Мінеральні курорти України
Мінеральні курорти України.
ПЛАН
Вступ 3
Розділ 1. Проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України 4
1.1 Сучасний стан санаторно - курортної галузі в Україні 4
1.2 Концептуальні підходи до розвитку санаторно-курортної галузі 8
Розділ 2. Особливості функціонування мінеральних курортів в Україні 13
2.1 Історія лікувального використання мінеральних вод 13
2.2 Основні мінеральні курорти України 18
Розділ 3. Характеристика основних мінеральних вод України 33
Висновок 42
Список використаної літератури 44
Вступ
Туристсько-рекреаційна діяльність як масове соціально-економічне явище світового масштабу перетворюється у важливий стимул регіонального розвитку. Досвід останніх років свідчить про те, що в умовах всезагальної стагнації галузей матеріального виробництва рекреація і туризм залишаються високорентабельними галузями, які функціонують стабільно і ефективно.
Як соціально детерміноване явище, туризм потребує наукового осягнення та теоретичного осмислення, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження як соціального явища. Створення туристських послуг і товарів та їх реалізація є справою великої кількості галузей, підприємств, організацій, що спеціалізуються на виробництві та наданні певних послуг.
Основна мета даної курсової роботи полягає у досліджені особливостей функціонування мінеральних курортів України.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, а саме:
дослідити проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України;
розглянути особливості функціонування мінеральних курортів України;
дати характеристику основним мінеральним водам України.
Предметом курсової роботи є відносини з приводу функціонування санаторно-курортної галузі економіки України.
Об’єктом курсової роботи виступають мінеральні курорти України.
Курсова робота складається із трьох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.
Розділ 1. Проблеми та перспективи розвитку санаторно-курортної галузі України
1.1 Сучасний стан санаторно - курортної галузі в Україні
Україна – одна із держав, в якій вдало поєднуються багаті природні ресурси, що можуть використовуватися для збереження і покращання здоров‘я населення. Це сприятливий клімат лісів, лісостепу і степу, гірських і приморських місцевостей, унікальний мікроклімат соляних шахт, багатий спектр природних мінеральних вод, лікувальні грязі та озокерит.
Санаторно-курортне лікування з використанням цілющих властивостей природних чинників є важливою складовою процесу лікування хворих. Особливо підвищується значення курортного лікування в зв‘язку з потребою лікування та оздоровлення чисельного контингенту населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Багатство природних чинників обумовлює велику кількість різновидів лікувально-оздоровчих методів. Кліматотерапія як одна із основних лікувальних методик використовується на курортах Криму (Ялти, Алушти, Феодосії, Євпаторії та інш.) та Карпат (як Прикарпаття, так і Закарпаття). Майже у всіх областях України є мінеральні води. Найбільш відомі джерела знаходяться на Закарпатті (на Свалявській групі курортів, в курортних місцевостях Синяк, Усть-Чорна, Шаян та інш.), у Вінницькій (Хмельник), Львівській (Моршин, Немирів, Любень-Великий, Трускавець), Одеській (Куяльник), Полтавській (Миргород) та Харківській (Березівські Мінеральні Води) областях.
Багаті на лікувальні грязі приморські курорти Одеської області (Куяльник, Хаджибей), Криму (Саки, Аджиголь), а також курорти у північно-західних областях (Немиров, Черче).
Після розпаду Радянського Союзу в санаторно-курортній галузі України склалась складна ситуація. Сформована матеріальна, лікувально-діагностична та наукова база через ряд соціально-економічних причин використовувалась не в повну міру. Створення у 1992 р. Федерацією профспілок України, Фондом соціального страхування України та Українською республіканською радою з управління курортами профспілок на базі курортних закладів профспілок України акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця“ дало змогу не тільки зберегти, але й дати поштовх до розвитку курортної системи незалежної України.
Раціональне використання найцінніших природних чинників неможливе без адекватного наукового обґрунтування, постійної розробки нових методів лікування та реабілітації і удосконалення традиційних методик. Україні є чим пишатися. Так, з 20-их років функціонує Інститут курортології в Одесі (який продовжив славну працю фахівців Одеського Бальнеологічного товариства, заснованого ще у позаминулому сторіччі – далекому 1876 році). Відомий за межами України Кримський республіканський НДІ ім. І.М. Сєчєнова. Вивченням лікувальних властивостей мінеральних вод Закарпаття займається НПО “Реабілітація” в м. Ужгороді. Проблемами оздоровлення та лікування дітей опікується Український науково-дослідний інститут дитячої курортології у м. Євпаторія.
Всеукраїнська асоціація фізіотерапевтів та курортологів, створена в 1998 році, є членом Всесвітньої федерації бальнеології та курортології.
Мережа курортних закладів та закладів відпочинку в Україні налічує понад 3000 суб'єктів різних форм власності, з яких більше 700 – санаторно-курортні заклади.
У 2003/2004 році у закладах, що забезпечують санаторно-курортне лікування та оздоровлення в Україні, було оздоровлено:
протягом тривалого часу 2 955 587 осіб (для порівняння, у 1999 р. – 2 620 472);
протягом 1-2 днів – 220 136 осіб (у 1999 р. – 141 213).
Кількість працюючих у закладах, що забезпечують санаторно-курортне лікування та оздоровлення – 121 075 осіб, з них:
лікарі – 6 420;
середній медперсонал – 18 135,
інший персонал – 96 520;
в т.ч. у закладах тривалого перебування:
12 0842 осіб, з них:
лікарів 6 420;
середній медперсонал 18 133;
інший - персонал 96 289.
Не працювало 710 закладів на 50 064 ліжка (місць), у т.ч. з причин: перебування на капітальному ремонті (135), відсутності коштів на експлуатацію (370), відсутності дозволу СЕС (43), відсутності попиту (46) (для порівняння, у 1999 р. – 721 на 55 373 ліжок).
З загального ліжкового фонду санаторіїв (133 366):
у державній власності 35 283;
у комунальній – 19 776;
у приватній – 78 307 (абсолютна більшість).
Для порівняння, у 1999 р. - у приватній – 0, у державній власності – 59 906, у колективній – 74 034, власності міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав 6 228).
З числа осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, оздоровлено 154186 осіб:
у санаторіях – 121 174;
з них у дитячих 38 996 осіб.
Оздоровлено 451 411 іноземців з далекого зарубіжжя, 428 523 - з країн колишнього СРСР.
В 1 902-ох госпрозрахункових закладах продано путівок/курсівок на 1 456 928,5 тис. грн. або 39 на один ліжко/день в середньому за рік (для порівняння – у 1999 р. у 2 162 закладах - на суму 1 049 671,8, тис. грн., або 24 на один ліжко/день в середньому за рік).
Особливою проблемою є санаторно-курортне лікування населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи. У країні створено систему медичного нагляду за постраждалими, яка складається з щорічної диспансеризації, амбулаторного та, при показаннях, стаціонарного лікування і реабілітаційних заходів у санаторно-курортних умовах та реабілітаційних центрах. На початок 2005 року на обліку у медичних закладах системи охорони здоров’я знаходилось 2 405 890 постраждалих осіб, серед яких 428 058 дітей, значна частка яких потребує саме санаторно-курортного лікування.
У зв’язку із збільшенням віку осіб, які постраждали внаслідок аварії, зменшується кількість визнаних здоровими за результатами диспансеризації. Частка визнаних здоровими серед “ліквідаторів” за чотири останні роки зменшилась на 2% і становить лише 5,3%. Аналогічна ситуація і по інших групах спостереження, включаючи дітей (20,6% визнаних здоровими), що обумовлює закономірне збільшення потреби у такому лікування у найближчому майбутньому.
Однак щороку зменшуються обсяги охоплених санаторно-курортним лікуванням серед осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Серед дорослих протягом останніх років вони становлять від 3 до 7 відсотків (лише у 2002 році – до 10%), серед дітей 26,5% (у 2002 році – 32,5%).
В цій ситуації не можна погодитись із запропонованим МНС України терміном санаторно-курортного лікування у 18 діб. Найменший термін для санаторно-курортного лікування має бути 21 добу. Протягом 18 діб можна проводити оздоровлення на місцевих оздоровчих базах.
Тенденція, яка останні роки поширюється в цьому питанні, фактично призвела до підміни санаторно-курортного лікування оздоровленням, і безпідставному використання спеціалізованих лікувальних баз санаторіїв для проведення оздоровлення. Необхідно переглянути вимоги тендерів на закупівлю послуг санаторно-курортних закладів в бік збільшення терміну лікування та приділити пильну уваги організації дійсно відновного лікування в умовах санаторних закладів системи МОЗ України та інших відомств.
Міністерству охорони здоров’я України підпорядковано 37 спеціалізованих санаторіїв, які забезпечують санаторно-курортним лікуванням хворих на туберкульоз всіх вікових груп населення (22 заклади) та дітей з нетуберкульозними захворюваннями за 9-ма медичними профілями (15 закладів).
Ліжковий фонд містить 5390 протитуберкульозних ліжок та 3956 ліжок для дітей з соматичними захворюваннями.
Санаторно-курортні заклади МОЗ є бюджетними установами, утримуються за рахунок бюджетних коштів та є неприбутковими. Щороку Законом України "Про Державний бюджет" затверджуються видатки на санаторне лікування як по загальному, так і по спеціальному фонду.
1.2 Концептуальні підходи до розвитку санаторно-курортної галузі
На сьогодення основні проблеми розвитку санаторно-курортної галузі в Україні зумовлені:
відсутністю досконалого економічного механізму її діяльності;
незабезпеченням комплексного розвитку курортних територій;
зношеністю основних фондів;
практичною відсутністю інвестицій;
неефективним маркетингом;
низьким рівнем менеджменту;
неналежним обслуговуванням у санаторно-курортних закладах.
Реалізація державної політики у сфері діяльності курортів повинна стати одним з пріоритетних напрямів національної соціальної політики та економіки, одним із важливих і ефективних заходів організації відпочинку, профілактики, запобігання і зниження захворюваності та рівня інвалідності, зміцнення здоров'я населення всіх вікових груп, насамперед дітей та жінок репродуктивного віку.
Стратегічною метою державної політики у сфері діяльності курортів є створення умов для поліпшення стану здоров'я, продовження тривалості життя та періоду активного довголіття населення, упровадження здорового способу життя шляхом формування та розвитку ефективного, прибуткового та конкурентноспроможного на світовому ринку курортного комплексу.
Реформування санаторно-курортної галузі повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленні фінансово-економічних механізмів відтворення курортно-рекреаційного потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку санаторно-курортних та оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого - на проведенні роздержавлення та приватизації санаторно-курортних закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.
Основними завданнями реформування санаторно-курортної галузі є здійснення заходів щодо оголошення курортів державного та місцевого значення, задоволення попиту населення на конкретні види санаторно-курортних послуг та поліпшення їх якості, комфорту, збереження та раціонального використання природних лікувальних ресурсів, підвищення рентабельності санаторно-курортних закладів, а також подолання існуючих на сьогодні проблем санаторно-курортної галузі.
Оцінка потенціалу природно-лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна має перспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це могутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і туризму, які є прибутковими галузями в економіці багатьох країн.
Розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:
формування ринку природних лікувальних ресурсів;
реалізації платного природокористування;
порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного використання території курорту;
залучення інвестицій тощо.
Більшість курортів має гідромінеральну базу на підставі затверджених запасів. Втім існує значна кількість санаторно-курортних закладів, які використовують природні лікувальні ресурси, стосовно яких не проводилися геологорозвідувальні роботи. З метою оцінки та затвердження запасів гідромінеральних ресурсів для санаторно-курортних закладів, що використовують природні лікувальні ресурси з незатвердженими запасами, необхідно здійснити геологорозвідувальні роботи та провести пошуки інших гідромінеральних ресурсів для розширення профілактичних та лікувальних послуг.
Нерівномірний розподіл водовідбору за ділянками і технічна недосконалість свердловин призводять до нераціонального використання мінеральних вод на окремих родовищах.
Відбувається і протилежний процес, коли для вивчення родовищ мінеральних вод та затвердження запасів щодо них витрачено значні кошти, а родовища використовуються не в повному обсязі.
Значна частина родовищ мінеральних вод експлуатується лише для промислового розливу у пляшки. Необхідно вирішити питання щодо обмеження використання пластикової тари для розливу мінеральної води. Деякі фасовані мінеральні води доцільно використовувати в санаторно-курортних закладах місцевостей, або у закладах практичної охорони здоров'я регіонів, де згідно з медичним зонуванням існує необхідність їх вживання та профілактичного застосування за нозологічними показниками (наприклад у зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).
Оцінка сучасного використання мінеральних вод, лікувальних грязей, інших природних лікувальних ресурсів може бути проведена на підставі моніторингу цих корисних копалин. Результати досліджень дадуть змогу створити кадастр природних лікувальних ресурсів. Це, у свою чергу, буде базисним матеріалом опрацювання прогнозних оцінок перспективності природних лікувальних ресурсів.
Розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.
Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури (водо- та теплопостачання, енергозабезпечення, комунальне господарство, транспорт), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.
Розвиток курортів багато в чому залежить від витрат на паливно-енергетичні ресурси, збереження яких є предметом державної політики. Залежно від умов розвитку більшість курортів не має традиційних джерел енергії. Тому виникає необхідність ширшого впровадження на курортних територіях нетрадиційних видів енергетики. Передбачається ліквідація енергетичного дефіциту курортів за рахунок застосування енергозберігаючих технологій, відтворюваних і нетрадиційних джерел енергії, встановлення лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу. Це в свою чергу сприятиме підвищенню якості екологічного стану курортів.
Розвиток і поетапне становлення курортів, конкурентоспроможних на світовому ринку, неможливий за існуючого режиму водопостачання. Для розв'язання проблем водозабезпечення необхідно здійснити комплекс таких заходів:
реконструкція існуючих і будівництво нових об'єктів водогосподарського комплексу;
впровадження сучасних технологій очищення води та залучення додаткових джерел водопостачання;
ремонт та реконструкція існуючих аварійних мереж водопостачання і водовідводу, створення системи автоматизації та диспетчеризації водопостачання курортних об'єктів незалежно від форми власності та підпорядкування;
розвідування нових запасів підземних вод для питного водопостачання та раціональне використання існуючих місцевих джерел;
створення замкнутих систем водозабезпечення як частини безвідходних технологій;
реконструкція існуючих та будівництво нових каналізаційних споруд.
Для сталого функціонування курорту необхідне створення відповідної нормативної бази, яка складається із системи стандартів та інших нормативних документів, моніторингу ресурсного потенціалу та нормативно-правових актів.
Розділ 2. Особливості функціонування мінеральних курортів в Україні
2.1 Історія лікувального використання мінеральних вод
Основна частина мінеральних курортів України зосереджена на Закарпатті. Перші відомості про використання мінеральних вод у лікувальних закладах на Закарпатті належать до ХVІ-ХVІІ ст. Були це примітивні водолікарні - "купальні", а також викопані в землі ями біля виходу мінеральних джерел.
1600 р. Поблизу села Лумшори Перечинського району приватними особами був організований лікувальний заклад, який у XVIII ст. почали називати "Курортом Лумшори".
1631 р. В Ужгородській інвентарній книзі зроблений запис про наявність мінеральних джерел та водолікарні.
1755 р. Власник більшості мінеральних джерел Свалявщини - граф Шенборн Євген-Ервін направив до Відня (тодішньої столиці Австро-Угорської імперії) для аналізу мінеральних вод Неліпинського і Сусківського джерел, але результати цих аналізів залишилися невідомими.
1796 р. Хімічний склад мінеральних вод Закарпаття вивчав відомий вчений, почесний член Московського фізико-хімічного товариства і Петербурзького товариства лікарів та природознавців, професор хімії й ботаніки медичного факультету єдиного на той час Угорського університету - Пауль Китайбел.
Кінець XVIII ст. Наприкінці XVIII ст. поблизу поселення Міжгір'я (Волове) приватні підприємці відкрили водолікарню для вуглекислих купалень. У XIX ст. біля неї були споруджені невеликі помешкання. В 1900 році після визначення хімічного складу МВ джерела "Сойми" цей район визнано курортною місцевістю. Найбільшого розвитку курорт Сойми набув у 1910-1914 рр., але в період першої світової війни він був повністю знищений. Приватні підприємці на місці попереднього курорту відкрили невеличку водолікарню, яка також незабаром перестала існувати.
1800 р. У селі Неліпино відкрито Сваляво-Неліпинський курорт. Власне, це був перший досить примітивний курорт з дерев'яною водолікарнею і кількома приміщеннями для помешкань, готелем "Єлизавета". Значним досягненням стало те, що на курорті був лікар, який й орендував курорт. Цей заклад функціонував на базі двох мінеральних джерел: гідрокарбонатно-натрієвого з вмістом вуглекислоти (джерело "Стефанія") та іншого, аналогічного, з вмістом заліза ("Залізисте Джерело"). У 1887 році курорт значно розширився; відкриті водолікарня на 24 ванни, житловий фонд на 90 спальних кімнат. У 1907 р. він сягає максимального розвитку -130 кімнат. Під час першої світової війни значна частина курорту була знищена, а в 30-ті роки він перестав існувати.
З'являються перші відомості про розлив закарпатських мінеральних вод, коли Редліх Сем'єн, власник ресторану у М.Львові, возив свалявську мінеральну воду для реалізації у своєму ресторані як дорогоцінний напій. Свалявська мінеральна вода експортується до Відня, Парижа. У 1842 р. у Будапешті вона була визнана однією з кращих за смаковими якостями, а в 1855 р. отримала Золотий диплом на виставці вод Європи в Парижі. В 1884 р. високою оцінкою була відзначена у Відні.
1826 р. На околиці поселення Свалява була збудована невелика водолікарня для мінеральних купалень. У 1856 р. лікарем Карловським був організований Свалявський лікувальний пансіонат (філіал курорту Неліпино), але він існував недовго і згодом був перетворений у цех для розливу МВ Свалява.
