Структура макроконцепту "життя" в українській фраземіці

СТРУКТУРА МАКРОКОНЦЕПТУ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ФРАЗЕМІЦІ

Вступ

На сучасному етапі розвитку лінгвістичної науки зростає інтерес до системного вивчення фразеології, активізується увага до концептуального опису фразеологічного фонду мови. Оскільки доведено, що саме системний опис відображає цілісний, глобальний образ світу, що формується внаслідок синтезу результатів пізнавальних та оцінних процесів, тобто картину світу, властиву певній мовній спільноті. Під цим ментальним лексиконом або інформаційним тезаурусом людини розуміємо концептуальну картину світу - певну кількість концептів, «що вичленовуються розумом людини у структурі дійсності та складаються з різних елементів у їх взаємозв’язку» [2, 69]. За Ю. Степановим, концепт – це пучок уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що виступають своєрідними константами культури. А. Вежбицька вважає, що концепти виступають у будь-якій культурі специфічними виразниками національного характеру і «модусу» сприйняття, притаманного певному етносу реального світу, крім того, концепти належать до зони позначень абстрактних національно-специфічних мовних понять. Ще кілька років тому термін концепт використовували як синонім терміна поняття, проте останнім часом ці дефініції все частіше стали розмежовувати. Концепт ширший за поняття, оскільки, як зазначає В. Ужченко об’єднує інформацію про всі ознаки реалії, у семантичній структурі передбачає етнокультурний компонент, характеризується численними асоціаціями, бездонністю вертикального культурно-національного контексту. На думку А. Загнітка, концепт є засобом пояснення одиниць ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що відображає знання і досвід людини. Отже, концепти узагальнюють, зводять розмаїття спостережуваних та уявлюваних явищ до чогось єдиного, дозволяють зберігати знання про світ і постають будівельними елементами для концептуальної системи, сприяючи виробленню суб’єктивного досвіду шляхом підведення інформації під відповідні напрацьовані суспільством категорії і класи [3, 36]. Будь-який концепт, як правило, виступає темою або семантичного поля або семантичної групи, і виконує роль рубрики ідеографічної класифікації, яка відповідає природному членуванню реального світу.

Отже, актуальність обраного нами аспекту пояснюється відсутністю дослідження, присвяченого вивченню фразем з темою життя, які виражають універсальний макроконцепт ЖИТТЯ, що належить до ядерної зони будь-якої концептуальної картини світу, в тому числі й української, а також встановленню особливостей його ідеографічної парадигми.

Мета роботи полягає у виявленні структури цього макроконцепту, у вивченні характеру взаємозв’язків між її елементами та окресленої специфіки її взаємодії з іншими структурами. Об’єктом дослідження є нарізно оформлені, але семантично цілісні та синтаксично неподільні мовні знаки, які своїм виникненням та функціонуванням зобов’язані фраземотворчій взаємодії одиниць лексичного, морфологічного та синтаксичного рівнів. Матеріалом для дослідження стали фраземи, дібрані шляхом суцільного обстеження з двотомного Академічного фразеологічного словника української мови, укладеного В.М. Білоноженко, В.О. Винником, І.С. Гнатюк, та з фразеологічних словників української мови Г.М. Удовиченка, В.Д. Ужченка та Д.В. Ужченка.

Вивчення структур забезпечує наукову об’єктивність дослідження і дозволяє відволіктися від поняття суб’єкта або осмислити його як вторинне, похідне структуроутворення [9, 657]. Структура – це не просто побудова певного об’єкта, це сукупність прихованих відношень, що виявляються «силою абстракцій» в процесі руху від явища до сутності. При цьому відбувається абстрагування від субстратної специфіки елементів тієї чи іншої системи. На вищому рівні абстракції враховуються тільки ті властивості, які залежать від місця в системі, від відношень, які пов’язують їх з іншими елементами. Отже, під структурою ми розуміємо внутрішню організацію цілого, характер взаємозв’язків між його елементами; ціле не є іманентним, замкненим утворенням, воно активно взаємодіє з іншими структурами.

