Усвідомлення основних завдань малокомплектних початкових шкіл

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т. Г. Шевченка

Реферат

на тему

«Усвідомлення основних завдань малокомплектних початкових шкіл»

Чернігів2010р.

Зміст

Вступ

Основні завдання МКПШ

Висновок

Література

Вступ

Серед проблем, які розробляються сучасною вищою та середньою школою особливе місце займають питання організації навчального процесу в малокомплектних школах.

Сучасний демографічний стан в Україні, зниження кількості учнів в початкових класах вимагають відповідної зміни в структурі шкільної освіти. Збільшується кількість малокомплектних шкіл та класів – комплектів в звичайних школах. Так, в Приазовському районі Запорізької області працює 10 малокомплектних шкіл та 282 класи-комплекти в 2003-2004 навчальному році. Цей навчальний рік названо в районі роком малокомплектних шкіл. Актуальним стає питання розробки методичних засад викладання в цих школах.

Малокомплектною початковою школою вважається така, в якій навчається невелика кількість учнів, переважно у складі одного або двох класів – комплектів і відсутні паралельні класи. Структура таких шкіл буває різною і може змінюватися навіть протягом навчального року, залежно від кількості в ній учнів і вчителів та наповнюваності кожного класу. Перед малокомплектною школою стоять важливі завдання – створити такі педагогічні умови, за яких досягаються повноцінні результати навчання і розвитку учнів молодшого шкільного віку, зберігаються позитивні мотиви навчання.

Основні завдання МКПШ

Завдання вищої школи – підготувати вчителя, який здібний методично грамотно працювати в умовах такої школи. Особливу увагу ми приділяємо вчителю початкових класів. Наші дослідження проводились в малокомплектній школі-інтернаті «Надія» с. м. т. Приазовське Запорізької області разом з вчителем початкових класів Червонченко С.В. За основу було визначено викладання природознавства.

Видатний педагог С.Ф. Русова визначала, що « на чолі початкової науки повинно стояти природознавство, як джерело найпотрібнішого наукового знання, як найкраща дисципліна розуму, що привчає дитину до пильних спостережень, до послідовних висновків, як предмет, що має найкращий моральний і естетичний вплив на виховання дитини». Сучасне природознавство входить до програми «Я і Україна», яка має комплексний характер і вимагає нових форм і методів навчання. Психологія інтеграції змісту природничо-наукової освіти для школи створюють В.Р.Ільченко, К.Ж. Гуз та інші.

Курс «Методика викладання природознавства», який викладається у вищій школі, дозволяє готувати студентів лише в природничо-науковому напрямку. Потрібна інтегрована програма методичного курсу підготовки майбутніх вчителів до викладання в початковій школі за програмою «Я і Україна». Методичне забезпечення до викладання інтегрованого курсу у вищих педагогічних закладах містить також розробки щодо вивчення цього предмету в малокомплектній школі.

Організація навчально-виховного процесу в малокомплектній школі постійно розроблялась вченими – методистами, вона висвітлюється в періодичних виданнях та в окремих посібниках. Автори звертають увагу на важливість правильного комплектування класів, наводять різні варіанти поєднання класів розробляють організацію самостійної роботи на уроках. Навчальний процес в таких школах має свої особливості і тому для них розробляються спеціальні методики. Методичні засади проведення уроків з природознавства в малокомплектній школі наведені в книзі Г.М. Аквільової, екскурсії розробляла В.П. Горощенко, методика організації самостійної роботи учнів подається в підручнику В.М. Пакуловой. Важливе значення в малокомплектній школі надається правильному комплектуванню учнів у класі, від нього залежить ефективність навчально-виховного процесу. У своїй роботі Присяжнюк Н. звертає увагу на те, що поєднання класів у комплекти може бути різним і наводить приклади таких поєднань класів. Крім того, вона надає різні поради щодо складання розкладу відповідно до комплектації класів. Особливості навчання першокласників у комплекті розглядає у своїх роботах Шпиця В. Для багатьох вчителів це теж проблема, тому що першокласники не мають навичок до самостійної роботи. Методист О.Я. Савченко деталізує організацію самостійної роботи на уроках природознавства. Вона дає поради як організувати самостійну роботу на початку року, під час вивчення нового матеріалу, під час закріплення, як організувати контроль та самоконтроль. В малокомплектній школі особлива увага приділяється плануванню уроків, їх структура впливає на якість навчання. Складність планування саме уроків природознавства в класі комплекті полягає в тому, що майже на кожному уроці учні мають вивчати новий матеріал, а це вимагає від учителя надзвичайної ретельності у визначені структури уроку.

До розробки методики організації навчального процесу на уроках природознавства в специфічних умовах малокомплектної школи входили основні питання – комплектування класів, планування навчальної діяльності з природознавства, застосування форм, методів, прийомів. Значна увага приділялась організації самостійної роботи та використанню наочності на уроці.

Слід відзначити, що в школі-інтернаті, в класі-комплекті специфічним є те, що діти приходять з різною підготовленістю, а частіше вони зовсім непідготовлені. Діти з різним пізнавальними можливостями, здібностями до навчання. Крім цього, є діти різного віку, які ніколи не ходили до школи. Вони всі йдуть у перший клас, хоча за віком діти різні. Так, в першому класі навчалися діти від 6 до 8 років. В другому класі – діти від 7 до 9 років. Вони складають – комплект 1-3, 2-4, тобто до цих учнів був потрібен індивідуальний підхід. Суть індивідуалізації навчання в класі-комплекті не в пристосуванні змісту і мети до окремих школярів, оскільки вони є загальними для всіх учнів, а в пошуках прийомів і методів для підвищення і розширення можливостей індивідуальних здібностей учнів, які б сприяли розвитку особистості, знаходження співдружності між учнем і вчителем. Індивідуальний підхід дає можливість уникнути труднощів у навчанні окремих учнів, зробити цей процес гідним для розвитку їх здібностей.

Наші дослідження показали, що в комплекті де є першокласники, протягом першого півріччя слід працювати окремо, скорочуючи тривалість уроків. Ідею проведення скорочених уроків по Україні вперше запропонував В.П. Стрезікозін [6]. Слід підкреслити, що в класі-комплекті діти кожного класу сидять на окремому ряду, а за партами – більш сильний за знаннями зі слабими, це допомагає організувати роботу парами, що діє ефективно в класі-комплекті.

У специфічних умовах малокомплектної школи чергується робота під керівництвом вчителя зі самостійною роботою учнів. Аналіз особливостей планування уроку для комплекту з двох класів, свідчить, що оптимальною кількістю переходів «з учителем – самостійно» на уроці можна вважати 4-5

В умовах малокомплектної школи, коли чергується робота під керівництвом учителя і самостійна робота учнів, велика увага приділяється організації кожного етапу уроку. Учитель моделює заняття з дітьми до зустрічі з ними: окреслює види спільної роботи та самостійного шляху до знань, уточнює, коли краще надати інструктаж, показати зразок. Для кожного структурного компонента уроку в малокомплектній школі важливо визначити спільну мету. Наприклад, готуючи дітей до пізнавальної діяльності, наголошуємо, що для всіх дітей має бути спільна мета – усвідомлення завдання, часу його виконання, знайомство з засобами навчання, орієнтація на кінцевий результат. Ці організаційні прийоми використовує вчитель не тільки на початку уроку, але і на початку кожного етапу.

Самостійна робота на уроках природознавства дуже різноманітна за своїм змістом і характером, їй відводиться значне місце на всіх етапах опрацювання матеріалу. У підготовчий період змістом завдань можуть бути узагальнення спостережень, розгляд ілюстрацій, гербарію, колекцій діапозитивів, повторення попереднього матеріалу, порівняння з ним нового матеріалу. Учні можуть самостійно знайомитися (за допомогою підручника) з матеріалом описового характеру, підготувати відповіді на запитання вчителя, провести нескладні досліди.

Під час закріплення нового матеріалу поширеними видами самостійної роботи є усне й письмове узагальнення ознак і властивостей об’єктів, з’ясування різноманітних схем, малюнків, робота з картою, тощо.

В малокомплектній школі для проведення самостійної роботи особливого значення набувають дидактичні ігри, які допомагають у захоплюючій формі, без втручання вчителя набувати знання. Діти розрізняють ознаки предметів, описують їх; диференціюють видові й родові ознаки; класифікують предмети за видовими й родовими ознаками, порівнюють їх, виділяють частину з цілого, складають ціле з частин; вилучають „зайві” предмети тощо. На уроках доцільно використовувати такі ігри, організація яких не вимагає від учителя багато часу на приготування відповідного обладнання, на інструктаж.

Важливого значення набуває в малокомплектній школі формування у дітей ставлення до навчання. Задача вчителя – навчити дітей вчитися, сформувати у них навичок організувати своє робоче місце й спланувати роботу; навчити аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, перевіряти якість виконаної роботи. Навчити дітей самостійно спостерігати, користуватися додатковою літературою. Навчальні програми для початкової школи побудовані таким чином, що ряд тем повторюється з класу в клас, але з іншим змістом, щоразу на вищому рівні складності. Це дає можливість проведення однотемних уроків, які стимулюють активність учнів, їх увагу, дає дітям змогу більше міркувати вголос і слухати товаришів; на цих уроках без обмежень можна використати будь-які технічні засоби. Однотемні уроки сприяють виділенню більшої кількості часу для роботи з учнями, щоб керувати їхньою пізнавальною діяльністю. Дуже цікава проходять вступні й узагальнюючі уроки при вивченні пір року. На таких уроках можна організовувати роботу по групах з різними завданнями. Діти меншого класу починають відповідати першими. Старші діти можуть доповнювати. На такі уроки старші готують виступи по темі.

Деколи теми уроків неоднакові, але близькі. Наприклад, 2 клас вивчає тему «Сонце», а 4 клас – «Рух Землі навколо Сонця». На цьому уроці деякі етапи уроку будуть спільними.

Висновок

Отже, проведення однотемних уроків у класах-комлектах є одним з ефективних засобів раціональної організації занять. Разом з тим, до таких занять слід підходити вдумливо, щоб не було спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами, щоб був збережений рівень програмних вимог до вивчення теми в кожному класі. Дослідження показали, що підвищенню ефективності уроку в малокомплектній школі сприяє залучення до навчально-виховного процесу учнів-помічників, які виконують роль асистента. Такі асистенти можуть перевірити готовність класу до уроку, разом з вчителем готувати певний етап уроку. Коли діти працюють групами, цей учень допомагає іншим виконати завдання. Таким дітям можна доручити демонстрацію діафільму, слайдів. Все це має характер ділової гри, яка викликає у дітей інтерес, почуття відповідальності, а також є мотивацією до навчання, тому що асистентами можуть бути сильніші учні.

На однотемних уроках більше спільних етапів, але коли теми різні, що частіше зустрічається, – вчитель повинен по черзі працювати з кожним класом. Наприклад, у 2 класі тема «Пори року. Термометр», у 4 класі – «Карта півкуль. Океани. Материки». Урок починається з двох спільних етапів: 1. організаційний момент; 2. підсумки фенологічних спостережень. Наступний етап уроку – перевірка домашнього завдання . На цьому етапі 2 клас самостійно відповідає на тест «Поведінка за столом», а з 4 класом вчитель проводить фронтальне опитування. Потім учні 4 класу отримують індивідуальні картки, а у 2 класі вчитель проводить – актуалізацію опорних знань та повідомляє тему та завдання уроку. Після чого учні 2 класу розглядають малюнки, на яких з зображені пори року, а 4 клас – працює з вчителем. Поки учні 4 класу працюють самостійно, 2 клас вивчає новий матеріал з учителем. Використовуючи методи бесіди і розповіді, учитель пояснює новий матеріал і дає завдання для самостійної роботи. Після цього до вивченого матеріалу залучаються учні 4 класу. Пояснення нового матеріалу для всіх дітей закінчується спільним етапом уроку – фізкультхвилинкою. Після цього для учнів 4 класу на дошці записані завдання для самостійної роботи, а учні 2 класу працюють з вчителем. Проводяться дидактичні ігри. В кінці уроку вчитель дає домашнє завдання, оцінює роботу.

Ця схема проведення уроку рекомендується і для викладання інших тем природничого змісту. Згідно з програмою «Я і Україна» розробляються схеми уроків, які поєднують теми природознавства з суспільствознавством, з українознавством та з іншими напрямками освіти в початковій школі, зокрема з екологічним.

Курс «Методика викладання природознавства», який входить в програму вищої школи, нами доповняється новими темами відповідно до вимог підготовки студентів до викладання в малокомплектній школі.

Література

1. Аквилева Г.Н., Постникова Е.А., Суворова Г.Ф. Преподавание природоведения в малокомплектной школе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1987. – 96с.

2. Ильченко В.Р, Гуз К.Ж. Образовательная модель «Логика природы». Технология интеграции содержания естественно-научного образования. – М.: Народное образование, 2003. – 240 с.

3. Присяжнюк Н. Особливості роботи у класі-комплекті // Початкова школа. 1999. – №2. – С.34-36.

4. Русова С.Ф. Нова школа / Зб. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 1996, С. 207-218.

5. Савченко О.Я., Суворова Г.Ф. Навчально-виховний процес у малокомплектній школі: посібник для вчителя. – 2-ге вид. – К.: Радянська школа, 1988. – 232 с. – (Б-ка вчителя початкових класів).

6. Стрезикозин В.П. Урок в сельской малокомплектной школе. – М.: Просвещение, 1972. – 80 с.

Шпиця В. Навчаю у малокомплектній // Початкова школа. - 2000. – № 10. – С. 22-24.