Історія педагогіки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Тернопільський дежавний педагогічний університет

Імені Володимира Гнатюка

П Р О Г Р А М А

ТА ПЛАНИ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

навчального курсу

І С Т О Р І Я П Е Д А Г О Г І К И

для студентів вищих педагогічних

закладів освіти

Тернопіль 2009

Пояснювальна записка

Навчальний курс “Історія педагогіки” входить до загальної системи психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Він є джерелом здобуття знань про минуле теорії та практики виховання й освіти, має за мету розкриття скарбів виховної мудрості українського та інших народів, визначення місця національної педагогіки в історії світової культури; поглиблення у студентів педагогічної ерудиції та збагачення їх духовності, розширення професійного кругозору.

Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.

Головне спрямування під час вивчення навчальної дисципліни – прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів та висвітлених у їхніх творах вимог до вчительської професії, виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи. Курс орієнтований на те, щоб максимально використати інтелектуальний потенціал студентів, залучити їх до творчого дослідництва, розвивати у них активність, самостійність під час оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність.

Завдання історії педагогіки як навчальної дисципліни полягають у тому, щоб:

виявити закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;

сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому;

розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;

сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачитиі розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій);

оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;

розшитири професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.

Нові підходи щодо засвоєння змісту навчального предмету полягають,

Передусім, у прищепленні студентам уміння творчо використовувати скарби педагогічних систем і концепцій минулого у сучасних умовах, у набутті навичок через вирішення освітніх завдань виробляти своє власне бачення розв’язку важливих соціальних проблем. Навчаючись аналізувати, зіставляти, узагальнювати педагогічні системи, теорії, концепції, різноманітні школи, студенти отримують поштовх до розвитку істоико-педагогічного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатність моделювати ситуації, прогнозувати можливі наслідки виховних впливів.

Програма курсу складається з двох частин:

Історія зарубіжної школи і педагогіки;

Історія української школи і педагогіки.

Після програми подано плани семінарських занять та перелік тем індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Вивчення програмного матеріалу хз історії педагогіки відбувається на лекціях і семінарських заняттях, а також у процесі самостійної роботи студентів у позааудиторний час (виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, написання творчих робіт, рефератів тощо).

Тематика лекцій і семінарських занять є орієнтовною. Викладач може вносити до неї окремі зміни з урахуванням специфіки факультьету чи спеціальності, здійснювати перерозподіл годин, виділених для конкретних тем і видів навчальних занять, а також визначати певні теми для самостійного опрацювання.

Курс розрахований на 50 аудиторних годин (28 год. лекційних, 22 год. семінарських занять).

Тематичний план курсу

ЗМІСТ КУРСУ

ВСТУП

Предмет, завдання, значення та структура курсу “Історія педагогіки”. Історія педагогіки як історична і педагогічна наука. Зв’язок історії педагогіки з історією матеріальної і духовної культури. Історія педагогіки як фахова і як культурологічна дисципліна. Принципи побудови і методи дослідження історії педагогіки. Джерела історії педагогіки, їх класифікація.

Розділ 1. ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ

Тема 1. Виховання у первісному суспільстві

Характеристика основних теорій походження виховання. Джерела вивчення педагогічного досвіду первісних людей. Особливості виховання на різних етапах розвитку первіснообщинного ладу. Виникнення організованих форм виховання. Первісні виховні інституції: рід, плем’я. Вікова ініціація. Дитячі ігри, традиції, звичаї, ритуали, обряди, реалізовані обряди, їх роль у вихованні підростаючого покоління. Перші в історії виховні заклади. Поява писемності. Піктографічне письмо. Передумови й процес виділення вихованння в особливу форму суспільної діяльності. Проблема відокремлення розумового виховання від фізичної праці.

Тема 2. ВИХОВАННЯ, ШКОЛА І ЗАРОДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДУМКИ В ДЕРЖАВАХ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Виховання та навчальна практика у країнах Стародавнього Сходу. Основні ознаки виховання у період становлення рабовласницького суспільства. Передумови виникнення перших шкіл. Розвиток систем письма у стародавніх народів. Характеристика шкільництва у стародавніх Шумері, Єгипті, Китаї, Індії.

Освітньо-виховні системи у державах Стародавньої Греції. Характеристика спартанської й афінської освітньо-виховних систем, їх порівняльний аналіз. Зміст і методика навчання у школах Стародавньої Греції. Буквоскладальний метод навчання грамоти. Індивідуальна форма організації навчання у школах Стародавніх Афін. Освіта в епоху еллінізму. Уcуспільнення шкільної справи.”Сім вільних мистецтв”. Характеристика еллінської системи освіти.

Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів. Педагогічні ідеї Демокрита, Сократа, Платона, Аристотеля. Виховання й шкільна освіта у Ствродавньому Римі. Основні типи шкіл, зміст освіти і виховання в них. Педагогічні ідеї М.Ф. Квінтіліана.

Тема 3. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі, в епоху Відродження та Реформації

Загальна характеристика епохи середньовіччя у Європі. Основні ознаки й умови розвитку виховання й освіти. Основні типи виховання та освіти у Європі у період розквіту феодалізму: церковне, лицарське, бюргерське, практичне. Виховання й освіта жінок. Зміст освіти у церковних школах. Індивідуально-групова форма навчання. Катехізичний спосіб оволодівання знаннями. Мета, зміст та система лицарського виховання. Міські школи, їх історико-педагогічне значення. Виховання дітей селян. Особливості виховання дівчат. Педагогічна думка середньовіччя. Схоластика, її вплив на зміст і методику навчання. Начотництво й догматизм схоластичного навчання. Позитивні і негативні риси схоластики. Розвиток університетської освіти у середньовічній Європі. Суспільно-економічні умови їх виникнення, демократичні засади діяльності перших університетів. Структура, зміст освіти, методи навчання, атестація випускних університетів.

Загальна характеристика й умови виникнення європейського Відродження (ХІУ-ХУІ ст.) Основні ознаки педагогіки епохи гуманізму. Школа і педагогічна думка епохи Відродження. Педагогічні ідеї педагогів-гуманістів (Е.Роттердамський, Ф. Рабле, М.Монтень, Т. Мор, Т. Кампанелла, В. Фельтре). Реформація і контрреформація у Європі (ХУ-ХУІ ст.). Розвиток освіти у період Реформації. Характеристика єзуїтського виховання й освіти.

Тема 4. Педагогічна система Яна Амоса Коменського

Життя, педагогічна діяльність і теоретична спадщина Яна Амоса Коменського. Коменський і демократичний рух ХУІІ ст. Основні риси і суперечності світогляду. Педагогічна теорія Коменського як частка плану вдосконалення людства. Загальна мета і завдання виховання “Велика дидактика” – теоретичне обгрунтування педагогіки нового часу. Принципи природовідповідності та народності виховання – методологічна основа педагогічної теорії Коменського.

Вчення про школу. Принципи побудови системи шкільної освіти. Вікова періодизація. Структура навчальних закладів, зміст освіти в них та вимоги до організації їх діяльності.

Дидактичні погляди Коменського. Сутність процесу навчання і завдання освіти. Вимоги до визначення змісту освіти. Принципи навчання. “Золоте правило дидактики”. Проблема організації шкільного навчання. Обгрунтування класно-урочної системи. Вимоги до уроку. Методи і правила навчання. Проблема підручника та вимогидо нього. Характеристика підручників, складених Коменським.

Проблеми виховання і дисципліни у педагогічній теорії Коменського. Завдання, засоби та методи морального виховання. Проблема шкільної дисципліни. Коменський про педагогічну професію і вимоги до вчителя.

Тема 5. Шкільництво та педагогічна думка у Європі ХУІІ – ХУІІІ ст.

Англійська педагогіка ХУІІ ст. Буржуазна революція в Англії ХУІІ ст., її вплив на розвиток виховання й освіти. Педагогічна концепція Дж. Локка. Шляхи форомування особистості джентельмена. Дж.Локк про зміст і методи розумового, морального й фізичного виховання дітей . Педагогічні погляди Дж. Беллерса.

Освітній абсолютизм у Європі. Французьке просвітництво ХУІІІ ст. Педагогічні ідеї французьких філософів-просвітників ХУІІІ ст. К.Гельвеція і Д. Дідро. Педагогічна теорія Ж.-Ж. Руссо, загальні принципи розробленої ним виховної системи. Новаторський характер ідей Ж.-Ж. Руссо. Теорія природного і вільного виховання. Періодизація життя дитини, зміст і методи навчання й виховання на кожному з вікових періодів. Метод природних наслідків. Ж.-Ж. Руссо. про виховання жінок. Суперечності у педагогічних поглядах Ж.-Ж. Руссо.

Проблеми народної освіти у період французької революції кінця ХУІІІ ст. Характеристика освітніх проектів Кондорсе, Талейрана, Лавуазьє, Лепелетьє. Історико-педагогічне значення ідей реоргназації освіти, висунутих діячами революції.

Особливості народної освіти у країнах Західної Європи ХУІІ-ХУІІІ ст. Моніторіальна система Бель-Ланкастера.

Тема 6. Розвиток школи і педагогіки у зарубіжних країнах у ХІХ ст.

Педагогічна система Й.Песталоцці. Життя і діяльність, педагогічні досліди Песталоцці. Соціологічні, психологічні та загальнопедагогічні основи ідей Песталоцці. Принцип природовідповідності. Теорія елементарної освіти. Дидактичні погляди, започаткування теорії формальної освіти. Зміст і методи розумового, морального, фізичного і трудового виховання. Методика початкового навчання. Проблема поєднання навчання з продуктивною працею учнів. Проблема взаємодії сім’ї і школи у вихованні дітей, пріоритетність родинного виховання. Песталоцці про вчителя.

Розвиток філантропізму і неогуманізму у Німеччині. Основні ідеї педагогіки філантропізму та її представників: І. Базедова, Х.Кампе, Х. Зальцмана, Б. Блаше та ін. Організація філантропінів і навчально-виховного процесу в них. Неогуманістичний напрямок у педагогіці. Основні ідеї неогуманістів. Педагогічні ідеї В.Гумбольта.

Песталоцціанство у країнах Європи. Педагогічні погляди А.Дістервега. Загальнопедагогічні ідеї .Обгрунтування методологічних принципів виховання у творах Дістервега. Дидактика розвивального навчання. Дістервег про вчителя і його підготовку.

Педагогічна теорія Й. Гербарта. Розробка Гербартом методологічних засад педагогіки. Теорія багатостороннього інтересу . Структура процесу навчання і його формальні ступені. Вчення про методи навчання. Ідея виховуючого навчання. Основні засоби керування дітьми. Система морального виховання.

Педагогічні погляди і діяльність соціалістів-утопістів Р.Оуена та Ш.Фур’є.

Соціально-педагогічні експерименти Оуена у Нью-Ленарку. Система шкіл. Проблема поєднання навчання з продуктивною працею дітей у практиці Оуена. Педагогічний досвід комуни “Нова гармонія”. Педагогічні ідеї у творах Ш.Фур’є. План ідеальної соціально-трудової оргнанізації суспільства Гармонії. Система виховання в суспільстві Гармонії.

Педагогічне вчення Ф.Фребеля. Фребель про дошкільне виховання. Прогресивна педагогіка в Росії. Педагогічні погляди і діяльність Л.Толстого. Теорія вільного виховання. Організація роботи Яснополянської школи.Педагогічні погляди П. Лесгафта, С. Шацького.

Тема 7. Реформаторська педагогіка зарубіжних країн у кінці ХІХ-ХХ ст.

Нові тенденції у педагогічній теорії і практиці зарубіжних країн кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Школа у провідних державах світу кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Педагогічний традиціоналізм. Основні наукові напрямки зарубіжної реформаторської педагогіки кінця ХІХ – поч. ХХ ст. і їх характеристика.

Педагогіка позитивізму. Педагогічні погляди Г. Спенсера. Вчення про види людської діяльності і завдання виховання. Спенсер про розумове, моральне і фізичне виховання.

Педагогіка “вільного виховання”. Педагогічні ідеї Е.Кей, Г. Шаррельмана. Педагогічна система М.монтессорі. Експериментальна педагогіка та її представники. Зародженняпедології – наукового дитинознавства. Прагматична педагогіка. Педагогічні ідеї Дж. Дьюї. Теорія “громадянського виховання” і “трудової школи” Г. Кершенгштейнера. Педагогіка “нового виховання” і “нових шкіл”.

РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ І ПЕДАГОГІКИ

Тема 8. Виховання, школа і педагогічна думка Київської Русі

Виховання у східних слов’ян. Мета, зміст, засоби і традиції виховання у східних слов’ян. Етнопедагогіка. Джерела виховної мудрості. Виникнення і поширення писемності у східних слов’ян.

Зародження і розвиток шкільної освіти в Київській Русі. Передумови виникнення шкіл. Характеристика основних типів шкіл і виховання. Зміст і методика шкільного навчання. Освіта і виховання жінок. Ярослав Мудрий і розповсюдження книгописання на Русі. Порівняльний аналіз шкільництва й виховання в Київській Русі і західноєвропейських державах. Причини широкого розповсюдження і зростання освіти в Київській Русі.

Педагогічна думка у Київській Русі. Характеристика перекладних та оригінальних літературно-педагогічних пам’яток Київської Русі ХІ-ХІІ ст. Історико-педагогічне значення “Повчання дітям” Володимира Мономаха.

Тема 9. Розвиток освіти і педагогічної думки в епоху українського Відродження (ХУІ – перша пол. ХУІІ ст.)

Умови й загальна характеристика розвитку освіти в Україні у ХУІ – 1 пол. ХУІІ ст. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні. Статути братських шкіл. Принципи організації, етапи розвитку, зміст і методика навчання у братських школах . Принципи організації, етапи розвитку, зміст і методика навчання у братських школах. Львівська братська школа і її значення. Творче використання Я. Коменським досягнень українських братських шкіл. Педагогічна діяльність учителів братських шкіл. Роль братських шкіл в українському національному відродженні.

Культурно-освітні осередки і перші вищі навчальні заклади в Україні. Острозька академія, її заснування, зміст освіти та роль у розвитку національної освіти. Києво-Могилянська академія, її організація, зміст і методика навчання, роль як загальноукраїнського освітнього центру. Міжнародне значення академії. Педагогічна діяльність викладачів Острозької і Києво-Могилянської академій.

Виховання й освіта в Запорізькій Січі. Основні риси й завдання козацької педагогіки. Зміст і структура козацької освіти й виховання. Зміст і засоби виховання дітей. Система шкіл Запорізької Січі, характеристика їх роботи.

Педагогічна думка в Україні ХУІ – 1 пол. ХУІІ ст. Навчальна література. Просвітницька діяльність І.Федорова, його перший буквар. Прогресивні педагогічні ідеї у творах видатних діячів українського відродження Лаврентія і Стефана Зизаніїв, І.Вишенського, К.Ставровецького, І.Борецького, Памви Беринди, Г.Смотрицького, М.Смотрицького, Є. Славинецького і ін.

Тема 10. Розвиток української педагогіки й шкільництва у другій половині ХУІІ –кінці ХУІІІ ст.

Суспільно-політичні умови й причини відмінностей у розвитку освіти Лівобережної і Правобережної України. Освіта Правобережної і Західної України у другій пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Єзуїтські, протестантські, уніатські школи на Правобережжі. Посилення денаціоналізації українського народу засобами чужомовної школи. Діяльність Едукаційної комісії. Австро-угорські шкільні реформи кін. ХУІІІ ст. і їх вплив на розвиток освіти в Західній Україні. Відкриття Львівського університету.

Розвиток шкільництва на Лівобережній Україні у другій пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Початкові навчальні заклади як найпошреніша форма освіти Лівобережної України. Полкові і сотенні школи Гетьманської України . Розвиток січових шкіл у другій пол. ХУІІ – ХУІІІ ст. Народні школи грамоти. Особливості розвитку шкільництва у зв’язку із втратою автономії України у другій пол. ХУІІІ ст. Російська освітня реформа 1786 р. і її вплив на шкільництво України. Створення нових навчальних закладів : Харківського, Чернігівського, Переяславського колегіумів. Гухівської музично-співацької школи. Вища освіта Лівобережної України у другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст.

Українське просвітництво ХУІІІ ст. Педагогічні погляди і діяльність Г. Сковороди. Філософські основи педагогічних ідей Сковороди, ідея “спорідненої праці”. Ідея природного виховання. Принцип народності в педагогічній спадщині Сковороди. Соворода про завдання та засоби розумового, морального, фізичного, трудового, естетичного виховання. Проблема сімейного виховання у творах Сковороди. Сковорода про вчителя і вчительську працю. Освітня діяльність С.Яворського, Ф. Прокоповича.

Тема 11. Розвиток української педагогіки й шкільництва у першій половині ХІХ ст.

Характеристика системи освітніх закладів в Україні під Російською імперією у першій пол. ХІХ ст. Вплив освітніх реформ Росії 1804 і 1828 рр. на шкільництво України. Створення державної системи освіти ; відкриття на території України нових типів навчальних закладів. Особливості розвитку шкільництва у різних навчальних округах підросійської України. Становлення і розвиток університетської освіти. Харківський університет. Кременецький ліцей.

Освіта в Східній Галичині, на Буковині і Закарпатті у першій пол. ХІХ ст. Австро-угорські шкільні реформи поч. ХІХ ст.і створення на західно-українських землях державної системи народної освіти. Система початкових і середніх навчальних закладів. Перехід народних шкіл у відання консисторій. Особливості розвитку шкільництва на Буковині і Закарпатті. Вища освіта на західноукраїнських землях у першій пол. ХІХ ст. Активізація боротьби українського народу ха рідну школу і мову. Особливості педагогічної освіти.

Педагогічна думка в Україні першої пол. ХІХ ст. Педагогічні ідеї Т. Шевченка. Шевченко про виховний ідеал. Проблема народної української школи та її відродження у творах Шевченка. Діяльність Шевченка по створенню підручників для українських шкіл. Відображення у спадщині Шевченка проблеми сімейного виховання. Шевченко про особу вчителя.

Розвиток прогресивних педагогічних ідей у творчості та діяльності І. Котляревського, П.Куліша, Куліш і проблема створення українського підручника. Створення української абетки, правопису “кулішівка”. Освітні виховні ідеї М. Костомарова. Педагогічні погляди і діяльність М.Драгоманова.Історико-педагогічне значення діяльності діячів “Руської трійці” – М. Шашкевича, Я.Головацького, І.Вагилевича.

Педагогічна діяльність О.Духновича. Історико-педагогічне значення підручників для початкової школи та підручника з педагогіки, створених Духновичем. Ідея народності виховання. Духнович про принцип природовідповідності виховання. Проблеми фізичного, морального, розумового виховання у спадщині Духновича. Дидактичні погляди Духновича. Духнович про роль учителя у формуванні особистості.

Тема 12. Педагогічна система К.Д. Ушинського

Головні віхи життя і діяльності К.Д.Ушинського. Світогляд. Новаторство та педагогічна творчість К.Д.Ушинського. Теоретичне обгрунтування педагогіки.

Ушинський про педагогіку я науку і як мистецтво виховання. Проблема цілей виховання у працях Ушинського. Принцип народності виховання. Розробка Ушинським наукових засад національного виховання. Ушинський про рідну мову. Реалізація у спадщині Ушинського традицій народної педагогіки.

Дидактичні погляди Ушинського. Основні закономірності процесу навчання.

Вчення про ступені пізнання. Ушинський про формальну і матеріальну цілі навчання. Основні функції навчання. Новаторство Ушинського у розробці дидактичних принципів. Удосконалення класно-урочної системи навчання. Типи і структура уроків. Розробка методів навчання. Вимоги до підручників. Характеристика підручників, складених Ушинським: “Рідне слово”, “Дитячий світ”.

Ушинський про гармонійний розвиток особистості. Шість великих вихователів. Основні засоби і методи морального, фізичного, естетичного, трудового виховання. Роль праці у житті і вихованні людини.

Ушинський про вчителя і його підготовку. Система і зміст педагогічної освіти. Педагогічна практика як елемент підготовки вчителя. Проблема підвищення кваліфікації вчителів. Вплив педагогічних ідей Ушинського на розвиток педагогіки і школи в Україні.

Тема 13. Розвиток української педагогіки і шкільництва у другій половині ХІХ – на поч. ХХ ст.

Характеристика розвитку освіти в Україні під Російською імперією у другій пол. ХІХ ст. Вплив російських шкільних реформ 60 – 70 рр. на шкільництво України. Система навчальних закладів початкової і середньої освіти та особливості поширення в Україні. Реакційна політика царського уряду Росії у галузі народної освіти. Розвиток недільних шкіл. Розвиток приватних навчальних закладів. Колегі Павла Галагана. Реформа вищої освіти. Особливості вищої жіночої освіти в Україні. Фребелівський жіночий педагогічний інститут. Створення нових типів навчальних закладів. Характеристика системи народної освіти, яка склалася в Росії і на територіях підросійської України на пояатку ХХ ст.

Характеристика розвитку освіти й шкільництва на західноукраїнських землях у другій половині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. Зміни в розвитку української освіти під впливом демократичної революції в Австро-Угорщині 1848 року. Австро-угорські шкільні реформи 2 пол. ХІХ ст. Зміни в розвитку освіти Західної України під впливом нових освітніх законів. Особливості поширення початкових і середніх навчальних закладів в Західній Україні у другій половині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст. Запровадження утраквізму в школі. Розвиток жіночої освіти. Особливості розвитку педагогічної освіти в Західній Україні. Вища освіта.

Боротьба українського в Україні другої пол. ХІХ ст. Педагогічні погляди і діяльність М.ПИрогова, Х.Алчевської, М.Корфа, Б. Грінченка, І.Франка, Л.Українки, Т.Лубенця.

Тема 14. Розвиток освіти і шкільництва в Україні у ХХ ст.

Доба української революції і початок національного, культурного й освітнього відродження. Виникнення Центральної Ради і її діяльність. Вплив лютневої революції 1917 року в Росії на суспільно-політичну ситуацію та умови розвитку освіти в Україні. Освіта в Україні під час Тимчасового уряду (лютий-червень 1917 р.). Роль громадських організацій у розвитку освіти. Всеукраїнський з’їзд учителів у квітні 1917 року і його рішення. Шкільництво в Українській державі у період правління Центральної Рди. Українізація школи. Рішення Всеукраїнських учительських з’їздів (літо 1917 р.), їх значення для оформлення національної системи освіти. РОзвиток освіти у період Гетьманату. Освітня політика у період Директорії відновленої УНР. “Проект єдиної школи в Україні”. Діяльність ЗУНРу галузі освіти і виховання. Педагогічні ідеї С. Срополка.

Освіта у перші роки становлення радянської влади в Україні (1917-1920 р.). Основні засади освітньої політики українських більшовиків. Робота по створенню української радянської системи освіти. “Положення про єдину трудову школу УРСР”. “Декларація про соціальне виховання дітей”. Схема шкільної світи за проектом Г.Гринька. Відмінності між системами освіти Радянської України і Росії. Розвиток українського шкільництва між першоюі другою світовими війнами. “Кодекс законів про народну освіту в УРСР” (1922 р.). Різноманітність типів навчальних закладів в Радянській Україні у 20-х роках. Характеристика програмно-методичної роботи, змісту, організації та методів навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах Радянської України у 20-30 рр. Постанови ЦКВКП(б) про школу 30-х років – гальмо демократичних засад розвитку шкільництва. Уніфікація освіти в Радянській Україні у 30-х роках, запровадження нової системи освіти. Характерні риси радянської тоталітарної школи і системи виховання. Українська школа у роки другої світової війни. Розвиток української освіти в повоєнний час . Освітні реформи 50-80 –х років.

Відродження національної системи виховання та шкільництва у період становлення незалежної України у кінці ХХ ст. Регіональні концепції національної школи, повернення до джерел народної педагогіки . Загальнодержавна Концепція середньої загальноосвітньої школи України (1991). Закон України “Про освіту” (1991). Формування системи безперервної, багатоступеневої освіти, її суть і шляхи здійснення. Відродження різних типів навчальних закладів : гімназій, ліцеїв, коледжів тощо. Заснування Академії педагогічних наук України (1992). Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.) (1993). Закон України “Про загальну середню освіту” (1999). Концепція 12-річної загальноосвітньої загальноосвітньої школи (2000). Визначення стратегії і перспектив розвитку освіти в Україні на ХХІ ст.

Тема 15. Розвиток української педагогічної науки у ХХ ст.

Просвітницька діяльність діяльність і педагогічні погляди відомих діячів періоду української революції (1917- 1919 рр. ): М.Грушевський, І.Стешенко, С.Русова. Концепція національного виховання С.Русової. Розробка С.Русовою фундаментальних проблем теорії навчання і виховання. Теорія дошкільного виховання С.Русова про вчителя.

Педагогічні погляди та діяльність П.Блонського, їх вплив на розвиток української прогресивної педагогіки.

Життя, педагогічна діяльність і теоретична спадщина Антона Семеновича Макаренка. Вчення про виховний дитячий колектив. Проблема виховання свідомої дисципліни. Питання трудового виховання дітей та поєднання навчання із продуктивною працею. Виховання дітей в сім’ї. Думки А.Макаренка з питань педагогічної майстерності.

Педагогічна спадщина Г.Ващенка. Створення Ващенком української національної педагогіки. Ващенко про український виховний ідеал. Ващенко про завдання гармонйного виховання української молоді. Створення Ващенком української національної системи освіти і виховання.

Життя, педагогічна діяльність і теоретична спадщина Василя Олександровича Сухомлинського. Сухомлинський і народна педагогіка. Проблема проектування людини. Питання формуваннякультури розумової праці школярів у спадщині В.Сухомлинського. Всебічний і гармонійний розвиток особистості як основа виховання дитини. Проблема, морального, естетичного, трудового та фізичного виховання. Проблема самовиховання. Виховання колективізму, гармонія інтересів особистості і колективу.

Популяризація і творче впровадження у практику роботи шкіл ідей А.Макаренка, В. Сухомлинського. Створення авторських шкіл. Новаторська педагогіка 80-90-х років (В.Шаталов, М.Гузик, О.Захаренко та ін.).

Відродження традицій української національної педагогіки наприкінці ХХ ст. Педагогіка народознавства, козацька педагогіка. Провідні напрямки сучасної педагогічної науки в Україні: педагогіка співробітництва, педагогіка життєтворчості, педагогіка толерантності, особистісно-зорієнтована педагогіка, педагогіка рефлексії, психопедагогіка особистості та ін. Впровадження інноваційних технологій у педагогічному процесі: модульно-розвивальне навчання; школа діалогу культур ; екологія і діалектика та ін. Перспективи розвитку педагогічної науки в Україні у ХХІ ст.