1. Внутрішня організація

Застосування терміну ідеографічна класифікація (ідеографічна парадигма, ідеографічні зв’язки) відповідає логіці виявлення та опрацювання структури концепту ЖИТТЯ. Під ідеографічними зв’язками розуміємо один із видів семантичних відношень лексичного рівня мови. На основі складових структури – загальної, концептуальної схеми – постає можливим побудова ідеографічної парадигми, або ієрархії підгруп, груп і полів, що підкорені певним чином один одному. Пропонуємо таку ідеографічну парадигму: семантична підгрупа (далі СПГ) – семантична група (далі СГ) – семантичне поле – тематична група (ТГ), де СПГ – це сукупність фразем, об’єднаних диференційною семою, яка пов’язує їх опозитивними відношеннями схожості або протиставлення; СГ – це сукупність СПГ, об’єднаних однією архісемою, що наявна у фразеологічному значенні усіх членів групи та відображує їхні спільні категорійні властивості й ознаки; семантичне поле (далі СП) – сукупність СГ, об’єднаних за поняттєвим / концептуальним критерієм навколо мікроконцепту, ТГ - це сукупність СП об’єднаних за поняттєвим / концептуальним критерієм навколо макроконцепту. Отже, макроконцепт складається з комплексу мікроконцептів, навколо яких групуються СП; кожен мікроконцепт має семантичні вузли (далі СВ), навколо яких утворюються семантичні групи та семантичні підгрупи.

Внаслідок концептуального аналізу адаптованого макроконцепту ЖИТТЯ ми виявили його структуру.

СП. «Життя»

Мікроконцепти Місце, Ціна – СВ земний / потойбічний світ, житло.

СГ «Жити» – СПГ «Життя на землі», «Загробне життя», «Марнувати життя»; СГ «Місце життя» – СПГ «Місце, де хтось живе постійно», «Змінювати місце проживання», «Бути бездомним», «Вертати до рідної хати»; СГ «Життя як ціна за щось».

СП «Період існування»

Мікроконцепт Вік – СВ народження, дитинство, молодість, зрілий вік, старість, жити, позбутися життя.

СГ «Початок життя» – СПГ «Народитися», «З самого народження»; СГ «Дитинство» – СПГ «Бути в дитячому віці», «З дитячих років»; СГ «Молодість» – СПГ «Молода людина»; СГ «Доросле життя» – СПГ «Ставати дорослим»; СГ «Старість»; СГ «Незалежно від віку»; СГ «Існувати» – СПГ «Живий, з ознаками життя», «Жити довго», «Залишилось недовго жити», «На грані життя і смерті», «Врятувати життя»; СГ «Припинити існування» – СПГ «Загинути», «Позбавити когось життя», «Позбавити себе життя».

СП «Особисте життя»

Мікроконцепти Особа й Доля – СВ щастя / нещастя, задоволеність / незадоволеність, своє / чуже життя.

СГ «Щасливе життя» - СПГ «Повноцінне життя», «Безтурботне життя»; СГ «Нещасливе життя» – СПГ «Безрадісне життя», «Важке життя», «Погано жити», «Хто-небудь робить життя нестерпним», «Зазнати багато горя в житті», «Невлаштоване життя»; СГ «Життя задовольняє»; СГ «Життя не задовольняє»; СГ «Втручання / зацікавлення чужим життям».

СП «Сімейне, подружнє життя»

Мікроконцепти Родина та Шлюб – СВ сватання, одруження, вірність / невірність, щастя / нещастя; СВ злагода / незгода, родинні зв’язки, самотність.

СГ «Шлюб» – СПГ «Збиратися одружитися», «Свататися», «Відмовляти у сватанні», «Згода на одруження», «Одружитися», «Залишитися неодруженою / неодруженим», «Ювілеї подружнього життя», «Невірне подружнє життя», «Жити нещасливо у шлюбі»; СГ «Родина» – СПГ «Завести сім’ю», «Одинока людина, без рідних», «Рідна людина», «Нерідна людина або далекий родич», «Жити дружно, у злагоді», «Жити у поганих стосунках, не в злагоді».

СП «Суспільне життя» (далі СЖ)

Мікроконцепт Суспільство – СВ місце в суспільній ієрархії, роль у суспільстві, спільні / неспільні інтереси.

СГ «Влаштованість у суспільному житті» – СПГ «Намагатися зайняти місце в СЖ», «Зайняти місце в СЖ», «Втратити місце в СЖ», «Допомагати зайняти місце в СЖ», «Ставати перешкодою на життєвому шляху»; СГ «Роль у суспільному житті» – СПГ «Зайняти стале чи високе місце в СЖ», «Втратити колишній престиж, виконувати другорядну роль у СЖ», «Помітна роль», «Непомітна роль», «Без користі для суспільства», «Жити спільними інтересами у суспільстві», «Жити ізольовано від суспільства», «Людське середовище, серед людей».

СП « Матеріальний стан життя»

Мікроконцепт Засоби існування – СВ заробіток, гроші, бідність, багатство, достаток, зубожіння, утримання.

СГ «Засоби існування» – СПГ «Жити на утриманні», «Переставати бути на утриманні», «Жити на власний заробіток», «Жити на нетрудові гроші», «Легкий заробіток», «Позбавити когось засобів існування», «Створювати матеріальні блага для когось»; СГ «Матеріальна характеристика життя» – СПГ «Жити бідно», «Забезпечене життя», «Жити в достатках і розкошах», «Багато грошей» / «Розбагатіти», «Мало або немає грошей» / «Збідніти», «Обжитися», «Доводити до зубожіння».

