Безпека експлуатації електроустановок

Безпека експлуатації електроустановок

1. Загальні положення

Електротравма - це травма, обумовлена дією на людину електричного струму або електричної дуги .

Електротравматизм складає приблизно 2-4% від всіх травм. Проте, серед випадків з летальним результатом електричний струм, як вражаючий чинник, займає одне з перших місць. На їх частку доводиться близько 40% НВ.

По напрузі електроустановки діляться на:

Також умовно виділяють:

В межах цієї класифікації електротравми відбуваються:

2. Особливості електротравматизму

3. Дія електричного струму на людину

1) зумовлені дією ел струму що безпосередньо протікає через тіло людини

2) викликані безпосередньою дією ел дуги

3) травми викликані дією ел струму і ел дуги одночасно.

За результатами дії підрозділяються:

Локальні:

    Електричні опіки - згортання білка при температурі вище 70 С.

Опіки дуже хворобливі й важко піддаються лікуванню.

    Електричні знаки або мітки токовища - являють собою припухлість на поверхні шкіри в місці контакту зі струмоведучою частиною круглої або овальної форми, жовтого цвіту в поперечці до 15 мм, безболісні, із часом сходять. Відіграють діагностичну роль. Біохімічна реакція організму на вплив електричного токовища як подразника.

    Електрична металізація шкіри - просочування поверхні шкіри частками металу при його випарі або розбризкуванні під впливом електричного токовища. Ушкоджена ділянка являє собою тверду шорсткувату поверхню, цвіт якої визначається цвітом солей металу. Із часом сходить. Небезпечна металізація очей.

    Електроофтальгія - запалення слизової оболонки око потоком ультрафіолетових променів електричної дуги, іноді можливі нагноєння. Для запобігання необхідно використати світлофільтри.

    Механічні ушкодження - розрив шкіри, нервів, сухожиль, ампутація кінцівок.

Загальні по результаті підрозділяються:

Причини смерті від електричного токовища:

4. Фактори електричного характеру, що впливають на небезпеку поразки людини електричним струмом

    Струм, що протікає через людину. Результат залежить від величини електричного струму. Граничне значення - мінімальне значення яке спричиняється певну дію.

1)Граничний відчутний струм – це струм, що людина відчуває у виді якихось роздратувань. Його значення по перемінному струмі промислової частоти рівне 0,7 – 1,5 мА, по постійному 5 – 7 мА.

На підставі цих даних можна знайти граничну відчутну потужність:

Р>ощт> = 220110-3  0,2 Вт

2) Граничний струм, що не відпускає - це струм, що викликає судорожне скорочення м'язів і людина не може самостійно звільнитися від струмоведучих частин. Його значення по перемінному струмі промислової частоти рівно 10 – 15 мА, по постійному 50 – 80 мА.

На підставі цих даних можна знайти граничну потужність, що не відпускає:

Р>н/отп> = 2201010-3  2 Вт

    Граничний фібриляційний струм – це струм, що викликає фібриляцію, то порушення синхронного скорочення серцевих м'язів. Його значення по перемінному струмі промислової частоти дорівнює 100 мА, по постійному 300 мА.

На підставі цих даних можна знайти граничну потужність, що не відпускає:

Р>фибр> = 22010010-3  20 Вт

Припустимі значення струму при тривалому впливі перемінному струму промислової частоти 0,3 мА, по постійному 1 мА.

2. Напруга визначає величину струму, що протікає через людину, і величину опору тіла людини. При цьому варто розрізняти напруга мережі і напруга на людині, що менше напругам мережі в наслідок спадання напруги на опорах одягу, взуття і пола. Так при напрузі мережі рівному 220 В, напруга на людині буде приблизно рівним 160 В.

Допустиме напруження дорівнює при перемінному струмі 2 В, а при постійному струмі 8 В.

Установлено що напруги до 1 кв викликають порушення роботи серця, більше 1 кв системи подиху.

3. Опір ланцюга людини.

R>од> – залежить від матертала й вологості. Опір сухого одягу 3 -4 кому, вологої 1 кому, мокрий одяг не враховується.

R>обув>> >– опір підошви взуття (найбільший опір шкіри). Сухе взуття - 10-30 кому, волога - трохи кому, опір мокрого взуття не враховується.

R>опор.пов.>> >– опір опорної поверхні ніг, цей опір підлоги або ґрунту. Найбільший опір має дерев'яна торцева підлога (сухий бетон до 10 6 Ом).

Опір ґрунту залежить від його питомого опору - опір одного кубика ґрунту з ребром 1 див (м), обмірюваного між гранями.

опір опорне 1-ої ноги на ґрунті 3,1(, якщо ноги поруч - 2,3(, якщо ноги на відстані кроку - 1,6(. При послідовному з'єднанні - 6,2( (кроковий опір).

Характер опору тіла людини - активно ємнісної.

Опір тіла людини має активно-ємнісної характер (0,3μФ на дм2 площі контакту) залежить від:

Для наближених розрахунків опір тіла людини приймають активним, лінійним, рівним 1 кому.

4. Рід струму (змінний або постійний).

Залежність небезпеки від роду струму.

400 і 600 У - небезпека при змінні й постійні струму практично однакові.

При напрузі до 400 У небезпечніший змінний струм.

При напрузі вище 600 У небезпечніше постійне токовище.

Болючі відчуття викликає - швидкість наростання токовища в часі.

Якщо імпульс прямокутний, то людина його відчуває.

