Вольногорское стекло

Вступ. 2

1. Асортимент та характеристика виробів 9

2. Склад сировини, характеристика сировини, їх обробка, складання шихти 11

2.1. Складування та зберігання сировини 13

2.2. Сировинні матеріали для введення SiO_>2>. 14

2.3. Сировинні матеріали для введення Al_>2>O_>3>. 15

2.4. Сировинні матеріали для ведення оксидів лужноземельних металів 16

2.5. Сировинні матеріали для ведення оксидів лужних металів 18

2.6. Оброблення сировинних матеріалів та підготовка склобою 19

2.7. Виготовлення шихти 21

2.8. Завантаження шихти та склобою у скловарну піч 22

3. Машино – ванний цех 23

3.1. Варіння скломаси 24

Характеристика скловарних печей. 26

Скловарна піч №1 26

Температурний режим варіння забезпечується трьома зонами горіння 28

Скловарна піч №3 28

Температурний режим варіння забезпечується трьома зонами горіння 30

3.2. Підготовка скломаси до формування 31

3.3. Формування скловиробів 33

3.4. Відпалювання виробів 35

3.6. Пакування готових виробів 39

3.7. Контролювання якості виробів 41

4. Охорона праці. Охорона навколишнього середовища. 43

5. Автоматичний контроль та керування процесами 44

6. Економіка та організація підприємства 44

Вступ.

Скло – штучний матеріал який має такі властивості, як прозорість. Твердість хімічна стійкість, термостійкість. Крім того скло має властивості, які залежать від його прозорості. Завдяки цьому скло широко використовують май­же у всіх га­лу­зях тех­ні­ки, ме­ди­ци­ні, у на­у­ко­вих до­слі­джен­нях , та у по­бу­ті.

Скло отри­му­ють шля­хом те­р­мі­ч­ної об­ро­б­ки ши­х­ти, яка є су­мі­ш­шю при­ро­д­них або шту­ч­них си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Ши­х­ту за­ва­н­та­жу­ють у піч, і при ви­зна­че­ній те­м­пе­ра­ту­рі та ви­три­м­ці, отри­му­ють роз­плав – скло­ма­су. При охо­ло­джен­ні скло­ма­си в‘я­з­кість її зро­с­тає, що на­дає мо­ж­ли­вість фо­р­му­ва­ти ви­ро­би шля­хом ви­ду­ван­ня, про­ка­т­ки, ви­тя­гу­ван­ня, пре­су­ван­ня чи пре­со­ви­ду­ван­ня.

В за­ле­ж­но­с­ті від прак­ти­ч­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня скля­них ви­ро­бів змі­ню­єть­ся хі­мі­ч­ний склад скла, фо­р­ма, роз­мі­ри, та спо­сіб їх ви­го­то­в­лен­ня.

Су­час­на скля­на про­ми­с­ло­вість ви­го­то­в­ляє най­рі­з­но­ма­ні­т­ні­ші ви­ро­би – про­ми­с­ло­ве та по­бу­то­ве ли­с­то­ве скло, скля­ні тру­би і ізо­ля­то­ри, ме­ди­ч­не та пар­фу­ме­р­не скло, та­р­не та сор­то­ве скло, пі­но­ск­ло, скло­во­ло­к­но, си­та­ли та ін­ше.

Та­р­не скло за­ймає до­сить ве­ли­ку ча­с­т­ку від за­га­ль­но­го об‘­єму про­ду­к­ції, що ви­го­то­в­ля­ють скля­ні за­во­ди. Це від­бу­ва­єть­ся то­му, що та­р­не скло ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для фа­су­ван­ня збе­рі­ган­ня та транс­по­р­ту­ван­ня рі­з­но­ма­ні­т­них рі­д­ких па­с­то­по­ді­б­них та тве­р­дих про­ду­к­тів.

Пе­ре­ва­га­ми скля­ної та­ри, що обу­мо­в­лю­ють ши­ро­ке її ви­ко­ри­с­тан­ня у рі­з­но­ма­ні­т­них га­лу­зях про­ми­с­ло­во­с­ті та в по­бу­ті є: гі­гі­є­ні­ч­ність, про­зо­рість, мо­ж­ли­вість ви­го­то­в­лен­ня та­ри рі­з­но­ма­ні­т­них роз­мі­рів та фо­р­ми, мо­ж­ли­вість ге­р­ме­ти­ч­но­го за­кри­ван­ня та ба­га­то­ра­зо­во­го ви­ко­ри­с­тан­ня, до­сту­п­на ці­на.

Скло не ви­ді­ляє шкі­д­ли­вих ре­чо­вин, не має за­па­ху, за­без­пе­чує три­ва­ле збе­рі­ган­ня про­ду­к­тів, до­б­ре ми­єть­ся та дез­ін­фі­ку­єть­ся, лег­ко ути­лі­зу­єть­ся, має до­б­рі де­ко­ра­ти­в­ні мо­ж­ли­во­с­ті. Крім то­го скля­на про­ми­с­ло­вість за­без­пе­че­на най­ба­га­т­ши­ми си­ро­вин­ни­ми ре­сур­са­ми.

«Ві­ль­но­гор­сь­кий за­вод еле­к­т­ро­ва­ку­у­м­но­го скла» (ВЗЭВС) по­ви­нний був ста­ти са­мим мо­гу­т­нім під­при­єм­с­т­вом у сво­їй га­лу­зі. Ви­ро­б­ни­ц­т­во ком­пле­к­ту­ю­чих зі скла і ме­та­лу для ко­льо­ро­вих кі­не­ско­пів по­ви­нне бу­ло за­без­пе­чу­ва­ти сво­єю про­ду­к­ці­єю за­во­ди по ви­ро­б­ни­ц­т­ву кі­не­ско­пів усьо­го СРСР. На­да­лі на під­при­єм­с­т­ві пе­ред­ба­ча­ло­ся осво­ї­ти скла­да­ль­не ви­ро­б­ни­ц­т­во ко­льо­ро­вих кі­не­ско­пів. Але в зв'я­з­ку з роз­ри­вом еко­но­мі­ч­них зв'я­з­ків, ви­кли­ка­них роз­па­дом СРСР, че­рез від­су­т­ність за­мо­в­лень у 1990 ро­ці бу­ло при­пи­не­не бу­ді­в­ни­ц­т­во но­вих об'­єк­тів, зу­пи­не­не ос­но­в­не ви­ро­б­ни­ц­т­во.

З 1992р. Ві­ль­но­гор­сь­кий за­вод еле­к­т­ро­ва­ку­у­м­но­го скла пе­ре­йме­но­ва­ний у За­вод «Э­К­МА», а вже в 1994 ро­ці бу­ла по­ча­та при­ва­ти­за­ція дер­жа­в­но­го під­при­єм­с­т­ва «За­вод «Э­К­МА». З 1996р. дер­жа­в­не під­при­єм­с­т­во «За­вод «Э­К­МА» пе­ре­тво­ре­но у Від­кри­те ак­ці­о­не­р­не то­ва­ри­с­т­во­«­3­а­вод «Э­К­МА». За­вод спро­бу­вав вла­с­ни­ми си­ла­ми пе­ре­про­фі­лю­ва­ти­ся на ви­пуск скло­та­ри, ча­с­т­ко­во за­ді­я­в­ши ви­ро­б­ни­чі пло­щі ко­ли­ш­ньо­го за­во­ду.

Ос­но­в­на но­ме­н­к­ла­ту­ра ви­ро­б­ни­ц­т­ва за­во­ду на той мо­мент бу­ла на­сту­п­ною:

пля­ш­ки єм­ні­с­тю 0,5 лі­т­ра, ба­н­ки єм­ні­с­тю 1,5 до 3 лі­т­ри, по­бу­то­ві сві­ти­ль­ни­ки, кі­не­ско­пи ре­ге­не­ро­ва­ні, ки­сень, та­ра з го­ф­ро­ва­но­го кар­то­ну.

Але під­при­єм­с­т­во не змо­г­ло ви­й­ти на но­р­ма­ль­ний ре­жим ро­бо­ти. У 1997 ро­ці бу­ли ство­ре­ні еко­но­мі­ч­но ві­д­о­со­б­ле­ні ви­ро­б­ни­чі під­роз­ді­ли ВАТ «За­вод «Э­К­МА» з окре­ми­ми суб­ра­ху­н­ка­ми в ба­н­ку, ос­но­в­ною за­да­чею яких бу­ло роз­ви­ва­ю­чи свої ви­ро­б­ни­ц­т­ва в рі­з­них на­пря­м­ках, ці­ле­с­п­ря­мо­ва­но зме­н­шу­ва­ти за­бо­р­го­ва­но­с­ті по ене­р­го­но­сі­ях, у бю­дже­ти рі­з­них рі­в­нів: пе­н­сій­ний фонд, по за­ро­бі­т­ній пла­ті пра­цю­ю­чим, тим са­мим ви­во­дя­чи за­вод із кри­зо­во­го по­ло­жен­ня.

Але спро­би утво­рен­ня ме­ре­жі еко­но­мі­ч­но ві­д­о­со­б­ле­них ви­ро­б­ництв, ні до чо­го не при­ве­ли. За­над­то важ­ко бу­ло під­ні­ма­ти під­при­єм­с­т­во, що роз­ва­лю­єть­ся, що не­сло на сво­їх пле­чах ва­н­таж за­бо­р­го­ва­но­с­тей.

За чо­ти­ри ро­ки при­ва­ти­за­ції ос­но­в­не ви­ро­б­ни­ц­т­во ВАТ «За­вод «Э­К­МА» - скло­та­ра і ті­ньо­ві ма­с­ки - бу­ло ці­л­ком зу­пи­не­не. Чи­се­ль­ність працюючих з 1995р. - по 2000р. ско­ро­ти­ло­ся з 2500 до 198 чо­ло­вік. Зро­с­ли бо­р­ги по усіх ви­дах пла­те­жів, че­рез не­ви­пла­ту за­ро­бі­т­ної пла­ти ро­с­ла со­ці­а­ль­на на­пру­га, по­ка­з­ни­ки ро­бо­ти під­при­єм­с­т­ва по­гі­р­шу­ва­ли­ся. Ак­ти­в­на ча­с­ти­на ви­ро­б­ни­чих фо­н­дів за­во­ду за це де­ся­ти­літ­тя мо­ра­ль­но і фі­зи­ч­но за­ста­рі­ла, бу­ла де­мо­н­то­ва­на і ви­рі­за­на на ме­та­ло­м.

По­ста­но­вою Ар­бі­т­ра­ж­но­го су­ду Дніп­ро­пе­т­ров­сь­кої об­ла­с­ті від 07.05.2001р. ВАТ «За­вод «Э­К­МА» був ви­зна­ний ба­н­к­ру­том.

На цьо­му іс­то­рія під­при­єм­с­т­ва фа­к­ти­ч­но і за­кін­чи­ла­ся, як­би в че­р­в­ні 2000 ро­ку на ба­зі ВАТ «За­вод ЭК­МА» не бу­ло ство­ре­не під­при­єм­с­т­во ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло­».

Су­во­рі за­ко­ни ри­н­ку змі­с­ти­ли ак­це­н­ти ви­ро­б­ни­ц­т­ва, але не да­ли зга­с­ну­ти - май­с­те­р­но­с­ті скло­ва­рів, так і з'яв­и­ла­ся на світ ві­ль­но­гор­сь­ка пля­ш­ка.

За пів­то­ра ро­ку іс­ну­ван­ня ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло», на під­при­єм­с­т­ві бу­ли вве­де­ні в екс­плу­а­та­цію 2 скло­ва­р­ні пе­чі з ви­ро­б­ни­чою по­ту­ж­ні­с­тю більш 250 тонн зе­ле­но­го скла в до­бу; вста­но­в­ле­ні і за­пу­ще­ні 5 но­ві лі­нії по ви­пу­с­ку скло­та­ри, осна­ще­них су­час­ни­ми скло­фо­р­му­ю­чи­ми ма­ши­на­ми, ав­то­ма­ти­зо­ва­ни­ми лі­ні­я­ми ко­н­т­ро­лю яко­с­ті й упа­ку­ван­ня про­ду­к­ці­ї.

У ре­зуль­та­ті за цей пе­рі­од ви­ро­б­ни­чі по­ту­ж­но­с­ті під­при­єм­с­т­ва ви­ро­с­ли більш ніж у 4 ра­зи. Як­що об­сяг ви­ро­б­ни­ц­т­ва у ве­ре­с­ні 2000р. скла­дав 1,3 млн. пля­шок на мі­сяць, у ве­ре­с­ні 2001р. він склав більш 8,5 млн. пля­шок на мі­сяць. На сьо­го­дні­ш­ній день ви­ро­б­ни­чий по­те­н­ці­ал за­во­ду до­зво­ляє ви­пу­с­ка­ти до 10 млн. пля­шок на мі­сяць.

За ко­ро­т­кий пе­рі­од у ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» на­ла­го­ди­ли ті­с­ні зв'я­з­ки більш з чим 30 ви­ро­б­ни­ка­ми ти­хих і гри­с­тих вин у рі­з­них ре­гі­о­нах Укра­ї­ни.

З кон­ве­є­рів за­во­ду ни­ні схо­дить два­дця­ть на­ймену­вань пля­шок ста­н­да­р­т­но­го кла­си­ч­но­го зра­з­ка, до яких звик спо­жи­вач. Але час ди­к­тує і свої ви­мо­ги, а зна­чить не­об­хід­ність ви­го­то­в­лен­ня то­ва­ру но­вої, не­зви­чай­ної фо­р­ми. За­вод­сь­кі конс­тру­к­то­ри за ба­жан­ням за­мо­в­ни­ка мо­жуть роз­ро­би­ти будь-­яку ори­гі­на­ль­ну вин­ну єм­ність, що від­по­ві­дає ви­мо­гам са­мо­го ви­мо­г­ли­во­го за­мо­в­ни­ка.

000 "Ві­ль­но­гор­сь­ке скло" пра­цює над осво­єн­ням між­на­ро­д­них ста­н­да­р­тів яко­с­ті се­рії ISO 9000.

Усе це - до­зво­лить ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» у най­бли­ж­чо­му май­бу­т­ньо­му за­йня­ти лі­ди­ру­ю­че по­ло­жен­ня на ри­н­ку СНД се­ред ви­ро­б­ни­ків пля­ш­ки для роз­ли­ву ти­хих і гри­с­тих вин. В да­ний час ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» ви­пу­с­кає і ре­а­лі­зує в Укра­ї­ні і за кордоном (в Мо­л­да­вію) бли­зь­ко 16 ви­дів зе­ле­ної і оли­в­ко­вої пля­ш­ки. За­вод має по­стій­ний за­пас пля­ш­ки прак­ти­ч­но в по­в­но­му асо­р­ти­ме­н­ту і у до­ста­т­ньо­му об­ся­зі. Це до­зво­ляє в по­в­но­му об­ся­зі ви­ко­ну­ва­ти свої зо­бо­в'я­зан­ня пе­ред сво­ї­ми ос­но­в­ни­ми по­ку­п­ця­ми, що пред­ста­в­ле­ні в таб­ли­ці 1.

Таб­ли­ця 1. - Пе­ре­лік най­більш ве­ли­ких спо­жи­ва­чів скло­та­ри ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» (більш 5%).

Спо­жи­вач	Вид пля­ш­ки	Ча­с­т­ка в то­ва­ро­обі­гу, %
Ар­те­мів­сь­кий За­вод ша­м­пан­сь­ких вин	Ша­м­па­н­ка	21%
Ки-­Пра­га	вин­на	13%
Оде­са­ви­н­п­ром	ша­м­пан­сь­ка	9%
Вин кон­церн	ви­н­ко	8%
Ко­б­ле­во	ко­б­ле­во	8%
Укр­ви­но	ша­м­пан­сь­ка	5%
Ма­са­н­д­ра	вин­на	5%

Таб­ли­ця 2. – Ос­но­в­ні спо­жи­ва­чі бі­лої пля­ш­ки

По­ку­пець	Спо­жи­ван­ня	Від­стань між за­во­да­ми та споживачами, км.	Ви­ро­б­ни­ки скло­та­ри
СП "Пе­кл-­Зо­ря"	Ро­ки­т­нов­сь­кий склоза­вод	Го­с­то­мель­сь­кий скло­за­вод	Ві­ль­но­гор­сь­ке скло
Мі­с­це роз­та­шу­ван­ня	м. Рі­в­не	пгт. Ро­ки­т­не, Рі­в­не­нь­сь­ка обл.	п. Го­с­то­мель, Ки­ївсь­ка обл.	м. Ві­ль­но­горськ
Фі­р­ма"Со­юз-­Ви­к­тан"	10 млн.шт./міс	м. Сім­фе­ро­поль	989	1007	753	457
ТМ"Олімп"	8 млн.шт./міс	м. До­нецьк	1010	981	708	374
ТМ"Шу­с­тів"	5 млн.шт./міс	м. Оде­са	644	691	450	392
ТМ"Не­ми­рів"	9 млн.шт./міс	м. Не­ми­рів	296	338	230	433

ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» має ди­ве­р­си­фі­ко­ва­ний порт­фель спо­жи­ва­чів, ча­с­т­ка най­бі­ль­шо­го - Ар­те­мів­сь­кий ЗШВ - скла­дає 21%, ін­ші - не більш 15% у за­га­ль­но­му то­ва­ро­обі­гу. Та­ким чи­ном, від­хід або зни­жен­ня обо­ро­тів по де­кі­ль­кох клі­є­н­тах не ви­кли­кає зна­ч­но­го зни­жен­ня об­ся­гів ре­а­лі­за­ції, і надає мо­ж­ли­вість по­шу­ку но­вих клі­є­н­тів.

Ос­но­в­ний асо­р­ти­мент ре­а­лі­зо­ва­ної пля­ш­ки по кі­ль­ко­с­ті і ці­нам пред­ста­в­ле­ний у таб­ли­ці 1. З таб­ли­ці ви­д­но, що ос­но­в­ну ча­с­т­ку в про­да­жах за­ймає ша­м­пан­сь­ка пля­ш­ка – бли­зь­ко 38%, по­тім вин­на кла­си­ч­на – 14%, вин­на екс­клю­зивна - Ко­ни­ка – 11%, Ко­б­ле­во – 8 % і ін­ші. Тоб­то, по­ки ос­но­в­ні про­да­жі ско­н­це­н­т­ро­ва­ні в се­г­ме­н­ті – пля­ш­ки для ша­м­пан­сь­ких вин і вин­ної про­ми­с­ло­во­с­ті.

Оці­не­ний об­сяг ри­н­ку ша­м­пан­сь­кої пля­ш­ки – бли­зь­ко 40 млн. шт. у рік. По­зи­ція за­во­ду в цьо­му се­г­ме­н­ті скла­дає 48%, а пла­ну­єть­ся до­ве­с­ти до кі­н­ця ро­ку цей по­ка­з­ник до 60% - тоб­то за­га­ль­на ре­а­лі­за­ція скла­дає по­ряд­ку 19,7 млн. шт. у рік, і пла­ну­єть­ся до­ве­с­ти до 24 млн. шт.(це бі­ля – 2 млн. шт. на мі­сяць).

По вин­ній пля­ш­ці об­сяг ри­н­ку більш 130 млн. шт. у рік. ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» у цьо­му се­г­ме­н­ті за­ймає бли­зь­ко 45%, а пла­ну­єть­ся до­ся­г­ти 52%, тоб­то об­сяг ре­а­лі­за­ції скла­дає 57,6 млн. шт. у рік , а пла­но­вий - 70 млн. шт.(це бли­зь­ко 4,8 млн. шт. на мі­сяць - по фа­к­ту, і план – 5,8 млн. шт.).

На да­но­му ета­пі ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» ще не за­йня­ло та­кий се­г­мент ри­н­ку як бі­ла пля­ш­ка 0,5л. Цей се­г­мент ри­н­ку є до­сить пе­р­с­пе­к­ти­в­ним, оскі­ль­ки ви­ро­б­ни­ц­т­во го­рі­л­ч­аних ви­ро­бів є ста­бі­ль­ним, ри­нок має те­н­де­н­ції до роз­ши­рен­ня. Під­при­єм­с­т­во пла­нує ви­й­ти на ри­нок з кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ною ці­ною та ви­со­кою які­с­тю про­ду­к­ці­ї. Гео­гра­фі­ч­но ви­гі­д­не по­ло­жен­ня (відображено у таблицях 2 та 4) до сировинних джерел та ос­но­в­них спо­жи­ва­чів про­ду­к­ції, ви­со­ка якість та кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­на ці­на по­ви­нні ви­ве­с­ти завод у лі­де­ри по про­да­жах у пі­в­ден­но­-схі­д­но­му ре­гі­о­ні Укра­ї­ни. Ком­па­нія орі­є­н­ту­єть­ся на на­сту­п­них по­ку­п­ців:

Таб­ли­ця 3. - Пла­но­ва­ні об­ся­ги ре­а­лі­за­ції бі­лої пля­ш­ки 0,5 л.

Спо­жи­вач	Спо­жи­ван­ня пля­ш­ки на мі­сяць, млн. шт...	Пла­но­ва­ний об­сяг ре­а­лі­за­ції, млн. шт.	Ча­с­т­ка об­ся­гу ре­а­лі­за­ції в за­га­ль­но­му спо­жи­ван­ні, %
ТМ «Со­юз-­Ви­к­тан»	10	4	40%
ТМ «О­лімп»	8	2	25%
ТМ «Шу­с­тів»	5	2	40%
ТМ «Не­ми­рів»	9	2	22%
Ра­зом	32	10	31%

Тоб­то, пла­ну­єть­ся ско­н­це­н­т­ру­ва­ти свої зу­сил­ля і мо­но­по­лі­зу­ва­ти ри­нок бі­лої і зе­ле­ної пля­ш­ки в пі­в­ден­но­-схі­д­ній ча­с­ти­ні Укра­ї­ни, де зна­хо­дять­ся ос­но­в­ні ви­ро­б­ни­ки го­рі­л­ки, ви­на і ша­м­пан­сь­ких вин. Та­ким чи­ном, пі­с­ля вве­ден­ня в дію пе­чі №2 ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» бу­де ви­ро­б­ни­ком, у яко­го в до­ста­т­ньо­му асо­р­ти­ме­н­ті бу­де пред­ста­в­ле­ні пля­ш­ки зе­ле­ного, оли­в­ко­вого і бі­лого ко­льо­рів.

По­зи­ції кон­ку­ре­н­тів в Укра­ї­ні на­сту­п­ні:

СП «Пе­к­ло-­Зо­ря» (м. Рі­в­не) – ви­ро­б­ник бі­лої пля­ш­ки, зна­хо­дить­ся в ста­дії про­да­жу. Уста­т­ку­ван­ня і пе­чі від­пра­цю­ва­ли 6 ро­ків. Ма­к­си­ма­ль­ний те­р­мін до зу­пи­н­ки на ка­пі­та­ль­ний ре­монт 1,5-2 ро­ку. При цьо­му не­об­хід­ний ка­пі­та­ль­ний ре­монт ма­шин і пе­чі. Не­об­хід­ний об­сяг ін­ве­с­ти­цій – бли­зь­ко 15 млн. $.

Ро­ки­т­не (Жи­то­мир­сь­ка об­ласть) – на­ле­жить ЗАТ «О­бо­лонь», має се­зон­ність у ви­ро­б­ни­ц­т­ві пля­ш­ки – пи­в­на влі­т­ку, у пе­рі­од ро­с­ту по­пи­ту на пи­во, вин­на пля­ш­ка – взи­м­ку. Не за­без­пе­чує си­с­те­м­но­го спо­жи­ва­ча вин­ної пля­ш­ки в зв'я­з­ку із се­зон­ною ро­бо­тою по пи­в­ній пля­ш­ці для ЗАТ «О­бо­лонь».

Го­с­то­мель (Ки­їв­сь­ка об­ласть) – мо­но­по­ль­но пра­цює на ри­н­ку пи­в­ної пля­ш­ки. Уста­т­ку­ван­ня для ви­ро­б­ни­ц­т­ва бі­лої пля­ш­ки вже за­ста­рі­ло.

У всіх трьох кон­ку­ре­н­тів іс­то­ри­ч­но, (то­му що во­ни бу­ду­ва­ли­ся в ча­си Ра­дян­сь­ко­го Со­ю­зу) не­вда­ле гео­гра­фічно-­еко­но­мі­ч­не по­ло­жен­ня в умо­вах су­час­ної Укра­ї­ни, сто­со­в­но ве­ли­ких спо­жи­ва­чів бі­лої скло­та­ри.

Слід за­зна­чи­ти, що ду­же ва­ж­ли­вим фа­к­то­ром для ви­ро­б­ни­чо­го під­при­єм­с­т­ва є бли­зь­кість си­ро­вин­ної ба­зи. ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» за­ймає ду­же ви­гі­д­не по­ло­жен­ня сто­со­в­но ос­но­в­них си­ро­вин­них ком­по­не­н­тів, що по­зна­ча­єть­ся на зни­жен­ні со­бі­ва­р­то­с­ті ви­ро­б­ле­ної про­ду­к­ції і не­об­хід­но­с­ті фо­р­му­ван­ня до­ста­т­ніх си­ро­вин­них за­па­сів, і від­по­ві­д­но «за­мо­ро­жу­ван­ні» обо­ро­т­них ко­ш­тів у си­ро­ви­ні. (див. таб­л. 4).

Таб­ли­ця 4. - На­бли­же­ність до ос­но­в­них си­ро­вин­них дже­рел.

На­ймену­ван­ня	Від­стань між за­во­да­ми	Ви­ро­б­ни­ки скло­та­ри
СП "Пе­кл-­Зо­ря"	Ро­ки­т­нов­сь­кий скло­за­вод	Го­с­то­мель­сь­кий скло­за­вод	Ві­ль­но­гор­сь­ке скло
Мі­с­це роз­та­шу­ван­ня	м. Рі­в­не	пгт. Ро­ки­т­не, Рі­в­нен­сь­ка обл.	п. Го­с­то­мель, Ки­їв­сь­ка обл.	м. Ві­ль­но­горськ
Пі­сок	пгт. Но­ва Во­до­ла­га, Ха­р­ків­сь­ка обл.	788	756	467	3
Со­да	Крим­сь­кий со­до­вий за­вод	980	1000	750	450
Ли­си­чан­сь­кий со­до­вий за­вод	997	968	680	433
До­ло­мить	До­ку­ча­євськ, До­не­ць­ка обл.	1023	993	710	364
Гли­но­зем	За­по­рі­зь­кий че­р­во­ний ком­бі­нат	836	807	524	166
Су­ль­фат На­трия	г.Че­р­ка­с­сы	479	452	524	210

Та­ким чи­ном, мо­ж­на ви­ді­ли­ти на­сту­п­ні кон­ку­ре­н­т­ні пе­ре­ва­ги ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло»:

Ви­со­ка якість і рі­з­но­ма­ні­т­ний асо­р­ти­мент про­ду­к­ці­ї.

Бли­зь­ке роз­та­шу­ван­ня до ос­но­в­них спо­жи­ва­чів про­ду­к­ці­ї.

До­ста­т­ні за­па­си го­то­вої про­ду­к­ції, що до­зво­ля­ють під­три­му­ва­ти збут у за­пла­но­ва­них об­ся­гах.

Ни­зь­ка со­бі­ва­р­тість про­ду­к­ції, оскі­ль­ки бу­дуть ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся ене­р­го­з­бе­рі­га­ю­чі тех­но­ло­гії і но­ве пе­ре­до­ве об­ла­д­нан­ня.

Ви­гі­д­не роз­мі­щен­ня си­ро­вин­них дже­рел.

Ви­со­кий рі­вень ме­не­дж­ме­н­ту ком­па­ні­ї.

До­сить зно­ше­ні ос­но­в­ні ви­ро­б­ни­чі фо­н­ди на­ших кон­ку­ре­н­тів.

Ви­со­кий вхі­д­ний ба­р'єр у да­ну га­лузь. Тіль­ки для мо­де­р­ні­за­ції іс­ну­ю­чих по­ту­ж­но­с­тей на­шим кон­ку­ре­н­там (СП «Пе­к­ло-­Зо­ря») не­об­хід­но бли­зь­ко 15 млн. дол. ін­ве­с­ти­цій. А для бу­ді­в­ни­ц­т­ва но­во­го за­во­ду не­об­хід­но по оці­н­ках екс­пе­р­тів бли­зь­ко 18-21 млн. дол.

Ос­но­в­на кон­ку­ре­н­т­на бо­ро­ть­ба в се­г­ме­н­тах зе­ле­ної і бі­лої пля­ш­ки бу­де від­бу­ва­ти­ся се­ред вже іс­ну­ю­чих лі­де­рів: СП «Пе­к­ло-­Зо­ря», Ро­ки­т­нян­сь­кий скло­за­вод, Го­с­то­ме­ль­с­кий скло­за­вод. Клю­чо­вим фа­к­то­ром бо­ро­ть­би бу­де спів­від­но­шен­ня ці­ни і яко­с­ті. По зе­ле­ній пля­ш­ці –для ша­м­пан­сь­кого і вина спів­від­но­шен­ня ці­на-­якість вже знай­де­но. По бі­лій пля­ш­ці –пла­но­ва­на ці­на для ос­но­в­них спо­жи­ва­чів скла­де 380 грн. за 1000 шт. Ці­ни ос­но­в­них кон­ку­ре­н­тів скла­да­ють 420-450 грн. за 1000 шт. Та­ким чи­ном, ці­на є кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ною, а з ура­ху­ван­ням ва­р­то­с­ті до­ста­в­ки до кі­н­це­во­го спо­жи­ва­ча виникає впе­в­не­ність у до­ся­г­нен­ні пла­но­ва­них об­ся­гів про­да­жів.

Ви­хо­дя­чи з усьо­го ви­ще­ска­за­но­го, мо­ж­на зро­би­ти на­сту­п­ні ви­сно­в­ки про ри­н­ко­ву стра­те­гію ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» на най­бли­ж­чі 2-3 ро­ки:

За­йня­ти бли­зь­ко 1/3 ри­н­ку бі­лої пля­ш­ки се­ред ос­но­в­них ви­ро­б­ни­ків го­рі­ло­ч­них ви­ро­бів пі­в­ден­но­-схі­д­ної ча­с­ти­ни Укра­ї­ни, ви­й­ти на об­сяг про­да­жів у 10 млн. шт. на мі­сяць (120 млн. шт. у рік.).

Бу­ти кон­ку­ре­н­т­но­с­п­ро­мо­ж­ни­ми за ці­ною, уста­но­ви­ти на най­бли­ж­чий пе­рі­од ці­ну в роз­мі­рі 380 грн. за 1000 шт., ве­с­ти по­стій­ний мо­ні­то­ринг за ці­но­вою по­лі­ти­кою кон­ку­ре­н­тів і аде­к­ва­т­но ре­а­гу­ва­ти на сфо­р­мо­ва­ну си­ту­а­ці­ю.

За ра­ху­нок те­ри­то­рі­а­ль­ної бли­зь­ко­с­ті до ос­но­в­них спо­жи­ва­чів – ро­би­ти без­пе­ре­бій­ні по­ста­чан­ня про­ду­к­ці­ї.

ТОВ «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» пра­цює че­рез ТОВ То­р­го­вий дім «Ві­ль­но­гор­сь­ке скло» пря­мо з ос­но­в­ни­ми спо­жи­ва­ча­ми, тоб­то кі­ль­кість ла­нок у си­с­те­мі дис­три­бу­ції зве­де­но до мі­ні­му­му. Уся до­да­на ва­р­тість зна­хо­дить­ся в роз­по­ря­джен­ні за­во­ду. Оскі­ль­ки вста­но­в­ле­но пря­мий зв'я­зок між ви­ро­б­ни­ком і спо­жи­ва­чем можливо опе­ра­ти­в­но ре­а­гу­ва­ти на си­ту­а­цію на ри­н­ку і за­пи­т спо­жи­ва­чів.

Хо­ча в бі­з­нес-­пла­ні за­кла­да­єть­ся фі­к­со­ва­ний об­сяг ре­а­лі­за­ції скло­та­ри, у сво­їх про­гно­зах мо­ж­на роз­ра­хо­ву­ва­ти , що бу­де не­зна­ч­ний ріст, що бу­де ви­кли­ка­ний та­кож не­зна­ч­ним зро­с­тан­ням до­хо­дів на­се­лен­ня і від­по­ві­д­но ро­с­том спо­жи­ван­ня кі­н­це­вої про­ду­к­ції – ви­на, ша­м­пан­сь­ких вин, горілчаних ви­ро­бів.

1. Асо­р­ти­мент та ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка ви­ро­бів

Скля­ну та­ру кла­си­фі­ку­ють:

за розмірами шийки;

за кольором скла;

за типом шийки;

за призначенням.

За розміром розрізняють вироби з вузькою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка ме­н­ше ніж 30 мм ) і ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою ( вну­т­рі­шній ді­а­метр го­р­ли­ч­ка бі­ль­ше ніж 30 мм ).

Та­ра з ву­зь­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся, як пра­ви­ло для роз­ли­ву, збе­рі­ган­ня і транс­по­р­ту­ван­ня вин (в то­му чи­с­лі й ша­м­пан­сь­ких), лі­ке­ро – го­рі­л­ча­ної про­ду­к­ції, пи­ва, без­ал­ко­го­ль­них на­по­їв, мі­не­ра­ль­них вод, соків. Виготовляють ви­ро­би з ву­зь­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю від 50 до 1000 мл. В ра­зі ви­ни­к­нен­ня по­тре­би мо­ж­ли­ве ви­го­то­в­лен­ня та­ри з ву­зь­кою ший­кою ін­шої мі­с­т­ко­с­ті, ніж вка­за­ні. Для ви­го­то­в­лен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве, на­пів­бі­ле, те­м­но – зе­ле­не, і жо­в­то­га­ря­че скло. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з без­ко­льо­ро­во­го скла при­пу­с­ка­єть­ся сла­б­кі ко­льо­ро­ві від­ті­н­ки: зе­ле­ну­ва­тий, бла­ки­т­ний, жо­в­ту­ва­тий та сі­ру­ва­тий. В пля­ш­ках ви­го­то­в­ле­них з на­пів­бі­ло­го скла при­пу­с­ка­ють­ся зе­ле­ні, бла­ки­т­ні і жо­в­ту­ва­ті від­ті­н­ки.

Та­ра з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся для роз­фа­со­ву­ван­ня, збе­рі­ган­ня та транс­по­р­ту­ван­ня рі­д­ких, па­с­то­по­ді­б­них та тве­р­дих ре­чо­вин. Ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся у ха­р­чо­вій та хі­мі­ч­ній про­ми­с­ло­во­с­ті. Ви­го­то­в­ля­ють ви­ро­би з ши­ро­кою ший­кою мі­с­т­кі­с­тю 500,700,1000,1500,2000,3000,5000 мл, а та­кож мі­с­т­кі­с­тю 10, 15, 20 лі­т­рів. Для ви­го­ту­ван­ня та­ри з ши­ро­кою ший­кою ви­ко­ри­с­то­ву­ють без­ко­льо­ро­ве та на­пів­бі­ле скло.

Пля­ш­ка – це спо­жи­в­ча та­ра, най­ча­с­ті­ше - ци­лі­н­д­ри­ч­ної фо­р­ми, з пле­с­ку­ва­тим або уві­гну­тим дном, зі зву­же­ною ший­кою, ді­а­метр якої зна­ч­но ме­н­ше ніж ді­а­метр ко­р­пу­са. Пля­ш­ки для ха­р­чо­вих про­ду­к­тів ви­го­то­в­ля­ють ве­ли­ки­ми пар­ті­я­ми, як­що ви­го­то­в­ля­ють­ся ста­н­да­р­т­ні се­рій­ні ви­ро­би. Най­ча­с­ті­ше во­ни є ба­га­то обе­р­то­ви­ми, тоб­то, ба­га­то ра­зів про­хо­дять цикл ви­ко­ри­с­тан­ня: роз­фа­со­в­ка, збе­рі­ган­ня про­ду­к­ту, про­даж про­ду­к­ту, по­ве­р­нен­ня та­ри на по­вто­р­не ви­ко­ри­с­тан­ня. Цей цикл про­хо­дить між під­при­єм­с­т­ва­ми ха­р­чо­вої про­ми­с­ло­во­с­ті та то­р­го­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми.

Скля­ні пля­ш­ки при­зна­че­ні для ха­р­чо­вих рі­д­ких про­ду­к­тів від­по­ві­да­ють ДСТу 10117-91.

Таб­ли­ця 1.1. – ти­пи, ос­но­в­ні па­ра­ме­т­ри і роз­мі­ри скля­них пля­шок для ха­р­чо­вих рі­дин

тип пля­ш­ки	ко­лір скла пля­ш­ки	но­мі­на­ль­на мі­с­т­кість, см3	тип ві­н­чи­ку го­р­ло­ви­ни
І	Зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий на­пів­бі­лий, без­ко­льо­ро­вий	700, 200	К
ІІ	Зе­ле­ний, без­ко­льо­ро­вий	740, 400	Ш або КПШ
ІІІ	Без­ко­льо­ро­вий	500, 200, 100	К К А або В>1>
ІV	Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий	500, 250	К
V	Без­ко­льо­ро­вий	330	КП
VI	Ко­ри­ч­не­вий	700	В
VII	Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний	775	КП або В
ІХ	Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий	544	К або В
Xа	Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий	500	КП
Xб	Зе­ле­ний, ко­ри­ч­не­вий	330	КП
XI	Без­ко­льо­ро­вий, на­пів­бі­лий, ко­ри­ч­не­вий	200	КП
XII	Без­ко­льо­ро­вий, зе­ле­ний,	750, 500	К або В
XIII	Без­ко­льо­ро­вий,	750	В

Зокрема, на під­при­єм­с­т­ві ви­го­то­в­ля­ють пля­ш­ки ти­пу ІІІ з зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла.

Таб­ли­ця 1.2. – па­ра­ме­т­ри пля­ш­ки ти­пу ІІІ

мі­с­т­кість, см3	роз­мі­ри, мм
но­мі­на­ль­на	по­вна	Н	D	D1	H2	H3	h3	h4	d	d1	R1	R2	ма­са , г
500	535±10	278±2	68,5±1,5	46	150	5	74	23	33	25.5	55	50	450
250	270±10	219,5±1,5	55±1	35	114	3	56	20	28	25.5	52	55	260

Ри­су­нок 1.1. – пля­ш­ка ти­пу ІІ­І.

Ри­су­нок 1.2. – ві­н­чик ти­пу К

Технологічну схему виробництва пляшок приведено на рисунку 1.3.

2. Склад си­ро­ви­ни, ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка си­ро­ви­ни, їх об­ро­б­ка, скла­дан­ня ши­х­ти

Скля­на та­ра має рі­з­но­ма­ні­т­не при­зна­чен­ня, то­му до скла, з яко­го во­на ви­го­то­в­ля­єть­ся пред’яв­ля­ють­ся пе­в­ні ви­мо­ги. Ком­плекс фі­зи­ко – хі­мі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей, не­об­хід­них для скло­та­ри, за­до­во­ль­ня­єть­ся, в ос­но­в­но­му при ви­ко­ри­с­тан­ні скла лу­ж­но­си­лі­ка­т­но­го скла­ду. Окре­мі ви­ди скло­та­ри ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня ви­го­то­в­ля­ють з бо­ро­си­лі­ка­т­но­го скла.

Склад та­р­но­го скла за­га­ль­но­го при­зна­чен­ня від­но­сять­ся по хі­мі­ч­ній стій­ко­с­ті до ІІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су; скло до яко­го пред’яв­ля­ють­ся під­ви­щен­ні ви­мо­ги, від­но­сять­ся до ІІ гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су. Скло ме­ди­ч­но­го при­зна­чен­ня зви­чай­но від­но­сить­ся до І гі­д­ро­лі­ти­ч­но­го кла­су.

Склад та­р­но­го скла при­зна­че­но­го для ме­ха­ні­зо­ва­но­го ви­ро­б­лен­ня ма­со­вих ви­ро­бів, по вмі­с­ту ос­но­в­них ком­по­не­н­тів мо­ж­на вва­жа­ти ста­бі­лі­зо­ва­ним. Де­які від­мін­но­с­ті скла­дів скла по­в’я­за­ні з ви­дом скло­та­ри, спо­со­бом її ви­го­то­в­лен­ня та при­зна­чен­ням. Мо­ж­ли­вим є за­сто­су­ван­ня до­ба­вок де­яких ок­си­дів або змі­на їх спо­лу­чен­ня для по­ліп­шен­ня екс­плу­а­та­цій­них і тех­но­ло­гі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей скла.

Ос­но­в­ні ок­си­ди, що утво­рю­ють скло (при ви­го­то­в­лен­ні та­ри), мі­с­тять­ся в ньо­му в на­сту­п­них кі­ль­ко­с­тях, (мас. %).

Для ви­го­то­в­лен­ня зе­ле­но­го та­р­но­го скла

SiO_>2> –71.2;

Na_>2>O –14.2;

Al_>2>O_>3> –1.8;

Fe_>2>O_>3> –0.3;

CaO –9.14;

MgO –3.1;

SO_>3> –0.3;

Cr_>2>O_>3> –0.15;

Для ви­го­то­в­лен­ня оли­в­ко­во­го та­р­но­го скла

SiO_>2> –71.2;

Na_>2>O –14.2;

Al_>2>O_>3> –1.8;

Fe_>2>O_>3> –0.3;

CaO –9.1;

MgO –3.1;

SO_>3> –0.3;

Cr_>2>O_>3> –0.1.

Вміст лу­ж­них ок­си­дів збі­ль­шу­єть­ся при ви­ро­б­лен­ні на ви­ду­в­них ав­то­ма­ти­ч­них ма­ши­нах дрі­б­ної скло­та­ри мі­с­т­кі­с­тю до 200 мл, а та­кож скло­та­ри з дрі­б­ною різь­бою на го­р­лі під гви­н­то­вий ко­в­па­чок.

Іно­ді при фо­р­му­ван­ні ву­зь­ко­го­р­лої скло­та­ри зме­н­шу­ють вміст MgO до 0,8 – 1,5%. Зме­н­шен­ня вмі­с­ту MgO до 0,8 – 1,5% у скла­ді скла зни­жує схи­ль­ність скло­ма­си до кри­с­та­лі­за­ції в те­м­пе­ра­ту­р­но­му ін­тер­ва­лі фо­р­му­ван­ня, що осо­б­ли­во від­чу­ва­єть­ся в скла­ді скла з під­ви­ще­ним вмі­с­том Al_>2>O_>3>.

При ва­рін­ні без­ко­льо­ро­во­го скла до­ре­ч­но за­мі­ни­ти ча­с­ти­ну Na_>2>O (до 3%) на К_>2>О, що ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­єть­ся на про­ві­д­них під­при­єм­с­т­вах. Це утво­рює у склі ефект двох лу­гів, який до­зво­ляє отри­ма­ти під­ви­щен­ня хі­мі­ч­ної стій­ко­с­ті скла та по­ліп­ши­ти тех­но­ло­гі­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті при під­ви­ще­но­му вмі­с­ті лу­ж­них ок­си­дів.

2.1. Скла­ду­ван­ня та збе­рі­ган­ня си­ро­ви­ни

Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли по­сту­па­ють на склад у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах та ва­н­та­ж­ни­ми ма­ши­на­ми.

Ко­жен вид си­ро­ви­ни по­ви­нен збе­рі­га­ти­ся в умо­вах, ко­т­рі ви­клю­ча­ють йо­го за­бру­д­нен­ня або змі­шу­ван­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів. Скла­ди си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів і скла­да­ль­ні це­хи роз­та­шо­ву­ють­ся в од­ній бу­ді­в­лі, яка скла­да­єть­ся з трьох при­мі­щень:

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся на­ва­лом;

скла­ду ма­те­рі­а­лів, що пе­ре­во­зять­ся в та­рі;

скла­да­ль­но­го це­ху з від­ді­лен­ня­ми, під­го­то­в­ки ком­по­не­н­тів і при­го­ту­ван­ня ши­х­ти.

Склад ма­те­рі­а­лів, що під­во­зять­ся на­ва­лом, об­ла­д­на­ний грей­фе­р­ним кра­ном та за­лі­з­ни­ч­ною ко­ліє­ю. Си­ро­ви­ну роз­ва­н­та­жу­ють за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­них завантажувачів у тра­н­шею скла­ду.

Склад роз­ді­ле­ний під­пі­р­ни­ми сті­на­ми на від­сі­ки по чи­с­лу си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Грей­фе­р­ним кра­ном ма­те­рі­а­ли пе­ре­мі­щу­ють­ся з тра­н­шеї у від­сік скла­ду або без­по­се­ре­д­ньо у від­по­ві­д­ний при­йма­ль­ний бу­н­кер.

Склад ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся у та­рі є про­до­в­жен­ням скла­ду ма­те­рі­а­лів, що по­ста­в­ля­ють­ся на­ва­лом. Під­ло­га скла­ду роз­та­шо­ва­на на рі­в­ні за­лі­з­ни­ч­них ре­йок, що вве­де­на у при­мі­щен­ня скла­ду. Мі­ш­ки роз­ва­н­та­жу­ють­ся і укла­дуть­ся в шта­бе­лі за до­по­мо­гою ме­ха­ні­ч­но­го на­ва­н­та­жу­ва­ча. Ви­со­та укла­дан­ня мі­ш­ків до­рі­в­нює 5 м. Пло­ща скла­ду роз­ра­хо­ва­на на мі­ся­ч­ний за­пас си­ро­ви­ни.

Пі­сок під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми і ма­ши­на­ми і роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Ка­о­лін по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах та мі­ш­ках.

Су­ль­фат при­во­зять у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах у мі­ш­ках.

Со­да по­сту­пає у це­ме­н­то­во­зах, ци­с­те­р­нах або мі­ш­ках, роз­ва­н­та­жу­єть­ся крізь те­ч­ку , а по­тім по­сту­пає у си­ло­с­ну ба­н­ку.

До­ло­міт під­во­зить­ся за­лі­з­ни­ч­ни­ми ва­го­на­ми та роз­ва­н­та­жу­єть­ся у тра­н­ше­ю.

Крей­да по­сту­пає у за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нах на­ва­лом та у мі­ш­ках.

За­пас під­го­то­в­ле­них си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ста­но­вить:

Пі­сок 2 ти­ж­ні; ка­о­лін 1 мі­сяць; со­да 1 мі­сяць; су­ль­фат на­трію 1 мі­сяць до­ло­міт 1 мі­сяць; крей­да 1 мі­сяць.

2.2. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня SiO_>2>.

Ква­р­цо­вий пі­сок.

Ква­р­цо­вий пі­сок яв­ля­єть­ся ос­но­в­ним ма­те­рі­а­лом для вве­ден­ня в скло SiO_>2>. Якість ква­р­цо­во­го пі­с­ка ви­зна­ча­єть­ся вмі­с­том в ньо­му кре­м­не­зе­му та до­мі­шок. Ква­р­цо­ві пі­с­ки ви­со­кої яко­с­ті по­ви­нні мі­с­ти­ти 99 – 99.8% кре­м­не­зе­му та 1 – 0.2% до­мі­шок. Зви­чай­но в ква­р­цо­во­му пі­с­ку мі­с­тить­ся до­мі­ш­ки рі­з­но­ма­ні­т­них мі­не­ра­лів: ма­г­не­зи­ту, польо­во­го шпа­ту, ка­о­лі­ну, ка­р­бо­на­тів каль­цію, ма­г­нію та ін. Для без­ко­льо­ро­во­го скла най­більш шкі­д­ли­ви­ми до­мі­ш­ка­ми є спо­лу­чен­ня за­лі­за, які фа­р­бу­ють скло в зе­ле­ний або жо­в­тий ко­лір. При те­м­пе­ра­ту­рах ва­рін­ня скла стій­ки­ми є дві фо­р­ми: Fe_>2>O_>3> та FeO, при чо­му, їх вплив на ко­лір скла рі­з­ний. Fe_>2>O_>3> на­дає склу жо­в­то­го ко­льо­ру, а FeO на­дає си­ній. Ін­те­н­си­в­ність від­ті­н­ку, який на­дає двох­ва­ле­н­т­не за­лі­зо у 15 бі­ль­ше ніж трьох­ва­ле­н­т­не, а при­чи­ною по­яви зе­ле­но­го ко­льо­ру є те, що у склі од­но­ча­с­но мо­жуть іс­ну­ва­ти оби­д­ві ок­си­д­ні фо­р­ми. В за­ле­ж­но­с­ті від то­го, яка фо­р­ма пе­ре­ва­жає скло на­бу­ває від­по­ві­д­но­го жо­в­ту­ва­то зе­ле­но­го, або си­ню­ва­то зе­ле­но­го ко­льо­ру Крім спо­лу­чень за­лі­за пі­сок мо­же мі­с­ти­ти на­сту­п­ні фа­р­бу­ю­чи ок­си­ди: Cr_>2>O_>3> та ТІО_>­2>.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві рі­з­но­ма­ні­т­них ви­дів скло­та­ри до­зво­ля­єть­ся вміст ок­си­дів за­лі­за в пі­с­ку (в%):для без­ко­льо­ро­вої скло­та­ри до 0.1 для на­пів­бі­лої скло­та­ри до 0.3.

Для ви­ро­б­ни­ц­т­ва скло­та­ри, осо­б­ли­во по­фа­р­бо­ва­ної в зе­ле­ний ко­лір, вміст ок­си­дів за­лі­за не но­р­му­єть­ся та у зв’я­з­ку з цим ча­с­то ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся пі­с­ки, ви­до­бу­ток яких мо­ж­на ор­га­ні­зу­ва­ти не­по­да­лік від скля­но­го за­во­ду. Роз­мі­ри зе­рен пі­с­ку, та осо­б­ли­во кі­ль­кі­с­не від­но­шен­ня зе­рен по роз­мі­рам, ду­же ва­ж­ли­во вра­хо­ву­ва­ти при ва­рін­ні скла. У ви­па­д­ку ви­ко­ри­с­тан­ня од­но­рі­д­них за роз­мі­ра­ми зе­рен пі­с­ку до­ся­га­єть­ся рі­в­но­мі­р­не їх роз­чи­нен­ня з утво­рен­ням го­мо­ген­но­го роз­пла­ву. У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри ба­жа­но вжи­ва­ти та­кі ква­р­цо­ві пі­с­ки, в яких вміст фра­к­ції роз­мі­ром 0.2 – 0.5мм скла­дає 85-90%. Ба­жа­но вжи­ва­ти дрі­б­ний, з го­с­т­ро­ку­т­ною фо­р­мою зе­рен, пі­сок то­му, що в цьо­му ра­зі зна­ч­но під­ви­щу­єть­ся шви­д­кість роз­чи­нен­ня за­вдя­ки збі­ль­шен­ню ре­а­к­цій­ної по­ве­р­х­ні. Це в свою чер­гу при­ско­рює про­цес ва­рін­ня.

Пі­сок під­при­єм­с­т­во ви­до­бу­ває у ка­р’є­рі не­по­да­лік. Хі­мі­ч­ний склад пі­с­ку­(у мас. %)

SiO_>2> – 98.64;

Al_>2>O_>3> – 0. 44;

Fe_>2>O_>3> – 0.08;

ТiO_>2> – 0.12;

в.п.п. – 0.21;

ва­ж­ка фра­к­ція – 0.54%.

Пі­сок від­по­ві­дає ДСТу 22551-77.

2.3. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для вве­ден­ня Al_>2>O_>3>.

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють гли­но­зем.

До­да­ван­ня Al_>2>O_>3> в пе­в­них кі­ль­ко­с­тях у склад скла спри­яє зни­жен­ню КТР скла, під­ви­щує ме­ха­ні­ч­ну та те­р­мі­ч­ну ви­три­ва­лість, по­ліп­шує кри­с­та­лі­за­цій­ні вла­с­ти­во­с­ті. АІ_>­2>­О_>3> вво­дять у склад скла за до­по­мо­гою тех­ні­ч­но­го ок­си­ду алю­мі­нію, гі­д­ро­ок­си­ду алю­мі­нію, польо­вих шпа­тів, ка­о­лі­нів та ін. Крім то­го мо­ж­на за­сто­со­ву­ва­ти від­хо­ди гір­ни­чо­-зба­га­чу­ва­ль­них фа­б­рик, по­ле­во­ш­па­т­но­го та не­фе­лі­но­во­го кон­це­н­т­ра­тів. Для вве­ден­ня АІ_>­2>­О_>3> та­кож ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­г­ма­ти­ти.

Пе­г­ма­ти­ти уяв­ля­ють со­бою при­ро­д­ну су­міш польо­вих шпа­тів та ок­си­ду кре­ме­ню. Вміст ок­си­ду алю­мі­нію в них мо­же до­ся­га­ти 20-22%. У ви­гля­ді су­пу­т­ніх до­мі­шок у пе­г­ма­ти­тах зу­стрі­ча­ють­ся ок­си­ди за­лі­за, лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів, ти­та­ну. На рі­з­ни­цю від польо­вих шпа­тів, в пе­г­ма­ти­тах ок­си­ди за­лі­за мі­с­тять­ся у ви­гля­ді кру­п­но­к­ри­с­та­лі­ч­них вклю­чень, і ле­г­ше під­да­ють­ся від­ді­лен­ню від ос­но­в­ної по­ро­ди

На під­при­єм­с­т­ві Al_>2>O_>3> вво­дять ка­о­лі­ном, що від­по­ві­дає ДСТу 19609,0-89.

Ка­о­лін має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад( мас. %):

Al_>2>O_>3> –36.7;

Fe_>2>O_>3> – 0.52;

ТiO_>2> –1.13;

CaO –1.18;

MgO -0;

SiO_>2> – 46.35;

в.п.п. -13.75;

во­ло­га -0.51.

2.4. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­но­зе­ме­ль­них ме­та­лів

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють каль­цій.

Ок­сид каль­цію при­ско­рює ре­а­к­ції си­лі­ка­то­у­т­во­рен­ня, спри­яє по­ле­г­шен­ню ва­рін­ня та осві­т­лен­ня, по­ліп­шує ви­ро­б­ку скло­ма­си, під­ви­щує йо­го хі­мі­ч­ну стій­кість.

Ок­сид каль­цію вво­дять у скло за до­по­мо­гою ву­г­ле­ки­с­лих со­лей кальцію, які мі­с­тять 56% СаО та 44% СО_>2>. на під­при­єм­с­т­вах ви­ко­ри­с­то­ву­ють мі­не­ра­ль­ні рі­з­но­ви­ди ву­г­ле­ки­с­ло­го каль­ці­ю. Се­ред них крей­да, ва­п­няк, ма­р­мур та ва­п­ня­ко­вий шпат. В цих мі­не­ра­лах мі­с­тить­ся до 90-98% Са­СО_>3>, а все ін­ше –до­мі­ш­ки.

На під­при­єм­с­т­ві ок­сид каль­цію вво­дять крей­дою, хі­мі­ч­ний склад якої від­по­ві­дає ДСТу 12085-88.

Крей­да Сла­в’ян­сь­ко­го ро­до­ви­ща має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний скла­д­(­мас. %):

ΣСа­СО_>3>*MgСО_>3> -96.55;

Са­СО_>3> -95.51;

MgСО_>3> -1.04;

Fe_>2>O_>3> –0.03;

во­ло­га -0.07.

Крей­да Бєл­го­ро­д­сь­ко­го ро­до­ви­ща:

ΣСа­СО_>3>*MgСО_>3> -96.65;

Са­СО_>3> -95.65;

MgСО_>3> -1.00;

Fe_>2>O_>3> –0.02;

во­ло­га -0.08.

Ма­те­рі­а­ли, що утри­му­ють ма­г­ній.

Ок­сид ма­г­нію спри­яє по­ліп­шен­ню криста­лі­за­цій­них вла­с­ти­во­с­тей скла, зни­жен­ню КТР, під­ви­щен­ню ме­ха­ні­ч­ної ви­три­ва­ло­с­ті. При од­но­ча­с­но­му вве­ден­ні Al_>2>O_>3> та MgO по­ліп­шу­єть­ся ви­ро­б­лен­ня скла, під­ви­щу­єть­ся йо­го хі­мі­ч­на стій­кість.

В яко­с­ті си­ро­ви­ни для вве­ден­ня MgO зви­чай­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють до­ло­міт - Са­СО_>3>*MgСО_>3> – при­ро­д­ній по­двій­ний ка­р­бо­нат каль­цію та ма­г­ні­ю. До­ло­міт це гір­сь­ка по­ро­да, то­му крім Са­СО_>3> і MgСО_>3> уній мі­с­тять­ся до­мі­ш­ки SiO_>2>, Al_>2>O_>3>, Fe_>2>O_>3>. в за­ле­ж­но­с­ті від ви­ду та кон­це­н­т­ра­ції до­мі­шок, до­ло­міт мо­же на­бу­ва­ти жо­в­то­го, бу­ро­го або сі­ро­го ко­льо­ру. При­пу­с­ти­мий вміст ок­си­дів за­лі­за, при ви­го­то­в­лен­ні та­р­но­го скла, скла­дає не бі­ль­ше ніж 0.05%

У чи­с­то­му ви­гля­ді до­ло­міт мі­с­тить 30.4% CaO, 21.9 MgO та 47.7% СO_>2>. При­ро­д­ні до­ло­мі­ти зав­жди мі­с­тять до­мі­ш­ки пі­с­ку, гли­но­зе­му і за­лі­за. То­му по­стій­ність скла­ду та мі­ні­ма­ль­ний вміст шкі­д­ли­вих до­мі­шок має ду­же ва­ж­ли­ве зна­чен­ня при ви­го­то­в­лен­ні без­ба­р­в­ної та­ри. У яко­с­ті ма­те­рі­а­лів за до­по­мо­гою яких мо­ж­на вве­с­ти MgO іно­ді ви­ко­ри­с­то­ву­ють ( за умо­ви по­стій­но­с­ті хі­мі­ч­но­го скла­ду ) ма­г­не­зит MgСО_>3>, до­ло­мі­ти­зо­ва­ний ва­п­няк та ін.

На під­при­єм­с­т­ві MgO вво­дять до­ло­мі­том ДСТу 23673.0-79.

До­ло­міт До­ку­ча­єв­сь­кий­(у мас. %)

CaO –34.69;

MgO –13.64;

Al_>2>O_>3> –0.51;

Fe_>2>O_>3> –0.24;

SiO_>2> –4.4.

До­ло­міт Но­во тро­ї­ць­кий­(у мас. %)

CaO –37.82;

MgO –14.75;

Al_>2>O_>3> –0.58;

Fe_>2>O_>3> –0.12;

SiO_>2> –2.14.

2.5. Си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли для ве­ден­ня ок­си­дів лу­ж­них ме­та­лів

Ма­те­рі­а­ли, що мі­с­тять на­трій.

Ос­но­в­ни­ми ма­те­рі­а­ла­ми для вве­ден­ня у скло ок­си­ду на­трію є со­да та су­ль­фат. У ви­го­то­в­лен­ні скла в яко­с­ті ос­но­в­но­го си­ро­вин­но­го ма­те­рі­а­лу, що мі­с­тить лу­ги, ви­ко­ри­с­то­ву­ють каль­ци­но­ва­ну со­ду, яка мі­с­тить 58.5 Na_>2>O та 41.5 СO_>2>. те­м­пе­ра­ту­ра пла­в­лен­ня со­ди 851⁰С. тех­ні­ч­на со­да для ви­го­то­в­лен­ня скла по­ви­нна утри­му­ва­ти не менш ніж 95% Na_>2>СO_>3> і не більш ніж 1% Na_>2>СІ . Су­ль­фат на­трію ви­ко­ри­с­то­ву­ють, як за­мі­с­ник со­ди то­му, що він менш де­фі­ци­т­ний і більш де­ше­вий. При ва­рін­ні скла су­ль­фат важ­ко і по­ві­ль­но роз­кла­да­є­ть­ся. Су­ль­фат, що не роз­кла­в­ся, не­по­в­ні­с­тю за­сво­ю­єть­ся скло­ма­сою, і за ра­ху­нок то­го, що він має ме­н­шу щіль­ність, ви­пли­ває на по­ве­р­х­ню, утво­рю­ю­чи луг. Для то­го, щоб по­ле­г­ши­ти роз­кла­ден­ня су­ль­фа­ту і по­пе­ре­ди­ти по­яву лу­гу, в ши­х­ту вво­дять від­но­в­лю­вач (ву­г­ле­ць) у ви­гля­ді ву­гіл­ля, ко­к­су, ан­тра­ци­ту, де­ре­вин­но­го ву­гіл­ля та ін.

Na_>2>O вво­дять за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту в кі­ль­ко­с­тях, які за­ле­жать від при­зна­чен­ня та спо­со­бу ви­го­то­в­лен­ня скло­та­ри. Та­ким чи­ном, при ви­го­то­в­лен­ні за­ба­р­в­ле­них пля­шок за до­по­мо­гою су­ль­фа­ту вво­дить­ся 30% Na_>2>O, і ви­го­то­в­лен­ні на­пів­бі­лих пля­шок – 25% Na_>2>O, у ви­ро­б­ни­ц­т­ві без­ба­р­в­них пля­шок – 5% Na_>2>O.

Ок­сид на­трію ча­с­т­ко­во мо­ж­на вве­с­ти за до­по­мо­гою гір­ни­чих по­рід, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для вве­ден­ня ін­ших ос­но­в­них ок­си­дів, що утво­рю­ють скло, на­при­клад Al_>2>O_>3> (не­фе­лі­ни, тра­хі­ти, польо­ві шпа­ти, та ін.).

На під­при­єм­с­т­ві ок­си­ди лу­ж­них ме­та­лів вво­дять за до­по­мо­гою со­ди ДСТу 5100-85 та ча­с­т­ко­во су­ль­фа­ту.

Со­да має на­сту­п­ний хі­мі­ч­ний склад:

Na_>2>СO_>3> > 99.2% (пі­с­ля про­жа­рен­ня);

СІ^-<0.5;

в.п.п.<0.8;

Су­ль­фат на­трію ОАО „Во­л­ж­с­кий ор­хи­н­доз”

ТУ-21-249-0020416892.

Na_>2>SO_>4> – 99.4%;

Су­ль­фат на­трію ВАТ ”Че­р­ка­сь­ке хі­м­во­ло­к­но”

ТУу 6-13697008 006-95.

Na_>2>SO_>4>–99.6%;

2.6. Об­ро­б­лен­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та під­го­то­в­ка скло­бою

Про­цес об­ро­б­ки си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів та при­го­ту­ван­ня ши­х­ти вклю­чає на­сту­п­ні ос­но­в­ні опе­ра­ції: при­йман­ня, збе­рі­ган­ня, об­ро­б­ку си­ро­ви­ни, до­зу­ван­ня, зво­ло­жен­ня, пе­ре­мі­шу­ван­ня доз ком­по­не­н­тів ши­х­ти.

Об­ро­б­ка си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ну­єть­ся на са­мо­стій­них тех­но­ло­гі­ч­них лі­ні­ях.

За­ле­ж­но від ви­ду си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли під­да­ють на­сту­п­но­му об­ро­б­лян­ню: роз­та­рю­ван­ню, дро­б­лен­ню, су­шін­ню, здрі­б­нен­ню, про­сі­ван­ню. Скло­бій мо­же під­ля­га­ти ма­г­ні­т­ній се­па­ра­ції, здрі­б­нен­ню, мо­к­ро­му або су­хо­му очи­щен­ню, про­сі­ван­ню.

Роз­та­рю­ван­ня та роз­пу­шен­ня. Для роз­та­рю­ван­ня си­ро­ви­ни, що по­сту­пає в мі­ш­ках , ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­ста­н­да­р­т­ні уста­но­в­ки для роз­та­рю­ван­ня з од­но­ча­с­ним руй­ну­ван­ням. Для руй­ну­ван­ня ма­те­рі­а­лів, що зле­жу­ють­ся та гру­д­ку­ють­ся (со­да, се­лі­т­ра та ін.) ви­ко­ри­с­то­ву­ють дез­ін­те­г­ра­то­ри, про­ти­ра­ль­ні ма­ши­ни.

Дро­б­лен­ня та по­мел. Дро­б­лен­ню та по­ме­лу під­да­ють: до­ло­міт, ва­п­няк, крей­ду, до­мен­ний шлак, су­ль­фат на­трію, ву­гіл­ля, скло­бій.

Для гру­бо­го здрі­б­нен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють що­ко­ві, мо­ло­т­ко­ві, ва­л­ко­ві дро­ба­р­ки.

Для тон­ко­го по­ме­лу ви­ко­ри­с­то­ву­ють бі­гу­ни, куль­ові мли­ни, дез­ін­те­г­ра­то­ри.

Су­шін­ня. Су­шін­ню під­да­ють пі­сок, крей­ду, ва­п­няк, до­ло­міт, су­ль­фат на­трію, при умо­ві, що їх во­ло­гість бі­ль­ша, ніж по­трі­б­но для скла­дан­ня ши­х­ти.

Те­м­пе­ра­ту­ри су­шін­ня рі­з­них ма­те­рі­а­лів від­рі­з­ня­ю­ть­ся. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня пі­с­ка ста­но­вить 700-800⁰С. Те­м­пе­ра­ту­ра су­шін­ня крей­ди, до­ло­мі­ту та ва­п­ня­ку не по­ви­нна пе­ре­ви­щу­ва­ти 400⁰С то­му, що при більш ви­со­ких те­м­пе­ра­ту­рах по­чи­на­єть­ся те­р­мі­ч­на ди­со­ці­а­ція цих ма­те­рі­а­лів.

Ма­те­рі­а­ли ва­п­ня­ко­вої гру­пи су­шать­ся гі­р­ше ніж пі­сок, то­му про­ду­к­ти­в­ність су­шиль­них при­стро­їв в яких їх су­шать зна­ч­но ме­н­ше.

Зво­ло­же­ний су­ль­фат на­трію ча­с­то ви­су­шу­ють за­со­бом до­ба­в­ки со­ди, яка по­гли­нає і зв’я­зує гі­г­ро­ско­пі­ч­ну во­ло­гу су­ль­фа­ту. Як­що во­ло­гість су­ль­фа­ту пе­ре­ви­щує 20%, то йо­го су­шін­ня ду­же ва­ж­ке то­му, що при 32.4⁰С мі­ра­бі­літ роз­пла­в­лю­єть­ся у вла­с­ній кри­с­та­лі­за­цій­ній во­ді і цей роз­плав при­ли­пає до сті­нок су­ша­рень. То­му йо­го по­да­ють в зо­ну з те­м­пе­ра­ту­ра­ми 650-700⁰С, то­ді по­ве­р­х­не­вий шар зе­рен шви­д­ко ви­су­шу­єть­ся і во­ни не при­ли­па­ють до сті­нок су­ша­рень.

Для су­шін­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють пря­мо­то­ч­ні су­шиль­ні ба­ра­ба­ни. До­пу­с­ка­єть­ся су­ши­ти си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли у кон­ве­є­р­них, ту­не­ль­них пе­чах та опі­ч­ках.

Про­сі­ван­ня. Всі си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли про­сі­ю­ють. ви­ко­ри­с­то­ву­ють пло­с­кі гро­хо­ти, що хи­та­ють­ся, си­та-­бу­ра­ти, ві­б­ра­цій­ні гро­хо­ти.

Транс­по­р­ту­ван­ня. Для транс­по­р­ту­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ко­в­шо­ві еле­ва­то­ри, скі­по­ві пі­ді­йма­чі, пне­в­мо­тра­н­с­порт, кон­ве­є­ри стрі­ч­ко­ві.

Тех­но­ло­гі­ч­не об­ла­д­нан­ня, за до­по­мо­гою яко­го го­ту­ють­ся си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли пред­ста­в­ле­не на ри­су­н­ку 2.1.

2.7. Ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти

Для ви­го­то­в­лен­ня ши­х­ти ви­ко­ри­с­то­ву­ють під­го­то­в­ле­ні си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли.

Су­ль­фат на­трію та ву­гіл­ля від­ва­жу­ють­ся та окре­мо змі­шу­ю­ть­ся. Для зва­жу­ван­ня си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють ва­го­ві лі­ні­ї. При до­зу­ван­ні ма­те­рі­а­лів ви­ко­ри­с­то­ву­ють, стрі­ч­ко­ві жи­ви­ль­ни­ки, еле­к­т­ро­ма­г­ні­т­ні хи­т­ки.

Для ва­рін­ня зе­ле­но­го та оли­в­ко­во­го скла в ши­х­ту вво­дять:

Пі­сок ква­р­цо­вий ДСТу 22551-77;

Со­да каль­ци­но­ва­на ДСТу 5100-85;

Су­ль­фат на­трію ДСТу 6318-77;

До­ло­міт ДСТу 23762-79;

Ка­о­лін ДСТу 21285-75;

Крей­да ДСТу 12085-88;

Пар­та­х­ром;

Ок­сид за­лі­за­(­о­ли­в­ко­ве скло).

Ре­цепт ши­х­ти на за­да­ний хі­мі­ч­ний склад скла роз­ра­хо­ву­єть­ся ла­бо­ра­то­рі­єю за­во­ду з ура­ху­ван­ням лу­ж­но­с­ті, во­ло­го­с­ті си­ро­вин­них ма­те­рі­а­лів. Ком­по­не­н­ти ши­х­ти від­ва­жу­ють­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ре­це­п­ту і в по­слі­до­в­но­с­ті, яка вка­за­на у ре­це­п­ту­рі.

Для скло­та­р­но­го це­ху:

Пі­сок, ка­о­лін, со­да, су­ль­фат на­трію, крей­да, до­ло­міт, во­да.

Ва­го­ве до­зу­ван­ня ком­по­не­н­тів ши­х­ти про­во­дить­ся на до­зу­ю­чих лі­ні­ях, які осна­щен­ні ва­га­ми ДВСТ та УЦК-4003 В (п). то­ч­ність зва­жу­ван­ня на цих ва­гах за­ле­жить від ме­жі на­ва­н­та­жен­ня. Так , як­що ва­ги роз­ра­хо­ва­ні на зва­жу­ван­ня до 100 кг, то то­ч­ність ста­но­вить 2 кг, а як­що ме­жа зва­жу­ван­ня ся­гає 300 кг, то то­ч­ність зни­жу­єть­ся до 5 кг. То­ч­ність зва­жу­ван­ня ма­те­рі­а­лів ду­же ва­ж­ли­вий чин­ник яко­с­ті ши­х­ти то­му, що за до­бу ви­го­то­в­ля­єть­ся ду­же ве­ли­ка кі­ль­кість ши­х­ти. За до­бу при спів­від­но­шен­ні ши­х­та-ск­ло­бій 70:30 в піч №1 за­ва­н­та­жу­єть­ся 58т ши­х­ти та 19.2 т скло­бою, а в піч №3  - 114 т ши­х­ти та 39.6 т скло­бо­ю.

За­пас ши­х­ти у ви­гля­ді пе­ре­хі­д­но­го об’­єму ста­но­вить 10 кю­бе­лів.

Ба­р­в­ни­ки (пар­та­х­ром, Fe2O3 (пі­г­мент)) ва­жать окре­мо, в ла­бо­ра­то­рії, роз­фа­со­ву­ють у мі­ше­ч­ки з щіль­ної тка­ни­ни. Ба­р­в­ни­ки до­да­ють без­по­се­ре­д­ньо у змі­шу­вач, пі­с­ля то­го, як бу­де пе­ре­мі­ша­но всі ін­ші ком­по­не­н­ти.

При­пу­с­ти­мі від­хи­лен­ня по ва­зі окре­мих ком­по­не­н­тів ши­х­ти по­ви­нні бу­ти:

По пі­с­ку ±0.2%

По до­ло­мі­ту ±0.2%;

По со­ді ±0.2%;

По су­ль­фа­ту на­трію ±0.2%;

По ка­о­лі­ну ±0.2%;

По крей­ді ±0.2%;

По пар­та­х­ро­му та ок­си­ду за­лі­за від­хи­лен­ня не до­пу­с­ка­ють­ся

При­го­то­ва­на ши­х­та по­ви­нна за­без­пе­чу­ва­ти отри­ман­ня зе­ле­но­го скла хі­мі­ч­но­го скла­ду, який при­ве­де­но в таб­ли­цях 2.3 та 2.4.

Таб­ли­ця 2.3. – хі­мі­ч­ний склад зе­ле­но­го скла

SiO>2>	A>l2>O>3>	Fe>2>O>3>	СаО+MgО	Na>2>O	SO>3>	Cr>2>O>3>
71.2	1.8	0.3	12.2	14.2	0.3	0.17
±0.5%	±0.5%	±0.04%	±0.2%	±0.2%	±0.02%	±0.02%

Таб­ли­ця 2.4 – хі­мі­ч­ний склад оли­в­ко­во­го скла

SiO>2>	Al>2>O>3>	Fe>2>O>3>	СаО+MgО	Na>2>O	SO>3>	Cr>2>O>3>
71.2	1.8	0.3	12.2	14.2	0.3	0.17
±0.5%	±0.5%	±0.04%	±0.2%	±0.2%	±0.02%	±0.02%

Тех­но­ло­гі­ч­на схе­ма при­го­ту­ван­ня ши­х­ти пред­ста­в­ле­на на ри­су­н­ку 2.2

2.8. За­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та скло­бою у скло­ва­р­ну піч

Для за­ва­н­та­жен­ня ши­х­ти та бою в піч ви­ко­ри­с­то­ву­ють ме­ха­ні­ч­ні завантажувачі. Ре­жим жи­в­лен­ня пе­чі ши­х­тою та боєм ви­ко­ну­єть­ся у від­по­ві­д­но­с­ті до ви­трат скло­ма­си на ви­го­то­в­лен­ня ви­ро­бів. Го­дин­на по­да­ча ши­х­ти та бою в піч по­ви­нна то­ч­но від­по­ві­да­ти з`є­му скло­ма­си. Спів­від­но­шен­ня за­ва­н­та­же­ної ши­х­ти і скло­бою по­ви­нно зна­хо­ди­ти­ся у ме­жах: ши­х­ти-­бою 70-30%, 60-40%, 50-50%. Від­хи­лен­ня від вста­но­в­ле­но­го спів­від­но­шен­ня не по­ви­нно пе­ре­ви­щу­ва­ти ±5%. До бу­н­ке­рів за­ва­н­та­жу­ва­чів ши­та по­да­єть­ся у кю­бе­лях по під­ві­с­но­му кон­ве­є­ру. У бу­н­кер за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­та та скло­бій за­ва­н­та­жу­єть­ся ша­ра­ми.

Як­що об’­єм по­да­ван­ня ши­х­ти бу­де від­рі­з­ня­ти­ся від з’є­му скло­ма­си, то це при­ве­де до ко­ли­ван­ня рі­в­ня дзе­р­ка­ла в пе­чі. В свою чер­гу це не­га­ти­в­но впли­ває на стан фу­те­рі­в­ки і якість скло­ма­си, що ви­ро­б­ля­є­ть­ся. Ко­ли­ван­ня рі­в­ня скло­ма­си по­ви­нні скла­да­ти не бі­ль­ше ніж ± 0.5 мм.

Для під­три­ман­ня по­стій­но­го рі­в­ня скло­ма­си завантажувачі пра­цю­ють в ав­то­ма­ти­ч­но­му ре­жи­мі і зв‘я­за­ні з рі­в­не­мі­ром “клю­ю­чо­го” ти­пу.

На пе­чі №1 та №3 вста­но­в­ле­но по 3 тон­ко­ша­ро­ві за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти плу­н­же­р­но­го ти­пу.

1- на­ко­не­ч­ник;

2- бу­н­кер для ши­х­ти і скло­бою;

3 – стіл;

4 – ре­ду­к­тор;

5 – еле­к­т­ро­дви­гун;

Ри­су­нок 2.4. – схе­ма за­ва­н­та­жу­ва­ча ши­х­ти

3. Ма­ши­но – ван­ний цех

Таблиця 3.1. – матеріальний баланс виробництва пляшок

прибуток	т/рік	видаток	т/рік
сировинні матеріали, з урахуванням втрат та вологості	121163,81	товарна продукція	117500
відходи скла	15047,703
витрати сировини	3364,514
витрати бою	4000,896
склобій	44009,85	волога з шихти	4433,766
вода	3785,395	вигар шихти	17488,898
волога з сировини	5033,058
непогодження	2090,135
разом	168959,061		168959,061

3.1. Ва­рін­ня скло­ма­си

Про­цес ва­рін­ня скла уяв­ляє со­бою скла­д­ний ком­плекс фі­зи­ко – хі­мі­ч­них пе­ре­тво­рень, явищ те­п­ло та ма­со­о­б­мі­ну, в ре­зуль­та­ті яких си­ро­вин­ні ма­те­рі­а­ли – ши­х­та пе­ре­тво­рю­єть­ся у роз­плав – скло­ма­су із ви­зна­че­ни­ми фі­зи­ко – хі­мі­ч­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми. Ши­х­та під ді­єю ви­со­ких те­м­пе­ра­тур, які ви­ни­ка­ють під час спа­лен­ня па­ли­ва, роз­пла­в­ля­єть­ся, го­мо­ге­ні­зу­єть­ся, охо­ло­джу­єть­ся та по­сту­пає на ви­ро­б­лян­ня.

Про­цес скло­ут­во­рен­ня про­ті­кає в де­кі­ль­ка ета­пів.

Си­лі­ка­то­у­т­во­рен­ня. До кі­н­ця цьо­го ета­пу у ши­х­ті не за­ли­ша­єть­ся окре­мих ком­по­не­н­тів. Бі­ль­шість га­зо­по­ді­б­них ком­по­не­н­тів вже ви­да­ле­но, скла­до­ві ча­с­т­ки пе­ре­те­р­пі­ли ряд фі­зи­ч­них та хі­мі­ч­них пе­ре­тво­рень. Між ком­по­не­н­та­ми ши­х­ти прой­ш­ли всі ос­но­в­ні твер­до­фа­з­ні ре­а­к­ції і во­на уяв­ляє со­бою спе­че­ну ма­су, яка скла­да­єть­ся з си­лі­ка­тів та ок­си­ду кре­ме­ню.

Скло­ут­во­рен­ня. Цей етап ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся тим, що на­при­кі­н­ці ета­пу скло­ма­са стає про­зо­ро­ю. В ній вже від­су­т­ні не про­ва­ре­ні ча­с­т­ки ши­х­ти, адже во­на ще про­ни­за­на ве­ли­кою кі­ль­кі­с­тю бу­ль­ба­шок та зви­вин і за­ли­ша­єть­ся не­од­но­рі­д­но­ю. Для зви­чай­но­го та­р­но­го скла цей етап скі­н­ча­єть­ся при 1150-12000С.

Осві­т­лен­ня. На цьо­му ета­пі скло­ма­са стає менш в’я­з­кою, зві­ль­ня­єть­ся від ви­ди­мих га­зо­по­ді­б­них вклю­чень. Для та­р­но­го скла осві­т­лен­ня за­кін­чу­єть­ся при 1400-15000С. В’я­з­кість скло­ма­си при цьо­му скла­дає бли­зь­ко 10-12Па*с.

Го­мо­ге­ні­за­ці­я. Про­цес го­мо­ге­ні­за­ції ду­же ва­ж­ли­вий. В скло­ва­р­них пе­чах для та­р­но­го скла го­мо­ге­ні­за­ція по­ви­нна про­хо­ди­ти ду­же шви­д­ко то­му, що ви­ро­б­ни­ц­т­во ха­ра­к­те­ри­зу­єть­ся ве­ли­ки­ми з`є­ма­ми.

На цьо­му ета­пі скло­ма­са ін­те­н­си­в­но пе­ре­мі­шу­єть­ся за до­по­мо­гою бу­р­лін­ня. До кі­н­ця цьо­го ета­пу скло­ма­са зві­ль­ня­єть­ся від зви­вин, стає од­но­рі­д­но­ю. Бу­р­лін­ня скло­ма­си сти­с­не­ним по­ві­т­рям до­зво­ляє під­ви­щи­ти ви­ро­б­ни­ц­т­во пе­чей та по­кра­щи­ти якість скло­ма­си. Од­нак бу­р­лін­ня за­сто­со­ву­ють ли­ше на пе­чах для ва­рін­ня те­м­но­-зе­ле­но­го та ко­ри­ч­не­во­го скла. Со­п­ла роз­та­шо­ву­ють­ся в зо­ні чи­с­то­го дзе­р­ка­ла скло­ма­си. Кі­ль­кість со­пел за­ле­жить від по­ту­ж­но­с­ті пе­чі. Так для пе­чі №1 кі­ль­кість со­пел до­рі­в­нює 7 во­ни роз­та­шо­ва­ні в ряд на від­ста­ні 500 мм од­на від дру­го­ї. Для пе­чі №3 кі­ль­кість со­пел до­рі­в­нює 13 і роз­та­шо­ва­ні во­ни у ша­хо­во­му по­ряд­ку.

Охо­ло­джен­ня скло­ма­си. В’я­з­кість про­ва­ре­ної скло­ма­си ду­же ни­зь­ка для ви­ро­б­ки ви­ро­бів. То­му для то­го, щоб мо­ж­на бу­ло від­фо­р­му­ва­ти ви­ро­би не­об­хід­но зни­зи­ти те­м­пе­ра­ту­ру при­бли­з­но на 200-3000С по­рі­в­ня­но з те­м­пе­ра­ту­ра­ми осві­т­лен­ня та го­мо­ге­ні­за­ці­ї. Охо­ло­джен­ня скло­ма­си про­ті­кає до те­м­пе­ра­ту­ри 12000С для ство­рен­ня не­об­хід­ної в‘я­з­ко­с­ті при фо­р­му­ван­ні ви­ро­бів.

Ду­же ва­ж­ли­во, щоб під час охо­ло­джен­ня не ви­ни­ка­ло по­ру­шен­ня рі­в­но­ва­ги між роз­пла­вом та га­за­ми. В цьо­му ви­па­д­ку ви­ни­ка­ють по­ро­ки – пу­зи­рі та вто­рин­на „мо­ш­ка”, зві­ль­ни­ти­ся від яких прак­ти­ч­но не мо­ж­ли­во то­му, що в’я­з­кість скло­ма­си вже ви­со­ка.

Ва­рін­ня та­р­но­го скла про­во­дить­ся у про­то­ч­них ван­них пе­чах без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. Ван­на скло­ва­р­на піч пред­ста­в­ляє со­бою скла­д­ний те­п­ло­те­х­ні­ч­ний аг­ре­гат, конс­тру­к­ція яко­го за­ле­жить від спо­со­бу пі­ді­грі­ву, на­пря­м­ку ру­ху ди­мо­вих га­зів, спо­со­бу роз­ді­лен­ня ба­сей­ну та по­лу­м’я­но­го про­с­то­ру. Во­на скла­да­єть­ся з ро­бо­чої ка­ме­ри, па­ль­ни­ків, при­стро­їв для ви­ко­ри­с­тан­ня те­п­ла ди­мо­вих га­зів, пе­ре­ві­д­них кла­па­нів, фу­н­да­ме­н­тів, опор та ка­р­ка­су. На­пря­мок ру­ху га­зів в ве­ли­ких ре­ге­не­ра­ти­в­них пе­чах по­пе­ре­чний, а в ма­лих – під­ко­во­по­ді­б­не або по­здо­в­ж­ньо – по­пе­ре­чне. При ви­ро­б­ці скло­та­ри зви­чай­но ви­ко­ри­с­то­ву­ють скло­ва­р­ні пе­чі з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я, бо во­ни до­зво­ля­ють кра­ще ре­гу­лю­ва­ти те­п­ло­вий ре­жим по до­в­жи­ні пе­чі, ство­рю­ва­ти не­об­хід­ні те­п­ло­ві умо­ви в зо­нах ва­рін­ня, осві­т­лен­ня та го­мо­ге­ні­за­ці­ї. В ре­ге­не­ра­ти­в­них пе­чах з по­пе­ре­чним ру­хом по­лу­м’я мо­ж­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти се­к­цій­ні ре­ге­не­ра­то­ри, які до­зво­ля­ють ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру пі­ді­грі­ву по­ві­т­ря для від­по­ві­д­но­го па­ль­ни­ка. Схе­ма пе­чі пред­ста­в­ле­на на ри­су­н­ку 3.1.

При не­ве­ли­ких роз­мі­рах та ви­со­кій про­ду­к­ти­в­но­с­ті пе­чей ви­ко­ри­с­то­ву­ють під­ко­во­по­ді­б­ний та по­здо­в­ж­ньо – по­пе­ре­чний рух по­лу­м’я. Та­кі пе­чі більш ком­па­к­т­ні, в них мо­ж­на більш по­вно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти па­ли­во, за­без­пе­чу­ва­ти по­трі­б­ну на­сти­ль­ність фа­ке­лу. од­нак в цих пе­чах важ­ко ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру в окре­мих зо­нах. Схе­ма­ти­ч­но піч з під­ко­во­по­ді­б­ним ру­хом по­лу­м’я зо­бра­же­на на ри­су­н­ку 3.2.

Най­більш про­ду­к­ти­в­ни­ми є про­то­ч­ні пе­чі з при­стро­єм для бу­р­лін­ня скло­ма­си, без ви­ро­б­но­го ба­сей­ну. Крім то­го про­цес пе­ре­мі­шу­ван­ня та осві­т­лен­ня про­ті­кає у тон­ко­му ша­рі скло­ма­си. Ши­х­ту та скло­бій мо­ж­на по­да­ва­ти в зо­ну ва­рін­ня по по­хи­ло­му ло­т­ку. Пе­ре­мі­шу­ван­ня скло­ма­си в зо­ні ва­рін­ня бу­р­лін­ням до­зво­ляє при­ско­ри­ти про­це­си си­лі­ка­то – і скло­ут­во­рен­ня. Тон­ко­ша­ро­ве осві­т­лен­ня до­зво­ляє здій­с­ни­ти більш кра­щий про­грів скло­ма­си і ін­те­н­си­фі­ку­ва­ти про­цес. За­вдя­ки цьо­му пря­мо­то­ч­ні пе­чі за­без­пе­чу­ють ви­со­ку про­ду­к­ти­в­ність при до­сить не­ве­ли­ких роз­мі­рах.

Ос­но­в­ною ви­мо­гою до конс­тру­к­ції ви­со­ко­про­ду­к­ти­в­них про­ми­с­ло­вих скло­ва­р­них пе­чей з по­лу­м’я­ним про­грі­вом - за­без­пе­чен­ня ви­со­ко­те­м­пе­ра­ту­р­них ре­жи­мів ва­рін­ня скла до 1600-1650⁰С. Цьо­му по­ви­нні від­по­ві­да­ти конс­тру­к­ції за­ва­н­та­жу­ва­ль­них ки­шень, га­зо­па­ль­ни­ко­вих при­стро­їв і про­то­ків.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­ні ки­ше­ні по­ви­нні бу­ти за­кри­ти­ми, для по­пе­ре­джен­ня ви­би­ван­ня фа­ке­лу та під­смо­к­ту­ван­ня хо­ло­д­но­го по­ві­т­ря. Осо­ба ува­га по­ви­нна при­ді­ля­ти­ся до ра­ці­о­на­ль­но­го роз­мі­щен­ня фа­ке­лу та ви­со­ко­му сту­пе­ню про­грі­ву по­ві­т­ря­(­до 1400-450⁰С).

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка скло­ва­р­них пе­чей.

Скло­ва­р­на піч №1

Кла­д­ка ван­ної пе­чі

Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин, від­по­ві­да­ль­ні конс­тру­к­ції – вльо­ти, про­ток, ар­ка то­р­це­вої сті­ни ба­кор.

По­лу­м’я­ний про­с­тір ва­ри­ль­но­го про­с­то­ру ба­кор.

Ро­бо­ча ча­с­ти­на ди­нас.

Дно пе­чі ша­мот, ба­ко­ро­ва пли­т­ка.

Го­ло­вне зве­ден­ня та зве­ден­ня

ро­бо­чої ча­с­ти­ни, зве­ден­ня ре­ге­не­ра­то­рів склоди­нас.

Ре­ге­не­ра­то­ри ди­нас, ша­мот.

На­са­д­ка ша­мот.

Ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся спа­лю­ван­ням га­зу у над­ли­ш­ку по­ві­т­ря α=1-1,2. по­ві­т­ря про­пу­с­ка­єть­ся крізь ре­ге­не­ра­то­ри де во­но пі­ді­грі­ва­єть­ся до те­м­пе­ра­ту­ри 9000С. Якість про­ва­рю­ван­ня за­без­пе­чу­єть­ся си­с­те­мою ба­р­бо­ту­ван­ня. На пе­чі №1 пра­цює 7 то­чок, що роз­та­шо­ва­ні в ряд на від­ста­ні 500 мм од­на від од­но­ї. Скло­ма­са від­би­ра­єть­ся крізь два фі­де­ри, які ма­ють са­мо­стій­не опа­лен­ня при­ро­д­ним га­зом і ма­ють три ро­бо­чі зо­ни. Те­м­пе­ра­ту­ра по зо­нам за­да­єть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си та асо­р­ти­ме­н­ту на фі­де­рі. На пе­чі №3 пра­цює 13 то­чок , що роз­та­шо­ва­ні у ша­хо­во­му по­ряд­ку

Ван­на скло­ва­р­на піч без­пе­ре­р­в­ної дії, ре­ге­не­ра­ти­в­на, про­то­ч­на, з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я. піч має три па­ри па­ль­ни­ків. Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин по­єд­на­ні про­то­ком.

Па­ра­ме­т­ри пе­чі

За­га­ль­на пло­ща пе­чі 60м².

Пло­ща ва­ри­ль­ної ча­с­ти­ни 56м².

Пло­ща ро­бо­чої ча­с­ти­ни 15м².

Гли­би­на ва­ри­ль­но­го ба­сей­ну 900мм.

Гли­би­на ви­ро­б­но­го ба­сей­ну 500мм.

Про­ток; до­в­жи­на /ви­со­та/ши­ри­на 1200/300/600мм.

Рі­вень скло­ма­си в ба­сей­ні 75± 1мм.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­на ки­ше­ня: ши­ри­на/висота 850/420мм.

Про­ду­к­ти­в­ність пе­чі 60-66 тон/до­бу(в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си).

Тиск у ва­ри­ль­ній та ро­бо­чій ча­с­ти­ні

ней­т­ра­ль­ний або сла­бо по­зи­ти­в­ний 1-3 Па.

Га­зо­ва се­ре­да α=1-1,2.

Па­ли­во при­ро­д­ний газ, ка­ло­рій­ність 8000ккал/м³.

Тиск га­зу на ГРП це­ху 0,53 кгс/см².

Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка зон

1 зо­на 1 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1500мм;

2 зо­на 2 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1400мм;

3 зо­на 3 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1000 мм.

Ви­тра­ти га­зу по зо­нам:

1 зо­на – 370 м³/час;

2 зо­на – 430 м³/час;

3 зо­на – 220 м³/час.

Те­п­ло­вий ре­жим

Те­м­пе­ра­ту­ра в по­лу­м’я­но­му про­с­то­рі пе­чі ко­н­т­ро­лю­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­па­ри ТПР-30/6, та утри­му­єть­ся в на­сту­п­них ме­жах по зо­нам:

В зо­ні 1 па­ри па­ль­ни­ків – 1520±5⁰С;

В зо­ні 2 па­ри па­ль­ни­ків – 1540±5⁰С;

В зо­ні 3 па­ри па­ль­ни­ків – 1510±5⁰С;

В зо­ні ви­ро­б­ки – 1220±5⁰С.

Скло­ва­р­на піч №3

Ван­на скло­ва­р­на піч без­пе­ре­р­в­ної дії, ре­ге­не­ра­ти­в­на, про­то­ч­на, з по­пе­ре­чним на­пря­м­ком ру­ху по­лу­м’я. піч має п’ять пар па­ль­ни­ків. Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин по­єд­на­ні про­то­ком.

Кла­д­ка ван­ної пе­чі

Ба­сей­ни ва­ри­ль­ної та ро­бо­чої ча­с­тин, від­по­ві­да­ль­ні конс­тру­к­ції – вльо­ти, про­ток, ар­ка то­р­це­вої сті­ни ба­кор.

По­лу­м’я­ний про­с­тір ва­ри­ль­но­го про­с­то­ру ба­кор.

Ро­бо­ча ча­с­ти­на ди­нас.

Дно пе­чі ша­мот, ба­ко­ро­ва пли­т­ка.

Го­ло­вне зве­ден­ня та зве­ден­ня

ро­бо­чої ча­с­ти­ни, зве­ден­ня ре­ге­не­ра­то­рів склоди­нас.

Ре­ге­не­ра­то­ри ди­нас, ша­мот.

На­са­д­ка ша­мот.

Ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся спа­лю­ван­ням га­зу у над­ли­ш­ку по­ві­т­ря α=1-1,2. по­ві­т­ря про­пу­с­ка­єть­ся крізь ре­ге­не­ра­то­ри де во­но пі­ді­грі­ва­єть­ся до те­м­пе­ра­ту­ри 9000С. Якість про­ва­рю­ван­ня за­без­пе­чу­єть­ся си­с­те­мою ба­р­бо­ту­ван­ня. На пе­чі №3 пра­цює 13 то­чок , що роз­та­шо­ва­ні у ша­хо­во­му по­ряд­ку.

Скло­ма­са від­би­ра­єть­ся крізь три фі­де­ри, які ма­ють са­мо­стій­не опа­лен­ня при­ро­д­ним га­зом і ма­ють три ро­бо­чі зо­ни. Те­м­пе­ра­ту­ра по зо­нам за­да­єть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си та асо­р­ти­ме­н­ту на фі­де­рі

Па­ра­ме­т­ри пе­чі

За­га­ль­на пло­ща пе­чі 130,7м².

Пло­ща ва­ри­ль­ної ча­с­ти­ни 122м².

Пло­ща ро­бо­чої ча­с­ти­ни 8,7м².

Гли­би­на ва­ри­ль­но­го ба­сей­ну 900мм.

Гли­би­на ви­ро­б­но­го ба­сей­ну 500мм.

Про­ток; до­в­жи­на /ви­со­та/ши­ри­на 1200/300/600мм.

Рі­вень скло­ма­си в ба­сей­ні 80± 1мм.

За­ва­н­та­жу­ва­ль­на ки­ше­ня: ширина/глибина 4000/1250 мм.

Кі­ль­кість за­ва­н­та­жу­ва­ль­них ві­кон 3 шт.

Роз­мір ві­к­на: ши­ри­на/висота 850/420 мм.

Про­ду­к­ти­в­ність пе­чі 115-160 тон/до­бу( в за­ле­ж­но­с­ті від з’є­му скло­ма­си).

Тиск у ва­ри­ль­ній та ро­бо­чій ча­с­ти­ні

ней­т­ра­ль­ний або сла­бо по­зи­ти­в­ний 1-3 Па.

Га­зо­ва се­ре­да α=1-1,2.

Па­ли­во при­ро­д­ний газ, ка­ло­рій­ність 8000ккал/м³.

Тиск га­зу на ГРП це­ху 0,53 кгс/см².

Те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим ва­рін­ня за­без­пе­чу­єть­ся трьо­ма зо­на­ми го­рін­ня

Ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка зон

1 зо­на 1 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1600мм;

2 зо­на 2-3 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1600мм;

3 зо­на 4-5 па­ра па­ль­ни­ків ши­ри­на вльо­тів – 1400 та 1200 мм. від­по­ві­д­но.

Ви­тра­ти га­зу по зо­нам:

1 зо­на – 500 м³/час;

2 зо­на – 600 м³/час;

3 зо­на – 400 м³/час.

Те­п­ло­вий ре­жим

Те­м­пе­ра­ту­ра в по­лу­м’я­но­му про­с­то­рі пе­чі ко­н­т­ро­лю­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­па­ри ТПР-30/6, та утри­му­єть­ся в на­сту­п­них ме­жах по зо­нам:

За 1 па­рою па­ль­ни­ків – 1485±5⁰С;

За 3 па­рою па­ль­ни­ків – 1535±5⁰С;

За 5 па­рою па­ль­ни­ків – 1510±5⁰С;

В зо­ні ви­ро­б­ки – 1200±5⁰С.

Те­м­пе­ра­ту­ра ви­зна­ча­єть­ся за по­ка­зан­ня­ми тер­мо­пар та ко­н­т­ро­лю­єть­ся що­го­ди­ни тер­мо­еле­к­т­ри­ч­ни­ми пе­ре­тво­рю­ва­ча­ми, що вста­новле­ні в скле­пін­ні пе­чі ко­ж­ної зо­ни. Тер­мо­еле­к­т­ри­ч­ні пе­ре­тво­рю­ва­чі опу­ще­ні ни­ж­че скле­пін­ня пе­чі на 50 мм. Ко­н­т­роль на­грі­ву ни­зу та вер­ха на­са­док ре­ге­не­ра­то­рів ви­ко­ну­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­еле­к­т­ри­ч­них пе­ре­тво­рю­ва­чів, що вста­но­в­ле­ні в ру­ба­ш­ках ре­ге­не­ра­то­рів.

По­ка­зан­ня КІП ар­хі­ву­ють­ся та фі­к­су­ють­ся ко­н­т­ро­ле­ром, а та­кож від­мі­ча­ють­ся в ро­бо­чо­му жу­р­на­лі чер­го­вим скло­ва­ром ко­ж­ні 30 хви­лин.

Те­м­пе­ра­ту­ра ди­мо­вих га­зів ви­мі­ря­єть­ся тер­мо­па­рою, що вста­в­ле­на у кла­д­ку під­на­са­до­ч­но­го ка­на­лу.

Пе­ре­ве­ден­ня по­лу­м’я ви­ко­ну­єть­ся ав­то­ма­ти­ч­но або ди­с­та­н­цій­но че­рез ко­ж­ні 30 хви­лин.

3.2. Під­го­то­в­ка скло­ма­си до фо­р­му­ван­ня

В су­час­но­му ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри най­більш роз­по­всю­дже­ним э кра­пе­ль­не жи­в­лен­ня скло­фо­р­му­ю­чих ма­шин. Фо­р­му­ван­ня кра­п­лі про­хо­дить на­сту­п­ним чи­ном. Скло­ма­са з ви­ро­б­ної ча­с­ти­ни пе­чі над­хо­дить по ка­на­лу в ча­шу 1 жи­ви­ль­ни­ка. В дні ча­ші є отвір, який за­чи­ня­єть­ся оч­ком 4 . Над отво­ром оч­ка в скло­ма­су за­ну­ре­ний ци­лі­н­д­ри­ч­ний во­г­не­три­в­кий плу­н­жер 2. Для утво­рен­ня кра­п­лі з скло­ма­си, що ви­ті­кає крізь оч­ко плу­н­же­ру на­да­ють зворотно -­ по­с­ту­по­во­го ру­ху. Про­цес утво­рен­ня кра­п­лі за до­по­мо­гою плу­н­же­ра по­чи­на­єть­ся з мо­ме­н­ту, ко­ли її від­рі­за­ють но­жи­ця­ми 5. Скло­ма­са, що ви­сту­пає під оч­ком ви­тя­гу­єть­ся і під ді­єю сил по­ве­р­х­не­во­го на­тя­гу окру­г­лю­є­ть­ся. Ко­ли плу­н­жер ру­ха­єть­ся вверх він за­тя­гує за со­бою скло­ма­су, в на­слі­док чо­го за­ли­шок скло­ма­си, що ви­сту­пає за­тя­гу­єть­ся все­ре­ди­ну оч­ка. При ру­сі плу­н­же­ра вниз крізь оч­ко ви­што­в­ху­єть­ся га­ря­ча в’я­з­ка скло­ма­са. При ру­сі плу­н­же­ра вверх ви­ни­кає сто­н­шен­ня (ший­ка) в стру­ме­ні скла. Кра­п­ля від­рі­за­єть­ся в мі­с­ці сто­н­шен­ня. Для пе­ре­мі­шу­ван­ня скло­ма­си в ча­ші в де­яких жи­ви­ль­ни­ках вста­но­в­лю­ють спе­ці­а­ль­ний во­г­не­три­в­кий ци­ліндр – бу­шинг 3, який обе­р­та­єть­ся на­вко­ло плу­н­же­ра.

Іс­ну­ють пне­в­ма­ти­ч­ні та ме­ха­ні­ч­ні жи­ви­ль­ни­ки. В пне­в­ма­ти­ч­них жи­ви­ль­ни­ках син­хро­ні­за­ція ро­бо­ти та при­від плу­н­же­ра, но­жи­ців і скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни від­бу­ва­єть­ся за до­по­мо­гою сти­с­не­но­го по­ві­т­ря. ро­бо­та пне­в­ма­ти­ч­них жи­ви­ль­ни­ків не­по­стій­на із-­за змін ти­с­ку в ме­ре­жі сти­с­не­но­го по­ві­т­ря. В ме­ха­ні­ч­них жи­ви­ль­ни­ках всі ме­ха­ні­з­ми при­во­дять­ся у рух від еле­к­т­ро­при­во­ду або від ме­ха­ні­з­му при­во­ду скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни.

Ри­су­нок 3.3.-схе­ма утво­рен­ня кра­п­лі на рі­з­них ста­ді­ях ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка

Крім то­го ме­ха­ні­ч­ні жи­ви­ль­ни­ки роз­ді­ля­ють­ся за спо­со­бом обі­грі­ву скло­ма­си на 4 гру­пи:

з рі­дин­ним опа­лю­ван­ням;

з га­зо­вим опа­лю­ван­ням;

з еле­к­т­ри­ч­ним опа­лен­ням;

з ком­бі­но­ва­ним опа­лен­ням.

До ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка ста­в­лять­ся жо­р­с­т­кі ви­мо­ги. Він по­ви­нен в за­да­но­му ре­жи­мі ви­да­ва­ти в фо­р­ми скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни пор­ції скло­ма­си у ви­гля­ді кра­пель, які ма­ють ви­зна­чен­ні па­ра­ме­т­ри: те­м­пе­ра­ту­ру­(­в’я­з­кість), ма­су­(­о­б’єм) і фо­р­му. Шви­д­кість утво­рен­ня кра­пель за­ле­жить від ме­то­ду і конс­тру­к­ції скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни, від то­в­щи­ни ви­ро­бів, їх фо­р­ми, скла­ду скла. Ча­с­то­та від­рі­зу кра­пель по­ви­нна бу­ти рі­в­но­мі­р­но­ю. Не­об­хід­но до­три­му­ва­ти­ся син­хро­нно­с­ті ро­бо­ти жи­ви­ль­ни­ка та скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни. Скло­ма­са по­ви­нна ма­ти те­м­пе­ра­ту­ру, яка пе­ре­ви­щує вер­х­ню ме­жу її кри­с­та­лі­за­ці­ї.

Жо­р­с­т­кі умо­ви ро­бо­ти та по­тре­ба у то­ч­но­му до­зу­ван­ні скло­ма­си при­во­дять до ча­с­тої за­мі­ни де­та­лей жи­ви­ль­ни­ка. На­при­клад оч­ко пра­цює бли­зь­ко 2 мі­ся­ців, плу­н­жер 3-6 мі­ся­ців, бу­шинг – до ро­ку.

В’я­з­кість і ме­жі те­м­пе­ра­тур кри­с­та­лі­за­ції скло­ма­си за­ле­жать від її хі­мі­ч­но­го скла­ду. Ма­са кра­п­лі по­ви­нна від­по­ві­да­ти ма­сі ви­ро­бу і зна­хо­ди­ти­ся в ме­жах ста­н­да­р­ту. На від­хи­лен­ня від цьо­го ста­н­да­р­ту, а та­кож на змі­ну ма­си і кон­фі­гу­ра­ції кра­п­лі, мо­ж­на впли­ва­ти шля­хом змі­ни те­м­пе­ра­ту­ри. Фо­р­ма кра­п­лі по­ви­нна від­по­ві­да­ти кон­фі­гу­ра­ції фо­р­му­ю­чої ча­с­ти­ни че­р­но­вої фо­р­ми ви­ду­в­ної скло­фо­р­му­ю­чої ма­ши­ни.

Ста­бі­ль­ність об’­єму (ма­си) кра­п­лі, що ви­да­єть­ся жи­ви­ль­ни­ком, за­без­пе­чу­єть­ся по­стій­ні­с­тю рі­в­ню скло­ма­си в пе­чі і в ка­на­лі жи­ви­ль­ни­ка, на­дій­ні­с­тю на­строй­ки ме­ха­ні­з­мів жи­ви­ль­ни­ка, своє­ча­с­ним чи­щен­ням або за­мі­ною оч­ка жи­ви­ль­ни­ка.

Таб­ли­ця 3.2. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка жи­ви­ль­ни­ка скло­фо­р­му­ва­ль­ної ма­ши­ни ВВ-7

тип жи­ви­ль­ни­ка	2ПМГ-521
тип жи­в­лен­ня	од­но кра­пе­ль­не	двох кра­пе­ль­не
про­ду­к­ти­в­ність, крап/хв	18.7	36.14
тип ма­ши­ни	ВВ-7
ма­са кра­п­лі, г	до 1500	до 450
ді­а­метр отво­ру ві­ч­ка, мм	29-95
хід плу­н­же­ру, мм	30-100
від­стань від рі­в­ня скло­ма­си до рі­в­ню під­ло­ги це­ху, мм	3290
від­стань від бру­су пе­чі до центра ві­ч­ка, мм	5.065
то­в­щи­на слою скло­ма­си в ка­на­лі, мм	155
ши­ри­на ка­на­лу, мм:
:в зо­ні охо­ло­джен­ня	660
в зо­ні кон­ди­ці­ю­ван­ня	360-420
при­ро­д­ний газ:
тиск, МПа	0.02-0.05
ви­тра­ти, м3/с	0.0091
сти­с­не­не по­ві­т­ря:
тиск, Па	0.21-0.35
ви­тра­ти, м3/с	0.066
ве­н­ти­ля­то­р­не по­ві­т­ря
тиск, Па	1470
ви­тра­ти, м3/с	0.4444
во­да для охо­ло­джен­ня но­жи­ців та зли­в­но­го ло­т­ку
тиск, Па	0.1
ви­тра­ти, м3/с	0.007
поту­ж­ність дви­гу­на, кВт	2.8
роз­мі­ри живильника, мм:
до­в­жи­на	5600
ши­ри­на	2300
ви­со­та	5605
ма­са, кг	13050

3.3. Фо­р­му­ван­ня скло­ви­ро­бів

Фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів ви­ко­ну­єть­ся на ро­то­р­них скло­фо­р­му­ю­чих ма­ши­нах ВВ-7 та S-10.

Ма­ши­на ВВ-7 має два сто­ли – чо­р­но­вий та чи­с­то­вий на яких зна­хо­дять­ся 7 чо­р­но­вих та 7 чи­с­то­вих фор­мо­вих ком­пле­к­ти. Чо­р­но­вий стіл роз­та­шо­ва­ний над чи­с­то­вим.

Фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів на ро­то­р­них ма­ши­нах ви­ко­ну­єть­ся на­сту­п­ним чи­ном. Пе­ред при­йо­мом чер­го­вої кра­п­лі скло­ма­си фо­р­ма зма­щу­єть­ся за до­по­мо­гою двох фо­р­су­нок ви­со­ко­го ти­с­ку, що роз­бри­з­ку­ють графітову суспензію ML-7 (Німеччина). В мо­мент по­да­ван­ня кра­п­лі в чо­р­но­ву фо­р­му в го­р­ло­вій її ча­с­ти­ні по­чи­нає ді­я­ти ва­ку­ум. Дія ва­ку­у­му при­пи­ня­єть­ся пі­с­ля офо­р­м­лен­ня ший­ки ви­ро­бу. За цей час на­пра­в­ля­ю­ча ви­р­ва від­во­дить­ся в сто­ро­ну, і чо­р­но­ву фо­р­му, яка обе­р­ну­ла­ся вверх дном зве­р­ху за­ми­кає дон­ний за­твор. ви­ду­ван­ня пуль­ки ви­ко­ну­єть­ся зни­зу вверх, пі­с­ля чо­го чо­р­но­ва фо­р­ма від­чи­ня­єть­ся, і пуль­ка обе­р­та­ю­чись на 180⁰ ра­зом з го­р­ло­ви­ми кі­ль­ця­ми пе­ре­да­єть­ся на чи­с­то­вий стіл, де пі­с­ля роз­кри­ван­ня го­р­ло­вих кі­лець ви­ко­ну­єть­ся ва­ку­у­м­не ви­ду­ван­ня ви­ро­бу. Пе­ред від­чи­нен­ням чи­с­то­вої фо­р­ми дія ва­ку­у­му при­пи­ня­єть­ся, від­ста­в­лю­вач за­хо­п­лює ви­ріб за го­р­ло­ву ча­с­ти­ну і вста­но­в­лює йо­го на охо­ло­джу­ю­чий стіл.

Охо­ло­джу­ю­чий стіл при­зна­че­ний для зо­в­ні­ш­ньо­го охо­ло­джен­ня ви­ро­бів. На від­мі­ну від ма­ши­ни охо­ло­джу­ю­чий стіл ви­ко­нує пе­ре­ри­в­ча­с­ті ру­хи. На сто­лі мо­ж­ли­во вста­но­в­лен­ня при­стро­їв для вну­т­рі­ш­ньо­го охо­ло­джен­ня ви­ро­бів або для опла­в­лен­ня ві­н­чи­ку ви­ро­бів.

Фо­р­ми ма­ши­ни охо­ло­джу­ють ве­н­ти­ля­то­р­ним по­ві­т­рям, яке по­сту­па­ю­чи у по­лу центра­ль­ну ко­ло­ну, на­пра­в­ля­єть­ся по спе­ці­а­ль­ним ка­на­лам до ке­ро­ва­них по­ві­т­ря­них па­т­ру­б­ків об­ду­ван­ня форм чо­р­но­во­го та чи­с­то­во­го сто­лів.

Ці ма­ши­ни мо­жуть бу­ти осна­щен­ні як од­но­мі­с­це­ви­ми та і двох­мі­с­це­ви­ми фо­р­ма­ми. Про­ду­к­ти­в­ність ма­ши­ни ВВ-7 при од­но­кра­пе­ль­но­му жи­в­лен­ні ста­но­вить до 50 пля­шок мі­с­т­кі­с­тю 500 мл за хви­ли­ну та до 80 пля­шок за хви­ли­ну при ви­ко­ри­с­тан­ні двох­кра­пе­ль­но­го жи­в­лен­ня.

Машина S-10 є ре­зуль­та­том удо­ско­на­лен­ня ма­шин ВВ-7 та R-7. Прин­цип дії ав­то­ма­та S-10 ана­ло­гі­ч­ний до дії ВВ-7, але він має 10 ком­пле­к­тів форм. На­яв­ність па­р­но­го чи­с­ла се­к­цій до­зво­ляє од­но­ча­с­но ви­го­то­в­ля­ти на ав­то­ма­ті два ви­ди ви­ро­бів од­на­ко­вої ва­ги, в то­му чи­с­лі і ви­ро­би, які ма­ють рі­з­ну ви­со­ту або ді­а­метр го­р­ло­вої ча­с­ти­ни.

Таб­ли­ця 3.3. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка склоформуючої ма­шини ВВ-7

тип ма­ши­ни	ВВ-7
про­ду­к­ти­в­ність, тис. шт./до­бу.	37-100
роз­мі­ри ви­ро­бів, мм
ді­а­метр ший­ки	до 52
ді­а­метр ко­р­пу­су	до 125
ви­со­та	до 375
ма­са ви­ро­бів, г	125-1150
ви­тра­ти сти­с­не­но­го по­ві­т­ря, м3/год	4
тиск сти­с­не­но­го по­ві­т­ря, МПа	0,2
ви­тра­ти по­ві­т­ря, що по­да­єть­ся ве­н­ти­ля­то­ром, м3/год:
на охо­ло­джен­ня форм	8
на охо­ло­джен­ня ви­ро­бів	2,5
тиск по­ві­т­ря, що по­да­єть­ся ве­н­ти­ля­то­ром, МПа	0,0025-0,015
по­ту­ж­ність дви­гу­на, кВт	3
ви­тра­ти ва­ку­у­му, л/с	16000
роз­мі­ри мм:
до­в­жи­на	2800
ши­ри­на	1900
ви­со­та	2400
ма­са, кг	7000

Таблиця 3.4.­­­ – технічна характеристика склоформувальної машини S-10

місткість пляшок, мл	250	500	1000
продуктивність, шт./хв	90	70	50
число секцій	10
тиск стисненого повітря, МПа
для пресування	0.24
для руху робочих циліндрів	0.17-0.21
тиск вакууму, МПа	0.08
витрати стисненого повітря, м3/с	0.146
габаритні розміри, м
довжина	5.2
ширина	2.9
висота	3
маса, кг	10000

3.4. Від­па­лю­ван­ня ви­ро­бів

Під час фо­р­му­ван­ня ви­ро­бів та їх охо­ло­джен­ня між по­ве­р­х­не­ви­ми та вну­т­рі­шні­ми ша­ра­ми ви­ни­кає рі­з­ни­ця те­м­пе­ра­тур, яка по­в’я­за­на з ни­зь­кою те­п­ло­про­ві­д­ні­с­тю скла. В ре­зуль­та­ті не­рі­в­но­мі­р­но­го охо­ло­джен­ня вну­т­рі­шніх за зо­в­ні­ш­ніх ша­рів скла в склі ви­ни­ка­ють на­пру­жен­ня сти­с­ку та роз­тя­ган­ня. шви­д­кість зни­к­нен­ня на­пру­жен­ня пря­мо про­по­р­цій­на те­ку­чо­с­ті та зво­ро­т­но про­по­р­цій­на в’я­з­ко­с­ті се­ре­ди.

Пі­с­ля по­в­но­го охо­ло­джен­ня скла, тоб­то, ко­ли те­м­пе­ра­ту­ра по всьо­му об’­єму ста­не од­на­ко­вою, на­пру­жен­ня, які ви­ни­к­ли під час охо­ло­джен­ня, або зни­ка­ють або за­ли­ша­ю­ть­ся. Пе­р­ше спо­сте­рі­га­єть­ся, ко­ли про­цес швид­ко­го охо­ло­джен­ня про­ті­кає при те­м­пе­ра­ту­рах, що ви­клю­ча­ють в’я­з­кі де­фо­р­ма­ці­ї. Дру­гий ви­па­док по­в’я­за­ний з в’я­з­ки­ми змі­на­ми фо­р­ми скла і ду­же роз­по­всю­дже­ний при отри­ман­ні за­га­р­то­ва­но­го або від­па­ле­но­го скла.

За­ли­ш­ко­ві вну­т­рі­шні на­пру­жен­ня в склі тим бі­ль­ше, чим бі­ль­ше шви­д­кість охо­ло­джен­ня, чим тов­с­ті­ше сті­н­ка ви­ро­бу і чим ви­ще те­м­пе­ра­ту­ра, від якої по­чи­на­єть­ся охо­ло­джен­ня.

Як­що шви­д­ко охо­ло­джу­ва­ти по­зба­в­ле­не на­пру­жень скло, по­чи­на­ю­чи від те­м­пе­ра­тур, при яких во­но на­бу­ває кри­х­кість, тоб­то, як­що йо­го в’я­з­кість до­рі­в­ню­є10¹³-10¹⁴ Па*с , то не­за­ле­ж­но від то­го, яку шви­д­кість охо­ло­джен­ня ви­ко­ри­с­та­но, за­ли­ш­ко­ві на­пру­жен­ня в склі вже не ви­ни­ка­ти­муть.

Від­пал скло­ви­ро­бів про­во­дить­ся в чо­ти­ри ста­дії:

по­пе­ре­дній на­грів або охо­ло­джен­ня ви­ро­бів до ви­щої те­м­пе­ра­ту­ри від­па­лу;

ви­три­м­ка ви­ро­бів при цій те­м­пе­ра­ту­рі;

по­ві­ль­не охо­ло­джен­ня, в ін­тер­ва­лі від­па­лу;

шви­д­ке охо­ло­джен­ня ви­ро­бів від ни­ж­чої те­м­пе­ра­ту­ри від­па­лу до но­р­ма­ль­ної те­м­пе­ра­ту­ри.

Від­пал про­во­дять в пе­чах від­па­лу по по­пе­ре­дньо роз­ра­хо­ва­но­му ре­жи­му. Від скло­фо­р­му­ва­ль­ної ма­ши­ни до пе­чі від­па­лу ви­ро­би по­да­ють­ся у за­кри­тих з вер­ху та з бо­ків кон­ве­є­рах. Для за­по­бі­ган­ня ви­ни­к­нен­ня за­то­рів на по­во­ро­тах до транс­по­р­те­ру та вхо­ді в піч від­па­лу вста­но­в­лю­єть­ся ди­ск-­ді­ли­ль­ник для фо­р­му­ван­ня щі­лин по­між ви­ро­ба­ми.

Пе­ре­ста­в­ник фо­р­мує па­ра­ле­ль­ні ря­ди ви­ро­бів з щі­ли­на­ми про­між ни­ми в ря­ду 5-30 мм. Та­кі са­мі щі­ли­ни під­три­мує кон­ве­єр пе­чі від­па­лу. вхід та ви­хід пе­чі те­п­ло­ізо­льо­ва­ні ”п –по­ді­б­но­ю” што­р­ко­ю.

Пе­чі від­па­лу скля­ної та­ри кла­си­фі­ку­ють по ре­жи­му ро­бо­ти, дже­ре­лу те­п­ла, спо­со­бу пе­ре­да­чі те­п­ла, на­пря­м­ку ру­ху ви­ро­бів, що від­па­лю­ють­ся, та конс­тру­к­ції транс­по­р­т­них за­со­бів.

Пе­чі від­па­лу бу­ва­ють пе­рі­оди­ч­ної та без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. В яко­с­ті те­п­ло­но­сія ви­ко­ри­с­то­ву­ють рі­д­ке, га­зо­по­ді­б­не па­ли­во та еле­к­т­ри­ч­ний струм. За спо­со­бом пе­ре­да­чі те­п­ла їх роз­ді­ля­ють на пе­чі пря­мо­го від­па­лу, му­фе­ль­ні та ци­р­ку­ля­цій­ні. До пе­чей від­па­лу ви­су­ва­ють жо­р­с­т­кі ви­мо­ги що­до рі­в­но­мі­р­но­го роз­по­ді­лен­ня те­м­пе­ра­тур у вну­т­рі­ш­ньо­му про­с­то­рі пе­чі та то­ч­но­го утри­ман­ня ре­жи­му від­па­лу скла.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри ви­ко­ри­с­то­ву­ють пе­чі без­пе­ре­р­в­ної ді­ї. Ці пе­чі ма­ють ви­со­ку про­ду­к­ти­в­ність, ни­зь­кі ви­тра­ти те­п­ло­но­сія на від­пал ви­ро­бів та на­да­ють мо­ж­ли­вість більш то­ч­но ре­гу­лю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­р­ний ре­жим.

Най­більш зру­ч­ні, про­с­ті та ефе­к­ти­в­ні еле­к­т­ри­ч­ні пе­чі від­па­лу. Во­ни ма­ють на­грі­ва­чі опо­ру, які роз­мі­щу­ють­ся все­ре­ди­ні пе­чі та кон­це­н­т­ру­ють­ся на тих або ін­ших ді­ля­н­ках пе­чі у від­по­ві­д­но­с­ті до кри­вої від­па­лу.

У ви­ро­б­ни­ц­т­ві скло­та­ри най­кра­щі­ши­ми се­бе ви­яви­ли ци­р­ку­ля­цій­ні пе­чі. Во­ни ха­ра­к­те­р­ні тим, що для ви­рі­в­ню­ван­ня те­м­пе­ра­ту­ри в них ство­рю­ють пе­ре­мін­ний рух по­ві­т­ря по ви­со­ті ту­не­лю.

Таб­ли­ця 3.4. – тех­ні­ч­на ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка пе­чей від­па­лу

тип пе­чі	ПГУ 323	ПЕО 323
про­ду­к­ти­в­ність, кг/год	2500	2500
роз­мі­ри ро­бо­чо­го про­с­то­ру, м
ви­со­та	0,45	0.45
ши­ри­на	1,2	1.2
до­в­жи­на	16	16
га­ба­ри­ти пе­чі, м
ви­со­та	2,51
ши­ри­на	3,26
до­в­жи­на	23,67
ши­ри­на транс­по­р­ту­ю­чої сі­т­ки, м	1800
шви­д­кість сі­т­ки, м/хв	0,04-0,8
ма­са ме­та­ло­ко­н­с­т­ру­к­цій фу­те­рі­в­ки, кг
ви­тра­ти еле­к­т­ро­ене­р­гії,кВт		250
ма­те­рі­ал та строк слу­ж­би на­грі­ва­чів, год.

Ри­су­нок 3.5. - Схе­ма дії кон­ве­к­ти­в­но­го те­п­ло­об­мі­ну

Циркуляційним ве­н­ти­ля­то­ром 3 га­ря­че по­ві­т­ря за­би­ра­єть­ся в вер­х­ній ча­с­ти­ні ту­не­лю і по­сту­пає по бо­ко­вим ка­на­лам по­сту­пає під кон­ве­є­р­ну стрі­ч­ку 2, при цьо­му во­но об­ми­ває зни­зу вверх вста­но­в­ле­ні на ній ви­ро­би. Пі­ді­грів ци­р­ку­лю­ю­чо­го по­ві­т­ря здій­с­ню­єть­ся в бо­ко­вих ка­на­лах за до­по­мо­гою на­грі­ва­чів 1. ци­р­ку­ля­цій­ні ве­н­ти­ля­то­ри за­без­пе­чу­ють ви­рі­в­ню­ван­ня те­м­пе­ра­ту­ри ви­ро­бів по до­в­жи­ні та по ши­ри­ні від­по­ві­д­них се­к­цій пе­чі.

Для за­без­пе­чен­ня за­да­ної те­м­пе­ра­ту­ри по до­в­жи­ні ту­не­лю од­но­ча­с­но з на­грі­ва­ча­ми вста­но­в­ле­ні охо­ло­джу­ю­чі при­стро­ї. Для охо­ло­джен­ня пе­ред­ба­че­ні ве­н­ти­ля­то­ри 4, які по­да­ють зо­в­ні­ш­нє по­ві­т­ря у ка­на­ли, які при­ми­ка­ють до ни­ж­ньої та бо­ко­вих сто­рін ті­єї ча­с­ти­ни ту­не­лю, що опа­лю­є­ть­ся. Ці ве­н­ти­ля­то­ри вми­ка­ють­ся то­ді, ко­ли те­м­пе­ра­ту­ра в тій чи ін­шій се­к­ції пе­ре­ви­щує за­да­ну. Ко­н­т­роль за те­м­пе­ра­ту­рою ви­ко­ну­єть­ся за до­по­мо­гою тер­мо­пар. Та­кож мо­ж­ли­вим є ав­то­ма­ти­ч­не ре­гу­лю­ван­ня за­да­но­го ре­жи­му від­па­лу.

Для кожного типу виробів, тобто для виробів маса та товщина стінок яких відрізняються неістотно розраховується окремий режим відпалу. Для більшості виробів застосовується режим відпалу, що наведений на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6. – режим відпалу пляшок

3.5. На­не­сен­ня за­хи­с­но­го по­крит­тя

На­не­сен­ня за­хи­с­них ок­си­д­но ме­та­ле­вих по­крит­тів на зо­в­ні­ш­ню по­ве­р­х­ню скля­ної та­ри з ме­тою під­ви­щен­ня її екс­плу­а­та­цій­ної на­дій­но­с­ті здій­с­ню­єть­ся шля­хом об­ро­б­лян­ня сві­жо від­фо­р­мо­ва­них скло­ви­ро­бів па­ро­по­ві­т­ря­ною су­мі­ш­шю , яка вмі­щує те­т­ра­х­ло­рид оло­ва або ти­та­ну, у спе­ці­а­ль­но­му при­ла­ді, який мо­н­ту­єть­ся на кон­ве­єр, що з’єд­нує скло­фо­р­му­ва­ль­ну ма­ши­ну та піч від­па­лу. Че­рез вза­є­мо­дію па­ро­по­ві­т­ря­ної су­мі­ші з по­ве­р­х­нею скля­ної та­ри утво­рю­єть­ся за­хи­с­на плі­в­ка з ок­си­ду оло­ва або ти­та­ну, яка за­хи­щає по­ве­р­х­ню від впли­ву на­вко­ли­ш­ніх чин­ни­ків. Установка монтується на „гарячому конвеєрі” на відстані 1-1,5 м від стола охолодження скловиробів. Контроль кількості стисненого повітря, здійснюється ротаметрами. В конструкції парад бачено підігрів реагенту в випарнику з автоматичним підтриманням заданої температури. Для цього під випарником закріплений вузол підігріву.

Тетраізопропілат титану – світло – жовта рідина, горить, при контакті з водою розкладається і перетворюється в кристалічний гідроокис титану. розчиняється у бензолі, гексані, ацетоні. Температура підігріву тетраізопропілату титану 100-120⁰С. Якщо його перегріти, то він втрачає свої властивості. При нанесенні на вироби, температура яких перевищує 350⁰С розкладається.

Таблиця 3.5. – технічна характеристика устаткування для нанесення захисного покриття

асортимент виробів, які можна оброблювати	скляні пляшки та банки
продуктивність, шт./год	в залежності від продуктивності склоформувальної машини
хімікат для нанесення покриття	тетраізопропілат титану (СН>3>-СНО-СН>3>)4Ті
спосіб нанесення покриття	осадження пароповітряної суміші
робоча температура хімікату	в залежності від хімікату
витрати хімікату, л/добу	1,5-2
кількість випарників, шт.	2
місткість випарників, л	6
тиск стисненого повітря, МПа	0,3
витрати стисненого повітря, м3/год	0,25
підігрів реагенту	електричний
живлення системи підігріву
напруження? V	220
частота, Гц	50
потужність нагрівачів, кВт	20,75
кількість зон підігріву	2
вентилятор наддуву
оберти двигуна, хв.-1	2800
двигун	5KG 56-2B/6
живлення двигуна
напруження, V	380АС
частота, Гц	50
потужність, кВт	0,12

3.6. Па­ку­ван­ня го­то­вих ви­ро­бів

Скло­та­ру упа­ко­ву­ють рі­з­но­ма­ні­т­ни­ми спо­со­ба­ми: в ящи­ки, ко­н­тей­не­ри, та ін., але най­більш ра­ці­о­на­ль­ним є спо­сіб упа­ку­ван­ня в без­та­р­ні па­ке­ти на під­до­нах – по­ле­ти. Як по­ка­за­ла за­ко­р­дон­на та ві­т­чи­з­ня­на прак­ти­ка кра­щим спо­со­бом упа­ко­в­ки, а осо­б­ли­во з то­ч­ки зо­ру схо­рон­но­с­ті яко­с­ті та­ри, є без­та­р­не па­ку­ван­ня.

В цьо­му ви­па­д­ку ду­же спро­щу­єть­ся про­це­ду­ра па­ку­ван­ня, ви­ни­кає мо­ж­ли­вість ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти еле­к­т­ри­ч­ні на­ва­н­та­жу­ва­чі, крім то­го за­без­пе­чу­єть­ся до­ста­т­ня чи­с­то­та ви­ро­бів, то­му за­мість мит­тя до­ста­т­ньо опо­лі­с­ку­ван­ня вну­т­рі­шньої по­ве­р­х­ні ви­ро­бів во­до­ю. Упа­ко­ву­ван­ня в без­та­р­ні па­ке­ти на під­до­нах рі­з­ко зни­жує кі­ль­кість бою при пе­ре­ве­зен­ні та за­ва­н­та­жу­ва­ль­но - роз­ва­н­та­жу­ва­ль­них ро­бо­тах.

Без­та­р­ний па­кет уяв­ляє со­бою укла­де­ні в кі­ль­ка ря­дів на під­дон ни­зь­ко­бо­р­т­ні ло­т­ки(з го­ф­рованого ­ка­р­то­ну)з пля­ш­ка­ми. Зве­р­ху на ло­т­ки та під­дон на­тя­гу­єть­ся ру­кав тер­мо­уса­дочної плі­в­ки, пі­с­ля чо­го під­дон те­р­мі­ч­но об­ро­б­ля­є­ть­ся­(­То­б­ро­б­ки=2000С) та утя­гу­єть­ся дво­ма ка­п­ро­но­ви­ми стрі­ч­ка­ми.

Упа­ко­ву­ван­ня в без­та­р­ні па­ке­ти має ряд пе­ре­ваг:

Ме­ха­ні­зо­ва­на та ав­то­ма­ти­зо­ва­на збо­р­ка та роз­би­ран­ня па­ке­тів;

Ме­ха­ні­зо­ва­не за­ва­н­та­жен­ня та роз­ва­н­та­жен­ня на ва­н­та­ж­ні ма­ши­ни та в за­лі­з­ни­ч­ні ва­го­ни;

скла­ду­ван­ня па­ке­тів ви­ко­ну­єть­ся на­ва­н­та­жу­ва­ча­ми в два яру­си;

без­та­р­ні па­ке­ти по зрі­в­нян­ню з гру­по­ви­ми зв’я­з­ка­ми за­без­пе­чу­ють:

збі­ль­шен­ня про­ду­к­ти­в­но­с­ті пра­ці при упа­ко­в­ці;

зме­н­шен­ня не­об­хід­ної для скла­ду­ван­ня пля­шок те­ри­то­рії в 1,7 ра­зи, а зме­н­шен­ня пра­це­мі­с­т­ко­с­ті та кі­ль­ко­с­ті по­їз­док на­ва­н­та­жу­ва­чів в 1.3 ра­зи;

зме­н­шен­ня пра­це­мі­с­т­ко­с­ті за­ва­н­та­жен­ня та за­крі­п­лен­ня пля­шок у за­лі­з­ни­ч­ні ва­го­ни в 4,1 ра­зи;

зме­н­шен­ня пра­це­мі­с­т­ко­с­ті при роз­ва­н­та­жен­ні пля­шок з за­лі­з­ни­ч­них ва­го­нів у 11,6 ра­зи;

зме­н­шен­ня пра­це­мі­с­т­ко­с­ті при ви­да­чі пля­шок зі скла­ду на лі­нію роз­ли­ву у 5,5 ра­зи;

під­ви­щен­ня рі­в­ня ме­ха­ні­за­ції на опе­ра­ці­ях зби­ран­ня та роз­би­ран­ня, за­ва­н­та­жу­ва­ль­но - роз­ва­н­та­жу­ва­ль­них і склад­сь­ких ро­бо­тах в 1,6 ра­зи;

зме­н­шен­ня бою пля­шок у 8 ра­зів;

ско­ро­чен­ня за­га­ль­них ви­трат на 1 млн. пля­шок у 1.58 ра­зів;

Таблиця 3.6. – норми пакування

тип пляшки	кількість пляшок в упаковці
шампанка	845
коблево	1165
винко	1350
хімреактив	1160
логос	1090

3.7. Ко­н­т­ро­лю­ван­ня яко­с­ті ви­ро­бів

Контроль за якістю починається з вхідного контролю сировинних матеріалів. З кожної завезеної партії сировини відбирається проба та передається у центральну заводську лабораторію, де видається паспорт на сировину, її відповідність нормам та стандартам. Наступний контроль відбувається після змішування шихти. Вона повинна відповідати всім вимогам – однорідності, відповідності паспорту. На однорідність контролюється кожний кюбель. Склад шихти перевіряється раз за зміну. Контроль за якістю скломаси здійснюється скловаром шляхом відбору проб перед протоком, а при необхідності з робочої зони. Контроль проводиться візуально, на провар.

Якість від­па­лу, яка оці­ню­єть­ся по кі­ль­ко­с­ті за­ли­ш­ко­вих вну­т­рі­шніх на­пру­жень та по їх роз­по­ді­лен­ні у ви­ро­бі, ви­зна­чає екс­плу­а­та­цій­ну на­дій­ність скля­ної та­ри. По­га­ний від­пал при­во­дить до зни­жен­ня тер­мо­стій­ко­с­ті і ме­ха­ні­ч­ної мі­ц­но­с­ті та­ри, а ча­с­то до її са­мо­ві­ль­но­го руй­ну­ван­ня без зо­в­ні­ш­ньо­го впли­ву.

На­пру­жен­ня від­шу­ку­ють за до­по­мо­гою по­ля­ри­с­ко­пу. На сьо­го­дні­ш­ній день най­більш роз­по­всю­дже­ний по­ля­ри­с­коп ПКС-500(рис.3.6)

Рисунок 3.6. – оптична схема полярископу ПКС-500

Пу­чок сві­т­ла від еле­к­т­ро­ла­м­пи 1 про­хо­дить кон­ден­са­то­ри 2 та 3 і по­па­дає на дзе­р­ка­ло 4 , а по­тім на по­ля­ри­за­тор 5 . про­хо­дя­чи крізь ви­ріб, що ви­про­бо­ву­єть­ся 6 пло­с­ко­по­ля­ри­зо­ва­не сві­т­ло при на­яв­но­с­ті на­пру­жень у ви­ро­бі роз­кла­да­єть­ся на два про­ме­ні.

Ана­лі­за­тор 10 при­во­дить ко­ли­ван­ня цих про­ме­нів у од­ну пло­щи­ну, і в ре­зуль­та­ті ви­ни­кає ін­тер­фе­ре­н­ція сві­т­ла. Ана­лі­за­тор до­зво­ляє по­ба­чи­ти ко­лір, яс­к­ра­вість та рі­з­кість ін­тер­фе­ре­н­цій­ної ка­р­ти­ни, яка за­ле­жить кі­ль­ко­с­ті і роз­по­ді­лен­ня на­пру­жень у го­то­во­му ви­ро­бі.

Ін­тер­фе­ре­н­цій­на ко­льо­ро­ва ка­р­ти­на у ви­ро­бі змі­ню­єть­ся в за­ле­ж­но­с­ті від рі­з­но­сті хо­ду про­ме­нів.

По цим ко­льо­рам мо­ж­ли­во су­ди­ти про якість від­па­лу: до­б­рий від­пал – рі­в­но­мі­р­не фі­о­ле­то­во – че­р­во­не по­ле зо­ру; за­до­ві­ль­ний від­пал – че­р­во­но – жо­в­то­га­ря­чий, та си­ній ко­льо­ри, про по­га­ний від­пал сві­д­чать бла­ки­т­ний, зе­ле­ний та жо­в­тий ко­льо­ри.

Таб­ли­ця 3.7. – рі­з­ність хо­ду про­ме­нів

Колір	нм/см
жо­в­тий	325
жо­в­ту­ва­то – зе­ле­ний	275
зе­ле­ний	200 ви­ра­ху­ван­ня ко­льо­рів
бла­ки­т­но – зе­ле­ний	145
бла­ки­т­ний	115
пу­р­пу­р­но – фі­о­ле­то­вий0	0
че­р­во­ний	25
жо­в­то­га­ря­чий	130
сві­т­ло – жо­в­тий	200 скла­ден­ня ко­льо­рів
жо­в­тий	260
бі­лий	310

Якість та­ри – це кі­н­це­вий ре­зуль­тат всьо­го тех­но­ло­гі­ч­но­го про­це­су. Отри­ман­ня ви­со­ко­які­с­но­го про­ду­к­ту зна­хо­дить­ся у пря­мій за­ле­ж­но­с­ті від сту­пе­ню до­ско­на­ло­с­ті всіх ста­дій ви­ро­б­ни­ц­т­ва, по­чи­на­ю­чи від ви­до­бу­т­ку та об­ро­б­ки си­ро­ви­ни, скла­ден­ня ши­х­ти, ва­рін­ня скло­ма­си в за­кін­чу­ю­чи ви­ро­бі­т­ком, від­па­лом та транс­по­р­ту­ван­ням.

Якість скла ви­зна­ча­єть­ся йо­го од­но­рі­д­ні­с­тю, на­яв­ні­с­тю вклю­чень, по­ві­т­ря­них та лу­го­вих пу­зи­рів, а та­кож ко­льо­ро­ві­с­тю та про­зо­рі­с­тю.

Останній етап - перевірка виробів на від­су­т­ні­с­ть або на­яв­ні­с­ть по­двій­них швів, по­сі­чок, плям від зма­щен­ня форм, змо­р­шок, по­ко­ва­но­с­ті, по­те­р­то­с­ті, за­ди­рок, рі­жу­чих швів, слі­дів від но­жи­ців, не­до­фо­р­мо­ва­но­с­ті ший­ки ви­ро­бів. Цей контроль проводиться постійно.

Ва­ж­ли­ве зна­чен­ня має жо­р­с­т­ке до­три­ман­ня ста­н­да­р­т­них гео­ме­т­ри­ч­них роз­мі­рів і по­вної су­мі­с­но­с­ті скля­ної та­ри. Де­фе­к­ти гео­ме­т­ри­ч­них роз­мі­рів, а са­ме: не­па­ра­ле­ль­ні­с­ть то­р­ця ві­н­чи­ку пло­щи­ні дна, ова­ль­ні­с­ть ший­ки та ко­р­пу­су, від­хи­лен­ня­ вісі шийки від ві­сі корпусу, відхилення маси від стандарту, зменшення або збільшення наливної ємності виробів контролюються раз на зміну Де­фе­к­ти ви­ро­б­ки скло­та­ри ви­зна­ча­ють її ме­ха­ні­ч­ну ви­три­ва­лість і тер­мо­стій­кість, мо­ж­ли­вість її ви­ко­ри­с­тан­ня на ав­то­ма­ти­ч­них лі­ні­ях роз­ли­ву, ве­ли­чи­ну втрат скло­та­ри та ха­р­чо­вих про­ду­к­тів. Окре­мі де­фе­к­ти ви­ро­б­ки мо­жуть бу­ти шкі­д­ли­ви­ми для здо­ро­в’я спо­жи­ва­ча­(­рі­жу­чі шви, за­ди­р­ки та ін).

Якість та­ри мо­же зна­ч­но по­гі­р­ши­тись при транс­по­р­ту­ван­ні, збе­рі­ган­ні і за­ва­н­та­жу­ва­ль­но – роз­ва­н­та­жу­ва­ль­них ро­бо­тах. не­за­до­ві­ль­на упа­ко­в­ка і умо­ви збе­рі­ган­ня при­во­дять до по­яви ще­р­бин, від­ко­лів, трі­щин, по­те­р­то­с­тей.

Кількість бракованих виробів прямо залежить від з’єму скломаси: - зі збільшенням з’єму скломаси підвищується процент браку. Та при максимальних з`ємах процент браку становить 5-7%, а при нормальній роботі - 3-4%.

4. Охорона праці. Охорона навколишнього середовища.

В цілому виробництво склотари не є шкідливим. Проте ділянка підготовки сировинних матеріалів та складання шихти має високий рівень запиленості. Тому працівники ДСО повинні забезпечуватися засобами особистої безпеки - респіраторами. Всі запилені зони обладнані витяжною вентиляцією. Працівники скловарного цеху – скловари, формувальники, машиністи печі, які працюють в умовах підвищених температур забезпечуються сукняними рукавицями та костюмами, а для захисту обличчя використовують маски.

Виробництво має безперевний графік роботи, тому приміщення обладнані штучним освітленням – люмінесцентними лампами.

Димові труби печей забезпечують достатню природну тягу, тому витяжні вентилятори відсутні. Висота труб забезпечує розбавлення SO_>3>, що міститься у димових газах до безпечної концентрації. Вихлопи витяжної вентиляції очищуються за допомогою циклонів та рукавних фільтрів.

Вода для, для заповнення грануляторів, охолодження завантажувачів шихти, компресорних установок, вакуум-насосів циркулює у замкненому циклі, тому стічні води відсутні.

5. Автоматичний контроль та керування процесами

Питання автоматизації дуже гостро стоїть на сьогоднішній день. В умовах жорсткої конкуренції виграє той, хто має більш досконале обладнання. При використання автоматики підвищується якість продукції, продуктивність праці, підвищується безпека працівників, та зменшуються втрати. На цей час автоматизована незначна частина обладнання, а саме: важення сировинних матеріалів, змішування компонентів шихти, робота завантажувачів шихти на обох печах нагляд за параметрами скловарної печі №3 (див. рисунок 5.1), температурний режим відпалу пляшок. Саме відповідальні та важкі операції проводяться дистанційно або вручну – перекидання напрямку руху полум’я, за допомогою перекидних шиберів, регулювання температури в скловарній печі, добір проб. Візуальне спостереження за станом та роботою обладнання виконує черговий скловар. При цьому він знаходиться дуже близько до розжарених частин печі.

6. Економіка та організація підприємства

Організація підприємства наведена на рисунку 6.1

---

Overview

Лист2
схема виробництва

---

Sheet 1: Лист2

Рисунок 6.1.- структура керування ВАТ"Вільногорське скло"

---

Sheet 2: схема виробництва

Рисунок 1.3.-технологічна схема виробництва пляшок на ВАТ"Вільногорське скло"

ДОЛОМІТ

ПІСОК

СОДА

СУЛЬФАТ НАТРІЮ

КАОЛІН

ПАРТАХРОМ

СКЛОБОЙ

---

Overview

Vcм
Vэ(GL)
Vэ(бут)

---

Sheet 1: Vcм

	Таблиця 6.3.-	Перемінні виробничі витрати на сировину
	Компоненти собівартості скломаси
	ФАКТ
i	Наименование i -той компоненты	Соотношение шихта/стеклобой	Норма расхода на 1тн с/м	Коэфф. потерь	Стоимость i -той компоненты	Переменные издержки по сырью	Удельный вес в стоим.	Удельный вес сырья в 1тн шихты	Потребность в сырье	На сумму		Коэфф. потерь	Переменные издержки по сырью
		%	тн/тн	%	грн/тн	грн/тн	%		тн	тыс. грн		%	тыс.грн
			Nki	Rki	Pki	Vc i						Rki	Vc i
	Шихта	65%					100%
1	Песок		0,70044	7,70%	33,68	19,686	11,67%	0,5845	2 636,306	88,79		3,94%	45,40
2	Сода		0,23702	2,45%	562,91	105,908	62,76%	0,1881	848,597	477,68		2,64%	515,25
3	Доломит		0,20350	2,85%	32,96	5,346	3,17%	0,1622	731,423	24,11		5,11%	43,22
4	Каолин		0,03957	2,35%	180,50	5,664	3,36%	0,0314	141,530	25,55		3,09%	33,56
5	Сульфат натрия		0,00810	2,45%	602,75	3,876	2,30%	0,0064	29,001	17,48		3,21%	22,93
6	Портахром		0,00400	0,50%	2590,05	8,067	4,78%	0,0031	14,049	36,39		0,77%	55,68
7	Мел		0,09800	2,35%	260,00	20,206	11,97%	0,0777	350,53	91,14		1,32%	51,02
	Стеклобой	35%					100%	1,05	4 510,33
7	Стеклобой "возвратный"	30%	0,10			0,000	0,0%	0,10	719,02	0,000		0,00
8	Стеклобой "чужой"	70%	0,25	0,0%	160	39,421	100,0%	0,25	1 709,62	273,539		191 477,27	298,67
	Угар шихты	18,54%							2 428,64			грн/тн
	ИТОГО:					169,55	149,11		6938,97	1 034,67		174,64	1 065,73
	Таблиця 6.4.-	Перемінні виробничі витрати на матеріали
	Компоненти собіваротості пляшки			0,1695463935
		1176476,55742762
i	Наименование j -того материала	Норма расхода	Стоимость i -того материала	Переменные издержки по материалам (брутто)	Удельный вес в стоим.	Потребность в материалах	На сумму	Норма расхода	Переменные издержки по материалам (нетто)	Весовой коэфф.	На сумму	Переменные издержки по материалам	Норма расхода	Отклонение
		кг/тыс.шт	грн/кг	грн/тыс.шт	%	кг (шт)	тыс. грн	кг/тыс.шт	грн/тыс.шт		тыс. грн	грн/тыс.шт	кг/тыс.шт
		NМn	PМn	Vc i			Норма	Готовая продукция		Факт
	Машина №1
1	Пленка упаковочная	3,740	6,60	24,69	85,5%	6602,60	43,58	7,76	51,20	53,2%	70,94	40,18	6,087
2	Графитная смазка	0,060	12,26	0,74	2,5%	117,80	1,44	0,1384	1,70	24,2%	3,39	1,92	0,156
3	Масло индустриальное	0,560	3,50	1,96	6,8%	1099,49	3,85	1,2916	4,52	65,2%	0,00	0,00	0,000
4	Прокладка,шт/1000бут.	50,00	0,03	1,50	5,2%	88270,00	2,65	103,69	3,11	63,4%	212,54	120,39	4 013,090
	Всего			28,88	24%		51,52		60,53	53%	286,86	162,49
	Машина №2
5	Пленка упаковочная	6,15	6,60	40,60	90,4%	5216,18	34,43	5,706	37,67	42,0%	56,042	66,07	10,010
6	Графитная смазка	0,06	12,26	0,69	1,5%	47,50	0,58	0,052	0,64	9,8%	1,365	1,61	0,131
7	Масло индустриальное	0,60	3,50	2,10	4,7%	508,90	1,78	0,557	1,95	30,2%	0,000	0,00	0,000
8	Прокладка,шт/1000бут.	50,00	0,03	1,50	3,3%	42408,00	1,27	46,39	1,39	30,4%	102,112	120,39	4 013,090
	Всего			44,88	37%		38,07		41,64	39%	159,52	188,08
	Машина №3
9	Пленка упаковочная	3,50	6,60	23,10	#DIV/0!	602,77	3,98	0,00	0,00	4,9%	6,48	37,60	5,697
10	Графитная смазка	0,06	342,08	20,53	#DIV/0!	11,52	3,94	0,00	0,00	66,1%	9,24	53,68	0,157
11	Масло индустриальное	0,40	3,50	1,40	#DIV/0!	76,83	0,27	0,00	0,00	4,6%	0,00	0,00	0,000
12	Прокладка,шт/1000бут.	50,00	0,03	1,50	#DIV/0!	8611,00	0,26	0,00	0,00	6,2%	20,73	120,39	4 013,090
	Всего			46,53	39%		8,45		0,00	9%	36,46	0,00
	Машина №5
9	Пленка упаковочная	3,50	6,60	23,10	#DIV/0!	0,00	0,00	0,00	0,00	0,0%	0,00	#DIV/0!	#DIV/0!
10	Графитная смазка	0,06	12,26	0,74	#DIV/0!	0,00	0,00	0,00	0,00	0,0%	0,00	#DIV/0!	#DIV/0!
11	Масло индустриальное	0,40	3,50	1,40	#DIV/0!	0,00	0,00	0,00	0,00	0,0%	0,00	#DIV/0!	#DIV/0!
12	Прокладка,шт/1000бут.	50,00	0,03	1,50	#DIV/0!	0,00	0,00	0,00	0,00	0,0%	0,00	#DIV/0!	#DIV/0!
	Всего			0,00	0%		0,00		0,00	0%	0,00	0,00
	ИТОГО:			120,29	0,61	На сумму	98,04		102,17	0,91		482,84	350,57

---

Sheet 2: Vэ(GL)

		Перемінні виробничі витрати на енергоносіїв
		Норма	Факт	Отклонение	Тариф
	Составной участок	Vэ сост	грн/тн	13,124	Err:508	Err:508	0,1579
	Участок стекловарения	Vэ св	грн/тн	3,135	Err:508	Err:508
	Сжатый воздух	Vэ в	грн/тн	7,74	7,33	-0,41
	Оборотная вода	Vэ ов	грн/тн	3,18	2,20	-0,99
	Газ	Vэ г	грн/тн	229,26	126,86	-102,40	Err:508
	Таблиця 6.5.-	Перемінні виробничі витрати по електроенергії "складальної" ділянки
i	Наименование i -той компоненты	Производительность оборудования на подготовку сырья	Удельный вес сырья в 1тн с/м	Мощность оборудования	Тариф на электр.	Переменные издержки по сырью	Весовой коэфф.	Факт	Отклонение
		час/тн	тн/тн	кВт	грн/(кВт*час)	грн/тн	%	грн/тн	грн/тн
		Nэсост i	Кс i	Pw i	Тэ	Vэ i
1	Песок	0,320	0,585	166,5	0,157866	4,9163	37,46%	Err:508	Err:508
2	Сода	0,890	0,188	177,6	0,157866	4,6948	35,77%	Err:508	Err:508
3	Доломит	1,067	0,162	120,0	0,157866	3,2779	24,98%	Err:508	Err:508
4	Каолин	0,500	0,031	90,0	0,157866	0,2229	1,70%	Err:508	Err:508
5	Сульфат натрия	0,330	0,006	20,0	0,157866	0,0067	0,05%	Err:508	Err:508
6	Портахром	0,528	0,003	20,0	0,157866	0,0052	0,04%	Err:508	Err:508
	ИТОГО:			квт*час/тн -	83,13	13,12	100%	Err:508	Err:508
Таблиця 6.6.-	Перемінні виробничі витрати по електроенергії ділянки "скловаріння"
i	Наименование i -той компоненты	Норма расхода	Время работы	Мощность оборудования	Тариф на электр.	Переменные издержки	Весовой коэфф.	План	Отклонение
		кВт/тн	час	кВт	грн/(кВт*час)	грн/тн	%	грн/тн	грн/тн
		Nэсв i	t i	Pw i	Тэ i	Vэcв i
1	Транспортировка и засыпка шихты	7,13	840,00	51,80	0,157866	1,126	35,91%	Err:508	Err:508
2	Конвеер брака	0,26	720,00	2,20	0,157866	0,041	1,31%	Err:508	Err:508
3	ВВД рабочей части	0,65	720,00	5,50	0,157866	0,102	3,27%	Err:508	Err:508
4	Грануляторы	0,49	450,00	6,60	0,157866	0,077	2,45%	Err:508	Err:508
5	Дробилка	0,75	270,00	17,00	0,157866	0,119	3,79%	Err:508	Err:508
6	Элеваторы	0,33	270,00	7,50	0,157866	0,052	1,67%	Err:508	Err:508
7	Вентилятор обдува	3,54	720,00	30,00	0,157866	0,559	17,83%	Err:508	Err:508
8	Тельфера на грануляторы	1,23	500,00	15,00	0,157866	0,194	6,19%	Err:508	Err:508
9	Тельфера на галерее	4,33	1100,00	24,00	0,157866	0,683	21,79%	Err:508	Err:508
10	Тельфера на загрузке	0,50	510,00	6,00	0,157866	0,079	2,53%	Err:508	Err:508
11	Тельфера на шахте	0,18	364,00	3,00	0,157866	0,028	0,90%	Err:508	Err:508
13	Обдув пода печи	0,47	720,00	4,00	0,157866	0,075	2,38%	Err:508	Err:508
	ИТОГО:			квт*час/тн -	19,856	3,13	100%	Err:508	Err:508
Таблиця 6.7.-	Перемінні виробничі витрати на стиснене повітря
	Сжатый воздух	Норма расхода	Объем сжатого воздуха	Мощность оборудования	Тариф на сжатый воздух	Переменные издержки
		м3/тн	м3/час	кВт	грн/м3	грн/тн
		Nэв i	Кс i	Pw i	Твi	Vэв i
	Норма	500	2040	200	0,01548	7,739
	План	474	2040	200	0,01548	7,330
	Отклонение:	-26,38				-0,41
	816
	Таблиця 6.8.-	Перемінні виробничі витрати на газ
	Газ	Норма расхода	Тариф на газ	Переменные издержки
		м3/тн	грн/м3	грн/тн
		Nг	Тг	Vэв i	рост цен
	Норма	560	0,409	229	1,10	137,5277021276
	План	336	0,378	127	1,10
	Отклонение:			-102,40
	Таблиця 6.9.-	Перемінні виробничі витрати на оборотную воду.
	Оборотная вода	Норма расхода	Объем оборотной воды	Мощность оборудования	Тариф на оборотную воду	Переменные издержки
		м3/тн	м3/час	кВт	грн/м3	грн/тн
		Nэв i	Кс i	Pw i	Твi	Vэв i
	Норма	100	500	101	0,03184	3,184
	План	69	500	101	0,03184	2,197
	Отклонение:	-30,99				-0,99
Входные данные
	Норма	Весовой коэфф.	Факт
	грн		грн
Составной участок	80089,08	Err:508	Err:508
Участок стекловарения	19129,10	Err:508	Err:508
Участок выработки	Err:508	Err:508	Err:508
Пост. цеховые	3541,57	Err:508	Err:508
	Err:508	Err:508	246014,89
Сжатый воздух	47225,01		44733,88
Оборотная вода	19427,73		13407,83
Газ	1399102,23		774202,39

---

Sheet 3: Vэ(бут)

Таблиця 6.10.-

Перемінні виробничі витрати електроенергії на ділянці "виробка"

№

Наименование оборудования

Мощность

Уд. время работы

Тариф на электроэн.

Нормативные переменные издержки по электроэн. (брутто)

Плановые переменные издержки по электроэн.

Весовой коэффициент

Всего по участку (брутто)

Всего по участку (брутто)

Уд. время работы (нетто)

Нормативные переменные издержки по электроэн. (нетто)

кВт

час/тыс.шт

грн/кВт*час

грн/тыс.шт

грн/тыс.шт

%

Норма

Норма

час/тыс.шт

грн/тыс.шт

Pwэn

tэn

Тэ

Vэn

Vэn

грн

грн

tэn

Vэn

МАШИНА №1

1

ВВД

55

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

2

Привод машины

1,5

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

3

Привод бушинга

1,5

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

4

Синхронная коробка

2,2

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

5

Транспортеры

6

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

6

ПГУ

18

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

7

Термопак

25

0,843

0,1579

3,3287

Err:508

Err:508

Err:508

2833,5368

0,8434

3,3287

21,0854377851

Всего

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

МАШИНА №2

1

ВВД

55

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

2

Привод машины

1,5

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

3

Привод бушинга

1,5

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

4

Синхронная коробка

2,2

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

5

Транспортеры

6

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

6

ПГУ

18

Err:508

0,1579

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

7

Термопак

25

0,769

0,1579

3,0354

Err:508

Err:508

Err:508

2774,8107

0,7691

3,0354

Всего

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

МАШИНА №3

1

ВВД

55

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

2

Привод машины

1,5

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

3

Привод бушинга

1,5

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

4

Синхронная коробка

2,2

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

5

Транспортеры

6

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

6

ПКЭ

80

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

7

ВВМ

200

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

8

Термопак

25

#DIV/0!

0,1579

#DIV/0!

0,0000

#DIV/0!

0,0000

0,0000

0,0000

0,0000

Всего

0

0,000

0,000

Err:508

Err:508

0,000

0,000

ИТОГО:

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508

Err:508