Планування й облік роботи з фізичного виховання в навчальному закладі

Зміст

Планування у фізичному вихованні

Вимоги до планування у фізичному вихованні

Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні

Перелік літературних джерел

Планування у фізичному вихованні

Планування фізичного виховання — це попередня розробка й визначення на майбутню діяльність цільових настанов і задач, змісту, методики, форм організації й методів навчально-виховного процесу з конкретним контингентом що займаються.

По строках планування розрізняють наступні його види: перспективне, поточне (етапне) і оперативне.

Перспективне планування — це планування на тривалий строк (наприклад, у загальноосвітній школі на кілька років з розподілом програмного матеріалу по роках навчання).

Поточне планування охоплює етапи роботи (наприклад, у загальноосвітній школі — це планування на навчальну чверть).

Оперативне планування здійснюється на найближчий час (на майбутнє заняття).

Планування вимагає глибоких різнобічних професійних знань і практичного досвіду, завжди передбачає творчий підхід, тому що воно не визначається твердими рамками методичних приписань.

Вимоги до планування у фізичному вихованні

1. Цільова спрямованість педагогічного процесу. Полягає у вимозі визначення кінцевої мети цього процесу та підпорядкуванні (підборі) усього його змісту, методів і форм організації досягненню поставленої мети. Інакше кажучи, з методичного арсеналу викладача (тренера) використовувати те, що безпосередньо служить реалізації мети.

Намічена мета повинна бути реальною. Тому викладачеві (тренерові) необхідно тверезо оцінити можливості її досягнення (підготовленість, витрати навчального часу, наявність матеріально-технічної бази та ін.).

Основою для розробки цільових настанов служать програмно-нормативні положення системи фізичного виховання (розрядні норми й вимоги спортивної класифікації, вимоги державних програм по фізичному вихованню для різних контингентів населення). Із установленням мети створюється конкретна перспектива в педагогічній роботі.

Ціль конкретизують цілою системою супідрядних (часток, проміжних) педагогічних завдань із визначенням послідовності та строком їхньої реалізації. Всі завдання варто формулювати ясно, однозначно й так, щоб вони легко піддавалися оцінці і контролю. Тому їх конкретизують по можливості в кількісних показниках (навчальних нормативах, тестових результатах), що дозволяють застосовувати математико-статистичні методи оцінки досягнень (отриманих результатів).

2. Всесторінність планування завдань педагогічного процесу. Вимога полягає в тому, щоб виходячи з поставленої мети досить повно передбачати освітні, оздоровчі та загально виховні завдання і намічати відповідні їм засоби, методи і форми організації занять.

Облік закономірностей фізичного виховання. Планування тільки тоді ефективно, коли воно ґрунтується на об'єктивних закономірностях фізичного виховання (на закономірностях формування рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей і паралельно засвоєння знань по даному предмету) і на відповідним їм педагогічних принципах (систематичності, доступності та індивідуалізації, прогресування й ін.). У плануванні процесу фізичного виховання треба також ураховувати біологічні закономірності росту та розвитку організму людини, вікові психологічні особливості.
Конкретність планування. Вимога складається в строгій відповідності намічуваних завдань, засобів і методів фізичного виховання підготовленості що займаються й умовам занять (учбово-матеріальна база, кліматичні умови та ін.).

Ступінь конкретизації залежить від тимчасового періоду, на який складається план. Чим менше строк, на який складається план, тим він більшою мірою конкретизується. Самим конкретним (деталізованим) планом є план-конспект одного уроку (заняття).

Методична послідовність планування. При розробці будь-якого плану бажано дотримуватися такої послідовності основних операцій.

1. Перш ніж приступити до планування, треба мати певні відомості про контингент, що займається, для якого має бути скласти план (про стан здоров'я, рівні фізичної й спортивно-технічної підготовленості та ін.). Без таких відомостей не можна повноцінно здійснити планування. Крім того, дані потрібні для комплектування однорідних по стану здоров'я та рівню підготовленості груп при проведенні курсу фізичного виховання в загальноосвітніх школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах і інших організаціях.

Викладач одержує необхідні попередні відомості за допомогою співбесіди з тими, з ким має бути вести заняття, проведення серед них анкетування, контрольних випробувань (тестування), використання даних лікарсько-фізкультурного обстеження.

Визначаються і конкретизуються мети та завдання навчально-виховного процесу стосовно до конкретного контингенту, що займається і конкретним умовам ведення занять.
Виходячи з поставлених завдань, встановлюються нормативи та вимоги, які повинні бути виконані на відповідних етапах.
Визначаються розділи програми занять і розрахунок навчального часу на розробку теоретичного та практичного змісту програми, її проходження.
Планується раціональна послідовність проходження навчального матеріалу (теоретичного та практичного) по періодах, етапах, окремих заняттях і уточнюються обсяг і інтенсивність навантажень.
Визначається загальна організація роботи з реалізації плану, підбираються методи й форми занять для рішення поставлених педагогічних завдань.
На закінчення приступають до зведеного текстуально-описовому або табличному оформленню плану. При цьому проглядаються й погоджуються всі його пункти, розділи, параметри навантажень і т.д. Коли це можливо, зміст планів рекомендується виражати в наочній формі, використовуючи засоби графічного зображення, різні кольори. Наочні форми планів дозволяють цілісно сприймати різні елементи змісту, показники й представити взаємозв'язок між ними.

Таким чином, планування носить послідовний характер і здійснюється по ознаці від узагальненого до більше детального.

Характеристика основних документів планування у фізичному вихованні. Основними документами планування у фізичному вихованні є: навчальний план, навчальна програма, план-графік навчального процесу, робітник (тематичний) план, розклад занять, плани-конспекти занять. Всі документи планування логічно й змістовно зв'язані між собою. Кожний наступний документ більше приватного характеру розробляється відповідно до попереднім. Разом з тим кожний документ має своє призначення в системі планування, виконує певну функцію. У цілому ж реалізація основних документів планування повинна забезпечити необхідну організацію, оптимальний вибір засобів і методики педагогічного процесу з даним контингентом що займаються.

По своєму функціональному призначенню всі документи планування діляться на три типи.

1. Документи, що визначають основну спрямованість і зміст навчального процесу в загальноосвітніх школах, коледжах професійної освіти, середніх і вищих спеціальних навчальних закладах. До них ставляться навчальний план і навчальна програма. Ці документи є державними й обов'язковими для виконання.

2. Документи, що визначають порядок організації процесу фізичного виховання (план-графік навчального процесу та розклад занять).

3. Документи методичного характеру, у яких переважно відбита методика фізичного виховання (робітник план і план-конспект заняття).

Навчальні плани та програми по фізичному вихованню для загальноосвітніх шкіл, середніх і вищих спеціальних навчальних закладів, спортивних шкіл і інших організацій розробляються державними органами (міністерствами, комітетами). Плани-графіки навчального процесу, робочі плани й плани-конспекти уроків розробляються самими викладачами, виходячи з відправних офіційних документів - навчального плану й, програми.

Навчальний план являє собою основний (вихідний) документ, на основі якого здійснюється вся багатогранна робота з фізичного виховання в державних навчальних закладах всіх рівнів.

Навчальним планом установлюються:

а) загальна тривалість занять по фізичному вихованню в загальноосвітній школі, навчальному закладі; спортивної спеціалізації в ДЮСШ і інших спортивних школах;

б) розділи (види) програмного матеріалу із вказівкою годин на їхнє проходження по роках навчання.

Навчальна програма - це документ планування навчальної роботи, у якому визначаються:

а) цільові настанови та загальні завдання педагогічного процесу: у загальноосвітній школі - курсу фізичного виховання, у ДЮСШ - спортивного тренування по вибраному виду спорту;

б) обсяг знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти діти в планований строк занять, і перелік основних фізичних вправ і інших засобів, що забезпечують рішення поставлених завдань;

в) рівень теоретичної, загальнофізичної та спортивної підготовленості, виражений у залікових вимогах і навчальних нормативах (тестових показниках), що повинні досягти діти на кожному році та по закінченні навчання в освітній установі.

Програма по фізичному вихованню складається в основному з 4 розділів:

1) уроки фізичної культури;

2) фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня;

3) фізична культура в позаурочний час;

4) фізкультурно-масові й спортивні заходи.

Навчальні програми мають наступну типову структуру:

1) пояснювальна записка, у якій розкриваються мета та завдання курсу фізичного виховання, вказуються особливості контингенту дітей, характеризується структура програми, рекомендуються методи та форми занять, даються вказівки по плануванню та обліку й ін.;

2) навчальний матеріал по теоретичному та практичному розділах (перелік основних теоретичних тем для вивчення, опис всіх фізичних вправ, що підлягають освоєнню по роках навчання), а також залікові вимоги й навчальні нормативи по освоєнню рухових дій і розвитку фізичних якостей;

3) додаток, у якому приводиться список рекомендується літератури, що, зразки планів, заявок, типовий табель спортивного інвентарю й устаткування, необхідного для забезпечення занять по фізичній культурі, зразкові карти фізичної підготовленості й розвитку учнів і ін.

Навчальна програма розробляється відповідно до встановленого навчального плану змістом і обсягом годин, відведених на кожний розділ і в цілому на всі розділи занять.

План-графік навчального процесу визначає найбільш доцільну послідовність проходження матеріалу теоретичного та практичного розділів навчальної програми по місяцях і тижням протягом одного року (навчального - у загальноосвітній школі й річному циклі спортивного тренування в ДЮСШ). У плані-графіку також вказується кількість відведених годин на кожний розділ і розподіл тимчасових витрат на проходження матеріалу розділів по тижнях протягом року.

План-графік складається для однорідних навчальних груп (наприклад, у школі для кожної паралелі класів, вузі для груп того самого курсу й навчального відділення).

Порядок проходження видів практичного розділу навчальної програми залежить від сезонних умов і наявності спортивних споруд. Однак головним у визначенні раціональної послідовності проходження навчального матеріалу програми є педагогічні закономірності процесу фізичного виховання (формування рухових навичок, спрямованого розвитку фізичних якостей і ін.).

Програмний матеріал розподіляється по навчальних тижнях у порядку поступового наростання вимог до дітей як по складності техніки виконання вправ, так і по фізичному навантаженню.

У плані-графіку визначаються номери уроків, на яких планується прийом заліків або контрольних змагань по кожному розділу програми.

План-графік — це чисто організаційний документ (методика фізичного виховання в ньому не відбита). Він дає лише загальне цілісне уявлення про проходження програмного матеріалу протягом навчального року.

Робочий (тематичний) план складається на основі навчальної програми й річного плану-графіка проходження програмного матеріалу і являє собою послідовний виклад змісту кожного уроку навчальної чверті (семестру). У практиці фізичного виховання робочий план має різні назви - тематичний план, план на одну чверть, на один семестр. У робочому плані в більше конкретизованому виді, чим у плані-графіку навчального процесу, представлені використовувані засоби й відбитий методика навчання руховим діям і виховання фізичних якостей. Кваліфіковано складений робочий план значною мірою виконує функцію методичного забезпечення навчального процесу. Робочі плани становлять у текстовій і графічній формі.

У зміст робочого плану входять:

1) конкретні навчально-виховні завдання уроків (загальні й частки);

2) теоретичні відомості по фізичному вихованню;

3) основні засоби (фізичні вправи), способи їхнього застосування й величини навантажень (із зазначенням їхнього обсягу й інтенсивності на кожний урок);

4) контрольні вправи (тести) для визначення успішності засвоєння програмного матеріалу й рівня фізичної підготовленості учнів.

При розподілі в робочому плані навчального матеріалу по уроках необхідно керуватися наступними методичними положеннями:

дотримуватися дидактичного правила від простого до складного, при цьому брати до уваги підвищений рівень, фізичної підготовленості учнів у процесі їхніх систематичних занять;
при розучуванні рухової дії недоцільно робити більші перерви між уроками, тобто варто застосовувати концентроване в часі навчання;

3) усіляко використовувати позитивний взаємозв'язок вправ з різних розділів програми й уникати розучування на одному уроці негативно взаємодіючих рухових дій;

4) на заняттях, де заплановане навчання руховим діям, варто передбачати повідомлення основ знань про техніку досліджуваної дії, вплив цієї фізичної вправи на організм, правила забезпечення безпеки при його виконанні;

для вирішення завдань фізичного виховання варто використовувати на уроці засоби, що роблять різнобічний вплив на фізичний розвиток дітей;
кількість і зміст завдань на одному уроці повинні відповідати можливостям що дітей і учбово-матеріальному забезпеченню уроку.

У робочому плані фіксується методична послідовність проходження навчального матеріалу й одночасно розкривається зміст кожного конкретного уроку.

Розклад занять повинен бути по можливості постійним, стабільним і передбачати приблизно рівні проміжки часу між заняттями по фізичному вихованню.

План-конспект уроку (заняття) розробляється на кожне конкретне заняття на основі робочого плану і являє собою повний деталізований сценарій майбутнього уроку. У ньому вказуються номер заняття за робочим планом, основні й частки завдання уроку, підбираються необхідні засоби для їхнього рішення з позначенням параметрів навантаження (кількість повторень, інтенсивність, тривалість) і відпочинку по всіх вправах, розробляються організаційно-методичні вказівки.

Педагогічний контроль і облік у фізичному вихованні

Педагогічний контроль — це система заходів, що забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосовуваних засобів, методів і навантажень.

Основна мета педагогічного контролю — це визначення зв'язку між факторами впливу (засобу, навантаження, методи) і тими змінами, які відбуваються в, що займаються в стані здоров'я, фізичного розвитку, спортивної майстерності й т.д. (фактори зміни).

На основі аналізу отриманих у ході педагогічного контролю даних перевіряється правильність підбора засобів, методів і форм занять, що створює можливість при необхідності вносити корективи в хід педагогічного процесу.

У практиці фізичного виховання використовується п'ять видів педагогічного контролю, кожний з яких має своє функціональне призначення.

1. Попередній контроль проводиться звичайно на початку навчального року (навчальної чверті, семестру). Він призначений для вивчення складу що займаються (стан здоров'я, фізична підготовленість, спортивна кваліфікація) і визначення готовності учнів до майбутніх занять (до засвоєння нового навчального матеріалу або виконанню нормативних вимог навчальної програми). Дані такого контролю дозволяють уточнити навчальні завдання, засоби й методи їхнього рішення.

2. Оперативний контроль призначений для визначення термінового тренувального ефекту в рамках одного навчального заняття (уроку) з метою доцільного чергування навантаження й відпочинку. Контроль за оперативним станом що займаються (наприклад, за готовністю до виконання чергової вправи, чергової спроби в бігу, стрибках, до повторного проходження відрізка лижної дистанції й т.п.) здійснюється за такими показниками, як подих, працездатність, самопочуття, ЧСС і т.п. Дані оперативного контролю дозволяють оперативно регулювати динаміку навантаження на занятті.

3. Поточний контроль проводиться для визначення реакції організму дітей на навантаження після заняття. З його допомогою визначають час відновлення працездатності дітей після різних (по величині, спрямованості) фізичних навантажень. Дані поточного стану що займаються є основою для планування змісту найближчих занять і величини фізичних навантажень у них.

Етапний контроль служить для одержання інформації про кумулятивний (сумарному) тренувальному ефекті, отриманому протягом однієї навчальної чверті або семестру. З його допомогою визначають правильність вибору й застосування різних засобів, методів, дозування фізичних навантажень що займаються.
Підсумковий контроль проводиться наприкінці навчального року для визначення успішності виконання річного плану-графіка навчального процесу, ступеня рішення поставлених завдань, виявлення позитивних і негативних сторін процесу фізичного виховання і його складових. Дані підсумкового контролю (стан здоров'я що займаються, успішність виконання ними залікових вимог і навчальних нормативів, рівень спортивних результатів і т.п.) є основою для наступного планування навчально-виховного процесу.

Методи контролю. У практиці фізичного виховання застосовуються наступні методи контролю: педагогічне спостереження, опитування, прийом навчальних нормативів, тестування, контрольні й інші змагання, найпростіші лікарські методи (вимір ЖЄЛ - життєвої ємності легенів, маси тіла, станової сили й ін.), хронометрування заняття, визначення динаміки фізичного навантаження на занятті по ЧСС і ін.

Більшу інформацію викладач одержує за допомогою методу педагогічних спостережень. Спостерігаючи в ході заняття за учнями, викладач звертає увагу на їхнє поводження, прояв інтересу, ступінь уваги (зосереджене, неуважне), зовнішні ознаки реакції на фізичне навантаження (зміна подиху, кольори й вираження особи, координації рухів, збільшення пітливості та ін.).

Метод опитування представляє можливість одержати інформацію про стан їхніх власних показників, що займаються на підставі, про самопочуття до, під час і після занять (про болі в м'язах та ін.), про їхні прагнення й бажання. Суб'єктивні відчуття — це результат фізіологічних процесів в організмі. З ними треба вважатися й у той же час пам'ятати, що вони не завжди відбивають щирі можливості що займаються.

Контрольні змагання й тестування дозволяють одержати об'єктивні дані про ступінь тренованості й рівні фізичної підготовленості що займаються. Вони дуже показові й на їхній основі роблять відповідні висновки й коректування в планах. Так, наприклад, якщо рівень фізичної підготовленості не підвищується або стає нижче, те переглядають зміст, методику занять, фізичні навантаження.

Для контролю за освоєнням техніки фізичної вправи можуть використовуватися деякі вправи, що підводять, застосовувані на даному етапі навчання.

Основним методом контролю за засвоєнням знань є усне опитування, що вимагає відповідей у вигляді:

1) оповідання (наприклад, про значення занять фізичними вправами);

2) опису (наприклад, зовнішньої форми й послідовності рухів, що становлять рухова дія);

3) пояснення (наприклад, біомеханічних закономірностей конкретних рухів);

4) показу варіантів виконання фізичної вправи або його окремих компонентів.

У практиці фізичного виховання застосовується письмове опитування за допомогою програм контролю знань із вибірковими варіантами відповідей (програмований контроль знань). З 1996 р. у загальноосвітніх школах уведений випускний екзамен з дисципліни «Фізична культура» (на вибір учнів).

Порівняння результатів у попередньому, поточному й підсумковому контролі, а також зіставлення їх з вимогами програми фізичного виховання дозволяють судити про ступінь рішення відповідних навчальних завдань, про зрушення у фізичній підготовленості дітей за певний період. А це полегшує диференціювання засобів і методів фізичного виховання й підвищує об'єктивність результатів навчальної роботи.

Здійснюючи фізичне виховання, необхідно систематично перевіряти, оцінювати й ураховувати стан здоров'я що займаються, рівень їхнього фізичного розвитку, результати спортивної діяльності, старанність, поводження.

До обліку пред'являють ряд вимог: своєчасність, об'єктивність, точність і вірогідність, повнота, простота й наочність. Розрізняють наступні види обліку: попередній (до початку організації педагогічного процесу), що тече (безперервний у процесі роботи, від заняття до заняття) і підсумковий (по завершенню періоду роботи, наприклад, навчального року).

У зміст поточного обліку входить реєстрація: відвідуваності занять; пройденого матеріалу й виконаного обсягу й інтенсивності навантажень; виконання навчальних вимог і норм; даних про оцінки знань, умінь і навичок; відомостей про стан здоров'я що займаються.

Основним документом обліку служить журнал обліку навчальної роботи групи (класу).

Значення проведеної викладачем роботи з обліку не зводиться, звичайно, до формальної реєстрації відомостей для офіційного звіту. Ці дані повинні піддаватися систематичному аналізу, творчому осмисленню й узагальненню, використовуватися в майбутній роботі. Саме на такій основі впровадження нового можливе постійне поліпшення якості навчального процесу, збагачення його засобів і раціоналізація методики.

Частини уроку

Зміст уроку

Дозування

Методичні вказівки

40 хв.

Шикування, вітання, повідомлення завдань уроку.

Біг у колону по колу.

Біг із завданням:

приставши. кроком;

правим лівим боком;

крок галопу;

біг із крест. кроком;

біг спиною вперед;

поворот на 180⁰.

2. Розминка з м'ячами:

а) Гравці, стоячи навпроти, передають один одному м'яч.

б) гравці стоять навпроти один одного. Передача один одному (2 м'ячі). Один виконує передачу з відскоком м'яча від підлоги.

в) Передача м'яча в русі (малюнок 1).

г) 3 гравця, стоячи трикутником, передача м'яча один одному різними способами (малюнок 2).

д) Гравці стоять у лицьовій лінії до площадки. Гравець вартий у середині передає м'яч уперед те одному гравцеві, що біжить, те іншому. Вправа закінчується кидком (можна виконати з веденням) (малюнок 3).

2 хв

5 кіл

1 коло

0,5 кола

1 коло

2 хв

15-20 разів

6-7 разів

Звернути увагу на форму.

Бігти у зворотну сторону по сигналі.

Кожна вправа виконується по 3-4 рази по 2-3 підходи.

Той що ловить м'яч, обов'язково повинен зробити крок уперед - зустріти м'яч.

Бігти треба прямо вперед і тільки при передачі й пійманні повертатися до партнера.

Малюнок 1

Малюнок 2

Малюнок 3

Удосконалювання техніки володіння м'ячем.

Вправи для вдосконалювання кидків у кошик:

а) Кидок однією рукою зверху після ведення.

Гравець 1 веде м'яч і виконує кидок, партнер 2 треба за ним і добиває м'яч у кошик. Вертаючись у колону, обидва гравці відпрацьовують передачі й ловлю м'яча. Після звільнення кошика, гравці 3 і 4 продовжують вправу зі своїм м'ячем (малюнок 4).

б) Вправа у кидках:

Передача, 2 кроки й кидок однією рукою зверху (малюнок 5).

М'яч у гравця 8, до кошика виходить його партнер 1. Гравець 8 передає йому м'яч, і він виконує кидок однією рукою зверху. Гравець 9 добиває м'яч у кошик, і передає його партнерові 2, і вправа триває. Гравець 1 іде в колону добиваючих, а гравець 8 направляється в колону для кидаючих.

Для добивання м'яча учень повинен високо вистрибнути й витягнутими руками зустріти м'яч у найбільш високій точці.

Перед добиванням потрібно блокувати суперника, бути агресивним і не поступатися суперникові (малюнок 6).

а) при високому зрості тримати м'яч високо.

б) укривати м'яч ліктями й тілом.

в) чергування добивань м'яча в щит в одному стрибку в сполученні із човниковими ривками й серією дистанційних кидків у стрибку. Біля 4-х щитів по 6 дітей розташовуються в колоні по одному на відстані 2-3 м від щита, змістившись вліво або вправо від кошика (малюнок 7).

Працювати на 4 щитах.

5 хв

6-7 добивань

5 хв

Малюнок 4

Малюнок 5

Для прискорення виконання вправи використовуються обидва кошики

Добивання м'яча вимагає розрахунку, координації й стрибучості.

Малюнок 6

Малюнок 7

5 хв.

Побудова.

Виконати вправу на релаксацію.

Підведення підсумків. Виставляння оцінок. Організований відхід у роздягальню.

1 хв

2 хв

1 хв

Підпис викладача фізичного виховання:

Тема уроку: Гімнастика в 3-му класі

Завдання уроку:

Закріплення рухових навичок і вмінь у виконанні загальрозвиваючих вправ;
Вивчення елементів акробатики, перекид уперед

Інвентар: гімнастичні мати, гімнастичні ослони, конус, фішки, канат, навісні поперечини.

