Газопостачання населеного пункту (работа 2)

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

"ГАЗОПОСТАЧАННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ"

Вступ

Газопостачання – це комплекс інженерно-технічних заходів, які мають на меті транспортування під певним тиском і в необхідній кількості газу від джерела газопостачання (ГРС) до споживача.

При розробці даного курсового проекту необхідно розрахувати двоступеневу систему газопостачання для населеного пункту в якому присутні промислові підприємства, малі комунально-побутові підприємства, централізоване опалення та гаряче водопостачання, індивідуальні споживачі газу.

Для цього нам потрібно визначити загальну потребу в газі і розрахувати мережі високого (середнього) та низького тиску газопостачання, та систему дворового газопостачання житлового будинку. Витрати газу знаходять окремо для кожної категорії споживачів на комунально-побутові і санітарно-гігієнічні потреби населення, на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання житлових і громадських будівель.

Споживання газу в населеному пункті залежить в основному від кількості мешканців, ступеню благоустрою житла, кліматичних умов.

Всі ці розрахунки необхідно проводити згідно вимог нормативних документів та методики розрахунку [2].

1. Вихідні дані

Згідно завдання на виконання курсового проекту з дисципліни «Газопостачання» необхідно запроектувати систему газопостачання міста Маріуполь.

Місто Маріуполь територіально поділено на чотири адміністративних райони:

Район I – забудова багатоповерховими будівлями. Ступінь забезпеченості природним газом 100%. Гаряче водопостачання та опалення централізоване.

Район IІ – забудова 5-ти поверховими будівлями. Ступінь забезпеченості природним газом 100%. Опалення централізоване від котелень, гаряче водопостачання від проточних водонагрівачів.

Район IIІ – змішана забудова 25% – 5-ти поверхові будівлі, 75% – одно-, двоповерхові будівлі. Ступінь забезпеченості природним газом 80%. Опалення 5-ти поверхових будівель – централізоване, одно-, двоповерхових будівель – місцеве. Гаряче водопостачання від водонагрівачів.

Район IV – малоповерхова забудова. Опалення місцеве, гаряче водопостачання відсутнє. Ступінь забезпеченості природним газом 70%.

Джерелом газопостачання населеного пункту служить газорозподільна станція ГРС, що знаходиться на східній околиці міста.

Кліматичні дані району будівництва прийнято згідно [2], і становлять:

1. Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення t^о =-15 ^оС;

2. Теж для вентиляції t^вент = -4 ^оС;

3. Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період t=2,2^оС;

4. Тривалість опалювального періоду n_>о>=153 доби;

2 Визначення кількості жителів населеного пункту

Густина житлового фонду для районів міста визначається згідно [2, дод. 1. с. 81] і приймається для одно- і двоповерхових будівель В=3300 м²/га, а для 5-ти і багатоповерхових будівель В=6600 м²/га. Для району змішаної забудови (район III) густина житлового фонду знаходиться усереднено пропорційно частці будинків етажності в загальній їх кількості в районі:

В_>III>=γ_>1-2>·В_>1-2>+γ_>5>·В_>5> [м²/га] (2.1)

де γ_>1-2>,γ_>5 >– відповідно частка в житловому фонді 1–2 поверхових і 5-ти поверхових будинків, %;

В_>1-2>, В_>5> – густина житлового фонду для 1–2 поверхових і 5-ти поверхових будинків, м²/га.

Для району I – В_>I>=6600 м²/га;

району II – В_>II>=6600 м²/га;

району IIІ – В_>IIІ>=0,75·3300+0,25·6600=4125 м²/га;

району IV – В_>IV>=3300 м²/га.

Норма забезпеченості площею на одного мешканця для районів I, II – f_>1>=15 м²/чол, а для III та IV f_>2>=18 м²/чол.

Чисельність населення визначається окремо для кожного з районів населеного пункту за формулою:

люд. (2.2)

де – загальна площа житлових будівель у районі, тис. м²

тис. м² (2.3)

де – площа забудови в районі, що визначається з генплану, га;

В-густина житлового фонду, м²/га;

f – норма забезпеченості загальною площею, м²/люд.

Результати розрахунків заносимо до табл. 1.

Таблиця 1 – Визначення кількості мешканців по районам

Район	Площа житлової забудови,, га	Густина житлового фонду, В м2/га	Норма забезпеченості загальною площею, f, м2/люд	Загальна площа житлових будинків , тис. м2	Кількість мешканців N, люд
I	330,92	6600	15	2184072	121337
II	13,6	6600	15	897600	59840
ІІІ	а) 5-ти	210,44	6600	15	1388904	92593,6
б) 2-х	49,68	3300	18	163944	9108
ІV	139,24	3300	18	459492	25527
Σ	743,88			5094012	1141748

3 Визначення витрат газу

3.1 Витрата газу на комунальні-побутові потреби населення

Спочатку знаходять річні витрати газу в залежності від кількості споживачів та норм витрати теплоти згідно [3]. Річні витрати газу на комунально-побутові витрати населення визначаються в залежності від кількості споживачів, норм витрат теплоти з урахуванням ступеня забезпеченості газопостачанням комунально-побутових потреб населення за формулою:

, млн. м³/рік (3.1)

де N – чисельність населення, люд.

S – розрахункова кількість комунальних послуг населенню [2. дод. 2];

– ступінь забезпечення газопостачанням комунально-побутових потреб;

g_>н> – норма витрати теплоти на даний вид комунальних послуг, МДж;

– нижча теплота згорання природного газу, = 34 МДж/м³.

В районі I – газ витрачається тільки на приготування їжі:

q_>І >=2800 МДж/люд. рік

В районі IІ – газ витрачається на приготування їжі та на нагрівання води в проточних водонагрівачах:

q_>ІІ>=8000 МДж/люд. рік

В районі IІІ – для 5-ти поверхових будівель (25%) газ витрачається на приготування їжі та на нагрівання води в проточних водонагрівачах, а для одно-, двоповерхових (75%) газ ще й витрачається на опалення:

q_>ІІІ >=0,25·8000+0,75·8000=8000 МДж/люд. рік

В районі IV – газ витрачається на приготування їжі та на опалення:

q_>ІV >=8000 МДж/чол. рік

В усіх районах розташовані механізовані пральні, лазні, їдальні, хлібозаводи і лікарні, а також невеликі комунально-побутові підприємства. Розрахунки заносимо до табл. 2.

Розрахункові годинні витрати газу знаходять виходячи з річних витрат газу (див. табл. 2) з урахуванням коефіцієнту годинного максимуму за формулою:

, м³/год [2, с. 10]

де – річна витрата газу споживачем, млн. м³/рік;

– коефіцієнт годинного максимуму, рік/год.

Результати розрахунку загальних витрат газу приведені в табл. 3. Сумарна витрата газу населеним пунктом складає:

= 19560,86 м³/год.

Таблиця 2 – Річні витрати на комунально-побутові потреби

Споживач, послуга	Одиниця	Норма витрати тепла q, МДж/рік	Кількість розрахункових одиниць на 1 жит.	Ступінь забезпеченості 	Загальна кількість розрахункових одиниць в районі	Річні витрати газу, V млн. м3/рік
в районі
I	II	III	IV	I	II	III	IV
1. Житлові будинки	1 житель	2800 8000 2800 8000 4600	1 1 1 1 1	1 1 1 0,8 0,7	121337	59840	92594	9108	25527	9,99	14,08	7,63	1,7	2,42
2. Механізовані пральні	1 т. сухої білиз.	8800	0,15	0,33	121337	59840	92594	9108	25527	1,04	0,51	0,79	0,08	0,22
3. Лазні	1 помив.	40	23	0,3	121337	59840	92594	9108	25527	0,98	0,49	0,75	0,17	0,47
4. Хлібозаводи	1 т. виробів	5450	0,29	1	121337	59840	92594	9108	25527	5,64	2,78	4,3	0,42	1,19
5. Лікарні	1 ліжко	3200	0,012	1	121337	59840	92594	9108	25527	0,14	0,07	0,1	0,01	0,03
6. Підприємства громадського харчування	1 обід	8,4	90	0,45	121337	59840	92594	9108	25527	1,21	0,59	0,93	0,09	0,3
Всього:	19	18,52	14,5	2,47	4,63
	В т. ч. а) населення	9,99	14,08	7,63	1,7	2,42
	б) ком.-побут. підприємства	9,01	4,44	6,87	0,77	2,21

3.2 Потреба теплопостачання

Джерелом теплопостачання згідно завдання в районі I є районна опалювальна котельня, в районі II і III є районна опалювальна котельня і індивідуальні теплогенератори, а в районі IV індивідуальні теплогенератори.

В І і ІІ районі природний газ витрачається на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання громадських та житлових будинків, в ІІІ районі природний газ витрачається на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання громадських та житлових будівель, в ІV – на потреби опалення житлових будинків і на потреби опалення, вентиляції і гарячого водопостачання громадських будинків.

Укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення одного м² загальної площі, для будинків І та ІІ районів дорівнює q_>01>=73 Вт/ м², а в ІІІ і ІV q_>01>=166 Вт/м², при значенні температури зовнішнього повітря для проектування системи опалення t_>0>=-15 ⁰C.

Укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання складає:

q_>г.в.1>=73 Вт/люд., q_>г.в.2>=73 Вт/люд., q_>г.в.3>=376 Вт/люд., q_>г.в.4>=376 Вт/люд.

Значення ККД системи теплопостачання прийняті для: ІІІ і ІV району =0,75; І та ІІ району =0,8.

Розрахункові годинні витрати газу на потреби теплопостачання визначаються по формулі:

[м³/год], [2. 12]

де: – коефіцієнт, що враховує витрату газу на опалення громадських будинків 0,25;

– коефіцієнт, що враховує витрату газу на вентиляцію громадських будинків, =0,4;

– укрупнений показник максимального теплового потоку на опалення 1м² загальної площі, Вт/м²;

– коефіцієнт корисної дії системи теплопостачання

та:

[м³/год], [2. 12]

де – коефіцієнт, що враховує добову нерівномірність розбору гарячої води =2,4;

– укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водопостачання, Вт/люд.

Результати розрахунків зводимо в табл. 4

Річні витрати газу знаходяться за формулою:

млн. м³ /рік, [2. 12]

де – кількість годин використання максимуму для 1-го виду навантаження, год/рік.

Кількість годин використання максимуму опалювально-вентиляційного навантаження, для кліматичних даних району будівництва складає:

год/рік,

де - тривалість опалювального періоду, 167 діб/рік [1]

- розрахункова температура внутрішнього повітря [1] =18 ⁰С

- середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період =2,2 ⁰С [1]

- температура зовнішнього повітря для проектування системи опалення =-15 ⁰С

- температура зовнішнього повітря для проектування системи вентиляції = -4 ⁰С

- кількість годин роботи системи вентиляції (= 16 год/доб.)

год/рік

а для системи гарячого водопостачання:

год/рік [2.c 13]

де: -коефіцієнт, що враховує зменшення витрати теплоти на нагрівання води в мережі в теплу пору року =0,8

– коефіцієнт, що враховує зменшення витрати водопостачання =0,8

год/рік.

Результати розрахунку наведенні в табл. 4. Сумарні витрати газу на потреби теплопостачання в населеному пункті становлять 9042,2 м³/год або 19 млн. м³/рік.

В табл. 5 наведенні витрати газу з розподілом по джерелам теплопостачання.

Таблиця 5 – Джерела теплопостачання

Район	Витрати газу
Місцеві генератори	РОК	ТЕЦ
годинна	річна	годинна	річна	годинна	річна
I	-	-	-	-	42979,6	90,5
II	-	-	18855,1	40,53	-	-
ІІІ	а)	-	-	29175,4	62,71	-	-
	б)	3226,3	6,8	-	-	-	-
ІV	9042,2	19	-	-	-	-

3.3 Розрахункові витрати газу

За результатами розрахунків витрат газу різними категоріями споживачів з урахування рекомендацій по підключенню споживачів до газових мереж складають зведену таблицю розрахункових витрат газу. На основі даних табл. 6 визначають навантаження на мережі низького та високого тиску, а також на газорегулюючих пунктах.

Таблиця 6 – Зведена таблиця розрахункових витрат газу

Шифр споживача	Споживач	Розрахунково годинна витрата газу, м3/год, в т.ч. по мережі тиску:
Загального	Високого	Низького
1	Невеликі комунально-побутові об’єкти: район І район ІІ район ІІІ, а) б) район ІV	3548 4996 3335 720 904	– – – –	3548 4996 3335 720 904
2	Великі комунально-побутові об’єкти:
а) механізовані пральні б) лазні	358,6/175,9/272,4/ 27,59/75,86	358,6/175,9/272,4/ -/75,86	-/-/-/ 27,59/-
в) хлібзаводи	362,9/181,48/277,8/ 62,96/174,07	362,9/181,48/277,8/ 62,96/174,07	-/-/-/ -/-
г) лікарні	940/463,3/716,7 70/198,3	940/463,3/716,7 70/198,3	-/-/- -/-
д) пі-ва гром. харч.	56/28/40/4/12 605/295/465/45/150	56/-/-/-/- 605/295/465/-/150	-/28/40/4/12 -/-/-/45/-
3	Джерела теплопостачання: а) місцеві б) централізовані	-/-/-/3226,3/9042,2 42979,6/18855,1/29175,4/-/-	42979,6/18855,1/29175,4/-/-	-/-/-/3226,3/9042,2
	Всього:	122996,06	96612,37	25928,09

4. Система газопостачання

4.1 Структура системи газопостачання

В проекті прийнято двоступінчаста система газопостачання:

1 ступінь – газопроводи високого тиску Р 700 кПа.

2 ступінь – газопроводи низького тиску Р 3000 Па.

Для підвищення надійності газопостачання, мережа високого тиску виконується кільцевою. Всі промислові підприємства підключаються до міської мережі газопроводів високого тиску.

Мережі низького тиску проектують за змішаною схемою. Кінцеві ділянки мережі, як правило тупикові. Джерелом газопостачання служить газорозподільна станція розташована у північній частині населеного пункту (схему див. на аркуші).

2. Визначення кількості газорегуляторних пунктів в мережі

Оптимальну кількість ГРП в мережі визначають за формулою:

: (шт.) [2, c 20]

де – рівномірно розподілене навантаження району, який обслуговується гідравлічно-зв’язаною мережею газопроводів низького тиску, м³/год.

– оптимальне навантаження на один ГРП, м³/год.

, (м³/год) [2 c 20]

де – радіус оптимальної дії ГРП, м

– питоме навантаження на мережу низького тиску м³/(год·чол.)

– густина населення в районі чол.

[2. c 20]

де N – кількість мешканців в районі, чол.

F_>3 >– площа житлової забудови, га.

(м³/год чол.) [2. c 20]

де – розрахунковий перепад тиску вуличних газопроводів низького тиску =1200 Па

– коєфіціент густини мережі низького тиску, м^-1

с – вартість ГРП, грн. с=12000 грн.

[м^-1] [2. c 21]

Оптимальне число ГРП визначають для кожного з районів окремо.

Рівномірно розподілене навантаження:

• у районі І 3548 (м³/год)

• у районі ІІ 5024 (м³/год)

• у районі ІІІ 3375 (м³/год)

4023 (м³/год)

• у районі ІV 9958,2 (м³/год)

Результати розрахунків наведені у таблиці 7.

Таблиця 7 – Визначення оптимального числа ГРП

Район	V>г.р> м3/год	N, чол	F>3>, га	m, чол./га	е м3/чол. год	, м-1	R>onm,> м	V>onm>, м3/год	ГРП, шт.	V, м3/год
І	3548	121337	330,92	367	0,029	0,019	689,7	1012,5	4	887
ІІ	5024	59840	136	440	0,084	0,021	563,68	2348,7	2	212
ІІІ	3375	92594	210,44	440	0,036	0,021	636,3	1282,7	3	1125
4023	908	49,68	18,3	4,43	0,008	630,6	6447,5	1	4023
ІV	9958,2	25527	139,24	183	0,39	0,013	568,8	4618,1	2	4979,1

5. Гідравлічний розрахунок газопроводів

5.1 Газопроводи високого тиску

Гідравлічний розрахунок газопроводів високого тиску виконаний у відповідності з вимогами [1].

Розрахункова схема газопроводів, накреслена згідно з вимогами, показана на кресленні.

Тиск на виході з джерела газопостачання – ГРС – становить згідно з завданням 700 кПа, а у самого віддаленого споживача 420 кПа.

Тобто, наявний максимальний перепад тиску складає:

700 – 420 = 280 кПа

Спочатку виконується гідравлічний розрахунок умовної головної магістралі. В даному прикладі це магістраль).

Питома різниця квадратів тиску для головної магістралі дорівнює:

А = (Р²_>1> – Р²_>к>)/ΣL_>і>

де: р_>і> – абсолютний тиск газу на виході з ГРС, кПа;

P_>k >– те ж, на вході до найбільш віддаленого споживача, кПа;

L_>і> – довжина і-тої ділянки головної магістралі, м;

n – кількість ділянок головної магістралі. При сумарній довжині ΣLi = 9850 м:

А= (700² – 420²)/9850=31,84 кПа²/м

Результати гідравлічного розрахунку газопроводів наведені у таблиці 8. Тиск газу у найбільш віддаленого від ГРС споживача становить 451,6 кПа. Запас складає: α_>1> = ((460,4–420)/420)·100=9,6%.

Таблиця 8 – Гідравлічний розрахунок газопроводів високого тиску

№ діля-нки	V, м3/год	L, м	А, кПа2/м	АL, кПа2	d>3>S, мм	P, кПа	P>п>, кПа	P>к>, кПа
Головна магістраль 1,2,3…, 17,18
0–1	122996	875	31,84	27860	630×7	16000	700	688,5
1–2	121513	1375	31,84	43780	630×7	16000	688,5	676,8
2–3	120963	375	31,84	11940	426×9	14000	676,8	666,3
3–4	111208	75	31,84	2388	630×7	14000	666,3	655,7
4–5	111204	750	31,84	23880	630×7	15000	655,7	644,2
5–6	110016	625	31,84	19900	325×8	15000	644,2	632,5
6–7	80375,3	600	31,84	19104	325×8	14000	632,5	621,3
7–8	79976,9	300	31,84	9552	426×9	14000	621,3	609,9
8–9	78851,9	325	31,84	10348	530×7	14000	609,9	598,3
9–10	73827,9	200	31,84	6368	426×9	15000	598,3	585,6
10–11	52299,1	500	31,84	15920	426×9	15000	585,6	572,7
11–12	46747,1	1075	31,84	34228	426×9	14000	572,7	560,32
12–13	46719,1	625	31,84	19900	273×7	14000	560,32	547,69
13–14	45441,2	400	31,84	12736	426×9	16000	547,69	532,9
14–15	45082,6	550	31,84	17512	426×9	18000	532,9	515,7
15–16	44195,6	88	31,84	2801,9	426×9	18000	515,7	497,9
16–17	1216	612	31,84	19486	108×4	18000	497,9	479,5
17–18	443,5	500	31,84	15920	70×3	18000	479,5	460,4
Σl =9850 α>1>=(460,4–420)/420·100%=9,6%
Відгалуження 18–19
18–19	887	125	220,3	27538	57×3	27000	451,6	420,6
α>2>=(420,6–420)/420·100%=0,1%
Магістраль 11,2629520,5,27,28,29,18
11–26	5551,99	600	39,1	23460	159×4,5	24000	572,7	551,3
26–27	2103	755	39,1	29521	140×4,5	22000	551,3	531,0
27–28	1800,5	450	39,1	17959	114×4	22000	531,0	509,9
28–29	913,5	125	39,1	4887,5	89×3	22000	509,9	487,9
29–18	443,5	1575	39,1	61583	57×3	26000	487,9	460,4
Σl =3505 α>3>=(460,4–451,6)/ 451,6·100%=1,9%
Магістраль 10,20,…, 25,26
10–20	21573,8	1000	15,02	15020	325×8	7500	585,6	579,2
20–21	21545,8	100	15,02	1502	325×8	750	579,2	578,5
21–22	19033,8	150	15,02	2253	325×8	6000	578,5	573,3
22–23	178,69	900	15,02	13518	57×3	7000	572,4	567,2
23–24	178,69	500	15,02	7510	57×3	6300	565,9	561,6
24–25	936,99	750	15,02	11265	114×4	6400	559,8	555,9
25–26	3448,99	125	15,02	1877,5	159×4,5	5000		551,4
Σl =3525 α>3>=(551,4–551,3)/ 551,3 ·100%=0,02%
Побічна магістраль 13,30,31,32
1	2	3	4	5	6	7	8	9
13–30	1277,9	925	49	45325	89×3	38000	547,69	511,8
30–31	915	825	49	40425	89×3	34000	511,8	477,5
31–32	28	200	49	9800	38×3	18000	477,5	458,3
Σl =3525 α>3>=(458,3–420)/ 420·100%=9,1%
Магістраль 3,33,…, 38
3–33	9754,92	700	115,08	80556	159×4,5	111000	666,3	586,5
33–34	9657,33	325	115,08	37401	159×4,5	40000	586,5	551,3
34–35	5589,33	125	115,08	14385	140×4,5	34000	551,3	519,5
35–36	5439,33	300	115,08	34524	140×4,5	30000	519,5	489,8
36–37	5189,4	750	115,08	86310	140×4,5	32000	489,8	458,2
37–38	4979,1	125	115,08	14385	140×4,5	32000	458,2	421,8
Σl =2325 α>3>=(421,8–420)/ 420·100%=0,43%
Відгалуження 39–9
39–9	4979,1	1500	121,04	181560	108×4	160000	598,3	450
α>4>=(450–420)/ 420·100%=7%

5.2 Газопроводи низького тиску

Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску виконано згідно вимог [1], а розрахункова схема наведена на листі.

Навантаження на один мережний ГРП в II районі складає 2512 м³/год, для прийнятого числа ГРП в районі (n=2) в середньому один ГРП обслуговує житлові будинки на площі:

У відповідності з завданням необхідно запроектувати газопровід низького тиску для ГРП-10. Умовна площа забудови приймаємо 1/4 частину всієї площі району, тобто F_>грп>=34 га. Тому виникає необхідність скорегувати навантаження на ГРП:

Тиск на виході з ГРП-10 приймаємо P=3000 Па, а у найвіддаленіших споживачів P=1800 Па. Перепад тиску: P=3000–1800=1200 Па, що знаходиться в межах допустимого[1].

Сумарна приведена довжина газопроводів визначається згідно формули:

L_>пр>=L_>i>·К_>е>·К_>з>=5014 м

де L_>i>-геометрична довжина ділянки, м

К_>е>-коеф. етажності,

К_>з>-коеф. забудови.

Тоді питомі шляхові витрати газу дорівнюють

V==

Шляхові витрати визначаються:

V_>ш>=L_>прі >(м³/год)

де V_>грп >- потужність ГРП, м³/год; V – витрата газу зосередженим споживачем, м³/год;

L_>прі >- приведена довжина і-тої ділянки, м.

Результати розрахунків приведені в табл. 9

Таблиця – 9 Шляхові витрати газу

№ ділянки	Геометр. довжина L, м	Коефіц.	Приведена довжина Lпр, м	Шляхові витрати газу V>w>, м3/год
Поч.	Кін.	К>е>	К>з>
1	2	3	4	5	6	7
1	0	450	1	0,5	225	45,09
2	1	400	1	0,5	200	40,08
2	3	775	1	0,5	387,5	77,66
2	13	813	1	1	813	162,93
3	4	363	1	1	363	72,75
4	5	225	1	1	225	45,09
6	5	300	1	0,5	150	30,06
7	6	538	1	0,5	269	53,91
3	7	300	1	0,5	150	30,06
5	8	350	1	0,5	175	35,07
9	8	250	1	1	250	50,1
4	9	313	1	1	313	62,73
10	9	400	1	1	400	80,16
3	10	225	1	1	225	45,09
10	13	225	1	1	225	45,09
8	11	200	1	0,5	100	20,04
11	12	363	1	0,5	181,5	36,37
13	14	200	1	1	200	40,08
14	12	375	1	1	375	75,15
14	16	137,5	1	1	137,5	27,56
12	15	550	1	0,5	275	55,11
15	16	325	1	0,5	162,5	32,57
16	1	775	1	0,5	387,5	77,66
2	17	63	1	0	0	0

Вузлові витрати газу:

Сума вузлових витрат газу також дорівнює навантаженню на ГРП:

Після визначення шляхових та вузлових витрат газу переходимо до знаходження розрахункових витрат, починаючи з кінцевих, найбільш віддалених від ГРП ділянок.

Для ділянок витрата газу визначається використовуючи 1-й закон Кірхгофа:

Q_>вхід>=Q_>виход>

Вузол 0:

Вузол 1:

Вузол 16:

;

Вузол 15:

Вузол 12:

;

Вузол 14:

Вузол 13:

;

Вузол 11:

Вузол 8:

;

Вузол 9:

;

Вузол 4:

;

Вузол 5:

Вузол 6:

Вузол 7:

Вузол 10:

Вузол 3:

Вузол 2:

Тобто витрата останньої ділянки V_>12-17 >дорівнює витраті ГРП-5.

Мінімальний діаметр газопроводу d_>s>=57х3 мм (d_>y>=50 мм). Спочатку виконуємо гідравлічний розрахунок головної магістралі:

17,2,3,10,13,14,16,1 довжиною ΣL=2400,5 м.

Питома втрата тиску:

R_>1>= Па/м

Результат наведено в таблиці 10.

Тиск газу у вузловій точці 1 дорівнює 1825,8, а запас:

α_>1> = <

в межах допустимого, що менше рекомендованого значення в 10%.

