Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Коломієць Алла Миколаївна

УДК 378.14.(043)

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, м.Вінниця

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор Гуревич Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Онищук Людмила Анатоліївна, професор кафедри теорії та історії педагогіки Гуманітарного інституту Київського міського педагогічного університету імені Б.Д. Грінченка;

доктор педагогічних наук, професор Біда Олена Анатоліївна, професор кафедри теорії та історії педагогіки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;

доктор педагогічних наук, професор Клочко Віталій Іванович, завідувач кафедри вищої математики Вінницького національного технічного університету

Захист відбудеться 26 травня 2008 року о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України за адресою: 04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розісланий 25 квітня 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. Сучасне суспільство характеризують зростання ролі інформації в соціальних відносинах, збільшення швидкості її опрацювання завдяки комп’ютерній техніці та впровадження інформаційних телекомунікаційних технологій (ІТКТ) у всі сфери суспільного життя. Саме ці процеси зумовили появу інформаційного суспільства (ІС). Про зростання ролі інформації в розвитку суспільства свідчать Закони України „Про інформацію” (1992), „Про захист інформації в автоматизованих системах” (1994), „Про Концепцію Національної програми інформатизації” (1998), „Про Національну програму інформатизації” (1998) та укази Презедента України „Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000), „Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України” (2001) та ін.

Інформатизація суспільства зумовлює необхідність інформатизації системи освіти, підготовку кваліфікованих кадрів для всіх сфер і галузей суспільного життя. В епоху інформатизації суспільства помітно зростає роль освіти, оскільки з усіх соціальних інститутів саме освіта є основою його соціально-економічного і духовного розвитку. На даному етапі в Україні відбувається становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження в європейський освітній простір. Учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів. На дітей і підлітків нахлинула лавина інформації з різних джерел, таких як: телебачення, відеофільми, комп'ютерні програми й ігри, Інтернет, різноманітна навчальна й науково-популярна література тощо.

Очевидно, що інформатизація освіти вимагає відповідності професійної підготовки вчителів сучасному рівню інформатизації суспільства. Тому однією з глобальних цілей інформатизації освіти є підготовка вчителів, які володіють високим рівнем інформаційної культури (ІК), готові застосовувати ІТКТ у навчально-виховному процесі й управлінні освітою, беруть активну участь у процесі інформатизації освіти. ІК розглядаємо як інтегроване особистісне утворення, що є чинником і показником професійної підготовки, являє собою систему знань, умінь і навичок щодо формулювання потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження, інтеграції, структуризації та створення нової інформації.

Необхідність формування ІК для майбутніх учителів зумовлена тим, що змінюється інформаційне забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах (ВНЗ) і загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ), формується інформаційна інфраструктура, розширюється мережа інформаційних баз знань, електронних освітніх і міжнаукових комунікацій. Крім того, процес інформатизації педагогічної освіти ініціює:

вдосконалення методології і стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання й виховання, що відповідають завданням розвитку майбутнього вчителя в умовах ІС;

проектування та реалізацію науково-методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу студентів, на формування вмінь самостійно добувати знання, переробляти інформацію;

створення і застосування засобів ІТКТ, що забезпечують функції збирання, продукування, накопичення, зберігання і передавання інформації.

Аналіз діяльності випускників педагогічних ВНЗ допоміг виявити такі суперечності між:

традиційною системою навчання, що переживає глибоку кризу, та новими умовами глобальної інформатизації всіх сфер життєдіяльності сучасної людини;

реальними потребами ІС в педагогічних кадрах і рівнем їхньої професійної підготовки;

вимогами до педагогічної праці, яка має бути індивідуально-творчою, та заформалізованою системою підготовки вчителя;

багатопредметністю професійної підготовки вчителя початкових класів і недостатніми міждисциплінарними зв’язками, що унеможливлює інтеграцію знань;

обсягом інформації, що одержується людством, і можливостями її засвоєння;

невичерпними дидактичними можливостями всесвітньої інформаційної мережі Iнтернет і низьким рівнем їх використання в процесі підготовки майбутнього вчителя початкових класів;

швидкими темпами комп’ютеризації навчання у ЗНЗ і неготовністю вчителів початкових класів до використання ІТКТ;

необхідністю постійного самовдосконалення і здійснення неперервної освіти і низьким рівнем ІК вчителя початкових класів.

Проблемам підготовки вчителів на сучасному етапі розвитку суспільства присвячені дослідження філософів (В.П. Андрущенко, Г.П. Васянович, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін та ін.), психологів (Г.О. Балл, І.Д. Бех, О.І. Кульчицька, Л.М. Мітіна, В.О. Моляко, В.А. Семиченко та ін.), педагогів (С.У. Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.Є. Мойсеюк, О.С. Падалка, О.М. Пєхота, Л.П. Пуховська, М.І. Сметанський, С.О. Сисоєва та ін.). Аналіз досліджень із проблем педагогічної професійної освіти показав, що відсоток праць, присвячених підготовці вчителя початкових класів, – незначний. У їх переважній більшості (О.А. Біда, А.М. Богуш, Н.П. Гудзик, П.М. Гусак, І.Я. Каплунович, М.П. Лещенко, О.М. Отич, Н.С. Побірченко, О.Я. Савченко, Н.В. Сулаєва, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич, І.Б. Червінська та ін.) розглядається лише його психолого-педагогічна та методична підготовка.

Наукові дослідження, в яких розглядається проблема підготовки вчителя початкових класів до роботи в ІС, лише починають з’являтись (О.А. Комар, В.В. Кондратова, Є.В. Костик, М.М. Левшин, Д.С. Мазоха, І.М. Шапошнікова, О.І. Шиман). Проблеми професійної підготовки вчителя початкових класів в умовах ІС висвітлені в кандидатських дисертаційних дослідженнях С.О. Гунько „Формування системи знань про інформаційні технології у майбутніх вчителів початкових класів” (Київ, 1999), Є.В. Данильчук „Методическая система формирования информационной системы будущего педагога” (Москва, 2003), І.М. Смірнової “Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкових класів” (Кіровоград, 2004), Л.Л. Макаренко „Комп’ютерна грамотність як складова професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи” (Київ, 2007), О.П. Кивлюк „Формування елементів комп’ютерної грамотності молодших школярів” (Київ, 2007) та ін. Проте в згаданих працях розглядаються лише проблеми підготовки майбутнього вчителя початкових класів до роботи з комп’ютером. Водночас зазначимо, що комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність не вичерпують проблеми готовності вчителя до успішної професійної діяльності в умовах перенасичення суспільства різноманітною інформацією. Йдеться про формування ІК вчителя, яка є основою його професійної культури.

На необхідності розвитку в майбутнього вчителя ІК постійно наголошує Міністерство освіти і науки України, яке рекомендувало ввести до стандартів вищої освіти відповідних вищих закладів як обов’язкову дисципліну „Інформаційна культура студента” (інформаційні листи №1/9-336 від 15.07.02 р. та 1/9-439 від 03.10.03 р.). Проте аналіз наукових досліджень і досвіду роботи педагогічних ВНЗ України дають підстави констатувати, що формування та розвиток ІК майбутнього вчителя початкових класів ще не були предметом цілісного педагогічного дослідження:

не обгрунтовано теоретико-методологічні засади досліджуваної проблеми;

не здійснено комплексного дослідження на основі діяльнісного, особистісного, критеріального, праксеологічного, аксіологічного та технологічного підходів до розвитку ІК студента;

не розглянуто взаємозв’язок і взаємозалежність між теоретичною і практичною підготовкою вчителя до роботи з інформацією;

не виявлено закономірності розвитку ІК студентів педагогічних ВНЗ.

Очевидно, що професійна підготовка майбутнього вчителя початкових класів вимагає більш детального дослідження, корекції та оновлення відповідно до вимог ІС. Вивчення процесів інформатизації в системі освіти і результатів практики, спроби зрозуміти сутність ІК вчителя і визначити чинники ефективності інформаційно-комунікаційних нововведень у педагогіку вимагають теоретичного й методичного обгрунтування, а також аналізу спеціально зібраного емпіричного матеріалу.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подолання згаданих суперечностей, а також іншими запитами ІС, серед яких найбільш вагомими є:

соціальна необхідність у творчому характері навчання, вдосконаленні методик, що дозволяють студенту визначати й реалізовувати свої креативні можливості;

організація системи навчання, яка б максимально сприяла розвитку вмінь і навичок здобувати необхідну інформацію;

володіння вчителем різними педагогічними технологіями і методиками презентації навчальної інформації;

високий рівень комунікативної культури вчителя;

комп’ютерна грамотність, інформаційна компетентність тощо.

З урахуванням необхідності й актуальності розв’язання виявлених суперечностей, ми обрали темою дослідження „Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури в майбутнього вчителя початкових класів”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцю­бинського (ВДПУ) у межах НДР “Теоретичні та методичні основи впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховному процесі” (РК№0100U005521), „Дидактичне забезпечення якісного оновлення змісту освіти в системі педагогічної підготовки студентів педвузів III-IV рівнів акредитації” (РК№0102U000737), „Теоретичні та методичні основи створення і використання мультимедійних електронних навчальних курсів” (РК0106U002881). Дисертаційне дослідження входить до плану наукових досліджень кафедри педагогіки з проблеми „Теоретико-методичні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (РК№0101U007274), кафедри педагогіки та методики початкового навчання за темою „Підвищення ефективності підготовки вчителів початкових класів до навчально-виховної роботи з молодшими школярами” (протокол № 6 від 28.02.2001) та кафедри філологічних і природничо-математичних дисциплін за темою 22-а „Інноваційні підходи до викладання профілюючих дисциплін у початкових класах і ВНЗ” (протокол №7 від 07.12.2005).

Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України) (протокол №5 від 27.05.04 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №5 від 24.05.05 р.).

Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів в умовах інформаційного суспільства.

Предмет дослідження – формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження полягає у визначенні теоретичних і методичних засад формування ІК як основної складової професійної культури майбутнього вчителя початкових класів і засобу поліпшення його професійної підготовки в умовах ІС.

Концептуальна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що ІК є підсистемою професійної культури вчителя початкових класів, розвиток якої в умовах ІС значною мірою визначається використанням інформаційних потоків в освітній галузі. А тому формування ІК детермінується рівнем готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності (ІД), упровадженням інноваційних педагогічних технологій, розв’язанням проблеми неперервної освіти вчителя, комп’ютеризацією навчального процесу і є необхідною умовою поліпшення професійної підготовки.

Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, обгрунтована нами, базується на філософії освіти, теорії педагогічних систем, теорії особистості та її діяльності, теорії інформації, дидактичних теоріях презентації наукових знань. Основне положення концепції: організована відповідним чином творча ІД студентів з використанням ІТКТ спрямовується на створення професійно та особистісно значущих інформаційних продуктів, є системотвірним чинником ІК і основою зростання професіоналізму вчителя початкових класів, який працює в умовах ІС. Головна ідея концепції: зміст і методику професійної підготовки вчителя початкових класів необхідно орієнтувати на відповідність потребам ІС, запит на ринку праці на фахівців з високим рівнем ІК, динамічну структуру й творчий характер педагогічної діяльності, виховання мотивації до творчої ІД, неперервної освіти та постійного самовдосконалення.

Гіпотеза дослідження. Ефективність формування ІК майбутнього вчителя початкових класів істотно підвищиться, якщо:

визначені нові функції освіти в процесі становлення ІС, роль і місце ІК в системі професійної культури вчителя початкових класів;

розроблені теоретико-методологічні засади формування ІК майбутнього вчителя;

викладачі ВНЗ будуть підготовлені до керівництва процесом розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів;

здійснюється спрямованість ІД студента на його творчу індивідуальність;

майбутній учитель початкових класів чітко уявляє результати своєї діяльності з формування ІК як чинника і показника розвитку професійної культури.

Основну гіпотезу дослідження конкретизовано в таких часткових гіпотезах:

вивчення першокурсниками дисципліни ”Основи інформаційної культури вчителя” дозволяє усвідомити цінність інформації для розвитку суспільства та саморозвитку особистості, сформувати в студентів потреби та навички ефективного використання різних інформаційних ресурсів (ІР), сприяє формуванню в них інформаційно-бібліографічної культури та компетентності щодо використання глобальної інформаційної мережі Інтернет;

широке впровадження ІТКТ у навчальний процес створює додаткові можливості для впровадження нових особистісно орієнтованих освітніх технологій, здійснення діяльнісного підходу, диференціації навчально-виховного процесу, розвитку індивідуальних здібностей студентів, критичного мислення, задоволення інформаційно-освітніх запитів і потреб, розкриття творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів;

вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін забезпечує достатній рівень комп’ютерної грамотності, знань з мультимедійної дидактики, формує навички використання ІТКТ у навчальному процесі початкової школи;

організація систематичної самостійної ІД студентів на основі використання технології співробітництва, методу проектів, ресурсно орієнтованого навчання дозволяє їм підвищити рівень знань з різних дисциплін і сформувати навички створення власних інформаційних продуктів;

вивчення старшокурсниками інтегрованого спецкурсу ”Методика вивчення величин” сприяє посиленню мотивації до роботи з науковою і навчальною інформацією, розвиває навички інтегрування різнопредметної інформації, вміння структурувати знайдену і створювати власну інформацію та презентувати її в доступній формі для споживачів різного віку.

Для досягнення поставленої мети та перевірки висунутих гіпотез ставилися такі завдання:

З’ясувати нові функції освіти та педагогічних кадрів у процесі становлення ІС.

Проаналізувати структурні компоненти професійної культури вчителя початкових класів, визначити роль і місце в цій структурі ІК.

Визначити теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити структуру, визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутнього вчителя початкових класів, виявити закономірності процесу її формування.

Теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Розробити методичні прийоми застосування ІТКТ у підготовці вчителя початкових класів.

На основі інтенсивної ІД, застосування ІТКТ і вивчення спецкурсів створити інформаційні продукти та методичні рекомендації для їх використання вчителями початкових класів.

Експериментально перевірити ефективність і доцільність запропонованої методики, обґрунтувати організаційні та психолого-педагогічні умови і засоби формування ІК у майбутніх учителів початкових класів.

Методологічну основу дослідження становлять філософські ідеї про єдність особистісного розвитку і професійного становлення; вихідні положення синергетики; окремі положення теорії інформації; принципи єдності теорії і практики, гуманізації та демократизації освіти.

В основу дослідження покладено такі методологічні підходи:

цивілізаційний підхід, що розглядає професійну підготовку вчителя початкових класів відповідно до вимог ІС, створення якого є основною характерною ознакою сучасної цивілізації;

культурологічний підхід, що характеризує розвиток ІК з позицій нового розуміння професійно-педагогічної культури і дозволяє простежити динаміку професіоналізму у професійній культуротворчій діяльності вчителя;

аксіологічний підхід, що дозволив аналізувати формування ІК майбутнього вчителя на основі детермінації ціннісного ставлення особистості до ІД;

інформологічний підхід, що уможливив визначення основних джерел інформації в сучасному освітньому процесі, структури й змісту навчальної діяльності в процесі їх використання;

діяльнісний підхід, що передбачав залучення студентів до здійснення творчої ІД з метою створення професійно значущих інформаційних продуктів і формування професійних якостей і здібностей;

компетентнісний підхід, що дозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, якими має володіти педагог ІС;

особистісний підхід, що зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів;

акмеологічний підхід, що дав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ на розвиток професіоналізму;

синергетичний підхід, що дозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкриту систему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірним чинником якої є ІД;

інтегративний підхід, що уможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителя початкових класів.

Теоретичною основою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервної професійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновки системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів. Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителя початкових класів були такі види джерел:

класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології, культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С. Лутай, М.М. Скаткін та ін.);

концептуальні положення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) і теорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);

дослідження потреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України в епоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г. Ничкало, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва);

здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителя початкових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В. Занков, М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);

дослідження з проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);

діяльнісна теорія навчання і розвитку особистості (Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалися загальнонаукові методи: теоретичні – методологічний аналіз категорій дослідження; теоретичне моделювання структурно-логічних і змістових засад професійного становлення вчителів початкових класів; системний, порівняльний, ретроспективний і перспективний аналіз літературних та Інтернет-джерел з проблем педагогіки і психології професійної освіти з метою порівняння, систематизації, класифікації та узагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні – педагогічний експеримент із упровадження авторської моделі формування ІК, спостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди, сфокусовані інтерв’ю, рейтинг-оцінювання), методи моніторингу вмінь студентів щодо ефективного використання у навчальній діяльності ІТКТ, математичні методи для статистичної обробки даних.

Використаний дослідницький інструментарій зумовлений теоретичною концепцією дослідження, стандартизованістю і апробованістю методик, що збільшує надійність одержаних даних і дозволяє аналізувати як якісні, так і кількісні результати. Методи дослідження підібрані відповідно до рівня розвитку студентів і профіля їхньої діяльності.

Одним із джерел дослідження був педагогічний досвід автора з викладання математики та інформатики в загальноосвітніх школах №13, №32 м. Вінниці (1985 – 1993 рр.), математики та фізики на фізико-математичному факультеті (1992 – 1996 рр.) і математики (з 1996 р.). та „Основ інформаційної культури вчителя” на факультеті підготовки вчителів початкових класів ВДПУ.

На різних етапах наукового пошуку використовувались положення законів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державної програми „Вчитель”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України.

Організація дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалось упродовж 10 років у декілька етапів:

1 етап (1998-2000 рр.) – ознайомлення з теорією і практикою педагогічної освіти, накопичення емпіричного матеріалу, вивчення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, природничо-наукової літератури з проблем підготовки вчителя, професійно-педагогічної діяльності.

2 етап (2000-2003 рр.) – теоретичний аналіз наукових праць, педагогічного досвіду, моделювання ІК як підсистеми професійної культури вчителя і процесу її розвитку, теоретична і дослідно-експериментальна робота з проблем підготовки вчителя початкових класів, написання наукових статей.

3 етап (2003-2005 рр.) – формулювання робочих гіпотез, визначення завдань, добір методів дослідження, систематизація і узагальнення результатів дослідження, їх апробація і впровадження в педагогічний процес.

4 етап (2005-2008 рр.) – експериментальна перевірка моделі формування ІК; порівняння проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; написання наукових статей, підготовка і видання монографії і навчальних посібників; оформлення результатів дослідження у вигляді докторської дисертації.

Дослідно-експериментальна база дослідження: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Київський Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж. У дослідженні брали участь учителі середніх загальноосвітніх шкіл №7, №13, №26, №32 м. Вінниця. Загалом дослідженням було охоплено 1715 студентів, 28 викладачів, 19 учителів.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше до вивчення професійної культури вчителя початкових класів застосовано синергетичний підхід, у якому ІК розглядається як підсистема, а ІД – як системотвірний чинник; розроблено й обгрунтовано концепцію професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах ІС; обгрунтовані моделі формування ІК і розвитку професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів; запропоновано методику формування комп’ютерно-ігрової культури вчителів і учнів початкових класів, яка є складовою їхньої ІК.

Удосконалено методичні прийоми застосування інформаційно-діяльнісного, інтегративного та особистісного підходів і методику викладання інтегрованих курсів у підготовці майбутнього вчителя початкових класів.

Подальшого розвитку дістали концептуальні положення комп’ютерної дидактики, практика застосування ПК як дидактичного засобу, методика впровадження методу проектів, технології співробітництва та ресурсно орієнтованого навчання.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

з’ясовано нові функції освіти і педагогічних кадрів в період становлення ІС;

уточнено структуру професійної культури вчителя, який працює в умовах ІС;

визначено теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;

розроблено критерії, показники та рівні сформованості ІК вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури;

теоретично обгрунтувано та експериментально перевірено модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;

розроблено методичні прийоми активізації ІД студентів.

Практичне значення дослідження визначається тим, що:

- створено й апробовано програми та методичне забезпечення курсів „Новітні інформаційні технології”, „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”, спрямованих на формування ІК;

- створено й впроваджено в практику педагогічних університетів низку інтегрованих лекцій із застосуванням комп’ютерної презентації навчального матеріалу до окремих тем дисциплін природничо-наукового (ПН) циклу;

- розроблено методику викладання ПН дисциплін на основі інформаційно-діяльнісного підходу;

- підготовлено дидактичні інтегровані матеріали для вчителя початкових класів, серед яких: „Математична гармонія природи”, „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення геометричних понять”, „Особливості вивчення величин у початкових класах”, „Позакласна робота з математики у початковій школі” та ін. Матеріали дослідження можуть бути використані в теорії і практиці професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/3 від 22.01.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № 01/149 від 18.12.2007 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 48/12 від 27.12.2007 р.), Київського Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 05/08 від 18.01.2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1463 від 27.12.2007 р.), Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-07-21 від 25.01.2008 р.), а також використані Вінницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 54 від 24.01.2008 р.) та вчителями шкіл Вінницької області (довідка № 165/01 від 21.01.2008 р.). Інформаційні матеріали, що ввійшли до посібника автора „Математична гармонія природи” схвалені до використання у навчально-виховному процесі (лист МОН України № 1.4/18-890 від 29.09.06 р.).

Особистий внесок автора. У працях, написаних у співавторстві з Р.С.Гуревичем і Д.І.Коломійцем, автору належать основні концептуальні ідеї, положення, висновки, зокрема: аналіз системи професійної освіти вчителя початкових класів в умовах ІС, методичні рекомендації щодо викладання дисциплін ПН циклу, впровадження ІТКТ, організації ІД студентів. У навчально-методичних посібниках, написаних у співавторстві із Р.В.Загоруй і Г.Б.Шульгою, автору належать розділи, що стосуються інтеграції знань із природничо-математичних дисциплін, організації самостійної ІД майбутніх учителів та учнів початкових класів. Права жодного із співавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку дисертант особисто брала участь в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, у відборі та структуруванні змісту і визначенні методичних прийомів викладання розроблених навчальних курсів.

На захист виносяться:

Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, розроблена з урахуванням вимог ІС.

Педагогічна модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.

Зміст і методика викладання курсу „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.

Методика застосування ІТКТ в організації ІД майбутнього вчителя початкових класів.

Вірогідність і надійність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих висновків забезпечено методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають меті, об’єкту, предмету, завданням; кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу; застосуванням статистичних методів, що забезпечують перевірку на валідність і надійність результатів; особистим багаторічним досвідом роботи дисертанта в школі та педагогічному ВНЗ.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідались на таких конференціях:

1) міжнародних наукових: “Кримські педагогічні читання” (Харків-Алушта 2001, 2002, 2003); “Духовно-нравственная культура преподавателя ВУЗа XXI века” (Москва, 2002); “Психологічні і педагогічні основи підготовки фахівців різних професій в світлі вимог XXI століття” (РП, Кельце, 2003); „Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития” (Санкт-Петербург, 2005, 2006, 2007); „X Царскосельские чтения”” (Санкт-Петербург, 2006); ”Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002); “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003); “Формування національної гуманітарно-технічної еліти” (Харків 2002, 2003, 2004); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця 2000, 2002, 2004, 2006); „Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Массандра, 2007); „Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006); „Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції” (Біла Церква, 2006);

2) міжнародних науково-методичних “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2002); “Сучасні технології вищої освіти” (Одеса, 2003); „Вища освіта в XXI столітті: Інформація-Комунікація-Мультимедіа” (Севастополь, 2003);

3) всеукраїнських науково-практичних ”Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2002, 2005); “Навчально-виховний комплекс “Школа-дошкільний навчальний заклад” – новий тип установи дошкільної освіти” (Умань, 2002); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); „Формування професійної компетенції майбутніх учителів початкових класів” (Херсон, 2007); „Вища школа України: поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007); „Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2007).

4) науково-практичних і методичних семінарах: „Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти” (Хмельницький, 2002); „Громадянська освіта в дії: експеримент, пошук, реалізація нової моделі школи культуротворчого спрямування”, „Особливості навчального процесу в умовах інформаційного суспільства”, „Неперервна освіта педагога – вимога часу”, „Педагогічні технології організації та керівництва самос-тійною роботою студентів”, „Дослідницько-орієнтовані напрями професійної підготовки майбутніх учителів”, ”Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі ВНЗ”, ”Можливості мережі Інтернет у підготовці майбутніх учителів”, ”Інтерактивні методики та специфіка їх застосування у вищій школі”, „Проблема інтеграції базових знань студентів” (Вінниця, 2004-2007).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему: „Взаємодія дислокацій з точковими та більш потужними локальними дефектами і її вплив на рух дислокацій в кристалах кремнію” була захищена в 1997 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської не використовувались.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 74 наукових працях. Серед них: 1 монографія, 1 посібник з грифом МОН України, 34 статті у фахових виданнях з переліку ВАК України (з них 20 – одноосібних); 16 статей і 10 тез доповідей у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій; 7 навчально-методичних посібників, 4 навчальні програми, 1 термінологічний словник.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку літератури (561 найменування), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 525 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 432 сторінках, з яких на 25 розміщено 37 таблиць і 36 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, гіпотеза, методологічні основи і методи дослідження, його етапи. Розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі – “Концептуальні засади формування інформаційної культури вчителя початкових класів в умовах інформаційного суспільства” – аналізуються функції освіти та роль педагогічних кадрів у період становлення ІС. Інформатизація освіти розглядається як чинник і наслідок інформатизації суспільства. Умовами професійного вдосконалення педагога ІС визначено неперервну освіту та формування його ІК.

Доведено, що сучасна освіта є засобом розв’язання найважливіших проблем не лише всього суспільства, а й окремих індивідів, залишаючись одним із найважливіших етапів у тривалому процесі їхньої соціалізації. Сучасні тенденції в галузі вищої освіти та нові завдання, що стоять перед нею, зумовлюють необхідність переосмислення її ролі й місії, вироблення нових підходів і визначення нових пріоритетів розвитку. Система освіти нині значно трансформується і змістово, й організаційно. Вона має озброювати знаннями, формувати у студентів потреби в неперервному самостійному оволодінні ними, розвивати вміння й навички самоосвіти. Провідним стає принцип ”освіта впродовж життя”. Крім того, кардинально змінюється й інформаційне середовище освіти. Основним елементом навчального процесу є створення знань і отримання їх із одержуваної інформації. Ці тенденції приводять до такого висновку: знання, вміння й навички в роботі з інформацією варто формувати і розвивати цілеспрямовано, про що свідчить накопичений у світі позитивний досвід в освітній сфері. Робота з інформацією в сучасному суспільстві передбачає високий рівень ІК, розвивати яку необхідно ще з шкільних років, починаючи з початкової школи. Для цього вчителі початкових класів самі мають володіти високим рівнем ІК і бути готовими до постійного самовдосконалення в цій сфері.

Аналіз світового досвіду інформатизації освіти показує, що багато науковців розуміють ІК як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її одержання, обробки і передавання ІТКТ. Таке трактування, на нашу думку, є дещо звуженим, неточним і не враховує цілої низки аспектів, пов’язаних із знаходженням і використанням інформації фахівцями різних галузей.

За результатами дослідження стану професійної підготовки вчителів у нових соціально-економічних умовах сформульовано основні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі розвитку ІС. Професійна підготовка вчителів до діяльності в сучасному інформаційному просторі має ґрунтуватися на положеннях про значення феномена інформації для розвитку особистості й цивілізації; про творчий характер ІД, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутність інформаційного простору; поліфункціональний вплив інформаційних джерел на особистість; необхідність виховання грамотного реципієнта інформаційного простору. Основою формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є становлення системи його неперервної особистісно орієнтованої освіти з урахуванням новітніх педагогічних технологій і можливостей використання ІТКТ, оскільки реальну перспективу для подолання суперечності між темпами суспільного й індивідуального соціокультурного розвитку вчителя створює саме стратегія неперервної освіти з використанням новітніх ІТКТ.

У зв’язку із загальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, в тому числі й освітніх процесів, зростають вимоги не тільки до загальнокультурного і професійного рівня вчителя, а й до рівня його ІК. З іншого боку, процеси інформатизації освіти, що відбуваються в нашій країні, зумовлюють необхідність уведення науково обгрунтованих методів і методик використання ІТКТ у фаховій діяльності педагогічних працівників. Констатовано, що у вирішенні цього завдання вчителі і викладачі ВНЗ розділилися на дві групи: для одних персональний комп’ютер (ПК) став засобом, що допомагає реалізувати й удосконалювати процес навчання, для інших – невідомим, до якого ставляться з недовірою й острахом. Тому, формуючи ІК вчителя початкових класів, ми приділяти більше уваги розвитку інтересу до проблем інформатизації, постійної потреби в нових знаннях, прагнень до цивілізованого спілкування, готовності до практичних раціональних видів фахової діяльності; системи спеціальних знань і вмінь, поглядів і переконань в галузі інформатики та ІТКТ, виходячи з принципів і закономірностей сучасних освітніх парадигм; потреби осмислення своїх індивідуальних і творчих потенційних можливостей; потреби в неперервній освіті впродовж усього життя.

Серед компонентів формування в індивіда потреби у неперервній освіті на сучасному етапі найбільш істотним, на наш погляд, є саме розвиток його творчих можливостей. Працювати в режимі творчості – необхідна вимога до професійної діяльності сучасного фахівця. Сучасний учитель початкових класів має вміти вдало структурувати елементи навчального матеріалу, інтегрувати різнопредметні знання, максимально застосовувати образотворчу ілюстрацію, відеотехніку та комп’ютерну графіку, анімацію, методи проблемного навчання, діалогічні форми навчання тощо.

Тому найважливішими напрямами розвитку системи підготовки творчого вчителя початкових класів в умовах глобальної інформатизації суспільства вважаємо такі: інформатизація освіти, інтеграція змісту освіти, гуманізація, забезпечення наступності і неперервності, розвивальний, діяльнісний характер освіти, активізація навчальної і педагогічної діяльності, надання їй характеру творчого пошуку.

Вітчизняними та зарубіжними педагогами надається перевага окремим із цих напрямів. Головним напрямом вважають комп’ютеризацію В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С. Гуревич, А.М. Гуржій, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак; інтеграцію – Є.С. Барбіна, В.Р. Ільченко, І.М. Козловська, Т.С. Яценко; гуманізацію – С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.І. Мирошниченко, Г.С. Тарасенко; неперервність освіти – П.М. Воловик, М.А. Лобанов, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва. Розвивальному і діяльнісному характеру освіти надають перевагу Г.О. Атанов, Г.О. Балл, В.В. Давидов та ін. Проте постать учителя початкових класів настільки багатогранна, його професійна діяльність настільки широкомасштабна, а контингент учнів настільки специфічний, що в процесі його підготовки, як показали дослідження, важливими й необхідними є всі згадані напрями, а головним їх результатом має стати здатність учителя до творчості, самоосвіти, новаторства. Тому всі визначені напрями мають бути наявними в процесі його підготовки і слугувати посиленню творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів. У зв’язку з цим визначено такі завдання педагогічних ВНЗ:

забезпечити підготовку вчителів на основі навчання інноваційного типу та їхньої неперервної освітньої діяльності;

змістити з пасивної на активну професійно-особистісну позицію майбутніх учителів щодо засвоєння перспективних педагогічних технологій;

перевести навчальну діяльність студентів із режиму одержання інформації в режим інноваційного розроблення, спільного пошуку орієнтирів професійної діяльності;

створити інноваційно-творче середовище для ІД майбутнього вчителя.

Аналіз розвитку професійно-педагогічної культури вчителя з позицій синергетики дав можливість зробити висновок, що ІК є системотвірним чинником його професійної культури. З урахуванням результатів здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури та різних підходів до трактування поняття ІК сформульовано означення ІК вчителя початкових класів, визначено її компоненти, критерії, показники, рівні.

Визначені закономірності розвитку професійної культури вчителя, такі, як ускладнення її структури як сукупності психічних процесів і якостей особистості; односпрямованість і періодичність розвитку, що відображається в необмеженості незворотних і спрямованих змін інтелектуальної системи від простого до складного, від нижчого до вищого рівнів і в періодичному повторенні властивостей, процесів і явищ на різних рівнях; часової неузгодженості щодо розвитку підсистем (одні підсистеми професійної культури вчителя розвиваються швидше, інші – повільніше). Зроблено висновок, що професійно-педагогічну культуру можна розглядати як систему, здатну до самоорганізації.

Доведено, що несприйняття інновацій в освіті під тиском вимог ІС до професійних і особистісних якостей учителя призводить до зниження рівня його професіоналізму. Розвиток професіоналізму вчителя починається не з перших днів професійної діяльності, а в період навчання в педагогічному ВНЗ. І лише в процесі власної діяльності майбутній учитель забезпечує розвиток своїх фахових здібностей. Інтенсивність такого розвитку залежить від низки педагогічних чинників, серед яких особливе місце посідає створення умов для творчої ІД, виховання мотивації до самовдосконалення, формування потреби в неперервній освіті, вивчення різних педагогічних технологій тощо.

З ускладненням структури професійної культури як системи відбувається прискорення темпів її розвитку. Чим на більш високому рівні розвитку знаходиться професійна культура вчителя, тим швидше вона змінюється й розвивається. З цієї точки зору найбільш адекватним для математичної моделі розвитку професійно-педагогічної культури є експоненціальний закон , де – початкове значення професійної культури, – коефіцієнт її зростання, – тривалість педагогічної діяльності. На низьких рівнях організації цієї системи темпи розвитку мінімальні. Це означає, що для успішного входження в професійну діяльність випускник педагогічного ВНЗ уже має володіти певним рівнем професійної культури. До ресурсів самоорганізації професійної культури віднесено загально-культурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, тобто все те, що цілком визначає мотиви будь-якої діяльності, зокрема, – фахової.

Узагальнюючи викладене, можна зробити висновок, що в ІС питома вага високопрофесійної інтелектуальної праці є особливо значною, а тому якість педагогічної діяльності має вирішальне значення. Розвиток науки, техніки, виробництва, комп’ютерної індустрії ставить жорсткі вимоги до рівня освіченості населення. Це, в свою чергу, підвищує вимоги до сучасного вчителя. Подолання суперечностей, викорінення недоліків і диспропорцій у підготовці педагогічних кадрів, покликаних вирішувати нагальні потреби нарощення інтелектуального потенціалу суспільства, зумовлюють необхідність реформування вищої педагогічної освіти, формування ІК вчителів, забезпечення їхньої неперервної освіти на основі ІТКТ.

У другому розділі – “Формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів як психолого-педагогічна проблема” викладено характеристику основних дефініцій дослідження, проаналізовано структуру професійно-педагогічної культури сучасного вчителя початкових класів. Аналізуючи різні підходи до визначення поняття ІК особистості науковців України, Польщі, Росії та інших країн, а також специфіку професійної діяльності вчителя початкових класів, вироблено власний підхід до трактування ІК, який представлено в цьому розділі. На основі аналізу педагогічної діяльності в контексті культуротворчого підходу визначено структурні компоненти професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів.

Професійно-педагогічна культура вчителя є відкритою системою. Розвиток цієї інтелектуальної системи залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання інформаційних потоків із навколишнього середовища. Останнє означає, що сучасний учитель має бути відкритим до сприйняття інформації. З огляду на перенасиченість її в сучасному суспільстві, складність і різноманітність інформаційних технологій він має володіти високим рівнем ІК. Очевидно, що поняття ІК генерується двома фундаментальними поняттями: культура та інформація, відтворюючи їх взаємозв’язок і взаємовплив (рис.1.).

Наявність різних означень і трактувань ІК та їх ускладнення з урахуванням рівня розвитку суспільства свідчить про динамічність цього поняття й необхідність врахування вимог інформаційного розвитку суспільства при його визначенні. Для творчого вчителя початкових класів проблема ІК ускладнюється ще й тим, що він працює з різнопредметною інформацією і презентує її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей.

Рис.1. Генерування поняття інформаційної культури

Враховуючи різні підходи дослідників до визначення поняття ІК та її місця в професійній культурі вчителя, пропонуємо своє бачення цієї структури (рис.2). ІК зображена в центрі схеми, оскільки вона є „джерелом живлення” всіх інших структурних компонентів професійної культури вчителя. Вплив ІК на кожну із підсистем професійної культури майбутнього вчителя можна довести. Наприклад, пошук наукової інформації, ознайомлення з науковими методами її обробки, збирання, дослідження, аналіз і зіставлення певних фактів, понять, явищ розвивають наукову культуру студента. Систематичне застосування ІТКТ для пошуку, відбору, інтегрування, структурування і створення власної інформації розвивають предметну компетентність, технологічну й методологічну культуру майбутнього вчителя.

Отже, ІК є системотвірним чинником професійної культури вчителя, оскільки перетворює її у відкриту, самодостатню систему, що саморозвивається і саморегулюється. Слід зауважити, що ІК, в свою чергу, є підсистемою професійної культури. ІК, як показано в третьому розділі, теж має ознаки системності. Її компоненти взаємодіють між собою, зміни в розвитку одного неминуче викликають зміни в розвитку інших.

Рис.2. Структура професійної культури вчителя

Пропонуємо таке визначення цього складного і багатокомпонентного поняття: інформаційна культура вчителя початкових класів – це інтегроване особистісне утворення, яке є системою ціннісних орієнтацій, знань, умінь і навичок формування потреби в інформації, здійснення пошуку необхідної інформації з усієї сукупності інформаційних ресурсів, відбору, оцінювання, збереження знайденої інформації, інтеграції, структурування та створення нової інформації, презентації її учням з урахуванням їхніх вікових особливостей, використаня в навчально-виховному процесі початкової школи ІТКТ, зокрема комп’ютерних дидактичних ігор.

Базуючись на дослідженнях В.Ю. Бикова, Б.С. Гершунського, Р.С. Гуревича, О.П. Єршова, М.І. Жалдака, Г.М. Каджаспирової, О.Й. Карабін, С.Д. Каракозова, Н.М. Розенберга та ін., виокремлено такі основні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. На основі аналізу професійних умінь учителя початкових класів і компонентів його ІК розроблено критерії, показники та рівні її сформованості. Детальний опис показників і компонентів ІК вчителя початкових класів представлено в таблиці 1.

Пріоритетна мета експериментальної методики – формування ІК майбутнього вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури. Очевидно, що проблема формування ІК майбутнього вчителя, чия діяльність є чи не найбільшою мірою інформаційною, набуває в умовах інформатизації суспільства особливої значимості, а сама ІД є і чинником, і показником розвитку ІК вчителя. На основі аналізу змісту ІД вчителя початкових класів визначено такі компоненти його інформаційної підготовки з метою розвитку ІК: когнітивний, аксіологічний, конструктивний, комунікативний, мотиваційний і дослідницько-творчий. Виходячи із системно-синергетичного підходу, вважаємо ІК підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя. З огляду на це, для розвитку ІК мають бути створені умови, що забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому організаційно-педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів вважаємо такі:

цілісність, неперервність і системність розвитку ІК студента;

побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань і основних компонентів ІК;

організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;

формування позитивної мотивації студентів до ІД;

залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.

Розглядаючи зміст професійної підготовки вчителя як своєрідну проекцію його майбутньої професійної діяльності на навчально-виховний процес, спроектовано педагогічну систему, що вміщує цілі, зміст, технології організації ІД майбутнього вчителя, її навчально-методичне й матеріальне забезпечення. З урахуванням розглянутих вище аспектів і специфіки професійної діяльності майбутнього вчителя початкових класів нами розроблено модель формування його ІК (рис.3). Експериментальна методика була спрямована також на забезпечення готовності вчителя початкових класів до формування ІК учнів початкової школи.

Компоненти, критерії і показники ІК вчителя початкових класів Таблиця 1

Критерії	Компоненти
Культура розумової праці	Комунікативна культура	Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність
Аксіологічний	Розуміння цінності інформації для професійного вдосконалення, вміння оцінювати інформацію щодо її необхідності, доцільності для організації навчального процесу	Уміння оцінювати якість інформації, володіння засобами психолого-екологічного захисту від негативної інформації	Розуміння цінності комп’ютерної техніки для організації навчального процесу; усвідомлення загальної стратегії навчального процесу в умовах інформаційного суспільства, місця і функцій учителя в умовах комп’ютеризації навчання
Мотивацій-ний	Прагнення постійно оновлювати власні знання, займатись інформаційною діяльністю, працювати з різними джерелами інформації, створювати власні інформаційні продукти	Готовність здійснювати інформаційну взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу; вміння презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді; вміння дискутувати; вміння використовувати різні види комп’ютерних комунікацій	Інтерес до сучасних способів інформаційного обміну й пошук нових шляхів інтенсифікації освітнього процесу на основі ІТКТ; потреба в постійному оновленні знань про можливості застосування ІТКТ у професійній діяльності; професійна мобільність і адаптивність в інформаційному суспільстві.
Когнітивний	Знання, вміння та навички (ЗУН) щодо опрацювання значних масивів інформації на різних носіях	ЗУН щодо різних видів джерел інформації, впливу інформаційних потоків (ІП) на психіку учня, психологічних особливостей сприйняття інформації учнями, особливості ІП у педагогічній сфері діяльності	ЗУН щодо проблем інформатизації освіти та комп’ютеризації навчального процесу
Конструктив-ний	Навички конспектування, реферування, інтегрування, структурування інформації	Уміння забезпечити доступ до інформації, створювати і розповсюджувати власну інформацію	Уміння комплексного використання ІТКТ у навчально-виховному процесі
Дослідницько-творчий	Уміння складати розгорнуту характеристику на основі одного або кількох джерел, писати реферати, доповіді, анотації, ставити наукову проблему та знаходити шляхи її розв’язання	Уміння досліджувати інформацію на правдивість, письмово чи усно висловлювати свою точку зору та аргументовано доводити її	Готовність застосовувати ІТКТ в педагогічних дослідженнях, створенні нових методик і технологій; навички створення телекомунікаційних проектів, застосування комп’ютерних дидактичних ігор

Рис.3. Модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів

У третьому розділі – „Організаційно-методичні умови формування інформаційної культури вчителя початкових класів у процесі його професійної підготовки” розглядаються методика формування інформаційно-бібліографічної та інформаційно-мережевої культури студента на заняттях з дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, методика розвитку культури розумової праці та комунікативної культури у процесі вивчення різних дисциплін, технології організації ІД як генератора розвитку всіх компонентів ІК.

Процес залучення майбутніх педагогів до Інтернет-технологій, як показали спостереження, істотно впливає на загальний рівень їхньої професійної компетентності, відкриваючи нові засоби інтелектуальної діяльності. Така ІД сприяла розвитку аналітичних умінь, сформованих на системно-інформаційному підході, необхідних під час дослідження освітнього потенціалу Інтернет-ресурсів, використанню засобів комп’ютерних телекомунікацій.

На початковому етапі навчання студенти були зорієнтовані на всебічний аналіз досліджуваних ресурсів. Особлива увага приділялася обговоренню змістового наповнення освітніх Web-вузлів (інформаційна місткість ресурсів, їх адресність, інформаційна доступність, привабливість і продуктивність для вчителів та учнів). Причому деякі загальні вимоги (наприклад, динамічність, інтерактивність) аналізувалися з огляду на їх педагогічну доцільність. Предметом аналізу були методичні матеріали, курсові та дипломні роботи, наукові статті, сценарії учнівських свят тощо. Така цілеспрямована ІД сприяла розвитку гностичних умінь, що визначають навички управління педагогічним процесом з орієнтацією на кінцевий результат, передбачення результату навчання з використанням конкретних ресурсів, можливих відхилень і небажаних наслідків.

Основні завдання науково-педагогічних працівників у контексті формування та розвитку загальнонавчальних умінь і комунікативної культури студентів передбачали: навчити студентів користуватися енциклопедіями та енциклопе-дичними словниками; виконувати письмові завдання; працювати над збагаченням словникового запасу; писати конспект лекції, складати конспект прочитаного; опрацьовувати декілька джерел інформації; ефективно використовувати пам’ять; аналізувати мовні огріхи в засобах масової інформації; створювати та презентувати власні інформаційні продукти; розробляти план-конспекти уроків, презентувати та обговорювати їх; виступати на наукових конференціях; організовувати інтенсивну ІД, спрямовану на виготовлення інформаційних продуктів.

Серед специфічних методичних прийомів, що використовувалися в експериментальних групах на заняттях із філологічних і психолого-педагогічних дисциплін, виокремлено такі: читання з використанням позначок у тексті; складання сенканів; гронування понять; кубування напрямів мислення; діяльність у малих групах типу „акваріум”. Ефективній роботі з навчальними і науковими текстами сприяв матеріал лекції „Раціональні прийоми роботи з підручником та іншими джерелами інформації на паперових носіях” з курсу „Основи інформаційної культури вчителя”.

Для розвитку комунікативної складової ІК на заняттях з різних дисциплін в експериментальних групах використовувалися ділові ігри, в тому числі й на базі ПК. Метою впровадження цих ігор було: вчити уважно ста­витись до усної інформації; вільно орієнтуватись у мовному потоці, знаходити ту інформацію, що цікавить; розвивати мовленнєвий арсенал, творчу уяву, будувати непрямі запитання, розкривати приховану мовленнєву інформацію; формувати альтернативність мовлення; створювати емоційно-сприятливі, доброзичливі ситуації для подальшого спілкування; розвивати вміння мовленнєвої допомоги, підтримки; пантомімічні прийоми спілкування та вміння передавати і сприймати немовну інформа­цію; інтегрувати і структурувати інформацію тощо.

У розділі показано роль природничо-математичної (ПМ) освіти у формуванні ІК майбутнього вчителя початкових класів, представлено культурологічний та інформаційно-діяльнісний підходи до вивчення ПМ дисциплін. Після вивчення кожного розділу чи теми зібрана студентами інформація аналізувалась, узагальнювалась і стала основою створення власної інформації. З цією метою студентам пропонували творчі домашні завдання на підготовку узагальненого реферату (можливо, у формі ілюстрованого альбому), що може бути використаним у початковій школі. Такий підхід до вивчення природничих дисциплін дав низку дидактичних ефектів, серед яких виокремлено такі, що мають практичну спрямованість. Зокрема, у студентів:

розвинулись навички самостійної роботи з науковою літературою;

удосконалились навички використання мережі Інтернет;

підвищилась пізнавальна активність студентів;

посилилась професійна спрямованість фундаментальних дисциплін;

розвинулись окремі методичні вміння тощо.

Підтвердженням цьому стали ілюстровані реферати студентів з різних розділів біології, зоології, географії, землезнавства. З огляду на результати такої діяльності її вже не можна називати лише навчальною, адже вона має професійні ознаки. Оскільки основним об’єктом у цьому процесі є інформація, то варто таку діяльність назвати інформаційною.

Вважаючи інтеграцію знань одним із найефективніших способів підвищення якості засвоєння наукової інформації, запропоновано методику підготовки вчителя до інтеграції різнопредметної інформації через проведення інтегрованих лекцій, практичних занять і спецкурсів; розроблено й апробовано інтегрований спецкурс “Методика вивчення величин”. Один із аспектів його вивчення – створення умов для реалізації кожним студентом власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, запитами, інтересами, задатками і здібностями. За таких умов актуалізувалася необхідність подолання традиційної суперечності навчання, що виникла між вимогами держави, суспільства щодо загальноосвітньої підготовки фахівця та потребами й інтересами особистості. Інформаційні продукти, створені студентами, лягли в основу інтегрованих навчально-методичних посібників „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення величин у початковій школі”, книги для вчителя „Математична гармонія природи” та комп’ютерної презентації „Вимірювання величин”.

Основним чинником розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено інформаційну діяльність (ІД). З метою організації ефективної ІД здійснювалося формування позитивної мотивації студентів до виготовлення інформаційних продуктів через позитивний вплив творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму їх розв’язування; емоційне задоволення від виконання завдання, від подолання труднощів під час розв’язування навчальних завдань; підвищення самооцінки студента. Для організації самостійної ІД майбутніх учителів початкової школи використовувались такі методичні прийоми: створення ситуації самостійного пошуку інформації з використанням бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру; створення альтернативної ситуації; обговорення прочитаного в газетах і журналах; підготовка власної інформації з використанням різних носіїв; використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Доведено ефективність ресурсно орієнтованого навчання, технології співробіт-ництва та методу проектів в організації ІД студентів. Особлива увага в розділі приділена проблемі підготовки вчителя до формування ІК учнів початкової школи.

У четвертому розділі – „Інформаційні телекомунікаційні технології у формуванні інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів” показано, що науково-технічний прогрес суспільства, постійне зростання кількості інформації, підвищення ролі особистості, інтелектуалізація її діяльності, швидка зміна технологій у всіх галузях людської діяльності – все це вимагає від професорсько-викладацького складу ВНЗ високого рівня викладання як базових, так і спеціальних дисциплін. Для успішного розв’язання цих проблем є один шлях – широке використання нових педагогічних технологій у навчальному процесі і створення інформаційних фондів для них на базі сучасних ПК. Це завдання не може бути розв’язане традиційними методами і технологіями навчання, необхідне широке використання можливостей ІТКТ, що значно інтенсифікують процес презентації інформації, забезпечують якість засвоєння навчального матеріалу з різних дисциплін, допомагають студентам самостійно здобувати знання на базі сучасних засобів телекомунікацій.

Стрімкий розвиток і активне використання сучасних ІТКТ дозволяють учителю на якісно новому рівні організувати процеси пошуку, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди уможливлюють оперативне і повне задоволення потреб у професійній інформації. Оптимальним нині є поєднання традиційних і сучасних методів забезпечення інформаційних потреб майбутнього педагога.

Для того, щоб ІТКТ позитивно сприймалися освітнім співтовариством, зокрема студентами і викладачами, і позитивно позначалися на навчанні й викладанні, їх використання, безумовно, варто включати в коло тих питань, що визначають завдання ВНЗ щодо вдосконалення процесу навчання, викладання, а також інформаційних служб, особливо бібліотек. Подальший розвиток цих технологій у галузі вищої освіти залежить від шляхів подолання суперечностей між потребою освітнього співтовариства в доступі до інформації та готовністю студентів до роботи з різними джерелами інформації. Залучення майбутніх учителів до такого полісистемного освітнього простору, як глобальна мережа Інтернет, забезпечує формування загальної і педагогічної культури на якісно новому рівні, озброює їх більш культуровідповідними технологіями навчання, здатними забезпечити культурний розвиток і соціальну адаптацію дитини в сучасному ІС.

Проведене дослідження дозволило визначити такі основні напрями використання ІТКТ у професійній діяльності вчителя початкових класів:

створення різноманітних документів і дидактичних матеріалів (створення публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп’ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);

комунікації та спілкування (пошук і завантаження інформації з Інтернет; електронне листування; обмін миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; ІР – телефонія тощо);

розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з табличними даними; побудова графіків функцій; візуалізація даних);

мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка фотографій, створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).

Доведено, що в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів поряд із перевагами ІТКТ доцільно враховувати деякі негативні аспекти широкого впровадження комп’ютерів у наше життя і, особливо, – життя учнів молодшого шкільного віку, вчити вчителів, як можна компенсувати негативний вплив комп’ютерів на дітей. У суспільстві гостро постала проблема психологічної безпеки розвитку ігросфери, зокрема психологічної безпеки ігрових впливів і необхідності спеціальної уваги до екології ігросфери особистості, що посилює актуальність формування та розвиток комп’ютерно-ігрової культури вчителя та учня.

З метою формування ігрової культури в майбутніх учителів початкових класів, окрім вивчення психолого-педагогічних основ застосування ігрових технологій, вони ознайомлюються з досягненнями ігрової комп’ютерної індустрії, видами комп’ютерних ігор, можливостями їх застосування в навчальному процесі початкової школи. На практичних заняттях з методик викладання окремих предметів демонструвались ігрові програми з фонетики, морфології, правопису української мови; арифметики, геометрії, логічних вправ тощо, аналізувались переваги і недоліки комп’ютерних ігрових технологій у викладанні конкретних тем. Спостереження показали, що в експериментальних групах, де вивчалися методичні прийоми застосування комп’ютерних ігор, у студентів підвищилася мотивація до вивчення методик, поглибилися методичні знання і розуміння впливу гри на психіку дитини, розширилися уявлення про можливості ІТКТ.

У п’ятому розділі – „Організація та проведення експериментально-дослідної роботи” детально описані підготовка до впровадження експериментальної методики, організація та етапи проведення експеримента.

Напрями експериментальних пошуків представлено на рис. 4. Методами математичної статистики доведено, що експериментальна методика позитивно вплинула на формування бібліографічної культури та розвиток загальнонавчальних умінь і навичок, готовність студентів до інтегрування різнопредметної інформації, ефективність розвитку комунікативної культури у процесі здійснення ІД, рівень комп’ютерної грамотності та формування навичок використання мережі Інтернет. В експериментальних групах спостерігалася значна динаміка готовності студентів до самоосвітньої ІД під час навчання у ВНЗ.

Рис.4. Напрями експериментальних пошуків

Спостереження за роботою студентів під час виконання творчих завдань з метою створення комп’ютерної презентації матеріалу показали значне підвищення пізнавальної активності, високу мотивацію до пошукової діяльності, посилення інтересу до нових форм презентації навчального матеріалу. Вивчення першокурсниками курсу „Основи інформаційної культури вчителя” значно вплинуло на розвиток бібліографічної культури майбутніх учителів початкових класів. Завдяки вивченню інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” у студентів старших курсів сформувалися вміння інтегрувати, структурувати і презентувати навчальну інформацію. Проведення ділових ігор в експериментальних групах сприяло розвитку комунікативної культури.

На визначення рівня сформованості ІК експертам пропонувався тест з деталізованими показниками за кожним із компонентів і критеріїв. Експертна оцінка виставлялась у чотирьохбальній шкалі за кожним показником залежно від ступеня його реалізації: 0 балів – показник відсутній; 1 бал – проявляється рідко і недостатньо виражений; 2 бали – проявляється часто і достатньо виражений; 3 бали – проявляється постійно і виражений оптимально. Коефіцієнт ІК майбутнього вчителя початкових класів К визначався за формулою , де п – виставлена експертами сума балів, N – максимально можлива кількість балів.

На основі експертних оцінок, анкетування і тестування були визначені рівні ІК майбутнього вчителя початкових класів за такою схемою: низький рівень – рівень репродукції (0,2-0,45); середній рівень – рівень самоосвіти (0,46-0,59); високий рівень – рівень інтеграції (0,6-0,8); творчий рівень – рівень презентації (0,81-1). Студент, який досяг творчого рівня, прагне до самостійності у пошуку необхідної інформації; добре орієнтується в усіх видах інформаційних ресурсів; із різних джерел швидко знаходить необхідну інформацію, ефективно її інтегрує і структурує в оптимальній формі; здатний презентувати навчальну інформацію в цікавій і доступній для молодшого шкільного віку формі; постійно використовує ІТКТ для здійснення ІД; готовий до створення власних інформаційних продуктів.

Опрацювання результатів дослідження методами математичної статистики показало, що найвищі коефіцієнти ІК маємо завдяки методиці, що передбачала вивчення студентами дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, організацію інтенсивної ІД та використання ділових ігр під час вивчення різних дисциплін, вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”. Якщо оцінити ІК майбутніх учителів за критеріями сформованості, то з таблиці 2 видно, що у формуванні ІК студентів обох типів груп переважає когнітивний критерій, а найбільший приріст кількісних показників ІК відбувся за дослідницько-творчим критерієм. Це пояснюється тим, що інтенсивна ІД, яка була організована в експериментальних групах, сформувала в майбутніх учителів потребу в творчості і сприяла виробленню навичок дослідницько-творчої діяльності.

Таблиця 2.

Сума балів і коефіцієнти ІК за критеріями

Критерії	Сума балів	Коефіцієнт	Різниця коефіцієнтів
КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
К1 – аксіологічний	9,0	15,4	0,43	0,73	0,30
К2 – мотиваційний	6,8	11,4	0,45	0,76	0,31
К3 – когнітивний	17,7	24,6	0,59	0,82	0,23
К4 – конструктивно-операційний	28,5	46,8	0,48	0,78	0,30
К5 – дослідницько-творчий	7,9	20,4	0,26	0,68	0,42

З таблиці 3 видно, що в контрольних групах (КГ) усі три компоненти ІК мають майже однакові числові значення коефіцієнтів, що знаходяться на межі низького та середнього рівнів. У експериментальних групах (ЕГ) кількісні показники за компонентами ІК значно відрізняються між собою. Зокрема, культура розумової праці та комунікативна культура знаходяться на високому рівні, а комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність досягають творчого рівня.

Таблиця 3.

Сума балів і коефіцієнти ІК за компонентами

Компоненти ІК	Сума балів	Коефіцієнт	Різниця коефіцієнтів
КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Культура розумової праці	27,8	46,4	0,46	0,77	0,31
Комунікативна культура	15,4	19,9	0,47	0,60	0,13
Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність	26,9	52,3	0,43	0,83	0,40

Узагальнення експериментальних даних показало, що коефіцієнт ІК у контрольних групах становить 0,45, що відповідає низькому рівню ІК, а в експериментальних групах цей показник становить 0,76, що означає високий рівень ІК. Розподіл студентів за рівнями ІК представлений у таблиці 4 і на рис.5.

Таблиця 4.

Розподіл студентів за рівнями ІК (%)

Рівні групи	Низький 1	Середній 2	Високий 3	Творчий 4
КГ	6	53	41	0
ЕГ	0	18	68	14

З графіка на рис. 5. видно, що пік полігону в експериментальних групах зміщений у бік високого рівня ІК; 14 % студентів мають творчий рівень ІК, зовсім немає студентів з низьким рівнем ІК. Кожен із компонентів ІК представлено в таблиці 5. З таблиці 5 і побудованій на її основі діаграми (рис. 6) видно, що в експериментальних групах переважають середні бали ІК за мотиваційним, когнітивним і конструктивно-операційним критеріями. Одержані результати дослідження показали, що творча ІД розвиває інноваційне мислення студентів. Таким чином підтверджено припущення, що ІК тісно пов’язана з інноваційною культурою майбутнього вчителя початкових класів.

Таблиця 5.

Середні бали ІК за компонентами і критеріями

Компоненти	Критерії
К1	К2	К3	К4	К5
Культура розумової праці	2,2	2,3	2,6	2,5	2,1
Комунікативна культура	2,3	1,9	1,7	1,9	1,6
Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність	2,2	2,5	2,7	2,7	2,1

На основі узагальнення результатів експериментальної роботи та їх опрацювання методами математичної статистики доведено, що запропонована в дослідженні модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів уможливлює підвищення рівня сформованості ІК, а отже і рівня професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Отже, вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено, завдання виконано.

У висновках узагальнено результати дослідження. Розглянуто підтвердження висунутої гіпотези та її співвіднесення з одержаними результатами експериментальної роботи.

ВИСНОВКИ

1. Становлення та розвиток ІС в Україні вимагають модернізації всіх сфер суспільного життя, і насамперед – освітянської. Провідні науковці світу пропонують теоретико-методологічною основою модернізації освіти вибрати інформаційну парадигму, яка помітно впливає на основні процеси генерування знань і засоби комунікації тих держав, де успішно розвивається ІС (Японія, США, Німеччина, Скандинавські та деякі інші країни).

На основі аналізу досліджень з проблем розвитку ІС визначено основні положення інформаційної парадигми: інформаційне суспільство – це суспільство, засноване на знаннях; основний чинник зростання національного продукту – це прогрес знань і технологій; джерелом продуктивності є технології генерування знань, обробки інформації; осьовий принцип ІС полягає у величезній соціальній значущості теоретичного знання та нових функціях освіти в розвитку суспільства.

З урахуванням положення щодо суспільства як відкритої, нелінійної, кільцевої системи застосовано синергетичний підхід до дослідження процесу розвитку ІС. На основі аналізу його основних ознак і положень інформаційної парадигми за допомогою математичної теорії графів у дисертації визначено нові функції освіти і роль педагогічних кадрів у розвитку ІС.

Замість трансляції готових знань, що тривалий час використовувалися для вже наявних технологій, освіта сьогодення покликана бути випереджувальною, готувати суб’єкта навчання до самостійного оволодіння необхідною інформацією та формувати вміння застосовувати здобуті знання в умовах швидких суспільних змін. Замість функції обслуговування освіта має виконувати створювальну функцію, що значно підвищує відповідальність учителів за розвиток ІС.

До нових функцій, які має виконувати освіта в ІС, віднесено: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Педагог ІС із основного джерела знань перетворюється в провідника в інформаційному середовищі й помічника в здобуванні необхідних знань.

2. На основі дослідження професійної діяльності вчителя початкових класів визначено структуру його професійної культури, до якої належать: методологічна, наукова, технологічна, моральна, правова, естетична, екологічна, психологічна, інформаційна та інші види культур. Результат аналізу специфіки кожного із названих компонентів показує, що вони тісно пов’язані, утворюючи цілісну структуру.

Професійно-педагогічна культура є відкритою системою, оскільки на її розвиток значно впливають зовнішні чинники, що визначаються рівнем розвитку суспільства (статус педагога в суспільстві, вимоги суспільства до педагогічних кадрів, умови педагогічної праці, заробітна плата тощо). Оскільки професійно-педагогічна культура є відкритою системою, що самоорганізується, то для її розвитку, згідно із законами синергетики, необхідно залучати всі можливі ресурси самоорганізації, до яких віднесено: загальнокультурний, фаховий і загальноосвітній рівень учителя, його потреби й інтереси, особистісні цінності, високий рівень ІК. Системно-синергетичний підхід дав змогу довести, що ІК є підсистемою професійно-педагогічної культури вчителя, а ІД – системотвірним чинником ІК. За допомогою методів математичної статистики показано, що рівень ІК істотно впливає на розвиток кожного структурного компонента професійної культури вчителя, а отже, і на становлення його професіоналізму.

Підсумовуючи різні підходи до трактування ІК, можна констатувати, що ІК вчителя на сучасному етапі розвитку суспільства і педагогічної освіти – це його новий світогляд, нове мислення, нові форми спілкування і життєдіяльності в різних інформаційних потоках, що орієнтовані на саморозвиток і самоосвіту.

3. У дослідженні доведено важливість і необхідність нового напряму в теорії і практиці підготовки вчителя початкових класів – розвиток ІК майбутнього педагога в умовах інформаційної глобалізації. Процес формування інформаційно грамотної особистості вчителя початкових класів ґрунтується на організації ІД, головне завдання якої полягає в підготовці до життя в сучасних інформаційних умовах, навчанні знаходити, сприймати, розуміти, використовувати різноманітну інформацію, усвідомлювати специфіку її впливу на психіку, спілкуватися через засоби масової інформації.

Теоретичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є фундаментальні положення філософії освіти, сучасні педагогічні концепції, діяльнісна теорія навчання, концептуальні положення теорії систем і синергетики, досягнення теорії інформації. Доведено, що оскільки розвиток інтелектуальної системи, якою є професійно-педагогічна культура, залежить від ступеня надходження, опрацювання й ефективного використання ІП із навколишнього середовища, то ІК є головним компонентом у цій системі і джерелом її розвитку.

Методичними основами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: зміст і форми організації навчального процесу під час вивчення студентами курсу „Основи ІК майбутнього вчителя” та його методичне забезпечення; методика вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін; методика застосування ІТКТ у навчальному процесі; методичні прийоми та технології організації ІД студентів; методика застосування комп’ютерно-ігрових технологій у школі; зміст і форми проведення занять з інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” і його методичне забезпечення.

Основними організаційно-методичними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є: створення у ВНЗ інформаційного середовища для забезпечення максимального доступу до ІР; застосування особистісно орієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів до професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів; створення умов для творчої ІД; вивчення студентами продуктів комп’ютерно-освітньої та комп’ютерно-ігрової індустрії.

4. З урахуванням досліджень провідних українських і зарубіжних науковців виокремлено три основні структурні компоненти ІК: 1) культура розумової праці; 2) комунікативна культура; 3) комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність. Такий поділ є умовним, оскільки всі компоненти ІК взаємопов’язані: розвиток чи занепад одного з них впливає на якісні зміни інших, ще раз підтверджуючи те, що ІК має системний характер.

Застосування ціннісно-особистісного, процесуального і результативного підходів дало змогу визначити критерії, показники та рівні сформованості ІК майбутніх учителів початкових класів. На основі названих підходів запропоновано такі критерії: аксіологічний, мотиваційний, когнітивний, конструктивно-операційний і дослідницько-творчий. Основними показниками сформованості ІК визначено такі: висока комунікативна культура; розуміння тенденцій розвитку ІС; володіння основами аналітичної переробки інформації; знання особливостей інформаційних потоків у педагогічній сфері діяльності; вміння працювати з різнопредметною інформацією, здобувати інформацію з різних джерел, оцінювати якість інформації, інтегрувати різнопредметну інформацію; вміння створювати власну та презентувати нову інформацію в зрозумілому вигляді.

Для уточнення сутності і з’ясування рівня сформованості ІК у майбутніх учителів початкової школи визначено чотири рівні: рівень репродукції (низький), рівень самоосвіти (середній), рівень інтеграції (високий), рівень презентації (творчий). Виявлено закономірності розвитку ІК: інтенсивна ІД студентів під час вивчення різних дисциплін ефективно впливає на розвиток загальнонавчальних умінь, комунікативної культури та комп’ютерної грамотності; чим вищий рівень ІК студента, тим швидші темпи її розвитку; ефективність ІД у формуванні ІК тим більша, чим вищий ступінь її творчості.

5. На основі аналізу структури, розроблених критеріїв, визначених показників і рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя запропонована модель її формування. У моделі представлені мета, форми, засоби, умови, методи, технології, очікувані результати формування ІК майбутнього вчителя початкових класів. Провідним стрижнем реалізації моделі стала ІД студентів, що організовувалась за допомогою методу проектів, навчання у співробітництві, ресурсно орієнтованого навчання, експертного оцінювання інформації та інтенсивного використання ІТКТ. Експериментальна методика спрямована на розвиток ІК випускника педагогічного ВНЗ як системоутворювального джерела професійно-педагогічної культури вчителя та забезпечення його готовності до формування ІК учнів початкової школи.

Основними напрямами експериментальних пошуків було визначено такі: вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання інноваційних педагогічних технологій, комп’ютерних засобів і технологій. Доведено, що інтенсивна систематична ІД є найважливішим чинником становлення таких характеристик професійного мислення майбутнього вчителя, як: глибина, гнучкість, об’ємність, стійкість, усвідомленість, мобільність, діалогічність, самостійність. Визначено, що ефективність ІД значно посилюється, якщо в основу навчально-виховного процесу покласти принцип особистісно орієнтованого, діяльнісного, компетентнісного, комунікативно-когнітивного, інтегративного підходів.

6. Цілями впровадження ІТКТ у процесі підготовки вчителя початкових класів є: адаптація студентів до сучасного інформаційного середовища; активізація освоєння змісту освіти і загального розвитку особистості; активізація пізнавальної діяльності та розвиток потреби в творчості. До основних напрямів використання ІТКТ віднесено: здобування, збереження, опрацювання і тиражування інформації; презентація навчального матеріалу; індивідуалізація та диференціація навчання; контроль, облік і реєстрація знань; здійснення інтеграції знань; розвиток творчих здібностей студентів.

Запропоновано систему з розвитку комп’ютерної грамотності як важливої складової ІК майбутнього вчителя, що охоплює такі структурні компоненти:

комп’ютерна презентація навчальної інформації;

вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін;

здійснення комп’ютерної діагностики рівня засвоєння інформації;

виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою ІТКТ;

використання мережі Інтернет для самоосвіти і творчої праці.

Результати дослідження підтвердили, що застосування ІТКТ допомагає розв’язувати такі дидактичні проблеми, як: інтенсифікація та оптимізація навчального процесу; індивідуалізація та диференціація навчальної діяльності студентів; активізація пізнавальної і творчої діяльності; розвиток самостійності в розв’язуванні навчальних завдань; організація поетапного та підсумкового контролю результатів навчання; діагностування рівнів інтелектуальної активності студентів, їхніх комунікативних, організаторських та інших особистісних якостей.

Проведене дослідження дозволяє стверджувати, що використання ІТКТ у професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів дає такі позитивні результати:

розширюються можливості подання інформації завдяки використанню кольору, графіки, мультиплікації, музики, голосового супроводу;

розширюються можливості доступу до раніше недоступної інформації;

збільшується швидкість одержання необхідної інформації;

збільшується кількість творчих завдань, які можна використати в навчально-виховному процесі;

підвищується інтерес до роботи з ПК і посилюється мотивація навчання;

розкриваються додаткові можливості у рефлексії студентами своєї ІД завдяки тому, що вони мають змогу одержати відображення наслідків своїх дій;

стають ширшими можливості здійснення дослідницької роботи;

забезпечується діяльнісний підхід до навчального процесу;

автоматизуються окремі операції.

Доведено, що інформатизація професійної освіти майбутнього вчителя початкових класів забезпечує досягнення двох стратегічних цілей: поліпшення якості підготовки фахівців з новим типом мислення, що відповідає вимогам інформаційного суспільства, та збільшення ефективності всіх видів навчально-пізнавальної та професійної діяльності на основі використання ІТКТ.

7. Внаслідок інтенсивної ІД студентами експериментальних груп створено різні професійно значущі інформаційні продукти, серед яких: інтегровані дидактичні матеріали, комп’ютерні презентації навчального матеріалу, розробки інтегрованих уроків, сценарії виховних заходів тощо.

Дослідження показало, що здійснення студентами експериментальних груп інтегрування інформації виробляє певний стиль мислення і стратегію ІД майбутнього вчителя, що характеризуються оперативністю аналізу навчальної та наукової інформації, розвиненими вміннями та навичками всебічно розглядати факти, здатністю перетворювати наукову і науково-популярну інформацію в навчальну, застосовувати доцільні прийоми й методи навчання. Крім того, діяльність зі структурування уроків набуває творчого характеру, посилюється потреба пошуку нової інформації.

8. За допомогою методів математичної статистики доведено істотний вплив експериментальної методики на якість загальнонавчальних умінь і навичок студентів, їхню готовність до інтегрування та структурування різнопредметної інформації, розвиток комунікативних умінь, комп’ютерної грамотності та інформаційної компетентності.

Визначено, що найбільш ефективно на формування ІК майбутнього вчителя початкових класів впливає методика, що передбачає виконання таких етапів, як:

вивчення дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”;

організація інтенсивної ІД та застосування ділових ігор у процесі вивчення різних дисциплін;

оволодіння знаннями з комп’ютерно-орієнтованих дисциплін;

вивчення інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.

У дослідженні обгрунтовано, що для розвитку ІК мають бути створені умови, які забезпечували б дотримання законів синергетики. Тому педагогічними умовами формування ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено такі:

- цілісність, неперервність і системність формування ІК студента;

- побудова змісту і структури навчально-виховного процесу відповідно до завдань розвитку основних компонентів ІК;

- організація у ВНЗ інформаційного середовища, що стимулює до творчої ІД;

- формування позитивної мотивації студентів до ІД;

- залучення студентів до інтенсивної ІД, створення професійно значущих інформаційних продуктів у процесі вивчення різних дисциплін.

Результати експерименту підтвердили припущення про те, що ефективність підготовки вчителів у сучасному інформаційному просторі значно підвищиться за таких умов: учителі володіють комп’ютерною грамотністю; мають знання про засоби масової інформації, специфіку їх впливу на особистість, уміють орієнтуватися в інформаційному просторі, вибирати особистісно значущу інформацію: усвідомлюють, що інформація є продуктом творчої діяльності, а її оцінювання має суб’єктивний характер; система форм і методів підготовки майбутніх учителів підпорядкована формуванню творчого мислення і готовності до творчої ІД. Результати дослідження можуть бути використані науково-педагогічними працівниками педагогічних ВНЗ різних рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти. Окремі положення щодо організації ІД студентів та використання ІТКТ придатні для використання в системі професійної освіти загалом.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Процес формування ІК вчителя початкових класів є динамічним і буде ускладнюватися в міру розвитку ІС, яке, в свою чергу, підвищуватиме вимоги до професійної діяльності педагогів. Перспективними будуть дослідження принципів розвитку мультимедійної дидактики, концепцій комп’ютеризації початкової школи, способів удосконалення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів.

Подальші напрями досліджень:

формування в майбутнього вчителя початкових класів культури праці в інформаційних мережевих співтовариствах;

розвиток у студентів навичок колективної інформаційної діяльності в електронному інформаційному середовищі;

створення викладачами ВНЗ і вчителями навчальних контентів на основі соціальних сервісів другого покоління (Web 2.0).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Монографії та посібники

Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: Монографія. – Вінниця: ВДПУ, 2007. – 379 с.

Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Час та його вимірювання: Дидактичні матеріали. – Вінниця, 2003. – 96 с.

Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Особливості вивчення елементів геометрії в початковій школі: Навч.-метод.посібник. Вінниця, ДО“³нниця”, 2003. – 124с.

Коломієць А.М., Загоруй Р.В. Позакласна робота з математики у початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів денної, заочної форми навчаня та магістрантів. – Вінниця: ВДПУ, 2004. – 162 с.

Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навч.-метод. посібник. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 88 с.

Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Особливості вивчення величин у початковій школі // Навч.-метод. посібник для самостійної роботи студентів і магістрантів спеціальності „Початкове навчання”.–Вінниця: ВДПУ, 2006.–180с.

Цивлюк А.Г., Коломієць А.М. Математика: Посібник для самостійної роботи студентів за спеціальністю „Початкове навчання”.– Вінниця, ВДПУ,2006.–300с.

Коломієць А.М., Загоруй Р.В., Шульга Г.Б. Психолого-педагогічна та методична підготовка вчителя до викладання математики в початковій школі // Навч.-метод. посібник для студентів факультетів підготовки вчителів початкових класів. – ВДПУ, Вінниця, 2007. – 144 с.

Коломієць А.М. Математична гармонія природи // Книга для вчителя. – Вінниця, ТОВ „Ландо ЛТД”, 2007. – 235 с. (Гриф МОН України).

Статті у фахових виданнях

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні зв’язки у контексті проблеми інтеграції // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів: „Львівська політехніка”, 1999, № 2. – С.61-66.

Коломієць А.М. Елементи фізики в початковій школі // Початкова школа. – 1999, №1. – С.23-25.

Коломієць А.М. Формування психолого-логічних орієнтирів під час математичної підготовки вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.:, Логос, 1999. – Ч.II. – С.85-93.

Коломієць А.М. Процес навчання як допомога в самостійній роботі студента // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. – С.370-373.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Елементи дистанційного навчання в заочній підготовці вчителя // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. – К.:, Логос, 1999. – Том XII. – С.73-80.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Формування інформаційної культури педагога в контексті неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Зб. наук.пр. – К., 2001. – Ч.1. – С. 276-281.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Удосконалення підготовки вчителя у світлі вимог постіндустріального суспільства: проблеми і перспективи // Управління соціальними системами. – Харків, 2001. – № 4. – С.20-26.

Коломієць А.М. Можливості новітніх інформаційних технологій у підготовці педагогічних кадрів // Компютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. – Випуск 5. – 2002. – С.173-181.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Активізація пізнавальної діяльності майбутніх учителів під час вивчення спецкурсів // Педагогіка і психологія професійної освіти: Наук.-метод. журнал. – Львів: „Львівська політехніка”, 2002. – № 4. – С. 72-79.

Коломієць А.М., Рибак С.М. Комп’ютер як інструмент інтеграції знань студентів // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного пед. університету імені М.П.Драгоманова. – К., Логос, 2002. Том XXXV. – С.84-93.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль інтеграції навчальних знань у гуманізації технічної освіти // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: Науково-методичний журнал.– Випуск 3 (7). – Київ. – 2002. – С.45-54.

Коломієць А.М. Проблеми створення і застосування комп’ютерних тестів для діагностики знань майбутніх учителів початкової школи // Компютерно-орієнтовані технології: Зб. наук. пр. / Редкол. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова. – Випуск 6. – 2003. – С. 268-277.

Коломієць А.М. Проблеми природничо-математичної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія. Вінниця. - № 9, 2003. – С. 114-119.

Коломієць А.М. Форми організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення математики // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – С. 425-429.

Коломієць А.М. Роль природничо-математичних дисциплін у розвитку креативного мислення майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ Вінниця, 2003. – С. 341-346.

Коломієць А.М., Литовченко В.М. Роль інтеграції знань у розв’язанні проблеми предметно-фундаментальної підготовки вчителя початкових класів // Науковий вісник Чернівецького університету. – Випуск 184. – Педагогіка та психологія. – Чернівці “Рута”, 2003. – С. 55-63.

Коломієць А.М. Комп’ютерно-орієнтовані технології навчання в підготовці вчителів початкових класів // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: Зб. наук. пр. / За ред. І.А. Зязюна та Н.Г.Ничкало. – Київ, 2003. – С. 479-484.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Неперервна освіта педагога: мотиваційні чинники // Ksztalcenie zawodowe: Pedagogika i psyhologia. – Czestochowa-Kijow, 2003. – s.75-85.

Коломієць А.М. Можливі шляхи інтеграції знань майбутніх учителів початкової школи // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. пр. П-ХДПУ ім. Г.Сковороди. – Випуск 7. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С. 175-184.

Коломієць А.М. Розвиток творчих здібностей студентів у процесі самостійної пізнавальної діяльності // Psychologiczne i pedagogiczne podstawy ksztalcenia specjalistow w warunkach integracji europej-skiej /Pod redakcj№ Zdzisіawa Ratajka I Pawіa Biіousa, Kielce, 2004 Tom I. – s.113 – 119.

Коломієць А.М., Бабур Л.І. Сучасні проблеми професіоналізації природничо-математичної підготовки вчителя початкових класів // Наукові записки. Серія: Педагогіка. Тернопільський державний пед. ун-т ім.В. Гнатюка. – Тернопіль 2’2004. – С. 63-67.

Коломієць А.М. Зарубіжний досвід природничо-математичної освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти // Науково-методичний журнал. – Львів: „Львівська політехніка”, 2004. – № 1. – 236 с.

Коломієць А.М. Проблема розвитку природничо-математичної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип.7. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. – С. 340-346.

Коломієць А.М. Діяльність викладача предметника з формування інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 7. – Київ–Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. - С.319-325.

Гуревич Р.С., Шестопалюк О.В., Коломієць А.М. Природничо-математична і технічна освіта в структурі професійної підготовки фахівця XXI століття. Edukacia Techniczna i Informatyczna. – Tom 1. Pod redakcja Jolanty Wilsz. – Wydawnictwo Akademii im.Jana Dlugosza w Czestochowie, 2006. – s.173 – 181.

Коломієць А.М. Інформаційна культура як системоутворюючий чинник професійної культури вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 9. – Київ–Вінниця: ДОВ “Вінниця”, 2006. – С. 402-409.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Взаємозв’язок проблем виховання високодуховної еліти та розвитку інтелектуального потенціалу фахівця інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами : Щоквартальний науково-практичний журнал. – Харків: НТУ „ХПІ”. – 2006, № 1. – С. 20 -29.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Міжпредметні та надпредметні проекти як спосіб розвитку інформаційної культури студента // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. – 2006. – № 2. – С. 24-33.

Коломієць А.М., Фуштей І.А. Формування ігрової культури майбутнього вчителя початкових класів // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: Зб. наук. пр. – Вип. 12. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2006. – С. 299-304.

Коломієць А.М. Інформаційна діяльність студента як чинник і показник розвитку інформаційної культури майбутнього вчителя // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім.М. Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця, 2007. – № 19. – С. 155-161.

Коломієць А.М. Зв’язок інноваційної та інформаційної культури майбутнього вчителя // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. – Київ – Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2007. – Вип. 14. – С. 305-309.

Коломієць А.М. Функції освіти в період становлення інформаційного суспільства // Теорія і практика управління соціальними системами / Щоквар-тальний наук.-практ журнал. – Харків: НТУ „ХПІ”. – 2007, № 1. – С. 15-23.

Коломієць А.М. Розвиток інформаційно-мережевої культури майбутнього вчителя початкових класів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб. наук. пр. – К.:НПУ, 2007. - № 5 (12). – С. 206-210.

Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя початкових класів: рівні, критерії, показники // Педагогічні науки: Зб. наук. пр. – Випуск 45. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2007. – С. 279-285.

Словники та програми

Лапшина І.М., Коломієць А.М. Нові інформаційні технології // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2001. – 13 с.

Коломієць А.М., Лазаренко Н.І., Клочко Н.Л, Линник Л.І. Категорії педагогічної творчості // Короткий термінологічний словник, цитатник і покажчик літератури. – Вінниця: ВДПУ, 2005. – 60 с.

Коломієць А.М., Лапшина І.М., Білоус В.С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ,2006.–12с.

Лапшина І.М., Коломієць А.М. Методика застосування комп’ютерної техніки при викладанні шкільних курсів // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2007. – 16 с.

Коломієць А.М., Шульга Г.Б. Методика вивчення величин // Навчальна програма курсу. – Вінниця: ВДПУ, 2007.– 12 с.

Статті та тези у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій

Коломієць А.М. Формування культури логічного мислення вчителя у процесі навчання математики // Придніпровський науковий вісник: науковий журнал. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. – С.51-55.

Коломієць А.М., Коношевський Л.Л. Підготовка вчителів початкових класів на базі компґютерних технологій // Науково-теоретичні і методичні засади конструювання змісту професійної освіти: Наук.-метод. збірник. – Вінниця. – 1998. – С. 128-136.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Нові інформаційні технології в підготовці сучасного фахівця // Кримські педагогічні читання, Харків., 2001. – С. 149-153.

Коломієць А.М., Бойчук В.М. Самостійна діяльність майбутнього вчителя як один із шляхів розвитку його творчих здібностей // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів / Зб. мат. другої Всеукр. Наук.-практ. конф. – Вінниця, 2001. – С. 99-104.

Коломієць А.М. Комп’ютерні дидактичні ігри в початковій школі // Зб. наук. пр. Спеціальний випуск. – К.: Наук.світ, 2002. – С. 263-269.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Роль вивчення математики у формуванні гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. – Ч.2. – Харків: НТУ”ХПІ”, 2002. – С. 345-350.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр.– Харків: НТУ “ХПІ”, 2002. – Вип. 4. – С. 209-216.

Макара В.А., Коломієць А.М. Виховання професійної культури особистості методами природничо-математичних дисциплін // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах: Зб.наук.пр. – Київ.: Педагогічна думка, 2000. – С.266-270.

Гуревич Р.С., Коломиец А.Н., Коломиец Д.И. Роль естественно-математических дисциплин в формировании личности современного студента // Духовно-нравственная культура преподавателя ВУЗа XXI века. Материалы междунар. научно-образов. конф. „Духовное возрождение на основе синтеза науки, религии, культуры, образования”. – М.: МГТА, 2002. – С. 80-85.

Коломієць А.М., Фуштей І.А. Вчителю початкових класів про роль компютер-ної ігрової індустрії у формуванні інформаційної культури школяра // Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти: Зб. пр. Всеукр. наук. практ. семінару (м. Хмельницький, 29-30 квітня 2002 р.).– К.: Інститут педагогіки, 2002. – С. 44-46.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Роль педагогічної еліти в соціалізації особистості інформаційного суспільства // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. / За ред. Л.Л. Товажнян-ського та О.Г.Романовського.– Вип.1(5). – Харків: НТУ “ХПІ”, 2003. – С. 130-137.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І., Коломієць Т.Д. Комп’ютерна візуалізація навчального матеріалу як засіб здійснення інтеграції природничо-математичних знань // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Упорядники: Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак. – К.: Наук. світ, 2003. – Випуск V. – С. 145-150.

Коломієць А.М. Шляхи впровадження комп’ютерних технологій у процес підготовки вчителів початкових класів // Наукові записки: Збірник матеріалів наук.-практ. конф. викладачів і студентів. Серія “Початкове навчання”. – В. 1. – Вінниця, 2003. – С. 131-134.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Здійснення діяльнісного підходу в навчанні шляхом залучення студентів до виготовлення дидактичних матеріалів за допомогою комп’ютера // Высшее образование в XXI веке: Информация – Коммуникация – Мультимедиа / Материалы 10-й юбилейной международной науч.-метод. конф.17-19 сентября 2003 г. – Севастополь, 2003. – С. 157-160.

Коломієць А.М. Переваги та недоліки комп’ютерних інтегрованих лекцій // Сучасні технології вищої освіти: Тези доп. другої міжнародної наук.-метод. конф. 25-27 вересня 2003 р. - Одеса. С. 28-30.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Дидактичні проблеми вищої природничо-математичної освіти // Матеріали VII Міжнародної наук.-практ.конф. ”Наука і освіта 2004”. Том. 40. Стратегічні напрями реформування системи освіти. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 25-26.

Гуревич Р.С., Коломиец А.Н., Шестопалюк А.В. Мотивационные факторы непрерывного образования педагога // Образование через всю жизнь: становление и развитие непрерывного образования в рамках единого образовательного пространства Евразийского экономического сообщества: Сб.науч.трудов. – С.Петербург, 2004. – С.89-93.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Психолого-педагогічна та інформаційна культура вчителя: точки дотику // Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти: Навч.-метод. посібник / За ред. В.В. Рибалки; кол. авторів. – К.: ІПППО АПН України, 2005. – С. 191-198.

Коломієць А.М. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі природничо-математичної підготовки // Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів: Матеріали третьої Всеукр наук.-практ. конф. – Вінниця: ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2005. – С. 178-181.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Концептуальні засади інформатизації підготовки гуманітарно-технічної еліти // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: Зб. наук. пр. / За ред. Л.Л. Товажнянського та О.Г. Романовського. – Вип. 4. – Харків: НТУ „ХПІ”, 2002. – С. 209-216.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Информационная культура учителя как фактор его непрерывного образования. X Царскосельские чтения: Тезисы докладов межд. науч. конф. Т.V.– СПб.: Изд. ЛГУ им.А.С. Пушкина, Издательский дом „Петрополис”, 2006. – С. 28-31.

Коломієць А.М., Коломієць Д.І. Використання інформаційно-телекомуні-каційних технологій у підготовці майбутніх педагогів // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – Львів: ЛДУ БЖД, 2006. – С. 550-555.

Коломієць А.М. Інформаційна культура вчителя: дефінітивний аналіз // Культура і вчитель: Зб.наук.-метод. пр. Випуск 3 / Авт. колектив під кер. А.Б.Щербо. – Вінниця: ВДПУ, 2006. – 347 с. – С.60-72.

Коломієць А.М. Формування інформаційної культури студентів у процесі ступеневої підготовки // Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції: Матеріали міжнар. наук.-пр. конф. Ч. 2. – Біла Церква. – 2007. – С. 57-61.

Гуревич Р.С., Коломієць А.М. Непрерывное развитие информационной культуры – главное требование постиндустриального общества // Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития: Труды международного сотрудничества в области непрерывного образования для устойчивого развития. Т. 5. / Под ред. Н.А. Лобанова, В.Н. Скворцова. – СПб.: Alter Ego, 2007. – С. 102-106.

Коломієць А.М. Інформатизація професійної освіти як чинник і наслідок інформатизації суспільства // Освітянські обрії: реалії та перспективи: Зб. наук. пр. – К.: ІПТО, 2007. – № 1 (1). – С. 401-406.

АНОТАЦІЇ

Коломієць А.М. Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти”. – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України. – Київ, 2008.

В дослідженні з’ясовано, що новими функціями, які має виконувати освіта в інформаційному суспільстві, є такі: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності.

Науково обґрунтовано основні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі бурхливого розвитку інформаційного суспільства, що стосуються готовності вчителя до самостійної інформаційної діяльності, неперервної освіти, комп’ютеризації навчального процесу та впровадження інноваційних педагогічних технологій. Досліджено особливості формування професійної культури майбутнього вчителя початкових класів у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу (необхідність інтеграції знань, врахування психолого-вікових особливостей учнів, володіння комп’ютерно-ігровою культурою та підвищення рівня культури розумової праці). Доведено, що сформованість інформаційної культури має бути головною метою професійної підготовки майбутнього вчителя під час вивчення всіх навчальних дисциплін.

На основі синергетичного підходу розкрито сутність інформаційної культури як відкритої системи та інформаційної діяльності як системоутворювального чинника інформаційної культури. Розроблено теоретичну модель формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів. Розглянуто структуру інформаційної культури, що є підсистемою професійної і вміщує такі компоненти: культуру розумової праці, комунікативну культуру, комп’ютерну грамотність та інформаційну компетентність.

Запропоновано технологію та етапи формування ІК студентів; розроблено систему критеріїв, показників і рівнів її сформованості. Показано динаміку розвитку інформаційної культури особистості, експериментально перевірено науково-методичну систему її формування в майбутнього вчителя початкових класів. Доведено ефективність експериментальної методики формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів.

Ключові слова: інформаційна діяльність учителя, інформаційна культура, інформаційне суспільство, інформаційні продукти, інтеграція, структурування та презентація інформації, професійна культура вчителя початкових класів.

Коломиец А.Н. Теоретические и методические основы формирования информационной культуры будущего учителя начальных классов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 – „Теория и методика профессионального образования”. – Институт педагогического образования и образования взрослых АПН Украины. – Киев, 2008.

На современном этапе развития общества характерным есть процесс преобразования информации, знаний в один из важнейших ресурсов, определяющих и уровень развития, и направление прогресса общества, которое называется информационным. В исследовании установлено, что новыми функциями, которые должно исполнять образование в информационном обществе, являются такие: создание условий для непрерывного самообразования; обеспечение доступа до мировых информационных ресурсов; развитие навыков творческой информационной деятельности. Показано, что развитие науки, техники, производства, компьютерной индустрии ставит жесткие требования к уровню образованности населения. Это, в свою очередь, повышает требования к современному учителю.

Современный человек живет в условиях насыщенной информационной среды, и задача образования – научить жить в этом потоке, создать предпосылки и условия для непрерывного профессионального роста. В условиях информатизации образования значительно изменяются функции учителя. В период перехода к информационному обществу необходимо подготовить человека к быстрому восприятию и обработке значительных объемов информации, овладению им современными средствами, методами и технологиями информационной деятельности. Основной задачей педагога есть подготовка нового поколения к жизни в современных информационных условиях, к восприятию и пониманию разной информации, осознания следствий ее влияния на психику, овладения способами общения на основе невербальных форм коммуникации и с помощью технических средств и современных информационных технологий.

В работе научно обоснованы главные концептуальные положения подготовки педагогических кадров на нынешнем этапе бушующего развития информационного общества, касающиеся готовности учителя к самостоятельной информационной деятельности, непрерывному образованию, компьютеризации учебного процесса и внедрению инновационных педагогических технологий. Исследованы особенности формирования профессиональной культуры будущего учителя начальных классов в учебном процессе высшего педагогического учебного заведения (необходимость интеграции знаний, учитывания психолого-возрастных особенностей учеников, владения компьютерно-игровой культурой и повышения уровня культуры умственного труда). Доказано, что формирование информационной культуры должно быть главной целью профессиональной подготовки будущего учителя в процессе изучения всех учебных дисциплин.

На основе синергетического подхода раскрыта сущность информационной культуры как открытой системы и информационной деятельности как системообразующего фактора информационной культуры. Разработана теоретическая модель формирования информационной культуры будущего учителя начальных классов. Рассмотрена структура информационной культуры, которая есть подсистемой профессиональной, и содержит такие компоненты: культуру умственного труда, коммуникативную культуру, компьютерную грамотность и информационную компетентность.

Быстрое развитие Интернет-технологий создало всемирную коммуника-ционную платформу, которая открыла пути для пересмотра традиционных способов обучения. Современный учитель должен понимать это и стараться эффективно использовать эти технологии, чтобы таким образом выполнить предоставленную ему роль проводника, который сможет упорядочить и структурировать в четкую систему знания, которые поступают к ученикам из разных источников.Требует немедленного изучения не только проблема внедрения информационных технологий, а и проблема воспитания грамотных потребителей продукции компьютерных информационных источников. Актуальной становиться проблема правильной дидактической оценки информационной продукции, которую может дать только педагог с высоким уровнем информационной культуры. Поэтому закономерной есть необходимость подготовки учителей к овладению педагогическими технологиями формирования информационной культуры учеников.

Предложена технология и этапы формирования информационной культуры студентов. Разработана система критериев, показателей и уровней сформированности информационной культуры. Показана динамика развития информационной культуры личности, экспериментально проверена научно-методическая система ее формирования в будущего учителя начальных классов. Доказана эффективность экспериментальной методики формирования информационной культуры будущего учителя начальных классов.

Профессиональная подготовка учителя начальных классов к деятельности в современном информационном пространстве базируется на положениях о значении феномена информации для развития личности и цивилизации; творческом характере информационной деятельности, которая предопределяет многовариантную плюралистическую сущность информационного пространства; полифункциональном влиянии информационных источников на личность; необходимости воспитания грамотного реципиента информационного пространства.

Ключевые слова: информационная деятельность учителя, информационная культура, информационное общество, информационные продукты, интеграция, структуризация и презентация информации, профессиональная культура учителя начальных классов.

Theoretical and methodical bases of informational culture of the future teacher of primary education – Manuscript.

Kolomiyets A.M. Dissertations for a doctorate degree in pedagogics, speciality 13.00.04.- theory and methods of professional education. – Institute of pedagogical education and adult education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

In the dissertation it is turned out that the new functions, which the education has to carry out in the information society, are: to make the conditions to the uninterrupted self-education; to provide access to the world informational resource; to develope skills of creative informational activity.

The main conceptual settings of pedagogical professional training at the modern stage of informational development in our society, according to teacher’s preparation to the self-done informational activity, uninterrupted education, computerization of the educational process, inculcation of the innovational pedagogical technologies, are proved scientifically. Peculiarities of professional formation (the necessity of the integrated knowledge, taking into account the psychological and physical pupils’ peculiarities, possession of the computer-gamed culture and increasing the level of the brain-worked culture) of the future teacher of primary education in the educational process of higher educational establishment have been investigated. It is proved that the formation of informational culture must be the main goal of professional training of the future teacher while studying all educational sub>jects.

On the basis of synergetic approach the essence of informational culture as an opened system and informational activity, as systemic built factor of informational culture has been described. The theoretical model of informational culture of the future teacher of primary education has been worked out. We have described the structure of informational culture which is the sub>system of professional culture and has such components: culture of brain work, communicative culture, computer skillfulness and informational competence. Dynamics of the development of informational culture of an individual has been explained, scientific and methodic system of its formation of the future teacher of primary education has been investigated experimentally. The technology and stages of the formation of informational students’ culture have been offered. Criteria, parameters and levels of the formational culture have been proposed. The efficiency of the investigated technique of the formation of informational culture of the future teacher of primary education has been proved.

Key words: teacher’s informational activity, informational culture, informational society, informational products, integration, structurization and presentation of information, professional culture of the teacher of primary education.