СП «Дійсність»

Мікроконцепти – Сприйняття, Життєвий інтерес – СВ адекватність / неадекватність; СВ наявність / відсутність життєвого інтересу.

СГ «Сприйняття життя» – СПГ «Сприймати життя таким, яким воно є», «Сприймати дійсність кращою, ніж вона є, придумувати нездійснені плани», «Позбавити когось можливості нормально сприймати дійсність»; СГ «Інтерес до життя» – СПГ «Втратити інтерес до життя», «Знову виникає інтерес до життя».

СП «Кількісна характеристика життя»

Мікроконцепт Роки – СВ довго, багато.

СГ «Протягом усього життя»; СГ «До кінця життя»; СГ «До старості»; СГ «Прожити немало років»; СГ «Побажання жити довше».

СП «Якісна характеристика життя»

Мікроконцепти Умови, Спосіб, Досвід, Період – СВ гарний / поганий; СВ узвичаєний / неузвичаєний, правильний / неправильний, певний; СВ наявність / відсутність життєвого досвіду.

СГ «Умови життя» – СПГ «Гарні умови життя», «Погані умови життя», «Створювати нестерпні умови життя», «Ніколи в житті, ні за яких умов»; СГ «Спосіб життя» - СПГ «Узвичаєний», «Неузвичаєний», «Правильний», «Неправильний»; СГ «Життєвий досвід» – СПГ «Набувати життєвого досвіду», «Набути життєвого досвіду», «Не мати життєвого досвіду»; СГ «Період у житті»; СГ «У житті може трапитися все, що завгодно».

2. Характер взаємозв’язків між елементами

Важливою ознакою фразеологічної парадигматики є те, що диференційні семи виявляються типовими, повторюваними. Тобто архісема передбачає не будь-які, а певні аспекти свого уточнення, в межах яких і формуються типові диференційні семи. Тому в кожній СГ комплекс диференційних сем є специфічним. Наявність типових, повторюваних диференційних сем пов’язує фраземи певними опозитивними відношеннями схожості або протиставлення у межах СП та СПГ: синонімічними й антонімічними.

За синонімічними відношеннями фраземи об’єднуються у СГ та СПГ. У межах СПГ фраземи розташовуються в певній послідовності: від стилістично нейтральнішого та семантично найпрозорішого до найбільш емоційно насиченого з високим ступенем метафоричності: СПГ «Помітна роль у суспільному житті»: тримати першість, держати перед (1зн.), вести перед (2зн.), грати першу скрипку, не остання спиця в колесі, високо літати, на дорозі не валяється (1 зн.). Таке розташування дозволяє конкретизувати диференційну сему СПГ, відповідно чим далі в класифікаційній структурі перебуває та чи інша фразема, тим більш специфічні, унікальні змістові елементи визначають її значення.

СПГ можуть утворювати антонімічні пари, наприклад антонімічною парою до СПГ виступає СПГ «Непомітна роль у суспільному житті», яка репрезентована такими фраземами: не мати ціни (1зн.), бути (служити) на побігеньках (на побіганьках) (1зн.), пусте (порожнє) місце, задля меблів, приший кобилі хвіст. Фразеологічні антоніми пов’язані між собою відношеннями «перетину»: об’єднані архісемою і протиставлені диференційними семами, при можливості різниці потенційними та конотативними семами. Наприклад: низького (дрібного) лету – «який займає незначне становище в суспільстві; нічим не визначний, посередній» [8, 452]; пор. високо літати – «іронічно. Займати значне суспільне становище (переважно не маючи для цього достатніх підстав) (1значення) [8, 441].

У фразеологічних значеннях деяких фразем певної СГ зустрічаються нетипові диференційні семи, які наявні у значенні лише однієї фраземи: ходити манівцями – «допускати помилки в житті» [8, 931] (СГ «Жити»); в’янути на пні - «марнувати молоде життя» [7, 21] (СГ «Молодість»), бальзаківський вік – «30-, 40-літня жінка» [7, 15] (СГ «Доросле життя»); пропаща душа – «у 1 зн. хто-небудь обездолений, немає ніяких перспектив у житті» [8, 282] (СГ «Нещасливе життя»); на віру – «офіційно не оформити шлюб» [8, 131] (СГ «Шлюб»); їсти казенний хліб – «жити за рахунок держави» [8, 357] (СГ «Засоби існування»); не по кишені – «жити невідповідно до достатків» [8, 373] (СГ «Матеріальна характеристика життя»); доля привела – «у кого-небудь склалися певним чином життєві обставини» [8, 261] (СГ «Умови життя»); під лежачий камінь вода не тече – «життя вимагає активної діяльності» [7, 40] (СГ «Спосіб життя»). Такі фраземи становлять ідеографічний залишок.

3. Взаємодія з іншими структурами

Концепт ЖИТТЯ взаємодіє з концептами простір, час, рух, якість, кількість, відношення.

ПРОСТІР. За Н.А. Сабуровою, простір є однією з перших реалій, що сприймається та диференціюється людиною, а категорія простору зараховується до найбільш важливих категорій, «за допомогою якої людина приймає імпульси від зовнішнього світу і перевтілює їх в інформацію свого внутрішнього досвіду» [4, 83]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний лише з однією його складовою – моментом місце життя.

ЧАС. У фраземах темпоральної семантики, на думку Т.Г. Нікітіної, відображені такі властивості часу як філософської категорії: послідовність, тривалість, незворотність, безпосередній зв’язок з об’єктивною реальністю (у значенні часової нелокалізованості «знаходять відображення періодичні процеси людської діяльності, оточення, об’єктивне існування повторюваних процесів та явищ», у значенні часової локалізованості – «одномірність, симетричність та незворотність часу») [3, 75]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – тривалість, послідовність, моменти часу.

РУХ. Рух – це зміна взагалі, будь-яка взаємодія матеріальних об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – діяльність, розвиток (етапи), стан.

ЯКІСТЬ. Завдяки якості кожен об’єкт існує та розуміється як щось відокремлене від інших об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний цілісними характеристиками предметів та явищ об’єктивного світу.

КІЛЬКІСТЬ. Поряд з якісною характеристикою, предмети та явища наділені кількісною характеристикою, яка обов’язково містить якусь величину. З метою з’ясування кількісної характеристики предмета його елементи порівнюють із певною одиницею виміру (для аналізованого концепта одиницею виміру виступає рік). Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – визначена кількість, невизначена кількість.

ВІДНОШЕННЯ. Відношення (стосунки, зв’язки) – одна із форм, один із необхідних моментів загального взаємозв’язку всіх предметів, явищ, процесів в природі, суспільстві, мисленні. У зміст цього концепту входять поняття внутрішній / зовнішній, необхідне / випадкове, важливе / не важливе. Відношення предметів один до одного є надзвичайно численними. Різним формам руху відповідають різні зв’язки. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими поняттями – суспільні відношення, місце в ієрархії, роль, ціннісні відношення, спілкування.

Отже, запропонована розвідка-аналіз структури універсального макроконцепту ЖИТТЯ може стати частиною, створеної в майбутньому, повної концептуальної картини світу українського народу, яка дозволить виявити особливості національного світобачення та світосприйняття.

Висновки

Аналіз структури макроконцепту ЖИТТЯ уможливлює опрацювання її ідеографічної парадигми: 1000 фразем – 87 семантичних підгруп – 34 семантичні групи – 9 семантичних полів.

У межах опрацьованої парадигми семантичні групи та семантичні підгрупи вступають в опозитивні відношення схожості та протиставлення. 6 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 3 антонімічні пари (СГ «Молодість» – «Старість», СГ «Щасливе життя» – «Нещасливе життя», СГ «Життя задовольняє» – «Життя не задовольняє»), 50 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 25 антонімічних пар (СПГ «Одружитися» – «Залишитися неодруженим / неодруженою», СПГ «Рідна людина» – «Нерідна людина або далекий родич», СПГ «Позбавити когось засобів існування» – «Створювати матеріальні блага для когось»). Решта семантичних груп та семантичних підгруп перебувають поза антонімічними відношеннями. 5 % фразем перебувають поза синонімічними відношеннями і становлять ідеографічний залишок.

Концепт ЖИТТЯ не є замкненим утворенням і активно взаємодіє з такими структурами: ПРОСТІР, ЧАС, РУХ, ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, ВІДНОШЕННЯ.

Література

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996. – С. 33.

Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографического словаря // Вопросы языкознания. – 1995. - №2. – С. 63-73.

Загнітко А.П. Актуальні проблеми сучасної української лінгвістики: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 32–48;

Сабурова Н.А. Структура фразео-семантического поля «Пространство» // Филологические науки. – 2002. - №2. – С. 81-88.

Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. – М., 1997.

Ужченко В.Д. Східноукраїнська фразеологія: Монографія. - Луганськ: Альма матер, 2003. – 362 с.

Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Вища шк., 1984. – Т.1 – 303с.; Т.2. – 383с.

Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – Кн.1. – 528 с.; Кн.2. – С. 529-980.

Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосееев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. – М.: Советская энциклопедия, 1983.