Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ "Западинське"

ЗМІСТ

ВСТУП

1. Оцінка трудових ресурсів

2. Оцінка ефективності діяльності ВАТ “Западинське”

3. Оцінка фінансового стану

4. Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ “Западинське”

5. Пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства

6. Розробка маркетингової програми

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Поглиблення ринкових процесів в економіці України визначає необхідність переорієнтації виробничо-комерційної діяльності господарюючих суб’єктів щодо задоволення потреб споживачів на основі концепції маркетингу. В зв’язку з цим перед сільськогосподарськими підприємствами постають нові задачі, розв’язання яких вимагає комплексного дослідження ринку та вивчення його поточної кон’юнктури, прогнозування розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, формування та задоволення попиту, аналізу економічної ефективності ринкової діяльності в цілому. Через мінливість попиту на агропродовольчому ринку здійснюються постійні пошуки більш ефективних напрямів товарної і цінової політики, каналів розподілу продукції, методів формування попиту і стимулювання збуту, активізуючи цим в підприємствах аграрного сектора маркетингову діяльність. ЇЇ вплив на економічні здобутки останніх років є беззаперечними аргументами актуальності науково-прикладної проблеми і необхідності підвищення ефективності використання маркетингу в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності і господарювання.

База практики – ВАТ “Васильківське міжрайонне підприємство матеріального-технічного постачання “Міжрайагропостач ”.

Оцінка трудових ресурсів

Організаційна структура підприємства наведена на рисунку 1.1.

Рис. 1.1. Організаційна структура ВАТ “ Міжрайагропостач ”

Отже, дана робота систематизувала організаційні утворення в агропромисловому комплексі, було виявлено та досліджено основні напрямки їх діяльності та види управління у організаційних формуваннях різноманітних форм власності.

Таблиця 1.2

Кілість працівників підприємства та оплата праці

Назва показника	Одиниця виміру	Всього
Середньооблікова кількість штатних працівників	осіб	20
Середня кількість позаштатних працівників (працюючих за цивільно-правовими договорами та зовнішні сумісники) зовнішні сумісники)	осіб	1
Відпрацьовано штатними працівниками	Люд.-год	36581
Кількість штатних працівникв, які працюють на умовах неповного робочого часу(дня ,тижня)	осіб	3

Щодо досліджуваного підприємства, то на мою думку йому необхідно краще організувати організаційну структуру управління, розподілити права та обв’язки між усіма керівними членами підприємства у відповідності із займаною посадою. Необхідно підвищити спеціалізацію, оскільки коефіцієнт спеціалізації є дуже низьким – 0,17. Та знаходити нові, більш вигідніші ринки збуту продукції, що в свою чергу підвищить прибуток підприємства, а отже і його рентабельність.

2. Оцінка ефективності діяльності ВАТ “Западинське”

Розглянемо склад і структуру продукції тваринництва та рослинництва на ВАТ “Западинське”. Аналіз проведено за допомогою таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка складу і структури виробництва продукції рослинництва та тваринництва в ВАТ “Западинське”, 2003-2007 рр

Культури	2003р.	2004 р	2005 р	2006р.	2007р.
ц	%	ц.	%	ц.	%	ц	%	ц	%
Продукція рослиннництва
Зернові та зернобобові всього	30367		27911		31487		46114		39312
Пшениця	17304	57,0	17420	62,4	-	-	21397	46,4	18921	48,1
Гречка	-	-	-	-	1875	6,0	690	1,5	1126	2,9
Кукурудза на зерно	1500	4,9	3550	12,7	4449	14,2	11141	24,2	5672	14,4
Ячмінь	-	-	-	-	7567	24,1	10341	22,4	9411	23,9
Горох	-	-	-	-	-	-	1517	3,3	3500	8,9
Овес	-	-	-	-	944	3,0	671	1,5	682	1,7
Соняшник	-	-	1386	5,0	1762	5,6	1092	2,4	2099	5,3
Продукція тваринництва
ВРХ	-	-	22	2,4	203	19,2	51	12,5	120	5,4
Свині	93	36,6	586	63,5	300	28,4	340	83,1	157	7,1
Молоко	161	63,4	315	34,1	555	52,5	18	4,4	1936	87,5
Всього	254	100	923	100	1058	100,0	409	100	2213	100

З таблиці 2.1 можна помітити, що в цілому по підприємству відбувається нарощування обсягів виробництва продукції твариннництва та рослинництва. Найбільшу частку в продукції рослинництва припадає на озиму пшеницю (в середньому – 50%). Тому доцільно провести всебічний аналіз якості та конкурентоспроможності саме цієї продукції підприємства ВАТ “Западинське”.

Проаналізуємо прибутковість вирощування свиней в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2

Динаміка прибутку і рентабельності вирощування свиней в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.

Показники	2003р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2003р.
Реалізовано, ц	111	325	221	260	94	84,68
Виручка, тис. грн	73	150	104	194	85	116,44
Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн	73	193	201	209	90	123,29
Ціна, грн за ц	65,77	46,15	47,06	74,62	90,43	137,50
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	0	-43	-97	-15	-5
Рівень рентабельності, %	0,00	-22,28	-48,26	-7,18	-5,56

Отже, в ВАТ “Западинське” спостерігається тенденція до зменшення економічної ефективності вирощування свиней. Навіть можна зазначити, що вирощування свиней є нерентальним та неприбутковим. Переломним роком став – 2005 рік. Тому процес вирощування свиней потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності даного виду діяльності. Також треба відмітити, що одними із шляхів підвищення прибутковості є підвищення ціни або зменшення витрат.

Проаналізуємо прибутковість вирощування ВРХ в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Динаміка прибутку і рентабельності вирощування великої рогатої худоби в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.

Показники	2003р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2004р.
Реалізовано, ц	н/д	60	87	4	34	56,67
Виручка, тис. грн	н/д	18	23	2	18	100,00
Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн	н/д	32	57	4	24	75,00
Ціна, грн за ц		30,00	26,44	50,00	52,94	176,47
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	н/д	-14	-34	-2	-6
Рівень рентабельності, %	н/д	-43,75	-59,65	-50,00	-25,00

Отже, в ВАТ “Западинське” спостерігається тенденція до зменшення економічної ефективності вирощування ВРХ. Навіть можна зазначити, що вирощування ВРХ є нерентальним та неприбутковим. Тому процес вирощування ВРХ потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності даного виду діяльності. Також треба відмітити, що одними із шляхів підвищення прибутковості є підвищення ціни або зменшення витрат.

Проаналізуємо прибутковість виробництва молока в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Динаміка прибутку і рентабельності виробництва молока в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.

Показники	2003р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2005р.
Реалізовано, ц	н/д	н/д	173	1024	1760	1017,34
Виручка, тис. грн	н/д	н/д	13	69	182	1400,00
Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн	н/д	н/д	10	73	140	1400,00
Ціна, грн. за ц			7,51	6,74	10,34	137,61
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	н/д	н/д	3	-4	42
Рівень рентабельності, %	н/д	н/д	30,00	-5,48	30,00

Отже, в ВАТ “Западинське” спостерігається тенденція до підвищення економічної ефективності виробництва молока. Хоча 2006 рік був нерентабельним для виробництва молока, але в 2007 році значно зросла прибутковість його виробництва за рахунок більш значного підвищення ціни виробництва молока. Але вважаю, що процес виробництва молока потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності.

Проаналізуємо прибутковість вирощування соняшнику в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Динаміка прибутку і рентабельності вирощування соняшнику в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.

Показники	2003р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2003р.
Реалізовано, ц	916	718	950	643	2129	232,42
Виручка, тис. грн	83	52	432	772	1184	1426,51
Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн	59	52	212	222	1072	1816,95
Ціна, грн. за ц	9,06	7,24	45,47	120,06	55,61	613,75
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	24	0	220	550	112
Рівень рентабельності, %	40,68	0,00	103,77	247,75	10,45

Отже, в ВАТ “Западинське” в цілому спостерігається тенденція до зростання економічної ефективності вирощування соняшнику. В 2007 році після тривалого зростання прибутковості вирощування соняшника відбулося її падіння та значне падіння рентабельності. Тому процес виробництва його потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності.

Проаналізуємо прибутковість виробництва зерна озимої пшениці в ВАТ “Западинське” (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Динаміка прибутку і рентабельності вирощування пшениці озимої в ВАТ “Западинське”, 2003-2007рр.

Показники	2003р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2007р.	Відхилення 2007р. від 2003р.
Реалізовано, ц	15689	18414	226	12389	15781	100,59
Виручка, тис. грн	788	618	124	590	673	85,41
Собівартість реалізоваої продукції, тис. грн	461	456	108	627	695	150,76
Ціна, грн. за ц	5,02	3,36	54,87	4,76	4,26	84,91
Прибуток (+), збиток (-), тис.грн	327	162	16	-37	-22
Рівень рентабельності, %	70,93	35,53	14,81	-5,90	-3,17

Отже, в ВАТ “Западинське” спостерігається тенденція до зменшення економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці. Переломним роком став – 2005 рік. Тому процес виробництва його потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності зернової галузі вцілому і озимої пшениці зокрема. В цілому зернова галузь району потребує змін щодо організації виробничого процесу, матеріальної та моральної зацікавленості працівників, застосування нових сортів пшениці, оптимізації посівних площ, розвитку маркетингово-збутового процесу, спрямованого на пошук вигідних партнерів – постачальників ресурсів та споживачів продукції.

Таким чином, в ВАТ “Западинське” зростає ефективність виробництва молока та соняшнику. Відбувається збільшення рентабельності виробництва свиней, ВРХ та пшениці озимої. Вирощування свиней та ВРХ взагалі є рентабельною діяльністю. Тому процес виробництва сільськогосподарської продукції на ВАТ “Западинське” потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності діяльності. Також треба відмітити, що одними із шляхів підвищення прибутковості є підвищення ціни або зменшення витрат.

3. Оцінка фінансового стану

Основні фінансово-економічні показники ВАТ “Западинське” представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Основні фінансово-економічні показники ВАТ “Западинське” Васильківського району Київської області

Коефіцієнти	Нормативні обмеження	2006 р.	2007 р.	Зміни за рік (+/-)
Показники платоспроможності (ліквідності)
Термінової (абсолютної) ліквідності	≥ 0,2	0,04	0,01	-0,03
Поточної ліквідності	≥ 2	0,82	1,41	0,59
Загального покриття	≥ 2	7,86	10,0	2,14
Чистих оборотних засобів	≥ 1	1,03	0,95	-0,08
Показники фінансової стійкості
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії)	≥ 0,6	0,96	0,97	0,01
Коефіцієнт позикового капіталу	≤ 0,4	0,04	0,04	-
Маневреності	≥ 0,5	0,31	0,32	0,01
Показники ділової активності
Оборотність активів	-	0,51	0,48	-0,03
Оборотність дебіторської заборгованості	-	23,46	12,55	-10,91
Оборотність кредиторської заборгованості	-	19,99	13,37	-6,62
Оборотність запасів	-	1,55	1,53	-0,02
Оборотність необоротних активів (фондовіддача)	-	0,70	0,70	-
Оборотність власного капіталу	-	0,52	0,50	-0,02
Показники рентабельності
Рентабельність активів	-	3	-1	-4
Рентабельність по чистому прибутку	-	6	-2	-8
Рентабельність власного капіталу	-	3	-1	-4

Дані табл.3.1 свідчать про те, що досліджуване підприємство знаходиться на грані банкрутства. Це пояснюється слабким рухом ринкових процесів у сільськогосподарських підприємствах, нестабільністю зовнішнього середовища, відсутністю пільгового кредитування для сільськогосподарських підприємств, слабкою підтримкою держави цієї галузі економіки, низьким кваліфікаційним рівнем управлінського персоналу, недостатньою інтеграцією обліково-аналітичних функцій, нечітким визначенням суб’єктів та об’єктів фінансового менеджменту. Нами сформульовані вимоги, яким повинна відповідати система фінансових коефіцієнтів. Вони повинні бути максимально інформативними й давати цілісну картину фінансової стійкості підприємства, мати однакову спрямованість і нормативи задовільного рівня або діапазону змін, можливість проводити рейтингову оцінку підприємства як у просторі, порівнюючи з іншими підприємствами, так і у часі – за ряд періодів, розраховуватись лише за даними фінансової звітності підприємств.

Таблиця 3.2

Фінансові результати за 2006 – 2007 роки

Стаття	2007	2006
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,	4539,4	4424,6
Податок на додану вартість	594,1	420,4
Акцизний збір

Інші вирахування з доходу	-5,1
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3940,2	4004,2
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	4084,9	4246,5
Валовий:
прибуток	-144,7	-242,3
збиток
Інші операційні доходи	1614,0	521,0
Адміністративні витрати	864,0	530,0
Витрати на збут	44,8	54,0
Інші операційні витрати	486,6	16,5
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	73,9	-321,8
збиток
Доход від участі в капіталі
Інші фінансові доходи	0,4
Інші доходи	766,7		544,8
Фінансові витрати	42,6	50,0
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати	971,3		7,0
оподаткування:
прибуток	•172,9	166,0
збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	-172,9	166,0
збиток
Надзвичайні:
доходи	145,5		20
витрати	265,5
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий:
прибуток		186,0
збиток	292,9

Таким чином, з прибуткового в 2006 році підприємство перетворюється на збиткове у 2007 році. Отже, сьогодні постає важливе питання про розроблення такої методики оцінки, яка б давала чітке уявлення про фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, про середовище, в якому воно функціонує, вимагала мінімуму загальнодоступної інформації, всебічно висвітлювала б діяльність підприємства і могла бути підставою для вироблення рекомендацій щодо подальшого підвищення його фінансової стійкості.

Загострення проблеми удосконалення фінансового менеджменту пояснюється слабким фінансовим станом сучасних сільськогосподарських підприємств. На основі проведених нами досліджень зроблено висновок про необхідність створення у сільськогосподарських підприємствах системи антикризового управління, а також управління конкурентоспроможністю продукції. Пропонуємо аналіз конкурентоспроможності розрізняти за складністю завдань, що ставляться (простий і складний), за спрямованістю (внутрішній і зовнішній), за рівнем, на якому він проводиться (стратегічний і операційний). Аналіз конкурентоспроможності доцільно здійснювати за такими етапами (рис. 3.1).

Рис.3.1. Етапи аналізу конкурентоспроможності продукції

Конкурентоспроможність підприємства великою мірою залежить від його платоспроможності. Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика такої оцінки за своєю суттю є одночасно методикою прогнозування банкрутства. У зарубіжній практиці досить поширеними є модель Альтмана та модель Спрінгейта. Так, за першою 5-факторною моделлю інтегральний показник рівня загрози банкрутства (Z) у 2004 р. за даними передового господарства Васильківського району ПСП „Агро-фірма „Світанок” становить 2,99, це означає, що ймовірність його банкрутства можлива, але показник ближчий до дуже низької (при Z>3,00), а ВАТ„Западинське” – 1,52 (при Z<1,80 – дуже висока). За другою, 4-факторною моделлю ПСП „Агрофірма „Світанок” має значення 2,330 (якщо Z<0,862, то підприємство є потенційним банкрутом), а ВАТ „Западинське” – 0,219, тобто підприємство фактично є банкрутом, що підтверджують дані табл.1. Таким чином моделі Альтмана і Спрінгейта можна використовувати для прогнозування рівня банкрутства. Зарубіжна практика використання цих моделей свідчить, що спрогнозувати ймовірність банкрутства за ними можливо на один рік з точністю до 90%, на два – 70%, на три – 50 відсотків. Ці моделі не враховують у повній мірі особливості вітчизняних сільськогосподарських підприємств та притаманних їм форм організації бізнесу.

Пріоритетним напрямком підвищення конкурентоспроможності підприємств сьогодні інноваційна діяльність. Економічно сильні сільськогосподарські підприємства інтенсивно впроваджують нові прогресивні технології в рослинництві, тваринництві, використовують високоврожайні сорти культур, ефективні засоби захисту рослин, розводять високопродуктивні породи тварин, застосовують нові інформаційні технології. Належне управління інноваційними процесами у змозі забезпечити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції на ринку. В обліку така інформація не відображається в систематизованому вигляді, що унеможливлює визначення ефективності інновацій та управління цими процесами. Тому пропонується в складі відповідних синтетичних рахунків відкривати аналітичні рахунки для обліку витрат, виходу продукції за новими технологіями, доходів, джерел фінансування витрат на інноваційну діяльність.

4. Впровадження нових технологій виробництва сільськогосподарської продукції ВАТ “Западинське”

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва визначається рівнем виробництва визначається рівнем освоєння прогресивної технології і організації виробництва на базі комплексної механізації процесів праці, кількістю і якістю внесених у грунт добрив, щільністю поголів’я тварин, тобто витратами на одиницю земельної площі. Вона є основою подальшого підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, оскільки в результаті впровадження прогресивної технології і вдосконалення організації праці за порівняно менших ресурсів можна одержати більшу кількість продукції з меншими витратами на її одиницю.

Суть інтенсивних технологій полягає в тому, що виробництвопродукції здійснюється на основі новітніх досягнень науково-технічного прогресу при створенні умов для сільськогосподарських культур відповідно до фаз їх росту на основі комплексу факторів в оптимальній пропорції протягом всього вегетаційного періоду з иетою забезпечення рівня програмованого урожаю. Це означає:

розміщення культур у сівозміні після науково обгрунтованих попередників;

висівання стійких проти засухи і полягання, хвороб і шкідників високоврожайних районованих сортів за високої якості посівного матеріалу;

застосування інтегрованих систем боротьби із хворобами, шкідниками і бур’янами;

здійснення виробництва відповідно до наукової системи організації праці;

виконання всіх виробничих процесів відповідно до агротехнічних і організаційно-економічних заходів із залученням висококваліфікованих кадрів.

Зменшення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції може бути забезпечене підвищенням урожайності сільськогосподарських культур, зменшенням кількості технологічних операцій та зниженням їх енергоємності.

В господарстві застосовується така технологія вирощування озимої пшениці. Передпосівний обробіток грунту здійснюється таким чином: лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться трактором Т-150К в агрегаті з ЛДГ-15, оранка також проводиться трактором Т-150К з ПЛН-5-3,5. Погрузка мінеральних добрив в подрібнювач проводиться ЮМЗ-6Л і ПА-086; подрібнення мінеральних добрив проводиться Т-25 ИСУ-4. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6Л та ІРМГ-4.

Культивація на 5-6 см проводиться ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням добрив проводиться трактором Т-74 та ЗСЗ-3,6.

Скошування у валки проводиться ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбирає і обмолочує валки комбайн “Дон-1500”. Перевезення зерна проводиться автомобілями ГАЗ-САЗ із БЗБ.

Таблиця 4.1.

