Роль міжнародної інформації в захисті прав людини
“Роль міжнародної інформації в захисті прав людини”
Завдання і цілі дослідження
Роль інформації, яка захищає людей, їхні права та свободи на міжнародному рівні. Міжнародні права, які захищають людину від різноманітних посягань на її честь та гідність. Захист, який людина отримує в міжнародному праві за допомогою різних міжнародних хартій, асоціацій, груп та уповноважених з прав людини.
Актуальність даної теми полягає у тому, що права людини не повинні ні в якому разі пригноблюватися, і людина повинна знати всі закони і документи в яких вказані будь-які її права і свободи, адже лише це може забезпечити не її існування в суспільстві як тварини, а гідне життя як людини.
Зараз, на мою думку, ця тема є дуже актуальною, тому що в наш час в Україні, і не лише, права людини всіляко пригноблюються і, якби, невизначені до кінця. Загалом вони являються визначеними, але не всі люди їх знають і не користуються ними, тому багато хто страждає від незнання своїх прав і підкорюється тим людям, які знають їх, але використовують їх на свою користь. Людина має права просто на підставі факту свого існування. У XVII столітті ці права були визначені як природні. Вони вважалися невід’ємними, оскільки людина володіла ними за «законами природи», і держави створювалися людьми для захисту цих прав. От тоді кожне з прав підтримувалося, і ні в якому разі не забувалося. А зараз, коли держави створюються не для захисту прав людини, це питання звучить дуже гостро і актуально.
З даною темою я зустрічалася не в багатьох засобах масової інформації, хоча тема має велике значення і над нею слід працювати, і публікувати закони, принципи і т.п. в широкі маси. По-перше, я читала на цю тему в Інтернеті, там було написано про взаємодію омбудсмана (уповноважений Верховної Ради України з прав людини – Карпачова Н.І.) з судовою гілкою влади та засобами масової інформації у захисті прав людини: український і шведський досвід та проблеми; по-друге, на цю тему є декілька книжок в нашій бібліотеці. Але самою головною проблемою стає те, що щоб дізнатися про свої права і обов’язки не досить прогорнути Конституцію України, а слід “копати глибше”, але не кожен пересічний громадянин має можливість зв’язку з Інтернетом, а по радіо, телебачення, в газетах і журналах про роль міжнародної інформації в захисті прав людини йдеться дуже мало.
Я б не сказала, що цією темою займаються науковці і професора якихось спеціальних інститутів і наукових центрів. Нею займаються більш політичні особистості. Вони проводять різноманітні засідання, складають принципи і права. Існують Йоганнесбурзькі принципи з захисту прав людини, які в 1995 році ухвалили 36 експертів з різних країн, таких як: Австралія, Велика Британія, Замбія, Ізраїль, Індія, Кенія, Росія, Північна Ірландія, Сенегал, Рада Європи, США, Франція, Швейцарія, Швеція, Югославія, ПАР, Південна Корея під головуванням американського спеціаліста у галузі права Пола Хоффмана. Також існує Окінавська Хартія Глобального інформаційного суспільства з захисту прав людини, її також не складали науковці, а політики.
Актуальність тематики полягає у вивченні і глибокому дослідженні різноманітних прав, свобод людей, які матимуть своє застосування в повсякденному житті кожної людини.
Зміст проблеми полягає в тому, що не кожна людина має можливість і бажання цікавитися інформацією про свої власні права. У людей нашого часу, тобто у сучасному суспільстві, немає баз знань для забезпечення і усвідомлення своїх прав. Якщо раніше, в XIX столітті люди дійсно вчилися, всього досягали своїм розумом прагненням до кращого, то зараз більшість людей все робить за допомогою своїх протеже, батьків, їхніх грошей, зв’язків, людина розлінилася і шукає легких шляхів в досягненні добробуту. Таким чином ця «золота молодь», як вони себе називають, користується тим, що нижчі за соціальним рівнем люди не можуть втілювати свої права і свободи, через те, що керуючі вершки не переймаються правами, і , я висловлюсь іншомовним словом для більш зрозумілого змісту моєї думки, – «безпредельничают».
Всесвітній вплив міжнародної інформації на права і захист людини. Правове становище людини на міжнародній арені.
