Конфліктність у сім’ях та шляхи її подолання

«Конфліктність у сім’ях та шляхи її подолання

Методологічний розділ

1.1. Формулювання та обґрунтування проблеми конфліктності в сім’ях

Сім’я – це осередок суспільства. Її можна визначити як своєрідну модель , або навіть як ген суспільства. Адже в сім’ї виявляють багато визначальних характеристик суспільства. В ній відбуваються риси соціального буття.

Звичайною сім’єю визначають засноване на шлюбі та кровній спорідненості об’єднання людей , пов’язаних спільністю побуту і взаємною відповідальністю.

Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни . Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю — своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві.

У 20-ті роки XX ст. американські соціологи дійшли висновку про зниження ролі сім'ї у життєдіяльності суспільства, який ґрунтувався насамперед на підставі зниження дітонародження і зростання злочинності. Здавалося, що сім'я перестала належно виконувати свої функції, особливо репродуктивну і виховну. У 60-ті роки за так званої «сексуальної революції», коли значно збільшилась кількість розлучень, стали говорити навіть про агонію сім'ї як соціального інституту. Все це давало підстави для висновків про дезорганізацію сім'ї. Дещо пізніше аналогічні явища спостерігалися і в нашому суспільстві. Щоб знайти причини цієї дезорганізації, з'ясувати, наскільки сім'я, як соціальне утворення вичерпала свої можливості, необхідно розглянути об'єктивні та суб'єктивні чинники, що зумовлюють кризу сучасної сім'ї.

Тепер чимало шлюбів укладаються також з економічних міркувань: двоє багатих людей бажають об'єднати свою власність чи хтось один хоче отримати доступ до грошей іншого. Господарську причину часто мають шлюби літніх людей, адже разом вести господарство легше. Про певні матеріальні підстави можна говорити і тоді, коли шлюб пов'язується із можливим позитивним впливом шлюбного партнера на професійну, службову кар'єру. Деякі сучасні шлюби мотивуються психологічним комфортом: задовольнити свою потребу турбуватись про когось і у свою чергу відчувати турботу про себе або позбавити себе самотності. Тому однозначної негативної або позитивної відповіді щодо раціонального шлюбу бути не може, кожна людина сама вирішує, як їй вчиняти.

Міжособистісні стосунки чоловіка та дружини можуть зазнавати постійних змін на різних етапах подружнього життя: у перші місяці спільного життя; у період народження дітей, особливо першої дитини; на етапі їх виховання у середньому віці шлюбу; у період старіння. Тому практично жодна сім'я не обходиться без конфліктів.

Причини виникнення конфліктів можуть бути різними: на основі незадоволеної потреби у визнанні значимості власного «Я», посягання на почуття гідності з боку партнера, його зневажливе ставлення; незадоволення сексуальних потреб одного або обох партнерів; відсутність позитивних емоцій; психологічне відчуження чоловіка і дружини; пристрасть чоловіка, дружини чи обох до алкогольних напоїв, азартних ігор чи інших захоплень, які породжують марнотратство; розбіжності фінансового характеру, надмірні потреби одного із подружжя; у зв'язку з домашнім благоустроєм, розподілом праці в сім'ї, веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми; різні інтереси, смаки щодо проведення вільного часу тощо. Конфлікти ще не свідчать про не благополучність сім'ї. Часто вони сприяють порозумінню подружжя. Серйозні проблеми виникають тоді, коли конфлікти набувають затяжного, хронічного характеру і мають негативні наслідки для членів сім'ї. Тому нераціональною є установка на уникнення конфліктів узагалі і шкідливою є їх недооцінка. Стійкі й невирішені конфлікти зумовлюють постійне напруження в сім'ї, яке може спричинити її дезорганізацію та розпад.

Конфлікти і напруження можуть виникати не тільки між чоловіком і дружиною, а й між батьками і дітьми. Часто спричиняє їх вікова різниця, відмінність характерів, що утруднює взаєморозуміння. Причина непорозумінь частіше лежить у площині цінностей, стандартів поведінки, адже діти виростають в умовах, відмінних від тих, у яких виховувалися їхні батьки. Тому конфлікти батьків і дітей серйозніші, ніж ускладнення між подружжям. Нерідко батьки схильні трактувати своє ставлення до дітей так, ніби існує якийсь Договір між ними та їх дитиною. При цьому забувають, що діти з'явилися на світ внаслідок односторонніх дій батьків, і тому їхні обов'язки теж односторонні.

Характерним проявом кризи сучасної сім'ї є висока розлучуваність шлюбних пар. Соціальні наслідки цього негативні: більша частина розлучених чоловіків і жінок тривалий час не мають загалом змоги чи бажання вступити у повторний шлюб, а чимало розлучених жінок, які мають дітей, зовсім не вступають у шлюб; можливості дітонародження розлучених жінок залишаються нереалізованими, що негативно впливає на процеси розширеного відтворення населення; збільшується кількість неповних сімей, у яких дитина виховується одним із батьків. Обставини, які призводять до розлучення, спричиняють нервові розлади, захворювання як у батьків, так і в дітей; складною соціально-психологічною проблемою стає самотність.

Соціологічні дослідження свідчать, що розлучення часто не вирішує проблем, а навпаки, породжує нові. Індивідові доводиться реорганізувати міжособистісні стосунки, встановлювати їх з новим партнером; переживати почуття болю, провини за те, що сталося; переглядати особисті звички, смаки, пов'язані із зруйнованим шлюбом; змінювати взаємини з друзями, знайомими, які були в добрих стосунках з обома членами подружжя; долати проблеми (частіше жінки), пов'язані з необхідністю заробляти собі на життя і самостійно себе забезпечувати; налагоджувати взаємини з дітьми та ін.

Розлучення є одним із найсильніших потрясінь у житті дорослої людини.

Порівняння кількості психічно хворих серед розлучених, вдів, самотніх і тих, хто перебуває у шлюбі, свідчить, що найбільше хворих серед розлучених, найменше — серед одружених. Розлучені більш схильні до автомобільних катастроф, алкоголізму, фізичних захворювань. Кількість самовбивств серед розлучених також значно вища, ніж серед одружених.

Важко переживають розлучення батьків діти. Вони часто відчувають провину, самоприниження, злість, образу, зазнають соціальної деривації, тобто позбавлення або обмеження матеріальних, духовних ресурсів, необхідних для розвитку особистості. Розлучення батьків значно збільшує вірогідність розлучення і в їхніх дітей.

Отже, для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішувати низку соціальних питань. Але багато залежить і від індивіда. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім'ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім'ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім'ї, заснована на врахуванні реальних можливостей членів сім'ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність.

1.2 Мета і завдання дослідження

Основною метою мого дослідження є виявити джерела напруженості в сімейних стосунках, непогодження, які призводять до дезорганізації сімейного життя і, в кінцевому результаті, до розлучення. Розглянути напрямки і шляхи вирішення проблеми.

Завдання дослідження:

виявити фактори котрі спричиняють конфліктність у стосунках в сім’ї;

з’ясувати яку роль у конфліктах відіграють об’єктивні чинники: соціальні, психологічні, економічні;

дослідити як впливають суб’єктивні фактори: вимоги, впливи оточення, установки.

розглянути шляхи подолання проблеми конфліктності і сім’ях.

1.3 Об’єкт та предмет дослідження

Об’єкт дослідження – особи віком від 16 до 40 років, переважно студенти ТНЕУ .

Предмет дослідження – чинники, що спричиняють напруженість у сімейних стосунках.

1.4 Системний аналіз об’єкта дослідження

Об’єктами мого дослідження в більшості є студенти від 19 до 20 років. Вони здебільшого неодружені, та вже мають чітко сформоване уявлення про свою сім’ю в майбутньому, про можливі конфлікти і способи їх уникнення , або подолання. Це уявлення формувалось і виникало в них протягом усього життя в середовищі своєї сім’ї , в якій за взірець наслідування були власні батьки, чиїсь батьки ,бабця з дідусем та навколишнє середовище в якому людина зростала.

В будь-якій сім’ї конфлікт породжує дисгармонію, стреси, викликає нервове напруження, і якщо конфлікт не подолати і не вирішити проблему, то в майбутньому це може призвести до гірших наслідків.

Сімейні конфлікти можна класифікувати за суб’єктами на:

подружні конфлікти;

конфлікти між батьками і дітьми;

конфлікти між подружжям і їх родичами.

Беручи до уваги безпосереднє джерело конфліктів, сімейні конфлікти в цьому аспекті поділяють на:

ціннісні конфлікти (наявність у подружжя протилежних цінностей і інтересів);

– позиційні конфлікти (боротьба за лідерство в сім’ї, незадоволеність в признанні значимості „Я” одного із членів сім’ї);

– сексуальні конфлікти (психосексуальна несумісність подружжя);

– емоційні конфлікти (незадоволення потреби в позитивних емоціях: відсутність ласки, турботи, уваги, і розуміння зі сторони одного із членів подружжя);

– господарсько-економічні конфлікти (різні погляди на ведення домашнього господарства, тяжке матеріальне становище сім’ї).

Відношення „батьки – діти” завжди викликали велике зацікавлення. У Старому Завіті описуються відносини Ноя зі своїми синами Симом, Хамом, Іафетом, від яких після всесвітнього потопу народилося все людське покоління. По біблейській міфології Хам був досить невихований і грубий. Випивши вина, Ной оп’янів і лежав оголеним, Хам посміявся над батьківською наготою і хотів, щоб так зробили його брати, але ті відвернулися і прикрили батька. Тобто ми бачимо хамське поводження і відношення до власного батька. Таким чином існує два типи відносин дорослих дітей до своїх батьків похилого віку: геронтофілія (відношення Сима і Іафета, тобто відношення з повагою і синівською любов’ю), і геронтофобія (лінія Хама, тобто неповага і презирство). При розгляді відносин „батько – син” і „мати – донька” існують такі поняття як комплекс Едипа і Електри. Це підсвідоме суперництво сина з батьком і доньки з матір’ю, яке зберігається на все життя. В чоловікові до пізніх років бунтує той самий хлопчик, який подавляє в собі все жіноче начало і прагне довести, що він і його мати не єдине ціле.

Сама система відносин діти – старі батьки є досить цікавою. У їхніх відносинах пройшов поворот до минулого, але сторони при цьому міняються місцями – молодші починають турбуватися і опікувати старших. В більшості випадків похилі люди змиряються із своїм становищем а інколи втрачають самостійність, і у них з’являється комплекс нерішучості, страх щось переплутати.

Досить специфічними є відносини батьків з дітьми, які не досягнули повноліття. Такі конфлікти є самими поширеними в сімейному житті. Розглянемо фактори, які є причинами конфліктної взаємодії батьків і дітей. До них належать такі: тип внутрішньо сімейних відносин, неефективність батьківського відношення до дитини, вікові кризи у дитини, особистісні відмінності батьків і дітей, несприятливий вплив інших вагомих людей.

Тип внутрішньо сімейних відносин. Виділяють гармонійний і дисгармонійний тип сімейних відносин. Для гармонійних відносин характерне співробітництво, взаємодопомога, рівноправність всіх учасників сім’ї. В такій сім’ї дорослі спілкуються з дітьми товариським тоном, коректно спрямовують його поведінку, хвалять, висловлюючи свої поради, батьки допускають дискусії з приводу тих чи інших подій, які стосуються вчинків і поведінки дитини, батьки, як правило, не підкреслюють своє керівне становище. Для такої сім’ї характерний демократичний стиль виховання дитини такі батьківські дії дають ефект розуміння, прийняття і розуміння особистості дитини. В дисгармонійній сім’ї спостерігається конфліктна взаємодія подружжя, напруженість, неможливість віднайти достойного способу спілкування між батьками і дітьми, почуття і емоції сторін до уваги не беруться, у взаємовідносинах зберігається дистанція. Така поведінка приводить до невротичних реакцій членів сім’ї, виникненню почуття постійної турботи в дітей.

Неефективність батьківського відношення до дитини. Конфліктологи виділяють 4 причини неефективності батьківського відношення до дитини:

– педагогічна і психологічна несумісність батьків (незнання батьками психологічних особливостей дітей певного віку);

некритично засвоєні стереотипи виховання дітей (авторитарний базується на заборонах; ліберальний – роби, що хочеш);

особисті проблеми і особливості батьків;

особливості спілкування з іншими членами сім’ї.

Вікові кризи у дитини це перехідний період від одного етапу розвитку дитини до другого. В ці кризові періоди діти стають неслухняними, капризними, дратівливими і агресивними. Виділяють такі вікові кризи у дітей (за Д. Ельконіним):

криза першого року життя;

криза трьох років(перехід від раннього дитинства до дошкільного віку);

криза 6-7 років (період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку);

криза статевого дозрівання (період переходу від молодшого шкільного віку до підліткового 12-14 років);

підліткова криза (15-17 років).

Особистісні відмінності батьків і дітей. До таких несприятливих рис батьків належать: холодність, вимогливість, консерватизм, надмірний раціоналізм, недостатність ніжності, підвищена тривожність, зловживання шкідливими звичками. Серед особистісних особливостей дітей називають: низька успішність, порушення правил поведінки, ігнорування рекомендацій батьків, непослух, впертість, егоцентризм, самовпевненість, лінь.

Несприятливий вплив інших вагомих людей (крім батьків). Мається на увазі негативне втручання в процес виховання дитини дідусів і бабусь.

Основні поняття дослідження:

Сім’я – інституціолізована спільнота, яка складається на основі шлюбу та породженій ним спільній правовій і моральній відповідальності батьків за здоров’я дітей, їхню соціалізацію та виховання.

Шлюб – це історично-обумовлена санкціонована суспільством форма сімейних відносин між чоловіком та жінкою.

Конфлікт – це зіткнення протилежних цілей, позицій, думок та поглядів опонентів чи суб’єктів взаємодії.

Гіпотези:

Основними причинами конфліктів є: наявність важко вирішуваних матеріальних проблем, алкоголізм, сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі, житлова проблема, втручання родичів, хвороби, авторитаризм з сторони одного із членів сім’ї, завищені вимоги одного члена сім’ї по відношенню до іншого, перекладення відповідальності одного члена сім’ї на іншого.

Індивідам складно йти на поступки в конфліктних ситуаціях, що ще більше розпалює конфлікт.

Більшість конфліктів характеризуються відсутністю терпіння однієї сторони конфлікту по відношенню до іншої.

Я вважаю, що конфлікти виникали, або виникають в будь-якій сім’ї, і кожен з цим знайомий.

Розділ 2. Методичний розділ

В процесі своєї роботи на початковому етапі, я ознайомилася з усією необхідною для дослідження літературою та статтями на обрану тематику. Отримана інформація дала мені змогу скласти певне уявлення про проблему яку я досліджую, а саме про конфліктність у сім’ях.

Своє дослідження я проводила за допомогою соціологічного опитування, а саме, за допомогою анкетування

Генеральною сукупністю мого соціологічного опитування являється здебільшого молодь у віці від 16 до 21 років. Вибіркова сукупність дорівнює 31 особа: 6 чоловічої статі та 25 жіночої. Я провела вибіркове дослідження за допомогою анкетування і не претендую на високу репрезентативність отриманих даних. Даним соціологічним дослідженням я хочу звернути увагу суспільства на дану проблему і виявити основні шляхи її подолання або мінімізації.

Своє дослідження я провела за допомогою анкетування.

Анкета - тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.

Анкета заповнювалася об’єктами мого дослідження самостійно та анонімно, що дало мені змогу з мінімальною технічною допомогою за короткий час зібрати інформацію від необхідної кількості осіб. Цей метод дав мені змогу ефективніше досліджувати тему.

Запитання анкет - висловлювання, розраховане на одержання Інформації, що дає змогу операціоналізувати ознаки певного соціального явища.

Запитання моєї анкети мають закритий характер, тобто учасник анкетування вибирає відповіді із запропонованих мною, а також допускається вибір кількох відповідей.

Моє анкетування є роздатковим, це означає , що той хто проходить опитування отримував анкету безпосередньо від мене. Цей вид анкетування є найнадійнішим, оскільки забезпечує добросовісне заповнення анкет і майже стопроцентне їх повернення.

Розділ 3. Збирання і обробка первинних даних

Анкета

Дайте, будь-ласка відповіді на наступні запитання. До кожного питання наводяться відповідні варіанти відповідей. Оберіть той, який на найбільше відповідає Вашій думці, позначивши його кружечком чи галочкою, або напишіть свій варіант відповіді там де це передбачено.

1.Ви вважаєте, що головними причинами сімейних конфліктів у більшості сімей є:

1. Обмеження свободи;

2. Алкоголізм;

3.Наркоманія;

4.Різні інтереси, погляди, задуми;

5. Жорсткий тип стосунків;

6. Наявність важко вирішуваних матеріальних проблем;

7. Втручання родичів у подружні відносини;

8.Сексуальна дисгармонія партнерів у шлюбі;

9. Подружня зрада;

10. Житлова проблема;

11. Неможливість мати дітей;

12. Хвороби.

13. ______________________________ .

2. На Вашу думку, алкоголь є причиною конфліктів в сім’ї:

1) так

2) без сумніву

3) ні

3. Як Ви ставитесь до шкідливих звичок своїх членів сім’ї :

1)такі відсутні

2) терплю

3) намагаюся не звертати уваги

4) мені байдуже

5) просто терпіти цього не можу

4. Як впливають фінансові негаразди на стосунки у Вашій сім’ї:

1) анітрохи не впливають

2) у нас починаються сварки та роздратування

3) ми разом долаємо труднощі

5. Чи розумієте Ви в сім’ї один одного:

1) так

2) намагаємось

3) ні

4) не розумію цього запитання

6.Ви прислухаєтеся до думки один одного:

1)завжди зважаю

2) інколи

3) я сам(а) можу вирішити всі питання

7.Чи Ви можете довірити таємницю своєму члену сім’ї:

1)звичайно, ми завжди ділимось своїми думками

2) не думаю

3) є такі питання про які йому(їй) краще не знати

8.Чи підтримуєте Ви один одного морально в складних життєвих ситуаціях:

1)намагаємося все долати разом

2) інколи буває

3) він (вона) не цікавиться моїми проблемами

4) йому(їй) до мене байдуже

9.Як допомагає відвертість у сімейних стосунках:

1) інколи вона просто шкодить нам

2) це дуже важлива риса без якої такі стосунки просто неможливі

3) вона потрібна не завжди

10.Як ви вирішуєте конфлікти в сім’ї:

1)разом обговорюємо проблему та шукаємо компроміс

2) тут неможливо домовитись

3) у нас постійно жахливі сварки

11.Чи прощаєте Ви образи своєму члену сі’ї:

1) я не злопам’ятний(а)

2) я можу відімстити

3) ні

4) йому(їй) не можна простити

12.Як на сімейні стосунки впливає спільний відпочинок у колі сім’ї:

1)це допомагає нам дізнатися більше один про одного та поспілкуватися

2) не помічав (- ла) жодного впливу

3) яке це має відношення до сімейних стосунків

4) інше

13.Як ви ставитеся до розлучення, як до способу подолання конфлікту в сім’ї:

в сучасному світі це цілком нормальна річ

2) потрібен лише в крайніх випадках

3) не схвалюю

14.Хто повинен бути головою Вашої сім’ї:

1) ми повинні все вирішувати спільно

2) він(вона) знає свої обов’язки, а я свої

3) чоловік

4) жінка

15. Кому слід виховувати дітей:

1) обоє батьків повинні бути включені в процес виховання

2) мати

3) батько

4) дітей треба віддати у дитсадок

16.Як правило, церква не схвалює розлучення, як спосіб вирішити конфлікт, що склався. Ваше ставлення:

1)це лише старі пережитки

2) не схвалює

3) це стосується лише подружньої пари

4) зараз думка церкви мало кого хвилює

17. Як ви думаєте, чи можуть ЗМІ допомогти у вирішенні сімейних проблем та змінити установки людей:

1) можливо, якщо створити певні програми, то вдасться досягти успіху

2) це непотрібна річ

3) це буде безрезультатним

18. Як на Вашу думку, держава повинна організовувати спеціальні служби по психологічній допомозі сім’ям:

1) так, це могло б допомогти врятувати деякі з них

2) це пуста трата грошей

3) наші люди цього не сприймуть

19. Чи вважаєте розлучення найкращою формою подолання сімейних конфліктів

1) так

2) ні

3) це залежить від причини конфлікту

20. Які відносини в сім’ї Ви підтримуєте:

1)авторитарні

2)демократичні

21. Чи часто у вашій сім’ї виникають конфлікти:

1)часто

2) рідко

3) не виникають

22.Чи часто виникають у вашій сім’ї конфлікти через взаємні претензії один до одного:

1) часто

2) рідко

3) періодично

4)час від часу

5) взагалі не виникали і не виникають

23.Які шляхи вирішення сімейних конфліктів ви запропонуєте

1) компроміс

2) взаємна домовленість

3)розлучення

4)інше____________________________

24. Як Ви вирішуєте сімейні проблеми і конфлікти:

1)компроміс

2)домовленість

3)компроміс через взаємну домовленість

4)обговорюємо

5)по різному

6)мирно

7)ігнорування

25. Ваш вік:

1) Від 16-20

2) 20-25

3)25-35

4) 35-45

26.Ваша стать:

1)чоловіча

2) жіноча

27. Ви є мешканцем :

1)обласного центру

2) районного центру

3) селища міського типу

4) села

5) міста обл. підпорядкування

28.Ви одружені

1) так

2) ні

3) розлучені

29. Рід занять:

1) Студент

2)Робітник

3)Безробітний

4)Підприємець

5)Службовець

6)Інше_____________________________

Основними інструментами дослідження є анкета і інформація з допомогою якої я ознайомилася з актуальністю даної проблеми.

Описові гіпотези:

Сімейні конфлікти виникають через:

Шкідливі звички – 1.2 , 1.3 , 2, 3 ;

Матеріальні і фінансові проблеми – 1.6, 1.10, 4;

Нестача взаємопорозуміння – 1.4, 5, 6, 7, 8, 9, 22,

Втручання сторонніх – 1.7, 17, 18;

Власні погляди і установки – 1.13, 10, 13, 14, 15, 16,19,20,23,24

Пояснюючі гіпотези (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізм функціонування об’єкта):

Психологічно-емоційні фактори:

Нехватка спілкування – 6, 7, 9, 12;

Образи – 10,11

Фактори соціально-економічного характеру:

Матеріальні проблеми – 4

Неузгодженість щодо виховання дітей – 15

Мало часу приділяється сім’ї – 8, 12

Прогнозуючі гіпотези – передбачають тенденції та напрями функціонування та розвитку об’єкта

Щоб подолати велику кількість сімейних конфліктів необхідно їх вирішувати шляхом обговорення і компромісу. Я думаю що це дозволить досягти взаєморозуміння між членами сім’ї і зменшити кількість розлучень.

Щоб змінити стереотипи і установки, які створюються в сім’ї слід доносити необхідну інформацію до людей через ЗМІ;

З боку держави, повинні створюватись спеціальні соціальні служби по психологічній допомозі сім’ї.

Розділ 4.Аналіз даних

Більшість опитаних мною осіб є віком від 16 – 23 років, які є студентами здебільшого 3-го курсу факультету банківського бізнесу.

Як показали результати мого опитування більшість опитаних, а це понад 50% вважає, що основною причиною конфліктності в сім’ї є алкоголізм.

Фінансові негаразди хоч і впливають на психологічну атмосферу в сім’ї, та більшість моїх опитаних такого роду проблеми долають разом, а отже це сприяє зміцненню сім’ї, оскільки спільне вирішення проблеми згуртовує і скріплює членів конкретної сім’ї.

Моя гіпотеза про те, що алкоголь є вагомою і поширеною причиною конфліктності підтвердилась.

Велика частина опитаних дуже нетерпеливо відноситься до шкідливих звичок своїх членів сім’ї, і з цього починається конфліктна ситуація, коли висуваються певні претензії, докори і невдоволення.

Як показало опитування, приблизно 80% опитаних намагаються порозумітися один з одним і навіть піти на компроміс, що є безумовно позитивним результатом, і на якусь частину сприяє зменшенню конфліктних ситуацій. А це означає, що гіпотеза про те, що в більшості людям складно йти на поступки спростовується.

Більшість респондентів вважають, що засоби масової інформації можуть вплинути на стереотипи сім’ї і якщо створити певні програми, то можна отримати позитивний результат в боротьбі з конфліктністю.

25 опитаних з 31 вважають, що людям необхідні певні спеціальні служби по психологічній допомозі сім’ям. Держава може вплинути на конфліктність і тим самим зменшити кількість розлучень в країні, якщо почне займатися активною соціальною підтримкою української сім’ї, розроблятиме певні необхідні соціальні програми по психологічній допомозі і комплекс інших заходів, що допоможуть, якщо не подолати, то хоча б зменшити середньорічну кількість розлучень і фактів скривдження одним членом сім’ї іншого, який є слабшим (жінки, діти).

Більшість опитаних вважають, що в разі конфлікту з розлученням поспішати не варто, а лише в крайніх випадках, коли без цього неможливо обійтися.

Гіпотеза про те, що конфлікт є невід’ємною складовою буденного життя кожної української сім’ї підтвердилася, оскільки дані опитування показали, що в кожного конфлікти або були, або є, і кожен з цим стикався в своєму житті.

Найбільш поширеними запропонованими респондентами шляхами вирішення конфліктів є досягнення компромісу і взаємна домовленість. Важливе значення у вирішенні конфлікту відіграє обговорення проблеми, яке дає змогу встановити причину конфлікту, основних винуватців, розібратися у всьому і досягнути певної згоди.

Основними шляхами попередження конфліктів є побудова сімейних відносин на засадах рівноправності , взаємної відповідальності, довіри і пошани.

Подолання подружніх конфліктів шляхом розлучення є дуже особливою формою вирішення конфліктних ситуацій. Хоча багато в чому розлучення приносить звільнення від проблем, що нагромадилися, але дуже часто воно не задовольняє інтереси всіх сторін, особливо болісно це переживають діти.

Основні рекомендації по профілактиці конфліктних ситуацій:

Не прагніть до перемоги в конфлікті, оскільки ваша перемога - це поразка іншого члена сім’ї;

Намагайтеся не пам’ятати про суперечку. Спеціалісти стверджують, чим швидше забувається погане, тим щасливіша сім’я. Найнебезпечнішим для сім’ї, її благополуччя є накопичення образ, «гріхів», помилок тощо.

Не робіть зауважень одне одному в присутності інших;

Не перебільшуйте власні здібності й досягнення, не вважайте себе завжди й у всьому правим;

Будьте уважними, умійте слухати;

Говоріть тільки про конкретну поведінку в конкретній ситуації.

Якщо ви зрозуміли, що шанси на перемогу в суперечці незначні, вийдіть з кімнати; дозвольте собі й іншим «дозріти» на самоті. Іноді саме це може погасити сварку в самому зародку;

Відкладіть «дискусію», поки не заспокоїтесь. Якщо є претензії до когось із членів сім’ї, поговоріть з ним, коли охолонете. Не створюйте ситуацію, яка змусить його захищатись від несподіваної різкої атаки з вашого боку;

Намагайтеся зупинити спалах гніву - порахуйте до 60, перш ніж почнете говорити;

Практично всі сварки в сім’ї відбуваються через те, що ми забуваємо про необхідність розуміти й любити людей такими, якими вони є;

Є повчальна притча про Ходжу Насреддіна: проїжджаючи через село, він почув голосну сварку чоловіка й дружини. Сусіди пояснили: уже місяць сваряться, занедбали дітей, господарство, самі з голоду почорніли. Ходжа покликав на вулицю господаря і щось прошепотів йому на вухо. Той на знак згоди кивав головою. Потім пошепотів з господинею. І та, посміхнувшись, прийняла пораду. Ходжа поїхав, а подружжя завзято почало наводити лад у занедбаному господарстві. Що ж сказав мудрець? Обом одне й те саме: «Я знаю, - сказав він, — що ти правий. Але ти розумна людина і розумієш, що переконати дурня неможливо. Так поступись йому!».

Список використаної літератури:

Антонова – Турченко О. Г. Від конфлікту до взаєморозуміння. К.,1992,37с

Буда Т. Й. Соціологія: Навчально-методичний комплекс з вивчення курсу. Тернопіль: Вектор, 2007. – 175-179

Соціологія – Теремко http://readbookz.com/books/138.html

Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: Каравела, 2000. – 248 с.