Сутність автоматизованого робочого місця менеджера

Міністерство освіти і науки України

Контрольна робота

з дисципліни

«АРМ менеджера ЗЕД»

на тему:

Сутність автоматизованого робочого місця менеджера

2011



План

  1. Передумови створення АРМ менеджера

  2. Сутність процесу автоматизації управлінської діяльності

  3. Поняття та призначення АРМ

  4. Характеристика та класифікація АРМ



  1. Передумови створення АРМ менеджера

Основною передумовою створення АРМ є розвиток електроніки, який призвів до появи нового класу обчислювальних машин - персональних ЕОМ (ПЕОМ). Головні переваги ПЕОМ - порівняно низька вартість і висока продуктивність. Якщо проаналізувати характеристики великих ЕОМ початку 60-х років, міні-ЕОМ початку 70-х років і ПЕОМ 80-х рр., то виявиться, що продуктивність їх приблизно однакова. Низька вартість, надійність, простота обслуговування і експлуатації розширює сферу застосування ПЕОМ передусім за рахунок тих царин людської діяльності, в яких раніше обчислювальна техніка не використовувалася через високу вартість, складність обслуговування та складність інтерфейсу. До таких галузей відноситься управлінська діяльність, де застосування ПЕОМ дозволило реально підвищити продуктивність праці фахівців, пов'язаних з обробкою великих обсягів різноманітної інформації та прийняттям управлінських рішень. Цей аспект особливо актуальний в зв'язку з тим, що продуктивність управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. Так за останні 40 років продуктивність управлінської праці зросла лише у 2-3 рази, в той час як продуктивність праці виробничого персоналу в промисловості зросла у 14-15 разів. Зараз для інтенсифікації управлінської праці фахівців різних спеціальностей розробляються і набувають широкого поширення АРМ, які функціонують на базі ПЕВМ.

Однією з основних передумов створення та суттєвим чинником успішного розвитку і ефективного функціонування АРМ є відповідне програмне забезпечення.

  1. Сутність процесу автоматизації управлінської діяльності

У відповідності до структури управління певним об’єктом, за особливостями професійної діяльності та участі у прийнятті управлінських рішень розрізняють менеджерів оперативного, тактичного і стратегічного рівнів. Особливості використання даних та інформації на кожному з цих рівнів наведено в табл.1.

Таблиця 1

Особливості використання даних та інформації на різних рівнях управління

№ з/п

Рівень управління

Особливості використання даних та інформації

1

Оперативний

Використання детальних даних у вигляді оригіналів чи завірених копій паперових документів з визначеного джерела.

Максимальна формалізація необхідного інформаційного забезпечення та процедур підготовки і прийняття рішень.

2

Тактичний

За різними оцінками - до 70% особливостей роботи менеджерів оперативного рівня і до 30% - стратегічного.

3

Стратегічний

Використання переважно агрегованих даних у вигляді паперових та електронних оригіналів аналітичних та фактичних документів з різних джерел, самостійна їх оцінка, самостійне прийняття нестандартних рішень або організація процесу їх прийняття.

З огляду на ці особливості найлегше і природніше в автоматизованій системі управління підлягає автоматизації засобами АРМ робота менеджерів оперативного і тактичного рівнів. Управлінські рішення приймаються на основі аналізу автоматично отриманих даних за єдиним алгоритмом або шляхом оцінювання обмеженої кількості альтернатив. На цих рівнях використовують типове універсальне або спеціалізоване програмне забезпечення, адаптуючи його до потреб конкретних об’єктів управління.

Найпоширенішим є використання на тактичному і оперативному рівні інтегрованих систем управління підприємством.

Автоматизація роботи менеджерів стратегічного рівня - дуже складна задача. Це зумовлене нетиповістю (а, отже, і складністю формалізації) завдань, які потрібно вирішувати, відсутністю визначених алгоритмів прийняття управлінських рішень, а досить часто - і відсутністю критеріїв ефективності прийнятих рішень. АРМ управлінців такого рівня проектується індивідуально для кожного робочого місця. При цьому найбільша увага приділяється наданню можливості якнайширшого використання різноманітного інструментарію аналізу даних, а не засобам універсалізації вирішення управлінських задач. На цьому рівні найдоцільніше використовувати експертні системи та системи підтримки прийняття управлінських рішень.

автоматизація інформація управління

  1. Поняття та призначення АРМ

Сучасні масштаби і темпи впровадження засобів автоматизації управління з особливою гостротою ставить завдання проведення комплексних досліджень, пов'язаних із усебічним вивченням і узагальненням виникаючих при цьому проблем як практичного, так і теоретичного характеру.

Останніми роками виникла концепція розподілених систем управління народним господарством, де передбачається локальна обробка інформації. Для реалізації ідеї розподіленого управління необхідне створення для кожного рівня управління і кожної предметної області автоматизованих робочих місць (АРМ) на базі персональних комп'ютерів.

Аналізуючи сутність АРМ, фахівці визначають їх найчастіше як професійно-орієнтовані невеликі обчислювальні системи, розташовані безпосередньо на робочих місцях фахівців і призначені для автоматизації їх роботи.

Для кожного об'єкта управління треба передбачити автоматизовані робочі місця, що відповідають їхньому функціональному призначенню. Однак принципи створення АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.

Відповідно до принципу системності АРМ варто розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням.

Принцип гнучкості означає пристосовність системи до можливих перебудов завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх елементів.

Принцип стійкості полягає в тому, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх можливих факторів. Це значить, що неполадки в окремих її частинах повинні бути легко переборні, а працездатність системи - швидко відновлена.

Ефективність АРМ варто розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесений до витрат по створенню й експлуатації системи.

Функціонування АРМ може дати значний ефект тільки за умови правильного розподілу функцій і навантаження між людиною і машинними засобами обробкиінформації, ядром яких є ЕОМ. Лише тоді АРМ стане засобом підвищення не тільки продуктивності праці та ефективності управління, а й соціальної комфортності фахівців.

Бурхливий розвиток науково-технічного прогресу призвів до появи нового класу обчислювальних машин - персональних комп'ютерів. Головна їх перевага - порівняно низька вартість і в той самий час - висока продуктивність. Низька вартість, надійність, простота обслуговування й експлуатації розширює сферу застосування ПЕОМ насамперед за рахунок тих галузей людської діяльності, у яких раніше обчислювальна техніка не використовувалася. До таких галузей відноситься й так звана організаційна діяльність, де застосування персонального комп'ютера дозволило реально підвищити продуктивність праці фахівців, пов'язаною з обробкою інформації.

Цей аспект особливо актуальний у зв'язку з тим, що продуктивність управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. Так, за останні 30 років вона підвищилася в 2-3 рази, у той самий час, у промисловості - у 14 -15 разів. Сьогодні для інтенсифікації розумової й управлінської праці фахівців різних професій розробляються й отримують широке поширення АРМи, що функціонують на базі ПК.

Розглянемо основні складові елементи АРМ працівників - управлінців та ін., перспективи їхнього розвитку і використання. На рис. представлена загальна схема ПК, що складає технічну основу АРМ.

Рис. 6. Узагальнена схема ПК:

1 - мікропроцесор, 2 - основна пам'ять, 3 - зовнішній запам'ятовуючий пристрій (ЗЗП), 4 - дисплей, 5 - клавіатура, 6 - друкуючий пристрій, 7 - системна магістраль.

Найбільш ефективною організаційною формою використання ПК є створення на їхній базі АРМ конкретних фахівців (економістів, статистиків, бухгалтерів, керівників), оскільки така форма усуває психологічний бар'єр у відносинах між людиною і машиною. Досвід свідчить, що АРМ повинно відповідати таким вимогам:

  • своєчасне задоволення інформаційної й обчислювальної потреби фахівця;

  • мінімальний час відповіді на запити користувача;

  • адаптація до рівня підготовки користувача і його професійних запитів;

  • простота освоєння прийомів роботи з АРМ і легкість спілкування;

  • надійність і простота обслуговування;

  • можливість швидкого навчання користувача;

  • можливість роботи в складі обчислювальної мережі.

Рис. Узагальнена структурна схема АРМ

Загальне програмне забезпечення (ПЗ) забезпечує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди входять операційні системи, системи програмування й обслуговуючі програми.

Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною ПЗ (ФПЗ). Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується вирішення завдань визначених предметних областей.

При розробці ФПО дуже значна увага приділяється питанням організації взаємодії "людина-машина". Користувачу цікаво і захоплююче працювати на ЕОМ тільки в тому випадку, коли він почуває, що займається корисною, серйозною справою. Інакше його чекають неприємні відчуття. Непрофесіонал може відчути себе обійденим і навіть у чомусь защемленим тільки тому, що він не знає деяких команд, набору символів, унаслідок чого в нього може виникнути глибока досада на все програмне забезпечення та ПК.

Діалогові системи можна поділити за принципом взаємодії користувача і машини на:

  • системи з командною мовою;

  • "людина у світі об'єктів";

  • діалог у формі "меню".

Застосування командної мови в прикладних системах - це перенос ідей побудови інтерпретаторів команд для міні- та мікро ЕОМ. Основна перевага цього методу - простота побудови і реалізації, а недолік - необхідність запам'ятовування команд і їх параметрів, повторення помилкового введення і т. ін. Тобто, у таких системах користувачам треба вивчати мову взаємодії.

Зовні протилежний підхід "людина у світі об'єктів" - відсутні команди і людина в процесі роботи "рухається" по своєму об'єкту за допомогою клавіш керування курсором, маніпуляторів (миша, перо), відповідних комбінацій клавіш. Діалог у формі "меню" надає користувачу безліч альтернативних дій, з яких він вибирає потрібні. Нині широке поширення отримав користувацький інтерфейс, що поєднує у собі властивості двох останніх. У ньому весь робочий простір екрана поділяється на три частини (об'єкта).

Перша частина називається рядком меню. За її допомогою користувач може задіяти різні меню, що складають "кістяк" програми, здійснюється доступ до інших об'єктів.

Друга частина називається рядком стану. Допомагає швидко викликати найбільш часто використовувані об'єкти чи відображати поточну інформацію.

Третя частина - робоча поверхня (поверхнею столу) - найбільша. Там відображаються всі ті об'єкти, що викликаються з меню чи рядка стану. Така форма організації діалогу людини і машини найбільш зручна, всі сучасні програми тією чи іншою мірою використовують її.

Існує два підходи до розробки АРМ. Перший підхід - функціональний, являє собою автоматизацію найбільш типових функцій.

Функціональне програмне забезпечення (ФПЗ) може бути адаптовано до конкретних умов застосування. Відзначимо програмні засоби, що є базовими для АРМ різних професій, пов'язаних з обробкою ділової інформації й прийняттям управлінських рішень.

Першими з'явилися програмні засоби для автоматизації роботи технічного персоналу, що обумовлено великою формалізацією виконуваних ними функцій. Типовим прикладом є текстові редактори (процесори), які дозволяють швидко вводити, редагувати інформацію, здійснювати пошук помилок, допомагають підготувати текст до друку.

Фахівцям часто доводиться працювати із значними обсягами даних. Для полегшення такого роду робіт були створені системи управління базами даних (СУБД), які дозволяють зберігати великі обсяги інформації, і, головне, швидко знаходити потрібні дані.

Багато фахівців зв'язані також з обробкою різних таблиць, тому що у більшості випадків інформація подається у вигляді табличних документів.

таблиці допомагають створювати подібні документи. Вони дуже зручні, автоматично перераховують усі підсумкові і проміжні дані при зміні похідних. Тому вони широко використовуються, зокрема, при прогнозуванні злочинності.

Значною популярністю в установах користуються програмні засоби АРМ для контролю і координації діяльності організації, де вся управлінська діяльність описується як сукупність процесів, кожний з яких має початок, кінець і відповідальних виконавців. При цьому діяльність кожного працівника погоджується з іншими. Таким чином, створюється план-графік робіт. Пакет може автоматично при настанні терміну формувати завдання виконавцям, нагадувати про термін завершення роботи і накопичувати дані про виконавську діяльність працівників.

Важливу роль в управлінській діяльності відіграє оперативний обмін даними, який займає до 95% часу керівника і до 53% часу фахівців. Тому отримали поширення програмні засоби типу "електронна пошта". Їхнє використання дозволяє здійснювати розсилання документів усередині установи, відправляти, одержувати й обробляти повідомлення з різних робочих місць, проводити наради фахівців, що знаходяться на значній відстані один від одного.

Останнім часом спостерігається тенденція до створення так званих інтегрованих пакетів, що вміщають у собі можливості текстових редакторів, таблиць, графічних редакторів і т. п.. Наявність різних програм для виконання по суті однакових операцій - створення й обробки даних, обумовлено наявністю трьох різних основних видів інформації: числової, текстової і графічної. Зараз йде бурхливий розвиток засобів для обробки інших видів інформації: звукової і відеоінформації. Для них створені свої редактори, ці види інформації стають невід'ємною частиною більшості баз даних.

Останнім часом спостерігається тенденція переходу до створення АРМ професійного призначення. Оснащення фахівців такими АРМ дозволяє підвищити продуктивність роботи керівників, швидкість обробки та точності інформації, що важливо для ефективного планування і управління.

Розглянемо склад засобів обчислювальної техніки комплексів АРМ. Сумісність апаратних засобів є одним з найважливіших показників при виборі ОТ. Тенденція придбання засобів ОТ, апаратно сумісних з наявними, зв'язана з багатьма об'єктивними і суб'єктивними причинами, де не останнє місце займає психологія користувача, його почуття впевненості в успіху застосування саме цього класу апаратних засобів.

Програмна сумісність визначається сумісністю апаратно реалізованої системи команд, сумісністю форматів представлення даних, сумісністю трансляторів, СУБД і т.д. Цей показник визначається наявністю значних обсягів раніше підготовлених даних, а також спеціалізацією персоналу, що має досвід роботи з базовими засобами програмного забезпечення.

  1. Характеристика та класифікація АРМ

У виробничих об'єднаннях, на промислових підприємствах одержали застосування багаторівневі інтегровані АСУ. В залежності від особливостей виробництва, мети створення систем і складу функцій, що автоматизується багаторівнева інтегрована автоматизована система управління,наприклад виробничого об'єднання, може включати такі складові частини: автоматизовану систему організаційного управління підприємством,цехами, ділянками (АСУП), автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) , системи автоматизованого проектування конструкторського і технологічного призначення (САПР) , системи автоматизованого управління гнучкими виробничими системами (АСУ ГВС), автоматизовані системи управління технічною підготовкою виробництва (АСУ ТПВ) , автоматизовані системи управління науковими дослідженнями (АСНД) тощо.

Зазначені системи бувають як взаємозв'язаними і взаємозалежними поміж собою, так і відносно самостійними. Перший випадок можливий тоді, коли вихідна (фактична) інформація АСУ ТП, САПР, АСУ, ГВС, АСУ ТПВ використовуються в АСУП як вхідна, наприклад, для складання зведеної звітності, а вихідна (наприклад планова) інформація АСУП в цих системах використовується як вхідна.

Сучасні комплекси ПЕОМ , які використовуються у вигляді автоматизованих робочих місць (АРМ) користувачів різних рівнів і на яких здійснюється системна обробка економічної інформації, а також локальні мережі, які створюються у межах підприємства, складають технічну базу автоматизованої системи управління підприємством (АСУП).

АРМ - це робоче місце персоналу АСУП, яке обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації своїх функцій як фахівця або функцій АСУ. Класифікації АРМ відбувається за такими основними ознаками:

  • за функціональною направленістю - АРМ технічного і допоміжного персоналу, АРМ спеціаліста, АРМ керівника тощо;

  • за рівнем використання ПЕОМ - АРМ низового рівня, АРМ середнього рівня, АРМ вищого рівня;

  • за формою організації працівників на ПЕОМ - індивідуальні і групові, одноапаратні і багатоапаратні;

  • за іншими ознаками.

Для умов, при яких системна обробка інформації здійснюється не тільки комплексно але і в ритмі виробництва, а управління - цілеспрямовано і оперативно завдяки новій інформаційній (безпаперовій) технологій, найбільш перспективний і ефективний буде такий структурний підхід до побудови АСУП, при якому основу цієї системи будуть складати комплекси АРМ, що об'єднанні за ресурсозабезпечувальною ознакою (матеріальні, трудові, фінансові, а також основні засоби і готова продукція).

Такий підхід до організації системи комплексів АРМ в умовах АСУП дозволить:

  • забезпечити взаємозв'язок процесів збирання і обробки інформації по горизонталі (між структурними підрозділами) на кожному рівні, по кожній предметній області - ресурсозабезпечувальній підсистеми;

  • оперативно і всебічно забезпечити по кожній підсистемі і на усіх рівнях (по вертикалі) рішення функціональних питань управління (нормування і реґламентація, планування, облік і контроль, звітність, ексисмічний аналіз і прийняття управлінських рішень) по усіх видах виробництва;

  • оперативно здійснювати інформування керівників і спеціалістів різних рівнів достовірною і повною інформацією про стан ресурсів, особливо пріоритетних в управлінні виробництвом, а також про процеси і операції, які відбуваються на підприємстві і в його структурних ланках;

  • вирішити проблему своєчасного автоматизованого формування достовірних результатів виробничо-господарської діяльності підприємства в цілому, а також одержання зведених фінансових показників для формування установленої звітності за різні періоди часу.