Психологія безпеки життєдіяльності

Міністерство освіти і науки України

Хмельницької області

Психологія безпеки життєдіяльності

2011

Зміст

Психологія безпеки діяльності

Організм в оточуючому середовищі

Психологія безпеки діяльності

Важливою ланкою в структурі заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності людини є психологія безпеки.

Психологія безпеки - це галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні причини нещасних випадків, що виникають в процесі діяльності і розробляє шляхи використання психології для підвищення безпеки.

Психологія безпеки діяльності має тісний зв'язок з іншими галузями психологічної науки, такими як: психологія праці, інженерна психологія, військова психологія, авіаційна і космічна психологія, спортивна психологія медична психологія, судова психологія.

Об'єктом дослідження психології безпеки є різні види предметної ДІЯТЬ пості людини, що пов'язані з небезпекою.

Предметом дослідження даної галузі є психологічні чинники, що впливають на процес і результати діяльності. До них відносяться психічні процеси породжені діяльністю, психічний стан людини, що впливає на її діяльність та властивості особистості, що відображаються на її діяльності.

Завдання психології безпеки полягає в тому, щоб використати психологічні знання для забезпечення безпеки людини в процесі діяльності

Проблеми безпеки притаманні не тільки тим видам діяльності, де використовується техніка. Так, наприклад, праця слідчого, міліціонера яким приходиться мати контакт зі злочинцями, є більш небезпечною, ніж праця звичайного робітника. В ній мають місце як елементи високої небезпеки так і засоби також необхідність ризику і інші чинники, що є об'єктом вивчення безпеки праці.

Професія лікаря нерідко пов'язана з високою небезпекою заподіяти шкоду хворому. Помилка у хірургічній операції лікарем значно сильнішу ніж небезпека робочим працівникам на виробництві.

З таких прикладів видно, що психологічні проблеми безпеки діяльності є притаманними цілому ряду будь-яких видів професійної праці. Тому психологія безпеки розглядається не як розділ психології праці, а як галузь психологічної науки, що вивчає психологічні аспекти безпеки в різноманітних видах діяльності.

Психологічні питання безпеки залежно від конкретною виду діяльності існує свій підхід до вивчення безпеки праці заводських робочих, свій до безпеки шахтарів, своїми специфічними шляхами вивчається безпека праці. Безпека дорожнього руху, безпека спортивної чи військової діяльності. Таким чином, психологічні, питання безпеки залежать як від специфіки діяльності, так і від того які людина при цьому використовує знаряддя.

Незважаючи на такий підхід_>; >існує одна загалі психологічна проблема вивчення закономірностей діяльності людини в умовах фізичної небезпеки та пошук шляхів забезпечення її безпеки В центрі цієї проблеми повинна стояти людина як суб'єкт діяльності, и не її знаряддя.

Катастрофи (Чорнобиль, Челенджер і ін.) останніх років, що потрясли світ, зовнішньо не пов'язані між собою, але всі вони свідчать про високу ціну помилок людини, в руках якої зосереджена велика кількість виробничих засобів та техніки. При цьому системи багатократного дублювання і інші засоби безпеки, якими обладнані виробництва " зовсім не гарантують абсолютної надійності їх експлуатації.

Очевидно, що нині найбезпечнішим елементом виробничої системи є людина (проектувальник, наладчик, монтажник, водій, керівник, оператор і ін.) та її психічні властивості,

В структурі психічної діяльності людини розрізнюють три основні групи компонентів: психічні процеси, властивості та стани

Психічні процеси складають основу психічної діяльності людини. Без них неможливо формувати знання та набувати життєвою досвіду. Розрізнюють пізнавальні. емоційні та вольові психічні процеси (відчуття, сприйняття, пам'ять та ін.)

Психічні властивості або якості особи - це її суттєві особливості (направленості, характер, темперамент). Серед якостей особи виділяють інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, трудові, які є досить стійкими та постійними властивостями людини.

Психічні стани відрізняються різноманітністю і тимчасовим характером в конкретний момент (період) і можуть позитивно чи негативно позначитися на психічних процесах.

Працездатність людини базується на рівні психічного напруження (стресу), яке має позитивний вплив на результати праці до відповідної межі. Перевищення критичного рівня веде до зниження результатів праці і навіть до повної втрати працездатності.

Організація контролю за технічним станом операторів є вкрай необхідною, щоб попередити можливість появи у них особливих психічних станів, які не є постійною властивістю особи, а можуть виникати спонтанно чи під впливом зовнішніх чинників і суттєво змінювати працездатність. Нормальне навантаження оператора не повинно перевищувати 40.60% максимального навантаження (до межі), коли настає зниження працездатності.