1832 р. У долині річки Синявки на базі сірководневого мінерального джерела споруджується примітивна водолікарня для лікування ревматичних хворих, а в 1873 р. водолікарня реконструюється й значно розширюється. Створюється пансіонат, а район оголошується курортним місцем. У 1918 р. усі будови пансіонату були повністю зруйновані пожежею. У 1932 р. була поновлена водолікарня "Купальний дім", а в 1944 р. на її місці збудували так званий "Мисливський дім" з купальнею, їдальнею та помешканнями, котрий існує й донині.
Початок XIX ст. На базі мінерального джерела "Поляна-Купіль" була створена водолікарня з примітивним пансіонатом. Мінеральні води використовувалась для ванн і внутрішнього прийому при різних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок і крові. У 1863 р. тут побудований приватними підприємцями санаторний заклад із 40 помешканнями та 20 купальними. У 1887 р. І.Болеман так описує Поляну: "Джерело оточують дерев'яні будови, купальні будови відсутні". У 1907 р. споруди курорту постраждали від пожежі, а в 1913 р. цей заклад почав поступово відновлюватися. Окремі споруди пансіонату збереглися до 1945 року.
1862 р. У селі Кобилецька Поляна працює курорт "Квасний”, а в селі Кваси - невелика водолікарня. У селищі Солотвино, поблизу солерудника, функціонують пансіонати "Павел" і "Людвик" на базі ропи озер.
1873 р. На околиці села Вишково на базі двох мінеральних джерел функціонує водолікарня "Замкова Купіль". У 1887 р. році цей заклад описано в книзі І.Болемана: "Споруди лікувального закладу в старому швейцарському стилі створюють враження затишку. Серед них найкращий павільйон "Берта" з ЗО кімнатами, купальним приміщенням. Окрім цього павільйону налічується ще 6 менших швейцарських будиночків загальною кількістю - 64 кімнати. Бювет побудований на джерелі "Йожеф", для купалень використовується джерело "Габор". У двох лікувальних закладах 11 кабін, у кожній дві цинкові ванни. Лікування тут проводять у випадках малокрів'я, жіночих хворобах, катарах шлунка". У ті ж роки з'являються водолікарні в селах Плоске, Усть-Чорна, функціонує пансіонат у селі Ужок.
1878 р. У районі села Голубине економією графів Шенборнів розпочалося використання мінеральних вод "Маргіт", "Лугі-Ержібет" та "Панонія-Жофія" - джерел, що знаходилися поруч. У рекомендаціях щодо вживання мінеральної води "Маргіт" записано, що вона сприяє хорошому лікувальному ефекту при захворюваннях шлунка, кишечника, жовчного міхура, а також є чудовим засобом при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів, цукрового діабету, захворюваннях нирок і сечового міхура. У рекомендаціях щодо вживання мінеральної води "Лугі-Ержібет" зазначено, що вона пропонується при захворюваннях шлунка, підвищеній кислотності, печії, з успіхом використовується при хронічних катарах носоглотки, гортані, бронхів. Призначається хворим із кровохарканням, пороками серця й астматикам, добре діє при захворюваннях сечовивідних шляхів, а також є чудовим освіжаючим напоєм. Мінеральну воду Маргіт (нині Лужанська) називали "Угорською зельтерською водою". Потім почався розлив мінеральних вод джерела "Лугі-Ержібет", трохи згодом – мінеральних вод джерела "Панонія-Жофія", аналогічних за хімічним складом. Наприкінці XIX ст. у Сваляві функціонувало керівництво пунктом і заводами для розливу мінеральних вод з володінь графа Шенборна-Бухгейма. Існує завод (цех) для розливу мінеральної води „Драгівська”.
1887р. Курорти й мінеральні води Закарпаття описані у книжці І. Болемана (1887). 1890 р. В М.Ужгороді діяла купальня "Квасна Вода" на базі вуглекислого залізистого джерела (колишній дитячий майданчик на вул.Панаса Мирного), яка була побудована ще на початку XIX століття. Численні прояви вуглекислих вод у районі М.Ужгорода зафіксовані навіть на глибині 10-15 м при копанні колодязів населенням для водозабезпечення.
1914 р. В ілюстрованому путівнику по курортах так описується Полянське цілюще джерело: "Це першокласна мінеральна вода, чудова столова вода, у змішаному вигляді з вином, молоком дає таку суміш, що є прекрасним слизорозчинним засобом. Наразі у цьому місці наявні тільки дві будівлі для розливу та упакування мінеральних вод, хоча чудове місцезнаходження джерела, хороше повітря, клімат і закрита з усіх боків місцевість може бути використана як курорт. Джерело каптоване цементним спорудженням й зразково експлуатується. Хімічний склад мінеральних вод вивчений Я.Молнаром в 1911 році. Мінеральна вода „Поляна” використовувалась до цього часу, головним чином, як столова вода, хоча вона є однією з найцінніших мінеральних, які з успіхом вживають при катарі верхніх дихальних шляхів і шлунково-кишкового тракту, а також є прекрасним протиподагричним засобом".
1935 р. Хімічний склад і лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття описані у книзі Ф.Візнера.
1946 р. Почали працювати санаторій "Синяк" для лікування захворювань серцево-судинної системи і моторно-рухового апарату та санаторій "Поляна" для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту. У колишньому замку графів Шенборнів відкритий кліматичний загальносоматичний санаторій "Карпати".
З 1946 року у проведенні гідрогеологічних робіт беруть участь співробітники Центрального геологорозвідувального інституту, Інституту геологічних наук АН УРСР, кафедри геології Львівського університету, а з 1958 року - управління "Укргеокаптажмінвод" та Берегівська геологічна експедиція тресту "Київгеологія".
18 лютого 1958 року, за наказом Міністерства охорони здоров'я УРСР, організовані Закарпатська рада по управлінню курортами профспілок і Гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція (ГГРЕС) для режимного нагляду за хімічним складом родовищ мінеральних вод, що використовуються в санаторно-курортних закладах, і проведення гідрогеологічних робіт.
У 1958 році відкриваються санаторії "Шаян", "Верховина" та "Гірська Тиса".
У 1960 році прийнята постанова ЦК КП України та Ради Міністрів УРСР про подальший розвиток курортів на Закарпатті. Згідно з постановою намічено план розширення та будівництва нових оздоровчих закладів на 1960-1967 роки. За планом передбачалося будівництво двох нових санаторіїв, які стали до ладу в 1964 році: "Сонячне Закарпаття" та "Квітка Полонини".
1 січня 1965 року за Наказом МОЗ УРСР створено Ужгородський філіал Одеського НДІ курортології, реорганізований 1988 року у відділ Одеського НДІ курортології і медичної реабілітації, а в 1992 році - в Науково-практичне об'єднання "Реабілітація" МОЗ України.
У 1965-1973 роках під керівництвом проф. М.Д. Торохтіна співробітниками фізико-хімічної лабораторії філіалу був вивчений фізико-хімічний та мікроелементний склад близько 400 виходів мінеральних вод Закарпаття. В експериментальному відділі вивчалась фізіологічна дія мінеральних вод в експерименті.
З 1967 року співробітники гастроентерологічного відділення філіалу проводять вивчення механізму лікувальної дії основних груп мінеральних вод Закарпаття при захворюваннях органів травлення та інших поєднаних патологіях.
2.2 Основні мінеральні курорти України
Санаторій "Верховина" знаходиться в мальовничій гірській місцевості, оточеній горами, покритими буком і ялиною, на висоті 600 м над рівнем моря у вузькій долині ріки Ріка, неподалік від відомого озера Синевир. Клімат курорту помірно - континентальний. Найбільш сонячні місяці - серпень і вересень, а також перша половина жовтня. Особливість цього санаторію. в тому, що він має гірський лікувальний клімат і унікальну воду "Сойми", що не розливається в пляшки. Аналогічних цій мінеральній воді в Україні більше немає. Термін перебування - 24 дні.
Лікують: хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії чи нестійкої ремісії; хронічний гастрит зі збереженням секреторної активності шлунку у фазі ремісії чи нестійкої ремісії; хронічний ентерит чи ентероколіт у фазі стійкої чи нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії чи загострення, що стихає; функціональні розлади кишківника по гіпо- чи гіпертонічних типах; хронічний бактеріальний холіцестит у фазі ремісії чи загострення, що стихає; хронічний калькульозний холіцестит (при нечастих приступах жовчної коліки); функціональні розлади ( дискенезії) жовчних шляхів по гіпер- чи анатомічному типах; хронічний персистируючий гепатит; латентний панкреатит (латентний чи такий, що рецидивує у міжприступний період); хвороби органів кровотворення, залізодефіцитних анемій різної етіології, у т.ч. після радіаційних уражень; професійні захворювання, хронічні отруєння солями важких металів; порушення обміну речовин - цукровий діабет, сечовий діатез.
У санаторії "Верховина" для внутрішнього і зовнішнього застосування використовується унікальна вуглекисла мінеральна вода хлоридно-гідрокарбонатно- кальцієво-натрієвого складу. Вода містить гази - вуглекислоту (у значній кількості) і сірководень (дуже мало), багато мінеральних утворень, мікроелементів, що обумовлює багатогранність її терапевтичного впливу. Кальцій діє проти запалення й алергії, кремній сприяє попередженню розвитку атеросклерозу, виводить з організму токсичні речовини. Тому в санаторії відкрите єдине в Україні спеціалізоване відділення для відновлювального лікування хворих із захворюванням крові. Мінеральна вода "Сойми" підвищує виділення жовчі, сечі, утворення ферментів у кишківнику, лікує дисбактеріоз та анемію. Санаторій має у своєму розпорядженні необхідні лікувально-діагностичні кабінети і водолікарню. При лікуванні хворих застосовують парафіно-, електро-світлолікування, лікувальне харчування, інгаляції, масаж, психотерапія. У санаторії є кінозал, бібліотека, спортивний майданчик. Любителі прогулянок можуть піднятися до знаменитого гірського Синевирського озера. Крізь 20-метрову товщу кришталево чистої води в сонячні дні можна чітко роздивитися його кам'янисте дно. Відпочиваючі в санаторії "Верховина" розміщаються в дво- і тримісних номерах із усіма зручностями, є номери "люкс".
Санаторій "Гірська Тиса" знаходиться в селі Кваси в долині гірської річки Чорна Тиса. У санаторії "Гірська Тиса" лікуються хворі з захворюваннями опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи.
Лікують: ревматоїдний артрит у неактивній фазі, а також при мінімальній і середній активності процесу, якщо хворий у стані обслуговувати себе; деякі інфекційні поліартрити ( нетуберкульозної етиології); первинний деформуючий остеоартроз; артрити травматичного походження з обмеженням руху в суглобах; остеохондроз хребта з вторинними неврологічними порушеннями і без них ; спонділез, спонділоартрит без різких обмежень руху хребта; травматичні спонділопатії; хронічний синовіїт, бурсит, тендовагініт, міозит, періартрит; радикуліт, радіокулоневрит, обумовлені остеохондрозом, а також токсичного, інфекційно-алергійного походження; ішіас, а також невертеброгенний попереково-крижовий радикуліт у негострій фазі, фазі неповної ремісії; грудний радикуліт з вісцеральним болем; дифузний болючий шийно-плечовий синдром; поліневрит, полірадикуліт, плексит, токсичні невропатії; поліневропатії при цукровому діабеті.
Основними лікувальними засобами курорту Кваси є миш"яковисті хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві мінеральні ванни (зовнішнє застосування мінеральної води цього типу). Санаторій має для також фізіотерапевтичне відділення, кабінети ЛФК і масажу, водоозокеритне відділення. Санаторій оснащений необхідними діагностичними лабораторіями.
Санаторій "Карпати" (Закарпаття), що відноситься до санаторіїв вищої групи, - одна з кращих оздоровниць Закарпатської області. Він розташований у мальовничому куточку Закарпаття, на південному схилі лісистих гір, на висоті понад 300 м над рівнем моря, у долині ріки Латориця, притоки Тиси, в урочищі Берегвар. Окрасою санаторію є стародавній палац австрійського графа Шенборна - пам'ятник архітектури ХІХ століття, оточений чудовим парком-дендрарієм з декоративним озером у центрі. У парку росте більше 40 видів рідкісних рослин, у тому числі самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, рожевий бук, гліцинія, оцтове дерево й ін. Саме тут, у колишньому графському замку, відразу після звільнення Закарпаття була відкрита перша в області оздоравниця для трудящих. Помірно континентальный клімат із середньорічною температурою від +9 °С до +12 °С приваблює відпочиваючих з багатьох куточків нашої республіки і країн Співдружності. Тепле літо , м'яка зима з відлигами створюють прекрасні умови для лікування хворих із захворюваннями органів кровообігу і центральної нервової системи. Середня температура січня - 3 °С, липня - +20 °С. Кількість опадів становить біля 600 мм у рік, число годин сонячного - світла близько 2000. У повітрі курорту - підвищений вміст фітоцидів і легких аероіонів, що позитивно впливає на організм хворої людини, стимулюючи і підвищуючи рівень його імунної системи і компенсаторних механізмів. Термін перебування - 24 дні.
Лікують: хворих із захворюваннями органів кровообігу і функціональних захворювань нервової системи. Позитивний лікувальний ефект досягається в санаторії для хворих з ішемічною хворобою серця, стенокардією (1 і 2 функціональні класи), атеросклеротичним кардіосклерозом з недостатністю кровообігу не вище 1 ступеня, гіпертонічною хворобою 1 і 2 стадій, ревматичними пороками серця, неврозами і вегетативносудинними (нейроциркулярними) дистоніями. Лікування хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда, здійснюється в спеціалізованому кардіореабілітаційному відділенні.
Санаторій оснащений необхідними лікувальними і діагностичними кабінетами. Є можливість пройти повне клінічне обстеження в лікарів-терапевтів, невропатологів, а також провести додаткове обстеження в кабінеті функціональної діагностики, у клінічній та біохімічній лабораторіях, кабінеті іридодіагностики. Лікувальна база санаторію включае в себе водолікарню, де відпускаються ванни з мінеральною кремнієвою водою, вихрові ручні і ніжні ванни, лікувальні душі, озотокеритооздоровницю для лікування супутніх захворювань органів опору і руху, периферичної нервової системи; зал лікувальної фізкультури, оснащений тренажерами; інгаляторій, кабінети аерозольної терапії, электросвітлолікування, фітотерапії, масажу, рефлектотерапії. Функціонують стоматологічний і зубопротезний кабінети. У лікувально-плавальному басейні і сауні відпускаються процедури гідрокінезотерапії. До послуг відпочиваючих - концертний (на 450 місць), танцювальний зали, бібліотека з читальним залом. Щодня проводяться вечори відпочинку, екскурсії по Закарпатті. Є телефонна станція, пошта, телеграф, залізнична каса. У санаторії відпочиваючі розміщуються в одно- і двомісних номерах із усіма зручностями, у двокімнатних двомісних і трикімнатних тримісних номерах "Люкс". Можливе розміщення відпочиваючих у палатах, що знаходяться в замку.
Санаторій "Квітка Полонина". Знаходиться на правому березі ріки Пині, на висоті 220 м над рівнем моря, в оточенні гір з альпійською рослинністю. Розрахований на 290 місць. Розташований за 6 км від м.Сваляви.
Лікують: хвороби оперованого шлунку; хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту; хронічні захворювання печінки і жовчних шляхів; цукровий діабет легкого і середнього ступеня .
Санаторій оснащений необхідними лікувальними і діагностичними кабінетами, застосовується електросвітлолікування, озокеритолікування, лікувальна фізкультура, масаж, кліматолікування, теренкур, лікувальне харчування, психотерапія. Мінеральна вода використовується для питного лікування, кишкових зрошень і ванн. Є кювет з мінеральною водою. В головному корпусі санаторію розміщені їдальня, лікувальні кабінети, ванни. Наявні клуб, бібліотека, спортивні площадки. Маршрути дозованої лікувальної ходьби прокладені уздовж річки і по галявинах лісу. Організовуються автобусні екскурсії в м. Ужгород, районні центри й інші оздоровниці краю. Відпочиваючі в санаторії розміщаються в двомісних номерах із усіма зручностями.
Санаторій „Кооператор”. Санаторій розташований у передгір'ї Карпат, за 19 км від міста Ужгорода - обласного центру Закарпатської області . Місцевість є курортною і має більше ніж столітню історію - сюди після важких захворювань приїжджали люди поправити здоров'я за допомогою цілющих властивостей мінеральної води. Здавна води курорту називають "Джерелами краси".
Лікують: ішемічна хвороба серця (стенокардія I-ХI функціональних класів); гіпертонічна хвороба серця 1 і 2 стадії; неврози з порушенням функції серцево-судинної системи; супутня патологія органів травлення; сечовий діатез, сечокам'яна хвороба ; хронічні отруєння і професійна інтоксикація; окремі захворювання шкіри ( псоріаз).
Основними методами лікування є : питне лікування, лікувальні ванни, гідротерапія, теплолікування, електротерапія, аерозольтерапія, масаж, мануальна терапія, психотерапія, кліматотерапія.Наявні: лікувально-діагностичні кабінети, інгаляторій, стоматологічний і зубопротезний кабінети, відкритий плавальний басейн із мінеральною водою і косметологічний салон. Організовуються екскурсії по області , а при наявності закордонних паспортів - поїздки в Угорщину, Словаччину, Польщу, Румунію. Працює відеотека, проводяться вечори відпочинку.
Санаторій "Косино". Завдяки своєму географічному розташуванню в центрі Закарпаття (недалеко від районного центру м.Берегово) санаторій привабливий для відпочинку і лікування. Санаторій має у своєму розпорядженні спальний корпус на 100 ліжко-місць, кафе-їдальню на 100 чоловік. Санаторій має фізіотерапевтичний корпус, озокеритне відділення, відкритий басейн із термальною водою. Басейн працює з травня по вересень місяць з використанням термально-лікувальної хлоридно-натрієвої води, температура якої - +50 °С-+52 °С, і за хімічним складом є аналогом води "Нафтуся". Використовується для лікування таких захворювань: органів опорно-рухової системи; центральної і периферичної нервової системи; серцево-судинної системи; гіпоцидного гастриту.
Санаторій "Кришталеве джерело" знаходиться на правому березі річки Пиня, біля підніжжя гірського хребта, за 6 км від м.Сваляви. Висота курорту над рівнем моря - 280 метрів. Навколо санаторію - хвойні і листяні ліси, багато галявин, що сприяє швидшому одужанню і прекрасному відпочинку.
Лікують: хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту; хронічні захворювання печінки і жовчних шляхів.
Санаторій обладнаний необхідними лікувальними і діагностичними кабінетами. Застосовується кліматолікування, лікувальна фізкультура, масаж, електросвітлолікування. Мінеральна вода місцевих джерел відноситься до вуглекислих гідрокарбонатно-натрієвих типу "Боржомі" і використовується у вигляді ванн та для питного лікування. До послуг відпочиваючих: закритий басейн, сауна, кафе-бар, клуб. Прихильникам туристичних походів пропонуються цікаві маршрути гірськими стежками, перевалами, полонинами, знайомство з казковими куточками Закарпаття.
Санаторій Мінерал. Санаторій розташований неподалік від Солотвинського солерудника. У головному триповерховому корпусі розташовані спальний і лікувальний комплекси на 100 ліжко-місць. До послуг відпочиваючих: одно-двомісні номери з усіма зручностями, їдальня на 50 чоловік, бібліотека, танцювальний, ігровий і спортивний зали, бар.
Лікують: бронхіальна астма I стадії; хронічні бронхіти; трахеїти, риніти; стан після перенесеної гострої пневмонії.
Лікування здійснюється в умовах мікроклімату соляних шахт Солотвинского солерудника.
Санаторій "Перлина Карпат" розміщений у мальовничому куточку Закарпаття, на південному схилі лісистих гір в урочищі Берегвар. Помірно-континентальний клімат приваблює відпочиваючих з багатьох куточків нашої республіки і країн Співдружності. Тепле літо , м'яка зима з відлигами створюють прекрасні умови для лікування хворих серцево-судинної системи. Термін перебування - 24 дні.
Лікують: хвороби системи кровообігу; захворювання серцево-судинної системи; стан після перенесеного інфекційно-алергійного міокардиту; атеросклероз коронарних артерій; гіпертонічна хвороба; захворювання шлунково-кишкового тракту; хвороба кісток і суглобів.
Санаторій забезпечений необхідними лікувально-діагностичними кабінетами і водолікарнею. У лікуванні хворих використовуються, крім ванн і питного лікування, гідротерапія, лазеропунктура, барокамери, масаж, мануальна терапія, психотерапія, кліматотерапія.
Санаторій "Поляна" відноситься до здравниць вищої групи, знаходиться, у мальовничій долині ріки Пиня, притоки річки Латориці, у підніжжі лісистих гір. Знаходиться за 35 км від м. Мукачева і 19 км - від міста і станції Свалява.
Лікують: виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії, без пенетрації і схильності до кровотечі, при відсутності стенозу і підозри на малигнізацію; хронічний гастрит зі збереженою чи підвищеною секреторною активністю шлунку у фазі ремісії або нестійкої ремісії; хронічні ентерити, ентероколіти у фазі стійкої або нестійкої ремісії; хронічний гастрит із секреторною недостатністю у фазі ремісії; хронічні коліти у фазі ремісії або загострення, що стихають; функціональні розлади (дискенезії) кишечнику по гипо- або гіпертонічному типіу; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі ремісії; хронічний калькульозний холецестит; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту в неактивній фазі (через 1-3 місяця після зникнення жовтяниці); хронічний панкреатит, латентний або рецидивируючий (у період між приступами ), що розвився на фоні інших захворювань травної системи; рефлюкс-езофигіт, болюча і диспептична форма легкого і середнього ступенів у фазі ремісії; хвороби оперованого шлунку; після операції через виразкову хворобу шлунку і дванадцятиперсної кишки, при наявності демпінг-синдрому і гипогликемічного синдрому кишкової петлі, панкреатиту, гепатиту, холецеститу, ентероколіту, коліту при значному післяопераційному рубці - не раніше, ніж через два місяці після операції; стан після операційних втручань на жовчних шляхах - не раніш 3- 4 місяців після операції; цукровий діабет легкого і середнього ступенів.
Санаторій оснащений необхідними лікувальними і діагностичними кабінетами. Є можливість пройти повне клінічне обстеження в лікарів терапевтів, невропатологів, а також провести додаткове обстеження у фізіотерапевтичних, стоматологічному кабінетах. Діагностичне відділення представлене кабінетами: ендоскопічним, рН-метрії, доуденального зондування, іридодіагностики, рентгенологічним; лабораторіями: клінічною , біохімічною і імунологічною. Для лікування хворих застосовується мінеральна вода "Поляна Купіль", бювет якої знаходиться на території санаторію. Вода також використовується для ванн, зрошень і пиття. Застосовується також озокеритолікування, інгаляції, електросвітлолікування, киснева терапія, психотерапія, лікувальна фізкультура, масаж і інші методи. На території санаторію знаходиться клуб, бібліотека, спортивні і танцювальна площадки, теренкури. Відпочиваючі в санаторії "Поляна" розміщаються в одно- і двомісних номерах із усіма зручностями, а також у двокімнатних двомісних номерах "Люкс".
Санаторій "Синяк" розташований у мальовничій долині ріки Матієва, оточений горами, покритими змішаним лісом, на висоті 420 м над рівнем моря. Клімат курорту - гірський, з підвищеною вологістю повітря і великою кількістю опадів. Крутий спуск веде до штучного озера на дні Синякської улоговини. Тут помірне тепле літо і м'яка зима. Середньорічна температура повітря складає біля +10 °С, середньорічна вологість - до 67%, кількість опадів за рік досягає 110 мм. Основний лікувальний засіб курорту - сірководневі , сульфатні , кальцієво-магнієві мінеральні води, що використовуються для лікувальних ванн. Термін перебування - 24 дні.
Лікують: із захворюваннями опорно-рухового апарату і периферичної нервової системи; ревматоїдний артрит у неактивній фазі, а також при мінімальній і середній активності процесу, якщо хворий у змозі обслуговувати себе; деякі інфекційні поліартрити; первинний деформуючий остеоартроз; артрити травматичного походження з обмеженням руху в суглобах; остеохондроз хребта з вторинними неврологічними порушеннями і без них; спондилез, спонділоартроз без різких обмежень руху хребта; анкілозуючий споноділоартрит, ревматоїдноподібний артрит хребта при активності процесу не вище 11 ступеня, без вісцериту, при можливості хворого самостійно рухатися травматичні спондилопатії; хронічний синовііт, бурсіт, тендовагініт, міозит, періартрит; радикуліт, радіокулоневріт, обумовлені остеохондрозом, а також токсичного, інфекційно-алергійного походження; ішіас, а також попереково-крижовий радикуліт; грудний радикуліт ; дифузійний болючий шийно-плечовий синдром; поліневрит, полірадикуліт, плексит, запалювальні токсичні невропатії; поліневропатії при цукровому діабеті.
Основний лікувальний засіб курорту - сульфідні, сульфатні, кальцієво-магнієві мінеральні води. У санаторії "Синяк" вони використовуються для зовнішнього застосування. Сіроводнева вода нагадує сочинську "Мацесту", але її особливістю є те, що вона має не хімічне, а біологічне походження, тобто утворюється за рахунок життєдіяльності аутохтонної мікрофлори. Ці мікроби продукують речовини, що згубно діють на патогенну мікрофлору. Поряд з мінеральними ваннами широко використовується електросвітлолікування, озокеритолікування, лікувальна фізкультура, зал гідропатії, підводне витягування хребта, масаж, кліматолікування. Санаторій володіє необхідними лікувально-діагностичними кабінетами, спортивними майданчиками, містечком лікувальної фізкультури, теренкуром.У санаторії є клуб з кінозалом, більярдна, бібліотека, танцювальна площадка. Відпочиваючі в санаторії "Синяк" розміщуються в одно- та двомісних номерах з усіма зручностями, у трикімнатних (двомісних) і двокімнатних (двомісних) номерах "Люкс".
Санаторій "Шаян" знаходиться за 18 км від м. Хуст, на схилах Виторлаг - Гутинского хребта на висоті 210 м над рівнем моря. Санаторій розташований на лівому березі ріки Тиси біля підніжжя гори Великий Шаян, що разом з горами Середній і Малий Шаян оточує курортну зону, залишаючи відкритим тільки східний напрямок. Завдяки цьому формується місцевий мікроклімат з майже безвітряною м'якою погодою. Середня річна температура повітря +9 °С. Найтепліші місяці - липень і серпень.
Лікують: хронічний гастрит c секреторною недостатністю у фазі ремісії і нестійкої ремісії; виразкова хвороба шлунку і дванадцятиперстої кишки у фазі ремісії і нестійкої ремісії; постгастрорезекційний синдром у стадії компенсації і субкомпенсації; функціональні розлади кишечника; хронічний ентерит і ентероколіт у фазі ремісії і нестійкої ремісії; хронічний коліт у фазі ремісії; дискенезія жовчних шляхів; хронічний холецистит (бактеріальний ) у фазі загострення; калькульозний холецистит при больових приступах жовчної кольки; хронічний персистируючий гепатит; стан після перенесеного вірусного гепатиту.
Трускавець – самобутній і найпривабливіший бальнеологічний курорт України.