Без розв’язання даної проблеми не можливо обійтися, тому що прогрес не стоїть на місці і створюються різні види держав. Наприклад, Україна має статус правової держави, а якщо люди, які проживають на Україні не будуть знати своїх прав і обов’язків, вони не зможуть жити нормально в правовій державі, бо не в змозі будуть себе захищати, їх всіляко будуть принижувати, і обмежувати в правах.
Як я вже писала, науковці мало досліджують таку тему, як права людини, але вони досліджують її якби «по-своєму», вони ведуть усілякі статистичні довідники, підбиваючи в них лише деякі дані з великої сфери захисту прав людини.
Їх цікавлять лише цифри і точна кількість тих чи інших «гілочок з великого дерева міжнародної інформації в захисті прав людини».
Статті бувають найрізноманітніші, але ось ті, що знайшла я :
Інститут Євроатлантичного співробітництва (ІЄАС) на своєму сайті в Інтернеті написав наступні статті :1)Рамкова конвенція про захист національних меншин; 2)Про запобігання катування чи нелюдському, або такому, що принижує честь і гідність; 3)Стаття про захист прав людини і основних свобод;
«Круглий стіл» з нагоди представлення Щорічної доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні»;
«Сприяння основним спільним цінностям – правам людини, верховенству права та демократії»;
«Інтернет-ресурси присвячені правам людини»;
Я знайшла ще безліч статей про міжнародну інформацію в захисті прав людини, але найчастіше з-поміж них зустрічаються статті про всіляке приниження честі і гідності, ґвалтування, а також статті, де принижуються права людей на інформацію, свободу слова і т.д. і т.п.
Зацікавлений у розв’язанні даної проблеми не лише народ, який хоче дізнатися про свої права і обов’язки, щоб захищати свою честь і гідність, але і правляча еліта також. Політики хочуть якнайшвидше довести питання ролі захисту прав людини, тому що вони розуміють, якщо вони вирішать їх і прийдуть до спільної згоди між собою і людьми, то становище у самій державі, не лише в Україні, стане набагато кращим, люди почнуть розбиратися в тих чи інших обвинуваченнях в свою сторону, народ стане досвідченішим, і таким чином «правовим народом».
На мою думку, через певний період проблема ролі міжнародної інформації в захисті прав людини буде мати один з двох висновків. По-перше, якщо люди все ж таки почнуть займатися своїм правовим вихованням і будуть цікавитися і вивчати свої права і свободи, тоді людство буде більш обізнаним і буде менше страждань. Другий висновок напрошується сам по собі, тому що якщо люди не будуть цікавитися своїми правами, то проблема ніяк не зміниться через певний період, тільки стане гірше.
При розв’язанні даної проблеми, ми хочемо досягти більшої обізнаності людиною її прав, також хочемо досягнути захист прав і свобод людини, та позасудові методи цього захисту.
Потрібно йти в напрямку інформатизації суспільства, адже чим більше людина знає інформації, тим менше у неї проблем. Інформація повинна бути правдивою і перевіреною, адже тільки така інформація допоможе правильно формулювати свої думки і погляди. Існує таке твердження, хто володіє інформацією, той володіє світом – і воно дуже доречне в нашому випадку.
Головні проблеми мого дослідження :
Контроль за владою і передусім за чиновниками усіх рівнів, починаючи з найвищого і до найнижчого;
Розгляд скарг, індивідуальних скарг громадян, іноземців, осіб без громадянства, які звертаються до інституції омбудсмана;
Гарантування проголошених міжнародними законами, актами права людини, захищати їх, розв’язувати конфлікти неупереджено, згідно із прийнятими рішеннями;
Гарантувати застосування принципів справедливого судочинства;
Зробити чинне законодавство архаїчним;
Припинення свавілля правоохоронних органів;
Свобода думки, висловлювання й інформації;
Узгодженість з принципами демократичного суспільства;
Загальне право доступу до міжнародної чи будь-якої інформації, пов’язану не тільки з захистом прав і свобод, але вузьке коло доступу до інформації з метою національної безпеки країн;
Громадянський інтерес до оприлюднення інформації;
Право на розгляд справи незалежним і неупередженим органом правосуддя;
Підтримка не лише права на життя, але і на економічні, політичні, наукові, культурні та інші права громадян;
Цілі дослідження
Щоб зняти дану проблему потрібно зробити чимало важливих кроків для людей будь-яких держав, зокрема нашої. По-перше, інформатизація суспільства; по-друге, неупередженість органів, які вирішують проблеми пов’язані з захистом прав людей; по-третє, прагнення людей знати свої права, і зацікавлення у їх розгляді і вивченні.
