Техника и электроника СВЧ (Часть 2)
Лекція 20
Струми і напруги в техніці НВЧ.

тобто
від полів неможливо однозначно перейти
до струмів та напруг у техніці НВЧ –
нестрога процедура. Існує декілька
варіантів цього переходу.


.
Це – незалежні
визначення, які не дають
.
Опір хвильовода теж можна визначити
по-різному:
,
,
.
Ми будемо користуватись:
.
Бачимо, що додаються ще параметри
хвильовода
.
Нормовані струми і напруги.
По аналогії з КМ
,
можна ввести
.
Будемо вважати
- напів-напруга, напів-струм.
Стоячі хвилі в лініях передачі.
Хвиля у прямому напрямку
з напругою
:
.
Струм
.
Відбита хвиля:
;
,
(мінус – бо струм у зворотному напрямку).
Очевидно, загальні напруга і струм:
,
.
Повні напруга і струм складаються з
парціальних напруг і струмів хвиль, які
існують в хвильоводі. У кожній точці
відношення
називається повним імпедансом лінії
передачі.
Підрахуємо повний імпеданс лінії передачі:
;
.
Таким чином, повний
опір залежить від координат. Опір в
точці
(в точці навантаження):
.
Тоді
(**), де
- коефіцієнт відбиття,
при
.
Підставляючи (**) в (*), одержимо:
.
Отримали вираз для
опору в будь-якій точці. Якщо
, тобто ми розглянули точку знаходження
навантаження, маємо опір
.

В залежності від відстані до опору змінюється опір лінії. Це суттєва відмінність НВЧ від звичайної електроніки.
Для того, щоб взнати
опір в будь-якій точці, необхідно знати
опір хоча б в одній точці лінії передачі.
Якщо лінія закорочена в
,
то
.
від точки КЗ буде на
відстанях, кратних
.
Існує метод визначення опору без КЗ.
Введемо коефіцієнт
стоячої хвилі. до хвилі, що біжить,
відбита хвиля додається чи віднімається:
,
,
- коефіцієнт стоячої хвилі.
Визначимо опір в точці
:
,
.
Очевидно,
:
,
:
.
Отже:
,
.
Нехай
- відстань між
та мінімумом, тоді буде
,
звідки
(****).
Існує діаграма з
розрахованими опорами (див. Мал.): по
куту відкладається
,
по радіусу -
.
.










Однакові значення
з’єднані лініями –

Однакові значення
з’єднані лініями –
На цих лініях вказано
значення активного та реактивного
опорів. В центрі кола
.
Лекція 21
Виявлення сигналів НВЧ.
Звичайний осцилограф використати неможливо – вони працюють на частотах до 1ГГц. Зараз використовують напівпровідникові детектори.
Кристалічні детектори: квадратичний детектор.
Вони реєструють 1011ГГц так само як і 100Гц. Такий детектор (див. Мал.) вставляється одним боком в один хвильовід, а другим у інший (див. Схему):

Еквівалентна схема діода-детектора:

Ідеальна частота
,
оскільки лише
та
покращити не можна. Зараз досягли
.
Залежність струму НП діоду від
напруги:
.

(нас цікавить квадратичний детектуючий елемент).
Метод комплексних амплітуд тут
застосувати не можна, бо втратимо ефект
детектування.
.
Отримаємо потужність
.
;
;
;
.
Тоді
.
В результаті ми можемо зобразити діод
генератором струму:
.

Звичайне значення
.
вважається гарним параметром.
Це і є квадратичний детектор, оскільки
струм пропорційний потужності.
Визначимо потужність, яку цей діод може зареєструвати: знайдемо чутливість приймача на базі квадратичного детектора.

- для узгодження з підсилювачем,
- описує шуми підсилювача. Напруга шумів:
,
напруга сигналу:
.
- формула Найквіста.
Найквіст довів, що ширина смуги
пропорційна кількості електронних
ступенів вільності. У відповідності з
цим виведена формула для потужності
шумів:
.
Якість детектора
.
.
Визначимо
з того, що
- тоді
Вт.
Лекція 22
Лінійний детектор, змішувач.
;
> >. Якщо розписати квадратний член,
то одержимо:
> >
> > - постійний струм, тобто > >.

Принципова схема супергетеродинного приймача НВЧ – діапазону. Відгук пропорційний квадрату сигналу.
Розглянемо характеристики приймача:
Втрати перетворення: > >, бо існують втрати на дзеркальні канали, тощо. У діапазоні 40ГГц типове значення > >.
Шум-фактор (класичне визначення): > >.

Шум завжди підсилюється
більше ніж сигнал, тому
показує, у скільки разів шум підсилюється
більше, ніж сигнал.
,
бо немає схем в яких
.
,
де
-
шум, згенерований всередині.
Позначено
-
ми виносимо джерело струму за підсилювач.
Погано в формулі те, що
залежить від
,
тобто від оточуючого середовища.
Домовились, що
.
Тоді для добрих приймачів:
,
де
- еквівалентна температура входу (шуму)
приймача. Тоді
.
Знайдемо мінімальну
потужність, яку приймає приймач
- шум-фактор. Він показує, у скільки разів
еквівалентні шуми більше, ніж зовнішні
шуми.
Визначимо
для змішувача:


- бо це пасивний прилад. Для наступної схеми можна записати:
з
відки
- врахуємо шуми подальших каскадів. В
середньому
.
Вт.
,
бо впевнений прийом при Р в 2 рази меншій,
ніж максимальній.
Балансний змішувач.
Я
кщо
уявити, що у генератора є деякий контур,
то при перекритті
та
може виникнути биття генератора з самим
собою навіть при відсутності сигналу.
Балансний змішувач бореться саме з цим
– він знищує гармоніки гетеродина.
Розглянемо його схему:
ГГ – гармоніка гетеродина. На двох діодах сигнал має різні полярності. Струм проміжної частоти залежить від фази на діоді. Отже струм від гетеродина буде в один бік, і на котушці приймача перетвориться в нуль. Сигнал струму буде фіксуватися окремо.
Керування параметрами НВЧ за допомогою діодів.
-
діод – використовується для керування
амплітудою НВЧ.
Лекція 23
Вимірювання опорів.
Узгодження опорів – задача про проходження хвиль між перешкодами без відбиттів. Однак, спочатку треба виміряти ці опори.

Метод вимірювальної лінії: вимірювальна лінія – це зонд, який переміщується в середині хвильовода і реєструє відповідні струми (пучності чи мінімуми).

Крім того, визначаються координати
мінімуму і вимірюються відстані від
мінімуму до навантаження, звідки:
.
Підключаємо між генератором і навантаженням
вимірювальної лінії, потім визначаємо
.
Узгодження опорів.
Треба зробити, щоб стержень в хвильоводі забирав максимум енергії. Це можливо при узгодженні опорів.

Н
ехай
в лінію з опором
підключили навантаження
.
,
тому частина енергії відбивається.
Можна паралельно підключити лінію з
закороткою, яку можна рухати вздовж
лінії. Це шлейфовий трансформатор або
тромбон. Опір шлейфа:
.
Ми ставимо закоротку на кінці шлейфу,
,
тоді
.
Таким чином ми можемо ввести в лінію
будь-який реактивний опір (закоротка
не вносить активного опору).
Нехай
.
Визначимо опір лінії у довільній точці
:
.
На діаграмі ці опори розташовані
на колі з центром в (0,0) та радіусом
(опір
)
– це коло відповідає незмінному КСХ,
він дійсно постійний для лінії. В точці
перетину кола з
маємо
.
Цій точці відповідає певна точка на
хвильоводі. Якщо в цій точці підключити
шлейф, то реактивний опір можна міняти
як завгодно. Також можна зробити так,
що
-
тоді не буде відбиття.
Фізично шлейф компенсує відбиту хвилю, тобто створює таку ж за амплітудою і протилежну за фазою.
Розглянемо схему з двома шлейфами:

Знайдемо опір у місці підключення
першого шлейфу, зумовлений
.
Для цього йдемо по пунктирному
колу (див. Діаграму нижче) на відстані,
відповідній
.
Ми можемо змінювати шлейфом реактивний опір, залишаючи активний постійним.
Знову зсуваємося на відстань між двома шлейфами.

Аналогічно другим шлейфом змінюємо активний опір. В результаті прийдемо в точку А, де КСХ значно менший ніж початковий. Ми не отримали ідеальне узгодження. З теорії: узгодження при фіксованих відстанях між шлейфами можна створити при наявності 3-х шлейфів.
Ми змінювали опір шлейфа так,
щоб опинитись на
,
тому, що ми отримаємо найменший КСХ.
Виявилось, що можна придумати метод,
яким КСХ можна створити ще меншим.
Лекція 24
Чвертьхвильовий трансформатор.
Н
ехай
маємо два хвильоводи:
,
;
та стоїть задача передати енергію з
одного в інший. Це можна зробити, з’єднавши
їх відрізком хвильоводу з деяким опором
.
Виявляється, що
,
для узгодження. Підрахуємо це:
.
Тут
,
тоді
,
це фактично резонансний пристрій.
Для широкосмугового узгодження роблять багато “східців”:


Або ж плавний перехід (однак він більш довгий):
Узгодження в МЕ.
Потрібно щось увімкнути між генератором та опором, щоб виділялась максимальна потужність. Зробимо так як показано на малюнку:

Підрахуємо опір в точці а:
,
,
,
,
тобто
.
Таким чином маємо коливальний контур
на частоті
.
Тобто,
-
це повинно дорівнювати
,
тобто
- цим умовам має задовольняти контур
.
Таким чином, для узгодження опір необхідно включати в паралельний коливальний контур. Тепер ми знаємо повну теорію узгодження.
Щ
об
збільшити ширину смуги пропускання,
використовують більш складні ланцюги,
це зв’язані ланцюги, тут смуга пропускання
ширша:
А що робити, якщо необхідно
узгодити комбінований опір, наприклад
.
В таких випадках включають послідовно
:
,
а потім узгоджують так само як і в
попередньому випадку.
Взагалі, використовують два методи:
Комбінація штирів.
Комбінація
.
Лекція 25
Заміна ліній передачі зосередженими елементами.
Для лінії передачі:
.
Для чотириполюсника на зосереджених
елементах:
.

Для того, щоб можна було провести
заміну лінії на зосереджений чотириполюсник,
необхідно, щоб вирази для їх
були еквівалентні. Прирівнявши, одержимо:
,
,
.
Р
озглянемо
схеми які використовуються на практиці:
ПФВЧ:
,
.
ПФВЧ:
,
.
З
адача:
Представимо
- трансформатор у вигляді зосереджених
елементів ТФВЧ.
,
,
,
,
.
- опір .
трансформатора
,
звідки
.
Таким чином, конструктивно цей перехід виконується так:

Задача: Узгодження
транзистора.
,
.
Треба узгодити з лініями 50 Ом.
1,2

5
10
1,5







Для цього перетворимо еквівалентну схему:

Отже, ця схема - узгоджена.
Лекція 26
Вимірювання потужностей НВЧ.
Н
П
– детектори не можуть використовуватись
для вимірювання, бо з часом вони самі
змінюються, тобто не існує однакових
НП – детекторів. Найбільш точні методи
– калориметричні, але вони розраховані
на великі потужності (>1Вт).
Використовують термістори і болометри:
>•>
>
>- НП-бусинка. Це все поміщують
у термостат. Але це знову ж дає мало
переваг у порівнянні з НП-детекторами.

Тоді можна записати:
,
звідки маємо
.
Перевага бусинки - в електроніці.
Намалюємо вимірювальний міст:
- з’являється тому, що НВЧ нагріває по
поверхні, а батарейка - по об’єму.

Спочатку міст балансується
опором
тобто гальванометр нічого не показує.
Подаємо НВЧ, тобто болометр
перегрівається, баланс порушується.
Для встановлення балансу опір
збільшуємо так, щоб загальна потужність:
.
Для точності використовують
.
Інколи потрібно зменшити падаючу
потужність. Для цього використовують
атенюатори (поглинаюча пластина, що
вставляється в хвилевід). Вони можуть
зменшувати потужність на 30-40 дБ. Існують
прецизійні атенюатори, точність 0,01 дБ:

,
а потужність, що поглинається,
.
А залежність кута можна визначити точно.
І
снують
направлені відгалужувачі:

У
випадку, зображеному справа, потужність
йде в одному напрямку:
Лівий відгалужувач реагує лише на відбиту хвилю, правий – на падаючу. Компаратор автоматично рахує Г.

У
мікроелектроніці використовують
мікросмужкові шлейфові відгалуджувачі.
І
снують
розподілені розгалджувачі – (для
верхньої смуги пропускання) – тут
випромінює щілина.

Записуємо за принципом Гюйгенса:
,
проінтегрувавши одержимо:
,
коефіцієнт направленості
-
можливо таке, що
.
При
-
це направлений відгалужувач. Однак,
розміри цього відгалужувача пропорційні
довжині хвилі, що дуже багато. Тому
використовують відгалужувач Бете:

Виявляється, що зв’язок цього хвильоводу з трубами існує по ЕМП, і фаза зв’язків по ЕП та МП – різна. Розглянуто зв’язок по ЕП, тепер по МП:

-
тобто хвиля піде лише у ліву трубу: від
діелектричного зв’язку все “+”, від
магнітного “+” та “-“, тобто в правій
трубці
.
Хвиля піде у ліву трубу.
Лекція 27
Вимірювання довжини хвилі та частоти.
Найпростіший вимірювач – вимірювальна лінія. Намалюємо її:

Тут максимум та мінімум – нечіткі, тому краще помістити у резонатор:

.
Це – ВСТ, хвильоводи середньої потужності.
Для більшої точності є гетеродинні
вимірювачі частоти, котрі працюють зі
стандартними генераторами частот.

Гетеродином може бути кварц чи
молекулярний випромінювач на
(точність 10-12),
також іноді використовується ефект
Мьосбауера (точність 10-17).
Випромінювання затухання.
Розглянемо метод відношення потужностей:

Якщо детектор лінійний, то
,
якщо ж детектор квадратичний, то
.
О
днак,
цей спосіб неточний, він залежить від
приладу. Тому існує його модифікація –
метод еталонного атенюатора. Тут
використовується прецизійний атенюатор:
,
-
незалежно від властивостей детектора,
бо на ньому завжди 100 поділок.
Особливості техніки міліметрових та субміліметрових хвиль.
Виготовлення хвилеводів під
субміліметрові хвилі проблематичне бо
характерні розміри хвильоводу мають
порядок 0,1мм. Втрати:
,
.
Тобто такі хвилеводи використовувати
неможливо. Межі застосування:
Смужкові – до 300-400 ГГц.
Мікросмужкові – до 100 ГГц.
Коаксіальні кабелі – до 50 ГГц.
Потреба в освоєнні даного діапазону пов’язана із “забитістю” інших.
Д
іелектричні
хвильоводи для
теж погані, бо ці частоти відповідають
оптичним фотонам у ТТ – ЕМХ замість
розповсюдження починає збуджувати
коливання атомів ТТ. Це – фундаментальна
проблема, її не можна “обійти”.
Тому роблять так звані лінзові
хвильоводи – чим менше діелектрика,
тим менше втрати. Тому намагаються
зменшити кількість лінз за рахунок
збільшення фокусної відстані. Однак,
завжди є дифракція. Чим більша фокусна
відстань, тим більші втрати, пов’язані
з дифракцією. Фокусна відстань Релея
- це максимальна фокусна відстань лінзи.
Втрати лінзового хвильоводу
1-1,5
.
Для виготовлення лінз використовують
тефлон. Для того, щоб змінити напрямок
розповсюдження, можна поставити дзеркало.
Розглянемо ряд приладів на основі лінзових хвильоводів:
Н
апрямлений
відгалуджувач: аналог в НВЧ (див. Мал.
Справа): відгалуджує хвилю А, не реагує
на хвилю В. непівпрозоре дзеркало
створює такий ефект в оптиці (див. Мал.
Зліва).
Резонатор. Плоскопаралельний
дзеркальний резонатор:
.
Служить для відбору хвиль певної
довжини.
М
ожна
використати розділення і злиття хвиль.
Важлива фаза після проходження
та
.
Лекція 28
Генерування та підсилення НВЧ. Підсилювач на тунельному діоді.
ВАХ
тунельного діоду має від’ємну ділянку,
де > >. Будь-який
діод можна представити еквівалентною
схемою:

В
термінах цієї схеми буде >
> (тут ми врахували опір
переходу > >).
Звичайні значення > >.
Підрахуємо загальний опір діоду >
>. Знехтуємо паразитичною
ємністю > >,
тоді > >, тут
введено позначення: > >,
> >. У формулі
> > - по модулю,
тобто його від’ємність вже враховано.
Графічний вигляд опору чи іншої
комплексної величини, де параметром є
частота, представляється годографом.
Зобразимо його:
> >- це резонансна частота діода, вона відповідає чисто реактивному опору. > > - гранична частота, на якій опір перестає бути від’ємним.
Може бути картина, коли > ><0, тоді наступає самозбудження, оскільки тут резонанс і від’ємний опір. Щоб запобігти цьому, вводять стабілізуючі ланки для обмеження смугу частот від’ємного опору:

На резонансній частоті контуру > > опір всієї ланки > >,а на всіх інших частотах: > >.Таким чином, маємо два паралельно з’єднані опори. Один з них > >, > >, тоді сумарний опір > >.
Т
оді
при > > буде >
>, підсилення не буде. Тепер
годограф буде мати інший вигляд, смуга
буде на частотах > >.
Крім цих елементів, у схемі використовуються узгоджуючі трансформатори.
Коефіцієнт підсилення підсилювача на тунельному діоді > >. При цьому тут вхід та вихід не розв’язані, тому, по суті, коефіцієнт підсилення є коефіцієнтом відбиття. Такі підсилювачі нестійкі, нестабільні – параметрично залежать від навантаження.
Транзистор має розв’язані вхід та вихід (зв’язок порядку МОм). Тому зараз використовують саме транзистори.
Регенеративний підсилювач – це генератор в недозбудженому режимі.
Перевага транзисторів – триполюсна схема ( земля, вхід та вихід), хоча швидкодія гірша чим у діода.
Лекція 29
Параметричний підсилювач на НП-діодах.


.
Система генерує
,
при
,
якщо ж
то система не генерує, проте зовнішній
сигнал не підсилюється.
- частота накачки.
Інший варіант:
-
сигнал,
-
холостий,
-
накачка.
.
Р
озглянемо
більш сучасний варіант з претензією на
мікроелектроніку:
В


області існує
(тобто див. область ). Більша
частота
може існувати в , тобто в
. Ще більша частота
існує
у ще більшому просторі ( і в верхньому
хвилеводі).
Умова існування резонансу на
сигнальній частоті:
,
.
Тоді змінюючи
та
,
можна регулювати частоту, змінюючи
умови резонансу.
С
хема
була б “найбільш” мікроелектронною,
якби можна було використати власні
частоти діода. Спробуємо зробити це:
розглянемо еквівалентну схему (див.
Мал.):
Тут може бути послідовний резонанс
і паралельний
,
,
.
Останнім часом роблять
малим, отже
дуже велика, і її не використовують.
Можна використовувати
.
Розглянемо телевізійний
параметричний підсилювач.
- позначені частоти відповідних
резонаторів.

Лекція 30
Транзистори НВЧ.
Ці транзистори є видозміненими звичайними транзисторами. Розглянемо характеристики та фізику роботи звичайного транзистора.

- транзистор перестає працювати.
- характеристична частота, зараз досягли
110 ГГц і навіть 250 ГГц. Серійно випуск до
40 ГГц.
Визначимо швидкодію:
,
для біполярних
- час на подолання шляху між емітером
та колектором, для полярних – між витоком
і стоком. “
”
виникає у формулах тому, що в формулах
використовується
,
тому
,
.
Напругу збільшити ми не можемо,
щоб не пробити. Параметри, які можна
змінити для зменшення
:
Зменшуємо розмір бази, зменшити
область між витоком і стоком. Серійно
випускають транзистори з
.
Використовують матеріали з
високою рухливістю, щоб збільшити
швидкість. Використовують
- транзистори. Іноді використовують
транзистори з гетеропереходами, де теж
досягається дуже висока рухливість
(НЕМТ – транзистори).
Розглянемо конкретні схеми:
П
ольовий
транзистор. Чим більше
“-“ на затворі, тим менша провідність
транзистора завдяки області “+” –
заряду на підкладці.

В
ажливо,
щоб транзистор був геометрично включений
прямо в лінію. В мікроелектроніці немає
можливості створити транзистори, що
будуть “стирчати” зовні.
Існує й інший, більш високочастотний варіант підключення:

П
ольові
транзистори на гетеропереходах.
Оскільки різниця між рівнями не
змінюється, бо це атомні рівні, то маємо
розриви на переході: електрони
накопичуються в ямі А.
О
скільки
справа є домішки, а зліва, де накопичились
електрони, домішок, на яких може осісти
електрон, немає, то електрони більш
вільно рухаються, тобто їх рухливість
зростає.
Структура:
Б
іполярні
транзистори. На НВЧ ці
транзистори гірше. База – дуже мала за
розмірами. Це необхідно для збільшення
частоти, але при цьому виникають зворотні
струми.
Не тільки електрони йдуть у базу
,
але й дірки йдуть у емітер
.
Це створює шуми. Максимальний коефіцієнт
підсилення
.
Звідси видно, що для кращого
необхідно мінімальний потік дірок в
емітер. При малих шарах коефіцієнт
підсилення менший. Проблеми розв’язують
за допомогою гетеропереходу (див. Мал.
нижче): в такому випадку завада для дірок
більша, ніж для електронів.

Лекція 31
Підсилювачі на НВЧ - транзисторах.
Підсилювачі НВЧ відрізняються від звичайних тим, що треба узгодити вхід-вихід та каскади.
Наприклад розглянемо еквівалентну схему транзистора АП-326А:

Для узгодження з лінією 50 Ом
підключають
і трансформатор (лампу).
підбирається так, щоб узгодити з опорам
50 Ом. Аналогічно створюється резонанс
та узгодження по опору на виході:

Принципова схема підсилювача:

Лекція 32
Невзаємні елементи НВЧ.
Закон Ньютона каже, що
.
Однак, в загальному випадку:
,
тобто зв’язок не векторний, а тензорний
– напрямок руху не завжди співпадає з
напрямком сили. Приклад – гіроскоп чи
дзига.
В природі існують середовища,
що працюють таким чином – електро- чи
магнітно- гіротропні. У них намагніченість
-
,
поляризація -
.
,
,
-
антисиметричний,
.
Ферити мають магнітогіротропні властивості, плазма має електрогіротропні властивості. Зараз використовують магнітогіротропність, тому її й розглядатимемо.
,
бо
.
Тензор магнітної проникності фериту.
Рівняння Ландау-Лівшица руху в
МП:
.
Ми будемо шукати
в
.
.
Н
ехай
маємо феромагнітне середовище в
,
при цьому орієнтація доменів
,
оскільки це енергетично вигідно.
Нехай тепер
,
тобто додали невелике змінне поле у
перпендикулярному напрямку. Звичайно,
при цьому зміниться
:
.
Тепер треба знайти
,
тобто
.
Розглядатимемо лінійну задачу,
нелінійності не враховуємо. Можна
представити
.

.
Ми знехтували
,
прирівнявши їх відповідно з
,
.
,
оскільки добутки
мають другу ступінь малості.
З цієї системи одержимо розв’язок:
.
Тут гіромагнітна частота
,
тобто маємо гіромагнітний ефект у
фериті.
Ферит – це магнітний діелектрик.
При
(нескінченності не буде, оскільки
можна замінити як
)
буде
.
Нехай
,
тоді
,
.
Таким чином точка обертається по
годинниковій стрілці.
Виявляється, магнітний момент, як і спін електрона, може рухатись лише по правому колу.
Таким чином, лівополяризоване поле не буде впливати. На даних властивостях працюють всі прилади.

Лекція 33
Прилади.
Вони бувають трьох основних типів:
Резонансні.
,
характеристика поглинання поля:





Прилади на ефекті зміщення поля.
Помістимо феритову кулю в поле. Хвиля рухається, налітає на кульку. Якщо куля в центрі, то поле на кулі матиме поперечну поляризацію. На стінці поляризація буде повздовжньою. Якщо куля ні в центрі, ні на стінці, то поле буде обертатися, тобто кругова поляризація.

Т
аким
чином у хвилеводі існують точки
поздовжньої, поперечної та кругової
поляризації.
Оскільки моменти в фериті обертаються в одну сторону, то поляризація в різних точках хвилеводу буде різна. Взаємодія буде протилежною при зміні напрямку поля, напрямку хвилі та при симетричній зміні положення зразка у хвилеводі.
При взаємодії фериту з полем
,
при відсутності взаємодії
.
У циркуляторі з феритом хвиля в
одному напрямку буде взаємодіяти з
феритом сильніше, ніж у протилежному
(як і в хвилеводі – див. Мал.). Відповідно
і довжина хвилі, що обертається за
часовою стрілкою, буде
,
а для хвилі, що обертається проти,
.
Змінюючи радіус та
,
можна налагодити прилад так щоб хвиля
повністю переходила:
,
і не інакше.

Прилади на ефектах Фарадея.
Лекція 34
Плоскі хвилі в гіротропному середовищі.
Нехай

. Не реагує на складову
,
а тільки
.
Обертання магнітного моменту відбувається
лише у площині
.
.
Розповсюджуюче плоске поле
.
.
Запишемо рівняння Максвела:
Ми розглядаємо
- скаляр, тобто просто ферит. Використовуємо
формулу
;
тоді рівняння Максвела можна записати
в такому вигляді:
.
Позначимо
- це уповільнення, оскільки
-
новий хвильовий вектор,
- хвильовий вектор без фериту.

.
Розглянемо прості випадки:
(хвиля розповсюджується вздовж
поля):
.
Тут мають місце пряма і зворотна хвилі:
,
.
Тут буде
.
Крім того, отримаємо
,
де “-“ – права хвиля, “+” – ліва хвиля.
Це означає, що при падінні на ферит
лінійна поляризація розкладається на
дві зустрічні кругові поляризації:

Це має місце і у всіх інших
середовищах, але там це не має значення.
Далі права кругова поляризація буде
обертати магнітний момент, і для неї
буде
,
а ліва кругова поляризація магнітний
момент обертати не зможе, ферит для неї
не існує, тобто стала розповсюдження
буде
.
Звідси випливає ефект
Фарадея.
(ефект
Катоне-Мутона) – подвійне променезаломлення.
Отримаємо дві незалежні системи рівнянь:

.
Знову маємо дві незалежні хвилі
з різними
.
Р
озглянемо
дві хвилі з круговою поляризацією:
Тобто, у взаємодіючій хвилі
довжина хвилі буде менша. Зсунемось від
початку на період
,
тоді друга хвиля повернеться в початковий
стан, а перша не встигне. Тоді
дасть вектор під кутом
до нульової площини.
-
кут Фарадея (кут повороту площини
поляризації).
,
ми розглянули
.
Цей кут змінюється в залежності від
відстані.

Лекція 35
Фарадеївський вентиль і циркулятор.
Ці прилади
працюють на великих
потужностях. Вхідна та вихідна щілини
повернуті на
одна відносно іншої. Всередині – ферит,
навколо – електромагнітна котушка.
Підбираємо параметри так, щоб хвиля
змінювала поляризаційний кут на
після проходження
.

Якщо пропустити хвилю з кінця на вхід, то буде:

і хвиля не піде
,
вона піде в 3, оскільки тут буде зв’язок
по МП, таке поле може вийти в 3, а в 1 – не
може.

Отримуємо циркулятор
,
.
Якщо замість 2 поставити заглушку, то
отримаємо вентиль, бо хвиля піде
.
Мікросмужкові лінії з феритом.
Замість діелектрику беремо
,
.

Площина поляризація задана
металевими смужками і не може обертатися.
Можна змінювати
.
Є також три варіанти намагнічення [1],
[2], [3].
.
,
оскільки в цьому напрямку змінне
,
і не може взаємодіяти.
(нас цікавить
).
Лекція 36
Аналіз та синтез НВЧ – елементів.
Хвильові матриці п - полюсника.
Розглянемо відому матрицю
розсіювання
.
Нехай маємо > >-
полюсник, у нього > >
входів і виходів. Для кожного входу та
виходу є падаюча та відбита хвилі.
Будемо користуватися нормованими величинами: > >- для падаючої хвилі, > > - для відбитої. > >, > > - амплітуди падаючої та відбитої хвиль, > >, > >- відповідні потужності.
Будемо вважати, що відбита хвиля зумовлена всіма хвилями, що увійшли в > > - полюсник: > >. Маємо матрицю:
> >, можна записати в матричному вигляді: > >.
Фізичний зміст > > - коефіцієнт відбиття від к – того порту. > > - коефіцієнт передачі з > > порту у к – тий.
П
обудуємо
матрицю ідеального вентиля. >
>; > >;
> >. Отже >
>.
П
обудуємо
матрицю для циркулятора: Матриця >
> не ермітова, бо враховує
поглинання. В ермітових втрат енергії
немає.
> >
Отримаємо матрицю наступного з’єднання хвилеводів:

> > - коефіцієнт відбиття від порту 1. > >, де > >. > >, > >. Так як > >то > >, отже > >.
М
атриця
шматку хвильоводу: тут враховується
фаза; > >, >
> - це враховує відставання
по фазі на > >на
відстані > >.
Рівняння інцеденцій.
Матриця розсіювання для з’єднання малополюсників, якщо відомі матриці окремих малополюсників. Нехай маємо довільний набір елементів.
Лекція 37
Метод орієнтованих графів.





Можна виключити вершину
.
Для цього стрілки продовжують так, ніби
вузла
і
не було. В діамагнетику вказується
- коефіцієнт при виключеній вершині.
Задача: Знайти за допомогою орієнтованих графів параметри системи.

С
кладемо
графи елементів:
Перепозначимо входи – виходи
навантаження через
,
.
Можна записати, що
,
.
Тепер можна записати рівняння
і матрицю:
.
Більш того, нас цікавить коефіцієнт
відбиття всієї системи, тобто безпосередній
зв’язок
.
Виключимо
,
потім
,
послідовно отримуємо:

Ми отримали коефіцієнт відбиття від навантаження через узгоджувальний трансформатор.
В
ключимо
між
та
відрізок хвильоводу
,
тоді буде три матриці:
Тоді замість
в попередній формулі одержимо
.
Лекція 38
Синтез НВЧ – елементів.
Зараз існує синтез лише пасивних елементів.
Фільтри НВЧ.
Існують методи синтезу по Каеру та Форстру. Виходять з характеристик фільтру. Синтезується лише ФНЧ, інші отримують за допомогою нескладних перетворень.
Існує апроксимація по Баттерворту:
,
де
- нормована частота. Чим більше
тим ближче до прямокутної характеристики.
Ч
ебишевська
характеристика складніша, але результат
майже такий самий. Наприклаж для
трансформатора:
Розглянемо схему:
Цей фільтр – п’ятого порядку,
бо на ВЧ:
- розрив,
- закоротка, тобто маємо
(таких елементів 5). Цей фільтр дає
характеристику ФНЧ (достатньо круту).
Спробуємо створити такий фільтр
для НВЧ, оскільки розрахунки дають
нереальні з точки зору технології
значення ємності та індуктивності.
Розглянемо лінію довжиною
та опором
.
Їх можна представити у вигляді:
У
другій схемі
,
.
Тонка довга лінія має
і є індуктивністю, широка коротка лінія
представляє собою ємність. Тоді вихідну
схему можна представити як:
Однак, нам потрібно розрахувати
зовнішні параметри хвильоводів. Нехай
- опір, а
- довжина відповідного хвильоводу, тоді
запишемо рівняння:

Звичайно беруть
,
підбирають
.
Це – перше наближення, його досить для
визначення параметрів лінії. Наближення
– бо ми вважаємо опори дуже великими,
чи дуже маленькими.
Розглянемо друге наближення: ні індуктивності не рівні нулю, і вони впливають на сусідні ділянки. Тоді маємо:

Врахували, що
.
В НВЧ маємо еквівалентні схеми:




Паралельний контур:
Ємність: