Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості

Тема

«Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості»

Вступ

На сьогоднішній день в Державної прикордонної служби України є велика кількість технічних засобів, які посилюють прикордонні наряди, але службовий собака залишається незамінним засобом посилення.

Використання кінолога з підготовленою собакою у даних прикордонних нарядах значно підвищує їх ефективність завдяки таким фізіологічним особливостям, як:

за допомогою нюхового аналізатора собака орієнтується у концентрації та силі запаху, його давності та свіжості. Установлено, що він здатний розрізняти запахи за давністю з різницею 3-5 хвилин, а запахова пам’ять дозволяє ідентифікувати схожі запахи;

за допомогою слухового аналізатора собака може сприймати звуки з частотою від 12 до 80 тисяч коливань за секунду, диференціювати 7-9 тисяч різноманітних за висотою звуків, має здатність уловлювати звуки середньої сили на відстані до 50 метрів, а краще за все він сприймає звуки в діапазоні від 1000 до 10000 Гц, а в нічний час у тиші здатен уловлювати шерехи на відстані 100 – 150 метрів. Собака має здібності визначити напрямок звуку за допомогою вушних раковин з точністю до 3;

за допомогою зорового аналізатора собака бачить у нічний час на відстані 300-400 метрів, а після відповідного тренування до 800 метрів.

РОЗДІЛ 1 Методичний зміст та теоретичне обґрунтування навику привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості

Навик привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості необхідний для виконання службових задач

Умовні подразники:

Основні: команда “Шукай” і жест — показ рукою в напрямку пошуку.

Допоміжні команди — “Апорт”, “Добре”, “Дай”, “Фу”.

Додаткові команди — “Сидіти”, “Голос”.

Безумовні подразники: апортировочний предмет, помічник, ласощі і поглажування.

Навик виробляється на базі вроджених нюхово-пошукової, активно-оборонної і харчової реакції поведінки, а також навика апортировки.

Прийом вводиться наприкінці 2 періоду курсу дресирування пошукових собак, коли виробленні умовні рефлекси пошуку людини по запаховому сліду, затримання помічника і відпрацьовані підготовчі вправи.

До обшуку місцевості :

привчання собаки рухатися по жесту у вказаному напрямку;

привчання до пошуку невеликих предметів в траві, кущах і т.п. по їх запаху;

привчання до послідовного пошуку і підносу 5-7 предметів, які були закинуті в різні сторони від дресирувальника;

апортування предметів і привчання собаки до виявлення і облаювання тяжких, підвішених і закопаних предметів.

Послідовність

І. Привчання собак рухатися у вказаному жестом напрямку.

Для цього на кожному занятті доцільно визначити учбове місце розміром 50х60 м, яке позначається прапорцями і мітками.

Під час вигулювання собаки дресирувальник подає команду “Гуляй” і жестом правої або лівої руки посилає його в потрібному напрямку і рухається за ним, добиваючись своїми діями, щоб він відходив від дресирувальника на відстань довгого повідка до меж ділянки. Щоденне, багаторазове повторення таких вправ сприяє швидкому виробленню у собаки умовного рефлексу зигзагоподібного руху, а у дресирувальника вміння орієнтуватися і керувати собакою.

ІІ. Привчання до пошуку невеликих предметів в траві, кущах і т.п. по їх запаху.

Для цього виготовляються різні апортировочні предмети (по формі, якості) розмірами не більше 5-10 см довжиною і 1-2 см в діаметрі і кольором, що відповідає фону місцевості.

Вправи виконуються також як і при апортуванні, але киданням предметів в місця, які маскуються і спонукають собаку до виявлення предмета за допомогою нюху.

ІІІ. Привчання до послідовного пошуку і підносу 3-4 предметів, кинутих в різні сторони від дресирувальника.

Ці вправи можна відпрацьовувати 2-ма способами.

І-й спосіб. Підбирається відкрита ділянка місцевості з наявністю рослинного покрову. Дресирувальник з собакою рухається по середині ділянки, а помічник позаду його на відстані 3-5 метрів. По ходу руху помічник послідовно кидає апортувальні предмети вправо і вліво від дресирувальника. На перших 2-3 заняттях собака повинен бачити поле цих предметів і посилається за предметом відразу ж після його кидання.

На подальших заняттях спочатку розкидаються предмети помічником, дресирувальник спостерігає за ним, а потім, після вигулювання собаки, відбувається апортування кинутих предметів.

