Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКIВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ РАДIОЕЛЕКТРОНIКИ

Кафедра ТАВР

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“ Технологія та обладнання банківських мереж “

Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку

Виконав: Перевірив:

ст. гр. ВЕЗ-03/04-1 доц. каф. ТАВР

Харків 2009

1. Файли інтерфейсу між ОДБ та АРМ-3

Всі файли, якими обмінюється комерційний банк з Системою електронних платежів (СЕП), умовно можна поділити на такі групи:

• пакети платіжних документів: у А — файл початкових платежів від банку в РРП; vА — файл зворотних платежів на банк від банку-отримувача;

• повідомлення між АРМ про завершення етапів обробки:

vК — кінець сеансу АРМ-2, звіт для АРМ-3 про зміну його коррахунку;

vZ — звіт про кінець дня АРМ-3;

vV — кінець дня АРМ-2, зведений документ для АРМ-3 про змінення його коррахунку;

• файли-квитанції на пакети платіжних документів та інші файли:

vТ — квитанція на vА;

уS — квитанція на vВ. Всі перераховані квитанції видаються системою, тобто відповідним АРМ-ом;

• технологічні файли:

vU — завдання на коректуру списку учасників;

М — файл бізнес -правил.

• Файли нормативно-довідкової інформації:

• S_VAL — довідник валют;

• S_ЕR — довідник кодів помилок;

• S_UCH — довідник банків учасників СЕП;

• S_NR. — довідник призначень платежу;

• M.UCH — файл інвалютних коррахунків;

• U_SNG — довідник субкорреспондентів шлюзових банків.

Схему обміну даними між банком та СЕП наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Схема обміну інформацією між Програмним комплексом "Операційний день банку" банку (ОДБ) та СЕП

Умовні позначення: О — місце породження файла;

х — місце обробки файла;

* — місце перевірки і передачі файла.

Для роботи з бізнес-правилами ОДБ банку повинно мати допоміжннй блок, який називається АРМ-М. Він виконує ряд функцій:

для головного банку:

• ведення бази даних бізнес-правил для філій;

• зміна бізнес-правил для філій, формування і відправка СЕП файлів М.А;

• формування завдань філіям на коригування їх бізнес-праві

• отримання технологічної інформації з СЕП (файлів М.Т) проходження пакетів бізнес-правил до філії-адресата;

для філії:

• ведення бази даних бізнес-правил, що встановлюються для фЬ

• прийом з СЕП файлів М.В — завдань на коректування біз-нес-правил, виконання відповідної модифікації бази даних, відправка в СЕП технологічної інформації (файлів М.8) про обробку пакета бізнес-правил;

• перевірка початкових платежів філії на відповідність бізнес-правилам і заборону виконання платежів, не відповідних встановленим бізнес-правилам.

Можлива реалізація АРМ-М як однієї з підзадач АРМ-бух-галтера СЕП. Схему інформаційного обміну файлами під час роботи з бізнес-правилами подано на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Схема інформаційного обміну під час роботи з бізнес-правилами

Під час роботи за сьомою моделлю управління роботою філій за допомогою бізнес-правил формуються такі файли:

М.А — файл бізнес-правил, що формується та відправляється головним банком на АРМ-2;

М.Т — файл-квитанція на відправлений файл бізнес-правил головному банку від АРМ-2;

М.В. - файл бізнес-правил, які отримує філія від АРМ-2;

М.S — файл-квитанція на файл бізнес-правил , що відправляється з філії на АРМ-2.

Файли бізнес-правил та квитанції на них мають структуру, аналогічну відповідним файлам СЕП.

1.2 Технологія міжбанківських платежів у комерційному банку

Робота протягом одного робочого дня виконується за таким режимом:

1. Відкриття нового дня.

2. Початок дня.

3. Передача та прийом пакетів платіжних документів протягом дня.

4. Кінець дня.

5. Сервіс.

При відкритті нового дня встановлюється дата для даного банківського дня. Для неї формується каталог поточного банківського дня для відображення роботи системи протягом дня.

1.2.1 Робота в режимі «початок дня»

В режимі «початок дня» від АРМ-2 приймається ціла низка файлів, що забезпечують роботу СЕП. Це такі файли:

• vК.ООО, що вміщує інформацію про розмір коштів на коррахунку банку на початок робочого дня. Цей файл є обов'язковим, без нього не можна виконувати прийом та передачу платіжних документів.

• vU завдання на корегування списку учасників СЕП. Цей файл є необов'язковим. Він передається лише у випадках появи нових учасників СЕП.

Для банків, що працюють за сьомою моделлю, надходить! файл типу уМ, що вміщує бізнес-правила.

1.2.2 Робота в основному режимі

Режим «Передача та прийом пакетів платіжних документів» є основним режимом функціонування СЕП.

В режимі «Передача та прийом пакетів платіжних документів» виконується така робота: передача початкових платіжних документів, прийом та обробка документів, що надійшли електронною поштою.

Підготовка платіжних документів виконується в комерційних банках за допомогою власного пакета «Операційний день банку». При цьому ОДБ має забезпечувати:

• формування всіх реквізитів платіжного документа;

• формування з окремих платіжних документів пакета початкових платежів;

• розміщення сформованого пакета в каталозі обміну ОДБ та АРМ-3.

Документи, сформовані програмою ОДБ, передаються в АРМ-3 у вигляді текстових файлів.

Прийом та передача платіжних документів може виконуватись одноразовим запуском режиму «Передача та прийом пакетів платіжних документів» чи автоматично через певні інтервали часу (цей порядок задається в параметрах налагодження АРМ-3).

АРМ-3 через певний інтервал часу запускає електронну пошту. При цьому він обробляє файли, що знаходяться у вхідних каталогах від ОДБ і АРМ-2, розкладає файли-результати у вихідні каталоги для ОДБ та для електронної пошти.

З кожним файлом, що надійшов до АРМ-3, виконуються такі дії:

1. Перевірка на унікальність імені файла протягом банківського дня.

2. Перевірка файла в цілому (правильність формування імені файла, відповідність його поточній даті роботи, відповідність структурі, обчислення та перевірка контрольних сум).

3. Подокументальна перевірка файла.

Файл, що перевіряється незалежно від результатів, записується в каталог поточного робочого дня.

Якщо перевірений файл не приймається АРМ-3, то формується і надсилається відправнику файла (в ОДБ для файла vА чи в РРП для файла vВ) квитанція, що вказує на причини відмови прийняти файл.

Для отримання довідки про відправлені та прийняті файли необхідно користуватись режимом «Сервіс».

На кожний відправлений в РРП файл vА обов'язково має прийти квитанція, по якій можна визначити, пройшли чи ні файли в СЕП. Якщо протягом деякого інтервалу (1-2 годин) довідка не отримана, то це свідчить, що файл взагалі не надійшов у СЕП. В такому разі необхідно його шукати в статистиці роботи електронної пошти чи зв'язуватись по телефону з РРП.

РРП обслуговується комплексом АРМ-2, що працює циклічно в автоматичному режимі. За сеанс електронної обробки вважається один цикл обробки файлів, прийнятих в момент початку циклу. В сеансі обробляються файли платіжних документів типу vА і vВ, а також файли квитанцій типу vТ і vS. Після закінчення сеансу РРП надсилає тим комерційним банкам, від яких в даному сеансі були отримані файли типу vА та vS, файл з інформацією про динамічний стан технічного кореспондентського рахунку — файл типу vК. Ця інформація дає змогу формувати пакети платіжних документів для передачі у СЕП таким чином, щоб не допустити овердрафт.

АРМ-3 приймає від ОДБ тільки файли поточного банківського дня.

АРМ-3 передає в ОДБ всі файли незалежно від їх банківської дати, крім файлів vВ.

ОДБ повинен обробляти незалежно від дати файли V і U. Приї надходженні в ОДБ більше одного файла й вони повинні бути оброблені в хронологічному порядку.

Єдиний тип файлів СЕП, який може прийматись і оброблятися за різні банківські дні — це файл В. У день формування пакета «функціональний підтип файла СЕП» формується рівним «0». Якщо в день формування пакета платежу файл не був проведений по технічному коррахунку банку, то він переночує на спеціальному рахунку в РРП, який дістав умовну назву «нічного», і на наступний банківський день АРМ-2 привласнює даному пакету нове ім'я і знову відправляє його банку.

При цьому:

• склад і вміст платіжних документів пакета (тобто інформаційних рядків пакета) не змінюється,

• день і місяць в імені файла (і в заголовному рядку) змінюється — заноситься дата нового банківського дня,

• до «функціонального підтипу» імені файла додається одиниця.

Таким чином, непідтверджені файли В відправляються одер жувачу протягом 9 банківських днів (в день формування уї «функціональний підтип» рівний 0, в подальші дні змінюється відповідно на «1», «2»,..., «9»). СЕП не зберігає файли vВ більше 10 днів. Файли, не підтверджені протягом цього терміну, підлягають примусовій квітовці в РРП.

1.2.3 Робота в режимі «Кінець дня»

Режим «Кінець дня» складається з кількох етапів. Необхідними умовами завершення дня є:

• отримання квитанції від РРП на всі відправлені банком файли початкових платежів;

• отримання квитанцій від ОДБ на всі отримані банком від РРП і надіслані до ОДБ файли зворотних платежів.

АРМ-3 виконує перевірку, чи на всі відправлені в РРП файли vА отримано з РРП файли-квитанції vТ. Якщо в РРП відправлені файли типу vА і виконано закриття банківського дня раніше, ніж прийшли квитанції на них, то це вважається порушенням технології роботи в СЕП. АРМ-3 контролює цю ситуацію й видає повідомлення про те, що закривати день ще не можна з тієї причини, що в системі залишились несквітовані файли vА.

Формується й відправляється в АРМ-2 файл vZ, що містить звіт про роботу системи за даний банківський день.

Протокольний звіт використовується для архівування в РРП, обліку, звітності та для вирішення спірних питань. Відправка цього файла обов'язкова. Відправити файл vZ наступного дня неможливо.

Виконується архівування журналу програми криптографуван-ня. Після закриття дня створюється архів закритого дня. При спробі заархівувати незакритий день буде видано відповідне повідомлення.

1.3 Інформаційне забезпечення СЕП

Усі файли СЕП є текстовими файлами, їхня структура має такий вигляд:

— службовий рядок;

— заголовковий рядок;

— інформаційні рядки.

Заголовковий рядок несе інформацію про файл у цілому. Зокрема, він вміщує інформацію про кількість інформаційних рядків у файлі. Усі інформаційні рядки файла конкретного типу мають однакову довжину (крім файла vМ). У деяких типів файлів інформаційні рядки відсутні. В такому разі склад файла СЕП обмежується службовими та заголовковими рядками. Усі рядки (службовий, заголовковий і всі інформаційні) закінчуються символами повернення каретки (переведення рядка СНR(13)+ СНR(ІО)), які будуть позначатись як СRLF. Під час аналізу файла відсутність СRLF повинна розцінюватись як порушення структури файла. Розподілювачі кінця файла не використовуються. Службовий рядок використовується для підвищення безпеки та надійності СЕП.

1.3.1 Правила завдання імен файлів

Усі імена файлів інтерфейса АРМ-3 — ОДБ мають таку структуру:

уtАRххmd. f nn,

де v — однобайтний ідентифікатор валюти у СЕП. Для української національної валюти введене позначення «v». Для інших валют 1-й символ імені файла містить однобайтний ідентифікаторі валют згідно з довідником валют СЕП, який може приймати значення (А ... 2, 0 ... 9).

t — тип файла у СЕП (нині використовуються такі типи файлів: А, Т, В, S, К, Z, V, F, М, U, О). В міру розвитку системи список може розширюватись.

АRхх —ідентифікатор банка у СЕП,

де А — однобайтний ідентифікатор АРМ-2 СЕП, якому підпорядкований банк. Згідно з діючою нині системою це — друга літера електронної адреси АРМ-2. Якщо банк не працює у СЕП у національній валюті, то ставиться цифра 0 ;

R — ідентифікатор адміністративного регіону України, де розташована банківська установа;

хх — унікальний ідентифікатор банку в межах даного регіону.