Серед особливих психічних станів, що мають значення для деяких фахівців, необхідно виділити пароксизмальні розладнання свідомості, психогенні зміни настрою, стани, пов'язані з прийомом психічно активних засобів (стимуляторів, алкогольних напоїв і таке ін.).

Пароксизмальні стани - це група розладнань різного походження (органічні захворювання головного мозку, епілепсія), що характеризуються тимчасовою, від секунди до декількох хвилин, втратою свідомості При виражених формах спостерігається падіння людини га судорожні рухи тіла і кінцівок.

Сучасні засоби психофізіологічних обстежень дають можливість своєчасно виявити осіб з прихованою схильністю до психічних станів.

Психогенні зміни настрою і афективні стани можуть виникати під впливом психічних дій. Поганий настрій і апатія можуть у людини продовжуватися від кількох годин до 1 - 2 місяців. Поганий, пригнічений настрій спостерігається тоді коли гине хтось з рідних чи близьких людей, або ж після конфліктних ситуацій При цьому у людини з'являється байдужість, в'ялість, загальна скованість, уповільнення темпу мислення, переключення уваги, поганий настрій, які супроводжуються погіршенням самоконтролю і можуть стати причиною виробничого травматизму.

Під впливом виробничих невдач, образи. у людини можуть розвиватися афективні стани (афект - вибух емоцій). В стані афекту людини розвиваються психогенні (емоційні) звуження об'єму свідомості, різні рухи, агресивні та руйнівні дії.

Зміни психогенного стану людини можуть бути пов'язаній вживанням лікарських та алкогольних психічно активних засобів. Сучасна медицина мас велику кількість фармацевтичних засобів, що чинять вплив на психічну діяльність та стан людини.

Розповсюджене серед населення вживання транквілізаторів (седуксен, еленіум) становить особливу проблему. Вони мають виражену заспокійливу Дію і попереджають розвиток неврозів, але можуть знизити психічну активність, уповільниш реакції, викликати апатію і сонливість. Практичний досвід свідчить про те, що вживання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає проти сонливості і може сприяти підвищенню працездатності на деякий період.

Серйозну проблему для безпеки життєдіяльності становить пияцтво, алкоголізм. Загальновідомо, що вживання алкогольних напоїв в робочий час негативно впливає на працездатність, За даними статистики автомобільний травматизм в 40 - 60% випадків пов'язаний з вживанням алкоголю. Є дані про те, що 64% смертельних випадків на виробництві зумовлене вживанням алкоголю.

З позиції безпеки життєдіяльності особливе значення має похмілля розвиваючись в дні після вживання алкоголю, вона не тільки знижує працездатність людини, але і веде до загальмованості та зниження почуття обережності.

Тривале вживання алкоголю викликає. Фахівці, що страждають алкоголізмом, втрачають властиві їм риси точності, акуратності та обережності в роботі. Вони дуже часто допускають помилкові дії та стають непридатними для вирі, творчих завдань, до швидкої та правильної орієнтації в ненормативних виробничих ситуаціях.

Змінність психічних процесів, властивостей та станів особистості під виливом побутових та виробничих умов ставить перед керівниками виробничої діяльності завдання створення та вдосконалення системи контролю за пси нічними"особливостями працюючої людини.

Організм в оточуючому середовищі

Життєдіяльність людини здійснюється в системах "людина-середовище".

Людина розглядається а цих системах, як одна з невід'ємних складових частинах цих систем. При проектуванні цих систем необхідно розглядати роботу не тільки технічних пристроїв, але І діяльність людини в системі ЛМС де вирішується її взаємодія з технікою га середовищем

Людина виконуй свою діяльність а цих системах, коли сучасна техніка характеризується високими швидкостями, складністю багатьох фізичних процесів, великими потоками інформації

Високі швидкості та складність фізичних процесів сучасного виробництва підвищені вимоги до людини.

Функції людини в системах ЛМС різко ускладнюються, а основне навантаження ляпи не на її мускульні зусилля, а на психологічні процеси сприймання інформації, запам'ятовування та мислення, В таких умовах значно зросло навантаження на органи відчуття людини Сьогодні в діяльності людини все більше місце займають прийом та переробка інформації і необхідність приймання конкретних рішень.

психологія безпека життєдіяльність середовище

В умовах сучасної техніки людина стала елементом складних ергатичних систем, які отримали назву "людина - машина", "людина - машина - середовище", "людина-людина".

Людина і машина в таких системах-це якісно відмінні елементи, машини і предметна діяльність людини принципово різні. Людина свідомо здійснює поставлену перед нею мету Вона є інтегральною ланкою системи і здійснює функції керування, контролю, обслуговування та інші Машина лише виконує волю людини та є знаряддям її праці.

Однак сучасна наука знаходить багато аналогії між людиною і машиною, предмету діяльність людини з складними функціональними залежностями як о їздову частину людино машинних систем

В цих системах діяльність людини базується на фізіологічному мотку людини та складають матеріальну основу вищої нервової діяльності. Нервова діяльність здійснює єдність організму із зовнішнім середовищем

Основним процесом вищої нервової діяльності, що забезпечує правильну реакцію і встановлює рівновагу організму і середовищем, є рефлекс.

Рефлексом - називається реакція організму або органу не дно подразника зовнішнього о та внутрішнього середовища за участю центральної нервової системи (стінного га головного мозку).

Рефлекси поділяють на безумовні_>, >умовні і а орієнтовні безумовні рефлекси це вроджені і передаються по спадковості Вони виникають у відповідь на певні подразники і забезпечують ритм дихання, серце биття, терморегуляцію тіла та інше. Безумовні рефлекси це інстинкт людини на самозбереження

Умовні рефлекси - це набуті протягом життя людини. Вони суто індивідуальні і настанні, тобто можуть зникати і знову Уявлятися

Умовні рефлекси виробляються на базі орієнтовного (рефлекс на новизну) безумовного рефлексів. Вони представляють собою тимчасові зв'язки організму з середовищем, в якому він знаходиться у мовні рефлекси, які забезпечують правильну реакцію людини на безпосередні подразники, називають першою сигнальною системою.

Друга сигнальна система - це слово. Ця система дає можливість орієнтуватися людині в соціальному середовищі відбивати смисловий зміст оточуючого і діяти свідомо. Друга сигнальна система пов'язана з першою соціальною системою і працює на її основі Слово це не ре кодований сигнал першої сигнальної системи

Умови життєдіяльності людини більш-менш стабільні, через що система подразників більш-менш стійка Відповідно до цього в людини-формується система умовних рефлексів - динамічний стереотип Це досить міцне утворення, що мало піддається змінам Тому ломка старого та встановлення нового стереотипу проходить протягом певного часу та супроводжується певними переживаннями, що суттєво впливають на життєдіяльність Для забезпечення безпеки життєдіяльності систем ЛС ЛМС необхідно. щоб були узгодженні характеристики конструкції машин та обладнання технічній систем з характеристиками людини та елементами середовища

При проектуванні цих систем необхідно враховувати можливості і обмеження людини. Ці органи відчуття інтелектуальну та моторну діяльність особливості психіки в цілому, щоб оптимізувати взаємодію між людиною складною технікою та середовищем

Якщо щ вимоги не враховуються і немає такого узгодження, то, як показує статистика, це веде до зниження працездатності, травмування, аварій, пожеж, вибухів та інших негативних дій.

Предмета діяльність людини в сучасних ергатичних системах супроводжується великими навантаженнями на нервову систему. Робота виконується в умовах гіподинамії - обмеженої рухової активності, сенсорного голоду - зниження рівня сили подразників, порушення біологічної саморегуляції в умовах екстремальної або аварійної ситуації.

Все це негативно відбивається на суб'єктивному стані людини, Підвищує її емоційне напруження і втомлюваність. Нормалізація фізіологічних і психологічних процесів в деяких людей не нас лупає навіть у дні відпочинку. В результаті різко спадає надійність людини в ергатичних системах, знижується її працездатність і продуктивність діяльності.

В процесі діяльності виникають складні взаємовідносини не тільки між людиною і машиною, але між людьми в трудових групах, колективах ("людина-людина").

" Людський мікроклімат " трудового колективу безперечно впливає на ефективність предметної діяльності і через це індивідуальні особливості людей. їх емоційний стан, настрій, реакції поведінки необхідно враховувати для вибору оптимальних режимів робот и Колектив впливає на особу, але Й особа, в певній мірі, впливає на колектив.

Поганий майстер, поганий колега по роботі своєю негативною поведінкою наносить шкоду всьому колективу.

При розробці ергатичних систем, нової техніки та обладнання необхідно враховувати антропометричні та психофізіологічні можливості і обмеження людини

Вивчення антропометричних та психофізіологічних характеристик людини в умовах сучасного техносоціального середовища має велике теоретичне га практичне значення.

затрудняє кровообіг, що може призвести до закупорки кровоносних судин, до виникнення тромбів

Існують такі види діяльності, які не представляють небезпеки для самого робітника, але при роботі у них виникає емоційна напруженість через високу відповідальності за життя інших людей. Так, наприклад, при роботі наземних операторів космічного центру (NASA) від хвилювання у них піднімається кров'яний тиск значно більше, ніж у самих космонавтів.

