Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників

Реферат

Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою понять, теоретичних положень, якими оперує дизайнер, і системою дій, послідовних процедур, етапів, які передбачені методикою художнього конструювання.

У Швейцарському федеральному інституті технології встановлено такі етапи проектування (професійної діяльності дизайнера): дослідження і аналіз, творче проектування і синтез, Інтенсивне проектування і завершення.

Аналогічно діяльності дизайнера спробуємо відобразити і художньо-конструкторську діяльність старшокласників, яка, на нашу думку, повинна складатися з таких основних етапів: підготовчого; творчого пошуку; творчої розробки; робочого макетування.

У свою чергу кожен з етапів включає в себе декілька стадій.

На підготовчому етапі учні збирають інформацію, вивчають вихідні дані і визначають цільові настанови, які є ґрунтовною основою для прийняття практичних рішень. Цей етап носить характер інформаційного.

Ціль інформації в процесі художньо-конструкторської діяльності — зниження випадковості, яка проявляється в проектних ескізах учнів, невизначеності і невпорядкованості. Учитель разом з учнями розбирає сутність навчальних завдань, ситуації і виробляє разом з ними цільову настанову. Організовуючи роботу, він ставить перед учнями творчі завдання відповідно до етапів творчого процесу, розкриває суперечливий характер самого художнього конструювання, спонукає тим самим учнів до творчої, активної діяльності.

На підготовчому етапі вчитель повинен використовувати всі способи передачі інформації (знань), головними з них є: словесна рекомендація, посилання на аналог, графічна форма передачі інформації (начерки, схеми). Остання, на нашу думку, має особливе значення у підготовці старшокласників до професії художника-конструктора. Це природно, оскільки професійне ставлення художника-конст-руктора до світу формується переважно на основі інформації, яка надходить через око — зоровий аналізатор, пристосований для сприйняття, передачі і обробки інформації. Також джерелами знань можуть служити публікації, журнали, книги, каталоги промислових фірм і виставок, зразки асортиментних виробів.

Завдання учнів на даному етапі полягає в тому, щоб за певний проміжок часу зібрати максимальну кількість наукової інформації про виріб, який вони будуть виготовляти. Вся зібрана інформація систематизується з метою найбільш зручного її огляду. Прототипи виробу ретельно і критично оцінюються з точки зору сучасних споживчих та виробничих вимог і всіх особливостей їхнього художнього й конструкторського рішення.

Наступною стадією художньо-конструкторської підготовки старшокласників є етап творчого пошуку, який, на нашу думку, слід вважати чи не найважливішою структурною ланкою єдиного творчого процесу проектування, коли останній починається задовго до появи креслень. Пошук ідеї і задуму проектного рішення ґрунтується насамперед на інформації, отриманій учнями на підготовчій стадії. На цьому етапі, принаймні на початковій фазі, роль педагога-художника дещо обмежена в тому плані, що він повинен бути «уважним» і «обережним», щоб сприяти виробленню самостійності та оригінальності в прийнятті рішень і не порушити хід творчої думки учнів.

На етапі творчого пошуку робиться спроба визначити вимоги, пов'язані з функціонуванням виробу, загальні вимоги технічної естетики, які завжди забезпечують комплексний підхід до виробу, враховуються характерні риси форми, стильова спрямованість. Розумінню і формуванню загальної задачі проектування значною мірою сприяє ознайомлення старшокласників з прототипами виробу.

Етап творчого пошуку складається з трьох послідовних фаз: виконання клаузула (від лат. сіа-и$ІІ1а — короткочасна творча вправа), ескізу-ідеї (форескізу) і початкового ескізування.

Інтуїтивне мислення при розробці клаузули та ескізу-ідеї працює з вихідними даними і володіє «швидкодією». У клаузулі відбувається неповне відображення об'єкта у свідомості. В ескізі-ідеї об'єкт проектування виражається в напівінтуїтивній формі початкової гіпотези. Нечітко усвідомлені окремі ланки цього розумового процесу мають своїм результатом зародження «за-думу-припущення», що враховує окремі факти і ситуацію.

У клаузулі, з виконанням якої починається творчий пошук старшокласників, знаходить своє вираження особливість сприйняття ними початкових вихідних даних. Учні здатні через попередній досвід сприйняти та інтуїтивно відібрати цілісні структури і виразити уявлення про об'єкт у вигляді цілісного зорового образу. Короткочасна клаузула має на меті стимулювати творчий акт та розвивати в учнів творчу фантазію і навички при першому ознайомленні з темою, охопити її сутність, виявити первинне уявлення про об'ємно-просторову побудову об'єкта. Клаузула вчить учнів за короткий проміжок часу розкривати основний зміст теми (дизайн-проекту) в ескізній формі. Вона відіграє важливу навчально-освітню і виховну роль, коли перетворюється в метод систематичних тренувальних вправ, спрямованих на розвиток композиційних художньо-конструкторських здібностей, уяви і спритності в розробці образних варіантів; привчає учнів до швидкої реакції, зосередженості, вимагає напруженої уваги, гнучкості розуму, роботи думки і пам'яті. В клаузулі перевіряється емоційно-творча готовність учнів до вирішення завдань, їхня загальна ерудиція, професійний досвід. Учні володіють різною творчою мобільністю. Інші, навіть обдаровані учні, на перших етапах навчання не можуть сконцентрувати творчу енергію за короткий проміжок часу. Необхідність систематичного тренування очевидна.

Після клаузули учні приступають до розробки ескізу-ідеї (форескізу) об'єкта проектування на основі попереднього ознайомлення з його типологічним змістом. Фаза ескізу-ідеї, на відміну від клаузули, дає нову форму пошуку рішення.

Розробка форескізу дає змогу сформувати творчий задум на основі даних передпроектного дослідження.

Первинні аналіз та синтез вихідних даних і формоутворюючих чинників сприяють виникненню здогадів та ідей і направляють творчу думку та уяву учнів на пошук гіпотези і принциповий вибір визначеної проблеми. Саме завдяки творчій уяві, досвіду і пам'яті аморфна інформація раптово чи поступово набуває форму і структуру об'ємно-просторового рішення.

Ескіз-ідея переважно виражається в графічних кроках (у вигляді малюнків і креслень) без точного масштабу, що, в свою чергу, дає змогу оперативно вносити різні зміни. Однак експерименти показують, яких великих результатів можна досягнути, застосовуючи на цій стадії метод робочого моделювання і макетування. Модель відбиває об'ємно-просторове рішення проектованого виробу, а макет, крім того, і його колір, фактуру матеріалу і графічні елементи. Моделі і макети всього виробу чи окремих вузлів виконуються, як правило, в умовному матеріалі (дереві, гіпсі, папері, картоні, пластиліні тощо).

Аналіз ескізу-ідеї полягає у виявленні авторського задуму, що може лягти в основу подальшого ескізування.

Фаза ескізу-ідеї дає імовірнісні напрямки розробки визначеної цільової настанови. Цінність ескізу-ідеї полягає в тому, що вона дає прогноз, припущення творчого розвитку теми, являє собою індивідуальну інтерпретацію її та ілюструє алгоритм (програму) майбутніх пошуків.

Етап пошуку ескізу-ідеї продовжується в ескізуванні методом проб і помилок. Цей метод у його простій формі — у вигляді випадкового перебору можливих варіантів — використовується при недостатній кількості попередніх відомостей і неможливості спиратися на минулий досвід. При наявності інформації, досвіду і з допомогою асоціації та аналізу з'являється можливість краще організувати пошук, спрямувати його в більш перспективному напрямку. Метод пошуку підвищує рівень самостійного навчання, однак роль педагога-художника на стадії проб і помилок відповідальна. Він регулює і спрямовує цей процес, прагне торкнутися уяви учня і збудити його робочу енергію на творчість. Використовуючи свій досвід знання, педагог розкриває можливості багаторазового моделювання, компенсує недосконалість розумового апарату учнів і виключає абсурдні проби.

У методі багатоваріантного пошуку виявляються художня спостережливість і сила творчої уяви.

Пошук невідомого у творчому процесі ескізування набуває спрямованого характеру. Кожен новий ескіз — узагальнене вираження попередньої аналітико-синтетичної діяльності і, в той же час, відправний етап подальшого ходу думок у напрямку перетворення об'ємно-просторової структури логічних зв'язків, конструктивно-художньої структури і форми, принципово композиційних схем за законами необхідності, доцільності і художньо-конструкторської виразності.

Фаза початкового ескізування — складний творчий процес розвитку робочої гіпотези, вираженої в ескізі-ідеї. Шляхом повторного аналізу вихідних даних, вибору й асоціювання додаткової інформації і розробки ряду варіантів відбувається виявлення основної концепції проектного рішення.

Вже у фазі початкового ескізування найважливішим методичним завданням є навчити учнів розумінню об'єкта як системи, що складається з взаємозалежних компонентів.

Ескізування здійснюється шляхом логічного дослідження — аналізу і синтезу, міркувань від особистого до загального і від загального до особистого. Ескіз — завжди узагальнення.

У процесі ескізування учні виступають як дослідники, вони тренують свій розум, у них формуються здібності критичного аналізу. Під час ескізування учні аналізують варіанти, помічають помилки і пробують їх виправити. Треба перевірити різні напрямки вирішення завдання, щоб вибрати найкращий розв'язок, а згодом і вдосконалити його в послідуючих ескізах. Тут важлива допомога педагога, у помилках можна нерідко знайти можливість рішення задачі.

У фазі початкового ескізування відбувається поступове уточнення задуму. Проміжні ескізи замінюють собою творчу пам'ять — це запис творчого процесу, і тому їх варто зберігати для повторного аналізу.

Підсумок кожного етапу проектування виступає в подвійній якості: як результат попереднього ходу творчої думки і як відправний пункт її подальшого розвитку.

До кінця першого періоду ескізування учитель допомагає учням зіставити ескізи, побачити них істотне й особливе, перейти до синтезування рішення. Зміцнення ескізу відбувається шляхом розробки послідовних варіантів, з яких кожен попередній є вихідним пунктом кожного наступного. Уточнення і зміни окремих сторін рішення йдуть у рамках даної композиційної схеми. Поступове нагромадження удосконалень підсилює ескізне рішення композиції, конструктивної структури. Виникає ескіз, що в основному відповідає характеру і стилю виробу.

В цілому етап творчого пошуку, або так зване передпроектне дослідження, покликаний упорядкувати пізнавальну діяльність учнів як майбутніх художників-конструкторів, спрямувати її в русло реалізації проектного задуму, наповнити його конкретним змістом. Основна функція проектних досліджень у дизайні — моделювання об'єкта з метою виявлення природних зв'язків із соціально-культурним середовищем і людиною. В свою чергу проектний задум дає змогу встановлювати зв'язки між далеко віддаленими один від одного науковими даними, бачити за особистим рішенням мету проектування.

Отже, виконавши аналіз і дослідження, старшокласники визначають комплекс вимог до об'єкта. Установлюються діючі норми, оптимальний асортимент виробів (якщо потрібно), функціональні, формоутворюючі й інші вимоги, розробляються методичні вказівки і т.д. На основі виявлених вимог визначаються умови найкращого функціонування виробу. Вимоги розміщуються залежно від їх важливості, яка потім враховується під час вирішення поставленого завдання.

На підставі встановлених вимог, а також нормативних матеріалів учні розробляють варіанти художньо-конструкторських пропозицій об'єкта, які ще не є проектами виробу, але вже включають дані, необхідні для формування задуму і реалізації його в дизайн-проекті. Після узгодження всіх вимог один з варіантів художньо-конструкторських пропозицій приймається для подальшої розробки на наступному етапі.

Етап творчої розробки — тривала стадія, власне проектування — починається з аналізу, розвитку і поглиблення творчих пропозицій ескізу. Раніше прийнятий ескізний проект відпрацьовується остаточно. Розробляються вузли й елементи конструкцій, перевіряється здійсненність і доцільність запропонованих рішень, аналізується з інженерних позицій схема компонування.

Перехід від ескізу до проекту — творча робота над удосконаленням (змістовним збагаченням, поглибленням) композиції, матеріальне втілення ЇЇ об'ємно-просторової, конструктивної ідеї. Стадія розробки проекту — це пряме продовження творчого пошуку.

Тут інтелект і інтуїція учнів виступають у єдності. Однак, творча по перевазі інтелектуальна діяльність, в якій ідея і мета творчості реалізуються за законами розуму і за правилами логіки під контролем емоційної інтуїції.

Щоб знизити невизначеність у розкритті змісту, форми виробу і задуму, учні використовують нові дані фізики, економіки, технології і т.д. Тобто вирішують питання вибору раціональних конструкційних матеріалів, оптимальної технології виготовлення виробів, уніфікації вузлів і деталей. Важливе значення має ергономічний аналіз проектованого виробу і подальша розробка його з урахуванням ергономічних вимог. Чим змістовнішим буде використано матеріал, тим інформаційнішим буде рішення.

Проектування продовжується на іншому, в порівнянні з попередніми, структурному рівні на основі логічного комплексного методу оцінки стану об'єкта. Варіантне проектування дає змогу удосконалити композиційний задум: отримати бажаний зв'язок об'єкта з зовнішнім середовищем, упорядкувати зовнішню просторову форму і удосконалити структуру об'єкта, поєднавши конструкцію з формою.

Розкриваючи закономірності формоутворення виробів, варіанти служать для оцінки стану об'єктів проектування за найважливішими критеріями шляхом застосування методу послідовних поступок і наближень, завдяки чому видно, ціною якої поступки в одному критерії досягається виграш в іншому.

До завдань, що уточнюють і деталізують ескізний проект, належать вправи з художньо-конструкторської композиційної розробки, які поглиблюють проектування як комплексний процес. Учні закріплюють знання щодо створення цілісних композиційних побудов. Художнє конструювання фрагментів і деталей визначається принциповими інженерними рішеннями, які були закладені в ескізному проекті.

Розробка художньо-конструкторського дизайн-проекту закріплює навички учнів у технічному робочому проектуванні і повинна заміняти деякі із самостійних завдань з конструювання. Стадія розробки розглядається як природне завершення процесу проектного моделювання.

На етапі творчої розробки технічного художньо-конструкторського проекту, крім креслень загального виду, компоновочних, декоративно графічних елементів і технічного малюнка виробу (перспективного зображення), виконують моделі і макети в умовному матеріалі (або використовують затверджені на попередньому етапі і дороблені з урахуванням зауважень). Під час розробки складних і нових виробів іноді виготовляють діючі моделі у натуральну величину, що найбільш повно характеризують їх реальні споживчі властивості. Особливо необхідні такі моделі під час проектування складних об'єктів, що мають криволінійний обрис поверхні. Вони служать не тільки для відпрацювання форми, а й для розробки точних конструктивних креслень криволінійних елементів і шаблонів.

Предметне моделювання або макетування в навчальному процесі набуває великого навчально-виховного значення через переваги цього методу перед традиційними.

Хоча макети в порівнянні з натурним об'єктом мають дещо іншу природу, вони імітують лише ряд властивостей оригіналу і тому якісно від нього відрізняються. Макети відображають просторові особливості об'єкта у визначеному масштабі, і це є чи не найголовнішою перевагою робочого макетування в процесі художньо-конструкторської діяльності старшокласників.

Учні, які виступають у ролі художника-конструктора, лише поступово вчаться перетворювати розумовий образ майбутнього об'єкта в графічному зображенні. При макетуванні це відбувається скоріше. За допомогою макета думки автора, його творчий задум одержують наочне вираження в матеріальному виконанні.

Макет можна розглядати з різних точок зору, повертаючи його або змінюючи позицію спостерігача. Макет можна розібрати і зібрати подібно до реального виробу в процесі виробництва та експлуатації.

Одна з головних переваг макету в художньому конструюванні полягає в тому, що він дає змогу проектувати у звичних для зовнішнього уявлення об'ємних формах, а не в умовних плоских зображеннях.

У процесі художньо-конструкторської діяльності треба використовувати різні макети — від пошукових, за допомогою яких матеріалізуються перші уявлення про створюваний виріб, до демонстраційних, що є результатом проектування. Таким чином, макети фіксують процес художнього конструювання, його проміжні та кінцеві результати, характеризують особливості руху від проектного задуму до промислового зразка.

Макет допомагає детальніше роздивитися задуманий виріб, удосконалити його форму, уточнити пропорції, колір.

Робоче макетування стимулює творчу думку учнів і спонукає до нових ідей. Проводячи макетування, слід виходити з основних цілей: сприяти творчому пошуку і наочній перевірці об'ємно-просторової, композиційної і конструктивної побудови об'єкта або групи об'єктів (у цьому разі воно носить характер робочого макетування); служити для лабораторних перевірок і експериментального вивчення визначених закономірностей — для перевірок конструктивної структури, відтворення на макетах досліджуваних явищ (тут макети зближаються з аналоговими моделями); служити ілюстрацією і контрольною перевіркою кінцевого результату проектування — композиції об'єкта (тоді макет носить характер чистового макета).

Макетування припускає виконання робочих макетів на всіх етапах проектування і поряд із графічним ескізуванням стаєщ творчим методом розробки варіантів рішення. Робоче макетування викликає активну поведінку учнів, воно пов'язане з розумовим «обмірюванням» макета, пошуком співвідношень між частинами, перевіркою різних точок зору і, що особливо важливо, співвідношень внутрішнього і зовнішнього простору. Макетування розвиває здібність зорового сприйняття та оцінки рішення, робить задум наочним. У робочому макеті учні, фіксуючи свою думку, мають змогу проаналізувати її.

Отже, процес художнього конструювання є замкнутим циклом, в якому, відповідно до динаміки і закономірностей творчого процесу, виокремлюються такі основні етапи:

підготовчий щодо нагромадження інформації, вивчення вихідних даних і визначення цільової настанови;

творчого пошуку ідеї, концепції і задуму проектної моделі;

творчої розробки — власне проектування, у процесі якого відбуваються вибір найкращого варіанта, послідовне упорядкування структури об'єкта проектування і створення гармонійної композиції як цілісної системи;

робочого макетування, на якому творчий задум одержує наочне вираження в матеріальному виконанні.

Отже, творчий процес художньо-конструкторської діяльності розглядається як етапний керований процес проектного моделювання майбутнього об'єкта. Встановлюється конструктивно-творчий характер свідомості учнів. У застосуванні аналітичного і синтетичного методів дослідження розкривається основна закономірність підходу до художнього конструювання виробів як цілісної системи, що складається з взаємозалежних компонентів.

Художньо-конструкторська творчість розглядається як складна структура, яка включає інтелектуальні, емоційно-інтуїтивні і вольові чинники в різних сполученнях і співвідношеннях.