Найбільш нерозв’язаними є такі аспекти, як лінь самої людини собі допомогти, тому що за неї цього ніхто не зробить, бо щоб чогось досягти, тим паче коли це стосується свого права, потрібно прикласти чимало розумових і фізичних навантажень; також не мало важливим є матеріальне забезпечення громадян, тому що не кожен може собі дозволити підключитися до Інтернету, за допомогою комп’ютера, чи, наприклад, придбати собі журнал чи газету, в якій буде написано про права і свободи, адже по радіо, на телебаченні про це говориться, на мою думку, зовсім мало.
Я вважаю, що не існує зацікавленості самої людини, тому що більшість думає, що якщо є Конституція, в якій говориться про права людини, чи різноманітні Хартії чи принципи, то їх втілюють вищі органи пов’язані з захистом прав людини. Це далеко не так, тому що якщо людина не знає, то їй не треба, а якби вона була дійсно зацікавлена у своєму захисті, то вона б обов’язково пред’явила той чи інший документ, який би допоміг їй скористатися тим чи іншим правом.
Я думаю, що існує одна головна ціль, і ця ціль полягає ось у чому: «Сприяння і підтримка дотримання прав особистості і фундаментальних свобод усіх людей незалежно від расової, статевої приналежності, мови чи віросповідання».
Другорядними, на мою думку, вже є досягнення міжнародного співробітництва при вирішенні проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру.
Відмінність між цілями полягає в тому, що головною ціллю є захист прав і свобод громадян на всі аспекти людського життя, а інше це вже все, що стосується безпосередньо людських уподобань, бажань, матеріального становища і фізичних можливостей.
Цілі зміняться з часом лише у тому випадку, якщо люди перестануть звертати увагу на стать, расу, соціальний статус чи освідченісь, політичні погляди, переконання людей.
Недосяжними, на мою думку є цілі, які пов’язані безпосередньо з прагненням людини до кращого, тому що людина сама вибирає як, де і коли їй потрібно захищати свої права і свободи на інформацію і не тільки.
Як я вже написала головною ціллю дослідження є : підтримка усіх людей, а не окремо чиїхось інтересів, тільки тому що вона гарніша, розумніша чи більш сильніша, і чи має вона громадянство чи ні.
Завдання
З вибраної цілі випливають завдання:
Зміцнити демократію, політичні свободи та участь громадян у створенні законів пов’язаних з правами людини;
Міжурядове співробітництво в питаннях демократії та ефективного управління на всіх рівнях;
Розвивати транскордонне співробітництво, стандарти демократії та ефективного управління, в тому числі, незалежного функціонування громадських служб;
Заохочувати участь неурядових організацій в діяльності урядів держав, як суттєву складову внеску громадянського суспільства до прозорості і підзвітності демократичної форми управління;
Забезпечити право вільного волевиявлення свободи слова, свободи мирних зібрань, свободу асоціацій;
Так, звичайно, завдання мають конкретні факти. Тому що, нещодавно, в травні 2006 року в Республіці Білорусь влада систематично нехтує фундаментальними правами і свободами людини; владний режим у боротьбі з опозицією не гребує найогиднішими методами державного терору: викраденнями та вбивствами політичних супротивників, розгонами мітингів і демонстрацій, залякування і побиття активістів опозиції, обшуками й арештами і т.д. Отже факти досить переконливі.
Об’єкт дослідження
Об’єктом дослідження є люди, які не знають свої права, і не користуються ними.
Мій об’єкт належить до живої групи.
Ще існують подібні об’єкти такі як, тварини, рослини, птахи і т.д.
Мій об’єкт відрізняється від подібних йому об’єктів тим, що людина є найвищим над всіма іншими об’єктами.
Спільне в них лише те, що вони відносяться до живої групи, а також дихають і розвиваються.
Об’єкт дослідження розвивається рік за роком, поки він не усвідомить, що він людина і не почне користуватися своїми правами.
Предмет дослідження
Об’єкт має різноманітні напрямки діяльності, тому що об’єктом є люди, а вони панують у всіх напрямках діяльності.
У моєму випадку досліджується роль міжнародної інформації в захисті прав людини.
Мене цікавить саме цей напрямок, тому що переді мною стоїть завдання, воно полягає у визначені міжнародної інформації, міжнародного права, права людини на інформацію та захист прав.
Вони відділяють мої напрямки від мого об’єкта своєю неточною визначеністю, недотриманістю і специфічною тематикою і проблематикою.
Ці напрямки потрібно досліджувати для того, щоб розкрити головну проблему мого дослідження, яка полягає в ролі міжнародної інформації в захисті прав людини.
Результати будуть, на мою думку невичерпними, тому що тема обширна і всі її аспекти, я, як учениця другого курсу, просто не в змозі буду дослідити самостійно до кінця.
Предметом моєї індивідуальної роботи є всілякі міжнародні закони, Хартії, принципи та права людини, якими потрібно користуватися і які потрібно знати.
Моделювання системи
міжнародне право омбудсман судочинство
Завдання або призначення системи
Призначення системи полягає у прийнятті законів про права людини, поширення цих законів в широкі маси на міжнародній арені, користування цими правами людей для досягнення найвищої цілі системи.
Різниця між призначенням і ціллю полягає у тому, ціль – сприяння і підтримка дотримання прав особистості і фундаментальних свобод усіх людей незалежно від расової, статевої приналежності, мови чи віросповідання, а призначення це вже готове донесення прав до всіх людей, які можуть і хочуть цими правами користуватися.
Ця система буде потрібна рівно стільки, скільки панують люди, держави, права і свободи. Тому що моя система і існує для того, щоб забезпечити рівне існування для кожної людини.
Надсистемою в моїй системі є закони, які обмежують міжнародну інформацію. Це, наприклад, ті, які є неприпустимими в тій чи іншій країні, чи в тому чи іншому віросповідання.
Цілі системи
Цілі системи полягають у забезпеченні доступу до міжнародної інформації про захист прав людини усім верствам населення будь-якої країни.
Система виникла заради забезпечення і чіткого врегулювання добра і зла, тобто насильства і мирного життя, для того, щоб люди користувалися міжнародною інформацією, яка створена для них.
На мою думку, ця система може зникнути лише тоді, коли люди вивчать всі свої права досконало і всі люди будуть, врегульовані, але з іншої сторони над будь яким врегулюванням повинен бути все одно керуючий, тобто найважча ланка,тому я думаю система повинна існувати завжди.
Ну, по-перше цілей у мене не багато, а дві. А по-друге їх може бути безліч, тому що тема має багато аспектів, і інформації.
Я склала одну ціль, яка звучить так : сприяння і підтримка дотримання прав особистості і фундаментальних свобод усіх людей незалежно від расової,статевої приналежності, мови чи віросповідання. Я думаю, що ще загальніше про мою ціль сказати не можна, тому що вона і так звучить загальними словами.
Функції системи
На мою думку, є такі функції системи :
Охорона права на інформацію;
Контроль за дотриманням інформаційного законодавства;
Неприпустимість зловживання правом на інформацію та зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ;
Забезпечення відповідальності за порушення законодавства про інформацію;
Контроль за відшкодуванням матеріальної та моральної шкоди;
Захист права власності на інформацію.
Регулярно система видає, наприклад, нові закони, досить часто уповноважені люди з цієї системи виконують різноманітні захисні процеси, якщо люди звертаються за допомогою.
Система здійснює свої функції за допомогою уповноважених людей, які діють на місцях. Ці люди керуються інформацією, яка їм дана для використання у своїй роботі, вони підзвітні вищому керівництву, але не повинні бути упередженими чи всіляко принижувати людей, які до них звертаються.
Якщо система не буде виконувати свої функції, то це призведе до анархії. Тому що люди будуть робити те, що вони хочуть, не будуть рахуватися ні з якими правозахисними законами, і захищати свої права хто як може, це призведе не тільки до адміністративних, але до кримінальних правопорушень.
