Эластичность спроса (работа 2)
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ МЕНЕДЖМЕНТУ
Факультет менеджменту та маркетингу
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Мікроекономіка”
на тему: Еластичність попиту і пропозиції
Виконав студент групи МТ-21
Хникін Юрій
Керівник роботи
Засанська В.І.
Львів –2000
Зміст
Вступ
1. Цінова еластичність попиту
1.1. Формула цінової еластичності
1.2. Оцінка по показнику загального виторгу
1.2.1. Еластичний попит
1.2.2. Нееластичний попит
1.2.3. Одинична еластичність
1.2.4. Абсолютно еластичний попит
1.2.5. Абсолютно нееластичний попит
2. Властивості еластичності
2.1. Еластичність і цінові інтервали
2.2. Еластичність і нахил кривої попиту
2.3. Чинники цінової еластичності попиту
2.3.1. Замінність
2.3.2. Питома вага в прибутку споживача
2.3.3. Предмети розкоші і предмети необхідності
2.3.4. Чинник часу
3. Перехресна еластичність
4. Еластичність попиту за доходом
5. Еластичність пропозиції
6. Вплив податків на еластичність
6.1. Акцизний збір
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Основні елементи ринкового механізму. Поняття ринку вільної конкуренції
Будь-який ринок, незалежно від його конкретного виду, базується на трьох основних елементах: ціні, попиті і пропозиції, конкуренції.
Інструменти котрі сприяють встановленню рівноваги на ринку.
По-перше, це ціни. Зміна відносних цін служить орієнтиром для виробника при визначенні необхідності зміни обсягів виробництва. Зміна цін вплине на вибір технології виробництва. Ціни в остаточному підсумку обумовлять і те, ким при даному рівні прибутків буде спожитий продукт.
По-друге, це попит і пропозиція. Попит (платоспроможний) - це подана на ринку потреба в товарах, обумовлена кількістю тих або інших товарів, котрі споживачі можуть купити при сформованих цінах і грошових прибутках. Пропозиція - це кількість товарів, що є в продажі при даній ціні. Зміна співвідношення між попитом і пропозицією породжує коливання ринкових цін навколо так званої ціни рівноваги. Через ці коливання встановлюється той рівень цін, при якому забезпечується рівновага попиту і пропозиції і в остаточному підсумку рівновага виробництва і споживання.
По-третє, це конкуренція. Ціль кожного підприємця - максимізація прибутку, а отже, і розширення масштабів господарської діяльності. Це з неминучістю призводить до взаємної боротьби підприємців за найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів, росту обсягів виробництва, і в результаті цього виступають по відношенню один до другого як суперники або конкуренти. Якщо пропозиція якогось товару більша за попит на нього, то посилюється конкурентна боротьба між продавцями. Кожний із них, щоб продати свій товар, найчастіше змушений знижувати ціну, що, як правило, спричиняє за собою скорочення даного товару. Якщо попит більший за пропозицію, то конкурувати один з одним змушені вже покупці. Щоб мати можливість набути дефіцитного товару, кожний із них намагається запропонувати по можливості більш високу ціну, ніж його суперники. Ціна підвищується, і це стимулює збільшення пропозиції даного товару.
Конкуренція є необхідним елементом ринкового механізму. Проте характер конкуренції може бути різноманітним, що істотно впливає на засіб досягнення ринкової рівноваги.
Найбільше ефективно ринковий механізм діє в умовах вільної, конкуренції, тобто коли ситуація на ринку характеризується множиною покупців і продавців, однорідністю продукції, яка реалізується, вільним входом фірм на ринок. При вільній конкуренції жодний із продавців або покупців сам по собі не в змозі впливати на ринкову ціну.
1. Цінова еластичність
Відповідно до закону попиту, споживачі при зниженні ціни будуть набувати більшої кількості продукції. Проте ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно змінюватись від продукту до продукту.
1.1Формула цінової еластичності
Ступінь цінової еластичності або нееластичності визначають за допомогою коефіцієнта еластичності (Ed).
Ed=
Процентна зміна обчислюється шляхом ділення зміни в ціні на початкову ціну, і наступної зміни в кількості продукції на кількість продукції, на котру був попит спочатку.
зміна кількості продукції зміна ціни
почакова кількість продукції початкова ціна
Ed=
Використання процентних змін дозволяє уникнути помилок у розрахунках при використанні довільних одиниць виміру.
Ціновий коефіцієнт еластичності завжди буде мати негативний знак (тому що закон попиту являє собою обернену залежність кількості продукту і ціни), тому розглядається тільки абсолютна величина коефіцієнта еластичності.
1.2. Оцінка еластичності за показником загального виторгу
Виторг визначають як добуток ціни та величини попиту. Еластичність попиту за ціною порівнює відносні маштаби змін цін та змін величин попиту. Отже, вона повинна вказати, що відбудеться із загальним виторгом. Справді, мабудь, найлегший спосіб визначити, еластичний попит чи нееластичний- це застосувати оцінку за загальним виторгом, тобто простежити, що станеться із виторгом- із сукупними видатками, з точки зору покупців, коли ціна продукту зміниться.
1.2.1. Еластичний попит (Ed>1).
Якщо попит еластичний, зменшення ціни призведе до збільшення загального виторгу. Тому що навіть при меншій ціні, що сплачується за одиницю продукції, приріст продажів буде достатнім для компенсації втрат від зниження ціни. Вірно й обернене: при еластичному попиті збільшення ціни призведе до зменшення загального виторгу.Якщо попит еластичний, то зміна ціни викликає зміну загального виторгу в протилежному напрямку.
Якщо невеликі зміни в ціні призводять до значних змін у кількості продукції що купується, то такий попит називають відносно еластичним або просто еластичним.
1.2.2. Нееластичний попит (Ed<1).
Якщо попит нееластичний, зменшення ціни призведе до зменшення загального виторгу. Розширення продажів є недостатнім для компенсації зниження виторгу з одиниці продукції і в результаті загальний виторг зменшується. Обернене твердження теж вірно: якщо попит нееластичний, збільшення ціни викликає зміну загального виторгу в тому ж напрямку.Якщо попит нееластичний, то зміна ціни змінює загальний виторг в томуж напрямку.
Якщо істотна зміна в ціні веде до невеликої зміни в кількості покупок, то такий попит відносно нееластичний або просто нееластичний.
1.2.3. Одинична еластичність (Ed=1).
Збільшення або зменшення ціни залишить загальний виторг незмінним. Втрати виторгу внаслідок зниження ціни одиниці продукту повністю компенсуватимуться приростом виторгу завдяки збільшенню продажу. І навпаки .
Коли процентна зміна ціни і наступна зміна кількості продукції рівні за розміром, то такий випадок називають одиничною еластичністю.
.
1.2.4. Абсолютно еластичний попит
Якщо найменше зниження ціни спонукає покупців збільшувати покупки від нуля до межі своїх можливостей, то такий попит є еластичним.
1.2.5. Абсолютно еластичний попит
Якщо зміна ціни не призводить до жодної зміни кількості продукції, то такий попит є абсолютно нееластичним.
2. Властивості еластичності
2.1. Еластичність і цінові інтервали.
Еластичність змінюється в залежності від обраного цінового інтервалу. Для кривих попиту звичайно еластичністі надається більшого значення у верхньому лівому куті графіка в порівнянні з правим нижнім. Це арифметична властивість одиниць виміру еластичності і пов'язано з початковою кількістю і ціною, від яких ведеться відлік. Більша зміна в кількості продукції, поділена на меншу зміну ціні, дає в результаті еластичний попит. Стосовно до правої нижньої ділянки кривої попиту справедливим буде обернене твердження. Тоді процентна зміна кількості продукції буде, як правило, невеликою, оскільки велика початкова кількість, від якого ведеться відлік процентної зміни. Менша зміна кількості, поділена на більшу зміна ціни, дає в результаті нееластичний попит.
2.2. Еластичність і нахил кривої попиту.
Зовнішній вигляд графіка не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Друга властивість цінової еластичності попиту полягає в тому, що зовнішній вигляд графіка, як-от нахил кривої попиту, не може служити надійною підставою для судження про еластичність попиту. Нахил кривої попиту залежить від абсолютних змін ціни і кількості продукції, тоді як теорія еластичності має справу з процентними змінами ціни і кількості. Очевидно, що крива попиту має більш крутий нахил при високих цінах і більш пологий - при низьких цінах, остільки виникає спокуса зв'язати нееластичний попит із високими цінами й еластичний - із низькими. Проте це помилковий висновок. Формула еластичності і показник сумарного прибутку свідчать саме про обернене. Розходження між нахилом кривої попиту і його еластичністю можна показати підрахувавши показник еластичності для різноманітних комбінацій ціни і кількості продукції, розташованих на прямолінійній кривій попиту. Хоча нахил, очевидно, залишається незмінним на всьому довжині кривої, попит є еластичним на відрізку високих цін і нееластичним - на відрізку низьких цін.
2.3. Чинники цінової еластичності попиту
Яких-небудь суворих правил, що стосуються чинників, що визначають еластичність попиту, не існує. Проте нижченаведені моменти звичайно розглядаються в якості теоретично значимих і практично корисних.
2.3.1. Замінність.
Взагалі говорячи, чим більше гарних замінників даного продукту пропонується споживачу, тим еластичніший попит на нього.
На конкурентному ринку, де існує величезна кількість ідеальних замінників продуктів, запропонованих будь-яким продавцем, крива попиту на продукти кожного окремого продавця виявиться цілком еластичною . Якщо один із конкуруючих продавців пшениці або кукурудзи підвищить ціну, покупці переорієнтуються на легкодоступні ідеальні замінники, запропоновані його численними суперниками. Іншим крайнім випадком є попит діабетиків на інсулін, безсумнівно вкрай нееластичний.
2.3.2. Питома вага в доході споживача.
Чим більше місця займає товар у бюджеті споживача, за інших рівних умов, тим вища еластичність попиту на нього. 10%-ний ріст цін на олівці або жувальну резинку складе усього декілька центів і викликає мінімальну реакцію в зміни кількості продукції. У той же час 10%-ный ріст цін на автомашини або житлові будинки буде складати, скажемо, 1,5 тис. або 15 тис.$. Подібні підвищення цін складуть істотну частку річного прибутку багатьох сімей, отже, кількість продукції, що купується, значно зменшиться.
2.3.3. Предмети розкоші і предмети необхідності.
Попит на предмети необхідності звичайно є нееластичним, попит на предмети розкоші - еластичний. Хліб і електроенергія загальновизнані в якості предметів необхідності; без них ми "не протягнемо". Підвищення цін не призведе до істотного скорочення споживання хліба або електроенергії для освітлення й інших побутових потреб. Ще більш яскравий приклад: ніхто не відмовляється від операції з приводу гострого апендициту з тієї причини, що плата за медичне обслуговування тільки що підвищилася. З іншого боку, французький коньяк і смарагди є предметами розкоші і можуть бути виключені з споживання. Якщо ціни на коньяк і смарагди піднімуться, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими незручностями. Попит на сіль звичайно є вкрай нееластичним із кількох причин: це предмет необхідності; гарних замінників солі мало; сіль займає незначне місце в бюджеті споживача.
2.3.4. Чинник часу.
Попит на продукт більш еластичний, чим довший час для прийняття рішень. Це залежить від навичок споживача і довговічності продукту. Попит на продукт звичайно тим еластичніший, чим довший період часу для прийняття рішень. Одна з причин цього правила полягає в тому, що багато споживачів - це люди навички. Якщо ціна на продукт росте, нам потрібен час, щоб знайти і випробувати інші продукти, поки ми не переконаємося в їхнє придатності. Якщо ціна яловичини підвищиться на 10%, споживачі, можливо, не відразу скоротять свої покупки. Але через якийсь час вони можуть перенести свої симпатії на птицю або рибу, на які в них тепер "з'явився смак".
2.3.5. Порівняння коротко- і довгострокового коефіцієнтів еластичності.
При аналізі попиту і пропозиції важливо виділяти тривалість періоду часу. Іншими словами, необхідно визначити період часу в котрому ми будемо визначати зміни. При проміжку менше року - короткостроковий період. У цілому криві попиту і пропозиції за короткостроковий проміжок часу виглядають цілком інакше, ніж за довгостроковий.
Для багатьох товарів попит більш еластичний для довготривалого, а не для короткотривалого періоду. Це зумовлено тим, що зміна споживчих навичок потребує часу, а також тим, що попит на один товар може бути пов'язаний із запасом іншого товару в споживачів, що змінюється повільніше.
Приклад: Різке підвищення цін на бензин, зменшує кількість його продажів у короткостроковому періоді, але це впливає на попит на автомобілі, що може змінюватися тільки в довгостроковому періоді.
Для інших товарів попит більш еластичний для короткострокового, а не довгострокового періоду. Це товари тривалого користування, тому сумарний запас кожного товару, що належить споживачам великий у порівнянні з щорічним обсягом їх виробництва. У результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть володіти споживачі, може призвести до великої, в процентному вираженні, зміни обсягу покупок.
Еластичність попиту за доходом також різноманітна для довгострокового і короткострокового періодів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту за доходом більша в довгостроковому періоді, тому що люди можуть дозволити собі збільшити споживання лише поступово. Для товарів тривалого користування - обернена картина. Навіть незначне збільшення доходу призводить до різкого збільшення обсягу поточних покупок. Через це, що попит на товари тривалого користування коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу галузі, що роблять ці товари дуже дошкульні до зміни макроекономічних умов. Це стосується ділової активності - спадів і бумів. Недарма ці галузі називають “циклічними” - їхній збут має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході.
3. Перехресна еластичність
Концепція перехресної еластичності дозволяє вимірювати, наскільки чутливий попит на один продукт (товар Х) до зміни ціни будь-якого іншого продукту (товар Y).
E
xy=
Ця концепція дозволяє зрозуміти явища взаемозаміни і взаємодоповнюваності товарів. Якщо коеффіцієнт перехресної еластичності попиту має позитивне значення, тобто кількість продукції Х змінюється в прямїй залежності із зміною ціни продукту Y, то продукти Х и Y є взаємозамінюючими товарами. Чим більше позитивний коефіцієнт, тим більший ступінь заміни двох даних товарів. Наприклад: ріст (падіння) ціни масла (У) заставляє споживачів купляти більше (меньше) маргарина (Х). Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має негативне значення, то товари Х и Y є взаимодоповнюючими товарами. Чим більший розмір негативного коефіцієнта, тим більше взаємодоповнюваність двох даних товарів. Нульовий або майже нульовий коефіцієнт свідчить про те, що два товари не пов'язані між собою, тобто є незалежними товарами.
4. Еластичність попиту за доходом
Еластичність попиту за доходом дозволяє виміряти процентну зміну кількості продукції, зумовлене тою чи іншою зміною доходу споживача.
E
i=
Для товарів вищої категорії (нормальний товар) цей коефіцієнт буде мати позитивне значення, тобто призбільшенні доходу споживач будемати змогу спожива якісніший товар. Значення коефіцієнта буде значно змінюватись від товару до товару. Наприклад: еластичність попиту на автомобілі оцінюється приблизно +3,00, тоді як для більшості сільськогосподарських продуктів вона коливається коло +0,20. Негативне значення коефіцієнта еластичності попиту за доходом свідчить про товар нижчої категорії. Маркарин, картопля, капуста, автобусні білети, “second hand”, дешеві вина мають наюбільшу ймовірність попасти до товарів цієї категорії. Споживачі як правило скорочують покупки такого роду в міру зростання своїх доходів.
Практичне значення коефіцієнта еластичності за доходом полягає в полегшенні прогнозування того, які саме галузі мають шанс на процвітання і розширення, а які в майбутньому очікує застій і скорочення виробництва. Висока позитивна еластичність за доходом означає, що внесок конкретної галузі в економічний ріст буде більшим, ніж її частка в структурі економіки. Невеликий позитивний або негативний коефіцієнт вказує на перспективу скорочення виробництва в галузі. Наприклад: висока еластичність попиту на автомобілі прогнозує процвітання автомобільної промисловості на довгострокову перспективу, тоді як низька еластичність попиту за доходом на сільськогосподарську продукцію припускає хронічні труднощі в даній галузі.
5. Еластичність пропозиції
Еластичність пропозиції - це показник, що виражає зміни пропозиції, що відбуваються в зв'язку із зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевевишує ріст цін, пропозиція є еластичною. Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, то пропозиція називається одиничною, а показник його еластичності дорівнює 1 (така еластичність, як правило, позитивна, оскільки вища ціна стимулює виробників до збільшення виробництва товарів). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, пропозиція нееластична. Коротше кажучи, еластичність пропозиції - це поняття, що характеризує чутливість (реакцію) пропозиції товарів на зміну їхньої ціни.
Ми також можемо розглядати еластичність пропозиції щодо таких змінних, як процентні ставки банків, розміри зарплати й ціни на сировину та інші проміжні товари, що використовуються для виробництва кінцевого продукту . Наприклад, для більшості товарів коефіцієнт еластичності пропозиції відносно цін на сировину є від’ємним. Зростання цін на сировину означає для фірми збільшення витрат, а отже, за незмінності решти показників пропозиція зменшиться.
6. Вплив податків на еластичність
6.1. Акцизний збір
Обираючи, які з товарів і послуг оподаткувати акцизом, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Припустимо, що на якийсь продукт встановлено податок у 1 $., а обсяг продажів складає 10 000 одиниць.Прибуток від оподатковування, очевидно, дорівнює 10 000 $. Тепер, якщо податок буде підвищений, скажемо, до 1,5 $, і відповідно більш висока ціна призведе до скорочення продажів до 5000 одиниць у силу еластичності попиту, прибуток від оподатковування впаде до 7500 $. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, спричинить за собою скорочення прибутку від оподатковування. Це змушує законодавців, встановлюючи акцизні податки, шукати такі продукти, попит на який нееластичний, наприклад, алкогольні напої і сигарети.
Висновок
Аналіз пропозиції та попиту є базовим інструментом мікроекономіки. На ринках з вільною конкуренцією криві пропозиції та попиту інформують нас, який опсяг товару виробляють фірми і яким буде споживчий попит як функції ціни.
Еластичність показує чутливість пропозиції та попиту до змін у ціні, доходах чи в інших величинах. Наприклад: еластичність попиту за ціною визначає процентну зміну в кількості попиту, що виникає в наслідок зростання ціни на 1%. Для еластичності характерні часові рамки, як і для більшості товарів важливо розрізняти тривалу і нетривалу еластичність.
Якщо ми можемо розрахувати, принаймі наближено, рівняння кривих пропозиції та попиту для певного ринку ми можемо визначити ціну рівноваги ринку, прирівнюючи прпозицію до попиту. Крім токо, якщо ми знаємо ступінь залежності пропозиції та попиту від інших економічних змінних, таких як доход чи ціна на інші товари, ми можемо визначити, як змінюються ціна та кількість рівноваги у міру змін інших величин.Це є засобом аналізу і прогнозування динаміки ринку.
Звичайно числові розрахунки можна часто виконувати, узгоджуючи криві пропозиції та попиту із показниками ціни та кількості та з оцінками еластичності.Для багатьох ринків такі оцінки здобути неважко, а прості “чорнові” розрахунки можуть допомогти зрозуміти характеристики і динаміку ринку.
Список використаної літератури
Макконел К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика..- Львів, 1997,1999. Ч. 2. Мікроекономіка ст. 151-153
Піндайк Р.С., Рубінфелд Д.Л. Мікроекономіка /Пер. З англ. – К.:Основа 1996. розділ 2 ст.33-48
Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки /Підручник-К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998.
Долан З.Дж., Ліндсей Д.Е. Ринок микроэкономическая модэль /Пер. с англ. – СПб., 1992.
Кэмпбелл Р. Макконнелл, Сэенли Л. Брю "Экономикс" т.2 часть 5, гл 22, стр. 28-29.