Зазначені факти свідчать про те, що при емоційній напруженості має місце істотна зміна у функціональному стані організму і Йот гомеостазі. Гомеостаз - це здатність організму підтримувати окремі показники його внутрішнього середовища на відносно постійному рівні.

Емоційна напруженість оператора в ергатичних системах знаходиться в прямій залежності від стану очікування аварійної (екстремальної) ситуації і раптовості її виникнення, від складності небезпечної ситуації, дефіциту часу дії в ній (швидкості дії), від почуття високої відповідальності за наслідки аварійної ситуації.

Емоційна напруженість поділяється на три ступені.

Перший ступінь - оптимальна напруженість, яка виникає у вигляді емоційного фону (стану) і розвивається в оптимальній межі фізіологічних та психічних можливостей людини. Вона сприятливо впливає на організм Тонізує і активізує психічну діяльність людини, усвідомлення нею правильності дій забезпечує задоволення, швидкі рухові та розумові реакції, надає людині впевненості та стану ⁴⁴ бойової готовності " до дій. В такому стані у людини висока працездатність, висока надійність та стійкість до перешкод.

Другий ступінь - екстремальна напруженість, яка виникає в екстремальних ситуаціях, на межі фізіологічних та психічних можливостей Коли їх не вистачає, людина мобілізує " буферні " резерви, за рахунок яких підтримується організмом. Цей ступінь напруженості вимагає великих нервових, психічних та енергетичних затрат. Він викликає тривогу, хвилювання, людина діє у високому темпі і при високому дефіциті часу, швидкість реакції гранична. людина швидко втомлюється і починає допускати помилки, можливе виникнення фізіологічних порушень. Працездатність людини в екстремальній напруженості гранично висока в першій половині робочого дня і різко спадає в другій половині Швидкість та точність рухів, надійність та стійкість до перешкод у людини змінюється гальмівними реакціями, прискореним зниженням працездатності, помилками і відмовами

Третій ступінь - над екстремальна напруженість, яка проявляються за межами фізіологічних і психічних можливостей, коли "буферні" резерви вичерпані і мобілізуються "аварійні " резерви, за рахунок яких і підтримується гомеостаз організму. При цьому ступені напруженості різко зростає навантаження на психіку і на весь організм людини. Короткочасно підвищується активність всіх фізіологічних та психічних процесів, одночасно людина відчуває тривогу, швидко проходить адаптація організму до підвищеного навантаження, ресурси організму вичерпуються, порушується саморегуляція та виникає перезбудження в нервових центрах, яке викликає гальмівні реакції, настає стадія виснаження.

Працездатність при надекстремальній напруженості характеризуються порушенням узгодженості функцій при перебудові організму, порушенням гармонійності, збільшенням швидкості і зниженням точності дій, порушенням координації рухів, випаданням пам'яті і гальмуванням складних навичок, зростанням числа відмов і помилок, подіям впевненості в своїх силах та можливостях. Може проявитися пригнічення, апатія, ступор, депресія, виснаження, зрив діяльності.

Значення емоційної напруженості в процесі трудової діяльності не вичерпується тільки тям, що під впливом того чи іншого соціального і природного факторів людина зазнає емоційних реакцій (почуття).

Напруженість може бути фізичною, пов'язаною з важкою фізичною (мускульною) працею, розумовою, зв'язаною з напругою уваги, пам'яті, мислення та інших пізнавальних процесів, та ситуаційною напруженістю, зв'язаною з реакцією людини на певну обстановку тієї чи іншої ситуації.

Інтегральне відображення всіх видів напруженості проявляється у вигляді емоційної напруженості.

Емоційна напруженість - це не проста сума різних видів напруженості. В ній відображаються об'єктивні навантаження на організм людини і зовнішніх умов, які переживаються особою у вигляді емоційних реакцій, що проявляються у вигляді фізіологічних, біохімічних,. психічних змін та різних поведінкових реакцій, що вимагають мобілізації резервів організму, в тому числі " буферних".

Таким чином, емоційна напруженість може використовуватися для комплексної оцінки предметної діяльності людини в сучасному техносоціальному середовищі, тому що вона інтегрально відображає всі навантаження (фізичні, нервово - психічні) та різноманітні умови життєдіяльності.

Дія зняття емоційного напруження використовують спеціальні дихальні вправи, дію зорових і слухових подразників, функціональну музику. Використовують переключення уваги на явища які викликають позитивні емоції.