Конституція

п.39 ст. 92 виключно законами України визначається правовий режим військового та надзвичайного стану, зон надзвичайної екологічної ситуації;

ст. 34, 35, 64 визначені підстави та правові основи окремих обмежень прав і свобод;

п31 ст. 85, п. 19 ст. 92 компетенція введення військового та надзвичайного стану;

п. 21 ст. 106 повноваження Президента України при введенні в Україні або окремих місцевостях надзвичайного стану;

п. 7 ст. 116. компетенція Кабінету Міністрів України при введенні надзвичайного стану;

Президента

Каб. Мін.

Укази Президента України: «Про заходи щодо забезпечення формування державної ядерної політики та екологічної безпеки» від 9 березня 1995 р.;

«Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування» від 2 вересня 1997 р.;

Розпорядження Президента України: «Про невідкладні заходи щодо надійної та безпечної роботи атомної енергетики» від 7 жовтня 1992 р.

"Про Заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру". №80 від 9.02.2001р.

"Про систему реагування на НС". №436 від 15.06.2001р.

Постанови: "Про затвердження Положення про цивільну оборону України" .№299 від 10.05.94р.

«Про порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин» від 5 жовтня 1992 р.;

«Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 3 серпня 1998 р.;

«Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та Їх наслідків» від 4 лютого 1999 р.

«Про Концепцію створення єдиної державної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації» від 4 березня 1996 р.

«Про Постійну урядову комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» від 21 березня 1996 р.

"Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від НС до 2005р.". № 122 від 16.03.2001р.

"Про створення і використання матеріально-технічних ресурсів для запобігання НС та їх наслідків". №308 від 29.03.2001р.

"Про затвердження положення про порядок проведення евакозаходів" №1432 від 26.10.2001р.

Закони

Закон України: "Про цивільну оборону України" у новій редакції ПВР № 2974 –ХІІ- 93 року та №555-ХІV від 24.03.99р.

«Про правовий режим надзвичайного стану» від 6 березня 2000 р.

«Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8 червня 2000 р.

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р.

«Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995р. «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 р.; «Про війська Цивільної оборони України» від 24 березня 1999 р.

"Про правовий режим Надзвичайного стану", ПВР №1550 від 16.03.2000р.

"Про правовий режим Воєнного стану", ПВР №1647 від 6.04. 2000р.

"Про об’єкти підвищеної небезпеки", ПВР №2245-ІІ від 18.01.2001р.

"Про зону надзвичайної екологічної ситуації", ПВР №1908-ІІІ від 13.07.2000р. Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання 1998

У кримінальному праві: п.9 ст. 4 злочини, скоєні з використанням умов громадського лиха, кваліфікуються у бік посилення відповідальності за скоєні дії. У Кримінальному кодексі України передбачені статті, що передбачають покарання за злочини, які призвели до виникнення надзвичайних ситуацій (виникнення аварій, катастроф, епідемій)

У цивільному праві: ст. 57 - наявність надзвичайної ситуації сприятиме виникненню таких тяжких обставин, які можуть потягнути визнання недійсності укладеної угоди; ст. 450 ЦК України передбачає відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

4 Женевські конвенції 12 серпня 1949 р

1. Про поліпшення долі поранених та

хворих у діючих арміях.

2. Про поліпшення долі поранених,

хворих та осіб зі складу збройних сил

на морі, які потерпіли корабельну аварію. Забезпечують захист поранених, хворих які користуються заступництвом і захистом їм надається термінова мед. допомога і догляд як і власним пораненим; померлі – розпізнаються, смерть констатується спеціалістами; регламентують захист духовного та медичного персоналу, обладнання та споруд які користуються розпізнавальною емблемою Червоного Хреста та Півмісяця і потрапивши до ворога повинні мати можливість виконувати свої функції, не залучені до цього репатріюються.

3. Про поводження з військовополоненими. Визначає статут комбатанта(військовослужбовця який може стати військовополоненим; регламентує забезпечення їх їжею, одягом житлом, медичною допомогою без примусу до небезпечних робіт та діяльності військового характеру. Звільнення після військових дій. Важкохворі та тяжкопоранені репатрійовуються негайно.

4. Про захист цивільного населення під час війни. Захист особи яку зачепив збройний конфлікт у країні ворога та на окупованій території; їх право на повагу до їх особистості, честі, сімейних прав, релігійних переконань, обрядів, звичок та звичаїв; заборона депортації, вигнання та примусового залучення до праці і особливо неповнолітніх; дозволеність покидати країну ворога

Знак ЦО рівносторонній блакитний трикутник на оранжевому фоні.

Знак для споруд, що несуть в собі небезпечні сили – у вигляді трьох кіл, яскраво-оранжевого кольору на відстані одне від одного рівній одному радіусу.

Додаткові протоколи 8 червня 1977 р.

1. Протокол–стосується міжнарод збройних конфліктів: ст.36 –використання нових видів зброї; ст.37 -заборона віроломства і дозвіл військових хитростей; ст.52 – захист цивільних об’єктів, що не можуть бути об’єктом нападу; ст.53 –захист культурних цінностей і місць відправлення культу; ст.59 –місцевість, що не обороняється, при передчасному повідомленні будь який населений пункт окуповується противною стороною при відсутності там комбанантів та бойових засобів; ст.61 дає визначення цивільної оборони її завдань і основних термінів; ст. 62 –загальний захист організацій ЦО; ст. 63 –ЦО на окупованих територіях та міжнародний розпізнавальний знак ЦО; ст.76 та 77 – захист жінок і дітей які користуються собливою повагою і забезпечуються захистом; ст. 78 розглядає питання евакуації дітей яка неможлива без письмової згоди батьків або опікунів і проводиться під наглядом при заповненні анкети з фотографіями, які надсилаються до Центр.довід.агентств Між. Ком. Черв. Хреста

2-гий Протокол ст. 4 - гарантії гуманного звернення; ст.6 – карне переслідування може бути лише на основі рішення суду у присутності звинуваченого, який не може бути змушеним у дачі показань проти самого себе; ст9. – захист медичного та духовного персоналу; ст13. – захист цивільного населення, яке не може бути об’єктом нападу і над ним заборонено насильство; ст. 14 – захист об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення (продукти, вода, посіви, підприємства). ст. 15 – захист установок і споруджень утримуючих небезпечні сили. (греблі, дамби, атомні електростанції). ст.16 – захист культурних цінностей і місць відправлення культу

органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції ЦО

органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості.

сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО

фонди фінансових, медичних, матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій

системи зв’язку, оповіщення й інформаційного забезпечення

Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій і у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

курси і навчальні заклади підготовки і передпідготовки фахівців та населення з питань Цивільної оборони

служби Цивільної оборони.

територіальний принцип - полягає у у створенні ЦО у масштабі держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу.

виробничий - в організації і функціонування ЦО у всіх галузях зайнятості населення

Органи управління зі справ ЦО, що входять до складу державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.

Закон і положення про ЦО визначають повноваження органів органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ і організацій з питань ЦО

Відповідальність за організацію і стан ЦО несе начальник ЦО – перший керівник

Створються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.

На радіаційно та хімічно-небезпечних об’єктах та тих які залучаються до виконання завдань ЦО незалежно від чисельності працівників призначається штатний працівник

розробка, створення і впровадження локальної системи виявлення зараження й

оповіщення населення у випадку аварії

створення й оснащення й утримання спеціалізованих формувань, готових до ефективних дій у НС

Створюються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”

підпорядковані штабу ЦО України

формуються відповідно до Закону України “Про війська цивільної оборони”;

у центральних – за рішенням Кабміну за представленням міністерств та погоджені з МЧС

у АР Крим, областях, Києві та Севастополі – відповідно до чинного законодавства

на об’єктах господарювання – керівництвом при узгодженні з МЧС

на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності у порядку визначеному Кабміном

зараховують працездатних громадян, за винятком жінок, які мають дітей у віці до восьми років та військовозобов’язаних

окремий підрозділ оснащений технікою

загального призначення

забезпечення (служб ЦО)

територіальні

об’єктові

державному

регіональному

районному (міському)

об’єктовому

координація діяльності

участь у формуванні і реалізації державної політики у галузі техногенно-екологічної безпеки.

організація керівництво проведенням робіт з ліквідації НС

Режим повсякденного функціонування (нормальні умови)

Режим підвищеної готовності (істотне погіршення обстановки)

Режим надзвичайної ситуації (у випадку виникнення НС)

Режим надзвичайного становища (вводиться відповідно до законів України)

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”

Небезпечне природне явище —подія природного походження або результат природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати, гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Аварія — подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа

велико масштаб-

на аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

природного характеру небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація ґрунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

техногенного характеру - транспортні аварії пожежі, неспровоковані вибухи чи загрози, аварії з викидом небезпечних чинників, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах, гідро-динамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і анти конституційного спрямування: утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, повітряного чи морського судна, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо

воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

раптові (вибухи, транспортні аварії, землетруси і т.д.);

з небезпекою, яка швидко розповсюджується (аварія з викидом СДОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо);

з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю (аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо);

з небезпекою, яка повільно поширюється (аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.

ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої

дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

ліквідація наслідків надзвичайної ситуації

надзвичайне техногенне навантаження території;

значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

погіршення матеріально-технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни

незадовільний стан збереження, утилізації та захоронення високотоксичних, радіоактивних та побутових відходів

ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів

недостатня увага керівників відповідних органів державного управління до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру та зниження їх наслідків

відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами

низька професійна підготовка персоналу та населення до дій в екстремальних умовах

дефіцит кваліфікованих кадрів

низький рівень застосування прогресивних ресурсозберігаючих і екологобезпечних технологій

небезпечні геологічні явища: землетруси, зсуви, обвали, осипи, просади земної поверхні

небезпечні метеорологічні явища: зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь

небезпечні гідрологічні явища: повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод

природні пожежі лісових та торф’яних масивів

масові інфекції та хвороби людей, тварин, рослин

пов’язані зі зміною суші (вироблення надр і просідання; радіоактивне забруднення; ерозія, засолення, заболочування; переповнення смітників)

пов’язані зі зміною складу і властивостей атмосфери ( підвищення ГДК, температурні інверсії над містами; кисневий голод у містах; підвищення ГДК шуму; кислотні опади; руйнування озонного шару; зміна прозорості атмосфери

пов’язані зі зміною стану гідросфери

пов’язані зі зміною складу біосфери (зникнення окремих видів; масова загибель тварин, або рослин на великій території; втрата здатності до відновлення.

Транспортні аварії

Раптова зупинка роботи або

порушення

установленого

процесу виробництва

на об’єкті,

яка призводить

до пошкодження

абознищення матеріальних цінностей, травмування або загибелі людей. Нега тивний психологічний вплив.

Радіаційно-небезпечні об’єкти. (атомні електростанції, виготовлення і переробка ядерного палива; поховання радіоактивних відходів, науково-дослідні організації, ядерні установки на транспорті)

Хімічно-небезпечні об’єкти. хімкомбінати, нафтопереробні; холодильні установки, водонакопичувачі та каналізаційні станції, залізничні станції і порти; транспортні засоби, контейнери, автоцистерни що перевозять хімічні продукти;склади і бази. У світі викори- сто- вують понад 6 млн. токсичних речовин, 60 тис їх виробляють у великих кількостях, 500 сильнодіючих..

Пожежо і вибухоне

безпе-

чні об’єкти – Належать: нафтові,

газові,

хімічної,

лісової,

дерево-

обробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості

Об’єкти комунального господарства. Аварії на очисних спорудах та колекторах, скидання неочищених стоків; водопровідних системах, якість питної води і можливість інфекційних захворювань; будівлях; мостах, теплові електростанції та електричні мережі.

Гідродинамічні аварії – вода поширю-ється з швидкі-

стю 3-25 км/год, висота

10-20 м.,

що

створює загрозу

НС техноген-ного характеру.

Мета – посіяти паніку, протести проти уряду, знищити політичних супротивників. (Японія 1994 і 1995 у 16 станціях метро – газ, вересень 2001 р США загинуло майже 500, пропало безвісті 6800 осіб)

Техногенний тероризм; використання ядерної енергії терористами; використання біологічних засобів ураження продуктів харчування, с/х рослин і тварин (голод, захворювання. “електромагнітний тероризм” як складова “інформаційного тероризму” – вплив на конкретні системи і технічні засоби для дезорганізації їх роботи.

1985 р. у США створена Міжнародна організація особливого призначення – завдання попередження ядерного тероризму.

В Україні розроблено ряд рекомендацій з метою попередження терактів: оцінка можливих небезпек і ризику аварій; експертиза промислової безпеки; виявлення місць, умов і кризових ділянок, що можуть бути використані терористами.

Ядерна зброя – заснована на використанні внутріядерної енергії поділяється в залежності віл типу заряду на : атомну, термоядерну, комбіновану, нейтронну(малогабаритний з термоядерним зарядом, 70 % всієї енергії виділяється у вигляді проникаючої радіації)

Хімічна зброя – дія через токсичні хімічні речовини, токсинів та фітотоксинів які уражають організм людини або тварини. (22 квітня 1918 р. німці використали для атаки хлор).

За токсичним призначенням ОР поділяються на:

смертельні (нервово-паралітичної дії(зарин); шкірно-наривної дії(іприт); загально-отруйні (синильна кислота), задушливі (фосген);

тимчасові (Бі-зет),

подразнюючі (хлорацетофенон, адамсит).

Біологічна зброя. Використання властивостей деяких хвороботворних мікробів і токсичних продуктів.

Поділяються на: бактерії; рикетсії-клітини, палички; грибки; віруси.

Променева (пристрої, генератори вражаюча дія яких заснована на використанні гостроспрямованих променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих швидкостей);

радіочастотна (заснована на використання електромагнітних випромінювань надвисоких або наднизьких частот, що приводить до порушення життєво важливих функцій органів і систем людини: мозок, серце) ;

радіологічна( застосування відходів ядерних реакторів або бойових радіоактивних речовин);

геофізична (штучний ураган, землетруси, гірські обвали, лавини, зсуви, посухи, руйнування озонового шару).

Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (2000 р.)

Концепція “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій” схвалена Наказом Президента України від 26.03 1999 р № 234/99

Державна стандартизація. Спрямована на забезпечення: безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів; якості продукції; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення НС.

Державна експертиза відносно техногенної безпеки об’єктів.

Державний нагляд - спеціально уповноваженим центральним органом до компетенції якого віднесено питання захисту населення.

Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки з метою запобігання НС, а також забезпечення готовності до локалізації та ліквідації НС. Розробка декларації безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, методика визначення ризиків і їх прийняття розробляється Кабінетом Міністрів.

Сертифікація – відповідність продукції щодо встановлених вимог та контроль небезпечної продукції.

Страхування – страхового відшкодування збитків у разі виникнення НС та забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій.

Єдина національна система зв’язку

засоби зв’язку

технічні засоби масової інформації

електросирени

допоміжні засоби

подача попереджувального сигналу сирени “Увага всім”

після чого населення зобов’язане увімкнути технічні засоби для прослуховування інформації.

Аварія на атомній станції

Повінь

Штормове попередження

загальнодержавні

територіальні

системи спостереження для організації збору, обробки і передачі інформації про стан навколишнього середовища.

малої – 150-600 осіб

середньої - 600-2000 осіб

великої – більше 2000 осіб

захист населення

органів управління

медичних установ

вбудовані

окремо стоячі

пристосовані (метрополітени, гірські вирубки)

завчасно збудовані

швидко збудовані

сховища

протирадіаційні укриття

найпростіші укриття.

ступінь захисту від надлишкового тису (Р кг/см2) в залежності від будівельних конструкцій

коефіцієнт захисту(ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз (К осл.) показує в скільки разів рівень радіації у захисній споруді менший ніж ззовні, залежить від шару і властивостей матеріалу

забезпечувати перебування не менше 2 діб

не затоплюватись

на відстані від водоканал. мереж

без транзитних інж. комун

мати входи і виходи з відповідним ступенем захисту

Основні

для захищених - розмір місця для сидіння 0,45х0,45 м., для лежання – 0,55х1,8 м., відстань до стелі верхнього ярусу не менше 0,75 м.

пункти управління - передбачений при працюючих більше 600 осіб (якщо менше то не робиться), площа на 1 –2м2. На ПУ може бути не більше 10 чол. Встановлюється телефон

медичні кімнати - при 800 -1200 – кімната S=9м2 +1м2 на 100 чол. Де не має кімнат на 500 чол – сан пост S=2м2, але не менше1 на сховище

Допоміжні приміщення

Входи – не менше 2, 1 аварійний; більше 300 чол. – тамбур шлюз; більше 600 чол. двокамерний. Площа тамбура-шлюза 8-10м2. (тамбур-шлюзи, фільтровентиляційне, санвузли, запасу води та продуктів харчування).

Аварійний вихід – галерея (0,5х1,3) з виходом на не завалену територію R = 0,5Н будівлі та плюс 3м., обладнується оголовком.

Запас харчів – на 2 доби, спец приміщення 5м2 +3м2 на наступні 150 осіб. У протирадіаційних укриттях передбачають приміщення для забрудненого одягу. Ці укриття за захисними властивостями поділяються на 10 видів.

Водопостачання та каналізація: вода 2 л/год/чол і не більше 25, при відсутності водогону запас на 3 доби - норма 3 л/доб/чол. , у ПРУ – 2 л/доб/чол. Санвузли 1 чаша на 75 жінок (150 чол) , умивальники не 200 чол. Для збору фекалій без каналізації резервуари з розрахунку 2 л/доб/чол. для сухих відходів 1 л/доб/чол.

Електропостачання і опалення – зовнішні джерела або для великих сховищ дизельна електростанція в окремих приміщеннях. При заповненні сховища система опалення вимикається.

Система постач. повітря –оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, передфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, пристрої регенерації та кондиціювання повітря. Повинна забезпечувати температуру 0- +30⁰С, кисень 17%, СО_>2>-3%, СО до 30мг/м3, захист від СДОР.

так само плануються приміщення, будують з срібного залізобетону, за 24 год.

метрополітени

переходи

цокольні приміщення

підвали громадян

При цьому проводять такі роботи: герметизацію(глина, гума, плівка); посилюють захисні властивості; найпростіша вентиляція (витяжний короб на 1,5-2м. вище за припливний.

лише зменшують радіус ураження і послаблюють дію випромінювання не забезпечуючи захист від СДОР. Ці споруди можуть вдосконалюватись під ПРУ

Контроль – служба сховищ і укрить; “Інструкція експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час” від 1985 р.

цілісність

герметизація

оснастка, обладнання

справність систем

підготовленість персоналу

сан. стан

паспорт; витяг з інструкції; журнал перевірки стану ЗС; план ЗС; перелік обладнання; сигнали оповіщення; обов’язки обслуговуючих ланок; список телефонів; список обслуговуючої групи; експлуатаційні схеми вентиляції, водопостачання, електропостачання; інструкції з обслуговування ДЕС, фільтраційного обладнання, ТБ, та експлуатації ЗІЗ; журнал мікроклімату;

таблиці прогнозування перебування у ЗС залежно від параметрів повітряного середовища;

журнал звернень до мед. працівників

схема евакуації з ЗС

ЗС можуть у мирний час використовуватись під господарські потреби не порушуючи їх захисних властивостей та введення до стану придатності протягом 24 годин.

забезпеченість укриття найбільш працюючої зміни

готовність

освоєння підземного простору міст

завчасне будівництво ЗС

обстеження споруд та їх дообладнання

забезпечення ЗС нетранспортабельних хворих

Оцінка дається “готові” – “не готові”

фільтруючі

ізолюючі (повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря)

виготовлені промисловістю

найпростіші, або підручні

табельні

не табельні

низьку опірність диханню

подачу чистого повітря без підсосу

потік сухого повітря до окулярів

мали малий мертвий об’єм для запобігання вдихання вдруге повітря

мати переговорну мембрану, яка швидко заміняється на переговорний пристрій

загальновійськові;

цивільні (для населення та невоєнізованих формувань) ГП -5 для населення (5-ти розмірів); ГП-5М (4-х розмірів) - має переговорний пристрій – для невоєнізованих формувань. Протигази ГП-7 (ГП-7В) відрізняється від ГП -5 лицевою частиною яка є у вигляді маски з наголовником і має пристосування для прийому води, конструкція дозволяє перебувати у ньому –до 12 год., а ГП –5 дуже важко витримати 5 год.(трьох розмірів).

ПДФ-2д (дошкільного) і ПДФ-2 (шкільного), захисні камери для грудних дітей КЗД-4 (КЗД-:6)

Для захисту від окису вуглецю використовують, до протигаза ГП-5, комплект додаткового патрона ДП-2 (час використання залежить від температури і + і -) ДП-1 лише для +

промислові (для персоналу об’єктів хімічної промисловості і шкідливих виробництв)

засоби індивідуального захисту фільтруючого типу марки А, В, Г, Е, КД БкФ, СО. Дані противогази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів. Призначення коробки для тих чи інших шкідливостей розрізняють за: літерними позначеннями, кольором забарвлення (дані приводяться у спеціальних таблицях) Коробки малих розмірів є двох типів: з проти аерозольним фільтром МКФ і без нього МКП

балонів із стиснутим повітрям чи киснем

за рахунок регенерації видихуваного повітря в спеціальних хімічних поглиначах;

ІП-4 (І П-4м) - принцип роботи на проходженні видихнутого повітря через регенеративний патрон РП-4 у якому вуглекислота і волога, що видихається взаємодіє з кисневмісною речовиною у результаті виділяється кисень. патрон РП-4 має пусковий брикет і пристосування призначене для його запуску. Регенерація супроводжується виділенням тепла.

ІП-5 може використовуватись під водою до 7 м. час роботи до 3х годин.

шлангові дихальні апарати.

Р-2 – для дорослого населення (має 3 розміри, дія до 12 год.)

Р-2д – для дітей віком від 7 до 17 р. (має 4 розміри, дія до 4 год.)

“Пелюстка”

Ватно-марлева пов’язка.

при концентрації газів у повітрі не більше 10-15 ГДК використовують РІГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ Фільтруючі патрони респіраторів марки А, В, КД, Г вони спеціалізовані за призначенням в залежності від СДОР

РП-91Ш, Ф-62Ш захищають від силікатного, металургійного, вугільного, текстильного, порошкоподібних добрив. Мають змінні фільтри.

строк користування від 5 до 20 змін (фільтруючо-поглинаюча маска)

фільтруючі (комплект фільтруючого одягу ЗФО-58 (бавовна просочена хім.. розчином, що затримують пари ОР, або нейтралізують їх.

ізолюючі – можуть бути герметичні або у вигляді плащів, накидок, фартухів. Комплект ОЗК, Л-1. Довге перебування викликає порушення теплообміну організму.

пристосування звичайного одягу: нагрудник, капюшон, бічні застібки штанів, пальто з драпу, грубого сукна або шкіри, гумове взуття, обгортання звичайного взуття брезентом. Все це краще просочувати спеціальною пастою, або домашнім розчином на основі миючих засобів ОП-7, ОП-10, або мильно-олійною емульсією(2л води, 250-300 г. господарського мила, 0,5 п рослинної олії при температурі 60-70⁰ С, після просочення легенько віджимають і сушать)

радіозахисні препарати

антидоти

протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки)

Аптечка індивіду-альна АІ.

пакет перев’язуваль-ний медичний ППМ

індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8

загальна

часткова

негайна

тимчасова

безповоротна

підготовка транспорту

створення структур і органів управління на період евакуації

охорона громадського порядку

виробничим принципом

територіальним принципом

районні

міські

об’єктові

створюють збірні евакопункти (ЗЕП)

збирають населення

проводять реєстрацію

організовують посадку на транспорт або формують піші колони

зустрічають

розподіляють за населенеми пунктами

надають першу медичну допомогу

розселяють людей

вирішують питання життєдіяльності

Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки

для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю

Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу "Сирена".

Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки для виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином бета - та гама -випромінювання. Також можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. Прилади ДП-64 (постійний нагляд та визначення початку радіоактивного забруднення, тобто прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год. , а з побутових СИМ-01, СИМ-03.

Рентгенометри — для визначення потужності дози рентгенівського або у - випромінювання. діапазон від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину, прилади Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ (призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів) ДП-5В (Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для: виявлення радіоактивного випромінювання; вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама-випромінюванням; виявлення бета-випромінювання) , ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, "Кактус" та інші. Побутові: "Прип'ять", "Белла", "Сосна", "Синтекс".

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь альфа та бета частинками. Можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. Установка ДП-100, «БЕТА».

Дозиметри - визначення сумарної дози опромінення, особового складу формувань , головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-0.2.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів У-газів.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки. У комплекті приладу: — 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів); — 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; — 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифос-гена, синильної кислоти, хлорциана).

Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма.

ППХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.

Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія.

Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1, та ГСП-11.Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання.

своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження

а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).

санітарні дружини

загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим

загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу);

бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.

Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);

пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.

перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження);

спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.

є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення).

Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи.

Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.

організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники.

до 150 осіб — 2 сандружинниці

150—600 осіб — 1 фельшер і 2 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці.

До пунктів збору приписуються 2—3 фельдшери, або медичні сестри.

На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники.

На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер

рятувальні

розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт; визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека; визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у лікувальні заклади;

вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;

організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і громадського порядку;

відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;

пошук, розпізнавання і поховання загиблих;

санітарна обробка уражених; знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій, споруд, а також техніки;

соціально-психологічна реабілітація населення.

невідкладні

прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у завалах та на зараженій території;

локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

На першому:-

Екстрений захист населення : оповіщення про небезпеку; використання засобів захисту; додержання режимів поведінки; евакуація з небезпечних у безпечні райони; здійснення санітарно-гігієнічної, протиепідемічної профілактики і надання медичної допомоги; локалізація аварій; зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва; попередження (запобігання) і гасіння пожеж.

На другому: пошук потерпілих; витягання потерпілих з-під завалів, з палаючих будинків, пошкоджених транспортних засобів; евакуація людей із зони лиха, аварії, осередку ураження; надання медичної допомоги; санітарна обробка людей; знезараження одягу, майна, техніки, території; проведення інших невідкладних робіт, що сприяють і забезпечують здійснення рятувальних робіт.

Третій етап- забезпечення життєдіяльності населення у районах, які потерпіли від наслідків НС: відновлення чи будівництво житла; відновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, ліній зв'язку; організація медичного обслуговування; забезпечення продовольством і предметами першої необхідності; знезараження харчів, води, фуражу, техніки, майна, території; соціально-психологічна реабілітація; відшкодування збитків; знезараження майна, території, техніки.

Відновлювальні роботи ЦО не виконує

оповіщення населення про аварію і постійне його інформування про наявну обстановку та порядок дій в даних умовах;

використання засобів колективного і індивідуального захисту;

організація дозиметричного контролю;

проведення йодної профілактики населення, що опинилося в зоні радіоактивного зараження;

введення обмеженого перебування населення на відкритій місцевості (режими радіаційного захисту);

здійснення евакуації населення (за розпорядженням Уряду) та інші заходи. Після евакуації населення приступають до дезактивації території і техніки.

Негайно оповіщаються робітники, службовці та населення, які опинилися в зоні зараження і в районах, яким загрожує небезпека зараження

висилається радіаційна, хімічна і медична розвідка для уточнення місця, часу, типу і концентрації СДОР, визначення межі осередку ураження (зони зараження) та напрямку розповсюдження зараженого повітря

Особовий склад формувань забезпечується засобами індивідуального захисту, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами та підготовляються до порядку дій в осередку ураження

Надається допомога потерпілим (ураженим), проводиться відбір за складністю поранення та організовується евакуація в медичні установи

Осередок ураження оточується — здійснюється знезараження місцевості, транспорту, споруд, а також санітарна обробка особового складу формувань і населення.

При проведенні рятувальних робіт в осередку хімічного ураження можливий застій зараження повітря в підземних спорудах, приміщеннях, парках, закритих дворах, а також розповсюдження його по трубопроводах та тунелях. Тому після завершення рятувальних робіт або заміни формувань направляються на пункти спеціальної обробки. Пункти спеціальної обробки розгортаються на незараженій території (місцевості) та поблизу маршрутів виходу формувань і населення.

бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів;

карантинний режим або обсервація;

санітарна експертиза;

контроль зараження продовольства, харчової сировини, води та фуражу, їх знезараження;

протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, що дорівнює максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.

Організація усіх видів розвідки.

До визначення виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних захворювань.

В осередку визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, та вживають негайних заходів щодо відвернення його дії, а потім приступають до ліквідації наслідків дії усіх інших уражаючих факторів

Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади.

розвідка визначає: межі району лиха та напрямок його розповсюдження, об'єкти та населені пункти, яким загрожує небезпека, місця нагромадження людей, шляхи введення сил та техніки, стан і характер руйнувань будинків та споруд, стан людей у пошкоджених будівлях, характер і місця аварій на комунально-енергетичних мережах, обсяг робіт щодо їх локалізації і ліквідації.

Уважно оглянути зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, встановити небезпечні та пошкоджені місця. Не заходити у зруйновані (пошкоджені) будинки і споруди, які загрожують обвалом. Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити. Користуватися страхуючими засобами на висоті, місця (ділянки) огороджуються і позначаються спеціальними знаками. Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам (бійцям),на електромережах ,на водопровідних, каналізаційних та газових, при проведенні РІНР вночі

здійснюється пересувними пунктами харчування і пересувними пунктами продовольчого постачання служби торгівлі і харчування

Приготування та прийом гарячої їжі організовується на незараженій території або у місцевості з рівнем радіації, що не перевищує 1 рентген на годину (1 Р/год.). При радіації від 1 до 5 Р/год. приготування їжі і прийом її здійснюється тільки в закритих приміщеннях. При рівні радіації понад 5 Р/год. особовому складу НФ замість гарячої їжі видається сухий пайок у герметичній упаковці

У районах, заражених отруйними речовинами дозволяється готувати і приймати їжу тільки у спеціальних приміщеннях, обладнаних фільтровентиляційними установками.

В районах, заражених бактеріальними засобами приготування і прийом їжі дозволяється тільки після ретельної дезінфекції території, кухонь і обладнання, а також повної санітарної обробки потерпілих.

Продукти і воду, заражені РР, ОР, і БЗ використовувати в їжі заборонено.

управління діяльністю робітників та службовців, всього населення при загрозі та виникненні НС

захист населення та територій від наслідків аварій, катастроф, а також стихійного лиха

забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності; захист продуктів, харчової сировини, фуражу, вододжерел від радіаційного, хімічного та біологічного зараження (забруднення). Порядок забезпечення населення продуктами, водою і предметами першої необхідності в умовах НС визначається відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

житлове забезпечення і працевлаштування; комунально-побутове обслуговування; медичне обслуговування; навчання населення способів захисту і дій в умовах НС

розробка і своєчасне введення режимів діяльності в умовах радіаційного, хімічного та біологічного зараження.

санітарна обробка, знезараження (обеззараження) території, споруд, транспортних засобів, обладнання, сировини, матеріалів і готової продукції; підготовка сил та засобів і ведення РІНР у районах лиха і осередках безпосереднього ураження

забезпечення населення інформацією про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки;

морально-психологічна підготовка і заходи щодо підтримання високої психологічної стійкості людей в екстремальних умовах; заходи, спрямовані на попередження, запобігання або ослаблення несприятливих для людей екологічних наслідків НС та інші заходи

усі наявні щілини заліпити (замазати) глиняним або цементним розчином

²/3 вікон закрити щитами чи заложити цеглою

віконні пройоми без рам заложити цеглою або мішками з піском (землею) і ззовні закрити плівкою

вхідні двері щільно підігнати і загерметизувати за допомогою гумових, поролонових прокладок або ганчірного валика, оббити толем

у вентиляційні труби вставити найпростіші фільтри із мішковини, сіна або моху; на вихідні отвори (вентиляції) поставити щільні дерев'яні засуви

водонапійні корита та усі ємності для годівлі тварин закрити щільними кришками або плівкою

розрахувати і створити 5—7 добовий запас кормів та води у тваринницьких приміщеннях; обладнати місце відпочинку для перебування обслуговуючого персоналу.

соковиті корми закопати у спеціально приготовлені ями

над скиртами роблять навіси або накривають плівкою, брезентом чи іншими вологостійкими матеріалами

Вода зберігається в цистернах, бочках та в інших щільно закритих ємкостях. Навколо колодязя влаштуйте „глиняний замок" шириною 1,5—2 м і глибиною 0,5 м. Глину втрамбуйте з ухилом 1-2°. На глину насипається шар піску, гравію або землі. Глиняний „замок" захищає від попадання заражених стічних та ґрунтових вод.

Здійснюються профілактичні протипожежні заходи: навколо ферми виорюється пожежозахисна смуга шириною 6—10 м.

При виявленні перших ознак захворювання тварин (посилена спрага, відмовляються від корму, часте дихання, підвищена температура тіла або тремтіння м'язів), негайно треба ізолювати, встановлюється карантин

Усім, хто доглядає хворих тварин, необхідно працювати тільки у спеціальному одязі (халат або комбінезон, гумові чоботи, головний убір), утримувати його у чистоті, а по закінченні роботи дезінфікувати.

Перед в'їздом на ферму, і кожним тваринницьким приміщенням повинні бути дезінфікуючі переїзди та килимки з тирси або солом'яних матів, змочених дезінфікуючим розчином. Працювати у засобах індивідуального захисту.

Санітарна обробка — ліквідація з особового складу радіоактивних речовин, знешкодження та видалення ОР

Дезактивація — знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих розмірів зараження, безпечних для людини.

Дегазація — знешкодження забруднених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин.

Дезінфекція — знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об'єктах, які були заражені.

Дезінсекція — знищення комах і кліщів.

Дератизація — знищення гризунів.

Часткова спеціальна обробка проводиться силами особового складу І формувань і населення самостійно.

Повна спеціальна обробка проводиться силами штатних невоєнізованих формувань - ЦО СОЛІОО — санітарної обробки людей і обеззараження одягу Для безпосереднього ведення робіт створюються невоєнізовані формування: збірні загони (команди, групи) РХЗ; команди, групи знезараження; санітарні обмивальні пункти (СОП) (на базі лазні); станції знезараження одягу (СОО) (на базі пралень, фабрик хімічної чистки); станція обеззаражування траспорту (СОТ) (на базі мийних).

проводиться при радіоактивному, хімічному або біологічному забрудненні. Це механічне видалення РР з відкритим частин тіла, зі слизистих оболонок очей, носа ротової порожнини, одягу, спорядження і одягнутих засобів індивідуального захисту.

знімають засоби захисту шкіри і обтрушують їх чи протирають ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу.

коли є можливість, то верхній одяг знімають і витріпують.

обмивають чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза. знімають протигаз і старанно миють водою обличчя, прополіскують рот і горло.

При зараженні краплиннорідкими ОР необхідно, не знімаючи протигаза, провести обробку відкритих шкірних покривів, забруднених ділянок одягу, взуття, спорядження і маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням індивідуального протихімічного пакету (ІПП-8), причому краплі потрібно зняти протягом 5 хвилин після попадання.

обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов'язковим змиванням білизни та одягу, санітарній обробці підлягають усі після виходу з осередку ураження (зони зараження) не пізніше 5 годин після забруднення. Через 12 годин проводити обробку немає сенсу. Одяг підлягає заміні якщо після його витрушування залишкове радіоактивне зараження перевищує допустиму величину.

Техніка, майно, одяг, місцевість, продукти харчування, вода, які забруднені радіоактивними речовинами підлягають дезактивації.

змивання РР дезактивуючим розчином, водою і розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхні щітками дегазаційних машин і приладів

змивання РР струменем води під тиском

знищення РР газокрапельним потоком

знищення РР витиранням забрудненої поверхні тампонами, які змочені у дезактивуючому розчині, водою і розчинниками

змітання радіоактивного пилу віниками, щітками тощо

знищення радіоактивного пилу методом пилевідсмоктування.

проводиться обмиванням водою. Обмивання починається з даху і ведеться зверху вниз. Особливо старанно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку.

проводиться за допомогою обмивання дезактивуючим розчином, водою, обмітанням мітлами і щітками, а також протиранням. Починати слід зі стелі. Стеля, стіни, майно протирають вологими ганчірками, підлога миється теплою водою з милом або 2—3% содовим розчином.

може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим тиском за допомогою поливальних машин або змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами.

дезактивуються шляхом зняття зараженого шару грунту товщиною 5—10 см, дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипкою забруднених ділянок шаром чистого ґрунту товщиною 8—10 см; переорюванням зараженої території плугом на глибину до 20 см, збиранням снігу та льоду. Щоб зменшити перенесення радіаційного пилу з одного місця на інше використовують в'яжучі рецептори, які створюють плівку, перешкоджаючи пилоутворенню.

проводиться кількома способами, зокрема: фільтруванням, перегонкою, за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням криниці, шляхом багаторазового відкачування з них води і знищенням грунту з дна, а ділянка місцевості, яка прилягає до криниці у радіусі 15—20 м дезактивується шляхом зняття шару грунту товщиною 5—10 см з наступним засипанням її не забрудненим піском.

дезактивуючими розчинами, які створюються на базі порошків СФ-2 (СФ-2У) або при їх відсутності пральними засобами, чи промисловими відходами, які необхідні для пом'якшення води, що дає можливість краще змити з поверхні бруд разом з радіоактивними речовинами. З цією метою розчини можна підігріти.

Хімічний спосіб взаємодія хімічних речовин з отруйними речовинами, що знімає токсичність. Користуються дегазаційними розчинами або водними кашками ДТС ГК (хлорне вапно), можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії. Відходи обробки вовни, льону, бавовни, віскози; від мийки склянок з-під пива, вина і безалкогольних напоїв;

Фізико-хімічний засіб змиванні ОР за допомогою мийних речовин або розчинників. Порошки "Дом", "Єва" та інші мийні засоби у вигляді водного розчину (влітку) або розчину в аміачній воді (взимку). При дегазації розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються і видаляються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути — бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт

Фізичний засіб заснований на випаровуванні ОР з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Хімічний спосіб здійснюється поливанням дегазаційними розчинами чи розсипанням сухих дегазуючих речовин за допомогою шляхових машин.

Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірнонаривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться обробкою розчином хлорного вапна.

Механічний спосіб — зрізання та видалення верхнього шару за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7—8 см, а снігу до 20 см, або нейтралізації забрудненої поверхні з використанням покриття із соломи, очерету, дошок тощо.

Хімічний спосіб — знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами — основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції — кип'ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або використання мастил.

Необхідно насамперед ізолювати їх від зовнішнього середовища. шляхом збереження їх у тарі, яка герметичне закривається, чи укрити захисними матеріалами (поліетиленова плівка, щільний папір, клейонка тощо).

Хліб, сухарі, кондитерські вироби загорнути в щільний папір і вкласти в металеві каструлі, поліетиленові мішки.

Цукор, борошно, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу, уклавши в коробки, шухляди, викладені зсередини клейонкою чи іншим плівковим матеріалом.

М'ясо, ковбаси, рибні вироби у холодильники.

Масло, молоко, рослинні жири зберігають в металевих чи скляних банках із кришками, які щільно закриваються.

Овочі зберігають у дерев'яних шухлядах, укривши їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Використовують льохи, підвали, овочесховища замазавши в них щілини в стінах, дверях, закривши вентиляційні отвори і вікна щитами, толем, чи цеглою. Двері ущільнити цупким матеріалом.

Овочі, що зберігаються поза приміщеннями, вкривають матами з очерету, соломи, а потім засипають ґрунтом товщиною 15-20 см.

Весь посуд повинний закриватися щільними кришками, а відра і ванни — накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кожну людину на добу тільки для готування їжі від 3 до 5 літрів.

Для захисту колодязів навколо зрубу насипають глиняний шар товщиною до 50 см і шириною 1,5-2 м., зверху насипають шар щебеню товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу оббивають дошками або багатошаровою фанерою. Над колодязем улаштовують навіс, а шахту закривають щільною кришкою, оббитою листовим залізом або толем. Бажано із шахти колодязя викачати воду й очистити дно.

Підлягають дезактивації, а ті, що зберігаються в герметичної тарі, можуть бути використані після ретельного обмивання посуду теплою водою.

М'ясо, сир, масло, які знаходяться в негерметичній тарі, обробляються шляхом зняття ножем зараженого шару товщиною не менше 2-3 см.

Картоплю, моркву, буряк та інші овочі і фрукти ретельно миють струменем води, при дво-триразовому промиванні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів з наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіонуклідів. Найбільше наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільш ретельній обробці.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у домашніх умовах на вживається, воно підлягає переробці у сир або масло.

Олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній шар вживають у їжу.

відстоювання - виділення тільки нерозчинні радіонукліди

фільтрування (пісок, торф, гравій) досягається очищення до 70%.

коагулювання (глина, кальцинована сода, фосфати) з наступним відстоюванням можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію.

перегонку

можна отримати шляхом улаштування спеціальних колодязів на відстані від берега водойми 5-10 м. При цьому дно колодязя повинне бути нижче поверхні рівня води у водоймі.

Якщо ґрунт берега не пропускає вод, то між водоймою і колодязем обладнують фільтруючу траншею або трубу.

Найкращі результати для видалення радіонуклідів з води досягаються при перегонці чи пропущенні її через іонообмінні смоли.

Насамперед у раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєнню організмом радіонуклідів, найкраще природні, органічні, котрі не дають побічних негативних явищ. Це пектини або полісахариди, органічні речовини, які вступають у контакт з радіонуклідами, позбавляють їх можливості розчинятися в клітинах живого організму.

Пектини входять до складу багатьох продуктів, а тому слід більше вживати яблук, гарбузи, ріпи, моркви, буряка, капусти, сливи, полуниці, вишні, чорноплідної горобину, обліпихи.

Засвоєнню радіонуклідів в організмі перешкоджають і фруктові соки (гранатного, яблучного, грушевого, сливового, томатного, виноградного), до складу яких входять органічні кислоти, здатні вступати в тісну взаємодію з радіонуклідами і, утворивши з ними ряд сполук, видаляють їх з організму.

Для підтримки потрібної кількості калію в організмі слід споживати петрушку, шпинат, цибулю, часник, брюссельську і цвітну капусту, турнепс, щавель, селеру та інші види зелених культур.

Зменшення радіоактивного впливу дає нормальне співвідношення в організмі кальцію і магнію. Для цього треба систематично вживати молоко і сир, а також бобові культури — квасолю, горох та ін.

Не виключена можливість потрапляння в організм людини «гарячих» часток — дуже руйнівних для живих клітин радіоактивних елементів. Несучи великі дози радіації, вони руйнують навколо себе усі тканини, викликаючи їх злоякісне переродження. Важливо для цього вживати продукти, де є волокнисті речовини: капусту, буряк, моркву, житній хліб.

Продукти, які мають яскраво-жовті і червоні пігменти, зменшують імовірність появи раку. Це помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоб вживались вони систематично, створюючи своєрідний бар'єр загрозливим хворобам.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об’єктів, в кількостях більше встановлених меж їх безпечної експлуатації.

внаслідок аварії або теплового вибуху та зруйнування РНО;

внаслідок вибухової ядерної реакції.

відчуження;

безумовного (обов’язкового) відселення;

гарантованого (добровільного) відселення

підвищеного радіоактивного контролю

за дозою випромінювання –кількість енергії, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища.

Експозиційна доза визначається лише для повітря при гама і рентгенівському випромінюванні.

Поглинута доза визначається для речовин.

Еквівалентна доза - дозиметрична величина для оцінки шкоди, нанесеної здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь якого складу. Вона == добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

надзвичайно небезпечного забруднення (Г);

небезпечного забруднення (В);

сильного забруднення (Б);

помірного забруднення (А);

радіаційної небезпеки (М);

в зоні “М” та інших повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей,, дезактивація одягу, техніки..

В зоні “А” перміщення людей в бронетехніці.

У зонах Б, В, Г в мирний час ніякі роботи не проводять

методом прогнозування

за фактичними даними (розвідки) масштабів і ступеня радіоактивного забруднення території і атмосфери

визначення та нанесення на карту зон забруднення;

визначення часу початку падіння радіаційних опадів

доз опромінення для людини

тривалості перебування на цій території

можливих санітарних втрат при цій аварії

тип та потужність реактора;

кількість аварійних реакторів -n

частка викинутих радіоактивних речовин

координати РНО;

астрономічний час аварії

метеоумови

відстань від об’єкта до аварійного реактора

час початку роботи працюючих на об’єкті

тривалість дій (роботи)

коефіцієнт послаблення потужності дози випромінювання – К посл

час ядерного вибуху

рівні радіації в районі дій

коефіцієнти послаблення захисних споруд, техніки

допустима доза опромінення людей (з врахуванням раніше отриманої

поставлені завдання та терміни їх виконання

визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання

визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;

визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення

визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру.

Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту.

Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.

гранично-допустима

симтоми отруєння ще не наступають.

середня порогова

викликає початкові симтоми отруєння у 50%

середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених

смертельна

загибель 50%

зона заражен

ня СДОР – де небезпечно

глибина зараження – протяжність від місця аварії

глибина розповсю

дження -хмари СДОР

зона розповсю

дження – вся;;

тривалість хім.. зараження –час випаровування СДОР, коли існує небезпека

первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії

вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з поверхні;

визначення напрямку за метеоданими;

визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження;

визначення часу підходу зараженого повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР;

визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

довгострокове - заздалегідь

для визначення можливих масштабів та засобів

ліквідації, вихідні дані:

вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані;

оперативне – здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.

5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт)

визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:

ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності

втрати населення

аварії на інженерних мережах та комунікаціях

потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР

повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)

сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);

середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)

слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта.

Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни

Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:

визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.;

визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.

під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.

Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів.

Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.

Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.

прогрес

збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров’я та життя людей

За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла.

В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення.

Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом.

1 тип. – джерела екологічної небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню.

2 тип – потенційно-небезпечні – виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.

До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР.

розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС.

захист праців-

ників

спроможність об’єкта протистояти вражаючим факторам

захищеність від вторинних вражаючих факторів

надійність системи забезпечення об’єкта

стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об’єкта до ведення РІНР

захисту праців

ників

спроможності об’єкта протистояти вражаючим факторам

захищеності від вторинних вражаючих факторів

надійності системи забезпечення об’єкта

стійкість та безперервності управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об’єкта до ведення РІНР

підготовка до відновлення порушеного виробництва

інженерно-технічних – комплекс робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних систем.

Технологічних – шляхом зміни технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів

Організаційних - планування дій керівного складу, служб

Основний документ “Будівельні норми і правила”

захист населення

зменшення втрат під час НС

створення умов для проведення РІНР

Великі міста відносять до груп за такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО

Великі промислові об’єкти теж 1 і 11 категорії з ЦО

Атомні в окрему

Або вони ще називаються “категорійні”.

Є зони можливих руйнувань

сильних руйнувань

слабких руйнувань

Для цього є спеціальні таблиці які визначають відстані меж цих зон від об’єктів які спричиняють НС.

Крім того поруч з вищеназваними зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони можуть бути 20-40 км.

А поруч з цими смугами можуть бути ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

Біля підприємств по виробництву СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год. добігання хвилі прориву).

при складанні Генеральної схеми розвитку країни

областей

відповідно до методики «Загальні умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження»

галузей промисловості

проектів районного планування

проектів забудови міст та селищ

промислових зон

Завдання на розробку ІТЗ ЦО погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО.

Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів.

Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС.

від 100 до 500 тис.чол .- 25 км

500-1000 – 30 км.; 1млн.-1.5 млн. – 40 км

1,5 – 2 млн. – 50 км.; більше 2 млн. –100км

Щільність населення у 25 км зоні має бути не більше 100 осіб на 1 км2 та має бути транспортна мережа для вивезення цих людей за 4 год.

Чисельність селищ для працівників не більше 50 тис. на відстані 8 км

Відстань від берегової лінії 1 км. не допускається розміщення над джерелами підземних вод.

Передбачається створення систем автоматичного контролю та інформації персоналу і населення.

Склади для СДОР у заміській зоні - відстані від населеного пункту згідно норм.

Склади нафтопродуктів 200 м від річок, нижче за течією від поселень та виробництв на 100м.

У аеропортах склади нижче їх рівня.

Підприємства легкозаймистих речовин нижче поселень і промислових підприємств, або обваловка , яка б утримувала 50 % ємності. Запаси СДОР установлюють міністерствами

Продовольчі склади на околицях категорійних міст поза зонами можливих руйнувань і затоплень.

Забезпечення розбивки частин міст на ділянки не більше 2,5 км², по розривах між цими розбивками має виводиться населення в разі руйнувань.

Протипожежні розриви мають бути не менше 100м.

Нові залізничні станції., автопарки, трамвайні і тролейбусні депо мають будуватися за межами можливих руйнувань.

Обладнання міст штучними водоймами з розрахунку 3000м3 води на 1км2 території,

Вздовж берегової смуги рік обладнують через кожні 500м пожежні під’їзди для забору води не менш, як трьома автомобілями.

При проектуванні виробничих будівель в зоні можливих руйнувань застосовують легкі огороджуючи конструкції., ступінь вогнестійкості залежить від категорії об’єкта з ЦО.

Пункти керування розміщують у нижніх частинах будинків.

Передбачається захист ємностей і комунікацій від ударної хвилі

Заходи по виключенню розливів та пристрої по відсіканню зруйнованих частин і технологій, або випорожнення технологічних схем у заглиблені ємності.

Наявність локальних систем виявлення СДОР та повідомлення працюючих і населення

Повинно базуватися не менш як на двох джерелах, один підземний

Крім того мати резервуари (з фільтрами поглинаючими, за межами можливих руйнувань, з герматичними люками і пристосуваннями для наливу у пересувну тару) з тридобовим запасом води не менше, як 10 л. на 1 людину.

Теплові та атомні станції повинні мати запас технічної води навіть при прориві споруд.

Наявність резервних свердловин і колодязів, герметизація їх.

Пожежні гідранти в зоні де їх не завалить.

Повинно здійснюватись від станції поза категорійними містами і мати декілька підводів, також мати відключаючи пристрої ділянок при спрацюванні тиску ударної хвилі.

Наземні понижаючі станції мають мати дублювальні підземні, які включаються у випадку потреби, у цих містах має бути і підземне та закільцьоване підведення до об’єктів та пристрої, які спрацьовують при ударній хвилі.

Стійке, можливість автоматичного розподілу.

Теплові електростанції слід розміщати у незатопляємих та зонах де не буде руйнувань.

Так само розміщують і лінії ЛЕП.

Об’єкти мають мати декілька вводів, мати резервні дрібні та пересувні електростанції та підстанції.

Підстанції мають бути у безпечній зоні і на такій відстані, щоб виключало можливість їх одночасного руйнування.

Транзитне постачання (в обхід зруйнованих об’єктів) за рахунок транзитних перемичок.

Нові лінії слід проектувати в кабельному виконанні.

Особливі умови для об’єктів, які не відключаються, крім подвійного підведення – пересувні станції.

Такі ж вимоги і до нафто-газоперекачувальних станцій

При проектуванні атомних станцій повинна передбачатися система сигналізації для повідомлення органів ЦО, персоналу і населення, будівлі виконують згідно “Загальних положень забезпечення безпеки атомних станцій при проектуванні, будівництві та експлуатації”

При розрахуванні каскаду повинно бути розраховано стійкість споруд напірного фронту при проходженні хвилі прориву, для цього повинно бути розраховано відповідне підйомне обладнання для відкриття шлюзів у нижчих водоймах, також передбачають глибинні водоскидні отвори.

Крім того на шлюзах має бути гарантоване електропостачання та пересувні електростанції, керування ними має дублюватися місцевими постами.

мають мати обходи і кутові сполучні шляхи

Майданчики для перевантаження СДОР, вибухових речовин мають бути на відстані 250м від споруд та інших поїздів, вони обладнуються водяними завісами та локальною системою оповіщення.

Мають також бути підготовлені перед вузлові станції. Шляхопроводи до них розосереджено.

Електропостачання потягів має бути двохстороннє від незалежних джерел, а тягові підстанції у безпечній зоні.

Мають бути також захищені пункти керування.

не ближче 2 км від меж проектної забудови категорійних міст

при наявності існуючих через них - слід будувати обхідні на відстані 2 км. від межі проектної забудови

Стикувати заміські із міськими магістралями

Під’їзні шляхи до зал. станцій мають мати майданчики посадки населення для евакуації, миття та дезактивації.

Біля атомної станції має бути максимум дві дороги з твердим покриттям, що забезпечують під’їзд з 3 – 4 напрямків.

при наземному прокладанні в безпечних місцях, при заглибленому в зоні сильних руйнувань

В одному технічному коридорі може проходити не більше 260 млн. тон умовного палива в рік.

