Первинна документація з реалізації продукції

Первинна документація з реалізації продукції

Для документального оформлення операцій із реалізації продукції передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. № ТНСГ-2) в чотирьох примірниках, а пр. його перевезенні транспортом зі сторони – в п’яти. При цьому перший примірник накладної залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного автомобіля.

При транспортуванні зерна транспортом зi сторони четвертий i п’ятий примірники залишаються у водія транспортної організації.

Товарно-транспортна накладна має фіксований номер i серію. У ній зазначають гаражний номер автомобіля; автопідприємство; товаровідправника; вантажоодержувача i платника; назву зернових i олійних культур та насіння трав; сорт i клас; масу (брутто, тара, нетто); ціну, суму.

Заготівельна органiзацiя на кожну культуру, прийняту за день вiд сільськогосподарського підприємства, складає Реєстр товарно-транспортних накладних, в якому зазначають кiлькiсть зерна у фiзичнiй масі, прийнятого за кожною накладною; результати лабораторного аналізу; залікову масу i грошовий розрахунок. На пiдставi Реєстра товарно-транспортних накладних виписують приймальну квитанцію (ф. №ПК-10) на кожну культуру, прийняту протягом дня. В ній вказують номери всіх складених реєстрів накладних, фізичну i залікову масу зерна, суму до виплати з урахуванням якості зерна.

Перший примірник реєстру передають господарству разом з квитанцією, другий — залишається на хлібоприймальному підприємстві. При доставці на хлібоприймальний пункт (підприємство) одиничних партій зерна i олійних культур реєстр накладних не складають, а на кожну партію виписують приймальну квитанцію (ф. №ПК-9), аналогічну Приймальнiй квитанції за формою ПК-10.

Кукурудза надходить на хлібоприймальний пункт в зерні i качанах. Переведення на зернове обчислення проводять тільки за фактичним виходом зерна, який визначає лабораторія хлібоприймального підприємства.

Основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку заставних закупівель зерна в сільськогосподарського товаровиробника, є Складська квитанція.

Якщо господарство здає сортове насіння, то, крім товарно-транспортної накладної, необхідно виписувати первинні документи, що підтверджують їх сортність: Атестат на насіння (ф. №ПР-14), Свідоцтво на насіння (ф. №ПР- 16), Сортове посвідчення (ф. №ПР- 13).

Атестат на насіння виписують при доставці на хлібоприймальне підприємство для обміну або продажу іншим господарствам насіння всіх культур класу посівного стандарту супереліта та еліта. Реалiзацiя хлібоприймальному підприємству сортового насіння придбаних популяцій першої i наступних репродукцій, які вiдповiдають вимогам посівного стандарту, супроводжується Свідоцтвом на насіння, а які не вiдповiдають вимогам посівного стандарту за чистотою i вологістю Сортовим посвідченням. Цим же документом оформляється відправка зерна сильних пшениць, пивоварних сортів ячменю, товарного насіння високоолiйних сортів соняшнику.

У сортових документах господарство гарантує чистоту сорту, що підтверджується підписами керівника, головного агронома, комірника. Ці посадові особи несуть персональну вiдповiдальнiсть за неправильно зазначені сортові або посiвнi якості насіння.

Картопля, овочі, баштанні культури, плоди, виноград та інша продукція рослинництва на оптові бази торговельних органiзацiй i підприємств переробної промисловості, в магазини, пiдприємства громадського харчування, дитячі заклади супроводжуються Товарно-транспортною накладною на перевезення овочів (ф. № ТНСГ-4), яка за змістом i переліком реквiзитiв не вiдрiзняється вiд Товарно-транспортної накладної на перевезення зерна (ф. № ТНСГ-2).

Оптові бази торговельних органiзацiй i переробних підприємств оплачують продукцію, яка надійшла вiд сільськогосподарських підприємств за цінами домовленості.

Магазини, пiдприємства громадського харчування, дитячі та медичні заклади оплачують аналогічну продукцію за роздрібними цінами за вирахуванням торговельної знижки або за цінами домовленості.

Кожна партія цукрових буряків, відвантажена з господарства, супроводжується Товарно-транспортною накладною на перевезення цукрового буряку (ф. № ТНСГ-З) та Реєстром товарно-транспортних накладних на перевезення цукрового буряку на цукрові заводи (ф. № ТНСГ-3а). Товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках. Перший залишається в господарстві, другий — передасться приймальному пункту, а третій i четвертий — транспортній органiзацiї, що перевозила цукрові буряки на заготiвельнi пункти. На пiдставi даних товарно-транспортних накладних на цукрові буряки, прийнятi вiд господарства за день, бухгалтерія заготівельного пункту виписує Приймальну квитанцію (ф.№ПК-8). Вона є основним документом по заготiвлi цукрових буряків. Копії приймальних квитанцій подаються в органи статистики. Заготівлю цукрових буряків відображають у фiзичнiй i залiковiй масі, що прийнята до оплати, тобто за вирахуванням знижки на забрудненість. У мiру облаштування приймальних пунктів i цукрових заводів вiдповiдним обладнанням i пристроями дозволено переходити на здавання цукрових буряків з урахуванням їх цукристості. Заготівлю тварин i птиці обліковують на момент приймання підприємствами м’ясної промисловості i заготівельними органiзацiями за масою живих тварин, одержаною в результаті зважування, за вирахуванням встановлених знижок на кишково-шлунковий тракт, а також шляхом перерахунку м’яса після забою в масу живих тварин за встановленими коефiцiєнтами. Супровідним документом при продажу тварин, птиці i кролів є Товарно-транспортна накладна на перевезення тварин (ф. №ТНСГ-5). У ній заповнюють такі реквізити: вид тварин i птиці, вік, вікова група, iнвентарнi номери, група за вгодованістю, кiлькiсть голів, жива маса, вантажовідправник i вантажоодержувач. Дані щодо великої рогатої худоби записують на пiдставi зважування кожної голови. Свині, вiвцi i кролі обліковуються за окремими групами з однаковою вгодованістю. Птицю в товарно-транспортний накладній записують за видами i віковими групами. На приймальних пунктах у Товарно-транспортних накладних роблять записи про вгодованість i масу тварин та iншi показники, передбачені формою i одержані за результатами зважування i огляду. На приймальних пунктах від господарства тварини, птицю i кролі виписують Приймальну квитанцію ПК-1 окремо на кожний вид тварин i на тварин підвищеної маси. На м’ясо, прийняте вiд господарства, також виписують Приймальну квитанцію ПК- 1. Однак у цьому випадку необхідно вказувати як забійну масу, так i в перерахунку її в живу (при вищій вгодованості коефiцiєнт переведення становить 2,05, середній — 2,7).

Кожна партія молока i молокопродуктів, яка вiдправляєтъся з господарства на переробне підприємство, повинна супроводжуватися Товарно-транспортною накладною на перевезення молочної сировини форми № ТНСГ- 1. Характерними реквізитами цієї форми є маса молока в перерахунку на базисний вміст жиру, вміст білка, кислотність i температура молока, ступінь чистоти, густина молока, термостiйкiстъ i ґатунок молока. Підприємства молочної промисловості на пiдставi Товарно-транспортних накладних ведуть Вiдомiсть про закупівлю молока вiд сільськогосподарського підприємства окремо за кожним господарством, за якими два рази на місяць виписують Приймальнi квитанції форми № ЗПК (мс). Молоко, масло i сметану приймають за масою i фактичним вмістом жиру. Вміст жиру в молоці обчислюють як відношення маси жиру до маси молока.

Слід вiдмiтити деякі особливості обліку реалiзацiї молока за прямими зв’язками безпосередньо в місцях його виробництва. У таких господарствах повинне бути молочне вiддiлення, обладнане для очищення та охолодження молока, а також лабораторія iз визначення його якості. Після підписання здавальником i приймальником Товарно-транспортної накладної форми №ТНСГ- 1 молоко вважається прийнятим i вiдповiдальнiсть за нього несе заготівельна органiзацiя. При цьому перший примірник товарно-транспортної накладної залишається в господарстві, другий передасться заготівельнику, третій водiєвi.

При органiзацiї виїзної торгiвлi необхідно, перш за все, одержати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, оформити відрядження продавцю (якщо потрібно), визначити спосіб здачі виручки, придбати торговельний патент.

Розміщення об’єкта торгiвлi здійснюється з письмового дозволу місцевого органу державно виконавчої влади i за погодженням з органами державного санiтарно-епiдемiологiчного нагляду, пожежної охорони, державної автоiнспекцiї та архітектури.

За одержання дозволу на розміщення об’єкта торгiвлi необхідно сплачувати вiдповiдний збір. Максимальний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю складає не більше 20 неоподатковуваних мiнiмумiв доходів громадян для суб’єктів, що постійно здійснюють торгівлю у спецiалъно відведених для цього місцях; i не більше одного неоподатковуваного мiнiмуму доходів громадян на день — за одноразову торгівлю.

Здійснення торговельної дiяльностi на ринках регламентується Правилами торгiвлi на ринках, затвердженими Наказом Мiнiстерства зовнішньоекономічних зв’язків i торгiвлi України вiд 12.03.96 р. №157. На ринку дозволяється продавати:

м’ясо i м’ясопродукти, сало, птицю, кролів, нутрій, молоко i молочні продукти, тваринне масло, олію, мед, курячі яйця. Торгівля продукцією тваринницького i рослинницького походження дозволяється лише після проведення експертизи в лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку i надання вiдповiдного документа щодо оцінки якості продукції;

картоплю, свiжi овочі, солоні та квашені овочі, фрукти, ягоди, баштанні культури, сухофрукти, горіхи;

зерно, круп’яні, бобові культури, борошно, насіння соняшнику i гарбузів, посадковий матеріал, насіння овочевих i квiтiв дозволяється продавати за наявністю висновку контрольно-насiннєвої лабораторії;

живу худобу, кролів, нутрій та живу птицю.

Із числа продовольчих товарів забороняється продаж: солених i маринованих грибів, консервованих продуктів домашнього приготування (овочі, м’ясо, риба, ікра), м’ясних i рибних кулінарних виробів.

При перевезенні продукції автомашиною i при здiйсненнi виїзної торгiвлi застосовуються первинні документи, передбачені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Ці правила затверджені Наказом мiнiстра транспорту України вiд I4.10.97р. №363 i є обов’язковими для всіх суб’єктів підприємницької дiяльностi. Ними передбачені такі основні, належним чином оформлені документи, необхiднi при перевезенні вантажів: дорожній лист i товарно-транспортна накладна. Залежно вiд виду вантажу, його специфічних особливостей до основних документів додаються iншi документи, як: ветеринарні i санiтарнi довідки, що свідчать про кiлькiсть i якість товару, сертифікати, свідоцтва, паспорти тощо.

Продавці за кожний день торгiвлi на ринку повинні сплатити ринковий збір, розміри i порядок сплати якого встановлюються місцевою владою. Крім ринкового збору, ринок за окрему плату надає продавцям послуги, частина яких є обов’язкова. Так, до обов’язкових послуг відносять прокат торгового інвентарю i обладнання, санітарного одягу, зважування на товарних вагах, розрубка м’яса тощо.

Сплата ринкового збору, плата за послуги, що надаються, здійснюються через каси ринків з обов’язковою видачею касових чеків.

Керівник господарства повинен забезпечити ретельний контроль за торгівлею.

Роздрібна торгівля з транспортних засобів є окремою формою діяльності, яка дозволяє здійснювати розрахунки iз споживачами без застосування контрольно-касового апарата, а з використанням товарно-касової книги (далi ТКК). Вартість продукції, яка надійшла до матеріально відповідальної особи, записується до ТКК відразу після приймання. Записи про рух продукції здійснюються у цінах продажу. Залишки продукції зменшуються на пiдставi вiдповiдних документів на суму готівки вiд їх продажу i фіксуються записами у ТКК. Підставою для запису руху готівки є виручка вiд продажу продукції, квитанції прибуткових касових ордерів, квитанції установ банків та підприємств зв’язку.

Матеріально вiдповiдальна особа повинна щоденно подавати до бухгалтерії пiдприємства пiдписанi Звіти з усіма необхідними документами. Однак керівник пiдприємства може дозволити подання Звіту один раз за 2-3 робочі дні. Водночас матеріально вiдповiдальна особа зобов’язана щоденно здавати виручку до каси пiдприємства або за вказівкою керівника пiдприємства - до кас установ банків чи підприємствам зв’язку для переказу на поточний рахунок суб’єкта підприємницької дiяльностi з урахуванням вимог законодавства щодо готівкового обігу.

Видачу продукції працівникам пiдприємства у рахунок оплати праці відображують у Розрахунково-платiжнiй вiдомостi, яку складають у двох примірниках. Перший примірник передають комiрниковi, а другий залишають в бухгалтерії. У вiдомостi повинна бути розписка про одержання.

Сiльськогосподарськi пiдприємства реалізують лишки сільськогосподарської продукції також через кооперацію на комiсiйних засадах i шляхом взаєморозрахунків. Для цього приймання i видача продукції оформлюються договором. Кожну партію продукції, яку відправляють з господарства, оформляють супровідними накладними. Ціни на продаж продукції встановлюють за домовленістю сторін.

При реалiзацiї продукції окремим працівникам господарства та іншим особам зi складів за готівку використовують накладну (внутрігосподарського призначення) i прибутковий касовий ордер.

Синтетичний і аналітичний облік реалізації продукції, товарів, робіт та послуг

реалізація облік продукція товарний

Процес реалiзацiї сільськогосподарської продукції, товарів, робіт i послуг, як уже зазначалося, відображують на кількох балансових рахунках: 90 “Собiвартiсть реалiзацiї, 93 “Витрати на збут”, 70 “доходи вiд реалiзацiї”. Для обліку доходів вiд реалiзацiї призначений рахунок 70 "Доходи вiд реалізації". Рахунок 70 "Доходи вiд реалізації" призначено для узагальнення iнформацiї про доходи вiд реалiзацiї готової продукції, товарів, робіт i послуг а також про суму знижок, наданих покупцям та про iншi вирахування з доходу.

Рахунок 70 ї"Доходи вiд реалізації" має такі субрахунки: 701 “Дохід вiд реалiзацiї готової продукцiї”;702 ”Дохід вiд реалiзацiї товарiв”; 703 “Дохід вiд реалiзацiї робіт i послуг”; 704 “Вирахування з доходу”; 705 “Перестрахування ” . За кредитом субрахунків 701-703 відображується збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття на рахунок 79 “фiнансовi результати”.

На субрахунку 701 “Дохід вiд реалiзацiї готової продукції’ узагальнюється iнформацiя про доходи вiд реалiзацiї готової продукції. На субрахунку 702 “Дохід вiд реалiзацiї товарiв” пiдприємства торгiвлi та iншi органiзацiї узагальнюють iнформацiю про доходи вiд реалiзацiї товарів. На субрахунку 703 "Дохід вiд реалізації робіт i послуг " пiдприємства i органiзацiї, що виконують i надають послуги, узагальнюють iнформацiю про доходи вiд реалiзацiї робіт i послуг. На субрахунку 704 “Вирахування з доходу” за дебетом відображується сума надходжень за договорами комiсiї, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комiтентiв, принципалiв; сума наданих після дати реалiзацiї знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів на iншi суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображується списання дебетових оборотів на рахунок 79 " Фінансові результати".