Він розташований у мальовничій долині з півночі від передгір’я Східних Карпат, на висоті 350 м над рівнем моря. Це місто природньої краси: серед чарівних пейзажів пологих лісистих схилів та стрімких річок.
Курорт розташований на віддалі 100 км на південь від Львова, на рідній землі великого Івана Франка. Залізниця зв’язує його з найбільшими містами України, СНД та з країнами Прибалтики. Між Трускавцем і Львовом через міста Дрогобич та Стрий курсують електропоїзди і автобуси.
Трускавець – це затишна й екологічно чиста зона. Щедрий розмаїттям земних і підземних багатств, курорт є однією з найдавніших оздоровниць Європи. На його території зосереджені великі запаси підземних мінеральних вод з 14-ма природними джерелами та поклади “гірського воску” – озокериту.
При лікуванні застосовують наступні мінеральні води. Слабомінералізована вода "Нафтуся", у своєму складі має біологічно активні речовини (карбонові ненасичені жирні кислоти, поліфенольні сполуки), які забезпечують їй лікувальний ефект. Завдяки своїм унікальним властивостям "Нафтуся" (середня густина органічних речовин нафтового походження 23,1 г/л):
сприяє відходженню дрібних каменів з нирок, жовчного міхура, сечо та жовчовивідних шляхів;
усуває небезпеку каменетворення;
нормалізує обмін речовин, зокрема вуглеводний обмін у хворих на цукровий діабет;
покращує діяльність шлунковокишкового тракту і підшлункової залози;
підвищує активність залоз внутрішньої секреції;
відновлює печінкові клітини;
виводить з організму радіонукліди, шлаки та недоокислені продукти обміну речовин;
володіє сечогінною, жовчогінною, спазмолітичною, знеболюючою дією;
знімає запальний процес у нирках, сечових шляхах, печінці, кишечнику;
має імуномодулюючу дію, завдяки якій підвищує захисні сили організму, попереджує онкологічні захворювання.
Вода джерела N1, хлоридносульфатнонатрієва вода "Марія" (4 г/л) (лікувальні дії: а)знижує шлункову секрецію; б) покращує моторну функцію кишечника; в) підсилює жовчоутворення і жовчовиділення; г) сприяє розрідженню слизу та його евакуації зі шлунку; д) зменшує запальний процес та спастичні явища шлунковокишкового тракту).
Вода джерела N2, хлоридносульфатнонатрієва "Софія" (3 г/л) (лікувальні дії: а) стимулює шлункову секрецію; б) володіє вираженою жовчогінною дією; в) нормалізує моторну функцію шлунку та кишечника; г) покращує обмін речовин;).
Вода джерела N3 "Броніслава" (12 г/л)(рекомендують застосовувати для полоскання горла і носоглотки при хронічних тонзилітах) у загальнокурортних бюветах N1, N2, застосовуються при патології органів травлення, печінки, нирок, кишківника.
При патології суглобів, хребта, а також органів травлення і сечовиділення використовують хлориднонатрієву воду концентрацією 1520 г/л, а також вуглекислі води штучного приготування для купелів.
Озокерит – це гірська порода органічного походження, яка являє собою комплексну сполуку вуглеводів, асфальтенів і смол. Завдяки особливим якостям (нагрітий озокерит повільно остигає), він одержав широке визнання в фізіотерапевтичній практиці, перш за все, як хороший теплоносій.
Однак численні хімічні компоненти озокериту і можливість їх проникнення через неушкоджену шкіру викликають суттєві зміни в загальній реактивності організму.
Клінічний досвід застосування озокериту свідчить про те, що найбільш сприятливі результати досягаються при лікуванні ним запальних і обміннодистрофічних захворювань.
Санаторій „Березовські мінеральні води” (Харківська область). Про цілющі властивості води з місцевого джерела жителі хутора Березова та ближніх сіл знали з давніх часів і використовували „теплу воду" для лікування різних захворювань. Але тільки в 1862 році лікар Гурвіч робить перше офіційне повідомлення про відкриття ним „лужно-земельно-залізистих" джерел. Проведені великими вченими Бекетовим, Борисяком, Лямблем, Ланчем досліди показали її дивовижну схожість з водою джерела СПА (Бельгія), а наявність у ній заліза, магнію, кальцію дозволило назвати маловідомий населений пункт „українським Залізоводськом".
Вода Березівського джерела слабкої мінералізації, холодна, за складом кремениста, гідрокарбонатно-кальцієво-магнієва.
Фізичні властивості: без запаху, прісна, прозора, безколірна, pH 6,9. Ефективна при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, нирок, при порушенні обміну речовин. Здійснює сильний сечогінний вплив, володіє „промиваючою властивістю", високоефективними протизапальною, болезаспокійливою і седативною лікувальними діями.
У жовтні 1996 року пробурена свердловина на глибину 1654м і отримана йодоборна мінеральна вода з мінералізацією 47 г солі на літр.
Функціонують 10 ванн для лікування захворювань опорно-рухального апарату (артозу, артриту, остеохондрозу, різних відділів хребта та ін.), а також захворювань периферичної нервової системи.
Лікувально-оздоровчий комплекс курорту "Куяльник" (Одеська область) використовує для лікування природні фактори лиману: вода (ропа - концентрація солі 150-160г/л), лікувальна сульфідно-ілова і мінеральна питна хлоридно-натрієва вода (3,5-4 г/л).
Головний лікувальний профіль санаторію: захворювання опорно-рухового апарата, нервової системи, гінекологічні урологічні захворювання, безплідність чоловічого і жіноче, захворювання шкіри,захворювання системи кровообігу (захворювання периферичних судин). Супутні патології:
захворювання шлунково-кишкового тракту,
захворювання органів дихання.
Місто-курорт Миргород. Миргород розташований на перехресті цікавих туристичних маршрутів та має зручне сполучення завдяки комфортабельному «Столичному експресу», що дає змогу багатьом співвітчизникам з усієї України та гостям з країн СНД відвідати знаменитий Сорочинський ярмарок та відпочити в санаторіях миргородського курорту. Широко розвинута інфраструктура Миргорода забезпечує комфортне перебування відпочиваючих та гостей в місті і, звичайно, самих миргородців.
Миргород відомий на всю Україну та у далекому зарубіжжі завдяки плідній праці провідного підприємства міста - закритого акціонерного товариства “Миргородський завод мінеральних вод”, де наливається кожна четверта пляшка мінеральних вод України. Славнозвісна “Миргородська” по праву зветься “королевою мінеральних вод”.
Миргородці спрямовують свої зусилля на створення у майбутньому екологічно чистого рекреаційно - туристичного району та курорту європейського класу, який би відповідав світовим стандартам.
Мінеральна вода "Миргородська" володіє прекрасними смаковими якостями і легкою природною мінералізацією, завдяки чому, є однієї з небагатьох вод, що унікально сполучать у собі лікувальні і лікувально-профілактичні властивості з властивостями приємного столового напою, призначеного для щоденного вживання.
Добувають "Миргородську" на "Миргородському заводі мінеральних вод" в екологічно чистій Полтавській області зі шпари глибиною 701,5 м. На такій глибині знаходяться шари, які відносяться до Палеозойської і частково до Мезозойської ери, що забезпечує кристальну чистоту "Миргородської" води і відсутність у ній промислових і інших домішок. Цікаво, що при видобутку вона має постійну температуру + 18 °С.
"Миргородська" - прекрасна лікувально-столова вода, добре насичена двоокисом вуглецю, має приємний освіжаючий смак, рекомендується при хронічних гастритах із секреторним недоліком, захворюваннях печінки і жовчних шляхів, панкреатиту, цукрового діабету легкого і середнього ступеня.
Розділ 3. Характеристика основних мінеральних вод України
В Українських Карпат зосереджена більшість мінеральних вод України, представлені практично всі типи мінеральних вод, в тому числі унікальних за своїм складом та лікувальними властивостями, що недарма звались в народі "Святими криницями". Людство знову повернулося до використання мінеральних вод як складових здорового способу життя, але не тільки відвідуючи курорти, а і використовуючи розлиті у пляшки мінеральні води.
Свалява. Місто Свалява розташоване на найстародавнішому шляху Закарпаття, який веде від Верецького перевалу, "Великих Руських воріт", в Дунайську низину. Назва Свалява пов'язана зі словом "сіль", у тому смислі, що тут знаходяться соляні мінеральні джерела. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Свалява розливається зі св. №26 на правому березі р.Латориці з глибини 200 м. За основним хімічним складом мінеральна вода належить до міжнародного Боржомського типу та Поляно-Квасівського (Ново-Полянського) підтипу мінеральних вод. Мінеральна вода Свалява використовується, перед усе, як дигестиви - засоби для покращення травлення, особливо при підвищенні кислотності шлунка, коли за рахунок нейтралізації кислоти прискорюється евакуація зі шлунка, припиняється печія, а також завдяки стимуляції секреції жовчі та скорочення жовчного міхура відновлюється надходження жовчі та секрету підшлункової залози, підвищується активність травних ферментів.
