Договір підряду

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття та основні елементи договору підряду

1.1 Поняття і зміст договору підряду

1.2 Права та обов'язки сторін

1.3 Договір побутового підряду

Розділ 2. Спеціальні види договорів підряду

2.1 Договір будівельного підряду

2.2 Підряд на проектні та пошукові роботи

2.3 Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Висновки

Література

Вступ

цивільний договір підряд побутовий

Актуальність теми дослідження. Договір підряду, регламентований главою 61 ЦК України, є традиційним цивільно-правовим договором, регулювання якого за останній час не зазнало істотних змін.

Потрібно звернути увагу на істотну новелу нового ЦК України, що полягає у виділенні окремого виду договорів на надання послуг, які раніше охоплювалися нормами договору підряду. Слід зазначити, що традиційно договір підряду розглядався як договір, спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, відновлення, навіть знищення та ін.) конкретного матеріалізованого результату (об'єкта), однак за відсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг (туристичних, медичних, аудиторських тощо), навіть якщо вони і не мали на меті створення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами договору підряду.

Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двома групами угод:

1) обмін речами незалежно від того, діяльністю кого вони створені, – такі угоди опосередковуються зобов'язаннями з сплатної реалізації майна (договори купівлі-продажу, міни, поставки тощо);

2) обмін результатів праці – такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань – з проведення робіт, до яких і належить договір підряду.

За договором підряду підрядник зобов'язується виконати на свій ризик визначену роботу по завданню замовника з його чи своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Особливості договору підряду полягають у тому що: предметом договору підряду є кінцевий результат, досягнення конкретного матеріального результату; роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника; сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є цивільне законодавство України.

Предмет дослідження – договір підряду.

Метою курсової роботи є дослідження основних положень і характеристика договору підряду.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань:

дослідити поняття та основні елементи договору підряду, такі як характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів; зміст договору підряду; права та обов'язки сторін; договір побутового підряду;

охарактеризувати спеціальні види договорів підряду – договір будівельного підряду, підряд на проектні і пошукові роботи, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Структура будується відповідно до поставлених мети та завдань, зумовлене логічним та послідовним викладенням матеріалу. Курсова складається зі вступу, двух розділів, які включають підрозділи, висновки, списку використаної літератури. Повний обсяг курсової - 33 сторінки, з них основного тексту - 28 сторінки, обсяг використаних джерел - 19 найменувань.

Розділ 1. Поняття та основні елементи договору підряду

1.1 Поняття і зміст договору підряду

Характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України [3] підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декілька різновидів договору підряду. До них, зокрема, належить як власне підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальне будівництво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо. Доречно підкреслити, що договір на виконання науково-дослідних чи дослідно-конструкторських та технологічних робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використання результатів робіт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцензій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.

До підрядних договорів можна віднести і виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), регулювання яких, особливо в галузі зовнішньоекономічних відносин, здійснюється спеціальним законодавством. Серед норм такого законодавства основним є Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" [6] від 15 вересня 1995 р., згідно з яким до операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає на менше 20 відсотків загальної вартості продукції.

Договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу (поставки), особливо при виконанні робіт з матеріалів підрядника та передачі їх у власність замовника. З метою розмежування цих угод доцільно звернути увагу на принципові положення, що відрізняють одні види зобов'язань від інших.

Так, схожість з трудовим договором викликана тим, що підрядні роботи також пов'язані з трудовою діяльністю. Разом з тим працівником може бути лише фізична особа – громадянин, а підрядником – як підрядна організація, так і громадянин, а в деяких відносинах – громадянин-підприємець. Однак основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація; працівник приймається до штату підприємства для виконання функцій за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; незалежно від результатів праці йому гарантується певна платня, він має право на встановлені трудовим законодавством гарантії, компенсації і пільги; ризик загибелі речі працівник не несе тощо.

При цивільно-правовому договорі підряду процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату, оплачується не процес праці, а її результат, причому, як правило, після завершення робіт на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт (слід зазначити, що авансування робіт чи поетапна оплата не суперечать чинному законодавству і також можуть бути передбачені договором).

Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Відмінність від договору купівлі-продажу (поставки) виявляється за двома основними критеріями: по-перше, предметом договору підряду є виготовлення індивідуально визначеного виробу, тоді як предметом договору купівлі-продажу, як правило, є речі, що характеризуються родовими ознаками; по-друге, умови договору підряду спрямовані перш за все на визначення взаємовідносин контрагентів у процесі виконання обумовлених робіт, а головним змістом договору купівлі-продажу (поставки) є передача покупцеві предмета договору.

Характерною ознакою договору підряду є те, що роботи підрядником виконуються на його власний ризик, а це означає, що він не має права вимагати винагороди у разі випадкової загибелі предмета підряду або неможливості завершення робіт без вини сторін (ст. 855 ЦК України [3]). Підрядник несе ризик у разі можливих раптових призупинень робіт, їх випадкових погіршень або подорожчанні тощо. Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові випадково загинув або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Однак у тому разі, коли загибель предмета підряду чи неможливість завершення роботи сталися внаслідок недоліків матеріалу, наданого замовником, або через його розпорядження про спосіб виконання робіт, або сталися після настання прострочки в прийнятті замовником виконаної роботи, причому підрядником були додержані вимоги закону щодо попередження замовника про недоліки матеріалів та інші суттєві обставини, що загрожують міцності або придатності виконуваної роботи, і замовник не вжив відповідних заходів, підрядник зберігає право на одержання винагороди за роботу.

Зміст договору підряду. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, коли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після завершення робіт має передати права на неї замовникові.

Зміст підрядного договору визначається його істотними умовами, якими є предмет договору, його ціна та строки виконання робіт.

Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі, договором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як правило, на розсуд замовника.

Відповідно до ст. 839 ЦК України [3] підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. При цьому підрядник відповідає за неналежну якість наданого ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб. Матеріал може бути наданий і замовником. Так, згідно зі ст. 840 ЦК України [3], якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків [16, с. 94].

Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 ЦК України).

Відповідно до ст. 842 ЦК України [3] ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом встановлюються вимоги до якості роботи. Так, відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи у межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 860 ЦК України [3]).

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником.

Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦК України [3]).

Ціна роботи за договором підряду як його істотна умова визначається відповідно до ст. 843 ЦК України [3], якою встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК України). Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і в зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення у разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково (ст. 854 ЦК України) [3].

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у разі та в розмірі, встановлених договором.

У ЦК України є новела, пов'язана з ощадливістю підрядника (ст. 845). Так, підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості [16, с. 96].

Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦК України). На практиці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

1.2 Права та обов'язки сторін

Договір підряду є двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права та обов'язки.

Основні обов'язки підрядника визначені нормами ЦК України, до яких слід віднести:

виконання певної роботи за завданням замовника та здача належно виконаної роботи (ст. 837);

обов'язок вчасно приступити до виконання роботи та виконати її в обумовлений строк (ст. 846);

виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839);

якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, правильно використовувати цей матеріал, надати звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ст. 840);

обов'язок вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841);

зобов'язання своєчасно попередити замовника:

про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 847);

зобов'язання передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ст. 861) [16, с. 97].

Наведений перелік не є вичерпним, договором можуть бути передбачені й інші зобов'язання підрядника, що витікають із характеру та змісту роботи.

Визначені кодексом і певні права підрядника. Так, зокрема, якщо із закону або договору не витікає зобов'язання підрядника виконати обумовлену договором роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання роботи (або окремих її етапів чи видів) інших осіб – субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає генеральним підрядником, укладає угоди з субпідрядниками і несе відповідальність за виконання ними своїх зобов'язань перед замовником. При цьому субпідрядні договори мають за змістом та термінами узгоджуватися з підрядним договором і не суперечити останньому.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 ЦК України).

Слід звернути увагу на виконання окремих видів робіт, встановлених законом, зокрема Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р., на які підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) [4].

Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріал, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України).

Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості (ст. 845 ЦК України).

Підрядник має право на притримування результату роботи (ст. 856 ЦК України). Так, якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

Відповідно до ст. 848 ЦК України [3] підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків.

Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, за вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором (ст. 853 ЦК України).

Спільними для сторін є зобов'язання щодо дотримання конфіденційності одержаної сторонами інформації. Так, згідно зі ст. 862 ЦК України, якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони [3].

Певні права й обов'язки за договором підряду покладаються і на замовника за договором.

Основними обов'язками замовника є:

прийняття та оплата виконаної підрядником роботи (статті 837, 853 ЦК України);

сприяння підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст. 850 ЦК України);

на вимогу підрядника у встановлений строк здійснити заміну недоброякісного або непридатного матеріалу, змінити вказівки про спосіб виконання роботи та усунути інші обставини, що загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 848 ЦК України);

замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові [16,с. 100] ].

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника (ст. 853 ЦК України).

ЦК України встановлюються основні права замовника під час виконання роботи. Так, відповідно до ст. 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника [3].

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 852 ЦК України).

Відповідальність сторін за договором підряду. ЦК України встановлюється відповідальність сторін договору в разі невиконання або неналежного виконання умов договору підряду.

Статтею 858 ЦК України встановлюється відповідальність підрядника за неналежну якість роботи. Так, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків в роботі у розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

У разі невиконання замовником свого обов'язку щодо сприяння підрядникові у виконанні роботи підрядник відповідно до ст. 850 ЦК України має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищення ціни роботи [3].

Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

У разі порушення підрядником договору підряду, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право згідно зі ст. 852 ЦК України [3] за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 853 ЦК України основним обов'язком замовника є прийняття виконаної роботи. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові [3].

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, – обидві сторони порівну.

Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

1.3 Договір побутового підряду

Договір побутового підряду є різновидом договору підряду, в якому діють в цілому норми, що регулюють договір підряду з певними особливостями, основними з яких є суб'єктний склад сторін договору, специфічний предмет та визнання договору побутового підряду публічним.

Публічний характер договору побутового підряду відповідно до ст. 633 ЦК України означає, що організація або підприємець, який за родом своєї діяльності надає певні побутові послуги, звертається з пропозицією про укладення договору до невизначеного кола осіб. Такий характер договору визначає, що, по-перше, підприємець при укладенні договору не має права надавати переваги одній особі перед іншою; по-друге, ціна послуг (товарів) має бути однаковою для всіх; по-третє, за наявності у нього можливості надати такі послуги підприємець не має права відмовитися від них; по-четверте, у разі необґрунтованої відмови підприємця від виконання робіт замовник має право вимагати відшкодування збитків, завданих неукладенням договору [16, с. 103].

Оскільки замовниками за даним договором завжди є громадяни, а предмет договору призначений для задоволення їх особистих потреб, на них розповсюджується законодавство про захист прав споживачів, зокрема Закон України "Про захист прав споживачів" 1991 р. (зі змінами і доповненнями).

Договір побутового підряду укладається у формі договору приєднання (основні засади якого визначені ст. 634 ЦК України), тобто договору, умови якого визначені однією зі сторін (у даному разі – підрядником) у стандартних формах (прейскурантах, тарифах на послуги тощо) і можуть бути прийняті іншою стороною лише прийняттям цих умов. Замовник може відмовитися від такого договору, якщо він містить умови, які суттєво обмежують його права, або відповідальність підрядника, або містить інші неприйнятні для замовника умови.

Відповідно до ст. 865 ЦК України [3] за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору.

Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

До укладення договору побутового підряду підрядник зобов'язаний надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору (ст. 868 ЦК України). Підрядник зобов'язаний назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення.

Згідно зі ст. 867 ЦК України підрядник не має права нав'язувати замовникові включення до договору побутового підряду додаткових сплатних робіт або послуг. У разі порушення цієї вимоги замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг [3].

Замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

До реклами та інших пропозицій щодо роботи, яка виконується за договором побутового підряду, застосовуються положення щодо публічної пропозиції.

При здачі робіт замовникові підрядник зобов'язаний повідомити його про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника чи інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог.

Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник.

За договором побутового підряду підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника – з його матеріалу (ст. 870 ЦК України). Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи. У випадку, передбаченому договором, матеріал може бути наданий підрядником у кредит (із розстроченням платежу). Подальша зміна ціни наданого в кредит матеріалу не призводить до перерахунку, якщо інше не встановлено договором.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у квитанції або іншому документі, що видається підрядником при укладенні договору побутового підряду, вказується точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін.

Доречно підкреслити, що загальні правила підряду щодо ризиків випадкової загибелі або псування матеріалу розповсюджуються і на договір побутового замовлення – його несе сторона, що надала матеріали. Оплата вартості матеріалів замовником не означає, що на нього покладається ризик випадкової загибелі або псування матеріалів. Замовник, який надав матеріал, має право на загальних підставах також контролювати ефективність і раціональність його використання та повернення лишку.

У разі допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або інших істотних недоліків у роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків (ст. 872 ЦК України) [3].

У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Вимога про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я замовника та інших осіб, може бути пред'явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку.

У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків.

Вартість робіт, виконаних за договором побутового підряду, визначається за погодженням сторін, якщо інше не передбачено у встановленому порядку прейскурантами (цінниками), тарифами тощо (ст. 873 ЦК України) [3].

Робота оплачується замовником після її остаточного передання підрядником. За згодою замовника робота може бути ним оплачена при укладенні договору побутового підряду видачею авансу або у повному обсязі.

Розділ 2. Спеціальні види договорів підряду

2.1 Договір будівельного підряду

Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчими актами.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно зі ст. 875 ЦК України договором будівельного підряду визнається договір, за яким підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх [3].

При цьому власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник (ст. 876 ЦК України), який несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника (ст. 880 ЦК України) [3].

Згідно з ЦК України на підрядника покладається обов'язок укласти договір страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

З огляду на складність та тривалість виконання робіт за договором будівельного підряду особлива увага в ньому приділяється порядку і процесу визначення ціни договору, яка встановлюється на підставі затвердженої замовником проектно-кошторисної документації. Так, згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник зобов'язаний виконати всі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка зі сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі неодержання від замовника у розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Якщо підрядник не виконав цього обов'язку, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.

Внесення до проектно-кошторисної документації змін, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує десять відсотків визначеної у кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. У цьому разі підрядник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків (ст. 878 ЦК України) [3].

Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг.

Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт.

У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою (ст. 879 ЦК України).

Підрядник має право залучити до виконання окремих видів робіт субпідрядника на загальних засадах договору підряду. Взаємовідносини між ними в будівництві регулюються відповідно до Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування й архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4) [16, с 110].

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Часто договорами передбачається поетапна оплата виконаних робіт.

У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов'язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов'язані з консервацією.

Відповідно до ст. 881 ЦК України на підрядника покладається обов'язок страхування об'єкта будівництва [3].

Сторона, на яку покладається обов'язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.

Недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з вини підрядника (або субпідрядника), мають бути усунені підрядником за його рахунок.

Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Основним обов'язком замовника за договором підряду, у тому числі й будівельного, є прийняття та оплата виконаних робіт. Так, відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, – етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Прийняття робіт може здійснюватися після попередніх випробувань, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому разі прийняття робіт може здійснюватися лише при позитивному результаті попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної у договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Основним зобов'язанням підрядника за договором будівельного підряду є якісне виконання робіт у встановлений договором строк. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК України) [3].

Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

Нарівні з відповідальністю підрядника ЦК України встановлена відповідальність замовника. Так, згідно зі ст. 886 цього Кодексу у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

2.2 Підряд на проектні та пошукові роботи

Договір підряду на проектні та пошукові роботи є різновидом підрядних договорів, і на нього в цілому розповсюджуються норми законодавства, що регулюють підряд, якщо інше не встановлено окремими законодавчими актами.

Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт відповідно до ст. 887 ЦК України [3] є договором, за яким підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

До проектних робіт для будівництва належать роботи зі складання схем та інших матеріалів щодо розвитку й розміщення галузей економіки та промисловості, техніко-економічних обґрунтувань проектування й будівництва підприємств (споруд), з експериментального проектування, вивчення та узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду проектування та будівництва, з розробки нових нормативних документів і державних стандартів з проектування, будівництва, архітектури, кошторисних нормативів, схем генеральних планів промислових вузлів; зі складання схем і проектів районного планування, проектів планування та забудови міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, роботи з проектування для впровадження у виробництво прогресивних технологічних процесів.

Проектною документацією визнаються затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником [16, с. 114].

Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

З огляду на специфічний характер робіт за даним видом договору кодексом досить детально визначені обов'язки сторін договору.

Так, відповідно до ст. 889 ЦК України, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, замовник зобов'язаний:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних і пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом із підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані зі зміною вихідних даних для проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт [3].

Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі потреби – також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність в інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст. 890 ЦК України) [3].

ЦК України визначає відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт. Так, відповідно до ст. 891 цього Кодексу підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт [3].

2.3 Підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

Поняття підряду на виконання НДР і ДКТР. У сучасних умовах науково-технічного прогресу однією з важливих цивільно-правових форм організації як створення, так і використання науково-технічних результатів є договори на виконання науково-дослідних (НДР), дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ДКТР).

ЦК України зазначеним видам договорів присвячує статті 892-900. Сутність договору на виконання НДР або ДКТР полягає у тому, що підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її (ст. 892 ЦК України). Як правило, даний договір охоплює весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи [3].

Сторони договору на виконання НДР і ДКТР називаються, подібно до сторін у підрядних договорах, виконавцем і замовником. Замовником може бути будь-яка дієздатна фізична особа, як громадянин України, так і іноземний громадянин, особа без громадянства, а також будь-яка юридична особа незалежно від її постійного місцезнаходження .

Виконавцем НДР і ДКТР можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Фізичні особи або групи осіб виконують переважно невеликі за обсягом науково-дослідні роботи. Щодо юридичних осіб, то це, як правило, підприємства будь-якої форми власності – науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні організації, академічні наукові установи, навчальні заклади або наукові центри тощо.

Предметом договору на виконання НДР є проведення наукового пошуку, а договору на виконання ДКТР – розробка конструктивного рішення виробу, створення зразка виробу, що втілює це рішення, або нових прийомів, операцій і методів роботи, тобто нової технології.

ЦК України передбачено певні гарантії прав сторін на результати зазначених робіт. Так, згідно зі ст. 896 ЦК України замовник за договором на виконання НДР або ДКТР має право використовувати передані йому результати робіт у межах і на умовах, встановлених договором [3].

Виконавець також має право використати одержаний ним результат робіт у своїх інтересах, якщо інше не встановлено договором. Одночасно у договорі може бути передбачено право виконавця передавати результати робіт іншим особам.

На практиці найбільш гострою є проблема прав сторін на охороноздатні результати робіт, які є об'єктами прав інтелектуальної власності, зокрема на винаходи [14]. Нерідко замовники претендують на автоматичний перехід до них виключних прав на всі охороноздатні результати НДР і ДКТР. Однак законодавство виходить з того, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором (ст. 430 ЦК України) [3].

З огляду на непередбачуваність результатів багатьох НДР і ДКТР виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Стаття 900 ЦК України зобов'язує виконавця відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки, якщо договором встановлено, що вони підлягають відшкодуванню у межах загальної ціни робіт за договором [3].

Упущена вигода підлягає відшкодуванню у випадках, встановлених законом. Як видно з цієї статті, обсяг відповідальності є обмеженим. Виконавець відшкодовує заподіяні замовнику збитки лише в межах вартості робіт, у яких виявлені недоліки.

Договори на виконання НДР або ДКТР спрямовані на розв'язання важливих наукових проблем у практичній діяльності замовника силами та можливостями виконавця. Їх предметом є творчий пошук, тому такий договір має стати у майбутньому основним документом, що регламентує відносини науково-технічних організацій із замовниками науково-технічної продукції.

Висновки

Дослідивши договір підряду можна зробити наступні висновки:

1. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду є консенсуальним, двостороннім, оплатним.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У тому разі, коли договором передбачено виготовлення речі, підрядник після завершення робіт має передати права на неї замовникові.

3. Предметом договору підряду є індивідуально визначені речі, договором мають бути чітко визначені їх характеристики, такі як кількість, якість, розміри, інші необхідні характеристики, як правило, на розсуд замовника.

4. Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконуючий роботу) і замовник (кому передається готовий результат). Ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. Що стосується юридичних осіб, то вони зв'язані рамками статутної (спеціальної) правоздатності, та обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності.

5. Ціна в договорі підряду – це грошова сума, яку замовник зобов'язується оплатити підряднику за виконання роботи. Ціна визначається за згодою сторін шляхом встановлення в договорі конкретної суми або способу її визначення. Ціною в договорі підряду може виступати не лише грошова сума, а й інше зустрічне надання в натуральній або іншій формі.

6. Договір підряду є двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права та обов'язки.

7. За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

8. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

9. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

10. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Література

Конституція України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30. – ст. 141.

Господарський кодекс України. – К.: Школа, 2003. – 192 с.

Цивільний кодекс України. – К.: Школа, 2003.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 p. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 36. – ст. 299.

Закон України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" від 6 квітня 2000 p.

Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 р. (ВВР. – 1995. – № 32. – Ст. 255), з наступними змінами і доповненнями.

Бірюков І.А. Цивільне право України. Загальна частина: Навч. посібник для вузів / В.А.Бірюкова, Ю.О. Заїка, В.М.Співак. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.

Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х.: Консум, 1997. – 112 с.

Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002. – С. 185 200.

Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. – Кн. 1. Общие положения. – М.: Статут, 2000. – 848 с.

Гражданское право: Учебник / Отв. ред. Е. А. Суханов. – М.: БЕК, 2000. – Том II, полутом 1. – С. 611-622.

Зобов'язальне право: теорія і практика: Навч. посібник / О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць та ін.; За ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.

Кабалкин А.Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания. – М., 1980.

Кузнецова Н.С. Подрядные договора в инвестиционной деятельности в строительстве. – К., 1993. – С. 48-52.

Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Пер. с нем. – Т. 2. – М.: Международные отношения, 1998. – 512 с.

Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2003. – 408 с.

Цивільне право України. Загальна частина. / За ред. О.А.Підопригори, Д.В.Бобрової. – К.: Вентурі, 1995.

Цивільне право Україні: Навч. посіб. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луць та ін. – Ч. 2. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 792 с.

Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Лапітенко. – Х.: Одісей, 2003. – 856 с.