Порівнядьна характеристика використання існуючої та проектованої технології вирощування озимої пшениці в ВАТ “Западинське”

Нормативи прямих затрат, грн	Технологія вирощування	Відхилення (+;-) проекту від існуючої технології
існуюча	проектна
На 1 га	На 1ц	На 1 га	На 1ц	На 1 га	На 1 ц
Затрати праці, люд.-год.	27,9	0,79	31,8	0,6	114,0	75,9
Оплата праці з нарахуваннями	70,6	2,01	89,1	1,7	126,2	84,6
Насіння	364,0	10,4	364,0	7,7	100,0	74,0
Добрива – всього	36,24	1,03	46,5	0,9	128,3	87,4
В т. ч. органічні	-	-	15,0	0,3	-	-
Мінеральні	36,24	1,03	31,5	0,6	86,9	58,3
Амортизація	113,2	3,2	76,6	3,2	67,6	100,0
Затрати на ремонт	49,7	1,4	-	1,6	-	114,3
Засоби захисту рослин	-	-	117,7	2,5	-	-
Затрати на зрошування	-	-	153,2	-	-	-
Інші прямі затрати	-	-	76,6	-	-	-
Всього прямих затрат	859,9	24,5	1257,12	26,7	146,2	109,0

При запропонованій інтенсивній технології операції проводяться наступним чином: Лущення стерні на 6-8 см в два сліди проводиться Т-150К та ЛДГ-15, безвідвальний обробіток грунту – Т-74, КПГ-2,2+БІГ-3+ЗККШ-6. Транспортуються і вносяться мінеральні добрива ЮМЗ-6 та ІРМГ-4. Культивується грунт на 5-6 см ЮМЗ-6Л та КПС-4. Сівба з внесенням мінеральних добрив проводиться Т-74 та ЗСЗ-3,6. Прикочуються посівип Т-74 та ЗККШ-6А. Підкормка проводиться Т-70С та СЗ-3,6.

Скошується озима пшениця у валки ЮМЗ-6Л та ЖРС-4,9Л. Підбираються і обмолочуються валки комбайном “Дон –1500”. Відвезення зерна від комбайна відбувається автомобілями ГАЗ-САЗ та БЗБ. Солома перевозиться ЮМЗ-6Л та 2ПТС-4М. Скиртується солома МТЗ-80, ПФ-0,5. Первинна очистка зерна проводиться електричним двигуном ОВП-20А. Очищається і сортується насіння електричним двигуном ОС-4,5А.

Отже, за інтенсивної технології відносно існуючої в господарстві збільшились затрати праці на 1 га на 14%, оплата праці зросда на 26,2%, витрати на добрива – на 28,3%. Знизились витрати на мінеральні добрива та амортизацію відповідно на 13,1% та 32,4%.

При існуючій технології урожайність з 1 га становила 35 ц/га, а при інтенсивній – 47 ц/га основної продукції.

Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають застосування цілого комплексу агрохімікатів, до яких входять мінеральні добрива, пестициди, фізіологічно активні речовини.

У цих умовах гігієнічна оцінка якості продукції рослинництва набуває все більшої актуальності, особливо, при використанні нових видів добрив та нових пестицидів. Особливо важлива — комплексна оцінка можливого негативного впливу сумісного застосування добрив та пестицидів на якість продукції рослинництва.

При формуванні високих врожаїв сільськогосподарських рослин та гігієнічно якісної продукції фосфорне живлення є одним із визначальних показників у агроекологічному виробництві. Фосфор відіграє важливу роль у мінеральному живленні рослин, має велике фізіологічне значення в процесах дихання і фотосинтезу, є необхідним для обміну вуглеводів і азотних речовин. Тобто оптимальне забезпечення фосфором ґрунтів позитивно впливає як на продуктивність культур, так і на якість рослинницької продукції [11].

Висока біологічна роль фосфору сприяє посиленню метаболічних процесів, підвищенню швидкості розпаду пестицидів у рослинах. Визначення цих процесів має екотоксикологічне та гігієнічне значення і дає можливість шляхом науково обґрунтованого раціонального застосування добрив впливати на швидкість детоксикації пестицидів, підвищувати їх ефективність і знижувати ризик надходження у генеративні органи рослин, а далі — в продукти харчування у вигляді залишків.

Традиційні види фосфорних добрив мають високу кошторисну вартість, а часом — важкодоступні споживачу. В останні роки проводяться різносторонні дослідження з пошуку резервів фосфорної сировини, мобілізації ґрунтових запасів, підвищення коефіцієнта використання фосфору рослинами, а також вивчення та оцінка нових видів фосфорних добрив.

Агрофоска — новий вид фосфорних добрив, виробляється на основі вітчизняної сировини — зернистих фосфоритів, поклади яких розташовані в Амвросієвському районі Донецької області. Загальні запаси фосфоритової руди в надрах складають 27,0 млн.т (Р_>2>О_>5> — 1,6 млн.т), при середньому вмісті Р_>2>О_>5> у руді — 6,0%.

Агрофоска за своїми властивостями наближається до суперфосфату і має наступний склад макроелементів: Р_>2>О_>5> — 14%, К_>2>О — 3,6-4,2%, СаО — 28%, МgО — 2,4%.

Для вивчення впливу агрофоски на продуктивність сільськогосподарськиx культур на ВАТ “Западинське”, швидкості розпаду гліфосату та гігієнічних показників якостей продукції рослинництва були закладені польові досліди в чотириразовій повторності, відповідно до загальноприйнятих методик [12].

Порівняння агрофоски проводили із суперфосфатом. Як тест — культура була використана озима пшениця. У польових дослідах з озимою пшеницею встановлено, що позитивна дія агрофоски на біологічну продуктивність даної культури проявилась у збільшенні кущистості, довжини колосу і маси зернин (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2

Врожайність і елементи структури озимої пшениці за варіантами досліду

Варіанти	Урожайність, ц/га	Маса 1000 зернин, г	Довжина колосу, см	Кількість зернин у колосі, шт
1. Контроль	24,9	42,6	8,1	27,0
2. Фон–N_>60>K_>90>	28,9	40,8	9,0	35,0
3. Фон+Р_{>суперфосфат60}>	35,1	42,3	9,4	37,0
4. Фон+Р_{>агрофоска60}>	36,7	43,0	9,4	37,0
5. Фон+Р_{>суперфосфат180}>	40,8	45,0	9,5	39,0
6. Фон+Р_{>агрофоска180}>	45,6	46,0	9,6	39,0
НСР_>05>	0,74	1,97	0,16	1,97

Так, урожайність озимої пшениці на варіантах з агрофоскою зросла відносно контролю на 47% при нормі внесення Р_>60> та на 83% при нормі внесення Р_>180>. Довжина колосу збільшилась на 16 та 18 %, кількість зернин у колосі на 37 та 44 % відповідно. Маса тисячі зерен мала істотну різницю з контролем лише при нормі внесення агрофоски Р_>180>, така залежність зберігається і для суперфосфату.

На гігієнічні показники якості зерна впливає наявність залишкових кількостей пестицидів, а особливо десикантів, які застосовуються за 10—14 днів до збору врожаю зернових для підсушування сільськогосподарських рослин на корені та прискорення дозрівання культур і тим самим створення оптимальних умов для збору врожаю в стислий період із мінімальними затратами.

Фосфору належить центральне місце в процесі дихання та фотосинтезу. Його роль у цих процесах визначається тим, що фосфорна кислота приймає участь у будові аденозинтри- і аденозиндифосфатів (АТФ і АДФ), які є акумуляторами великої кількості енергії та джерелом процесів біологічного окислення.

Біологічне окислення — сукупність реакцій окислення в клітині, основна функція — забезпечення організму енергією. Реакції біологічного окислення каталізуються ферментами класу оксидоредуктаз. Біологічне окислення пов'язано з передачею відновлюваних еквівалентів — атомів водню або електронів від донора до акцептора. Кінцевий акцептор — кисень, поставниками якого можуть бути як органічні, так і неорганічні речовини. Основний шлях використання енергії, що вивільняється при біологічному окисленні, це — накопичення її в молекулах АТФ.

У процесі біологічного окислення відбувається знешкодження чужорідних і шкідливих для організму речовин, у тому числі і пестицидів [16, 17].

Тому на варіантах із фосфорними добривами, де культури достатньо забезпечені фосфором, рослини мають більший запас енергії, яка і направляється на активніший процес розпаду гліфосату.

Отже, застосування певної системи удобрення є важливим засобом управління резистентності агроценозу, забезпечення умов внутрішньої динамічної рівноваги екосистем, протидії різним антропогенним факторам, особливо хімічної природи, до яких і відноситься застосування пестицидів. Науково обґрунтовані та гігієнічно безпечні технології вирощування зернових культур забезпечують високу якість сільськогосподарської продукції. Тому важливим є проведення санітарно-гігієнічної експертизи не тільки засобів хімізації, а й технологій їх застосування.

Якість зерна озимої пшениці під дією агрофоски також підвищувалась, особливо вміст клейковини (на 15%) та натури зерна (на 6%) відносно до контролю (табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Якість врожаю зерна озимої пшениці за варіантами польового досліду

Варіанти	Показники якості зерна
Натура, г/літр	Клейковина, %	Білок, %	Скловидність, %	Залишкові кількості гліфосату, мг/кг
1. Контроль	730,0	26,0	10,9	72,0	—
2. Фон–N_>60>K_>90>	740,0	27,0	11,1	66,0	—
3. Фон+Р_{>суперфосфат60}>	762,0	29,0	12,0	84,0	Не знайдено
4. Фон+Р_{>агрофоска60}>	770,0	29,4	12,2	84,0	—"—
5. Фон+Р_{>суперфосфат180}>	770,0	30,0	12,5	86,0	—"—
6. Фон+Р_{>агрофоска180}>	772,0	30,2	12,7	89,0	—"—
НСР_>05>	19,95	0,94	—	—	—

Натура зерна (об'ємна вага) впливає на борошномельні якості [17]. Високо натурне зерно дає великий вихід борошна. Вміст клейковини і скловидність впливає на борошномельні і хлібопекарські якості зерна. Кількість білку та скловидність зерна при застосуванні агрофоски знаходиться на рівні контролю, що пов'язано із фізіологічними особливостями сорту озимої пшениці.

Залишкові кількості гліфосату в зерні озимої пшениці не були знайдені на всіх варіантах досліду.

Отже, використання фосфорних добрив, зокрема нового виду фосфорного добрива Агрофоски, сприяє підвищенню продуктивності озимої пшениці, якості зерна та збільшенню швидкості детоксикації десикантів.

Оскільки, на ТОВ “Надаія” виробляється не тільки продукція рослинництва, а й тваринництва, то доцільно запропонувати нові технології щодо підвищення якості продукції тваринництва, а саме великої рогатої худоби та свиней.

На нашу думку, подальша інтенсифікація галузі тваринництва неможлива без випереджального розвитку кормової бази. Великим резервом для кормовиробництва України є ресурси відходів переробки овочів і плодів. Розробка ефективних методів використання цих відходів у годівлі сільськогосподарських тварин і птиці є актуальною з погляду економії зернових, макухи шротів та інших дорогих компонентів раціонів, створення безвідхідних ресурсозберігаючих технологій, збереження екології навколишнього середовища.

У світовій практиці країни з розвинутим тваринництвом створили могутню кормову базу. Дуже цікавим для України є досвід країн ЄЕС, де як сировина при виробництві комбікормів питома вага відходів переробних галузей АПК складає більше 17 млн. тонн на рік. А список замінників зерна включає понад 10 найменувань кормів, у тому числі з відходів плодоовочевої, консервної промисловості.

У США при виробництві комбікормів використовується щорічно 11,3-13,4 млн. тонн відходів переробки продуктів рослинництва, у тому числі цитрусову пульпу, вижимки томатів, яблук, винограду. У цій країні проведено перепис і визначено хімічний склад, поживність 357-ми нетрадиційних кормових засобів з метою більш повного використання кормових ресурсів і джерел різних поживних речовин для сільськогосподарських тварин.

В Україні щорічно плодоовочева консервна промисловість переробляє значні обсяги плодів і овочів. Коефіцієнт корисного використання сировини при переробці складає в середньому 79%. Отже, 21% усієї переробної сировини і складають відходи.

Детальне вивчення ефективності використання в раціонах молодняку свиней борошна з томатних і яблучних вижимків проведено на базі ВАТ “Западинське”. Досвіди показали, що заміна 15% (від маси) зернових компонентів комбікорму томатним борошном з наступним згодовуванням його в складі раціону молодняку свиней на відгодівлі сприяє підвищенню середньодобових приростів на 6,6%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту живої маси на 6,1%, у тому числі концентрованих кормів - на 17%.

Згодовування комбікорму з борошном з томатних вижимків молодняку свиней приводило до незначного зниження перетравності поживних речовин раціонів, збільшення середньодобового відкладання азоту, кальцію і фосфору на 4,51 г, 3,08 і 0,91 г відповідно.

Аналіз даних контрольного забою тварин свідчить про збільшення в них довжини туші на 2,9%, виходу м'яса - на 2,3%, зниження товщини шпику на 10,6% і питомої ваги сала - на 2%. Оцінка якості продуктів забою показала, що відгодівля свиней комбікормами, до складу яких входить томатне борошно, підвищує калорійність м'яса на 9,2% і його відносну біологічну цінність на 6%.

Заміна зерна ячменю в складі комбікорму (20% від маси) для ремонтних свинок на еквівалентну кількість борошна з яблучних вижимків сприяла підвищенню енергії росту на 4,6% і зниженню витрат корму на 1 кг приросту на 4,5%, у тому числі концентрованих кормів - на 18,5%.

Наступний контроль, який здійснювався за відтворними здібностями свиноматок, що перевіряються, вирощених на раціонах з яблучними вижимками, показав, що вони вигідно відрізнялися від своїх ровесниць з контрольної групи за багатоплідністю, крупнопліддям, масою гнізда при вилучанні, однак поступалися їм за схоронністю поросят.

При включенні до раціонів ремонтного молодняку свиней яблучного борошна в межах розробленої норми відзначено підвищення відкладання азоту на 5,8 г, кальцію - на 4,32 г і фосфору - на 0,62 г.

Вивчення морфологічних і біохімічних показників крові тварин, які були вирощені на раціонах з томатними та яблучними вижимками, не виявило яких-небудь відхилень від фізіологічної норми. Разом з тим, під впливом досліджуваних факторів у крові молодняку свиней відзначено збільшення гемоглобіну, загального білка та його фракцій, зокрема в- і y-глобулінів.

Введення борошна з томатних і яблучних вижимків у комбікорми для відгодовуваного та ремонтного молодняку свиней дало можливість заощадити на 1 голову за період вирощування відповідно 28,12 і 39,14 кг зерна ячменю, знизити собівартість приросту живої маси на 3,7 і 1,6% і в результаті цього одержати в перерахунку на 1 голову економічний ефект - 6,85 і 3,09 грн. (табл. 4.4).

Таблиця 4.4.

Економічна ефективність використання борошна з томатних і яблучних вижимків у раціонах молодняку свиней

Показники	Відгодовуваного	Ремонтного
Варіанти
Стандартний комбікорм	Стандартний комбікорм із заміною 15% зерна томатними вижимками	Стандартний комбікорм	Стандартний комбікорм із заміною 10% зерна яблучними вижимками
Кількість голів	150	150	50	50
Тривалість вирощування, днів	135	135	150	150
Середньодобовий приріст, г	539,2	574,8	487,3	510,0
Валовий приріст живої маси, ц	109,2	116,4	36,55	38,25
Загальновиробничі витрати, грн.	23943	24571	9170	9442
Собівартість 1 ц приросту, грн.	219,25	211,09	250,89	246,85
Реалізаційна ціна 1 ц живої маси, грн.	230	230	-	-
Вартість валової продукції, грн.	25116	26772	-	-
Прибуток, грн.	1173	2201	-	-
Економічна ефективність, грн.	-	1028	-	154,53
Економічна ефективність на 1 гол., грн.	-	6,85	-	3,09

У результаті досліджень запропоновано замість ячменю до складу комбікормів для молодняку свиней на відгодівлі вводити 15% (від маси) борошна з томатних вижимків, а ремонтним свинкам - 20% (від маси) борошна з яблучних вижимків.

Позитивні результати при заміні різних кількостей зернових злаків (10 і 15% за поживністю кормосуміші) борошном з томатних вижимків отримано співробітниками Кишинівського сільськогосподарського інституту. Використання томатного борошна в раціонах відгодовуваних свиней замість 15% зерна злакових обумовило підвищення приросту маси тіла на 12,3% більше, ніж у контрольній групі. Витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшилися на 0,55 корм. од. Ці дані обумовлюються тим, що в борошні з томатних вижимків містяться важливі для харчування тварин поживні та біологічно активні речовини, зокрема жири з поліненасиченими жирними кислотами, ряд вітамінів і мікроелементів.

Також запропоновано на ВАТ “Западинське” борошно з томатних вижимків використовувати як кормову добавку в раціонах молочних корів. При введенні в корм 300 г томатних відходів з розрахунку на 1 л молока, жирність його підвищилася на 0,3%.

Таким чином, за вмістом основних поживних речовин, сухі томатні та яблучні вижимки являють собою цінні кормові продукти та можуть бути використані для часткової заміни дефіцитних кормів у раціонах сільськогосподарських тварин і птиці без зниження їхньої продуктивності. Основна частина яблучних, томатних вижимків та інших відходів переробки овочів і фруктів надходить у серпні-листопаді. Головна задача при цьому - зберегти цей корм, не дати йому зіпсуватися. Тому їх необхідно згодовувати у свіжому вигляді або висушувати на установках АВМ, а також консервувати методом силосування. Яблучні вижимки добре силосуються в наземних облицювальних траншеях. У такий спосіб їх можна зберігати до весни.

5. Пропозиції щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства

Перспектива розвитку сільського господарства та його галузей в умовах зміни форм власності на землю та засоби виробництва повинна ґрунтуватись на застосуванні раціональних моделей використання трудового потенціалу підприємств. Зокрема останні доцільно розглядати з позиції одиничної та групової праці (рис. 5.1).

Рис. 5.1. Модель ефективного використання трудового потенціалу

сільськогосподарського підприємства

При виробництві продукції рослинництва перевага надається колективній (груповій) формі організації праці, шляхом формування бригад і (або) ланок, причому як вже відзначалось раніше їх основу повинні складати поліспеціалісти, що передбачає високу кваліфікацію механізаторів, їх універсалізацію та широку взаємозаміну, застосування у певні періоди двозмінного режиму праці та відпочинку або подовженого робочого дня.

Організація праці в тваринництві повинна ґрунтуватися на одиничній або дрібноланковій формах організації праці, що дозволить враховувати особистий внесок працівників у досягнення кінцевих результатів та запобігти невиправданої "зрівнялівки" в оплаті праці, адже ефективне використання трудового потенціалу передбачає мотивацію до праці та забезпечення високого доходу працівника. В цьому випадку спонукальним мотивом діяльності членів трудових формувань є посилення особистої заінтересованості, усвідомлення залежності розмірів матеріального стимулювання і особистих доходів лише від результатів власної праці, ініціативи і підприємливості кожного сільського працівника.

Трудовий потенціал підприємства – величина непостійна і його відтворення та зміна кількісних і якісних характеристик відбувається під впливом не тільки організаційно-економічних факторів, але й соціальних: забезпечення житлом і комунальними послугами, організації медичного обслуговування, забезпечення закладами культури, освіти, побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, зв’язку та організації дорожньо-транспортної системи, тобто стану виробничої та невиробничої інфраструктури на селі. Слід зазначити, що останнім часом цим факторам приділялося мало уваги на місцях через нестачу коштів у місцевих бюджетах, що в результаті призвело до руйнування соціальної сфери та занепаду українського села. Тому проблема функціонування закладів соціальної інфраструктури села потребує негайного вирішення, в тому числі шляхом посилення участі й відповідальності держави перед територіальними громадами.

З позиції держави обов’язковим є:

розробка та впровадження державних програм та заходів щодо поліпшення та відновлення невиробничої інфраструктури з метою задоволення життєвих потреб сільського населення;

внесення змін до бюджетного та податкового законодавства, які забезпечували б акумулювання коштів у бюджетах органів місцевого самоврядування на рівні, необхідному для утримання закладів соціальної сфери;

поступове відновлення державного інвестування невиробничої інфраструктури з впровадження прозорого механізму розподілу цих коштів між регіонами відповідно до їх територіального розміру та кількості населення.

Проте, основна тяга все ж таки має бути переміщена саме на територіальну громаду, одним із найважливіших завдань якої є підвищення життєвого рівня населення та розвиток соціальної інфраструктури села. Зокрема, вирішення цієї задачі повинно передбачатися планом соціального розвитку сільської територіальної одиниці, який складається органами місцевого самоврядування і включає наступні розділи:

Зміна соціальної та кваліфікаційно-професійної структури трудового потенціалу.

Підготовка, перепідготовка кадрів та підвищення їх кваліфікації.

Покращення умов праці та охорони здоров'я працюючих.

Підвищення життєвого рівня населення та розвиток соціальної інфраструктури села.

Удосконалення соціальних відносин та соціального захисту працівників.

6. Розробка маркетингової програми

Залежно від обраної цілі розроблено маркетингові стратегії для кожного елементу комплексу маркетингу (товар, ціна, збут та просування), а на основі них – засоби їх реалізації (тактика) у вигляді маркетингових програм (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Маркетингова програма ВАТ “Западинське”

Комплекс маркетингу	Ціль маркетингової стратегії	Суть маркетингової стратегії	Заходи (тактика)
Товар	Позитивний імідж серед клієнтів та інших сільгоспвиробників	Встановлення відносин з клієнтами на довірі	Укладення довгострокових договорів
Вихід на нові ринки	Розширення асортименту реалізованої продукції	Закупівля переробного обладнання або оренда
Ціна	Збільшення виручки від реалізації	Зберігання продукції і реалізація її в період вигідної ціни	Використання для зберігання власних складських приміщень або оренда додаткових
Підвищення якості продукції членів кооперативу	Встановлення системи контролю якості, згідно з якою перевіряти якість продукції до формування партій для реалізації
Збільшення обсягів реалізації продукції	Залучення нових членів кооперативу гарантією вищих цін реалізації при нижчій собівартості на сільськогосподарську продукцію ніж у конкурентів
Зниження цін на закупівлю засобів виробництва	Встановлення цін зі знижками для членів кооперативу	Надання знижок членам кооперативу, які здійснюють позасезонні закупки та великі обсяги засобів виробництва
Розподіл	Зниження витрат на перевезення	Вибір оптимальних планів перевезення продукції (вид транспорту, маршрути)	Найняття кваліфікованого менеджера з маркетингу, який буде проводити маркетингові дослідження по збуту продукції та наданню послуг
Зниження витрат на зберігання	Використання власних складських приміщень або оренда таких, де тарифи на зберігання найнижчі	Найняття кваліфікованого менеджера з маркетингу, який буде проводити маркетингові дослідження по збуту продукції та наданню послуг
Зниження витрат на переробку	Придбання або оренда холодильних установок, обладнання для переробки	Отримання пільгового кредиту за підтримки районної адміністрації Отримання малого гранту, використовуючи позитивний імідж та переваги стосовно інших обслуговуючих кооперативів району
Збільшення виручки від реалізації	Фасування або пакування продукцію	Розфасовка та пакування продукції згідно вимог покупців
Розширення ринків збуту	Реалізація продукції в інші області, де ціна вища
Просування	Формування попиту та стимулювання збуту	Використання реклами	Розміщення оголошення або статті у місцевих засобах інформації про діяльність обслуговуючого кооперативу
Використання пропаганди	Демонстрація роботи агромагазину та участь у сільськогосподарських ярмарках і виставках

У товарній політиці ВАТ “Западинське” можливе застосування таких маркетингових стратегій: стратегія якості та стратегія удосконалення продукту (інновації). Заготівельно-збутові кооперативи можуть застосовувати щодо своїх клієнтів наступні стратегії ціноутворення: диференціації та конкурентоспроможності, а постачальницькі – стратегії коригування цін, зокрема встановлення цін зі знижками. Суть маркетингової стратегії каналів розподілу полягає у виборі оптимальних інструментів маркетингової логістики (формування лотів, способи перевезення, засоби транспортування, місцезнаходження і місткість складів постачання та збуту). Розробка комунікаційної стратегії полягає у виборі засобів просування – реклама, пропаганда, стимулювання збуту та персональний продаж.

Завершальним етапом є контроль за виконанням маркетингових програм, які необхідно періодично коригувати. Маркетинговий контроль дасть змогу виявити проблеми та нові можливості здійснення стратегій і розробити рекомендації щодо маркетингової діяльності кооперативу. Розробку маркетингової стратегії та контроль за ходом виконання маркетингових заходів повинен здійснювати менеджер з маркетингу кооперативу. Для контролю необхідно застосовувати запропоновану нами методику оцінки ефективності маркетингової діяльності, за допомогою якої буде визначатися ступінь досягнення, запровадження стратегій та заходів щодо маркетингової діяльності. Такий контроль слід проводити раз на рік і на основі нього вносити зміни в обрані маркетингові стратегії на наступний період.

Отже, розробка та втілення маркетингових стратегій у діяльності ВАТ “Западинське” дасть йому можливість оцінити свою позицію на ринку в даний момент, сформувати досконалий комплекс маркетингу і розробити засоби щодо його досягнення на перспективу. Це в свою чергу забезпечить підвищення ефективності маркетингової діяльності та збільшення доходів господарств членів ВАТ “Западинське”.

ВИСНОВОК

На мою думку йому необхідно краще організувати організаційну структуру управління, розподілити права та обов’язки між усіма керівними членами підприємства у відповідності із займаною посадою. Необхідно підвищити спеціалізацію, оскільки коефіцієнт спеціалізації є дуже низьким – 0,17. Та знаходити нові, більш вигідніші ринки збуту продукції, що в свою чергу підвищить прибуток підприємства, а отже і його рентабельність.

З’ясовано, що в ВАТ “Западинське” зростає ефективність виробництва молока та соняшнику. Відбувається збільшення рентабельності виробництва свиней, ВРХ та пшениці озимої. Вирощування свиней та ВРХ взагалі є рентабельною діяльністю. Тому процес виробництва сільськогосподарської продукції на ВАТ “Западинське” потребує подальшого удосконалення з метою підвищення рівня прибутковості та рентабельності діяльності. Також треба відмітити, що одними із шляхів підвищення прибутковості є підвищення ціни або зменшення витрат.

З’ясовано, що досліджуване підприємство знаходиться на грані банкрутства. З прибуткового в 2006 році підприємство перетворюється на збиткове у 2007 році. Це пояснюється слабким рухом ринкових процесів у сільськогосподарських підприємствах, нестабільністю зовнішнього середовища, відсутністю пільгового кредитування для сільськогосподарських підприємств, слабкою підтримкою держави цієї галузі економіки, низьким кваліфікаційним рівнем управлінського персоналу, недостатньою інтеграцією обліково-аналітичних функцій, нечітким визначенням суб’єктів та об’єктів фінансового менеджменту. Нами сформульовані вимоги, яким повинна відповідати система фінансових коефіцієнтів. Вони повинні бути максимально інформативними й давати цілісну картину фінансової стійкості підприємства, мати однакову спрямованість і нормативи задовільного рівня або діапазону змін, можливість проводити рейтингову оцінку підприємства як у просторі, порівнюючи з іншими підприємствами, так і у часі – за ряд періодів, розраховуватись лише за даними фінансової звітності підприємств.

Формування маркетингової системи в ВАТ “Западинське” сприятиме підвищенню ефективності функціонування господарюючих суб’єктів як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, стимулюватиме збільшення виробництва і покращання технологій переробки продукції, освоєння ринків збуту, підвищення ефективності та прибутковості підприємства в цілому.

ЛІТЕРАТУРА

Бойчик І.М., Харів M.I. Економіка підприємств. – Львів: Сполом, 1998. – 212 с.

Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

Герасимчук В.Г. Розвиток підприємств: діагностика, стратегія, ефективність. – К.: Вища шк., 1995. – 265 с.

Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі; новаторство і підприємництво / Пер. з англ. – К.: Україна, 1994.

Економіка підприємства: Навч. посіб. / А.В. Шегда, Т.М. Литвиненко, М.П. Нахаба та ін.; За ред. А. В. Шегди. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2002. – 335 с.

Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

Звягивцев Ю.Е. Оперативное планирование и организация ритмичной работы на промышленных предприятиях. – К.: Техника, 1990. – 159 с.

Ильин А.И., Синица Л.М. Планирование на предприятии: В 2-х ч. Часть 2. Тактическое планирование / Под. Общей ред. А.И. Ильина. – Мн.: ООО "Новое знание", 2000. – 416 с.

Клейнер Г.Б. и др. Предприятие в нестабильной рыночной среде: риски, стратегии, безопасность. / Клейнер Г.Б., Тамбовцев В.Л., Качалов P.M.; под общ. Ред. Панова С.А. – М.: "Издательство Экономика, 1997. – 288 с.

Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятия / Под ред. Весилюнина Ф.П. – Минск: Высшая школа, 1991. – 270 с.

Организация планирование и управление деятельностью промышленного предприятия. Под ред. Бухало С.М. – Киев, Вища школа, 1978. – 472 с.

Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Практикум. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 215 с.

Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 228 с.

Стивенсон В. Дж. Управление производством: Пер. с англ. – М.: Лаборатория базовых знаний: БИНОМ, 1998. – 928 с.

Тарасюк Г.М., Шваб Л.I. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.: "Каравела", 2003. – 432 с.

Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия. – М.: Экономика, 1979. – 448 с.

Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.

Цал-Цалко Ю.С., Холод Б.І. Економіка підприємства: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 388 с.

Экономика и организация промышленного производства: Учеб. пособие / Ред. коллегия: М.Н. Тимохин и др. – М., Мысль, 1997.

Экономика предприятия: Пер. с нем. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 928 с.

Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. Волкова О.И. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 416 с.

Білик В.О. Розвиток ринкових ідносин в аграрній сфері економіки // Економіка АПК –2004-№3 с .78-79

Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом.-М.:Экономика.-2001.

Бойко В.І., Ніколаєва З.П. Потенціа галузі і цінова ситуація на рнку зерна в Україні// Економіуа АПК-2004 №12 с.57-58

Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.-М.:Издательство “Финпресс”.- 2001.

Гришко В.В.,Рабштина В.М.,Ярошенко С.П. Довідник ринкової термінології. Полтава “Камелот”.- 2002.

Дихтль Е., Хермген Х. Практический маркетинг: Учеб. пособие /Пер. с нем. А.М. Макарова; Под ред. И.С. Минко.-М.:Вісш.шк.,2005.

Завьялов Л.С., Демидов В.Є. Формула успеха: маркетинг. – Международные отношения.- 2001.

Завдський И.С. Менеджмент.-К.:УФУМБ. –1997.

Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. //Урядовий кур’єр - №119-120.-2006. 29.06.

Закон України “Про зовнішньо-економічну діяльність” //Голос України.- 2001 –12.06. №12.

Закон України “Про захист прав споживачів”. //Урядовий кур’єр – 15.01.1997.

Иванов М.М., Колупаева С.О., Кочетков Г.Б. США: Управление наукой и нововедениями.-М.:Наука.-2000.

Кадзума Т. Вечный дух предпринимательства-К.:Укрзакордонвидавсервис.-2002.

Карпич Д. Маркетинг на підприємствах АПК. –К.:Бібліотека газети “Селянська біржа” – 2004.