Поляна – Купіль. Полянські мінеральні води численних джерел в долині Малої і Великої Пині були здавна одними із найвідоміших за межами Закарпаття. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна-Купіль розливається зі св. №3-Р "Полянської" ділянки та № 4К, 5К ділянки "Ведмежий" Полянського родовища мінеральних вод із глибини 135-200 м, розташованих на території курорту. Особливістю хімічного складу води та основою її унікальності є високий вміст гідрокарбонатів в порівнянні з іншими відомими гідрокарбонатними водами, зокрема мінеральною водою Боржомі, та наявність біологічно активних концентрацій ортоборної кислоти, фтору. Вода Поляна -Купіль призначається при широкому спектрі порушень - захворювання шлунку переважно з високим рівнем кислотності, супутніх рефлюкс-езофагітах, змінах функції жовчного міхура, печінки та підшлункової залози, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин. В умовах санаторію "Поляна" мінеральна вода використовується для питного лікування, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.
Поляна Квасова. Одне з джерел Полянського родовища мінеральних вод в 2 км від центра с.Поляна на лівому березі р.В.Пиня в урочищі Кваси на берегах потока Гірський, закритому з усіх боків лісом, у західного підніжжя г.Зубок ще в ХУІІІ ст принесло велику славу полянським квасним водам. На базі мінеральної води Поляна Квасова було відкрито санаторій "Сонячне Закарпаття" на 400 місць. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Поляна Квасова розливається зі св. № 70Р3 та св. № 10-Р, 13-Р Ново-Полянської ділянки Полянського родовища на території курорту з глибини 300 м, що надійно захищає її від забруднення. Мінеральна вода в умовах санаторію "Сонячне Закарпаття" використовується в бюветі, а також для вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших порожнинних процедур. Завдяки визначним антацидним і буферним властивостям мінеральна вода Поляна Квасова найефективніша при всіх захворюваннях шлунка з підвищеним рівнем кислотності, рефлюкс-езогітах, супутніх змінах у вигляді холе- та панкреатостазу, а також хронічних панкреатитах, гепатозах, гепатитах, цукровому діабеті.
Плосківська. Вивчення хімічного складу і визнання лікувальних властивостей Плосківської мінеральної води йшло поряд із усіма іншими джерелами лужних вод місцевості навколо Сваляви (Пасіка, Поляна, Павлово, Плоске, Оленьово).Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода Плосківська видобувається для розливу із св.№ 59 (37-П) з глибини 150 м в долині р.Розтока (приток р.В.Пиня), що розташована на відстані 5 км від сан."Сонячне Закарпаття" в курортній місцевості Плоске. Особливостю хімічного складу мінеральної води Плосківська в порівнянні з іншими гідрокарбонатними водами цього регіону Карпат -Поляна -Купіль, Поляна Квасова - є те,що вона за мінералізацією найбільш близька до всесвітньо відомої мінеральної води "Боржомі" (св.№ 54) і може вважатись її найближчим аналогом. Мінеральна вода Плосківська призначається при захворюваннях шлунка, особливо з високим рівнем кислотності, супутніх застійних станах в жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Наявність ортоборної кислоти надає їй певних бактерецидних властивостей, завдяки яким подібні мінеральні води Поляно-Квасівського типу виявилися ефективними при виразковій хворобі, асоційованій з гелікобактерною інфекцією.
Лужанська. Вуглекисла холодна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода "Лужанська" видобувається зі св. № 3-Р3, 4-РЕ однотипних маломінералізованих вод Лужанського родовища. Найближчим аналогом мінеральної води Лужанської-3, -4 є мінеральна вода "Боржомі" св.№4 (Грузія). Мінеральна вода "Лужанська" завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовується як м'який антацид - засіб, що нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі пов'язані з гіперацидністю диспепсичні явища - печію, тяжкість, здуття.Основний ефект кислотонейтралізації наступає швидко, практично одразу після прийому води. Відповідаючи за вмістом гідрокарбонатів 0,5% розчину питної соди, мінеральна вода "Лужанська", однак, завдяки своїм буферним властивостям набагато довше зберігає нейтральне рН середовища шлунка і не має побічної дії соди. Мінеральна вода Лужанська-4 в умовах санаторію "Квітка полонини", "Кришталеве джерело" використовується для питного вживання, вуглекислих мінеральних ванн, кишкових промивань, інгаляцій та інших методів порожнинного введення.
Лужанська – 7. Вуглекисла холодна борна середньомінералізована гідрокарбонатна натрієва з вмістом кремнієвої кислоти мінеральна вода Лужанська-7 розливається безпосередньо із св. №7-Р, 7-ГП Лужанського родовища мінеральних вод на території санаторію "Квітка полонини". За високим загальним вмістом гідрокарбонатів (подібно до мінеральної води Поляна-Купіль наближається до 1% розчину питної соди) та кислото-нейтралізуючою дією мінеральна вода Лужанська-7 належить до групи рідких антацидів - засобів, що нейтралізують підвищену кислотність шлунка, причому цей ефект наступає майже негайно після прийому води. Водночас наявність сполук кремнію у мінеральній воді, які володіють сорбційними властивостями, сприяє виведенню із організму токсичних продуктів як при екзогенних, так і ендогенних хронічних інтоксикаціях, сечового піску. Іонний склад води позитивно впливає на обмін жирів (холестерину, тригліцеридів) та вуглеводів, особливо при ожирінні, а також на інші обмінні процеси. Тривалість вживання, як і всіх мінеральних вод аналогічного складу, обмежується при порушеннях натрій-калієвого обміну.
Поляна Неліпенська. Історія неліпинських мінеральних вод тісно пов'язана з історією свалявських мінеральних вод, бо село Неліпино фактично розташоване на південних околицях Сваляви і навіть створені на цих джерелах купелі називались і Свалявськими. Вуглекисла холодна борна маломінералізована гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода "Поляна Неліпинська", як і "Лужанська" є найближчим аналогом мінеральної води "Боржомі" св. № 4 (Грузія). Мінеральна вода "Поляна Неліпинська" доповнює групу маломінералізованих гідрокарбонатних вод Закарпаття ( "Лужанська", "Шаянська"), які завдяки достатньо високому загальному вмісту гідрокарбонатів перш за все використовуються як м'які антациди. Відповідаючи за їх вмістом 0,5 % розчину питної соди, мінеральна вода "Поляна Неліпинська" нейтралізує підвищену кислотність шлунка і знімає всі диспепсичні явища пов'язані з високою кислотністю - печію, тяжкість, здуття. Наявність біологічно активних концентрацій кальцію, ортоборної кислоти, фтору позитивно впливає на обмінні процеси. Може вживатися для зняття побічної дії ліків, що підвищують кислотність шлунка.
Шаянська. Історія шаянських вод пов'язана з віковою історією Марамороша. Його столиці м.Хуст, Хустського Замку на вершині замкової гори, який охороняв дороги з Молдавії, Польщі, Трансільванії, так званий "соляний шліх" вивозу кам'яної солі з Солотвинських солекопалень ще в 892 році. Вуглекисла холодна маломінералізована кремниста гідрокарбонатна натрієва мінеральна вода під назвою "Шаянська" розливається зі св. № 242 Шаянського родовища з глибини 250 м. В основі механізму дії мінеральної води лежить спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральної води з аналогічною за складом буферною системою організму людини, що сприяє їх тісній взаємодії, впливу на реакцію (рН) внутрішнього середовища при питному застосуванні. У зв'язку з достатнім вмістом гідрокарбонатів ( відповідає 0,3% розчину питної соди) мінеральній воді Шаянській притаманні властивості так званих рідких антацидів, що нейтралізують високу кислотність шлунка. Мінеральна вода "Шаянська" не лише насичує організм цінними мікроелементами - кальцієм, магнієм, залізом, а й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску. Це доповнює детоксикаційною дією колоїдої форми метакремнієвої кислоти.Завдяки поєднанню олужнюючої, холеретичної, діуретичної та детоксикаційної дії мінеральна вода "Шаянська" призначається при всіх захворюваннях шлунка переважно з підвищеним рівнем кислотності, супутніми рефлюкс-езофагітами, застійними явищами у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних гепатитах, панкреатитах, цукровому діабеті та інших порушеннях обміну речовин, різних як ендогенних, так і екзогенних хронічних інтоксикаціях, у тому числі важкими металами.
Драгівська. У складі Драгівського родовища мінеральних вод 13 свердловин, 6 джерел, холодних і субтермальних, від малої до високої мінералізації, з різним співвідношенням гідрокарбонатів та хлоридів, однак переважають води Єсентукського типу, тобто групи хлоридно-гідрокарбонатних мінеральних вод. Вуглекисла холодна середньомінералізована борна хлоридно-гідрокарбонатна мінеральна вода Драгівська розливається зі св.№ 9М, розташованої на лівому березі р.Теребля біля підніжжя гори Менчул (1487 м) із глибини 50 м. Цінність цих вод полягає в тому, що завдяки своєму іонному складу - оптимальному співвідношенню гідрокарбонатів і хлоридів - при питному використанні вони позитивно впливають на реакцію шлункового та кишкового соків, електролітний склад крові. Мінеральна вода Драгівська призначається при всіх хронічних захворюваннях шлунка з різним типом секреції, захворюваннях жовчного міхура та печінки, підшлункової залози, хворобах обміну речовин, зокрема цукровому діабеті, для лікування та профілактики порушень електролітного та водного обміну, зокрема при надмірній втраті рідини при значному потовиділенні з умов роботи при підвищеній температурі, важких фізичних навантаженнях.
Сойми. Сойминське родовище мінеральних вод - одне з найбільш високодебітних на Закарпатті. Його орієнтований дебіт сягає 1500 м 3/добу. Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої борної середньомінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної натрієво-кальцієвої мінеральної води Сойми, що робить її унікальною, є найвищий вміст кальцію та наявність біологічно активних концентрацій інших мікроелементів - марганцю, цинку, літію, борної кислоти, заліза, що зумовило виділення її у окремий Сойминський підтип серед групи вод типу Єсентуки у класифікації мінеральних вод. У відповідності з іонним складом мінеральної води Сойми та її лікувальними властивостями вона призначається при захворюваннях шлунка з різним рівнем кислотоутворення, супутніх захворюваннях жовчного міхура та підшлункової залози у вигляді холе- та панкреатостазу, при хронічних панкреатитах, гепатитах, дисфункціях кишечника, цукровому діабеті, ослаблені імунного статусу організму; всіх захворюваннях з порушенням мінерального обміну, зокрема кальцію: профілактики та терапії захворювань органів руху та опори, корекції порушень кальцієвого обміну при остеопорозі, у період активного росту дітей та підлітків, тривалому використанні гормональних препаратів. Мінеральна вода ефективна при захворюваннях, що супроводжуються залізодефіцитними станами, хронічних ендогенних та екзогенних інтоксикаціях.
Келечинська. Келечинське родовище одне із найбільших на Україні родовищ залізистих мінеральних вод. У його складі 12 свердловин, 8 джерел. Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої залізистої маломінералізованої гідрокарбонатної кальцієвої, магнієво-кальцієвої води Келечинська є високий вміст карбонатного заліза ( від 15 до 30 мг/л при мінімальній добовій потребі заліза 120 мг), а також інших важливих для організму мікроелементів.Зокрема кальцію і магнію із оптимальним їх співвідношенням. Мінеральна вода Келечинська призначається перш за все на різних етапах лікування (особливо протирецидивного) залізодефіцитних станів різного походження, в тому числі на фоні порушення фукції органів травлення - хронічних захворюваннях шлунка з різним типом кислотоутворення, при підвищеній кислотності - у стадії її компенсації, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу; хронічних захворюваннях різної етіології внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, різних екзогенних інтоксикаціях, порушення мінерального обміну, сечових літогенних діатезах. На даний час вода використовується для питного лікування в гематологічному реабілітаційному відділені санаторію "Верховина" курорту Сойми.
Колочава. Родовище мінеральної води Колочава розташоване в Полонинських горах в одному із екологічно найчистіших куточків Українських Карпат - національному природному парку, створеному в зоні озера Синевир - найбільшого і найкрасивішого в Карпатах озера льодовикового періоду, з якого бере свій початок р.Теребля. Особливістю хімічного складу вуглекислої маломінералізованої хлоридно-гідрокарбонатної кальцієво-натрієвої води Колочава є високий вміст важливих для організму мікроелементів, зокрема кальцію і магнію, брому. Мінеральна вода Колочава св.№ 4 належить до рідкісного Малкінського типу мінеральних вод, які зустрічаються тільки на Камчатці, тому ще називаються Камчатськими. Мінеральну воду Колочава рекомендується вживати при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що зумовлені різними довготривалими хронічними захворюваннями внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях, порушеннях мінерального обміну, захворюваннях шлунка з різним типом кислотоутворення, в тому числі при підвищенні кислотності переважно після їди на висоті травлення, захворюваннях жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу, сечових літогенних діатезах, урологічних, серцево-судинних захворюваннях.
Ужгородська. Ужгородське родовище вуглекислих вод розміщене на заході Чоп-Мукачівської западини, контактуючої на південному заході з Угорською низовиною (Панонський серединний масив). Ужгородська мінеральна вода розливається зі св.№ 29 під назвою "Настуся". Мінеральна вода "Настуся" може вживатися при хронічних ендогенних інтоксикаціях, що розвиваються внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму при важких хронічних захворюваннях, в т.ч. шкіри, туберкульозі, анеміях, панкреатитах, нефропатіях, хронічних професійних отруєннях важкими металами та інших екзогенних інтоксикаціях; захворюваннях шлунка з різним рівнем кислоутворення, при підвищеній кислотності - у стадії її компенсації, захворюваннях жовчо- та сечовивідних шляхів, зокрема літогенних діатезах; хворобах крові, що супроводжуються залізо-дефіцитними станами, особливо коли необхідне зменшення обсягів медикаментозного лікування. Завдяки високому вмісту природної вуглекислоти прекрасно тамує спрагу.
Нафтуся. Гідрокарбонатна, магнієво-кальцієва, слабомінералізована, з високим вмістом органічних речовин, "Нафтуся" має приємний специфічний присмак і легкий запах нафти. Вона поліпшує процеси уродинаміки в організмі, сприяє спонтанному виведенню кристалів піску і дрібного каменю, діє протизапально, знижує і протидіє патологічної седиментації кристалів солей, попереджає каменеутворення, підвищує активність функції деяких залоз внутрішньої секреції, виводить з організму радіонукліди, шлаки і недоокислені продукти обміну. Вона поліпшує функції печінки і відновлює імунну систему. Лікувальний ефект "Нафтуси" обумовлений також її жовчогінним, знеболюючим і дезинтоксікаціоним впливом.
Марія і Софія. Широко використовуються при супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту. Мінеральні води "Марія" і "Софія" допомагають відновлювати функціональний і органічний стан цих органів і систем, що досить часто ушкоджуються при протіканні основного захворювання.
Броніслава. Мінеральну воду джерела №3 "Броніслав" використовують для полоскання горла і носоглотки при лікуванні верхніх дихальних шляхів.
Юзя. Мінеральна вода "Юзя", що містить речовини гліцеринового походження, благотворно впливає на шкіру, додаючи їй особливу еластичність.
Висновок
Відомими мінеральними курортами є курорти Прикарпаття і Закарпаття, Полтавської, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської областей, головне багатство яких - мінеральні води без специфічних компонентів і властивостей, лікувальне значення яких визначається їх іонним складом і величиною мінералізації. Ці води застосовуються як зовнішньо (у вигляді ванн, купань у лікувальних басейнах, різних душів, зрошень тощо), так і, головним чином, внутрішньо.
Миргород - один із найвідоміших курортів України, де мінеральна вода, що пробивається на поверхню із стародавніх кристалічних порід і близька за своїм хімічним складом до вод німецьких курортів Баден-Бадена й Аахена, дає найефективніший терапевтичний вплив під час лікування захворювань органів травлення та порушення обміну речовин (цукрового діабету).
Небагато регіонів світу мають у своєму розпорядженні таку різноманітність природних лікувальних ресурсів, які є на Прикарпатті. На території Львівської області безліч джерел мінеральних вод різного хімічного складу та кілька родовищ лікувальних торф'яних грязей із широким діапазоном лікування різних захворювань органів травлення, запальних процесів печінки і жовчовивідних шляхів, статевих розладів у чоловіків і жінок тощо.
Закарпатська область - одна з найбагатших на мінеральні води областей України. У різних її районах функціонує сім оздоровниць Товариства. Головним лікувальним чинником регіону є вуглекислі, гідрокарбонатно-хлоридні натрієві та борні мінеральні води. За своїми фізико-хімічними властивостями вони близькі до вод "Боржомі" чи "Нарзан".
Насичені фітонцидами хвойні й листяні ліси, що оточують курорт Хмільник (Вінницька область), є гігантським фільтром і благотворно впливають передусім на лікування органів травлення. Славиться курорт Хмільник мінеральними радоновими водами Хмельницького і Ново-Хмельницького родовищ, що сприяють успішному лікуванню захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної і нервової систем, хронічних захворювань печінки, нирок, жовчо- і сечовидільних шляхів на стадії повної ремісії, захворювань шкіри й ендокринної системи.
Список використаної літератури
Бабов К.Д.. Современное состояние и перспективы использования минеральных вод Украины // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка України, №5, 2005, с.23-25.
Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, 2004, №15
Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація, №7, 2004, с. 27-28.
Дурович А. П. Маркетинг в туризме., Минск., Новое знание, 2003г.- 458с.
Іщенко О.П.. Мінеральні води поділля: особливості формування і ресурси // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.: Брама, 2005. – 317с.
Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика., Москва., Финансы и статистика, 2004; 157с.
Колодій В.В., Спринський М.І.. Мінеральні води карпатської провінції // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти). 2-е вид., перероб. та д оп . - К: Альтерпрес , 2003. - 436 с.
Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч . посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.
Нацик В.Г.. Прогнозування показників оцінки якості мінеральних вод типу "Нафтуся" // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
Саприкін Ю.П.. Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.
Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матер . ІІ-ої Міжнар . наук, практ . конф . (10 -11 жовтня, 2005 р.) / Редкол .: Цибух В.І. (голова) та ін. - К: Знання України, 2006. - 560 с.
Шестопалов В.М., Негода Г.М., Набока М.В., Овчиннікова Н.Б.. Проблемі класифікації мінеральніх вод України і перспективи виявлення їх різноманітності // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.