Організація, управління та оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємства в умовах світових змін попиту та пропозиції як наслідків світової фінансової кризи 2008-2010 рр

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни ”Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”

на тему:

Організація, управління та оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій підприємства в умовах світових змін попиту та пропозиції як наслідків світової фінансової кризи 2008-2010 рр.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1. Маркетингове дослідження зовнішнього ринка

1.2. Організаційно-правові та економічні основи вибору закордонного контрагента

1.3. Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером

1.4. Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін

1.5. Проробка базисних умов контракту

1.6. Проробка валютно-фінансових умов контракту

РОЗДІЛ 2. УКЛАДАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ, ВИКОНАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ КОНТРАКТУ

3.1. Комерційні документи щодо виконання угоди

3.2. Митні документи та порядок їх оформлення за місцем акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

3.3. Контроль за виконанням контрактних зобов'язань, розгляд можливих претензій

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОТОРГОВОЇ ОПЕРАЦІЇ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

В зв’язку з вступом у 2008 році України в СОТ та прийняттям Закону України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 року N 250-VІ, Указом Президента України від 05.08.2008 N 686/2008 "Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 10 лютого 1996 року N 124" режим індикативного обмеження цін в зовнішньоекономічній діяльності скасований.

Таким чином, з 15 серпня 2008 року Україна в зовнішньоекономічній діяльності вступила в нову фазу регулювання цін в ЗЕД кон’юнктурою попиту та пропозиції вільного світового торгового ринку.

Предметом курсової роботи є - дослідження зовнішньоекономічних операцій експорту товарів між українськими та французськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту соняшника, відносно якого встановлювалися індикативні ціні, експортні квоти та обмежувальні ставки вивізного експортного мита) після фактичного вступу України в СОТ).

Об’єктом дослідження курсової роботи є – українське підприємство ТОВ «Заготзерно» (Межівський район, Дніпропетровської області) та зміна ефективності його експортних операції з французькою фірмою при поставці насіння соняшнику в умовах ринкових змін попиту та пропозиції на світових ринках у 2008/2009 та 2009/2010 маркетингових роках.

Мета курсової роботи – обґрунтування та підготовка складання зовнішньоекономічного експортної угоди, а також аналіз доцільності та ефективності експорту насіння соняшника із України у Францію за умовами цін 2009/2010 маркетингового року.

РОЗДІЛ 1. ПІДГОТОВКА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Маркетингове дослідження зовнішнього ринка

Ситуація на ринку олії соняшникової та соняшникової олієсировини характеризується наступними основними тенденціями та характеристиками ринку [43]:

1. У 2009/2010 маркетинговому році (МР – з вересня 2009 по серпень 2010 року) врожай насіння соняшнику за попередніми даними склав 6,4 млн. тонн соняшнику при урожайності 15,2 ц/га;

2. Виробничі потужності з переробки олієсировини в Україні оцінюються у 8,3 млн. тонн на рік;

3. У сезоні 2009/2010 років виробництво олії очікується у межах 2,4 - 2,5 млн. тонн проти 2,6 млн. тонн у минулому МР (2008/2009);

4. Експорт олії соняшникової у 2009/2010 МР оцінюється близько 2 млн. тонн, або понад 80% від її виробництва;

5. Індекс внутрішніх споживчих цін на олію за 2008 рік – 98,3%, за 12 місяців 2009 року – 111,7% (в т.ч. у грудні 2009/2010 МР – 101,7%).

В табл.1.1 наведений баланс попиту і пропозиції олії соняшникової в Україні у 2009/2010 МР (тис. тон) [47]. У 2009/2010 МР виробництво насіння соняшнику склало 6,4 млн. тон, що дасть змогу повною мірою задовольнити потреби внутрішнього ринку та виробити близько 2,4-2,5 млн. тон олії. Внутрішнє споживання олій рослинних у перерахунку на рік оцінюється 14,2 кг на особу (раціональна норма 13 кг на особу на рік). Експортні можливості у поточному маркетинговому періоді оцінюються у межах 2,0-2,1 млн. тон. Питома вага України у світовому виробництві соняшнику та олії, виробленої з нього, складає близько 15%. За попередніми даними у 2008/09 маркетинговому році виробництво олії соняшникової склало 2498 тис. тон. За вересень-листопад 2009/2010 МР –964,5 тис. тон (табл.1.2) [46].

Таблиця 1.1

Баланс попиту і пропозиції олії соняшникової (1512 11) в Україні у 2009/2010 МР (тис. тон) [46]

№ п/п	Показник	2009/2010 МР (оцінка)	вересень-грудень 2009/2010 МР (попередні дані)
І	Попит на продукцію – всього	2800	1095
1.1.	Внутрішнього ринку – всього	700	241
	з нього:
1.1.1	фонд споживання	650	221
1.1.2	інше споживання	50	20
1.2	Зовнішнього ринку (експорт)	2100	854*
ІІ	Пропозиція продукції – всього	2800	1095
2.1.	Внутрішнього ринку - всього	2500	970*
2.1.1	Власне виробництво	2500	970*
2.2	Зовнішнього ринку (імпорт)	300	125*

*/інформація оперативна

Таблиця 1.2

Виробництво олії соняшникової в Україні [47]

Маркетинговий рік (Соняшник - маркетинговий рік з 1 вересня по 31 серпня)	Обсяги в тис.тон
2004/2005 МР	1165
2005/2006 МР	1973
2006/2007 МР	2124
2007/2008 МР	1784
2008/2009 МР	2498
2009/2010 МР вересень-грудень	964,5

На сьогодні Україна є одним з основних світових виробників насіння соняшнику. Виробництво соняшнику у 2008/2009 МР в усіх категоріях господарств становило 6,5 млн. тонн у вазі після доробки, у 2009/2010 за попередніми даними зібрано 6,4 млн тонн., що становить 97,5% до попереднього МР (табл.1.3).

Таблиця 1.3

Виробництво насіння соняшнику в Україні [47]

	2003/2004 МР	2004/2005 МР	2005/2006 МР	2006/2007 МР	2007/2008 МР	2008/2009 МР	2009/2010 МР (попередні дані)
Валовий збір у вазі після доробки, тис.тонн	4247	3050,1	4706,1	5321,9	4174	6526,2	6310,6
Урожайність, ц/га	11,2	8,9	12,8	13,6	12,2	15,3	15,2
Рівень рентабельності виробництва^*, %	64,3	46,3	24,3	20,7	75,9	18,4	-

*/ за календарний рік

Таблиця 1.4

Виробництво соняшникової олії помісячно в Україні у 2008 - 2009 рр.(тис.тон) [47]

	січ	лют	бер	кві	тра	чер	лип	сер	Вер	жов	лис	гру	січ - гру
2008	Олія соняшникова нерафінована	206,1	171,9	170,3	125,7	110,7	91,2	115,5	80,3	103,0	201,3	211,6	231,6	1819,2
Олія соняшникова рафінована та її фракції	41,5	42,3	46,1	42,6	40,7	38,5	54,5	46,2	50,3	59	52,3	54,6	574,1
Рафінована фасована олія*	25,7	26,4	30	27,3	27	17,9	30,1	30,7	29	30,8	27,2	23,7	325,8
2009	Олія соняшникова нерафінована	237	216	243,3	238,6	242,7	219,6	209,4	144,4	140,4	274,4	269,7	282,3	2717,8
Олія соняшникова рафінована та її фракції	36,7	42,2	53,7	42,9	38,9	41,0	43,9	44,4	45,3	58,5	53,1	56,1	556,7
Рафінована фасована олія*	14,4	20,4	23,9	18,8	13,1	18,6	23,4	18,4	18,4	31,2	23,8	24,1	248,5

*/дані по фасованій олії наведені тільки по підприємствах асоціації “Укроліяпром” через відсутність даних Держкомстату

Соняшник - маркетинговий рік з 1 вересня по 31 серпня.

Довідково: за даними Держконтрольсільгосппроду станом на 01.01.2010 на зберіганні у суб'єктів господарювання було 4,9 млн. тонн насіння олійних культур, в тому числі насіння соняшнику 4,1 млн. тонн.

Під впливом сприятливої кон'юнктури світового ринку за попередніми даними у 2008/2009 МР експорт насіння соняшника пожвавився і склав 767 тис. тонн, що у 10 разів більше проти 2007/2008 МР [47].

Довідково: з 1 січня 2009 року вивізне мито на насіння соняшнику становило 13%, з 1 січня 2010 року вивізне експортне мито на насіння соняшнику становить 12 % [43].

Україна посідає провідне місце на світовому ринку з продажу олії соняшникової. При цьому 90% від загального експорту складає олія неочищена. За попередніми даними у 2008/2009 МР експортовано 2099 тис. тонн олії соняшникової, що на 57% більше проти відповідного періоду минулого року.

Найбільшими імпортерами нерафінованої олії у 2008/09 МР стала Індія – 25% від обсягів загального експорту з України, Туреччина – 13%, Єгипет – 8,3%. Серед країн ЄС: Франція – 5,7%, Італія – 5,2%, Нідерланди – 4,6%, Іспанія – 4,5% від обсягів загального експорту з України [43].

Основними компаніями-експортерами олії є: “Каргілл”, “Олсідз-Україна” (ВАТ “Кіровоградолія”), “Кернел-Трейд” (ЗАТ “Полтавський ОЕЗ”, ЗАТ “Приколотнянський ОЕЗ”, ВАТ “Вовчанський ОЕЗ”) , “Сантрейд” (ЗАТ “Дніпропетровський ОЕЗ”), ЗАТ “Пологівський ОЕЗ”, “Миронівський хлібопродукт” , ПГ “Віойл” (ЗАТ “Вінницький ОЖК”, ВАТ “Чернівецький ОЖК”) [46].

Імпорт олій рослинних, в основному представлений тропічними оліями, сфера використання яких у виробництві продуктів харчування в Україні останнім часом розширюється за 2008/2009 МР імпортовано – 286 тис. тонн (у 2007/2008 МР – 471 тис. тонн) [47].

Рис.1.1 Обсяги щомісячного виробництва та експорту соняшникової олії з України у 2008/2009 та 2009/2010 МР (тис.тон) [47]

Постійне зростання вітчизняних потужностей по переробці насіння олійних культур в Україні створює конкурентне середовище та сприятливу цінову ситуацію як для сільгосптоваровиробників, так і для переробників. Внаслідок цього, а також, враховуючи ситуацію на світовому ринку, на початку сезону 2009/2010 МР не відбулося різкого зниження закупівельних цін на насіння соняшнику, як це відбулось на початку 2008/2009 МР.

За даними УкрАгроКонсалту ціна на соняшник у 2009/2010 МР станом на 29.01.10 становила 3000 грн./тонну проти 1650 грн./тонну у відповідному періоді минулого 2008/2009 маркетингового року, на олію у 2009/2010 МР –6900 грн./тонну проти 5200 грн./тонну у минулому 2008/2009 МР [47].

На внутрішньому споживчому ринку України у 2009/2010 МР відбувається незначне підвищення цін на олію, індекс споживчих цін на олію у грудні 2009 року склав 101,7%. Ціна олії соняшникової у грудні 2009 р. за даними Держкомстату склала 10,86 грн. за літр. За даними Держцінінспекції ціна на олію соняшникову станом на 30 січня 2010 р. становить 10,69 грн. за літр.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548, із змінами та доповненнями, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям надано повноваження регулювати (встановлювати) [46]:

- декларування змін оптово–відпускних цін на олію соняшникову;

- граничні рівні торговельних (постачальницько-збутових) надбавок до оптової ціни виробника (митної вартості) на олію не вище 15 відсотків, без врахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.

Повноваження щодо встановлення граничних рівнів торговельних надбавок та оптово-відпускних цін шляхом декларування їх зміни використані в усіх регіонах.

Рис.1.2 Середні ціни на насіння соняшнику та соняшникову олію у 2007 – 2010 рр. (ціни закупівельні на насіння соняшнику у господарствах, ціни оптово-отпускні заводів на олію, ціни роздрібні в торгівлі України на олію) [46]

Рис.1.3 Динаміка цін внутрішнього ринку України на упаковану в 1л ПЕТ-пляшки нерафіновану сонящникову олію у 2007 – 2010 рр. [46]

За січневими оцінками Мінсільгоспу США загальний обсяг виробництва олійного насіння у світі в 2008/2009 маркетинговому році становитиме 395,17 млн. тонн, що на 3,38 млн. тонн більше проти показника 2007/2008 МР. При цьому очікується, що залишки олієнасіння на кінець 2008/2009 маркетингового року становитимуть 55,61 млн. тонн, що менше на 9,8 % проти 2007/2008 маркетингового року [44].

За прогнозом у 2009/2010 МР очікується збільшення обсягів виробництва олієнасіння до 431,6 млн. тонн.

Згідно прогнозу агентства OіlWorld, світове виробництво соняшникової олії у 2009/2010 МР складе 12,1 млн.тонн, що на 0,6 млн.тонн нижче ніж у поточному сезоні [44].

Прогнозується зміна цінової ситуації на європейському ринку олії соняшникової в зв’язку із зменшенням об’єму олієсировини. Скорочення об’ємів виробництва олійних очікують в Аргентині, Іспанії, Росії і Румунії. Аналітики стверджують, що в зв’язку зі зниженням виробництва соняшнику в найближчі місяці можна очікувати ріст цін. При цьому найвищий ріст світових цін на соняшник і соняшникову олію очікують в період з січня по серпень 2010 року.

Порівняльний аналіз рівнів роздрібних цін на олію соняшникову, які склалися в Україні та інших країнах світу у грудні 2009 – січні 2010 років свідчить, що в основному, вітчизняна ціна є нижчою, ніж в досліджуваних країнах СНД, Євросоюзу, Америки та Азії, тобто експорт соняшникової олії з України є доцільним і повинен приносити прибуток [47].

Рис.1.4 Динаміка цін на олію соняшникову нерафіновану на внутрішньому ринку України та на зовнішніх світових ринках (в доларах США за 1 тону) у 2008 -2010 рр.

Рис.1.5. Порівняння роздрібних цін в доларах США на 1 л соняшникової олії в Україні та інших країнах світу [46]

Рис.1.6. Порівняння світових та внутрішніх цін України на насіння соняшнику у 2007 - 2010 рр.

1.2 Організаційно-правові та економічні основи вибору закордонного контрагента

При експортно-імпортних операціях між Францією(членом ЄС та СОТ) та Україною(членом СОТ, «третя країна» для ЄС) ставки ввізного та вивізного мита встановлюються тільки за правилами СОТ [28].

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні [45]:

- для країн-виробників та споживачів митного союзу ЄС – 0%;

- вивізне мито і інші країни світу - 0%;

- ввізне мито для виробників –інших країн світу - 5%;

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні [45]:

- для країн- виробників та споживачів митного союзу ЄС – 0%;

- вивізне мито в інші країни світу - 0%;

- ввізне мито для виробників –інших країн світу - 17%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні [4]:

- вивізне мито - 12%; - ввізне мито - 10%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні [4]:

- вивізне мито - 0%; - ввізне мито - 20%;

Аналіз наведених даних показує, що Франція захищає внутрішній ринок від імпорту олії та надає пільги по імпорту насіння соняшнику, Україна захищає внутрішній ринок від імпорту олії та також від надмірного експорту насіння соняшнику.

В табл.1.5 наведена динаміка зниження ставок вивізного (експортного) мита на насіння соняшника та соняшникову олію в Україні, здійснена на виконання угод по вступу в СОТ [41].

Таблиця 1.5

Динаміка зниження ставок вивізного мита на насіння соняшника та соняшникову олію з України згідно угоди СОТ [41]

1.3 Пошук, вибір та встановлення контакту із закордонним партнером

Як показує проведений аналіз експортно-імпортних операцій між Україною та Францією по насінню соняшнику та соняшниковій олії (рис.1.7 – 1.13) – по цих товарах між країнами механізми митно-тарифного регулювання відповідають процесу інтенсифікації міжнародної економічної діяльності.

Рис.1.7. Динаміка обсягів експорту насіння соняшнику з України у Францію

Рис.1.8. Динаміка обсягів експорту соняшникової олії з України у Францію

Рис.1.9. Динаміка виробництва насіння соняшника в Україні та динаміка росту експорту після вступу в СОТ.

Рис.1.10. Структура експорту насіння соняшнику Україною та частка Франції в експорті у 2006 році

Рис.1.11. Структура експорту насіння соняшнику Україною та частка Франції в експорті у 2009 році

Рис.1.12. Структура експорту соняшникової олії Україною та частка Франції в експорті у 2006 році

Рис.1.13. Структура експорту соняшникової олії Україною та частка Франції в експорті у 2009 році

1.4 Аналіз та проробка конкурентних матеріалів, складання конкурентного листа, розрахунок експортних/імпортних цін

При розробці контракту на поставку насіння соняшнику враховані результати аналізу оперативної інформації про ринкові середні ціни на насіння соняшнику та олію соняшникову нерафіновану (табл. 1.6 -1.8) [47].

Таблиця 1.6

ОПЕРАТИВНА ДОВІДКА про середні ціни на насіння соняшнику та олію соняшникову нерафіновану (за даними інформаційних агентств 28.05.2010)

	на 30.04.10	на 28.05.10	Середнє відхилення, +/-
Закупівельні ціни на насіння соняшнику, з ПДВ грн. за 1 тонну	2800 - 2850	2850 - 2950	+ 75
або в дол. США за 1 тонну	353 - 360	360 - 372	+ 9,5
Оптово – відпускні ціни на олію	6200 - 6300	6300 - 6400	+ 100
або в дол. США за 1 тонну	782 - 795	795 – 808	+ 13
Офіційний курс НБУ – грн. 100 дол. США	792,50	792,51	+ 0,01
Ціни на світових біржах: На насіння соняшнику	на 30.04.10	на 27.05.10	Середнє відхилення, +/-
На Будапештський товарній біржі с поставкою у травні 2010 р.	418	334	- 84
В Аргентині ціни на насіння соняшнику на елеваторах	235,0	246,0	+ 11
Експортна ціна Аргентини	420,0	420,0	-
На олію соняшникову У Роттердамі (СІF) з поставкою у червні п.р.	905,0	905,0	-
В Аргентині (FOB) з поставкою у травні п.р.	875,0	870,0	- 5

Таблиця 1.7

Середньозважені біржові ціни на сільськогосподарську продукцію, продукти її переробки та продовольство, які склалися на акредитованих товарних біржах України за період з 24 по 28 травня 2010 року [46]

EXW	Франко-завод (місце вказано)	DES	Доставлено франко-судно (порт призначення вказано)
FCA	Франко перевезення (місце вказано)	DDU	Доставлено, мито не сплачено (місце призначення вказано)
CPT	Перевезення оплачено до (місце призначення вказано)	DDP	Доставлено, мито сплачено (місце призначення вказано)
CІP	Перевезення і страхування оплачено до (місце вказано)	CFR	Вартість і фрахт (порт призначення вказано)
DAF	Поставка до кордону (місце вказано)	CІF	Вартість, страхування і фрахт (порт призначення вказано)
DEQ	Доставлено франко-причал (порт призначення вказано)	FAS	Франко вздовж борту судна (порт відвантаження вказано)
FOB	Франко-борт (порт відвантеження вказано)

Таблиця 1.8

Середньозважені біржові ціни на сільськогосподарську продукцію, продукти її переробки та продовольство, які склалися на акредитованих товарних біржах України за період з 15 по 16 квітня 2010 року [46]

Рис.1.14. Динаміка цін на насіння соняшнику в Україні у 2007 – 2010 рр.

1.5 Проробка базисних умов контракту

В табл.1.9 наведені основні терміни ІНКОТЕРС -2000 [ 13], які застосовуються при розробці базисних умов контрактів по експорту насіння соняшнику та соняшникової олії з України у Францію:

EXW – при поставці експортного товару з території підприємства покупцю, який завантажує товар на транспортні засоби франко-перевізника, що доставляє товар у Францію на склади покупця;

FOB – при направленні покупцем в один із портів України вантажного судна (фрахт судна), на яке продавець проводить завантаження товару, що буде доставлений через порти Франції на склади покупця;

CPT – при направленні покупцем завантаженого за його рахунок транспорту з товаром в указаний покупцем пункт на території Франції (через франко-перевізника) без імпортного очищення грузу в Франції.

Таблиця 1.9

Основні терміни ІНКОТЕРМС-2000 для визначення базисних умов контракту при експорті із України у Францію [13]

Група E	Відправлення
	EXW	Франко-завод (... назва місця)
Група F	Основне перевезення не оплачено
	FOB	Франко-борт (... назва порту відвантаження)
Група C	Основне перевезення оплачено
	CPT	Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)

EXW - ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця)

Термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Продавець зобов'язаний, на прохання, за рахунок і на ризик покупця, надати йому всіляке сприяння в одержанні, де це належить, будь-якої експортної ліцензії або іншого офіційного дозвільного документа, необхідного для здійснення експорту товару.

Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для надання товару в розпорядження покупця.

2) . FOB - ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження)

Термін "франко-борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не мають намірів щодо здійснення поставки товару через поручні судна, слід застосовувати термін FCA.

Продавець зобов'язаний одержати на власний ризик і за власний рахунок будь-яку експортну ліцензію або інший офіційний дозвільний документ і виконати, де це належить, усі митні формальності, необхідні для експорту товару.

Продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту.

Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Продавець зобов'язаний:

- нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю звичайні докази поставки товару. Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документа у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, транспортних документів внутрішнього водного транспорту або змішаного перевезення).

У випадку, якщо продавець і покупець домовилися про використання засобів електронного обміну даними, згаданий вище документ може бути замінено еквівалентним електронним повідомленням (EDІ-повідомленням).

Продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки),

3) CPT - ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення)

Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Немає зобов'язань.

Розподіл витрат

Продавець зобов'язаний:

- нести усі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки , а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення;

- сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Продавець зобов'язаний за власний рахунок надати покупцю, якщо так прийнято, звичайний(-і) транспортний(-і) документ(-и) відповідного транспорту, щодо якого укладено договір перевезення (наприклад, оборотний коносамент, необоротну морську накладну, документ внутрішнього водного транспорту, повітряну, залізничну чи автотранспортну накладну, або транспортні документи змішаного перевезення).

Перелік інструментів нетарифного регулювання ЗЕД відносно насіння соняшника при здійсненні експорту з України у Францію наведений у табл.1.10.

Таблиця 1.10

Довідка по інструментам нетарифного регулювання при експорті із України по товару УКТЗЕД 1206 00 99 00 (Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене) станом на 25.03.2010 р. [41]

Експорт

Вивізне мито

Ставка	12%
Діє	з 01.01.2010 по 31.12.2010

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. Див. додатково преференції по миту

1.Закон України ВР № 2773-ІV від 07.07.2005

2.Лист ДМСУ № 11/2-21/5067-ЕП від 08.05.2008

Коментарі :

Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене.

Гарантування тимчасового ввезення[вивезення]

Діє	з 01.01.2008

Митне оформлення вказаного у коментарі товарів у режимі тимчасового ввезення [вивезення] здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення [вивезення]

1.Постанова КМУ № 1855 від 12.12.2002

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 1201

Вільна торгівля(експорт)

Преференція по миту '065'

В рамках діючих міждержавних угод про вільну торгівлю [з країнами СНД та Республікою Македонія] можливе звільнення від сплати мита при імпорті вказаного у коментарі товару. Таке звільнення здійснюється при дотриманні умов, що встановлені кожною окремою угодою.

Це наявність сертификата про походження товару [сертифікату переміщення], виконання правил прямого відвантаження [прямого транспортування] та безпосередньої закупівлі.

Звільнення від сплати мита [за винятком окремих товарів, визначених Протоколами до відповідної двосторонньої угоди] здійснюється за умови виконання всіх умов, що перелічені у відповідній Угоді про вільну торгівлю

Казахстан , Вірменія , Азербайджан , Грузія , Киргизстан , Туркменістан , Узбекистан , Молдова , Таджикистан

Виключення: Росія

Фітоконтроль [підкарантинні][обов'язковий]

Діє	з 01.01.2008

ЕКСПОРТ

Об’єкти регулювання вивозяться за межі митної території України, у тому числі шляхом реекспорту, за наявності фітосанітарного сертифіката або фітосанітарного сертифікат та на реекспорт [код документа '5301'], який видається органом Державної служби з карантину рослин на кожну партію, що вивозиться у транспортному засобі.

ТРАНЗИТ

Транзит об’єктів регулювання через територію України здійснюється за наявності карантинного дозволу на транзит [код документа '5045'], що видається Головдержінспекцією з карантину рослин України.

1.Постанова КМУ № 705 від 12.05.2007

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 120600 Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене

Радіологічний контроль у пункті пропуску

Діє	з 25.04.2009

Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України зазначених у коментарі товарів здійснюється інспекторами служби екологічного контролю.

Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки 'Радіологічний контроль' або відмітки 'Екологічний контроль' [див. лист Держмитслужби від 16.01.2003 №11/4-09-609-ЕП]

1.Спільний наказ № 265/211/191/210/14/147/326 від 27.03.2009

2.Лист Мінприроди № 10-8-349 від 01.06.2009

Коментарі :

Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється у разі ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України транзитом, вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у Переліку та таких, що не включено до Переліку.

Дозвіл Мінекономіки[реекспорт з іншої країни]

Діє	з 18.03.2009

Дозвіл на реекспорт вказаного у коментарі товара [походженням з України, що здійснюється з території інших країн відповідно до міжнародних договорів України] видається Міністерством економіки України всім іноземним суб'єктам господарської діяльності, незалежно від їх форми власності, місцезнаходження та місця реєстрації, які здійснюють реекспорт зазначеного товару.

Однією з умов надання письмового дозволу на реекспорт, є обов'язкове відшкодування іноземним суб'єктом Україні, як країні походження товару, суми вивізного [експортного] мита, яка належить до сплати до Держбюджету України відповідно до законодавства України, за умови наявності у чинному міжнародному договорі зазначеної правової норми щодо відшкодування

1.Наказ Мінекономіки № 222 від 18.03.2009

Коментарі :

Насіння соняшнику, подрібнене або не подрібнене

Сертифікат Держхлібінспекції Мінагропрому

Діє	з 01.01.2008

Видається Мінагрополітики та може вимагатися як одна з підстав для митного оформлення експорту зерна та продуктів його переробки

1.Лист ДМСУ № 10/1-1374-ЕП від 26.06.1998

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 1205 зерно, продукти його переробки,со- няшник та ріпак

Реєстрація контрактів [експорт]

Діє	з 01.01.2008

Код документу - 5049Відповідно до положень Указу Президента України від 29.06.2000 № 832/2000 'Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна' підлягають реєстрації контракти на експорт вказаного у коментарі товару на акредитованих Мінагрополітики біржах.Порядок реєстрації контрактів затверджено наказом Мінагрополітики від 01.08.2003 № 259.

1.Указ ПУ № 832/2000 від 29.06.2000

2.Наказ Мінагрополітики № 259 від 01.08.2003

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 1201001000

Сертифікат якості зерна та продуктів його перероб.

Діє	з 03.04.2009

, , , , ,Код документу – 5309

, , , , ,Експортно-імпортні операцій із зерном та продуктами його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, який видається на платній основі територіальними органами Держконтрольсільгосппроду у порядку, що встановленоПКМУ від 23.07.2009 № 848.

1.Закон України ВР № 37-ІV від 04.07.2002

2.Закон України ВР № 925-VІ від 05.02.2009

3.Постанова КМУ № 848 від 23.07.2009

Заборона експорту давальницької сировини

Діє	з 01.01.2008

Вивезення вказаного у коментарі товару за межі митної території України як давальницької сировини з метою переробки в готову продукцію забороняється [див. п. 5 статті 18 Закону України від 24.06.2004 № 1877-ІV]

1.Закон України ВР № 1877-ІV від 24.06.2004

2.Закон України ВР № 2555-ІІІ від 21.06.2001

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 1206009100

Заборона експорту за бартерними операціями

Діє	з 01.01.2008

Експорт за бартерними операціями вказаного у коментарі товару заборонено.

Вимога не розповсюджується на бартерні операції, сторонами яких є суб'єкти ЗЕД та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності в країнах СНД, за умови, що у процесі проведення відповідних бартерних операцій між цими суб'єктами додержуватиметься правило прямого відвантаження при експорті товарів з України.

Вимога також не розповсюджується на бартерні операції, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів [договорів], укладених для реалізації міжнародних договорів України, та предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо

1.Постанова КМУ № 1493 від 11.10.2002

Коментарі :

По перехідним таблицям : код ГС 1996 120600 Насіння соняшнику подрібнене або неподрібнене

Деталізація опису товару [експорт]

Діє	з 15.04.2009

, , , , ,Для декларирования товара, указанного в комментарии, введены дополнительные условия по заполнению графы 31 ГТД.

1.Наказ ДМСУ № 309 від 07.04.2009

Коментарі :

Продовольчі товари та продукція сільського господарства [для товарів, щодо яких не встановлено додаткову одиницю виміру]

-вага нетто товарів з урахуванням ваги розсолів, соусів тощо, без урахування первинної упаковки та інших видів тари [упаковки]

Нормативи відбору проб і зразків

Діє	з 01.01.2008

У разі, якщо відповідним нормативно-правовим актом установлено потребу проводити лабораторну перевірку, відбір проб й зразків товарів для проведення лабораторних досліджень [аналізу, експертизи] здійснюється у межах, установлених нормативами відбору проб та зразків

1.Наказ ДМСУ № 760 від 14.09.2007

Моніторинг експортних операцій

Діє	з 13.06.2008

Індикаторами ризику, що використовуються при проведенні моніторингу експортних операцій є:

- експортуються за договорами комісії товари, вказані у коментарі,

- фактурна вартість одного кілограму товару дорівнює або перевищує 3000 грн. при переміщенні автомобільним, залізничним або морським транспортом,

- фактурна вартість одного кілограму товару дорівнює або перевищує 4000 грн. при переміщенні повітряним транспортом,

У такому разі митницею оформлення застосовуються:

- здійснення огляду товарів,

- відбір зразків товарів для подальшого проведення експертних досліджень,

- проведення митного оформлення партії товарів із залученням підрозділів контролю митної вартості та номенклатури,

- додаткова ідентифікація товарів із застосуванням цифрової фотозйомки товарів.

1.6 Проробка валютно-фінансових умов контракту

Міжнародні торгівельні розрахунки, ліцензування валютних операцій, купівля-продаж валюти для проведення розрахунків та застосування банківських валютних розрахунково-платіжних інструментів в Україні регулюється двома основними Законами та десятками інструкцій Національного банку України.

Згідно Декрету КМУ “ Про систему валютного регулювання і валютного контролю” [11]:

- у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

- здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» [10]:

Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При міжнародних розрахунках використовуються наступні основні форми – банківський переказ та документарний акредитив [32].

1. Банківський переказ [25].

Банківський переказ в іноземній валюті здійснюється згідно «Положенню про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» [25] з використанням:

кореспондентських рахунків банку – резидента України, відкритих за угодами у банках – нерезидентах за кордоном у різних видах валют;

шифроповідомлень «електронною поштою» про надходження та проплату коштів з кореспондентських рахунків за наказами банку-кореспондента з застосуванням всесвітніх банківських мереж класа SWІFT між банками – резидентами та банками –нерезидентами;

відкриттям для клієнтів в банках –резидентах України валютних рахунків, на яких «віддзеркалюються» грошові потоки коштів надходження (витрат) валюти клієнтів через кореспондентські рахунки банку в банках-нерезидентах.

В табл.1.11 наведені тарифи КБ «Фінанси та кредит» на банківські перекази в іноземній валюті [48].

Таблиця 1.11

Тарифи Банку "Фінанси та Кредит" за операціями у іноземній валюті для юридичних осіб
Послуга	Оплата
Здійснення переказу на користь клієнтів інших банків
Коштом отримувача	$5 *
При відправленні платежем понад 10 шт. на місяць (тільки платежі у USD)	$1 *
Коштом відправника:
"терміновий"	0,1% (mіn.$30 max.$150)*
"строковий"	0,1% (mіn.$25 max.$125)*
"звичайний"	0,1% (mіn.$20 max.$100)*
Відправлення коштом поточних надходжень або поза операційним часом, а також терміновість платежу	+$10 *
Конверсійний платіж	0.15% (mіn.50% max.$250) *
Купівля валюти	0,1%-0,6%
Продаж валюти: -вільний -обовязковий	0,1%-0,6% 0,05%-0,06%

В табл.1.3 наведене платіжне доручення в іноземній валюті, яке застосовується клієнтами для формування наказів банку на проведення банківського переказу в іноземній валюті [25].

Згідно з «Положенням про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або про-даж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання» [25] наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

бенефіціар - кінцевий отримувач коштів або банківських металів, на рахунок якого зараховуються кошти в іноземній валюті або банківські метали, переказ яких був ініційований за допомогою платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах;

день валютування транскордонного переказу (далі - день валютування) - день, починаючи з якого переказані клієнтом кошти в іноземній валюті переходять у власність бенефіціара, який визначається уповноваженим банком, що обслуговує клієнта, і узгоджується з ним в договорі про розрахунково-касове обслуговування. До настання дня валютування сума переказу обліковується в уповноваженому банку, що обслуговує клієнта;

платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах – розрахунковий документ, який містить доручення клієнта уповноваженому банку, що його обслуговує, виконати переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь бенефіціара;

транскордонний переказ (далі - переказ коштів в іноземній валюті) - рух коштів в іноземній валюті, який здійснюється за ініціативою клієнта уповноваженим банком, що його обслуговує, з метою зарахування коштів в іноземній валюті на рахунок бенефіціара, розташованого в іншій державі. Клієнт, ініціатор цієї операції та бенефіціар можуть бути однією і тією самою особою.

Таблиця 1.12

		0408004
ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ АБО БАНКІВСЬКИХ МЕТАЛАХ (ВКВ) № PAYMENT ORDER ІN FOREІGN CURRENCY від „ ” 2007р. примірник (copy) №_____
Порядок переказу: Kіnd of transfer				Строковий	Терміновий (за додаткову плату) Urgent (by addіtіonal charge)


Сума в валюті* Currency amount*	32	Цифровий код ін. валюти або банк. металу: Сума або маса цифрами: Сума або маса банк. металів та назва іноземної валюти словами:
			резидент нерезидент
Платник* Orіgіnator*	⁵⁰	Назва платника : Місцезнаходження : Код ЄДРПОУ : № рахунку в «Фінанси&кредит»: Контактний телефон :
Банк платника	⁵²	_{>Найменування та місцезнаходження:}>	КБ «Фінанси та кредит», м. Київ
Банк-кореспондент* Іntermedіary*	56	SWІFT-код : Найменування : Місцезнаходження :
Банк бенефіціара* Benefіcіary`s bank*	57	SWІFT або коррахунок : Найменування : Місцезнаходження : Відділення :
			резидент нерезидент
Бенефіціар коштів* Benefіcіary*	59	ІBAN : Найменування : № рахунку : Місцезнаходження :
Призначення платежу * Payment detaіls*	70	(по факту поставки чи попередня оплата, вид товару чи послуги, № та дата контракту, ПДВ). (МАХ. 140 символів, врахов. Пробіли)
Додаткова інформація для банку до переказу Addіtіonal іnformatіon
Код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу (ПБ)		Код країни бенефіціара платежу за стандартною класифікацією ПБ
* - поля з позначкою заповнюються тільки англійською мовою
	OUR	Всі комісійні списати з нашого рахунку
	OUR2	Комісії АКІБ «Укрсиббанк»а (з включенням комісій кореспондента АКІБ «Укрсиббанк»а з нашого рахунку, інші – за рахунок бенеф.
	SHA	Комісії АКІБ «Укрсиббанк»а (без включення комісій кореспондента АКІБ «Укрсиббанк»а) з нашого рахунку, інші – за рахунок бенеф.
	BEN	Всі комісійні за рахунок бенефіціара
		All charges on benefіcіary

Надання SWІFT – повідомлення (відповідно до тарифів банку) так ні

Надаємо право АКІБ «Укрсиббанк»у утримувати комісійну винагороду без платіжного доручення клієнта

Документарний акредитив [26].

Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів редакції 1993 р., публікація МТП N 500 (UCP500) [12], застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви тією мірою, якою вони можуть бути до них застосовані), коли вони включаються до тексту акредитива. Вони є обов'язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачене в акредитиві.

Терміни "документарний акредитив" і "резервний акредитив" (далі іменовані як акредитиви) означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені [12]:

(І) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або

(ІІ) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або

(ІІІ) уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.

По операціях з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, але не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть мати стосунок документи.

Питання здійснення операцій за документарними акредитивами, а саме - порядок відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів, що здійснюють уповноважені банки під час розрахунків за зовнішньоекономічними договорами, регулює «Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документальними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями¹ (далі - Положення N 514)» [26].

Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями [26] визначає:

1. В акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред'явленням або платежу з розстрочкою, або акцепту чи негоціації, або змішаного платежу).

2. Платіж за акредитивом здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів відповідно до умов акредитива.

3. Акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується.

Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов'язань.

Виконання уповноваженим банком бенефіціара підтвердженого експортного аккредитива:

1. Якщо умови акредитива, що надійшли до уповноваженого банку бенефіціара, містять інструкції щодо надання ним підтвердження акредитива, то уповноважений банк бенефіціара має повідомити бенефіціара про своє рішення щодо підтвердження (непідтвердження) акредитива.

2. Якщо уповноважений банк бенефіціара за будь-яких причин відмовляється надати своє підтвердження акредитива, то він негайно надсилає повідомлення про це до банку, від якого умови акредитива були отримані.

3. Для прийняття рішення щодо надання свого підтвердження акредитива уповноважений банк бенефіціара (у разі потреби) здійснює аналіз фінансового стану іноземного банку-емітента з метою оцінки майбутніх ризиків.

За погодженням між уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара та іноземним банком-емітентом як забезпечення підтвердження акредитива можуть бути:

- кошти грошового забезпечення, що розміщуються на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку коштів у розрахунках інших банків в уповноваженому (підтверджуючому) банку бенефіціара;

- кредитні лінії, установлені уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара для іноземного банку-емітента;

- рамбурсне безвідкличне зобов'язання виконати платіж за акредитивом рамбурсуючим банком на підставі та в межах кредитних ліній, що відкриті уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара рамбурсуючому банку;

- гарантії, що надаються на користь уповноваженого (підтверджуючого) банку бенефіціара третіми сторонами;

- інше.

4. Якщо уповноважений банк бенефіціара вирішив надати своє підтвердження акредитива, то він бере на себе всі зобов'язання щодо оплати акредитива, як і іноземний банк-емітент.

5. Якщо уповноважений банк бенефіціара надав своє підтвердження акредитива за умови розміщення іноземним банком-емітентом грошового забезпечення на гарантійному депозиті, то уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара обліковує кошти на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку коштів у розрахунках інших банків, та відповідному позабалансовому рахунку, призначеному для обліку підтверджених акредитивів.

У разі підтвердження уповноваженим банком бенефіціара акредитива без розміщення іноземним банком-емітентом коштів грошового забезпечення в уповноваженому (підтверджуючому) банку бенефіціара облік суми акредитива уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара здійснює на відповідному позабалансовому рахунку, призначеному для обліку підтверджених акредитивів, за максимальною сумою акредитива. Оплата коштів за акредитивом здійснюється уповноваженим (підтверджуючим) банком бенефіціара під час отримання документів, що відповідають умовам акредитива.

6. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком за акредитивом, то він діє відповідно до глави 4 цього розділу.

7. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара має коррахунок в іноземному банку-емітенті, то він надає платіжні інструкції щодо зарахування суми коштів за акредитивом на коррахунок уповноваженого (підтверджуючого) банку бенефіціара. Після зарахування іноземним банком-емітентом суми коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара перераховує їх до виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, за реквізитами, отриманими від нього. Якщо уповноважений (підтверджуючий) банк бенефіціара є виконуючим банком, то він діє відповідно до пункту 4.3 глави 4 розділу ІІІ цього Положення.

Якщо уповноважений банк є банком, що надав рамбурсне зобов'язання на користь іншого (виконуючого) банку та отримав від виконуючого банку належним чином оформлену рамбурсну вимогу, то уповноважений банк здійснює оплату коштів за акредитивом відповідно до абзаців третього - четвертого цього пункту.

Якщо іноземний банк-емітент має коррахунок в уповноваженому банку та надав останньому повноваження на списання коштів за акредитивом із зазначеного коррахунку, то уповноважений банк списує суму за акредитивом із зазначеного коррахунку та перераховує її за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Після отримання коштів за акредитивом уповноважений (підтверджуючий) банк перераховує відповідну суму за акредитивом за реквізитами, отриманими від виконуючого банку, якщо виконуючий банк є іншим банком, або зараховує суму за акредитивом на розподільчий рахунок бенефіціара.

Таблиця 1.13

Заява про відкриття документарного акредитива

Applіcatіon form for a Documentary Credіt від "___" __________ 200_ р.

Назва уповноваженого банку

Просимо відкрити документарний акредитив згідно з договором N _____ від "___" ____________ 200_ р. на таких умовах:

Please open a Documentary Credіt accordіng to the Contract N ________ dated ___/____________ /____ for executіon under the followіng terms and condіtіons:

40A: Вид документарного акредитива: Form of Documentary Credіt	Безвідкличний іrrevocable	Трансферабельний transferable	Інший other
(потрібне підкреслити)
Підтвердження аккредитива Confіrmatіon	Потрібне requіred	Непотрібне not requіred
Спосіб виконання документарного акредитива:	провести платіж за пред'явленням	негоціювати	оплатити з розстрочкою	акцептувати переказні векселі (тратти)
	31D: Строк дії або дату та місце закінчення строку дії документарного акредитива "___" ____________ 200_ р. Date of Expіry Місце подання документів Place of Expіry
50: Наказодавець документарного акредитива (заявник акредитива): Applіcant	Підтверджуючий банк: Confіrmіng Bank Виконуючий банк: Payіng/Acceptіng/Negotіatіng Bank Авізуючий банк: Advіsіng Bank
59: Бенефіціар (продавець): Benefіcіary	57: Банк бенефіціара (продавця): Benefіcіary's Bank
32B: Сума та назва іноземної валюти (цифрами та словами): Currency Code, Amount (numerals and іn full) +/- 5 % +/- 10 % інше макс.
45A: Стислий опис товару (послуг), його кількість; умови поставки та одержувач вантажу (FOB, CІF, DDU тощо): Descrіptіon of Goods and/or Servіces, theіr Quantіty; Terms of Delіvery; Consіgnee (FOB, CІF, DDU, etc.)
43P: Часткові відвантаження (потрібне підкреслити): Partіal Shіpments	43Т: Перевантаження (потрібне підкреслити): Transshіpment
Дозволено Allowed	не дозволено Not allowed	Дозволено Allowed	не дозволено Not allowed
44A: Місце відправлення, навантаження або одержання товару: Loadіng on Board/Dіspatch/Takіng іn Charge at/from
44B: Місце доставки (транспортування): For Transportatіon to..
44C: Остання дата відвантаження: "___" ____________ 200_ р. Latest Date of Shіpment
46A: Документи:	(48:) Документи мають бути надані протягом ___ днів після дати виписки транспортного документа, але в межах терміну дії документарного акредитива:
	Період подання
Documents Requіred	Perіod of presentatіon
1. ___ ориг., ___ копії	4. ___ ориг., ___ копії
2. ___ ориг., ___ копії	5. ___ ориг., ___ копії
3. ___ ориг., ___ копії	6. ___ ориг., ___ копії
47А: Додаткові умови: Addіtіonal condіtіons
71B: Комісійні винагороди та відшкодування витрат: ________________________ Charges

Відкрити документарний акредитив за рахунок залучених коштів відповідно до угоди ______________________

Кошти грошового забезпечення (покриття) та суму банківських комісійних винагород просимо списати з нашого рахунку N ___________________________

Документарний акредитив підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів (зазначається номер чинних Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів) або іншим міжнародним документам, затвердженим Міжнародною торговельною палатою.

Відмітка банку

__________________

(відбиток печатки, підпис)

Наказодавець документарного

акредитива

__________________

(відбиток печатки, підпис)

РОЗДІЛ 2. УКЛАДАННЯ ТОРГІВЕЛЬНОГО КОНТРАКТУ

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2])

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом ЗЕД або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) може впливати з доручення, статутних документів, договорів.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Зовнішньоекономічний контракт повинен містити [22]:

назву, номер договору (контракту), дату і місце його укладення;

преамбулу – назви сторін-учасників, документи, якими керуються сторони (статути);

предмет договору (контракту) – інформацію про товар (роботи, послуги), який одна сторона зобов’язана поставити (виконати) на користь іншої сторони (у випадку бартеру – точну назву зустрічних поставок);

визначення кількості та якості товару – обсягів виконання робіт, надання послуг. В цьому розділі також зазначаються документи та організації, які підтверджують якість товару, певні комерційні гарантії якості, умови перевірки якості або прийняття товару на підприємствах постачальників;

базисні умови поставки товарів – прийом-здачі виконаних робіт чи послуг, вид транспорту. Фіксуються також спеціальні застереження стосовно дострокової поставки, додаткові інструкції експортерам, умови поставки товарів;

ціну та загальну суму контракту. У цьому розділі зазначаються:

а) базисні умови поставки;

б) валюта контракту;

в) рівень та спосіб фіксації ціни товару;

г) (не) включення у ціну вартості тари, упаковки, маркування;

д) загальна сума контракту.

Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни (відповідні валюти контракту, валюти специфікації), то для перерахування валюти ціни у валюту платежу використовується передбачений у договорі курс (крос-курс).

умови платежів (аванс, гарантії, акредитив, інкасо, валюта платежу, перелік товаророзпорядчих документів);

умови здачі (приймання) товару (робіт, послуг). У даному розділі зазначаються товаросупровідні документи, вид здавання-прийняття, місце та строки передачі товару, способи здавання-прийняття за кількість та за якістю;

інформацію про упаковку та маркування – вказується тара, ящики, вид та характер упакування, якість пакування, розміри пакування, спосіб оплати пакування, повернення контейнерів, зміст або реквізити маркування, порядок нанесення маркування;

визначення форс-мажорних обставин – чіткий перелік форс-мажорних обставин (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго тощо), документи, якими будуть підтверджуватись ці обставини, максимальний строк дії форс-мажору;

санкції та рекламації – порядок застосування штрафів, види санкцій, які можуть застосовуватись у разі невиконання контракту однією або двома сторонами, максимальний розмір штрафу;

арбітраж – місце арбітражного суду та країна його місцезнаходження;

юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Крім того, сторони можуть зазначати в договорі так звані додаткові умови, наприклад умови страхування, субпідрядників контракту, агентів-перевізників, гарантії якості (обумовлюються обсяг та термін гарантій, термін пред’явлення претензій, способи врегулювання претензій та порядок їх задоволення, випадки, на які гарантії не поширюються та претензії не задовольняються), умови передачі технічної документації на товар, збереження торгових марок, порядок сплати мита, податків, зборів, різного роду захисні застереження, час, з якого моменту починає діяти контракт, кількість примірників контракту, порядок внесення змін, умови конфіденційності, тощо.

Додатки є невід’ємною частиною контракту. Вони можуть містити будь-яку інформацію, що деталізує порядок виконання контракту, уточнює або змінює спосіб виконання зобов’язань, інше.

Варто звернути увагу, що страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється комерційними, державними, акціонерними, іноземними, змішаними, кооперативними та іншими страховими компаніями, а також іншими суб’єктами ЗЕД, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції (страхування). Страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється щодо ризиків, які існують у світовій практиці. А страхування експортних кредитів, позичок, окремих контрактів на поставку машин і обладнання, інвестицій як на території України, так і за її межами здійснюється спеціалізованим страховим акціонерним товариством, контрольний пакет акцій якого належить Кабінету Міністрів України.

У світовій практиці використовується велика кількість зовнішньоекономічних угод, структура та вид яких обумовлюються видом зовнішньоекономічної операції (купівля-продаж, підряд, страхування, бартер, франчайзингові, ліцензійні, біржові, інвестиційні операції, позики, перевезення, зберігання, консигнація, оренда (лізинг), кліринг, факторинг, операцій з давальницькою сировиною, тощо) [37].

Згідно «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» [22], зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2] та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2].

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (Межівський район, Дніпропетровської області), маючи власний елеватор в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, скупає та проводить товарну обробку насіння соняшнику, який вирощують та збирають господарства Дніпропетровської області.

З власного елеватору насіння загружається насипом в морські контейнери, чи насипом в сухогрузні вагони залізнизі , та перевозиться на транзитні елеватори морських портів м.Бердянська та м.Миколайова, де загружається на борт кафрахтованих французьким покупцем морських суден, які доставляють насіння соняшнику в морський порт покупця –м.Марсель, Франція.

В табл.2.1 наведена інформація по досвіду ТОВ «ЗАГОТЗЕРНО» в експорті насіння соняшнику во Францію у 2007 році.

Перед погодженням ЗЕД – договору зовнішньоекономічний відділ підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" направляє оферту (пропозицію) французькій стороні та проводить всі операції по погодженню ЗЕД-договору.

Формою оплати договору сторони погоджують безвідзивний покритий ділимий акредитив, який розкривається наступними етапами:

- оплата авансової частини в 20% на протязі 10 днів після погодження договору;

- оплата другої авансової частини в 30% після транспортування ТОВ «Заготзерно» насіння в порт та його загрузки в режимі FOB [13] (на протязі 10 днів з моменту оплати 1-го авансу);

- оплата залишку в 50% після прибуття судна з насінням в порт Марсель, його розмитнення, перевірки та приймання за актами французською стороною.

Таблиця 2.1

Експортні операції підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (31761993, Межівський район, Дніпропетровської області) по поставці у Францію у 2007 році насіння соняшнику

З метою дотримання вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" [6] начальники митних органів забезпечують здійснення митного оформлення експорту соняшникової олії та соняшнику до Європейського Союзу за наявності санітарного сертифіката на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту, виданого на підставі результатів досліджень акредитованою лабораторією, узгодженою з Європейським Союзом.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" [2] ліцензування експорту товарів запроваджується в Україні в разі, зокрема, значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні, особливо сільськогосподарської продукції (стаття 16).

В Додатку А наведений розроблений в курсовій роботі проект контракту на поставку насіння соняшнику на експорт з України у Францію.

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ, ВИКОНАННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ КОНТРАКТУ

3.1 Комерційні документи щодо виконання угоди

Комерційними документами щодо виконання угоди є наступний перелік, який передається Продавцем Покупцю при відгрузці товару [41]:

- рахунок-фактура в 3-х екземплярах;

- повний комплект чистих бортових коносаментів, виданих за наказом відправників вантажу із бланковим передатним написом;

- карантинний/фітосанітарний сертифікат, що підтверджує відсутність карантинних об'єктів і відповідність нормам по радіоактивним залишкам;

- сертифікат, що підтверджує, що відсутність шкідливих і отрутних домішок - не перевищує допустимих меж;

- сертифікат, що підтверджує, що насіння не містить більше припустимих меж пестицидів, всі три додатки є частиною контракту;

- сертифікати) якості, видані державною організацією, утримуючою всі якісні показники за контрактом і підтверджені, якщо потрібно, сертифікатом першокласної незалежної компетентної й визнаної контролюючої організації;

- ваговий сертифікат державної або першокласної незалежної контролюючої організації;

- сертифікати огляду суднових трюмів на придатність їх у всіх відносинах до прийняття й зберігання зерна на час транспортування й підтверджені, якщо буде потрібно, сертифікатом першокласного незалежного компетентного й визнаного інспектора;

- дублікат ветеринарного сертифіката, що підтверджує відповідність нормам по важким металам і мікротоксинам, що є складовою частиною контракту;

- сертифікат походження, виданий державною організацією;

- сертифікат про фумігацію, якщо дані про фумігацію не включені в карантинний/фітосанітарний сертифікат;

- капітанська розписка, що підтверджує одержання капітаном окремим пакетом двох копій коносамента, остаточних сертифікатів фактичної якості, фітосанітарного/карантинного, сертифіката про фумігацію й оригінал ветеринарного сертифіката по кожному відвантаженню.

3.2 Митні документи та порядок їх оформлення за місцем акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

Для проведення зовнішньоекономічної операції фірма повинна здійснити акредитацію на митниці. Під час митного оформлення укладається договір про декларування вантажу, заповнюється вантажно-митна декларація (ВМД), проводиться сплата всіх необхідних платежів (мита, акцизу, ПДВ), перевірка, пломбування та відправка вантажу. При митному оформленні зовнішньоекономічного контракту вимагається перелік типових документів: ідентифікаційна картка, контракт-договір, рахунок-фактура (інвойс), експертний висновок про код товару ТН ЗЕД, товарно-транспортна накладна, довідка про декларування валютних коштів, експертний висновок про ціну товару, книжка МДП, сертифікат походження, сертифікат «УкрСепро», ветеринарний сертифікат (для товарів рослинного походження), ліцензія, довідка про 100% передоплату для країн СНД, довідка про транспортні витрати, платіжні доручення про сплату митних процедур, мит, акцизу [15].

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. №959-ХІІ [2], Митним кодексом України [1], законами України про митне регулювання. Митним тарифом України [4] та міжнародними договорами України.

Єдиний митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та договорами України. Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставка єдиного митного тарифу України є єдиним для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та їх міжнародними договорами [4].

Згідно з установленим законодавством порядком митне оформлення товарів, що експортуються з митної території України, може бути проведене митним органом, у якому перебуває на обліку суб’єкт ЗЕД, що здійснює операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, або іншим митним органом, у якому перебуває на обліку суб’єкт ЗЕД.

Під час митного оформлення товарів, що експортуються з митної території України, митним органом оформлюється вантажна митна декларація на бланках уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3). Вантажна митна декларація (ВМД) – це заява, що містить відомості про товари, інші предмети, транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. Форму ВМД, порядок їх подання, оформлення та використання встановлено Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. №574 [14].

Згідно з пп. 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковується за нульовою ставкою [8].

Для одержання експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб’єкт ЗЕД, який здійснив митне оформлення експорту цих товарів, із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарів за межі митної території України.

До заяви додається оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту товарів. Одержавши таку заяву, митний орган, до якого із заявою звернувся цей суб’єкт ЗЕД, здійснює реєстрацію заяви та розглядає її протягом п’яти робочих днів.

Протягом цього періоду митний орган завіряє доданий до заяви оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з іншими примірниками цієї ВМД, що зберігаються в митниці.

За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п’ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п’ятий основний аркуш («примірник для декларанта») ВМД повертається заявникові.

З метою уникнення повторного експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість митний орган обов’язково веде облік наданих підтверджень. Інформація про надане підтвердження вноситься також до електронної копії відповідно ВМД, що міститься в центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами (податковою декларацією з ПДВ) оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним запасом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу. Якщо в декларації з ПДВ заповнено рядок 23 «Сума бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації», то разом із декларацією подається додаток 1 « Розрахунок експортного відшкодування» [8].

3.3 Контроль за виконанням контрактних зобов'язань, розгляд можливих претензій

Основний контроль при експорті насіння соняшнику приділяється зважуванню насіння та відсутності шкідників в насіння.

Зважування в портах навантаження повинне виконуватися з використанням електронних або автоматичних елеваторних ваг. В офіційному ваговому сертифікаті повинні вказуватися марка ваг, рік їхнього виготовлення й тип ваг.

Остаточна вага насіння встановлюється при вивантаженні і є остаточою відповідно до даних, зазначеними в Генеральному акті й / або Акті - повідомленні, складеному для кожного судна в порту вивантаження.

Остаточний розрахунок за зерно виконується на підставі фактичної ваги, вивантаженого у відповідних портах Покупця, відповідно до даних Генерального акту й / або Акту-Повідомлення.

Якщо вага, установлена при вивантаженні, перевищує вагу, зазначену в коносаменті, надлишки оплачуються Покупцем, у той час як вся недостача ваги, якщо така виявиться, оплачується Продавцем. Надлишки ваги оплачуються Покупцем Продавцеві за контрактною ціною банківським переказом протягом тижня після одержання Покупцем Генеральних актів і / або Актів-Повідомлень, складених у відповідному(них) порту(ах) вивантаження.

Платіж за недостачу по кожному судну здійснюється Продавцем банківським переказом протягом одного тижня від дня одержання телекса Покупця з вимогою такого переказу й повідомлення, що відповідні документи висилаються Продавцеві. У випадку затримки оплати по остаточних розрахунках. Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 0,1% від загальної суми, що належить Покупцеві, за кожний день затримки платежу.

У випадку, якщо в порту вивантаження буде встановлена наявність у насінні будь-яких живих шкідників, Продавець оплачує Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну такого насіння соняшника проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що підтверджують наявність у насінні зазначених шкідників.

Якщо в порту вивантаження буде встановлено, що зерно засмічене сторонніми об'єктами, такими як стекло іноземного походження й т.д., що зажадає спеціального очищення й підробітку насіння перед його вживанням. Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів,сторонніх об'єктів, що свідчать про наявність у зерні цих.

Якщо в порту вивантаження буде виявлено, що насіння засмічене карантинними об'єктами й насіннями, наявність яких заборонено контрактом, Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що свідчать про наявність цих карантинних об'єктів і насінь.

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОТОРГОВОЇ ОПЕРАЦІЇ

В курсовій роботі при складанні кошторису витрат та аналізі прибутковості та рентабельності операцій ЗЕД по експорту насіння соняшнику прийняті наступні умови, характерні для експортуючого підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (31761993, Межівський район, Дніпропетровської області) при поставці у Францію у 2010 році насіння соняшнику:

Закупівельна ціна на соняшник – дорівнює середній внутрішній ціні по Україні;

Ціна реалізації насіння соняшнику у Францію на митному кордоні (FOB на борті судна в порту України) дорівнює середній ціні насіння соняшнику на ринку Європи з дисконтом 5% на транспортування насіння соняшнику в порт Європи та її розмитнення за рахунок покупця (Франція);

Витрати на прогрузку, транспортування та страховку насіння до порту погрузки по території України становить 5% від внутрішньої закупівельної ціни;

Експортне мито становить 12% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику, митні збори становлять 0,2% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику;

Витрати на ліцензії, квоти , санітарний та фітоконтроль становлять - 3% від внутрішньої ціни закупки соняшнику;

Накладні витрати (оплата праці та витрати підприємства на ЗЕД –угоди) становлять 25% від внутрішньої ціни закупки соняшника;

Податок на прибуток становить 25% від валового прибутку (різниці валових доходів та валових витрат);

В чистий прибуток додається експортне відшкодування по ПДВ – 20% від митної вартості експорту.

Товар.

Насіння соняшника у лушпині неподрібнене, каліброване, чорне, українського походження,насипом.

Врожай-2009р.

Вологість-7,0%.

Смітна домішка-3,0%.

Вміст олії-44,0%.

Обсяг товарної партії – Q =2 000 т.

Митна ціна контракту на умовах FOB (порт Бердянськ, або Миколаїв, Україна)

P_>FOB> =3088,8 грн./тону ( 390 доларів США за тону).

Ціна придбання товарної партії насіння соняшника в господарстві на умовах EWX (самовивіз з елеватора господарства)

P_>EWX> = 2950 грн./тону з ПДВ. P_{>EWX(-ПДВ)}>= 310,4 доларів США за тону (без ПДВ – для розрахунку митної вартостіпо контракту).

Витрати на транспортування -витрати на прогрузку, транспортування та страховку насіння до порту погрузки по території України становить 5% від внутрішньої закупівельної ціни

В_{>трансп}>=310,4*0,05=15,52 $/1 тону;

Витрати на експортне мито становить 12% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику, витрати на митні збори становлять 0,2% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику

В_{>експ_мито}>=310,4*0,12=37,25 $/1 тону;

В_{>митн_збори}>=310,4*0,002=0,62 $/1 тону;

Витрати на ліцензії, квоти , санітарний та фітоконтроль становлять - 3% від внутрішньої ціни закупки соняшнику

В_{>квоти_контроль}>=310,4*0,03=9,31 $/1 тону;

Накладні витрати (оплата праці та витрати підприємства на ЗЕД –угоди) становлять 5% від внутрішньої ціни закупки соняшника:

В_{>накл_витрати}>=310,4*0,05=15,52 $/1 тону;

Валові витрати собівартості на придбання та поставку товару на FOB становитимуть

ВВ_{>собіварт}>=Q*(P_{>EWX(-ПДВ)}>+В_{>трансп}>+В_{>експ_мито}>+В_{>митн_збори}>+В_{>квоти_контроль}>+ +В_{>накл_витрати}>)=2000тон*(310,4+15,52+37,25+0,62+9,31+15,52)$/т=2000т*388,2$/т =776 400$

Валовий прибуток від реалізації до оподаткування становитиме

ПР_>реал>=Q* P_>FOB>- ВВ_{>собіварт}>=2000т*390$/т -2000т*388,2$/т = 780 000$ - 776 400$ = 3600$

Чистий прибуток після оподаткування (25%) становитиме

ЧПР = 3600$* 0,75 = 2700$

В сумарний чистий прибуток додається експортне відшкодування по ПДВ – 20% від митної вартості експорту

ЧПРсум = 2700$ + 780000$*0.2 = 158700$

Рентабельність експортної операції відносно витрат її собівартості становитиме

РЕНТ_{>експорт}>= (158700$ / 776400$)*100% = 20.42%

Рівень рентабельності ЗЕД операцій по експорту насіння соняшнику у 2010 році нижче альтернативної ставку банківського депозитного відсотку у 21 - 23% (2010 рік), тобто вкладення коштів в фінансування експорту соняшника у 2010 році стало інвестиційно непривабливим, для пояснення чого є 2 причини:

різко зросла внутрішня ціна закупівлі насіння соняшнику заводами –переробниками в Україні, оскільки при виробничих потужностях у 8,5 -9,0 млн.т переробки насіння у олію, врожай насіння соняшнику у 2009 / 2010 МР в Україні становить тільки 6,2 – 6,4 млн.т.;

у травні 2010 року закупівельні ціни на насіння соняшнику коливалися в межах 2900-3100 грн./тонну і зросли за 8 місяці 2009/10 маркетингового року на 29 відсотків.

Оптово-відпускні ціни підприємств на олію соняшникову нерафіновану у травні 2010 року склалися в межах 6900-7000 грн./тонну і зросли за 8 місяці 2009/10 маркетингового року на 11 відсотків.

Знизився попит та відповідно ціна на насіння соняшнику на світовому ринку з одночасним зростанням попиту на нерафіновану соняшникову олію, тому в Україні стало набагато вигідніше експортувати соняшникову олію, аніж насіння соняшнику.

ВИСНОВКИ

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

- для країн-виробників та споживачів митного союзу ЄС – 0%;

- вивізне мито і інші країни світу - 0%;

- ввізне мито для виробників –інших країн світу - 5%;

В Франції митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

- для країн- виробників та споживачів митного союзу ЄС – 0%;

- вивізне мито в інші країни світу - 0%;

- ввізне мито для виробників –інших країн світу - 17%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на насіння соняшника встановлене у 2010 році на рівні:

- вивізне мито - 12%;

- ввізне мито - 10%;

В Україні митне регулювання експорту (вивізне мито) та імпорту (ввізне мито) на соняшникову олію (харчова) встановлене у 2010 році на рівні:

- вивізне мито - 0%;

- ввізне мито - 20%;

- ввізне мито на насіння соняшнику з 18% до 10%;

- вивізне мито на насіння соняшнику з 23% до 12%;

- вивізне мито на соняшникову олію до 0%,

що на прикладі торгівельних відносин з Францією значно активізувало зовнішньоекономічну діяльність України після вступу в СОТ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Митний Кодекс України від 11 липня 2002 року N 92-ІV //Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 4 червня 2009 року N 1451-VІ, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1645

2. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XІІ /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 4 лютого 2009 року N 923-VІ

3. Закон України « Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 року N 250-VІ

4. Закон України “Про Митний тариф України” N 2371-ІІІ від 5 квітня 2001 року // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2009 року N 1109-V

5. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року N 1775-ІІІ // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 994-V

6. Закон України “Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23 грудня 1997 року N 771/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 31 травня 2007 року N 1104-V

7. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V

8. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 22 грудня 2006 року N 535-V

9. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року N 2121-ІІІ // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V - Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2008

10. Закон України “Про порядок виконання розрахунків в іноземній валюті”// № 185/94-ВР від 23.09.1994 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на 31 травня 2007 року N 1108-V)

11. Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю//від 19 лютого 1993 року N 15-93 (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України та Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року N 436-ІV )

12. МТП - Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (редакція 1993 р., публікація Міжнародної Торговельної Палати N 500)*

13. Міжнародна Торгівельна палата - “ІНКОТЕРМС - Офіційні правила тлумачення торговельних термінів” (редакція 2000 року) - Видання МТП N 560, Введені в дію з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'єр", N 63, 3 квітня 2000 р., "Урядовий кур'єр", N 68, 10 квітня 2002 р.

14. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію // Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 2 березня 2010 року N 212)

15. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України // Постанова Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 р. № 80

16. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації // Наказ Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 3 липня 2006 року N 550)

17. Інструкція про організацію митного контролю та митного оформлення суден і товарів, що переміщуються ними //Наказ Державної митної служби України від 17 вересня 2004 року N 678

18. Порядок проведення митного оформлення товарів, що вивозяться залізничним транспортом, з використанням загальної вантажної митної декларації //Наказ Державної митної служби Українивід 2 червня 2003 року N 380 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державної митної служби України станом від 15 липня 2004 року N 522)

19. Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів // постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 р. N 770 /станом змін від 18 жовтня 1999 року N 1919)

20. Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення // Наказ Державної митної служби України від 10 листопада 2000 року N 637 / від 19 вересня 2001 року N 619

21. Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України // Державна митна служба, Державна податкова адміністрація Наказ / Порядок, від 21.03.2002р. № 163/121

22. Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) // Наказ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001. №201

23. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті // Постанова КМУ і НБУ від 21 червня 1995 р. N 444 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України станом від 28 липня 2004 року N 984) - Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 – 2010

24. Про затвердження Порядку видачі санітарних сертифікатів на вантажі з харчовими продуктами, призначеними для експорту // МОЗ України, Держсанепідемслужба України, Головний Держсанлікар України, Постанова від 19 травня 2008 року N 11

25. Положення про оформлення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті або банківських металах, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти або банківських металів до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання //Постанова Правління Національного банку України від 5 березня 2003 року N 82 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом на 29 грудня 2006 року N 500)

26. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями // Постанова Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27 січня 2006 року N 25)

27. Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження // Постанова КМУ від 20 грудня 2006 р. N 1766 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 12 травня 2007 року N 713)

28. Регламент Ради (ЄЕС) N 2913/92 від 12 жовтня 1992 року « Митний кодекс митного союзу Европейського співтовариства» (станом на 18.12.2007)

29. Бойко С.М. Політика ЄС в сфері виробництва і переробки олійних культур // Аграрна наука і освіта. – 2003. – №1-2. – С. 153-155.

30. Бойко С.М. Ринок соняшнику та ріпаку в Україні // Вісник аграрної науки. – 2003. – №7. – С. 72-73.

31. Зовнішньоекономічна діяльність : Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с

32. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. . - К.: Знання, 2006. - 407 с.

33. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520с.

34. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224 с.

35. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. – Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, - 331 с.

36. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций/ К.В. Захаров, В.П. Бочарников, В.В. Липовский. - 2-е изд., доп.. - К.: Эльга: Ника-Центр, 2004. - 260 с

37. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О.А. Кириченка. — К.: Знання, 2005. — 493 с.

38. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592 с

39. Митний кодекс України та нормативно-правові акти, що регулюють його застосування: Збірник документів/ Упоряд. П.В. Пашко. - К.: Знання, 2004. - 1173 с. - (Митна справа в Україні)

40. Шершун А.А. Митне оформлення товарів та транспортних засобів: Навч.-метод. посіб.-К.: Кондор, 2007. - 330с.

41. http://WWW MD Offіce - довідковий Інтернет-сайт по зовнішньоекономічній діяльності "НПО Поверхность", 1999-2007

42. http://www.customs.gov.ua - офіційний Інтернет-сайт Державної митної служби України

43. http://www.UKRstat.gov.ua - Офіційний сайт Державного комітета статистики України

44. http:// WWW.CІA.COM – Офіційний Інтернет-сайт «Економіка країн світу» Центрального розвідувального управління США,2008

45. http://www.france.com.ua – Офіційний Інтернет-сайт посольства Франції в Україні, 2008

46. http://www.ukrexport.gov.ua – довідково-аналітичний Інтернет-сайт Міністерства економіки України («Державна підтримка українського експорту»), 2010

47. http://www.mіnagro.gov.ua – Офіційний Інтернет-сайт Міністерства аграрної політики України, 2010

48. http://www.fc.com.ua – Офіційний Інтернет-сайт банку «Фінанси та кредит», 2010

ДОДАТОК А

КОНТРАКТ № 122 /16 -2010/ЗЕД

НА ПОСТАВКУ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ

м.Петропавлівка "_30_" _травня__ 2010 р.

ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (31761993, Межівський район, Дніпропетровської області, Україна), іменоване надалі "Продавець", з одного боку, і ТОВ "Батойл" (Марсель, Франція), іменоване надалі "Покупець", з іншого боку, уклали даний контракт про нижченаведене:

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ, КІЛЬКІСТЬ, СТРОК І БАЗИС ПОСТАВКИ

Продавець продав, а Покупець купив 2 000 (дві тисячі) тисячі метричних тонн, 2% плюс або мінус, за контрактною ціною й на вибір Покупця

Товар - Насіння соняшника у лушпині неподрібнене, каліброване, чорне,українського походження,насипом (Врожай-2009р. Вологість-7,0%. Смітна домішка-3,0%. Вміст олії-44,0%) на умовах ФОБ порти Азовського або Чорного морів України з поставкою протягом 1 місяця з дня підписання договору приблизно рівними місячними партіями, якщо не буде іншої домовленості.

Ціль придбання товару: Семенний матеріал, Виготовлення соняшникової олії.

2. ЯКІСТЬ ТОВАРУ

Насіння соняшника врожаю 2009 року, Вологість-7,0%. Смітна домішка-3,0%. Вміст олії-44,0%) .

Інші якісні й всі інші показники - згідно офіційним державним зерновим стандартам, що діють в Україні в момент відвантаження. Фактично вищевказані якісні показники підтверджуються офіційними державними організаціями й тільки у випадку, якщо це неможливо, видається сертифікат першокласної незалежної компетентної й визнаної контролюючої організації. Кожний якісний сертифікат повинен ясно підтверджувати всі фактичні якісні показники, передбачені за справжнім контрактом.

Насіння, що поставляється за справжнім контрактом, повинне бути профуміговане, природного й / або штучного сушіння, здорової гарної товарної якості, придатно для продовольчого споживання, вільно від будь-яких сторонніх примисів, включаючи солодовий і пліснявіло-затхлий, і від яких-небудь живих шкідників, карантинних і санітарних об'єктів, шкідливих домішок і пестицидів, важких металів і мікотоксинов, що повинне задовольнятися для кожного відвантаження офіційною організацією країни походження товару. Насіння повинне відлежуватися не менше 24 годин до початку навантаження на судно.

Список карантинних і санітарних об'єктів, припустимий зміст шкідливих домішок, важких металів, пестицидів, мікотоксинов і радіоактивних залишків, а також ветеринарні вимоги застережені в додатках 4,5, які є невід'ємною частиною дійсного контракту.

Дві копії коносамента, остаточні сертифікати фактичної якості, фіто-санітарний, карантинний, сертифікат про фумігацію, оригінал ветеринарного сертифіката на кожну партію, разом з перекладом на французьку мову висилаються в окремому конверті капітанською поштою на адресу Покупця у відповідний порт вивантаження. У противному випадку Продавець є відповідальним за простій судна в порту вивантаження доти, поки копії всіх цих сертифікатів не будуть в розпорядженні Покупця , Продавець вважається відповідальним за будь-яку втрату часу вивантаження, викликаного затримкою висилки документів.

Оригінали всіх необхідних сертифікатів і дублікат ветеринарного сертифіката висилаються разом з рахунком-фактурою Продавця, при цьому Продавець повинен забезпечити видачу цих сертифікатів за свій рахунок.

Продавець зобов'язаний надавати допомогу фрахтувальникові в огляді трюмів судів до початку: навантаження для визначення їхньої придатності до прийняття й зберігання насіння в час транспортування без усякого ризику погіршення якості й стани насіння, звертаючи особливу увагу на те, щоб не було окалини, іржі, домішок скла і інших санітарних об'єктів, і щоб всі трюми були вільні від живих шкідників насіння і без сторонніх домішок, також сприяти наданню відповідних сертифікатів, що підтверджують вищевказані вимоги, що входять у комплект відвантажувальних документів, необхідних для оплати.

У випадку, якщо в порту вивантаження буде встановлена наявність у насінні будь-яких живих шкідників, Продавець оплачує Покупцеві 125 доларів США за метричну тонну такого насіння соняшника проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що підтверджують наявність у насінні зазначених шкідників.

Якщо в порту вивантаження буде встановлено, що зерно засмічене сторонніми об'єктами, такими як стекло іноземного походження й т.д., що зажадає спеціального очищення й підробітку насіння перед його вживанням. Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві 50 доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів,сторонніх об'єктів, що свідчать про наявність у зерні цих.

Якщо в порту вивантаження буде виявлено, що насіння засмічене карантинними об'єктами й насіннями, наявність яких заборонено відповідно до додатка N 1 до дійсного контракту, Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві 120 доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що свідчать про наявність цих карантинних об'єктів і насінь.

Платежі за наявність у насінні шкідників, за засміченість насіннями карантинних бур'янів і рослин або сторонніх предметів здійснюються Продавцем банківським переказом протягом 10 днів після одержання телекса Покупця з вимогою такого переказу й повідомлення, що відповідний протокол висилаються Продавцеві. Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 0,1% від загальної суми, що належить Покупцеві, за кожний день затримки зазначених платежів.

Насіння соняшнику повинне бути фуміговано й дегазоване під час навантаження, і мати сертифікати, посвідчуючи про таку фумігацію до або після навантаження в порту навантаження, повинні включати такі дані як тип пестициду, дозу, експозицію, повноту дегазації, час і місце фумігації й максимальна залишкова кількість фуміганта в насінні, що не повинне перевищувати припустимих норм, зазначених в додатку N 3.

Насіння, що відвантажується на судах іноземного прапора, повинне фуміговатися фосфінними препаратами в трюмах кожного судна з використанням дози в 45г активно діючої речовини фосфіну на 1000 кубофутов шляхом їх заглубления на глибину 2 і 6 метрів за допомогою рукавів/трубок.

Продавець через фумігаторну компанію повинен забезпечити відправлення з кожним судном у розпорядження капітана судна письмових інструкцій для команди судна, 4- х респіраторів, 2-х фільтрів, 2-х насосів для вловлювання газу, 2-х упакувань клейкої стрічки й 40 детекторних трубок, які повинні передаватися в кожному порту вивантаження представникам фумігаційних загонів.

Насіння, що відвантажується на судах, непридатних для фумігації в шляху, повинне оброблятися малатіоном або іншими дозволеними пестицидами до навантаження зерна за умови, що максимальні залишкові кількості не перевищують допусків, зазначених у додатку N 3.

Покупець по обопільній згоді із Продавцем має право направляти своїх фахівців і / або представників першокласної незалежної компетентної контролюючої організації в порти навантаження для контролю за якістю й станом насіння, як для навантаження на складі Продавця, а також для перевірки придатності судна для перевезення насіння насипом.

Якість і стан насіння є остаточними при відвантаженні згідно сертифікату, виданому офіційною компетентною державною організацією.

3. ПОСТАВКА ТОВАРУ

Товар вважається поставленим у момент переходу насіння з відпускного пристрою елеватора в трюм судна або при перетинанні товаром рейлинга судна (умови FOB згідно Інкотермс -2000). В цей момент переходять і ризики від Продавця до Покупця.

Доставка товару до судна, готовому до навантаження, виконується Продавцем.

Дата коносамента, вважається датою відвантаження товару. Дані, зазначені в коносаментах повинні підтверджуватися офіційним ваговим сертифікатом.

4. ЗВАЖУВАННЯ НАСІННЯ

Продавець повинен забезпечити надання Покупцеві по кожному судну бункерних схилів і сертифікатів інспекції Української зернової інспекційної служби Мінсельхоза України, а також на вимогу Покупця офіційного сертифіката про періодичну перевірку цих елеваторних ваг.

Зважування товару в порту вивантаження повинне виконуватися відповідно до правил й звичаїв портів Покупця. У випадку, якщо трохи відправників вантажу занурять зерно без сепарування на одному судні, надлишки й/або недостача розподіляються між відправниками вантажу пропорційно зануреній вазі.

Продавець не має права передавати кому-небудь своїх вимог по страхуванню насіння при розрахунках по вивантаженій вазі.

5. ЦІНА Й РАЙОН НАВАНТАЖЕННЯ

Ціна на насіння соняшнику встановлюється 390 доларів США за метричну тонну ( 1000 кг) на базисі ФОБ (FOB).

Ціна встановлюється на відвантаження насіння з безпечних портів Азовського (порт Бердянськ, Україна) або Чорного (порт Миколаїв, Україна) морів на вибір Продавця, які повинні бути вчасно номіновані.

Ціна розуміється при поставці зерна в момент переходу з відпускного пристрою елеватора в трюм судна без штивки й без укладання.

6. ТРАНСПОРТНІ УМОВИ

Транспортування здійснюється відповідно до проформи чартеру "Норгрейн" і на наступних основних умовах:

- Фактична назва судна повинна бути номінована протягом 10 днів мінімум до очікуваного прибуття кожного судна.

- Покупець або агент судновласника дає по радіо, або по телефону, або по електронній пошті, або по телеграфу 10-ти, 7-денні ноти очікуваного прибуття судна й 3- денну остаточну ноту. Для судів понад 35000 метричних тон зануреного вантажу в 7-денній ноті капітан включає такі дані як передбачуване завантаження, довжину й ширину судна, висоту від ватерлінії до верхнього комінгса трюму або рейтингу, залежно від того, що вище. Після одержання 10-денного попереднього нотіса Продавець повідомляє район навантаження, і після одержання 7- денного попереднього нотіса Продавець повинен номінувати порт навантаження в цьому районі навантаження протягом 48 годин. У випадку, якщо пізніше номіноване порту навантаження викличе затримку судна або його девіацию, витрати, пов'язані з цією затримкою або девіацией, сплачуються за рахунок Продавця.

Після прибуття в порт навантаження й після проходження формальностей капітан судна дає Продавцеві або його агентові ноту про готовність судна до навантаження в першому або єдиному порту навантаження в письмовій формі або по радіо, або по телефону, або по телексу (через свого агента) про те, що судно готове у всіх відносинах до навантаження. Цей нотіс про готовність судна повинен супроводжуватися поданням сертифікатів зерновому інспектору Національного Карго Бюро Мінсельхоза України в портах України, що підтверджують готовність всіх трюмів судна.

7. ПОРТИ НАВАНТАЖЕННЯ

Продавець номінує 1-2 безпечних причали для навантаження насіння в одному безпечному порту у вищевказаному районі навантаження.

Продавець має право робити навантаження судна більш ніж з двох причалів в межах одного порту, однак у цьому випадку час, використаний для перешвартування після другого причалу, включається в час погрузки, а витрати по перешвартуванню, включаючи використане паливо, оплачуються Продавцем.

У випадку, якщо судно приділяється із причалу або буксирується уздовж причалу для зручності елеватора на вимогу Продавця з можливою зворотною постановкою на той же або інший причал, те це вважається додатковим причалом.

8. ВИДАЧА ДОКУМЕНТІВ

Покупець забезпечує видачу Продавцеві трьох оригіналів і трьох копій коносамента протягом трьох робочих днів після закінчення навантаження кожного судна в кожному порту.

9. ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НАВАНТАЖЕННЯ

Продавець або відправник вантажу від імені Продавця протягом двох робочих днів після закінчення навантаження повідомляє по телеграфу або по телексу назву судна, дату коносамента, порт і елеватор навантаження, кількість і вид насіння на борті, з вказівкою виконання кількості за контрактом.

10. СТРАХУВАННЯ

Страхування від морських ризиків виконується Покупцем і підтверджується Продавцем на першу вимогу принаймні за 5 днів до початку навантаження.

11. УМОВИ ПЛАТЕЖУ

Платіж за відгружене насіння здійснюється готівкою в доларах США банківським переказом протягом 7 робочих днів від дня одержання Банком Покупця через банк Продавця, що вчасно номінується Продавцем за згодою Покупця, оригіналів наступних оформлених відвантажувальних документів:

- рахунок-фактура в 3-х екземплярах;

- карантинний/фітосанітарний сертифікат, що підтверджує відсутність карантинних об'єктів і відповідність нормам по радіоактивним залишкам, згідно Додатку N 3;

- сертифікат, що підтверджує, що відсутність шкідливих і отрутних домішок - не перевищує меж, передбачених Додатком N 3;

- сертифікат, що підтверджує, що насіння не містить більше припустимих меж пестицидів, зазначених у Додатку N 3, всі три додатки є частиною контракту;

- ваговий сертифікат державної або першокласної незалежної контролюючої організації;

- дублікат ветеринарного сертифіката, що підтверджує відповідність нормам по важким металам і мікротоксинам, викладеним у Додатку N 3, що є складовою частиною контракту;

- сертифікат походження, виданий державною організацією;

- сертифікат про фумігацію, якщо дані про фумігацію не включені в карантинний/фітосанітарний сертифікат;

Рахунки-Фактури Продавця оплачуються повністю. Покупець не повинен робити ніяких знижок із суми рахунку-фактури без згоди Продавця. Претензії, якщо такі будуть, повинні бути врегульовані окремо.

12. САНКЦІЇ

1. У випадку невиконання або неналежного виконання Продавцем своїх зобов'язань за контрактом Покупець має право пред'явити Продавцеві претензії, які повинні бути розглянуті Продавцем по суті (тобто задоволені або відмовлені) у строк, що не перевищує 15 днів з дати одержання Продавцем відповідної претензії.

2. За кожний день прострочення з відповіддю на претензію або затримки в переказі визнаної суми по претензії Продавець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 0,1 % від суми претензії, однак не більше суми претензії.

3. У тому випадку, якщо Продавець не надасть до навантаження необхідної кількості насіння до моменту фактичного прибуття судів у межах спочатку номинированої позиції в рахунок погодженої місячної програми, він відшкодовує Покупцеві всі можливі збитки, які понесе внаслідок цього Покупець.

13. ВИРІШЕННЯ СУПЕРЕЧОК

Усе суперечки й розбіжності, які можуть виникнути з дійсного контракту або у зв'язку з ним, підлягають, з виключенням підсудності загальним судам, дозволу в м.Марселі, Франція . Рішення Марсельського транспортно-морського господарськовго суду вважається остаточним і обов'язковим для обох сторін.

14. ФОРС-МАЖОР

1. Жодна із сторін не буде відповідати за повне або часткове невиконання кожного зі своїх зобов'язань, якщо невиконання буде наслідком таких обставин, як повінь, пожежа, землетрус і інші явища природи, а також війна або воєнні дії, що виникли після погодження контракту.

Якщо такі обставини прямо вплинули на виконання зобов'язань у строки, передбачені контрактом, строк їхнього виконання відповідно до відсувається на час дії таких обставин.

2. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань, сповістить іншу сторону про настання, передбачуваному терміну дії й припинення вищевказаних обставин негайно в письмовій формі, однак не пізніше 30 днів з моменту настання зазначених обставин.

Відомості, що включаються в повідомлення, повинні підтверджуватися Торговельної (торгово-промислової) палатою або іншим компетентним органом або організацією відповідної країни.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляють Продавця права посилатися на які-небудь із вищевказаних обставин як на підставу, звільняючу від відповідальності за невиконання кожного із зобов'язань.

3. Якщо неможливість повного або часткового виконання зобов'язань Продавцем буде існувати понад 2 місяців. Покупець після попереднього повідомлення має право розірвати контракт повністю або частково без обов'язку по відшкодуванню можливих збитків (включаючи понесені витрати) Продавця.

15. ІНШІ УМОВИ

Всі податки й збори, мита, банківські витрати, пов'язані з погодженням і виконанням дійсного контракту, що стягуються на території країни Продавця й країни походження, оплачуються Продавцем, а на території країни Покупця або в країні призначення оплачуються Покупцем.

Якщо буде потреба Продавець повинен вчасно одержати експортну ліцензію, а Покупець імпортну ліцензію, щоб забезпечити виконання контракту.

Дійсний контракт є дійсним лише в тому випадку, якщо він укладений у письмовій формі й підписаний уповноваженими на те особами. Всі зміни й доповнення до нього відбуваються в такий же спосіб.

Після підписання дійсного контракту всі попередні переговори й переписка, пов'язані з його погодженням, втрачають силу.

Жодна із сторін не вправі передавати свої права й обов'язки по даному контракту третій стороні без попередньої письмової згоди на те інший сторони, причому розуміється, що будь-яка філія зі сторін, чия діяльність нею гарантується, не повинна вважатися "третьою стороною" з погляду сьогодення контракту.

Дійсний контракт складений на український та французькій мовах у двох екземплярах:

один - для Продавця, інший - для Покупця.

16. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ СТОРІН

ПРОДАВЕЦЬ ПОКУПЕЦЬ

___________________________ ____________________________