Рідкісні та корисні рослини на пришкільній ділянці

РІДКІСНІ ТА КОРИСНІ РОСЛИНИ НА ПРИШКІЛЬНІЙ ДІЛЯНЦІ

Згідно нового Положення про навчально-дослідну земельну ділянку загальноосвітніх навчально-виховних закладів на цій ділянці розміщуються такі відділки: польових, овочевих, плодово-ягідних культур, квітково-декоративний, колекційний, селекційно-генетичний, зоолого-твариницький, а також виробничий та дендрологічний.

Всі рідкісні та корисні рослини рекомендуємо вирощувати у колекційному відділі. Форма цієї ділянки може бути різноманітною, але найкращою є прямокутник з центральною доріжкою завширшки 1 м. По обидва боки доріжки розташовують ділянки площею 2-5 кв. м, па кожній з яких висівають або висаджують певний вид рослин. Ділянки відокремлюють одну від одної бічними доріжками завширшки ЗО см. Всі рослини, які вирощують на колекційній земельній ділянці, розміщують в певні відділи (рідкісні, лікарські, медоноси, декоративні, корисні дикоростучі рослини даної флори, які вводяться в культуру. У зв'язку з тим, що рослини на колекційній земельній ділянці мають неоднакову висоту, їх розміщують так, щоб вони не закривали одна одну, а саме в два ряди: на першому від дороги - нижчі рослини; на другому - вищі. Такий розподіл окремих видів рослин зручний для проведення екскурсій, організації фенологічних спостережень та проведення практичних робіт.

Рідкісні рослини розміщують у колекційному відділі, виділяючи рідкісні на загальнодержавному та регіональному рівнях види. Посадковий матеріал цих рослин для шкільної навчально-дослідної ділянки найкраще взяти в науково-дослідницьких установах або виростити із зібраного в природі у невеликій кількості насіння. Іноді велика кількість посадкового матеріалу рідкісних рослин вилучається під час рейдів у браконьєрів природи. З деякими рослинами можна проводити досліди з розмноження різними способами (наприклад, ялівець звичайний, оман високий, лілія лісова, проліска сибірська). Вирощені рослини висаджують у відповідні екологічні умови природних місцезростань. Це сприяє вихованню у дітей почуття відповідальності за збереження природи і виробленню практичних навичок у справі її охорони.

Вирощування лікарських рослин на навчально-дослідній земельній ділянці дає можливість ознайомити учнів з рослинами - представниками різних родин та екологічних груп, умовами розведення лікарських трав, цінністю лікарської сировини, а також відпрацювати вміння та навички правильного збору та збереження лікарської сировини. Спостерігаючи за особливостями росту та розвитку лікарських рослин, учні довідуються, що серед них є однорічні та багаторічні. Порівнюючи зростання рослин в природних та штучних умовах, учні роблять висновок про деякі відмінності у появі тієї чи іншої фенологічної фази, намагаються з^ясувати, з якими факторами природи вони пов'язані. Знання школярами часу збору найбільш цінної лікарської сировини дозволить своєчасно збирати її та здавати в заготівельні організації.

На ділянці медоносних рослин повинні бути представленні як види природної флори, так і культурні (фацелія пижмолиста, бораго огіркова трава, соняшник, гречка, гисоп лікарський тощо). Ці рослини - цікаві об'єкти для проведення дослідів при вивченні різних розділів шкільного курсу біології. Серед тем досліджень: "Вивчення ентомофільних рослин", "Пристосування рослин до запилення комахами", "Комахи - запилювачі рослин пришкільної ділянки", "Вивчення особливостей будови бджолиних", "Вивчення міжорганізмової взаємодії на прикладі медоносів та комах-запилювачів". На розташованих поблизу пришкільної ділянки природних територіях можна створити, якщо є така можливість, ентомологічний заказник. Ділянка медоносних рослин стане цінною кормовою базою для багатьох видів комах.

Досить важливим об'єктом для вивчення біологічних ритмів живих організмів на пришкільній ділянці є квітковий годинник. Більшість рослин, які використовуються при його створенні, мають корисні властивості. Серед таких петрові батоги (цикорій дикий), кульбаба лікарська, нечуйвітер волохатий, нечуйвітер зонтичний, енотера дворічна, куколиця біла та інші. Тематику дослідних та дослідницьких завдань, пов'язаних з квітковим годинником, слід сформулювати таким чином, щоб вони мали різноплановий характер. Наприклад, вивчення пігментів квіток рослин, складання календаря цвітіння рослин, розмноження рослин різними способами, встановлення видового складу комах-запилювачів.

Всі плодово-ягідні культурі на шкільній земельній ділянці є також медоносами. Медоносні дерева та кущі розмішуються в дендрарії (липа серцелиста, верби, клен гостролистий і польовий, в'яз гладенький, крушина ламка, карагана дерев'яниста).

Рослини в дендрарії найкраще розмішувати групами, що надає насадженням природності. Кількість рослин в групі визначається розмірами земельної ділянки. Такі лікарські чагарники як калина, шипшина, глід, обліпиха використовуються як живопліт, тому їх кількість може бути великою. Мінімальна відстань між деревами при створенні груп приймається рівною діаметром крони (3-5м), а максимальна - не новина перевищувати двократного діаметра крони. Інакше група не буде сприйматися як єдине ціле. Відстань між кущами в групі становить для великих чагарників 2-2,5 м, середніх - 1,5-2 м, дрібних - 1 м. Посадку рослин починають з центру групи, де висаджують вищі екземпляри. При створені груп з малормірного посадкового матеріалу саджанців висаджують більше, ніж треба, а відстань між ними зменшується. Згодом гірші рослини видаляють, залишаючи потрібну кількість кращих екземплярів. Відстань між групами повинна бути не менше 10-15 м. Від доріжок групи розміщують не ближче, ніж на 5-6 м.

При розміщені рослин в дендрарії необхідно враховувати не тільки їх висоту та розмір крони, але і їх відношення до світла, забарвлення листків та квіток. Світлолюбні рослини і гарноквітучі чагарники висаджують на добре освітлених ділянках. Рослини з світлим забарвленням листків, з білими, жовтими квітками добре сприймаються на відстані. При підборі рослин необхідно враховувати строки і тривалість цвітіння кожного виду, щоб створити композиції з довготривалим періодом цвітіння.

Дендрарій відіграє велику роль в навчально-виховному процесі. Він допомагає успішно проводити навчальну, позаурочну та позакласну роботу з ботаніки, знайомить учнів з різноманітністю рослинного світу, є доброю базою заготівлі наочного матеріалу (гербарій, колекції шюдів та насіння та ін.). Так наприклад, при вивчені теми "Насіннєві рослини" учні знайомляться з різними видами голонасінних та покритонасінних рослин, з органами квіткових рослин та різноманітністю їх будови, вивчають плоди та насіння, їх пристосування для поширення в природі. В дендрарії можна знайти роздатковий матеріал для проведення таких лабораторних робіт цієї теми: "Будова хвої і шишок хвойних", "Прості і складні листки", "Будова пагона та його видозміни", "Будова квітки", "Сухі і соковиті плоди".

При вивченні питання про вегетативне розмноження рослин на прикладі дерев і кущів дендрарію можна ознайомити учнів з різними способами вегетативного розмноження: пагонами, відводками, поділом кущів, живцями та ін., показати господарське та біологічне значення вегетативного розмноження рослин, на належному рівні провести практичну роботу "Розмноження рослин живцями".

В залежності від віку учнів можна рекомендувати таку тематику дослідної роботи в дендрарії: "Визначити за морфологічними ознаками види дерев та кущів", "Встановити послідовність настання початкових фаз розвитку різних видів дерев", "Визначити вплив погодних умов на сезонний розвиток рослин", "Встановити особливості сезонного розвитку дерев в залежності від їх географічного походження", "Встановити послідовність і тривалість квітування дерев", "Скласти календар квітування декоративних кущів", "Визначити послідовність дозрівання плодів і насіння та скласти календар їх збору", "Визначити якість насіння, їх лабораторну та ґрунтову схожість".

Догляд за рослинами, проведення фенологічних спостережень, збір сировини, насіння для подальшого розведення - все це складає зміст літніх завдань. Необхідно при їх розподілі чітко сформулювати мету, ознайомити учнів з методикою спостережень, нагадати про необхідність ведення щоденника. В ньому повинні бути відображені морфологічний опис рослини, за якою проводиться спостереження (в умовах природного росту і штучному розведенні), аналіз проведених спостережень, висновки. На основі вивчення додаткової літератури учні заносять до щоденника відомості про використання рослин людиною, готують - реферативні повідомлення про ці рослини. До виконання літніх завдань можна залучити і учнів старших класів, а тоді при вивченні відповідних розділів шкільного курсу біології результати кращих спостережень можуть бути використані в органічному зв’язку зі змістом тієї чи іншої теми.

Зміст роботи з рідкісними та корисними рослинами на пришкільній ділянці має за мету не лише зміцнення знань учнів, прищеплення навичок роботи з рослинами. Тут реалізується також краєзнавчий принцип навчання. Краєзнавчий матеріал може використовуватися на різних етапах уроку. На нього можна спиратись при вивченні нової теми - для актуалізації опорних знань учнів, формування відповідних екологічних понять, при закріпленні вивченого.

Велику зацікавленість в учнів викликає використання краєзнавчого матеріалу при проведенні гурткової роботи, біологічних вечорів, свят, вікторин. Це сприяє кращому розумінню учнями навчального матеріалу, наближує навчання до життя, виховує в учнів любов і бережливе ставлення до природи рідного краю.

ЗАВДАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ РІДКІСНИХ І КОРИСНИХ РОСЛИН НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

Нині увага всього світу прикута до охорони біорізноманіття, оскільки зникнення видів рослин та тварин відбувається із все зростаючою швидкістю. Останнім часом ботанікам все частіше доводиться фіксувати зникаючі види, що потребують охорони. Частина видів рослин завжди були рідкісними з причин, пов'язаних з природно-історичними процесами. Це реліктові, ендемічні, погранично-ареальні види. В останні десятиріччя велика кількість видів рослин набула статусу рідкісних внаслідок господарської діяльності людини. Багатьом рослинам загрожує зникнення внаслідок порушення умов місцезростання, спричиненого осушувальною меліорацією, розорюванням земель, вирубуванням лісів. Негативно відбиваються на стані рослинного світу неконтрольована рекреація, урбанізація.

Всі ці проблеми є актуальними і для Чернігівщини, рослинний покрив якої є дуже трансформованим. Ліси складають нині лише 20,5% території області, високою є розораність, особливо в лісостеповій частині Чернігівщини. На Чернігівщину, зокрема, припадає майже п'ята частина картопляного поля України. У користуванні сільськогосподарських підприємств та господарств знаходиться 2052,2 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1458,9 тис. га орних земель, 320,8 тис. га сінокосів, 241,2 тис. га пасовищ. Зрозуміло, що антропогенне навантаження на територію області є дуже високим.

В цих умовах для збереження біорізноманіття рослинного світу Чернігівщини, вивчення та збереження рідкісних та корисних рослин необхідне здійснення низки заходів.

Насамперед, необхідне вивчення поширення рідкісних видів рослин (в першу чергу судинних, а далі - різних нижчих рослин) на території Чернігівщини. Нещодавно вийшло в світ II видання Червоної книга України. За його даними, на території Чернігівщини зростає 47 видів рослин, занесеннях до цієї книги, вони підлягають державній охороні. Список їх наведений у додатку. Проте, багато місцезнаходжень, що наведені в ній, є дуже давніми (відмічені в цій книзі особливою позначкою старих місцезнаходжень), деякі з них безперечно зникли, стан багатьох невідомий. Водночас, польові дослідження останніх років, здійснені авторами, виявляють все нові місцезнаходження видів, занесених до Червоної книги, Тому, базуючись на цьому виданні, слід скласти карти та реєстр місцезнаходжень видів з Червоної книги на території Чернігівщини. Ці дані новині бути як у Державному управлінні екологічної безпеки Мінекобезпеки України в Чернігівській області, так і у Чернігівському та Ніжинському педагогічних інститутах з тим, щоб вони могли поступово поповнюватись. З урахуванням цих даних повинна розширюватись природно-заповідна мережа області

Слід розпочати дослідження популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги, аналіз стану популяцій, оцінку того, в якій мірі ці види є під загрозою зникнення. Дуже важливими для цієї роботи, до якої могли б бути залучені вчителі-біолога, молоді екологи області, є також заснування при Чернігівському педагогічному інституті гербарію флори Чернігівщини із базами даних по рідкісних, лікарських, медоносних та інших групах цінних рослин. Дуже важливим є збереження на Чернігівщині регіонально рідкісних видів, які мають охоронятись саме на цій території. Наявний їх список Потребує розширення та доробки із врахуванням матеріалів польових досліджень останніх років. Необхідно складання карт поширення регіонально рідкісних видів із особливою увагою до корисних видів рослин - лікарських, медоносів тощо.

З метою розробки агротехніки вирощування, збільшення запасів лікарської сировини слід ширше практикувати, особливо на ділянках шкіл та у шкільних лісництвах, на станціях юних натуралістів підсів у природні екотопи та культивування таких лікарських рослин як звіробій, золототисячник, материнка, цмин піщаний. Вирощування лікарських рослин, вивчення їх біології та екології буде корисним у проходженні шкільного курсу ботаніки.

Дуже важливим є поглиблення екологічного виховання в напрямку збереження рідкісних і корисних видів рослин та тварин, розробка його нових форм, таких як конкурси фотографій та малюнків, екологічні виставки та вечори, екологічні експедиції школярів.

Чернігівщина, край зачарованої Десни, світлих та затінених лісів, імлистих боліт має зберегти і примножити свої рослинні ресурси, різноманіття рослинного світу.