Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин

Міністерство освіти і науки України

Національний університет харчових технологій

Кафедра охорони праці

та цивільної оборони

Контрольна робота

з дисципліни: “Цивільна оборона”

Виконав:

студент 6 курсу

(з.ф.н.) спеціальність МЗЕД

Хаткевич Юрій

Перевірив:

Викладач

Заєць Віра Анатоліївна

Київ – 2009

Зміст

Теоретичне питання

Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058), варіант 5

Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки

після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391), варіант 5

Список використаної літератури

Теоретичне питання 3.6.1.

Характеристика можливих способів зараження харчових продуктів і води радіоактивними хімічними отруйними речовинами та бактеріологічними засобами

При організації забезпечення водою у воєнний час враховується, що потреба у ній у позаміській зоні, після проведення евакуаційних заходів, значно зростає. З урахуванням цього розвивається і вдосконалюється система водопостачання: будуються нові, підтримуються в готовності існуючі вододжерела, впроваджується система оборотного і послідовного використання води, скорочуються невиробничі витрати тощо в містах, на об’єктах, а також у всій позаміській зоні з таким розрахунком, щоб забезпечити значно більшу кількість населення водою навіть в умовах порушення системи водопостачання. Визначається для кожного району (регіону) необхідна кількість води для пиття і господарських потреб на випадок виникнення НС, планується порядок забезпечення нею різних категорій населення. З метою поліпшення організації забезпечення населення водою у необхідних випадках у відповідних ланках створюються спеціальні служби водопостачання з задачею координації і контролю за виконанням заходів.

Для забезпечення захисту харчової сировини і продовольства проводиться додаткова герметизація складів, сховищ і холодильників, а також широке застосування пакувальних матеріалів і різних видів тари, що відповідають певним санітарногігієнічним вимогам та мають захисні властивості від радіоактивних і хімічних речовин та бактеріальних засобів і достатню механічну міцність.

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріологічних (біологічних) засобів при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від РР, ОР і БЗ є однією з важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де розв'язуються ці питання. Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання і ураження.

Радіоактивні продукти ділення і радіоактивні речовини (РР), що утворилися в момент аварії на АЕС і ядерного вибуху, випадають із радіоактивної хмари на місцевість у вигляді опадів і заражують усе, що знаходиться на ній. Якщо запаси продовольства виявляться неукритими або буде порушена цілісність тари і упаковки, то радіоактивні речовини безпосередньо заразять продукти харчування або будуть занесені в їжу з заражених поверхонь тари, кухонного інвентарю і обладнання, одягу і рук при обробці продуктів.

Радіоактивні речовини, що потрапили на поверхню не запакованих продуктів або через щілини і нещільності тари, проникають всередину: у хліб і сухарі на глибину пор; сипучі продукти (муку, крупу, цукорпісок, кухонну сіль) у поверхневі (1015 мм) і нижче лежачі шари в залежності від щільності продукту. М'ясо, риба, овочі і фрукти забруднюються радіоактивним пилом з поверхні, великі частинки осідають на дно тари, а дрібні утворюють завись.

Найбільшу небезпеку створює потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з зараженою їжею і водою, тому що потрапляння їх у кількостях, більших за встановлені, викликає променеву хворобу.

Бойові і сильнодіючі отруйні речовини (ОР) являють собою небезпеку для зараження незахищеного продовольства, води, фуражу в усіх варіантах їх застосування – краплиннорідкому, твердому (у вигляді аерозолів туману, диму) і у газоподібному (пароподібному) стані. Краплини рідких ОР і аерозолів (останні меншою мірою) проникають у таропакувальні матеріали із дерева на глибину до 520 мм, фанери 34 мм і просочують брезент, картон, чотирьохп'ятишаровий папір, багато з полімерних плівок, мішкову тканину. Розчиняючись і всмоктуючись вони заражують незахищені продукти. Глибина проникнення ОР у продукти харчування, особливо сипкі, у декілька разів більше, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твердих жирах, маслі вершковому, комбіжирі, маргарині вона поступово збільшується. У рослинних оліях краплини отруйних речовин і аерозолі розчиняються і можуть поширитися на всю масу.

Пари ОР легко проникають з повітрям через нещільності приміщень, негерметичну тару і упаковку і концентруються: у борошні, крупі, картоплі, овочах у зовнішньому шарі; у хлібі головним чином у скорині; у солі, цукровому піску (унаслідок їх низької здатності утримувати пари ОР) у низько лежачих шарах; у м'ясі вони заражують у першу чергу ділянки, що вкриті жиром.

Харчові продукти, що знаходяться в осередку бактеріологічного ураження, при зберіганні на відкритих майданчиках і у не герметичних приміщеннях піддаються небезпеці зараження збудниками інфекційних хвороб, перш за все не упаковані в тару або не герметично запаковані продукти харчування. На зараженій території бактеріальні рецептури тривалий час зберігають свої властивості ураження, особливо за низьких температур і у похмуру погоду (декілька тижнів і більше). Вони можуть виживати і на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються. Наприклад, збудник холери у сирому молоці зберігається 16 діб (до скисання), у кип'яченому до 10 діб, у вершковому маслі до 2030 діб, на чорному хлібі від 1 до 4 діб, на білому від 1 до 26 діб, на картоплі до 14 діб.

Таким чином, щоб зберегти від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами продукти харчування, фураж і воду, необхідно перш за все максимально ізолювати їх від зовнішнього середовища. У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і запасів води від зараження є: герметизація квартир, будинків, комор, зберігання продуктів у герметичній тарі або упаковці із захисних матеріалів, яка за своїми захисними властивостями поділяється на три категорії: вища, перша і друга.

До вищої категорії належать тара, що захищає від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Це герметично закрита металева, скляна тара і деякі види дерев'яної і полімерної тари: фляги з гумовою кільцевою прокладкою; діжки сталеві зварювальні і дерев'яні заливні; банки для консервів; банки із кришкою, що знімається, і прокладкою із фольги, яка прокатана; труби алюмінієві; банки скляні, закатані жерстяними кришками; пляшки з вузькою шийкою, герметичне закриті металевими капсулами або закупорені щільними корковими (поліетиленовими) пробками і алюмінієвими ковпачками; пакети із комбінованого матеріалу, паперу, фольги, поліетилену.

Тара першої категорії, що захищає продовольство від бактеріальних засобів і радіоактивних речовин: діжки дерев'яні сухотарні; ящики дощаті з поліетиленовими вкладишами, банки і пакети із комбінованого матеріалу (для пакування концентратів круп, молока); пляшки з поліхлорвінілу для рослинної олії та ін.

До другої категорії тари, що захищає продовольство тільки від радіоактивних речовин, належать: ящики; барабани дерев'яні без поліетиленових вкладишів, багатошарові паперові мішки тощо.

Найбільш перспективною як покривальний матеріал є відносно дешева плівка із поліетилену високого тиску (низької густини). Вона охороняє продукти від зараження радіоактивних речовин і частково від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Зокрема, хліб, сухарі, кондитерські вироби можна загорнути у декілька шарів паперу, потім скласти у банки, каструлі або поліетиленові мішки (пакети). Сипкі продукти (мука, цукор, крупа, вермішель) доцільно тримати в пакетах із цупкого паперу, поліетиленових мішках, які скласти в коробки, ящики, викладені всередині картоном, клейонкою або іншими плівковими матеріалами.

М'ясо, масло, ковбасу, рибу можна зберегти від зараження в домашніх холодильниках. Для більшої надійності їх укладають у поліетиленові пакети, а вершкове масло, маргарин, жири у скляні або металеві банки із кришками, що щільно закриваються. Овочі слід зберігати у дерев'яних або фанерних ящиках, викладених всередині папером, целофаном, поліетиленовою плівкою, пергаментом або клейонкою, а зовні вкрити брезентом або іншою цупкою тканиною.

Усі види продуктів, що знаходяться у металевих або скляних консервних банках, а також у посуді, що герметично закривається, зараженню, у тому числі отруйними речовинами і бактеріальними засобами, не піддаються. У випадку необхідності така тара швидко знезаражується.

Вживаючи тих чи інших заходів щодо захисту продуктів, треба пам'ятати і додержуватись правил їх зберігання.

Не можна, наприклад, тримати м'ясо і рибу у мідному та оцинкованому посуді. Це може призвести до отруєння.

Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості, де в індивідуальному користуванні знаходяться значно більші запаси, ніж у міських жителів.

Картоплю, капусту, моркву і інші овочі, м'ясні і молочні продукти треба укривати у підготовлених льохах, коморах і сараях. Зерно, борошно та інші сипкі продукти доцільно зберігати не в мішках, а в скринях або ящиках з щільними кришками.

При герметизації складів сільськогосподарських підприємств слід добре затулити всі щілини в фундаменті, підлозі, стелі, стінах, дверях, перегородках і покрівлі. Ушкоджене скло треба замінити новим. Ще краще прикрити вікна щільними дерев'яними щитами, обшитими толем, а зайві віконні прорізи закласти цеглою. Двері необхідно обшити з внутрішнього боку повстю, а зовні – клейонкою, між дверима і коробкою набити гуму або смужки тканини, вати, повсті, зробити пристрої притискування.

Ще більш ретельно треба захистити продукти, що зберігаються поза приміщеннями. На сухому місці слід обирати спеціальні майданчики, розчистити і розрівняти їх, покрити настилом із колод, дощок, хмизу або іншого матеріалу, настил у свою чергу повинен бути вистелений брезентом або поліетиленовою плівкою. Потім продукти, що знаходяться у тарі, необхідно скласти штабелями, а неупаковані скласти в бурти (насипи) і укрити брезентом, поліетиленовою плівкою або підручними матеріалами, наприклад, шаром соломи (1015 см) або гілок (2030 см), а для зменшення займистості промазати глиною.

Якщо овочі знаходяться у полі, то поблизу місця їх зберігання треба викопати котлован глибиною 0,5 м і шириною 1,5 м, засипати в нього картоплю або інші бульбоплоди, зверху покласти мати з соломи, очерету або просто шар соломи (2030 см), зверху насипати землю (2030 см).

Захист продовольства, харчової сировини і фуражу при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження з однією із важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де практично розв'язуються ці питання.

Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні, отруйні речовини і бактеріологічні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворювання і ураження.

Заходи щодо виконання цієї задачі організують і проводять в основному ті ж галузеві і територіальні органи, які здійснюють постачання населення продовольством, питною водою і предметами першої необхідності. Важливі заходи по захисту вододжерел і систем водозберігання проводять інженерна і комунальнотехнічна служби цивільної оборони та їх формування.

Одним із головних способів захисту продуктів харчування і фуражу є раціональне розміщення запасів і зниження їх концентрації в категоріальних містах. Для збереження резервів продовольства, харчової сировини і матеріальних запасів здійснюється будівництво у позаміській зоні складів, сховищ і елеваторів, передбачається вивід запасів із категоріальних міст і зон можливого катастрофічного затоплення, використання підземного простору гірських виробок, соляних шахт, підвалів, природних порожнин.

Надійним способом захисту продовольства, харчової сировини і фуражу є ізоляція їх від зовнішнього середовища шляхом герметизації сховищ і складів, застосування захисної тари і відповідних пакувальних матеріалів. Для захисту продуктів сільського господарства при перевезеннях використовуються спеціальні транспортні засоби.

Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу використовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укриття. В герметичних складах штабеля з запасами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упаковані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або поліетиленовою плівкою, а в складах, що не піддаються герметизації – подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.

При зберіганні продукції на відкритому повітрі необхідно прийняти заходи до її складування або упаковки незахищеної продукції і фуражу.

Для упаковки використовують крафтпаперові мішки з підвищеною механічною міцністю. Можливо використання бочок, щільних ящиків, контейнерів та інших ємкостей, що мають захисні властивості і здібні для зберігання сільськогосподарської продукції і фуражу.

При зберіганні відкритим способом в полі сільськогосподарську продукцію, що знаходиться в насипах, укривають брезентом, поліетиленовою плівкою або укривають підручними матеріалами і буртують.

Площадку під бурт зерна очищають від трави, сміття і утрамбовують. По її периметру відривають канаву глибиною не менше 20 см (для стоку води). Потім встановлюють і закріпляють дерев’яні щити, обшиті зовні руберойдом або іншим щільним матеріалом, затуляють місця їх стиків і на загороджену площадку настилають шар соломи (сіна, гілок), після чого засипають туди 3метровий шар зерна, який зверху покривають брезентом. При цьому під брезент кладуть шар соломи, що оберігає його від проникнення аерозолів. Кінці матеріалів для укриття ретельно закріплюють.

Стоги сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або некормовою соломою (шаром в 2030 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів стоги необхідно обкласти тюками соломи.

Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.

При перевезенні сільськогосподарської продукції і фуражу в умовах зараження навколишнього середовища РР, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, муковози), а також спеціальну м’яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафтмішки).

В цих умовах також можуть бути використані суцільнометалеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна, інші аналогічні транспортні засоби.

При перевезенні зернофуражу насипом і в м’якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).

Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами сільськогосподарська продукція і фураж підлягають обов’язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин.

Велике значення має сучасна підготовка до проведення знезараження продовольства і харчової сировини, у тому числі підготовка об'єктних лабораторій до проведення контролю за зараженістю продуктів, комплектування їх спеціальними приладами і обладнанням, створення і навчання невоєнізованих формувань по знезараженню.

Після виникнення надзвичайних ситуацій передбачаються необхідні заходи щодо знезараження продовольства і фуражу, а також щодо їх знищення у тих випадках, коли вони не підлягають знезараженню.

Чимала роль у виконання завдань по захисту продовольства і фуражу належить органам управління і об'єктам агропромислового комплексу. Саме в галузях, що входять до агропромислового комплексу, розв'язується ця проблема на етапах виробництва, переробки, зберігання і транспортування сільськогосподарських продуктів.

Важливим і складним заходом є організація захисту води від зараження. При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій всі джерела води в районах розміщення населення мають бути захищені, загерметизовані і підготовлені до роботи в умовах радіоактивного зараження місцевості. На найбільш важливих з них передбачається захист від дії ударної хвилі. Для енергоживлення водопідйомників у випадку необхідності резервуються пересувні електростанції. В населених пунктах і на підприємствах сільських районів підготовлюється і частково проводиться герметизація всіх джерел води. Всі системи водопостачання в населених пунктах позаміської зони готуються до роботи в умовах зараження місцевості. Вживаються заходи щодо підвищення стійкості енергопостачання водопровідних станцій, для чого накопичуються автономні джерела, використовуються судові джерела енергії і енергопоїзди (при наявності); на об'єктах передбачається будівництво артезіанських колодязів (свердловин) для водопостачання захисних споруд і населення.

У містах і населених пунктах, де маються системи водопостачання, вода, призначена для пиття, очищується і знезаражується у спеціальних очисних пристроях, що знаходяться на водонапірних станціях. Подача води проводиться до систем труб з запірною арматурою, що дає можливість забезпечити надійну герметизацію. Зараження води можливе лише при безпосередньому руйнуванні труб або очисних споруд.

