Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Кравець 4 розряду" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Особливості конструювання двошовного рукава до пальто"

Вступ

У даній курсовій роботі відображається сучасний стан системи професійної підготовки робітників або спеціалістів (професійно-технічної системи освіти при підготовці кваліфікованих робітників, системи вищої освіти при підготовці молодших спеціалістів та бакалаврів) для легкої промисловості, її цілі та завдання щодо підготовки високопрофесійних і конкурентоздатних фахівців швейного та конструкторського профілю; шляхи реалізації поставлених завдань.

Не дивлячись на такий потужний потенціал, розгалужену багаторівневу систему надання освітніх послуг населенню, професійно-технічна освіта не спроможна вирішити ключову проблему – привести підготовку кваліфікованих робітників у ПТНЗ у відповідність до потреб ринку праці; очевидним є розрив між попитом і пропозицією робочої сили. Так, понад 60% вільних робочих місць на регіональних ринках праці припадає на професії робітників, особливо висококваліфікованих робітників, частка яких від загальної чисельності зайнятих в економіці робітників, за деякими експертними оцінками, складає понад 5% порівняно з країнами Європейського Союзу та США. Об'єктом дослідження курсового проекту являється процес підготовки кравця 4-го розряду.

Метою даної курсової роботи є визначення особливостей конструювання двошовного рукава, його ролі в конструюванні одягу і в виробництві одягу. Предмет дослідження – двошовний рукав.

Дана тема є досить актуальною в процесі виробництва одягу, адже використання двушовного рукава дає можливість економніше використовувати процеси розкрою в швейному виробництві, а також використовувати даний тип рукава в нових інтерпретаціях і варіантах художнього проектування, моделювання та обробки одягу.

1. Проектування програми професійної підготовки робітника за фахом «Кравець 4 розряду»

1.1 Визначення видів діяльності робітника

Існуючі документи (державні освітні стандарти, учбові плани, робочі програми) регламентують технології передачі знань лише на рівні кваліфікаційних критеріїв знань і практичних навиків, а також формальних організаційних обмежень (загальна кількість занять, допустима кількість дисциплін, які студент оволодіває паралельно, кількість заліків, іспитів т. п.).

Кравець 4 – го розряду:

Повинен знати: асортимент одягу, сучасну технологію виконання ручних, машинних, волого-теплових операцій на різних видах матеріалів; вимоги державних стандартів, технічних умов до виготовлення швейних виробів; умовні позначення і крейдяні знаки на деталях виробів після примірок, відновлення крейдяних ліній та позначок; назви деталей крою, вимоги до їх якості; конструкцію та складові частини деталей виробів вказаного асортименту; швейні матеріали, їх призначення, основні властивості; призначення та властивості клейових матеріалів; будову і призначення швейних машин, прасок, інструментів, необхідних для виготовлення одягу; правила експлуатації швейного обладнання, види та призначення приладів малої механізації; способи лагодження одягу; етапи підготовки виробу до примірок; дефекти готових швейних виробів, причини їх виникнення, заходи з попередження та способи їх усунення. Основи образотворчої грамоти.

Повинен вміти: виготовляти швейні вироби (халати, нічні сорочки, піжами, сукні, блузи, спідниці на підкладці, брюки чоловічі та жіночі без підкладки та на підкладці, чоловічі сорочки, жилети, жакети, піджаки, плащі, куртки, демісезонні пальта та напівпальта) за індивідуальними замовленнями або в бригаді з розподілом праці; виконувати всі види ручних робіт; виконувати всі види волого-теплових робіт з використанням сучасного обладнання (з виконанням операцій декатування, відпарювання, зняття лас); з’єднувати машинними строчками деталі виробу (на універсальному та спеціальному швейному обладнанні); обробляти крайовими швами зрізи деталей; оздоблювати вироби строчками, додатковими деталями та фурнітурою; обробляти петлі ручним або машинним способами, пришивати ґудзики; готувати вироби до примірок індивідуально або в бригадах з розподілом праці; проводити лагодження швейних виробів середньої складності з використанням машинних та ручних робіт; виконувати та читати ескіз моделі; усувати неполадки в роботі швейного устаткування; чистити вироби в готовому вигляді.

Таблиця 1.1. Професійне використання фахівця

Виконувані трудові процеси

Місця використання фахівця

Виробництво швейних виробів на замовлення населення; виробництво робочого одягу; виробництво верхнього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення; виробництво спіднього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення.

Експериментальний цех підприємства легкої промисловості.

Ательє.
Майстерня.

1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця

Таблиця 1.2. Функціональна структура діяльності фахівця і пропоновані до нього вимоги

Найменування функцій (етапів)	Предмет діяльності	Матеріальні засоби діяльності	Умови діяльності	Процедури діяльності	Продукт діяльності	Дидактичні засоби діяльності
Знання (розум. уміння)	Уміння (практич. уміння)
Підготовчо-організаційна	Робоче місце для різноманітних видів робіт	Інструменти, пристосування	Швейний цех, виробництво, майстерня	Раціональна організація робочого місця	Підготовлене робоче місце	Раціональна організація робочого місця для різноманітних видів робіт	Своєчасно і раціонально організовувати робоче місце
Обладнання і технічна документація	Ручка, лінійка	Швейний цех, робоче місто	Перевірка працездатності обладнання і його наладка	Налагоджене, перевірене обладнання	Вимоги до інструментів та обладнанню, пристосуванням	Наладити обладнання і підготувати його до роботи
Технологічна	Розкладка, робоче місце, документація	Лекала, інструменти, пристосування	Розкрійний цех	Раціональне використання і розкрій матеріалу	Деталі крою	Прийоми і способи раціонального розкрою	Раціональний розхід маріалуте
Контрольна	Матеріали, вироби	Технологічна і технічна документація	Швейне підприємство, ательє, майстерня	Контроль якості матеріалів чи виробів	Матеріали чи вироби, нормативно-технічна документація	Види і методи контролю якості матеріалів чи виробів, вимоги якості	Виявляти якість матеріалів крою чи виробів
	Вузли напівфабрикатів виробу, швейний виріб	Інструменти, які використовують для здійснення контролю якості	Цех швейного виробництва	Контроль якості обробки вузлів, окремих деталей виробу	Проконтрольовані виконані строчки, шви	Методи контролю якості строчок, швів, технологічна послідовність виконання вузлів окремих деталей і виробу	Здійснювати контроль якості здійснених строчок і швів, приміняти технологічну послідовність виконання вузлів окремих деталей і виробу

1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця

Таблиця 1.3. Постановка тактичних цілей підготовки фахівця (з циклу дисциплін «Конструювання»)

Елементи структури особистості	Ціль у загальному виді	Конкретна мета в рамках
теоретичної спеціальної підготовки	практичної спеціальної підготовки
Досвід особистості	Професійна спрямованість	Сформувати інтерес до професії, бажання її виконувати, прагнення якісно Сформувати прагнення до постійного професійного зростання, розвивати якості особистості: зібраність, швидку реакцію, відповідальність, раціоналізація, винахідливість.	Здійснювати: Виробництво швейних виробів на замовлення населення; виробництво робочого одягу; виробництво верхнього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення; виробництво спіднього одягу спеціалізованими підприємствами за індивідуальними замовленнями населення
Професійна компетентність	Сформувати загальні уявлення: про виконання технологічної послідовності виготовлення виробів (таких як робочого, верхнього, спіднього одягу); про спеціалізовані підприємства, про індивідуальне замовлення населення. Сформувати уміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки, аналізувати, обирати інструменти на різних етапах обробки та зборки виробів, аналіз причин виникнення дефектів і способів їх попередження і усунення.	Сформувати уміння розрізняти засоби обробки виробів, пропонувати найбільш раціональні методи обробки з дотриманням технічних умов та запропонуванням пристроїв малої механізації, сучасного обладнання.
Комунікативна готовність	Сформувати уміння користуватися технічною мовою, термінами: зшивання, зметування, виметування, наметування деталей одягу, спрасування, відтягування, припрасування, запрасування, розпрасування, дублювання, обметування на спец обладнанні, інструменти, обладнання.	Сформувати уміння обстоювати свою точку зору, коментувати свою діяльність; сформувати бажання до налагодження контакту з колегами та замовниками
Економічна ерудиція, правова компетентність	Сформувати уміння в галузі організації і керування виробництвом, умінь в галузі економії сировини, електроенергії, дбайливого відношення до устаткування.	Сформувати уміння в галузі ТБ, ПБ, знання про обов'язки адміністрації і відповідальність робітника за недотримання режиму роботи, правил ТБ, виробничої санітарії, гігієни.
Функціональні механізми в психіці	Професійна пам'ять	Сформувати види пам'яті: короткочасна, довгострокова, зорово-образна. Короткочасна пам'ять характеризується дуже коротким збереженням після одноразового, дуже нетривалого сприйняття і негайним здійсненням зборки вузла за заданими кресленнями. Для довгострокової – характерно тривале збереження матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення. Даний вид пам'яті необхідний фахівцеві для правильного здійснення обробки та зборки виробів. Образна пам'ять – це пам'ять на представлення, на картини природи і життя, а так само звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, дотиковою, смаковою.	Фахівець на дотик може визначити вид тканини виробу, колір.
Технічне мислення	Сформувати такі типи мислення як наочно-діючий, наочно-образний, відвернений (теоретичний) типи. Аналіз і синтез пізнаваних об'єктів у міру того, як руками практично і як би фізично здійснюється роз'єднання, розчленовування і знову об'єднання, співвідношення, зв'язування одного з другим тих або інших предметів – у цьому полягає зміст наочно-діючого мислення. Наочно-образне мислення-мислення в абстрактних поняттях.	Виконуючи поетапну обробку і зборку вузлів та виробу, – робочий використовує наочно-діючий тип мислення. Дивлячись на креслення і уявляючи за допомогою яких інструментів він може виконати зборку виробів – наочно-образний.
Здатність творчого підходу в рішенні технічних задач	Сформувати такі творчі здібності як самостійне виконання аналізу методів обробки вузла і самостійна розробка технологічного процесу для нестандартного вузла, нетипової моделі.	Нестандартно підходити до процесу технології обробки швейних виробів, виконувати вузли чі шви більш раціональним способом
Типологічні властивості	Здатність саморегуляції і самоаналізу	Сформувати уміння саморегуляції, самоаналізу своєї діяльності, прагнення до виправлення помилок, допущених при обробці і зборки виробу, уміння контролювати професійні дії і коректувати їх за необхідністю	Розвити здатності зберігати урівноваженість, контроль над своїми діями, їх корекції.

Таблиця 1.4. Розподіл учбового часу по видах підготовки

№ п.п.	Вид підготовки	Кількість годин	% від загальної кількості годин
1.	Загально-професійна підготовка	40	4,93
2.	Професійно-теоретична підготовка	187	23,02
3.	Професійно-практична підготовка	578	71,18
4.	Фізична підготовка	-	-
5.	Іспити	7	0,87
	Разом	812	100%

Таблиця 1.5. Розподіл навчального часу між навчальними дисциплінами професійної підготовки

Найменування дисциплін	Кількість годин	Відсоток від загальної кількості годин, %
Технологія виготовлення одягу	74	40,2
Матеріалознавство	23	12,5
Обладнання	34	18,5
Спеціальне малювання	15	8,15
Основи конструювання одягу	38	20,6
Усього	184	100%

Таблиця 1.6. Формування набору тем професійної теоретичної підготовки фахівця

Структура об'єкта вивчення (галузі господарської діяльності)	Види діяльності фахівця	Узагальнена структура змісту навчання відповідно до поставлених тактичних цілей	Набір тем програми професійної теоретичної підготовки
Технологія виробництва	Технологічна (монтаж, ремонт, контроль, збірка…)	теоретичні основи технології;	-
технологія виробництва одягу;	Конструктивні та технологічні особливості моделей.
контроль якості;	-
охорона праці і техніка безпеки.	-
Моделювання і конструювання виробів	Проектувальна, технологічна	моделювання виробів;	-
конструювання виробів.	Конструювання пальта Конструювання двошовного рукава до пальта. Основи технічного моделювання Конструювання виробів з поглибленою лінією пройми. Конструювання основних видів комірів.
Техніка	технологічна	види технічних систем,	-
конструкція технічних систем	-

Сировина і матеріали	технологічна	виготовлення тканин, матеріалів;	-
будова тканин, матеріалів;	-
властивості тканин, матеріалів;	-
контроль якості тканин	-
Організація і економіка виробництва	організаційна	-	-

Таблиця 1.7. Зведено-тематичний план підготовки фахівця

Технологія виготовлення одягу	Виробниче навчання
№ п/п	Найменування тем	Години	№п/п	Найменування тем	Години
1	Вступ. Охорона праці, пожежна безпека та електробезпека	6	1	Технологія обробки окремих деталей верхнього одягу	15
2	Обробка окремих деталей та вузлів швейних виробів	42	2	Технологія обробки одягу пальтово-костюмного асортименту: – технологія виготовлення пальта (жакета)	51
3	Виготовлення чоловічих сорочок	30
– технологія виготовлення жилета	8
	Виготовлення швейних виробів на підкладці за індивідуальним замовленням (жилет, жакет, пальто, піджак)	192
	Всього годин:	270		Всього годин:	74

2. Проектування технологій навчання по темі «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто» курсу «4».

2.1 «Постановка цілей вивчення теми й вибір типу навчання»

Таблиця 2.1. Характеристика навчальної групи

Показники навчальної групи	Значення показників, що варіюються
1	2	3	4	5	6	7
1. Середній бал за опорних дисциплін	«3» → 10% «4» → 70% «5» → 20%	«3» → 10% «4» → 40% «5» → 50%	«3» →65% «4» → 20% «5» → 15%	«3» → 35% «4» → 60% «5» → 5%	«3» → 10% «4» → 70% «5» → 20%	«3» → 60% «4» → 30% «5» → 10%	«3» → 35% «4» → 40% «5» → 25%
2. Поведінкова характеристика групи	дисциплінованість; згуртованість; наявність позитивного лідера; доброзичливість одним до одного	недисциплінованість; роз'єднаність; відсутність лідера; агресивність	недисциплінованість; згуртованість; наявність негативного лідера; доброзичливість одним до одного	дисциплінованість; роз'єднаність; відсутність лідера; байдужність одним до одного	дисциплінованість; згуртованість; наявність позитивного лідера; доброзичливість одним до одного	недисциплінованість; згуртованість; наявність негативного лідера; доброзичливість одним до одного	недисциплінованість; роз'єднаність; відсутність лідера; агресивність
3. Переважний тип мислення	Логічний тип мислення	Образний тип мислення	Логічний тип мислення	Образний тип мислення	Логічний тип мислення	Образний тип мислення	Логічний тип мислення
4. Відношення до майбутньої професії	Позитивне	Байдужне	Позитивне	Байдужне	Байдужне	Позитивне	Байдужне
5. Відношення до предмету	Позитивне	Негативне	Негативне	Позитивне	Негативне	Позитивне	Негативне
6. Переважний тип темпераменту	Меланхолік	Сангвінік	Холерик	Сангвінік	Меланхолік	Флегматик	Холерик
7. Місце проживання (переважно)	Місцевий	Місцевий	Іногородній	Іногородній	Місцевий	Іногородній	Іногородній
8. Соціально-економічне становище	Важке	Достатнє	Достатнє	Важке	Достатнє	Важке	Достатнє

Таблиця 2.3. Постановка оперативних цілей та вибір методів їх реалізації

№ рівня	Цілі навчання, виражені у вигляді переліку дій тих, хто навчається	Еталони
Умови	Результат	Критерії оцінки
I	Уміти відрізняти назву деталей та назву зрізів двушовного рукава, називати напрямок нитки основи, різновид рукавів	1. Базові знання з виробничого навчання: з вибору методів обробки деталей та вузлів швейних різноманітного асортименту; матеріалознавства швейних виробів: з вибору пакетів матеріалів до різноманітних видів одягу та режимів їх обробки; технологічного обладнання галузі 2. Виконання дій з визначення деталей крою, напрям ниток основи	Правильно визначені види обробки двушовного рукава, деталі крою, напрям нитки основи.	Оцінка 3 – (70 – 60% правильна відповідь, 30 – 40% допущені неточності виявленні різновидів методів обробки двушовного рукава)
II	Уміти складати етапи конструювання двушовного рукава, з дотриманням технологічних припусків	1. Виконання дій I рівня; 2. Виконання дій по складанню етапів виконання процесу конструювання двушовного рукава, з дотриманням технологічних припусків,	Чітко і правильно виконувати дії по складанню етапів виконання процесу конструювання двушовного рукава, з дотриманням технологічних припусків, по схематичному зображенню вузлів обробки двушовного рукава	Оцінка 4 – (80% правильна відповідь, 20% допущені неточності при виконанні схеми вузлів)
III	Уміти аналізувати, систематизувати існуючи методи конструювання двушовного рукава, визначати раціональні методи конструювання двушовного рукава та можливі дефекти причини їх виникнення та методи усунення	1. Виконання дій I–II рівнів; 2. Виконання дій з аналізу і систематизації навчального матеріалу; 3. Виконання дій з пропонування раціональних методів конструювання та можливих дефектів причини їх виникнення та методи усунення	Чітко і правильно виконувати дії по складанню етапів виконання процесу конструювання двушовного рукава, раціональними методами та визначенню можливих дефектів причини їх виникнення та методи усунення	Оцінка 5 – (90% правильна відповідь, 10% допущені неточності при визначенні дефектів вузла)

2.2 Перелік джерел інформації

професійний кравець пальто конструювання

Підручник №1

«Конструирование женской одежды на типове и нетиповые фигуры» Шершнева Л.П. Москва, 1980. – 232 с.

Підручник №2

«Конструирование одежды с эллементами САПР» Коблякова Е.Б., Москва, 1988 г. – 464 с.

Підручник №3

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. «Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Хпраків: ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.

Спираючись на стратегічні і тактичні цілі навчання, загальною метою вивчення теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто» є вивчення особливостей поузлової обробки та збірки двушовного рукава в пальто».

Дотримуючись мети даної теми ми підібрати навчально – і науково-технічну літературу з необхідною інформацією з теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто». за наявністю діагностично поставленої мети – всі підручники мають однакові критерії оцінювання: у них відсутні кваліфікаційні характеристики, рівні можливого засвоєння матеріалу, цілі перед розділами, а також прикладів чи завдань із рішеннями, контрольних запитань.

Основним (з визначеннями ключових понять, описом конструкції, принципу дії установки і т.ін.) підручником можна рекомендувати №2 як основний, а №1 та №3 – як додаткову літературу.

2.3 Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Рис. 2.1 – структурно-логічна схема з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

1. Вступна мотивація з даної теми зосереджена на дослідження актуальності заданої теми, а поточна – використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності, забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. [11]

2. Навчальна мотивація за характером поводження учасників поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, що або направляють, або гальмують поводження людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних у свідомості людини. У такому разі змотивована діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети. Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття і поточній його частині.). Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливо застосування різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, порушення інтересу, виступ з цитатою. [10]

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Дані характеристики і текст мотивації доцільно використання при викладі теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто». Дана мотивація буде доцільною при використанні в навчальній групі, так як вона сприяє активізації навчального процесу, пробудженню певних емоцій та образів в уяві учня, практичних та теоретичних навичок.

Таблиця 2.4. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання

Види технологій	Методи навчання	Використовувані прийоми навчання
Вступна мотивація	Мотивуючий вступ	Бесіда на тему актуальності конструювання двушовного рукава
Віднесення до ситуації
Розповідь про основні методики конструювання двушовного рукава
Вступ з питаннями
Мотивуюча демонстрація	Попереднє відвідування підприємств, розгляд устаткування, обладнання
Попередній показ натуральних зразків двушовного рукава
Поточна і заключна мотивація	Етап викладу матеріалу: лекція, бесіда, розповідь	Орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний зміст і на конкретну професійну діяльність
Демонстрація в мові практичного використання теоретичних положень, що приводяться
У ході виконання практичних завдань	Рішення задач і завдань, виконання лабораторних робіт.

2.5 Аналіз і діагностика процесу навчання

Таблиця 2.5. Аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і формування базових знань по темі: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Найменування

теми

Перелік базового матеріалу: назва дисципліни, теми, короткий зміст

Тип МТЗ

Способи реалізації МТЗ

Способи контролю базових знань

Засобу контролю базових знань

Критерії оцінки

Способи актуалізації/

формування базових знань

Засіб формування базових знань

Конструювання пальта

Знання з попередньої лекції по КШВ: методи конструювання, види конструктивного моделювання одягу.

Попередня з використанням знань з різних предметів

Нагадування

Усне опитування

Питання:

1. Перечислити основні методи конструювання?

2. Назвіть основні види конструктивного моделювання одягу?

В обговоренні беруть участь 80% учнів, правильно відповідають – 70%

Розповідь – пояснення (20 хвилин)

План:

1Згадати метод конструювання 1-го виду.

2. Назвати основні прийоми при конструюванні 2–3 виду?

4. Назвати основні види моделювання одягу?

Конструювання двушовного рукава до пальта

Системи конструювання, види рукавів, методи конструювання

Попередня з використанням знань з різних предметів

Нагадування

Усне опитування

Питання:

1. Перечислити основні системи конструювання?

2. Назвіть основні види рукавів? Розкажіть їхню класифікацію?

3. Назвіть основні методи конструювання?

В обговоренні беруть участь 70% учнів, правильно відповідають – 60%

Розповідь – пояснення (20 хвилин)

План:

1. Вибрати одну з систем конструювання рукава.

2. Вибрати тип рукаву – двушовний.

3. Визначити методи конструювання даного типу рукава.

2.6 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Ефективність використання методів навчання в сучасних ПТЗ значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів.

Засоби навчання – допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. [10].

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Технічні засоби навчання (ТЗН) – можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Залежно від дидактичного призначення використовують як джерело знань посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі – одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

Технічні засоби навчання розрізняють: за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ); за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні); за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї – традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки); за організаційними формами роботи з ними (фронтальна – на основі демонстраційних засобів та індивідуальна – на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

Екранні засоби. До них належать транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції. [11].

Транспарант є екранним засобом зорової наочності, ефективним завдяки своїм високим демонстраційним властивостям: фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана учні розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу.

Останнім часом перевагу надають динамічним засобам унаочнення, які, порівняно із статичними, стимулюють творче мислення учнів. Чуттєві образи, що послідовно змінюються і наочно відображають логіку розумових дій, полегшують першу фазу засвоєння навчального матеріалу. Головна перевага динамічних засобів унаочнення полягає в тому, що вони викликають мимовільну увагу учнів до образів, які послідовно змінюються і сприяють перетворенню її в стійку, свідомо контрольовану увагу.

Особливо цінними з погляду дидактики є динамічні транспаранти з переставними деталями, завдяки яким учні сприймають не готовий матеріал, а активізують свою пізнавальну діяльність. Зміст і логічна побудова схематичного динамічного зображення полегшують перехід від чуттєвого сприйняття до абстрактного мислення.

Динамічні транспаранти можуть бути представлені серією рисунків-накладок на прозорих плівках, набором окремих накладних деталей, поєднанням зображень на прозорій основі та накладних деталей, стаціонарними динамічними моделями для демонстрації на графопроекторі.

Діафільми і діапозитиви, на відміну від динамічних транспарантів, у яких використовується і мовний, і зображувальний матеріал, будуються на зображеннях. Основою зорового ряду в них є малюнок.

Діафільми – своєрідна екранна розповідь, що передбачає сюжетну організацію матеріалу, діапозитиви – окремі ілюстрації певних явищ, пов'язаних лише методичним задумом, а не сюжетом.

Проектування кадрів діафільму, діапозитивів забезпечує крупноформатне, чітке, яскраве зображення, що полегшує сприйняття матеріалу, дає яскравіше уявлення про предмет, явище, ситуацію. Екран, що світиться, концентрує увагу учнів на зображенні, розвиває спостережливість, стимулює пізнавальну діяльність. Субтитри (міжкадровий текст), запитання і відповіді визначають методику їх використання у навчальному процесі.

Моделі, муляжі як наочні засоби навчання є точною копією певного об'єкта. Такі засоби наочності допомагають сформувати у дітей правильне уявлення про певний предмет, його властивості [42].

Друковані засоби. До них належать таблиці, картки для складання таблиць, картини, роздавальний образотворчий матеріал.

Таблиці – найпоширеніший, традиційний вид друкованих засобів, що належать до зорової наочності. Вони забезпечують довготривале, не обмежене у часі експонування мовного матеріалу, дуже прості у використанні.

Таблиця передбачає не просто показ матеріалу, але й його групування, систематизацію. Дидактична функція демонстраційних таблиць полягає в тому, що вони дають учням орієнтири для застосування правил. Їх найчастіше використовують при вивченні складних тем.

Демонстраційні картки подають матеріал частинами, відображають одне й те саме явище багаторазово, полегшуючи запам'ятовування конкретного матеріалу.

Картини використовують як засіб розвитку мовлення учнів. Вони стимулюють їх уяву, використовуються для подальшого розвитку сюжету чи відновлення того, що відбувалось раніше.

Роздавальний образотворчий матеріал призначений для самостійної індивідуальної роботи і використовується на етапі формування навичок. Специфічна його особливість – лексичний коментар на основі малюнка. Яскравість, якісне поліграфічне виконання малюнків – найважливіша вимога до роздавального образотворчого матеріалу.

Засоби слухової наочності. Компакт-диски і аудіокасети є головними засобами слухової наочності. Сприяють виробленню літературної вимови, наголосу, інтонації тощо. Покликані полегшувати засвоєння складних щодо орфографії слів, виділених у підручнику для запам'ятовування. При їх компонуванні максимально використовують дидактичний матеріал підручника, озвучуючи тексти, вправи, пов'язані з формуванням навичок правильної вимови. У звукових посібниках доцільно використовувати додатковий матеріал – вправи з наголошування і вимови, віршові тексти.

Складний мовний матеріал групують за спільними і відмінними ознаками. Аудіозаписи найчастіше використовують при засвоєнні важких слів. При їх використанні важливо подбати про психологічний настрій зацікавленості. На уроках розвитку зв'язного мовлення озвучують окремі фрагменти літературних творів, розширюючи уявлення учня про емоційне забарвлення тону, можливості інтонації.

Інколи для пояснення, закріплення матеріалу використовують навчальні радіопередачі.

Наочно-слухові (аудіовізуальні) засоби навчання. До них належать діафільми із звуковим супроводом, кінофільми та кінофрагменти.

Діафільми із звуковим супроводом поєднують два основних засоби створення ситуації – зображення і слово, їм властива мобільність: звуковий супровід можна підключати і відключати, використовувати вибірково, повторювати потрібну частину фонограми. Це відрізняє їх від кінофільмів, розширює організаційно-методичні можливості для поєднання зорової та слухової наочності, особливо на уроках розвитку мовлення.

Звуковий супровід – це своєрідний еталон, орієнтуючись на який учні коригують свою вимову. Водночас він є своєрідним ключем, контрольним текстом, з яким можна співвіднести відповідь. Цю функцію реалізують фрагменти, які містять завдання, пов'язані з зоровим рядом, малюнками. Читання субтитрів доручають учням з високою успішністю, розподіливши між ними ролі. Це допомагає тренувати окремих учнів у виразному читанні, в оцінюванні читання.Кінофільми і кінофрагменти забезпечують динаміку зображення, синхронну подачу зображення і звуку, доповнюють мовленнєвий ряд музичним супроводом. Розрізняють декілька типів навчальних кіноплівок: цілісні фільми, які складаються із декількох частин, і кінофрагменти (3–5 хвилин). Кінофільми забезпечують звуковий коментар, поєднують зорове сприйняття із слуховим. Методика роботи з ними передбачає уважне ставлення до дикторського тексту, що стимулює учнів до пошуку нових мовних засобів, які доповнюють мовний ряд кінофільму.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання. При використанні аудіовізуальних засобів навчання на уроках слід враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту аудіовізуальними засобами. Важливо забезпечити органічне поєднання їх зі словами вчителя, іншими засобами навчання, відповідність між змістом і навчально-виховним завданням уроку, застосування різних методичних прийомів, спрямованих на розвиток пізнавальних можливостей учнів.При підготовці і проведенні уроку з використанням технічних засобів навчання необхідно: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку навчального матеріалу; визначити обсяг та особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, визначити їх відповідність змісту і меті уроку, можливе дидактичне призначення; з'ясувати, на якому попередньому пізнавальному досвіді відбуватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми для активної пізнавальної діяльності учнів, досягнення ними міцного засвоєння знань, умінь і навичок. Загалом практикують такі поєднання аудіовізуальних засобів: статичні екранні і звукові посібники, динамічні і статичні екранні, динамічні екранні і звукові, динамічні і статичні, екранні, звукові. Вплив ТЗН на процес пізнання залежить від обраної моделі навчання та методичного підходу до викладу матеріалу. З точки зору інформаційного впливу викладача на слухача, можна виділити наступні моделі навчання. Перші дві моделі є, певною мірою, класичними і широко застосовуються в сучасній практиці викладання. Продуктивність праці викладача і слухачів визначається в них лише вербальною формою подачі інформації і, як було зазначено вище, не може бути високою. Третя модель характеризується широким застосуванням ТЗН, які не об’єднуються в комплексну систему інформаційного впливу на слухача. Таку модель навчання також можна віднести до класичної. В ній роль викладача зводиться до традиційних функцій наставника. Модель заняття з комплексним інформаційним впливом стала можливою з впровадженням у навчальний процес новітніх інформаційних технологій: мультимедійної проекції, інтерактивних дощок, комп’ютерно-програмних засобів інтенсивного вивчення предмета, комп’ютеризованих лінгафонних комплексів, перспективних технологій навчання через Інтернет (в т.ч. дистанційного навчання) тощо. Фактично мова йде про нову модель системи передачі-отримання знань, основаної, на відміну від систем традиційних, на зовсім інших психологічних і педагогічних аспектах. Викладач стає не наставником, а навігатором у світі інформації, що передбачає набагато більшу самостійність слухачів у пошуках і засвоєнні нових знань. Таким чином досягається високий рівень інтенсифікації навчального процесу. При викладі даної теми доцільно використовувати такі засоби дидактично-технічного навчання як: словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ, зорові, слухові, наочно-слухові, готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, за організаційними формами роботи з ними (фронтальна – на основі демонстраційних засобів та індивідуальна – на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

2.7 Проектування технологій формування орієнтованої основи діяльності, виконавчих та контрольних дій (ООД, ВД, КД)

Вибір технологій формування ООД, ВД та КД з теми «Конструювання двушовного рукава»

Таблиця 2.5

Назва розділу	Цілі навчання	Рівень	Методи
ООД	ВД	КД
метод	засіб	метод	назва	параметри, що варіюються	метод	назва	параметри, що варіюються
1. Констру-ювання пальта	Сформувати, проконтролювати знання і уміння конструювання пальтових виробів	1	Розповідь-пояснення, демонстрація	1. Розглянути методику конструювання ЦНДІШПР. 2. Розглянути методику конструювання ЕМКО СЕВ.	Бесіда	Питання до бесіди: 1. Скільки існує методів конструювання? 2. Які ви знаєте методи конструювання? 3. Охарактеризуйте одну з методик конструювання пальтових виробів?		Письмовий контроль	Картка завдання: визначення методів, методик конструювання одягу.
2. Конструювання основних видів комірів. Оформлення краю борту та вилогів.	Сформувати, проконтролювати знання по конструюванню основних видів комірів, оформленню краю борту та вилогів.	1,2	Пояснення, демонстрація	1. Показ основних видів комірів, бортів.	Бесіда	Питання до бесіди: 1. Назвіть основні види комірів? 2. Назвіть другорядні видик комірів, які виділяють через їхню форму?	1. Стоячі, стояче – відкладні, плоско лежачі. 2. Шаль, апаш, матроський, хомут та інші.	Усне опитування	Питання: 1. Які бувають коміри в залежності від конфігурації лінії відліту? 2. Що характерно для стоячого коміру?	1. Типові та фантазійні. 2. Для нього єхарактерним майже вертикальне положення у основи шиї.
3Конструювання двошовного рукава	Сформувати, проконтролювати знання та уміння про послідовність конструювання двушовного рукава	1,23	Пояснення з елементами бесіди, ілюстрація плакату	1. Побудова базисної сітки на основі одношовного рукава. 2. Побудова зрізів окату, переднього, ліктьового та зрізу низу.	Бесіда	Питання до бесіди: 1. З чого починають побудову двушовного рукава? 2. Початкові точки для конструювання креслення двушовного рукава?	1. Побудова сітки креслення рукава. 2. Оп, Др, Шрук.вн, Поп, Дпр, Вок, Н.	Усне опитування	Питання: 1. Назвіть основні етапи побудови креслення двушовного рукава.	1. Побудова сітки (базової конструкції) креслення рукава, побудова креслення основи рукава.

2.8 Перспективно-поурочний план професійно-практичного навчання вивчення теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Таблиця 2.6. Поурочно-тематичний план проведення теоретичних занять по темі «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Номер уроку	Найменування тем уроків і їх зміст	Кількість годин	Тип уроку	Перелік умінь, що формуються на уроці	Методи, застосовувані на уроці	Домашнє завдання
1.	Загальні відомості про рукава. Первинна обробка рукава: – різновиди рукавів; – деталі крою рукава; – методи конструювання ліктьових витачок, – конструювання підкладки до рукава	1	Урок засвоєння нових знань	Формування умінь проводити описи зовнішнього вигляду моделі пальто, відтворювати обробку ліктьових витачок, склад; процес виконання ВТО деталей двушовного рукава в пальто; називати деталі крою рукава.	Розповідь, бесіда, опитування, демонстрація натуральних зразків	Повторити конспекту уроку, скласти опис зовнішнього вигляду запропонованої моделі пальто.
2.	Методи конструювання двушовного рукава – конструювання базисної сітки рукава – конструювання ліктьової витачки двушовного рукава.	2	Комбінований	Формування умінь відтворювати особливості обробки оката від місця її розташування.	Розповідь, бесіда, опитування, демонстрація натуральних зразків	Вивчити учбовий матеріал по конспекту.
3	Монтаж двушовного рукава: – зшивання ліктьових витачок двушовного рукава – Збірка деталей рукава – Обробка нижнього зрізу; – завершальне ВТО готового виробу.	2	Лабораторна робота	Формування умінь відтворювати послідовність збірки деталей двушовного рукава, виконання ВТО готового виробу.	Розповідь, бесіда, демонстрація натуральних зразків.	Зшити готовий зразок двушовного рукава з драпової тканини.
4.	Проведення контрольної роботи по темі: «Конструювання двушовного рукава до пальто»	2	Контрольний – перевірочний	Формування умінь відтворювати методи конструювання креслень двушовного рукава, правильно вибирати припуски для їх обробки з підкладкою.	Опитування, контрольна робота	–

Таблиця 2.7. Поурочно-тематичний план проведення практичних занять по темі «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Номер уроку	Найменування тем уроків і їх зміст	Кількість годин	Тип уроку	Перелік умінь, що формуються на уроці	Методи, застосовувані на уроці	Домашнє завдання
1.	Види рукавів	6	Урок формування навиків та складних вмінь	Формування умінь розрізняти види рукавів, їх класифікацію.	Розповідь, бесіда, інструктаж опитування, демонстрація (плакати),	Повторити види рукавів, їх призначення, класифікацію.
2.	Конструювання пальта	6	урок формування навиків та складних вмінь	Формування умінь розуміти, розрізняти, раціонально підбирати методи конструювання пальтових виробів.	Бесіда, інструктаж опитування, демонстрація майстром декількох методик конструювання (плакат)	Повторити матеріал по конспекту, знати види методів конструювання, розрізняти їх та приміняти їх на практиці.
3	Конструювання основних видів комірів.	6	урок формування складних вмінь	Формування умінь конструювання основних видів комрів, вибір найбільш раціональної методики конструювання для даного типу коміра, матеріалів та інше.	Розповідь, бесіда, інструктаж опитування, демонстрація (плакати), наочні посібники.	Розробити карту методів контролю якості «Конструювання основних видів комірів рукава».
4.	Конструювання двушовного рукава.	6	урок формування складних вмінь	Формування умінь методики та основних особливостей конструювання двушовного рукава, відмінність її від методики конструювання одношовного рукава.	Розповідь, бесіда, інструктаж опитування, демонстрація майстром виконання трудових процесів	Скласти технологічну послідовність «Конструювання двушовного рукава»

Таблиця 2.8. План уроку виробничого навчання

Спеціальність: кравець 4-го розряду

Група: ДТ-Д7–2 Дата: 25.11.2010 р.

Тема: «Особливості конструювання двушовного рукава до пальто»

Дидактична (навчальна) ціль

Рівень

засвоєння

Постановка цілей

Перший

Другий

Третій

Формування вмінь: розрізняти види рукавів, називати деталі крою, визначати місце розташування рукавів на виробі.

Формування вмінь намічати засічки на окаті рукава за допомогою лекала, обробляти двошовний рукав до пальто, дотримуючись ТУ.

Формування вмінь самостійного виявлення та усунення дефектів по документації письмового інструктування, які містять тільки перелік можливих дефектів.

Виховна мета

Виховання акуратності, працьовитість, свідомої трудової дисципліни, цілеспрямованості.

Розвиваюча мета

Розвиток технічного й технологічного мислення, пізнавальної активності, культури праці.

Навчально-матеріальна база:

Засоби й предмети праці

Засоби навчання

Швейне обладнання: швейна машина 1022-м кл.; 51А кл.; прасувальний стіл з праскою
Інструменти: ножиці, голки, наперсток, крейда, лінійка, сантиметрова стрічка.
Предмети праці: деталі крою двушовного рукава, допоміжні лекала нитки поліакрилові №40.

2.1. Натуральні об'єкти:

2.1.1. зразок-еталон пальто з пальтової тканини;

2.1.2. натуральний зразок поетапної обробки двушовного рукава до пальто.

2.3. ІТК «Попередження та усунення дефектів при обробці двушовного рукава до пальто»

Хід уроку

Організаційна частина (3 хв.)
1. Перевірка присутніх.
2. Перевірка зовнішнього вигляду учнів.
3. Перевірка організації робочих місць.

Вступний інструктаж А (45 хв.)

Структурні елементи уроку і їх зміст	Бінарні дії
майстра	учнів
1	2	3
2.1. Цільова настанова (3 хв.): 2.1.1. Повідомлення теми уроку: «Обробка двушовного рукава до пальто». 2.1.2. Повідомлення мети уроку: набути знань з обробки двушовного рукава; вдосконалити вміння з виконання машинних та прасувальних робіт з дотриманням технологічних вимог; освоїти прийоми виконання технологічних операцій по обробці двушового рукава до пальто.	Повідомляє й записує на дошці тему уроку. Повідомляє мету уроку, демонструє зразок 2.1.1.	Записують у щоденнику тему уроку Сприймають мету, розглядають зразок

2.3.5. Пояснення способів організації робочого місця й правил техніки безпеки:

Інструктує учнів, відповідає на питання учнів

Слухають, сприймають навчальний матеріал, задають питання.

2.3. 6. Видача завдань учням і розподіл їх по робочих місцям

Видача деталей крою двушовного рукава для виконання завдання, розподіляє учнів по робочих місцях

Перевіряють наявність всіх деталей крою

Займають робочі місця

Основна частина А (215 хв.):

Вправи або самостійна робота учня	Поточне інструктування учнів майстром	Методи поточного інструктування
3.1. Самостійна робота учнів по організації робочого місця, підготовка двушовного до обробки нижнього зрізу.	Обхід 1: Перевірка організації робочих місць, правильності підготовки деталей крою рукава до обробки.	Поточне спостереження, роз’яснення, поради
3.2. Вправи учнів по обробці двушовного рукава	Обхід 2: Перевірка правильності прийомів обробки рукава й дотримання ТУ	Поточне спостереження, роз'яснення, вказівка, вимоги акуратності в роботі
3.3. Вправи учнів по намітки надсічок на окаті	Обхід 3: Перевірка правильності прийомів виконання намітки надсічок на окаті рукава й дотримання ТУ	Поточне спостереження, роз'яснення, вказівка, вимоги акуратності в роботі
3.4. Самостійна робота по виготовленню рукава, виявленню та усуненню можливих дефектів.	Обхід 4: перевірка правильності організації самоконтролю за процесом обробки двушовного рукава	Пояснення, поради

Заключний інструктаж (22 хв.)

Структурні елементи уроку і їх зміст	Зміст діяльності
майстра	учня
4.1. Приймання виконаної роботи	Приймає роботу кожного учня	Здають роботу майстру
4.2. Аналіз дефектів. Визначення причин виникнення та спосіб усунення дефектів при обробці двушовного рукава, вказаних у ІТК	Задає питання, доповнює та коректує відповіді учнів	Аналізують причини виникнення дефектів, пропонують шляхи усунення
4.3. Видача домашнього завдання Закінчити оформлення ІТК «Попередження та усунення дефектів при обробці двушовного рукава до пальто»	Повідомляє завдання, дає вказівки по його виконанню	Записують завдання у щоденник

Дата 25.11.2010 р. Майстер в. н. ______________ Вакуленко І.В.

