Проектування спеціального верстатного пристрою для встановлення фланця
Курсова робота по дисципліні "Технологічна оснастка"
ТЕМА: "Проектування спеціального верстатного пристрою для встановлення фланця"
Вступ
Інтенсивний розвиток виробництва у машинобудуванні нерозривно пов'язаний з технічним переоснащенням і модернізацією засобів виробництва на базі застосування найновіших досягнень науки і техніки.
На даному етапі постають досить відповідальні задачі: підвищення якості машин, зниження їх матеріалоємності, трудомісткості і собівартості виготовлення, нормалізація і уніфікація цих елементів, засвоєння потокових методів виробництва, його механізація і автоматизація, а також зменшення строків підготовки виробництва нових об’єктів. Розв’язок вказаних задач забезпечується поліпшенням конструкції машин, удосконаленням технології їх виготовлення, застосуванням прогресивних засобів і методів виробництва. Велике значення в удосконаленні виробництва машин мають різного роду пристосування.
В загальному об’ємі засобів технічного оснащення приблизно 50 % складають пристосування верстатів. Їх застосування розширює використання універсальних верстатів; знижує собівартість продукції, проте в кожному конкретному випадку доцільність застосування пристосування повинна підтримуватись економічними розрахунками.
Застосування швидкодіючих і автоматизованих пристосувань разом з керуючими і транспортуючими засобами є одним з ефективних напрямів застосування універсального технологічного обладнання, що сприяє застосуванню багатоверстатного обслуговування.
При розробці пристосувань є широкі можливості для виявлення творчої ініціативи по створенню конструкцій, що забезпечують найбільшу ефективність і рентабельність виробництва, зниження вартості пристосувань і скорочення строків їх виготовлення.
Пристосування повинні бути зручними і безпечними у роботі, швидкодіючими, досить жорсткими для забезпечення заданої точності обробки, зручними для швидкого встановлення на верстат, що особливо важко при періодичній зміні пристосувань у серійному виробництві, простими і дешевими у виготовленні, доступними для ремонту і заміни зношених деталей.
Загальні положення
Призначення і характеристика об’єкта виробництва
Деталь "Фланець" КГП 00. 602 входить до складу вузла "Колесо гідравлічне обертаюче", що, в свою чергу, є складовою частиною виробу — гідротрансформатор.
Гідротрансформатор є механізмом з гідродинамічною передачею, що складається з лопатчатих гідравлічних коліс з спільною робочою порожниною, в якій обертаючий момент передається від одного колеса до іншого за рахунок зміни моменту кількості руху робочої рідини. Даний механізм призначений для передачі обертаючого моменту, безступінчатого регулювання обертаючого моменту і частоти обертання ведомого валу.
Основним службовим призначенням фланців є обмеження осьового переміщення вала, що встановлений на підшипниках у виробі, шляхом створення необхідного натягу або гарантованого осьового зазору між торцем фланця і торцем зовнішнього кільця підшипника. Крім того, фланці виконують роль кришок отворів під вали, створюючи необхідне ущільнення. На торцях фланця розміщені різьбові отвори, необхідні для різьбового з’єднання і підводу змащувально – охолоджуючої рідини.
У даній деталі отвір Ø55N7 призначений для встановлення роликового підшипника, який являється опорою для валу. Отвір Ø55,5 мм використовується для встановлення розрізної втулки, в яку запресовується гумова пробка, що запобігає потраплянню металевого пилу у підшипник. Отвір Ø56Н8 призначений для встановлення фіксуючого кільця. Різьбовий отвір М64×1,5–7Н використовується для встановлення кільця призматичного. Отвір Ø78Н9 призначений для встановлення напрямної фрикційного диска. Три різьбові отвори М10–7Н призначені для кріплення деталі до корпусу "Колеса гідравлічного обертаючого". Поверхня Ø68,5 і лиска використовуються, відповідно, для встановлення і орієнтації деталі при складанні вузла "Колесо гідравлічне обертаюче".
