Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ "Дніпрополімермаш")

Overview

dataPress
dataLit
dataYslyg
dataOther

Sheet 1: dataPress











ДОДАТОК А


Вихідні дані по пресформах


















01.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2510 1532 0 6,3 30,3 0 247,4 1446 193,9 1149 300 7414,9 17,3 7432,2
Факт 1851 246 0 787 71 338 0 2543 1369 3721 400 11326 16 11342
Отклон -659 -1286 0 780,7 40,7 338 -247,4 1097 1175,1 2572 100 3911,1 -1,3 3909,8
02.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2648 0 72 2093 18,75 90,05 0 1620,65 353,8 3518,6 303,95 10718,8 135,1 10853,9
Факт 864 30 0 1177 106 506 0 2661 1434 4825 2933 14536 64 14600
Отклон -1784 30 -72 -916 87,25 415,95 0 1040,35 1080,2 1306,4 2629,05 3817,2 -71,1 3746,1
03.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 1200 100 0 200 0 100 0 450 250 325 200 2825 50 2875
Факт 2558 215 0 208 19 89 0 762 410 383 463 5107 40 5147
Отклон 1358 115 0 8 19 -11 0 312 160 58 263 2282 -10 2272
04.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 5193,9 120,7 0 867,3 42,7 352,4 154 1972,7 1137,2 1495,4 893,1 12229,4 178,5 12407,9
Факт 3977 151 0 1484 133 637 0 2760 1485 2755 2246 15628 323 15951
Отклон -1216,9 30,3 0 616,7 90,3 284,6 -154 787,3 347,8 1259,6 1352,9 3398,6 144,5 3543,1
05.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2537,1 34,3 0 486,7 36,3 210,6 0 4088,3 3633,8 850,6 503,9 12381,6 83,5 12465,1
Факт 552 20 0 981 88 422 0 5930 3193 2156 3126 16468 163 16631
Отклон -1985,1 -14,3 0 494,3 51,7 211,4 0 1841,7 -440,8 1305,4 2622,1 4086,4 79,5 4165,9
06.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2283 121 731 2573 228 1106 562 5813 3395 4553 2701 24066 512 24578
Факт 1191 138 1086 2506 225 1077 969 5730 3086 5569 5174 26751 236 26987
Отклон -1092 17 355 -67 -3 -29 407 -83 -309 1016 2473 2685 -276 2409
07.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 4272 137 0 1581 35 215 90 2340 772 1021 2592 13055 136 13191
Факт 686 0 26 1644 149 707 0 3419 1841 3727 2774 14973 220 15193
Отклон -3586 -137 26 63 114 492 -90 1079 1069 2706 182 1918 84 2002
08.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 3741,6 86,2 0 567 36,8 228,2 54 1293,2 750,4 986,6 586,8 8330,8 112,2 8443
Факт 2278 0 76 790 71 340 0 2157 1162 1750 1245 9869 240 10109
Отклон -1463,6 -86,2 76 223 34,2 111,8 -54 863,8 411,6 763,4 658,2 1538,2 127,8 1666
09.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест
План 1313,4 20,8 0 267 24,2 114,8 0 2603,8 352,6 472,4 2280,2 7449,2 37,8 7487
Факт 505 0 12 776 69 334 0 2202 1186 2731 1576 9391 51 9442
Отклон -808,4 -20,8 12 509 44,8 219,2 0 -401,8 833,4 2258,6 -704,2 1941,8 13,2 1955
10.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест
План 6803 994 2418 2040 1836 6768 6693 5793 8998 5081 1015 48439 300 48739
Факт 6730 1000 3045 1965 1456 5468 4500 6032 9300 5103 950 45549 250 45799
Отклон -73 6 627 -75 -380 -1300 -2193 239 302 22 -65 -2890 -50 -2940
11.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цех расх общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест
План 3694 116 1026 5605 504 2430 7351 1129 3886 2465 855 29061 500 29561
Факт 2700 120 950 5534 476 2280 6994 2125 6400 1107 996 29682 630 30312
Отклон -994 4 -76 -71 -28 -150 -357 996 2514 -1358 141 621 130 751
12.04 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп допол соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 3191 3005 186 2662 240 1144 1251 6016 3514 4712 2795 28716 311 29027
факт 5210 3886 433 2492 584 1791 1408 3921 5504 4667 1062 30958 1539 32497
отклон 2019 881 247 -170 344 647 157 -2095 1990 -45 -1733 2242 1228 3470
01.05 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп дополн соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 6676 1192 399 2664 239 1155 1252 6022 3574 4765 2799 30737 4571 35308
факт 5657 1823 1133 4504 405 1764 452 7354 5054 1624 1247 31017 1802 32819
отклон -1019 631 734 1840 166 609 -800 1332 1480 -3141 -1552 280 -2769 -2489
02.05 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп дополн соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 6009 861 438 2304 207 990 1083 5209 3041 4078 2496 26716 3830 30546
факт 7192 740 742 4653 508 1382 771 1499 2066 5418 1062 26033 6669 32702
отклон 1183 -121 304 2349 301 392 -312 -3710 -975 1340 -1434 -683 2839 2156

Sheet 2: dataLit








ДОДАТОК А (продовження)





Вихідні дані по сталевому литтю


















01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 510 153 10 630 30,3 0 247,4 144,6 193,9 114,9 320 2354,1 17,3 2371,4
факт 851 24 15 787 71 338 0 254 136 372 178 3026 16 3042
отклон 341 -129 5 157 40,7 338 -247,4 109,4 -57,9 257,1 -142 671,9 -1,3 670,6
02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2648 0 72 209,3 18,75 90,05 176 620,65 353,8 5183 303,95 9675,5 135 9810,5
факт 864 30 0 117 106 506 193 266 1434 4821 393 8730 64 8794
отклон -1784 30 -72 -92,3 87,25 415,95 17 -354,65 1080,2 -362 89,05 -945,5 -71 -1016,5
03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1200 100 55 200 153 123 342 450 250 325 200 3398 50 3448
факт 2558 215 49 208 103 89 353 762 410 383 463 5593 40 5633
отклон 1358 115 -6 8 -50 -34 11 312 160 58 263 2195 -10 2185
04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5193,9 120,7 67 867,3 42,7 352,4 154 1972 1137,2 1495,4 893,1 12295,7 178,5 12474,2
факт 3977 151 100 1484 133 637 10 2760 1485 2755 2240 15732 353 16085
отклон -1216,9 30,3 33 616,7 90,3 284,6 -144 788 347,8 1259,6 1346,9 3436,3 174,5 3610,8
05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2537,1 34,3 72 486,7 36,3 210,6 105 2088,3 4633,8 850,6 503,9 11558,6 83,5 11642,1
факт 1952,9 20 138 981 88 422 43 3930 3193 2156 3126 16049,9 163 16212,9
отклон -584,2 -14,3 66 494,3 51,7 211,4 -62 1841,7 -1440,8 1305,4 2622,1 4491,3 79,5 4570,8
06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3779 48 45,5 702 140 200 55 987 520 379 205 7060,5 50 7110,5
факт 4257 69 5 742 152 307 20 406 100 581 199 6838 86 6924
отклон 478 21 -40,5 40 12 107 -35 -581 -420 202 -6 -222,5 36 -186,5
07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4272 137 11 1581 35 215 90 1340 2772 1021 592 12066 136 12202
факт 5686 200 49 1644 149 707 0 2305 1841 3727 800 17108 220 17328
отклон 1414 63 38 63 114 492 -90 965 -931 2706 208 5042 84 5126
08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3741,6 86,2 94 567 36,8 228,2 54 1293,2 750,4 986,6 586,8 8424,8 112,2 8537
факт 2278 100 76 790 72 340 0 2157 1162 1750 1245 9970 240 10210
отклон -1463,6 13,8 -18 223 35,2 111,8 -54 863,8 411,6 763,4 658,2 1545,2 127,8 1673
09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1313,4 20,8 36,9 267 24,2 114,8 77 603,8 352,6 472,4 280,2 3563,1 37,8 3600,9
факт 505 31 12 776 59 334 21 220 118 906 157 3139 51 3190
отклон -808,4 10,2 -24,9 509 34,8 219,2 -56 -383,8 -234,6 433,6 -123,2 -424,1 13,2 -410,9
10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1969 192 49,9 231,6 20,6 99,21 0 449,37 285,6 306 248,7 3851,98 18,3 3870,28
факт 1852 199 59 1243 11 533 12 459 194 515 307 5384 29 5413
отклон -117 7 9,1 1011,4 -9,6 433,79 12 9,63 -91,6 209 58,3 1532,02 10,7 1542,72
11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1022 345 38 544 144 361 0 108 143 575 83 3363 100 3463
факт 1345 280 101 706 204 123 0 346 150 428 127 3810 93 3903
отклон 323 -65 63 162 60 -238 0 238 7 -147 44 447 -7 440
12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7990,5 223,6 54 2068,5 190,22 1905,5 0 4711,5 2738,5 3697 2177 25756,32 352,12 26108,44
факт 6296 300 137 3738 697 1327 281 1769 3527 5231 1489 24792 1741 26533
отклон -1694,5 76,4 83 1669,5 506,78 -578,5 281 -2942,5 788,5 1534 -688 -964,32 1388,88 424,56
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 6335 197 191 6874 169 806 123 4236 2474 3318 1968 26691 329 27020
факт 6873 55 15 4558 410 1959 70 1874 2010 4712 1315 23851 182 24033
отклон 538 -142 -176 -2316 241 1153 -53 -2362 -464 1394 -653 -2840 -147 -2987
02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7380 342 221 2935 264 1262 0 6633 3874 2391 3082 28384 480 28864
факт 8328 200 159 2570 450 1061 105 5698 3667 2193 2780 27211 444 27655
отклон 948 -142 -62 -365 186 -201 105 -935 -207 -198 -302 -1173 -36 -1209

Sheet 3: dataYslyg








ДОДАТОК А (продовження)





Вихідні дані по послугам промхарактера


















01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1517 112 46 7607 685 270 598 2108 1231 1651 9795 25620 930 26550
факт 1846 43 54 7213 648 310 1542 2330 1255 1659 9752 26652 837 27489
отклон 329 -69 8 -394 -37 40 944 222 24 8 -43 1032 -93 939
02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 350 0 12 407 361 172 842 1088 635 852 505 5224 46,6 5270,6
факт 750 26 0 291 262 125 632 2080 1344 932 727 7169 23,7 7192,7
отклон 400 26 -12 -116 -99 -47 -210 992 709 80 222 1945 -22,9 1922,1
03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 530 534 22 765 689 328 1607 1996 1176 1567 93 9307 835 10142
факт 463 376 39 655 588 428 1971 1375 1746 1200 144 8985 925 9910
отклон -67 -158 17 -110 -101 100 364 -621 570 -367 51 -322 90 -232
04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 263 735 8 7980 718 343 1676 2035 1188 1594 946 17486 837 18323
факт 192 916 11 7411 666 393 1909 1498 1800 1798 1126 17720 1612 19332
отклон -71 181 3 -569 -52 50 233 -537 612 204 180 234 775 1009
05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 194 645 0 1027 925 441 2156 2804 1638 2196 1304 13330 116 13446
факт 227 756 9 1065 960 458 2188 3178 1030 1343 2185 13399 156 13555
отклон 33 111 9 38 35 17 32 374 -608 -853 881 69 40 109
06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 205 123 8 442 395 189 977 1051 593 795 472 5250 394 5644
факт 350 645 0 429 485 184 1095 1843 454 956 586 7027 403 7430
отклон 145 522 -8 -13 90 -5 118 792 -139 161 114 1777 9 1786
07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1956 798 48 1299 1014 486 2376 2874 1678 2251 135 14915 119 15034
факт 1168 453 16 1098 1881 522 2380 2999 1561 2981 169 15228 194 15422
отклон -788 -345 -32 -201 867 36 4 125 -117 730 34 313 75 388
08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1036 1186 8 1251 1126 537 2889 3256 1978 2570 1525 17362 373 17735
факт 982 978 32 1381 1068 571 3997 2799 2051 2608 1859 18326 297 18623
отклон -54 -208 24 130 -58 34 1108 -457 73 38 334 964 -76 888
09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3816 753 12 1063 957 456 2489 2711 1583 2123 1260 17223 115 17338
факт 3602 486 90 1941 849 455 3012 2656 1731 3324 1914 20060 93 20153
отклон -214 -267 78 878 -108 -1 523 -55 148 1201 654 2837 -22 2815
10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1867 546 92 456 411 195 1596 1335 821 1473 468 9260 531 9791
факт 1812 435 26 553 499 237 1994 1691 910 895 584 9636 415 10051
отклон -55 -111 -66 97 88 42 398 356 89 -578 116 376 -116 260
11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2979 948 110 8832 7904 3996 340 1425 767 1513 153 28967 199 29166
факт 3056 768 15 8705 6951 4123 0 1123 1012 1678 127 27558 193 27751
отклон 77 -180 -95 -127 -953 127 -340 -302 245 165 -26 -1409 -6 -1415
12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 606 343 8 6773 610 2913 1798 1694 1040 1348 799 17932 145 18077
факт 795 153 17 7650 703 1428 1714 1848 702 1218 600 16828 123 16951
отклон 189 -190 9 877 93 -1485 -84 154 -338 -130 -199 -1104 -22 -1126
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 835 65 197 7652 689 3290 2807 1729 1010 1354 803 20431 751 21182
факт 700 57 168 7950 534 2556 3528 1918 533 2238 174 20356 230 20586
отклон -135 -8 -29 298 -155 -734 721 189 -477 884 -629 -75 -521 -596
02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7377 1560 217 1087 979 467 4748 2521 1435 1925 114 22430 50 22480
факт 8107 585 165 1273 1144 547 4306 1495 1882 2220 256 21980 153 22133
отклон 730 -975 -52 186 165 80 -442 -1026 447 295 142 -450 103 -347

Sheet 4: dataOther








ДОДАТОК А (продовження)





Вихідні дані по іншій продукції


















01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 8829 687 2672 3615 3254 1554 7588 6748 3942 5218 3134 47241 3691 50932
факт 8296 697 1805 4012 3611 1724 3360 7245 5467 9231 3743 49191 2448 51639
отклон -533 10 -867 397 357 170 -4228 497 1525 4013 609 1950 -1243 707
02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5305 465 1607 2579 2325 1109 5420 5343 3118 4189 2480 33940 2894 36834
факт 5606 0 1744 2452 2204 1054 2345 5567 2998 5117 3117 32204 3371 35575
отклон 301 -465 137 -127 -121 -55 -3075 224 -120 928 637 -1736 477 -1259
03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7286 0 2185 2705 2434 1163 5684 6082 3552 4764 2826 38681 3162 41843
факт 6233 855 2397 2329 2094 1001 9774 5574 2999 4286 3183 40725 2312 43037
отклон -1053 855 212 -376 -340 -162 4090 -508 -553 -478 357 2044 -850 1194
04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 6433 1811 1863 1666 7999 3905 4136 2415 3238 1922 2299 37687 1045 38732
факт 5335 0 2401 1764 586 7584 6762 3048 1641 1276 2671 33068 938 34006
отклон -1098 -1811 538 98 -7413 3679 2626 633 -1597 -646 372 -4619 -107 -4726
05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7068 7818 4466 2395 2156 1031 5330 5398 3153 4228 2509 45552 3814 49366
факт 6631 8282 4793 2238 2013 962 6850 4588 3471 4918 1545 46291 4263 50554
отклон -437 464 327 -157 -143 -69 1520 -810 318 690 -964 739 449 1188
06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1228 1211 7318 2573 2286 1106 5627 5813 3395 4553 2701 37811 512 38323
факт 1019 1385 6863 2506 2253 1277 6690 5738 3086 4569 2124 37510 236 37746
отклон -209 174 -455 -67 -33 171 1063 -75 -309 16 -577 -301 -276 -577
07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4806 2363 8532 1551 1395 6668 3398 3505 2047 2745 1654 38664 1775 40439
факт 4462 2456 10000 1647 783 6582 5173 2772 3763 2787 1354 41779 1345 43124
отклон -344 93 1468 96 -612 -86 1775 -733 1716 42 -300 3115 -430 2685
08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5509 7923 4030 1477 1330 635 3101 3335 1947 2510 1545 33342 285 33627
факт 6253 7335 4254 1192 1169 511 4127 3991 1610 2634 1874 34950 526 35476
отклон 744 -588 224 -285 -161 -124 1026 656 -337 124 329 1608 241 1849
09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7723 2521 3072 1594 1435 685 3348 3602 2104 2821 1677 30582 254 30836
факт 7419 4335 3507 1659 1495 713 4112 3109 1516 3012 1577 32454 346 32800
отклон -304 1814 435 65 60 28 764 -493 -588 191 -100 1872 92 1964
10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2883 550 641 7484 673 3225 4074 8103 2282 1853 869 32637 785 33422
факт 2773 338 698 6954 624 2989 4962 8276 2206 2884 1003 33707 893 34600
отклон -110 -212 57 -530 -49 -236 888 173 -76 1031 134 1070 108 1178
11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3391 467 1305 7412 666 3186 2693 6550 1014 2948 1865 31497 1406 32903
факт 3226 578 1469 5678 850 4035 1995 7895 1034 2578 1765 31103 1543 32646
отклон -165 111 164 -1734 184 849 -698 1345 20 -370 -100 -394 137 -257
12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5393 2493 2462 1764 1588 758 3952 3986 2328 3122 1852 29698 245 29943
факт 5439 3218 2237 1505 1354 647 4706 4006 3151 2406 2509 31178 378 31556
отклон 46 725 -225 -259 -234 -111 754 20 823 -716 657 1480 133 1613
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4570 1446 1414 8574 772 3686 1801 1948 1131 1517 903 27762 123 27885
факт 3795 1535 1033 9986 875 2816 801 3042 675 1158 1034 26750 559 27309
отклон -775 89 -381 1412 103 -870 -1000 1094 -456 -359 131 -1012 436 -576
02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4104 6113 1415 6119 551 2637 5929 1438 8078 1083 642 38109 398 38507
факт 5316 3636 1370 5963 535 2560 6389 1616 8706 1311 432 37834 205 38039
отклон 1212 -2477 -45 -156 -16 -77 460 178 628 228 -210 -275 -193 -468

Overview

zastavka
main
sub>s_finance
sub>s_ishData
sub>s_model
sub>s_Graf
numb_prib
dataPress
dataLit
dataYslyg
dataOther
sokrPress
sokrLit
sokrYslyg
sokrOther
results
Исходныя данныя
Экспресс-анализ
Ликвидность
Коэффициенты

Sheet 1: zastavka















Информационная система поддержки принятия решений













ОАО "Днепрополимермаш"























































Sheet 2: main
























Экономическая часть






Математическая часть

















































?











?



















?























?











?











































Сайт компании

















Сайт разработчика



Sheet 3: sub>s_finance


















































?














































































































Sheet 4: sub>s_ishData


























Ввод данных


Массивы агрегированных показателей


































































































Sheet 5: sub>s_model














При моделировании связи элементов себестоимости и прибыли используется многофакторная линейная регрессионная модель. Данная модель содержит 4 фактора
Выберите объект моделирования:
































где: x1 - Сырье, материалы, полуфабрикаты, транспорт




Нажмите кнопку для перехода к странице моделирования

x2 - Зарплата и социальное страхование






x3 - Затраты на оборудование, цеховые и общезаводские










x4 - Административные и сбытовые расходы










y - Прибыль по видам продукции











- неизвестные параметры регрессии


















Sheet 6: sub>s_Graf




















Общее удельное отклонение по видам продукции

Агрегированные показатели по видам






















































Sheet 7: numb_prib


 Дополнительная информация для расчетов



Прибыль и количество продукции









Количество произведенной продукции


Прибыль по категориям
Прессформы Литье Услуги промхарактера Прочая продукция
Месяц
Прессформы Литье Услуги промхарактера Прочая продукция
95 123 47 95
01.04
680,52 182,52 1649,34 3098,34
55 49 55 55
02.04
876 527,64 431,562 2134,5
50 75 46 65
03.04
308,82 337,98 594,6 2582,22
67 150 93 130
04.04
957,06 965,1 1159,92 2040,36
55 153 35 59
05.04
997,86 972,774 813,3 3033,24
100 30 50 120
06.04
1619,22 415,44 445,8 2264,76
75 96 45 75
07.04
911,58 1039,68 925,32 2587,44
30 125 98 111
08.04
606,54 612,6 1117,38 2128,56
85 122 103 63
09.04
566,52 191,4 1209,18 1968
42 39 17 88
10.04
2746,74 324,78 603,06 2076
30 37 36 35
11.04
1818,72 234,18 1665,06 1958,76
59 63 28 45
12.04
1949,82 1591,98 1017,06 1893,36
47 86 41 31
01.05
1969,14 1441,98 1235,16 1638,54
60 30 39 60
02.05
1962,12 1659,3 1327,98 2282,34

Sheet 8: dataPress









Исходные данные по прессформам








штук
01.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2510 1532 0 6,3 30,3 0 247,4 1446 193,9 1149 300 7414,9 17,3 7432,2 95
Факт 1851 246 0 787 71 338 0 2543 1369 3721 400 11326 16 11342
Отклон -659 -1286 0 780,7 40,7 338 -247,4 1097 1175,1 2572 100 3911,1 -1,3 3909,8


















02.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2648 0 72 2093 18,75 90,05 0 1620,65 353,8 3518,6 303,95 10718,8 135,1 10853,9 55
Факт 864 30 0 1177 106 506 0 2661 1434 4825 2933 14536 64 14600
Отклон -1784 30 -72 -916 87,25 415,95 0 1040,35 1080,2 1306,4 2629,05 3817,2 -71,1 3746,1


















03.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цехов расход общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 1200 100 0 200 0 100 0 450 250 325 200 2825 50 2875 50
Факт 2558 215 0 208 19 89 0 762 410 383 463 5107 40 5147
Отклон 1358 115 0 8 19 -11 0 312 160 58 263 2282 -10 2272


















04.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 5193,9 120,7 0 867,3 42,7 352,4 154 1972,7 1137,2 1495,4 893,1 12229,4 178,5 12407,9 67
Факт 3977 151 0 1484 133 637 0 2760 1485 2755 2246 15628 323 15951
Отклон -1216,9 30,3 0 616,7 90,3 284,6 -154 787,3 347,8 1259,6 1352,9 3398,6 144,5 3543,1


















05.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2537,1 34,3 0 486,7 36,3 210,6 0 4088,3 3633,8 850,6 503,9 12381,6 83,5 12465,1 55
Факт 552 20 0 981 88 422 0 5930 3193 2156 3126 16468 163 16631
Отклон -1985,1 -14,3 0 494,3 51,7 211,4 0 1841,7 -440,8 1305,4 2622,1 4086,4 79,5 4165,9


















06.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 2283 121 731 2573 228 1106 562 5813 3395 4553 2701 24066 512 24578 100
Факт 1191 138 1086 2506 225 1077 969 5730 3086 5569 5174 26751 236 26987
Отклон -1092 17 355 -67 -3 -29 407 -83 -309 1016 2473 2685 -276 2409


















07.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест
План 4272 137 0 1581 35 215 90 2340 772 1021 2592 13055 136 13191 75
Факт 686 0 26 1644 149 707 0 3419 1841 3727 2774 14973 220 15193
Отклон -3586 -137 26 63 114 492 -90 1079 1069 2706 182 1918 84 2002




















08.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход заводск себест расход на сбыт полная себест

План 3741,6 86,2 0 567 36,8 228,2 54 1293,2 750,4 986,6 586,8 8330,8 112,2 8443 30
Факт 2278 0 76 790 71 340 0 2157 1162 1750 1245 9869 240 10109
Отклон -1463,6 -86,2 76 223 34,2 111,8 -54 863,8 411,6 763,4 658,2 1538,2 127,8 1666




















09.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест

План 1313,4 20,8 0 267 24,2 114,8 0 2603,8 352,6 472,4 2280,2 7449,2 37,8 7487 85
Факт 505 0 12 776 69 334 0 2202 1186 2731 1576 9391 51 9442
Отклон -808,4 -20,8 12 509 44,8 219,2 0 -401,8 833,4 2258,6 -704,2 1941,8 13,2 1955








10.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест

План 6803 994 2418 2040 1836 6768 6693 5793 8998 5081 1015 48439 300 48739 42
Факт 6730 1000 3045 1965 1456 5468 4500 6032 9300 5103 950 45549 250 45799
Отклон -73 6 627 -75 -380 -1300 -2193 239 302 22 -65 -2890 -50 -2940








11.04 Сырье и мат. Покупн. Транспорт з-та основн з-та допол Соцстрах износ спец содерж оборуд цеховые расходы общезаводск админ расход завод себест расход на сбыт полная себест

План 3694 116 1026 5605 504 2430 7351 1129 3886 2465 855 29061 500 29561 30
Факт 2700 120 950 5534 476 2280 6994 2125 6400 1107 996 29682 630 30312
Отклон -994 4 -76 -71 -28 -150 -357 996 2514 -1358 141 621 130 751








12.04 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп допол соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 3191 3005 186 2662 240 1144 1251 6016 3514 4712 2795 28716 311 29027 59
факт 5210 3886 433 2492 584 1791 1408 3921 5504 4667 1062 30958 1539 32497
отклон 2019 881 247 -170 344 647 157 -2095 1990 -45 -1733 2242 1228 3470
































01.05 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп дополн соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 6676 1192 399 2664 239 1155 1252 6022 3574 4765 2799 30737 4571 35308 47
факт 5657 1823 1133 4504 405 1764 452 7354 5054 1624 1247 31017 1802 32819
отклон -1019 631 734 1840 166 609 -800 1332 1480 -3141 -1552 280 -2769 -2489
































02.05 Сырье и мат покупн трансп зп основн зп дополн соцстрах износ содерж оборуд цех расх общезав расх админ расх завод себест сбыт расх полная себест
план 6009 861 438 2304 207 990 1083 5209 3041 4078 2496 26716 3830 30546 60
факт 7192 740 742 4653 508 1382 771 1499 2066 5418 1062 26033 6669 32702
отклон 1183 -121 304 2349 301 392 -312 -3710 -975 1340 -1434 -683 2839 2156

Sheet 9: dataLit









Исходные данные по литью








штук
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 510 153 10 630 30,3 0 247,4 144,6 193,9 114,9 320 2354,1 17,3 2371,4 123
факт 851 24 15 787 71 338 0 254 136 372 178 3026 16 3042
отклон 341 -129 5 157 40,7 338 -247,4 109,4 -57,9 257,1 -142 671,9 -1,3 670,6
































02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2648 0 72 209,3 18,75 90,05 176 620,65 353,8 5183 303,95 9675,5 135 9810,5 49
факт 864 30 0 117 106 506 193 266 1434 4821 393 8730 64 8794
отклон -1784 30 -72 -92,3 87,25 415,95 17 -354,65 1080,2 -362 89,05 -945,5 -71 -1016,5
































03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1200 100 55 200 153 123 342 450 250 325 200 3398 50 3448 75
факт 2558 215 49 208 103 89 353 762 410 383 463 5593 40 5633
отклон 1358 115 -6 8 -50 -34 11 312 160 58 263 2195 -10 2185
































04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5193,9 120,7 67 867,3 42,7 352,4 154 1972 1137,2 1495,4 893,1 12295,7 178,5 12474,2 150
факт 3977 151 100 1484 133 637 10 2760 1485 2755 2240 15732 353 16085
отклон -1216,9 30,3 33 616,7 90,3 284,6 -144 788 347,8 1259,6 1346,9 3436,3 174,5 3610,8
































05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2537,1 34,3 72 486,7 36,3 210,6 105 2088,3 4633,8 850,6 503,9 11558,6 83,5 11642,1 153
факт 1952,9 20 138 981 88 422 43 3930 3193 2156 3126 16049,9 163 16212,9
отклон -584,2 -14,3 66 494,3 51,7 211,4 -62 1841,7 -1440,8 1305,4 2622,1 4491,3 79,5 4570,8
































06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3779 48 45,5 702 140 200 55 987 520 379 205 7060,5 50 7110,5 30
факт 4257 69 5 742 152 307 20 406 100 581 199 6838 86 6924
отклон 478 21 -40,5 40 12 107 -35 -581 -420 202 -6 -222,5 36 -186,5
































07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4272 137 11 1581 35 215 90 1340 2772 1021 592 12066 136 12202 96
факт 5686 200 49 1644 149 707 0 2305 1841 3727 800 17108 220 17328
отклон 1414 63 38 63 114 492 -90 965 -931 2706 208 5042 84 5126
































08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3741,6 86,2 94 567 36,8 228,2 54 1293,2 750,4 986,6 586,8 8424,8 112,2 8537 125
факт 2278 100 76 790 72 340 0 2157 1162 1750 1245 9970 240 10210
отклон -1463,6 13,8 -18 223 35,2 111,8 -54 863,8 411,6 763,4 658,2 1545,2 127,8 1673
































09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1313,4 20,8 36,9 267 24,2 114,8 77 603,8 352,6 472,4 280,2 3563,1 37,8 3600,9 122
факт 505 31 12 776 59 334 21 220 118 906 157 3139 51 3190
отклон -808,4 10,2 -24,9 509 34,8 219,2 -56 -383,8 -234,6 433,6 -123,2 -424,1 13,2 -410,9
































10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1969 192 49,9 231,6 20,6 99,21 0 449,37 285,6 306 248,7 3851,98 18,3 3870,28 39
факт 1852 199 59 1243 11 533 12 459 194 515 307 5384 29 5413
отклон -117 7 9,1 1011,4 -9,6 433,79 12 9,63 -91,6 209 58,3 1532,02 10,7 1542,72
































11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1022 345 38 544 144 361 0 108 143 575 83 3363 100 3463 37
факт 1345 280 101 706 204 123 0 346 150 428 127 3810 93 3903
отклон 323 -65 63 162 60 -238 0 238 7 -147 44 447 -7 440
































12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7990,5 223,6 54 2068,5 190,22 1905,5 0 4711,5 2738,5 3697 2177 25756,32 352,12 26108,44 63
факт 6296 300 137 3738 697 1327 281 1769 3527 5231 1489 24792 1741 26533
отклон -1694,5 76,4 83 1669,5 506,78 -578,5 281 -2942,5 788,5 1534 -688 -964,32 1388,88 424,56
































01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 6335 197 191 6874 169 806 123 4236 2474 3318 1968 26691 329 27020 86
факт 6873 55 15 4558 410 1959 70 1874 2010 4712 1315 23851 182 24033
отклон 538 -142 -176 -2316 241 1153 -53 -2362 -464 1394 -653 -2840 -147 -2987
































02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7380 342 221 2935 264 1262 0 6633 3874 2391 3082 28384 480 28864 30
факт 8328 200 159 2570 450 1061 105 5698 3667 2193 2780 27211 444 27655
отклон 948 -142 -62 -365 186 -201 105 -935 -207 -198 -302 -1173 -36 -1209

Sheet 10: dataYslyg











Исходные данные по услугам промхарактера
штук
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1517 112 46 7607 685 270 598 2108 1231 1651 9795 25620 930 26550 47
факт 1846 43 54 7213 648 310 1542 2330 1255 1659 9752 26652 837 27489
отклон 329 -69 8 -394 -37 40 944 222 24 8 -43 1032 -93 939
































02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 350 0 12 407 361 172 842 1088 635 852 505 5224 46,6 5270,6 55
факт 750 26 0 291 262 125 632 2080 1344 932 727 7169 23,7 7192,7
отклон 400 26 -12 -116 -99 -47 -210 992 709 80 222 1945 -22,9 1922,1
































03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 530 534 22 765 689 328 1607 1996 1176 1567 93 9307 835 10142 46
факт 463 376 39 655 588 428 1971 1375 1746 1200 144 8985 925 9910
отклон -67 -158 17 -110 -101 100 364 -621 570 -367 51 -322 90 -232
































04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 263 735 8 7980 718 343 1676 2035 1188 1594 946 17486 837 18323 93
факт 192 916 11 7411 666 393 1909 1498 1800 1798 1126 17720 1612 19332
отклон -71 181 3 -569 -52 50 233 -537 612 204 180 234 775 1009
































05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 194 645 0 1027 925 441 2156 2804 1638 2196 1304 13330 116 13446 35
факт 227 756 9 1065 960 458 2188 3178 1030 1343 2185 13399 156 13555
отклон 33 111 9 38 35 17 32 374 -608 -853 881 69 40 109
































06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 205 123 8 442 395 189 977 1051 593 795 472 5250 394 5644 50
факт 350 645 0 429 485 184 1095 1843 454 956 586 7027 403 7430
отклон 145 522 -8 -13 90 -5 118 792 -139 161 114 1777 9 1786
































07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1956 798 48 1299 1014 486 2376 2874 1678 2251 135 14915 119 15034 45
факт 1168 453 16 1098 1881 522 2380 2999 1561 2981 169 15228 194 15422
отклон -788 -345 -32 -201 867 36 4 125 -117 730 34 313 75 388
































08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1036 1186 8 1251 1126 537 2889 3256 1978 2570 1525 17362 373 17735 98
факт 982 978 32 1381 1068 571 3997 2799 2051 2608 1859 18326 297 18623
отклон -54 -208 24 130 -58 34 1108 -457 73 38 334 964 -76 888
































09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3816 753 12 1063 957 456 2489 2711 1583 2123 1260 17223 115 17338 103
факт 3602 486 90 1941 849 455 3012 2656 1731 3324 1914 20060 93 20153
отклон -214 -267 78 878 -108 -1 523 -55 148 1201 654 2837 -22 2815
































10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1867 546 92 456 411 195 1596 1335 821 1473 468 9260 531 9791 17
факт 1812 435 26 553 499 237 1994 1691 910 895 584 9636 415 10051
отклон -55 -111 -66 97 88 42 398 356 89 -578 116 376 -116 260
































11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2979 948 110 8832 7904 3996 340 1425 767 1513 153 28967 199 29166 36
факт 3056 768 15 8705 6951 4123 0 1123 1012 1678 127 27558 193 27751
отклон 77 -180 -95 -127 -953 127 -340 -302 245 165 -26 -1409 -6 -1415
































12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 606 343 8 6773 610 2913 1798 1694 1040 1348 799 17932 145 18077 28
факт 795 153 17 7650 703 1428 1714 1848 702 1218 600 16828 123 16951
отклон 189 -190 9 877 93 -1485 -84 154 -338 -130 -199 -1104 -22 -1126
































01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 835 65 197 7652 689 3290 2807 1729 1010 1354 803 20431 751 21182 41
факт 700 57 168 7950 534 2556 3528 1918 533 2238 174 20356 230 20586
отклон -135 -8 -29 298 -155 -734 721 189 -477 884 -629 -75 -521 -596
































02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7377 1560 217 1087 979 467 4748 2521 1435 1925 114 22430 50 22480 39
факт 8107 585 165 1273 1144 547 4306 1495 1882 2220 256 21980 153 22133
отклон 730 -975 -52 186 165 80 -442 -1026 447 295 142 -450 103 -347

Sheet 11: dataOther









Исходные данные по прочая продукция
штук
01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 8829 687 2672 3615 3254 1554 7588 6748 3942 5218 3134 47241 3691 50932 95
факт 8296 697 1805 4012 3611 1724 3360 7245 5467 9231 3743 49191 2448 51639
отклон -533 10 -867 397 357 170 -4228 497 1525 4013 609 1950 -1243 707
































02.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5305 465 1607 2579 2325 1109 5420 5343 3118 4189 2480 33940 2894 36834 55
факт 5606 0 1744 2452 2204 1054 2345 5567 2998 5117 3117 32204 3371 35575
отклон 301 -465 137 -127 -121 -55 -3075 224 -120 928 637 -1736 477 -1259
































03.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7286 0 2185 2705 2434 1163 5684 6082 3552 4764 2826 38681 3162 41843 65
факт 6233 855 2397 2329 2094 1001 9774 5574 2999 4286 3183 40725 2312 43037
отклон -1053 855 212 -376 -340 -162 4090 -508 -553 -478 357 2044 -850 1194
































04.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 6433 1811 1863 1666 7999 3905 4136 2415 3238 1922 2299 37687 1045 38732 130
факт 5335 0 2401 1764 586 7584 6762 3048 1641 1276 2671 33068 938 34006
отклон -1098 -1811 538 98 -7413 3679 2626 633 -1597 -646 372 -4619 -107 -4726
































05.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7068 7818 4466 2395 2156 1031 5330 5398 3153 4228 2509 45552 3814 49366 59
факт 6631 8282 4793 2238 2013 962 6850 4588 3471 4918 1545 46291 4263 50554
отклон -437 464 327 -157 -143 -69 1520 -810 318 690 -964 739 449 1188
































06.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 1228 1211 7318 2573 2286 1106 5627 5813 3395 4553 2701 37811 512 38323 120
факт 1019 1385 6863 2506 2253 1277 6690 5738 3086 4569 2124 37510 236 37746
отклон -209 174 -455 -67 -33 171 1063 -75 -309 16 -577 -301 -276 -577
































07.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4806 2363 8532 1551 1395 6668 3398 3505 2047 2745 1654 38664 1775 40439 75
факт 4462 2456 10000 1647 783 6582 5173 2772 3763 2787 1354 41779 1345 43124
отклон -344 93 1468 96 -612 -86 1775 -733 1716 42 -300 3115 -430 2685
































08.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5509 7923 4030 1477 1330 635 3101 3335 1947 2510 1545 33342 285 33627 111
факт 6253 7335 4254 1192 1169 511 4127 3991 1610 2634 1874 34950 526 35476
отклон 744 -588 224 -285 -161 -124 1026 656 -337 124 329 1608 241 1849
































09.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 7723 2521 3072 1594 1435 685 3348 3602 2104 2821 1677 30582 254 30836 63
факт 7419 4335 3507 1659 1495 713 4112 3109 1516 3012 1577 32454 346 32800
отклон -304 1814 435 65 60 28 764 -493 -588 191 -100 1872 92 1964
































10.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 2883 550 641 7484 673 3225 4074 8103 2282 1853 869 32637 785 33422 88
факт 2773 338 698 6954 624 2989 4962 8276 2206 2884 1003 33707 893 34600
отклон -110 -212 57 -530 -49 -236 888 173 -76 1031 134 1070 108 1178
































11.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 3391 467 1305 7412 666 3186 2693 6550 1014 2948 1865 31497 1406 32903 35
факт 3226 578 1469 5678 850 4035 1995 7895 1034 2578 1765 31103 1543 32646
отклон -165 111 164 -1734 184 849 -698 1345 20 -370 -100 -394 137 -257
































12.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 5393 2493 2462 1764 1588 758 3952 3986 2328 3122 1852 29698 245 29943 45
факт 5439 3218 2237 1505 1354 647 4706 4006 3151 2406 2509 31178 378 31556
отклон 46 725 -225 -259 -234 -111 754 20 823 -716 657 1480 133 1613
































01.04 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4570 1446 1414 8574 772 3686 1801 1948 1131 1517 903 27762 123 27885 31
факт 3795 1535 1033 9986 875 2816 801 3042 675 1158 1034 26750 559 27309
отклон -775 89 -381 1412 103 -870 -1000 1094 -456 -359 131 -1012 436 -576
































02.05 Сырье и мат покупн трансп зп осн зп доп соцстр износ спец расх на содерж цехов расх общезав расх админ расх заводск себест сбыт расх полная себест
План 4104 6113 1415 6119 551 2637 5929 1438 8078 1083 642 38109 398 38507 60
факт 5316 3636 1370 5963 535 2560 6389 1616 8706 1311 432 37834 205 38039
отклон 1212 -2477 -45 -156 -16 -77 460 178 628 228 -210 -275 -193 -468

Sheet 12: sokrPress





























Агрегированные удельные факторы прессформы

Сырье, материалы, полуфабрикаты, транспорт Зарплата и социальное страхование Затраты на оборудование, цеховые и общезаводские Административные и сбытовые расходы Удельное общее отклонение Прибыль
01.04 -20,4736842105 12,2042105263 48,3863157895 1,0389473684 41,1557894737 7,1633684211
02.04 -33,2 -7,5054545455 62,3081818182 46,5081818182 68,1109090909 15,9272727273
03.04 29,46 0,32 10,6 5,06 45,44 6,1764
04.04 -17,7104477612 14,8 33,4432835821 22,3492537313 52,8820895522 14,2844776119
05.04 -36,3527272727 13,7709090909 49,2054545455 49,12 75,7436363636 18,1429090909
06.04 -7,2 -0,99 10,31 21,97 24,09 16,1922
07.04 -49,2933333333 8,92 63,52 3,5466666667 26,6933333333 12,1544
08.04 -49,1266666667 12,3 66,16 26,2 55,5333333333 20,218
09.04 -9,6141176471 9,0941176471 31,6494117647 -8,1294117647 23 6,6649411765
10.04 13,3333333333 -41,7857142857 -38,8095238095 -2,7380952381 -70 65,3985714286
11.04 -35,5333333333 -8,3 59,8333333333 9,0333333333 25,0333333333 60,624
12.04 53,3389830508 13,9152542373 0,1186440678 -8,5593220339 58,813559322 33,0477966102
01.05 7,3617021277 55,6382978723 -24,0212765957 -91,9361702128 -52,9574468085 41,8965957447
02.05 22,7666666667 50,7 -60,95 23,4166666667 35,9333333333 32,702






Диаграмма прессформы (удельные факторы)

Факторы














x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4
-20,4736842105 12,2042105263 48,3863157895 1,0389473684 7,1633684211 419,1717451524 148,9427545706 2341,2355556787 1,0794116343 -249,8651523546 -990,6461495845 -21,2710803324 590,5167844875 12,67953241 50,2708354571 -146,6605429363 87,4232562881 346,6090065374 7,4423627701
-33,2 -7,5054545455 62,3081818182 46,5081818182 15,9272727273 1102,24 56,3318479339 3882,3095214876 2163,0109760331 249,1810909091 -2068,6316363636 -1544,0716363636 -467,6512264463 -349,0650446281 2897,8402487603 -528,7854545455 -119,5414214876 992,3994049587 740,7484958678
29,46 0,32 10,6 5,06 6,1764 867,8916 0,1024 112,36 25,6036 9,4272 312,276 149,0676 3,392 1,6192 53,636 181,956744 1,976448 65,46984 31,252584
-17,7104477612 14,8 33,4432835821 22,3492537313 14,2844776119 313,659959902 219,04 1118,4532167521 499,489142348 -262,1146268657 -592,2955268434 -395,8152907106 494,9605970149 330,7689552239 747,4324303854 -252,9844945422 211,4102686567 477,7198355981 319,2474145689
-36,3527272727 13,7709090909 49,2054545455 49,12 18,1429090909 1321,5207801653 189,6379371901 2421,1767570248 2412,7744 -500,6101024793 -1788,7524694215 -1785,6459636364 677,6038413223 676,4270545455 2416,9719272727 -659,5442261157 249,8443517355 892,730088595 891,1796945455

-7,2 -0,99 10,31 21,97 16,1922 51,84 0,9801 106,2961 482,6809 7,128 -74,232 -158,184 -10,2069 -21,7503 226,5107 -116,58384 -16,030278 166,941582 355,742634
-49,2933333333 8,92 63,52 3,5466666667 12,1544 2429,8327111111 79,5664 4034,7904 12,5788444444 -439,6965333333 -3131,1125333333 -174,8270222222 566,5984 31,6362666667 225,2842666667 -599,1308906667 108,417248 772,047488 43,1076053333
-49,1266666667 12,3 66,16 26,2 20,218 2413,4293777778 151,29 4377,1456 686,44 -604,258 -3250,2202666667 -1287,1186666667 813,768 322,26 1733,392 -993,2429466667 248,6814 1337,62288 529,7116
-9,6141176471 9,0941176471 31,6494117647 -8,1294117647 6,6649411765 92,4312581315 82,7029757785 1001,6852650519 66,0873356401 -87,431916955 -304,2811681661 78,1571211073 287,8234740484 -73,9298269896 -257,291100346 -64,0775285813 60,6117591696 210,9414676817 -54,1820512111
13,3333333333 -41,7857142857 -38,8095238095 -2,7380952381 65,3985714286 177,7777777778 1746,0459183674 1506,179138322 7,4971655329 -557,1428571429 -517,4603174603 -36,5079365079 1621,6836734694 114,4132653061 106,2641723356 871,980952381 -2732,7260204082 -2538,087414966 -179,0675170068
-35,5333333333 -8,3 59,8333333333 9,0333333333 60,624 1262,6177777778 68,89 3580,0277777778 81,6011111111 294,9266666667 -2126,0777777778 -320,9844444444 -496,6166666667 -74,9766666667 540,4944444444 -2154,1728 -503,1792 3627,336 547,6368
53,3389830508 13,9152542373 0,1186440678 -8,5593220339 33,0477966102 2845,0471128986 193,6343004884 0,0140764148 73,26199368 742,2255099109 6,3283539213 -456,5455328928 1,6509623671 -119,1051422005 -1,0155127837 1762,7358632577 459,8684918127 3,9209250215 -282,8667336972
7,3617021277 55,6382978723 -24,0212765957 -91,9361702128 41,8965957447 54,1946582164 3095,6201901313 577,0217292893 8452,2593933907 409,5925758262 -176,837483024 -676,8066998642 -1336,5029425079 -5115,1720235401 2208,4241738343 308,4302580353 2331,0552738796 -1006,4097148031 -3851,8125577184
22,7666666667 50,7 -60,95 23,4166666667 32,702 518,3211111111 2570,49 3714,9025 548,3402777778 1154,27 -1387,6283333333 533,1194444444 -3090,165 1187,225 -1427,2458333333 744,5155333333 1657,9914 -1993,1869 765,7718333333
∑ -132,2436250463 133,0816205427 311,7538244958 96,8800503351 350,5929328111 13869,9758700217 8603,2748244602 28773,5976377989 15512,7045515924 165,6318541821 -16089,5713080532 -6097,4341080896 -343,1450029111 -3076,9697298729 9520,9687526935 -1645,563373047 2045,8029776464 3356,0544886234 -136,0878352146
x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4

n= 14



a0= 35,7014978859
0

a1= -0,2940398863
0


Диаграмма прессформы (общее отклонение) a2= -0,3936547029
0

a3= -0,3746138032
0
a4= -0,1954731271
-1,08002495835535E-012




Sheet 13: sokrLit





























Агрегированные удельные факторы литье

Сырье, материалы, полуфабрикаты, транспорт Зарплата и социальное страхование Затраты на оборудование, цеховые и общезаводские Административные и сбытовые расходы Удельное общее отклонение Прибыль
01.04 1,7642276423 4,3552845528 0,4975609756 -1,1650406504 5,4520325203 1,483902439
02.04 -37,2653061224 8,3857142857 7,7663265306 0,3683673469 -20,7448979592 10,7681632653
03.04 19,56 -1,0133333333 7,2133333333 3,3733333333 29,1333333333 4,5064
04.04 -7,6906666667 6,6106666667 15,0093333333 10,1426666667 24,072 6,434
05.04 -3,4803921569 4,9503267974 10,7470588235 17,6575163399 29,8745098039 6,358
06.04 15,2833333333 5,3 -27,8 1 -6,2166666667 13,848
07.04 15,78125 6,96875 27,6041666667 3,0416666667 53,3958333333 10,83
08.04 -11,7424 2,96 15,8784 6,288 13,384 4,9008
09.04 -6,7467213115 6,2540983607 -1,9737704918 -0,9016393443 -3,3680327869 1,568852459
10.04 -2,5871794872 36,81 3,5648717949 1,7692307692 39,5569230769 8,3276923077
11.04 8,6756756757 -0,4324324324 2,6486486486 1 11,8918918919 6,3291891892
12.04 -24,3666666667 25,3615873016 -5,380952381 11,1250793651 6,739047619 25,2695238095
01.05 2,5581395349 -10,7209302326 -17,2674418605 -9,3023255814 -34,7325581395 16,7672093023
02.05 24,8 -12,6666666667 -41,1666666667 -11,2666666667 -40,3 55,31






Диаграмма литье (удельные факторы)

Факторы















x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4
1,7642276423 4,3552845528 0,4975609756 -1,1650406504 1,483902439 3,1124991738 18,9685035363 0,2475669244 1,3573197171 7,6837133981 0,8778108269 -2,0553969198 2,1670196312 -5,0740835482 -0,5796787626 2,6179417014 6,4628173706 0,7383319453 -1,7288066627
-37,2653061224 8,3857142857 7,7663265306 0,3683673469 10,7681632653 1388,7030403998 70,3202040816 60,3158277801 0,1356945023 -312,4962099125 -289,4145356102 -13,7273219492 65,1261953353 3,0890233236 2,8608610995 -401,2789004581 90,2987405248 83,6290720533 3,9666397334
19,56 -1,0133333333 7,2133333333 3,3733333333 4,5064 382,5936 1,0268444444 52,0321777778 11,3793777778 -19,8208 141,0928 65,9824 -7,3095111111 -3,4183111111 24,3329777778 88,145184 -4,5664853333 32,5061653333 15,2015893333
-7,6906666667 6,6106666667 15,0093333333 10,1426666667 6,434 59,1463537778 43,7009137778 225,2800871111 102,8736871111 -50,8404337778 -115,4317795556 -78,0038684444 99,2216995556 67,0497884444 152,2346648889 -49,4817493333 42,5330293333 96,5700506667 65,2579173333

-3,4803921569 4,9503267974 10,7470588235 17,6575163399 6,358 12,1131295656 24,5057354009 115,4992733564 311,7878832928 -17,2290785595 -37,4039792388 -61,455081379 53,2014532872 87,4104763125 189,766366782 -22,1283333333 31,4741777778 68,3298 112,2664888889
15,2833333333 5,3 -27,8 1 13,848 233,5802777778 28,09 772,84 1 81,0016666667 -424,8766666667 15,2833333333 -147,34 5,3 -27,8 211,6436 73,3944 -384,9744 13,848
15,78125 6,96875 27,6041666667 3,0416666667 10,83 249,0478515625 48,5634765625 761,9900173611 9,2517361111 109,9755859375 435,6282552083 48,0013020833 192,3665364583 21,1966145833 83,9626736111 170,9109375 75,4715625 298,953125 32,94125
-11,7424 2,96 15,8784 6,288 4,9008 137,88395776 8,7616 252,12358656 39,538944 -34,757504 -186,45052416 -73,8362112 47,000064 18,61248 99,8433792 -57,54715392 14,506368 77,81686272 30,8162304
-6,7467213115 6,2540983607 -1,9737704918 -0,9016393443 1,568852459 45,5182484547 39,1137463048 3,8957699543 0,8129535071 -42,1946586939 13,316479441 6,0831093792 -12,3441547971 -5,6389411449 1,779629132 -10,5846103198 9,811757592 -3,0965546896 -1,4145391024
-2,5871794872 36,81 3,5648717949 1,7692307692 8,3276923077 6,6934976989 1354,9761 12,7083109139 3,1301775148 -95,2340769231 -9,2229631821 -4,5773175542 131,2229307692 65,1253846154 6,3070808679 -21,545234714 306,5423538462 29,6871554241 14,7336094675
8,6756756757 -0,4324324324 2,6486486486 1 6,3291891892 75,2673484295 0,1869978086 7,015339664 1 -3,7516435354 22,9788166545 8,6756756757 -1,1453615778 -0,4324324324 2,6486486486 54,9099926954 -2,7369466764 16,763798393 6,3291891892
-24,3666666667 25,3615873016 -5,380952381 11,1250793651 25,2695238095 593,7344444444 643,210110456 28,9546485261 123,7673908793 -617,9773439153 131,1158730159 -271,0811005291 -136,4694935752 282,1496715545 -59,8635222978 -615,7340634921 640,8752341648 -135,9741043084 281,1254578987
2,5581395349 -10,7209302326 -17,2674418605 -9,3023255814 16,7672093023 6,5440778799 114,9383450514 298,1645484045 86,5332612223 -27,4256354786 -44,1725256896 -23,7966468361 185,1230394808 99,7295835587 160,6273661439 42,8928610059 -179,7600811249 -289,5268117902 -155,9740400216
24,8 -12,6666666667 -41,1666666667 -11,2666666667 55,31 615,04 160,4444444444 1694,6944444445 126,9377777778 -314,1333333333 -1020,9333333333 -279,4133333333 521,4444444444 142,7111111111 463,8111111111 1371,688 -700,5933333333 -2276,9283333333 -623,1593333333
-5,4567062251 83,1230652999 -2,6591312933 33,1301882451 172,7017327721 3808,9783269247 2556,8070218688 4285,7615987782 819,5062034134 -1337,1997521273 -1382,8962722896 -663,9204576737 992,2648619008 777,8103652671 1099,9315582023 764,508471332 403,7135946415 -2385,5058425859 -205,7903468757
x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4

n= 14


a0= 12,3966472274
0,000001

a1= 0,0131894781
0


Диаграмма литье (общее отклонение) a2= -0,0331358692
3,5242919693701E-012

a3= -0,5411449883
0
a4= 0,0161792965
0


Sheet 14: sokrYslyg































Агрегированные удельные факторы услуги промхарактера


Сырье, материалы, полуфабрикаты, транспорт Зарплата и социальное страхование Затраты на оборудование, цеховые и общезаводские Административные и сбытовые расходы Удельное общее отклонение Прибыль
01.04 5,7021276596 -8,3191489362 25,4893617021 -2,8936170213 19,9787234043 35,0923404255
02.04 7,5272727273 -4,7636363636 28,5636363636 3,62 34,9472727273 7,8465818182
03.04 -4,5217391304 -2,4130434783 -1,1739130435 3,0652173913 -5,0434782609 12,9260869565
04.04 1,2150537634 -6,1397849462 5,5053763441 10,2688172043 10,8494623656 12,4722580645
05.04 4,3714285714 2,5714285714 -30,1428571429 26,3142857143 3,1142857143 23,2371428571
06.04 13,18 1,44 18,64 2,46 35,72 8,916
07.04 -25,8888888889 15,6 16,4888888889 2,4222222222 8,6222222222 20,5626666667
08.04 -2,4285714286 1,0816326531 7,7755102041 2,6326530612 9,0612244898 11,4018367347
09.04 -3,9126213592 7,4660194175 17,640776699 6,1359223301 27,3300970874 11,7396116505
10.04 -13,6470588235 13,3529411765 15,5882352941 0 15,2941176471 35,4741176471
11.04 -5,5 -26,4722222222 -6,4444444444 -0,8888888889 -39,3055555556 46,2516666667
12.04 0,2857142857 -18,3928571429 -14,2142857143 -7,8928571429 -40,2142857143 36,3235714286
01.05 -4,1951219512 -14,4146341463 32,1219512195 -28,0487804878 -14,5365853659 30,1258536585
02.05 -7,6153846154 11,0512820513 -18,6153846154 6,2820512821 -8,8974358974 34,0507692308








Диаграмма услуги промхарактера (удельные факторы)

Факторы














x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4
5,7021276596 -8,3191489362 25,4893617021 -2,8936170213 35,0923404255 32,5142598461 69,2082390222 649,7075599819 8,3730194658 -47,4368492531 145,3435943866 -16,4997736532 -212,0497962879 24,0724309642 -73,7564508828 200,1010049796 -291,9384065188 894,4813580806 -101,5437935718
7,5272727273 -4,7636363636 28,5636363636 3,62 7,8465818182 56,6598347107 22,692231405 815,8813223141 13,1044 -35,8571900826 215,0062809917 27,2487272727 -136,0667768595 -17,2443636364 103,4003636364 59,0633613223 -37,3782624793 224,1269097521 28,4046261818
-4,5217391304 -2,4130434783 -1,1739130435 3,0652173913 12,9260869565 20,4461247637 5,822778828 1,3780718336 9,395557656 10,9111531191 5,3081285444 -13,8601134216 2,8327032136 -7,3965028355 -3,5982986767 -58,4483931947 -31,1912098299 -15,1741020794 39,6212665406

1,2150537634 -6,1397849462 5,5053763441 10,2688172043 12,4722580645 1,4763556481 37,696959186 30,30916869 105,4486067754 -7,4601688056 6,689328246 12,4771649902 -33,8018268008 -63,0483292866 56,5337033183 15,1544640999 -76,5769823101 68,6644745057 128,0753381894
4,3714285714 2,5714285714 -30,1428571429 26,3142857143 23,2371428571 19,1093877551 6,612244898 908,5918367347 692,4416326531 11,2408163265 -131,7673469388 115,0310204082 -77,5102040816 67,6653061224 -793,187755102 101,5795102041 59,7526530612 -700,433877551 611,4688163265
13,18 1,44 18,64 2,46 8,916 173,7124 2,0736 347,4496 6,0516 18,9792 245,6752 32,4228 26,8416 3,5424 45,8544 117,51288 12,83904 166,19424 21,93336
-25,8888888889 15,6 16,4888888889 2,4222222222 20,5626666667 670,2345679012 243,36 271,8834567901 5,8671604938 -403,8666666667 -426,8790123457 -62,7086419753 257,2266666667 37,7866666667 39,9397530864 -532,3445925926 320,7776 339,0555259259 49,8073481481
-2,4285714286 1,0816326531 7,7755102041 2,6326530612 11,4018367347 5,8979591837 1,1699291962 60,4585589338 6,9308621408 -2,6268221574 -18,8833819242 -6,3935860058 8,4102457309 2,8475635152 20,4702207414 -27,6901749271 12,3325989171 88,6550978759 30,0170803832
-3,9126213592 7,4660194175 17,640776699 6,1359223301 11,7396116505 15,3086059007 55,7414459421 311,197002545 37,649542841 -29,2117070412 -69,0216797059 -24,0075407673 131,7063813743 45,8109152606 108,2424356678 -45,9326552927 87,6481685361 207,0958676595 72,0333452729
-13,6470588235 13,3529411765 15,5882352941 0 35,4741176471 186,2422145329 178,3010380623 242,9930795848 0 -182,2283737024 -212,7335640138 -0 208,1487889273 0 0 -484,1173702422 473,6838062284 552,9788927336 0
-5,5 -26,4722222222 -6,4444444444 -0,8888888889 46,2516666667 30,25 700,7785493827 41,5308641975 0,7901234568 145,5972222222 35,4444444444 4,8888888889 170,5987654321 23,5308641975 5,7283950617 -254,3841666667 -1224,3843981482 -298,0662962963 -41,1125925926
0,2857142857 -18,3928571429 -14,2142857143 -7,8928571429 36,3235714286 0,0816326531 338,2971938776 202,0459183673 62,2971938776 -5,2551020408 -4,0612244898 -2,2551020408 261,4413265306 145,1721938776 112,1913265306 10,3781632653 -668,0942602041 -516,313622449 -286,6967602041
-4,1951219512 -14,4146341463 32,1219512195 -28,0487804878 30,1258536585 17,5990481856 207,7816775729 1031,8197501487 786,7340868531 60,4711481261 -134,755502677 117,6680547293 -463,0261748959 404,3129089827 -900,9815585961 -126,3816299822 -434,253158834 967,7012016657 -844,993456276
-7,6153846154 11,0512820513 -18,6153846154 6,2820512821 34,0507692308 57,9940828402 122,130834977 346,5325443787 39,4641683103 -84,1597633136 141,7633136095 -47,8402366864 -205,7238658777 69,4247205786 -116,942800789 -259,309704142 376,3046548323 -633,8681656805 213,908678501
-35,4277891898 -28,352023366 97,222851755 23,4770256647 326,4205038053 1287,526473921 1991,6667223498 5261,7787345003 1774,5479545235 -550,9031032695 -202,8714218725 136,1716617389 -60,9721669279 736,4767744071 -1396,106266004 -1284,8193031689 -1420,4781567491 1345,0975041428 -79,0767431009
x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4

n= 14


a0= 24,7215508671
0,000001

a1= -0,4604137256
0

Диаграмма услуги промхарактера (общее отклонение) a2= -0,3229516855
-5,6843418860808E-012

a3= -0,349203684
0
a4= -0,4769941318
3,80850906367414E-012



Sheet 15: sokrOther





























Агрегированные удельные факторы прочая продукция

Сырье, материалы, полуфабрикаты, транспорт Зарплата и социальное страхование Затраты на оборудование, цеховые и общезаводские Административные и сбытовые расходы Удельное общее отклонение Прибыль
01.04 -14,6315789474 9,7263157895 19,0210526316 -6,6736842105 7,4421052632 32,6141052632
02.04 -0,4909090909 -5,5090909091 -37,1454545455 20,2545454545 -22,8909090909 38,8090909091
03.04 0,2153846154 -13,5076923077 39,2461538462 -7,5846153846 18,3692307692 39,7264615385
04.04 -18,2384615385 -27,9692307692 7,8153846154 2,0384615385 -36,3538461538 15,6950769231
05.04 6 -6,2542372881 29,1186440678 -8,7288135593 20,1355932203 51,4108474576
06.04 -4,0833333333 0,5916666667 5,7916666667 -7,1083333333 -4,8083333333 18,873
07.04 16,2266666667 -8,0266666667 37,3333333333 -9,7333333333 35,8 34,4992
08.04 3,4234234234 -5,1351351351 13,2342342342 5,1351351351 16,6576576577 19,1762162162
09.04 30,873015873 2,4285714286 -2 -0,126984127 31,1746031746 31,2380952381
10.04 -3,0113636364 -9,2613636364 22,9090909091 2,75 13,3863636364 23,5909090909
11.04 3,1428571429 -20,0285714286 8,4857142857 1,0571428571 -7,3428571429 55,9645714286
12.04 12,1333333333 -13,4222222222 19,5777777778 17,5555555556 35,8444444444 42,0746666667
01.05 -34,4193548387 20,8064516129 -23,2580645161 18,2903225806 -18,5806451613 52,8561290323
02.05 -21,8333333333 -4,15 24,9 -6,7166666667 -7,8 38,039






Диаграмма прочая продукция (удельные факторы)

Факторы














x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4
-14,6315789474 9,7263157895 19,0210526316 -6,6736842105 32,6141052632 214,0831024931 94,6012188366 361,8004432133 44,5380609418 -142,3113573407 -278,308033241 97,6465373961 185,0047645429 -64,9103601108 -126,940498615 -477,1958559557 317,2150869806 620,3546127424 -217,6562393352

-0,4909090909 -5,5090909091 -37,1454545455 20,2545454545 38,8090909091 0,2409917355 30,3500826446 1379,7847933884 410,2466115702 2,7044628099 18,2350413223 -9,9431404959 204,6376859504 -111,5841322314 -752,3642975207 -19,0517355372 -213,8028099174 -1441,5813223141 786,0604958678
0,2153846154 -13,5076923077 39,2461538462 -7,5846153846 39,7264615385 0,0463905325 182,4577514793 1540,260591716 57,5263905325 -2,9093491124 8,4530177515 -1,6336094675 -530,1249704142 102,4506508876 -297,6669822485 8,5564686391 -536,6128189349 1559,1108213018 -301,3099313609
-18,2384615385 -27,9692307692 7,8153846154 2,0384615385 15,6950769231 332,6414792899 782,2778698225 61,0802366864 4,1553254438 510,115739645 -142,540591716 -37,1784023669 -218,590295858 -57,0142011834 15,9313609467 -286,2540568047 -438,9792284024 122,6630627219 31,9938106509
6 -6,2542372881 29,1186440678 -8,7288135593 51,4108474576 36 39,1154840563 847,895432347 76,1921861534 -37,5254237288 174,7118644068 -52,3728813559 -182,1149095088 54,5920712439 -254,1712151681 308,4650847458 -321,5356391841 1497,0141683424 -448,7557023844
-4,0833333333 0,5916666667 5,7916666667 -7,1083333333 18,873 16,6736111111 0,3500694444 33,5434027778 50,5284027778 -2,4159722222 -23,6493055556 29,0256944444 3,4267361111 -4,2057638889 -41,1690972222 -77,06475 11,166525 109,306125 -134,155575
16,2266666667 -8,0266666667 37,3333333333 -9,7333333333 34,4992 263,3047111111 64,4273777778 1393,7777777778 94,7377777778 -130,2460444444 605,7955555556 -157,9395555556 -299,6622222222 78,1262222222 -363,3777777778 559,8070186667 -276,9135786667 1287,9701333333 -335,7922133333
3,4234234234 -5,1351351351 13,2342342342 5,1351351351 19,1762162162 11,719827936 26,3696128561 175,1449557666 26,3696128561 -17,5797419041 45,3063874685 17,5797419041 -67,9595812028 -26,3696128561 67,9595812028 65,6483077672 -98,4724616508 253,7825371317 98,4724616508
30,873015873 2,4285714286 -2 -0,126984127 31,2380952381 953,1431090955 5,8979591837 4 0,0161249685 74,977324263 -61,746031746 -3,920382968 -4,8571428571 -0,3083900227 0,253968254 964,4142101285 75,8639455782 -62,4761904762 -3,9667422525
-3,0113636364 -9,2613636364 22,9090909091 2,75 23,5909090909 9,0683109504 85,772856405 524,826446281 7,5625 27,8893336777 -68,9876033058 -8,28125 -212,1694214876 -25,46875 63 -71,0408057851 -218,4839876033 540,4462809917 64,875
3,1428571429 -20,0285714286 8,4857142857 1,0571428571 55,9645714286 9,8775510204 401,1436734694 72,0073469388 1,1175510204 -62,9469387755 26,6693877551 3,3224489796 -169,9567346939 -21,1730612245 8,9706122449 175,8886530612 -1120,8904163265 474,8993632653 59,1625469388
12,1333333333 -13,4222222222 19,5777777778 17,5555555556 42,0746666667 147,2177777778 180,1560493827 383,2893827161 308,1975308642 -162,8562962963 237,5437037037 213,0074074074 -262,7772839506 -235,6345679012 343,6987654321 510,5059555556 -564,7355259259 823,7284740741 738,6441481481
-34,4193548387 20,8064516129 -23,2580645161 18,2903225806 52,8561290323 1184,691987513 432,9084287201 540,9375650364 334,5359001041 -716,144640999 800,5275754422 -629,5411030177 -483,9177939646 380,5567117586 -425,3975026015 -1819,2738605619 1099,7484911551 -1229,3312591051 966,7556503642
-21,8333333333 -4,15 24,9 -6,7166666667 38,039 476,6944444444 17,2225 620,01 45,1136111111 90,6083333333 -543,65 146,6472222222 -103,335 27,8741666667 -167,245 -830,5181666667 -157,86185 947,1711 -255,4952833333
-24,6936536638 -79,7112048655 165,0295333061 20,4087325067 494,5673697641 3655,4032950109 2343,0509340784 7938,3583746455 1460,8375861218 -568,6405710945 798,3609678414 -393,5812728735 -2142,3961695554 96,9309833599 -1928,5180830731 -987,1135327473 -2444,2942678982 5503,0579070093 1048,832426621
x1 x2 x3 x4 y (x1)2 (x2)2 (x3)2 (x4)2 x1x2 x1x3 x1x4 x2x3 x2x4 x3x4 yx1 yx2 yx3 yx4
n= 14



a0= 34,5068610963
0

a1= 0,0146095247
0

Диаграмма прочая продукция (общее отклонение) a2= 0,2450583871
0

a3= 0,139621196
0
a4= 0,4078820401
0



Sheet 16: results



Принятие решения на основе комплексной оценки взаимосвязи факторов себестоимости и прибыли. Итоговая таблица принятия решения.



























Прессформы Стальное литье Услуги промхарактера Прочая продукция




a1 0,294 0,013 0,460 0,015


a2 0,394 0,033 0,323 0,245


a3 0,375 0,541 0,349 0,140


a4 0,195 0,016 0,477 0,408

? тренд 2 3 4 4




Наиболее весомый фактор 2 3 4 4

















































Sheet 17: Исходныя данныя





Баланс ф1


Отчет о финансовых результатах ф2




КОД Начало Конец Показатель КОД Начало Конец

АКТИВ











Доход (выручка) от реализации 010 8501,7 17528,2

1. Необоротные активы


НДС 015 1385 2342,3

Нематериальные активы


Акцизный сбор 020


остаточная стоимость 010 84 58,6
025


первоначальная стоимость 011 155 155,6 Другие отчисления из дохода 030
156,4

износ 012 -71 -97 Чистый доход 035 7116,7 15029,5

Незавершенное строительство 020 6,5 6,5 Себестоимость реализованной продукции 040 8190,9 11785,3

Основные фонды


Валовые



остаточная стоимость 030 16048,4 15053,7 прибыль 050 -1074,2 3244,2

первоначальная стоимость 031 51379,4 49820 убыток 055 -1074,2 3244,2

износ 032 -35331 -34766,6 -0,6876491356 Другие операционные доходы 060 2354,9 7545,5

Долгосрочные финансовые инвестиции


Административные расходы 070 1566,6 2662,5

по методу участия в капитале других предприятий 040
520,9 Расходы на сбыт 080 93,5 167,2

другие финансовые инвестиции 045 18
Другие операционные расходы 090 2797,1 6003,3

Долгосрочная дебиторская задолженность 050

Финансовые результаты операционной деятельности



Отсроченные налоговые активы 060

1,5101183928 прибыль 100 -3176,5 1956,7

Другие необоротные активы 070

убыток 105 -3176,5 1956,7

Гудвил 075

Доход от участия в капитале 110


Всего по разделу 1 080 16156,9 15639,4 Другие финансовые доходы 120 0,1 162

2. Оборотные активы


Другие доходы 130 21,6 180

Запасы


Финансовые затраты 140 67,3 22,9

производственные запасы 100 1340,2 2125,4 Потери от участия в капитале 150


животные 110

Другие затраты 160 6,9 68,9

незавершенное производство 120 2125 1794,1 Финансовые результаты от обычной деятельности до налогообложения



готовая продукция 130 7059,8 8142,5 прибыль 170 -3229 2206,9

товары 140 158,8 11,5 убыток 175 -3229 2206,9

Вексели полученные 150

Налог на прибыль от обычной деятельности 180 316,9

Дебиторская задолженность за товары, работы, услуги


Финансовые результаты от обычной деятельности



чистая реализационная стоимость 160 2872,2 2349,9 прибыль 190 -3545,9 2206,9

первоначальная стоимость 161 2872,2 2349,9 убыток 195 -3545,9 2206,9

резерв сомнительных долгов 162

Чрезвычайные



Дебиторская задолженность по расчетам


доходы 200


с бюджетом 170 57,9 60,1 затраты 205


по выданным авансам 180 195,2 228,2 Налоги с чрезвычайного дохода 210


с начисленных доходов 190

Части меншинства 215


из внутренних расчетов 200

Чистые



Другая текущая дебиторская задолженность 210 56,9 34,7 прибыль 220 -3545,9 2206,9

Текущие финансовые инвестиции 220

убыток 225 -3545,9 2206,9

Денежные средства и их эквиваленты







в национальной валюте 230 0,8 0,3 ЭЛЕМЕНТЫ ОПЕРАЦИОННЫХ ЗАТРАТ



в иностранной валюте 240

Материальные затраты 230 6357,9 7495,8

Другие оборотные активы 250 231,3 213,2 Затраты на оплату труда 240 2230,7 2796,1

Всего по разделу 2 260 14098,1 14959,9 Отчисления на социальные мероприятия 250 882,3 1187,6

3. Затраты будущих периодов 270 2,6 1,9 Амортизация 260 1450,8 1674,3

Баланс 280 30257,6 30601,2 Другие операционные затраты 270 2332,2 7464,5





Всего 280 13253,9 20618,3

ПАССИВ














1. Собственный капитал






Уставной капитал 300 308 307,7



Паевой капитал 310





Дополнительный вложеный капитал 320





Другой дополнительный капитал 330 20940,2 20493,5



Резервный капитал 340 51 51,3



Нераспределенная прибыль 350 1536 -1554,2



Неоплаченный капитал 360 -103 -102,6



Изьятый капитал 370





Накопленная курсовая разница 375





Всего по разделу 1 380 22732,2 19195,7



2. Обеспечение следующих затрат и платежей






Обеспечение выплат персоналу 400 104,1 87,3



Другие обеспечения 410






415





Целевое финансирование 420





Всего по разделу 2 430 104,1 87,3



3. Долгосрочные обязательства






Долгосрочные кредиты банков 440





Другие долгосрочные финансовые обязательства 450





Отсроченные налоговые обязательства 460
316,9



Другие долгосрочные обязательства 470 1198,4 1093,9



Всего по разделу 3 480 1198,4 1410,8



4. Текущие обязательства






Краткосрочные кредиты банков 500 145,1 735,3



Текущая задолженность по долгосрочным обязательствам 510





Вексели выданные 520 332,2 70,6



Кредиторская задолженность за товары, работы, услуги 530 3083,5 5255,7



Текущие обязательства по расчетам






по полученным авансам 540 373,2 371,3



с бюджетом 550 158,6 505



с внебюджетными платежами 560 0,8 0,8



со страхованием 570 524,1 649,8



по оплате труда 580 606 1017,4



с участниками 590 58,1 49



из внутренних расчетов 600





Другие текущие обязательства 610 940,9 1252,8



Всего по разделу 4 620 6222,5 9907,7



5. Доходы будущих периодов 630





Баланс 640 30257,2 30601,5


Sheet 18: Экспресс-анализ

Периоды Отклонения
ПОКАЗАТЕЛИ Начало Конец +/- %
1. Состояние и динамика экономического потенциала



1.1. Имущественное состояние:



- сумма хозяйственных средств в распоряжении предприятия, тыс.грн. 30257,6 30601,2 343,6 101,1355824652
- стоимость основных фондов, тыс.грн. 16048,4 15053,7 -994,7 93,8018743302
- коэффициент износа основных фондов -0,6876491356 -0,6978442393 -0,0101951036 101,4826025493
1.2. Финансовое состояние:



-сумма собственных средств, тыс.грн. 7773,7 4967,1 -2806,6 63,896214158
-коэффициент соотношения заемных и собственных средств 0,3264488259 0,5896372625 0,2631884366 180,6216520755
- коэффициент покрытия 2,2660827642 1,5101183928 -0,7559643714 66,6400370122
- убытки



- кредиты и займы, не погашенные в срок 5281,6 8654,9 3373,3 163,8689033626
2. Результативность финансово-хозяйственной деятельности



2.1. Оценка прибыльности:



- затраты на производство, тыс.грн. 8190,9 11785,3 3594,4 143,8828455969
- коммерческие затраты, тыс.грн.



- прибыль, тыс.грн. -1074,2 3244,2 4318,4 -302,0107987339
- рентабельность продаж, % -12,6351200348 18,508460652 31,1435806868 -146,4842486734
- рентабельность основной деятельности, % -13,1145539562 27,5275130883 40,6420670446 -209,900490556
Рентабельность инвестированного капитала



- рентабельность собственного капитала, % -4,7254555212 16,9006600437 21,6261155649 -357,6514468855
- рентабельность заемного капитала, % -14,4753331806 28,6628086761 43,1381418567 -198,0113916442
2.2. Оценка динамичности:



- темпы роста выручки от реализации 1 2,0617288307 1,0617288307 206,1728830704
- темпы роста прибыли 1 -3,0201079873 -4,0201079873 -302,0107987339
2.3. Экономический потенциал:



- выручка от реализации, тыс.грн. 8501,7 17528,2 9026,5 206,1728830704
- рентабельность активов, % -11,7190391835 7,2118086872 18,9308478708 -61,5392488607
-оборачиваемость оборотных средств, дни 596,9766046791 307,2514006002 -289,7252040789 51,4679131798
- оборачиваемость основного капитала, дни 1013,328628392 423,2231489828 -590,1054794092 41,7656362531
- оборачиваемость дебиторской задолженности, дни 134,7485796958 54,896908981 -79,8516707149 40,7402505502
- оборачиваемость кредиторской задолженности, дни 243,2774621546 186,9357948905 -56,3416672641 76,8405725853
- оборачиваемость запасов и затрат, дни 452,3998729666 247,9695576271 -204,4303153394 54,8120307818

Sheet 19: Ликвидность




АКТИВ Период ПАССИВ Период Платежеспособность
начало конец начало конец начало конец
Наиболее ликвидные активы 0,8 0,3 Наиболее срочные пассивы 5745,2 9101,8 -5744,4 -9101,5 А1<П1
Быстро реализуемые активы 3182,2 2672,9 Срочные пассивы 477,3 805,9 2704,9 1867 A2>П2
Медленно реализуемые активы 10917,7 12288,6 Долгосрочные пассивы 1198,4 1410,8 9719,3 10877,8 A3>П3
Трудно реализуемые активы 16156,9 15639,4 Постоянные пассивы 22836,3 19283 -6679,4 -3643,6 A4>П4
ИТОГО 30257,6 30601,2 ИТОГО 30257,2 30601,5


Sheet 20: Коэффициенты
1. Анализ имущественного состояния предприятия. Начало Конец
1.1. Коэффициент износа основных средств.
уменьшение -0,6876491356 -0,6978442393
1.2. Коэффициент обновления основных средств.
увеличение

1.3. Коэффициент выбытия основных средств.
меньше коэфф. обн. осн. средств

2. Анализ ликвидности предприятия.

2.1. Коэффициент покрытия.
>1 2,2656649257 1,5099266227
2.2. Коэффициент быстрой ликвидности.
0.6-0.8 0,5487022901 0,2913289664
2.3. Коэффициент абсолютной ликвидности.
>0 увеличение

2.4. Чистый оборотный капитал, тыс. грн. >0 увеличение 0,691207382 0,6749048249
3. Анализ платежеспособност (фин/ устойчивости) предприятия.

3.1. Коэффициент платежеспособности (автономии).
>0.5 0,7512988644 0,6272797085
3.2. Коэффициент финансирования.
<1 уменьшение 0,3310282331 0,5941851561
3.3. Коэффициент обеспеченности собственными оборотными средствами.
>0 увеличение 1,2656649257 0,5099266227
3.4. Коэффициент маневренности собственного капитала.
увеличение

4. Анализ деловой активности предприятия.

4.1. Коэффициент оборачиваемости активов.
0,2352037174 0,4967181799
4.2. Коэффициент оборотности кредиторской задолженности.
0,2707055417 0,3894988367
4.3. Коэффициент оборотности дебиторской задолженности.
6,6492912867 4,6213231738
4.4. Срок погашения дебиторской задолженности, дней.
уменьшение 27,0705541748 38,9498836656
4.5. Срок погашения кредиторской задолженности, дней.
увеличение 6,6492912867 4,6213231738
4.6. Коэффициент оборотности материальных запасов.
увеличение 0,7666654187 1,1031000206
4.7. Коэффициент оборотности основных средств (фондоотдача)
0,1385127113 0,2925199594
4.8. Коэффициент оборотности собственного капитала. 0,3130669271 0,6611546617





5. Анализ рентабельности предприятия.

5.1. Коэффициент рентабельности активов
>0 увеличение -0,1171903918 0,0729370472
5.2. Коэффициент рентабельности собственного капитала. -0,1171903918 0,0729370472
5.3. Коэффициент рентабельности деятельности.
>0 увеличение -0,4982505937 0,1468378855
5.4. Коэффициент рентабельности продукции.
>0 увеличение -0,4329072507 0,1872587036

Міністерство освіти та науки України

Національний гірничий університет

Кафедра Економічної кібернетики та інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

дипломної роботи

магістра

спеціальності «Економічна кібернетика»

на тему:

«Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ «Дніпрополімермаш»)»

Виконавець:

Конєв Павло Вікторович

Дніпропетровськ, 2009

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідувач кафедри

Економічної кібернетики

та інформаційних технологій

______________ проф. Кочура Є.В.

ЗАВДАННЯ

на дипломну роботу магістра

студенту групи ЕК-04-м

Тема дипломної роботи: «Підвищення ефективності роботи підприємства на основі застосування економіко-математичних методів (на прикладі ВАТ «Дніпрополімермаш») затверджена наказом ректора НГУ від

РЕФЕРАТ

Об‘єкт розроблення: економіко-математична модель взаємозв‘язку факторів собівартості продукції та прибутку.

Мета роботи: підвищення ефективності роботи підприємства ВАТ «Дніпрополімермаш» шляхом управління собівартістю продукції.

Метод дослідження та апаратура: для дослідження даної предметної області використані аналітичні методи для оцінки фінансово-економічного стану підприємства та метод лінійного багатофакторного регресійного аналізу для встановлення взаємозв‘язків агрегованих компонентів собівартості та прибутку. Для проектування та реалізації інформаційної системи використовувався компьютер на базі процессора Intel Pentium III Celeron.

У першому розділі диплому зроблений аналіз методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформульована мета та поставлені задачі дослідження.

У другому розділі проведений аналіз методів вивчення взаємозв‘язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

У третьому розділі описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведений алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень.

Новизна полягає у застосуванні методів регресійного аналізу на даних собівартості промислової продукції для математичного обгрунтування управлінських рішень.

Практичне значення полягає у наданні практичних рекомендацій управлінському персоналу підприємства щодо прийняття рішень по управлінню собівартістю продукції.

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ, БАГАТОФАКТОРНА РЕГРЕСІЯ, КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА, РЕКОМЕНДІЦІЇ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Аналіз діяльності підприємства

1.1 Методи і методики визначення ефективності роботи підприємства

1.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Дніпрополімермаш»

1.3 Визначення мети і постановка задач, розв'язуваних при виконанні дипломної роботи

РОЗДІЛ 2. Економіко-математичне моделювання взаємозв‘язку елементів собівартості та прибутку

2.1 Аналіз літературних джерел, вибір моделі

2.2 Побудова моделі взаємозв‘язку факторов собівартості та прибутку

2.3 Моделювання контрольного приклада

РОЗДІЛ 3. Проектування інформаційної системи підтримки прийняття рішень

3.1 Методики створення сучасних інформаційних систем

3.2 Алгоритм побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень

3.3 Розробка інтерфейсу інформаційної системи

РОЗДІЛ 4. Охорона праці

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТОК А

ДОДАТОК Б

ВСТУП

Перехід від директивно керованої економіки до ринкового по-новому поставив питання керування підприємством як суб'єктом ринкових відносин. Функціонування підприємства зв'язане зі змінами як у зовнішньої, так і у внутрішнім середовищі його діяльності, що обумовлює необхідність розробки нових підходів до визначення цільової функції його діяльності, обґрунтуванню економічних передумов досягнення оптимальних розмірів прибутку, що забезпечує конкурентноздатність підприємства на ринку і визначальній перспективі його розвитку. Досягти подібне можна шляхом глибокого аналізу як господарської діяльності підприємства, так і стану навколишньої його економічного і соціального середовища. Сполучення мікро- і макроаналізу дозволяє створити інформаційну базу прийнятого управлінського рішення, адекватну дійсності.

Для дослідження даної предметної області використані аналітичні методи для оцінки фінансово-економічного стану підприємства та метод лінійного багатофакторного регресійного аналізу для встановлення взаємозв‘язків агрегованих компонентів собівартості та прибутку.

У першому розділі диплому буде зроблений аналіз наявних методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформулюється мета та поставлені задачі дослідження.

У другому розділі буде проведений аналіз методів вивчення взаємозв‘язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

У третьому розділі будуть описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведено алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень.

Новизна полягає у застосуванні методів регресійного аналізу на фактичних даних собівартості промислової продукції для математичного обґрунтування управлінських рішень.

Обрана тема актуальна, тому що пов'язана зі створенням сучасних інформаційних технологій, що забезпечують автоматизацію процесу прийняття рішень в умовах сучасного промислового підприємства.

Оригінальність пропонованих рішень полягає в розробці економіко-математичної моделі враховуючу технологічну, економічну й інформаційну характеристики виробництва продукції на підприємстві і реалізованої у виді інформаційної системи підтримки прийняття рішень. Алгоритми рішення функціональних задач реалізовані на основі програмного продукту Microsoft Excel шляхом написання програми мовою програмування Visual Basic for Applications.

Практичне значення отриманих рішень полягає в автоматизації процесу вибору методів керування собівартості продукції і підвищенні обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

РОЗДІЛ 1. Аналіз діяльності підприємства

1.1 Методи і методики визначення ефективності роботи підприємства

Неспроможність аналізувати господарчу ситуацію, неможливість визначення «вузьких місць» в економічній діяльності підприємства і факторів, що на неї впливають, так чи інакше призводить до зниження ефективності роботи, до прийняття неправильних управлінських рішень і, у кінцевому результаті, до збитків і фінансового краху. Тому формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу чергу на мікрорівні — на рівні окремих фірм, компаній, підприємств і їхніх структурних підрозділів, оскільки вони становлять основу ринкової економіки. І в цьому зв'язку важливої стає задача оволодіння прийомами і методами економічного аналізу фінансовим менеджером, що не тільки зосереджує на своєму робочому місці всю інформаційну базу для аналізу, але й володіє правами і методами фінансового керування діяльністю фірми, компанії або підприємства [30].

Аналіз базується на розчленовуванні досліджуваних об'єктів, його основна задача полягає в тому, щоб створити репрезентативну й адекватну ситуації, що складається, інформаційну базу для виконання завершальної функції керування - регулювання керованого об'єкта як на мікрорівні (підприємство, фірма), так і на макрорівні (галузь) [2, 36].

Економічний аналіз - прикладна наука, що представляє собою систему спеціальних знань, що дозволяють оцінити ефективність діяльності того чи іншого суб'єкта ринкової економіки. Спираючись на теорію пізнання, вона забезпечує практичну корисність діяльності людини, дозволяє раціонально обґрунтувати не тільки поточну діяльність, але і найближчу перспективу розвитку суб'єкта господарювання. За допомогою економічного аналізу створюються передумови для оцінки доцільності прийнятих управлінських рішень на перспективу [2, 30, 37].

Предметом економічного аналізу є вся доступна інформація з тих або інших напрямків діяльності суб'єктів ринкової економіки, що знаходиться в діалектичному взаємозв'язку, взаємозалежності і взаємодії, що виражає зміну становища того чи іншого суб'єкта господарювання [2, 3, 17, 37].

Також під предметом аналізу розуміються господарчі процеси підприємств, об'єднань, асоціацій, соціально-економічна ефективність і кінцеві результати їхньої діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів, що дістають відбиття через систему економічної інформації. Ця система являє собою сукупність вхідних даних, результати їхньої проміжної обробки, вихідні дані і кінцеві результати, що надходять у систему управління. Раціонально організований і відповідним чином регульований інформаційний потік служить надійною базою для економічного аналізу, а отже, і для прийняття оптимальних управлінських рішень [4].

До основних напрямків економічного аналізу відносяться:

• формування системи показників, що характеризують роботу аналізованого об'єкта;

• якісний аналіз досліджуваного явища (результату);

• кількісний аналіз цього явища (результату);

• оформлення висновків і конкретних рекомендацій, що випливають з результатів аналізу [2, 3].

У системі методів управління виробництвом аналіз діяльності окремих суб'єктів господарювання дає можливість здійснювати контроль за виробництвом, економічно обґрунтовувати управлінські рішення, виявляти і більш повно використовувати резерви виробництва. Ці задачі можуть вирішуватися за допомогою отриманої в процесі аналізу економічної інформації про діяльність підприємств, об'єднань і їхніх структурних підрозділів [30].

Первісним джерелом економічної інформації служать дані бухгалтерського, статистичного й оперативного обліку про стан і використання усіх видів ресурсів виробництва, процес виробництва продукції, її реалізації, фінансових результатів і ін. Однак дані обліку самі по собі не забезпечують достатньої інформованості працівників управління про хід виконання планових завдань, досягнення високих або низьких показників, факторів що впливають на них, причинах позитивних і негативних відхилень у роботі підприємства.

Вивчення облікових даних шляхом перетворення їх у широке коло економічної інформації, її з'ясування і використання в керуванні досягається за допомогою аналізу [37].

Аналіз господарської діяльності виник на базі бухгалтерського обліку як основного джерела його інформації. Перші розроблені методики економічного аналізу обмежувалися в основному рахунковою перевіркою й аналізом балансів, вони призначалися для рахункових працівників. В даний час економічний аналіз перетворився в одну з істотних функцій керування виробництвом. Він служить важливим засобом при виробленні й обґрунтуванні управлінських рішень.

З цього погляду економічний аналіз - це система способів вивчення (на основі даних обліку, звітності, планів і інших джерел) досягнутих результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення з метою контролю за виробництвом і обґрунтування управлінських рішень спрямованих на підвищення його ефективності [3, 17].

У процесі аналізу економічні показники зіставляються з плановими даними, з показниками минулих періодів різних підприємств; визначається позитивний і негативний вплив факторів на досліджувані показники, досліджуються причини їхньої зміни, формулюються висновки і пропозиції по подальшому, перспективному розвитку суб'єктів господарювання. Варто помітити, що в умовах розвитку ринкових відносин важлива роль приділяється фінансовим результатам з погляду ефективного використання наявного потенціалу, порівняння витрат і результатів. Тому головним аспектом аналізу на мікрорівні стає комерційний розрахунок, а на макрорівні — оцінка економічної ефективності суспільного виробництва й окремих його елементів [2].

Задача аналізу полягає в одержанні (на основі плану, обліку й інших джерел аналітичної інформації) відомостей про стан і результати діяльності підприємства і його підрозділів, про величину, характер і причини відхилень у діяльності досліджуваних об'єктів, а також про наявні резерви виробництва.

Основна задача економічного аналізу підрозділяється на наступні, більш локальні задачі:

  • оцінка роботи підприємства і його підрозділів за визначені проміжки часу;

  • виявлення позитивних і негативних факторів, що впливають на роботу аналізованого об'єкта, визначення кількісної величини їхньої дії;

  • здійснення контролю за ходом виконання намічених результатів, виправлення недоліків у плануванні, підготовка даних про перспективу розвитку на наступні періоди;

  • виявлення невикористаних, перспективних резервів поліпшення економіки підприємства;

  • розробка заходів, спрямованих на активізацію використання резервів виробництва на підприємстві;

  • оцінка ефективності прийнятих рішень у ході проведення економічного аналізу [2, 12, 17].

Аналіз як у широкому розумінні (як філософський термін), так і стосовно його застосування в економіці являє собою пізнавальну процедуру уявного розчленування об‘єкта або явища на складові з метою їх вивчення, з‘ясування зв‘язків між ними. При цьому він нерозривно пов‘язаний із синтезом, тобто поєднанням окремих частин і елементів у єдине ціле. Разом із індукцією та дедукцією вони становлять базис економічного аналізу [28].

Методичні прийоми аналізу полегшують, прискорюють роботу, забезпечують розглядання різних сторін діяльності підприємства у взаємозв‘язку. Вибір методичних прийомів визначається метою аналізу та характером джерел інформації [24].

Метод економічного аналізу являє собою сукупність способів вивчення господарської діяльності підприємства шляхом:

  • виявлення і визначення взаємозв'язків досліджуваних показників,

  • розчленовування їх на складові частини;

  • порівняння з іншими показниками;

  • визначення величини впливу на досліджувані показники як окремих складових частин, так і в сукупності;

  • узагальнення отриманих результатів.

Без застосування в аналізі цих мінімально необхідних елементів методу неможливо глибоке і усебічне вивчення економічних показників і процесів, що відбуваються в економіці [2, 4].

Метод економічного аналізу має свої особливості. Серед них системний підхід у дослідженні економічних явищ, комплексність, результативність, використання системи показників. Вимоги до системи показників можна сформулювати наступним чином:

  • в систему повинні входити декілька часткових показників та один узагальнюючий, що забезпечує єдність системи;

  • системі повинна бути властива інтегрованість;

  • достатність показників для оцінки окремих аспектів роботи підприємств та інших підрозділів народного господарства;

  • всі показники повинні бути адекватними, тобто відображати реальні процеси та явища, динамічними, зведеними, забезпечувати одночасне розуміння явищ та процесів, які вивчаються [24].

При проведенні аналізу використовують кілька загальноприйнятих прийомів дослідження:

  1. Дедуктивний прийом виражається в тому, що на початковій стадії аналізу того чи іншого показника вивчення проводиться від загального до частного;

  2. Індуктивний прийом застосовується на стадії узагальнення, коли вивчені складові частини аналізованого показника розглядаються з урахуванням впливу їх на загальні аналізовані показники [2];

  3. Абстрагування – прийом аналізу, при якому досліджуваний об'єкт спрощується, деякі неважливі фактори відкидаються з метою більш глибокого вивчення необхідних показників;

  4. Агрегування – цей прийом дозволяє спростити розрахунки, розглянути досліджуваний об'єкт як єдину функціонуючу систему шляхом об'єднання декількох дрібних факторів (показників) в один великий.

По ознакам застосовуваних прийомів і методів особливий інтерес являє собою функціонально-вартісний аналіз, що займає важливе місце в економічному аналізі. Його виникнення пов'язане з необхідністю вирішення проблеми більш повного, доцільного використання ресурсів. Функціонально-вартісний аналіз заснований на постійному пошуку шляхів зниження матеріалоємності, енерго- і трудомісткості продукції, що випускається, за рахунок удосконалення способів виготовлення продукції. Даний аналіз виходить з того, що витрати на виробництво будь-якого виробу складаються з мінімуму витрат, абсолютно необхідних для виконання ним своїх функцій, і «додаткових», пов'язаних з недосконалістю конструкції, неефективним використанням матеріалів.

Таким чином, функціонально-вартісний аналіз – це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт або послуг, обов'язково при незмінних і поліпшених їхніх властивостях. Він являє собою самостійну галузь знань, широко використовується як в економічному так і в системному аналізах [2, 11, 33].

Для рішення поставлених ним задач використовуються як традиційні прості калькуляційні розрахунки (які будуть розглянуті нижче в цьому розділі), так і економіко-математичні методи оптимізації за допомогою ЕОМ (які будуть розглянуті в другому розділі).

Очевидно, що однією з основних задач і кінцевою метою економічного аналізу є виявлення господарських резервів і розробка заходів щодо їхнього використання. Резерви являють собою невикористані можливості поліпшення аналізованих господарських результатів. Одним з головних джерел резервів, безсумнівно, є виробнича собівартість підприємства [2, 11].

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг) – це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Показник «виробнича собівартість» промислової продукції (робіт, послуг) є одним з основних економічних показників підприємства і це визначає необхідність однозначного визначення методики його розрахунку незалежно від того, де буде використовуватися показник виробничої собівартості: у бухгалтерському, статистичному або управлінському обліку.

Розрахунки планової собівартості окремих виробів, товарної і валової продукції використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутку, визначення економічної ефективності окремих організаційно-технічних заходів і виробництва в цілому, для внутрішньозаводського планування, а також для формування цін.

У зв'язку з цим на підприємстві повинна бути забезпечена повна відповідність планового і звітного даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат по плановим (звітним періодам) [7, 33].

Витрати класифікуються по наступних ознаках:

Таблиця 1.1 – Класифікація витрат підприємства

Ознаки

Витрати

1. По центрах відповідальності (по місцю виникнення витрат)

Витрати виробництва, цеху, ділянки, технологічного переділу, служби

2. По видах продукції, робіт, послуг

Витрати на вироби, типові представники виробів, одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію

3. По єдності складу (однорідності) витрат

Одноелементні, комплексні

4. По видах витрат

Витрати по економічних елементах, витрати по статтях калькуляції

5. По способу віднесення на вартість продукції

Витрати прямі, непрямі

6. По ступені впливу обсягу виробництва на рівень витрат

Витрати перемінні, постійні

7. По календарних періодах

Витрати поточні, одноразові

8. По доцільності витрати

Продуктивні, непродуктивні

9. По визначенню відношення до собівартості продукції

Витрати на продукцію, витрати періоду

Витрати операційної діяльності групуються по таких економічних елементах:

  • матеріальні витрати;

  • витрати на оплату праці;

  • відрахування на соціальні заходи;

  • амортизація;

  • інші операційні витрати [7].

Це групування є єдиною для всієї промисловості. Склад елементів витрат операційної діяльності представлений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Склад елементів витрат підприємства

Елемент витрат

Склад елемента

Матеріальні витрати

Сировина і матеріали, покупні напівфабрикати і комплектуючі вироби, придбана в сторонніх підприємств паливо й енергія усіх видів, тара і тарні вироби, будівельні матеріали, запасні частини, малоцінні і швидкопсуйні предмети (МШП)

Витрати на оплату праці

Заробітна плата по окладах і тарифам, надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів, премії і заохочення, матеріальна допомога, компенсаційні виплати, оплата відпусток, інші

Відрахування на соціальні заходи

Відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування на випадки тимчасової втрати працездатності і безробіття, від нещасного випадку на виробництві, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, інші соціальні заходи

Амортизація

Сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних нематеріальних активів і нематеріальних активів

Інші операційні витрати

Витрати на відрядження фізичних осіб, придбання літератури, оплати семінарів, придбання ліцензій, проведення аудита, транспортне обслуговування, охорону праці, страхуванню ризиків і ін [7].

Аналіз повної собівартості товарної продукції проводиться по групах статей витрат, об'єднаних по однорідності напрямку витрат: матеріальні витрати, трудові витрати, витрати по обслуговуванню виробництва і керування, витрати на підготовку й освоєння виробництва, інші [2, 30].

Під господарськими резервами розуміють можливості підвищення ефективності діяльності підприємства на основі досягнень науково-технічного прогресу і передового досвіду.

З розвитком науково-технічного прогресу (НТП) з’являються нові види сировини та матеріалів, нові види машин та устаткування, нові технології, більш досконалі форми організації праці, що дає змогу знижувати матеріаломісткість продукції та послуг, прискорювати оборотність коштів, підвищувати рентабельність та інші показники ефективності бізнесу [22, 23].

У процесі діагностики резервів зниження собівартості продукції проводиться оцінка виконання плану зниження собівартості; виявляються фактори, що надають впливу на відхилення фактичної собівартості від планової і сформованої в базисному періоді; розробляються заходи щодо мобілізації резервів [2].

Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції є збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей підприємства та скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, браку та інше [22, 23].

Зниження витрат залежить від таких факторів, як оптові ціни на продукцію, структура й асортимент випущеної товарної продукції, рівень собівартості окремих виробів. У свою чергу зниження собівартості по статтях витрат залежить від цін на сировину, матеріали, паливо, покупні напівфабрикати; тарифів на енергію і вантажні перевезення. Загальна зміна рівня витрат на 1 грошову одиницю товарної продукції визначається зіставленням цих показників у порівнюваних періодах:

∆Е>пл> = Е – Е>пл>,

д
е Е>пл>, Е – витрати на 1 грошову одиницю товарної продукції в плановому і звітному періодах. Схема зміни повної собівартості по статтях витрат і визначення резервів її зниження наведена на рисунку 1.1.




Рисунок 1.1 – Схема зміни повної собівартості по статтях витрат [2]

Далі розраховуються абсолютна сума відхилення собівартості, відхилення через зміну оптових цін на продукцію, структурного зрушення асортименту продукції і власне витрат. Також розраховуються зміна рівня витрат під впливом собівартості окремих видів продукції, за рахунок зменшення умовно-постійних витрат, за рахунок відносної економії амортизаційних витрат, а також вплив галузевих і інших факторів.

Резерви зниження собівартості товарної продукції обчислюються по статтях витрат і у виді невикористаних можливостей по заходах підвищення ефективності виробництва:

∆ С>рп> = ∆ С>ссз> + ∆ C>нв>,

де ∆ С>ссз> – зниження власне витрат (по статтях витрат);

∆ C>нв> – недовикористані можливості зниження собівартості.

Розмір резервів по статтях витрат визначається підсумовуванням результатів з позитивним знаком по наступних факторах:

  • за рахунок скорочення нераціональних витрат матеріальних ресурсів і рівня транспортно-заготівельних витрат;

  • за рахунок усунення непродуктивного використання коштів на оплату праці;

  • скорочення непродуктивних витрат;

  • скорочення утрат від браку;

  • усунення перевищення невиробничих витрат [2, 28].

1.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Дніпрополімермаш»

Підприємство ВАТ «Дніпрополімермаш» засновано більш тридцяти п'яти років тому і в даний час спеціалізується по проектуванню, виготовленню і збуту машинобудівної продукції для шинних, шиноремонтних, гумовотехнічних і пластмасопереробних підприємств. Також випускається устаткування для підприємств по переробці полімерних матеріалів.

Завод «Дніпрополімермаш» є одним з найбільших в Україні і СНД виробником прес-форм для вулканізації пневматичних і масивних шин, камер, ободних стрічок і діафрагм. Його продукція застосовується на всіх шинних заводах країн СНД і складає близько 90% від їхніх потреб у шинних прес-формах по даній спеціалізації. Виробничі потужності заводу дозволяють випускати близько 1500 комплектів прес-форм більш 150 типорозмірів у рік.

В даний час діапазон розмірів шин, для яких виготовляються прес-форми, досить значний: від прес-форм для покришки фермерського міні-мотоблока, до прес-форми покришки кар'єрного самосвалу вантажопідйомністю 180 тонн.

Підприємство має понад 70 тис. м2 виробничих площин, оснащених усіма видами металообробного устаткування по технологічних межах, у тому числі унікальними копіювально-фрезерними і з числовим програмним керуванням верстатами для обробки малюнка протектора в суцільних металевих заготівках. У технічній підготовці виробництва при проектуванні і виготовленні технологічного оснащення і металообробці на заводі застосовується програмний продукт Pro/Engineer, що дозволяє технічним працівникам розширити границі моделювання деталей і прискорити запуск самого виробництва.

Крім двох спеціалізованих цехів по виготовленню шинних прес-форм загальною площею близько 14 тис. м2, на заводі є наступні виробничі підрозділи: цехи по виготовленню полімерного устаткування, цех металоконструкцій, цех сталевого лиття по виплавлюваних моделях, ділянка медичних прес-форм.

Крім того, на ВАТ «Дніпрополімермаш» освоєний випуск запасних частин, вузлів, деталей і агрегатів для нафтогазовидобувної, гірничодобувної і гірничо-збагачувальної, металургійної й іншої галузей промисловості, а також для енергетики і сільського господарства.

Багаторічна робота в області машинобудування дозволила підготувати досвідчені висококваліфіковані кадри робочих і інженерно-технічних працівників [27].

В основі діяльності будь-якого підприємства знаходяться його фінансові показники, що використовуються для оцінки його фінансової діяльності та для фінансового планування [32].

Аналіз фінансового стану підприємства являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин та руху фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговому процесі. Задачами аналізу фінансового стану суб’єкту господарювання є:

  • визначення рентабельності та фінансової стійкості;

  • вивчення ефективності використання фінансових ресурсів;

  • визначення стану суб’єкту господарювання на фінансовому ринку та кількісний вимір його фінансової конкурентоспроможності;

  • оцінювання ступеню виконання планових фінансових заходів програм;

  • оцінювання заходів, що були розроблені для ліквідації недоліків та підвищення віддачі фінансових ресурсів [2, 32].

У той же час фінансовий аналіз разом із плануванням розглядається як самостійний розділ, як інструмент фінансового керування, використовуваний на всіх його етапах і у всіх видах, у спеціальних розділах фінансового керування. Фінансовий аналіз як практика, як вид управлінської діяльності передує прийняттю рішень по фінансових питаннях, будучи інформаційно-аналітичним забезпеченням, а потім узагальнює й оцінює результати на основі підсумкової інформації [32].

Комплексне оцінювання фінансового стану підприємства ґрунтується на системі фінансових коефіцієнтів, що характеризують структуру джерел формування капіталу і його розміщення, рівновагу між активами та пасивами (зобов‘язаннями) підприємства, ефективність та інтенсивність використання капіталу, ліквідність та якість активів, його інвестиційну привабливість і т. ін. З цією метою вивчають динаміку кожного показника, проводять зіставлення з середніми й нормативними значеннями по галузі.

Такий аналіз дозволяє визначити:

  • зміни у фінансовому стані підприємства;

  • темпи зростання активів;

  • зміни обсягів виробництва та реалізації продукції;

  • рентабельність підприємства, та її динаміку;

  • всі види ліквідності;

  • структуру капіталу та її зміну;

  • стан та якість активів підприємства;

  • розрахувати питомі коефіцієнти, наприклад прибуток на одного робітника, на гривню зарплати, на гривню виробничих фондів та ін;

  • ризики;

  • шляхи підвищення ефективності діяльності.

Джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс та додатки до нього, статистична та оперативна звітність та інші документи [22, 23].

Фінансовий стан підприємства являє собою узагальнюючу, комплексну характеристику його діяльності. Параметри цього стану не є постійною величиною, а беззупинно змінюються. Вони визначаються загальним рівнем ефективності керування його активами і пасивами, скоординованістю керування ними [32].

Аналіз фінансового стану являє собою сукупність декількох більш детальніших і спеціалізованих видів аналізу, серед яких для зазначеного вище підприємства будуть виконані експрес-аналіз, аналіз ліквідності балансу та розрахунок фінансових коефіцієнтів. Розглянемо всі ці види аналізів поетапно.

Експрес-аналіз діяльності підприємства.

Для проведення експрес-аналізу використовують дані бухгалтерського балансу (форма 1), та звіту о фінансових результатах підприємства (форма 2). Якщо у формулах розрахунку не зазначене джерело даних, то вважати за нього форму 1 – бухгалтерський баланс, а якщо дані взяті з форми 2 – це зазначається приміткою «ф.2». Експрес-аналіз фінансового стану підприємства дозволяє визначити та оцінити такі показники:

1.Стан і динаміка економічного потенціалу

1.1. Майновий стан:

  • сума господарських коштів у розпорядженні підприємства (тис.грн). значення цього показника являє собою баланс активу, рядок 280;

  • вартість основних фондів (тис.грн). Значення – залишкова вартість основних фондів, рядок 030;

  • коефіцієнт зносу основних фондів. Значення – відношення зносу основних засобів до їхньої первісної вартості:

К>зн >=

1.2. Фінансовий стан:

  • сума власних коштів (тис.грн). Значення – сума необоротних активів, власного капіталу і довгострокових зобов'язань:

  • коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів. Значення – відношення суми довгострокових зобов'язань і поточних зобов'язань до величини власного капіталу:

  • коефіцієнт покриття. Значення – відношення суми витрат майбутніх періодів і оборотних активів до величини поточних зобов'язань:

  • кредити і позики, не погашені в термін (тис.грн). Значення – сума поточних зобов'язань.

2. Результативність фінансово-господарської діяльності

2.1. Оцінка прибутковості:

  • витрати на виробництво (тис.грн). Значення – величина собівартості реалізованої продукції, рядок 040 ф.2;

  • прибуток (тис.грн). Значення – величина валового прибутку, рядок 050 ф.2;

  • рентабельність продажів, %. Значення – відношення валового прибутку до величини доходу (виторгу від реалізації):

  • рентабельність основної діяльності, %. Значення – відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції:

2.2. Рентабельність інвестованого капіталу

  • рентабельність власного капіталу, %. Значення – відношення валового прибутку до величини власного капіталу:

  • рентабельність позикового капіталу, %. Значення – відношення валового прибутку до суми довгострокових і поточних зобов'язань:

2.3. Оцінка динамічності:

  • темпи росту виторгу від реалізації. Значення – відношення величини валового доходу на кінець періоду до його величини на початок періоду;

  • темпи зростання прибутку. Значення – відношення величини валового прибутку на кінець періоду до її величини на початок періоду.

2.4. Економічний потенціал:

  • виторг від реалізації (тис.грн). Значення – величина валового доходу, рядок 010 ф.2;

  • рентабельність активів, %. Значення – відношення чистого прибутку до балансу активу:

  • оборотність оборотних коштів (дні). Значення – відношення величини оборотних активів до валового доходу, помножене на 360:

  • оборотність основного капіталу (дні). Значення – відношення суми власного капіталу і довгострокових зобов'язань до валового доходу, помножене на 360:

  • оборотність дебіторської заборгованості (дні). Значення – відношення суми дебіторської заборгованості до валового доходу, помножене на 360:

  • оборотність кредиторської заборгованості (дні). Значення – відношення суми кредиторської заборгованості і поточних зобов'язань до валового доходу, помножене на 360:

  • оборотність запасів і витрат (дні). Значення – відношення суми запасів до валового доходу, помножене на 360:

Розраховані коефіцієнти представлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 – Експрес-аналіз фінансового стану підприємства

Значення

Відхилення

ПОКАЗНИКИ

Початок

Кінець

+/-

%

1. Стан і динаміка економічного потенціалу

1.1. Майновий стан:

- сума господарських коштів у розпорядженні підприємства, тис.грн.

30257,6

30601,2

343,6

101,13

- вартість основних фондів, тис.грн.

16048,4

15053,7

-994,7

93,87

- коефіцієнт зносу основних фондів

-0,68765

-0,69

-0,0102

101,46

1.2. Фінансовий стан:

-сума власних коштів, тис.грн.

7773,7

4967,1

-2806,6

63,89

-коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів

0,326

0,58

0,2631

180,62

- коефіцієнт покриття

2,266

1,51

-0,755

66,64

- кредити і позики, не погашені в термін

5281,6

8654,9

3373,3

163,86

2. Результативність фінансово-господарської діяльності

2.1. Оцінка прибутковості:

- витрати на виробництво, тис.грн.

8190,9

11785,3

3594,4

143,88

- прибуток, тис.грн.

-1074,2

3244,2

4318,4

-302,01

- рентабельність продажів, %

-12,6351

18,50

31,14

-146,48

- рентабельність основ. діяльності, %

-13,1146

27,521

40,64

-209,9

2.2 Рентабельність інвестов. капіталу

- рентабельність власного капіталу, %

-4,72546

16,90

21,62

-357,65

- рентабельність позикового капіталу, %

-14,475

28,66

43,13

-198,01

2.3. Оцінка динамічності:

- темпи росту виторгу від реалізації

1

2,06

1,06

206,179

- темпи зростання прибутку

1

-3,02

-4,02

-302,01

2.4. Економічний потенціал:

- виторг від реалізації, тис.грн.

8501,7

17528,2

9026,5

206,17

- рентабельність активів, %

-11,719

7,21

18,93

-61,53

-оборотність оборотн. коштів, дні

596,97

307,25

-289,72

51,46

- оборотність основ. капіталу, дні

1013,32

423,22

-590,10

41,765

- оборотність дебіторської заборгованості, дні

134,74

54,89

-79,85

40,74

- оборотність кредиторської заборгованості, дні

243,27

186,93

-56,34

76,84

- оборотність запасів і витрат, дні

452,39

247,96

-204,43

54,812

Аналіз ліквідності балансу

Ліквідність оцінюється з погляду здатності підприємства трансформувати свої активи в грошові або інші платіжні кошти для оплати пропонованих йому зобов'язань при нестачі платіжних коштів. Кошти для цього можуть накопичуватися заздалегідь, здобуватися шляхом продажу активів або покупки пасивів [12, 32].

При аналізі ліквідності підприємства розраховуються такі показники:

1. Ліквідність активів.

  • найбільш ліквідні активи. Значення – сумі грошових коштів підприємства в національній та іноземній валюті:

;

  • активи, що швидко реалізуються. Значення – сума дебіторської заборгованості;

  • активи, що повільно реалізуються. Значення – сума запасів, векселів, інвестицій та затрат майбутніх періодів;

  • активи, що важко реалізуються. Значення – сума необоротних активів, рядок 080.

2. Ліквідність пасивів.

  • найбільш строкові пасиви. Значення – сума кредиторської заборгованості та поточних зобов‘язань;

  • строкові пасиви. Значення – сума короткострокових кредитів банків, поточної заборгованості по довгостроковим зобов’язанням та виданих векселів:

;

  • довгострокові пасиви. Значення – сума довгострокових зобов’язань та доходів майбутніх періодів:

;

  • постійні пасиви. Значення – сума власного капіталу та забезпечення майбутніх платежів:

;

Розраховані показники ліквідності представлені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Показники ліквідності підприємства

АКТИВ

Початок

Кінець

Найбільш ліквідні активи, тис.грн

0,8

0,3

Швидко реалізовані активи, тис.грн

3182,2

2672,9

Повільно реалізовані активи, тис.грн

10917,7

12288,6

Важко реалізовані активи, тис.грн

16156,9

15639,4

РАЗОМ:

30257,6

30601,2

ПАСИВ

Найбільш термінові пасиви, тис.грн

5745,2

9101,8

Термінові пасиви, тис.грн

477,3

805,9

Довгострокові пасиви, тис.грн

1198,4

1410,8

Постійні пасиви, тис.грн

22836,3

19283

РАЗОМ:

30257,2

30601,5

Розрахунок фінансових коефіцієнтів

Фінансовий стан підприємства описується за допомогою коефіцієнтів, що умовно можна розділити на 2 категорії. До першого відносять показники, що мають встановлені нормативні значення – показники фінансової стійкості підприємства – ліквідності і платоспроможності. До показників другої категорії відносять не мають нормативні значення - рентабельності, ефективності керування, ділової активності.

Показники рентабельності характеризують ефективність використання майна або його окремих видів, а також витрат на виробництво реалізованої продукції [22, 32].

Розглянемо показники докладніше:

1. Аналіз ліквідності підприємства.

  • коефіцієнт покриття. Значення – відношення величини оборотних активів до величини поточних зобов'язань:

;

  • коефіцієнт швидкої ліквідності. Значення – відношення величини оборотних активів за винятком запасів до величини поточних зобов'язань;

  • коефіцієнт абсолютної ліквідності. Значення – відношення суми поточних фінансових інвестицій і коштів до величини поточних зобов'язань:

;

  • чистий оборотний капітал (тис. грн). Значення – різниця між оборотними активами і величиною поточних зобов'язань:

;

2. Аналіз платоспроможності (фин. стійкості) підприємства.

  • коефіцієнт платоспроможності (автономії). Значення – відношення величини власного капіталу до балансу пасиву:

;

  • коефіцієнт фінансування. Значення – відношення суми забезпечення майбутніх витрат, довгострокових зобов'язань, поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів до величини власного капіталу:

;

  • коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами. Значення – відношення чистого оборотного капіталу до величини поточних зобов'язань:

;

  • коефіцієнт маневреності власного капіталу. Значення – відношення чистого оборотного капіталу до величини власного капіталу:

.

3. Аналіз ділової активності підприємства.

  • коефіцієнт оборотності активів. Значення – добуток чистого доходу на середнє значення активу балансу;

  • коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Значення – відношення чистого доходу до середнього значення суми поточних зобов'язань;

  • коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. Значення – відношення чистого доходу до середнього значення суми дебіторської заборгованості;

  • термін погашення дебіторської заборгованості (днів). Значення – відношення тривалості періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

  • термін погашення кредиторської заборгованості (днів). Значення – відношення тривалості періоду до коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості;

  • коефіцієнт оборотності матеріальних запасів. Відношення собівартості реалізованої продукції до середньої суми запасів;

  • коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача). Значення – відношення чистого доходу до середнього значення первинної вартості основних фондів;

  • коефіцієнт оборотності власного капіталу. Значення – відношення чистого доходу до середнього значення власного капіталу.

4. Аналіз рентабельності підприємства.

  • коефіцієнт рентабельності активів. Значення – відношення чистого прибутку до середнього значення балансу активу;

  • коефіцієнт рентабельності власного капіталу. Значення – відношення чистого прибутку до середнього значення власного капіталу;

  • коефіцієнт рентабельності діяльності. Значення – відношення чистого прибутку до величини чистого доходу.

Розраховані коефіцієнти і показники представлені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Фінансові коефіцієнти

Норматив

Початок

Кінець

1. Аналіз ліквідності підприємства.

1.1. Коефіцієнт покриття.

>1

2,265665

1,509927

1.2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

0.6-0.8

0,548702

0,291329

1.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

>0 збільш.

0,000129

0,00003

1.4. Чистий оборотний капітал, тис. грн.

>0 збільш.

7875,6

5052,2

2. Аналіз платоспроможності підприємства.

2.1. Коефіцієнт платоспроможності (автономії).

>0.5

0,751299

0,62728

2.2. Коефіцієнт фінансування.

<1 зменьш.

0,331028

0,594185

2.3. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами.

>0 збільш.

1,265665

0,509927

2.4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу.

збільш.

0,346451

0,263194

3. Аналіз ділової активності підприємства.

3.1. Коефіцієнт оборотності активів.

збільш.

0,235204

0,491141

3.2. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості.

збільш.

1,385515

1,89776

3.3. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.

зменьш.

1,175459

2,992255

3.4. Термін погашення дебіторської заборгованості, днів.

зменьш.

153,1316

60,15529

3.5. Термін погашення кредиторської заборгованості, днів.

збільш.

129,9156

94,84866

3.6. Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів.

збільш.

0,766665

0,97613

3.7. Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

збільш.

0,138513

0,603352

3.8. Коефіцієнт оборотності власного капіталу.

збільш.

0,313067

1,565924

4. Аналіз рентабельності підприємства.

4.1. Коефіцієнт рентабельності активів

>0 збільш.

-0,11719

0,072118

4.2. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу.

>0 збільш.

-0,15599

0,229937

5.3. Коефіцієнт рентабельності діяльності.

>0 збільш.

-0,49825

0,146838

У роботі фінансового аналітика важливим є не тільки уміння розрахувати показники ефективності роботи підприємства, але і правильно інтерпретувати їх значення, їхню динаміку, і потім надати необхідну інформацію керівникові для ухвалення рішення.

Проведений експрес-аналіз стану підприємства дозволяє зробити наступні висновки на підставі значень розрахованих показників:

  • сума господарських коштів у розпорядженні підприємства збільшилася, у той час як сума власних коштів зменшилася. Це вказує на перехід частини капіталу підприємства в оборотні і необоротні активи;

  • коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів збільшився на 80%, що говорить про більше залучення позикових коштів у діяльність підприємства;

  • сума кредитів і позик, не погашених у термін збільшилася, показуючи, що знизилася здатність підприємства погашати свої зобов'язання перед кредиторами;

  • позитивно характеризують динамікові розвитку виробництва ті факти, що при збільшенні витрат на виробництво виріс прибуток, а також підвищилися рентабельність продукції й основної діяльності;

  • у порівнянні з початковим періодом більш ніж у 2 рази підвищився виторг від реалізації, рентабельність активів підвищилася на 18%;

  • у середньому, удвічі знизилася оборотність таких показників, як оборотні кошти, основний капітал, дебіторська і кредиторська заборгованість, а також запасів.

Проведений аналіз ліквідності балансу підприємства показує, що зниження суми найбільш ліквідних, швидко реалізованих і важко реалізованих активів призвело до збільшення повільно реалізованих активів. Це вказує на те, що підприємству потрібні кошти на оборотні активи, зокрема на матеріальні запаси. У той же самий час, збільшення суми найбільш термінових, термінових і довгострокових пасивів призвело до зменшення постійних пасивів, що свідчить про те, що для одержання необхідних коштів підприємство не тільки збільшує свої поточні зобов'язання (бере банківські кредити, збільшує кредиторську заборгованість), але і вимушено продавати частину наявного у нього капіталу.

І, нарешті, проведений розрахунок фінансових коефіцієнтів дав наступні результати, які можна інтерпретувати, порівнюючи їх із зазначеними нормативними показниками:

  • коефіцієнт покриття, чистий оборотний капітал і коефіцієнт платоспроможності, незважаючи на те, що зменшилися за минулий період, усе ще залишаються в нормативних рамках;

  • коефіцієнти швидкої й абсолютної ліквідності зменшилися, що обумовлено зменшенням коштів на рахунку підприємства і зрослою потребою в матеріальних запасах;

  • коефіцієнт фінансування збільшився (при нормативному зменшенні), що говорить про більше залучення позикових засобів у порівнянні з попереднім періодом;

  • зменшилися коефіцієнти забезпеченості власними засобами і маневреності власного капіталу (при нормативному збільшенні), що обумовлено зрослою потребою в оборотних коштах і зменшенні суми наявного капіталу підприємства.

Аналіз розрахованих коефіцієнтів ділової активності підприємства показує, що в нормативні значення укладаються коефіцієнти оборотності активів, оборотності кредиторської заборгованості, термін погашення дебіторської заборгованості, оборотності матеріальних запасів, оборотності основних засобів, власного капіталу. Не вкладаються в нормативні значення коефіцієнти оборотності дебіторської заборгованості і погашення кредиторської заборгованості.

Аналіз рентабельності підприємства показує, що рентабельність активів, власного капіталу і рентабельності діяльності збільшилися і досягла нормативного значення, що свідчить про поліпшення фінансово-економічного стану фірми.

1.3 Визначення мети і постановка задач, розв'язуваних при виконанні дипломної роботи

Проведений аналіз фінансового стану підприємства виявив недоліки в господарській діяльності підприємства. Аналіз балансу показує, що на підприємстві зросла потреба в оборотних коштах, що призвело до підвищення витрат на виробництво продукції, і, відповідно виникла потреба в коштах на їхнє придбання. Для цього підприємство змушене було збільшити свою кредиторську заборгованість, а також реалізувати частину своїх пасивів.

У той же час, аналіз вихідних даних для розробки економіко-математичної моделі, а саме аналіз собівартості зробленої продукції по місяцях, показав, що майже в кожнім місяці по визначених статтях витрат має місце перевищення фактичного значення собівартості над плановим. Відомо, що собівартість є одним з головних джерел резервів підвищення ефективності роботи підприємства. Звідси сформуємо мету і задачі даної роботи.

Метою даної роботи є підвищення ефективності роботи підприємства ВАТ «Дніпрополімермаш» шляхом управління собівартістю продукції.

Відповідно, для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

  1. Проаналізувати фінансово-економічний стан підприємства з метою виявлення можливих резервів підвищення ефективності;

  2. Розробити економіко-математичну модель, що найбільше повно відображає істотні виробничо-економічні процеси й інформаційні взаємозв'язки на підприємстві;

  3. Перевірити отриману модель на адекватність;

  4. Промоделювати взаємозв’язки компонентів собівартості та прибутку по кожному виду продукції;

  5. Створити інформаційну систему підтримки прийняття рішень (СППР), яка б спростила й унаочнила роботу аналітика підприємства;

  6. Перевірити працездатність розробленої СППР на реальних даних про формування собівартості на підприємстві ВАТ «Дніпрополімермаш»;

  7. Дати практичні рекомендації, що можуть бути використані керівництвом підприємства для підвищення ефективності його роботи;

  8. Зробити висновки про виконану роботу.

РОЗДІЛ 2. Економіко-математичне моделювання взаємозв‘язку елементів собівартості та прибутку

2.1 Аналіз літературних джерел, вибір моделі

Система прийняття рішень, одним з елементів якої є економіко-математичні методи, повинна охоплювати повний цикл господарських проблем, причому не тільки повторюваних і рутинних, але і нестандартних, потребуючих творчого підходу.

Процес прийняття рішень містить у собі шість фаз, структура яких представлена на рисунку 2.1.



Рисунок 2.1 – Фази процесу прийняття рішення [16]

Починаючи з другого кроку рішення проблеми виникає необхідність використовувати деякий математичний апарат або для пошуку оптимального рішення серед безлічі можливих, або для полегшення вироблених розрахунків. В міру просування рішення проблеми цей апарат незмінно ускладнюється, стаючи більш комплексним, таким що широко охоплює всі аспекти проблеми.

Широке застосування математичних методів є важливим напрямком удосконалювання економічного аналізу, підвищує ефективність аналізу підприємств і їхніх підрозділів. Це досягається за рахунок скорочення термінів проведення аналізу, більш повного охоплення впливу факторів на результати комерційної діяльності, заміни наближених і спрощених розрахунків точними обчисленнями, постановки і рішення нових багатомірних задач аналізу, практично нездійсненних вручну і традиційними методами.

Застосування математичних методів в економічному аналізі вимагає:

  • системного підходу до вивчення економіки підприємств, обліку всієї безлічі істотних взаємозв'язків між різними сторонами діяльності підприємств;

  • розробки комплексу економіко-математичних моделей, що відображають кількісну характеристику економічних процесів і задач, розв'язуваних за допомогою економічного аналізу;

  • удосконалювання системи економічної інформації про роботу підприємств;

  • наявності технічних засобів (ЕОМ і ін.), що здійснюють збереження, обробку і передачу економічної інформації з метою економічного аналізу;

  • організації спеціального колективу аналітиків, що складається з економістів-виробничників, фахівців з економіко-математичного моделювання, математиків-обчислювачів і ін [4].

Сформульована математична задача може бути вирішена одним з розроблених математичних методів. Методи елементарної математики використовуються в звичайних традиційних економічних розрахунках при обґрунтуванні потреб у ресурсах, обліку витрат на виробництво, розробці планів, проектів, при балансових розрахунках і т.д. Ці методи використовуються не тільки в рамках інших методів, але й окремо. Наприклад, факторний аналіз зміни багатьох економічних показників може бути здійснений за допомогою диференціювання й інтегрування [4,6].

Застосування у фінансово-економічному аналізі математичних методів моделювання господарських процесів для розв’язання аналітичних задач – це шлях підвищення ефективності аналітичної роботи [14].

Эконометричні методи будуються на синтезі трьох галузей знань: економіки, математики і статистики. Основою економетрії є економічна модель, під якою розуміється схематичне представлення економічного явища або процесу за допомогою наукової абстракції, відображення їхніх характерних рис. Найбільше поширення в сучасній економіці одержав метод аналізу економіки «витрати – випуск». Це матричні (балансові) моделі, що дозволяють у найбільш компактній формі представити взаємозв'язок витрат і результатів виробництва. Зручність розрахунків і чіткість економічної інтерпретації – головні особливості матричних моделей.

Застосування математики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. За допомогою економіко-математичної моделі зображуються той чи інший дійсний економічний процес. Така модель може бути сконструйована тільки на основі глибокого теоретичного дослідження економічної сутності процесу. Тільки в цьому випадку математична модель буде адекватна дійсному економічному процесові, буде об'єктивно відображати його [4].

Підхід до побудови математичної моделі може бути індуктивним і дедуктивним. При використанні індуктивного методу модель того чи іншого економічного процесу будується за допомогою часткового моделювання, що охоплює більш прості змінні економічного процесу, з переходом від них до загальної моделі всього процесу. При дедуктивному методі спочатку будується загальна модель і лише на її основі конструюються часткові моделі, встановлюються алгоритми конкретних математичних розрахунків. Економіко-математичні моделі будуть найбільш обґрунтованими, якщо при їхньому конструюванні методи індукції і дедукції використані в єдності. У цих умовах забезпечується більша «подібність» моделі на реальний економічний процес; вона в більшій мірі буде відображати об'єктивно існуючі економічні явища і закономірності [4,5,21].

Математичне програмування – швидко розвивающийся розділ сучасної прикладної математики. Методи математичного програмування – основний засіб вирішення задач оптимізації виробничо-господарської діяльності. По своїй суті – це методи планових розрахунків. Цінність їх для економічного аналізу виконання бізнес-планів полягає в тому, що вони дозволяють оцінювати напруженість планових завдань, визначати лімітовані групи устаткування, види сировини і матеріалів, одержувати оцінки дефіцитності виробничих ресурсів та інше.

Під дослідженням операцій розуміється розробка методів цілеспрямованих дій (операцій), кількісна оцінка отриманих рішень і вибір з них найкращого. Предметом дослідження операцій є економічні системи, у тому числі виробничо-господарська діяльність підприємств. Метою являється таке сполучення структурних взаємозалежних елементів систем, що найбільшою мірою відповідає задачі одержання найкращого економічного показника з ряду можливих [4,31].

Зв'язок аналізу і математики обумовлюється тим, що і тієї й іншої галузі знань властиве вивчення кількісних відносин. Застосування математики в економічних дослідженнях і розрахунках поширюється в першу чергу на галузь змінних величин, зв'язаних між собою функціональною залежністю. Сама змінна величина з'явилася у свій час поворотним пунктом у математиці. Завдяки цьому в математику увійшли рух і тим самим діалектика, і завдяки цьому стало необхідно диференціальне й інтегральне вирахування.

Вивчення змінних величин, вимір залежності одних перемінних від інших зводяться до визначення значення функції. Зв'язок між змінними величинами математично виражається у виді функціональних рівнянь, до яких, власне кажучи, відносяться диференціальні й інтегральні рівняння.

В економіці суцільно і поруч доводиться мати справа зі змінними величинами. Економічні перемінні, що мають якісну і кількісну визначеність, можуть бути у функціональній залежності друг від друга. Вивчення кількісних співвідношень і функціональних залежностей економічних перемінних являється однією з задач математики.

Однак зв'язок між економічними явищами і показниками далеко не завжди виражається у функціональній формі. Часто доводиться мати справи з кореляційною залежністю. Ця залежність характерна тим, що крім досліджуваних основних факторів на даний показник впливають і побічні фактори, виділити і методологічно ізолювати дію яких не завжди можливо. Такі зв'язки вивчають за допомогою кореляційного і регресійного аналізу [4].

Ці методи належать до методів математичної статистики. Вони застосовуються в тих випадках, коли зміну аналізованих показників можна представити як випадковий процес. Статистичні методи, будучи основним засобом масових, повторюваних явищ, відіграють важливу роль у прогнозуванні поведінки економічних показників. Коли зв'язок між аналізованими характеристиками не детермінований, а стохастичний, то статистичні та ймовірностні методи - це практично єдиний результат дослідження. Найбільше поширення з математико-статистичних методів в економічному аналізі одержали методи множинного і парного кореляційного аналізу [18,19].

Дослідження об'єктивно існуючих зв'язків між явищами - найважливіша задача теорії статистики. Соціально-економічні явища являють собою результат одночасного впливу великого числа причин. При вивченні цих явищ необхідно виявляти головні, основні причини, абстрагуючись від другорядних.

В основі першого етапу статистичного вивчення зв'язків лежить якісний аналіз явища, пов'язаний з аналізом його природи методами економічної теорії, соціології, конкретної економіки. Другий етап – побудова моделі зв'язку. Він базується на методах статистики: групування, середніх величин, таблиць і т.д. Третій етап являє собою інтерпретацію результатів, він також зв'язаний з якісними особливостями досліджуваного явища. Статистика розробила безліч методів вивчення зв'язків, вибір конкретного з них залежить від мети дослідження і від поставленої задачі.

Зв'язки між ознаками і явищами класифікуються по ряду підстав. Ознаки, що обумовлюють зміни інших, зв'язаних з ними ознак, називають факторними, або просто факторами. Ознаки, що змінюються під впливом факторних ознак, називають результативними [19].

Обов'язковою передумовою кореляційного і регресійного аналізу є масова основа: на базі одиничних даних виявити ті чи інші закономірності, вплив найважливіших факторів (в умові одночасного впливу другорядних факторів) не можна. Тільки спираючи на досить великий обсяг даних, можна простежити за змінами в досліджуваному показнику під впливом основного фактора і за умови нібито сталості інших факторів, хоча в дійсності, ці останні, у свою чергу, змінюються, що і позначається в тому чи іншому ступені на отриманих результатах. У силу цього зв'язок між досліджуваними ознаками не може бути повним, він завжди частковий, хоча тіснота зв'язку і неоднакова.

Перевірка статистичної однорідності сукупності має умову, що при вирішенні економічних задач результати значною мірою залежать від використовуваної вихідної інформації. Тому до вихідної інформації висувають певні вимоги, тобто досліджувані дані повинні бути достовірними, однорідними і достатніми по кількості. Вірогідність даних підтверджується тим, що них беруть з офіційної статистичної і бухгалтерської звітності або визначають на підставі зазначених даних розрахунковим шляхом, або вони є результатом безпосередніх спостережень.

Однорідність даних перевіряють у два етапи. Спочатку економічному аналізові піддають аномальні значення, що різко відрізняються від усієї сукупності. Такі значення можуть з'являтися в результаті грубої помилки в спостереженнях, звітах, розрахунках – у такому випадку їх необхідно проконтролювати і виправити, а також, у деяких випадках, виключити.

На другому етапі проводять математико-статистичне дослідження сукупності.

Перевірка достатності числа спостережень припускає виконання наступної умови. Вибірка забезпечує відхилення середнього вибіркового розміру ознаки від середнього генерального , не переважаюче , з гарантійною імовірністю Р, якщо її обсяг доведений до числа n, обумовленого із системи рівнянь [15]

(2.1.1)

Кореляційний і регресійний аналіз можуть призвести до реальних результатів тільки в тому випадку, якщо вони виходять із правильних теоретичних передумов. Отже, і тут головну роль грає економічна теорія. Тільки попередній аналіз якості економічного явища забезпечує вірне визначення ознак, виявлення основних і побічних факторів, об'єктивно існуючих кількісних відносин.

Розглянемо далі види деякі існуючі види регресій з метою вибору найбільш придатної для побудови математичної моделі.

Парна регресія характеризує зв'язок між двома ознаками: результативним і факторним. Аналітично зв'язок між нами описується рівняннями:

  1. Прямої ;

  2. Параболи ;

  3. Гіперболи і т.д.

Визначити тип рівняння можна, досліджуючи залежність графічно. Однак існують більш загальні вказівки, що дозволяють виявити рівняння зв'язку, не удаючись до графічного зображення. Якщо результативна і факторна ознаки зростають однаково, приблизно в арифметичній прогресії, то це свідчить про наявність лінійного зв'язку між ними, а при зворотному зв'язку – гіперболічної. Якщо результативна ознака збільшується в арифметичній прогресії, а факторний значно швидше, то використовуються параболічна чи ступенева функції.

Оцінка параметрів рівняння регресії і т.д. здійснюється методом найменших квадратів, в основі якого лежить припущення про незалежність спостережень досліджуваної сукупності і перебування параметрів моделі, при якому мінімізується сума квадратів відхилень емпіричних значень результативної ознаки від теоретичних, отриманих по рівнянню регресії

, (2.1.2)

Система нормальних рівнянь для перебування параметрів лінійної парної регресії методом найменших квадратів має такий вигляд:

(2.1.3)

У рівняннях регресії параметр показує усереднений вплив на результативну ознаку неврахованих факторів, параметр - коефіцієнт регресії показує, наскільки змінюється в середньому значення результативної ознаки при зміні факторного на одиницю його власного значення.

Модель регресії може бути побудована як за індивідуальним значенням ознаки, так і по згрупованим даним. Для виявлення зв'язку між ознаками по досить великому числу спостережень використовується кореляційна таблиця. У кореляційній таблиці можна відобразити тільки парний зв'язок, тобто зв'язок результативної ознаки з одним фактором, і на її основі побудувати рівняння регресії і визначити показники тісноти зв'язку. Саме рівняння регресії може мати лінійну, параболічну й іншу форми.

При визначенні параметрів моделі регресії і коефіцієнтів зв'язку по кореляційній таблиці не втрачається інформація про зв'язок, обумовлений усередненням даних. Для складання кореляційної таблиці парного зв'язку статистичні дані необхідно попередньо згрупувати по обох ознаках, потім побудувати таблицю, по рядках у якій відкласти групи результативного, а по стовпцях – групи факторного ознак. Кореляційна таблиця дає загальне представлення про напрямок зв'язку [19, 35].

Множинна (багатофакторна регресія) являє собою вивчення зв'язку між трьома, і більш зв'язаними ознаками й описується функцією виду [19]:

, (2.1.4)

Вибір типу рівняння ускладнюється тим, що для будь-якої форми залежності можна вибрати цілий ряд рівнянь, що деякою мірою будуть описувати ці зв'язки. Оскільки рівняння регресії будується головним чином для пояснення і кількісного виразу залежностей, воно повинно відображати сформовані між досліджуваними факторами фактичні зв'язки.

Практика побудови багатофакторних моделей показує, що всі реально існуючі залежності між соціально-економічними явищами можна описати, використовуючи п'ять типів моделей:

  1. Лінійна ;

  2. Степенева ;

  3. Показова ;

  4. Параболічна ;

  5. Гіперболічна .

Основне значення мають лінійні моделі в силу простоти і логічності їхньої економічної інтерпретації. Нелінійні форми залежності приводяться до лінійних шляхом лінеаризації.

Узагальнена багатофакторна лінійна регресійна модель може бути записана у такому вигляді:

, (2.1.5)

де y – залежна змінна;

- незалежні змінні (фактори);

- параметри моделі (константи), які потрібно оцінити;

- не спостережувана випадкова величина.

Відомо, що узагальнена модель регресії – це модель, яка дійсна для всієї генеральної сукупності. Невідомі параметри узагальненої моделі є константами, а випадкова величина – неспостережувана, і можна зробити лише припущення відповідно закону її розподілу. На відміну від узагальненої регресійної моделі, вибіркова модель будується для певної вибірки, невідомі параметри вибіркової моделі є випадковими величинами, математичне сподівання яких дорівнює параметрам узагальненої моделі. Випадкові величини можна оцінити, виходячи з вибіркових даних.

Тому вибіркова регресійна лінійна багатофакторна модель має вигляд:

, (2.1.6)

де y – залежна змінна;

- незалежні змінні (фактори);

- оцінки невідомих параметрів узагальненої моделі;

- випадкова величина.

Система нормальних рівнянь для лінійної багатофакторної моделі має такий вигляд:

(2.1.7)

Лінійною регресійною моделлю називають модель, що лінійна за своїми параметрами. За введеними позначеннями, багатофакторна лінійна регресійна модель має p незалежних змінних, або факторів, які впливають на залежну змінну y, та (p+1) невідомих параметрів, які потрібно оцінити.

Важливим етапом побудови вже обраного рівняння множинної регресії являються добір і наступне включення факторних ознак.

Проблема добору факторних ознак для побудови моделей взаємозв'язку може бути вирішена на основі евристичних (інтуїтивних-логічних) чи багатомірних статистичних методів аналізу.

Найбільш прийнятним способом добору факторних ознак являється крокова регресія. Сутність методу крокової регресії полягає в послідовному включенні факторів у рівняння регресії і наступній перевірці їхньої значимості. Фактори по черзі вводяться в рівняння так називаним «прямим» методом. При перевірці значимості введеного фактора обумовлюється, наскільки зменшується сума квадратів залишків і збільшується величина множинного коефіцієнта кореляції (). Одночасно використовується і зворотний метод, тобто виключення факторів, що стали незначущими на основі t-критерію Стьюдента.

Розглянемо основні припущення у багатофакторному регресійному аналізі. Для класичної багатофакторної регресивної моделі, яка є узагальненням простої лінійної регресійної моделі, всі основні класичні припущення зберігаються, але дещо модифікуються. Серед них такі:

  1. Математичне сподівання випадкової величини дорівнює 0.

, для кожного і.

2. Випадкові величини незалежні між собою.

; .

3. Модель гомоскедастична, тобто має однакову дисперсію для будь-якого спостереження.

.

4. Коваріація між випадковою величиною та кожною незалежною змінною х дорівнює 0. Ця властивість виконується автоматично, якщо не стохастичні та перше припущення має силу.

5. Модель повинна бути правильно специфікованою.

6. Випадкова величина відповідає нормальному закону розподілу з нульовим математичним сподіванням і постійною дисперсією.

7. Відсутність мультиколінеарності між факторами х, тобто фактори повинні бути незалежними між собою. Не повинно бути лінійного зв’язку між двома або більше факторами.

При побудові моделей регресії можна зіткнутися з проблемою мультиколінеарності, під якою розуміється тісна залежність між факторними ознаками, включеними в модель. Мультиколінеарність істотно змінює результати дослідження.

Одним з індикаторів визначення наявності мультиколінеарності між факторними ознаками є перевищення величини парного коефіцієнта кореляції 0,8 ().

Усунення мультиколінеарності може реалізовуватися через виключення з кореляційної моделі одного чи декількох лінійно зв'язаних факторних ознак у нові, укрупнені фактори [8, 19].

Розглянемо проблему мультиколінеарності детальніше. Припустимо, що є лінійна залежність та . В такому випадку неможливо точно визначити окремий вплив кожного з цих факторів на залежні змінну у. Математично відсутність колінеарності між двома факторами визначається так, що не існує таких чисел та , які одночасно не дорівнюють 0, для яких би існувала тотожність:

, (2.1.8)

Отже приймаємо, що коли між двома змінними є лінійний зв‘язок, то йдеться не про дві, а про одну незалежну змінну, бо неможливо знайти окремий вплив кожної з цих змінних на у.

Розглянемо етапи побудови багатофакторної регресійної моделі. Процес побудови багатофакторної регресійної моделі більш складний, ніж процес побудови простої лінійної регресії та складається з багатьох етапів:

  1. Вибір та аналіз усіх можливих факторів, які впливають на процес (або показник), що вивчається;

  2. Вимір та аналіз знайдених факторів;

  3. Математико-статистичний аналіз факторів.

  4. Вибір методу побудови регресійної багатофакторної моделі;

  5. Оцінка невідомих параметрів регресійної моделі;

  6. Перевірка моделі на адекватність;

  7. Розрахунок основних характеристик та побудова інтервалів довіри;

  8. Аналіз отриманих результатів, висновки.

На першому етапі дослідник повинен глибоко зрозуміти сам економічний процес, розглянути його з мікроекономічних та макроекономічних позицій, виявити якомога більше факторів, які в конкретному випадку можуть справити суттєвий або несуттєвий вплив на його зміну.

На етапі кількісного аналізу необхідно оцінити можливість кількісного вираження відібраних факторів, провести вимірювання та зібрати статистику для кількісних факторів, підібрати або створити балову шкалу оцінок якісних даних. З подальшого розгляду вилучаються також фактори, за якими немає або недоступна статистика.

Етап математик-статистичного аналізу є найважливішим підготовчим етапом для побудови регресійної багатофакторної моделі. Це заключний етап формування необхідної інформаційної бази. При наявності у динамічних рядах недостатньої інформації саме на цьому етапі за допомогою спеціальних методів проводиться її відтворення. На цьому етапі проводиться перевірка основних припущень класичного регресійного аналізу, крім того, здійснюється найважливіша процедура багатофакторного аналізу – перевірка факторів на мультиколінеарність. Для цього будується матриця коефіцієнтів парної кореляції, яка є симетричною. Потім аналізуються коефіцієнти парної кореляції між факторами. Якщо значення деяких з них близьке до 1, то це вказує на щільний зв’язок між ними, або на мультиколінеарність. Тоді один з факторів треба залишити, а інший вилучається з подальшого розгляду. Найчастіше залишають той фактор, який з економічної точки зору біль вагомий для аналізу впливу на залежну змінну. Або можна залишити фактор, що має більший коефіцієнт із залежною змінною у. Такий аналіз проводиться для кожної пари залежних між собою факторів. Результатом етапу математико-статистичного аналізу є знаходження множини основних незалежних між собою факторів, які є базою для побудови регресійної моделі.

Метод побудови регресійної багатофакторної моделі неможливо відокремити від самої моделі, вони найщільнішим чином пов’язані між собою. Саме обраний метод впливає на остаточний вигляд регресійної моделі.

Далі розраховуються невідомі параметри багатофакторної регресії за методом найменших квадратів. Нехай існує ряд спостережень за залежною змінною та за незалежними змінними, або факторами:

.

На підставі цих спостережень будується лінійна вибіркова багатофакторна модель, а саме:

, (2.1.9)

де y – залежна змінна;

- незалежні змінні (фактори);

- невідомі параметри;

- випадкова величина.

Сутність методів найменших квадратів полягає у потребі мінімізувати суму квадратів відхилень фактичних даних від теоретичних:

, (2.1.10)

Для того, щоб знайти мінімум цього виразу, необхідно прирівняти до нуля часткові похідні функції F за аргументами . Отримаємо систему нормальних рівнянь.

Розглянемо властивості методу найменших квадратів:

1. Багатофакторна регресійна модель правильна для середніх точок . Тобто для моделі

(2.1.11)

маємо: .

2. Середнє значення оцінки дорівнює середньому значенню фактичних даних, тобто . Це виходить з простого перетворення:

(2.1.12)

,

Просумуємо обидві частини рівняння за , а також виходячи з того, що ; для , отримаємо .

Для спрощення пояснення наступних властивостей введемо умовні позначення. Позначимо , тоді рівність (2.1.12) можна записати так:

, (2.1.13)

де.

Тому багатофакторну вибіркову модель можна записати у формі:

, (2.1.14)

3. Сума помилок дорівнює нулю. Це випливає з рівняння (2.1.14).

.

4. Помилки некорельовані з , тобто

.

5. Помилки некорельовані з , тобто

.

6. Якщо правильні припущення класичної лінійної регресійної моделі, то оцінки методу найменших квадратів є не тільки лінійними, без відхилень, а й мають найменшу дисперсію.

Корисною мірою ступеня відповідності даних, отриманих з регресійної моделі, фактичним даним є коефіцієнт множинної кореляції, який визначається як коефіцієнт кореляції між у та і має вигляд [10, 15, 20, 21, 35]:

, (2.1.15)

Після того, як параметри знайдено за методом найменших квадратів, проводиться перевірка моделей на адекватність за допомогою F-критерію Фішера, а також перевірка значущості знайдених параметрів за t-критерієм Ст‘юдента. Якщо модель неадекватна, то необхідно повернутися до етапу побудови моделі і, можливо, від лінійної моделі перейти до нелінійної, або ввести додаткові фактори.

Якщо модель адекватна, то можна робити прогнози, вивчати вплив окремих факторів на залежний показник, будувати інтервали довіри, аналізувати та інтерпретувати отримані результати. Для того, щоб розглянути, як можна проінтерпретувати треба звернутися до загальної моделі багатофакторного регресійного аналізу та знайдемо математичне очікування обох частин. Отримаємо:

, (2.1.16)

Це рівняння дає умовне математичне сподівання у при фіксованих значеннях х. Параметри також називають частковими коефіцієнтами регресії. Кожен з них вимірює вплив відповідної змінної за умови, що всі інші залишаються без змін, тобто є константами.

Перевірка адекватності моделей, побудованих на основі рівнянь регресії, починається з перевірки значимості кожного коефіцієнта регресії. Значимість коефіцієнта регресії здійснюється за допомогою t-критерію Стьюдента:

, (2.1.17)

де - дисперсія коефіцієнта регресії.

Параметр моделі визнається статистично значимим, якщо , де - рівень значимості, v = n – k – 1 – число ступенів волі.

Величина може бути визначена по виразу:

, (2.1.18)

де - дисперсія результативної ознаки;

k – число факторних ознак у рівнянні.

Також більш точну оцінку величини дисперсії можна одержати по формулі:

, (2.1.19)

де - величина множинного коефіцієнта кореляції по фактору з іншими факторами.

Перевірка адекватності всієї моделі здійснюється за допомогою розрахунку F-критерію і величини середньої помилки апроксимації (), визначеної по формулі:

, (2.1.20)

Це значення не повинне перевищувати 12 - 15% [19].

Існує ще один спосіб перевірки відповідності виведеного рівняння дослідним даним або перевірки відповідності виведеного рівняння регресії описуваному реальному процесові. Основним критерієм тут повинні служити міркування, що випливають з суті досліджуваного питання, з його економічного змісту. Це особливо важливо враховувати, якщо йдеться про використання виведеного рівняння для екстраполяції, що неминуче містить невизначеність, яку не можна оцінити чисто статистичним методом.

Варто оцінити ступінь близькості результатів розрахунків по кожному з отриманих рівнянь до дослідних даних. Ступінь близькості оцінюють по залишковій теоретичній дисперсії функціональної ознаки

, (2.1.21)

де l – число параметрів рівняння, визначених по м.н.к;

k – число інтервалів [15];

Інтерпретація моделей регресій здійснюється методами тієї галузі знань, до якої відносяться досліджувані явища. Але всяка інтерпретація починається зі статистичної оцінки рівняння регресії в цілому й оцінки залежності вхідних у модель факторних ознак, тобто з з'ясування, як вони впливають на величину результативної ознаки. Чим більше величина коефіцієнта регресії, тим значніше вплив даної ознаки на модельований. Особливе значення при цьому має знак перед коефіцієнтом регресії. Знаки коефіцієнтів регресії говорять про характер впливу на результативну ознаку. Якщо факторна ознака має знак плюс, то зі збільшенням даного фактора результативна ознака зростає. Якщо факторна ознака має знак мінус, то з його збільшенням результативна ознака зменшується [19, 21].

Очевидно, що при застосуванні багатофакторних регресійних рівнянь і виробничих функцій постає проблема екстраполяції вхідних у них факторів, хоча сама по собі задача екстраполяції часових рядів має в прогнозуванні самостійне значення. Як і в інших екстраполяційних методах використання виробничих функцій у прогнозуванні припускає стійкість тенденцій зміни виробничих залежностей [21].

Використання лінійних трендів відкриває широкі можливості аналітику для вивчення характеру динаміки часового ряду, для прогнозування показників, для вибору оптимальних рішень. Тренд не тільки сглажує часовий ряд, він дозволяє оцінити загальну тенденцію розвитку показника, його збільшення або зменшення. Зіставляючи між собою різні тренди різних рядів показників можна робити висновки про те, який з показників зростає, чи спадає швидше, на підставі аналізу кута нахилу тренду до осі абсцис.

Розглянувши теоретичні передумови регресійного аналізу перейдемо до практичного моделювання взаємозв’язків факторів собівартості та прибутку підприємства для математичного обґрунтування прийняття управлінських рішень.

2.2 Побудова моделі взаємозв‘язку факторов собівартості та прибутку

Як зазначалося у попередньому параграфі, тільки попередній аналіз економічного явища з позицій економічної теорії забезпечує вірне визначення ознак, виявлення основних і побічних факторів, необхідних для побудови економіко-математичної моделі. Проаналізуємо наявні вихідні дані.

Вихідними даними для аналізу і побудови моделі виступають документи під назвою «Аналіз собівартості продукції» за певний місяць і дані про прибуток підприємства ВАТ «Дніпрополімермаш» та обсяги виробництва за відповідні місяці. Дані з «Аналізу собівартості» представлені в Додатку А і мають наступну структуру:

  1. По рядках позначені види продукції, їх планові, фактичні показники, відхилення і підсумкові значення;

  2. По стовпцях розташовані елементи, з яких складається виробнича собівартість продукції.

На підприємстві «Дніпрополімермаш» собівартість продукції складається з таких елементів (відповідно до «Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції промислового підприємства»): сировина і матеріали, покупні напівфабрикати, транспортні витрати, основна зарплата, додаткова зарплата, відрахування на соціальне страхування, знос спецустаткування, витрати на утримування устаткування, цехові витрати, загальнозаводські, адміністративні і збутові витрати.

Дані про прибуток підприємства отримані з щомісячної фінансової звітності за відповідні місяці. Дані про обсяги виробництва отримані з документації відділу планування виробництва.

У такий спосіб ВАТ «Дніпрополімермаш» формує собівартість своєї продукції з великого (дванадцять) числа компонентів. Це обумовлюється специфікою виробництва, типом підприємства, податковим законодавством. Виробничі операції виконуються послідовно, сировина перетворюється в готову продукцію за один виробничий цикл, виконаний замовлення відразу ж відвантажується замовникові. Усе це говорить про лінійну залежність одержуваного прибутку від витрат на виробництво продукції.

Відповідно, використовуючи тезу про вибір моделі шляхом аналізу економічної сутності явища, приймаємо, що для вивчення взаємозв'язку прибутку і компонентів собівартості продукції доцільно використовувати лінійну багатофакторну (множинну) регресійну модель.

Неважко побачити, що зі збільшенням кількості факторних ознак регресійна модель ускладнюється, при кількості факторів більш двох, знаходження параметрів регресійного рівняння без допомоги обчислювальної техніки починає займати недоцільно великий час і розрахунки. При кількості елементів собівартості 12 побудова дванадцятифакторної моделі регресії була б дуже громіздкою та складною. Тому, з метою зменшення кількості факторів проводимо їхнє дослідження на мультиколінеарність і на можливість укрупнення факторних ознак (агрегування).

Для спрощення розрахунків парних коефіцієнтів кореляції () розіб'ємо ознаки на чотири групи по економічних категоріях. Далі розрахуємо парні коефіцієнти кореляції в кожній із груп. Результати представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Розрахунок парних коефіцієнтів кореляції в групах факторних ознак

№

Ознаки

Значення

Висновок

1

Сировина і матеріали

Покупні напівфабрикати

Транспортні витрати

= 0,813

= 0,952

= 0,973

Мультиколінеарність є присутньою

цілком

2

Основна зарплата

Додаткова зарплата

Відрахування на соцстрах

= 0,779

= 0,997

= 0,65

Мультиколінеарність є присутньою

частково

3

Знос спецустаткування

Витрати на утримування устаткування

Цехові витрати

Загальнозаводські витрати

= 0,938

= 0,695

= 0,799

= 0,783

= 0,796

= 0,950

Мультиколінеарність є присутньою

частково

4

Адміністративні витрати

Витрати на збут

= 0,844

Мультиколінеарність є присутньою цілком

На підставі даних у таблиці 2.1 робимо висновок про доцільність об'єднання факторів сировина і матеріали, покупні напівфабрикати, транспортні витрати в один укрупнений, а також адміністративні витрати, витрати на збут в один укрупнений виходячи з того, що парні коефіцієнти кореляції перевищують значення 0,8, що безсумнівно вказує на зв'язок між ознаками. Також фактори основна зарплата, додаткова зарплата, відрахування на соцстрах поєднуємо в один укрупнений і фактори знос спецустаткування, витрати на зміст устаткування, цехові витрати і загальнозаводські витрати поєднуємо в одного укрупнений, виходячи їхнього економічного змісту цих показників, незважаючи на те, що значення парних коефіцієнтів кореляції не завжди відповідають нормативному.

Таким чином, одержуємо чотири агрегованих факторних ознаки, що представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Агреговані факторні ознаки

Фактор

Елементи

Перший

Сировина і матеріали

Покупні напівфабрикати

Транспортні витрати

Другий

Основна зарплата

Додаткова зарплата

Відрахування на соцстрах

Третій

Знос спецустаткування

Витрати на утримування устаткування

Цехові витрати

Загальнозаводські витрати

Четвертий

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Чотири факторних ознаки й один результуючий припускають побудову чотирьохфакторної лінійної регресійної моделі для вивчення їхнього взаємозв'язку.

Побудова чотирьохфакторної лінійної регресійної моделі

Виходячи з запропонованого в літературі загального виду моделі

,

або більш конкретного

,

а також те, що система нормальних рівнянь для двохфакторної лінійної регресії має вигляд

,

запишемо загальний вид рівняння регресії і системи нормальних рівнянь для випадку чотирьох факторних ознак і одного результуючого. Отримаємо:

, (2.2.1)

, (2.2.2)

де - агреговані факторні ознаки;

- результуюча ознака;

- невідомі параметри регресії.

Факторними ознаками будуть виступати фактичні питомі відхилення елементів собівартості від їхніх планових значень, результуючою ознакою виступає прибуток.

Отримані параметри рівняння регресії будуть свідчити про характер взаємозв'язку прибутку і компонентів собівартості. Характер такої залежності дозволить виявити найбільш вагомі фактори, з метою найбільш ефективного впливу через них на прибуток продукції.

2.3 Моделювання контрольного приклада

На підставі вихідних даних про фінансовий стан і динаміку виробництва ВАТ «Дніпрополімермаш» проведемо моделювання по кожному з видів продукції і послуг з метою виявити відхилення якого фактора найбільше впливає на прибуток підприємства. У сукупності з даними про динаміку виробництва, це допоможе керівництву більш обґрунтовано приймати рішення про управління собівартістю продукції.

Розглянемо послідовно кожний з чотирьох видів виробленої продукції і послуг.

1. Пресформи.

Дані для регресійного аналізу шляхом обчислення питомих відхилень і агрегування з «Аналізу собівартості», а також прибуток на одиницю даної продукції представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Дані для регресійного аналізу пресформ

місяць

Сировина, матеріали, полуфабр., транспорт

Зарплата і соціальне страхування

Витрати на устаткування, цехові й зальнозавод

Адміністр. і збутові витрати

Прибуток

01.04

-20,474

12,204

48,386

1,039

7,163

02.04

-33,200

-7,505

62,308

46,508

15,927

03.04

29,460

0,320

10,600

5,060

6,176

04.04

-17,710

14,800

33,443

22,349

14,284

05.04

-36,353

13,771

49,205

49,120

18,143

06.04

-7,200

-0,990

10,310

21,970

16,192

07.04

-49,293

8,920

63,520

3,547

12,154

08.04

-49,127

12,300

66,160

26,200

20,218

09.04

-9,614

9,094

31,649

-8,129

6,665

10.04

13,333

-41,786

-38,810

-2,738

65,399

11.04

-35,533

-8,300

59,833

9,033

60,624

12.04

53,339

13,915

0,119

-8,559

33,048

01.05

7,362

55,638

-24,021

-91,936

41,897

02.05

22,767

50,700

-60,950

23,417

32,702

Графічно ці вихідні дані, а також побудовані по них лінійні тренди представлені на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Вихідні дані для аналізу і лінійні тренди

де - перший агрегований показник;

- другий агрегований показник;

- третій агрегований показник;

- четвертий агрегований показник;

- відповідні лінійні тренди.

Використовуючи формулу (2.2.1) і (2.2.2), дані результуючої і факторної ознак за допомогою надбудови MS Excel «Пошук рішення» вирішуємо систему нормальних рівнянь і одержуємо шукані параметри багатофакторної лінійної регресії.

Таблиця 2.4 – Параметри регресії для пресформ

a>0>

a>1>

a>2>

a>3>

a>4>

35,7

-0,29

-0,39

-0,37

-0,2

Для аналізу динаміки відхилень використовуємо отримані графіки лінійних трендів. Напрямок тренда вкаже динаміку відхилень. Для вибору найбільш динамічного показника використовуємо правило: швидше збільшується той фактор, кут нахилу лінії тренда якого більше. Тангенс кута нахилу лінії тренда дорівнює відношенню коефіцієнтів a і b рівняння тренда. По розрахованим даним для пресформ найбільший кут нахилу лінії тренда мають перший і другий агреговані показники.

1. Сталеве лиття.

Дані для регресійного аналізу шляхом обчислення питомих відхилень і агрегування з «Аналізу собівартості», а також прибуток на одиницю даної продукції представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Дані для регресійного аналізу лиття

місяць

Сировина, матеріали, полуфабр., транспорт

Зарплата і соціальне страхування

Витрати на устаткування, цехові й загальнозавод

Адмін. і збутові витрати

Прибуток

01.04

1,764

4,355

0,498

-1,165

1,484

02.04

-37,265

8,386

7,766

0,368

10,768

03.04

19,560

-1,013

7,213

3,373

4,506

04.04

-7,691

6,611

15,009

10,143

6,434

05.04

-3,480

4,950

10,747

17,658

6,358

06.04

15,283

5,300

-27,800

1,000

13,848

07.04

15,781

6,969

27,604

3,042

10,830

08.04

-11,742

2,960

15,878

6,288

4,901

09.04

-6,747

6,254

-1,974

-0,902

1,569

10.04

-2,587

36,810

3,565

1,769

8,328

11.04

8,676

-0,432

2,649

1,000

6,329

12.04

-24,367

25,362

-5,381

11,125

25,270

01.05

2,558

-10,721

-17,267

-9,302

16,767

02.05

24,800

-12,667

-41,167

-11,267

55,310

Графічно ці вихідні дані, а також побудовані по них лінійні тренди представлені на рисунку 2.3.

Рисунок 2.3 – Вихідні дані для аналізу і лінійні тренди

де - перший агрегований показник;

- другий агрегований показник;

- третій агрегований показник;

- четвертий агрегований показник;

- відповідні лінійні тренди.

Використовуючи формулу (2.2.1) і (2.2.2) і дані результуючої і факторної ознак за допомогою надбудови MS Excel «Пошук рішення» вирішуємо систему нормальних рівнянь і одержуємо шукані параметри багатофакторної лінійної регресії.

Таблиця 2.6 – Параметри регресії для лиття

a>0>

a>1>

a>2>

a>3>

a>4>

12,4

0,013

-0,03

-0,54

0,016

Для аналізу динаміки відхилень використовуємо отримані графіки лінійних трендів. Напрямок тренда вкаже динаміку відхилень. Для вибору найбільш динамічного показника використовуємо правило: швидше збільшується той фактор, кут нахилу лінії тренда якого більше. Тангенс кута нахилу лінії тренда дорівнює відношенню коефіцієнтів a і b рівняння тренда. По розрахованим даним для сталевого лиття найбільший кут нахилу лінії тренда мають перший і третій агреговані показники.

1. Послуги промислового характеру.

Дані для регресійного аналізу шляхом обчислення питомих відхилень і агрегування з «Аналізу собівартості», а також прибуток на одиницю даної продукції представлені в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 – Дані для регресійного аналізу послуг промхарактера

місяць

Сировина, матеріали, полуфабр., транспорт

Зарплата і соціальне страхування

Витрати на устаткування, цехові й загальнозавод.

Адмін. і збутові витрати

Прибуток

01.04

5,702

-8,319

25,489

-2,894

35,092

02.04

7,527

-4,764

28,564

3,620

7,847

03.04

-4,522

-2,413

-1,174

3,065

12,926

04.04

1,215

-6,140

5,505

10,269

12,472

05.04

4,371

2,571

-30,143

26,314

23,237

06.04

13,180

1,440

18,640

2,460

8,916

07.04

-25,889

15,600

16,489

2,422

20,563

08.04

-2,429

1,082

7,776

2,633

11,402

09.04

-3,913

7,466

17,641

6,136

11,740

10.04

-13,647

13,353

15,588

0,000

35,474

11.04

-5,500

-26,472

-6,444

-0,889

46,252

12.04

0,286

-18,393

-14,214

-7,893

36,324

01.05

-4,195

-14,415

32,122

-28,049

30,126

02.05

-7,615

11,051

-18,615

6,282

34,051

Графічно ці вихідні дані, а також побудовані по них лінійні тренди представлені на рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 – Вихідні дані для аналізу і лінійні тренди

де - перший агрегований показник;

- другий агрегований показник;

- третій агрегований показник;

- четвертий агрегований показник;

- відповідні лінійні тренди.

Використовуючи формулу (2.2.1) і (2.2.2) і дані результуючої і факторної ознак за допомогою надбудови MS Excel «Пошук рішення» вирішуємо систему нормальних рівнянь і одержуємо параметри багатофакторної лінійної регресії.

Таблиця 2.8 – Параметри регресії для послуг промхарактера

a>0>

a>1>

a>2>

a>3>

a>4>

24,7

-0,46

-0,32

-0,35

-0,48

Для аналізу динаміки відхилень використовуємо отримані графіки лінійних трендів. Напрямок тренда вкаже динаміку відхилень. Для вибору найбільш динамічного показника використовуємо правило: швидше збільшується той фактор, кут нахилу лінії тренда якого більше. Тангенс кута нахилу лінії тренда дорівнює відношенню коефіцієнтів a і b рівняння тренда. По розрахованим даним для послуг промислового характеру найбільший кут нахилу лінії тренда має другий агрегований показник.

1. Інша продукція.

Дані для регресійного аналізу шляхом обчислення питомих відхилень і агрегування з «Аналізу собівартості», а також прибуток на одиницю даної продукції представлені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Дані для регресійного аналізу іншої продукції

місяць

Сировина, матеріали, полуфабр., транспорт

Зарплата і соціальне страхування

Витрати на устаткування, цехові й загальнозавод

Адмін. і збутові витрати

Прибуток

01.04

-14,632

9,726

19,021

-6,674

32,614

02.04

-0,491

-5,509

-37,145

20,255

38,809

03.04

0,215

-13,508

39,246

-7,585

39,726

04.04

-18,238

-27,969

7,815

2,038

15,695

05.04

6,000

-6,254

29,119

-8,729

51,411

06.04

-4,083

0,592

5,792

-7,108

18,873

07.04

16,227

-8,027

37,333

-9,733

34,499

08.04

3,423

-5,135

13,234

5,135

19,176

09.04

30,873

2,429

-2,000

-0,127

31,238

10.04

-3,011

-9,261

22,909

2,750

23,591

11.04

3,143

-20,029

8,486

1,057

55,965

12.04

12,133

-13,422

19,578

17,556

42,075

01.05

-34,419

20,806

-23,258

18,290

52,856

02.05

-21,833

-4,150

24,900

-6,717

38,039

Графічно ці вихідні дані, а також побудовані по них лінійні тренди представлені на рисунку 2.5.

Рисунок 2.5 – Вихідні дані для аналізу і лінійні тренди

де - перший агрегований показник;

- другий агрегований показник;

- третій агрегований показник;

- четвертий агрегований показник;

- відповідні лінійні тренди.

Використовуючи формулу (2.2.1) і (2.2.2) і дані результуючої і факторної ознак за допомогою надбудови MS Excel «Пошук рішення» вирішуємо систему нормальних рівнянь і одержуємо шукані параметри багатофакторної лінійної регресії.

Таблиця 2.10 – Параметри регресії для іншої продукції

a>0>

a>1>

a>2>

a>3>

a>4>

34,5

0,01

0,25

0,14

0,41

Для аналізу динаміки відхилень використовуємо отримані графіки лінійних трендів. Напрямок тренда вкаже динаміку відхилень. Для вибору найбільш динамічного показника використовуємо правило: швидше збільшується той фактор, кут нахилу лінії тренда якого більше. Тангенс кута нахилу лінії тренда дорівнює відношенню коефіцієнтів a і b рівняння тренда. По розрахованим даним для іншої продукції найбільший кут нахилу лінії тренда мають другий і четвертий агреговані показники.

Розраховані дані зведемо в комплексну таблицю, на підставі якої керівник підприємства буде приймати рішення про управлінські впливи на собівартість продукції. Таблиця буде містити в собі абсолютні значення параметрів рівнянь регресії по видах продукції, а також перелік домінуючих агрегованих факторів.

Таблиця 2.11 – Комплексна таблиця ухвалення рішення

Показник

Вид продукції

Пресформи

Сталеве

лиття

Послуги

промхарактера

Інша

продукція

a>1>

0,29

0,013

0,46

0,01

a>2>

0,39

0,03

0,32

0,25

a>3>

0,37

0,54

0,35

0,14

a>4>

0,2

0,016

0,48

0,41

Домінуючий

агрегований

фактор

1 і 2

1 і 3

2

2 і 4

Найбільш ефективний управлінський вплив буде на той фактор, (компонент собівартості), що у сукупності буде домінувати над іншими в темпі розвитку свого впливу і мати найбільшу вагу в структурі прибутку, тобто найбільше абсолютне значення відповідного параметра регресії.

На підставі цього твердження видаються наступні рекомендації керівництву підприємства:

Таблиця 2.11 – Можливі практичні рекомендації

Вид продукції

Рекомендації

Пресформи

Найбільше економічно ефективним будуть управлінські рішення по зменшенню впливу другого агрегованого фактора (зарплата і соцстрахування)

Сталеве лиття

Найбільше економічно ефективним будуть управлінські рішення по зменшенню впливу третього агрегованого фактора (витрати на утримування устаткування, цеховий і загальнозаводські, знос устаткування)

Послуги

промхарактера

Рівною мірою економічно ефективним будуть управлінські рішення по зменшенню впливу другого і четвертого агрегованого факторів

Інша продукція

Найбільше економічно ефективним будуть управлінські рішення по зменшенню впливу четвертого агрегованого фактора (адміністративні і збутові витрати)

РОЗДІЛ 3. Проектування інформаційної системи підтримки прийняття рішень

3.1 Методики створення сучасних інформаційних систем

Математичні методи зараз широко застосовуються для потреб управління, планування, бухгалтерського обліку, статистики й економічного аналізу. Але застосування математичного програмування і моделювання, узагалі математичних методів у вирішенні багатьох задач економічного й інженерного характеру стало практично можливим і плідним лише за умови використання рахункової техніки. Вирішення складних задач (а економічні задачі відносяться переважно до класу складних) з використанням тільки ручної праці неможливо. Ось чому математичні методи в економічному аналізі і плануванні стали широко застосовуватися, коли були сконструйовані перші ЕОМ [4].

Оцінюючи ефективність застосування ПЕОМ в аналітичній роботі, треба мати на увазі, що в принциповому плані практично всі операції, які можна здійснювати за допомогою комп’ютера, можна зробити і без нього, але час, який доводиться витрачати для виконання цих дій «вручну» і традиційними методами, часто позбавляє їх сенсу.

Орієнтуючись на логіку розв’язання аналітичних задач фінансового характеру, можливості використання ПЕОМ в аналітичному процесі можна представити у такій послідовності:

  • постановка задачі та її формалізований опис;

  • накопичення інформації;

  • обробка інформації;

  • власне аналіз.

У сучасних умовах на багатьох підприємствах бухгалтерський облік ведеться за допомогою ЕОМ, тому найпоширенішими базами є бази бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності. Поступово здійснюється перехід на комплексне використання електронно-обчислювальної техніки також і для здійснення управлінського та податкового обліку. Створення інформаційних баз є початковою задачею і умовою підвищення якості аналітичної роботи на підприємстві. Для побудови ефективної системи збору і накопичення інформації фінансово-аналітична служба підприємства повинна постійно і заздалегідь вносити пропозиції про необхідні зміни у системі обліку інформації для того, щоб вона була зручною для використання не тільки службами, які її створюють, а й для фінансово-економічного аналізу.

На невеликих підприємствах, де фінансист-аналітик має справу з порівняно невеликими масивами інформації, задачу раціонального групування і обробки первісної інформації здатні виконувати безпосередньо користувачі ПЕОМ. На великих підприємствах фінансист-аналітик формулює ту чи іншу аналітичну задачу і чітко ставить її перед програмістами. Зокрема визначається:

  • яка конкретно інформація і з якої бази даних повинна бути використана;

  • яким чином вона повинна бути згрупована;

  • яку нову (розраховану) інформацію треба одержати;

  • у якій формі вона повинна бути подана;

  • який вигляд має алгоритм розв’язання задачі.

Тому успіх аналітичної роботи, ефективність результатів, що очікуються після її виконання значною мірою залежать від того, наскільки кваліфіковано спільно працювали фінансист-аналітик і програміст на даному етапі [14].

Методика економічного аналізу, орієнтована на застосування ПЕОМ, повинна задовольняти умови: системності, комплексності, оперативності, точності, прогресивності та динамічності. Тільки на базі цих умов забезпечуються пізнання станів об’єкта, який управляється, тенденції його розвитку, систематичне та цілеспрямоване підвищення ефективності господарчої діяльності підприємства по результатах аналізу.

Переваги ПЕОМ надають нові можливості для аналізу, серед них невисока вартість, висока продуктивність, надійність, простота експлуатації та обслуговування, гнучкість та автономність використання, наявність розвинутого програмного забезпечення, діалоговий режим роботи та інші.

Усе вищезазначене дозволяє сформулювати основні вимоги до комп’ютерного аналізу:

  • своєчасне та повне задоволення обчислювальних та інформаційних потреб економіста при проведенні аналізу господарської діяльності;

  • мінімальний час відповіді на аналітичні запроси;

  • можливість представлення вихідної інформації у табличній та графічній формах;

  • можливість внесення коректив в методику розрахунків та в форми відображення кінцевого результату;

  • повторення процесу розв’язання задачі з довільної стадії розрахунку;

  • можливість роботу у складу обчислювальної мережі;

  • простота діалогу у системі людина-машина [4].

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) – являють собою наступний, новітній етап розвитку автоматизованих систем управління. Як видно з назви, ці системи не керують підприємством самі, вони лише видають рекомендації, завдяки яким особа приймаюча рішення (ОПР) вибирає оптимальну стратегію розвитку підприємства.

Процес управління складається з таких стадій: формулювання вимог до системи; дослідження середовища її передбаченого функціонування; розробка технічної задачі; ескізне проектування; технічне проектування; робоче проектування; іспит; впровадження; дослідна експлуатація. Остання стадія, як правило, стосується окремих, головних у своєму підкласі систем і призначена для розробки, апробації і виготовлення типових проектних рішень. Графічно це представлено на рисунку 3.1.



Рисунок 3.1 – Алгоритм побудови автоматизованої системи управління.

Перший етап передбачає наявність деяких знань про об'єкт-оригінал. Пізнавальні можливості моделі визначаються тим, що модель відображає з погляду системного аналітика, істотні риси об'єкта-оригіналу. Питання про необхідність і достатність подібності оригіналу і моделі вимагає аналізу. Очевидно, модель утрачає зміст як у випадку тотожності з оригіналом (тоді вона не перестає бути оригіналом), так і у випадку надмірного спрощення. Вивчення одних властивостей модельованого об'єкта відбувається по рахунок відмовлення від вивчення інших.

На другому етапі модель виникає як самостійний об'єкт дослідження. Однією з форм такого дослідження є «модельні» експерименти, при проведенні яких свідомо змінюють умови функціонування моделі і систематизують дані про її «поведінку». Остаточним результатом цього етапу є множина знань про моделі.

На третьому етапі здійснюється перенесення знань з моделі на оригінал — формування множини знань про об'єкт. Цей процес перенесення знань проводиться за певними правилами. Знання про моделі повинні бути скоректованими з урахуванням тих властивостей об'єкта-оригіналу, що не знайшли відображення або були деформовані під час побудови моделі. Ми можемо з достатньою підставою переносити який-небудь результат з моделі на оригінал, якщо цей результат обов'язково зв'язаний з ознаками подібності оригіналу і моделі. Якщо ж визначений результат модельного дослідження зв'язаний з відмінністю моделі від оригіналу, то його переносити неправомірно.

Технічне і робоче проектування умовно можна об'єднати в один етап. Спочатку вибирається «еквівалент», що відображає в математичній формі найважливіші властивості об'єкта — закони, яким він підкоряється, зв'язку, що властиві його складовим частинам, і т.п. Математична модель (або її фрагменти) досліджуються теоретичними методами, що дозволяють одержати важливі нові знання про об'єкт.

Далі іде розробка алгоритму для реалізації моделі на комп'ютері. Модель подається у формі, зручної для застосування числових методів, визначається послідовність обчислювальних і логічних операцій, які необхідно здійснити, щоб одержати шукані величини з заданою точністю. Обчислювальні алгоритми не повинні спотворювати основні властивості моделі, бути ощадливими і адаптивними щодо особливостей рішення задач і використання комп'ютерів.

І, нарешті, створюються програми, що «перекладають» модель і алгоритм на доступну комп'ютерну мову. До них також висуваються вимоги економічності й адаптивності, їх можна назвати «електронним» еквівалентом досліджуваного об'єкта, придатним для безпосереднього експериментування на комп'ютері.

П'ятий етап (іспит) - створивши тріаду: «модель-алгоритм-програма», дослідник одержує універсальний, гнучкий і відносно дешевий інструмент, що тестується в «пробних» обчислювальних експериментах. Після того як адекватність (достатній рівень відповідності, з огляду на цілі й узяту систему гіпотез) моделі вихідного об'єкта підтверджена, з моделлю проводять різноманітні і детальні «досвіди», що подають нову інформацію про необхідні якісні і кількісні властивості і характеристики об'єкта. Процес моделювання супроводжується поліпшенням і уточненням, при необхідності, усіх складових тріади.

Існує два протилежних походи до створення СППР, що значною мірою визначають і шляхи вирішення задачі оптимізації виробництва, що пояснюється і розходженнями в подоланні розмірності інформаційних масивів. Розміри масивів, що підлягають переробці в СППР, навіть для середнього по розміру багатономенклатурного виробництва складають десятки, а іноді і сотні мільйонів і мільярди байт. Для зменшення розмірності часто використовується функціональний розподіл масивів відповідності зі сформованою функціональною структурою управління виробництвом. Кожна функціональна служба одержує свій комплекс автономних масивів. Зменшення розмірів масивів досягається як за рахунок розподілу загального масиву на частині, так і деякою агрегацією інформації. Позитивним фактором при цьому підході вважається збереження функціональних служб підприємства і взаємодії між ними, недоліком – їхня автономія, що не стимулює постійний контроль, не забезпечує погодженість і вірогідність інформації в цих масивах.

Другий шлях створення СППР заснований не на імітації діяльності функціональних підрозділів підприємства, а на імітації виробничої структури підприємства. В основі виробничої структури сучасного підприємства лежить поцеховий принцип організації виробництва, зумовлений предметним або технологічним поділом праці. Організація масивів динамічної інформаційної моделі виробництва, їхня взаємодія в СППР другого типу відображають структуру підприємства і динаміку виробничого процесу. Така побудова СППР відрізняється великою послідовністю в проведенні системного підходу, а це забезпечує більш високий рівень адаптації до виробничих умов і типів виробництва, а також стійкість системи управління.

При побудові інтегрованих моделей виробничого процесу, що виходять за рамки однієї якої-небудь підсистеми і торкаючи діяльність ряду підсистем, вимоги до збалансованості і вірогідності інформації особливо високі. Відомо, що недоліком функціональної структури інформаційних масивів СППР є значна складність узгодження інформації між підсистемами. Безсумнівно, що необхідною умовою ефективності управління є вірогідність інформації, її постійна відповідність виробничому процесу [18].

У даній роботі для побудови моделі СППР підвищення ефективності трудових ресурсів доцільно застосовувати методи модульного проектування і метод декомпозиції (для окремих складних блоків).

Метод модульного проектування дозволяє розробити проект шляхом створення чітко розмежованих блоків (модулів), між якими встановлюються зв'язки за допомогою вхідної і вихідної інформації.

Метод декомпозиції передбачає подальшу розбивку підкомплексів на окремі задачі, показники. Підхід до розбивки всієї сукупності задач особливо зручний для розробки принципових організаційно-технічних рішень.

Система підтримки прийняття рішення складається з функціональної і забезпечуючої частин.

  1. Функціональні підсистеми - це частина СППР, що виділяється за спільністю функціональних ознак управління. Відповідно до цього рекомендується виділяти функціональні підсистеми СППР:

    • оперативного планування виробництва;

    • управління технічною підготовкою виробництва;

    • техніко-економічного планування;

    • оперативного управління основним виробництвом;

    • управління матеріально-технічним постачанням;

    • бухгалтерського обліку;

    • управління реалізацією і збутом продукції;

    • управління якістю продукції;

    • управління забезпеченням кадрами;

    • управління фінансами;

    • інформаційно-керуючу підсистему.

Функціональна частина СППР реалізує задачі управління. Об'єктами управління тут є різні види ресурсів, процеси виробництва, напівфабрикати і готова продукція. Зміст функціональних задач, що здебільшого визначається характером виробництва, різний на кожному підприємстві. Крім того, охоплення і глибина (якість) рішення задач управління залежать від фінансових, кадрових і технічних можливостей підприємства або об'єднання. СППР безупинно розвиваються, причому цей розвиток може йти й у ширину, охоплюючи автоматизацією більш широке коло задач управління. Тому кількість функціональних підсистем і склад їх на кожному підприємстві різні. СППР містять від 6 до 12 функціональних підсистем і мають у своєму складі від 10 до 300 задач.

Розглянемо тепер забезпечувальну частину СППР. В умовах СППР підвищилася роль формалізації усіх функцій, що забезпечують, різко збільшилося по обсягу і складності технічне забезпечення, більш твердими стали вимоги до підвищення оперативності й обсягів циркулюючої в системі інформації. Ці обставини вимагають чіткої регламентації й організації усіх видів діяльності. У СППР ця діяльність розподіляється між забезпечуючими підсистемами.

Виділяють підсистеми інформаційного, програмного, технічного, технологічного, організаційно-правового, математичного, лінгвістичного і ергономічного забезпечення. Таке представлення підсистем не є обов'язковим, у деяких СППР їх може бути менше завдяки об'єднанню окремих функцій у рамках однієї збільшеної підсистеми, але все рівно ці функції повинні виконуватися.

Інформаційне забезпечення значною мірою визначає інтелект системи, оскільки одержує всю інформацію, оперує нею і веде інформаційний обмін усередині і поза СППР. Інформація повинна бути достовірною, своєчасною, постійно відновлятися, подаватися в зручній для користувача формі, бути доступною користувачеві і повною. Неповнота інформації часто являється причиною прийняття нераціональних і несвоєчасних управлінських рішень. Основний ефект СППР щодо удосконалення управління досягається завдяки автоматизації інформаційних процесів і підвищенню якості прийнятих управлінських рішень.

Для цього застосовується загальне і спеціальне програмне забезпечення. Загальне (системне) ПО служить для забезпечення роботи спеціального ПО, що, власне, і використовується для розробки і використання СППР. Спеціальне програмне забезпечення включає окремі програми і програмні комплекси, розроблені для управління конкретним підприємством у виді ППП, що реалізують певні функції управління, або у виді програмної системи, що реалізує певний метод рішення задач управління. Так, для підприємств із серійним і дрібносерійним виробництвами розроблені СППР управління підприємством на основі чотирьох ППП: «Планування потреб», «Планування потужностей», «Управління запасами», «Управління цехом». Ця система може бути розширена завдяки застосуванню ППП «Збут», «Фінанси» і ін.

Технічне забезпечення СППР — це сукупність техніки, методик, інструкцій і документації для персоналу, що обслуговує і забезпечує рішення функціональних задач СППР.

Методичні і керівні матеріали поділяються на три групи: загальносистемні методичні матеріали; спеціалізовані керівні технічні матеріали; нормативно-довідкові документи. До першої групи належать державні і галузеві стандарти, до другого — комплекс взаємозалежних методик для всіх етапів розробки, до третього — довідкової матеріали для розробки і нормативні документи для виконання технічного і робочого проектів.

Комплекс технічних засобів включає ЕОМ, обслуговуючу апаратуру зв'язку, периферійні пристрої, оргтехніку. Широкий набір периферійних пристроїв містить накопичувачі на гнучких магнітних і жорстких дисках, а також компакт-дисках для удосконалення пристроїв введення-висновку інформації, кольорові дисплеї; плотери, дігітайзери, модеми; контролери, інтерфейси, перетворювачі.

Організаційне забезпечення обумовлює погоджене функціонування елементів СППР. Під організацією роботи розуміють узгодження по місцю, у часі і за цілями загального функціонування окремих виконавців, колективів і технічних засобів, що може здійснювати і регулювати певними правилами взаємодії, що створюють правовий, а також моральний кодекс і складають основу правового забезпечення. Тому організаційне забезпечення СППР ґрунтується на нормативних актах правового забезпечення, воно знаходить своє втілення в організаційному забезпеченні.

Ергономічне забезпечення СППР — це сукупність методів і засобів, що призначені для створення оптимальних умов ефективної діяльності обслуговуючого персоналу і вилучення операторів зі складу персоналу СППР. Ергономічне забезпечення СППР включає комплекс документації, що містить вимоги і здійснює їхню експертизу, комплекс методів, учбово-методичних матеріалів і технічних засобів підготовки персоналу до роботи, комплекс методів і засобів, що забезпечують професійний добір кадрів.

У плані ергономічного забезпечення на етапах проектування СППР визначаються ступінь і сфери участі людини в системі управління, вимоги до форми представлення інформації, умови навколишнього середовища для діяльності людини, порядок роботи і відпочинку персоналу, нормативи завантаження і надійності персоналу, вимоги до технічних засобів, способи взаємодії персоналу з технічними засобами [29].

Створення сучасної СППР неможливе без застосування могутніх об‘єктно-орієнтованих мов програмування. Одним з найпоширеніших мов програмування є продукт корпорації Microsoft Visual Basic For Applications.

Visual Basic for Applications (VBA) являє собою інтегрований програмний продукт, до складу якого входить мова структурного програмування і середовище для розробки закінчених додатків. Мова програмування надає інструментальні засоби для розробки додатків, що мають великий діапазон функціональних можливостей – маленькі і великі, прості і складні, спеціалізовані і багатофункціональні. Суть роботи програміста полягає в тому, щоб спланувати роботу комп'ютера в термінах основних операцій (введення і виводу даних, їхнього запам'ятовування, обчислень, ухвалення рішення і повторення деякої послідовності дій) і реалізувати цей план у виді тексту програми – програмного коду. Ця справа вимагає глибокого розуміння мови програмування і постійної уваги до найменших деталей.

VBA – це могутній програмний продукт для створення додатків, що працюють у середовищі операційної системи Microsoft Windows версій вище 95. Пакет включає не тільки легко доступну мову програмування, але й ефективне діалогове середовище для розробки екранних форм і вікон. Таке унікальне сполучення спрощує задачу програміста, скорочує час розробки програми і сприяє створенню кінцевого програмного продукту досить високої якості.

Розробка додатка з використанням Visual Basic for Applications передбачає виконання трьох основних етапів:

  1. Проектування екранного інтерфейсу користувача з програмою;

  2. Визначення індивідуальних властивостей кожного об'єкта інтерфейсу;

  3. Написання тексту програми.

Використовуючи VBA, можна швидко організувати візуальне середовище нового проекту. Користувальницький інтерфейс створюваної програми включає добре знайомі і звичні для тих, хто працює в Windows, засоби управління – функціональні кнопки, перемикачі, текстові вікна, смуги прокручування.

У понятті інтерфейс користувача входять усі видимі на екрані об'єкти і виконувані над ними операції, що мають відношення до взаємодії програми і користувача. Розробка інтерфейсу програми вирішує наступні питання:

  • як програма одержує інформацію від користувача;

  • як користувач вибирає ті або інші функції програми;

  • які допускаються операції з мишею і клавіатурою;

  • яким образом програма повинна надати користувачеві викликану інформацію після того, як будуть виконані всі розрахунки й ін.

До появи об‘єктно-орієнтованих, візуальних методів програмування програміст витрачав значний час на створення дружнього або хоча б задовільного середовища для практичної роботи користувача. З їхньою появою користувальницький інтерфейс створюється звичайним перетаскуванням елементів управління в проектовану екранну форму і розміщенням їх у межах форми. VBA забезпечує всі необхідні елементи управління для взаємодії користувача з програмою. Їхнє призначення інтуїтивне зрозуміло вже з зовнішнього вигляду – користувач може уявити собі, як з ними поводитися, практично без додаткових інструкцій. Вони звичні, оскільки такі ж елементи управління використовуються практично всіма додатками Windows. І, можливо, саме головне, що вони відразу ж готові до роботи, тобто всі необхідні операції з мишею і клавіатурою вже вбудовані в ці програмні об'єкти.

Екранна форма – це вікно додатка, що буде служити в написаній програмі для спілкування з користувачем. Екранна форма може являти собою діалогове вікно для введення інформації користувачем або вікно, у якому програма виводить деякі дані, сформовані в результаті її роботи. Можна створити будь-яку кількість екранних форм у рамках одного проекту, хоча більшість програм використовує тільки одну форму.

Вікно, у якому відображається екранна форма можна розгорнути в межах екрана VBA. З ним можна працювати так само як і з іншим вікном у середовищі Windows використовуючи кнопки Minimize, Restore і Close. За умовчанням Visual Basic включає файл екранної форми в кожен новий проект стандартного типу. Фактично екранна форма й об'єкти, що включаються в неї, будуть у центрі уваги протягом усіх трьох етапів розробки додатка.

Кнопка – один із самих зручних і практичних елементів управління. Саме за допомогою кнопок користувач відкриває і закриває програми, вікна, запускає процеси розрахунків, виводить результати на екран. Практично кожна програма містить ті чи інші кнопки. За допомогою VBA можна змінювати розміри і положення кнопок, їхні назви і властивості, призначати їм процедури та записані макроси.

Перемикач – елемент управління, що дозволяє робити користувачеві певний вибір при реалізації функцій програми. За допомогою перемикачів у будь-якій досить складній СППР можна реалізувати процес розгалуження, вибору параметрів і режимів роботи.

Комбінація екранних форм, кнопок, перемикачів, текстових і спливаючих вікон, а також усіх видів меню повинна забезпечувати користувачеві швидке, легке і доступне керування усіма функціями програми.

Після проектування користувальницького інтерфейсу необхідно приступати до другого етапу створення програми – завданню властивостей об'єктів, включених в екранну форму. Кожен клас елементів управління – кнопки, текстові поля, написи, перемикачі і т.д. – має певний набір властивостей. Оперуючи цими властивостями, можна визначити як вид представлення об'єкта на екрані, так і особливості його функціонування. Значення багатьох властивостей можна установити як під час розробки, так і під час виконання програми.

Визначивши зовнішній вигляд додатка і його функції і задавши властивості елементів управління, можна приступати до наступного етапу, тобто до написання тексту програми. Хоча ця розробка і являється найскладнішим етапом створення додатка, концепція програми, керованої подіями, на якій ґрунтується VBA, дає можливість чітко організувати роботу. Оскільки екранна форма вже скомпонована, спланована робота включених у неї елементів управління, залишається дописати тільки ті нестандартні процедури, що повинні виконуватися при звертанні до цих об'єктів. Процес розробки програми рідко буває послідовним, приходиться повертатися до попередніх етапів – змінювати компонування екранної форми, додавати нові об'єкти в екранну форму, присвоювати нові значення властивостям тих або інших об'єктів.

Одна з найважливіших особливостей Visual Basic – це підхід до створення програми на основі концепції програмної моделі, керованої подіями (even-driven programming model). Коли планується логіка роботи програми, головна увага приділяється подіям, що можуть відбутися в процесі її функціонування. Більшість з них викликається користувачем програми. Наприклад, користувач натискає на кнопку, вибирає перемикач або команду меню, виділяє елемент у списку або набирає на клавіатурі текст. Усе це – події, що повинні бути визначені в Visual Basic і розпізнані програмою. Майже весь текст програми в рамках деякого проекту стосується саме реакції додатка на події, аналогічні перерахованим.

Відповідно в програмі містяться блоки коду, називані процедурами обробки подій, що відповідають за формування реакції додатка на певні події. Visual Basic дозволяє дуже просто відкрити відповідне вікно і приступити до розробки процедури обробки події. Текст процедури обробки події зберігається в окремому файлі. Для того, щоб відкрити вікно з текстом програми для даної форми необхідно просто двічі клацнути мишею на будь-якому елементі управління у вікні форми. VBA автоматично підготує шаблон тексту відповідної процедури для обраного елемента.

Для планування структури тексту програми необхідно слідувати кільком основним етапам:

  1. Визначення елементів управління, зв'язаних основними подіями, що будуть відбуватися в процесі роботи користувача з програмою;

  2. Визначення подій, що будуть відбуватися з цими елементами;

  3. Написання програмних процедур, що будуть визначати реакцію програми на ці події.

Основним методом написання тексту програми являється його введення у вікні програмного коду. У ньому також виводиться будь-яка процедура, написана для обраної екранної форми або об'єкта. Головним інструментом для роботи у вікні програмного коду являється вбудований редактор Visual Basic. У ньому передбачені численні службові функції, що значно спрощують роботу з текстом програми мовою VBA.

Для виводу тексту програми використовується кілька кольорів, що дозволяє легко орієнтуватися в тексті програми. Також по мірі введення операторів мови редактор забезпечує вивід на екран допоміжних контекстних списків і пояснювальної інформації й у такий спосіб попереджає появу в програмі типових помилок незавершеності оператора. У текст програми можна включити коментарі, що пояснюють призначення тих чи інших операторів і фрагментів програми. Вони являють собою довільний текст, не зв'язаний ніякими обмеженнями. І, нарешті, вікно програмного коду надає безпосередній доступ до системи оперативної довідки Visual Basic у будь-який момент, коли в ній виникне необхідність. Довідка може стосуватися як окремого елемента, так і мови в цілому.

Налагодження програми являє собою локалізацію й аналіз логічних помилок у програмі і відповідній корекції програмного коду. У результаті програма повинна працювати так, як цього хоче розроблювач. Цей процес вимагає глибокого розуміння нюансів мови програмування, а також часу і наполегливості. VBA має у своєму розпорядженні великий набір інструментів, що допомагають програмістові в процесі налагодження, вони дружні користувачеві й інтуїтивно зрозумілі.

У Visual Basic передбачено кілька способів пошуку і корекції помилок під час роботи над проектом. Як правило, виникаючі помилки можна віднести до однієї з трьох категорій.

Першою помилкою являються синтаксичні або загальні помилки в структурі використання операторів, що не дозволяють запустити програму на виконання. У цьому випадку Visual Basic виводить повідомлення відразу ж після введення в текст програми невірного вираження в ході роботи з оператором. Усі ці помилки відносяться до категорії помилок компіляції (compile errors).

Другий тип помилок приводить до того, що програма припиняє роботу на деякій стадії або при спробі виконати деяку операцію. Прикладами може служити спроба відкрити неіснуючий файл або спроба ділення на нуль. Ці помилки відносяться до категорії помилок часу виконання (runtime errors).

Третій вид помилок – програма не переривається при виконанні, але результати не ті, якими повинні бути. Виводяться некоректні значення даних або неправильно реагує на ту чи іншу подію. Такі помилки відносяться до категорії логічних помилок (logical errors) [1].

3.2 Алгоритм побудови інформаційної системи підтримки прийняття рішень

Розробка інформаційної системи підтримки прийняття рішень (ІСППР) велася на комп'ютері з наступними технічними параметрами:

  • Процесор Intel™ Pentium III™ Celeron 950 Mhz;

  • ОЗУ 128 МБ;

  • НЖМД (вінчестер) ємністю 80 ГБ;

  • Монітор Samtron 55e 15”, резолюция екрана 800х600 точок;

  • Пишучий привід CD-RW, floppy drive, клавіатура, миша.

Програмне забезпечення, встановлене на комп'ютері:

  • Microsoft™ Windows™ XP Professional Service Pack 2;

  • Microsoft™ Office XP Pro;

  • Службові утиліти.

З пакета прикладних програм Microsoft™ Office XP Pro для створення ІСППР використовувався табличний процесор Microsoft™ Excel XP з вбудованим редактором мови Visual Basic for Applications 6.3. Програма Excel використовувалася для збереження даних, розрахунків (у тому числі і за допомогою надбудови «Пошук рішення»), VBA використовувався для проектування користувальницького інтерфейсу.

Для полегшення розрахунків, приведених у розділі 2 даної роботи і для нормальної роботи користувача була спроектована інформаційна система підтримки рішення «Product Solution Assistant», що являє собою систему комплексної оцінки фінансового і виробничого стану підприємства.

ІСППР «Product Solution Assistant» призначена для математично обґрунтованого прийняття рішень по керуванню собівартістю продукції використовуючи графічні методи і методи регресійного аналізу. Розроблена система складається з 5 підсистем, органічно взаємодіючих, допомагаючи користувачеві вирішувати головну задачу - приймати управлінські рішення, спираючись на дані виробництва, фінансової й інших звітностей.

Р
исунок 3.2 – Укрупнена структура ІСППР «Product Solution Assistant»

Розглянемо докладніше постановку задачі і розробимо алгоритм її дослідження. Необхідно послідовно позначити наступні пункти:

1. Характеристика задачі

1.1 Призначення задачі. Задача за назвою «Прийняття математично обґрунтованого виробничого рішення» призначена для математично обґрунтованого прийняття рішень по управлінню собівартістю виробництва продукції використовуючи графічні методи і методи регресійного аналізу. Отримані результати являють собою рекомендації користувачеві і сприяють прийняттю обґрунтованого управлінського рішення.

Задача має умовний код ППР104 і вирішується на АРМ керівника промислового підприємства (начальника виробництва).

1.2 Перелік об'єктів, при управлінні якими вирішують задачу. Задача ППР104 вирішується з метою керування собівартістю промислової продукції.

1.3 Періодичність, тривалість рішення задачі і терміни подачі вихідної інформації. Задача ППР104 вирішується щомісяця при плануванні виробництва і собівартості продукції. Тривалість рішення – не більше 1 години. Вихідна інформація готова відразу після рішення задачі.

1.4 Вимоги до організації, збору, і передачі в обробку вхідної інформації. Вихідні дані повинні мати вигляд, представлених у Додатку А даної роботи, затверджуються плановим відділом щомісяця перед рішенням задачі.

Відповідальність за вірогідність, повноту і своєчасність подачі інформації несе планово-економічний відділ.

1.5 Умови, при яких припиняється рішення задачі. Рішення задачі ППР104 припиняється, якщо:

  • відсутня або неповна, некоректна вхідна інформація;

  • виявлено помилки в інформаційній базі;

  • відсутнє енергозабезпечення ЕОМ;

  • вийшло з ладу програмне та/або апаратне забезпечення АРМ керівника промислового підприємства (начальника виробництва).

1.6 Зв'язки даної задачі з іншими задачами. Задача ППР104 інформаційно пов'язана з задачами прийняття рішень по інших видах продукції, мінімізації відхилення фактичних показників собівартості від планових.

Інформаційна модель задачі ППР104 представлена на рисунку 3.3.

Рисунок 3.3 – Інформаційна модель задачі ППР104

1
.7 Розподіл функцій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях рішення задачі. Задача ППР104 вирішується в режимі діалогу «ЕОМ – керівник». Дії керівника визначає інтуїтивно зрозумілий інтерфейс ІСППР, що підказує користувачеві можливі варіанти дій.

2. Вхідна, вихідна інформація, математична модель

Вхідна інформація повинна відповідати параметрам, представленим у Додатку А.

Вихідна інформація повинна бути представлена у виді таблиць 2.11 і 2.12, представлених у розділі 2 даної роботи.

Математична модель представлена в пункті 2.2 даної роботи.

3. Алгоритм рішення задачі

У даному випадку алгоритм рішення задачі являє собою опис логіки і способу формування результатів рішення відповідно виконання етапів розрахунку. Укрупнена блок-схема алгоритму представлена на рисунку 3.4.

Р
исунок 3.4 – Блок-схема алгоритму рішення задачі ППР104

3.3 Розробка інтерфейсу інформаційної системи

Розроблений інтерфейс також доцільно розглянути як сукупність інтерфейсів п'яти підсистем ІСППР «Product Solution Assistant»

1. Підсистема управління

Містить у собі наступні елементи: заставку, відомості про автора, головне меню, сторінку результатів (можливих рішень).

Заставка являє собою лист, сторінку або форму, що користувач бачить першою при запуску програми. Вона може мати як чисто декоративні елементи, так і нести на собі деяку інформацію, наприклад, назву інформаційної системи, її версію, логотип компанії власника і розроблювача, відомості про користувача – ім'я, компанія, серійний номер і багато чого іншого. Заставка ІСППР «Product Solution Assistant» представлена на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5 – Заставка ІСППР «Product Solution Assistant»

Відомості про автора являють собою екранну форму, на якій відображаються короткі відомості про розроблювача програмного забезпечення, можливо телефон, фотографія й інша рекламна інформація. Екранна форма з відомостями про розроблювача даної ІСППР представлена на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 – Відомості про автора

Головне меню являє собою основу всього графічного інтерфейсу системи. Саме на нього попадає користувач після заставки. З головного меню здійснюється взаємодія користувача з усіма підсистемами, функціями і можливостями програми. В ІСППР «Product Solution Assistant» головне меню дозволяє користувачеві перейти до введення й обробки вихідних даних, перейти до підсистеми моделювання, графічного аналізу, фінансового аналізу, до сторінки результатів і вийти з програми. Переключення між елементами ІСППР проводиться за допомогою кнопок і перемикачів.

Рисунок 3.7 – Головне меню

Структура і функції сторінки результатів буде розглянута пізніше, після розгляду підсистем, що забезпечують прийняття рішення.

2. Підсистема фінансового аналізу

Підсистема фінансового аналізу включає в себе як вихідні дані сторінку, куди користувач вводить дані з бухгалтерського балансу (ф.1) і Звіту про фінансовий стан підприємства (ф.2). Форма для введення даних цілком копіює структуру вищезгаданих документів, тому користувачеві легко вводити дані, відповідно їх економічному значенню. Далі ідуть сторінки, на яких автоматично проводяться експрес-аналіз підприємства, аналіз ліквідності балансу і розрахунок фінансових коефіцієнтів. Головна сторінка підсистеми надає користувачеві можливість вибрати вид аналізу, перейти до введення даних, повернутися в головне меню системи.

Рисунок 3.8 – Підсистема фінансового аналізу

3. Підсистема обробки вихідних даних

Вихідні дані необхідні для моделювання, побудови графіків, одержання результатів і видачі рекомендацій користувачеві системи, тому дана підсистема повинна бути досить могутньою, надійною і зручною для роботи користувача. В ІСППР «Product Solution Assistant» дані про динаміку собівартості продукції вводяться у виді таблиць, представлених у Додатку А. Для кожного виду продукції використовується окремий лист, у такий спосіб досягається тривимірність масиву даних. Головна сторінка (рисунок 3.9) підсистеми дозволяє перейти до редагування первинних даних або відразу перейти до масиву укрупнених факторних ознак (рисунок 3.10), отриманих при перевірці елементів собівартості на наявність властивостей мультиколінеарності.

Рисунок 3.9 – Головна сторінка підсистеми обробки даних

Рисунок 3.10 – Массив агрегованих факторів

На цій сторінці також можна перейти до перегляду графіків, що обумовлює зв'язок цієї підсистеми з підсистемою графічного аналізу, а також перейти до сторінки результатів.

3. Підсистема моделювання

Підсистема моделювання є однією з головних, найбільш функціонально насичених підсистем. Результати розрахунків, проведених у ній являються основою для прийняття управлінських рішень користувачем, тобто керівником. Підсистема моделювання містить у собі головну сторінку (рисунок 3.11) і сторінки розрахунків по видах продукції (рисунок 3.12).

Рисунок 3.11 – Головна сторінка підсистеми моделювання

Рисунок 3.12 – Сторінка розрахунків підсистеми моделювання

На головній сторінці користувачеві пропонується ознайомитися з використовуваною моделлю і системою нормальних рівнянь, а також вибрати вид продукції, динаміку собівартості якої користувач хоче промоделювати. Для цього необхідно вибрати один з перемикачів з назвою виду продукції і натиснути кнопку «Моделювання». Відкриється сторінка моделювання даного виду продукції. На ній містяться розрахунки, необхідні для введення даних у надбудову MS Excel «Пошук рішення», а саме введені формули обмежень (системи нормальних рівнянь). При виклику надбудови дані автоматично перераховуються і користувач одержує нові параметри регресійного рівняння. Натиснувши на кнопку «Результати», користувач перейде до сторінки результатів, де розраховані параметри будуть інтерпретовані для можливого ухвалення рішення.

Ця підсистема тісно зв'язана з підсистемою графічного аналізу, тому що для ухвалення рішення використовуються розрахункові дані з них обох.

5. Підсистема графічного аналізу

Розрахункові дані з цієї підсистеми також враховуються користувачем при виборі рішення на сторінці результатів. Особливістю даної системи являється те, що дані ці отримано шляхом побудови графіків часових рядів, їхніх трендів, рівнянь трендів і ін. Головна сторінка (рисунок 3.13) дозволяє вибрати види графіків і відображати їх по обраному виду продукції, повернутися в головне меню і перейти до сторінки результатів. Також деякі графіки можна відобразити з підсистеми обробки вихідних даних.

Рисунок 3.13 – Головна сторінка підсистеми графічного аналізу

Рисунок 3.14 – Елемент підсистеми графічного аналізу

І, нарешті, найбільш інформативна сторінка для особи, що приймає рішення – сторінка результатів. На неї користувач потрапляє з головного меню, або після проведеного моделювання на сторінках підсистеми моделювання і графічного аналізу. Таблиця на цій сторінці містить комплексні дані для оцінювання можливих рішень. При виборі виду продукції і натисканні кнопки «Рішення» програма автоматично сформує кілька рекомендацій, що користувач може прийняти як математично обґрунтоване керівництво до дії.

Рисунок 3.15 – Сторінка результатів

Елементи ІСППР «Product Solution Assistant» розроблені в редакторі Visual Basic for Applications. Лістинги модулів, що відповідають за переключення між сторінками ІСППР, за роботу перемикачів, створення загального середовища і вихід із програми приведені в Додатку Б.

РОЗДІЛ 4. Охорона праці

Головним документом, що встановлює єдиний порядок функціонування системи управління охороною праці на підприємствах є Галузева (типова) Система управління охороною праці для підприємств Мінпромполітики (СУОП). При створенні даного нормативного акта використовувалися наступні документи: ЗУ «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, ДНАОП 0.00-4.21-93 «Типове положення про службу охорони праці», затв. наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.92 р. № 73 і ін.

Вимоги даного нормативного акта є обов'язковими для всіх підприємств, що відносяться до сфери керування Мінпромполітики України незалежно від їхньої організаційно-правової структури, форми власності і видів діяльності.

Типова система встановлює єдиний порядок діяльності керівників підприємств, керівників структурних підрозділів і інших посадових осіб з питань охорони праці: цільові задачі і функції структурних підрозділів, обов'язки посадових осіб, порядок планування профілактичної роботи, систему контролю за станом охорони праці і дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці; порядок проведення обліку і звітності по проведеній у структурному підрозділі й у цілому на підприємстві профілактичній роботі з охорони праці у виробничих підрозділах, оцінки ефективності функціонування СУОП, а також основні положення економічного регулювання і мотивації роботи з охорони праці на підприємстві.

На підставі Типової системи на підприємствах розробляється і впроваджуються (у формі положень, стандартів підприємства) Системи управління охороною праці, що враховують структуру керування і специфіку роботи підприємства.

Далі роз'ясняються деякі терміни, застосовувані в нормативних актах по охороні праці.

Управління охороною праці – це підготовка, прийняття і реалізація правових, організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних і соціально-економічних заходів, спрямованих на забезпечення життя, здоров'я і працездатності людини в процесі його трудової діяльності.

Система управління охороною праці (СУОП) – це регламентована нормативними актами й організаційно-розпорядницькими документами, сукупність взаємопов'язаних мерь управлінських рішень, спрямованих на комплексне, програмно-цільове забезпечення охорони праці на виробництві.

Нормативне забезпечення охорони праці – необхідного і достатній (оптимальний) для даного виробничого об'єкта (цеху, ділянки, установки), виробничого процесу або виду робіт комплекс заходів для охорони праці працюючих, регламентованим державним міжгалузевим і галузевим нормативним актами, а також, розроблювальними на їхній основі нормативними актами підприємства.

Інформаційне забезпечення СУОП – забезпечення наявності в процесі функціонування Системи, повної й об'єктивної інформації про стан об'єкта керування, методів її обробки для одержання цільової й узагальненої інформації, використовуваної для прийняття управлінських рішень.

Система контролю – комплекс заходів, спрямованих на реалізацію цілей і задач контролю, а також передбачають раціональне сполучення найбільш прийнятних і ефективних в умовах даного підприємства видів і напрямків контролю.

Керівник підприємства – власник або посадова особа від імені власника керуючим підприємством.

Розглянемо основні положення Типової системи:

  1. Система управління охороною праці є цільовою підсистемою загальної системи управління виробництвом. Вона охоплює всі сторони його виробничо-господарської діяльності, колективи структурних підрозділів, технічні засоби, матеріальні і фінансові ресурси, що відповідають потоки інформації.

  2. Метою управління охороною праці є створення в кожнім структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, що відповідають вимогам нормативних актів, створення передумов для неухильного зниження показників виробничого травматизму, професійній захворюваності й аварійності.

  3. Основною задачею СУОП є організаційно-технічне забезпечення процесів формування безпечних і здорових умов праці на виробництві, упорядкування і систематизація, на основі загальних принципів управління виробництвом, проведеної на підприємстві профілактичної роботи з охорони праці, підвищення її ефективності і цілеспрямованості за рахунок раціонального і планомірного використання всіх організаційних, технічних і економічних ресурсів підприємства.

  4. Принципи, на яких базується СУОП:

    • Пріоритет життя і здоров'я працюючих стосовно результатів виробничої діяльності підприємства, повна відповідальність керівника підприємства і керівників структурних підрозділів за створення безпечних і здорових умов праці на виробництві;

    • Тверда матеріальна залежність між виробничою програмою і комплексом заходів і засобів безпечної її реалізації;

    • Адекватність заходів і засобів, спрямованих на охорону праці, рівневі потенційної небезпеки виробничих об'єктів і фактичному станові умов праці на них;

    • Встановлення прямої залежності системи пільг і стимулів, економічних санкцій від стану охорони праці на конкретній ділянці виробництва, на конкретному робочому місці;

    • Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві;

    • Формування свідомого відношення працівників підприємства до питань охорони праці і безпеки виробництва, широкого використання засобів пропаганди;

    • Впровадження передового досвіду, постійне здійснення Системи.

Забезпечення безпеки праці – обов'язок кожного працівника. Кожен працівник несе відповідальність за свою безпеку, безпеку інших і підприємства в цілому. Щоб уникнути важких наслідків, гуманніше звільнити злісного порушника правил, норм, інструкцій з охорони праці, чим дочекатися, поки він нанесе шкоду своєму здоров'ю, здоров'ю навколишніх, збиток виробництву.

Усі можливі виробничі травми, і аварії можуть і повинні бути вчасно відвернений – такий основний принцип СУОП, що не знімає відповідальності з посадових осіб за невиконання ними своїх обов'язків по створенню безпечних умов праці на виробництві.

Розглянемо систему контролю за станом охорони праці і функціонуванням СУОП на підприємстві і загальний порядок організації і проведення контролю.

Контроль є однією з найважливіших, найбільш відповідальних і трудомістких функцій СУОП, що дозволяє одержувати оперативну і достовірну інформацію про стан охорони праці на тій або іншій ділянці виробництва або в цілому на підприємстві, про проведену на цьому підприємстві профілактичній роботі.

Метою контролю є попередження і виявлення на стадіях проектування, будівництва, реконструкції і поточній експлуатації виробничих об'єктів порушень вимоги стандартів, норм і правил охорони праці і безпеки виробництва, а також перевірка виконання службами, посадовими особами і робітниками обов'язків у сфері охорони праці, регламентованих СУОП.

Система контролю передбачає реалізацію і раціональне сполучення наступних видів контролю:

  • попереджувальний контроль;

  • особистий контроль (самоконтроль) на робочому місці;

  • оперативний контроль на рівні безпосередніх керівників робіт;

  • контроль на рівні керівництва виробничого підрозділу;

  • контроль на рівні керівництва підприємства;

  • цільові перевірки;

  • комплексні обстеження;

  • контроль за дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці;

  • суспільний контроль.

Відповідальність за організацію і здійснення контролю в структурних підрозділах підприємства несуть керівники цих підрозділів. Для обліку і наступного аналізу результатів контролю на підприємстві вводиться Журнал контролю за станом умов і безпеки праці виробничого підрозділу.

Розглянемо деякі види контролю докладніше.

Попереджувальний контроль здійснюється фахівцями підприємства з залученням спеціалізованих організацій, а також представників місцевих органів державного нагляду і профспілкової організації. Такий контроль припускає: вибіркову перевірку окремих технічних проектів, організацію перевірки виробничих об'єктів, організацію перевірки устаткування, машин і механізмів. Для проведення зазначених робіт наказом директора підприємства призначається комісія, із вказівкою об'єктів перевірки і членів комісії. Керівництво роботою комісії здійснює головний інженер – голова комісії.

Особистий контроль (самоконтроль) на робочому місці припускає, що кожен робітник зобов'язаний проводити самоконтроль безпеки праці на своєму робочому місці перед початком роботи (зміни) і після закінчення роботи (зміни). Об'єкти самоконтролю і порядок його здійснення для кожної професії працюючого на підприємстві або виду робіт повинні бути зазначені в розроблювальних на підприємстві інструкціях з охорони праці.

Оперативний контроль на рівні керівництва виробничого підрозділу. Керівник виробничого підрозділу (начальник виробництва, цеху, ділянки):

  • щодня потребує від підпорядкованих інженерно-технічних працівників інформацію про стан технологічного процесу, устаткування, засобів контролю й автоматики;

  • не рідше одного разу в тиждень на всіх ділянках знайомиться з записами в Журналі прийому і здачі зміни й у Журналі контролю за станом умов і безпеки праці.

Контроль на рівні керівництва підприємства зобов'язує керівника підприємства:

  • на оперативній нараді заслуховувати інформацію начальника відділу охорони праці і керівників виробничих підрозділів;

  • не рідше одного разу в півріччя розглядати виконання річного плану комплексних заходів щодо охорони праці і недоліки в роботі, у рамках діючої на підприємстві СУОП.

Результати розгляду оформляються протоколом, при необхідності видається наказ.

Контроль за дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці здійснюється на всіх рівнях управління і є обов'язком кожного керівника й інженерно-технічного працівника підприємства. Даний вид контролю повинен здійснюватися щодня, протягом робочого дня (зміни) при проведенні оперативного контролю й інших видів контролю.

Профілактичну роботу з порушниками в цілому по підприємству організує служба охорони праці. Вона аналізує на підприємстві випадки порушень що трапились, виявляє їхні причини, здійснює контроль за вживанням заходів до порушників.

Суспільний контроль відповідно до ЗУ «Про охорону праці» здійснюють трудові колективи виробничих підрозділів через уповноважених, профспілковий комітет через комісію з охорони праці і цехові комітети.

Облік, аналіз стану охорони праці й оцінка ефективності функціонування СУОП повинні систематично здійснюватися на всіх рівнях управління охороною праці.

Облік і аналіз вихідної інформації про стан умов і охорони праці, отриманої в результаті проведення всіх, передбачених СУОП, видів контролю і її зіставлення з нормативними вимогами дозволяє оцінити реальний стан охорони праці і прийняти відповідні керуючі впливи (рішення), спрямовані на доведення умов і охорони праця до нормативних вимог і підвищення ефективності функціонування СУОП, використовуючи при цьому, поряд з організаційно-розпорядницькими, економічні методи регулювання і мотивації роботи з охорони праці.

Організація обліку і звітності (у т.ч. статзвітності) по охороні праці в цілому по підприємству здійснюється службою охорони праці, у виробничих підрозділах - керівниками цих підрозділів.

У виробничих підрозділах (цехах, службах, ділянках) повинен вестися систематичний облік профілактичної роботи з охорони праці на рівні керівників виробничих підрозділів і фахівців, а також на рівні безпосередніх керівників робіт (старших майстрів, майстрів, начальників змін, механіків, енергетиків).

Облік проведеної у виробничих підрозділах профілактичної роботи з охорони праці (виконання, передбачених СУОП, організаційно-технічних заходів, у т.ч. виявлених порушень) повинен здійснюватися:

  • керівниками виробничих підрозділів - у Книзі обліку роботи з охорони праці начальника цеху;

  • майстрами, начальниками змін і іншими ІТП, що є безпосередніми керівниками робіт - у Журналі профілактичної роботи з охорони праці ІТП виробничого підрозділу (цеху, ділянки, служби).

Облік порушень правил, норм і інструкцій з охорони праці, крім того, здійснюється в Журналі контролю за станом умов і безпеки праці.

Розглянемо відповідальність працівників підприємства за порушення вимог по охороні праці. Кожен працюючий на підприємстві повинен додержувати виробничої дисципліни, правила, норми й інструкції з охорони праці в рамках покладених на нього обов'язків і відповідальності, регламентованих відповідними стандартами підприємства, положеннями, інструкціями й іншої, діючої на підприємстві організаційно-розпорядницькою документацією.

Працівники, винні в порушенні законодавства про працю, правил, норм і інструкцій з охорони праці, невиконанні зобов'язань за колективним договором, посадових обов'язків, регламентованих СУОП, розпоряджень органів державного нагляду і відомчого контролю, розпоряджень контролюючих служб підприємства, а також наказів і вказівок (розпоряджень) несуть, у залежності від характеру порушень і їхніх наслідків дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність.

Розглянемо обов'язки по охороні праці керівників, фахівців і інших працівників підприємства.

Керівник (директор) підприємства здійснює загальне керівництво і координацію робіт з охорони праці на підприємстві забезпечуючи:

  • функціонування Системи управління охороною праці (СУОП);

  • проектування, будівництво, введення нових, реконструйованих виробничих об'єктів і експлуатацію діючих відповідно до вимог нормативних актів по охороні праці, техніці безпеки, виробничій санітарії і пожежній безпеці;

  • дотримання Закону України "Про охорону праці", "Кодексу законів про працю України", інших законодавчих і нормативних актів, виконання постанов і рішень Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, розпоряджень органів державного нагляду, рішень профспілкових органів, місцевих Рад народних депутатів, наказів і розпоряджень по підприємству, що стосуються питань охорони праці;

  • розробку і реалізацію перспективних і річних планів робіт з охорони праці і колективного договору, їх фінансове і матеріально-технічне забезпечення, а також організацію контролю за освоєнням і використанням по призначенню коштів, виділюваних на охорону праці;

  • своєчасне розслідування нещасних випадків і аварій відповідно до діючого Положення і представлення за установленою формою статистичної звітності;

  • створення Системи контролю за станом охорони праці на підприємстві і дотриманням працюючих вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці.

Головний інженер визначає технічну політику, перспективи розвитку і шляхи реалізації комплексних програм в усіх напрямках технічного переозброєння і реконструкції діючих виробництв підприємства, здійснює технічне керівництво й інженерно-технічне забезпечення впровадження на підприємстві СУОП. Забезпечує цілеспрямовану і погоджену діяльність усіх технічних служб (фахівців) у рамках покладених на них спеціальних функцій і конкретних задач, передбачених СУОП. Забезпечує технічний нагляд за експлуатацією потенційно небезпечних об'єктів і об'єктів підвищеної небезпеки, дотримання встановленого порядку допуску персоналу до обслуговування цих об'єктів, своєчасну координацію роботи виробничих підрозділів у випадку аварії і прийняття оперативних рішень відповідно до плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій.

Начальник відділу охорони праці здійснює контроль за впровадженням і функціонуванням СУОП на підприємстві й у його структурних підрозділах, організаційно-методичне керівництво, координацію діяльності всіх структурних підрозділів по створенню здорових і безпечних умов праці на виробництві, контроль за дотриманням керівниками і фахівцями законодавчих і нормативних актів по охороні праці, а також виконанням своїх посадових обов'язків, регламентованих СУОП. Організує свою роботу у взаємодії з іншими підрозділами і службами підприємства керуючись при цьому затвердженим директором підприємства Положенням про відділ охорони праці, що розроблено на основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 03.08.93р. №73.

Начальник цеху здійснює впровадження і забезпечує функціонування СУОП у цеху, організує і забезпечує ведення технологічного процесу, експлуатацію устаткування, збереження, транспортування, застосування шкідливих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів, проведення газонебезпечних, вогневих і інших робіт з підвищеною небезпекою відповідно до технологічного регламенту, технологічними картами, проектом провадження робіт і іншою документацією, даючою право на безпечне виробництво цих робіт, а також відповідно до вимог правил, норм і інструкцій з охорони праці.

Забезпечує справний стан і безпечну експлуатацію устаткування, механізмів, комунікацій, що обгороджують пристроїв і захисних пристосувань, транспортних засобів, вантажопідйомних машин і механізмів, санітарно-технічних пристроїв, а також виробничих і допоміжних приміщень, будинків і споруджень, що знаходяться на балансі цеху.

Забезпечує безпечні і здорові умови праці на робочих місцях. Уживає заходів до виключення загазованості, запиленості, знешкодженню стічних вод і шкідливих викидів, забезпеченню ефективної роботи вентиляційних і опалювальних установок, створенню оптимального мікроклімату й освітленості у виробничих приміщеннях і на робочих місцях [38].

На підприємстві ВАТ «Дніпрополімермаш», як характерно для усіх великих підприємств існує така структура побудови системи охорони праці:



Рисунок 4.1 – Структура охорони праці на підприємстві

ВИСНОВКИ

Проведений аналіз фінансового стану підприємства виявив недоліки в господарській діяльності підприємства, бо на підприємстві зросла потреба в оборотних коштах і підприємство змушене було збільшити свою кредиторську заборгованість, а також реалізувати частину своїх пасивів. Аналіз собівартості виробленої продукції по видах, показав, що майже в кожнім місяці по визначених статтях витрат має місце перевищення фактичного значення собівартості над плановим. Для покращення ефективності роботи підприємства виходячи з цього були сформовані ціль та задачі дослідження.

Поставлена мета досягнута, так як були розроблені практичні рекомендації керівництву заводу ВАТ «Дніпрополімермаш» щодо управлінських рішень по впливу на собівартість промислової продукції. Ці рекомендації підвищили математичну обґрунтованість рішень, що приймаються.

В процесі роботи були вирішені усі поставлені задачі, а саме:

  • у першому розділі диплому був зроблений аналіз наявних методів фінансового-економічного аналізу, проведена оцінка фінансово-економічного стану підприємства, сформульована мета та поставлені задачі дослідження.

  • у другому розділі проведений аналіз методів вивчення взаємозв‘язків статистичних показників, вибраний найбільш адекватний (побудови багатофакторної лінійної регресії) і на його базі розроблена комплексна економіко-математична модель.

  • у третьому розділі будуть описані сучасні методи розробки інформаційних систем, приведено алгоритм побудови та дано опис інтерфейсу розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень «Product Solution Assistant».

  • У четвертому розділі наведений опис системи організації охорони праці на промисловому підпримстві.

Список використаної літератури

  1. Visual Basic for Applications. Под редакцией Дж. Гелуэя. Самоучитель, пер. с англ. – М.: «Новое знание», 2000 г.

  2. А. В. Калина, М. И. Конева, В. А. Ященко. Современный экономический анализ и прогнозирование. МАУП

  3. Анализ хозяйственной деятельности / И.А. Белобежский, М.Ф. Дьячков и др. / Под ред. В.А. Белобородовой. М., Финансы и статистика, 1985

  4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. М., Финансы и статистика, 1997

  5. В.И. Малыхин. Математическое моделирование экономики. М., 1998.

  6. Вильямс Н.Н. Параметрическое программирование в экономике. М., «Статистика», 1976.

  7. Григор Н.М., Клименко Н.И. и др. Методические рекомендации по формированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности. К.: КГИЭХП, 2001.

  8. Евланов Л.Г. Теория и практика принятия решений. М.: Экономика, 1984.

  9. Информационные системы в экономике: Учебник/ Под ред. проф. В.В. Дика. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 27 с.;

  10. Кини Р.Л., Райфа Х. Принятие решений при многих критериях: предпочтения и замещения. – М.: Радио и связь, 1981. – 560 стр.

  11. Ковина М.Б., Майданчик Б.И. Внутриотраслевой анализ эффективности работы предприятий и объединений. М., Финансы, 1997

  12. Кондраков Н.П. Основы финансового анализа. – М.: Главбух, 1998. – 112 с.

  13. Кондрашова С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – Бібліогр.: - 136 с. – Рос.

  14. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. – 294 с.

  15. Математические методы в планировании материально-технического снабжения. Кулиш С.А., Воловельская С.Н., Рабинович И.А. Издательское объединение «Вища школа», 1984, 228 с.

  16. Математические методы в планировании отраслей и предприятий. Под ред. И.Г. Попова. – М.: Экономика, 1983.

  17. Мец В.О. Економічний аналіз (Збірник практичних завдань і тестів за даними П(С)БО): Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2001. – 236 с.

  18. Н.Б. Мироносецкий. Моделирование процессов создания и выпуска новой продукции. – Новосибирск.: Наука. Сибирское отделение, 1986.

  19. Практикум по теории статистики: Учеб. пособие/ Под ред. Проф. Р.А. Шмойловой. – М.: «Финансы и статистика», 1999. – 416 с.: ил.

  20. Практическая статистика. С.Г. Боженова. Учеб. пособие для ВУЗов. 2-е издание – М.: Издательство московского государственного горного университета, 1998. – 462 с.

  21. Редкозубов С.А. Статистические методы прогнозирования в АСУ. – М.: Энергоиздат, 1981. – 152 с., ил.

  22. Савицкая Г.Ф. Теория анализа хозяйственной деятельности. М., Институт современных знаний, 1996

  23. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.:Знання, 2004. – 654 с.

  24. Соляник Л.Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Національний гірничий Університет, 2003. – 199с.

  25. Справочник по математике для инженеров и учащихся ВТУЗов. Бронштейн И.Н., Семендяев К.А.. – М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1981.

  26. Статистические методы повышения качества. Под ред. Х. Кумэ. – М.: «Финансы и статистика», 1990.

  27. Сайт предприятия ОАО «Днепрополимермаш». Рекламные материалы www.polymermash.com.

  28. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. - 3-тє видання, перероблене. Львів: „Новий Світ – 2000”, 2004. – 344 ст.

  29. Таунсенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ. Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1990.- 319с.

  30. Теория анализа хозяйственной деятельности / Под ред. А.Д. Шеремета. М., Прогресс, 1992

  31. Трухаев Р.Н. Модели принятия решений в условиях неопределенности. М.: Наука, 1981.

  32. Финансовый анализ в коммерческом банке/ А.Д. Шеремет, Г.Н. Щербакова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 256 с.: ил.

  33. Функционально-стоимостной анализ издержек производства / Под ред. Б.И. Майданчика. М., Финансы и статистика, 1985

  34. Цикритзис Д., Лоховски Ф. Модели данных. /Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 1985. -344с.

  35. Шелобаев С.И. Математические методы и модели в экономике, финансах, бизнесе. М., Юнити, 2000

  36. Шеремет А.Д., Протопопов В.А. Анализ экономики промышленного производства. М. Высш. шк., 1994

  37. Экономический анализ хозяйственной деятельности предприятий и объединений / Под ред. С.Б. Барнгольц и Г.М. Тация. М., Финансы и статистика, 1996

  38. Отраслевая система управления охраной труда для предприятий МИНПРОМПОЛИТИКИ (типовая). Министерство промышленной политики Украины. Киев, 2000 г.

ДОДАТОК

Лістінг програми на VBA, що забезпечує роботу головного меню ІСППР

Private sub> CommandButton1_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("sub>s_ishData").Range("A1"), _

Scroll:=True

End sub>

Private sub> CommandButton2_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("sub>s_finance").Range("A1"), _

Scroll:=True

End sub>

Private sub> CommandButton3_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("sub>s_model").Range("A1"), _

Scroll:=True

End sub>

Private sub> CommandButton4_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("results").Range("A1"), _

Scroll:=True

End sub>

Private sub> CommandButton5_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("sub>s_Graf").Range("A1"), _

Scroll:=True

End sub>

Private sub> CommandButton6_Click()

Application.Goto Reference:=Worksheets("zastavka").Range("A1"), _

Scroll:=True

Application.Quit

End sub>

Private sub> CommandButton7_Click()

Лист11.Activate

End sub>