Аудит обліку готової продукції та порядок проведення аудиторської перевірки на підприємстві громадського харчування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНОГО

УПРАВЛІННЯ ТА ЄКОНОМІКИ

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА ФІЛІЯ

Факультет: економічний

Спеціальність: облік і аудит

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни

«особливості аудиту в галузях»

Студента 3го курсу заочного відділення

Ємєліна Сергія Івановича

Дата відправлення: _________________

Дата прийому: ______________________

2007

Аудит обліку виготовлення готової продукції на підприємствах громадського харчування.

Діяльність підприємств громадського харчування на сьогодні майже не відрізняється від буднів інших суб'єктів господарювання - спроба вирішення проблем з оподаткуванням, відсутність реального прибутку, залежність від платоспроможного попиту та інше. Проте певною особливістю громадського харчування є величезна (у порівнянні з "чистою" торгівлею) витратомісткість, яка практично коливається на рівні виробничих промислових підприємств (мається на увазі одиниця продукції). Ця особливість ще й обтяжена пострадянською системою управління, коли один фахівець планує, бухгалтер - обліковує, контролюючі органи - перевіряють, а менеджер - або регулює план, або "виробляє стимули" для об’єкта управління.

Розбудова держави привела до відповідного краху цієї жорстко детермінованої системи. Тому персонал управління підприємством громадського харчування залишився перед вибором, чим конкретно слід займатися і кому. Відповідно контрольна функція управління як кажуть, "зависла у повітрі". Це не дивно, бо безліч суб'єктів перевірки насамперед цікавляться податковим обліком (бо там значні економічні санкції).

Якщо дослідити предмет перевірок, то, відкинувши технічний контроль, встановимо, що 90% часу займає контроль фінансовий,а в ньому - до 75 % - перевірка витрат обігу,виробництва,обслуговування та валових витрат.

Безперечно, вплив та місце витрат як об'єкта (предмета) контролю важко переоцінити. Для податківців - це найсуттєвішій чинник зменшення розміру об'єкта оподаткування, фактор легалізації видатків. Для системи управління - найперший та найголовніший фактор собівартості і, опосередковано, - ціни реалізації продукції та послуг підприємства громадського харчування. Та й з, точки зору, так би мовити, "кримінальної", витрати у громадському харчуванні є одним із надійніших шляхів приховування і зловживань, (завищення витрат готівки з каси при закупівлі сировини на ринку; збільшення видатків сировини та продукції понад потреби з нагоди свят та при замовленні банкетів; маніпулювання картками калькуляції з метою приховування реальних цін на продукцію громадського харчування, просто приховування виторгу у касі та інше). Так чи інакше витрати (разом з обсягом обороту) посідають одне з головних місць у контрольному полі (за нашими дослідженнями - від 65 до 85 %) у діяльності підприємств громадського харчування.

Які ж завдання аудиту взагалі та внутрішнього аудиту конкретно відносно витрат стоять на сьогодні у ряду найактуальніших? Якщо підходити до аудиту в цілому, то витрати підприємства можуть потенційно бути предметом аудиту лише при оглядовій чи операційній перевірці. З методологічної точки зору Національні нормативи аудиту, на жаль, нічого практикам обліку та контролю не дають, окрім загальних фраз про професіоналізм або достатність свідчень чи компетентність перевіряючих.

Лише норматив №12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування", певною мірою дає визначення самого внутрішнього контролю та його середовища.

В СНД серед теоретиків та практиків так і не склалася єдина думка стосовно внутрішнього аудиту (навіть за посиланнями на зарубіжних фахівців). Так, Р.Адамс, Дж.К.Робертсон, В.Подольский, Г.Поляк, А.Савін та Л.Сотнікова вважають, що внутрішній аудит - це незалежна перевірка, спрямована на запобігання та виявлення помилок і порушень у процедурі управлінської діяльності, включаючи (особливо) функції обліку та регулювання. Інші автори (Я.Соколов, М.Білуха, Р.Алборов) у внутрішньому аудиті вбачають лише одну з форм внутрігосподарського контролю.

Чітке визначення поняття внутрішнього аудиту ще чекає свого вирішення, тому Національний норматив № 12 є певним кроком в перед для практиків аудиту зовнішнього, які повинні тестувати внутрішній аудит на його ефективність. Разом з тим в нормативі №12, не говориться про витрати, лише про залишки на рахунках та про готівку і документооборот. Також мовчить про аудит витрат і класик цієї професії Р.Монтгомері (Montgomery's AUDITING, 11-Edition, New York, 1990). В його відомому підручнику серед переліку циклів виробництва (як об'єктів аудиту), витрат немає. І цьому є певне логічне пояснення, бо практично усі перекладені підручники орієнтовані на зовнішній аудит звітності, де внутрішній аудит є лише елементом (об'єктом) перевірки (тести на відповідність).

Чи є проблемою внутрішній аудит витрат? Безумовно. Свідчень тому безліч.

По-перше, - податковий облік, за правилами якого не легалізовані або неправомірні видатки не зараховуються до валових витрат і не зменшують об'єкт оподаткування. Порушення цього правила тягне за собою карну відповідальність. Найбільш суттєвими з цієї точки зору об'єктами в громадському харчуванні є касові готівкові операції; операції з підзвітними особами; витрати на маркетинг та інформаційно-консультаційні послуги; операції з сировиною та купівельними товарами; реалізація, особливо послуг та купівельних товарів; виробництво продукції власного виробництва.

По-друге, - витрати на забезпечення процесу виробництва, а саме - розмір та реальність комунальних платежів та витрат на енергоносії, транспортні витрати; товарні втрати (норми природних втрат).

По третє, - дії та оплата праці персоналу (її ефективність). По-четверте, - проблеми калькулювання, (особливо прогнозного калькулювання) через розробку майбутнього меню як бази для подальших витрат з наступним моніторингом їх здійснення, тощо. Особливою проблемою внутрішнього аудиту витрат є визначення та організація функціонування системи контролю за витратами саме в системі управління підприємством. У радянських системах управління традиційно контрольні функції покладалися на головного бухгалтера. Певною гарантією здійснення контролю була система матеріальної відповідальності посадових осіб. Сьогодні ці чинники практично не спрацьовують, бо на більшості підприємствах бухгалтер є одночасно касиром і уособлює всю бухгалтерію. До того ж керівництво контролює передусім виторг (особливо - готівку) або валові доходи та рух матеріальних активів (за винятком основних засобів). Сучасна практика бартеризації підприємництва певною мірою нівелює витрати, але підвищує ціну бухгалтерської помилки з оподаткуванням, особливо з ПДВ. Наявність "тіньового" обороту тягне за собою "лівий" готівковий виторг. Тому керівництво підприємства громадського харчування вирішує питання управління в міру їх виникнення, що практично не дає змоги встановити дійову систему внутрішнього аудиту з його упереджувальною та запобіжною функціями. Окремим "острівцем" спокою в громадському харчуванні є так звана "закрита мережа" з її постійним контингентом споживачів.

Проведені автором обстеження підприємств саме цієї мережі показали, що типовими об'єктами внутрішнього контролю (аудиту) в підприємствах громадського харчування закритої мережі на сьогодні є:

1.Наявність сировини ( матеріальне забезпечення виробничої програми), обсяг виторгу -35%;

2.Наявність коштів для розрахунків з постачальниками та іншими контрагентами - 25%;

3.Стан розрахунків з бюджетом з податків, платежів і зборів -12%;

4.Наявність виробничого персоналу певної кваліфікації - 6%;

5.Собівартість та ціна продукції та послуг -3%;

6.Стосунки з суб'єктами контролю - 10%;

7. Вирішення виробничих проблем та виконання завдань (дисципліна виконання) - 9%.

Таким чином витрати контролюються лише опосередковано, як фактори, що впливають на інші показники, та складають близько 15 % контрольного поля підприємства. Головні центри відповідальності у громадському харчуванні сконцентровані на кухні та в торговому залі, коморі, у роздрібній лотковій торгівлі (матеріально-відповідальні особи), бухгалтерії. При цьому бухгалтерія часто відокремлена від інших центрів відповідальності й здійснює лише ретроспективний документальний контроль. Слід зважити і на те, що в разі реального переходу України до практики обліку за міжнародними стандартами перед якимось із центрів контролю (насамперед за все перед бухгалтером) постане проблема визначення та інтерпретації витрат. Концептуальні основи МСБО, наприклад принцип відповідності (matching concept), базується на правилі, за яким витрати, що призводять до майбутніх економічних зисків, визнаються як активи; витрати, які приводять до поточних зисків визнаються як видатки, а витрати, які не дають ні яких зисків - це збитки. Вказаний принцип тісно пов'язаний з елементами фінансової звітності і, таким чином, витрати стають об'єктом і зовнішнього аудиту фінансової звітності.

Порядок проведення аудиторської перевірки на підприємствах торгівлі.

Ринкова економіка висуває нові завдання у сфері контролю від правильного рішення яких залежать його подальший розвиток і удосконалення.

З метою адаптації фінансового контролю до ринкової економіки в Україні прийнято два Закони: Закон "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р і Закон "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами і доповненнями до них. Відповідно до вимог цих законів передбачено особливий підхід до метрології й організації фінансового контролю суб єктів підприємницької діяльності. Серед різних видів фінансового контролю чільне місце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірних засадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законності господарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надає консультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо

Послідовність аудиторської перевірки діяльності підприємства складається з цілого ряду дій:

* збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності;

* визначення профілю та обсягу діяльності підприємства за установчими документами, за статутом, характером і змістом його роботі;

* шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статутною встановлення невідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництво фірми і порекомендувати йому внести зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстрацію підприємства у відповідних державних органах;

* планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;

* оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;

* аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;

* перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;

* контроль відповідності даних фінансової звітності записам в облікових регістрах;

* перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку і фінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;

* попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та інших форм фінансової звітності.

Одним із важливих аспектів аудиту є глибокий аналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головній книзі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодо бухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається до облікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів у облікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановити повноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первинній документації, їх реальність.

На основі аналізу і тестування звітних та інших даних про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку про об'єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальній дійсності.

При плануванні і здійсненні аудиторських процедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно з національним нормативом аудиту № 8 "Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих та нормативно-правових актів України" виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою й обов'язком аудитора.

Встановлення фактів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питання про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Факти порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор не відповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих та нормативно-правових актів.

Проведення хоча б однієї аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємства уникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.

Однак аудитору слід врахувати, що під час проведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок, навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимог Національних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливу таких факторів:

* наявність значної кількості нормативних актів;

* неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю, які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відносна суб'єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;

* визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманих аудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.

Під час підготовки до проведення аудиторської перевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правові акти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітності підприємства.

Згідно з міжнародним операційним стандартом, "аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був би достатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому".

Безумовно, звіти аудитора можуть не загострювати увагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше. Основна мета аудитора - впевнитися, що довіру до фінансової звітності не підірвано.

Практичне завдання: заповнити документи з обліку характерні для торгівлі підприємств. Провести аудиторську перевірку та розробити висновки.

Довідкові дані:

Практичне завдання розроблено на прикладі ВАТ “Світлана”, яке виробляє господарські товари. Ідентифікаційний код підприємства 14036258. Директор підприємства Шевченко Володимир Іванович, головний бухгалтер Савченко Галина Андріївна, касир Стець Валентина Павлівна.

Підприємство має розрахунковий рахунок 26007301680400 в Тернопільському відділенні АКБ “Укрсоцбанку”. МФО банку 338017.

На підприємстві один цех основного виробництва, два склади: склад матеріалів № 1 (завідуючий складом Козак Петро Степанович), склад готової продукції № 2 (завідуюча складом Грищенко Ольга Іванівна).

В звітному періоді на підприємстві виробляли два види продукції: А-25, Р-20.

Головним постачальником матеріалів є ВАТ “Київсталепром”, ідентифікаційний код якого 14036872, поточний рахунок 26007301680528 в Промінвестбанку, м. Київ, МФО 338000.

Головним покупцем продукції підприємства є центральний універмаг м. Тернополя, ідентифікаційний код 14036212, поточний рахунок 26007301681263 в Тернопільському відділенні АКБ Укрсоцбанку, МФО 338017.

У відповідності із обраною на підприємстві обліковою політикою врахувати наступне:

Вибуття виробничих запасів оцінювати за середньозваженою собівартістю. Облік транспортно-заготівельних витрат вести на окремому аналітичному рахунку по синтетичному рахунку 20 “Виробничі запаси”, розподіляючи між вибувши ми запасами і їх залишком на кінець звітного періоду за середнім відсотком (%).

Амортизацію основних засобів нарахувати пооб'єктно за методами, наведеними в пункті 2. З метою спрощення розрахунків, по окремих видах однорідних об’єктів амортизацію передбачається розрахувати в цілому по групі.

Аналітичний облік загальновиробничих вести за такими статтями:

а) змінні:

витрати на поточний ремонт основних засобів

витрати на електроенергію

вартість МШП

витрати матеріалів для експлуатації обслуговування обладнання

заробітна плата робітників, які обслуговують обладнання й відрахування на соціальні заходи;

інші.

б) постійні:

амортизація будівель, обладнання і інших основних засобів загально виробничого призначення (крім інструментів);

заробітна плата службовців цеху, відрахування на соціальні заходи;

матеріали, використані для загально виробничих потреб;

інші.

За базу розподілу загальновиробничих витрат прийняти заробітну плату. Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю становлять 30600 грн., а з них змінні – 18360, постійні – 12240 грн.

Вихідні дані:

І. Відомість залишків по рахунках на 1.03.200__ р.

Шифр рахунку	Назва рахунку	Грн.
Д-т	К-т
10	Основні засоби	800000
131	Знос основних засобів		372500
20	Виробничі запаси (в т.ч. транспортно-заготівельні витрати)	50000 5000
22	Малоцінні та швидкозношувальні предмети	15000
23	Виробництво	40000
26	Готова продукція	90000
30	Каса	1200
311	Поточні рахунки в національній валюті	150000
313	Інші рахунки в банку в національній валюті	5000
361	Розрахунки з вітчизняними покупцями	32000
40	Статутний капітал		516000
44	Нерозподілені прибутки		48000
63	Розрахунки з постачальниками та підрядниками		79200
64	Розрахунки за податками й платежами		50000
65	Розрахунки за страхуванням		24000
66	Розрахунки з оплати праці		40000
79	Фінансові результати		70000
46	Неоплачений капітал	16500

ІІ. Зведені дані для розрахунку амортизації основних засобів, зроблені на основі інвентарних карток

Шифррахунку	Назви аналітичного рахунк	Первісна вартість, грн.	Строк орисного використання	Дата введення в дію	Метод нарахування амортизації	Ліквідаційна вартість, грн.	Загальний обсяг продукції, який планується виробити, шт.	Залишкова вартість на 1.03.200_ р.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
10	Будівля офісу	150000	25	01.05.95	Прямолінійний	200	-
	Будівля цеху	100000	25	04.06.95	-//-	1800	-
	Будівля складу матеріалі	40000	25	09.03.98	-//-	1000	-
	Будівля складу готової продукції	50000	25	10.07.99	-//-	1000	-
104	Токарні верстати	170000	10	2.01.95	Кумулятивний	15000	-
	Фрезерні верстати	220000	10	20.06.95	-//-	12000	-
106	Інструменти, які використовуються при виробництві продукції Р-20	48000	2	11.08.99	Виробничий	-	2400
	Вимірювальні пристрої	16000	2	18.04.99	Зменшен. залишкової вартості	1600		10450
	Меблі офісу	6000	5	02.05.98	Прискорен. зменш. залишк. вартості			2745

ІІІ. Виписка із відомості залишків матеріалів на 1.03.200__ р.

Номенклатурний номер	Найменування матеріалів	Одиниця виміру	Кількість	Ціна, грн. (без ПДВ)
201101	Лист стальний 0,55 мм	Т	2,5	6000

IV. Виписка із журналу-ордеру № 6 за лютий м-ць 200___ р.

За кредитом рахунка 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” (сальдо заборгованості на 1.03)

№ запису	№ рахунку	Постачальник	№ прибуткового документу	Вартість матеріальних цінностей, що надійшли за обліковими цінами	З кредита рахунка рах. 63 в дебет. рахун.	Сума акцепту за рахунками
201	207	64
16	1215	МП “Рост”	6263	42000	50000	16000	13200	79200
Всього:		42000	50000	16000	13200	79200

V. Розшифровка залишків незавершеного виробництва

№ п/п	Назва статті витрат	На 1.03	На 1.04
1.	Сировина і основні матеріали	24000	16000
2.	Основна заробітна плата	16000	8000
	Разом:	30000	24000

VI. Залишки по рахунку “Готова продукція” на 1.03.200 __ р.

за фактичною собівартістю 90000 грн.

за цінами реалізації (без ПДВ) 120000 грн.

VIII. Господарські операції за березень місяць 200__ р.

№ п/п	Зміст господарської операції	Сума по варіантах, грн.
І	ІІ	ІІІ	IV	V
1	Одержано гроші в касу з поточного рахунку в банку для виплати заробітної плати і на господарські потреби (прибутковий касовий ордер № 15 від 2.03.200__ р.)	30 42000	31 43000	41500	44000	41000
2.	Виплачена з каси заробітна плата за лютий місяць (видатковий касовий ордер № 19 від 2.03.200__ р.)	66 40000	30 40000	40000	40000	40000
3.	Перераховано з поточного рахунку в погашення заборгованості А/ Пенсійному фонду Б/ фонду соціального страхування В/ фінансовим органам	651 652 64	31 31 31	22400 1600 50000	22400 1600 50000	22400 1600 50000
4.	Безоплатно одержано ксерокс	5000 10	5900 42	6000	5500	5250
5	Видано гроші під звіт Марчуку С.І. для доставки ксерокса (видатковий касовий ордер № 20 від 2.03.200__ р.)	2000 372	3000 30	1500	4000	1000
6.	Прийнято і затверджено авансовий звіт Марчука С.І. в сумі виданого авансу Витрати по авансовому звіту віднесені на збільшення первинної вартості ксерокса	15 10	372 15
7.	Надійшли гроші на поточний рахунок підприємства за платіжним дорученням № 165 від 4.03.200__ р. Рахунок № 101 від 10.02. від магазину “1000 дрібниць” за реалізовану продукцію	31 32000	36 32000	32000	32000	32000
8.	Одержано короткотермінову позику банку, яку зараховано на поточний рахунок	31 80000	60 90000	60000	66000	75000
9.	Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм по прибутковому ордеру № 80, одержано від ВАТ “Київметалопром” згідно рахунку № 368, в якому значиться: Кількість, т Ціна (без ПДВ за 1 т), грн. Сума ПДВ ТЗВ ПДВ Всього до оплати:	10 5500 201 64 201 64	11 5400 63 63 63 63	12 5300 5200	15 5800 5100	14 5600 4900
10.	Перераховано з поточного рахунку МП “Рост” за одержані матеріали	63 79200	31 79200	79200	79200	79200
11.	Відпущено зі складу матеріали (табл.1) а) лист стальний 0,55 мм, т на виготовлення виробу А-25 Р-20 б) інші матеріали, грн.: - на обслуговування обладнання - на господарські потреби цеху - на потреби заводоуправління - на упакування готової продукції	23 23 4000 91 2000 91 1000 92 200 93	201 201 3000 201 5000 201 840 201 300 201	3,08 1,83 3200 6000 860 4000	2,96 1,67 3600 4000 1040 250	3,0 1,5 4200 4800 1020 280
12.	Передані зі складу в експлуатацію МШП а) інструменти б) інвентар загальновиробничого призначення в) інвентар загальногосподарського призначення	23 550 91 92	22 600 22 22	1020 540 600	1050 510 800	1030 300 550
13.	Придбано автомобіль ГАЗ-24 за ціною (в т.ч. ПДВ) ПДВ	18000 15 64	19000 63 63	20000	17500	25000
14.	Нараховано і сплачено збір за реєстрацію автомобіля в МРЕВ	210 15	220 685	230	250	240
15.	На основі акту придбаний автомобіль зараховано до складу основних засобів	10	15
16.	Прийнято до оплати рахунок № 8 від МП “Каскад” за роботи по капітальному ремонту офісу, які прийняті за актом № 12 від 14.03. Вартість робіт (без ПДВ) Всього до оплати:	15 10 25000 64	63 15 28000 63	22000	20000	30000
17.	Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм за прибутковим ордером № 81 одержаний від ВАТ “Втормет” згідно рахунку № 25, в якому значиться: Кількість, т Ціна (без ПДВ), грн. Сума ПДВ Разом:	201 6200 64	4 6500 63	4,25 6100	4,5 5900	5,2 5800
18.	Прийнято до оплати рахунок АТП – 1016 за послуги по доставці листа стального (без ПДВ) ПДВ Всього до оплати Оплата проведена чеком із ламінованої чекової книжки	201 1500 64 685	685 1800 685 313	1600	2000	2200
19.	Перераховано гроші з поточного рахунку: а) за платіжним дорученням № 34 від 22.03.200 __ р. ВАТ “Київметалопром” за одержані матеріали: б) за платіжним дорученням № 35 від 22.03 МП “Каскад” за проведений ремонт: в) за платіжним дорученням № 36 від 22.03. ВАТ “ВАТРА” за підписку по акціях:	63 63 6000	31 31 7000	8000	9000	10000
20.	Отримано акції ВАТ “ВАТРА”	6000	7000	8000	9000	10000
21.	Оприбутковано на склад лист стальний 0,55 мм за прибутковим ордером № 82, одержаний від заводу “Дніпрометалург”, згідно рахунку № 125, в якому значиться: Кількість, т Ціна (без ПДВ), грн. Сума ПДВ	6 3500 201 64	7 3400 63 63	5 3600	4 3700	5,5 3200
22.	Прийнято до оплати рахунок АТП-1016 за послуги по доставці листа стального (без ПДВ) ПДВ Всього до оплати:	201 7000 64	685 5200 685	4000	5000	6000
23.	Видано заводу “Дніпрометалург” короткотерміновий вексель за одержаний матеріал (опер. 21)	63	62
24.	Відпущені зі складу запасні частини дляпоточного ремонту обладнання	91 7500	207 7000	4200	4100	3000
25.	Прийнято до оплати рахунок енергозбуту за електроенергію використану на: а) обслуговування обладнання б) господарські потреби цеху в) на потреби заводоуправління Всього без ПДВ ПДВ Всього до оплати:	91 91 92 64	63 63 63 63	2400 1400	3800 1500	2000 1200
26.	Одержано від МП “Роксолана” за накладною № 23 від 26.03, за рахунок № 75 від 26.03. комп’ютер в обмін на готову продукцію (вироби А-25) Вартість продукції по цінах реалізації, включаючи ПДВ Фактична собівартість продукції (табл. 7)	10 36 70 6000 90	70 70 64 8000 26	7000	7600	6400
27.	Одержано легковий автомобіль, як внесок до статутного капіталу	10 15000	46 12000	14000	13000	16000
28.	Відпущено зі складу лист, стальний 0,55 мм на виробництво виробу А-25, т виробу Р-20, т В сумі грн. на виробництво (табл. 1) виробу А-25 виробу Р-20	2,5 1,8 23 23	2,0 1,9 20 20	2,4 1,7	2,3 2,0	2,3 2,1
29.	Реалізовано токарний верстат за договірною ціною (без ПДВ) ПДВ Всього до оплати Первісна вартість верстата Сума зносу	36 36 15000 7000	742 64 16000 6000	14000 17000 8000	18000 14000 5000	20000 13000 4000
30.	Списані витрати і доходи від операції по реалізації верстату	742 79	79 972
31.	Сплачені відсотки за банківський кредит	951 3200	31 3500	2000	2200	3000
32.	Одержано на поточний рахунок пеню від постачальника за недотримання умов договору	31 1500	715 1400	1800	1200	900
33.	Нарахована заробітна плата працівника підприємства (табл. 2) а) робітникам за виробництво виробу А виробу Р-20 б) робітникам, що обслуговують обладнання в) службовцям цеху г) працівникам заводоуправління, в т.ч. Іванчуку Р.П. (сума заробітної плати дорівнює числу, яке складається з трьох останніх цифр номера залікової книжки) д) працівникам за операції по збуту готової продукції ж) допомога по тимчасовій непрацездатності Всього:	23 23 6000 91 91 8000 92 93 65	66 66 7000 66 66 10000 66 66 66	41000 36000 5400 3500 9000 550 250	3800030000 5500 3600 9500 600 310	40000 35000 6200 5000 11000 590 180
34.	Проведені нарахування на заробітну плату за діючими тарифами (табл. 2) а) робітників за виробництво виробу А-25 виробу Р-20 б) робітників, що обслуговують обладнання в) службовців цеху г) працівників заводоуправління д) працівників відділу збуту продукції Всього:	23 23 91 91 92 93	65 65 65 65 65 65
* - умовно приймаємо, що заробітна плата кожного працівника не перевищує 150 грн.

2. Випущено з виробництва за місяць	263000	183214,38	Х	Х
Всього:	383000	273214,38	Х	Х
3. Середній % відношення фактичної собівартості продукції до вартості за відпускними цінами	71-34%		Х	Х
4. Відвантажено, відпущено в порядку реалізації А) Б)	138000 75000	99168,80 53505,00	Х Х	Х Х
Всього відпущено в порядку реалізації на 1.04.			Х	Х
Всього:	207000	147673,80	Х	Х

Таблиця 1.

Розподіл загально виробничих витрат (оп. 38)

Показники	Всього	Загально виробничі витрати, списані на рахунок 23	Загально виробничі витрати, віднесені на рах. 90
1. Постійні загально виробничі витрати при нормальній потужності	12240	Х	Х
2. Фактичні загально виробничі витрати за звітний місяць, в т.ч. змінні постійні		Х	Х
3. Списані змінні витрати			Х
4. Списані змінні витрати, в т.ч.:			Х
а) розподілені постійні загальновиробничі витрати при нормальній потужності, але не більше фактичної величини б) нерозподілені постійні витрати			Х

Таблиця 2.

Розрахунок фактичної собівартості реалізованої продукції (до оп. 26, 44, 45)

Показники	Вартість продукції за відпускними цінами	Фактична собівартість	Нерозподілені постійні витрати (табл. 5)	Фактична собівартість реалізованої продукції
1. Залишок готової продукції на 1.03	120000	90000	Х	Х

Висновок

В умовах нових форм організації праці, діяльності суб’єктів господарювання з різною формою власності значно зросла роль контролю використання основних засобів та збереження власності.

З огляду на те, що основні засоби займають значну частину в загальному фонді майна на більшості підприємств, на сучасному етапі розвитку важливого значення набувають питання їх ефективного використання та збереження. Цьому значною мірою сприяє здійснення дієвого контролю за станом та використанням цих об’єктів.

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволяють визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутності сталої визначеності складу основних засобів та інші. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі в процесі відтворення, а також фінансового контролю ефективності використання основних засобів у виробничому процесі.

Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарську діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку і звітності. Аудит основних засобів є частиною загального аудиту підприємства.

Таким чином, перед аудитом стоять наступні задачі:

зміцнення законності та правопорядку, державної та фінансової дисципліни;

забезпечення збереження власності, яка належить підприємству;

досягнення цільового, економного та раціонального використання всіх засобів, які знаходяться у розпорядженні підприємства;

виявлення та використання резервів росту та підвищення ефективності виробництва;

виявлення шляхів удосконалення роботи суб’єктів господарювання,

та інші.

Аудит фінансово-господарської діяльності активно впливає на виявлення негативних явищ у діяльності підприємств, встановлення їх причинних взаємозв’язків, сприяють профілактиці збитків, нестач, втрат у господарській діяльності. Аудит основних засобів дозволяє встановити стан основних засобів на підприємстві, їх правильний облік, нарахування амортизації.

Можна зробити висновок, що аудит основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному аудиті підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати.