Питальні речення та особливості їх створення

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Контрольна робота

з другої іноземної мови

Виконав: студент 4 курсу

Хмельницького НКЦ КАМЕМВ

Факультет економічний

Спеціальності міжнародна економіка

Огороднік О.П.

Перевірила: Джигун Л. М.,

Кандидат педадогічних наук, доцент

Хмельницький, 2009

План

    Питальні речення, особливості створення питальних речень.

    Перекласти текст № 4.

    Твір-мініатюра «У бібліотеці»

Список використаних джерел

1. Питальні речення, особливості створення питальних речень

Питальне речення (der Fragesatz) містить питання, яке потребує відповіді від співрозмовника. Розрізняють два основні типи питальних речень:

а) питальні речення без питального слова (Fragesаtze ohne Fragewort);

б) питальні речення з питальним словом (Fragesдtze mit Fragewort).

Питальне речення без питального слова передбачає отримання ствердної або заперечної відповіді про певний факт. Воно характеризується питальною (висхідною) інтонацією і зворотним порядком слів у реченні: на першому місці стоїть змінювана частина присудка, на другому - підмет, далі йдуть другорядні члени, а незмінювана частина присудка, якщо вона є, стоїть у кінці речення:

Fаhrt Ihr Freund heute nach Odessa?

Haben Sie diese Zeitschrift in der Bibliothek genommen?

Деякі питальні речення без питального слова посідають проміжне місце між розповідним і питальним реченням. У них порядок слів такий, як у розповідному реченні. На питальний характер указує лише питальна інтонація. На такі питання має бути ствердна відповідь, тому їх ще називають питаннями впевненості (Vergewisserungsfragen):

Sie fuhren nach Deutschland? - Freilich...

Питальні речення з питальним словом містять питання про особу, предмет або обставину. Для цих речень характерна інтонація закінченості. На першому місці в них стоїть питальне слово, на другому - змінювана частина присудка, на третьому - група підмета, потім другорядні члени речення, а незмінювана частина присудка, якщо вона є, стоїть у кінці речення:

Wo arbeitet jetzt dein Vater?

Wohin sind Ihre Freunde in Urlaub gefahren?

Питальні слова діляться на дві групи:

- питальні займенникові прислівники: wo, wann, wie, woher, wohin, warum, wie viel, womit...

- питальні займенники: wer, was, welcher, welche, welches, was fьr ein, was fьr eine...

Питальні речення з питальними словами wie viel, welcher, wessen будуються за такою схемою:

Wie viel Tische stehen hier?

Wessen Buch ist das?

У всіх видах питальних речень часто вживаються звертання. Вони не впливають на порядок слів і стоять переважно на початку речення, але можуть стояти в середині або в кінці речення.

Питальні займенники wer? was? завжди стоять в однині і не розрізняються за родами.

У сучасній німецькій мові займенник was? у давальному відмінку не вживається. Займенник wer? - стосується осіб, а займенник was? – предметів, тварин, наприклад [2.53]

Wer wiederhold die Hausaufgabe

Der Student wiederhold die Hausaufgabe

Was wiederhold der Student - die Hausaufgabe

Питальні займенники welcher? welche? welches? відмінюються як означений артикль. Питальний займенник welcher? вживається головним чином як прикметник, у займеннику was für ein? відмінюється тільки ein як неозначений артикль. У множині ein випадає і залишається тільки was für? Частини, з яких складається цей займенник можуть бути розділені наприклад:

Was sind denn das für Redensarten? Замість: Was für Redensarten sind denn das [4.84].

Питальні займенники відмінюються за відмінками і при цьому виступають різними членами речення:

Підмет

Wer (was) ist da?

Означення

Wassen Kind ist da?

Додаток

Wem gehört das Buch?

Іменна частина присудка

Welches siend die besten Theater in dieser Stadt?

Welches ist das neue Aufsatzthema

Займенникові прислівники складають окрему групу прислівників, яким властиві ознаки прислівника і займенника. Вони поділяються на:

    питальні: wobei, wodurch, woran, тощо;

    вказівні: dabei, dadurch, daran, тощо.

Ці займенникові прислівники являються складними словами. Першим компонентом є wo утвореного від зміненого питального займенника was, а другим компонентом є прикметник. Так і для вказівних: перший компонент da утворений від das, а другим компонентом є прикметник. Займенникові прислівники вживаються лише тоді коли мова йде про неживі предмети:

worauf wartest du? – Auf den Zug.

Питальні займенникові прислівники вживаються як питальні слова у питальних реченнях і стоять на першому місці:

Worüber lachung sie?

Вони вживаються також як сполучникові слова підрядних речень:

Ich weis woran in denkt.

Отже, займенник у сучасній німецькій мові являє собою одну із найцікавіших і найбільших частин мови.

2. Перекласти текст № 4.

Eine Einzimmerwohnung

Viktor und Anna, einjunges Ehepaar, bekommen eine Einzimmerwohnung. Sie wollen ihre neue Wohnung besichtigen. Der Wohnblock ist schon fergit und an manchen Fenstern hängen schon Gardinen. Im Erdgeschoß ist ein großes Lebensmittelgeschäft.

Das junge Ehepaar betritt seine neue Wohnung. Sie liegt im zweiten Stock. Die Wohnung ist eine moderne Einzimmerwohnung mit Küche, Bad, Telefon, Zentralheizung, Warm - und Kaltwasser. Die Küche ist hell und ziemlich groß. Hier ist alles vorgesehen: Wandschrank, Müllschlucker und sogar der Platz für einen Kühlschrank.

Die jungen Leute träumen davon, wie sie ihre neue Wohnung einrichten. In der Mitte stellen sie den Esstisch, so wird es gemütlicher. Die Couch stellen sie an die Wand und in die Ecke kommt das Radio. Viktor und Anna wollen einen Fernsehapparat kaufen, natürlich einen erstklassigen. Den Bücherschrank, das Geschenk von den Eltern, stellen sie neben den Schreibtisch.

Das Ehepaar ist glücklich. In einer Woche können sie ihre neue Wohnung einziehen.

Переклад:

Віктор і Ганна, молоде подружжя, отримали квартиру. Ви хочете оглянути її нове житло. Житловий квартал є довгий і на інших вікнах висять красиві картини .Є великий магазин «гастрономи».

Молоде подружжя вступає в нове житло. Вона знаходиться на двохповерхів. Житло поєднує модерн з кухнею, ванною, телефоном, центральним опалюванням, теплим - і холодною водою. Кухня світла і неабияка велика. Тут все передбачено: вбудована шафа, сміттєпровід і навіть місце для кухонної шафи.

Молоді люди задоволені від цього, як вони обладнали своє нове житло. У середині вони так ставлять обідній стіл, стають привітними. кушетку ставлять біля стіни і в кут радіо. Віктор і Ганна хочуть купити телевізор, naturlich першокласний. Книжковий шкаф, дарунок батьків, вони ставлять біля письмового столу.

Подружжя дуже щасливе. Раз на тиждень вони житло знімають.

3. Твір-мініатюра «У бібліотеці»

- Доброго дня! Мені потрібна література з німецької мови, рекомендовано для початківців.

- Так, у нас є в наявності така книга, але вона лише одина, і тому ми не відаємо його, для користування в дома. Можна лише читати, в нашому читацькому залі, від 10 до 18 години вечора.

- Добре дякую за інформацію. До побачення.

- До побачення.

- guten Tag. Haben Sie eine deutsche Literatur für Anfänger?

- Ja, Wir haben derart Buch, aber Wir geben nicht dieses Buch nach Hause,

Es ist alleinig. Du kannst dieses Buch da lesen. Wir arbeiten von 10 bis 18.

- Gut. Danke sehr. Auf Wiedersehen!

- Auf Wiedersehen!

Список використаних джерел

    Адмоні В.Г. Строй немецкого современного языка. – Москва. – Ленинград: Просвещение, 1966. – 283 с.

    Гвоздяк – Фрідманська О.М. Довідник з граматики німецької мови. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 224 с.

    Михайлова О.Е., Шендельс Е.Й. Довідник з граматики німецької мови з вправами. – Київ: Радянська школа, 1977. – 359 с.

    Шендельс Е.И. Грамматика немецкого языка. – Москва: Литература на иностранных языках, 1958. – 365 с.

    Словник. Німецько-український. Українсько–німецький: Посібник для загальноосв. шк. та вищ. навч. закладів. Уклад.: З.О. Басанець, та ін. – Ірпінь: Перун, 1994. – 640 с.

    Drezer. Schmitt. Lehr – und Übungsbuch der deutschen Grammatik. Neubearbeitung. – München: Max Hueber Verlag. 2000. – 359 S.