Фразеологія англійської мови

Вступ

Мова є однією з найважливіших складових, що будує націю. Вона супроводжує людину з перших днів її життя і до самої смерті, вона розвивається разом із суспільством. Тому немає нічого дивного в тому, що протягом сторіч багато вчених проводять дослідження щодо відкриття головних законів розвитку не тільки мови в цілому, але й її окремих частин.

Знати мову – означає володіти всіма її структурами та словами. Тому словник – це один із аспектів мови, який слід викладати в школі та у вищих навчальних закладах. Питання в тому, які слова та ідіоми учні та студенти мають запам'ятати. У зв'язку з цим слова слід уважно підбирати – в залежності від принципів підбору лінгвістичного матеріалу, умов викладання та вивчення іноземної мови.

Фразеологія, один із розділів лексикології, що вивчає усталені мовні звороти [5, с. 11]. Об'єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови, їх структура, семантика, походження та взаємозв'язок з іншими мовними одиницями. Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, вбираючи в себе безцінні скарби із приказок та прислів'їв, афоризмів і анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, професіоналізмів, мовних штампів та кліше – з усього, що впродовж багатьох століть плекає і зберігає у своїй пам'яті носій мови – народ [3, с. 11 – 13].

Фразеологізми займають особливе місце в словниковому складі англійської мови. Їх специфічна структура приваблює і викликає неабияку зацікавленість науковців, а з іншого боку вимагає серйозного аналізу змісту та форми мовних одиниць. ФО є частиною культури англійського народу, тому потрібно знати і розуміти їхню структуру, семантику та суть, тому що без знань та розуміння ФО дуже важко осягнути національний склад мислення носіїв мови.

Фразеологічні вирази вживаються майже в усіх галузях життя сучасної людини. Вони часто зустрічаються як в оригінальних творах класиків, так і у сучасних письменників, активно використовуються в засобах масової інформації та у повсякденному мовленні.

Для вивчення лексики та фразеології англійської мови були використані такі словники, як "Слова та ідіоми", Л. Сміт; "Словник англійських ідіомів", В. Коллінз; "Фразеологический словарь", А. В. Кунін. Вони містять слова, особливі за семантикою (ідіоматичні), а також групи слів та речення. У таких словниках вони систематизовані, як правило, у різні семантичні групи.

Фразеологічні одиниці можна класифікувати відповідно до способів творення, ступеня мотивації, структури, належності до певної частини мови.

А.В. Кунін класифікує ФО відповідно до способу їх творення. Він виділяє первинні та вторинні способи творення фразеологічних одиниць [29, с. 22 – 24].

Первинними способами творення фразеологічних одиниць вважаються способи, коли одиниця створюється на основі вільної групи слів, наприклад:

"A sad sack" – бовдур (Албі), "the winds of change" – вітер змін (Мак Міллан).

Вторинними способами творення фразеологічних одиниць вважаються способи, коли фразеологічна одиниця створюється на основі іншої фразеологічної одиниці, наприклад: “vote with one’s feet” – виразити невдоволення пішовши, поїхавши і т.д.

В.В. Виноградов дає синхронну класифікацію, що базується на відносинах між значенням в цілому та значенням складових частин [18, с. 45 – 46]. Вона відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології, розкрила механізм утворення фразеологічного значення. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дістала широкі визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов.

І.В. Корунець схиляється до класифікації, що пов'язана з частинами мови, до яких належать компоненти ФО. Більше того, він розподіляє фразеологізми за масштабом використання [26, с. 71 – 74].

Предметом дослідження є фразеологічні одиниці англійської мови, їх структура, семантика, особливості та основні ознаки.

Мета дослідження: проаналізувати структурно-граматичні особливості фразеологічних виразів англійської мови, дослідити диференційні ознаки та класифікацію ФО за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.

Об'єктом дослідження виступають граматичні особливості фразеологізмів англійської мови, ФО різного походження, а також семантика та методи вивчення.

Актуальність теми полягає у тому, що фразеологічний фонд є відкритою системою, оскільки він постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців, науковців. Тому дана тема хоч і багато досліджувана, але існує ще низка спірних питань, які потрібно детально розглянути та дослідити.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для подальших і глибших досліджень у перекладознавстві, а також у навчальному процесі під час підготовки лекцій з лексикології, теорії перекладу, стилістики та ін.

Головні завдання курсової роботи:

1. Розглянути ФО та її основні диференційні ознаки.

2. Проаналізувати структуру фразеологізмів, семантику та природу їх компонентів.

3. Визначити граматичні особливості англійських фразеологічних виразів.

4. Дослідити методи вивчення ФО.

5. Розглянути фразеологічні одиниці нетермінологічного, термінологічного та американського походження.

6. Дослідити класифікації фразеологічних одиниць.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: метод пошуку, аналізу і порівняння, структурний і типологічний методи.

Структура роботи:

Робота складається із змісту, вступу, трьох розділів, висновків, додатків та літератури.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, предмет, мета, об'єкт, цінність та завдання дослідження.

У першому розділі розглядається ФО як предмет фразеології, її основні ознаки та особливості, досліджується семантика та методи вивчення ФО.

Другий розділ присвячений походженню ФО, а саме розглядаються фразеологічні вирази термінологічного, не термінологічного, американського походження, а також шекспіризм. Визначаються граматичні особливості ФО в англійській мові.

У третьому розділі розглядаються класифікації фразеологічних одиниць за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем, ілюстровані прикладами з англійської мови.

Висновки містять інформацію, яка підсумовує результати курсової роботи.

У додатках містяться схеми класифікацій фразеологічних одиниць, розроблені двома відомими дослідниками В. В. Виноградовим та І. В. Корунцем.

РОЗДІЛ І. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні диференційні ознаки

1.1 Термін "ФО", суть поняття та особливості фразеологізмів

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані "прихованого" розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів [20, c. 21 – 22].

Об'єктами фразеологічних досліджень стали майже всі національні мови нашої країни та багато західноєвропейських мов. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології зробили Л.А. Булаховський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький, М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко, О.С. Юрченко та інші.

Однак це ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. До цього часу, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самої сутності фразеологічної одиниці негативно відбивається на укладанні фразеологічних словників.

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що "більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах" [19, с. 15 – 17]. З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип – це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг [2, с. 5 – 8].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Особливе місце у мовознавстві займає семантична класифікація В.В. Виноградова. Опрацьована на ґрунті синтаксичних ідей О.О. Шахматова з урахуванням результатів наукових досліджень швейцарського стиліста Баллі, ця класифікація по суті започаткувала основи фразеології як лінгвістичної дисципліни. Термін "фразеологічна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В. Виноградова, є основною ознакою фразеологізму [19, c. 59 – 62]. Б.О. Ларін під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. "Фразеологічна одиниця, – зазначає О.М. Бабкін, – це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів". С.Г. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів" [8, с. 54 – 59]. "Фразеологічна одиниця, – на думку М.М. Шанського, – це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою". В.П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами".

На своєрідність характеру фразеологізмів як ідіоматичних словосполук, які за своїм змістом є цілісні і не можуть бути передані іншими мовами без заміни схожого стилістичного забарвлення, вказував Л.А. Булаховський.

Л.І. Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК): "Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови.

Дещо інші ознаки фразеологічних одиниць подає В.М. Мокієнко. Він пише: "фразеологізми визначаються трьома постійними для стійких сполук характеристиками: роздільною оформленістю, відносною стійкістю (відтворюваністю в готовому вигляді) і експресивністю" [34, с. 17 – 20]. Виділяючи ці характеристики як основні ознаки фразеологізму, дослідник відзначає, що перші дві з них є властиві мові, а третя – мовленню, що саме аналізом взаємодії кожної із зазначених характеристик можна виявити суперечливу суть фразеологічного сполучення і обмежити обсяг фразеології.

Отже, наведені та інші існуючі в мовознавстві визначення фразеологічних одиниць свідчать про те, що ученими виділяються різні їх ознаки, серед яких, зокрема, можна назвати: 1) семантична цілісність або семантична нерозкладність (В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, В.П. Жуков, М.М. Шанський, Л.А. Булаховській); 2) метафоричність (Б.О.Ларін, О.В.Кунін, В.П.Жуков, О.М.Бабкін); 3) нарізно оформленість (В.П. Жуков, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, Л.Г. Скрипник); 4) відтворюваність (В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, М.М. Шанський, С.Г. Гаврін, В.П. Жуков, Л.Г. Скрипник); 5) наявність не менше двох повнозначних слів (С.Г. Гаврін, М.М. Шанський); 6) неперекладність іншими мовами (Л.А. Булаховській).

В нашому дослідженні в основу покладене таке визначення: фразеологізм розглядається як окрема, самостійна одиниця мови, здатна, як і інші мовні одиниці, виражати свою семантику, вступати з іншими одиницями мови в смислові та граматичні зв'язки, а значить мати граматична категорії, виконувати в реченні відповідну синтаксичну функцію.

ФО мови можуть вивчатися у різних аспектах, але вихідними, визначальними завжди будуть ті, які сприятимуть розкриттю основних ознак, що робить фразеологізм фразеологізмом, що виділяє його в окрему одиницю мови. Цілком зрозуміло, що для розкриття диференціальних ознак, як і самої сутності фразеологізму, необхідно їх розглядати у зіставленні, порівнянні з іншими одиницями мови – словом, словосполученням, відзначаючи спільні та відмінні їх риси. Саме виходячи із таких вимог, ми будемо вести свої спостереження.

Фразеологізм – це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [42, с. 80 – 88]. Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: to kick the bucket – померти; it takes the biscuit – одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes – бути в гарному настрої [49, с. 51 – 70].

Усі зазначені міркування свідчать про намір лінгвістів виробити об'єктивні критерії визначення самого предмета фразеології і переконують ще раз у тому, що фразеологічні одиниці є надзвичайно складними і суперечливими утвореннями мови. Звичайно, ця складність і суперечливість не могла не позначитися на визначенні предмета фразеології і її обсягу. Кожна із вище зазначених точок зору на основні ознаки фразеологічної одиниці переконує перш за все в тому, що кожен із мовознавців зумів знайти і встановити такі ознаки, які дозволили йому відібрати і згрупувати стійкі вирази.

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі [38, с. 61 – 64]. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що "фразеологічне значення", на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [1, c. 83-86].

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, ми неодноразово підкреслювали, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення – роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява – це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Отже, фразеологізми і слова – відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

1.2 Структура фразеологізмів та природа їх компонентів

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу – складна і суперечлива. Спробуємо з'ясувати деякі аспекти, пов'язані з цим питанням.

З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших [34, с. 9]. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М. П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість – це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді [31, с.43 – 44]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко також стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями [34, с. 16].

Від компонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючи морфемний склад слова і структуру ФО, В.П. Жуков зазначає, що морфеми у складі слова носять більш спеціалізований характер ніж компоненти фраземи.

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін "нарізнооформленість". Поняття "цілооформленість" та "нарізнооформленість" були запропоновані ним [39, с. 26 – 27]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є "цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму". Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [31, с.52].

У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення – це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення – це порівняння, метафора та метонімія [15, с. 54 – 56].

Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів [10, с. 5] Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За словами В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є здатність створювати научно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв'язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища. Матеріальної дійсності, пов'язані з життям людини.

На думку Л.П. Сміта, експресивність притаманна фразеологізмам та відіграє в мовленні не останню роль. Образність та метафоричність надають їм виразності, енергії. Англійський фразеолог також додає: "вони виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла…"

Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна. Вчений зазначає, що "образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об'єкти, тим яскравіший образ" [29, с. 71 – 74]. Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: "експресивність – це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму". Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні. Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку В.М. Мокієнка, неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, науково уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.

1.3 Семантика фразеологічних одиниць

Особливий акцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням." [14, с. 21 – 24].

Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г. Авксентьєв, "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" [20, с. 44].

Семантика ФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями – прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" [20, с. 45 – 46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop – під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. – закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of – ставати на рейки (з мови залізничників) [49, с. 61 – 65].

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: "основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом. Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [34, с. 75 – 78].

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [29, с. 78 – 80].

Говорячи про наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібне значення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць.

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів – морфеми – не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [24, с. 98 – 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" – to go to glory – to pass away – to kick the bucket – to turn up one’s toes; антонімічні пари: bone idle – hard-working (лінивий – працьовитий); the naked truth – the sweet lie(гірка правда – солодка брехня) [49, с. 15 – 20].

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня – це окремий звук, а внутрішня – це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць

Фразеологізм – це поняття, яке набагато важче пояснити, ніж слово. Особливості фразеологізмів потребують особливих методів вивчення. Метод вивчення фразеологічних одиниць (ФО) вперше запропонувала Н. М. Амосова. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів [6, с. 8]. Основні його принципи повинні лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: вивчення фразеологічних одиниць в умовах їхнього вживання у реченні, вивчення контекстуальної взаємодії слів, а також врахування специфіки мови.

Наступний метод вивчення ФО – варіаційний, який був запропонований В.Л. Архангельським [10, с. 10 – 12]. Особливостями цього методу є:

1) підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіацій ФО;

2)комплексне вивчення особливостей компонентів ФО, виділення фразеологічного рівня мовної структури;

3) виділення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.

Необхідно зазначити, що саме варіаційний метод має найбільше характерних особливостей. В.Л. Архангельський основне значення приділяв класифікації фразеологізмів і їх структурі зокрема.

Комплекативний метод дослідження фразеології розроблений С.Г. Гавриним. Згідно з цим методом виділяють три типи спеціалізованих комплікативів, або сполучення слів: 1) експресивно-образні, 2) еліптичні, 3) гносеологічні (афоризми, складні терміни) [14, с. 24 – 26]. С.Г. Гаврин виділяє також змішані типи комлекативів, які за своїми ознаками не відповідають жодному із трьох зазначених груп. Наприклад: like father like son - яблуко від яблуні недалеко падає.

В основу комплекативного методу покладені наступні принципи:

1) специфіка фразеологічних одиниць розкривається шляхом виявлення їх основної функції;

2) комплекативні фразеологічні якості мовних одиниць знаходяться в певних систематичних відношеннях, що є основою принципу системного опису фразеології.

Метод фразеологічної ідентифікації був вперше запропонований у 1964р. Він служить для виявлення фразеологічності того чи іншого сполучення слів та приналежністю його до ідіомів. Цей метод оснований на різних типах фразеологічних значень, співвідношенні елементів до всієї структури, а також допомагає виділяти фразеологізми серед складних слів та словосполучень.

В ідіомах семантична стійкість виражається в повному або частковому переосмисленні. Наприклад: by leaps and bounds – дуже швидко. Ні слово leap, ні слово bound не можуть входити до складу дефініцій і нарізно мають зовсім різні значення, не пов’язані із фразеологічним: leap – «стрибок, скачок», bound – межа, рубіж зона. Але to eat like a horse – дуже багато їсти [49, с. 70 – 72].

Наступний метод – це метод фразеологічного опису, який служить для виділення різних типів фразеологізмів. Класифікація типів фразеологічного значення основана на різних видах переосмислення з урахуванням структур. Прикладом цього методу можна навести такі ФО: pleased as a dog with two tails – дуже задоволений; drunk as a boiled owl – п'яний, як чіп [49, с. 75 – 78].

Відомо, що фразеологізм є одиницею мови. ФО фіксуються як у словниках загального типу, так і в фразеологічних словниках та довідниках. Отже, існують певні методи вивчення фразеологічних одиниць, тому їх потрібно знати і правильно застосовувати на практиці, тому що кожен метод має свої характерні особливості. Вони основані на різних типах фразеологічних значень. Вищезазначені методи вивчення фразеологічних одиниць мають свою специфіку та структуру, тому дуже важливо їх правильно застосовувати та розрізняти один від одного.

РОЗДІЛ II. Походження фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та граматичні особливості ФО різних типів

Проблеми еволюції східнослов'янської фразеології розв'язували, а методику її історичного аналізу виробляли протягом двох останніх сторіч, хоча сама наука фразеологія як окрема дисципліна сформувалася десь 30 – 40 років тому.

Фразеологічні одиниці мають свої граматичні особливості. Вони нерозривно пов'язані із загальним значенням фразеологізмів. Існують випадки коли з граматичної точки зору фразеологічний вираз побудований неправильно, але саме в такому вигляді вони існують у мові і будь-які граматичні зміни можуть порушити загальний зміст фразеологічної одиниці.

2.1 Англійські фразеологічні одиниці не термінологічного та термінологічного походження

Більшість фразеологізмів в англійській мові є англійськими зворотами, автори яких невідомі. Прикладами подібних широко розповсюджених зворотів, створених народом, є: pay through the nose – платити величезні гроші; bite off more than one can chew – не розрахувати власних сил. [48, с. 16 – 18].

В процесі дослідження ми спробували класифікувати англійські фразеологізми, пов'язані з традиціями, звичаями та обрядами англійського народу, а також з реаліями та історичними фактами. Таким чином пропонуємо таку класифікацію:

1) Фразеологічні одиниці, які відображають звичаї та традиції англійського народу: baker's dozen – чортова дюжина (за старим англійським звичаєм торговці хліба отримували від булочників тринадцять хлібин замість дванадцяти, і тринадцята хлібина йшла на рахунок прибутку торговців).

2) Фразеологічні одиниці, пов'язані з англійськими реаліями: carry coals to Newcastle – возити вугілля в Ньюкасл, їхати в Тулу зі своїм самоваром.

3) Фразеологічні одиниці, пов'язані з іменами англійських письменників, вчених, королів та ін. Їх в свою чергу можна поділити на три підгрупи:

а) фразеологізми, до яких входять прізвища: according to Cocker – "як по Кокеру", правильно, точно за всіма правилами (Е. Кокер, 1631 – 1675, автор англійського підручника з арифметики, який був широко розповсюджений у XVII ст.); the Admirable Crichton – вчений, освічений чоловік (за ім'ям Джеймса Крайтона, відомого шотландського вченого XVI ст.);

б) фразеологізми, до яких входять імена: King Charles's head – нав'язлива ідея (вираз із роману Діккенса "Давид Копперфілд");

в) фразеологізми, до яких входять імена та прізвища: a Sally Lunn – солодка булочка (за ім'ям жінки кондитера кінця XVIII ст.); a Sherlock Holmes – Шерлок Холмс (герой творів А. К. Доля; названий за прізвищем О. У. Холмса, улюбленого письменника Доля).

4) Фразеологічні одиниці, пов'язані з прикметами: a black sheep – паршива вівця, ганьба у сім'ї (за старою прикметою чорна вівця означає знак диявола); an unlinked cub – молоко на губах не обсохло.

5) Фразеологічні одиниці, пов'язані з астрологічними забобонами. Астрологи стверджували, що розташування небесних світил впливає на долю людини. Наведемо приклади подібних фразеологізмів: be born under a lucky star – народитися під щасливою зіркою; believe in one's star – вірити у свою долю; curse one's star – проклинати свою долю; have one's star in the ascendant – бути успішним; the stars were against it – сама доля проти цього.

6) Фразеологічні одиниці, взяті із казок та байок: Fortunatu's purse – повний гаманець (Fortunatus – казковий персонаж).

7) Фразеологічні одиниці, пов'язані з історичними фактами: the curse of Scotland – "прокляття Шотландії", бубнова дев'ятка (карта названа із-за схожості з гербом графа Далримпла Стейра, який викликав ненависть у Шотландії своєю про англійською політикою) [48, с. 25 – 35].

Отже, існує багато в англійській мові фразеологічних одиниць, які пов'язані з традиціями, обрядами, звичаями, іменами, прикметами та історичними фактами. Тому потрібно їх розрізняти та класифікувати до певної групи ФО.

Професійна мова – важливе джерело фразеологічних одиниць. У ній широко розповсюджені терміни та розмовні професіоналізми. Деякі ідіоми належать до професійної мови, наприклад: spick and span- елегантний. До його складу входять два некротизма. Некротизм – це застаріле слово у складі ФО [18, с. 65 – 68]. Спершу повна форма була spick and span new., але потім в результаті історичного розвитку вона скоротилася.

В. Скіт, видатний англійський етимолог, таким чином пояснює походження цього звороту: Literally "spike and spoon new", where spike means a point, and spoon a chip, new as a spike or nail just made and a chip just cut off.

Більшість термінів та професіоналізмів входять до складу ідіофразеоматизмів: come up to the scratch – бути готовим до боротьби, діяти рішуче; hit below the belt – порушувати правила; jump the gun – забігати наперед.

2.2 Шекспіризми

За кількістю фразеологізмів твори Шекспіра займають друге місце після Біблії. Їх кількість більше 100. Більшість шекспіризмів з'являються у його творах лише один раз. Наведемо деякі приклади із широко відомих ФО:

“Отелло”

To wear one’s heart upon one’s sleeve	- щира, відкрита душа
Moving accident(s)	- хвилюючі події
The head and front of	- найважливіше
The pity of it!	- Як шкода!
The green-eyed monster	- Ревнощі

“Король Генріх IV”

The wish is father to the thought	- бажання породжує думку
The better part of valour is discretion	- скромність – одна з прикрас хоробрості
Eat somebody out of house and home	- розорити людину, живучи за її рахунок

“Ромео та Джульєтта”

A fool's paradise	- світ фантазій
The be-all and end-all	- все в житті

У сучасній англійській мові до шекспіризмів можна вносити ті чи інші зміни. Деякі з них можна показати на наступних прикладах: wear one's heart upon one's sleeve for daws to peck at ("Othello") – виставляти напоказ свої почуття. У сучасній англійській мові зазвичай використовується більш скорочено: wear one's heart upon one's sleeve; at one fell swoop ("Macbeth") – одним ударом, в один момент [30, с. 25 – 28].

Багато фразеологізмів співпадають в українській, англійській та німецькій мовах. Наприклад: перелітній птах – a bird of passage (англ.), Zugvogel (нім.). Джерела звідки взяті ФО не завжди можна встановити з достатньою точністю. Наприклад: прислів'я a close mouth catches no flies – слово – срібло, мовчання – золото є перекладом італьянського прислів'я in bocca serrata non entro mai mosca.

Make love – залицятися згідно з Великим Оксфордським словником є перекладом французького вислову faire l'amour чи італьянського – far l'amore.

2.3 Фразеологічні одиниці американського походження

Багато ФО прийшло в Англію із США. У словниках навіть немає позначки, яка вказує на американське походження. До таких "американізмів" відносяться: bark up the wrong tree – помилитися;

do one's level best – зробити все можливе;

a green light – свобода дій;

in the soup – у біді, у тяжкому становищі;

spill the beans – видати таємниці.

У наведених вище та у багатьох інших фразеологізмах американського походження немає чисто американських слів і їх можна легко прийняти за англійські. Лише у деяких зустрічаються американські слова: the last of the Mohicans – останній із могікан (за романом Ф. Купера. Могікане – плем’я північноамериканських індійців, яке вимерло).

Як бачимо існують фразеологізми, які можна сплутати. Тому потрібно запам'ятати найбільш вживані ФО, які мають американське походження.

2.4 Граматичні особливості дієслівних фразеологічних одиниць

Згідно Рецкера існування слова в складі ФО в якості лексеми, має ряд особливостей у порівнянні з існуванням того ж слова з самостійним лексичним значенням поза ФО [31, с. 87 – 91].

Характерною ознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента, або дієслівних компонентів у зворотах з сурядною структурою. Наприклад, формоутворення фразеологізму pull smb's leg – морочити комусь голову. Дієслово у складі цього фразеологічного звороту вживається у наступних формах: Present Continuous, Present Perfect Continuous, Past Continuous, Past Perfect Continuous, Passive Voice. Безсумнівно, що наведені вище форми є найпоширенішими. Отже, дієслово в даній ФО вживається переважно в деяких формах, тоді як самостійне дієслово pull може вживатися в усіх формах. Наказовий спосіб можливий, але зустрічається тільки в заперечній формі. Наприклад, do not pull my leg.

У деяких дієслівних ФО дієслово вживається лише в пасивному стані: to be thrown on one's beam-end – бути в тяжкому, безвихідному становищі; to be gathered to one's fathers (бібл.) відправитися до прабатьків, померти.

У інших ФО дієслово ніколи не використовується в пасивному стані. Наприклад, take the wrong turning – звернути з праведного шляху; make bricks without straw – марно старатися.

У англійській мові велика кількість дієслівних ФО з прийменниками. Наприклад, cut the ground from under smb's feet – вибивати землю із-під ніг; to have millstone about (або round) one's neck – надіти камінь на шию; kill two birds with one stone – убити двох зайців одним пострілом. Безприйменникових зворотів значно менше. Наприклад, put one's foot down – зайняти тверду, рішучу позицію; hold one's head high – високо тримати голову.

У багатьох дієслівних ФО, в складі яких є іменники, цим іменникам притаманні нормативні форми однини і множини в залежності від однини чи множини позначуваних ними явищ дійсності. До таких зворотів належать, наприклад, set one's cap at smb. – "полювати на жениха", вішатися комусь на шию; keep one's head above water – "триматися на поверхні", боротися з труднощами [49, с. 101 – 105].

У деяких дієслівних фразеологізмах множини суттєво залежить не від кількості осіб, що здійснюють дію, а від кількості об'єктів, на які направлена дія в даному фразеологізмі. Наприклад, they have just been pulling our legs very wittly – вони просто дуже дотепно морочили нам голову.

Багато лексем у складі ФО, яким притаманна висока ступінь абстрагування від буквального значення, в тій чи іншій мірі втрачають притаманні їм властивості. Так, іменники, що вживаються в якості окремих слів як у однині так і в множині, в складі ряду фразеологічних зворотів вживаються лише в однині або тільки в множині, тобто їх словоформи залишаються фіксованими в будь-якому контексті. Наприклад, ФО, що вживаються лише в однині: cost a pretty penny – коштувати купу грошей; cook smb's goose – загинути, звести в могилу [48, с. 65 – 68].

У багатьох дієслівних ФО іменники вживаються лише в множині, так як дію, яку вони позначають, здійснюється не однією особою. Прикладом таких ФО можуть бути: burn one's fingers – обпектися на чомусь; be on pins ad needles – бути як на голках.

У дієслівних компаративних фраземах перші компоненти вживаються в буквальному значенні, а решта – переосмислені компоненти, що виступають інтенсифікаторами і уточнювачами семантичного значення перших компонентів. Оскільки дієслівні компаративи не вживаються у пасивному стані і тому не можуть трансформуватися у речення, вони завжди залишаються фраземами. У зворотів цього типу завжди підрядна структура. Наприклад, to lie like a trooper – бреше, як гребінцем чеше; to laugh like a hyena – пронизливо, верескливо реготати; to sell like hot cakes – ідуть нарозхват. У деяких дієслівних компаративах артикль не вживається.

2.5 Граматичні особливості субстантивних фразеологічних одиниць

Найхарактерніша структурна модель субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення, тобто поєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього) за допомогою прийменникового підрядного зв'язку. З цією метою використовуються наступні прийменники: about, among, at, before, behind, between, for, from, in, of, on, out of, to, with, within, without. Наприклад, the skeleton at the feast – "скелет на бенкеті", тобто те, що затьмарює свято; crumbs from the rich man's table – крихти з барського столу; the power behind the throne – "влада за троном", невидима влада [41, с.32 – 36].

У складнопідрядних фраземах по типу an iron hand in a velvet glove – "залізний кулак у оксамитовій рукавичці", невблаганність, прихована зовнішня м'якість; a big fish in a little pond – "велика риба у маленькому озері", місцевий пан. Дві комбінації лексем з підрядною структурою пов'язані способом підрядності за допомогою прийменника in.

У зворотах the end of one's tether – межа (сил, можливостей); the villain of the piece – головний винуватець; the long arm of coincidence – чиста випадковість, за допомогою прийменника of поєднуються лексеми. У складних підрядних фраземах по типу the old lady of Thradneedle Street (жарт.) – стара леді із Треднідл-стріт, Англійський банк [49, с. 25 – 30].У цьому випадку два підрядних сполучень лексем поєднані засобом підрядності за допомогою прийменника of. Найпоширеніші прийменники в субстантивних ФО – це прийменники of, in.

Існує також невелика кількість субстантивних ФО з підрядною структурою, що використовуються лише у заперечній формі. Наприклад, not a ghost of a chance – не мати ніякої можливості, ніяких шансів; not the only pebble on the beach – на ньому світ клином не зійшовся. ФО з підрядною структурою можуть бути також і безприйменникові.

А) Субстантивні фраземи з сурядною структурою

Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти найбільш багаточисленні. Переважна більшість має в своєму складі сполучник and. У структурному відношенні вони поділяються на дві групи:

1. Двокомпонентні субстантивні фраземи: oil and vinegar – "як масло та оцет" (про непримиримі протилежності).

Компоненти як правило, належать до однієї частини мови, за винятком звороту enough and to spare – більш ніж достатньо; більш ніж потрібно.

З точки зору числа, в якому вживаються компоненти, вони поділяються на наступні групи:

1) обидва компоненти вжиті в однині: Jack and Gill – хлопець і дівчина; ebb and flow – припливи і відпливи, мінливість долі;

2) обидва компоненти вжиті у множині: ins and outs – всі ходи і виходи;

3) перший компонент в однині, а другий у множині: dust and ashes – порох і тлінь; beer and skittles – розваги; fox and hounds – "лисиця і собаки" (дитяча гра, в якій один бігає, а всі інші його ловлять);

4) перший компонент у множині, а другий в однині: cakes and ale – гуляння, розваги.

Число, в яких стоять компоненти цих фразеологізмів є фіксованим. Єдиний зворот, що допускає як однину так і множину, це lord and master – а) чоловік і повелитель; б) володар, цар і бог. Можливе також вживання цього звороту в родовому відмінку з додаванням флексії 's до останнього компонента.

2. Трьохкомпонентні і багатокомпонентні субстантивні фраземи. Існує невелика кількість трьохкомпонентних субстантивних фразем із сурядною структурою: the Red, White and Blue – англійський, державний прапор; the long and the short of it – коротше кажучи.

Б) Особливості субстантивних фразеологічних одиниць з підрядною структурою

Чималій кількості субстантивних ФО притаманне нормативне утворення однини і множини іменників в залежності від однини чи множини означуваних предметів, явищ: a devil's advocate (devil's advocates) – затятий критикан; a white elephant (white elephants) – власність, подарунок, якого не знаєш, як позбутися.

Зазвичай флексію множини має один іменник, навіть при наявності двох іменників в ФО: we found ourselves regular knights of the road, before we knew where we were. (W. Thackeray)

Однак зустрічаються випадки, коли два іменники стоять в множині: you know that T am plain Roebuck Ramsden when other men who have done less have got handles to their names (B. Shaw)

У складі субстантивних ФО з підрядною структурою є іменники, що вживаються лише в множині, тоді як ці ж іменники в якості окремих лексем можуть вживатися як в однині, так і в множині [36, с. 78 – 82].

ФО з іменниками в множині розділяють на наступні групи:

1) ФО, що відображають об'єктивно існуючу множинність і не допускає однини: creature comforts – земні блага; birds of feather – люди одного складу один одного варті;

2) ФО, що традиційно означають тільки множину, хоч об'єктивно існує і однина: sheep without a shepherd (бібл.) – "вівці без пастуха", безпорадний натовп; the lungs of London – "легені Лондона", сквери та парки Лондона;

3) ФО, що позначають однину, але є поєднанням окремих одиниць: the nest of singing birds – "гніздо пташок, що співають" (прізвисько ліричних поетів епохи королеви Єлизавети І); a month of Sundays (розм.) – довгий строк, ціла вічність;

4) ФО, що позначають однину, але виражену іменником у множині: palmy days – пора розквіту, процвітання; donkey's years (розм.) – довгий час, ціла вічність;

5) ФО, що позначають однину тісно пов'язану з множиною: new wine in old bottles (бібл.) – старе вино в нових міхах; the break in the clouds – промінь надії;

6) ФО, що позначає незлі чуване поняття тісно пов'язане з множиною: milk for babes – будь-що легке для розуміння.

Множинне значення іменника є важливим складовим елементом буквального значення компонентів, на основі якого виникло фразеологічне значення звороту: the merry dancers – північне сяйво; the flesh pots of Egypt (бібл., книжн.) – матеріальний добробут, багате життя (таке, що розглядають із заздрістю).

2.6 Граматичні особливості адвербіальних та ад’єктивних фразеологічних одиниць

Чимало таких фразеологічних одиниць починаються з прийменника at, by, on, under, with: with all ones heart (and soul) – від усього серця, зі всією душею; at (in) the (very) nick of time – в самий останній момент.

У більшості фразеологічних одиниць даного структурного типу, за виключенням деяких зворотів, що починаються з прийменника from, є препозитивні чи постпозитивні означення, а початковий прийменник втрачає своє граматичне призначення – здійснення підрядного зв'язку іменників, займенників або числівників. З'єднувальна функція початкового прийменника, який за своєю суттю є напівприйменником відновлюється у складі речення, в якому вживається ФО. [36, с. 85 – 88].

Деякі адвербіальні ФО з початковим прийменником виділилися із складу дієслівних фразеологізмів. Наприклад, with flying colours – з перемогою, переможно. У XVII ст. вживався дієслівний фразеологізм. Пізніше дієслово bring off було замінено дієсловом come off. У XX ст. адвербіальна ФО with flying colours виділилась в самостійний зворот. Це можуть підтвердити такі приклади: he…had passed through all drill with flying colours (S. O' Casey); but socialism has survived all these severe tests with flying colours… (W. Foster)

Окрім адвербіальних ФО з підрядною структурою, що починаються з прийменника, в сучасній англійській мові є адвербіальні ФО з підрядною структурою, в яких прийменник стоїть посередині: straight from the horse's mouth – із першоджерела; all in the day's work – добре, все в порядку речей.

Існує також невелика кількість адвербіальних ФО з підрядною структурою, що використовуються тільки в заперечній формі: not half bad – зовсім непогано; not a shot in the locker – без грошей, ні копійки в кишені; not two days about it – 1) це неминуче, немає іншого виходу; 2) про це не може бути двох думок [24, с. 9]

Множина іменника є важливим складовим елементом буквального значення компонентів, на основі якого і могло виникнути фразеологічне значення звороту. Так, слово spurs в ФО win one's spurs – відзначатися, здобути славу, визнання може бути лише в множині, так як під час посвяти в рицарі нагороджували двома шпорами, а не однією.

У компонентів багатьох фразеологізмів нульова парадигма, тобто використання в одній, строго фіксованій словоформі, або неповна парадигма - використання у двох чи більше часових формах при неможливості використання в інших. Істотні також обмеження у виборі стверджувальних, заперечних чи питальних форм.

Ад'єктивні компаративи. Перший компонент ад'єктивних компаративів вживається, як правило, в буквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилювальна [19, с. 99]. Перший сполучник as часто упускається. В деяких ад'єктивних компаративах не вживається артикль, наприклад, перед власними іменами або абстрактними іменниками. Прикладами ад'єктивних компаративів можуть слугувати: (as) white as snow – білий як сніг; (as) ugly as sin – страшний як смерть, як смертний гріх; (as) plain as the nose on your face – ясний як день, цілком очевидний.

Ад'єктивні компаративи з'являються у мові тому, що є потреба у передачі додаткової інформації, яку передає перший компонент порівняння. Існують компаративні звороти, що вживаються з прикметниками у порівняльному ступені: more dead than alive – напівживий (від втоми), смертельно втомлений.

ФО more honoured in the breach (in) the observance (шекспіризм) є одним з не багатьох зворотів, що означає не особу. Ця ФО означає частіше порушується ніж дотримується (мова йде про закон, обряд).

To my mind the afternoon call is a convention more honoured in the breach in the observance (W.S. Maugham).

Відхиленням від норми є вживання сполучника like замість as. Ймовірно, що в подібних випадках відбувається встановлення нової норми, так як в розмовній англійській мові вже давно спостерігається тенденція вживання like в якості сполучника (he can't do it like I can). Наприклад, like a bear with a sore head – злий, як чорт [45, с. 44 – 46].

Отже, проведений аналіз граматичних особливостей фразеологічних одиниць в англійській мові дав змогу зробити наступні висновки:

субстантивні та адвербіальні фразеологічні одиниці характеризуються вживанням прийменників. Найпоширеніші прийменники у складі субстантивних ФО in, of;

в англійській мові існують субстантивні ФО, які вживаються лише в заперечній формі;

у складі певної субстантивної ФО іменник може вживатися тільки в однині або тільки в множині. Це свідчить про усталеність структури ФО;

субстантивні ФО із сурядною структурою характеризуються вживанням сполучника and;

характерною ознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента;

в ад'єктивних порівняннях прикметники можуть вживатися в порівняльному ступені, а іменники – у множині.

РОЗДІЛ III. Критерії класифікації ФО

3.1 Класифікація фразеологізмів за В.В. Виноградовим

Існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Найбільш поширеною є структурно-семантична класифікація В.В. Виноградова. Він виділяє три типи фразеологізмів:

Фразеологічні зрощення – це тип абсолютно неподільних, нерозкладених стійких словосполучень, цілісне значення яких невмотивоване, тобто не випливає із значень слів-компонентів, наприклад: Blue Bonnet – шотландець; to ran away – накивати п'ятами; to kiss the hare's foot – спізнюватися.

Визнаючи фразеологічні зрощення як "своєрідні складні синтаксичні слова", які ще прийнято називати ідіомами, В. В. Виноградов підкреслює, що їх значення не мають ніякого зв'язку із значенням складових компонентів. Основною ознакою фразеологічних зрощень є їх семантична нерозкладність, неподільність, абсолютна неможливість виведення значення цілого із значень компонентів [19, с. 22 – 24]. "Фразеологічне зрощення становить собою семантичну одиницю, однорідну зі словом, позбавлену внутрішньої форми". Перетворення словосполучення у фразеологічне зрощення відбувається з різних причин, серед яких немалу роль відіграє переосмислення, втрата прямого значення словами-компонентами, поява нового образу, емоційні та експресивні фактори.

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є "безумовними семантичними одиницями", оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин [19, с. 25 – 26]. Одне слово у фразеологічному сполученні семантично зумовлене й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підставку, наприклад: the break of the day – світанок; prove a success – мати успіх; take one's easy – відпочивати.

Фразеологічні сполучення – це такі смислові одиниці, складові частини яких "становлять для носіїв української мови уже звичну сполуку, близьку до традиційного лексико-граматичного утворення, значення якого не виразно аргументується лексичними значеннями його складових частин". Складові частини сполук можуть зберігати лексичне значення і входити до складу інших фразеологічно зв'язаних об'єднань слів, становлячи собою мінімальне утворення для нових смислових серій. Таким видається шлях розвитку вільного словосполучення до фразеологічно зв'язаних утворень.

Фразеологічні єдності – це теж стійкі словосполучення, семантично неподільні і цілісні значенням [19, с. 27 – 29]. Однак у фразеологічних єдностях цілісне значення може бути вмотивованим, є результатом впливу лексичних значень слів-компонентів, наприклад: baker's dozen – чортова дюжина; one's place in the sun – місце під сонцем; Pandora's box – скринька Пандори. Наведені приклади свідчать, що фразеологічні єдності, як і зрощення, теж семантично неподільні і виражають цілісне значення, але, на відміну від фразеологічних зрощень, вони мають умотивоване значення. У своєму компонентному складі фразеологічні єдності вміщують такий елемент, який сприяє мотивації значення фразеологізму в цілому. Крім того у фразеологічних єдностей граматичні стосунки між компонентами відносно легко розрізнити і можна звести до живих сучасних зв'язків. Образність значення, яка сприяє нерозкладності фразеологічного зрощення і фразеологічної єдності, не дозволяє заміни компонентів фразеологізму без втрати значення цілого, а значить і втрати виразу як мовної одиниці. У той же час фразеологічні єдності і зрощення можуть бути замінені іншими синонімічними фразеологізмами або словами. Завдяки такій їх властивості В. В. Виноградов вважає фразеологічні єдності і фразеологічні зрощення "потенціальними еквівалентами слів" [18, с. 14].

Класифікація В.В. Виноградова відіграла важливу роль у розробці теоретичних питань фразеології. Вона розкрила механізм утворення фразеологічного значення, відношення семантики цілого виразу до значень слів-компонентів, що його складають. Ця класифікація глибоко увійшла у фразеологічну науку, дістала широкі визнання і стала придатною не тільки для російської мови, на ґрунті якої вона була створена, а й для інших мов.

3.2 Класифікація фразеологізмів за І.В. Корунцем

Деякі дослідники, зокрема І. В. Корунець схиляються до класифікації, що пов'язана з частинами мови, до яких належать компоненти ФО. У цьому дослідження ми будемо широко застосовувати саме цю класифікацію.

Дієслівні фразеологізми. Дієслівними ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження виражено дієсловом. Більшість дієслівних фразеологічних одиниць стосуються людини, дії, що вона виконує, або в якому стані знаходиться. Вони виражають дію і функціонують найчастіше у ролі присудка [26, с. 35 – 36]. Найпростішим дієслівним утворенням є поєднання дієслова з іменником, наприклад: raise Cain – скандалити, підняти галас; eat crow – терпіти образи.

Іменники також можуть мати різні препозитивні та постпозитивні означення, наприклад: foul one's own nest – виносити сміття з хати; to draw the long bow – перебільшувати, розповідати небилиці.

Існує чимало поширених фразеологічних висловлювань. Їх структуру можна зобразити наступним чином (дієслово + іменник + прийменник + іменник), але така структура може дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів, наприклад: to start business from scratch – починати все з нуля; to have one's heart in one's mouth – бути дуже наляканим, душа упала в п'яти.

Багато фразеологізмів починаються із допоміжних дієслів be і have і означають перебування людини в якомусь стані, наприклад: be on one's bones – дійти до крайності, бути у тяжкому матеріальному становищі; have a bone in one's throat – не могти ні слова сказати.

Існують в англійській мові і парно-синонімічні звороти, наприклад: cut and contrive – зводити кінці з кінцями; hum and haw – мямлити; sink or swim – будь що буде.

Дієслівні компаративні звороти передають означено-обставинні відносини, називаючи дію і її якісну характеристику, вказуючи на ступінь інтенсивної дії [26, с. 38 – 40]. Характерною особливістю дієслівних компаративних зворотів є використання в якості першого компоненту переважно англосаксонських дієслів, що позначають звичайну дію: chatter, drink, eat, feel, fight, hate, laugh, live, look, run, sell, sleep, smoke, speak, swim, talk, work і деякі інші. Наприклад, to work like a horse – працювати, як віл; to feel like fish out of water – відчувати себе не в своїй тарілці. Структуру дієслівних компаративних зворотів можна продемонструвати за допомогою наступної моделі (дієслово + сполучник like + означений/неозначений артикль + іменник). Це найпростіша модель, вона може дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів.

Субстантивні фразеологічні одиниці. Субстантивними ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження виражено іменником. Деякі інші дослідники називають цю групу фразеологічних одиниць номінативною. Але в даному дослідженні ми будемо притримуватися назви субстантивні ФО. Найхарактернішою структурною моделлю субстантивних ФО є прийменниково-іменникове утворення, тобто поєднання іменника з іменником з препозитивним означенням (або без нього) за допомогою прийменникового підрядного зв'язку, [26, с. 45]. наприклад: big card – туз, велика цяця; the Trojan horse – троянський кінь; a big gun – важлива персона, шишка; a one-track mind – обмежена людина, людина з обмеженим кругозором. Також до цього виду належать прийменниково-іменникові утворення: два іменника, пов'язані з прийменником, наприклад: a dog in the manger – собака на сіні; a word the wise – розумний розуміє з півслова; a stab in the back – удар у спину. Це основні моделі утворення субстантивних фразеологічних одиниць. Вони можуть дещо змінюватися в залежності від кількості компонентів.

Адвербіальні фразеологізми. Адвербіальні ФО слід вважати ті фразеологізми, де головне слово, яке несе смислове навантаження, виражено прислівником [26, с. 48 – 50]. Сюди ж входять і ад'єктивні компаративи. Адвербіальні ФО поділяються на два підкласи: якісні і обставинні адвербіальні фразеологізми, наприклад: tit for tat – в кінці кінців; by and again, now and again – іноді час від часу.

Ад'єктивні компаративи передають означальні відносини називаючи ознаку і вказуючи на її ступінь. Перший компонент ад'єктивних компаративів вживається звичайно у буквальному значенні. Функція другого компонента завжди підсилювальна, наприклад: (as) drunk as a lord – п'яний, як чіп; (as) fierce as a tiger – лютий, як тигр; (as) cunning as fox – хитрий, як лис.

Фразеологізми з граматичною структурою речення утворюють окремий різновид чи розряд одиниць лише у структурному відношенні. Фразеологізмами можуть бути:

цілі речення (time and tide wait for no man – на козаку немає знаку);

словосполучення (to be or not to be – бути чи не бути);

метафорично генералізовані власні назви (іноді географічні назви) (Tom Tailor – кравець; Tom Pepper – великий брехун; Nosy Parker – людина, що суне ніс не в свої справи).

Таке ж явище присутнє і в українській мові, наприклад: Чалий – підступна, зрадлива людина; Макар Касян – ненажера [49, с. 69 – 71].

Що стосується семантики вираження ними понять, а особливо щодо їх ролі як засобів образності мови, то вони нічим не відрізняються від фразеологізмів – словосполучень, тобто їх можна розподіляти за класами у залежності від того, чи вони виражають предметність, дію, ознаку, тощо. Так, прислів'я Задати пам'ятку, що до нових віників не забуде відповідає поняттю "покарання". Отже, такі фразеологізми-речення можуть входити до субстантивних фразеологізмів.

Корунець І.В. також розподіляє фразеологізми за масштабом використання на національні та міжнародні.

Національні ФО містять окрему рису, ознаку, притаманну певному народу. Такі ФО побудовані за принципом складових частин, образів притаманних певній нації та мові [26, с. 54 – 57]. Тільки в англійській мові існують фразеологізми to cut off with a shilling;, to accept the Chiltern Hundreds і тільки в українській мові знайдемо такі фразеологічні вирази як: впіймати облизня; пекти раків; утерти носа.

Міжнародні ФО спільні для географічно близьких мов. Ідіоматичні вирази з однаковим лексичним значенням і складом компонентів [26, с.65 – 66]. Це явище можна пояснити історичним розвитком мов та подіями, що впливали на цей процес. Наприклад, на всі європейські народи та їх мови впливали грецька та романська культури, а також християнство. В результаті з'явилося чимало не лише слів, а й фразеологічних виразів, запозичених з грецької та латинської мов. Наприклад, to cross the Rubicon – перейти рубікон; I came, I saw, I conquered – прийшов, побачив, переміг; prodigal son – блудний син; to be in the seventh heaven – бути на сьомому небі.

Проаналізувавши класифікацію ФО за І. В. Корунцем, можна сказати, що вона пов'язана з частинами мови, але існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів, а саме структурно-семантичний, граматичний та функціонально-стилістичний.

Висновки

Мова – це засіб спілкування між людьми у суспільстві. Тому кожен з її аспектів слід аналізувати та вивчати. Що стосується фразеології, слід відзначити, що це одна з найбільш популярних сфер лексикології, якій приділяють увагу багато відомих лінгвістів. Варто зазначити, що єдності серед них немає, тому термін «фразеологія» можна назвати лінгвістичним терміном широкого значення, що більше підходить для опису різноманітних структурних та семантичних типів фраз.

Ще недавно, у середині 50-х років, професор Ларін Б. О. зазначав, що фразеологія як лінгвістична дисципліна перебуває в стадії "прихованого розвитку". Відтоді у мовознавстві інтенсивно досліджувалися численні фразеологічні проблеми, а бібліографія із загальної та часткової фразеології налічує тисячі найменувань – монографій, посібників, тематичних збірників, статей. Також активно досліджувалися найрізноманітніші питання фразеології українськими вченими. Українська фразеологія виростає на міцному фундаменті фольклористичних, етнографічних, загально філологічних праць, цінних фразеологічних зібрань О.О. Потебні, І.Я. Франка, П.П. Чубинського, П.О. Куліша.

Фразеологія є об'єктом досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, адже це та наука, яка буде існувати доки існуватиме мова, оскільки фразеологічний фонд – це відкрита система, яка постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів громадських діячів, митців, літераторів та науковців, які настільки часто використовуються у засобах масової інформації та побутовому мисленні, що з часом стають народним надбанням. Свій внесок у розвиток теорії фразеології зробили українські та зарубіжні вчені, а саме О.В. Кунін, В.В. Виноградов, І.В. Корунець, Н.М. Амосова, Л.Г. Скрипник та інші.

Великої уваги набувають зібрання загально мовної національної фразеології, її практична й теоретична розробка (Г.М. Удовиченко, І.С.Олійник, М.П. Коломієць, В.М. Білоноженко).

Згідно з нашим дослідженням фразеологічні одиниці – це групи слів, які неможливо створити у процесі мовлення, вони існують у мові як готові одиниці. Саме вони найвиразніше передають дух і нев'янучу красу мови, яку створив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах.

У ході роботи були досліджені основні положення теорії фразеології, особливості та ознаки ФО, їх структура, семантика, методи та граматичні особливості. Також була досліджена класифікація ФО за В.В. Виноградовим та І.В. Корунцем.

Проаналізувавши природу компонентів ФО, особливості та семантику фразеологічних виразів можна зробити висновок, що незважаючи на те, що компоненти фразеологізмів позбавлені основних ознак слова, фразеологічні одиниці все ж мають слівну природу компонентів. Проаналізувавши класифікації ФО, можна зробити висновок, що існують різні підходи щодо принципів класифікування фразеологізмів: структурно-семантичний, граматичний, функціонально-стилістичний. Також існує класифікація, яка пов'язана з частинами мови.

Проведений аналіз граматичних особливостей фразеологічних одиниць в англійській мові дав змогу зробити наступні висновки:

в англійській мові існують субстантивні ФО, які вживаються лише в заперечній формі;

субстантивні ФО із сурядною структурою характеризуються вживанням сполучника and;

характерною ознакою дієслівних ФО є зміна форми дієслівного компонента;

в ад'єктивних порівняннях прикметники можуть вживатися в порівняльному ступені, а іменники – у множині.

Для студента, який вивчає англійську мову дуже важливо правильно володіти фразеологічними виразами, які мають синтаксичні і семантичні особливості побудови. Запам'ятовування окремо взятого слова, особливо багатозначного, не забезпечує вміння його правильно використовувати у мові. Справжнє володіння мовою – це уміння говорити, передавати свої думки. Тому так важливо знати і вміти правильно використовувати фразеологічні вирази іноземної мови.

Список використаної літератури

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983. – 137с.

2. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування// Мовознавство, 1988. – №3. – С. 77 – 83.

3. Алексеева И.С. Профессиональный тренинг переводчика: Учебное пособие по устному и письменному переводу для переводчиков и преподавателей. – М.: Высш. образование, 2004. – 368с.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987. – 210с.

5. Алимов В.В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации: Учебное пособие. Издательство 3-е. – М., 2005. – 225с.

6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – М.: Высш. шк., 1989. – 263с.

7. Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В. Лексикология английского языка. – М.: Высш. образование, 1988. – 288с.

8. Арбекова Т.И. Лексикология английского языка// Учебное пособие для II – III курсов. – М.: Высш. шк., 1997. – 240с.

9. Арнольд И.В. Лексикология современного английского язика: Издание 2-е. – М.: Высш. шк., 1973. – 303с.

10. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. – Ростов-на-Дону, 1964. – 193с.

11. Береговская Э.М. Об определении и классификации синонимов// Сборник научных трудов, 1962. – №8. – С. 63 – 80.

12. Берловська В.Д., Гребінник Г.Ю. Англійська загальнонаукова лексика і фразеологія// Навч. посіб. для аспірантів. – Харків, 2006. – 165с.

13. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В.О. Фразеологічний словник української мов: В 2-х т. – К.: Наукова думка, 1993. – 369с.

14. Будз О.М. Критерії визначення антонімів// Іноземна філологія: Випуск 50 – Львів, 1978. – 198с.

15. Бурлакова В.В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке. Издательство Ленинградского университета. – Ленинград, 1975. – 565с.

16. Василюк І.М. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації// Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2004. – №17. – С. 102 – 105.

17. Ващенко В.С. Фразеологізація компаративних зворотів// Мовознавство. – 1975. – №4. – С. 34 – 40.

18. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М., 1986. – 342с.

19. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – 254с.

20. Гак В.Г. Фразеология, образность и культура// Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1988. – С. 159 – 169.

21. Демський М.Т. Cистемні зв'язки у сфері фраземіки// Мовознавство, 1991. – №7. – С. 21 – 31.

22. Дубовин М.И. Русские фразеологизмы в картинках. – М., 1980. – 75с.

23. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць// Іноземна філологія. – 1994. – 155с.

24. Кащеева М.А., Пошакова И.С. Практическая лексикология. – М.: Просвещение, 1974. – 196с.

25. Колісник І.В. Крилаті вислови та фразеологізми на уроках мови// Диво слово, 2006. – №5. – С. 15 – 26.

26. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 458с.

27. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. – Вінниця: Нова книга, 2003. – 448с.

28. Корунець Л. Словник літературознавчих термінів. – К., 1988. – 276с.

29. Кунин А.В. Английская фразеология. – М., 1990. – 276с.

30. Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. – М.: Русский язык, 2005. – 356с.

31. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М.: Высш. школа, 1986. – 122с.

32. Ларін Б.О. Фразеологія та лексикографія. – К.: Наукова думка, 1989. – 307с.

33. Матвіяс І.Г. Діалектна основа лексики і фразеології в українській літературній мові// Мовознавство, 2007. – №2.– С. 28 – 37.

34. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989. – 98с.

35. Никитин М.В. Лексическое значение слова. – М.: Высш. шк., 1983. – 127с.

36. Онкович Г.О. Фразеологізми як національно-культурний компонент// Диво слово, 1994. – №4. – С. 35 – 46.

37. Редін П.О. Типи системних зв'язків фразеологічних одиниць у мові// Мовознавство, 1994. – №4 – 5. С. 50 – 52.

38. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973. – 759с.

39. Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. – М., 1956. – 236с.

40. Смит Л.П. Фразеология английского языка. – М., 1959. – 387с.

41. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. – К., 1984. – 410с.

42. Южченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. школа, 1988. – 144с.

43. Ухтомский А.В. Английские фразеологизмы в устной речи. – М., 2005. – 451с.

44. Фалькович М.М. Лексический минимум по английскому языку. – М.: Высш. шк., 1964. – 339с.

45. Федуленкова Т.Н. Фразеология и типология. – К., 2005. – 281с.

46. Alekhina A. Semantic Groups in English Phraseology. – Minsk: Высш. шк., 1978. – 248с.

47. Baranov A. Idioms from a cognitive perspective. – M., 1999. – 110c.

48. Korunets'. Theory and Practice of Translation// Nova Knyha, 2003. – 255c.

49. Kunin A. V. English-Russian dictionary of idioms. – M., 2005. – 503c.