Анемія у поросят

Анемія у поросят великої білої породи та її профілактика

Зміст

Зміст 4

Реферат 5

Вступ 6

1. Огляд літератури 8

1.1 Характеристика основних чинників 8

1.2 Сучасні уявлення про механізм розвитку анемії 14

1.3 Методи діагностики анемії 22

1.4 Профілактика і терапія анемії у поросят 23

1.5 Висновок з огляду літератури 28

2.1 Матеріали та методи дослідження 29

2.2 Економічна характеристика господарства 34

2.3 Терапевтична ефективність різних залізовмісних препаратів при анемії поросят 38

2.4 Економічне обґрунтування роботи 42

2.5 Узагальнення результатів роботи 44

3. Охорона праці 45

4. Екологічна експертиза 53

Висновки 57

Пропозиції 58

Список використаних джерел 59

Реферат

Дипломна робота присвячена вивченню анемії у поросят великої білої породи та її профілактиці. Вона викладена на 64 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 8 таблицями і 6 рисунками.

Об’єктом дослідження слугували поросята великої білої породи з ознаками анемії. Основною метою наших досліджень було з’ясувати аспекти перебігу анемії при лікуванні та профілактиці різними препаратами.

Дипломна робота складається з: огляду літератури, представлених в п’яти пунктах; власних досліджень: економічної характеристики господарства, терапевтичної ефективності різних препаратів при анемії поросят, економічного обґрунтування роботи; охорони праці та екологічної експертизи, висновків та пропозицій виробництву, список використаних джерел.

Робота виконувалась на базі ПАОП „Промінь” та науковій лабораторії кафедри терапії ПДАА впродовж 2007-2008 р.

На основі експериментальних даних зроблені висновки і пропозиції для ПАОП „Промінь”. Список використаної літератури містить 23 джерел.

Результати роботи є визначення основних змін морфологічних та біохімічних показників крові при аліментарній анемії, визначення терапевтичного ефекту від застосування „Суйферовіту” та „Ферровет”.

Вступ

Система крові включає периферичну кров, органи кровотворення і кроворуйнування [1]. До органів гемопоезу у тварин постембріонального періоду життя відносять червоний кістковий мозок, селезінку та лімфатичні вузли. Ця система топографічно і функціонально тісно пов'язана з системою органів імунного захисту.

Клітини крові після закінчення життєвого циклу руйнуються в системі мононуклеарних фагоцитів у печінці, селезінці та кістковому мозкові. У фізіологічних умовах напрями гемопоезу, руйнування клітин і постійність морфологічного складу крові координуються і регулюються нейрогуморальною системою.

Кров - рідка сполучна тканина, що належить до інтегральних систем, разом з лімфою і тканинною рідиною являє собою внутрішнє середовище організму. Вона виконує функції обміну речовин, процесів дихання, термогуморально - ендокринної регуляції, транспортування, екскреторну та захисну. Через лімфу, міжклітинну рідину та ліквор вона забезпечує необхідні умови для життєдіяльності клітин, тканин і органів. Об'єм крові в організмі залежить від виду, статі, господарського призначення тварин, їх фізіологічного стану, віку та ін. і становить у середньому 7-9% від маси тіла. Умовно кров поділяють на дві частини: морфологічні елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), що становлять 35-45% від її загального об'єму (величина гематокриту), і плазму - 65-55%, до складу якої, крім води, входять білки, вуглеводи, жири, ферменти, гормони, вітаміни.

За фізико-хімічними властивостями, вмістом води, кисню та поживних речовин, необхідних для забезпечення енергетичних і пластичних потреб організму, склад крові відносно постійний навіть при різких змінах умов навколишнього середовища. Таким чином, внутрішнє середовище високоорганізованих тварин є тим інертним бар'єром, який оберігає тканини організму від зовнішнього руйнування. Разом з тим ця "незалежна" постійність є варіативно динамічною і відносною. Основні параметри внутрішнього середовища змінюються у вузьких межах, відповідно до інтенсивності дії зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому результати гематологічного аналізу використовуються для визначення норми і різноманітної патології у тварин.

Під час розвитку патологічних процесів в органах самої системи крові ці зміни можуть бути досить значними і специфічними, насамперед в її морфологічному складі. Однак, для встановлення діагнозу у цих випадках виникає необхідність досліджувати не лише клітинні параметри периферичної крові, а й морфологічний склад кістково-мозкового пунктату та інших органів системи. Зменшення або збільшення кількості тих чи інших клітин у крові периферичних судин не завжди вказує на локалізацію патології в системі кровотворення. Такі зміни можуть спостерігатися внаслідок гемолізу еритроцитів під дією гемолітичних отрут, супроводжувати кровопаразитарні, інфекційні хвороби, мікроелементози, гіповітамінози, запальні процеси у різних органах і тканинах, при зневодненні організму.

Тому основною метою наших досліджень було визначити розповсюдження анемії поросят ПАОП “Промінь” і з’ясувати аспекти перебігу анемії при лікуванні та профілактиці різними залізовмісними препаратами.

Для досягнення даної мети нами було поставлені слідуючи задачі:

1. Провести аналіз умов годівлі та утримання маточного поголів’я свиней під час супоросності.

2. Вивчити стан окремих показників крові поросят після застосування залізовмісних препаратів “Cуйферовіт ” та “Ферровет”.

1. Огляд літератури

1.1 Характеристика основних чинників

Серед хвороб системи крові у сільськогосподарських тварин найчастіше діагностують анемії різного походження (постгеморагічну, гіпопластичну, гемолітичну, апластичну, дисгемопоетичну). Анемія у перекладі з грецької означає "безкрів'я". Таким терміном визначають патологічний стан організму, що виникає внаслідок зниження вмісту гемоглобіну та еритроцитів або одного з них в одиниці об'єму крові, що призводить до гіпоксії і змін в органах кровотворення. Провідною ланкою в розвитку анемій є кисневе голодування тканин (гіпоксія), проте при анеміях розвиваються патологічні зміни, викликані недостатністю трофічної, екскреторної, захисної, терморегуляційної та інших життєво важливих функцій крові.

1) Постгеморагічна анемія (малокрів'я) виникає внаслідок крововтрати, яка призводить до зменшення в крові вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів і виникнення гіпоксичного стану. Захворювання спостерігається у тварин усіх видів та вікових груп. Перебігає гостро й хронічно.

2) Гіпопластична анемія характеризується неповним, інколи тимчасовим, пригніченням функції кісткового мозку, зменшенням продукування клітин усіх трьох ланок гемопоезу (еритроцитарного, лейкоцитарного, тромбоцитарного) чи якоїсь із них через нестачу речовин для кровотворення або інтоксикацію. За етіологією поділяється на аліментарно-дефіцитні та мієлотоксичні.

3) Гемолітична анемія об'єднує групу захворювань з переважанням процесів руйнування еритроцитів над їх утворенням, що часто проявляється спленомегалією, гемолітичною жовтяницею і гемоглобінурією. Здебільшого реєструються набуті форми анемій: токсична, паразитарна та інфекційна, ізо- та аутоімунну, післяпологову гемоглобінурію корів і пароксизмальну гемоглобінурію телят.

4) Апластична анемія проявляється внаслідок виснаження кістковомозкового кровотворення [2,3].

Найчастіше серед хвороб у сільськогосподарських тварин реєструється дисгемопоетична анемія.

Рідше у тварин виникають геморагічні діатези, до яких відносять гемофілію, тромбоцитопенію, кровоплямнисту хворобу.

Гемофілія - це спадкова хвороба з різко вираженою схильністю тварин до тяжких кровотеч або великих крововиливів, що провокуються навіть легкими травмами або виникають спонтанно. Частіше хворіють собаки. Серед сільськогосподарських тварин хвороба трапляється рідко, переважно у свиней і коней, інколи у великої рогатої худоби. Тромбоцитопенія зумовлюється дефіцитом тромбоцитів і характеризується дрібними крововиливами, подовженням часу кровотечі і зниженням ретракції кров'яного згустку. Хворіють тварини всіх видів. Хвороба може бути спадковою і набутою, неімунного та імунного походження. Кровоплямиста хвороба - захворювання інфекційно-алергічної природи, що проявляється утворенням великих симетричних набряків, виникненням множинних крововиливів у шкірі, підшкірній клітковині, під слизовими оболонками, у м'язах і внутрішніх органах. Хворіють коні переважно старше двох років, рідше - рогата худоба, свині, собаки, головним чином навесні і влітку.

В останні роки значного поширення набули захворювання кровотворних органів пухлинної природи - гемобластози (лейкоз і гемато-саркома). Якщо лейкоз є системним захворюванням крові пухлинного характеру з первинним чи вторинним ураженням кісткового мозку, то гематосаркома - це пухлина з кровотворних клітин із позакістково-мозковою локалізацією та місцевим пухлинним ростом [4].

Анемія аліментарна (Anaemia alimentaria, анемія залізодефіцитна) - захворювання, що характеризується розладом кровотворення внаслідок недостатнього споживання заліза з кормом і супроводжується зниженням вмісту гемоглобіну в одиниці об'єму крові, анемією, затримкою росту й розвитку.

Захворювання частіше реєструється у поросят і хутрових звірів, рідше в інших видів тварин. Деякі автори вважають, що аліментарна анемія є причиною втрати 20-30% всіх поросят у перші тижні життя. В інших живих поросят знижуються середньодобові прирости ваги, відбувається відставання росту й розвитку.

Етіологія. Причиною аліментарної анемії є недостатність заліза в організмі тварин. Схильність поросят до аліментарної анемії обумовлена їхнім інтенсивним ростом у перші тижні життя. Після народження поросят через 6-8 днів маса подвоюється. Це супроводжується відповідним збільшенням загального обсягу крові і більшим споживанням заліза. Для покриття потреби заліза поросята повинні щодня засвоювати 6-10 мг заліза. З молоком матері вони споживають тільки 1 мг, або 10-15% від потреби цього елемента.

Таким чином, з перших днів життя в організмі поросят створюється недостатність заліза. Його дефіцит не може задовольнятися за рахунок запасів заліза в організмі, тому що вони невеликі й становлять близько 50 мг. Варто мати на увазі, що молозиво містить мало заліза. Тому аліментарна анемія реєструється частіше у тварин молочного періоду. Особливо мало заліза в молозиві й молоці свиноматок. Молозиво свиноматок містить приблизно в 2 рази менше заліза, чим молозиво корів [6].

У хутрових звірів недостатність в організмі заліза виникає при годівлі (особливо норок) сирою рибою - минтаєм, тріскою, пікшею, салакою, сайрою, путасу - в тілі якої знаходиться триметиламіноксид (ТМАО). Він зв'язує залізо корму і переводить його у нерозчинну форму. При систематичному споживанні такої риби (більше 25-28 г на 100 ккал, що становить 35-50% калорійності м'ясо-рибної групи раціону) в організмі звірів, особливо норок, виникає дефіцит заліза, знижується синтез гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів, але меншою мірою, ніж гемоглобіну. Разом з цим, настає розлад і деяких внутрішньоклітинних каталітичних функцій, оскільки зменшується кількість залізовмісних ферментів [2].

Аліментарна анемія - одна з масових і небезпечних хвороб поросят, що приносить величезний економічний збиток свинарству.

Незважаючи на це заподіюваний захворюванням збиток полягає в затримці росту, зменшенні живої ваги, появі великої кількості недорозвинених поросят, але при цьому вивченню аліментарної анемії дотепер приділялося мало уваги.

Дане захворювання характеризується порушенням окислювально-відновних процесів в організмі поросят, яке обумовлене дефіцитом заліза, в результаті чого у тварин знижується вміст гемоглобіну, зменшується кількість еритроцитів. Такі поросята стають більше сприйнятливими до інших захворювань, що приводить до масової їх загибелі.

Крім того, дуже часто на такі ознаки анемії, як блідість шкіри, кон'юнктиви, слизових оболонок, сухість і злущування епідермісу, фахівці ветеринарної медицини не звертають уваги, вважаючи їх ознаками «вторинної анемії» тому якщо не будуть вчасно проведені необхідні профілактичні і лікувальні міроприємства, кількість загиблих тварин буде збільшуватися.

Захворювання починає розвиватися з п'яти-сими денного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Частіше занедужують поросята, що народилися взимку або ранньої весни, що мали при народженні невелику вагу.

Нерідко занедужують і ті поросята, які краще своїх однолітків розвиваються та дають найбільші добові прирости ваги.

У хворих на анемію поросят виявляли низький відсоток гемоглобіну - від 6 до 2,5 г/%. У більшості хворих апетит відсутній, поросята неохоче ссуть свиноматку й погано поїдають корм, у окремих тварин апетит зберігається [7].

Дефіцит деяких мікроелементів (мідь, залізо, кобальт) та вітаміну В_>!2> в організмі також є причиною захворювання.

В організм кобальт надходить в основному з кормами і лише частково – у формі вітаміну В_>12.>

Вітамін В_>12> стимулює засвоєння каротину і синтез ретинолу, по-глинальну і перетравну функції нейтрофілів, активність цитохром-оксидази і пероксидази нейтрофілів.

Ціанокобаламін стимулює еритроцитопоез, впливаючи на перетворення фолієвої кислоти в тетрагідрофолієву, яка прискорює дозрівання еритроцитів. Дефіцит вітаміну В_>12> порушує цю реакцію, в еритро- і нормобластах знижується синтез ДНК, тому затримується їх ділення і дозрівання. У крові з'являються мегалоцити і мегалобласти, що свідчить про розвиток макроцитарної мегалобластичної анемії. Цим, очевидно, пояснюється ефект синергізму, який одержують від згодовування фолієвої кислоти або вітаміну В_>12> на дефіцитній за вмістом ціанокобаламіну дієті.

Мідь депонується головним чином у печінці, кістковому мозку, селезінці, підшлунковій залозі, а в молодняку - також в епіфізах кісток. Печінка є основним депо міді, і тому вміст міді у ній є важливим показником забезпеченості організму цим мікроелементом. У тілі новонароджених телят міститься 13-14 мг міді, поросят - 3,5-4 мг. Ендогенна мідь виділяється з організму в основному через травний канал; із сечею виділяється 13-30% цього елемента. В організмі тварин мідь входить до складу окиснювальних ферментів (церулоплазміну, цитохромоксидази, тирозинази, амінооксидази та ін.), які каталізують окремі етапи тканинного дихання. Цитохромоксидазна активність у тварин із недостатнім умістом міді в організмі у 8 разів нижча за норму.

Мідь є також необхідним елементом для кровотворення: вона посилює мобілізацію депонованого заліза в кістковий мозок, забезпечує перехід мінеральних форм заліза в органічні, чим каталізує включення його у структуру гему і сприяє дозріванню еритроцитів на ранніх стадіях розвитку. При недостатності міді залізо недостатньо використовується для синтезу гемоглобіну, і тому порушується гемопоез, розвивається гіпохромна анемія [1].

При дослідженні крові у поросят у віці 8-10 днів відмічають різке зниження гемоглобіну(до 5-7 г/% і нижче) при незмінному числі еритроцитів. У віці близько 20 днів концентрація гемоглобіну знижується до 3-4%, а також і кількість еритроцитів.

Відмічають якісні зміни еритроцитів – анізоцитоз, пойкілоцитоз, тромбоцитопенію, лейкоцитопенію, ШОЕ прискорена, а при злоякісній анемії – тільця Жолі, ядерні форми еритроцитів [12].

Рухливість поросят різко знижується. Поросята не підходять до вимені, вони слабіють, відстають в рості, шерсть стає грубою і ламкою [8].

У хворих тварин з'являється загальна слабкість, швидка втомлюваність, задишка, тахікардія. Слизові оболонки і шкіра на непігментованих ділянках бліді, інколи з крововиливами, жовтяничні [3].

У ряді випадків поросята не підходять до вимені або припиняє сосати його в той час, коли розкриваються сфінктери сосков, і молоко, таким чином, виділяється на підлогу [8].

Враження епітелію шлунковокишкових органів супроводжується атрофією сосочків язика, з’являється тріщини в куті рота, стоматит, порушення травлення (понос чи запор) [6].

При залізодефіцитній анемії спотворюється апетит: тварини облизують стіни, гризуть годівниці, п’ють навозну жижу [9].

Подих у хворих поросят напружений, прискорений і поверхневий (до 40-50 подихів за хвилину).

Серцеві удари глухі й часті. Пульс слабкого наповнення, прискорений -100-120 ударів за хвилину.

Але не завжди поросята з ознаками анемії виглядають кволими. Деякі з них бувають ожирілими. Серцебиття у таких тварин прискорене, і вони зненацька можуть загинути [7].

Часто раптова загибель ожирілих поросят відбувається на прогулянці або коли їх ловлять для взяття крові або щеплень. При розтині цих тварин виявляли, що серце сильно збільшене, кулястої форми зі стоншеними стінками [10].

Зі збільшенням віку тварин число еритроцитів так само, як і відсоток гемоглобіну поступово збільшується. Причому число еритроцитів підвищується раніше, ніж відбувається підвищення вмісту гемоглобіну і до 30-45-денного віку поросят їх кількість досягає 4,4-4,5 Т/л, а до періоду досліду - 5,5-6 Т/л. На більш пізніх стадіях хвороби змінюється популяційний склад еритроцитів: “старі” еритроцити елімінуються, тому в кров’яне русло надходять “зрілі” і “молоді”.

Багато дослідників стверджують, що підвищення кількості еритроцитів не є вирішальною ознакою нормалізації крові, тому необхідно при оцінці стану здоров'я тварин брати до уваги дані кольорового коефіцієнта, що слугує показником насиченості еритроцитів гемоглобіном [11].

1.2 Сучасні уявлення про механізм розвитку анемії

Анемія - відноситься до хвороб спричинених патологією системи крові.

Патогенез аліментарної анемії остаточно не встановлений. Теорію, в основу якої покладене прогресуюче збідніння організму поросят залізом, і більш новий погляд на аліментарну анемію, як на хворобу, що розвивається в наслідок недостатності в організмі не тільки солей заліза, але й інших мікроелементів при недотриманні гігієни утримання поросят, можна визнати обґрунтованим [7].

На сьогодні у ветеринарній медицині цим терміном анемія визначають патологічний стан організму, що виникає внаслідок зниження вмісту гемоглобіну і еритроцитів або одного з них в одиниці об'єму крові, що призводить до гіпоксії при одночасній зміні функції органів кровотворення. Але, хоч провідною ланкою в патогенезі цих захворювань є кисневе голодування тканин, при анеміях виникають також патологічні зміни, спровоковані недостатністю трофічної, екскреторної, захисної, терморегулювальної та інших життєво необхідних функцій крові. Одночасно з їх розвитком в організмі збуджуються компенсаторно-пристосувальні процеси, спрямовані на поповнення крові еритроцитами і гемоглобіном (вихід у судинне русло депонованої крові, посилення регенерації та проліферації клітин у кістковому мозку), киснем (активізація функцій систем дихання та серцево-судинної, збільшення проникності оболонки еритроцитів), відповідно змінюється обмін речовин. Повнота прояву і потужність цих механізмів залежать не лише від величини малокрів'я, а й від швидкості його розвитку, рівня адаптаційної спроможності організму, а також об'єму крові в ньому. Швидкий розвиток патологічного процесу зменшує прояв адаптаційних механізмів, погіршує прогноз і потребує термінового й інтенсивного лікування.

Слід мати на увазі, що вміст еритроцитів і гемоглобіну в одиниці об'єму не завжди відповідає їх загальній масі в усій крові [2].

Із усіх свійських тварин поросята особливо чутливі до недостатності заліза. Існують якісь біологічні бар'єри, які перешкоджають переходу заліза із крові й печінки свиноматки до ембріона. От чому поросята частіше, ніж інший молодняк, хворіють на аліментарну анемію.

Відомо, що для нормального розвитку поросятам потрібно щодня вводити в раціон по 7 мг сполук заліза, а з молоком свиноматки вони одержують тільки 1.

В організмі тварин залізо перебуває у вигляді неорганічних і органічних сполук переважно в комплексі з білками, у гемоглобіні, у нуклеїні й нуклеопротеіді. Гемоглобін утворений із білкової частини - глобіну, частка якого становить 96% від маси гемоглобіну, і не білкового компонента - гему (4%). Видова різниця гемоглобіну зумовлена глобіном, у той час як гем має однакову будову. Глобін складається із 4 поліпептидних ланцюгів. Зміни в первинній структурі ланцюгів глобіну, тобто заміна окремих амінокислотних залишків іншими, є причиною ряду вроджених анемій, утворення значної кількості аномальних гемоглобінів [8].

Значні запаси заліза (до 20%) депоновані в печінці, селезінці і кістковому мозку у вигляді феретина і гемоседерина. Крім того, залізо міститься в міоглобіні (10-15%), оксидазах, цитохромних ферментах і в незначній кількості в плазмі крові (негемоглобінове залізо) - не більше 0,1%.

Воно в організм надходить з кормом та водою. Всмоктується в тонкому відділі кишечника, та далеко не все (до 10%), а інша частина проходить через кишечник транзитом. Крім того, залізо виводиться з сечею, жовчю, а у лактуючих - ще й з молоком. Значний вплив на засвоєння заліза має наявність в організмі міді та вітаміну В_>12> [9].

Якщо його рівень становить менше 70 мкг/100 мл (12,5 мкмоль/л), то це вказує на початок розвитку анемії.

У 10-денних поросят інтенсивність включення заліза до складу молекул залізопротеїнів в еритроїдних клітинах кісткового мозку знижується. Починаючи з триденного віку, до 30-го дня життя після народження в сироватці крові тварин збільшується вміст феритину. Такі результати свідчать про зниження інтенсивності використання іонів заліза у процесах еритроцитопоезу. Водночас, починаючи з триденного віку, у поросят знижується спорідненість гемопротеїну до кисню, що є однією з компенсаторних реакцій організму, спрямованих на забезпечення зростаючої потреби тканин у кисні в період інтенсивного росту.

Отже в механізмах пригнічення синтезу гемоглобіну та розвитку постнатальної анемії в організмі поросят раннього віку важливе значення має не лише зменшення вмісту заліза в організмі тварин після народження у зв'язку з недостатньою функціональною активністю печінки, як залізодепонуючого органа в пренатальному періоді, та низьким умістом іонів заліза в молоці свині, але й зниження проліферативної активності еритроїдних клітин та інтенсивності використання іонів заліза в біосинтетичних процесах, що може зумовлюватися порушенням регуляторних механізмів. Певною мірою такий ефект може бути наслідком зниження функціональної ролі еритропоетину в регуляції еритроцитопоезу в ранньому періоді після народження через зменшення вмісту цього біорегулятора в організмі поросят, а також активацією надходження в кров інгібіторів еритроцитопоезу, синтез якого стимулюють чинники, що містяться в молозиві [7,14].

За даними авторів [7], концентрація сироваткового феритину при анеміях зменшується, внаслідок чого компенсаторно збільшується вміст транспортного для заліза білка - трансферину, що сприяє інтенсифікації обміну заліза та абсорбції його в кишечнику. Оскільки вміст заліза в сироватці крові знижується, а трансферину підвищується, то коефіцієнт насиченості його залізом зменшується в 3-3,5 рази. Природно, що протилежна спрямованість змін умісту заліза і трансферину зумовлює підвищення загальної залізозв’язувальної здатності сироватки крові.

Особливо недостатність кисню впливає на фізіологічний та функціональний стан клітин центральної нервової системи, м'язу серця, клітин печінки, нирок, поперечнопосмугованих м'язів і стінок кровоносних судин.

Залізо необхідно не тільки для утворення гемоглобіну, але також для нормального функціонування багатьох життєво важливих ферментів тваринного організму, що активно беруть участь у процесах обміну. Багато симптомів анемії, виникнення яких раніше пояснювали тільки низьким вмістом гемоглобіну в крові, у дійсності викликаються погіршенням функціонування клітин, що виробляють ферменти. При недостатності залізі ці клітини вражаються раніше, ніж знижується рівень гемоглобіну в крові а нормалізується їх діяльність тільки через певний час після того, як збільшиться рівень гемоглобіну. Крім того, роль заліза полягає в тім, що відокремлені від депонованого гемосидерина іони заліза служать для детоксикації бактерійних токсинів і продуктів розпаду тканин, и з'являються при інфекції й інтоксикації. З'являється неспецифічна реакція детоксикації, що виникає в якості примітивної захисної реакції, незалежно від утворення специфічних антитіл. Вона не зникає доти, поки утворяться специфічні захисні механізми [7,15].

Більша частина заліза, одержуваного з кормом, іонізується соляною кислотою шлункового соку за участю дегідроаскорбінової кислоти, цистерна й інших з'єднань, переводиться у двовалентні іони заліза, які частково сприймаються слизовою шлунково-кишкового тракту. При дослідженні стінок різних відділів шлунково-кишкового тракту встановлено, що основним місцем всмоктування заліза є дванадцятипала кишка. Обсяг усмоктування в різних тварин залежить від вмісту заліза в кормі й потребі організму. У період нестачі заліза й після стимуляції синтезу гемоглобіну обсяг резорбції збільшується в кілька разів. Залізо, сприйняте клітинами слизової, зв'язується зі специфічним білком апоферритином. Коли апоферритин вичерпується й у клітинах слизової залишається тільки ферритин, що містить 23% заліза, воно більше не може сприйматися й всмоктуватися. Лише коли залізо переходить у плазму, де в тривалентній формі зв'язується специфічним білком-трансферритином (здатність якого зв'язуватися із залізом обмежена), апоферритин знову звільняється й може знову приймати залізо із хімусу [7].

Із кров'яного русла залізо, що всмокталося, безпосередньо поглинається клітинами ретикулоендотелиальної системи: одна частина його використається при еритропоезі, а інша відкладається про запас у формі ферритина або гемосидерина в печінці, селезінці й інших органах. Усмоктування заліза із травного тракту регулюється особливим механізмом, що перешкоджає його токсичному нагромадженню в тілі тварини. Відкриття Штаркентейна, Хейбнера й ін. про те, що залізо, прийняте перорально, може бути резорбовано тільки у вигляді двовалентних іонів, має велике значення для терапії й профілактики анемії[4]. Отже, потрібно давати тільки такі солі заліза, у яких цей елемент утримується у двовалентній формі, або ті, які можуть бути легко переведені у двовалентні іони. Усмоктуванню заліза сприяє аскорбінова кислота, що завдяки своїм відбудовним властивостям утримує залізо у двовалентній формі також його активаторами є соляна кислота, жовч, жири, мідь.

Кляус встановив, що у голодних свиней в середньому утримується 159 г/% заліза, а після годівлі (впродовж перших годин) рівень його в плазмі зростає більш ніж на 100 г/%. Вплив годівлі свиней на рівень заліза в сироватці, мабуть, пов'язане з високою потребою організму в ньому й високому ступені поглинання з кишечнику [8].

Дефіцит заліза в організмі призводить до порушення метаболічних процесів у тканинах, що зумовлює трофічні розлади різних органів і систем. Нестача заліза знижує активність каталази, пероксидази, цитохрому С, цитохромоксидази, що спричинює розлади окислювально-відновних процесів, дистрофічні зміни, передусім в епітеліальних клітинах шлунково-кишкового каналу. При цьому знижується кількість шлункового соку, активність α-амілази, ліпази, трипсину, що веде до недостатнього засвоєння амінокислот, моноцукрів, ліпідів, вітамінів, мінеральних речовин. Таким чином виникає "зачароване коло": дефіцит залізає- ураження шлунка -посилення дефіциту заліза.

Дефіцит кисню, що виникає при анемії, зумовлює звільнення простагландинів і простациклінів нирками і меншою мірою - печінкою. Це сприяє активізації аденілатциклази, підвищенню рівня цАМФ в нирках і посиленню біосинтезу еритропоетину (ЕП), внаслідок чого зростає його кількість у плазмі. Еритропоетин стимулює функцію червоного кісткового мозку, у результаті чого збільшується синтез ДНК в еритроїдних клітинах кісткового мозку, стимулюється їх мітотична активність, скорочується період дозрівання та збільшується синтез гемоглобіну [7].

Водночас еритропоетин гальмує продукування лейкоцитів, що призводить до зменшення кількості лейкоцитів у крові і розвитку імунодефіцитного стану. У крові при цьому зменшується загальна кількість лімфоцитів, популяції Т- і особливо В-лімфоцитів, кількість нейтрофілів і моноцитів, знижуються фагоцитарна активність та індекс фагоцитозу, елімінуюча здатність крові, вміст загального білка та імуноглобуліну О.

Перераховані біохімічні зміни зумовлюють розвиток симптомів, типових для анемічного синдрому (блідість шкіри і видимих слизових оболонок, тахікардію, задишку, відставання в рості), і симптомів тканинного дефіцитузаліза (сидеропенічний синдром). Сидеропенічний стан проявляється періодичними шлунково-кишковими розладами (діареї), затримкою линьки, спотворенням смаку. Щетина у хворих поросят стає тьмяною, з часом набуває жовто-коричневого відтінку, шкіра - сухою, зморшкуватою, брудно-сірого кольору [7].

Аліментарна анемія, що з'явилася в результаті неповноцінної годівлі поросят в підсисний період, відноситься до числа анемій з недостатнім гемоглобіноутворення внаслідок дефіциту заліза. У зв'язку з недостатністю заліза порушується синтез гемоглобіну. Шлунковий сік поросят збіднений соляною кислотою, а коли поросята харчуються тільки молоком, вона майже повністю зв'язується з казеїном молока і її не вистачає, щоб утворилося легкозасвоюване закисне з'єднання заліза. В результаті цього залізо, прийняте з кормом, не всмоктується в кишечнику поросяти. Зрушення реакції кишкового вмісту в лужну сторону при одноманітній годівлі їх молоком сприяє утворенню в кишечнику погано розчинної фосфорної сполуки заліза. Таким чином, залізо, яке надходить в організм із кормом і медикаментами, може не використатися організмом поросят.

Крім того, у патогенезі аліментарної анемії у поросят-сисунів має значення недостатність аскорбінової кислоти й інших вітамінів, а також міді, кобальту та інших. Деякі автори допускають шкідливу дію молочного жиру, інші приписують цей шкідливий ефект розчинним жирним кислотам.

Сучасні дані про екзогенні та ендогенні антианемічні фактори дозволяють частково переглянути питання про патогенез аліментарної анемії. Нормальний шлунок дорослої тварини виділяє так званий внутрішній фактор (фундальний секрет, гастромукопротеін) вступаючи у взаємодію із зовнішнім фактором (вітамін В_>12>), що перебуває в деяких кормах, здобуває антианемічні властивості.

У світлі цих даних в основі патогенезу анемій лежить відсутність внутрішнього або зовнішнього факторів або порушення нормальних взаємодій між ними. У підсисних поросят з недосконалою ще секреторною функцією шлунково-кишкового тракту при відсутності достатньої кількості вітаміну В_>12> у кормах неминуче створюються умови, несприятливі для активізації антианемічного початку механізму що створює умови для розвитку недокрів'я.

