Організація і проведення уроків по історії України

Урок №1

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Причини та передумови. Початок війни.

Мета: з'ясувати, якими були передумови Національно-визвольної війни; розповідати про Б. Хмельницького та його сподвижників, перші битви Національно-визвольної війни; характеризувати події початку війни; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форми роботи: фронтальна, групова, самостійна, евристична бесіда, розповідь вчителя, складання проекту, робота з дидактичним матеріалом.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Національно-визвольна війна.

Основні дати: 1595–1657 pp. – роки життя Б. Хмельницького; 22 січня 1648 р. – початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648–1657 pp. – Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Передумови та причини Національно-визвольної війни.

Розповідь учителя

Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу, що була обумовлена загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили передумови початку війни.

Завдання

1) Наведіть факти погіршення соціально-економічного становища та національно-релігійних утисків українського населення від польської влади.

2) Якими були причини козацьких виступів у 20–30-х pp. XVII ст.?

Виступи учнів за методом проектів.

У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців уживати рідну мову. Один за одним в Україні з'являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські колегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.

Робота з документом

Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

Запитання до документа

  1. У чому Б. Хмельницький убачав основну причину війни українців із поляками?

  2. Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.

Розповідь учителя

У політичній сфері відсутність власної державності, втрата еліти через полонізацію та окатоличення призвели до того, що український народ за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої не мав перспектив для повноцінного розвитку. Визрівали також психологічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь-і характер насильства в діях панів, орендарів, урядовців і католицького духівництва під час придушення козацьких виступів попередніх років викликали в українському суспільстві гнів щодо гнобителів і прагнення помститися за заподіяні кривди.

Робота з термінами та поняттями

Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.

Робота в малих групах: виявлення причин та передумов Національно-визвольної війни (використовується текст підручника та додаткових матеріалів). У підсумку виявлені причини та передумови зводять в єдину таблицю.

Наприклад:

Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Передумови

Причини

Формування української ранньоновітньої нації, яка в межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток. Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу, яка внаслідок загострення протиріч між інтересами України і великодержавними амбіціями Польщі відігравала роль суспільного детонатора. Поширення в Україні ідей боротьби за національну незалежність і особисту свободу людини, що набули в цей час поширення в Європі

Посилення соціально-економічного гноблення селян, міщан, козаків, яке дедалі більше ототожнювалося з польським пануванням. Посилення національно-релігійного гніту внаслідок відверто дискримінаційної політики Речі Посполитої: утиски православної церкви, усунення українців від участі в міському самоврядуванні, обмеження щодо української мови і освіти тощо. Перетворення репресивної політики польської влади на «зразок» у боротьбі українців за свої станові інтереси: орієнтація на силові засоби захисту своїх прав. Прагнення народу помститися шляхті за наругу над ним

2. Б. Хмельницький та його соратники.

Слово учителя

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (існують й інші періодизації війни; деякі історики називають її революцією, що тривала до 1676 p.). Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти. Очолював їх Б. Хмельницький.

Повідомлення учня про Б. Хмельницького.

Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595—1657) — гетьман України, творець Української козацької держави. Місцем народження вважається хутір Суботів. Походив він із дрібної української шляхти. Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій службі. У 1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турок. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до реєстрового козацького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х pp. XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб'єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.

Завдання: скласти таблицю на основі отриманої інформації.

Хмельницький як особа

Хмельницький як діяч

Розповідь учителя

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів -козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.

До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий; Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.

V. Узагальнення і систематизація знань.

Запитання

  1. Якими були передумови і причини Національно-визвольної війни?

  2. Назвіть дату Національно-визвольної війни середини XVII ст..

  3. Назвіть імена соратників Б. Хмельницького.

  4. На які періоди поділяється Національно-визвольна війна?

  5. Яка подія стала приводом до початку війни?

  6. Якою була кількість повсталих, зібраних Б. Хмельницьким кінець квітня 1648 p.?

Підсумки уроку:

На кінець 40-х pp. XVII ст. політика, здійснювана Річчю Посполитою на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства. Це створило передумови до початку національно-визвольної боротьби.

Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми сподвижниками згуртував український народ для боротьби за свої права га свободи.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Запорозької Січі.

VI. Домашнє завдання.

  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2. Скласти історичні портрети сподвижників Б. Хмельницького, звернувши увагу на їхні погляди щодо війни.

Урок №2

(урок – екскурсія)

Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648 – 1649 рр. програма розбудови Української козацької держави.

Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацької держави; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.

Тип уроку: засвоєння навичок і умінь.

Форми роботи: групова, самостійна, робота з підручником та дидактичним матеріалом, складання звіту, повідомлення учнів.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Військо Запорозьке (Українська козацька держава).

Основні дати: 22 січня 1648 р. – початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 5–6 травня 1648 р. – битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. – битва під Корсунем; 11–13 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

Виступи учнів з повідомленнями про сподвижників Б. Хмельницького.

Звернути увагу!

Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші – налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями.

Клас ділиться на три команди. Кожна команда готує за підручником та додатковим матеріалом інформативну екскурсію про одну із битв першого року війни. На кожну екскурсію відводиться 5-6 хвилин.

Жовті Води

Урочище Жовті Води – місце першого зіткнення повсталого козацького війська під проводом Б.Хмельницького з польськими загонами 29 квітня–16 травня 1648 р.

Сили сторін

Польське

військо

Жива сила – 15 тис. осіб;

артилерія – 41 гармата

Воєначальники

Коронний гетьман М. Потоцький,

польний гетьман М. Калиновський,

С. Потоцький, королівський комісар Я. Шемберг, генеральні осавули реєстрового війська Барабаш, І. Караїмович

Козацьке

військо

Жива сила: козаки – до 8 тис.осіб;

татари – 1 тис;

реєстрові козаки – 1,5 тис;

артилерія – 4 гармати

Воєначальники

Гетьман Б.Хмельницький, перекопський мурза Тугай-Бей, наказний гетьман реєстровиків Філон Джеджалій

Корсунська битва

Корсунська битва – переможна битва між українською армією і польсько-шляхетським військом 16 травня 1648р. під Корсунем (тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.)

Сили сторін

Польське

військо

Жива сила – 20 тис. осіб (разом військо з обозними і слугами)

Воєначальники

Коронний гетьман М.Потоцький,

польний гетьман М.Калиновський

Українське військо

Жива сила – 12 тис. козаків,

1,5 тис. татар

Воєначальники

Б.Хмельницький,

полковник М.Кривоніс

Пилявецька битва

Пилявецька битва – переможна битва між козацько-татарським військом і польською армією 11–13 вересня 1648 р.

Сили сторін

Козацько-татарське військо

Жива сила – 118 тис. осіб (з них 40 тис. погано озброєних повстанців-селян, які часто тільки заважали діям, і 5 тис. татар)

Командувач

Б.Хмельницький

Польське військо

Жива сила – 100 тис. осіб;

артилерія – 100 гармат;

обоз – 100 тис. возів з винами, припасами, посудом, одягом панів

Командувач

Коронний гетьман М.Потоцький


Цікаво знати:

За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завершення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовірно, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав відповідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани і майже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.

2. Визвольний похід українського війська в Галичину.

Розповідь учителя в ролі екскурсовода (супроводжується показом відповідних подій на карті).

Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.

16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя – важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.

Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.

У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.

3. Програма побудови Української козацької держави.

Розповідь учителя

Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно «королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.

Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.

На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.

Запитання

  1. Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький? ,

  2. Чи було втілено у життя його бачення?

Робота з документом

Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)

«Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»

Запитання до учнів стосовно документа

Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?

IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.

Запитання

  1. Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?

  2. Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?

  3. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?

  4. Якими були результати Пилявецької битви?

  5. Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?

  6. До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?

Підсумки уроку.

Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.

Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.

Урок №3

(урок-вистава)

Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.

Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648–1649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.

Тип уроку: засвоєння навичок та умінь.

Форми роботи: групова, повідомлення учнів, складання звіту, розповідь вчителя, робота з картою, театралізоване дійство.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, костюми українського козака та польського шляхтича.

Основні дати: червень-серпень 1649 р. – облога Збаража; 5–6 серпня 1649 р. – битва під Зборовом; 8 серпня, 1649 р.– укладання Зборівського договору, 18–30 червня 1651 p.–битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. – укладання Білоцерківського договору.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Творче завдання

Який історичний зв'язок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу і первинне застосування набутих знань.

1. Збаразько-Зборівська кампанія.

Клас ділиться на дві групи: козаків та поляків, які готують інформацію для диспуту між двома сторонами. Для цього використовуються підручник, атлас та додаткова інформація, надані вчителем. (10 хвилин)

Допоміжна інформація:

У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир'я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні удару об'єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. поляки порушили перемир'я, переправилися через Горинь, вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстянтинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист стін Збаразького замку.

Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зупинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно. Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відступили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок величезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгнення в Україну.

Під Збараж до Хмельницького прибула 30–40–тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 80–90 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця.

Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на виручку обложеним рухається з 5-тисячним військом король Ян Казимир. Було вирішено не дати полякам об'єднатися й розбити королівське військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в напрямку Зборова.

Битва під Зборовом відбулася 5–6 серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниці хана Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.

За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводилися польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов'язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.

Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташовані на підвладній гетьману території, мала право повернутися до них, а її піддані повинні були виконувати всі ті повинності, що й раніше. Київському православному митрополиту було обіцяно місце в сенаті. Питання про ліквідацію церковної унії та повернення православній церкві її майна повинне було вирішитись на найближчому сеймі. У володіння гетьмана переходив Чигирин.

Речники кожної команди у відповідних костюмах, почергово розповідають свою точку зору на події Збаразько-Зборівської кампанії.

2. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком.

Розповідь учителя

Із листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних дій проти України. На початку 1651 р. король наказав командуванню розпочати нову воєнну кампанію. 8 лютого командувачі польських військ, польний гетьман Мартин Калиновський і брацлавський воєвода Станіслав Лянцкоронський, розгорнули наступ на українські землі. 10–12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі захопили містечко Красне на Східному Поділлі. У бою з ворогом загинув один із найближчих сподвижників Хмельницького брацлавський полковник Данило Нечай. Намагаючись оволодіти Східним Поділлям, М. Калиновський і С. Лянцкоронський 1–10 березня вели облогу Вінниці. Незважаючи на значну кількісну перевагу ворога, козаки, очолювані полковником Іваном Богуном, не дали захопити місто. 10 березня на допомогу обложеним прийшов уманський полк Йосипа Глуха і вдарив по польських частинах, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільником, Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляків заволодіти Східним Поділлям завершилася провалом.

Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася в червні на Волині, неподалік м. Берестечка. Польське військо, очолюване королем Яном Казимиром, налічувало 100–120 тис. осіб, а зі слугами – близько 220–240 тис. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. осіб. До нього приєдналося 30–40-тисячне татарське військо на чолі із ханом Іслам-Гіреєм.

Сили сторін

Польсько-шляхетське військо

Жива сила:

80 тис вояків + 80 тис. озброєної челяді + 20 тис. іноземних найманців

Воєначальники

М.Потоцький, Є.Вишневецький, М. Калиновський

Українсько-татарське військо

Жива сила:

100 тис. українських вояків + від 8 до 30 тис. татар

Воєначальники

Б.Хмельницький, І.Богун, Ф.Джалалш, М.Гладкий, Іслам-Гірей III

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між поль-ською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.

Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8–9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян Казимир, угрупованням на правому фланзі – С. Лянцкоронський, на лівому – Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріплених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однак напередодні хан повідомив гетьманові, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про пригніченість його воїнів попередньою поразкою. У цій ситуації Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.

Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години поляки зрозуміли, що Хмельницький уникає битви. Із дозволу короля Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті завдати удар по Вишневецькому та військам короля, які намагалися його підтримати. Від гарматного й мушкетного вогню у бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар зчинилась паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднався до свого відступаючого війська, залишивши поле бою.

Усвідомлюючи, що битва програна, Хмельницький вивів армію і до укріпленого табору, влаштованого в долині р. Пляшівка, притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Іслам-Гірея, Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути на поле битви виснажене втечею і деморалізоване татарське військо неможливо. Подальші події свідчать, що поки хан приводив у порядок своє військо, гетьман вирішив відступити до Білої Церкви й Корсуня. Поповнивши тут новими силами виведені з оточення з-під Берестечка залишки української армії, Б Хмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинити просування поляків під Білою Церквою.

Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум'яття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.

Цікаво знати:

Для прикриття відступу з оточеного ворогом табору було сформовано загін із 300 козаків-добровольців. Вони не мали права відступати і загинули всі, не відступивши ані на крок. Поляки пропонували їм гроші й збереження життя, якщо вони складуть зброю. Козаки відкинули цю пропозицію й на очах у поляків висипали з гаманців усі свої гроші у воду, демонструючи свою зневагу до них. Усі 300 козаків полягли як герої.

3. Порівняти умови Зборівського та Білоцерківського договорів.

Учитель на екрані проектує умови договорів, а учні аналізують переваги та недоліки договорів з боку козаків та з боку поляків.

ІV. Підсумки уроку.

Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнання польською стороною автономного статусу козацької України. Це відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Української козацької держави, але створювало основу для продовження ним визвольної боротьби.

Поразка в Берестецькій битві стала гірким, але повчальним досвідом для Б. Хмельницького. Вона унаочнила, що польська армія врахувала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій тактиці ведення бою.

Події від поразки під Берестечком й до відновлення бойових дій під Білою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організаторські здібності Б. Хмельницького.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом та контурною картою.

Урок № 4

Тема: Утворення української козацької держави – Гетьманщини.

Мета: З'ясувати та характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були військо, фінанси та судочинство Української козацької держави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: навчальна лекція, евристична бесіда, використання опорної схеми, робота з картою.

Обладнання: підручник, комп’ютер, проектор, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо 3апорозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, ради при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.

Основні дати: 1649 р. – створення Української козацької держави.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне коротке опитування у вигляді письмових тестів.

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація знань учнів

  1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

  2. Назвіть полки реєстрового козацтва.

  3. Якими були особливості політичного й військового устрою Війська Запорозького?

1. Політичний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою)

На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Українська козацька держава, її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташована, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної держави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.


В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.

Коментар до схеми

За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьманщині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (військова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духів-ництва.

Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на свою посаду Загальною військовою радою безстроково. Гетьман очолював Генеральний уряд, скликав Загальну військову і Старшинську ради, утілював у життя прийняті ними рішення. За його підписом «рукою власною» виходили універсали, накази й розпорядження. Гетьман розглядав скарги на рішення полкових і сотенних судів, відав фінансами, за рішенням Ради розпочинав війну й укладав мир, командував армією, підтримував дипломатичні зносини з іншими державами.

Поступово зростав вплив Старшинської ради, що складалася з генеральної старшини й полковників. Вона вирішувала військові, адміністративні, господарчі, правові й зовнішньополітичні питання. Її рішення були обов'язковими для гетьмана. Вона постійно перебувала в резиденції гетьмана.

Рада при гетьмані була дорадчим органом, що складався з його довірених осіб. Вона обговорювала з гетьманом можливі шляхи розв'язання найважливіших питань державного життя й готувала проекти рішень для Старшинської ради.

Центральним органом виконавчої влади був Генеральний уряд. Він вирішував усі поточні справи внутрішнього управління й закордонних зносин Війська Запорозького. Генеральний уряд складався з генеральної старшини, яка спочатку обиралася, а з часом стала призначатися гетьманом. До його складу входили: писар (очолював Генеральну військову канцелярію, займався закордонною політикою і вів усі справи Генерального уряду), судді (один або два) (здійснюючій керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний (забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державним скарбом і фінансами. До запровадження цій посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівник розвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури, збиранням розвідувальної інформації тощо).

При гетьмані також існувала генеральна старшина з особливих доручень – два осавули (військові ад'ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військової корогви), бунчужний (хранитель гетьманського бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий командуючий військами для проведення воєнних операцій).

У полках існували власні уряди, що складалися з полковника і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Полковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призначав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міщанами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками – сільський отаман.

2. Адміністративно-територіальний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою)

За умовами Зборівського договору, Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 тис км2 на той час проживало понад 3 млн осіб.

Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністративно-територіальними одиницями й підрозділами козацького війська. У 1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжинський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на Правобережжі – дев'ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черкаський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість полків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. – 20, а в 1954 р. – 18 полків. У кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10–20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200–300 козаків.

Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему aдміністративну одиницю. Функції столиці держави виконував Чигирин, що був резиденцією гетьмана.

Завдання

Визначте за картою назви й центри полків Гетьманщини в 1649 р.

3. Українське військо.

Розповідь учителя

По закінченні Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав створення українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові та запорозькі козаки, до яких приєдналися повстале «покозачене» селянство та міщанство. Для подальшого формування й організації українських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну полково-сотенну систему: певна територія виставляла кілька сотень вояків, які об'єднувалися в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до збройної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини. Незважаючи на повідомлення деяких джерел про величезний кількісний склад армії Б. Хмельницького в роки війни, насправді регулярне боєздатне військо, на думку дослідників, було в межах 40–60 тис. осіб. На той час це була могутня армія.

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота. Відсутність власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), особливо на початку війни, компенсувалася за рахунок союзної татарської кінноти.

Військо Хмельницького мало значну артилерію. Було створено полкову артилерію та окрему артилерію головного командування (гетьмана). Для цього було використано гармати, захоплені повстанцями у визволених містах та замках, а також налагоджено виготовлення гармат у Ніжині.

Командні посади в українському війську посіли представники реєстрової козацької старшини, української шляхти й заслужені козаки.

4. Фінанси та судочинство.

Розповідь учителя

Фінансова система Гетьманщини до 1654 p., як уже зазначалося, контролювалася особисто Б. Хмельницьким. На звільненій від польсько-шляхетського панування території було ліквідовано всі старі державні податки й введено нові. Основними джерелами поповнення державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так установлювалися податки з млинів, за виробництво і продаж горілки, збори з торгів і ярмарок тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приватних землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до державної скарбниці Гетьманщини 100 тис. злотих щорічно.

В Українській гетьманській державі існувала власна система судочинства. Під час війни було знищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий, полковий таї сотенний суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхтичі, міщани та селяни, особливо за важкі злочини (вбивства, розбій тощо).

Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До нього входили два генеральні судді та судовий писар, що вів справи. Генеральний військовий суд розглядав скарги на рішення судів нижчих інстанцій, а також виняткові справи, із якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.

Фінансова сфера

  • 3 1648 по 1654 р. — особистий контроль Хмельницького за державними фінансами.

  • 1654 р. — запровадження посади гетьманського підскарбія.

Основні джерела поповнення державної скарбниці:

  • земельний фонд;

  • прикордонне торгове мито;

  • доходи від промислів, торгівлі, податків


Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існували суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковний судах.

Завдання

Складіть розгорнутий план «Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави».

IV. Узагальнення і систематизація знань.

Дидактична гра «Правда – неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять « + »., а якщо ні, то «–».

  1. Козацька держава була монархією.

  2. В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права.

  3. Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 р.

  4. Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала фактична ліквідація кріпацтва.

  5. За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків зростала.

  6. Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, – Українська козацька держава.

  7. У 1648–1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні кампанії проти Польщі.

  8. Союзниками козаків у подіях 1648–1649 pp. були кримські
    татари.

  9. Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

  10. Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

  11. Під час кампанії 1648 р. козаки не змогли захопити Львів.

  12. Програму побудови Української козацької держави Б. Хмельницький оголосив у Києві в 1648 р.

Підсумки уроку:

На звільненій від польського панування території сформувалася Українська гетьманська держава – Військо Запорозьке. Історичні обставини виникнення обумовили напіввійськовий характер української державності.

Важливою складовою й гарантом успішної розбудови Української держави стала її армія, створена на організаційних принципах Запорозької Січі.

Наявність власних фінансів і судочинства свідчили про повноцінний характер державності Війська Запорозького.

Значні зміни відбувалися в соціально-економічному житті українського народу. Суттєвий вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні мала незавершеність визвольної боротьби.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Урок №8

Тема: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Мета: закріплення знань учнів з теми «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького (1648-1657 рр.)». Вчити дітей практично застосовувати теоретичні знання, готуватись до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних знань учнів у майбутньому. Виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості за свій народ, його героїчне минуле.

Тип уроку: контролю і корекції знань, умінь, навичок.

Форма уроку: самостійна робота учнів.

Обладнання: портрети Б. Хмельницького та його сподвижників, картки тестових завдань чотирьох рівнів у трьох варіантах.

Хід уроку.

I. Організація навчальної діяльності.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель вмотивовано пояснює значення, необхідність та перспективи у проведенні подібного уроку, пояснює правила виконання та критерії оцінювання.

ІІІ. Перевірка знань і умінь учнів.

1 варіант

1 рівень

  1. Битва під Берестечком завершилась поразкою козаків.

    1. □ Так

    2. □ Ні

  2. Вільна людина, особливий тип воїна-захисника — це:сотник;

    1. козак;

    2. воєвода;

    3. гетьман.Дати визначення понять: «литаври», «хан».

2 рівень

  1. Розставте події у хронологічній послідовності:

    1. Білоцерківська мирна угода

    2. битва під Жовтими Водами

    3. заснування Острозької академії

    4. Переяславська рада

  2. Коронний гетьман, який виступив проти військ Б.Хмельницького у битві під Жовтими Водами, - це:О. Конецпольський;

    1. М. Потоцький;

    2. М. Калиновський;

    3. Г.І. Барабаш.Співвіднесіть імена з посадами.

    4. М.Потоцький 1. великий канцлер Литовський

    5. М.Калиновський 2. коронний гетьман Р.Посполитої,

    6. С.А.Радзівіл 3. головний (віце-гетьман) Р.Посполитої,

    7. Владислав IV 4. польський король.

5. гетьман Запорозької Січі

3 рівень

  1. Складіть схему однієї з битв національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

  2. Підписано Білоцерківську угоду.

      1. Якого року сталася ця подія?

      2. У чому полягала її суть?

4 рівень

  1. Складіть історичний портрет Б.Хмельницького. Які на вашу думку особисті якості сприяли його успіхам як лідера держави?

2 варіант

1 рівень

  1. Битва під Жовтими Водами завершилась поразкою козаків.□ Так.

    1. □ Ні.

  2. Старший головний військовий начальник в українському козацькому війську – це:

    1. Гетьман,

    2. Воєвода,

    3. Старшина,

    4. Князь.

  3. Дати визначення понять: «клейноди», «яничари».

2 рівень

  1. Розставте події у хронологічній послідовності:

    1. смерть Б. Хмельницького,

    2. битва під Берестечком,

    3. відкриття Києво-Могилянської колегії,

    4. Зборівський мир.

  2. Прізвище українського полковника, сподвижника Б. Хмельницького.

    1. М.Литвин;

    2. М. Кривоніс;

    3. І. Підкова;

    4. С. Кішка.

  3. Установіть відповідність між військовими посадами і тими функціями, виконання яких передбачалося ними.

    1. Кошовий отаман 1. регулював витрати коштів Січі, зберігав «скарб і армату» у військовій скарбниці.

    2. Військовий суддя 2. очолював артилерійську та фортифікаційну справу на Січі;

    3. Військовий осавул 3. вирішував питання прийому козаків до війська або їх звільнення;

    4. Військовий обозний 4. підтримував дисципліну і порядок у війську, розподіляв платню та провіант;

5. Зберігав ваги і міри на Січі.

3 рівень

  1. Складіть схему «Управління в Українській козацькій державі – Гетьманщині».

  2. Хто з козацьких полковників у битві під Берестечком очолив українські війська?

      1. Коли відбулася ця битва?

      2. Хто, крім українських військ, брав у ній участь?

4 рівень

  1. Складіть історичний портрет Максима Кривоноса. Які, на вашу думку, особисті якості він проявив у роки визвольної війни?

3 варіант

1 рівень

  1. Битва під Жовтими Водами завершилась поразкою козаків.

    1. □ Так.

    2. □ Ні.

  2. Рада полковників та уряду козацької держави – це:

    1. Старшинська рада;

    2. Гетьманська рада;

    3. Генеральна старшина;

    4. Гетьманат.

  3. Дати визначення понять: «автономія», «каламар».

2 рівень

  1. Розставте події у хронологічній послідовності:

    1. урочистий в'їзд Б. Хмельницького до Києва;

    2. битва під Корсунем;

    3. видання «Апостола» і «Букваря» І. Федоровим;

    4. Білоцерківська мирна угода.

  2. «Березневі статті» Б.Хмельницького були узгоджені і затверджені у:

    1. Переяславі;

    2. Києві;

    3. Москві;

    4. Варшаві

  1. Співвіднесіть міста з регіоном їх розташування.

    1. Яси; 1. Галичина.

    2. Берестечко; 2. Молдавія.

    3. Жванець; 3. Слобідська Україна.

    4. Конотоп; 4. Волинь.

5. Північна Буковина.

3 рівень

  1. Заповніть порівняльну таблицю «Українські землі за Зборівською (1) і Білоцерківською (2) угодами».

Питання для порівняння

1

2

  1. Житло запорожців, військова одиниця Війська Запорозького.

      1. Назвіть термін.

      2. Коли це явище виникає?

      3. На якій території?

4 рівень

  1. Складіть історичний портрет Івана Богуна. Які, на вашу думку, особисті якості він проявив у роки визвольної війни?

Підведення підсумків уроку.