Таблиця 10 – Гідравлічний розрахунок газопроводів низького тиску

№ ділянки	V, м3 / год	L, м	d>y>, мм	d>з> ·S, мм	R, Па/м	ΔP, Па	P>п>, Па	P>к>, Па
Головна магістраль 15–14–16–17–18–19–20–22–24–26–2–1
17–2		63	300	325×8	0,48	30,24	3000	2969,76
2–3		775	300	325×8	0,45	348,75	2969,76	2621,01
3–10		225	205	219×6	0,42	94,5	2621,01	2526,51
10–13		225	205	219×6	0,4	90	2526,51	2436,51
13–14		200	205	219×6	0,32	64	2436,51	2372,51
14–16		137,5	100	108×4	0,48	66	2372,51	2306,51
16–1		775	80	89×3	0,43	333,25	2306,51	1973,26
ΣL=2400,5 R>1> =
Магістраль: 3,7,6,5,8,11,12,15,16
3–7		300	205	219×6	0,20	60	2621,01	2561,0
7–6		538	205	219×6	0,12	64,56	2561,0	2496,4
6–5		300	205	219×6	0,11	33	2496,4	2463,4
5–8		350	125	133×4	0,16	56	2463,4	2407,4
8–11		200	125	140×4,5	0,18	36	2407,4	2371,4
11–12		363	125	133×4	0,14	50,82	2371,4	2320,5
12–15		550	125	133×4	0,11	60,5	2320,5	2260
15–16		325	100	114×4	0,11	35,75	2260	2224,25
ΣL=2926 R>1> =
Магістраль: 3,4,5,
3–4	86,7938	363	125	133×4	0,28	101,64	2621,01	2519,4
4–5	86,7938	225	125	133×4	0,28	63	2519,4	2456,4
ΣL=588 R>1> =
Магістраль: 4–9
4–9		313	150	159×4	0,12	37,56	2519,4	2481,9
R>1> =
10–9		400	150	159×4	0,13	52	2526,51	2474,5
9–8		250	125	140×4,5	0,23	57,5	2474,5	2417
ΣL=650 R>1> =
Магістраль: 14–12
14–12		375	125	133×4	0,2	75	2372,51	2297,6
							2320,5
R>1> =
Магістраль: 2–1
2–1		775	100	108×4	0,8	620	2969,76	2349,8
1–0		450	80	89×3	0,5	405	2349,8	1944,8
R>1> =

6. Газопостачання житлового будинку

6.1 Вихідні дані

Необхідно запроектувати та розрахувати внутрішньо-будинковий і дворовий газопроводи 5-ти поверхового 40-квартирного будинку. У відповідності з завданням в кухнях квартир встановлені газові плити ПГ – 4 та проточні водонагрівачі ВПГ-18, теплова потужність яких складає Q_>1>=11,165 та Q_>2>=20,9 кВт.

Відповідно вводи в газопровід передбачити окремо в кожну кухню 1-го поверху з вимикаючими пристроями, розміщеними зовні будинку. План типового поверху та генплан житлової групи з нанесенням вуличного газопроводу низького тиску наведені на кресленні.

6.2 Визначення витрат газу

Номінальна витрата газу 4 – пальниковою газовою плитою:

V_>1>=(3,6·Q_>1>)/(Q_>н>·η_>1>)=(3,6·11,165)/(34·1)=1,18 м³/год.

Витрата газу проточним водонагрівачем:

V_>2>=(3,6·Q_>2>)/(Q_>н>·η_>2>)=(3,6·20,9)/(34·0,82)=2,7 м³/год.

Номінальна витрата газу однією квартирою:

ΣV=V_>1>+V_>2>=1,18+2,7=3,88 м³/год.

А розрахункова витрата буде дорівнювати:

ΣV_>р>=ΣV·K_>sim>=0,7·3,8=2,7 м³/год.

де: K_>sim> – коефіцієнт одночасності, K_>sim>=0,7.

Для ділянок газопроводу, які постачають газ для квартир, розрахункова витрата газу визначається згідно з формулою:

Результати розрахунку наведені в таблиці 11.

6.3 Гідравлічний розрахунок газопроводів

Починають з точки підключення дворового газопроводу до вуличної мережі низького тиску точка 1 (див. креслення). Кільцева точка – газовий прилад (ВПГ-18) 5-го поверху будинку №1 найбільш віддаленого газового стояка (Г.Ст. 1) найбільш віддаленого житлового будинку. Рекомендований перепад тиску згідно становить ΔP_>р>=600 Па. Гідравлічний опір ВПГ-18 дорівнює ΔP_>1>=100 Па, газового лічильника G2,5 – ΔP_>2>=200 Па.

Тоді розрахунковий перепад тиску на ділянці 1–12:

ΔP_>р1>=ΔP_>р>-ΔP_>1>-ΔP_>2>=600–100–200=300 Па.

Розрахункова довжина ділянки ΣL_>р>=196,38 м.

Середня питома втрата тиску на тертя дорівнює:

R=300/196,38=1,53 Па/м

По розрахунковим витратам Q_>1> та середній питомій втраті тиску підбираємо діаметри газопроводів d_>y>.

Сумарний гідравлічний опір газопроводу ΣΔΡ=334,42 Па. Гідростатичний тиск для вертикальних ділянок (стояка) визначаються по формулі:

ΔΡ_>г>=±h·g(ρ_>в>-ρ_>г>) Па

де: h – різниця геометричних висот початку і кінця газопроводу, м.

«+» при русі газу вверх; «– «при русі газу вниз, бо ρ_>в>> ρ_>г>.

ΔΡ_>г>=(12·9,81) (1,21–0,73)=56,5 Па

Таким чином загальні втрати тиску в дворових та внутрішньо-будинкових газопроводів становлять:

ΣΔΡ=283,73+200+100–56,5=527,23 Па<600 Па

Сумарні втрати тиску не перевищують рекомендованих.

Манометричний тиск газу перед пальниками газових приладів складе:

Па,

що відповідає рекомендованим значенням.

Таблиця 11 – Гідравлічний розрахунок дворових та внутрішньо-будинкових газопроводів

№ ді-лянки	Номін. витрата газу ΣV, м3/год.	Кіль- кість квар-тир N, шт.	Коеф. k>sim>	Розрах. витрата газу ΣV, м3/год.	Гео – метри-чна довжи-на L>т>, м	Над-бавка α, %	Роз-рахун-кова довжи-на L>т>, м	Умовн. діаметр d>y>, мм	Пито-ма втра-та тиску R, Па/м	Втра-та тиску ΔP, Па
1–2	155,2	40	0,39	60,53	79,0	25	98,75	100	1,5	148,2
2–3	77,6	20	0,28	21,72	29,9	25	37,38	80	1,48	55,3
3–4	77,6	20	0,28	21,72	1,2	25	1,5	80	1,48	2,22
4–5	77,6	20	0,28	21,72	1,2	25	1,5	80	1,48	2,22
5–6	77,6	20	0,28	21,72	5,8	25	7,25	80	1,48	10,73
6–7	58,2	15	0,3	17,4	3,5	25	4,38	70	1,0	4,38
7–8	38,8	10	0,34	13,19	11,6	25	14,5	50	1,5	21,75
8–9	19,4	5	0,4	7,76	3,5	25	4,38	40	1,4	6,13
9–10	19,4	5	0,4	7,76	1,3	20	1,56	40	1,4	2,18
10–11	15,52	4	0,43	6,67	2,9	20	4,1	40	1,1	4,51
11–12	11,64	3	0,48	5,59	2,9	20	4,1	40	1,2	4,92
12–13	7,76	2	0,56	4,35	2,9	20	4,1	32	1,3	5,33
13–14	3,88	1	0,7	2,72	3,4	20	4,08	25	1,3	5,3
14–15	2,7	1	1	2,7	1,6	450	8,8	25	1,2	10,56
ΣL>т>=196,38	Σ=283,73

Висновки

В результаті розробки курсового проекту отримано наступні характеристики району міста:

Загальна площа житлової забудови 743,88 га.

Кількість населення 1141748 людей.

Загальна площа житлових будинків 5094012 тис. м².

Витрата газу містом на:

• комунально-побутові потреби 19560,86 м³/год

• теплопостачання 103278,6 м³/год.

Розрахункова втрата тиску в мережі P=300 Па.

В місті запроектовано 12 ГРП, вартість одного 12000 грн.

В наслідок гідравлічного розрахунку розраховано мережі високого і низького тиску, запас тиску по ділянкам не перевищує нормативних меж 10%.

Дворова мережа газопостачання для розрахункового будинку, задовольняє потреби населення в газі, втрата тиску 527,23 Па в межах норми. Запас тиску перед пальником P_>п>=1272,77>1200 Па, що задовольняє вимозі надійної роботи пальника і відповідає рекомендованим значенням [4,2].

Література

1. Ионин А.А. Газоснабжение. – М.: Стройиздат, 1989. – 439 с.

2. Щекин Р.В. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. – К: Будівельник 1976 р.

3. Пономарчук І.А., Слободян Н.М. Газопостачання населених пунктів. Практикум. Навчальний посібник. – Вінниця: ВДТУ, 2001. –110 с.

4. Шишко Г.Г., Енин П.М. Учет расхода газа. – К.: Урожай, 1993. –309 с.