Дидактичний проект підготовки фахівця "економіст" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей"
КУРСОВА РОБОТА
На тему:
«Дидактичний проект підготовки фахівця «економіст» з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» курсу «Техніко-економічний аналіз»
Вступ
На сучасному етапі розвитку суспільства та переходу на ринкові відносини актуальним є підготовка фахівців в галузі економіки. Професійна підготовка економістів є важливою та необхідною для підприємств, дозволить застосувати здобуті знання, уміння та навички для реалізації господарсько-економічних робіт, а саме здійснення економічного аналізу господарської діяльності підприємства, розрахунків витрат, необхідних для виробництва і реалізації продукції та розробка бізнес-планів підприємства, що дозволить в майбутньому підвищити ефективність та рентабельність виробництва.
У наш час впровадження досягнень НТП зазнали істотних змін. У зв’язку з цим науково-технічний соціальний розвиток нашого суспільства висуває нові вимоги до підготовки фахівців. Зростає значення творчого відношення до праці, уміння самостійно здобувати знання і підвищувати професійну майстерність та наявність професійних навиків та умінь, необхідних робітникові при вирішенні практичних завдань по плануванні, організації і регулюванні трудових процесів.
Саме тому в цьому курсовому проекті ми розглянемо професійне діяльність економіста та спроектуємо технології навчання за темою «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» курсу «Техніко-економічний аналіз».
Об’єкт дослідження: процес підготовки фахівця «економіст».
Предмет дослідження: процес професійної підготовки фахівця «економіст».
Мета дослідження: розробка дидактичного проекту підготовки фахівця за фахом «економіст» з поглибленою розробкою технологій навчання з теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» дисципліни «Техніко-економічний аналіз».
Задачі дослідження:
Провести аналіз умов здійснення професійної діяльності фахівця «економіст».
Визначити програму професійної підготовки фахівця «економіст».
Обґрунтувати доцільність вибраного змісту, об'єму і послідовності викладу навчального матеріалу за темою «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» курсу «Техніко-економічний аналіз».
4. Визначити технології навчання майбутнього фахівця на рівні теми розділу, теми уроку і обґрунтувати свій вибір.
фахівець економіст навчальний матеріал
1. Проектування програми професійної підготовки за фахом «економіст»
1.1 Аналіз професійної діяльності фахівця
1.1.1 Характеристика господарської діяльності фахівця
Сучасні умови у процесі глобалізації та переходу на ринкову економіку передбачають обновлення техніки та технології на сучасному етапі розвитку для підвищення ефективності та рентабельності виробництва та реалізації господарсько-економічних робіт. Для економіста господарсько-економічними роботами є робота щодо здійснення економічної діяльності підприємства, спрямованої на підвищення ефективності та рентабельності виробництва, якості продукції і освоєння нових видів продукції, досягнення високих кінцевих результатів за оптимального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; підготовка вихідних даних для складання проектів господарсько-фінансової, виробничої та комерційної діяльності (бізнес-планів) підприємства з метою забезпечення зростання обсягів збуту продукції та збільшення прибутку. Дані, що входять у коло обов’язків економіста та його підготовка є на сьогоднішній час актуальними.
1.1.2 Визначення видів діяльності фахівця
На даний момент виділяють 5 видів професійної діяльності: технологічний, організаційний, проектно-плановий, науково-дослідницький та педагогічний.
Для спеціаліста економічного профілю виділяють 4 вида: технологічний, організаційний, проектно-плановий та науково-дослідницький. Наявність або відсутність певного виду професійної діяльності залежить від освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівня.
Підготовка економіста здійснюється на базі коледжу. Освітній рівень даного спеціаліста – базова вища, освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр.
Видами професійної діяльності для економіста є технологічний, організаційний та проектно-плановий.
1.1.3 Характеристика трудових процесів, що виконуються фахівцем
Існують три групи трудових процесів, які залежать від двох факторів – повторюваності операцій та їх залежності від ситуації: 1 група, основні частини яких можуть бути самостійними частинами процесу навчання, в яких велика повторюваність операцій при невеликій їх варіативності на різних виробах; 2 група, основні частини яких не можуть бути самостійними частинами процесу навчання, тобто невелика повторюваність операцій при значній варіативності у зв’язку з ситуацією та 3 група трудових процесів, що займають проміжне значення між 1 і 2 групою, у яких велика повторюваність операцій при трудності їх вичленення у виробничих умовах.
Для даного фахівця характерна 3 група трудових процесів, тому що економіст виконує з одного боку (повторюваність операцій) складання бізнес-планів підприємства, розрахунок матеріальних, трудових і фінансових витрат, необхідних для виробництва і реалізації продукції, аналіз господарської діяльності підприємства та його підрозділів, виявляє резерви виробництва, розробляє заходи щодо забезпечення режиму економії, підвищення рентабельності виробництва, конкурентоспроможності продукції, продуктивності праці, а з іншого боку (залежність від ситуації), бере участь у розгляданні розроблених виробничо-господарських планів, планової та облікової документації, здійснює контроль за ходом виконання планових завдань підприємством та його підрозділами, виконує роботу, пов'язану з нерегламентованими розрахунками і контролем за правильним здійсненням розрахункових операцій, бере участь у формуванні економічного поставлення задач або окремих їх етапів.
1.2 Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
1.2.1 Професійне призначення і умови використання фахівця
Щоб більш детально визначити систему виробничого навчання необхідно встановити місця працевлаштування фахівця та визначити його професіональні дії.
Професійне призначення та умови використання фахівця представлені у табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Професійне призначення фахівця: економіст
|
Трудові процеси, що виконуються |
Місця використання фахівця |
|
1 |
2 |
|
Технологічний: |
Планово-економічний відділ підприємства, фінансово-економічний відділ підприємства, бухгалтерія підприємства, каса підприємства. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Організаційний: |
|
|
|
|
Проектно-плановий: |
|
|
|
|
1.2.2 Побудова функціональної структури діяльності фахівця
Використання системного підходу до організації професійної діяльності фахівця припускає виділення предмету, засобів, процедур та продукту діяльності.
