Взаєморозуміння в сімейних відносинах

1


Зміст

Вступ 2

Розділ 1. Теоретичні аспекти сімейних відносин 4

1.1 Принципи виникнення сімейних відносин 4

1.2 Рівні сімейних відносин 5

1.3 Сімейні функції 7

Розділ 2. Взаєморозуміння в сімейних відносинах 10

2.1 Взаєморозуміння на ранньому етапі сімейних відносин 10

2.2 Методика діагностики подружніх відносин 15

Висновок 28

Список літератури 30

Вступ

Сім'я — невід'ємний осередок суспільства, і неможливо зменшити її значення. Жодна нація, жодне скільки-небудь цивілізоване суспільство не обходилися без сім'ї. Осяжне майбутнє суспільства також не мислиться без сім'ї. Для кожної людини сім'я — почало початків. Поняття щастя майже кожна людина зв'язує, перш за все, з сім'єю: щасливий той, хто щасливий в своєму будинку.

Актуальність дослідження величезна, адже спільне життя вимагає високого рівня координації та кооперації. В благополучній сім'ї існує взаєморозуміння взаємоповага між усіма її членами , спільність життєвої мети , позитивна моральна атмосфера ,приблизно однакова оцінка різних життєвих ситуацій, спільність інтересів в багатьох сферах духовного життя, взаємопогодження стосовно взаємних справ і обов'язків, врахування взаємних інтересів розуміння душевних переживань, іншого психологічна підтримка, трудова співдружність, задоволення почуття власної гідності , своєї значимості , взаємна довіра, людяність ,доброта ,чуйність , раціональні способи вирішення всіх сімейних проблем , розуміння завдань сімейного виховання .Дитина в такій сім'ї почуває себе рівноправним членом сімейного колективу, проте її не балують , залучають до посильної праці по дому, ставляться до її потреб з розумінням .роз'яснюють чому слід робити так ,а не інакше, тощо . Така сім'я створює душевний комфорт ,рятує від нервових перевантажень. Саме такі сім'ї високо оцінюються дітьми, незважаючи на матеріальну забезпеченість батьків ,їх освітній рівень .Саме в таких сім'ях діти найбільше цінують поради і допомогу батьків, наслідують їх особистий приклад. У нормальній сімейній обстановці дитина виростає доброзичливою, гуманною , здібною до співчуття ,уважною ,спокійною ,оптимістичною , добрим товаришем з почуттям гумору, має тверді етичніправила .

Метою роботи є дослідження ролі взаєморозуміння як основи сімейних відносин.

Об’єктом дослідження виступає дослідження сімейних відносин.

Предметом є взаєморозуміння в сімейному житті.

На мою думку у благополучній сім'ї, виховується гуманізм взаємовідносин , вміння любити ,поважати один одного . Розвиток благополучної сім'ї сприяє зміцненню почуттів подружжя ,дружби між батьками та дітьми ,бажанню бути разом, проводити вільний час , спілкуватися ,вирішувати разом складні життєві проблеми .А це породжує розвиток таких якостей як доброта , взаємодопомога, почуття впевненості у своїх силах, щастя .Отже, для нормального розвитку дитині потрібна щаслива повноцінна сім'я, де щасливі батьки між собою.

Розділ 1. Теоретичні аспекти сімейних відносин

1.1 Принципи виникнення сімейних відносин

Сімейні відносини - це взаємозв'язки, які об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів в ході спільної діяльності і спілкування. Це деяка система установок, орієнтації, очікувань, стереотипів і інших диспозицій, через які люди сприймають і оцінюють один одного.[4,c.5]

Брак (сім'я) є суспільним механізмом, призначеним для регулювання і управління тими численними людськими відносинами, які витікають з фізичного факту разнополости. Як такий інститут брак функціонує в двох напрямах:

регулювання особистих статевих відносин.

регулювання передачі і отримання спадку, правонаступництва і громадського порядку, що є його стародавнішою і початковою функцією.

Створювана в браку сім'я сама укріплює інститут браку, разом з вдачами, регулюючими відносини власності. До інших потенційних чинників стійкості браку відносяться гідність, пихатість, рицарський дух, борг і релігійні переконання. Людська сім'я є яскраво вираженим людським інститутом, еволюційним отриманням.

Кажучи про психологію сімейних відносин на рівні соціальних общностей, можна відзначити, що в даному контексті сім'я і сімейні відносини розглядаються як організм, здатний існувати і функціонувати, навіть якщо його складові (члени сім'ї) знаходяться на великій відстані один від одного. Брак здатний підкорятися закону розвитку, тобто зовнішність сім'ї зазнає з часом зміни: сім'я може перебудуватися, розділитися, дати почало іншій.

Ресурс сім'ї - це те, що вже є в сімейних відносинах, те, що дозволяє будувати їх міжособові взаємини і те, що може зумовити перспективи розвитку шлюбних відносин. Тобто це набір з вироблених стереотипних реакцій, придбаних в системі своєї сім'ї і скоректованих впливом референтної групи, фізичним і психологічним здоров'ям, фізичним віком, тимчасовою тривалістю сімейних відносин, правилами сексуальних відносин, відношенням дітей до батьків і багато що інше. Подібними ресурсами сім'я володіє завжди.

В процесі сімейних відносин ресурс може змінюватися в тій або іншій якості, наприклад або виснажуватися, або поповнюватися, оновлюватися. І, як правило, перспективи сімейних відносин безпосередньо пов'язані з ресурсами, а саме з якістю зміни ресурсу.

Згідно закону розвитку, кожна сімейна система повинна пройти свій життєвий цикл. Життєвий цикл сім'ї - це якась послідовність зміни подій і стадій, які проходить будь-яка сім'я. Сімейна система повинна створитися і завершитися. Безпосередніми причинами, що дають сім'ї можливість пройти цей життєвий цикл, є деякі обов'язкові для виникнення цієї системи події, такі як весілля (укладення шлюбу), зміна фізичного віку і відповідні зміни стадій психічного розвитку. Як будь-який інший розвиток, сімейні відносини зазнають в процесі розвитку періоди кризи і стабілізації відносин.[3,c.52]

1.2 Рівні сімейних відносин

Виділяють ряд рівнів сімейних взаємин: психофізіологічний (сексуальні відносини подружжя, спілкування матери і дитини під час годування грудьми); психологічний (психологічний клімат в сім'ї, близькість батьків і дітей); соціально-ролевий (устрій, розподіл побутового навантаження між членами сім'ї, відносини подружжя з батьками); соціокультурний (ступінь пошани, задоволеності спілкування з партнером, відношення до його життєвих цінностей). Існування цих рівнів перетворює сім'ю в складну соціальну систему, де кожен її член пов'язаний з іншими соціальними відносинами.

Також деякі дослідники вважають, що сімейні відносини будуються на трьох рівнях:

соціальний, емоційний, сексуальний.

На емоційному рівні обіцянки і договори не діють «Ти ж обіцяв мене все життя любити!», і немає можливості щось зміряти, наприклад, хто кого більше любить. Договори - прерогатива соціального рівня. Корисно домовлятися в сім'ї, хто за що відповідає. Але при цьому стежити, щоб ви не були в ролі батька, оскільки у такому разі це викличе у вашому партнерові бажання відповідати вам і поводитися як дитина.

Проблеми, що виникають на соціальному рівні можуть бути вирішені шляхом своєчасного виразу взаємних претензій, і укладення тимчасових взаємних договорів і узяття на себе якихось зобов'язань.

Допомагає зберегти любов, прагнення звести побут до мінімуму, прикрасити його, внести до життя свято.

Емоційні сходи, по яких ми рухаємося в браку: пристрасть, любов, дружба, спорідненість.

Любов в браку важлива. Але ще важливіше не плутати любов з прихильністю і симбіозом!

(коли любов підміняється відчуттям власності і страхом самоти).

«Любов як стакан: слабо тримаєш - упустиш, сильно тримаєш - роздавиш!».

У кожного члена сім'ї повинне бути своє цікаве життя, члени сім'ї мають право на певну взаємну свободу, на окремі від інших цілі і інтереси.

«Зв'яжи двох птахів разом - і вони не зможуть літати, хоч у них і 4 крила». Східна мудрість.

Ось можливі шляхи оновлення сексуальних відносин: 1.откровенный розмова (корисно обговорювати те, що тобі подобається або не подобається в сексі, тільки тактовно), 2. «дитяче відношення»: дітям все можна, 3. експериментів, 4. поводитися так, як ніби «це» відчуваєш, 5. зняти внутрішній контроль, 6. залишатися особою, залишатися цікавою(им) для партнера. «Любов на три чверті складається з цікавості». Казанова.

Народження нової сім'ї - це не розширення старої (батьківською)! Це нова система і вона пріоритетніша (важлива), ніж батьківська. Все, що нам дали батьки - ми не їм повертаємо (річка поточна назад - це болото), а передаємо нашим дітям - також безоплатно![4,c.25]

Проте ставити на перше місце в своєму житті дитини, на друге чоловіка, на третє себе - теж украй руйнівно для сім'ї і дитини. Ваше самопожертвування рано чи пізно обернеться відчуттям провини дитини за те, що він взагалі живе. Спочатку поклопочіться про себе, потім створіть успішні відносини з чоловіком, а потім відносини з дитиною можливо і самі налагодяться. Якщо з дитиною у вас ближчі відносини, ніж з чоловіком, то поступово чоловік втрачатиме для вас авторитет і витіснятися на узбіччя сім'ї, а дитина може почати грати для вас роль його психологічного заступника, що зіпсує дитині життя.

Якщо дівчинка грала роль психологічної дружини для отця (дуже близькі відносини) або була їм знехтувана, то вона не усвідомлено шукатиме в чоловіках отця - а чоловікам така роль не подобається. І навпаки.

Як би не складалися відносини дитини і вашого чоловіка, постарайтеся не втручатися в них.

Змішення ролей матери, дружини, господині і коханки веде до проблем в сексуальному житті, якщо дружина виступає в ролі матери або чоловік в ролі отця, оскільки з отцем або матерью спати не можна!

У відносинах марно і не продуктивно шукати винуватого. Виправляти треба не іншої людини, а відношення з ним шляхом свого особового зростання. Якщо у вас є уявлення про «ідеальні» відносини, то вирішите, що для вас важливіше ваші ідеали або реальна людина.

1.3 Сімейні функції

Функції сучасної сім'ї, кожну з них окремо, з великим або меншим успіхом можна здійснювати і поза сім'єю, але в сукупності в ній всі вони реалізуються найкращим чином:

    Генеративна функція обумовлена необхідністю продовження людського роду, що є не тільки біологічною потребою, але також має величезне економічне значення для збереження популяції. Сім'я без дітей духовно неповноцінна. Дорослі люди, що не продовжили себе в дітях, переживають почуття збитковості, порожнечі.

    Функція первинної соціалізації дітей обумовлена тим, що людське дитя, що народилося, несе в собі тільки передумови, завдатки сапіентності (комплексу ознак "людини розумного"). Дитина повинна бути поступово введений в суспільство, щоб органи і системи його організму розвивалися за "людською програмою". Інакше його людські завдатки не розвернуться, передумови його здібностей загаснуть назавжди.

    Економічна і соціально-побутова функція. Накопичення майна, придбання власності і проблеми її спадкоємства підвищують роль сім'ї в економічних відносинах.

    Гедоністічеськя функція пов'язана з наявністю у людини загальнобіологічної статевої потреби, задоволення якої так само важливе і необхідне, як потреба в їжі або житлі.

    Рекреаційна і психотерапевтична функція сім'ї пояснюється тим, що сім'я – це сфера абсолютної захищеності, абсолютного ухвалення людини, незалежно від його талантів, життєвих успіхів або фінансового положення. Вираз "Мій будинок – моя фортеця" добре виражає ту думку, що здорова, неконфліктна сім'я – найбільш надійна опора, якнайкращий притулок, де людина може сховатися від всіх намірів далеко не доброзичливого зовнішнього світу, розрядити свої негативні емоції.[12,c.33]

Сучасна сім'я переживає складний етап еволюції – перехід від традиційної моделі до нової. Змінюються види сімейних відносин, іншими стають система влади і підпорядкування в сімейному житті, ролі і функціональна залежність подружжя, положення дітей. Сучасна ситуація як в Україні, так і у всьому світі (економічна криза, нагнітання соціальної і політичної напруженості, міжетнічні конфлікти, матеріальна і соціальна поляризація суспільства, що росте, і інше) загострила проблеми сім'ї. У значної частини сімей різко погіршали умови реалізації основних соціальних функцій.

П. Сорокин, формулюючи функції сім'ї, виділяв всього три:

– виховно-педагогічну;

– соціально-фізіологічну, виробництва дітей;

– економічну.

Дослідник ю.В. Василькова, аналізуючи праці П. Сорокина, вважає, що в сучасній сім'ї ці функції руйнуються тому що:

По-перше, дитина раніше йде з сім'ї в ясла, сад, школу;

По-друге, сім'я перестає бути фабрикою народжуваності;

По-третє, емансипація жінок і дітей виводить їх з економічної залежності від чоловіка і сім'ї, дає права людини, виводить з сімейного економічного егоїзму.

На думку Ю.В. Волошковою, всі ці ознаки говорять про занепад сім'ї.

Розділ 2. Взаєморозуміння в сімейних відносинах

2.1 Взаєморозуміння на ранньому етапі сімейних відносин

Безумовно, кожен з нас в глибині душі упевнений, що його особисті відносини з протилежною підлогою будуть близькі до ідеальних для тих, що оточують, і в першу чергу, для самих себе. Що таке ідеальні відносини і чи можливі вони в реальному житті – на цю тему міркує автор даної статті. Формула на перший погляд, проста: для того, щоб бути ідеальною парою, треба нею стати.

Критерієм ідеальної пари буде сума показників якості відносин між двома людьми. Але за якими показниками можна судити про високу якість відносин?

По-перше, плотська сторона відносин

У тому, що будь-які хороші стосунки тримаються на любові, немає нічого нового. Якщо ви закохані по-справжньому, і вас люблять, то у вас є всі шанси створити хороші стосунки. Хоча, нам завжди здається, що ми закохані по-справжньому. Тоді можна стверджувати, що у нас завжди є шанс створити хороші міцні стосунки, що радують як два, так і що оточують. МірСоветов радить проаналізувати для самих себе досвід стосунків ваших друзів, пригадати тих, чиї стосунки, на ваш погляд, тримаються на любові. Такі пари часто бувають на підсвідомій і інтуїтивній свідомості прикладом для створення своїх стосунків.

Копіювати краще в чужих стосунках, приміряти на себе прийнятні для вас зразки поведінки – в цьому немає нічого поганого, ми маємо право використовувати той досвід, який пережитий нами і важливими для вас людьми. Тим більше, у ваших стосунках приживеться лише те, що влаштує вас обох.[16,c.75]


Взагалі, не жалійте час для аналізу того, що відбувається у ваших відносинах. До того ж, хочеться підкреслити важливість аналізу не тільки проблемних ситуацій, але і щасливих моментів. Нічого не відбувається без причини. Якщо вам вдалося не посваритися при очевидних обставинах сварки, що наближається, обов'язково трохи пізніше зрозумійте для себе, промовте з близькою людиною, завдяки чому вдалося стримати негативні емоції і не наговорити один одному образливих слів. Якщо кожен з вас у відносинах розумітиме, що може сприяти зміцненню ваших відносин, це зробить ваші відносини багатше і яскравіше.

По-друге, щирість і відвертість

Не сваритися по дрібницях – важливе уміння у відносинах. Хороша, ідеальна пара повинна бездоганно володіти мистецтвом компромісу. Проте у відносинах, безумовно, виникатимуть зіткнення думок, незгоди, нерозуміння. «Не сваритися» – це не означає копити в собі все те, що вас не влаштовує. Важливо привчити себе говорити правду – і собі, і улюбленій людині.


Якщо вас щось пригноблює, дратує (буває і таке), кривдить, турбує, не подобається, обов'язково знайдіть спосіб виразити це своїй близькій людині. Проте потрібно також себе привчити з першого дня ваших відносин берегти негативні емоції тільки для розмови тет-а-тет.

Що може бути простіше, здається, на перший погляд, не виносити сміття з хати. Але сваритися при всіх – при дітях, при знайомих, при батьках – в деяких сім'ях, відносинах вважається справою звичним. Багато хто вважає за необхідне відразу висловлювати свою незадоволеність чимось, не дивлячись на численних глядачів. З психологічної точки зору, це правильно – за фактом того, що трапився обговорювати, вирішувати внутрішні суперечності. Мірсоветов рекомендує узяти за правило, з'ясовувати, прояснювати конфліктні ситуації між собою тільки наодинці. Люди, які вважають свої відносини зрілими, дорослими і серйозними, ніколи не дозволять собі відчитувати один одного у присутності когось. Також прагніть не використовувати навіть наодинці при проясненні ситуації улюблені слова «завжди, «ніколи» і так далі Коли ми тонемо у сварці в цих узагальненнях, це кривдить, зачіпає іншого, така сварка довше тримається в пам'яті, прокручуються саме ці фрази. Адже це не так важко, якщо ви незадоволені сьогоднішнім вчинком чоловіка або дружини, то скажіть про це, не згадуючи давнішні сварки, спори, вчинки або слова.

Прагніть не копити поганий настрій, не стримувати свою незадоволеність – навчитеся говорити про те, що для вас важливе, за фактом того, що відбувається. Чим менше ми залишаємо внутрішніх образ, тим вільніше їм дихається поряд один з одним. А якщо не виходить виплеснути негативні емоції або просто не вдається пояснити причину вашої образи, то просто .научитесь прощати один одного.

Не бійтеся різниці інтересів

У ідеальних стосунках люди не бояться різниці інтересів і поглядів. Можна любіті різні мазкі чаю, кава, різні види спорту, дивитися різні фільми, захоплюватися не одними і тими ж письменниками і книгами. Найважливіше виявляти цікавість до захоплень, пристрастям іншого. Щиро цікавитися життям один одного – це теж мистецтво, якому потрібно себе навчати.

Погодитеся, якщо вашу молоду людину вразила якась книга, вам, навіть якщо вона не сподобається, буде цікавим розібратися, зрозуміти, що саме могло зачепити, надихнути близьку вам людину. Через захоплення один одного ми можемо тонше деколи зрозуміти іншого. Сам про себе людина деколи може розповісти менше, тим ті книги, фільми, які він любить. Не кожна дівчина фанатично відноситься до футболу, але разом сходити на стадіон і подивитися матч, навіть біля телевізора є фрукти і хворіти за різні команди – може стати одним з можливих видів відпочинку для двох. По можливості прагніть відвідувати виставки, концерти, театри разом – після побаченого у вас буде можливість порівняти своє сприйняття із сприйняттям близької людини, свої враження від побаченого. Пам'ятаєте, що сила враження, розділена з близькою людиною, лише умножає саму себе.

Сумісне проведення часу

Люди, що люблять один одного, прагнуть проводити вільний час разом. Важко уявити, що такі люди постійно планують і проводять свою відпустку окремо один від одного. У хороших відносинах поняття «свято» приходить в будинок частіше за встановлений календарем порядок. У таких відносинах буває практика створення своїх власних свят.

Створіть свій календар сімейних свят. День вашого знайомства, день весілля, час першої сумісної покупки, першого виїзду за рубіж – ці дати можуть бути у вашому календарі (для початку потрібного просто запам'ятовувати або записувати ключові дати, а через час вибрати ті дні, які вам хочеться святкувати або якось особливо проводити). Введіть сімейний день, в який ви відвідуватимете батьків. Мірсоветов хотів би нагадати, що хороші відносини з людиною припускають і шанобливе відношення до його рідних. Ви можете не бути великими друзями батьків дружини або чоловіка, але ваше шанобливе і доброзичливе відношення до них укріплять вашу особисту сім'ю.

Прагніть разом обідати або снідати. Спільно робіть прибирання, покупки. Не ділите турботи по будинку на жіночих і чоловічих. Займіться домашніми справами по настрою, по наявності вільного часу, з потреби. Разом плануйте необхідність ремонту, тієї або іншої покупки, поїздки і запрошень друзів в гості. Пам'ятаєте, сумісний відпочинок також важливий, як і спільно ухвалені рішення, сумісна підготовка до чого-небудь, сумісний похід на батьківські збори.

Упевненість в собі і відносинах

Наскільки ви упевнені в якості і міцності ваших відносин, настільки ви вільно будете себе в них відчувати.


Свобода усередині відносин дарил природної поведінки, не оглядаючись, яскраву емоційність. У хороших відносинах дві люди один одному дарили відчуття упевненості в завтрашньому дні. Людина не повинна щодня боятися завтрашнього дня і лякаючої невідомості. Важливим показником якісних відносин є уміння кожного залишатися самим собою, бути максимально вірним собі в своїх бажаннях і прагненнях, не обмежуючи свободу бажань і прагнень іншого.[16,c.78]

2.2 Методика діагностики подружніх відносин

Стабілізація сімейних відносин — одне з найважливіших завдань соціальної практики і психологічної науки. Найбільш оптимальний шлях стабілізації сім'ї пов'язаний з організацією системи психологічного консультування подружніх пар як у момент їх освіти, так і в процесі їх нормального або конфліктного функціонування. Для того, щоб визначити стратегію консультування конфліктних сімей необхідно їх певним чином класифікувати. Добре відомо, що подружні пари, що подають заяву на розлучення, неоднорідні. Це можуть бути сім'ї, де продовження подружнього союзу наносить очевидний збиток кожному партнерові, але можуть бути і такі, які абсолютно помилково вважають, що розлучення є для них єдиним способом вирішення подружнього конфлікту.

Процес розвитку подружніх відносин і усвідомлення партнерами характеру цих відносин не завжди здійснюються одночасно. Нами були виділені три групи сімей: 1) пари, що долають конфлікт, або стабільні, 2) пари, які частково оволодівають конфліктом, або проблемні; 3) пари, що не долають конфлікт за наявності негативної сімейної мотивації, або нестабільні. Якщо розташувати всі сім'ї на континуумі «стабільні — нестабільні», то можна відзначити, що повною мірою усвідомлення взаємин відбулося у пар із стабільними, що склалися, і з відносинами, що практично припинилися, тобто в стабільних і нестабільних сім'ях. Дослідження показало, що обидва типи сімей цілком адекватно оцінюють подружні відносини, що склалися у них. У частини сімей процес формування відносин випереджає процес їх усвідомлення. Існуючі утруднення в розвитку подружніх відносин, викликані часто психологічною і моральною незрілістю вступаючих в брак, не завжди адекватно усвідомлюються подружжям. Іноді відносини, що знаходяться у стадії становлення, суб'єктивно сприймаються як що припиняються, що спонукає частину молодих сімей ухвалювати необгрунтоване рішення про розрив подружніх відносин.

Сімейний конфлікт можна розглядати на різних рівнях взаємодії подружжя: на рівні взаємин (стадія прихованого конфлікту) і на поведінковому рівні (різні форми вербальної і невербальної конфліктної поведінки — стадія відкритого конфлікту). На поведінковому рівні конфліктні відносини подружньої пари, що розвивається (проблемною), і пари, що практично припинила своє існування як цілісності (нестабільною), не завжди розрізняються як самим подружжям, так і що оточують. Необхідна діагностична процедура, яка в ситуації консультування дозволила б віднести пару до певної групи. Це дасть можливість віддиференціювати проблемні сім'ї як об'єкт психотерапевтичної дії. Завданням психотерапії буде або ослаблення психотравмуючої дії подружніх відносин, що не склалися, або оптимізація функціонування подружньої діади.

У розробці методики «міжособового сімейного конфлікту» (МСЬК) ми виходили з того, що подружня пара об'єднується в браку для сумісного задоволення ряду потреб. Ці потреби не ідентичні у подружжя, а багато в чому і суперечливі. Суперечності в потребностной сфері приводять до порушення взаємин між подружжям, до виникнення конфліктів. Розглядаючи взаємодії усередині подружньої пари, можна виділити об'єкт і умови взаємодії. Під об'єктом ми розуміли сумісне задоволення подружжям таких потреб, як потребу у виконанні певних сімейних ролей (мати — отець, господар — господиня, жінка — чоловік, голова сім'ї), потреба в спілкуванні один з одним і з друзями, потреба в духовному зростанні і самовдосконаленні, матеріальні потреби, потреба в захисті «Я-концепциі». Як умови взаємодії подружжя були включені культура спілкування, рівень взаємної інформованості про різні сторони життя і особові особливості партнера, рівень моральної мотивації, При виникненні подружніх конфліктів істотною є як суперечність потреб, так і очікування, які сформувалися у партнерів до моменту вступу до браку.

Методика МСЬК дає можливість виявити специфіку подружніх утруднень, що дозволяє визначити стратегію і тактику консультування подружньої пари, а також вирішити питання про необхідність корекції відносин в даній шлюбній діаді або про розірвання браку.

Методика МСЬК є набором 5-балльных шкал, складових опитувальник з 168 пунктів. Їх зміст інтегрований в наступних сферах життєдіяльності сім'ї: 1) сімейна роль, 2) потреба в спілкуванні, 3) пізнавальні потреби, 4) матеріальні потреби, 5) потреба в захисті «Я-концепциі», 6) культура спілкування, 7) взаємна інформованість, 8) рівень моральної мотивації, 9) проведення дозвілля, 10) частота конфліктів і способи їх дозволу, 11) суб'єктивна оцінка задоволеності кожного чоловіка своїм браком.

Подружжя незалежно один від одного відповідає на питання анкети. Інструкція для заповнення опитувальника: «Прочитайте уважно наступні твердження і оцініть їх справедливість за наступною шкалою: а) абсолютно не згоден, би) не згоден, в) важко сказати, г) згоден, д) абсолютно згоден. У бланку відповіді відзначте вибраний Вами варіант відповіді на кожне питання. Прагніть уникати відповіді «важко сказати». Процедура опиту займає 30—40 мин.

Кожному варіанту відповіді відповідає оцінка в балах від —2 (абсолютно не згоден) до +2 (абсолютно згоден). Результати порівнюються за допомогою різницевого (Кр) і знакового (Кз) критеріїв [2], на підставі чого складається табл. 1.

Таблиця 2.1

№ п/п

Назва сфери

Ож

О1ж

Сж

Ом

О1м

См

Кр

Кз

Ук

Ісм

Ож — оцінка дружини чоловіком, См — самооцінка чоловіка, О1ж — очікування чоловіка з приводу дружини, Ом — оцінка чоловіка дружиною, Сж — самооцінка дружини, О1м — очікування дружини з приводу чоловіка.

Різницевий критерій (Кр) — віднесення структури знаків «+» або «— » оцінки чоловіка (О), його самооцінки (С) і очікувань одного чоловіка по відношенню до іншого (О1) до виділених нами наступним структурним конфігураціям:

Конфліктні структурні конфігурації

Безконфліктні структурні конфігурації

О

О1

З

О

О1

З

—

+

+

+

+

+

—

—

+

+

+

—

—

+

—

+

—

+

+

—

—

Наявність конфліктних структурних конфігурацій свідчить про відкриту стадію конфлікту в даній сфері взаємодії.

Знаковий критерій (Кз) — визначення знаку різниці між величинами Про і О1, Про і С. Отріцательная величина цих різниць свідчить про наявність умов для виникнення конфлікту.

Рівень конфліктності (Ук) — сумарна величина, вираз в балах Кр і Кз.

Індекс симетрії (Ісм) — показник збігу у відповідях подружжя конфліктних або безконфліктних конфігурацій.

Окрім вищеперелічених показників обчислюється середній рівень Ож, Ом, Сж, См, О1ж, і О1м по кожній сфері.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ

На підставі отриманих результатів визначається, до якої з виділених нами трьох груп сімей (нестабільні, проблемні, стабільні) відноситься дана подружня пара. З цією метою аналізується співвідношення Про, О1 і З, обчислюється Ісм, розглядається співвідношення Про і З, Про і О1, визначається середній рівень Про, О1 і З, визначається рівень конфліктності і рівень моральної мотивації. Дається характеристика потребностных сфер подружжя, поєднання і ступені задоволення провідних потреб в діаді. Аналізується також конфліктність подружньої пари: конфликтогенные зони, частота конфліктів, способи їх дозволу.

Оцінка, самооцінка і очікування — показники характеру подружніх відносин. Ми виходили з того, що подружній конфлікт виникає в результаті незадоволеності основних потреб сімейного життя. У основі конфлікту може лежати розузгодження між уявленнями подружжя щодо власних потреб і потреб партнера, між уявленнями і очікуваннями одного по відношенню до іншого. Проведені нами дослідження підтвердили, що розузгодження між Про, О1 і З є емпіричним показником конфліктних відносин між подружжям.

Так, висока взаємна оцінка партнерів незалежно від рівня очікувань і самооцінки обох подружжя свідчить про позитивну спрямованість їх взаємин. При цьому не виключені і негативні оцінки партнерів в окремих сферах взаємодії, але це не впливає на високий рівень узагальнених оцінок партнерів, що є показником конструктивного вирішення конфліктів, що виникають в цих діадах, які успішно долаються подружжям, допомагають їм виробити єдині позиції, є показником розвитку міжособових відносин в сім'ї [3].

Поява негативних оцінок партнера за наявності високої самооцінки і високого рівня очікувань до чоловіка свідчить в основному про серйозне порушення взаємин, їх загальну негативну спрямованість, деструктивний характер конфліктів.

Низький рівень взаємних оцінок за наявності високого рівня очікувань у поєднанні з низьким рівнем самооцінки, за нашими даними, більше властивий таким, що руйнується, чим що розвивається, відносинам. Ми вважаємо, що низька самооцінка одного з подружжя, тобто визнання саме себе поганим шлюбним партнером, може бути пов'язана не із запереченням для себе вдалого сімейного життя взагалі, а з дисгармонією в даній шлюбній діаді.

Узгодженість представлень подружжя про сімейне життя. Уявлення про характер сімейних взаємин, причини і основні сфери прояву конфлікту дуже часто не співпадають у обох подружжя. Як емпіричний показник такої неузгодженості нами введений індекс симетрії (Ісм) — відносини симетричних для діади структурних конфігурацій (конфліктних або безконфліктних) до загальної кількості структурних конфігурацій. За нашими даними, симетричність відповідей в більшій ступеню властива стабільним і нестабільним сім'ям, чим проблемним. Для стабільних пар характерна симетричність безконфліктних структурних конфігурацій, а для нестабільних — конфліктних. При цьому високий ступінь узгодженості представлень подружжя один про одного і про своє сімейне життя свідчить про достатній ступінь усвідомлення ними як позитивного, так і негативного характеру своїх відносин. Розузгодження цих уявлень в основному властиво діадам з нестійкими відносинами, сім'ям в період взаємної адаптації.

Таким чином, величина Ісм є показником стійкості характеру відносин між подружжям (чим ближче його значення до одиниці, тим вище стійкість відносин), а його знак «+» або «— » (симетричність конфліктних або безконфліктних структур) відображає приналежність даної пари до групи стабільних або нестабільних сімей. Наближення значення Ісм до нуля, незалежно від його знаку, є показником проблемної відносин між подружжям в даній сім'ї.

Співвідношення оцінок і самооцінок. Переважання взаємних негативних оцінок подружжя свідчить, як правило, про відкритий характер конфлікту. Проте можуть існувати такі конфліктні взаємини між подружжям, яке не виявляється безпосередньо в їх поведінці. Такі приховані конфлікти виникають зазвичай за рахунок недостатнього задоволення основних потреб в браку, низького рівня взаєморозуміння подружжя, слабкого ступеня їх взаємної адаптації. Емпірично це виражається в перевищенні рівня самооцінок над рівнем взаємних оцінок (навіть за відсутності негативних оцінок), тобто рівність або перевищення рівня оцінок над рівнем самооцінок свідчить про позитивні відносини подружжя, відображає збереження відчуття любові, взаєморозуміння в сім'ї, уважне і чуйне відношення до шлюбного партнера. Перевищення ж самооцінки над оцінкою партнера указує на високий ступінь автономності подружжя, перехідної у відчуження, підвищеної вимогливості один до одного.

Іншими словами, позитивна або рівна нулю величина різниці між оцінками подружжя і їх самооцінками властива більшою мірою стабільним сім'ям; негативна величина цієї різниці характерна для проблемних і нестабільних сімей (див. мал. 2.1). Якщо по одній осі відкладається величина оцінки, а по іншій — величина самооцінки, то величини Про — З Е Про розташовуватимуться на або вище за бісектрису кута, утвореного осями. У проблемних сім'ях перевищення самооцінки над оцінкою зустрічається частіше, ніж в нестабільних, але реальні конфлікти відкритого типу виникають рідше. Ми вважаємо, що це може мати місце за рахунок збереження в проблемних сім'ях загального позитивного характеру відносин і емоційної прихильності подружжя один до одного. У нестабільних сім'ях величина оцінок і самооцінок досягає максимальної відмінності, що узгоджується з даними естонських дослідників, які відзначають «високий ступінь готовності до конфліктів в браку» [1; 53], що руйнується, оскільки тут позитивна самооцінка шлюбних партнерів поєднується з їх негативними взаємними оцінками.

Мал. 2.1 - Співвідношення оцінки і сом оцінки свпівдружжя

Співвідношення оцінок і очікувань. Напруженість в міжособових відносинах, яка може привести до відкритого конфлікту на поведінковому рівні, виникає унаслідок розузгодження між взаємними оцінками і очікуваннями подружжя.

Найвищий рівень очікувань у нестабільних сімей, при цьому він поєднується з найнижчим рівнем взаємних оцінок. Відносини проблемних сімей характеризуються вищими взаємними оцінками і нижчим рівнем очікувань. Проте рівень їх очікувань помітно перевершує рівень оцінок. Стабільні сім'ї характеризуються перевищенням рівня взаємних оцінок над рівнем очікувань до партнера. У цих сім'ях до моменту вступу до браку, як правило, складається достатньо гнучка система взаємних очікувань, ясно усвідомлюються достоїнства партнера і цінність браку.

Рівень моральної мотивації. Для нормального розвитку сімейних відносин і успішної адаптації подружжя дуже важливо, щоб разом з взаємною емоційною привабливістю їх відношення регулювалися такими етичними категоріями, як совість, борг, відповідальність. Рівень моральної мотивації дій подружжя в різних сферах сімейного життя є найважливішим чинником, що впливає на стабільність сім'ї. Низький рівень моральної мотивації заснований переважно на безпосередніх переживаннях, спонуках або на заданих ззовні моральних нормах і вимогах (наприклад, на оцінках тих, що оточують), при вищому рівні регулятором поведінки виступають інтеріризовані моральні норми і принципи, що стали власною стійкою системою моральних цінностей. Мотиваційна структура цього типу відрізняється переважанням орієнтації на самооцінку як провідний мотив поведінки замість орієнтації на оцінку тих, що оточують.

Подружжя із стабільних сімей при високій самооцінці також високо оцінюють і рівень моральної мотивації партнера. Низький рівень взаємних оцінок моральної мотивації подружжя з нестабільних сімей при їх високій самооцінці свідчить про серйозне порушення взаємин між ними, їх загальній негативній спрямованості. У проблемних сім'ях при середньому рівні взаємних оцінок рівень моральної мотивації в самооцінках подружжя знижується в порівнянні з нестабільними, що свідчить про їх самокритичність, про спробу знайти причини сімейних утруднень не тільки в поведінці партнера, але в е р б. своєму власному.

Крім співвідношення загального рівня Про, О1 і З предметом нашого аналізу було також порівняння ієрархічних структур оцінки, самооцінки і очікувань в різних сферах життєдіяльності сім'ї, що дозволяло з'ясувати питання про сфери виникнення і характер конфліктів в даній подружній парі. Для оцінки ступеня конфліктності нами був введений спеціальний показник — рівень конфліктності (Ук). Разом з Ісм і рівнем задоволеності браком Ук дозволяє визначити тип обстежуваної сім'ї. У табл. 2 приведені деякі граничні величини показників МСЬК для трьох груп сімей.

Віднесенням обстежуваної сім'ї до тієї або іншої групи закінчується перший — діагностичний — етап роботи за допомогою методики МСЬК.

Наступний етап був пов'язаний з рішенням питання про спрямованість психотерапевтичної дії на подружню пару в цілому або на кожного з подружжя окремо, а також про вироблення рекомендацій щодо методів дії. У нестабільній сімейній парі, на наш погляд, практично відсутня повноцінна можливість корекції внутрісімейних відносин. В даному випадку виправдана лише індивідуальна робота з кожним чоловіком окремо для ослаблення психотравмуючого впливу розлучної і послеразводної ситуації.

Таблиця 2.1

Группа

Средние обобщенные данные

Исм

Ук

Уровень моральной мотивации

О>ж>

С>ж>

О1>ж>

О>м>

С>м>

О1>м>

Стабильные

4,6

3,9

4,1

4,0

4,3

3,8

+0,9

25

10,1

Проблемные

2,1

2,7

3,5

1,7

2,5

3,5

—0,05

60

6,1

Нестабильные

2,1

3,5

4,3

0,9

2,4

4,3

—0,2

50

60,0

Проблемні пари вимагають особливого підходу, залежно від того, на якій стадії формування відносин вони знаходяться. Корекція міжособових відносин доцільна, на наш погляд, для подружніх пар, що знаходяться у стадії взаємної адаптації, ускладненої особовими особливостями подружжя, при недостатньому ступені усвідомлення ними процесів, що відбуваються в сім'ї. Необхідне також бажання подружжя нормалізувати свої відносини, визнання ними цінності даного шлюбного союзу.

Отримане за допомогою методики МСЬК опис особливостей потребностних сфер подружжя, ступені задоволення ними в браку своїх провідних потреб, основних конфліктогених зон, частоти конфліктів і способів їх дозволу дає можливості для індивідуальної роботи як з кожним чоловіком окремо, так і з парою.

Методика МСЬК і робота з конкретною парою. Розглянемо можливості методики МСЬК в роботі з конкретною подружньою парою. Дружини Ш-е. Звернулися за консультацією з приводу погіршення відносин, утруднення подружнього спілкування, розбіжностей у вихованні дітей. Вік подружжя — 32 г, сімейний стаж — 3 г, мають 2 дітей, освіта вища, проживають в окремій 2-кімнатній квартирі, дохід — 75 крб. в місяць на одного члена сім'ї.

Результати обстеження МСЬК: Ісм=+0.7, тобто 70% всіх структур складають симетричні безконфліктні структури. Симетричних конфліктних структур немає. Умови для виникнення конфлікту (негативна величина різниць О— О1 і О—С) є в 15 сферах з 18.

Середній рівень:

Ож

Сж

О1ж

Ом

См

О1м

1,8

4,5

1,5

3,1

1,7

3,3

Ук=38, найбільш конфликтогенные сфери: способи вирішення конфліктів, сфера задоволення матеріальних потреб.

Подружжя високо оцінює рівень задоволення потреби в захисті «Я-концепції». Високі оцінки в цій сфері свідчать про наявність у подружжя взаємної психічної підтримки, взаєморозумінні, емоційному комфорті, що грає виключно важливу роль в усвідомленні подружжям цінності і значущості свого «я».

Структура потреб співпадає, що веде потребу — спілкування. Рівень моральної мотивації високий у дружини (поведінка детермінується в основному переконаннями і принципами, що пригнічують безпосередні спонуки), декілька нижче у чоловіка (більш виражена орієнтація на значущих інших). Обох чоловіків в своїх очікуваннях орієнтовано на відсутність сімейного лідера, не визнають ні себе, ні партнера розділом сім'ї.

Обидва чоловіки не вважають за необхідне сумісне проведення дозвілля, при цьому в своїх оцінках характеризують один одного протилежним чином, тобто як людей, що віддають перевагу сімейному дозвіллю. Задоволеність браком у дружини 4,0, у чоловіка — 1,5 (причому саме дружина є ініціатором звернення до консультанта).

Основною сферою прояву конфліктів в даній сім'ї є способи вирішення конфліктів. На думку чоловіка, дружина не використовує для дозволу конфліктних ситуацій конструктивних способів, таких як пояснення і відхід від конфлікту, тоді як він вважає саме ці способи найбільш прийнятними. На його думку, дружина не виключає бойкот як спосіб вирішення конфліктів, з чим він не згоден. На думку дружини, вона у вирішенні конфліктів використовує тільки конструктивні способи (пояснення, компроміс, відхід від конфлікту).

Таким чином, подружня пара відноситься до групи проблемних сімей. Формування нормальних сімейних відносин в цій парі в даному випадку ускладнене тим, що провідною потребою обох подружжя є спілкування при орієнтації на позасімейного дозвілля. За даними наших досліджень, домінування потреби в спілкуванні більшою мірою властиво нестабільним сім'ям, тоді як для стабільних і частково проблемних сімей характерне домінування потреби в духовному зростанні і самоудосконаленні. Проте в сучасній літературі з проблеми сім'ї зустрічається опис типу сім'ї, орієнтованої в основному на організацію дозвілля [4; 14]. Виходячи з цього, а також на підставі збігу структур потреб обох подружжя як в очікуваннях, так і в реальних оцінках, ми зробили спробу збереження даної сім'ї.

Коректувальна робота з сім'єю Ш-іх була побудована таким чином: індивідуальна робота з чоловіком, направлена на підвищення рівня його самооцінки, з дружиною — по навчанню конструктивним способам вирішення конфліктів; робота з парою, направлена на вироблення навиків кооперації і взаємодопомоги, з метою підвищення взаєморозуміння в даній сім'ї, пошук компромісів у сфері організації дозвілля як загальносімейного, так і індивідуального.

В процесі коректувальної роботи було проведено повторне обстеження. З'явилися деякі зміни в результатах, що відображають в основному індивідуальну роботу з кожним чоловіком: самооцінка дружини зменшилася до 3,8, самооцінка чоловіка збільшилася до 2,5; зменшилося до 10 кількість сфер життєдіяльності сім'ї, в яких є умови для виникнення конфліктів; збільшилася задоволеність браком у чоловіка до 2,0. Разом з тим рівень конфліктності продовжував залишатися високим (Ук=29) і напруженість відносин збереглася. За бажанням подружжя робота з ними була продовжена, хоча ми і вважали, що в даному випадку відбувається корекція переважно особових, а не подружніх утруднень.

Діагностична і коректувальна робота з конкретними сімейними парами виявила для нас напрями подальшого наукового пошуку: необхідна детальніша розробка питання про те, які саме конфліктні ситуації характеризують проблемні, а які нестабільні відносини; доцільне вивчення співвідношення рівня самооцінки особи і її самооцінки як шлюбного партнера.

Висновок

Сьогодні сім`я стає центром соціальної роботи. Оскільки через вирішення сімейних проблем, зміцнення сім’ї як головного соціального інституту можна вийти на вирішення багатьох проблем сьогодення. Так, як соціальна робота здійснюється соціальним працівником, то саме від компетентності та особистісних характеристик залежить не тільки налагодження стосунків, позитивного мікроклімату та благополуччі сімї, а в деяких випадків і життя клієнтів здатні до скоєння суїциду.

Сучасна сім`я потребує як матеріальної так і педагогічної та культурної допомоги. Певною мірою таку допомогу вона отримає від держави і виробничих організацій, закладів освіти і культури. Але так, як ці інститути не в змозі надавати соціально-педагогічну-психологічну допомогу одночасно, то держава посприяла розвитку соціальних служб для дітей, сімї і молоді.

Отже, діяльність соціального педагога, що до надання допомоги сім’ям спирається на розроблену програму, в якій закладено основний зміст, форми і методи роботи. Звичайно проблема є досить динамічною, постійно вдосконалюється, враховуючи інноваційні технології, які виробляються у процесі її реалізації, що я зрозуміла вивчаючи вплив сімейних відносин на формування особистості дитини в неблагополучних сім’ях та роль соціального працівника в цьому процесі.

Неблагополучна сім'я формує неблагополучних дітей . Батьки потребують конкретної кваліфікованої методичної допомоги з урахуванням особливостей виховання дитини в кожній неблагополучній сім'ї її потенціальних виховних можливостей , індивідуально-психологічних особливостей дитини. Цього можна досягти, якщо взаємостосунки соціальних працівників з батьками будуються на основі співробітництва , взаємодопомоги ,взаєморозуміння. Цьому сприяє зміцнення контактів з сім`єю розуміння складних процесів, що відбуваються в сучасній сім'ї, використання її позитивного виховного потенціалу, пропаганда кращого досвіду сімейного виховання та народної педагогіки .

Проблема подружніх відносин, інакше кажучи сімейна проблематика, в останні десять років займає у вітчизняній психологічній науці досить помітне місце. Рік за роком зростає число виконуваних досліджень і публікацій, проводяться спеціальні симпозіуми, успішно захищаються дисертації, робляться доповіді на конференціях різної спрямованості. Наукова й практична значимість родини як об'єкта психологічного дослідження й впливу визначає й подальший ріст уваги до цієї теми. Рівень розробок по якій-небудь проблематиці в значній мірі залежить від рівня методичної забезпеченості робіт, насамперед – від наявності надійних вимірювальних інструментів. Це стосується й досліджень подружніх відносин. Без доступних, досить універсальних і легких у проведенні психодіагностичних методик роботи з настільки делікатної проблеми не можуть бути справді професійними.

Опрацювавши літературу з даної тематики я ознайомилась з типологією сімей, проблемами, які виникають та напрямками роботами, які використовуються для вирішення проблеми.

Список літератури

    Войтович С.О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989.

    Дворецька Г.В. Соціологія. - К.: КНЕУ, 1999.

    Журбицька Т.С. Молода сім'я. — К., 1988.

    Каблуков В.А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989.

    Комарова А.І. Результати соціологічного дослідження «Сучасна сім'я. проблеми, перспективи розвитку». — К., 1994. — Т. 1.

    Кон И.С. Введение в сексологию. — М., 1988.

    Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд. кур'єр. — 1994.—№74.

    Кутсар Д. Оценка і самооцінка. Порівняльний аналіз вступаючих в брак, пар, що розлучаються і подружніх: Дослідження за якістю браку. Тарту, 1982. С. 42—56.

    Ладугін В.Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.

    Левин Б.М., Петрович Н.В. Экономическая функция семьи. — М., 1984.

    Льовковіч В. П., Зуськова О. Е. Социально-психологичеський підхід до вивчення подружніх конфліктів // Психол. журн. 1985. Т. 6. № 3. С. 126—137.

    Малярова Н. В. Семейний конфлікт як об'єкт прикладного соціологічного дослідження: теоретичні і методичні проблеми: Автореф. канд. дис. М., 1984. 19 с.

    Московский М.С. Социология семьи: проблемы теории, методологии и методики. — М., 1989.

    Обозова А. Н., Штільбанс. Аксіоми шлюбу (психологія подружніх відносин). Л., 1984. С. 32.

    Основы социальной работы / Отв. ред. П. Д. Павленок. – М.: ИНФРА-М, 2002.

    Піча В.М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу «Соціологія». — Львів, 1995.

    Семья: социально-психологические и этические проблемы: Справочник. — К.: Политиздат Украины, 1990.

    Системный подход в социальной работе: Методологический семинар / Составитель-редактор В. В. Колков. – М.: Институт социальной работы, 1997.

    Смелзер Н. Социология. — М., 1994.

    Социальная работа / Под ред. В. И. Курбатова. — Ростов н/Д: Феникс, 2003.

    Социальная работа и социология.Материалы методологического семинара / Под ред. А. И. Ковалевой, В. А. Лукова, В. В. Колкова. Часть 2. – М., 1999.

    Социальная работа с семьей // Настольная книга специалиста. — М., 1996.

    Технологии социальной работы: Учебник под общ. ред. проф Е.И. Холостовой. — М.: ИНФРА-М, 2002.

    Фролов С.С. Социология. — М.: Логос, 1996.

    Хорчева В.Г. Основы социологии: Учебник. —М.: Логос, 1997.