Відстань між технічними коридорами не менше 25 км.

Перекачувальні станції у безпечних зонах, відстань між ними в одному коридорі і сусідніх 30 км. Передбачається кільцювання.

Силами ІТП і залученими проектантами в три етапи:

підготовчий (наказ, календарний план заходів з підготовки, план проведення досліджень);

оцінка стійкості роботи ( умови захисту працюючих, уразливість виробництва, пошкодження від вторинного фактору, система забезпечення, вразливі місця в керівництві) для цього формують групи дослідження –

споруд – визначає ступінь стійкості, розміри можливої шкоди, визначає сили і засоби для відновлення

обладнання, заходи по переведенню на режим НС. способи збереження особливо цінного,

технології, найбільш вразливі ділянки виробництва

енергозбереження мінімуми потреби, додаткові джерела

постачання, додаткові запаси

оповіщення та зв’язку,

сховищ, радіаційного та хім.. захисту,

медична,

охорони громадського порядку.) ;

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки

розроблення заходів по стійкості. Підводяться підсумки. Група комплексного дослідження на основі доповідей інших груп складає комплексний план;

Перспективний план робіт які проводяться завчасно;

План-графік з підвищення стійкості при загрозі виникнення НС;

Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність планування перевіряють на навчаннях

Два плани:

на воєнний та мирний час.

Розробка в три етапи: 1. підготовчий;

2. практична розробка, оформлення документів;

3. узгодження розроблених планів (після того вивчення всім керівним складом на штабних об’єктових навчаннях та внесення коректив).

законодавчих

директивних

нормативних

Наказу начальника ЦО об'єкта у двох примірниках. підписується начальником штабу ЦО об'єкта, погоджується з територіальними управліннями (відділами) з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і затверджується начальником ЦО об'єкта (підприємства, організації, установи, незалежно від форм власності і підпорядкування). Після затвердження зміст плану дій доводиться до виконавців.

для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, керівництва ОГД

оперативності їх реагування на загрозу і виникнення НС

відвернення або зниження можливої загибелі людей

мінімізація матеріальних збитків і втрат

організацію задоволення першочергових потреб населення, яке постраждало

порядок дій і відповідальність керівництва відповідних органів управління підприємств, установ і організацій

основні заходи щодо організації і проведення робіт із запобігання і ліквідації НС техногенного і природного походження

узгодження термінів їх виконання,

фінансові, матеріальні та інші ресурси, які необхідні для цих заходів і робіт

захисту робітників і службовців

підтримування виробничої діяльності та інші з урахуванням обстановки після виникнення НС

передбачаються необхідна кількість сил і засобів для ліквідації наслідків НС

рішення та вказівки вищого штабу ЦО (управління, відділу з НС), розпоряджень начальника ЦО об'єкта

документів, що характеризують об'єкт (комунально-енергетичні мережі, стан будівель і споруд, вододжерела)

дані прогнозування за можливими НС та ін.

Щорічно, станом на перше січня, план і вносяться відповідні зміни.

під час командно-штабних, комплексних об'єктових навчань та об'єктових тренувань Цивільної оборони

У розділі І викладається загальна характеристика території, енергетичного та промислового комплексу, комунальних комунікацій, під'їздних шляхів та транспортних доріг на об'єкті, вірогідних надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження, їх масштаби і наслідки, які визначаються на підставі експертної оцінки, прогнозу чи результату модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.

У розділі 2 викладається порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦО в робочий та неробочий час.

Порядок дій оперативної групи, комісії з питань НС, головних спеціалістів (начальників служб ЦО) об'єкта.

У розділі 3 розкривається наявність сил і засобів ЦО об’єкта, які залучаються до ліквідації наслідків НС.

У розділі 4 визначається порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РІНР: завдання розвідки, транспортного, матеріально-технічного, хімічного, медичного, протипожежного забезпечення і охорони громадського порядку.

У розділі 5 визначаються місця розташування основного та запасного пункту управління ЦО об'єкта, порядок задіяння засобів зв'язку, забезпечення управління, зв'язку і оповіщення при загрозі виникнення і в ході ліквідації НС на всіх її етапах

Додатки до плану дій органів управління та сил ЦО об'єкта з запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації:

— календарний план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС);

— карта (схема) ОГД з можливою обстановкою при виникненні НС;

— схема організації управління, зв'язку та оповіщення;

— план забезпечення захисту персоналу (населення) в разі аварії на ХНО;

— розрахунки щодо екстреної евакуації, укриття в ЗС;

— варіанти рішень начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС;

— завдання оперативній групі та інші додатки.

На воєнний час:

Розділ 1. Оцінка обстановки, що може скластися на об’єкті в результаті дій противника.

Розділ 2. Виконання заходів на об’єкті при планомірному переведенні на воєнний стан:

1. Захист працюючих та їх сімей

   Заходи забезпечення стійкої роботи у воєнний час.

   Заходи і ведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

   Організація забезпечення заходів по ЦО.

   Організація управління.

Розділ 3 Виконання заходів на об’єкті в умовах несподіваного нападу противника.

1.Дії за сигналами ЦО.

2. Дії після нападу противника.

Додатки:

підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони

органів управління та сил

навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту та дій у НС.

керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, начальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;

командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань

робітники і службовці, які не входять до складу формувань

населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування

учні та студенти

в "Організаційно-методичних вказівках" начальника ЦО на новий навчальний рік, щорічно.

способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотр имуються поетапного принципу нарощування знань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров'я і освіту

Мета - підготовка до управління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійного лиха, або аварії

проводиться на курсах ЦО, шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох до п'яти діб залежно від категорії слухачів, з періодичністю 3—5 років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка по ЦО головних спеціалістів здійснюється за програмами та в обсязі, який визначається відповідними міністерствами і відомствами з періодичністю раз в 5—6 років.

На об'єктах господарської діяльності підготовка керівного складу планується і проводиться згідно з тематикою і обсягом в 15 годин. Відповідальність за організацію і якість навчання несе начальник ЦО об'єкта.

метою навчання формувань є підготовка їх до чітких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їх призначення.

проводиться на курсах ЦО за відповідними програмами раз у 3 роки

на об'єктах у групах керівного складу, або групах начальників відповідних служб

проходить підготовку на об'єктах за програмою спеціальної підготовки тривалістю 15 годин щорічно (9 годин загальні теми та 6 годин — спеціальні теми).

тематика визначається, враховуючи специфіку об'єкта, місцеві умови та призначення формувань і затверджується для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для об'єктових — НЦО об'єкта.

Деякі категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник тощо) готуються на районних курсах ЦО.

Заняття з формуваннями проводять командири формувань, а з окремих тем — начальники служб.

Мета підготовки цієї категорії — вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах НС.

Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ).

з навчально-методичних посібників

пам'яток

прослуховування радіо- та телепередач

матеріалів, які друкуються у газетах та журналах

в консульпрунктах

при сільських Радах та житлово-експлуатаційних дільницях

розробляє Міністерство освіти України

проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2—8 класах;

підготовку учнів 8—11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризивної підготовки

навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки

Підготовка студентів здійснюється за окремою програмою, яка затверджується Міністерством освіти.

наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;

— програми підготовки та навчання з ЦО

витяг із плану комплектування курсів ЦО та навчальних закладів підвищення кваліфікації

наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий і завдання на новий навчальний рік.

перелік навчальних груп

перелік тем навчань і тренувань з ЦО

тематика підготовки з ЦО

план підготовки керівного складу, невоєнізованих формувань, робітників та службовців об'єкта

розклад занять для кожної навчальної групи

журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);

журнал обліку підготовки керівного і командно-керівного складу на курсах ЦО та навчальних закладах підвищення кваліфікації