Предмет діяльності – це те, що має суб’єкт на початку діяльності, і те, що в остаточному підсумку перетвориться у продукт.
Засоби діяльності – це досвід суб’єкта, який може бути виражений через сукупність професійно-методичних задач, чи усі допоміжні об’єкти, за допомогою яких здійснюється діяльність.
Процедури діяльності – це сукупність цілеспрямованих дій фахівця по застосуванню предмета діяльності відповідно до заданої мети.
Продукт діяльності – це матеріальне подання того, що виходить при здійсненні діяльності.
Функціональна структура діяльності фахівця представлена у табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Функціональна структура діяльності фахівця: економіст
|
Найменування функції діяльності |
Функціональні етапи діяльності |
Предмет діяльності |
Матеріальні засоби діяльності |
Процедури діяльності |
Продукт діяльності |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1.1. Обробка документації підприємства |
Планова та облікова документація |
Законодавчі та нормативні правові акти, порядок розроблення планово-облікової документації, методичні матеріали з обліку діяльності підприємства, організації планової роботи, засоби обчислювальної техніки, документація підприємства. |
Здійснює збір інформації та за допомогою порядку розроблення планово-облікової документації та необхідних матеріалів систематизує та обробляє документацію. |
Оброблена планова та облікова документація |
|
2.1. Аналіз ефективності діяльності підприємства |
Планова та облікова документація |
Методичні матеріали з аналізу діяльності підприємства, методи визначення економічної ефективності, засоби обчислювальної техніки, документація підприємства, оперативний і статистичний облік. |
За допомогою необхідних даних підприємства здійснює їх аналіз, визначає ефективність організації праці та виробництва, упровадження нової техніки і технології, визначає показники ефективності. |
Визначена ефективність діяльності підприємства |
|
2.2 Складання звітної документації підприємства |
Бланки звітності |
Порядок та терміни складання звітності підприємства, засоби обчислювальної техніки. |
При наявності необхідних документів, готує періодичну звітність в установлені терміни. |
Складена звітність |
|
|
3.1. Контроль діяльності підприємства |
Планова документація, розрахунки щодо діяльності підприємства |
Законодавчі та нормативні правові акти, порядок здійснення розрахункових операцій |
Контролює правильність здійснення розрахункових операцій, здійснює контроль за ходом виконання планових задач підприємства |
Проконтрольовані виконані планові задачі та здійснені розрахункові операції |
|
4.1. Оформлення, зберігання документації підприємства |
Планова та облікова документація, бізнес-плани |
Баланс підприємства, законодавчі та нормативні правові акти, засоби обчислювальної техніки, правила зберігання документації підприємства. |
Виконує роботу щодо формування, ведення документації, вносить зміни до довідкової та нормативної інформації, яка використовується під час оброблення даних; після скінчення терміну, документи віддаються в архів. |
Оформленні документи, віддані на зберігання |
|
4.2. Складання, підготовка господарських договорів |
Матеріали для укладання договорів |
Правила оформлення матеріалів для укладання договорів, засоби обчислювальної техніки, законодавчі та нормативні правові акти. |
При наявності необхідних матеріалів для укладання договорів та за допомогою правил оформлення договорів здійснюється складання господарських договорів. |
Складенні господарські договори |
|
|
5.1. Розробка перспективних і поточних планів діяльності підприємства |
Документація підприємства, техніко-економічні розрахунки діяльності підприємства |
Методичні матеріали з планування діяльності підприємства, організацію планової роботи, порядок розроблення перспективних і річних планів господарсько-фінансової та виробничої діяльності підприємства |
За допомогою необхідних даних для складання планів здійснюється розробка перспективних і поточних планів діяльності підприємства з метою забезпечення зростання обсягів збуту |
Розроблені перспективні та поточні плани діяльності підприємства |
|
5.2. Розробка бізнес-плану розвитку підприємства |
Планово-облікова документація, показники діяльності підприємства |
Порядок розроблення бізнес-планів, законодавчі та нормативні правові акти, засоби обчислювальної техніки, Баланс, бухгалтерські документи, технічні дані. |
За допомогою необхідних даних, які характеризують діяльність підприємства та порядку розроблення бізнес-планів здійснюється розробка плану розвитку підприємства. |
Розроблений бізнес-план |
1.2.3 Визначення вимог до підготовки і умов атестації фахівця
Кваліфікаційні вимоги, що пред’являються до фахівця, визначаються на основі функціональної структури діяльності, тобто групування функцій діяльності в залежності від її типів та визначення для них необхідних засобів діяльності, у вигляді систем знань і умінь.
Кваліфікаційні вимоги, що пред’являються до економіста представлені у табл. 1.3.
Таблиця 1.3. Кваліфікаційні вимоги, що пред’являються до фахівця
|
Найменування функції |
Уміння, що формуються |
Знання, що формуються |
|||
|
№ п/п |
Найменування |
Вид |
№ п/п |
Найменування |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. Обробка документації підприємства |
1.1. |
Уміти обробляти планову та облікову документацію |
ЗП |
1.1.1. |
Поняття «планова та облікова документація» |
|
1.1.2. |
Порядок розроблення планово-облікову документацію |
||||
|
2. Аналіз ефективності діяльності підприємства |
2.1. |
Уміти визначати економічну ефективність діяльності підприємства |
ЗР |
2.1.1. |
Поняття економічна ефективність |
|
2.1.2. |
Методи визначення та показники економічної ефективності |
||||
|
3. Складання звітної документації підприємства |
3.1. |
Уміти складати звітну документацію |
ЗП |
3.1.1. |
Порядок та терміни складання звітності |
|
4. Контроль діяльності підприємства |
4.1. |
Уміти контролювати виконані планові задачі та здійснені розрахункові операції |
ЗР |
4.1.1. |
Порядок здійснення розрахункових операцій |
|
5. Оформлення, зберігання докуметації підприємства |
5.1. |
Уміти оформляти та зберігати документаціє підприємства |
ЗП |
5.1.1. |
Порядок оформлення документів |
Навчальним планом підготовки фахівця передбачені такі цикли навчальних дисциплін: цикл гуманітарної підготовки, за яким передбачено 4 іспити та 10 заліків; цикл природно-наукової та загальноекономічної підготовки, який складається з 7 іспитів та 15 заліків; цикл професійної підготовки, за яким передбачається 5 іспитів та 6 заліків та цикл практичної підготовки. Цикл практичної підготовки передбачає навчально-комп’ютерну практику, на якій ретельно вивчається принципи та правила роботи з ПК, освоєння спеціальних програм щодо здійснення необхідних економічних розрахунків; виробничу практику, на якій формуються уміння та навички виконання розрахункових операцій; переддипломну практику, на якій збираються дані про діяльність підприємства для подальшого написання дипломного проекту.
До складу атестаційної комісії входять викладачі з провідних дисциплін, представники навчального закладу та представники від підприємства (частіше за все є головою атестаційної комісії).
1.3 Розробка змісту професійної підготовки фахівця
1.3.1 Зміст професіональної підготовки фахівця
Основними чинниками, що впливають на зміст професійної підготовки фахівця є об’єкт вивчення та вид формованої діяльності фахівця.
Зміст професійної підготовки економіста представлений у табл. 1.4.
Таблиця 1.4. Зміст професійної підготовки фахівця
|
№ уміння |
№ знання |
Перелік навчальних дисциплін і тем, що забезпечують формування приведені знання і уміння |
||||
|
«Основи економічної теорії» |
«Економіка підприємства» |
«Техніко-економічний аналіз» |
«Бухгалтерський облік» |
«Організація і планування діяльності підприємства» |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1.1. |
1.1.1. 1.1.2. |
«Документація». «Правила ведення документації» |
||||
|
2.1. |
2.1.1. |
«Поняття економічної ефективності» |
«Економічна ефективність виробництва» |
|||
|
2.1.2. |
«Економічна ефективність виробництва» |
«Показники та методи розрахунку економічної ефективності» «Характеристика методів економічного аналізу» |
||||
|
3.1. |
3.1.1. |
«Сутність та зміст звітності». «Порядок складання звітності» |
||||
|
4.1. |
4.1.1. |
«Методи розрахунку операцій» |
1.3.2 Постановка тактичних цілей навчання
Тактичні цілі представляють собою конкретизовані стратегічні цілі, тобто цілі вивчення дисциплін чи цикли дисциплін. Ці цілі повинні відображати професійну спрямованість (смотивованість діяльності фахівця, які відображається через зацікавленість у високих результатах праці, бажання здійснити трудову дію швидко та якісно), професійну компетентність (якість праці), комунікативну готовність (уміння пояснювати, обґрунтовувати ухваленні рішення), економічну ерудицію і правову компетентність (дбайливо відноситися до засобів виробництва, дотримуватися правил праці і т.д.), характеристики професійної пам’яті та мислення, здатність творчого підходу в рішенні технічних задач, здатність саморегуляції і самоаналізу (уміння контролювати професійні дії).
Постановка тактичних цілей навчання економіста представлені у табл. 1.5.
Таблиця 1.5. Постановка тактичних цілей підготовки економіста в рамках дисципліни «Техніко-економічний аналіз»
|
Елементи структури особистості |
Характеристика мети |
|
|
У загальному вигляді |
У конкретному вигляді |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
Досвід особистості |
Професіональна спрямованість |
Сформувати мотивацію та потребу у вивченні даної дисципліни, у результаті ознайомитися з теоретичними питаннями, а також в подальшому з практикою – основними теоретичними положеннями аналізу діяльності підприємства, визначенні економічної ефективності. |
|
Професійна компетентність |
Сформувати уміння систематизувати економічну інформацію, готовити вихідні аналітичні дані, визначати показники економічної ефективності організації праці та виробництва, упровадження нової техніки та технології, раціоналізаторських пропозицій та винаходів, проводити економічний аналіз господарської діяльності підприємства та його підрозділів, виявляти резерви виробництва, заходи щодо забезпечення режиму економії, підвищення |
|
|
рентабельності, зменшення витрат на виробництво і реалізацію продукції, виявлення можливостей додаткового випуску продукції. |
||
|
Комунікативна готовність |
Сформувати уміння спілкуватися за допомогою спеціальних термінів: економічна інформація, економічна ефективність, планова, оперативна, бухгалтерська та статистична інформація, коефіцієнти росту, приросту, вибуття, а також знання їх значень; формулювати відповіді на поставлені питання щодо сутності аналізу діяльності виробництва. |
|
|
Економічна ерудиція і правова компетентність |
Сформувати знання законодавчих та нормативних актів, основ трудового законодавства. Постійно вивчати вітчизняний і зарубіжний досвід раціональної організації економічної діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. |
|
|
Функціональні механізми психіки |
Професійна пам’ять |
Сформувати і розвивати зорову, довільну та оперативну пам’ять, які дозволяють запам’ятовувати необхідну інформацію для подальшої її обробки (економічний аналіз господарської діяльності підприємства, економічна ефективність та її показники). |
|
Технічне мислення |
Сформувати і розвивати оперативне і логічне мислення, що дозволить ефективно працювати з необхідною інформацією та документами. |
|
|
Творчі здібності до рішення професійних задач |
− |
|
|
Типологічні властивості |
Здатність саморегуляції і самоаналізу |
Сформувати уміння перевіряти правильність своїх дій, аналізувати; уміння закріплювати та розширювати знання, розвиток уваги, самостійності, відповідальності, вимогливості до себе за доручену справу, самоконтроль. |
2. Проектування технологій навчання за темою «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» курсу «Техніко-економічний аналіз»
2.1 Постановка оперативних цілей по темі «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» дисципліни «Техніко-економічний аналіз»
Характеристика навчальної групи визначається за такими показниками:
– середній бал по опорних дисциплінах: «3» → 0%, «4» → 80%, «5» → 20%;
– поведінкова характеристика групи: дисциплінованість, згуртованість, наявність позитивного лідера, доброзичливість один до одного;
– переважаючий тип мислення: логічний;
– відношення до майбутньої професії: позитивне;
– відношення до навчання: позитивне;
– переважаючий тип темпераменту: холерик.