Треба враховувати також і вплив своєрідної бактеріальної флори кишечнику поросят-сисунів, коли вони харчуються тільки молоком матері. Значне проникнення кишкової палички у верхні відділи травного тракту в сполученні з зрушеною ферментативною активністю шлунка й кишечнику легко можуть долати непроникність кишкового бар'єра, що уможливлює проникнення через кишкову стінку різних неіндефферентних для гемопоеза продуктів неповного розщеплення білків, а також бактеріальних токсинів, які негативно впливають на гемопоез. Кровотворення в селезінці й печінці загасає, слабка ще на початку кровотворення діяльність кісткового мозку не встигає виробляти в необхідній кількості нові еритроцити з належною концентрацією гемоглобіну [8].

1.3 Методи діагностики анемії

Тим часом анемію варто діагностувати якомога раніше, навіть при відсутності лабораторії, на підставі даних анамнезу й зовнішнього огляду хворих тварин.

Діагноз на аліментарну анемію встановлюють на підставі клінічної картини захворювання, даних гематологічного дослідження тварин і результатів санітарно-гігієнічної оцінки умов утримання і годівлі поросят. При постановці діагнозу на аліментарну анемію потрібно диференціювати її від подібних з нею захворювань, в першу чергу анемії гельмінтозного походження, що розвивається при захворюванні поросят стронгілоідозом і аскаридозом.

Частіше ця анемія перебігає із чітко вираженими явищами анізоцитоза, пойкілоцитоза. Крім того, для анемії глистной етіології характерне наростання числа еозинофілів.

При стронгілоідозі поросят можна завжди виявити крапкові крововиливи в підшкірній клітковині, м'язах і в легенях, а на слизовій оболонці шлунка ерозії і виразки, чого не буває при аліментарній анемії. Крім того, стронгілоідоз і аскаридоз можна виключити дослідженням калу на наявність яєць глистів [8,10].

При постановці діагнозу на аліментарну анемію треба виключити також інфекційні й післяінфекційні анемії, що розвиваються в результаті перехворювання поросяти сальмонельозом, грипом, лептоспірозом і пневмонією. Вони характеризуються порівняно незначним зменшенням кількості гемоглобіну і числа еритроцитів, кольоровим показником менше одиниці, збільшенням загальної кількості лейкоцитів і часто з більш-менш вираженим зрушенням ядра нейтрофілів уліво.

Існує також гемолітична (вроджена анемія) й постгеморагічна, що розвивається у поросят після кровотечі з пуповини, але відмінністю аліментарної анемії від інших є те, що вони реєструються вкрай рідко.

При гемолітичній анемії осмотична стійкість еритроцитів знижується, спостерігаються мікроцитоз та жовтяниця. Більшість червоних кров'яних тілець, при забарвленні мають зернистість.

Анемічний стан після крововтрати розвивається гостро. У перший момент кількість гемоглобіну і еритроцитів знижується одночасно, чого ніколи не спостерігається при аліментарній анемії [8].

1.4 Профілактика і терапія анемії у поросят

Анемія супроводжується загальним ослабленням організму поросят, затримкою росту і схильністю до шлунково-кишкових захворювань.

Щоб уникнути розвитку анемії у поросят сисунів необхідно в перші дні життя (3-5) провести профілактичні внутрішньом’язові ін'єкції залізовмісних препаратів. З розрахунку 100-150 мг заліза препарату. Такими препаратами можуть бути ферроглюкін, ферродекстран, ферродекс, ферровет, суйферровіт, міофер, армідекстран, імпоферрон. Гарним засобом, що усуває дефіцит заліза в організмі поросят, є ферродекстринові препарати. Введення їх в організм поросят-сосунів стимулює синтез гемоглобіну та обмінні процеси [11].

Крім перерахованих препаратів для лікування поросят, хворих аліментарною анемією, застосовують білковий екстракт печінки великої рогатої худоби, препарати печінки й селезінки, виготовлені по методу В.П. Філатова, Х.С. Юлдибаева, 1951, і антианемін, до складу якого входять вітамін В_>12>, залізо, кобальт і білкові речовини.

В.І. Божко установив, що антианемін краще стимулює органи кровотворення, чим білковий екстракт печінки. Найкращий стимулюючий ефект досягається при повторному введень антиамеміна через 7-8 днів, а білкового екстракта печінки через 10 днів.

Суйферовіт - препарат антианемічної дії, розчин для підшкірного або внурім'язевої ін'єкції призначений для свиней з додаванням декстрана заліза, мікроелементів та вітамінів В. Присутня в препараті сироватка захищає тварин від стану гіпо- та гаммоглобулінемії, підвищує імунітет організму. Присутнє в препараті залізо (Fе III) заповнює нестачу цього елементу в організмі, підвищує кількість еритроцитів. Препарат суттєво впливає на стан поросят ослабленого гнізда [12,13].

Імпозил - це залізодекстрановий препарат, 2 мл якого містить 150 мг заліза. Він отриманий шляхом комбінування заліза з декстраном котрий є продуктом бактеріального бродіння. Препарат рідкий, застосовується внутрішньом'язево.

Дія препарату заснована на тім, що після одноразового введення його в організмі створюються запаси заліза, достатніх не тільки для поповнення гемоглобіну крові, але й для забезпечення залізом ензимних систем. Уведений парентерально, він відразу ж надходить у кров у незміненому виді, і розноситься по всьому організмі. Велике значення має й те, що в організмі залізо швидко вивільняється і негайно використовується там, де особливо необхідно. Всі інші з'єднання заліза, як тільки надходять в кров, піддаються розчепленню, причому залізо яке вивільнилося, знову вступає в комбінації, з'єднуючись із іншими речовинами, що перебувають у крові. Ці нові з'єднання, досягши тканин, де проходить утворення формених елементів крові, повинні знову розкластися і тільки після цього залізо починає брати участь у тих або інших процесах, що відбуваються в організмі [12].

Ферровет - препарат, який має високу активність і забезпечує швидке засвоєння заліза в організмі, стимулює кровотворні системи, підвищує рівень гемоглобіну та збільшує кількість еритроцитів, підвищує продуктивність сільського господарських тварин, компенсує нестачу заліза. Ферровет - розчин для ін'єкцій червоно-коричневого кольору.

Залізодекстран (імпозил)-мабуть, відкрите дотепер з'єднання заліза, що відповідає усім вимогам, які пред'являються до введеного парентерально його з’єднань, не тільки тому, що кровоутворюючі тканини можуть негайно вивільнити залізо із циркулюючого в крові імпозила, але також і тому, що поглинання його на місці ін'єкції відбувається повно й ефективно. Застосування залізодекстрана дозволяє минути біологічний бар'єр у кишечнику, що перешкоджає усмоктуванню заліза.

Поглинається препарат купферовими клітинами печінки, кісткового мозку й селезінки. В них залізо відокремлюється від декстрана й відразу стає доступним як для синтезу гемоглобіну, так і для відновлення його запасів в організмі. Препарат не токсичний.

У поросят, яким був введений імпозил, до 17-денного віку рівень гемоглобіну різко збільшився (до 9,5 г/%), а кількість еритроцитів досягла 4,85 Т/л.

Через три тижні після введення імпозила запаси його в організмі поросят, вочевидь, знизилися, тому рівень гемоглобіна також знизився до 8,7 г/%.

Отже, однократна ін'єкція імпозила усуває дефіцит заліза в організмі поросят.

Імпозил вигідно застосовувати відразу після народження, поки поросята не можуть поїдати підкормку. З огляду на гарну ефективність гліцерофосфату його рекомендовано давати тоді, коли поросята починають самостійно поїдати корм (змішувати препарат з корм). У цьому випадку немає необхідності задавати його індивідуально кожній тварині.

Це порошок жовтуватого кольору, без смаку й запаху, погано розчинний у воді. По хімічному складі - це сіль окисленого заліза гліцерофосфатної кислоти. Містить 18% заліза й 14,9% фосфору. Строк придатності його не обмежений. Він добре засвоюється організмом, не викликаючи побічних явищ. Препарат не гігроскопічний і стійкий до окислення, тому його можна вводити в якості спеціальної добавки в комбікорм. Поросята, що одержували гліцерофосфат заліза, були здоровими, рухливими, скоріше звикали до підкормки й більше її з'їдали, добре розвивалися й до відлучення серед них майже не має відсталих у рості. Загибелі серед поросят, що одержують гліцерофосфат також не спостерігається [8,12].

Встановлено, що у тварин, які одержували препарат у дозі 0,3 г були кращі показники крові, ніж у поросят, що одержували препарат у дозі 0,1г.

При проведенні дослідів з імпозилом в підсисних поросят у віці 3-5 тижнів удруге спостерігається зниження гемоглобіну, незважаючи на те, що їм в 3-5-денному віці внутрішньом'язево вводили препарати заліза.

Багато вчених неодноразово застосовували як “Ферровет”, так і “Ферродекс” у дозі 2 мл і одержували гарні результати [1].

Перевага цих препаратів полягає в тому, що при застосуванні їх не потрібно великих витрат робочого часу. Для профілактики анемії і лікування вже захворілих поросят досить одного введення препарату.

Поросятам, що перебувають на пасовищах, застосовувати “Ферродекстран” даремно [13].

Уводити ферродекстранові препарати потрібно глибоко в м'яз і обережно, щоб краплі препарату не потрапили під шкіру, що є недоліком.

Ферродекстран містить в 1 мл розчину близько 50 мг заліза й 0,5% хлористого натрію. Препарат вводять на 3-й день після народження в дозі 2,5 мл у м'яз стегна.

Препарат добре засвоюється організмом, не викликає будь-яких шкідливих наслідків, зручний у введенні. Він особливо ефективний при ранньому застосуванні [12].

Одним з факторів профілактики анемії є введення в завушну область свиноматкам за 14-20 діб до опоросу 5 мл ферроглюкіна, або ферродекса. При застосуванні ферродекстранових препаратів важливо забезпечити потребу організму свиней у вітамінах А, Д, С, В_>2>, а особливо вітаміном Е.

Профілактують анемії також залізодекстрином. Який готують в такий спосіб.: 100 г хлорного заліза, розчиняють в 1 л дистильованої води. До отриманого розчину, підігрітого до 20-25 °С, додають невеликими порціями м’якодіючу іонообміну смолу ІР-45, причому наступні її порції додають після того, як встановлюється рівновага рН. При рН 2,8 смолу фільтрують. Необхідну кількість декстрину розчиняють у розчині, підігрітому до 115 °С впродовж 10 хвилин. Розчин стабілізованого золю доводять до рН 7,0, додають NaОН, і концентрують приблизно до 150 мл при зниженому тиску, потім додають 10,8 мл водного розчину фенолу (75 мг), і остаточний об'єм доводять до 165 мл, додаючи воду. Отриманий препарат розфасовують в ампули й автоклавують 20 хвилин. Це темно-бура рідина, в 1 мл якої міститься 35 мг заліза.

Тварини яким вводили препарат заліза не хворіли анемією. Вміст гемоглобіну в крові не знижувався нижче 80 г/л, а кількість еритроцитів була вищою 3,8 Т/л. Приріст ваги поросят, що одержували залізодекстрин, був 200 г на добу, а ті які одержували ферродекс - 400 г.

Біля третини поросят, котрим внутрішньом'язево вводили залізодекстрин під час ін'єкції перебували в стресовому стані. Через якийсь час тварини мали гарний апетит і самопочуття, були більш жвавими. Залізодекстран препарат дешевий, малотоксичний і являється ефективним засобом у боротьбі з анемією поросят. До недоліків його слід віднести те, що він містить мало заліза (35 мг в 1 мл) [15].

Якщо господарства не мають препаратів заліза і інших засобів боротьби з анемією, а з'являється гостра необхідність проводити заходи щодо профілактики зазначеного захворювання, можна застосовувати цитровану кров. її призначають так само, як засіб, який сприятливо впливає на розвиток новонароджених тварин, тому що вона є джерелом багатим на живильні і мінеральні речовини.

Кров беруть з яремної вени добре вгодованих, здорових коней. Перед узяттям крові в пляшки ємністю в дві літри наливають охолоджений стерильний 5%-ний розчин лимоннокислого натрію з розрахунку 1:10.

При обробці поросят цитрованою кров'ю необхідно стежити за повноцінністю раціону підсисних поросят, свиноматок і гігієною приміщень, що підвищує ефективність препарату. Профілактика анемії поросят, у цей час – одна з головних нерозв'язаних проблем у свинарстві, і це зобов'язує фахівців ветеринарної медицини до вивчення зазначеного захворювання та приділяти йому більшу увагу [8].

1.5 Висновок з огляду літератури

Аліментарна анемія - одна з масових і небезпечних хвороб поросят, що наносить значні економічні збитки свинарству.

Воно починає розвиватися з п'ятиденного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Правильна організація заходів профілактики і лікування дає можливість зменшити економічні збитки. На даний час існує багато препаратів заліза, які виробляють різні фармацевтичні фірми світу.

Ведеться науковий пошук по створенню схем лікування і профілактики анемій.

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали та методи дослідження

Дипломна робота виконана на базі свиноферми ПАОП „Промінь" (с. Кобзівка) та науковій лабораторії кафедри терапії ПДАА.

Для дослідження відібрали 10 поросят великої білої породи віком 7 діб. З цих тварин сформували 2-групи (контрольну та дослідну) по 5 гол. Контрольна група поросят отримувало препарат суйферровіт, той який застосовувався в господарстві для профілактики анемій у поросят.

Дослідна група поросят отримувала препарат ферровет з метою простежити порівняння ефективності препаратів.

Для визначення клінічного стану тварин провели клінічний огляд контрольних і дослідних груп поросят. Визначали габітус, стан шкіри, слизових оболонок, стан органів дихання.

Габітус – це зовнішній вигляд тварини. Дає змогу визначити загальний стан тварини, положення тіла в просторі, конституція, вгодованість, тілобудова і темперамент.

Волосяний покрив - визначали стан волосяного покриву, блискучість, прилягання до шкіри, густоту, наявність алопецій, міцність зв'язку із шкірою.

Шкіра - визначали колір, запах, еластичність, вологість, температура і наявність можливих патологічних змін - порушення цілісності (садини, тріщини, рани, гангрена, висипи, везикули, абсцеси, волдирі, чешуйки, кірки, збільшення об'єму, набряки, емфізема, флегмони, гематоми, новоутворення).

Видимі слизові оболонки - колір, вологість, щільність і наявність нашарувань на слизових оболонках.

Лімфатичні вузли - розміри, форму, рухливість, болючість, місцеву температуру.

При дослідженні серцево-судинної системи звертали увагу на наявність набряків. З'ясували силу, ритм, локалізацію серцевого поштовху. У поросят серцевий поштовх найбільш виражений зліва в 4-му міжребер'ї на площі 4-5см²,а справа він прощупується в 4-му міжребер'ї на 7-8 см нижче лопатко - плечового суглобу.

Тони серця прослуховували в місцях: двостулковий клапан розміщений в 4- му міжребер'ї зліва; трьохстулковий в 3-му міжребер'ї справа; півмісяцеві клапани легеневої артерії в 3-му міжребер'ї під лінією, яка розділяє на половину нижню третину грудної клітки, визначили їх силу, тембр, ясність, ритм, якість. Оглядом і пальпацією периферійних вен визначили їх наповнення, характер пульсу.

Досліджування органів дихання проводили за таким планом: дихальні рухи, верхні дихальні шляхи, огляд, пальпація і аускультація грудної клітки в ділянці легень.

Дихальні рухи - частоту, тип, глибину і симетричність.

Верхні дихальні шляхи - слизову оболонку носа, запах видихуваного повітря, додаткові пазухи, гортань, трахея, наявність та характер кашлю (сила, частота, болючість, вологість), патологічні (хрипи, крепітація, шуми тертя, плеску, патологічне бронхіальне дихання, амфоричне) дихальні шуми.

При клінічному огляді тварин було виявлено зниження апетиту, тварини в'ялі, блідість шкіри і видимих слизових оболонок, іноді тахікардію.

Проводили відбір крові для морфологічного і біохімічного дослідження. Визначили стан гемопоезу у поросят за наступними показниками: вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів.

Кров у піддослідних поросят відбирали на 7-й, 14-й, 21-й день після народження. Відбір крові проводили безпосередньо перед введенням залізовмісних препаратів, для дослідження її відбирали з очного (орбітального) синуса. Для цього поросят - сисунів фіксували у горизонтальному положенні. За допомогою голки проколювали кон'юнктиву шляхом сильного надавлювання і просування голки вперед на 1-2 см доки вона не потрапить у венозний синус, який розташований поряд з кістковою очною впадиною.

Визначення вмісту гемоглобіну проводили за допомогою геміглобінцианідного методу. Гемоглобін при взаємодії з залізосинеродистим калієм окислюється в геміглобін, інтенсивність пофарбування якого пропорційна вмісту гемоглобіну.

Концентрація геміглобінцианіду в стандартному розчині набору фірми "Реагент" відповідає концентрації гемоглобіну в крові 120 г/л при розведенні крові в 251 раз.

У пробірку вносили 5мл трансформуючого розчину і 0,02мл крові, добре перемішували, залишали на 10 хв., після чого суміш фотоелектро- колориметрували при довжині хвилі 500-600нм у кюветі з товщиною шару 1см проти холостої проби (трансформуючий розчин). Стандартний розчин виміряли при тих умовах, що і дослідну пробу.

Визначення кількості лейкоцитів, еритроцитів проводили за допомогою камери Горяєва.

Для визначення кількості лейкоцитів брали ретельно висушені звичайні лабораторні пробірки. За допомогою піпетки в пробірки вносили по 0,4 мл 3%-го розчину оцтової кислоти, підфарбований метиленовою синькою (рідина Тюрка). Потім капіляром додавали до вмісту кожної пробірки по 0,02мл крові. Одержали розведення крові 1:20. Краплею розбавленої крові заповнювали лічильну камеру Горяєва і підраховували клітини у 100 великих квадратах.

Кількість лейкоцитів розраховували за формулою:

, де

X - кількість лейкоцитів (Г/л);

α - кількість клітин у 100 великих квадратах;

250 - об'єм одного великого квадрата дорівнює 1/250 мм;

20 - ступінь розведення крові;

100 - кількість великих квадратів.

Для визначення кількості еритроцитів брали ретельно висушені лабораторні пробірки. За допомогою піпеток в пробірки наливали по 3,98 мл фізіологічного розчину. Потім капіляром додавали до вмістимого кожної пробірки по 0,02 мл крові. Змішавши вміст пробірки краплею розбавленої крові заповнюють камеру Горєва. Підрахунок клітин проводили в 5 великих квадратах або 80 малих.

Кількість еритроцитів розраховують за формулою:

, де

X - кількість еритроцитів (Т/л);

α - кількість клітин в 5 великих квадратах;

4000 - об'єм одного малого квадрата;

200 - ступінь розведення крові;

80 - кількість малих квадратів.

Для визначення співвідношення між кількістю еритроцитів і насиченістю їх гемоглобіном ми визначали кольоровий показник.

Визначення кольорового показника проводили за формулою:

, де:

Нв_>1,>Е_>1>- середня кількість еритроцитів і гемоглобіну у даного виду тварин;

Нв_>2,>Е_>2>- знайдена кількість еритроцитів і гемоглобіну у досліджуваних тварин.

Середній уміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) визначають діленням вмісту його в 1 л крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі. ВГЕ виражають у піктограмах.

Білок є основною і найбільш важливою структурною частиною живих організмів. Визначали вміст загального білка в сироватці крові, за допомогою рефрактометра RL-2. В основу цього метода покладено визначення показника (коефіцієнта) заломлення світла дослідною речовиною. В сироватці крові величина рефракції залежить від кількості білка.

Визначення білка за допомогою рефрактометра RL-2 проводили наступним чином. Спочатку прилад встановили на нуль по дистильованій воді, при температурі 20°С. Перед цим верхню і нижню камеру протирають марлевою серветкою, змоченою сумішшю спирту з ефіром і насухо витирають марлевим тампоном. На призму наносять 2-3 краплі дистильованої води. Камеру закривають. Дисперсію в окулярі зорової труби видаляють прокручуванням гвинта лімба дисперсії. Лінію шкали встановлюємо на цифру 1,333 (показник заломлення дистильованої води), в зорову трубу спостерігаємо кордон світлотіней по відношенню до точки перетину двох візирних ліній. Після чого поверхню призми насухо витираємо м'якою марлевою серветкою і ватним тампоном. Наносимо на нижню призму 2-3 краплі досліджуваної сироватки. Дзеркалом направляємо світло в вікно камери і повертаємо гвинт до тих пір, поки межа світлотіні не досягне перетину двох візирних ліній.

Вміст білка визначали в г/% по таблиці урахування величин показника заломлення з рефрактометра.

Результати досліджень оброблені статистично за допомогою комп'ютера з використанням програми “Ехсеl”.

2.2 Економічна характеристика господарства

Господарство ПАОП “Промінь” розташовано в селі Кобзівка Красноградського району Харківської області, в 30-ти кілометрах від міста Краснограда, яке є районним центром. До найближчої залізничної станції 25 км.

Розміщений в північно-західній частині Красноградського району, в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом.

Багаторічна середня температура повітря по місяцях

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
- 10	- 10	-5	+3.5	+11	+5,5	+18	+16	+10,5	+4	-3,5	-9

З даної таблиці видно, що цей район характеризується помірно кліматичними умовами з яскраво вираженими сезонами року. Влітку самий теплий місяць - липень +18ºС, максимальна температура піднімалася до +32ºС. Самий холодний місяць року – січень з максимальною температурою - 21ºС, а в середньому - 10ºС. Переважний напрямок вітрів південно-західний та південний. Початок ранніх заморозків припадає на другу половину жовтня та на першу половину листопада. Середня багаторічна кількість опадів становить близько 550 мм. Сніг випадає в третій декаді листопада, сходить в основному, у березні. Тривалість безморозного періоду становить 226-240 днів.

Вегетаційний період рослинності на території господарства становить близько 190 днів. Природні пасовища використовують для випасу великої рогатої худоби в літній період, а сінокоси - для заготівлі сіна.

Рослинництво – є профілюючою галуззю даного господарства, але тваринництво відіграє не менш важливу роль в економіці господарства.

Виходячи з використання земельних ресурсів, спеціалізацією господарства в рослинництві є сортове насіння зернових і багаторічних трав та племінне тваринництво.

В нижче розташованій таблиці представлені всі види земельних угідь господарства.

Таблиця 3.2.1. Розподіл сільськогосподарських угідь

Види угідь, га	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Загальна земельна площа	2782	2782	2782
Всього с/г угідь, із них:	2482	2482	2482
Рілля	263	263	263
Багаторічні насадження	33	33	33

Таблиця 3.2.2. Структура посівних площ

Назва культур	Од. виміру	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Пшениця озима	ц	13077	21013	16017
Пшениця яра	ц	150	180	34
Ячмінь	ц	5220	8100	6320
Горох	ц	1200	362	1270
Гречка	ц	247	278	83
Соняшник	ц	1400	1800	2720
Кукурудза на зерно	ц	9100	3400	920
Картопля	ц	60	98	40
Кормовий буряк	ц	8100	6320	3200
Цукрові буряки	ц	1100	900	2300
Овочі	ц	54	30	42
Кукурудза на силос	ц	29256	34352	43011
Багаторічні трави на зелену масу	ц	42700	11099	6633
На сіно	ц	4324	4522	4000

Аналізуючи дані таблиці 3.2.2., можна помітити зміни валових зборів, що сталося в наслідок зменшення посівних площ та зниження рівня врожайності окремих с/г культур (посушливе літо).

Але деякий валовий збір, наприклад гороху порівняно з 2006 р. збільшився на 908 ц. і становить 1270 ц. Це досягнуто за рахунок збільшення посівних площ цієї культури.

Таблиця 3.2.3. Урожайність сільськогосподарських культур

Назва культур	Од. виміру	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Пшениця озима	ц/га	26,1	42,8	36,0
Пшениця яра	ц/га	13,9	23,7	11,0
Ячмінь	ц/га	24,3	22,9	22,0
Горох	ц/га	24,6	16,6	19,0
Соняшник	ц/га	11,0	17,0	12,3
Кукурудза на зерно	ц/га	44,3	40,2	15,1
Кормовий буряк	ц/га	349,0	256,3	270,0
Цукрові буряки	ц/га	330,0	270,3	155,0
Кукурудза на силос	ц/га	138,4	199,0	154,2
Багаторічні трави на зелену масу	ц/га	475,0	233,7	69,4
На сіно	ц/га	40,2	48,4	41,2

В таблиці 3.2.3. представлена врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки. Рівень врожайності с/г культур формується під впливом метеорологічних (температура повітря, кількість опадів) і агротехнічних факторів.

Дані таблиці 3.2.3. свідчать про зниження врожайності зернових і зернобобових культур, а також зменшення кількості зібраного сіна і зеленої маси. Галузі рослинництва і тваринництва тісно пов’язані між собою, від кількості та якості кормів залежить виробництво продукції тваринництва. Це в свою чергу впливає на розвиток галузі тваринництва.

Вона складається з скотарства і свинарства. В ПАОП “Промінь” нараховується 1317 голів великої рогатої худоби, з них дійна череда 620 голів, які утримуються безприв’язно в одноповерхових блокових сараях з утепленою вентильованою покрівлею. Також нараховується 480 голів свиней, вони утримуються на свинотоварній фермі.

Територія МТФ огороджена бетонним парканом висотою 1,8 м.

Взимку велика рогата худоба утримується в стілах, а влітку знаходиться в літніх таборах. Територія ферми обладнена зовнішньою системою освітлення та водопостачанням. Гній прибирають транспортером два рази на день і вивозять на гноєсховище. Напування здійснюється з автопоїлок.

Територія СТФ майже не огороджена, тому не виключена можливість знаходження там сторонніх осіб і приблудних тварин. Свині утримуються в спеціальних приміщеннях – свинарниках. Влітку утримуються на вигульних спеціальних майданчиках. СТФ також обладненна зовнішньою системою освітлення.

Таблиця 3.2.4. Наявність тварин по видам

Показники	Од. виміру	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Корів на поч. року	гол.	600	600	620
Приплід телят	гол.	496	501	482
Вихід телят на 100 корів	гол.	115	123	119
Свиней всього	гол.	398	402	480
в тому числі свиноматок основних	гол.	160	172	180
Приплід поросят	гол.	1120	1100	1300
Приплід поросят на 100 свиноматок	гол.	1170	1150	1350

Середньодобовий приріст свиней (Таблиця 3.2.4.) у 2007 р. порівняно 2005 р. та 2006 р. збільшився.

Таблиця 3.2.5 Собівартість основних видів продукції ПАОП «Промінь» за 2005-2007 роки

Показники	Од. виміру	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Озимі зернові (пшениця)	грн. за ц	25,03	17,44	32,86
Ярі зернові (ячмінь)	грн. за ц	17,67	27,00	25,00
Зернобобові (горох)	грн. за ц	24,59	32,00	36,00
Кукурудза	грн. за ц	25,46	46,62	57,00
Соняшник	грн. за ц	38,38	50,31	61,00
Картопля	грн. за ц	38,19	46,05	206,35
Овочі	грн. за ц	60,67	80,00	186,70
Кормові буряки	грн. за ц	7,68	4,11	10,74
Молоко	грн. за ц	54,27	74,30	75,48
Приріст ВРХ	грн. за ц	414	623	757,23
Приріст свиней	грн. за ц	3872	2005	1698,2
Приплів ВРХ	грн. за ц	907,66	1050	1150
Приплід свиней	грн. за ц	3600	3956	3987,75

Рівень собівартості продукції залежить від двох комплексних факторів - виходу продукції і затрат на її виробництво.

Витрати на вирощування одного центнера продукції рослинництва по всіх культурах збільшились, (табл. 3.2.5.) крім ячменю.

2.3 Терапевтична ефективність різних залізовмісних препаратів при анемії поросят

Вивчення терапевтичного ефективності препаратів: суйферровіт та ферровет, при розвитку анемії, проводили на 10 поросятах великої білої породи. З цією метою тваринам дослідної групи (5 голів) 7-ми денного віку в дозі 2,5 мл внутрішньомя'зево вводили ферровет, а тваринам контрольної (5 голів) в дозі 5 мл внутрішньомя'зево вводили суйферровіт.

Ферровет - це рідина темно-коричневого кольору із специфічним запахом. Залізодекстрани - це комплексні сполуки заліза гідроокису і низькомолекулярного декстрана.

Залізодекстрановий комплекс стимулює кровотворну систему, підвищує рівень гемоглобіну та збільшує кількість еритроцитів, компенсує нестачу заліза. Мікроелементи і вітаміни регулюють обмін речовин і компенсують нестачу цих елементів у кормах.

Суйферовіт - препарат антианемічної і зміцнюючої дії, збільшує кількість еритроцитів стимулює гематопічну систему синтезу гемоглобіну. Складається з гомологічних білків крові, зокрема гаммаглобуліни і антитіла, які містяться в сироватці крові свиней, запобігають розвитку гіпо- і агаммагобулінемії і сприяють розвитку пасивного імунітету.

На протязі 1-3 днів проходе засвоєння організмом залізодекстранів. Із лімфатичних судин залізодекстрани швидко переходять в кров'яне русло, звідки потрапляє в ретикулоендотеліальні клітини, де відбувається відділення заліза від декстрана. Вільне залізо потрапляє в кров і розноситься по всьому організму, виявляючи при цьому специфічну дію. Стимулює еритропоез і синтез гемоглобіну, нормалізує обмінні процеси, прискорює ріст, підвищує стійкість організму проти різних захворювань.

Рис. 3.3.1 Вміст гемоглобіну в сироватці крові поросят (г/л)

Вміст гемоглобіну (рис. 3.3.1) у крові поросят обох груп, на початку дослідження, був близько 90,68-90,46 г/л. Після введення препаратів на 14-й день у дослідній групі його вміст зріс до 101,4 г/л, будучи на 10,7 г/л більше ніж у контрольній, а на 21-й день 108,6 г/л в дослідній та 91,6 в контрольній, різниця становила 17,0 г/л. Підвищення показників вмісту гемоглобіну в дослідній групі ми пов’язуємо з впливом препарату ферровет на обмін речовин та краще засвоєння заліза.

Рис. 3.3.2. Кількість еритроцитів в крові поросят (Т/л)

Кількість еритроцитів у крові поросят дослідної та контрольної груп на 7-й день становила близько 5,12-5,14 Т/л (рис. 3.3.2). На 14-й день їх кількість зросла у дослідні групі до – 6,0 Т/л. На 21-й день у поросят дослідної групи значно збільшилася кількість еритроцитів 6,68 Т/л на відміну від поросят контрольної групи 5,69 Т/л.

Рис 3.3.3. Кількість лейкоцитів у крові поросят (Г/л)

Кількість лейкоцитів за весь період дослідження в контрольній та дослідній групах поступово збільшувався (рис. 3.3.3) з 9,76 до 12,43 Г/л, що відповідає межам фізіологічної норми.

Рис. 3.3.4. КПК

Показник КПК (рис. 3.3.4) у поросят дослідної групи почав підвищуватися на 14-й день дослідження і його показник становив 1,02. Він значно підвищився на 21-й день порівняно з контрольною групою на 0,28.

Рис. 3.3.5. ВГЕ

Показник ВГЕ (рис. 3.3.5) контрольної та дослідної груп за весь період дослідження майже не змінювався. На 7-й день у дослідної групи становив 17,58, на 14-й день -16,8, а на 21-й день - 17,39, а у тварин контрольної групи відповідно 17,84; 16,25; 17,81.

Рис. 3.3.6. Вміст загального білка в сироватці крові поросят (г/л)

Показник вмісту загального білка в сироватці крові (рис. 3.3.6) за період дослідження знаходився в межах фізіологічних норм. В дослідні групі на 14-й день він підвищувався відносно попереднього періоду і становив 53,18 г/л, будучи вищим на 2,38 г/л відносно такого в дослідній. Така ж тенденція спостерігалася до 21-ї доби. Підвищення показників вмісту загального білка сироватки крові в дослідній групі ми пов'язуємо з впливом препарату ферродекстран на обмін речовин та засвоєння білків молока.

2.4 Економічне обґрунтування роботи

Профілактика анемії попереджує збитки у господарстві. Тому розраховуємо попереджені збитки, економічний ефект та економічну ефективність на одну гривню витрат при профілактиці анемій.

Таблиця 3.4.1 Вихідні дані

№	Показники	Виміри	Дані
1	Кількість поросят контрольної групи	гол.	5
2	Кількість поросят дослідної групи	гол.	5
3	Об'єм суйферровіт на одне введення - вік 7 діб - вік 14 діб	мл/гол мл/гол	5 10
4	Об'єм ферровет на одне введення - вік 7 діб - вік 14 діб	мл/гол мл/гол	2,5 3,5
5	Середньодобовий приріст живої маси поросят	кг	0,2
6	Ціна за 1 кг живої маси	грн.	16,00
7	Вартість препаратів: - суйферровіт - ферровет	грн. грн. грн.	26,00 15,50 10,50

Розрахунок попередженого економічного збитку в наслідок профілактичних заходів:

П_>з>=М_>д>∙К_>л>∙Ж∙Ц,

де,

М_>д> - кількість досліджуваних тварин, гол;

К_>л> - коефіцієнт летальності, 0,15;

Ж- середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

П_>з>=10∙0,15∙4,2∙16=100,8(грн.)

Розрахунок економічного ефекту отриманого як результат дослідження поросят:

Е_>е>=П_>з>-В_>в>, де:

П_>з>_{> -}>економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;

В_{>в -}>витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.

Е_>е>=100,8-26,0=74,8(грн.)

Визначення економічної ефективності на 1 грн. витрат (Е грн.):

Е_>грн.>=Е_>е:> В_>в>, де:

Е_{>е -}>економічний ефект, отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів, грн.;

В_>в> - витрати на проведення ветеринарних заходів, грн.

Е_>грн.>= 74,8: 26,00 =2,87 (грн.).

Отже економічний ефект в наслідок профілактики дорівнює 74,8 грн., а економічна ефективність на 1 грн. витрат дорівнює 2,87 грн.

2.5 Узагальнення результатів роботи

Отже, аліментарна анемія – одна із самих розповсюджених і небезпечних хвороб поросят, що приносить величезні економічні збитки свинарству.

Захворювання починає розвиватися з 5-денного віку і максимального розвитку досягає у тритижневому віці.

Патогенез даної хвороби вивчений недостатньо. Теорію, в основу якої покладено прогресуюче зменшення в організмі поросят заліза і новий погляд на аліментарну анемію, як на хворобу, що розвивається в результаті нестачі в організмі не тільки солей заліза, але й інших мікроелементів при недотриманні гігієни утримання поросят, можна визнати обґрунтованим.

При патології розвитку з профілактичною і лікувальною метою використовують залізовмісні (антианемічні) препарати і комплексно вітамін В_>12.>

В процесі лабораторних, клінічних та виробничих досліджень залізодекстранові препарати зарекомендували себе як малотоксичні та високоефективні при захворюваннях на аліментарну анемію.

Не дивлячись на багато численні роботи по анеміях, на цей час невідомий повний механізм розвитку даної патології.

В результаті досліджень, було встановлено, що застосування препарату ферровет краще профілактує розвиток анемії ніж суйферровіт у поросят великої білої породи.

3. Охорона праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно - технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

До основних законодавчих актів України з охорони праці належить закон України "Про охорону праці з внесеними змінами і доповненнями у 2002р." Він визначає основні поняття щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.

Основні принципи в галузі охорони праці

1. Соціальний захист працівників, певного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від несчасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

2. Пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці.

3. Встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності.

4. Забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організації та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

На сільськогосподарському підприємстві ПАОП ”Промінь” проводяться наступні види інструктажу:

1. Вступний;

2. Первинний;

3. Повторний;

4. Позаплановий;

5. Цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

з усіма працівниками, які приймаються на постійну чи тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу, роботи або посади;
з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;
з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або виробничого навчання;
з екскурсантами у разі екскурсії на підприємстві.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом по підприємству покладено ці обов'язки.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасні технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників з програмою розробленою службою охорони праці з урахуванні особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджуються керівником підприємства.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу, який зберігається службою охорони праці або працівником, що відповідає за проведення вступного інструктажу, також у наказі про прийняття працівника на роботу. При цьому обов'язкові підписи, як того, кого інструктують, так і того хто інструктує. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплю печаткою.

Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

- з новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або фізичної особи, яка використовує найману працю;

- який переводиться з одного структурного підрозділу підприємства до іншого;

- який буде виконувати нову для нього роботу;

- з відрядженим працівником іншого підприємства, який бере безпосередню участь на підприємстві.

Проводиться з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:

- до початку трудового або професійного навчання;

- перед виконанням кожного навчального завдання, пов'язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів тощо;

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені нормативно-правовими актами, що діють у галузі або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше:

- на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці;

- для решти робіт - 1 раз на 6 місяців.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

- при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів, та інших чинників, що впливають на стан охорони праці;

- при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

- при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на ЗО календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів;

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами, проводиться під час проведення трудового і професійного навчання при порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести до травм, аварій, пожеж тощо.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

- при ліквідації аварій, стихійного лиха;

- при проведенні робіт, на які відповідно до законодавства оформлюється наряд-допуск, розпорядження або наказ.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Завершуються вони перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника протягом 10 днів додатково проводяться інструктажі і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

В ПАОП “Промінь” c. Кобзівка Красноградського району Харківської області, на базі якого була виконана дипломна робота, діє служба по охороні праці. Безпосередньо відповідальним за охорону праці в цілому по господарству є директор ПАОП “Промінь” Гулий І.М., в тваринництві відповідальним за охорону праці є головний зоотехнік Приходько В.П., безпосередньо відповідальним на МТФ та СТФ являються бригадири: Попова Д.О., Овчаренко В.І.,

Русин В.К. є головним інженером по охороні праці, він займається веденням звітної документації по охороні праці.

Два рази в рік всі працівники ферм підлягають медичному огляду, результати якого заносяться в індивідуальні санітарні книжки.

Фінансування заходів з охорони праці, що забезпечують доведення і безпеки праці до нормативних або підвищення існуючого рівня охорони праці в господарстві. Витрати на охорону праці становлять не менше 0,2 відсотка від фонду заробітної плати.

Умови безпеки праці в тваринництві

1. До роботи по обслуговуванню тварин допускаються особи, не молодше 18 років, що не мають медичних протипоказань, і пройшли вступний та первинний на робочому місці інструктажі по охороні праці.

2. Працюючі, що мають доступ до електрифікованого обладнання повинні пройти інструктаж по електробезпеці з присвоєнням першої групи допуску.

3. Робітники повинні виконувати правила внутрішнього розпорядку. Не допускати присутності в робочій зоні сторонніх осіб, розлиття алкогольних напоїв і куріння, робити в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

4. Працюючий повинен знати й суворо дотримуватися правил техніки безпеки, пожежної безпеки, вміти користуватись засобами сигналізації і пожежогасіння. Не допускати використання пожежного інвентарю для інших цілей.

5. Всі робітники, які працюють з тваринами, повинні забезпечуватися спецодягом та спецвзуттям, але матеріальне положення господарства не дозволяє забезпечити весь обслуговуючий персонал всім необхідним.

6. За кожною групою тварин закріплений окремий обслуговуючий персонал, який дотримується відповідних ветеринарно-санітарних правил по догляду за тваринами, їх годівлею та утриманням.

7. Роздавання корму проводити тільки з кормового проходу, не заходячи в станок. Забороняється роздавати корм стоячи на рухомих транспортних засобах (кормороздавач, кузов тракторного причепа і т.д.).

8. Не можна впускати в приміщення і випускати з нього тварин, коли включені в роботу гноєтранспортери.

9. Робітники повинні утримувати в чистоті робоче місце, інвентар, обладнання. Пошкодження шкіри обробляти антисептичними розчинами.

10. Працівники тваринницької галузі, а також спеціалісти ветеринарної медицини підлягають регулярному медичному огляду (два рази на рік), з метою раннього виявлення хвороб загальних для людини та тварин.

11. Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають обов'язковому страхуванню на випадок травмування або професійного захворювання, які отримали при виконанні службових обов'язків, при боротьбі з антропозооноз-ми хворобами та при маніпуляціях з тваринами. Одноразова грошова компенсація в розмірі від 3-х до 5-ти річної заробітної плати виплачується при вказаних травмах спеціаліста ветеринарної медицини.

12. Спеціаліст обов'язково проходить інструктаж при роботі з особливо небезпечними хворобами тварин.

13. З дезінфікуючими речовинами працювати в засобах індивідуального захисту, не залишати дезінфікуючі засоби без нагляду.

Необхідна кількість спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту

Найменування професії, посади

Найменування спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту

Термін зносу засобів захисту в місяцях

Необхідна кількість

Лікар господарства

Халат білий

Безрукавка тепла

Печатки

Шапочка

Чоботи

Лікар відділення

МТФ, СТФ

Халат білий

Печатки

Шапочка

Чоботи

Оператор штучного осіменіння

Халат білий

Рукавички гумові

Фартух прогумований Шапочка

Чоботи

Обслуговуючий персонал

Халат чорний

Косинка

Чоботи

Аналізуючи документацію по дотриманню вимог безпеки ПАОП „Промінь", можна відмітити, що в тваринництві за останні три роки не реєструвалися випадки травматизму.

Показники	2008 р.
Середньорічна кількість працівників	185
Кількість травм	---
Втрачені дні із-за травм	---

Можна сказати, що загальний ветеринарно-санітарний стан приміщень ферми задовільний: ферма обладнана зовнішньою системою освітлення, мікроклімат задовільний, але взимку в приміщеннях підвищена вологість, вентиляція приточно-витяжна.

Стан протипожежної безпеки

Протипожежній безпеці в ПАОП„Промінь" приділяють належну увагу. За останні роки відсутні випадки пожеж. Відповідальність за виконання протипожежних заходів покладена на відповідальних по охороні праці.

На всіх виробничих і адміністративних спорудах встановлено блискавковідвідні прилади. Біля кожної ферми є протипожежні щити з необхідним інвентарем. В приміщеннях вивішені відповідні положення і правила пожежної безпеки, схеми евакуації тварин та людей з приміщень на випадок пожежі. Ведуться роз'яснювальні роботи про міри протипожежної безпеки. Існують наглядні посібники, плакати, які завжди нагадують про міри протипожежної безпеки.

При безпосередньому виконанні практичної частини дипломної роботи строго дотримувалась правил безпеки. Перед початком виробничої практики в навчальному закладі, а також при виході на практику в ПАОП„Промінь" мені був проведений інструктаж по охороні праці.

Для покращення умов праці пропоную впровадити такі заходи:

Заходи по покращенню умов праці в ПАОП “Промінь”

Заходи по покращенню умов праці	Термін виконання	Відповідальна особа
Регулярно проводити інструктаж по охороні праці	Постійно	Інженер по охороні праці
Забезпечити безперебійну подачу гарячої води в приміщеннях	Негайно	Завідуючий фермою
Виділення коштів на придбання спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту	Негайно	Директор господарства
Встановити обігрівальні прилади в приміщеннях для зниження вологості приміщення	Негайно	Завідуючий фермою
Забезпечити умивальники миючими і дезінфікуючими засобами	Негайно	Завідуючий фермою Головний бухгалтер

4. Екологічна експертиза

Екологічна експертиза - це система комплексної екологічної оцінки господарської та іншої діяльності, яка може зараз чи в майбутньому прямо (чи посередньо негативно вплинути на стан навколишнього середовища).

До основних законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища відноситься Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991р, та прийнятий 9 лютого 1995 року Закон України “Про екологічну експертизу”.

Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь.

Завданнями законодавства про охорону навколишнього природного середовища є:

- регулювання відносин у галузі охорони природи;

- використання і відтворення природних ресурсів;

- забезпечення екологічної безпеки;

- запобігання і ліквідація негативного впливу господарської діяльності;

- збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів реалізація і дія яких може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, та спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища раціональне використання, відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Розвиток науково-технічного прогресу, втілення у виробництво нових технологій докорінно змінило стосунки людини з природою. Такі зв'язки найчастіше виражаються у грубому втручанні людини в єдину екосистему. Викидаючи у зовнішнє середовище токсичні відходи різного виду промисловості, забруднюються водні ресурси, внаслідок чого страждає флора і фауна.

У багатьох промислових центрах України концентрація шкідливих газів у повітрі перевищує допустиму норму в десятки разів, нераціональне використання земельних ресурсів призводить до деградації ґрунтів, внаслідок чого великі площі землі виводяться із сільськогосподарського обороту.

З іншого боку, згубно діючи на природні ресурси, людина насамперед шкодить собі і майбутнім поколінням. Адже радіоактивне середовище, насичення продуктів харчування пестицидами, нітратами, радіонуклідами не могло не позначитись на здоров'ї людей і тварин. В результаті-численні інфекційні захворювання, захворювання пов'язані із порушенням обміну речовин, злоякісні пухлини тощо.

Отже, екологічна експертиза не є суто вузьким питанням. Вона тісно пов'язана з усіма галузями промисловості і сільського господарства. Питання екологічної експертизи дуже актуальні на сьогоднішній день в багатьох господарствах України. Не виняток і ПАОП „Промінь" с. Кобзівка Красноградського району.

Тваринницька ферма ПАОП „Промінь" знаходиться за 300м. від населеного пункту. Ферма побудована з урахуванням рози вітрів та розташування поверхневих вод. Виробнича зона майже не огороджена. При аналізі екологічної обстановки необхідно відмітити:

1. На території ферми ПАОП „Промінь" є в наявності дезбар'єр і санпропускник, які заправляються дезрозчинами не регулярно. Так як територія ферми майже не огороджена, то можливі занесення на виробничу зону збудників різноманітних інфекційних захворювань, у тому числі антропозоонозів.

2. В проекті на побудову тваринницьких приміщень було враховано благополуччя даної земельної ділянки по відношенню до стаціонарних ґрунтових інфекцій (сибірської виразки, емкару).

3. В господарстві є захисні смуги із зелених насаджень, що перешкоджає розповсюдженню шкідливих газів і мікроорганізмів за територію ферми.

4. Забруднення атмосфери відбувається через те, що в корівниках з приплив - витяжною системою вентиляції відсутні спеціальні фільтри і в атмосферу виходить велика кількість аміаку, молекулярного азоту. Забруднене повітря може стати джерелом аерогенного розповсюдження патогенних мікроорганізмів.

5. Санітарні дні проводяться не регулярно.

6. Дуже часто порушується технологія зберігання і використання гною, інколи його вивозять на поля не провівши термічного знезараження. Це сприяє бактеріальному забрудненню сільськогосподарської продукції, розповсюдженню гельмінтів та їх яєць, крім цього різко змінює біоценоз мікроорганізмів.

7. Знезараження трупів проводиться в біотермічній ямі.

8. Стічні води очищають механічним або біологічним методом.

Роблячи висновок з вище перелічених пунктів, в ПАОП „Промінь" необхідно:

а) один раз на тиждень обов'язково проводити санітарний день на фермі;

б) в приміщенні з приплив-витяжною системою вентиляції необхідно встановити спеціальні фільтри;

в) гній перед вивозом на поля знезаражувати біотермічним способом, на протязі двох місяців в холодний період року і першого місяця влітку;

г) згодовувати тваринам лише доброякісні корма;

д) слідкувати щоб корм не випадав за межі годівниць і своєчасно прибирати зіпсовані рештки корму.

Висновки

Причинами винекнення анемії у поросят, які належать ПАОП „Промінь” є: недостатній вміст перетравного протеїну (-84,6 г), каратину (-11,84 мл) та підвищина кількість сирої клітковини (146,05) в раціоні супоросних свиноматок.
Внутрішньом’язеве введення ферровету дворазово з інтервалом 7 діб у дозі 2,5 мл. підвищує вміст гімоглобіну до 108,6 г/л, а кількість еритроцитів 6,68 Т/л на відміну від суйферовіту.
Економічний ефект в наслідок профілактики дорівнює 74,8 грн., економічна ефективність на 1 грн. витрат дорівнює 2,87 грн.

Пропозиції

Збалансувати раціон поросних свиноматок по перетравному протеїну (84,6 г), сирій клітковині, кальцію (17,4 г), фосфору (1,3 г).
Для діагностики аліментарної анемії поросят необхідно визначити в сировотці крові вміст гемоглобіну та кількості еритроцитів.
Для профілактики аліментарної анемії поросят краще застосовувати препарат ферровет внутрішньом’язево з інтервалом 7 діб у дозі 2,5 мл.

Список використаних джерел

Левченко В.І., Кондрахін І.П., Влізло В.В. та ін. За ред. Левченка В.І. Клінічна діагностика внутрішніх хвороб тварин: Біла Церква, 2004

Левченко В.І., Кондрахін І.П., Влізло В.В. та ін. За ред. Левченка В.І. Внутрішні хвороби тварин: Біла Церква, 2001.-Ч.2
Левченко В.І., Кондрахін І.П., Влізло В.В. та ін. За ред. Левченка В.І. Внутрішні хвороби тварин: Біла Церква, 2001.-Ч.1
Шарабрин И.Г., Аликоев В.А., Замарин Л.Г. Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных: Под ред. Шарабрина И.Г.-6-е изд., испр.и доп.-М.: Агропромиздат, 1985
Болезни молодняка свиней / Под. ред. В.В. Никольского. – К.: Урожай, 1978
Кондрахин И.П. Алиментарные и эндокринные болезни животных – М.: Анропром издат, 1989
Шевченко В.І., Судаков М.О., Мельник Й.Л. та ін. За ред. Шевченко В.І. Клінічна діагностика хвороб тварин – К.: Урожай, 1995
В. Сидоркин, В. Гавриш, А. Егунова, С. Убираев. Болезни свиней / Под общей редакцией В.А. Сидоркина. – М.ООО „Аквариум - принт ”, 2007
И.М. Карпуть, Ф.Ф. Порохов, С.С. Абрамов и др. Под. ред. Карпутя И.М. Незаразные болезни молодняка - Минск: Ураджай, 1989
Кудрявцев А.П. Алиминтарная анемия поросят – М., Колос, 1966.
Ленец И.А. Диагностика незаразных болезней – М., Агропромиздат, 1989
Болезни молодняка с/х животных: Справочник / В.П. Литвин, В.И. Береза, В.Г. Скибицкий и др.- К.: Урожай, 1992
Левченко В.І., Кондрахін І.П., Влізло В.В., Мельничук Д.О. Ветеринарна клінічна біохімія – Біла Церква 2002
Понд У.Дж., Хаупт К.А. Биология свиньи / Пер. с англ. и предисл. В.В. Попова. – М.: Колос 1983
Левченко В.І., Новожицька Ю.М., Сахнюк В.В. та ін. Біохімічні методи дослідження тварин: Методичні рекомендації для лікарів хіміко-токсикологічних відділень державних лабораторій ветеринарної медицини України, слухачів факультетів підвищення кваліфікації та студентів факультету ветеринарної медицини – К.: 2004
Збірник матеріалів по комплексній системі управління охороною праці на підприємствах агропромислового комплексу харківської області. Харків 1995.
Зайцев В.И., Свердлов М.С. Охрана труда в животноводстве -М.: Агропромиздат, 1989
Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього середовища. - К.: Урожай, 1994, Том. 1
Собко А.И. Справочник по болезням свиней.- К.:Урожай, 1988
Современные проблемы свиноводства//М.:Колос, 1977
Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. Под. ред. Проф. А.М. Колосова М.: Колос, 1974
Герасименко В.Г., Бітюцький В.С, Мельниченко О.М. Біотехнологія розробки та застосування профілактично - лікувальних антианемічних препаратів //Вет.медецина: Міжвідом. Темат. Наук. 36.- Вип. 84. - Харків, 2004

23. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник/ Меншиков В.В., Делекторская Л.Н. - М.: Медицина, 1987

Анемія у поросят

2. Власні дослідження

Багаторічна середня температура повітря по місяцях

Вересень

Необхідна кількість спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту

Показники