ІІ-й спосіб. Дресирувальник самостійно розкидає 3-4 предмета в різні сторони (спочатку на виду у собаки) і, знаходячись в центрі ділянки, почергово посилає собаку на апортування предметів.

ІV. Апортування предметів в різних приміщеннях і привчання собак до виявлення і облаювання тяжких, підвищених і закопаних предметів.

Ці вправи відпрацьовуються, як правило, в нежилих приміщеннях з різною ступеню освітлювання в наступній послідовності.

На початку ознайомлюють собаку з приміщенням. Потім, збуджуючи собаку предметом, кидають його в приміщення і відразу ж посилають його на апортування. В подальшому собака посилається на пошук кинутого предмета після 1-2-хвилинної витримки. Паралельно відпрацьовуються вправи по привчанню собак до облаювання виявлених предметів. З цією метою їх кладуть на дерева та інші місця, неприступні для собаки, закопують в землю, застосовують тяжкі предмети, які собака не може підняти. При виявленні собакою предмета, дресирувальник подає команду “Голос” і за виявлення заохочує ласощами. Поступово треба домагатися, щоб собака самостійно облаював неприступні предмети і предмети, які він не може підняти.

Помилки дресирувальника під час дресирування собак та їх наслідки

Розкидання предметів помічником, який рухається тільки з однієї сторони ділянки, в результаті предмети знаходяться близько один до одного.

Проведення занять на одноманітній місцевості, в одній і тій ж години, в результаті чого собака звикає до роботи тільки в певних умовах.

Використання одноманітних предметів. В цьому випадку собака може не виявити предметів інших якостей.

Розташування помічника за однаковими місцевими предметами. Собака звикає шукати помічника тільки в певних місцях.

Часте керування собакою без повідка, в результаті у собаки знижується дисциплінованість, організованість пошуку.

РОЗДІЛ 2 «Методика дресирування собак по привчанню собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості. в І-му, періоді дресирування

ПЕРШИЙ ПЕРІОД

Задача: привчити собаку зигзагоподібному пошуку предметів на ділянки місцевості 50х100 м в полегшених умовах.

Вимоги до умов на перших заняттях.

Вправи виконуються на початку заняття, коли собака в бадьорому стані, краще, якщо він буде напівголодний.

Підбираються апортувальні предмети, які добре зберігають запах людини, на які собака реагує зацікавлено. Вони повинні бути невеликими, різної форми, якості, а по кольору відповідати фону місцевості. На речах повинна дотримуватися чистота запаху. Для цього вони маскуються, використовуються на заняттях один тільки раз і після кожного заняття провітрюються і регулярно замінюються, дотримуються правила дачі ласощів.

Підбирається рівна, знайома для собаки ділянка місцевості з наявністю рослинного покриву, без відволікаючих подразників. Ширина ділянки місцевості, яка обшукується на кожному занятті повинна бути біля 50-ти м, вітер завжди повинен бути назустріч собаці.

Помічник по вказівці і під контролем дресирувальника, не заходячи на ділянку, розкидає 5-7 предметів так, щоб вони склали трикутник і один від другого були не далі ніж в 30-40 м. В цілях економії часу дресирувальник може сам розкидати апортувальні предмети помічника, які знаходяться в поліетиленових пакетах.

Час від початку розкидування предметів до початку обшуку місцевості повинен бути не менше 15-20 хв., з тим, щоб запахові частинки від розшукуємої речі розповсюджувалися по ділянці, створюючи придатні умови для їх виявлення собакою.

Вправи повторювати на одному занятті не менше 2-3-х разів.

З метою активізації роботи собаки рекомендується на перших 2-3-х заняттях до предметів прикріпити маленькі шматочки м’яса, можна застосовувати полі (пусті) предмети. За кожний виявлений предмет собака заохочується ласощами.

Вимоги до підготовленості дресирувальника.

В ході занять по відпрацюванню підготовчих вправ і ускладнень першого періоду дресирувальник повинен бути навчений:

Добре орієнтуватися на місцевості.

З цією метою підбираються різноманітні по характеру (рельєфу, рослинності, розмірам) ділянки місцевості на яких відбуваються тренувальні заняття.

На перших заняттях “оглядаємі” ділянки позначаються додатковими прапорцями на відстані друг від друга до 15 м. Дресирувальник по команді “Гуляй” і жестом посилає собаку в напрямку цих прапорців. Потім поступово умови ускладнюються — забираються додаткові прапорці, змінюються ділянки місцевості.

2. Вміло, швидко розкидати речі на ділянці місцевості, запам’ятовувати їх місцезнаходження.

Дресирувальник повинен бути навчений швидко і правильно розбрасувати предмети так, щоб вони на ділянці розташовувалися рівномірно на кутах трикутника. Такий порядок розкидування предметів на ділянці сприяє виробленню у собаки зигзагоподібного пошуку. Речі розкидаються так, щоб вони лежали не ближче 5 м від краю ділянки. На перших заняттях дресирувальник повинен точно знати місцезнаходження речей, щоб направляти собаку точно на предмет. Тому необхідно перевіряти і тренувати зорову пам’ять дресирувальників шляхом їх опитування.

3. Оцінювати обстановку, приймати доцільні рішення по організації і виконанню вправ.

Перед виконанням кожної вправи дресирувальник повинен оцінити і докласти керівнику занять висновки із оцінки обстановки:

поставлена задача;

рельєф місцевості;

напрямок вітру;

розміри ділянки, що оглядається і спосіб виконання задачі.

4. Вміло керувати собакою командами і жестами, а при необхідності і повідком.

Навчання дресирувальника керувати собакою відбувається в період вироблення у собаки умовного рефлексу зигзагоподібного руху. Воно наступне.

Спочатку у дресирувальника вироблюють вміння спонукати собаку до зигзагоподібного руху і доходити до бокових меж ділянки: подавати жест правою або лівою рукою без похилу корпуса, енергійно рухатися за собакою, вміло заохочувати собаку. Потім добиваються чіткості керування повідком.

5. Розуміти поведінку свого собаки, своєчасно заохочувати собаку за найдену річ.

Для цього необхідно на підготовлених собаках показати дресирувальнику яскраво виражену поведінку собаки при виявленні речі. Потім, шляхом систематичних вправ по пошуку собакою кинутих предметів, домагатися розуміння ним поведінки свого собаки.

В першому періоді дресирування відпрацьовуються наступні види ускладнень:

вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м;

поступове збільшення розмірів ділянки, що оглядається до 50х100 м;

розкидання різноманітних по якості, формі і кольору апортувальних предметів з рахунком утворення пустих кутів;

привчання сідати з виявленим предметом у місця його виявлення;

огляд різних за характером ділянок місцевості, зміна кількості розкидаючих предметів;

збільшення давності від початку розкидання речей до їх пошуку до 40 хвилин, періодичні обшуки місцевості по невідомим для дресирувальника умовам.

Вироблення першопочаткового умовного рефлексу пошуку 5-7 предметів на ділянці місцевості 50х60 м.

По завданню дресирувальника на вибраній ділянці місцевості помічник розкидає предмети. Через 15-20 хвилин, дресирувальник вигулює собаку, підходить до середини передньої сторони ділянки і садить собаку у лівої ноги. Приєднавши довгий поводок (довгий поводок не розкидається, а кладеться на землю з лівої сторони дресирувальника позаду собаки), по команді “Шукай” і жесту посилає собаку на обшук ділянки місцевості праворуч в напрямку близького предмету і сам слідує за собакою, керуючи повідком.

Як тільки собака виявить і підніме предмет, дресирувальник підходить до нього, забирає предмет, заохочує собаку ласощами і кладе предмет в поліетиленовий пакет. Після цього командою і жестом лівої руки посилає собаку вліво в напрямку другого предмету і слідує за ним. При виявленні собакою другого предмету дресирувальник робить теж саме, що і у першого предмета і т.п.

В тому випадку, якщо собака виявить предмет, підходить до нього і не піднімає його, то дресирувальнику треба посадити його у виявленого предмета, заохотити ласощами і послати в напрямку другого предмету. При виявленні другого предмету посадити його, заохотити ласощами і направити до третього предмету і так до кінця виконання вправи. Кінцевою метою таких вправ є вироблення у собаки умовного рефлексу визначення виявлених предметів. Після виконання таких вправ дресирувальник сажає собаку у лівої ноги, змотує довгий поводок (сигнал закінчення роботи), виходить в район вигулювання і надає собаці відпочинок.

Після 15-20-хвилинного відпочинку вправа повторюється. На одному 4-х годинному занятті відбуваються 2-3 вправи.

Головною метою таких вправ є вироблення у собаки рефлексу зацікавленого, зигзагоподібного пошуку предметів. Тому собака посилається точно в напрямку предмету. За кожну виявлену річ собака обов’язково заохочується ласощами.

Поступове збільшення розмірів оглядаємої ділянки місцевості, розкидування апортувальних предметів з метою утворення “пустих кутів”.

Після вироблення у собаки активного і зацікавленого зигзагоподібного пошуку (через 3-4 дня) поступово збільшується довжина оглядаємої ділянки по 15-20 м і доводиться до кінця періоду до 100 м при постійній її ширині 50 м. При цьому апортувальні предмети розкидаються так, щоб були “пусті кути”. Помічник розкидає речі з великими проміжками так, щоб дресирувальнику при русі з собакою можна було періодично направляти собаку вправо і вліво.

На кожному занятті кількість “пустих кутів” збільшується, кути з річчю і “пусті” чергуються в різному порядку, щоб не утворювалися у собаки небажані зв’язки на порядок розкладення шукаємих предметів. Крім того, доцільно на заняттях застосовувати різні речі по якості, формі і кольору, близькі до особистих речей людини.

Привчання собаки сідати з предметом у місця його виявлення

Якщо первісно з метою активізації пошуку дресирувальник не садив собаку у місці виявлення предмету, то в подальшому привчає його сідати з предметом у місці його виявлення. Робиться це так: на ділянці місцевості розкидаються апортувальні предмети і через 20-30 хв. Дресирувальник посилає собаку на обшук місцевості. При виявленні собакою речі по команді “Сидіти” садить його у місце виявлення предмету. Потім підходить до собаки, бере предмет, заохочує ласощами. Предмет кладе у поліетиленовий пакет. Також дресирувальник робить при виявленні собакою інших предметів. Вправи повторюються по 2-3 рази на кожному занятті. Кінцева мета цієї вправи — собака самостійно, без додаткової команди дресирувальника повинна сідати з предметом у місце його виявлення.

Огляд різних по характеру ділянок місцевості, зміна кількості розкиданих предметів, збільшення давнини від початку розкидання до їх пошуку.

У собак, як і у інших тварин, сильно розвинута територіальна орієнтація (розпізнання знайомої місцевості, знайомих запахів, пов’язаних з діяльністю людини, в тому числі зайнятості території іншими тваринами та ін.).

У зв’язку з цим, якщо заняття проводити поступово на одній і тій же місцевості, у собаки виробляється стійкій рефлекс на постійність обстановки (місцевості), при якій він працює активно і результативно, і навпаки, якщо зміниться обстановка (місцевість), то, як правило, спостерігається зниження працездатності, а іноді собака відмовляється від роботи взагалі.

Тому після вироблення первісного умовного рефлексу пошуку предметів (на знайомій місцевості), необхідно систематично змінювати місця занять, т. т. предмети розкидати на різних по характеру ділянках місцевості (відкритих, закритих, гірських та ін.).

Крім того, слід мати на увазі і те, що розповсюдження запахів на різній місцевості неоднакове. Так, найбільш високі результати по виявленню джерел запахів собака показує на відкритих ділянках місцевості (галявинах, вирубки) і найбільш низькі в лісі, де рух повітря незначний.

Встановлено, що з збільшенням відстані обсяг отриманої нюхової інформації різко падає.

Напевно, кількість пахучих частинок з віддаленням від джерела запаху падає пропорційно квадрату відстані.

Тому, дуже важливо щоб привчання собак до обшуку місцевості відбувалося на різноманітній по характеру місцевості і поступово збільшувати час від розкидання предметів до початку пошуку.

Нормативи підготовки собак у першому періоді дресирування

До кінця періоду собака повинний:

зацікавлено, активно і зигзагоподібно робити обшук місцевості на ділянці 50х100м, при умові керування ним довгим повідком;

самостійно виявляти запахові предмети, піднімати їх і сідати у місця виявлення.

РОЗДІЛ 3 ДРУГИЙ ПЕРІОД

Задачі:

Удосконалювати у собаки умовний рефлекс пошуку предметів до навику в середньоускладнених умовах.

Привчити собаку позначати виявлені предмети.

Вимоги до підготовленості дресирувальника

Він повинен:

вивчити особливості поведінки свого собаки при виявленні речей людини;

оволодіти технікою керування собакою як повідком, так і без повідка;

уміти орієнтуватися на складній по рельєфу місцевості, в приміщеннях;

методично послідовно і технічно правильно виконувати усі вправи з ускладненням другого періоду.

На заняттях виконувати наступні правила

Умови навколишнього середовища ускладнювати поступово і обережно.

Вправи повторювати 3-4 рази на тиждень, в різний час доби. За кожен виявлений предмет заохочувати ласощами і поглажуванням.

Уміло сполучати обшук місцевості і приміщень по відомим і невідомим для дресирувальника умовам. Використовувати особисті речі людини, суворо дотримуватися правил зберігання речей і дотримання чистоти запахів. Кількість предметів і їх місцезнаходження (на землі, деревах, закопані та ін.) на кожному занятті замінювати, домагатися, щоб собака шукав речі не тільки “нижнім”, але і “верхнім” нюхом.

На кожному занятті вчити дресирувальника:

а) методиці організації заняття;

б) ставити задачу помічнику на розкидання предметів, дресирувальнику на огляд місцевості або приміщення;

в) аналізувати дії дресирувальника, давати рекомендації по усуненню можливих помилок;

г) аналізувати свої дії і роботу собаки після кожного заняття, робити запис в журналі обліку дресирування собаки.

В другому періоді відпрацьовуються наступні ускладнення:

поступово збільшуються розміри ділянки, що оглядається до 100х150 м;

ускладнюється характер ділянок, що оглядаються, змінюється кількість, якість, форма і колір апортувальних предметів;

собак привчають до пошуку помічника і предметів в нежилих приміщеннях;

вироблюють навик позначення виявлених речей, не торкаючи їх;

заняття відбуваються у різний час доби по відомим і невідомим для дресирувальника умовам;

збільшується давнина між розкиданням предметів і початком їх пошуку до 2-х годин;

керування собакою здійснюється як на повідку, так і без повідка.

Збільшення розмірів оглядаємих ділянок до 100х150 м

Від заняття до заняття поступово ускладнюється режим роботи собаки, збільшуються розміри ділянок, що оглядаються по ширині до 100 м і в довжину 150 м. В цих випадках ділянки, що оглядаються поділяються на дві напівділянки розмірами 50х150 м і оглядаються почергово.

При цьому шлях руху дресирувальника поступово стає прямим, він керує собакою, рухаючись посередині ділянки, тільки позначає напрямок свого руху.

Паралельно ускладнюється характер місцевості (відбираються перехрещені ділянки з наявністю кущів, дерев та ін.). вправи відбуваються на початку, середині, кінці заняття, вранці, вдень, ввечері і вночі. При переході до обшуку місцевості в нових умовах, особливо на перших порах, робота собаки полегшується зменшенням кількості речей, “пустих” кутів, розмірів ділянки.

По мірі активізації роботи собаки використовуються апортувальні предмети різної якості (шкіряні, металеві, пластмасові та ін.), невеликих розмірів і захисного кольору з рахунком фону місцевості. Періодично обшук місцевості відбувається по невідомим для дресирувальника умовам, тобто дресирувальник не знає про кількість розкиданих речей і їх місцезнаходження. При постановці задачі йому вказуються тільки межі ділянки, що оглядається. Ця вправа дозволяє перевірити ступінь підготовленості собаки, виявити можливі помилки дресирувальника і, крім того, дресирувальник набуває навики керування собакою в реальних умовах служби.

Привчання собаки позначати виявлені речі, не торкаючись їх

У відповідності з вимогами службових інструкцій виявлені під час огляду предмети собака не повинен піднімати. Вони повинні залишатися там, де були виявлені. Місця їх виявлення дресирувальник позначає прапорцями (гілками), про результати огляду докладає керівникові заняття.

При виявленні предмета собака повинен сідати біля нього або облаювати. На перших заняттях доцільно на ділянках місцевості, в приміщеннях розкладати тяжкі предмети, підвішувати або закопувати їх. При виявленні собакою речі дресирувальник по команді “Сидіти” сажає собаку біля неї або командою “Голос” викликає лай, після чого заохочує собаку ласощами. В подальшому розкидаються різноманітні речі і при їх виявленні дресирувальник командою “Сидіти” попереджує спробу собаки схопити предмет, при необхідності подає команду “Фу”.

Треба домагатися, щоб собака самостійно сідав біля виявленого предмета, а при відсутності дресирувальника подав голос.

Нормативи підготовленості собаки

До кінця другого періоду дресирування собака повинний:

активно та зацікавлено робити зигзагоподібний пошук предметів на ділянці місцевості розмірами 100х150 м і в різних приміщеннях, як на довгому повідку, так і без повідка;

самостійно позначати виявлені предмети, сідаючи біля них або голосом.

РОЗДІЛ4 ТРЕТІЙ ПЕРІОД

Задача: удосконалювати у собаки навик обшуку місцевості у комплексі з іншими спеціальними навиками в умовах близьких до вимог служби.

При організації занять необхідно дотримуватися наступних вимог:

заняття проводити в будь-який час доби (не менш 30% в нічний час) в комплексі з роботою по запаховому сліду, вартуванням на різних ділянках місцевості;

обшук місцевості і приміщень робити по невідомим для дресирувальника умовам і лише періодично по відомим. На кожному занятті необхідно утворювати для дресирувальника складну обстановку, яка б вимагала творчість і мислення;

домагатися вироблення у дресирувальника організаторських і командирських якостей;

усі заняття проводити на фоні виконання службових задач, відпрацювання кожного запахового сліду закінчувати обшуком місцевості в районі затримання помічника.

Вимоги до підготовленості дресирувальника

Він повинен:

у досконалості вивчити особливості поведінки свого собаки;

оволодіти навиками керування собакою в процесі його дресирування і використання в умовах, близьких до вимог служби;

уміти організувати і керувати оглядом місцевості ;

навчитися досконально орієнтуватися на місцевості складної обстановки удень і вночі.

В третьому періоді дресирування відпрацьовуються такі ускладнення:

збільшення розмірів ділянки, що оглядається до 200х200 м;

проведення занять у різний час доби, при будь-якій погоді, на різних по характеру ділянках місцевості і приміщень з освітлюванням місцевості освітлювальними патронами (вночі);

збільшення часу від початку розкидання предметів до пуску собаки на пошук їх до 4-х годин і більше;

обшук місцевості з подальшим відпрацюванням запахового сліду або після відпрацювання в районі затримання помічника;

обшук місцевості в комплексі з відпрацюванням запахового сліду, з вартуванням на місці і в русі в умовах виконання службових задач;

обшук місцевості впродовж лінії руху помічника.

Збільшення розмірів ділянки

В заключному періоді дресирування удосконалюються навики обшуку місцевості і приміщень з метою виявлення речей, людини або його запахового сліду продовжується в умовах, які наближені до вимог служби. Тому і розміри ділянки, що оглядається повинні відповідати 200х200 м, тобто огляд місцевості в районі затримання проводиться в радіусі не менше 100 м.

На початку третього періоду огляд місцевості відбувається на ділянці 150х200 м. Ця ділянка розбивається на три підділянки розмірами по 50х200 м і оглядаються позачергово.

Потім розміри збільшуються поступово до 200х200 м.

При огляді таких великих ділянок дресирувальники повинні дотримуватися наступної послідовності — спочатку оглядати середні ділянки (2,3), а потім крайні (4,1). Це пояснюється тим, що заховані предмети (зброя, документи та ін.) порушника скоріше всього будуть на ближніх (середніх) від місця затримання порушника ділянках.

До того ж можливість виявлення собакою предметів порушника більше, доки він не втомлений, і шукати буде активніше.

Заняття по обшуку місцевості треба проводити в різний час доби, при будь-якій погоді, на різних по складності ділянках місцевості при освітлюванні ділянки в нічний час освітлювальними патронами.

При обшуку місцевості слід враховувати, що межі ділянки, що оглядається, умовні. Тому можлива перевірка місць, які знаходяться за межами наміченої ділянки, особливо, якщо собака виявляє до них інтерес.

В подальшому вправи відпрацьовуються в комплексі з іншими спеціальними прийомами.

Обшук місцевості в комплексі з іншими спеціальними прийомами

На вказаній ділянці місцевості помічник, не заходячи на ділянку, розкидає 4-5 предметів і ховається в схованку на кінці ділянки. В цьому випадку спочатку відбувається обшук місцевості з метою виявлення речей, а потім обшук продовжується до виявлення і затримання помічника. В подальшому помічник повинен ретельно маскувати на деревах, в кущах, під хворостом, в ямі тощо.

Обшук місцевості з подальшим відпрацюванням запахового сліду і після відпрацювання сліду в районі затримання помічника

Помічник розкидає на ділянки 4-5 предметів, потім заходить на край ділянки і прокладає запаховий слід у відповідності з завданням.

По закінченні необхідної давнини, спочатку відбувається обшук місцевості з метою виявлення предметів. Після виявлення і позначення всіх речей відпрацьовується запаховий слід помічника до його затримання.

В подальшому після кожного відпрацювання запахового сліду і 5-10-хвилинного відпочинку, собака пускається на обшук місцевості або приміщення в районі затримання помічника з метою виявлення викиданих, закопаних або підвішених речей (документів, зброї та ін.). Розміри ділянки, що оглядається, повинні бути не менше 200х200 м.

Дресирувальник розбиває по орієнтирам вказану ділянку на 4 підділянки розмірами по 50х200 метрів і почергово їх оглядає з рахунком напрямку вітру.

Обшук місцевості в комплексі з вартуванням.

Через намічену дозорну стежку прокладається запаховий слід. В кінцевому пункті розкидаються предмети. Помічник ховається у сховище. По закінченні наміченої давнини сліду дресирувальник з собакою виконує вартування в русі і, виявив запаховий слід відпрацьовує його, затримує помічника. Потім, відконвоював його в сторону, робить обшук місцевості з метою виявлення кинутих предметів.

Огляд місцевості продовж лінії сліду (маршрута руху затриманого)

В практиці служби часто інструктору приходиться робити огляд місцевості продовж лінії сліду з метою виявлення можливо кинутих порушником предметів. Тому у пошукового собаки повинен бути вироблений навик пошуку предметів продовж лінії сліду.

Для цього помічник, рухаючись по вказаному маршруту, кидає речі вправо і вліво від себе.

Через певний час дресирувальник пускає собаку на обшук місцевості продовж лінії сліду, рухаючись зигзагоподібно вправо-вліво, перехрещуючи запаховий слід помічника. Можна робити одночасно огляд двома собаками рухаючись по обидві сторони лінії запахового сліду.

По закінченні курсу дресирування, собака, який призначений для пошукової служби, повинний:

активно, організовано і зигзагоподібно робити обшук місцевості на ділянці 200х200 метрів, як на повідку, так і без повідка;

самостійно позначати виявлені предмети через 4 години після їх кидання, не торкаючись їх, а також сміливо вести боротьбу з виявленим помічником;

виявляти запахові сліди давниною до 2-х годин.

Висновок

В своїй курсовій роботі, темою якої є “Привчання собак до пошуку та виявлення речей людини на ділянці місцевості” я розглянув такі аспекти як методика вироблення у собаки даного навику, порядок ведення ускладнень по даному навику, помилки, що допускаються при дресируванні.

Вважаю, що дана курсова робота має велику актуальність, оскільки собаки підготовлені по даному навику є ефективним засобом посилення прикордонних нарядів, таких як “Вартовий кордону”, “Секрет”, “Заслін” і «Дозор». Тому що наявність підготовленого собаки в наряді дозволяє:

1. Своєчасно виявити і безшумно оповісти наряд про приближення порушників кордону на відстані 800-1000 м і тим самим не допустити неочіковану зустріч наряду з порушниками кордону, своєчасно проводячи необхідний маневр який дозволить результативно і швидко затримати їх.

2. Виявляти на охороняємій ділянці речі порушників кордону, й точно по слідах вести їх переслідування в будь-яких умовах погоди, місцевості, часу доби до їх затримання.

3. При поступленні сигналу “Тривога” на сигналізаційний прилад швидко провести огляд місцевості, встановити причину спрацювання і при виявленні слідів своєчасно затримати порушника кордону.

4. Після затримання порушників кордону провести огляд місцевості з метою виявлення зброї, документів та інших речей, а при конвоюванні виключити втечу порушників.

Таким чином, підготовлені собаки є незамінним засобом посилення прикордонного наряду в охороні Державного кордону.

Список використаної літератури

1. Ф.С. Арасланов, А.А. Алексеев, В.И. Шигорин «Дрессировка служебных собак.» Учебное пособие. – Алма-Ата: “Кайнар”, 1987.

2. Спортивная дрессировка собак служебных пород. – Москва, 1993.

3. В.Н. Зубко Основы служебного собаководсва. – М.: ДОСААФ, 1975.

4. Наставление по службе собак и следопытству в Пограничных войсках Украины. – Хмельницкий: ИПВУ, 1994.