Природні умови та господарська діяльність ДП "Жовтневому ДЛГ"
ПРИРОДНІ УМОВИ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
ДП «ЖОВТНЕВИЙ ДУГ»
1. Клімат
Клімат району Жовтневого лісгоспу помірно-континентальний і є під впливом вологих повітряних мас, які приносяться західними повітряними потоками з Атлантичного океану й із західної Європи.
Коротка характеристика кліматичних умов району, що мають значення для лісового господарства, наведена на прикладеної кліматограм й у таблиці 1.
Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності:
– пізні весняні й ранні осінні заморозки; часті й тривалі зимові відлиги; недостатня кількість і нерівномірне випадання атмосферних опадів протягом року;
– періодично повторювані посушливі періоди й суховії.
У цілому ж клімат вищевказаного лісорослинного району сприятливий для успішного вирощування наступних деревних і чагарникових порід:, сосни звичайної, дуба черешчатого, ясена звичайного, клена гостролистого, липи, берези, вільхи чорної, тополі і інших деревних і чагарникових порід.
Таблиця 1. Природно-кліматичні умови
|
Найменування показників |
Одиниця вимірювання |
Значення |
Дата |
|
1. Температура повітря: середньорічна абсолютна максимальна абсолютна мінімальна |
градус – «- – «- |
+8 +40 -35 |
|
|
2. Кількість опадів за рік |
мм |
510 |
|
|
3. Тривалість вегетаційного періоду |
днів |
160 |
|
|
4. Останні заморозки весною |
30.04 |
||
|
5. Перші заморозки восени |
10.09 |
||
|
6. Середня дата початку паводку |
25.03 |
||
|
7. Сніговий покрив: потужність час появи час сходження |
см |
15 |
15.12. 30.03. |
|
8. Глибина промерзання ґрунту |
см |
58 |
|
|
9. Напрям переважаючих вітрів по сезонам: зима весна літо осінь |
румб – «- – «- – «- |
Сх Зх. ПдС ПнЗ |
|
|
10. Середня швидкість переважаючих вітрів по сезонам: зима весна літо осінь |
м/с – «- – «- – «- |
5 6 3 5 |
|
|
11. Відносна вологість повітря |
% |
70 |
Ґрунт в телиці заготовлюється в найближчому бору, шляхом зрізання гумусового шару товщиною 20–25 см. Перед закладкою ґрунту до теплиці, він просівається, очищується від рослинних залишків, і укладається в теплицю шаром 25 см. Зверху додають перегній 2–3 см і перекопують штиковою лопатою, а потім вирівнюють ґрунт граблями. Закриття телиці плівкою проводиться у ІІІ декаді березня, в І декаді квітня проводиться підготовка насіння і починається висів.
Головним завданням є забезпечення садивним матеріалом місто Харків.
Рельєф поверхні водно-ерозійного походження – підвищена хвилясто-горбиста лісова рівнина, розчленована балками та ярами. Переважаючі типи ґрунтів:
чорноземи звичайні мало гумусні;
чорноземи звичайні на лісовидних суглинках;
лугово-чорноземні на балочному делювії
Безпосередньо до заплав прилягають пісчані тераси, що розвинені на долинах майже всіх річок, у вигляді широких смуг і вкриті кварцовими пісками, в наслідок чого часто мають низько кучугурний рельєф. Вище піщаних розташовані більш довгі під заплавні тераси, вкриті лісовими породами. У місцях, де гідрографічна мережа густа, рельєф набуває вузько хвилястого і навіть горбастого характеру. Місцеві вододіли вузькі на них переважають схили значної крутизни, що сприяє посиленому стоку поверхневих вод і розвитку ерозії. У місцях де гідрографічна мережа менш густа, рельєф набуває широкохвилястого характеру, вододіли широкі, рівнинні, схили крутіші тільки в прибалковій смузі завдовжки 70–100 м. На такій території ерозійні явища поширені менше, ніж на попередній, а землі сприятливіші для лісогосподарського виробництва.
Взагалі ж ґрунти даного району потребують заходів спрямованих на підвищення їхньої продуктивності, регулювання водного режиму та режиму живлення.
2. Рельєф
Територія району по характеру рельєфу являє собою південну окраїну Середньоруської височини і є, в основному водозбірним басейном ріки Сіверський Донець. Правий берег це територія з більше вираженим рельєфом, сильно порізана балками й місцями ярами. Лівий берег це територія з порівняно рівною поверхнею, характерної для заплавних долин і надлугових терас. Території ДП «Жовтневе лісове господарство» віднесені до рівнинних умов.
3. Гідрологічні умови
Територія Жовтневого лісгоспу розташована в басейні рік Уди, Мжа, Лопань, Харків. Характеристика рік, що протікають по території приводиться в таблиці 2. Рівень ґрунтових вод коливається в межах 2,0–3,0 м на піднесених вододілах до 3–6 м на боровій терасі, по дну балок й ярів. По вологості більша частина ґрунтів ставиться до категорії свіжих.
Таблиця 2. Характеристика рік, що протікають по території лісгоспу
|
Назва рік та водойм |
Куди впадає ріка |
Протяжність, км |
Швидкість течії, м/с |
Ширина, м |
Глибина, м |
|
Уди |
С. Донець |
211 |
0,3 |
10–20 |
До 3 м |
|
Лопань |
Харків |
46 |
0,2 |
4–6 |
До 3 м |
|
Харків |
Уди |
40 |
0,2 |
5–10 |
До 3 м |
|
Мжа |
С. Донець |
90 |
0,2 |
5–10 |
До 3 м |
На частку ґрунтів надлишкового зволоження доводиться 0,5% площі. Процеси заболочування мають місце на площі 331,2 га.
Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу та на сусідніх з ним землях не проводяться.
4. Економіка району
В районі розташування Мерчанського лісництва переважають галузі агропромислового комплексу. Валківський район знаходиться у північно-західній частині Харківської області.
На території району знайдено залеж і природного газу, глини, піску.
Провідні галузі промисловості: машинобудування, легкої промисловості, будівельних матеріалів, харчової.
Основні культури: озима пшениця, ячмінь, гречка, кукурудза, соняшник, овочеві, плодові, кормові.
Аналізуючи природно-економічні умови приходимо до висновку, що вони цілком сприятливі для розвитку лісового господарства, а саме:
штучного лісоутворення;
озеленення населених пунктів;
створення захисних лісонасаджень.
Тому проектування лісового розсадника, який би забезпечив потреби лісництва у якісному садивному матеріалі є доцільним та економічно вигідним.
Зона діяльності Жовтневого лісгоспу включає території дев'яти адміністративних районів, з них – три аграрно-промислових (Дергачівський, Харківський райони та територія міськради м. Харкова) і шість сільськогосподарських.
Провідною галуззю народного господарства в промислово-індустріальних районах є важка й легка промисловості. Основними галузями важкої промисловості є: машинобудування, транспортне машинобудування, електросилове устаткування, металообробка, електротехнічна й хімічна галузі.
Значне місце в легкій промисловості займають текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва й інша галузі. Велике значення має виробництво будматеріалів шлакоблоків, залізобетонних виробів, цементу, цегли, гіпсу, скла й ін.
Деревообробна й деревопереробна промислове ти працюють, в основному, на привізній сировині й представлені меблевими фабриками в м. Харкові та сел. Солоніцевка.
У прилягаючих до м. Харкова сільськогосподарських районах розвинене багатогалузеве сільське господарство зернового напрямку. Поряд із зерновими культурами розвинене м'ясомолочне тваринництво, садівництво й вирощування технічних культур.
Целюлозно-паперової й лісохімічної промисловості в районі розташування лісгоспу немає.
Жовтневий лісгосп задовольняє потребу в деревині наступних адміністративних районів: Богодухівського, Валківського, частково Дергачівського, Зміївського, Золочівського, Краснокутського, Нововодолажського, Харківського районів.
Найбільш великими споживачами є фермерські господарства, меблеві фабрики, населення, районні організації.
Основні сортименти, що заготовлюються: пиловочник, будліс, фанерний кряж.
Загальна місцева потреба в деревині становить 483,0 тис. м3 ліквіду.
Покриття дефіциту деревини виробляється за рахунок ввозу із багатонаселених районів країни або лишається незадоволеною.
З побічних лісових користувань в держлісгоспі мали місце збір лікарської сировини, заготівля сіна і виробництво меду.
Мисливська фауна в лісах держлісгоспу представлена такими видами: кабан, козуля, лисиця, заєць, білка, куниця, ондатра, сіра куріпка, дикі качки та інші. Полювання носить аматорський характер.
5. Особливості рослинництва
1. Посадковий матеріал з розплідників повинен відповідати вимогам за якістю і параметрам, встановленим державним стандартом (ГОСТ 24909–81 із змінами від 01.01.88 р., ГОСТ 25–769–83 із змінами від 01.01.89 г., ГОСТ 26869–86) і справжніми Правилами.
Саджанці повинні мати симетричну крону, очищену від сухих і пошкоджених гілок, прямий штамб, здорову, нормально розвинену кореневу систему з добре вираженою скелетною частиною; на саджанцях не повинно бути механічних пошкоджень, а також ознак поразки хворобами і заселення шкідниками. Саджанці із закритою кореневою системою переважніші.
2. Посадочний матеріал в розплідниках повинен прийматися тільки із спеціальних прикопов. Саджанці хвойних, вічнозелених і листяних порід старше 10 років, а також видів, що важко переносять пересадку (горіх сірий і маньчжурський, дуб черешковий і червоний, слива Піссарді, і ін.), повинні прийматися тільки з грудкою відразу після викопала їх з місць вирощування.
3. Стандарт посадочного матеріалу повинен визначатися проектом.
4. Відбір посадочного матеріалу в лісових насадженнях і лісокультурах забороняється
5. Категорично забороняється завозити і висаджувати в місті дерева і чагарники слабо розвинені, з потворними кронами (однобокими, сплюснутими і ін.), з наявністю ран, пошкодженнями крони і штамбу, а також пошкоджених шкідниками і хворобами.
6. Для ремонту, реконструкції і реставрації насаджень можуть використовуватися рослини великих параметрів, ніж передбачені стандартом.
7. При перевезеннях партій саджанців з інших областей (окрім Московської), республік і країн кожна партія повинна супроводжуватися сертифікатом (дозволом) Державної інспекції по карантину рослин. При придбанні посадочного матеріалу в розплідниках Московської області необхідно дотримувати правила внутрішнього карантину рослин, не допускаючи на об'єкти озеленення міста небезпечних або нових видів шкідників і хвороб.
рослинництво посадковий матеріал життєздатність
6. Шляхи підвищення життєздатності рослин в місті
1. Активізувати життєздатність і підвищити стійкість і декоративність рослин можливо завдяки застосуванню інтенсивних заходів дії на рослинний організм – внесення ефективних в екстремальних умовах міського середовища добрив і регуляторів зростання.
2. Вживані в місті біологічно активні речовини, повинні швидко інактивуватися в природних умовах, бути безпечними для людей і теплокровних тварин, не викликати патологічних змін в зростанні і розвитку рослин, негативно впливати на ґрунтові мікроорганізми.
3. В умовах міста, особливо в місцях застосування протиожеледніх матеріалів, необхідне обов'язкове внесення препаратів органічного походження, направлених на поліпшення структури, біологічної активності і водно-повітряного режиму ґрунту, а також повнішого забезпечення рослин елементами живлення.
4. Рекомендується застосовувати органічні добрива рідких форм і компости.
5. Підгодівлю насаджень необхідно проводити в період вегетації рослин шляхом внесення компостів на поверхню пристволового круга дерев. Після внесення компости закладають в ґрунт на глибину до 10 см під деревами і до 8 см під чагарниками.
Таблиця 3. Норми і кратність внесення компостів «Суперкомпост Пікса» і «Неоорганік»
|
№№ |
Міські об'єкти |
Норми внесення компосту |
Кратність внесення |
|
|
«Суперкомпост Пікса» |
«Неоорганік» |
|||
|
1. |
Дерева: |
|||
|
– віком до 15 років |
1 кг/м2 |
2 кг/ м2 |
||
|
– віком 15–35 років – віком 35–50 років |
2 кг/м2 2,5–3 кг/м2 |
4 кг/ м2 4–5 кг/ м2 |
||
|
-віком старше 50 років |
5–6 кг/ м2 пристволового круга |
5–6 кг/ м2 |
||
|
2. |
Чагарники одиночные і в групах: 1–3 року понад 3 роки |
0,5 кг під кущ 1,0 кг під кущ |
1,0 кг під кущ 1,5 кг під кущ |
1 раз на 2–3 роки |
|
3. |
Чагарники в живоплотах |
2,0 кг на 1 м2 |
||
|
4. |
Газони |
1,5 кг/м2 |
2,0 кг/ м2 |
на партерних – 1 раз на 2 роки, звичайних – 1 раз в 3–4, спортивних – кілька разів в рік |
|
5. |
Квітники з багаторічних рослин |
1,5 кг/ м2 |
1 раз на рік |
6. Органічні добрива рідких форм – «Біуд» ТУ-9818–002–48805865–00 – вноситься під дерева і чагарники навесні і на початку літа (відразу після відтавання ґрунту до закінчення цвітіння) після дощу або поливу в заздалегідь розпушений ґрунт (табл. 4).
Таблиця 4. Норми і кратність внесення рідкого органічного добрива
|
№№ |
Міські об'єкти |
Норми внесення |
Кратність внесення за рік |
|
1. |
Дерева: |
||
|
– віком до 15 років |
1 л/м2 |
2 |
|
|
– віком 15–35 років |
2 л/м2 |
1 |
|
|
-віком 35–50 років |
2,5 л/м2 |
1 |
|
|
– віком старше 50 років |
3 л/м2 пристволового круга |
1 |
|
|
2. |
Чагарники одиночные і в групах: |
||
|
віком 1–3 року |
1 л/кущ |
2 |
|
|
понад 3 роки |
2 л/кущ |
1 |
|
|
3. |
Чагарники в живоплотах |
5 л/ м |
1 |
|
4. |
Газони: |
||
|
– партерні |
1 л/ м2 |
3 |
|
|
– звичайні |
1 л/ м2 |
2 |
|
|
– лугові |
0,5 л/ м2 |
1 |
|
|
– на магістралях і вулицях |
1 л/ м2 |
3 |
|
|
– на укосах |
0,5 л/ м2 |
1 |
|
|
5. |
Квітники: |
||
|
– з однорічних і дворічних рослин |
1 л/ м2 |
3 |
|
|
– з кущових і кореневищних багаторічних рослин |
1 л/ м2 |
2 |
|
|
– з троянд |
1 л/ м2 |
3 |
4. Норми витрати робочого розчину при внесенні «Біуда» наступні:
– листяні дерева – 20–30 л/м2 площі живлення
– хвойні дерева (у віці 15–20 років) – 25 л /м2
– чагарники – 10–20 л /м2
– газони – 10 л/м2
– квітники -10 л/м2.
5. Органічне добриво «Біуд» вноситься:
– під молоді дерева (у перших 3–5 років після посадки) – 2 рази на рік.
– під дерева у віці старшого 20–35 років, – 1 раз на 2 роки.
– під чагарники різного віку – один раз за рік.
6. Внесення рідкої форми добрив доцільно проводити за допомогою довгого вертикального зволожувача з перфорованих трубок.
7. Як комплексне добриво, сприяюче кращій збалансованості елементів живлення, поліпшенню декоративних якостей зелених насаджень, активізації процесів їх зростання, підвищенню стійкості до захворювань і несприятливих умов навколишнього середовища, адаптаційні властивості і імунітет рослин рекомендується застосування «Свентовіта» ТУ 2387–001–18909171–00, виготовленого з екстракту 11 видів лікарських трав з добавкою мінеральних добрив.
8. Біологічні і хімічні особливості компонентів препарату дозволяють застосовувати його різними способами – шляхом поливу ґрунту в період вегетації рослин, методом внекорневого внесення як комплексне добриво і стимулятор зростання рослин.
9. Внесення «Свентовіта» на молодих посадках проводиться
– при осінніх і весняних посадках – через 2 тижні
– при посадці дерев і чагарників в пізній осінній період (при мінусових температурах) – навесні відразу після відтавання ґрунту
– при весняних пересадках крупних саджанців – через 10–12 днів.
Таблиця 5. Норми і кратність внесення комплексного добрива
|
№ п/п |
Міські об'єкти |
Норми внесення |
Кратність внесення за рік |
|
|
ґрунтове |
внекорневе |
|||
|
1. |
Дерева: |
|||
|
– віком до 15 років |
0,8 л/дерево |
0,1 л/дерево |
2 |
|
|
– віком 15–35 років |
1,2 л/дерево |
0,2 л/дерево |
1 |
|
|
-віком 35–50 років |
1,5 л/дерево |
0,4 л/дерево |
1 |
|
|
-віком старше 50 років |
1,8 л/дерево |
0,6 л/дерево |
1 |
|
|
2. |
Чагарники одиночные і в групах: |
|||
|
віком 1–3 року |
0,3 л/кущ |
0,04 л/кущ |
2 |
|
|
понад 3 роки |
0,6 л/кущ |
0,1 л/кущ |
1 |
|
|
3. |
Чагарники в живоплотах |
1.1.1.1.1.1 0,6 л/ м |
1.1.1.1.1.2 0,1 л/кущ |
1 |
|
4. |
Газони: |
|||
|
– партерні |
3 |
|||
|
– звичайні |
2 |
|||
|
– лугові |
0,3 л/ м2 |
0,04 л/ м2 |
1 |
|
|
– на магістралях і вулицях |
2 |
|||
|
– на укосах |
1 |
|||
|
5. |
Квітники: |
|||
|
– з однорічних і дворічних рослин |
0,3 л/ м2 |
0,04 л/ м2 |
2 |
|
|
-з кущових і кореневищних багаторічних рослин |
0,3 л/ м2 |
0,04 л/ м2 |
1 |
|
|
– з троянд |
0,3 л/ м2 |
0,04 л/ м2 |
3 |
10. Препарат «Свентовіт» при кореневому внесенні застосовується в концентрації 3%. Норми витрати робочої рідини:
– під чагарники – 20 л/кущ
– дерева до 15 років –25 л/дерево
– дерева у віці 15–25 років –40 л/ дерево
– дерева понад 25 років – 50 л/ дерево
– газони –10 л/ м2
– квітники – 10 л/м2.
11. Внекорневые підгодівля зелених насаджень «Свентовітом» проводиться в першій половині вегетації (травень – початок червня) в 2% концентрацій.
12. Як регулятори зростання рослин рекомендується застосовувати препарати, приведені в таблиці 5.
13. Обприскування крони дерев і чагарників проводиться двічі за сезон: перший раз – в період інтенсивного зростання і формування нового листя або хвої, другої, – у фазу заставляння верхівкової нирки.
Таблиця 5. Регламент застосування регуляторів зростання рослин для обприскування крони дерев і чагарників
|
Препарат |
Концентрація, % |
Норми витрати препарату (гр. на 1 рослину) |
||||
|
чагарники |
дерева до 15 років |
дерева 15–25 років |
дерева 25–50 років |
дерева старше 50 років |
||
|
Агат 25К |
0,03% |
0,6 |
1,5 |
2,1 |
3,0 |
4,5 |
|
Епін |
0,04% |
0,8 |
2 |
2,8 |
4,0 |
6,0 |
|
Гумат калія |
0,02% |
0,4 |
1 |
1,4 |
2,0 |
3,0 |
|
Іммуноцитофіт |
0,01% |
0,2 |
0,5 |
0,7 |
1,0 |
1,5 |
14. Регулятори зростання ефективні тільки при достатньому забезпеченні ґрунту елементами мінерального живлення.
15. Внесення регуляторів зростання до ґрунту проводиться одночасно з внесенням мінеральних добрив (у одному робочому розчині) або без них один раз в рік.
16. У випадках накопичення в лунках дерев, що виростають в примагістральній смузі газону, що застосовувався в зимовий період для прибирання магістралей піску, необхідно видалити верхній шар (10–15 см), а для поліпшення механічного складу ґрунту, що залишився, внести органіку.
17. На вулицях і уздовж транспортних магістралей, зимове прибирання яких здійснюється із застосуванням матеріалів, допускається наявність хлору в ґрунті не більше 0,01% або 10 мг/100 г. ґрунту. При збільшенні даного показника і появі на листі ознак «краєвого опіку» необхідно в кінці травня – початку червня провести водну меліорацію ґрунту шляхом промивки її водою один раз в 2–3 роки за умови проведення постійних поливів. У разі сильного засолення доцільно збільшити кількість промивів. Норма витрати води складає для ґрунтів легкого механічного складу 100–110 л/м2 пристволової лунки, важкого – 120–160 л/м2.