу викладену інформацію, з короткими описаннями до неї. Ось тут потрібно звернутися до розділу «Інформаційна модель гіпертексту», тому що ми вибрали малі та середні вузли, тому ніякого відео на головній сторінці бути не може взагалі, так як це суперечить вибраній моделі системи. Інші сторінки будуть найрізноманітніші, але тут доцільно було б розподілити їх на складові частини для кращої систематизації та виявлення загальних рис. Ось тут потрібно звернутися до розділу «Огляд існуючих аналогів», так як там ми виявили загальні риси опрацьованих нами сайтів та вирішили доцільним використовувати їх у нашій системі. Загальною рисою усіх сторінок, незалежно від розділу чи функціональності є загальне меню, яке ніколи не зникає і було визначено як основний елемент навігації, про що ще буде мова далі. Основну частину (теоретичну) буде викладено поетапно, і спільною частиною для неї (для усіх сторінок крім головної) буде перехід на головну сторінку, знову ж таки пригадаємо висновки розділу «Огляд існуючих аналогів». Основна частина буде подаватися як текст з ілюстраціями для пояснення, загальна структура сторінки змінюватися не буде, лише заповнення. Практична частина буде подаватися як відео та описання до нього, якщо пригадати попередні обидва розділи, то він буде один на дану сторінку, при цьому дістатися до нього можна буде лише через теоретичну частину.

Пересування (Navigation) – важлива складова системи, яка відповідає за роботу з користувачем і від неї частково залежить популярність системи, адже користувач може використовувати і інформаційно менш наповнену систему, але ту що економить його час та зусилля, тому потрібно приділити максимальну увагу цій складовій. Як було описано вище буде застосовуватися «нерухливе» меню, що значно спростить навігацію і просто не дозволить кому-небудь загубитися в нашому «гіперпросторі». Але це ще не говорить про зручність використання, тому була зроблена посилання на головну сторінку, розраховуючи на те, що якщо користувач насититься нашою системою і йому потрібно буде або дружні сайти для поглиблення знань, або інформація про проект та його авторів для перевірки достовірності інформації, або йому просто захочеться прочитати якусь статтю, що була на головній сторінці, і він просто буде лінитися шукати її десь там в нашій системі. Ось це вже говорить про зручність використання, адже ми не піклуємося, щоб нашу систему взагалі можна було використовувати, а економимо його час та зусилля.

Запитальні засоби (Querying) – теж розділ роботи с користувачем направлений на виправлення недоліків та оптимізацію роботи з системою. Звичайно це має значення для подальших розробок, а не для першої версії абсолютно нової системи, але чим більше ми піклуємося про нашого користувача, тим більше ми йому подобаємося, тому слід враховувати і цей розділ. Він розрізняється у всіх системах, тому що різні системи мають різні недоліки, різну аудиторію і т. п., тому це може вирізнити нас з-поміж інших. Також ми можемо отримати додаткову інформацію, застосовану для покращення тематичної відбірки, і саме на це і орієнтована наша система. Голосування направлена на з’ясування найцікавішої теми, яка в даний момент хвилює нашу аудиторію. Цим ми виконуємо корекцію системи під аудиторію, тому що час від часу на неї буде впливати сезонні коливання цікавості після якихось подій або навіть відкриття нового сайту. Також присутнє голосування на практичну тематику, тому що може виявитися, що наша практична частина не відповідає інтересам користувачів і потребує доопрацювання або взагалі повної переробки (якщо ми не вгадали з темами).

Управління документами (Document management) – важливий розділ, який в подальшому вплине на формати експорту-імпорту, тому що цей розділ характеризує основні завдання, які будуть надалі опрацьовуватися. Для реалізації теоретичної частини ми передбачили можливість отримання додаткової інформації у вигляді вільно розповсюджених посібників та підручників, тобто у нас наявний експорт. Система не передбачає жодних проявів імпорту крім голосування та деяких форм, тобто користувач нічого не може занести на сайт. Частково це непотрібно, тому що користувач в силу своєї необізнаності не може в більшості випадків внести щось корисне (дивись цільове призначення сайту), частково це зумовлено складністю реалізації та малої перспективи розвитку.

Відповідність вимогам замовника (Customizability) – цей розділ практично відсутній, тому що у нас не має прямого замовника, але є вимоги до системи в цілому.

Контекстуалізація (Contextualization) – важливий пункт саме для нашої системи із складним технічним матеріалом. По-перше, складні слова або маловідомі вирази та словосполучення пояснені на початку статті та в окремих випадках в самій статті. По-друге, чітко розписано хто саме писав та перекладав статтю, а якщо це інтерв’ю, то і хто його давав. Примітки редактора завжди виділені (записані ось так у дужках), тому людина завжди зрозуміє хто і чому написав таку статтю. Деякі специфічні вирази, які зустрічаються на обмеженій території або використовуються обмеженим кругом людей або несуть непрямий текст, тобто подвійне змістовне навантаження, виражені та детально поясненні (крім жартів, через їх непричетність до загального змісту і т. п.)

Захист (Security) – пункт, який набуває все більшого значення і полягає по-перше, в захисті авторських прав та, по-друге, в захисті приватної інформації. Захист авторських прав реалізується попередженням про неможливість копіювання, використання і т. п і т.д. По-друге, ми самі притримуємося цього принципу і у своїх матеріалах використовували лише дозволені матеріали і т. д. Якщо говорити про захист приватної інформації, то виникає питання: «Що захищати?», адже у нас немає жодної приватної інформації, і ми ніяк не відслідковуємо переміщення і т. п. Також потрібно додати, що захист від спаму та вірусів наша система напряму не реалізовує, тому ми можемо відповідати лише за матеріали та книжки, викладені на сайті.

Продовжимо, не функціональні характеристики:

Закінченість зв'язку (Link completeness) – як наголошувалося у попередньому розділі («Огляд існуючих аналогів») навіть на великих сайтах є така проблема, пов’язана з великою кількістю зв’язків та з невикористанням деякої частини системи (архів). В нашій системі не передбачено архіву, тому що відсутнє велике накопичення матеріалу, на базі якого власне формують архів, але він може бути в подальших версіях системи. Зважаючи на це перевірка гіперпосилань буде проводитися лише при заміні статті та ін. дій пов’язаних з нею. Можливо буде передбачений голосування, і якщо буде отримано негативну відозву про роботу нашої системи буде проведено перевірку.

Обґрунтованість контенту (Content Validity) – зайвий раз вимушений нагадати, що більшість матеріалу авторський, тобто наше завдання як розробників сайту лише дотриматися авторських прав та побудувати структуру викладу. Чому і як ми підбирали матеріал – це вже інший бік справи. Ми підбирали матеріал для нашої цільової аудиторії - тобто з меншим рівнем складності і т. п. Але не варто забувати, що ми є авторами деякого матеріалу і несемо за нього відповідальність. Ми намагалися всебічно освітити деякі аспекти, критично ставитися до своїх розробок та використовувати лише перевірені факти, але оцінити ми це не можемо, тому передбачили голосування.

Послідовність (Consistency) – чітке послідовне викладення матеріалу, побудоване, якщо говорити про нашу систему, на принципах або загальних рисах попередньо опрацьованих систем. Говорити про їх успішність ми не можемо через відсутність експертної оцінки, але загальні тенденції з високою вірогідністю можна назвати правильною. У нас присутнє меню з чіткою розбивкою на окремі розділи, які в свою чергу поділяються на теоретичну і практичну частину та інше, що забезпечує чітку структуру. Якщо говорити про послідовність, то тут потрібно звернути увагу на те, що в досконально зробити її неможливо через специфічну логіку кожної людини, але зробити послідовність викладу, зрозумілу для певної частини цільової аудиторії ми здатні.

Організація концептів (Concept organization) – як ми реалізували свої ідеї. Нагадаємо, що було дві задумки: основна та практична. Основна частина була достатньо описана, можна лише додати та коротко повторити. Основна частина поділена на розділи та підрозділи, наповнена тексту та доповнена графікою,будуть відображатися як зазвичай у вікні браузера. Окремо можна виділити книжки, що пропонуються користувачу на перегляд, для перегляду спочатку потрібно їх зберегти на своєму комп’ютеру за допомогою гіперпосилання . Практична частина реалізована за допомогою відео та коротких описів до нього, потребує flash-player 7. Щоб запустити відео потрібно просто нажати на клавішу, зображену по центру області відеоматеріалу.

Оглядаючи усі задумки та характеристики системи можна почати побудову прототипу системи. Почнемо з головної сторінки, опис буде вестися зверху вниз. Спочатку буде введена ілюстрація, яка описує тематику сайту, наприклад, ілюстрація-привітання - це і чемно і красиво. Потім в центрі вікна браузера буде найважливіші та найцікавіші статті нашого сайту, щоб одразу можна було зрозуміти якого направлення цей сайт, на яку аудиторію розрахований і чи варто залишатися на ньому далі. Ліворуч буде корисна частина призначена саме для користувача: навігація, а саме меню з основними розділами та підрозділами, дружні сайти, на які можна заглянути у пошуках детальнішої інформації, а також загальні моменти, де буде вказано про авторів та проект. Праворуч буде те, що ми хочемо від користувача – голосування на удосконалення та покращення сайту, виявлення найцікавішої тематики і т.п. На інших сторінках основної теоретичної частини будуть різні комбінації графіки та тексту, адже все залежить від специфіки викладеного матеріалу і т.п., загальним елементом передбачені лише засоби навігації. Щодо практичної частини, то там схожа ситуація, але графіку замінить відео, при цьому можливі комбінації відрізняються лише різним об’ємом тексту при сталій кількості відеоматеріалу – один екземпляр.

Щоб показати зручність використання давайте розглянемо двоє випадків, коли користувач починає роботу з системою з головної сторінки, та коли він потрапляє на будь-яку іншу частину системи. Звичайно, якщо він потрапляє на головну сторінку, то перед ним найповніший перелік усіх можливих дій у вигляді гіперпосилань. Після вибору певного елементу – дії, користувач переходить на інші сторінки нашого сайту, і хоча ми не знаємо, що він обере, ми з упевненістю можемо сказати, що завдяки меню, яке завжди з ним, він не зможе заблукати. Тобто користувачу надана можливість використовувати сайт, але чи це зручно? Можна відповісти з впевненістю, що це справді зручно, тому що по-перше, побудована деревоподібна структура кожної теми, що дозволяє спокійно йти по інформації, не читаючи все підряд та нічого не втрачаючи. По-друге, вкінці кожної гілки структури вас чекає конкретний розділ, який починається з теорії і, можливо, закінчується відео, тобто теорія і приклад – зручно, чи не так? Якщо говорити про книжки, то перед вами буде перелік книжок і одразу ж опис до них, що є теж зручним варіантом. Якщо користувач потрапляє не на головну, а на будь-яку іншу, у нього два варіанти: він знайшов те що шукав, і йому все подобається, він використовує наше меню і рухається далі, і є інший варіант, коли йому за якимись причинами не підходить інформація і він хоче знайти більш детальнішу, достовірнішу і т. п., він може перейти по гіперпосиланню на головну сторінку, де є вся інформація про авторів, тобто достовірність інформації, указані дружні сайти, якщо потрібно щось інше, голосування, якщо щось не так. Звичайно він може рухатися по нашому меню у пошуках потрібної йому інформації, але якщо йому це не подобається він може використати пошук, що теж можна вважати зручністю, тобто ми подбали про нашого користувача. А тепер щодо читання та сприйняття тексту. Текст поділений на абзаци, відображається браузером без дефектів, тобто його можна читати без будь-яких проблем. Зручність читання реалізується виділенням головних слів, щоб можна було зрозуміти про що йде мова. Сприйняття сторінок залежить більше від рівня складності матеріалу та бази знань користувача, але ми намагалися не викладати матеріал складний для сприйняття, а якщо він ї є, то використовує лише одне чи декілька складних понять, що є предметом розгляду, тобто не вплине на сприйняття матеріалу.

Імпорт та експорт документів. Як зазначалося у пункті «Управління документами», у нас присутній експорт з боку системи та імпорт з боку користувача. Користувачу на вибір будуть представлені книжки у заархівованому виді, які будуть містити формат .pdf. Цей вибір було зроблено, тому що ми по-перше скорочуємо обсяг передаваємої інформації, по-друге, передаємо книжки у зручному для читання вигляді. Формат .pdf був вибраний, тому що він один із найпоширеніших, а тому користувачу не потрібно буде спеціально вишукувати програму для роботи з ним.

4. МЕТОДИ РОБОТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ

В усіх попередніх розділах частково вже було сказано про можливості користувача, але розуміючи важливість цього пункту, ми можемо показати ще раз йому його можливості:

Найчастіше використовується функція перегляду, без якої важко використати будь-яку іншу функції та важко взагалі якось використати систему. Уся інформація для зручності перегляду була розбита на складові частини, які покращили комфорт читання тексту, тому що розбили монолітний текст на розділи та підрозділи, виділили головні ключеві фрази в заголовки, що пришвидшило пошук та перегляд інформації та інше. До того ж, користувачу не потрібно перейматися за достовірність інформації, авторські права тих, хто її склав, якось структуризувати її в своїй голові – все це вже зробили до них, попередньо відфільтрувавши багато зайвого. Увесь матеріал підбирався з розрахунку на не дуже освіченого користувача, були спеціально додані можливості перегляду відео для кращого засвоєння матеріалу та багато інше. Уся інформація є комфортною для читання, тобто був спеціально підібраний розмір шрифту для повноцінного читання, відділені примітки автора від загального матеріалу для кращого розуміння матеріалу та багато інше, тобто було потрачено багато нашого часу та зусиль для того, щоб ви зекономили свій час та зусилля та вам було комфортно працювати з нашою системою;

Інша важлива складова можливість нашого сайту – це пошук інформації. Якщо ви знаєте що вам потрібно, тобто раніше знаходили певну інформацію и зараз не хочете втрачати на це час, або навпаки ви не знаєте де вона або що вам потрібно, до ваших послуг пошук інформації, який суттєво допоможе вам у ваших пошуках. Ми розуміємо, що пошук в силу того, що частково залежить від користувача, а саме від ключових слів та словосполучень, що він використав для пошуку, може виявитися неефективним або вивести занадто багато зайвої інформації, але цей недолік ми виправимо у наступних версіях системи шляхом модернізації та видозміни пошуку. Але так чи інакше пошук – теж частина комфорту, яка свідчить про наше піклування та хвилювання за нашого користувача та особливо до його потреб та прагнень до удосконалення. Ми можемо сказати, що нам під силу задовольнити жагу до знань нашого користувача про що піде наступний пункт.

Наступна важлива функція – це можливість вільного закачування додаткового теоретичного матеріалу, викладеного у формі книг. Ми розуміємо, що коли-небудь ми виховаємо із людей мало розуміючих в роботехніці початкових спеціалістів, які будуть прагнути більше ніж ми можемо дати, тому була закладена така можливість. Ми переконані, що вона буде використовуватися і не один раз, тому що ми старанно підбирали інформацію. Уся інформація пройшла через наш аналітичний ум, тобто були відкинуті книжки з важким для сприйняття матеріалом, адже користувач має лише ті знання, що дали йому ми – початкові, які лише перешкодять розвитку знань, та були відібрані найбільш повні та яскраві книжки, рекомендовані не одним міністерством освіти різних країн та просто спеціалістами в своїй галузі. Також слід нагадати, що всі книжки можна вільно розповсюджувати, тобто ми хвилюємося про нашого користувача;

І остання функція – надсилання нам авторам інформації. Ми розуміємо, що це перший випуск нашої системи і нам бракує двох речей: ґрунтовної інформації про те що цікаве користувачу та вказівки на недоліки нашої системи. Щодо першого, то користувач повинен бути в захваті від можливості «замовляти» інформацію, яка вважається йому найцікавішою та найкориснішою для нього на даний момент. Щодо другого, то інколи користувач знаходить на нашій системі щось прикре для себе і не хоче більше таке зустрічати, тому він надішле нам, авторам, своє гнівне слово і ми все виправимо. Звичайно нам потрібна співпраця користувача, адже саме він втрачає крихту свого часу на те, щоб заповнити та надіслати нам повідомлення, але ми маємо надію, що натрапимо на користувача, який розуміє, що ці крихти часу можуть у майбутньому зекономити йому куди більше зусиль та часу, а пр. цьому він ще й принесе задоволення тим авторам, яким безмежно вдячний за їхні благородні помисли зробити світ краще, та іншим користувачам, які безпечно не хочуть цього зробити.

ВИСНОВКИ

Система, отримана в результаті виконання курсової роботи, в цілому відповідає очікуванням розробників та вбирає в себе не тільки обов’язкові характеристики, а й додаткові, що доповнює систему;

Система відповідає усім вимогам поставленими перед розробниками завданням, та справді є оптимальнішою для нього на даному етапі;

При подальшій роботі обов’язково відбудеться ускладнення системи через появу нового елементу – архіву, що зумовлений накопиченням матеріалу, який потрібно зберігати, з одного боку та граничною місткістю вузла для вибраної моделі, з іншого;

Допустима поява коментарію, у зв’язку з тим, що із збільшенням матеріалу з’явиться потреба в обміні досвідом, що звичайно вирішує ряд другорядних завдань;

Потрібне покращення системи пошуку інформації через обмеження кількості слів і т. п., тому що даний пошук є неефективним.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Wikipedia. Robotics.

School.edu.ru

Джой Б. Почему будущему мы не нужны (перевод К. Гордеева). - “Wired”, Выпуск 8.04 - апрель 2000.

Тилден М. Интервью Марка Тилдена (перевод MyRobot.ru) – ноябрь 2008.

ГОСТ 7.1-84, 7.12-93, 7.11-78, ДСТУ 3582-97.

Додаток А

Робототехника

Материал из Википедии — свободной энциклопедии Последняя досмотренная версия (список всех) была проверена 28 октября 2008. 5 правок требуют проверки.

Робототе́хника (от робот и техника; англ. robotics) — прикладная наука, занимающаяся разработкой автоматизированных технических систем (роботов). Термин введён писателем-фантастом Айзеком Азимовым в 1942 году (слово робот появилось ранее, в пьесе Карела Чапека «R.U.R.», 1920).

Робототехника требует большого запаса знаний в области электроники, механики, программного обеспечения и многих других дисциплин. Выделяют строительную, промышленную, бытовую, авиационную и экстремальную (военную, космическую, подводную) робототехнику.

Слово «робототехника» было впервые использовано в печати Айзеком Азимовым в научно-фантастическом рассказе «Лжец», опубликованном в 1941 г. «Робототехника» базируется на слове «робот», придуманном в 1920 г. научным фантастом и Нобелевским лауреатом Карлом Чапеком для своей пьесы Р. У.Р. (Россумские Универсальные Роботы, чеш. Rossumovi univerzální roboti). Слово «робот» происходит от чешского слово «robota», означающего «крепостной труд» или, образно, «тяжелая работа». Однако, интерес к идеям, схожим с робототехникой, наблюдался еще до введения этого термина, в 8-7 вв до н. э. В «Илиаде» бог Гефест сделал говорящих служанок из золота. Архиту Тарентскому приписывают создание механического голубя в 400 г. до н. э. Роботы используются в промышленных, военных, прикладных и научно-исследовательских целях.

Додаток Б

Законы роботехники.

28.10.2004 17:01 | В.В.Ванчугов

Международная Федерация Роботехники\International Federation of Robotics сообщила, что в 2003 году в Японии на 10 тыс. сотрудников приходилось 320 промышленных роботов, выполнявших различные виды работ. В Германии - 148, в Италии - 116, в Швеции - 99, в США, Франции, Финляндии, Австрии, Испании и ряде других западноевропейских стран - от 40 до 80-ти. В автомобильной промышленности один робот приходиться на 10 человек. За последние годы цена роботов по сравнению со стоимостью труда человека снизилась почти в 8 раз. Ныне в мире используются около 610 тыс. "домашних" роботов, которые, например, пылесосят полы и подстригают газоны. В 2004-2007 годы их число вырастет на 4 млн.

Washington ProFile

Додаток В

“Wired”, Выпуск 8.04 - апрель 2000

http://www.wired.com/wired/archive/8.04/joy.html

Билл Джой

Почему будущему мы не нужны

(перевод К. Гордеева)

Наши самые мощные технологии 21-ого столетия - роботехника, генная инженерия, и нанотехнологии – грозят опасностью людям, как биологическому виду.

С того момента, когда я оказался вовлеченным в создание новых технологий, их этические измерения распространились и на меня, но лишь осенью 1998 я с тревогой осознал, насколько большая опасность встала перед нами в 21-ом столетии. Моя беззаботность закончилась в тот день, когда я встретил Рэя Курцвейля, заслуженно знаменитого изобретателя первого считывающего устройства для слепых и многих других удивительных вещей.

Мы оба, Рей и я, были докладчиками на конференции в George Gilder's Telecosm, и я столкнулся с ним случайно в баре гостиницы после того, как закончились оба наших заседания. Я сидел с Джоном Сэрлом, философом из Беркли, изучающим проблемы сознания. В то время как мы говорили друг с другом, Рэй приблизился, и началась беседа, к предмету которой я часто возвращаюсь и по сей день.

Я пропустил начало рассказа Рэя и последующий обмен мнениями между ним и Джоном, когда Рэй сказал, что скорость усовершенствования технологий должна возрасти и что нам предстоит стать роботами, или киборгами, или чем-то подобным этому, а Джон возразил, что этого не может случиться, потому что роботы не способны сознавать.

Когда я слышал подобный разговор прежде, мне всегда казалось, что разумные роботы могут быть только в царстве научной фантастики. Но теперь от того, кого я уважал, я услышал сильный аргумент в пользу реальной возможности такой ситуации в самое ближайшее время. Я был озадачен сказанным: в особенности, в силу проверенной способности Рэя представлять и творить будущее. Я уже знал, что новые технологии подобно генной инженерии и нанотехнологиям дали нам в руки могущество переделывать мир, но реалистический и неизбежный сценарий пришествия разумных роботов поразил меня.

Руки опускаются от подобных прозрений. О некотором технологическом или научном прогрессе мы слышим в новостях почти каждый день. Да произнесенное и не было никаким заурядным предсказанием. В баре гостиницы Рэй вкратце познакомил меня с содержанием своей готовящейся к выходу книги «Эпоха одухотворенных машин», красной линией которой была предвиденная им утопия - утопия, в которой люди приблизились к бессмертию, становясь едиными с роботами. От прочтения подобного, мое ощущение беспокойства только усилилось: я был уверен, что Рэй должен был преуменьшить опасности, преуменьшить вероятность печального финала на этом пути.

Я всерьез обеспокоился поисками выхода, соответствующего не тупиковому сценарию… (редакт. статья была существенно укорочена, в связи с большим количеством материала, было представлено только то, что послужило основанием для ссыланния на эту статью.)

Додаток Г

Интервью Марка Тилдена (переклад MyRobot.ru ) – ноябрь 2008

А как вы относитесь к такому жутковатому аспекту проблемы, как создание машинами себеподобных? Например, как в фильме "Терминатор", где машины воюют с людьми?

Каковы законы управления этими созданиями? Это не законы Айзека Азимова, не правда ли?

Нет. Законы Азимова были по существу следующими: защищать людей, повиноваться людям, заботиться о себе. В течение восьмидесятых годов я создал множество роботов, действующих по законам Азимова, но они так боялись сделать что-нибудь способное вызвать раздражение у человека, что только сидели в центре пола и вибрировали. Моя кошка сражалась с ними. Наши правила - базовые правила выживания роботов: подпитывать себя, передвигать себя и искать лучшее положение для себя.

Основная идея в том, что сначала вы сообщаете роботу насущную необходимость выжить, и затем вы обучаете его выполнять поставленные вами задачи. Подобно тому, как вы держали бы морковь перед быком, чтобы заставить его тащить плуг, вы можете держать свет перед роботом, работающим на солнечных батареях, чтобы заставить его вычистить ваши полы. Это простая аналогия, но она очень подходит в данном случае. Нет ничего важнее, чем понимание особенностей робота. Следовательно, мы сначала определяем его возможности и насущные потребности, а затем приспосабливаем их под выполнение конкретной задачи…(редакт. статья была существенно укорочена, в связи с большим количеством материала, было представлено только то, что послужило основанием для ссыланния на эту статью.).