5.Частота змінного токовища. Найнебезпечнішої вважається частота в діапазоні 40-60 Гц (Пов'язане з f коливань деяких органів).

Залежність небезпеки від f

5. Фактори неелектричного характеру

    Тривалість протікання струму через людину: чим більше (t, тим небезпечніше у зв'язку з:

    Шлях протікання токовища через людину - петлі токовища. Нараховують більше 20 петель.

    індивідуальні особливості людини:

4.Фактори навколишнього середовища.

Класифікація враховує вплив факторів навколишнього середовища на небезпеку поразки людини електричним струмом. Відповідно до ПУЕ усі виробничі приміщення по небезпеці поразки людини електричним струмом підрозділяються на наступні групи:

    Приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що визначають підвищену небезпеку:

    Особливо небезпечні приміщення, що характеризуються одночасно наявністю двох чи більш умов підвищеної чи небезпеки однієї з умов особливої небезпеки. До умов особливої небезпеки відносяться:

    Приміщення без підвищеної небезпеки, у яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

Електроустановки на відкритому повітрі (поза приміщеннями) і під навісами прирівнюються до установок в особливо небезпечних приміщеннях.

Небезпека експлуатації електроустановок.

1. загальні положення.

Небезпека експлуатації ел установок полягає у можливості вкл людини під напругу. Згідно ПУЄ розрізняють 2 види дотику:

- прямий це ел контакт людей або тварин зі струмоведучими частими, або наближення до них на небезпечну відстань.

- не прямий дотик – це ел контакт людей або тварин з відкритою провідною частиною, яка опинилася під напругою внаслідок пошкодження ізоляції.

Розрізняють 2 напруги на тілі людини.

Напруга дотику - це напруга яка виникає на тілі людини у разі одночасного дотику 2-х провідних частин.

Напруга кроку – це напруга на поверхні локальної землі розташованими на відстані 1 м одна від одної, що відповідає довжині великого кроку людини.

Електричні мережі за родом струму бувають: Змінного стуму АС і постійного стуму DС

За відношенням до землі поділяються на ізольовані від землі і сполучені с землею.

2. Небезпека прямого дотику до струмовідних частин однофазних і мереж пост струму.

По відношенню до землі мережі бувають ізольовані від землі, із заземленим полюсом, із заземленою сер. точкою джерела живлення.

    однополюсний дотик до мережі ізольованої від землі.

    однополюсний дотик у мережі із заземленим полюсом.

електротравматизм струм опір трифазний

3. Однополюсний дотик до мережі із заземленою середньою крапкою.

4. Двополюсний дотик.

R>чел> – мінімально із всіх випадків, тому цей вид дотику самий небезпечний.

5. Однополюсний дотик при аварійному стані мережі.

якщо R>к>0, то

2.2 Небезпека прямого дотику до струмовідних частин трифазних мереж.

По відношенню до землі трифазні мережі бувають з ізольованою нейтраллю (напругою до 1 кВ), з глухо заземленою нейтраллю (напругою до 1 кВ), з ізольованою, компенсованою/заземленою через резистор нейтраллю напругою понад 1 кВ, з глухо заземленою/ефективно заземленою нейтраллю понад 1 кВ.

Ізольована нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора не приєднана до заземлюючого пристрою, або приєднана до нього через великий опір пристроїв сигналізації, наявність яких не впливає на струм кз на землю.

Глухо заземлена нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора приєднана до заземлюючого пристрою безпосередньо або через малий опір (через трансформатор струму).

Компенсована нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформатора приєднаного до заземлюючого пристрою через дугогасні реактори для компенсації ємнісного струму у мережі під час однофазного замикання на землю.

Заземлена через резистор нейтраль - це нейтраль генератора чи трансформатора у мережі з ізольованою чи компенсованою нейтраллю, приєднаною до заземлюючого пристрою через резистор. Наприклад для захисту мережі від перенапруг або (і) вимог селективності захисту у разі замикання на землю, що призводить до падіння струму замикання на землю.

Електрична мережа з ефективно-заземленою нейтраллю – це трифазна електрична мережа напругою понад 1 кВ в якій коефіцієнт замикання на землю не перевищує 1,4. Коефіцієнт замикання на землю в трифазній мережі – це відношення різниці потенціалів між неушкодженою фазою і землею у точці замикання на землю другої чи двох інших фаз до різниці потенціалів між фазою і землею у цій точці до замикання.

    Однофазний дотик до мережі з ізольованої нейтраллю.

Для повітряної лінії зневажають ємністю:

Для кабельної лінії:

У мережах вище 1 кв ураховується дуга як додатковий опір дуги R>д>.

Однофазний дотик до мережі із заземленої нейтраллю. У мережах з напругою вище 1 кв ураховується дуга.

    Дотик до фазного й нульового проведення.

3. Двофазний дотик.

4. Однофазний дотик при аварійному дотику мережі.

т. к.

те

R>к> – опір контакту

Небезпека використання мережі з ізольованоїю нейтралью проявляється в тім, що не відбувається аварія. Мережа залишається в роботі.

R>k>>R>p> U>пр>U>ф>

R>k>0 U>пр>U>л>

У цих формулах приймають:

4. Замикання на землю в електроустановках.

Причини замикань на землю.

5. Небезпека замикання на землю.

Небезпека замикання на землю зумовлена властивістю струму повертатися до того джерела і опором грунту. Через те що грунт має опір, то струм що протікає по грунту зумовлює падіння напруги на певних ділянках.

Закон розподілу потенціалу по поверхні грунту

Замикання на подвійне заземлення: