Фінансовий менеджмент у банку

Завдання 1. Як вплине застосування збалансованого та незбалансованого за строками підходу до управління активами та зобов`язаннями на прибуток і ризик банку, якщо клієнту було надано кредит на 90 днів у сумі 50 000 грн?

Відсоткові ставки за кредитами та депозитами

Показник	Строк, дні	Ставки розміщення, %	Ставки, залучення, %
Поточні ставки на ринку	90	24	19
60	22	16
30	20	14
Прогноз ставки: через 30 днів через 60 днів	60	18	13,5
30	16	12

Розв’язання

Банк має такі альтернативи фінансування кредиту:

1) залучити депозит у сумі 50 000 грн. на 3 місяці;

2) залучити депозит у сумі 50 000 грн. на 2 місяці, а потім відновити залучення коштів на один місяць за ставкою, що складеться на ринку на той час.

Якщо банківські фахівці прогнозують підвищення відсоткових ставок протягом трьох місяців, то кращі результати принесе застосування першого - збалансованого за строками підходу.

Якщо прогноз зміни ставок свідчить про їх зниження, то можна скористатися незбалансованим підходом.

1. Спред банку в разі застосування першого підходу становитиме 5 % (24 - 19). Відсотковий ризик, а також ризик ліквідності зведено до мінімуму.

Прибуток банку дорівнює 625 грн:

0,05 · 50 000 · 90: 360 = 625 (грн.)

2. Використання другого підходу дозволить банку збільшити спред до 9,36 % за умови, що прогноз зміни ставок виявиться правильним:

24 - (16 × (60/360) + 12 × (30/360)) × 360/90 = 24 - (2,66 + 1) × 4 = 9,36 (%)

В цьому разі прибуток банку зросте до 1170 грн.:

0,0936 · 50 000 · 90: 360 = 1170 (грн.)

За такого варіанту фінансування кредиту банк наражається на відсотковий ризик, пов’язаний з невизначеністю змін ставок, також зростає ризик ліквідності. Якщо прогноз не справдиться і ставки протягом двох місяців зростуть, банк не одержить навіть 5 % спреду, а можливо, і зазнає збитків.

Якщо прогнозується зростання ставок, банк може скористатися цим для максимізації спреду, видавши кредит на три місяці, а депозит залучивши на триваліший час, наприклад на шість місяців. Через три місяці, коли ставки зростуть згідно з прогнозом і кредит буде повернуто, банк матиме змогу реінвестувати активи ще на три місяці за вищою ставкою, що дозволить збільшити спред у розрахунку за шість місяців.

Завдання 2. Оцінити відсотковий ризик банку за даними балансу, якщо ліміт індексу ризику встановлено на рівні 10%

Як зміниться маржа банку, якщо відсоткові ставки зростуть на 3,5%?

Баланс банку

Показник	Активи, тис. грн.	Пасиви, тис. грн
Збалансовані за строками	150	150
Чутливі до зміни ставки	375	750
Не чутливі до зміни ставки	820	340
Неробочі активи/безпроцентні пасиви	155	10
Капітал		250
Всього	1500	1500

Розв’язання

Індикатором чутливості балансу служить показник гепу. Для визначення гепу всі активи і пасиви банку поділяють на дві групи - чутливі до змін відсоткової ставки та нечутливі до таких змін.

Показник гепу визначається як різниця між величиною чутливих активів та чутливих зобов’язань банку в кожному із зафіксованих інтервалів:

GAP (t) = FA (t) - FL (t), (1)

де GAP (t) - величина гепу (у грошовому вираженні) в періоді t; FA (t) - активи, чутливі до зміни відсоткової ставки в періоді t; FL (t) - пасиви, чутливі до зміни ставки в періоді t.

Скориставшись формулою 1, знайдемо показник гепу:

GAP (t) = 375 - 750 = - 375 (тис. грн);

Але показник гепу не дає уявлення про те, яка частина активів чи пасивів банку залежить від зміни відсоткової ставки. Тому наступним кроком є обчислення індексу відсоткового ризику.

Індекс відсоткового ризику дорівнює відношенню абсолютної величини гепу (в кожному з періодів) до працюючих активів і виражається у відсотках:

IR (t) = ׀GAP (t) ׀ / А × 100 (2)

де IR (t) - індекс відсоткового ризику;

А - працюючі активи банку.

Тоді індекс відсоткового ризику дорівнює:

IR (t) = 375: (150 + 375 + 820) · 100 = 27,88 (%);

Індекс відсоткового ризику показує, що 27,88 % пасивів може змінити свою вартість у зв’язку зі зміною ринкових ставок, а отже, вплинути на ринкову вартість усієї банківської установи.

Залежність між відсотковою маржею банку та змінами відсоткових ставок на ринку описується аналітичною моделлю:

ΔP (t) = (rp - r) ×GAP (t), (3)

де ΔP (t) - величина зміни маржі банку (у грошовому виразі) протягом періоду t; rp, r - прогнозована та поточна ринкові ставки відповідно.

Спираючись на модель гепу (3), знайдемо вплив зміни відсоткових ставок на маржу банку:

ΔP (t) = 0,035 · ( - 375) = - 13,12 (тис. грн).

Від’ємне значення ΔP означатиме зниження відсоткового прибутку банку, зумовлене підвищенням ставок за від’ємного гепу

А саме фактичне значення індексу відсоткового ризику перевищує встановлений банком ліміт на 17,88 % (27,88 - 10), а це означає, що банк бере на себе підвищений ризик і менеджменту необхідно змінити структуру балансу, зменшивши показник гепу. У тому разі, якщо структура балансу залишиться незмінною, а ринкові ставки зростуть на 3,5 %, банк недоодержить 13,12 тис. грн процентного прибутку.

Таким чином, метод гепу дозволяє банкові контролювати відсотковий ризик у зафіксованому часовому інтервалі, а також оцінювати можливі зміни маржі банку.

Завдання 3. За даними на кінець року, банк А мав наступні бухгалтерські показники (млн. грош. од.):

Сукупний розмір активів - 903275

Сукуний розмір власного капіталу - 61702

Сукупний процентний дохід - 42098

Сукупний непроцентний дохід - 25975

Чистий прибуток - 3009

Здійсніть декомпозиційний аналіз ROE.

Розв’язання

Методика декомпозиційного аналізу досліджує залежність між показниками прибутковості і ризику банку та виявляє вплив окремих чинників на результати його діяльності.

У методиці декомпозиційного аналізу прибутковість банку оцінюють показниками ROE (прибутковість капіталу) та ROA (прибутковість активів), а показником ризику банку слугує мультиплікатор капіталу МК (відношення середніх активів до власного капіталу банку).

Показник прибутковості активів застосовується для оцінки ефективності роботи керівництва банку і визначається як відношення чистого прибутку до середньої вартості загальних активів:

де NР - чистий прибуток (після оподаткування); А - середня вартість активів.

ROA = 3009/903275 = 0,33

Показник прибутковості капіталу визначається як відношення чистого прибутку до капіталу банку:

де К - власний капітал банку.

ROE = 3009/61702 = 0,05

Прибутковість капіталу показує рівень дохідності вкладених акціонерами коштів і служить орієнтиром для вибору найпривабливішого напряму інвестування.

Оскільки процес отримання доходів завжди наражається на певний ризик, то під час аналізу постає проблема адекватної оцінки ризикованості діяльності банку.

У методиці декомпозиційного аналізу показником ризику банку служить мультиплікатор капіталу (МК) - відношення середніх активів до власного капіталу банку:

MK = 903275/61702 = 14,63

Що вищим є значення мультиплікатора капіталу, то вищим буде й ризик. Для українських банків у цьому сенсі важливим є норматив адекватності основного капіталу (Н3), що розраховується як відношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму сформованих резервів за активними операціями, і має бути не нижчим за 4 %.

За економічним змістом цей норматив є оберненою величиною до мультиплікатора капіталу, який у цьому разі теоретично може набувати значень від 1 (усі активи сформовано за рахунок власного капіталу) до 25. У такий спосіб фактично встановлюється обмеження щодо ризику банку, вираженого через мультиплікатор капіталу.

Якщо розрахувати цей показник, то він становитиме 6,83 % (61702/903275×100), що задовольняє встановленому нормативу.

Також важливими є такі показники як NPM - загальна рентабельність (маржа прибутку) та AT - доходність активів (оборотність активів):

Згідно даних показників на 1 грн. отриманих доходів банку припадає 0,04 грн. чистого прибутку та на 1 грн. активів 0,07 грн. доходів.

Ці показники враховуються при проведенні декомпозиційного факторного аналізу, а саме розрізняють двофакторну модель та трифакторну моделі.

За двофакторною моделлю:

За трифакторною моделлю ROE, яка розпадається на наступні фактори:

Визначимо цей показник:

двофакторна модель:

трифакторна модель:

При проведенні подальшого аналізу, враховуючи понесені зміни в складових показника ROE, можна буде робити висновки про вплив того чи іншого фактору.

Список використаної літератури

1. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468с.