На мою думку, подібні функції може виконувати судова влада,тому що вона теж забезпечує захист прав людини, також,можливо, Верховна Рада України, бо вона теж складає закони, які врегульовують правові відносини.
Саме ці функції покладені на систему, тому що вони є правовими, а захист прав людини, ще й на міжнародній арені нерозривно пов’язаний з правом. Хоча право виникло не так давно, але воно вже розповсюдилося майже на всі напрямки і діяльності людини. Воно відіграє в суспільстві важливу роль, його майже всі дотримуються і перечити праву – це тільки шкодити самому собі.
Якщо, на мою думку, надсистема, це самі закони, які не можуть бути оскаржені після ухвалення їх Президентом, то ці закони будуть потрібні завжди, щоб люди не коїли дурниць, і не завдавали шкоди ні собі, ні іншим людям, ні,тим паче, нашій екології, що до речі,трапляється дуже часто через незнання чи недотримання законів.
Інтегральні властивості
Інтегральні властивості системи – це такі властивості, якими система володіє в цілому, і не володіє жоден окремий елемент.
До інтегральних властивостей відноситься створення інформації, яка пов’язана з захистом прав людини, розповсюдження цієї інформації за допомогою різних джерел інформації.
Дані властивості мають такі елементи системи, як створення самої міжнародної інформації, органи захисту прав людини та міжнародне право, на мою думку.
Я вважаю, що всі інтегральні властивості в системі дуже важливі, і без жодної з них неможливо обійтися.
Повинні з’явитися такі інтегральні властивості, як обов’язковість знання своїх прав всім людям, незважаючи на їхній вік, стать, фізичні чи психічні рівні розвитку.
На мою думку унікальними є такі властивості, які пов’язані безпосередньо з створенням інформації,тому що об’єдналося багато людей для досягнення однієї мети, а це дуже важливо в цій системі, зокрема, в захисті прав людини.
Структура системи
Структура системи, яку я описую, складається, на мою думку, з декількох елементів: міжнародна інформація, міжнародне право, права людини на інформацію та, власне, захист прав людини.
На мою думку, існує. Тому що самою головною ланкою в цій системі буде захист прав людини, на другому місці обов’язково повинна стояти міжнародна інформація, тобто право доступу до цієї інформації, а тоді можуть йти такі ланки, як міжнародне право, хоча воно не є набагато нижчим, воно відіграє теж важливу роль у системі.
Я думаю, що в процесі розвитку, ця система може змінитися двома напрямками. По-перше, якщо покращиться доступ до міжнародної інформації, люди людина буде забезпечена правом на інформацію. А, по-друге, якщо зміниться сама міжнародна інформація, якщо вона стане більш демократичною, чіткішою, і точнішою в своєму міжнародному відношенні до людини.
Вид системи (складна, велика, динамічна)
Моя система являється відкритою, тому що обмінюється між середовищем інформацією.
Система є динамічною, тому що вона весь час змінюється, до неї додаються нові закони, принципи, які пов’язані з міжнародною інформацією в захисті прав людини.
Система являється складною, тому що поділ системи на компоненти різних рівнів відбувається до компонент. Вони залишаються системами самі по собі з усіма характерними властивостями систем, тоді і вихідну систему я вважаю складною.
Система, якою я займаюся є великою, тому що це складна ієрархічна система, яка складається з декількох рівнів, у яких просторовий , тобто географічний чинник має істотне значення.
Вона належить саме до цієї категорії, тому що в ній є все, щоб вважати її великою, складною і , обов’язково, динамічною.
Елементи системи
В системі є декілька елементів : міжнародна інформація, міжнародне право, права людини на інформацію та, власне, захист прав людини.
Назви елементів написані вище.
Для інших подібних систем є спільним створення інформації, тому що інформація потрібна для кожної іншої системи. Також подібним є право, тому що воно теж присутнє у багатьох системах.
Даній системі властиві такі елементи, як захист прав людини на міжнародному рівні, тому що всі органи чи організації, які захищають права людини інформаційним шляхом входять до моєї системи.
Вони в ній з’явилися, тому що без них не існувало би і самої системи по захисту прав людини на міжнародному рівні.
Роль і функції елемента системи у системі в цілому
Міжнародна інформаціє відіграє важливу роль – вона інформує людей про створені для їхнього використання права на свій захист.