Характеристика, хімічний склад та механічні властивості матеріалу деталі
Для виготовлення деталі "Фланець" використовується сталь 45.
Сталь 45 ГОСТ 1050-88 — це конструкційна
середньо вуглецева сталь, що застосовується
для виготовлення вал – шестерень,
колінчастих та розподільчих валів,
фланців, шестерень, шпинделів, циліндрів
кулачків та інших деталей, що нормалізуються,
поліпшуються, піддаються термічній
обробці, від яких вимагається підвищена
міцність.
Хімічний склад сталі 45 ГОСТ 1050-88 приведено в табл. 1.
Таблиця 1
-
Марка
сталі
Вміст елементів,%
Вуглець
(С)
Кремній
(Si)
Марганець
(Mn)
Cr
S
P
Cu
Ni
Не більше як
45
0,42…0,5
0,17…0,37
0,5…0,8
0,25
0,04
0,035
0,25
0,25
Механічні властивості сталі 45 ГОСТ 1050-88 приведено в табл. 2.
Таблиця 2
Марка сталі |
Межа міцності при розтягуванні |
Межа текучості при розтягуванні |
Відносне подовження
при l = 10d |
Відносне звуження
при l = 10d |
Твердість по Брінелю, НВ |
Не менш, як |
|||||
45 |
610 |
360 |
16 |
40 |
156-217 |
Термообробка : 1) нормалізація;
2) поліпшення (загартування + високий відпуск).
1.2 Розробка технологічного маршруту обробки деталі "Фланець"
Технологічний процес обробки деталі "фланець" представлено в табл..
Таблиця 3
Номер операції |
Найменування та зміст операції |
Обладнання |
Технологічні бази |
003 |
Поліпшення (загартування + високий відпуск) |
- |
- |
005 |
Токарна програма Підрізати торець Ø68,5, витримавши розмір 65,45 мм. Підрізати торецьØ120, витримавши розмір 15,45 мм.
Точити поверхню Ø Підрізати торець Ø68,5, витримавши розмір 64,75 мм. Підрізати торець Ø120, витримавши розмір 14,75 мм. Точити фаску 1×45°. Розточити отвір Ø50 мм на прохід. Розточити отвір Ø55N7 , витримавши розмір Ø51,6Н12 і 54 мм. Розточити торець Ø55N7,витримавши розмір 53,2 мм. Розточити отвір Ø55,5 мм, витримуючи розмір 41,5 мм. Розточити фаску під кутом 30°. Розточити отвір Ø61 мм , витримавши розмір 15,2 мм. Розточити торець Ø56Н8, витримавши розмір 15,2 мм. Розточити отвір Ø55 N7, витримавши розміри Ø54,6Н10 і 54 мм. Розточити торець Ø55,5N7, витримавши розмір 54 мм. Розточити отвір Ø56Н8, витримавши розмір Ø55,7Н10 мм, 5 мм, 16 мм. Розточити торець Ø56Н8, витримавши розмір 16 мм. Розточити фаску 0,45×45°. Розточити фаску 1,6×45°.
Розточити канавку, витримавши розміри
3мм,Ø Розточити канавку b = 3 мм, витримавши розміри Ø56 мм, 54 мм. |
1В340Ф3О |
Лівий торець Ø120, поверхня Ø120 |
010 |
Токарна програма Підрізати торець Ø120, витримавши розмір 63,7 мм. Точити поверхню Ø120 мм на прохід. Підрізати торець Ø120, витримавши розміри 63 ± 2 мм і 13 ± 0,135 мм. Розточити торець Ø78Н9, витримуючи розміри 2,5 мм. Розточити отвір ø 78 Н9, витримавши розмір Ø75,4Н12 і 2,5 мм. Розточити торець Ø78Н9, витримавши розміри 3,6 мм і 5,4 мм.
Розточити отвір Ø78Н9, витримавши
розмір Ø77,6Н10 і
Розточити фаску під кутом 30°, витримуючи розмір Ø78,5 мм.
Розточити кутову канавку, витримавши
розміри 1,6 мм, 4 мм,
|
1В340Ф3О |
Торець Ø68,5, поверхня Ø68,5 мм. |
015 |
Горизонтально – фрезерна операція
Фрезерувати лиску, витримавши розмір
|
6Р83 |
Торець Ø120, отвір Ø50 |
020 |
Свердлувальна програма
Центрувати 3 отв. Ø10 мм, витримавши
розміри 5 мм, Ø99 мм,
Свердлувати 3 отв. Ø8,7 мм, витримавши розмір 13 мм. Нарізати різьбу М10–7Н в 3–х отворах на прохід. |
2Р135Ф2 |
Торець Ø120, отвір Ø78Н9 |
025 |
Токарна програма Розточити отвір Ø62,5 мм, витримавши розмір 15,2 мм. Нарізати різьбу М64×1,5–7Н, витримавши розмір 13 мм. |
1В340Ф3О |
Лівий торець Ø120, поверхня Ø120 |
030 |
Внутрішньошліфувальна Шліфувати отвір Ø55N7, витримавши розміри Ø54,85Н8 мм, 9,5 мм, 41,5 мм. Шліфувати отвір Ø55N7, витримавши розміри 9,5 мм і 41,5 мм. |
3К228В |
Торець Ø120, отвір Ø120 |
035 |
Внутрішньошліфувальна Шліфувати отвір Ø56Н8 мм, витримавши розміри 5 мм і 16 мм. |
3К228В |
Торець Ø120, отвір Ø120 |
040 |
Внутрішньошліфувальна Шліфувати отвір Ø78Н9 з підшліфовкою торцю Ø78Н9, витримавши розміри 4> –0,1> мм, 5±0,2 мм, 43±0,08 мм. |
3К228В |
Торець Ø68,5, поверхня Ø68,5 мм. |
045 |
Миєчна |
Миєчна машина |
- |
050 |
Контрольна |
Контрольна плита |
- |
Аналіз засобів технологічного оснащення
Зміст операції |
Технологічне оснащення |
Підрізати торець Ø68,5, витримавши розмір 65,45 мм. Підрізати торецьØ120, витримавши розмір 15,45 мм.
Точити поверхню Ø Підрізати торець Ø120, витримавши розмір 63,7 мм. Точити поверхню Ø120 мм на прохід. Підрізати торець Ø120, витримавши розміри 63 ± 2 мм і 13 ± 0,135 мм. Підрізати торець Ø68,5, витримавши розмір 64,75 мм. Підрізати торець Ø120, витримавши розмір 14,75 мм. Точити фаску 1×45°. Розточити отвір Ø50 мм на прохід. Розточити отвір Ø55N7 , витримавши розмір Ø51,6Н12 і 54 мм. Розточити торець Ø55N7,витримавши розмір 53,2 мм. Розточити отвір Ø55,5 мм, витримуючи розмір 41,5 мм. Розточити фаску під кутом 30°. Розточити отвір Ø61 мм , витримавши розмір 15,2 мм. Розточити торець Ø56Н8, витримавши розмір 15,2 мм. Розточити отвір Ø55 N7, витримавши розміри Ø54,6 Н10 і 54 мм. Розточити отвір Ø56Н8, витримавши розмір Ø55,7Н10 мм, 5 мм, 16 мм. Розточити фаску 1,6×45°. Розточити торець Ø55,5N7, витримавши розмір 54 мм. Розточити торець Ø56Н8, витримавши розмір 16 мм. Розточити фаску 0,45×45°. Розточити отвір Ø62,5 мм, витримавши розмір 15,2 мм. Розточити торець Ø78Н9, витримуючи розміри 2,5 мм. Розточити отвір ø 78 Н9, витримавши розмір Ø75,4Н12 і 2,5 мм. Розточити торець Ø78Н9, витримавши розміри 3,6 мм і 5,4 мм.
Розточити отвір Ø78Н9, витримавши
розмір Ø77,6Н10 і
Розточити фаску під кутом 30°, витримуючи розмір Ø78,5 мм. Нарізати різьбу М64×1,5–7Н, витримавши розмір 13 мм.
Розточити канавку b =
3 мм, витримавши розміри 3мм,Ø Розточити канавку b = 3 мм, витримавши розміри Ø56 мм, 54 мм.
Розточити кутову канавку, витримавши
розміри 1,6 мм, 4 мм,
Фрезерувати лиску, витримавши розмір
Центрувати 3 отв. Ø10 мм, витримавши
розміри 5 мм, Ø99 мм,
Свердлувати 3 отв. Ø8,7 мм, витримавши розмір 13 мм. Нарізати різьбу М10–7Н в 3–х отворах на прохід. Шліфувати отвір Ø55N7, витримавши розміри Ø54,85Н8 мм, 9,5 мм, 41,5 мм. Шліфувати отвір Ø55N7, витримавши розміри 9,5 мм і 41,5 мм. Шліфувати отвір Ø56Н8 мм, витримавши розміри 5 мм і 16 мм. Шліфувати отвір Ø78Н9 з підшліфовкою торцю Ø78Н9. |
Різець токарний прохідний прорізний Т15К6, φ = 95 °, MWLNR 2525 М 08 ТУ 2 – 035 – 892 – 82. Державка 30.85.020. Токарний трьохкулачковий самоцентрівний патрон з пневматичним приводом мод. ПКВ – 250Ф8. 95. Штангенциркуль ШЦ – 1 з межами вимірювання 0 – 125 мм ГОСТ 166 – 80. Різець контурний φ = 95 ° Т15К10, POINT 2525 М15 ТУ 2 – 035 – 892 – 82. Державка 30.85.020. Токарний трьохкулачковий самоцентрівний патрон з пневматичним приводом мод. ПКВ – 250Ф8. 95. Штангенциркуль ШЦ – 1 з межами вимірювання 0 – 125 мм ГОСТ 166 – 80, шаблон 1×45°. Різець розточувальний φ = 95° Т15К6, К01. 4982 – 000. 10, ТУ 2 -035 – 1040 – 86. Державка 15 – Д1 – 55. Токарний трьохкулачковий самоцентрівний патрон з пневматичним приводом мод. ПКВ – 250Ф8. 95. Штангенциркуль ШЦ – 1 з межами вимірювання 0 – 125 мм ГОСТ 166 – 80, шаблон 1×45°, калібр – пробка двостороння, шаблон 1×30° і 1,6×45°. Різець різьбовий для нарізання внутрішньої різьби, Т15К6, К.01.4957. 000 – 00, ТУ 48 – 19 – 307 –80. Токарний трьохкулачковий самоцентрівний патрон з пневматичним приводом мод. ПКВ – 250Ф8. 95. Державка 15 – Д1 – 55. Різьбова калібр – пробка. Різець канавочний b = 3 Т15К6 035 – 2128 – 0529 за ОСТ 2И10 – 8 – 84. Державка 15 – Д1 – 55. Токарний трьохкулачковий самоцентрівний патрон з пневматичним приводом мод. ПКВ – 250Ф8. 95. Штангенциркуль ШЦ – 1 з межами вимірювання 0 – 125 мм ГОСТ 166 – 80. Фреза циліндрична Ø 63 × 50, Р6М5 за ОСТ 2И41 – 15 – 87. Свердло центровочне Ø 16, 2φ = =90°,035 – 2317 – 0103 за ОСТ 2И52 – 5 – 80, Свердло Ø 20, 2φ = 90, Р6М5, 035 – 2620 – 0522, ОСТ 2И20 – 1 – 80, мітчик М10 – 7Н, Р6М5, 035 – 2620 – 0522, ОСТ 2И52 – 1 – 74. Втулка 6100-0141 ГОСТ 1341-80. Спеціальне пристосування. Калібр – пробка двостороння, калібр – пробка різьбова двостороння. Круг шліфувальний ПВ 14А40СМ17 К5А 35 м/с за ГОСТ 2424 – 83. Державка 15 Д2 – 10. Спеціальне пристосування. Калібр – пробка двостороння. |
2. Розробка технічного завдання на проектування пристрою
Даний пристрій розроблений для свердлувальної операції 020.
Зміст операції:
Центрувати 3 отв. Ø10 мм, витримуючи
розміри 5 мм, Ø99 мм,
.
Свердлувати 3 отв. Ø8,7 мм, витримуючи розмір 13 мм.
Нарізати різь М10–7Н в 3 – х отворах на прохід.
Обладнання: вертикально – свердлувальний верстат моделі 2Р118Ф2 – 1.
Характеристика вертикально – свердлувального верстату моделі 2Р118Ф2 – 1 (розміри в мм)
Найбільший умовний діаметр свердлування в сталі18
Робоча поверхня столу400×710
Найбільша відстань від торця шпинделя до робочої поверхні столу600
Виліт шпинделя450
Найбільше вертикальне переміщення свердлувальної (револьверної)головки560
Конус Морзе отвору шпинделя4
Число швидкостей шпинделя12
Частота обертання шпинделя, об/хв.454 – 2000
Крутний момент при свердлуванні
визначаємо за формулою
:
,
де
– коефіцієнт і показники степеню
;
– коефіцієнт, що враховує фактичні
умови обробки
.
Отже,
,
.
Для на різання різі визначаємо
за
:
.
Режими різання на операцію 020 заносимо до табл. 4:
Таблиця 4
Зміст переходу |
Ріжучий інструмент |
Глибина різання, t, мм |
Кількість проходів, і |
Довжина робочого ходу інструмента L, мм |
Стійкість інструменту Т, хв. |
Подача S , мм/об з |
Швидкість різання V, м/хв. |
Осьова сила різання Р, Н |
Потужність N, кВт |
Перевірка достатності потужності N N>верст.>, кВт |
Центрувати
3 отв. ø 10 мм, витримуючи
розміри 5 мм, ø 99 мм,
|
Свердло свердлувальне ø16, 2φ=90°,Р6М5 035-2317-0103 ОСТ 2И20-5-80 |
5 |
3 |
12 |
60 |
0,18 |
36,65 |
5567 |
1,2 |
1,2<3,6 |
Свердлувати 3 отв. ø 8,7 мм, витримуючи розмір 13 мм |
Свердло ø8,7, 2φ=90°,Р6М5 035-2700-1260 ОСТ 2И20-1-80 |
4,35 |
3 |
21 |
60 |
0,14 |
35,65 |
2504 |
0,8 |
0,8<3,6 |
Нарізати різьбу М10 – 7Н в 3 – х отворах на прохід |
Мітчик М10-7Н, Р6М5 035-2620-0522 ОСТ 2И52-1-74 |
– |
3 |
33 |
60 |
– |
8,2 |
23 |
0,35 |
0,35<3,6 |
Примітка: режими різання, що представлені в таблиці з урахуванням поправочних коефіцієнтів розраховані за допомогою:
.
Інструмент та його основна характеристика (розміри в мм):
Свердло спіральне з циліндричним хвостовиком Р6М5, 035-2317-0103 ОСТ 2И20-5-80:
.
Свердло спіральне з конічним хвостовиком, Р6М5, 035-2700-1260 ОСТ 2И20-1-80:
.
Короткий мітчик з прохідним хвостовиком для метричної різі М10 – 7Н, Р6М5, 035-2620-0522 ОСТ 2И52-1-74:
.
Контроль здійснюємо за допомогою калібр – пробки гладкої двосторонньої і калібр – пробки різьбової двосторонньої.
У пристосування, що проектується, має пневматичний привід і на ньому одночасно може встановлюватись тільки одна деталь.
Норми часу на операцію 020 заносимо у табл. 5.
Таблиця 5
Найменування операції |
Основний технологічний час Т>о>, хв. |
Складові допоміжного часу, мм |
Допоміжний час ∑Т>о>, хв. |
Час обробки в автоматичному режимі, Т>а>, хв. |
Час на обслуговування робочого місця, % Т>оп> |
Час перерв на відпочинок, % Т>оп> |
Коефіцієнт на допоміжний час, К>т.з.> |
Норма штучного часу Т>шт>, хв. |
Підготовчо-заключний час Т>п.з.>, хв. |
Норма штучно-калькуляційного часу Т>шт.к.>, хв |
||
Час на установку і зняття |
Час пов'язаний з обробкою, що не ввійшов до програми |
Час на контрольні вимірювання |
Час автоматичний |
|||||||||
Свердлувальна програма 020 |
1,2 |
0,16 |
0,59 |
0,2 |
0,7 |
0,95 |
19 |
9 |
0,75 |
2,85 |
31 |
3,16 |
Примітка: норми часу, що представлені в таблиці з урахуванням поправочних коефіцієнтів розраховані за допомогою:
.
Проектування конструкції пристрою
3.1.Опис пристосування та принцип його дії
Дане пристосування використовується в машинобудуванні в серійному виробництві при обробці деталей "Фланець". Дане пристосування є одномісним механізованим, збільшує силу затиску деталі та забезпечує її надійність. Пристосування підвищує продуктивність праці, так як зменшується норма часу на операцію у вигляді допоміжного часу на встановлення деталі, підвищує безпеку свердлувальника на робочому місці та, найголовніше, підвищує точність механічної обробки.
Верстатне пристосування для свердління отворів працює наступним чином:
Деталь базується на установочний фланець 4 діаметром Ø61f7 з отвором Ø36, який закріплений до корпусу пристосування гвинтами М12, а також лискою на циліндричний палець Ø16. Після цього на торець деталі встановлюємо спеціальну швидкозмінну шайбу 7 , під головку гвинта 1, подаємо повітря в штокову порожнину пневмоциліндра. Шток буде втягувати вгвинчений у нього гвинт, який в свою чергу буде притискати, своєю головкою, деталь через швидкозмінну шайбу, таким чином буле здійснюватись затиск заготовки. Після закінчення обробки подаємо повітря в без штокову порожнину за допомогою чого здійснюється розтискання заготовки, знімаємо швидкозмінну шайбу і міняємо заготовку, після чого повторюємо з початку.
3.2 Розрахунок похибки базування
Деталь "Фланець" встановлена
базовим отвором на установочний фланець
пристосування. За такої схеми встановлення
між отвором деталі і установочновочним
фланецем утворюється зазор, внаслідок
чого вимірювальна база може переміщуватись
вверх і вниз на величину
.
Отже, похибка базування :
,
де
– допуск на діаметр отвору;
– допуск на діаметр оправки;
Рис.1. Схема базування деталі
– мінімальний гарантований
діаметральний зазор посадки
Рис. 2.Схема полів допусків на
розмір Ø.
Тоді
.
Знайдемо максимальний кут
повороту деталі, враховуючи допуск на
лиску
і на палець Ø
.
Рис. 3.
З рис. 3.:
.
Отже, можемо зробити висновок, що дані похибки не перевищують допустимі, а тому дана схема базування прийнятна.
3.3 Розрахунок необхідної сили затискання
Розрахунок проведемо за найбільшим крутним моментом.
Рис. 4. Схема дії сил
Значення коефіцієнта К>з> слід вибирати диференційовано в залежності від конкретних умов виконання операції і способу закріплення деталі.
В усіх випадках:
.
Коефіцієнт К>0>, що представляє собою гарантований коефіцієнт запасу закріплення, для всіх випадків слід брати рівним 1,5.
Коефіцієнт К>1> враховує збільшення сили різання через випадкові нерівності на заготовках (К>1 >= 1).
Коефіцієнт К>2> враховує збільшення сил різання внаслідок затуплення інструмента (К>2> = 1,15).
Коефіцієнт К>3> враховує ударне навантаження на інструмент (К>3 >= 1,2).
Коефіцієнт К>4> враховує стабільність силового приводу (К>4 >= 1).
Коефіцієнт К>5> характеризує зручність роз положення рукояток (К>5 >= 1).
Коефіцієнт К>6> враховує визначеність розміщення опорних точок при зміщенні заготовки моментом сил (К>6 >= 1).
Отже,
.
Приймаємо К = 2,5.
,
де Q — необхідна сила затиску;
f>1>, f>2> — коефіцієнт тертя між опорою і деталлю, між швидкозмінною шайбою і деталлю відповідно (f>1>=f>2>=0,16);
D>1>, d>1> — діаметр отвору деталі і жорсткої оправки відповідно (D>1>= 68,5мм, d>1>= 61мм);
D>2>, d>2> — діаметр швидкозмінної шайби і деталі відповідно (D>2>= 90мм, d>2 >= =78,5мм);
Р>о> — осьова сила (Р>о>=5567 Н).
;
.
Діаметр циліндра двосторонньої дії визначаємо за формулою:
,
Рис. 5. Схема пневмоциліндра
де
– ККД циліндра;
р = 0,4 МПа – розрахунковий тиск повітря;
d>шт> – діаметр штока.
Приймаємо попередньо
,
тоді маємо:
.
Приймаємо за ГОСТ 21821-76
,
тоді
.
Приймаємо довжину хода штоку l =10 мм.
Перераховуємо дійсну силу затиску:
.
3.4 Розрахунок на міцність різі
Основним видом руйнування
кріпильних різей є зріз витків. У
відповідності до цього основним критерієм
працездатності і розрахунку є міцність,
що пов’язана з напруженнями зрізу
.
З умови міцності на розтяг при
коефіцієнті міцності
потрібний внутрішній діаметр різі
визначаємо з виразу:
,
де
– допустиме напруження розтягу ,для
сталі 45 при коефіцієнті запасу міцності
(
):
.
Отже,
.
За ГОСТ 9150 – 59 приймаємо
з
крупним кроком
.
Умова міцності різі за напруженнями
зрізу (для гвинта)
:
,
де Н — глибина загвинчування гвинта в деталь;
К — коефіцієнт повноти різі;
К>т> — коефіцієнт нерівномірності навантаження на витки.
.
Отже, дана різь витримає напруження на зріз.
Література
Марочник сталей и сплавов. Справочник. Под ред. Сорокина В. Г., М.: Машиностроение, 1989.
Справочник технолога – машиностроителя. В 2 – х т.Т.1 / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Машиностроение, 1985.
Справочник технолога – машиностроителя. В 2 – х т.Т.2 / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Машиностроение, 1985.
Кирилович В. А., Мельничук П. П., Яновський В. А. Нормування часу та режимів різання для токарних верстатів з ЧПК: Навч. посібник / Під заг. ред. В. А. Кириловича. — Житомир: ЖІТІ, 2001.
Иванов М. Н. Детали машин. 3-е изд. М., Высшая школа, 1976.
Обработка металлов резанием: Справочник технолога / А. А. Панов, В. В. Аникин, Н. Г. Бойм И др.; Под общ. ред. А. А. Панова. — М.: Машиностроение,1988.
Горошкин А. К. Приспособление для металлорежущих станков: Справочник. — 7-е изд., перераб. и доп. — М.: Машиностроение, 1979.
Станочные приспособления: Справочник. В 2-х т. / Ред. Совет: Б. Н. Вардашкин и др. — М.: Машиностроение,1984.
Корсаков В. С. Основы конструирования приспособлений: Учебник для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Машиностроение, 1983.