У населених пунктах сільської місцевості широко розповсюджені шахтні колодязі з дерев'яним зрубом. Через отвір шахти зверху або через бічні стінки разом з поверхневими водами у них можуть проникнути радіоактивні, отруйні речовини і різні види мікробів (бактерій).

Для захисту таких колодязів навколо них у діаметрі 11,5 м треба вийняти шар грунту глибиною до 20 см і замість нього покласти глину (глиняний замок), котру потім зверху засипати піском. Це заглиблення може бути також залите бетоном або асфальтом. Частину зрубу, що виступає, необхідно гарно обшити дошками. Кришку для отвору шахти краще зробити із двох шарів дощок з прошарком із толю, брезенту, листового заліза або якогонебудь плівкового матеріалу. Зверху кришку треба додатково оббити листовим залізом. Якщо колодязь має механічне обладнання або коловорот, то над зрубом слід зробити двоскатну покрівлю, що прикриє верхній отвір колодязя і коловорот.

Колодязь повинен мати загальне відро, користуватися своїм відром забороняється. Колодязі з ручним насосом можна обшити дошками, а для рукоятки зробити проріз. Для захисту прорізу верхній зріз обсадної труби необхідно закрити м'яким чохлом з брезенту, нижній кінець чохла закріпити на обсадній трубі, а верхній на шарнірі, що з'єднуватиме штангу насоса і рукоятку. У колодязі з бетонним або цегляним оздобленням, а також у колодязі, що має обсадну металеву трубу, проникнення шкідливих речовин з повер-хневими водами майже виключено.

Для захисту джерела води треба вирити котлован, розчистити місце для виходу води, укріпити його стінки і дно. Над джерелом слід звести дерев'яну або іншу надбудову, котру обкласти глиною, у надбудові зробити отвір, що закривається щільною кришкою, всю споруду обсипати грунтом. Для відводу води треба зробити зливну трубу або виготовити лоток.

Найкращим способом водопостачання є влаштування артезіанських свердловин. Вода, що видобувається з таких свердловин, практично не заражена.

Незалежно від наявності колодязів і інших джерел води кожне господарство повинно завжди мати запас питної води. Заготовляти воду необхідно завчасно, у можливо більшій кількості, оскільки вона необхідна для надання допомоги потерпілим, для обробки продуктів і овочів у випадку їх зараження і для інших цілей. Запаси води слід зберігати в цистернах, діжках та іншій металевій або дерев'яній тарі, що щільно закривається, встановленій у закритих приміщеннях або під навісом.

Для захисту води у домашніх умовах рекомендується використовувати термоси, графини, відра і навіть ванни. Весь посуд повинен закриватися щільними кришками, а відра і ванни – накриватися зверху клейонкою, поліетиленовими або іншими плівковими матеріалами. Запаси води слід створювати із розрахунку, що на кожну людину на добу тільки на приготування їжі буде потрібно від 3 до 5 літрів, а у загальній кількості 10 л води.

За станом радіаційного забруднення продуктів харчування, фуражу і води здійснюється постійний радіаційний контроль СЕС, ветеринарними лабораторіями і гідрометеостанціями у відповідності з вимогами ДР97.

Захист продуктів харчування і води від зараження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами має актуальне для нашої держави значення не тільки у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, а і у повсякденному житті (дуже низька якість продуктів харчування і питної води та її нехватка у південних районах та великих містах). Ось чому кожна працездатна людина повинна активно брати участь у вирішенні цієї життєво важливої задачі.

Вимоги ДР97 допустимих рівнів вмісту радіонуклідів в продуктах харчування та питній воді (Бк/кг, Бк/л)

№ пп.	Найменування продуктів	137Сs	90Sг
1.	Хліб, хлібопродукти	20	5
2	Картопля	60	20
3.	Овочі (листові, коренеплоди, столова зелень)	40	20
4.	Фрукти	70	10
5.	М'ясо і м'ясні продукти	200	20
6.	Риба і рибні продукти	150	35
7.	Молоко і молочні продукти	100	20
8.	Яйця (шт.)	6	2
9.	Вода	2	2
10.	Молоко згущене і концентроване	300	60
11.	Молоко сухе	500	100
12.	Свіжі дикоростучі ягоди і гриби	500	50
13	Сушені дикоростучі ягоди і гриби	2500	250
14.	Лікарські рослини	600	200
15	Інші продукти	600	200
16.	Спеціальні продукти дитячого харчування	40	5

Розрахункова робота № 1

«Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» (за методичкою № 6058)

Вихідні дані та Значення

Час аварії, год, хв. = 10

Час доби = День

Хмарність = Середня

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6

Напрямок середнього вітру азимут, град = 90

Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 12,5

Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 30

Час початкку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 12,5

Час виконання робіт Т, годин = 5

Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 14

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 10

За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за:

Хмарність = Середня

Час доби = День

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6

Це буде = конвекція

За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення

радіоактивної хмари при:

конвекція

Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 2,6

Вона буде = 2 м/с приблизно.

За даними таблиці 2 для :

Тип Реактора = ВВЕР - 1000

Частка викиду РР в атмосферу, % = 10

конвекція

Швидкість вітру середня, м/с = 2 м/с

визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення:

Зона М:

Довжина = 185 км

Ширина = 40,2 км

Площа = 5850 кв км

Зона А:

Довжина = 39,4 км

Ширина = 6,81 км

Площа = 211 кв км

Визначаємо:

а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи:

Т к = Т п + Т

Т к - час кінця роботи

Т п - час початку роботи

Т - час роботи

Т к = 12,5 - 10 + 5 = 7,5

б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1:

Д 1 = Д 2,5 / К 2,5

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 1 = 30/0,7= 42,85714 рад/год

в) рівень радіації після закінчення роботи:

Д 7,5 = Д 1 * К 7,5

К 7,5 = 0,447 для 7,5 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 42,85714 рад/год

Д 7,5 = 42,58714*0,447= 19,15714 рад/год

г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 5 годин роботи у зонах забруднення:

Д = 1,7 * (Д 7,5 * t 7,5 - Д 2,5 * t 2,5)

t 7,5= 7,5 години

t 2,5 = 2,5 години

Д = 1,7*(7,5*19,15714-2,5*30) = 116,7536 рад

Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості.

Знаходимо співвідношення:

А = (Д 2,5 / Д зад) * К осл * К 2,5

К осл = 1 робота на відкритій місцевості

Д зад = 14 Установлена доза (задана) радіації Д уст,

К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1

Д 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

А = 30*1*0,7/14= 3,061224

За таблицею 9 при:

А = 3,061224

Т п = 2,5

Т доп = 0,775 години приблизно.

Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ.

Співвідношення:

А =(Д 1 / Д зад) * К осл

А = 42,85714*1/14= 3,061224

За таблицею 9 при:

А = 3,061224

Т = 5 Час виконання робіт Т, годин

К поч = 0,95 години приблизно.

Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою:

Д від = 1,7 * (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5)

t 360 = 360 годин

t 2,5 = 2,5 години

Д 2,5 = 30 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До,

Д 360 = Д 1 * К 360

К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1

Д 1 = 42,85714 рад/год

Д 360 = 42,85714*0,09 = 3,857143

Д від = 1,7 *(3,857143*360-30*2,5) = 2233,071 рад

Д від = 2233,071 рад або 22330,71 мЗв

За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи.

Оскільки Д від = 22330,71 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі. Висновки та пропозиції.

Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За 5 годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 116,7536 що перевищує Д зад = 14 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 14 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,775 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,95 годин після аварії

Розрахункова робота № 2

«Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» (за методичкою № 5391)

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 25

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4

Вид сховища = Необваловані

Вистота піддону, м = 0

Час від початку аварії, год = 3

Азимут ОНГ, град = 45

Азимут вітру, град = 235

Показник та Результат прогнозування

Джерело забруднення = ХНО

Тип СДОР = Хлор

Кількість СДОР, тонн = 25

Глибина зараження, км = 13,22144

Площа зони зараження, кв км = 137,223

Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ

Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 75,33256

Втрати від СДОР, чол.

ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 25 тонн.

Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою:

Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o)

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K5 = 1 для інверсії (сторінка 7)

K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

Q (o) = 25

Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери:

Метеорологічні умови = Напівясно, ніч, -40 град

Швидкість вітру, м/с = 2

Це - інверсія за таблицею 1 на сторінці 5.

Q(e1) = 0,18*1*1*0*25= 0 (тонн)

ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою:

Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d

K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K3 = 1 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K5 = 1 для інверсія (сторінка 7)

K6 = 2,41 із додатку 5, час від початку аварії, год = 3

K7 = 0 / 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

h = 0,05 (метри)

h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м.

Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де

Н - висота піддону чи обваловки, м.

Q (e2) = (1-0,18)*0,052*1*1,33*1*2,41*10*0,9/(1,563*0,05)= 1,573981 (тонн)

ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 0 (тонн) при Швидкість вітру, м/с = 2 Г 1 = 0 (кілометрів)

ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 1,573981 (тонн)

при Швидкість вітру, м/с 2 за пропорцією:

0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів)

1,573981 (тонн) - х (кілометрів)

х = 0,84*1,573981/0,1= 13,22144 (кілометрів)

Г 2 = 13,22144 (кілометрів)

ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження:

Г = Г 2 + 0,5*Г 1

Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) = 13,22144

Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) = 0

Г = 13,22144 (кілометрів)

Порівнюємо значення Г з даними додатку 2.

При інверсія

При Швидкість вітру, м/с = 2

Це - 40 (кілометрів)

Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних

швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 40 км та розрахованим 13,22144 (кілометрів)

Мінімум (13,22144;40) = 13,22144

ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ:

T надходження = x / V

х = Відстань від ХНО до ОНГ, км = 4

За додатком 6 при інверсія при Швидкість вітру, м/с = 2

V = 10 км/год

T надходження = 4/10= 0,4 (години)

T надходження = 4*60/10= 24 (хвилин)

ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження:

S = П * Г * Г / n

П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб

П = 3,14

Г = 13,22144 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с = 2

n = 4 (сторінка 7)

S = 3,14*13,22144*13,22144/4= 137,223 (кв км)

ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору.

Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу.

T = (h * d) / (K2 * K4 * K7)

h = 0,05 (метри)

d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3)

K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору

K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2

K7 = 0,9 із додатку 3 для хлору і температури -40

Т = (0,05*1,563)/(0,052*1,33*0,9)= 1,255543 (години)

Т = (0,05*1,563*60)/(0,052*1,33*0,9)= 75,33256 (хвилин)

Так як повна глибина зони зараження 13,22144 км більша за відстань

від ХНО до ОНГ 4 км, то ОНГ (обєкт народного господарства)

попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ.

Список використаної літератури

Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М. Скалецького, І.Р. Мисули. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 165-171, 199-215, 312-329.
Военная токсикология, радиология и медицинская защита: Учебник / Под ред. Н.В. Саватеева. - Л.: ВМА им. С.М. Кирова, 1987. - С. 284-296, 304-308.
Защита от оружия массового поражения: Справочник / Под ред. В.В. Мясникова. - М.: Воениздат, 1984. – С. 135-139, 181-327.
Каракчиев Н.И. Токсикология ОВ и защита от ядерного и химического оружия. – Ташкент: Медицина, 1978. – С. 318-321, 359-365, 406-418.
Медичні аспекти хімічної зброї: Навчальний посібник для слухачів УВМА та студентів вищих медичних навчальних закладів. – К.: УВМА, 2003. – С. 30-36, 78 – 86.
Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20 с.
Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с.
http://g-o.org.ua/article/a-35-1.html