Багатогалузеві сiльськогосподарськi пiдприємства поряд з реалiзацiєю готової сільськогосподарської продукції i тварин на вирощуванні та вiдгодiвлi можуть надавати послуги та виконувати роботи як своїм працівникам, так i на сторону. Поряд з виробничою дiяльнiстю в статутах деяких сільськогосподарських підприємств передбачається також торговельна дiяльнiсть. Тому в цих підприємствах будуть задiянi всі названі вище субрахунки рахунка 70 “Доходи вiд реалiзацiї”. Багатогалузевий характер сільськогосподарського виробництва вимагає надання iнформацiї про одержання доходу вiд окремих галузей господарства. Тому доцільно аналітичний облік доходів вiд реалiзацiї вести за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг i напрямками реалiзацiї.

Окремими групами доходів вiд реалiзацiї готової продукцiї можуть бути:  доходи вiд реалізації продукції рослинництва;  доходи вiд реалiзацiї продукції тваринництва;  доходи вiд реалiзацiї продукції переробки продукції рослинництва та тваринництва;  доходи вiд реалiзацiї тварин на вирощуванні i вiдгодiвлi. Окремими напрямами одержання доходів вiд реалiзацiї готової продукції доцільно виділити:  доходи вiд реалiзацiї сільськогосподарської продукції для державних i регіональних потреб;  доходи вiд реалiзацiї сільськогосподарської продукції переробки підприємством;  доходи вiд реалiзацiї сільськогосподарської продукції через мережі пунктів заготiвлi, а також обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів; доходи вiд реалiзацiї сільськогосподарської продукції на ринку;  доходи вiд реалiзацiї сільськогосподарської продукції за товарообмінними (бартерними) операціями;  доходи вiд реалiзацiї готової продукції за іншими напрямами.

Дебет рахунка 70 ″ Доходи від реалізації ″ кореспондує з кредитом рахунків: 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками ”, 64 “Розрахунки за податками й платежами ”, 68 “Розрахунки за іншими операціями ”, 79 “Фiнансовi результати ”. Кредит рахунка 70 ″ Доходи від реалізації ″ кореспондує з дебетом рахунків: 14 “Довгострокові фiнансовi iнвестицiї”, 16 “Довгострокові бiологiчнi активи”, 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 34 “Короткострокові векселі одержанi”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 37 “Розрахунки з різними дебiторами”, 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками”, 66 “Розрахунки за виплатами працiвникам”, 68 “Розрахунки за іншими операцiями”, 69 “Доходи майбутніх перiодiв”, 79 “Фiнансовi результати”.

Для бухгалтерського обліку собівартості реалізованої готової продукції товарів, робіт та послуг призначено рахунок 90 “ Собiвартiсть реалiзацi”. За дебетом цього рахунка відображується собiвартiсть реалізованої сільськогосподарської продукції i додаткових бiологiчних активів, оцінених за справедливою вартістю, зменшеною на очiкуванi витрати на мiсцi продажу, а також фактична собiвартiсть реалізованих робіт, послуг i товарів (без торгових націнок), за кредитом рахунка 90 проводиться списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 “Фiнансовi результати”.

Адмiнiстративнi витрати, витрати на збут та iншi операцiйнi витрати не включаються до складу собiвартостi реалізованої сільськогосподарської продукції та поточних біологічних активів, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду – 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”. Рахунок 90 “Собівартість реалізації” має такі субрахунки:901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;902 “Собівартість реалізованих товарів”903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”904 “Страхові виплати” При органiзацiї аналітичного обліку за рахунком 90 “Собiвартiсть реалiзацi” необхідно дотримуватись того принципу, який закладений при організації аналітичного обліку за рахунком 70 “Доходи вiд реалiзації”, тобто аналiтичнi рахунки як за напрямами реалiзацiї, так i за видами реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг повинні бути тотожними.

Дебет рахунка 90 “Собiвартiсть реалiзації” кореспондує з кредитом рахункiв: 21 “Поточні бiологiчнi активи”, 23 “Виробництво ”, 26 “Готова продукцiя”, 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, 28 “Товари”. Для обліку витрат на збут передбачено ведення рахунка 93 “Витрати на збут ”, на якому сiльськогосподарськi підприємства відображують витрати, пов’язанi з реалiзацiєю продукції: тара i пакувальні матеріали для готової продукції; доставка продукції на станцію відправлення, вантаження в автомобiлi, вагони та iншi транспортні засоби; комiсiйнi збори, сплачені збутовим та іншим посередницьким органiзацiям, вивізне мито; утримання приміщень для зберігання продукції в місцях її реалiзацiї, оплата праці продавців, рекламні витрати, iншi аналогiчнi за призначенням витрати.

Дебет рахунка 93 “Витрати на збут” кореспондує з кредитом таких рахункiв: 20 “Виробничі запаси ” на вартість матеріальних цінностей, використаних при вiдвантаженнi продукції, а також при її зберiганнi в місцях реалізації; 23 “Виробництво ” — на вартість послуг по транспортуванню продукції до місця реалiзацiї; 63 “Розрахунки з постачальниками та пiдрядниками” — на вартiстъ робіт та послуг iз транспортування продукції до місць реалізації; 37 “Розрахунки з різними дебiторами” — на суму витрат службових відряджень працiвникiв збуту; 66 “Розрахунки за виплатами працiвникам” — на суму нарахованої оплати праці працівникам, зайнятим на реалізації продукції 65 “Розрахунки за страхуванням ” — на суму нарахувань на соцiальнi заходи, що відносяться на збут, та iн.

Списання витрат на збут на пiдставi бухгалтерської довідки відображують за кредитом рахунка 93 “Витрати на збут” i дебету рахунка 79 “Фiнансовi результати”.

Таким чином, зіставлення чистих доходів вiд реалізації, які вiдображенi на рахунку 70 ″ Доходи від реалізації ″ та собiвартостi реалізованої продукцiї, яка відображується на рахунку 90 “Собiвартiсть реалiзації”, дає змогу визначити валовий фінансовий результат (прибуток або збиток), який показується окремо статтею в Звiтi про фiнансовi результати. Наведемо приклад (табл. 3) відображення на рахунках бухгалтерського обліку реалізації продукції озимої пшениці. Як i за іншими напрямами реалізації готової продукції і товарів, реалізація на ринку є одним iз джерел доходу підприємства, а тому для відображення операцій зi здійснення виїзної торгiвлi використовуються перш за все рахунки 90 ″ Собівартість реалізації ″ 93 ″ Витрати на збут ″, 70 ″ Доходи від реалізації ″.

Особливістю є те, що готова продукція та товари до моменту їх реалізації на ринку i надходження готівки в касу підприємства або зарахування на рахунки в банках вважається власністю підприємства. Пройде деякий час з моменту відправки продукції на ринок i до моменту передачі покупцеві ризику i вигоди, пов'язана з правом власності на продукцію. Існує ймовірність, що продукція (товари), передана однією матеріально відповідальною особою інші матеріально вiдповiдальнiй особі (продавцю), через деякий час може повернутися на підприємства, не будучи реалізованою. Необхідно враховувати i те, що після реалізації продукції дохід у вигляді готівки певний час перебуває у продавця, який фактично перетворюється з матеріально відповідальної особи, за передані йому для реалізації продукцію або товар, в пiдзвiтну особу з невідомою для підприємства до моменту здачі Звіту про торгівлю сумою доходу.

Невідомо також, яка сума одержаного авансу або доходу буде витрачена на витрати зi збуту Всі ці обставини необхідно враховувати при організації бухгалтерського обліку реалізації продукції на ринку. Деякі сільськогосподарські підприємства поряд з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції займаються роздрібною торгівлею товарами. Для обліку реалізації товарів застосовуються субрахунки 902 собівартість реалізованих товарів” i 702 “ Дохід вiд реалiзацiї товарів”. Витрати на збут товарів відображуються на рахунку 93 “Витрати на збут”.