№	Зміст уроку	Дозування	Організація й методика
I	Підготовча частина:	12-14 хв.	Звернути увагу на зовнішній вигляд і на готовність до уроку.
	Вхід у спортивний зал, побудову в шеренгу, вітання, розрахунок один по одному.	2 хв.
	Тема й ціль уроку.
	Ходьба по залу із завданнями на поставу, зі зміною положення рук: а) на носках, б) на п'ятах, в) перекат з п'яти на носок, г) спортивна ходьба з переходом на повільний біг.	1 хв.	Стежити за поставою й дотримувати дистанції.
	Біг на носках зі зміною напряму руху («змійка»).	2 хв.	Дихати рівномірно. Вдих носом, видих вільний.
	Ходьба, відновлення подиху.		Стежити за рівнянням і дистанцією.
	Вправи в русі:	3-4 хв.
	а) вправи для рук і плечового поясу	6-8 разів.	Руки через сторони нагору – вдих, нахил – руки долілиць видихнув.
	б) нахили до прямої ноги на кожний крок (ногу ставити на п'яту),	Відведення прямих рук і зігнутих, руки на рівні грудей.
	в) випади по черзі лівою й правою ногою із пружним погойдуванням,	Позаду стояча нога пряма, руки на коліно поперед вартої ноги.
	г) махи зігнутої й прямою ногою на кожний крок.	10-12 разів.	Мах прямою ногою, опорну ногу в коліні не згинати.
	Перебудування через середину залу в колону по 3.		Стежити за рівнянням.
	Загальрозвиваючі вправи на місці (ЗРВ):
	І.п. ноги на ширині плечей, руки на пояс нахили голови вправо – уліво – уперед - назад.	3-5 разів.	Стежити за поставою й подихом.
	Вправа для плечей і.п. – ноги на ширині плечей, руки опущені долілиць піднімання – опускання плечей.	4-6 разів.
	І.п. - ноги на ширині плечей нахили тулуба вправо – уліво – уперед - назад	4-6 разів.
	Присідання	М-20 разів, Д – 15 разів. 25 хв.	Глибокі присідання із прямою спиною, руки за головою.
2	Основна частина уроку:
	Розійтися по станціях відповідно до порядковому номеру.
	1 станція: підтягування на низькій поперечині.	10 хв. на станціях. 1,5 на кожну станцію	Виконувати хватом зверху. М – 10 разів, Д – 8 разів.
	2 станція: три види віджимань від гімнастичних ослонів.	1. згинання рук в упорі на ослоні, 2. в упорі спиною до ослону. 3. ноги на ослоні, руки в упорі на підлозі.
	3 станція: лазання по канату в три прийоми.
	4 станція: просування у висі на руках по паралельних брусах.
	5 станція: стрибки через скакалку.
	6 станція: лазання по-пластунськи.
	7 станція: вправа на рівновагу.	Погодити рухи рук і ніг.
	8 станція: перекати по матах.	Прямолінійні рухи – перекати зі спини на живіт.
	Підготовка двох гімнастичних доріжок.
	Повторення спеціальних і вправ, що підводять, акробатики.	10 хв.
	І.п.- упор присівши спиною до мата – перекат на спину в угрупованні, повернутися в і.п.	6-8 разів.	Вправа виконується в щільному угрупованні.
	І.п.- лежачи на спині – піднімання прямих ніг з торканням підлоги за головою.	5-6 разів.	Ноги в колінах не згинати, обов'язкове торкання носками ніг підлоги.
	Стійка на лопатках: а) махи прямими ногами (ножиці) у стійці на лопатках б) «велосипед» у стійці на лопатках	6-8 разів.	Носки відтягнуті.
	Виконання «мосту» з і.п. – лежачи на спині	2-3 рази.
	Повторення перекидів вперед та назад	2-3 рази.	Стежити за виходом з перекиду й угрупованням.
	Прибирання місця занять.
3	Заключна частина:	3-5 мін.
	Підведення підсумків уроку.
	Вихід із залу.

Задачі уроку:

Закріплення рухових навичок і вмінь у бігу на коротку дистанцію з низького старту;
Вивчення метання малого м'яча однією рукою через голову.

Частини уроку

Зміст навчального матеріалу

Дозування

Організаційно-методичні вказівки

1. Побудова, здача рапорту.

2. Повідомлення теми й задач уроку.

3. Стройові вправи в русі.

4. Ходьба і її різновиди:

а) ходьба на носках;

б) ходьба на п'ятах;

в) ходьба в півприсиді;

г) ходьба в присиді;

д) стрибки нагору на кожен крок.

5. Біг і його різновиди:

а) біг у повільному темпі;

б) біг із захлестуванням гомілки;

в) біг з високим підніманням стегна;

г) біг у кроці;

д) прискорення з набіганням.

6. ЗРВ. на місці:

а) І. п.

1-4 - повороти голови вліво;

5-8 - теж вправо.

б) І. п. руки в замок, кругові рухи;

в) І. п. руки до плечей, кругові рухи вперед-назад у плечовому суглобі на 4 рахунки;

г) І. п. - стійка ноги нарізно, руки на пояс.

1 - нахил вліво з відведенням рук;

2 - І. п.

3 - теж в іншу сторону;

4 - І. п.

д) І. п. - стійка ноги нарізно, руки

перед грудьми.

1-2 - відведення рук;

3-4 - розведення рук з поворотом тулуба вліво вправо.

е) І. п. - широка стійка ноги нарізно, руки на пояс

1 - нахил до лівої ноги

2 - нахил уперед

3 - нахил до правої ноги

4 - І. п.

ж) І. п. - широка стійка ноги нарізно, руки вперед убік

1 - махом лівої ноги дістати праву руку

2 - І. п.

3-4 - теж іншою ногою

з) І. п. - широка стійка права нога спереду, руки на коліно

1-3 - пружинисті рухи;

4 - зміна положення ніг стрибком.

и) стрибки з поворотом тулуба на 360^о уліво вправо.

I. Навчити техніці низькому старту:

Стартова колодка встановлюється на відстані не більше 1-1.3 ступень від лінії старту, а задня на відстані гомілки від передньої.

Після команди «На старт» бігун стає на 1.5 стопи від лінії старту й опускається на коліно махової ноги, руки ставляться перед лінією так, щоб опора тіла доводилася на кисті, більші пальці були повернені в усередину, а інші назовні, плечі злегка подані вперед, за стартову лінію, погляд спрямований долілиць уперед.

Після команди «Увага!» спринтер відриває коліно від землі, піднімає таз трохи вище плечей і подає тулуб уперед нагору. При цьому ноги трохи випрямлюються, вага тіла переходить на руки.

Після команди «Марш!» бігун відриває руки від доріжки й одночасно відштовхується ногами. Перший крок повинен бути сланкої. Перші 3-4 кроки повинні бути коротше, ніж наступні.

II. Естафета «Хто швидше?».

Граючі діляться на дві команди й шикуються перед стартовою лінією. В 20 метрах від команд кладе м'яч. По сигналі, гравець біжить до м'яча, опираючись на нього, оббігають 2 рази навколо м'яча й вертаються назад. І так вся команда по черзі.

вправи, Що Підводять:

1 У парах з волейбольним м'ячем кидки 2 руками через голову

2 У парах з волейбольним м'ячем кидки 1 рукою

Імітація скресного кроку й фінального зусилля

30"

40"

20-30"

1-2'

8-10 разів

Звернути увагу на готовність класу до уроку.

Стислість і чіткість у викладі.

Чіткість виконання попередньої й виконавчої команди.

Дистанція 2 кроки, стежить позаду йде. Стежити за поставою, при ходьбі на носках ноги не згинати, руки точно в сторони.

Дистанція 2 кроки.

Руки працюють уздовж тулуба, частота роботи ніг близька до max .

Біг з max зусиллям.

Частота обертання близька до max .

Нахил глибше, рука пряма.

Руки не опускати.

Нахил глибше, руками дістати підлога, ноги не гнути в колінному суглобі.

Спину не гнути, при маху нога пряма, руки не опускати.

Спина пряма.

Помилки в старті й стартовому розгоні:

1. вистрибування, а не вибігання зі старту;

2. відштовхування ногами більше нагору, чим уперед;

3. мляві рухи рук;

4. біг зі старту зайвими кроками на зігнутих ногах;

5. раннє випрямлення тулуба при переході до стартового розбігу;

Виправлення помилок:

1. багаторазові пробіжки з низького старту з поступовим збільшенням швидкості;

2. біг з низького старту «У запряжці» з опором партнера;

3. імітація роботи рук у швидкому темпі;

4. виконання багатоскоків у нахилі;

5. пробіжки зі старту

Стежити за правильним виконанням вправ.

Звертати особливу увагу учнів на фази: розбігу; скресного кроку; фінальне зусилля

Учні побудовані у дві колони особою друг до друга виконують кидки м'яча через голову 2 руками по команді вчителя (виконують фронтально)

Кидки виконуються лівою й правою рукою по черзі

Заключна частина

1. Шикування в шеренгу.

2. Домашнє завдання.

3. Підведення підсумків.

4. Організований відхід.

30"

1' 30"

30"

Рівняння в ладі.

Виставляння оцінок, виділити найбільш активних. Домашнє завдання.

Перелік літературних джерел

Бальсевич В.К. Онтокинезиология человека. - М.: Теория и практика физической культуры, 2005. - 274 с.
Инновационная образовательная технология спортизированного физического воспитания в общеобразовательной школе (ред. Л.Н. Прогонюк) - Сургут: Дефис, 2006. - 212 с.
Обухова Н.Б. Стандартная тренировочная программа для развития скоростно-силовых качеств у детей 9-10 лет // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 2007, № 4, с. 33 – 34
Коробков А.В., Головин В.А., Масляков В.А. Физическое воспитание. М.: Высш. школа, 2003.
Коц Я.М., Спортивная физиология. М.: Физкультура и спорт, 2006.