Міжнародне право здійснює власне захист людей, які звертаються до його інстанцій, і допомагає вирішувати їм ті чи інші питання.
Право людини на інформацію допомагає їй володіти створеною інформацією для захисту своїх прав.
Захист права людини, власне, робить весь процес, досягнувши в кінці великого складного функціонування системи, очікуваний результат.
Функція цих елементів вже написана вище, виконується ці функції досить часто, тому що система динамічна,вона не стоїть на місці, а постійно функціонує. Ці функції потрібні для найкращого функціонування даної системи, без хоча б однієї з них неможливе функціонування, тому що,на мою думку, це головні функції, і всі вони потрібні.
Відрізняються функції тим, що кожна з них робить свою роль у функціонуванні системи, тому подібними вони бути не можуть.
Власні цілі елементів системи
В моєму випадку кожен елемент має власну ціль. Міжнародна інформація має за ціль створення інформації, яка була б пов’язана з захистом прав людини на міжнародному рівні. Ціль міжнародного права захистити людину за тими законами, які зараз діють в документах міжнародних правових законів і документів. Право людини на інформацію – головна ціль не перешкоджати доступу інформації, тому що всі повинні знати інформацію, яка потрібна для захисту людини, і не тільки, але і для психологічного, політичного, культурного і іншого розвитку.
Непотрібна така система,в якій немає поєднуючих ланок, які б захищали чи якось допомагали інформаційному правосуддю. Якщо система не може захистити людей, які звертаються до неї за допомогою, то навіщо така система потрібна.
Ціль елемента ні в якому випадку не може суперечити окремим цілям і потребам системи, тому що це вже не була б система. Всі цілі і потреби повинні однаково забезпечуватися і дотримуватися, бо в іншому випадку, якщо цілі і потреби будуть різними то функціонування системи неможливе.
Безперечно потрібна. Бо всі елементи системи діють для того, щоб досягти однієї цілі, тобто за допомогою міжнародної інформації захистити права людини.
Властивості елементів системи
Кожний елемент в системі розв’язує конкретні задачі та поставлені цілі. Всі елементи в системі однаково потрібні і важливі. Властивості елементів найрізноманітніші, тому що кожна потребує різних форм і рівнів підготовки. Найважливішими є такі властивості, без яких функціонування системи неможливе. Наприклад, в даній системі є обов’язковими такі властивості, як створення певної інформації, потім на основі створеної інформації складати певні закони, принципи і акти, які стосуються захисту прав людини, це конкретно для мого випадку. На фоні інших, систему виділяють такі важливі властивості, як вміння за допомогою міжнародної інформації захистити права людей в різних країнах. Кожна з властивостей з’явилася для найкращого функціонування системи. В них буде потреба і надалі, тому що немає нічого досконалого і кожна властивість для чогось потрібна, тому надалі ці властивості обов’язково будуть потрібні.
Схема функціонування елементів
Елемент в системі функціонує за допомогою послідовного переходу системи з одного стану в інший. За допомогою функціонування елемента, система розділяється на окремі дії. Елемент взаємодіє з іншими елементами в системі, коли досягає свого найвищого розвитку, таким чином всі елементи в системі, які добре працюють, забезпечують стійке функціонування системи. Елементи за межами даної системи взаємодіють з навколишнім середовищем. Наприклад, інформацію використовують в різних сферах людської діяльності, так само як і право, хоча вони є невід’ємними елементами в системі.
Зв’язки між елементами системи
Зв’язок між елементами у системі відбувається наступним чином: між елементами існує зв'язок, якщо, за відсутності або наявності деяких властивостей одного з них, ми можемо робити висновок про відсутність або наявність тих чи інших властивостей в іншого об’єкта. Між елементами у системі бувають різні зв’язки : зв’язки взаємодії, породження, перетворення, побудови, функціонування та розвитку. Зв’язок не існує з тими елементами, які безпосередньо в нашій системі не мають нічого спільного з елементами.
Характеристики оточуючого середовища
Зовнішнім середовищем є різні організації, групи людей, країни, які не входять до моєї системи, які, можливо, навіть не співпрацюють з системою. Зовнішнім середовищем є також люди, які не хочуть бачити правозахисну систему в дії, тобто, не мають бажання дотримуватися правил існування в системі. Найхарактернішими властивостями цього зовнішнього середовища є ,якби, два напрямки. По-перше, це всіляка допомога організацій, спільнот і країн, які хочуть, можуть і допомагають процвітанню системи, та, по-друге, люди і інші системи, які не навмисно чи на зло сприяють гнобленню та недотриманню правил, які існують в системі мого типу. В даному середовищі буває різна ситуація, тому що одні дотримуються інформації, яка допомагає в захисті прав людини, а інші все роблять навпаки. Тенденції розвитку полягають у тому, якщо людина стане більш зацікавленою в інформації, яка створюється для неї, тим краще буде функціонувати система, і її результати будуть вичерпаними, тобто такі, яких,я особисто, хочу досягти.
Взаємодія оточуючого середовища із системою
Система взаємодіє з середовищем за допомогою різних зв’язків, які відбуваються у ній. На мою думку, не зміниться, тому що в різні часи потрібні будуть усі складові моєї системи. Так, стадії існують, тому що у системі існує ієрархія, а вони пов’язані між собою за допомогою різних інстанцій. Динамікою взаємодії, на мою думку, стає більша освідченість людей, які користуються цією системою. Середовищу система обов’язково потрібна, тому що за допомогою неї існують права і інформація, яка допомагає середовищу жити і співпрацювати мирно.
Система виділяється тим, що за допомогою неї можливе пізнання інформації на дуже важливий аспект людського життя, як захист самих себе за допомогою міжнародної інформації. Також вона виділяється своєю інформативністю щодо співвідношення сил права та інформації.
Середовище по різному впливає на систему. З однієї сторони позитивно, бо люди хочуть володіти інформацією. А з іншої негативно, тому що не кожен може добратися до цієї інформації щоб вивчити і володіти нею у різних ситуаціях.
Пошук розв’язків
В своєму дослідженні я використовувала такий метод системного аналізу, як SADT моделювання:
I Визначення меж системи; складаємо список всіх головних елементів , які на мою думку є частиною системи, даємо свободу асоціаціям і не переймаємося неточностями; підходимо до пункту 1 критичніше і викреслюємо назви, які не відносяться до системи об’єкту; для кожного об’єкту визначаємо функцію, спочатку не обмежуючи себе, потім критично викреслюємо непотрібні функції.
II Визначення цілі і точки зору моделі, щоб скласти ціль необхідно скласти перелік питань на які повинна відповідати модель; на основі запитань виробляємо узагальнену дію, наприклад, один єдиний загальний запит; визначення точки зору;
III Узагальнити список функцій до 3-4, зображуючи їх у порядку діагоналі.
Цей метод, на мою думку, був дуже доречним і не дуже складним.
Висновки
Результатом дослідження є те, що я багато дізналася про те, як міжнародна інформація може допомагати вирішувати такі важкі питання, як захист людини. Дослідження варто було проводити заради того, щоб збагатити свої знання, також заради загальної ситуації, яка відбувається на міжнародній арені щодо захисту прав людини. Так, безперечно я отримала багато нової інформації. За період роботи над дослідженням я прочитала безліч статей, переглянула декілька книг, і, звичайно, зробила свої висновки з питання ролі міжнародної інформації в захисті прав людини. Проведені дослідження мене переконали у тому, що в наш час ще дуже багато питань щодо прав не вирішено і не удосконалено.
Результатами мого дослідження є багатогранне пізнання про роль міжнародної інформації в захисті прав людини. Читаючи статті, я дізналася що багато з наших партнерів по правам людини, тобто інші омбуцмени, дуже багато зробили і продовжують робити для найкращого захисту прав. Тому що звертаючись до омбуцменів, це по-перше безкоштовно, а, по-друге, ця справа одразу розглядається уповноваженою людино. Для України свої знання продемонструвала і Швеція і ПАР і Генеральна Асамблея ООН, вони поділитися своїм досвідом, тому Україна його переймає і буде застосовувати в дію.
Мені було б не менш цікаво дослідити, як міжнародна інформація впливає на інші подібні системи. Найважливішими, на мою думку, будуть дослідження на такі теми : як застосовується міжнародна інформація в інших подібних системах, міжнародна система правового захисту, міжнародні права в дії.