Оперативні цілі навчання по темі формулюються на підставі поставлених стратегічних і тактичних цілей. Мета вивчення повинна бути виражена через дії, згруповані за рівнями засвоєння тими, хто навчається, навчального матеріалу, кожний з яких має певні характеристики: умови, результат, критерії оцінки.
Згідно з теорією В. Беспалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу.
На першому рівні ті, хто навчаються, не тільки сприймають інформацію, але у них формується загальне уявлення про об'єкт діяльності, з'являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерно рішення простих задач на знаходження деякого об'єкту у ряді інших, пізнавання на слух і по зображенню (позначенню) заданих елементів (властивостей) і т.д.
Другий рівень характеризує алгоритмічну діяльність по пам'яті або здатність відтворювати і використовувати наявну інформацію для вирішення завдань по заданому алгоритму.
Третій рівень характеризує етап продуктивної дії (аналіз та синтез інформації). На цьому рівні орієнтовна основа діяльності засвоєна таким чином, що сформовані дії ідеалізуються і той, хто навчається, здатний виконати їх в думці. Він вирішує нестандартні задачі відповідно до конкретних ситуацій і об'єктів.
Четвертий рівень характеризує продуктивну дію, що виконується шляхом самостійного конструювання нової орієнтовної основи діяльності. На цьому етапі здобувається нова інформація, і цей рівень характеризує дослідницьку діяльність.
При засвоєнні навчального матеріалу враховуємо три рівні, які обумовлюються складністю матеріалу теми та загальною успішністю групи, яка складає досить високий рівень засвоєння матеріалу з дисциплін.
Постановка оперативних цілей вивчення теми і вибір відповідних їм еталонів дій учнів представлені у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1. Постановка оперативних цілей вивчення теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
|
№ рівня |
Цілі навчання, виражені у вигляді переліку дій тих, хто навчається |
Еталони |
||
|
Умови |
Результат |
Критерії оцінки |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» такі, як основні засоби, виробнича потужність, показники руху основних фондів, показники ефективності використання основних фондів, показники динаміки виробничої потужності. |
Знати визначення понять «вартість», «види вартості», «методи техніко-економічного аналізу», «фізичний та моральний знос», «темпи росту та приросту» |
Правильно названі 10 основних понять, 5 показників руху основних фондів, 4 показника ефективності використання основних фондів, 4 показника динаміки виробничої потужності. |
6 балів – 100% реалізації мети. 5 балів – 80% реалізації мети І рівня: правильно названі 8 основних понять, 4 показника руху основних фондів, 3 показника ефективності використання основних фондів, 3 показника динаміки виробничої потужності. 4 бали – 60% реалізації мети І рівня: правильно названі 6 основних понять, 3 показника руху основних фондів, 2 показника ефективності використання основних фондів, 2 показника динаміки виробничої потужності. |
|
2 |
Уміти охарактеризовувати та розраховувати показники руху основних фондів, показники ефективності використання основних фондів, показники динаміки виробничої потужності за заданим алгоритмом; розраховувати основні |
Виконання дій першого рівня: правильно названі основні поняття теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей», показники ефективності використання основних фондів та виробничої потужності, |
Правильно розраховані 4 показника ефективності використання та 5 показників руху основних фондів, 4 показника виробничої потужності, про класифіковані основні фонди за 2 ознаками. |
9 балів – 100% реалізації мети. 8 балів – 80% реалізації мети ІІ рівня: розраховані 3 показника ефективності використання основних фондів, 3 показника динаміки виробничої потужності, 4 показника руху основних фондів, про класифіковані основні фонди за 2 ознаками. |
|
коефіцієнти, порядок проведення аналізу основних фондів та виробничих потужностей. |
прокласифіковані основні засоби. |
7 балів – 60% реалізації мети ІІ рівня: розраховані 2 показника ефективності використання основних фондів, 2 показника динаміки виробничої потужності, 3 показника руху основних фондів, про класифіковані основні фонди за 2 ознаками. |
||
|
3 |
Вміти проводити аналіз структури основних фондів, характеристики руху основних фондів, ефективності їх використання, темпів росту та приросту, динаміки. |
Виконання дій першого і другого рівнів: правильно розраховані показники ефективності використання та показники руху основних фондів, показники виробничої потужності, про класифіковані основні фонди. |
Правильно проведений аналіз структури основних фондів, характеристики руху основних фондів за 5 показниками, ефективності їх використання за 4 показниками, темпів росту та приросту, динаміки. |
11 балів – 100% реалізації мети 10 балів – 80% реалізації мети ІІІ рівня: правильно проведений аналіз структури основних фондів, характеристики руху основних фондів за 4 показниками, ефективності їх використання за 3 показниками, темпів росту та приросту, динаміки. 9 балів – 60% реалізації мети ІІІ рівня: правильно проведений аналіз структури основних фондів, характеристики руху основних фондів за 3 показниками, ефективності їх використання за 2 показниками, темпів росту та приросту, динаміки. |
Оперативна мета навчання – формування знань, умінь та навичок у проведенні аналізу структури основних фондів, характеристики руху основних фондів, ефективності їх використання, темпів росту та приросту, динаміки.
2.2 Проектування дидактичних матеріалів по темі «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
До дидактичних матеріалів відносять: план викладу теми, текст і контурний конспект по темі.
Етапами розробки плану викладу теми є:
– вибір необхідних змістовних елементів по темі і встановлення типу існуючих між ними взаємозв'язків;
-·вибір послідовності викладу змістовних елементів і формулювання заголовків, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками;
-·вибір рівня складності плану.
План викладу теми може бути дедуктивним і індуктивним. Перехід від загальних положень до конкретних понять характерно для дедуктивного плану. Зворотний перехід реалізується в індуктивному плані.
На вибір типу плану впливають:
– особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування тими, хто навчається, нової інформації;
– рівень сформованості базових знань;
– рівень фахівців, що формується (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного – навпаки).
В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-структурна схема викладу навчального матеріалу.
Логіко-структурна схема, забезпечуючи уявлення про різноманіття змістовних елементів по темі, їх ролі і значенні в темі, дозволяє на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляху конструювання такого дидактичного матеріалу, як план.
Ще одним питанням, що вирішується при конструюванні плану викладу теми, є ступінь його складності. На її вибір впливають:
– особливості сприйняття і розуміння тими, хто навчається, нової інформації;
– рівень підготовки учнів;
– цільове призначення тексту.
План викладу теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
1. Основні фонди.
1.1. Визначення поняття «основні фонди».
1.2. Класифікація основних фондів.
1.2.1. Основні засоби.
1.2.2. Інші необоротні матеріальні активи.
1.3. Показники ефективності використання ОФ.
1.4. Показники руху ОФ.
2. Виробнича потужність.
2.1. Визначення поняття «виробнича потужність».
2.2. Показники динаміки виробничої потужності.
Детально представлений матеріал в послідовності, визначеною планом є контурний конспект. За способом представлення інформації конспекти діляться на плани-конспекти і конспекти-схеми.
У контурному конспекті повинні міститися тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План-конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану
Конспект-схема – це ієрархія понять теми, впорядкованих згідно плану і доповнених основними відомостями.
Контурний конспект теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
1.1. Основні фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
1.2. Основні фонди класифікуються за такими групами:
І. Основні засоби
земельні ділянки;
капітальні витрати на поліпшення земель;
будинки, споруди та передавальні пристрої;
машини та обладнання;
транспортні засоби;
інструмента, прилади, інвентар (меблі);
робоча і продуктивна худоба;
багаторічні насадження;
інші основні засоби.
ІІ. Інші необоротні матеріальні активи
бібліотечні фонди;
малоцінні необоротні матеріальні активи;
тимчасові (нетитульні) споруди;
природні ресурсі;
інвентарна тара;
предмета прокату;
тощо.
1.3. Показники ефективності використання основних фондів. Узагальнюючими показниками, що характеризують використання основних фондів є показник фондовіддачі (Фв) і зворотний йому показник – фондомісткість (Фм), який характеризує скільки фондів затрачається на 1 грошову одиницю продукції.
Фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці (ПП) і обернено пропорційна фондоозброєності праці (ФО), яка означає скільки доводиться основних фондів на кожного робітника підприємства.
Фв = випуск продукції / основні фонди
Фм = основні фонди / випуск продукції
Фоз = ОФ / чисельність персоналу
Фр = прибуток / ОФ
Найбільший економічний ефект досягається тоді, коли продуктивність праці зростає швидше за її фондоозброєність.
1.4. Важливе значення для загальної характеристики руху основних фондів мають відповідні коефіцієнти.
|
Показники |
Умови позначки |
Порядок числення |
|
Відновлення |
|
вартість введених основних фондів вартість основних фондів на кінець періоду |
|
Вибуття |
|
вартість вибулих основних фондів вартість основних фондів на початок періоду |
|
Приросту |
|
вартість введених основних фондів – вартість вибулих основних фондів вартість основних фондів на кінець періоду |
|
Зносу |
|
вартість зносу балансова вартість основних фондів на визначену дату |
|
Придатності |
|
залишкова вартість балансова вартість |
2.1. Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції в номенклатурі й асортименті, при повному; використанні устаткування і виробничих площ з урахуванням запланований (заходів щодо впровадження передової техніки і технології, поліпшення організації виробництва і праці.
Виробнича потужність підприємства обчислюється за потужністю основних виробничих цехів, агрегатів, ділянок із застосуванням передовий технологічних норм.
2.2. Показники динаміки (темпи росту) виробничої потужності обчислюються стосовно базисного року, планового і попереднього року. Відтворення потужностей характеризують показники абсолютного приросту, коефіцієнти відновлення і вибуття. Індекс росту виробничої потужності (К>1>) розраховується у такий спосіб:
К>1> = М>к.р.>/М>п.р.>
де М>к.р.>, М>п.р> – виробнича потужність відповідно на кінець та початок року.
Коефіцієнт відновлення виробничої потужності (К>2>) характеризує Частку нових потужностей у складі всіх потужностей на кінець року:
К>2> = М>нов> / М>к.р.>
де М>нов> – потужність, введена в звітному періоді (році).
Дня характеристики процесу відновлення виробничих потужностей застосовується коефіцієнт їх вибуття (К>3>), що характеризує частку потужностей, що вибувають, у їхньому складі на початок року:
К>3> = М>виб> / М>к.р.>
де М>виб> – виробнича потужність, що вибула внаслідок застарілості,
К>4> – величина, зворотна К>3>, характеризує фактичний період випуску продукції на даних виробничих потужностях.
В аналізі необхідно використовувати також коефіцієнт інтенсивності відновлення (К>5>), обумовлений за допомогою співвідношення вибулих і нових потужностей:
К>5> = М>виб >/ М>нов.>
2.3 Аналіз базових знань учнів
Аналіз базових знань учнів включає декілька аспектів діяльності викладача та проводиться як перед початком вивчення нового навчального курсу (вхідний контроль), так й перед вивченням кожної з тем (поточний контроль та корекція сформованих знань). Мета цього полягає у визначенні рівня підготовки навчальної групи шляхом аналізу міжтемних та між – предметних зв’язків, а також розробки способів контролю, які дозволять одержати повне представлення о дійсних знань учнів, необхідних для засвоєння ними нового матеріалу.
Виходячи з виду МТ-зв'язку і особливостей його реалізації, вибираються способи контролю базових знань з урахуванням характеристик навчальної групи, складності і важливості нового матеріалу, резерву часу. За формою ввідний контроль може бути індивідуальним, фронтальним, груповим або комбінованим. До засобів реалізації контролю відносяться завдання, питання, картки завдань, тести і т.д.
Залежно від результатів ввідного контролю вибираються способи формування базових знань учнів, серед яких:
– швидке і чітке відтворення необхідної інформації;
– включення базового матеріалу в орієнтовну основу діяльності при викладі нового матеріалу;
– рішення задач з міжпредметним змістом.
Методами формування базових знань можуть бути вибрані розповідь, пояснення і т.д., а засобами, відповідно, – план викладу матеріалу, план рішення задачі і т.д.
Вибір базового матеріалу, визначення способів контролю та формування базових знаний представлені у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Вибір базового матеріалу, визначення способів контролю та формування базових знаний
|
Перелік базового матеріалу |
Тип МТЗ |
Способи контролю базових знань |
Критерії оцінки |
Способи формування знань |
Засоби формування базових знань |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Економіка підприємства: «Основні фонди підприємства» (поняття, класифікація ОФ, показники ефективності використання ОФ) |
Супутня, по використанню знань різних предметів |
Метод: письмове опитування Форма: індивідуальне опитування Питання для контролю: 1. Дайте визначення поняттю «основні фонди підприємства». 2. Дайте класифікацію видів ОФ. 3. Назвіть і охарактеризуйте показники використання ОФ. |
У написанні самостійної роботи правильно відповіли на запитання 80% учнів. |
Повторення |
План 1. Визначення поняття «основні фонди підприємства». 2. Класифікація ОФ. 3. Показники використання ОФ. |
|
Аудит: «Облік руху ОФ» (поняття зносу та його види, амортизації ОФ, показники руху ОФ) |
Супутня, по використанню знань різних предметів |
Метод: усне опитування Форма: фронтальне опитування Питання для контролю: 1. Охарактеризуйте поняття «знос» та «амортизація» ОФ. 2. Назвіть види зносу. 3. Які ви знаєте показники руху ОФ? |
У обговоренні беруть участь 90% тих, хто навчається, 60% з них правильно відповідають на питання. |
Пояснення |
План 1. Визначення поняття «знос». 2. Види зносу та їх характеристика. 3. Показники руху ОФ. |
|
Організація виробництва: «Виробнича потужність підприємства» (поняття, показники динаміки виробничої потужності та їх значення) |
Супутня, по викорис-танню знань різних предметів |
Метод: письмове опитування Форма: індивідуальне опитування Питання для контролю: 1. Дайте характеристику поняттю «виробнича потужність підприємства» 2. Назвіть показники динаміки виробничої потужності. 3. Охарактеризуйте кожен з цих показників динаміки виробничої потужності. |
У написанні самостійної роботи правильно відповіли на запитання 90% учнів. |
Повторення |
План 1. Поняття «виробнича потужність». 2. Показники динаміки виробничої потужності. |
2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація – це система внутрішніх чинників (потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, прагнень, установ, емоцій), які викликають та направляють поведінку суб’єкта, орієнтовані на досягнення мети.
Мета мотивації – забезпечення швидкого включення учнів в професійну навчально-пізнавальну і навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримки діяльності на необхідному рівні активності.
Навчальна мотивація по характеру поведінки учасників ділиться на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, які або направляють, або гальмують поведінку людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, що відбуваються в свідомості людини.
Відповідно до етапів навчального процесу розрізняють вступну та поточну мотивацію. Вступна мотивація активізує навчальну діяльність тих, хто навчається, сприяє формуванню первинного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Вона може здійснюватися у формі бесіди, показу, демонстрації того або іншого предмету або явища, на освоєння якого буде направлений весь процес навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. Вона може здійснюватися різними методами відповідно до етапів здійснення діяльності, а саме:
– в процесі його пояснення – бесіда, лекція, розповідь;
– в ході виконання практичних завдань – рішення задач і завдань, виконання лабораторних робіт;
– в процесі контролю – поточний, підсумковий, завершальний і ін.
Умовою вибору типу мотивації служить характеристика навчальної групи, а саме відношення учнів до навчання та майбутньої професії.
Характеристика мотивації: тип – внутрішня мотивація, вид – вступна мотивація, метод – мотивуючий вступ, прийом – віднесення до особистості.
Мотивуючий вступ при вивченні теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
«На цьому занятті ми познайомимося з темою «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей», зокрема з поняттями «основні фонди» та «виробнича потужність», розглянемо класифікацію основних засобів, основні показники руху та ефективності використання основних фондів, а також показники динаміки виробничої потужності, навчимося проводити пофакторний аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей. Відповідно до вашої професії та діяльності знання цієї теми знадобляться вам для проведення економічного аналізу основних показників та чинників впливу основних фондів та потужностей на підприємстві за декілька років. Вам, як економістам, за даними підприємства це дозволить оцінити структуру основних фондів, її відповідність оптимальним параметрам підприємства, вивчити темпи, форми та методи відновлення основних фондів та їх відповідність сучасним умовам виробництва, оцінити використання діючих потужностей, виявити внутрішні виробничі резерви росту ефективності використання основних фондів. Усе це є найважливішим етапом вашої професійної діяльності, який дозволить виявити, які фактори впливають на показники ефективності роботи підприємства та розробити шляхи поліпшення використання виробничої потужності та ефективності основних фондів».
Відповідно до даної навчальної групи, у учнів якої позитивне ставлення до навчання, доцільно використати внутрішню мотивацію, а саме «віднесення до особистості», коли при вивченні даної теми важливим для тих, хто навчається є зацікавленість професіональною діяльністю.
2.5 Проектування технологій формування ООД, ВД, КД
Метою етапу проектування технологій формування ООД є формування «орієнтирів» майбутньої діяльності, які забезпечать правильність її виконання.
Структура ООД включає наступні елементи:
– образ кінцевого продукту або уявлення про кінцевий результат (у теоретичному навчанні – це відповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному – деякі зразки, макети, моделі);
– об'єкт перетворення або матеріал для діяльності (у теоретичному навчанні – це умови завдань, питання, сформульована проблема, а в практичному – заготовки, матеріали і т.д.);
– засоби діяльності (інструменти, інструкції і креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки);
– технологія діяльності або уявлення про способи її здійснення (склад прийомів, послідовність їх виконання, представлена у формі карт, таблиць, навчальних елементів, методики вибору, порядку рішення, вказівок і інструкцій).
Виділяють три типи навчання: неповна ООД (перший тип), повна ООД в конкретному вигляді (другий тип), повна ООД в загальному вигляді (третій тип).
Неповна ООД характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує початкові дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», досить поволі.
Повна ООД в конкретному вигляді характеризується наявністю всіх умов, необхідних для правильного здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності в конкретній формі, стосовно деякого завдання.
Повна ООД в загальному вигляді буде тоді, коли викладачем не даються готові орієнтири, а пояснюються лише принципи їх формування. Цей тип навчання має повний склад, орієнтири представлені в загальному вигляді, характерному для цілого класу явищ.
Виходячи із характеристики групи і важливості вивчення даної теми для виконання майбутньої професійної діяльності учнів доцільно вибрати другий тип навчання, при якому діяльність викладача у викладанні теми здійснюється поетапно, тобто подається готовий алгоритм стосовно до рішення конкретної задачі.
Метою етапу проектування технологій формування ВД є формування умінь, навичок, тобто процес засвоєння дійсності, в якої пізнавальна діяльність набуває розумову форму, яка відбувається шляхом реалізації ряду етапів. Чинники ВД, що враховуються при їх розробці: зміст, цілі та характеристика групи.
Контроль дає можливість визначити ступінь досягнення мети навчання, недоліки процесу навчання тощо.
Діяльність по контролю можна розділити на наступні види: контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю за навчальною дисципліною, її розділам і темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення мети навчання; контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації і здійсненню контролю; контрольно-аналітичну діяльність, тобто діяльність по аналізу і оцінці результатів навчального процесу і його корекції.
Діяльність по розробці системи контролю включає ряд етапів:
Перший етап – аналіз мети навчання, на якому необхідно проаналізувати цілі кожного з рівнів засвоєння, з тим, щоб здійснювати у відповідній послідовності і контроль формування умінь.
Другий етап – вибір видів контролю, у якому необхідно побудувати систему контролю і продумати способи контролю.
Третій етап – вибір способів контролю.
Четвертий етап – вибір засобів контролю.
Вибір способів формування навчальної діяльності представлений у таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. Вибір способів формування навчальної діяльності
|
№ рівня |
Цілі навчання, виражені в переліку дій тих, хто навчається |
Способи формування навчальної діяльності |
|||
|
ООД (метод) |
ВД (метод, форма) |
КД (метод, форма) |
Дидактичні і технічні засоби навчання, що використовуються |
||
|
1 |
З переліку визначень впізнавати основні поняття теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» такі, як основні засоби, виробнича потужність, показники руху основних фондів, показники ефективності використання основних фондів, показники динаміки виробничої потужності |
Лекція |
Метод: бесіда Форма: фронтальна |
Метод: тестування Форма: індивідуальна |
Дидактичні: схема поетапного аналізу основних фондів та виробничих потужностей |
|
2 |
Уміти охарактеризовувати та розраховувати показники руху основних фондів, показники ефективності використання основних фондів, показники динаміки виробничої потужності за заданим алгоритмом; розраховувати основні коефіцієнти, порядок проведення аналізу основних фондів та виробничих потужностей. |
Пояснення, бесіда |
Метод: бесіда Форма: індивідуальна |
Метод: усне опитування Форма: фронтальна |
Дидактичні: роздатковий матеріал з формулами розрахунку показників основних фондів та виробничих потужностей |
|
3 |
Вміти проводити аналіз структури основних фондів, характеристики руху основних фондів, ефективності їх використання, темпів росту та приросту, динаміки. |
Пояснення, евристична бесіда |
Метод: рішення задач Форма: індивідуальна |
Метод: письмова контрольна робота з рішенням задач Форма: індивідуальна |
Дидактичні: роздатковий матеріал з прикладами проведення структури аналізу основних фондів та виробничих потужностей |
На першому рівні засвоєння навчального матеріалу доцільно було використати лекцію як метод формування ООД, коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний з досвідом практичної роботи та відсутні базові знання у тих, хто навчається. На цьому етапі ми формуємо знання з основних понять теми та видам показників основних засобів та виробничих потужностей. Методом фронтальної бесіди ми можемо активізувати виконавчу діяльність навчальної групи та за допомогою постановки питань будемо мати уявлення про вже сформовані знання у нашої групи. Контроль знань на даному етапі будемо проводити за допомогою тестування, яке доцільно використати для виявлення рівня засвоєння навчального матеріалу.
На другому рівні були використані бесіда та пояснення, тому як на цьому рівні вже є наявність базових знать та можливості постановки питань, дискусії, роз'яснення окремих питань змісту матеріалу. За допомогою індивідуальної бесіди, як метода формування ВД, ми активізуємо виконавчу діяльність учнів, яка дає можливість кожному з учнів проявити свої знання з теоретичних та практичних основ теми. Усне опитування, як метод контролю, дає можливість визначити рівень засвоєння навчального матеріалу кожного з учнів.
На третьому рівні доцільно було використати такий метод формування ООД, як пояснення, який вимагає роз'яснення окремих питань навчального матеріалу даної теми учням. Для метода формування виконавчих дій на даному етапі використовуємо метод рішення задач, який дає можливість при наявності базових знань у тих, хто навчається проявити свої знання на практиці. Як метод контролю ми вибираємо письмову контрольну роботу з рішенням задач, тому що за наявністю базових знань можливе постановка проблеми учням на основі конкретних ситуацій та розв’язування задач, що дає можливість у повній мірі оцінити знання та уміння навчальної групи з засвоєнням навчального матеріалу.
2.6 Складання перспективно-поурочного плану викладу теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей» дисципліни «Техніко-економічний аналіз»
Перспективно-поурочний план – це документ, який містить перелік уроків по конкретній темі, організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навчання.
Особлива увага приділяється тому, наскільки зміст плану відповідає виконаним раніше розробкам і забезпечується кореляція між його елементами. Так, тип уроку повинен бути вибраний з урахуванням складності матеріалу і його об'єму (чим складніший матеріал, тим менша кількість завдань буде плануватися на урок), з урахуванням характеристик навчальної групи і часу, що відводиться на вивчення матеріалу.
Найменування типу уроку визначає основне його завдання або мету. Це слід враховувати при формуванні структури кожного уроку і формулюванні мети навчання.
Таблиця 2.4. Перспективно-поурочний план викладу теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»
|
№ п/п |
Тема уроку |
Час |
Тип уроку |
Мета уроку |
Базові знання |
Методи навчання |
|
1 |
Основні виробничі фонди підприємства |
90 |
Комбінований |
Проконтролювати базові знання, необхідні для вивчення теми. Сформувати уміння давати визначення поняттю «основні виробничі фонди», характеризувати класифікацію основних фондів за ознаками, характеризувати показники ефективності та показники руху основних фондів. |
Визначення понять «техніко-економічний аналіз», методи техніко-економічного аналізу», «фонди підприємства» |
Письмове опитування на етапі контролю базових знань, лекція, демонстрація роздаткового матеріалу (класифікація основних фондів), фронтальна бесіда на етапі закріплення. |
|
2 |
Показники ефективності використання та руху основних фондів |
90 |
Урок формування інтелектуальних і практичних умінь |
Сформувати уміння розраховувати основні показники ефективності використання та руху основних виробничих фондів, проводити аналіз на основі розрахункових показників. |
Визначення понять «вартість», види вартості, «знос», «фізичний та моральний знос» |
Індивідуальна бесіда, рішення задач, демонстрація роздаткового матеріалу «Розрахунки показників руху та ефективності використання основних виробничих фондів». |
|
3 |
Виробнича потужність та показники динаміки виробничої потужності |
90 |
Комбінований |
Проконтролювати базові знання по темі заняття. Сформувати уміння давати визначення поняттю «виробнича потужність», здійснювати розрахунки з показників динаміки виробничої потужності та проводити аналіз. |
Визначення понять «темп росту», «темп приросту», метод абсолютних і відносних різниць |
Пояснення з елементами евристичної бесіди, демонстрація роздаткового матеріалу «Розрахунки показників динаміки виробничої потужності». Усне опитування на етапі контролю базових знань. Рішення задач на етапі закріплення. |
|
4 |
Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей |
45 |
Урок контролю |
Проконтролювати всі знання, уміння, одержані при вивченні даної теми. |
Знання, одержані на попередніх уроках |
Письмова контрольна робота. |
2.7 Розробка бінарних дій викладача і тих, хто навчається, на уроці
Тема уроку: «Виробнича потужність та показники динаміки виробничої потужності»
Тип уроку: комбінований
Перелік структурних елементів:
– організаційний момент;
– повідомлення теми і мети уроку;
– мотивація мети;
– актуалізація опорних знань;
– формування орієнтовної основи діяльності;
– формування виконавчих дій;
– підбиття підсумків;
– видача домашнього завдання.
Відповідність елементів структури уроку, дій викладача і тих, хто навчається представлені у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5. Бінарні дії викладача і тих, хто навчається, на уроці
|
Структурні елементи уроку |
Способи (метод, форма, засоби) реалізації етапу |
Дії викладача |
Дії тих, хто навчається |
|
1. Організаційний момент |
Вітання, фіксація відсутніх, перевірка зовнішньої обстановки в аудиторії. |
Вітання викладача. Підтвердження присутності у момент переклички, настрій на здійснення навчальної діяльності. |
|
|
2. Повідомлення теми і мети уроку |
Повідомлення теми заняття «Виробнича потужність та показники динаміки виробничої потужності». Сформувати уміння давати визначення поняттю «виробнича потужність», здійснювати розрахунки з показників динаміки виробничої потужності та проводити аналіз на основі результатів розрахункових коефіцієнтів. |
Фіксація теми, сприйняття цілей, представлення результатів засвоєння матеріалу теми даного заняття. |
|
|
3. Мотивація мети |
Тип: внутрішня мотивація Вид: вступна мотивація Метод: мотивуючий вступ Прийом: віднесення до особистості |
Повідомлення важливості вивчення даної теми: «Вивчення цієї теми для вас, як майбутніх економістів, є на сьогоднішній час дуже актуальним. Відповідно до вашої майбутньої професійної діяльності знання цього навчального матеріалу знадобляться вам для проведення детального економічного аналізу, а саме це дозволить оцінити структуру виробничої потужності, відповідність оптимальним параметрам та сучасним умов підприємства, використання діючих потужностей та ті фактори, які впливають на низькі показники ефективності роботи виробничих потужностей та розробити шляхи поліпшення їх ефективності. Все це є одним з основних завдань вашої майбутньої діяльності. |
Сприйняття важливості і актуальності вивчення теми, прояв інтересу до неї. |
Висновок
На сучасному етапі розвитку освіти, яка постійно змінюється та розвивається при досягненні нових технологій, нововведень в усіх навчальних закладів, розроблення даного дидактичного проекту є важливим та актуальним на сьогодні.
У результаті дослідження був розроблений дидактичний проект підготовки фахівця для певної навчальної групи та розроблення викладу теми з профільної дисципліни, що дає можливість більш детального вивчення навчального матеріалу та зрозуміти правильність у виборі майбутньої професії.
Цей дидактичний проект підготовки фахівця був реалізований в повному обсязі, який може бути використаний у реальних умовах в навчальних закладах.
Використана література
Методика професійного навчання: Методичні вказівки по виконанню курсової і дипломної робіт / Коваленко О.Е., Бєлікова В.В, Брюханова Н.О., Кошелєва В.С. – Харків: УІПА, 2007. – 80 с.
Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Ученик для инженеров-педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований – Х.: ЧП «Штрих», 2003. – 480 с.
Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Петряєва З.Ф. Курс економічного аналізу. Харків, 2004.
Лапенков В.И. Технико-экономический анализ. 2000.
Ковалев В.И., Покровский Г.Е. Экономический анализ, 2006.
Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий. Москва, 2002.
Л.Т. Гиляровская. Экономический анализ. Москва, 2004.