/підпис/ /П.І.Б. майстра в.н./

Таблиця 2.9. План-конспект уроку теоретичного навчання з теми «Технологічний процес виготовлення двушовного рукава до пальто»

Группа 20.	Тема: «Загальні відомості про пальто. Первинна обробка двушовного рукава».	Тип уроку – засвоєння нових знань
Дидактичні (повчальні) цілі:	Транспаранти: 1.1 «Узагальнена схема обробки і збірки двушовного рукава». 2. Учбові плакати: 2.1. «Моделі пальто», 2.2. «Обробка ліктьових витачок в рукаві». Графопроектор
рівень засвоєння	постановка цілей
Перший	Формування умінь називати і визначати деталі крою двушовного рукава, напрями нитки основи.
Другий	Формування умінь вибирати швейне устаткування для обробки рукава, складати технологічну послідовність, відтворювати методи обробки вузлів, малювати їх графічні зображення, правильно підбирати ТУ при виготовленні пальто.
Третій	Формування умінь узагальнювати і систематизувати знання про методи обробки пальто, складати раціональну послідовність їх виготовлення з урахуванням властивостей тканин, пропонувати найбільш раціональне устаткування і пристосування.
Четвертий	Формування умінь складати узагальнену технологічну послідовність обробки пальто складних моделей, виготовлених з тканин зі складними пошивочними властивостями.
Виховна мета Виховання пошани до своєї професії, добросовісного відношення до учбової праці, дисциплінованості, уміння долати труднощі.
Розвиваюча мета Розвиток самостійності, активності на уроці, пам'яті, уваги, здатності порівнювати, аналізувати, узагальнювати учбовий матеріал, робити висновки.

Хід уроку

Елементи структури уроку	Зміст уроку	Бінарні дії
викладача	учнів
1. Організаційна частина (2–3 хв.)	1. Вітання 2. Перевірка присутніх 3. Перевірка готовності учнів до уроку	Вітає учнів Відзначає в журналі	Вітають викладача Слухають рапорт чергового
2. Повідомлення теми і мети уроку (3 хв.)	Тема: «Загальні відомості про пальто. Первинна обробка пальто». Ціль: сформувати знання про види пальто, деталях рукава, первинній їх обробці.	Записує тему на дошці, повідомляє мету заняття	Записують в зошит тему уроку
3. Актуалізація опорних знань (10–15 хв.).	Проводить фронтальну бесіду з наступних питань: а) До якого виду виробу відносяться пальто? – Пальто відносяться до плечового виду виробу. б) Назвіть, які бувають рукава по крою? – По крою рукава бувають: вшивні, релан, цільнокроєні, комбіновані. З яких тканин можливо виконати пальто? – Пальто можна виконати з різних драпових тканин, кашемірових, напівшерсняних, тканин букле.	Ставить питання таким, що вчиться, коректує відповіді, узагальнює, підводить підсумок бесіди.	Слухають питання викладача, відповідають на них, доповнюють відповіді один одного .
4. Повідомлення нового матеріалу викладачем (30 хв.)	План: 1. Різновиди рукавів. 2. Деталі крою двушовного рукава. 3. Обробка ліктьових витачок. 4. ВТО деталей крою рукавів. 5. Обробка підкладки пальто і з'єднання її з виробом.	Висловлює новий учбовий матеріал, використовуючи транспаранти і учбові плакати. Допомагає учням узагальнити сказане, доповнює їх відповіді і робить висновки.	Слухають пояснення викладача, конспектують, замальовують схему, ставлять питання по ходу викладу учбового матеріалу.
5. Первинне закріплення і поточне повторення (5 хв.)	1) Назвіть, яке пальто буває по ступеню прилягання? 2) Перерахуйте деталі крою пальто, назвіть зрізи, розташування нитки основи на деталях крою пальто. 3) Яка послідовність обробки пальто?	Ставить питання, коректує відповіді, виправляє помилки.	Відповідають на питання викладача, доповнюють відповіді товаришів.
6. Підбиття підсумків уроку (2 хв.)	Узагальнення учбового матеріалу, аналіз роботи групи, виставляння оцінок що вчиться.	Узагальнює матеріал уроку, повідомляє оцінки	Слухають.
7. Повідомлення домашнього завдання (2 хв.)	Повторити матеріал теми по конспекту, скласти опис зовнішнього вигляду запропонованої моделі пальто.	Повідомляє домашнє завдання	Записують домашнє завдання в конспект

Дата 25.04.2010_>>Підпис викладача ____________

2.9 «Розробка бінарних дій викладача і учнів на уроці «Конструювання двушовного рукава»

Таблиця 2.9. Бінарні дії викладача і учнів на уроці

Структурні елементи уроку	Дії викладача	Дії учнів
1. Організаційна частина	1.1 Перевірка учнів 1.2 Створення в групі ділової, робочої атмосфери	Черговий докладає про відсутніх учнів. Учні готують робочі
2. Повідомлення теми і мети уроку	Тема: Конструювання двушовного рукава до пальто Мета: Ознайомитися з методиками конструювання двушовного рукава до пальто	Записують тему, мету уроку, усвідомлюють її
3. Актуалізація теми і мети уроку	Комбіноване опитування: 1. Назвіть основні види рукавів 2. Яке призначення деталей крою двушовного рукава? 3. Перечисліть види зрізів двушовного рукава?	Відповідають на питання, доповнюють відповіді один одного
4. Повідомлення нового матеріалу викладачем.	План викладу матеріалу: 4.1 Специфікація деталей крою 4.2 Заготовчі операції 4.3 Монтажні операції 4.4 Перевірка контролю якості 4.5 Види і способи застосування пристроїв малої механізації	Слухають викладача, конспектують, розглядають натуральні об’єкти.
5. Первинне закріплення і поточне повторення	Виконання вправ, індивідуальна форма перевірки 1. Перерахуйте етапи виконання двушовного рукава, технічні умови виконання; 2. Встановити нумерацію операцій відповідно від етапів виконання зображеного вузла	Відповідають на питання викладача, доповнюють відповіді товаришів, виконують вправи
6. Підвищення підсумків уроку	Узагальнення навчального матеріалу, аналіз роботи групи на уроці, виставляння оцінок що вчиться, активно відповідав на питання.	Слухають викладача.
7. Видача домашнього завдання	Повторити матеріал по конспекту і підручнику	Записують домашнє завдання в конспект.

Висновок

Дана курсова робота є дуже важливою як для викладача, так і для працівників робітничих професій. Об’єктом дослідження даної роботи є процес підготовки кваліфікованих робітників, при вивченні теми: «Конструювання двошовного рукава до пальто», та дослідження особливостей його конструювання. В ній розглядаються різноманітні педагогічні методики, методи, типи і види проведення теоретичних та практичних уроків, які будуть необхідні інженеру-педагогу для подальшої педагогічної діяльності в ПТНЗ. Предметом дослідження даної роботи виступає двошовний рукав, який необхідно примінити в пальтовому виробі.

Мета дослідження являється підготовка кваліфікованих робітників за професією «Кравець 4 розряду», та сформувати методичні уміння і знання під час навчання. Поставлені задачі реалізуються за допомогою аналізу знань, умінь кваліфікаційного розряду робітника швейного профілю, розглядаються питання їхнього використання в теоретичному та практичному навчанні, рівні професійної кваліфікації, їхня характеристика відповідно до видів діяльності, професійне використання спеціалістів, професійне призначення й умови використання робітника призначення й умови використання, функціональна структура діяльності робочих, постановка тактичних цілей навчання,

зведений-тематичний план програм за технологією швейних виробів

і виробничому навчанню розробка технологій навчання, оперативні цілі навчання, дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання, аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і формування базових знань, вибір технологій формування ООД, ВД та КД, поурочно-тематичний план проведення занять з виробничого навчання та теоретичних занять. Завдяки чому розглядається основна тема «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто»

Список літературних джерел

Афанасьев Ю.И. Анализ урока.-М. – 1986. – 39 с.
Безрукова B.C. Педагогика. Проективная педагогика. Учебное пособие для инженерно-педагогических институтов и индустриально-педагогических техникумов. – Екатеринбург: Издательство «Деловая книга», 1996. – 344 с.
Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологий. – М.:Педагогика, 1989. – 192 с.
Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах: Метод, пособие. – М.: Высш. шк., 1989. – 128 с.
Васильев И, Б. Профессиональная педагогика: конспект лекций для' студентов инженерно-педагогических специальностей. – Харьков, 1999.' – 151 с.
Гершумский B.C. Прогнозирование содержания: обучения в техникумах. – М.: Высш. шк, 1980.
Девятьярова Т.А. Методика профессионального обучения: Методика и организация производственного обучения в учебно-производственных мастерских швейного профиля. Конспект лекций для студентов специальности 7.010104 Профессиональное обучение. Технология текстильной и легкой промышленности. – Харьков: УИПА, 2000.-'33 с.
Закон України «Про професійно-технічну освіту» // Професійно-технічна освіта, 1998, – №). – С, 2–12.
Коваленко О.Е, Методичні основи технології навчання: теоретико-методичний та практичний аспект викладання дисциплін електроенергетичного циклу. – X.: Основа, 1996. – 184 с.
Коваленко Е.Э., Брюханова Н.А. Методика профессионального обучения: Учебное пособие по теме» Логические основы формирования учебного материала» / Под ред. С.Ф. Артюха. – К. Вища школа, 1998.
Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований – Х.: ЧП «Штрих», 2003. – 480 с.
Концепція Державного стандарту професійно-технічної освіти України // Професійно-технічна освіта, 1998. – №2. – С. 2–5.
Кочетов СИ. Комплексное методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М.: Высш. шк., 1986. – 64 с.
Кочетов СИ. Основы применения средств обучения в ПТУ. М.: Высш. шк., 1986.
Кравцов Hp И, Организация методической работы в среднем профессионально-техническом училище и руководство ею. – М.: Высш. шк., 1986,
Крутецкий Э, И. Организация теоретического обучения в училищах профтехобразования. – Минск: Вышэйш. шк., 1987.
Леднев B.C. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. 2-е изд. Перераб, – М.: Высш шк., 1991. – 224 с.
Макиенко М.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. – Минск: Вышэйш. шк., 1983. – 344 с,
Махмутов М'. И. Организация проблемного обучения в школе. – М,: Просвещение, 1977.
Махмутов М.И. Современный урок. – М., 1981.
Махмутов М.И., Шакиров А. 3. Учебный процесе с использованием межпредметных связей в средних ПТУ. – М.: Высш. шк., 1985.
Методика професійного навчання: конспект лекцій по темам: «Організаційні форми виробничого навчання та їх вибір», «Методи виробничого навчання та їх вибір» для студ. Спец. 7.01010123. / Упоряд.: Т.А. Дев'ятьярова. Харків: УІПА, 1997. – 50 с. – Рос. мовою.
Никифоров В.И. Основы и содержание подготовки инженера-преподавателя к занятиям – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1981. –
Никифоров В.И. Практикум по методике преподавания машиностроительных дисциплин. – М.: Высш. шк., 1990.
Организация работы по комплексному методическому обеспечению предметов и профессий: Метод, рекомендации – М.: ВНМЦ, 1989. – 28 с.
Отбор содержания обучения квалифицированных рабочих в профессиональных образовательных учреждениях: Методические рекомендации / Т.Т. Новикова. – М.:ИРГЮ, 1995. – 60 с.
Панкратова В.А. Основы производственного обучения швейников. – М.: Высш. шк., 1991. – 240 с.
Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. Посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін.; За ред. Н.Г. Ничкало.-К.: Вища школа, 1997-С. 21–28.
Поздняк И.Г., Малышевич В.В. Организация и методика обучения в профессионально-технических училищах. – Минск: Выш. шк., 1983.
Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах // Професійно-технічна освіта. – 1999. – №1. – С. 2–11.
Принципы разработки учебно-программной документации для подготовки квалифицированных рабочих в учебных заведениях профессионально-технического образования /Скакун В.А. Методические разработки по производственному обучению. – М: Высш. шк., 1980.
Скакун В.А. Преподавание курса «Организация и методика производственного обучения»: Метод, пособие. – М.: Высш. школа, 1990 – 254 с.
Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ. – М.: Высш. шк., 1987. – 272 с.
Скакун В.А. Проведение и анализ уроков по специальным и общетехническим предметам. – М.: Высш.шк., 1984.
Семушина Л.Г., Ярошенко Н.Г. Содержание и методы обучения в средних специальных учебных заведениях: Учебн.-метод. пособие. – М.: Высш. шк., 1990. – 192 с.
Тамарин H.H., Шафаренко М.С. Справочная книга мастера производственного обучения: Метод, пособие. – М.: Высш. шк., 1988.
Фридман Л.М. Педагогический опыт глазами психолога. – М.: Просвещение, 1987.
Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения: Профпедагогика.-М: Высш. шк., 1981. – 208 с.
Шматков СВ., Коваленко O.E. Методика професійного навчання. Час тина 2. Методика професійно-практичного навчання. Навчальний посібник для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів II–IV рівней акредитації. – Харків, 2002. – 214 с.
Шматков E.B. Методика професійного навчання. Навчальний посібник для студентів вищих закладів зі спеціальностей «Професійне навчання». – Харків, 2000. – 111 с.
Якуба Ю.А. Взаимосвязь теории и практики в учебном процессе средних профессионально-технических училищ. – М.: Высш. шк., 1985. – 175 с
Устемирова К.У., Васильев И.Б., Девятьярова Т.А. Методика обучения общетехническим и специальным дисциплинам. – Алматы: РАД и АЛ. 2006. – 304 с