Слід зазначити, що Rхх збігається з останніми трьома байтами електронної адреси банку в електронній пошті НБУ.

m — місяць банківського дня за 36-річною системою обчислення(1,2,. . .,9, А,В,С);

d — день місяця банківського дня за 36-річною системою обчислення (1,2,.. .,9, А,В,С,.. .U,V);

f — функціональний підтип файла СЕП:

— для типу F,М — підтип файла,

— для типу В — ознака повторної передачі,

— для всіх інших типів — 0.

nn — технологічний номер файла за 36-річною системою обчислення (00 ... ZZ). У ньому допускаються цифри від 0 до 9 і латинські літери.

Ім'я файла квитанції формується з імені файла, що квітується шляхом заміни символу «тип файла» на відповідний тип квитанції (наприклад, А —>Т, В — >S) .

АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3 СЕП обмінюються інформацією у гляді текстових файлів.

Кожен пакет платіжних документів повинен вміщувати документи в одній валюті.

Файли, імена яких побудовані не за заданим стандартом СЕП, не розглядаються.

1.3.2 Структура файлів

Файл А містить інформацію про початкові платежі банку — відправника платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ, всі документи файла повинні бути представленими у одній валюті.

Заголовковий рядок файла А має таку структуру:

№п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	Назва файла	С	12
2	Дата+час створення файла	D	10
3	Кількість інформаційних рядків у файлі	N	6
4	Сума дебету по файлу	N	16
5	Сума кредиту по файлу	N	16
6	Електронний цифровий підпис (ЕЦП)	В	64
7	Ідентифікатор ключа ЕЦП	С	6
8	ЕЦП заголовкового рядка	В	64
9	СЯЬР	B	2

Інформаційний рядок файла А має таку структуру:

№п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	МФО банку А	N	9
2	Особовий рахунок клієнта банку А	N	14
3	МФО банку Б	N	9
4	Особовий рахунок клієнта банку Б	N	14
5	Ознака «дебет/кредит» платежу	С	1
6	Сума платежу	N	16
7	Вид платежу	N	2
8	Номер операційний платежу	С	10
9	Валюта платежу	N	3
10	Дата платіжного документа	D	6
11	Дата надходження платіжного документа в банк А	D	6
12	Назва платника (клієнта А)	С	38
13	Назва отримувача (клієнта Б)	С	38
14	Призначення платежу	С	160
15	Допоміжні реквізити	С	60
16	Код-призначення платежу	С	3
17	Спосіб заповнення реквізитів 14-16	С	2
18	Ідентифікатор клієнта А	N	14
19	Резерв	С	14
20	Ідентифікатор документа	N	9
21	Ідентифікатор операціоніста банку А	С	6
22	Номер рядка БІР	N	2
23	Резерв	С	8
24	ЕЦП основних реквізитів платежу	В	64
25	Ім'я файла А	С	12
26	Порядковий номер інформаційного рядка у файлі А	N	6
27	Час проходження через АРМ-3 А	T	4
28	Час отримання в АРМ-2 А	T	4
29	Ім 'я файла С	С	12
30	Порядковий номер інформаційного рядка у файлі С	N	6
31	Час формування в АРМ-2 С	Т	4
32	Час отримання в АРМ-2 С	T	4
33	Ім'я файла В	С	12
34	Порядковий номер інформаційного рядка у файлі В	N	6
35	Час формування в АРМ-2 В	Т	4
36	Час отримання в АРМ-3 В	T	4
37	Дата отримання в АРМ-3 В	D	6
38	CLRF	B	2

Реквізит «Номер (операційний) платежу» відповідає номеру, який поставив клієнт-відправник на платіжному документі. Рек-1 візит «Ідентифікатор операціоніста банку А» містить ідентифікатор того операціоніста банку А, який сформував електронний платіжний документ і завірив його ЕЦП. На файл А завжди формується файл-квитанція Т.

Файл vТ — це файл-квитанція на відповідний файл vА. Він містить інформацію про те, прийнятий чи ні відправлений на АРМ-2 пакет платіжних документів, якщо ні, то з якої причини.

Файл vА у СЕП завжди приймається або ж не приймається у цілому, тобто якщо відбраковано хоча б один платіж з файла, то інші платежі з цього ж файла також не приймаються до обробки.

Якщо vА містить помилки в одному або кількох платежах, то відповідний файл vТ містить інформаційні рядки у кількості, що дорівнює кількості виявлених помилкових документів. Кожний рядок однозначно ідентифікує помилковий документ з відповідними кодами помилок для кожного з документів.

Структура заголовкового рядка файла Т має такий вигляд:

№п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	Назва файла	С	12
2	Дата+час створення файла	В	10
3	Кількість інформаційних рядків у файлі	N	6
4	Сума дебета по файлу	N	16
5	Сума кредиту по файлу	N	16
6	Електронний цифровий підпис (ЕЦП)	В	64
1	Ідентифікатор ключа ЕЦП	С	6
8	Назва квітуємого (КВ) файла	С	12
9	Дата+час створення КВ файла	D	10
10	Кількість інформаційних рядків у КВ файлі	N	6
11	Сума дебета по КВ файла	N	16
12	Сума кредиту по КВ файлу	N	16
13	ЕЦП КВ файла	В	64
14	Ідентифікатор ключа ЕЦП КВ файла	С	6
15	Код помилки по КВ файлу	С	4
16	ЕП заголовкового рядка файла	B	64
17	СRLF	B	2

Якщо файл vА вміщує помилку не в платіжних документах, а в заголовковому рядку, то відповідний файл vT не утримує інформаційних рядків, а містить лише код помилки в інформаційному рядку.

Структура інформаційного рядка файла Т:

№ п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	Порядковий номер інформаційного рядка (IР) у файлі А	N	6
2	Код помилки	С	4
3	СRLF

Файл Т формується лише АРМ-2. Реквізити «Сума дебета по файлу» і «Сума кредиту по файлу» дорівнюють відповідним сумам файла vА, що квітується, якщо файл прийнятий без помилок. Ці суми дорівнюють 0, якщо файл бракується з будь-якої причини.

Файл Т підтверджує нормальний прийом файла у тому випадку, якщо: реквізит «Кількість інформаційних рядків» дорівнює нулеві, самі інформаційні рядки взагалі відсутні, код помилки по КВ файла = «0000» і виконуються такі рівності:

«Сума дебета по файлу А» = «Сумі дебета по КВ файла»

«Сума кредиту по файлу А»= «Сумі кредиту по КВ файла»

Якщо файл vА містить помилку не в платіжних документах, а в заголовковому рядку, то відповідний файл vТ не утримує інформаційних рядків, а вміщує лише код помилки в інформаційному рядку.

Файл vВ містить інформацію про зворотні платежі банку отримувачу платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ. На файл уВ завжди формується файл-квитанція vS.

Структура заголовкового рядка файла vВ збігається з структурою заголовкового рядка файла vА. Структура інформаційного; рядка файла vВ збігається із структурою інформаційного рядка, файла vА. В полі «ЕЦП основних реквізитів платежу» знаходиться ЕЦП, яка накладає АРМ-3 банку-відправника.

Файл vS — це файл-квитанція на зворотний файл vВ. Він містить інформацію про те, прийнятий чи ні відправлений пакет платіжних документів, якщо ні, то з якої причини.

У випадку, якщо сам АРМ-3 провів відбраковку vВ і навіть не передає його в ОДБ, квитанція S генерується в АРМ-3 й автоматично надсилається до АРМ-2 .

Файл vВ у СЕП завжди приймається або ж ні у цілому, тобто, якщо з файла відбраковано хоча б один платіж, то інші платежі з цього файла до обробки також не приймаються.

Якщо vВ містить помилки в одному або кількох платежах, то відповідний файл vS містить інформаційні рядки, кількість яких дорівнює кількості виявлених помилкових документів. Кожний рядок однозначно ідентифікує помилковий документ з відповідними кодами помилок для кожного з документів.

Якщо файл vВ містить помилку не в платіжних документах, а в заголовковому рядку, то відповідний файл vS не утримує інформаційних рядків, а містить лише код помилки в інформаційному рядку.

Зарахування грошей по файлу vВ на коррахунок здійснюється тільки після отримання АРМ-2 квитанції S з нульовими кодами завершень на цей файл.

Структура заголовкового та інформаційного рядків файла vS збігається із структурою відповідних рядків файла vТ.

Файл vК містить технологічну інформацію про сеанс роботи АРМ-2 з АРМ-3:

• список файлів vА, що надійшли від АРМ-3;

• список файлів vВ, на які надійшли файли vS від АРМ-3;

• інформацію про величину технічного коррахунку, поточні ліміти коррахунку і т.ін.

Розширення у назві файла відповідає номеру технологічного сеансу. Для відстеження правильності у послідовності файлів vК номер попереднього vК зазначається у заголовковому рядку поточного vК.

Файл з розширенням 000 містить інформацію станом на початок банківського дня РРП.

Кожний інформаційний рядок утримує інформацію про один файл vА чи vВ, на які надійшли файли типу vS. Якщо значення реквізиту «Коди помилок» дорівнює «0000», то сума по даному файлу була проведена по коррахунку.

Файл уZ формується у банку і є сигналом для АРМ-2 про те, що АРМ-3 цього банку завершив роботу після прийняття/передачі файлів платіжних документів. Файл містить таку інформацію про роботу АРМ-3 з АРМ-2 протягом банківського дня:

• список файлів vА, відправлених з АРМ-3 у СЕП;

• список файлів vВ, отриманих у банку, на які сформовані і відправлені у СЕП квитанції vS.

Файл vZ може не утримувати інформаційних рядків. Розширення файла Z повинно бути «000». Якщо банк працює одночасно з кількома валютами, то на кожний тип валюти формується окремий файл vZ.

Кожний інформаційний рядок утримує інформацію про один відправлений файл vА чи надісланий файл vВ. Якщо значення реквізиту «Коди помилок» дорівнює «0000», то:

• для відправленого vА одержаний vТ без помилок;

• для отриманого vВ прийнятий з ОДБ та переданий у АРМ-2 vS з нульовими кодами помилок.

В усіх інших випадках треба аналізувати конкретні коди помилок.

За технологією банк може відправляти протокольний звіт тільки тоді, коли на всі відправлені у РРП vА отримані квитанції vТ та на всі прийняті vВ отримані з ОДБ й передані у РРП квитанції vS. Якщо банк посилає vZ у момент, коли який-небудь файл не дочекався квитанції, то цей стан файла відображається відповідним кодом помилки на цей файл.

Файл vV містить інформацію про значення технічного коррахунку та про платіжні документи банку:

• початкові платежі, прийняті АРМ-2 від банку;

• всі зворотні платежі, сформовані АРМ-2 для банку.

Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ. Файл vV може не утримувати інформаційних рядків.

Файл V необхідний для автоматизованого корегування списку учасників електронних платежів в усіх АРМ СЕП.

Структура заголовкового рядка файла V:

№п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	Назва файла	С	12
2	Дата+час створення файла	D	10
3	Кількість інформаційних рядків у файлі	N	6
4	Кількість банків — учасників СЕП до коригування	N	16
5	Кількість банків — учасників СЕП після коригування	N	16
6	ЕЦП файла	В	64
7	Ідентифікатор ключа ЕЦП	С	6
8	Кількість інвалютних коррахунків до коригування	N	6
9	Кількість інвалютних коррахунків після коригування	N	6
10	Резерв	С	32
11	ЕП заголовкового рядка файла	В	64
12	СRLF	B	2

Інформаційний рядок файла U має таку структуру:

№п/п	Назва реквізиту	Тип	Довжина
1	Ознака операції	С	1
2	МФО банку	N	9
3	Назва банку	С	38
4	Коррахунок банку	N	14
5	Ідентифікатор банку у СЕП	С	4
6	Електронна адреса банку в NBUMAIL	С	4
7	Модель роботи з єдиним коррахунком	С	1
8	Номер моделі роботи з єдиним коррахунком	С	1
9	МФО головного банку чи 0	N	9
10	Ідентифікатор валюти	N	3
11	Тип платіжної системи шлюзового банку	С	1
12	Ознака блокування банку	С	1
13	АРМ-2, який обслуговує валютний рахунок	С	1
14	Резерв	С	32
15	СRLF	B	2

Перечень литературы

1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Воз-гилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268с.

2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.

3. Чаусов В. Автоматизация банковских технологий. // К8-СШВ. — 1998. —№1. —С. 19—24.

4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997—1999гг.

5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг.